Зивокс раствор для инф 2мг/мл 300мл 10 шт пак
Зивокс раствор для инф 2мг/мл 300мл 10 шт пак инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 мл розчину містить: лінезолід – 2 мг;
Допоміжні речовини:
Натрію цитрат дигідрат 1,64 мг, лимонна кислота 0,85 мг, декстрози моногідрат 50,24 мг, вода для ін'єкцій до 1 мл.
Опис:
Прозорий від безбарвного до жовтого розчину.
Форма випуску:
Розчин для інфузій 2 мг/мл. 100 мл, 200 мл і 300 мл в одноразові інфузійні пакети з багатошарової плівки з двома ін'єкційними портами, один з яких закритий гумовою пробкою з втулкою, інший - захисним знімним ковпачком або закритими гумовими пробками і знімними захисними ковпачками, запечатані. 1, 2, 5, 10 або 25 пакетів разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну коробку.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до лінезоліду та/або інших компонентів препарату.
Одночасний прийом лінезоліду з препаратами, що інгібують моноаміноксидази А або В (наприклад, фенелзин, ізокарбоксазид), а також протягом двох тижнів після припинення прийому названих препаратів.
За відсутності моніторингу артеріального тиску не слід призначати лінезолід пацієнтам з неконтрольованою артеріальною гіпертензією, феохромоцитомою, тиреотоксикозом та/або пацієнтам, які одержують такі типи препаратів: адреноміметики (наприклад, псевдоеферин, фенілпропаноламін, епінефамин) , дофамін).
За відсутності ретельного спостереження за пацієнтами з можливим розвитком серотонінового синдрому не слід призначати лінезолід особам з карциноїдним синдромом та/або пацієнтам, які отримують наступні препарати: інгібітори зворотного захоплення серотоніну, трициклічні антидепресанти, агоністи 5-НТ1 рецепторів (триптани).
З ОБЕРЕЖНІСТЮ Пацієнти з нирковою недостатністю
Внаслідок невивченої клінічної значущості двох первинних метаболітів лінезоліду у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю, лінезолід повинен використовуватися з обережністю у таких пацієнтів, і лише якщо передбачувана користь перевищує потенційний ризик. Також немає даних щодо застосування лінезоліду у пацієнтів, які перебувають на амбулаторному перитонеальному діалізі або інших альтернативних методах лікування ниркової недостатності.
Пацієнти з печінковою недостатністю
Існують обмежені клінічні дані, які рекомендують використовувати лінезолід у таких пацієнтів тільки в тому випадку, якщо передбачувана користь перевищує потенційний ризик.
Лінезолід повинен використовуватися з обережністю у пацієнтів із системними інфекціями, що становлять ризик для життя, такими як інфекції, пов'язані з венозними катетерами у відділеннях інтенсивної терапії.
Дозування2 мг/мл
Показання до застосуванняЛікування інфекційно-запальних захворювань, якщо відомо або підозрюється, що вони викликані чутливими до лінезоліду аеробними та анаеробними грампозитивними мікроорганізмами (включаючи інфекції, що супроводжуються бактеріємією): - позалікарняна пневмонія, спричинена Streptococcus pneumoniae (включаючи полірезист, Staphylococcus aureus (тільки метицилінчутливі штами); - госпітальна пневмонія, спричинена Staphylococcus aureus (включаючи метицилінчутливі та метицилінрезистентні штами) або Streptococcus pneumoniae (включаючи полірезистентні штами); - ускладнені інфекції шкіри та м'яких тканин, включаючи інфекції при синдромі діабетичної стопи, що не супроводжуються остеомієлітом, викликані Staphylococcus aureus (включаючи метицилінчутливі та метицилінрезистентні штами), Streptococcus pyogenes або Streptococcus agalactiae; - інфекції, резистентні до ванкоміцину, викликані Enterococcus faecium, у тому числі, що супроводжуються бактеріємією.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиВстановлено, що ізоферменти цитохрому Р450 не беруть участь у метаболізмі лінезоліду in vitro. Лінезолід не інгібує та не потенціює активність клінічно важливих ізоферментів цитохрому Р450 (1А2, 2С9, 2С19, 2D6, 2Е1, 3А4). Таким чином, не очікується CYP450-індукованої взаємодії при прийомі лінезоліду. При одночасному застосуванні лінезоліду та (S)-варфарину, який значною мірою метаболізується ізоферментом CYP2C9, фармакокінетичні характеристики варфарину не змінюються. Такі препарати, як варфарин та фенітоїн, що є субстратами ізоферменту CYP2C9, можна застосовувати одночасно з лінезолідом без корекції дози.
Інгібітори моноаміноксидази
Лінезолід є неселективним оборотним інгібітором моноаміноксидази, тому у деяких пацієнтів, які отримують лінезолід, може спостерігатися помірне оборотне посилення пресорної дії псевдоефедрину та фенілропаноламіну. У зв'язку з цим рекомендується знижувати початкові дози наступних груп препаратів: адреноміметики (наприклад, псевдоефедрин, фенілпропаноламін, епінефрин, норепінефрін, добутамін), дофаміноміметики (наприклад, дофамін) і надалі здійснювати підбір дози титруванням.
У дослідженнях І, ІІ та ІІІ фази не відзначалося розвитку серотонінового синдрому у пацієнтів, які отримували лінезолід спільно з серотонінергічними препаратами. Однак було кілька повідомлень про розвиток серотонінового синдрому на фоні застосування лінезоліду та антидепресантів – селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну.
При одночасному застосуванні з азтреонамом та гентаміцином зміни фармакокінетики лінезоліду не відзначалося.
Рифампіцин викликав зниження Cmax та AUC лінезоліду в середньому на 21 % та 32 % відповідно.
ПередозуванняПро випадки передозування лінезоліду не повідомлялося. Рекомендується симптоматичне лікування (у тому числі необхідно підтримувати швидкість клубочкової фільтрації). Немає даних щодо прискорення виведення лінезоліду при перитонеальному діалізі чи гемоперфузії.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Антибіотик-оксазолідинон.
Фармакодинаміка:
Лінезолід, синтетичний антибактеріальний препарат, відноситься до нового класу протимікробних засобів, оксазолідинону, активних in vitro щодо аеробних грампозитивних бактерій, деяких грамнегативних бактерій та анаеробних мікроорганізмів. Лінезолід селективно пригнічує синтез білка в бактеріях. За рахунок зв'язування з бактеріальними рибосомами він запобігає утворенню функціонального комплексу, що ініціює 70S, який є важливим компонентом процесу трансляції при синтезі білка.
Препарат активний in vitro та in vivo Грампозитивні аероби:
Enterococcus faecium (включаючи штами, резистентні до ванкоміцину) Staphylococcus aureus (включаючи метицилінрезистентні штами) Streptococcus agalactiae Streptococcus pneumoniae (включаючи полірезистентні штами) ecalis (включаючи штами, резистентні до ванкоміцину) Enterococcus faecium (штами, чутливі до ванкоміцину) Staphylococcus epidermidis (включаючи метицилінрезистентні штами) Staphylococcus haemolyticus Streptococcus spp. групи Viridans Грамнегативні аероби Pasteurella multocida Резистентні до лінезоліду мікроорганізми:
Haemophilus influenzae Moraxella catarrhalis Neisseria spp.
Enterobacteriaceae spp.
Pseudomonas spp.
Резистентність
Механізм дії лінезоліду відрізняється від механізмів дії протимікробних препаратів інших класів (наприклад, аміноглікозидів, бета-лактамів, антагоністів фолієвої кислоти, глікопептидів, лінкозамідів, хінолонів, рифаміцинів, стрептограмінів, тетрацикл незолідом та цими препаратами не існує . Лінезолід активний щодо патогенних мікроорганізмів, як чутливих, так і резистентних до цих препаратів. Резистентність до лінезоліду розвивається повільно шляхом багатостадійної мутації 23S рибосомальної РНК і відбувається з частотою менше 1 х 10-9 - 1 х 10-11.
Фармакокінетика:
Всмоктування
Середня максимальна концентрація (Cmax) та середня мінімальна концентрація (Cmin) лінезоліду в плазмі крові у рівноважному стані після внутрішньовенного введення двічі на день у дозі 600 мг дорівнювали 15,1 мг/л та 3,68 мг/л, відповідно.
Рівноважна концентрація лінезоліду в крові досягається на 2-й день введення препарату.
Розподіл
Обсяг розподілу лінезоліду при досягненні рівноважної концентрації у здорової дорослої людини становить у середньому 40-50 л, що приблизно дорівнює загальному вмісту води в організмі. Зв'язування з білками плазми становить 31% і не залежить від концентрації лінезоліду в крові.
Метаболізм
Встановлено, що ізоферменти цитохрому Р450 не беруть участь у метаболізмі лінезоліду in vitro. Лінезолід не інгібує та не потенціює активність клінічно важливих ізоферментів цитохрому Р450 (1А2, 2С9, 2С19, 2D6, 2Е1, 3А4).
Метаболічне окислення призводить до утворення двох неактивних метаболітів - гідроксиетилгліцину (основний метаболіт у людини, утворюється в результаті неферментативного процесу) та аміноетоксиоцтової кислоти (утворюється в менших кількостях). Також описані інші неактивні метаболіти.
Виведення
Позанирковий кліренс становить близько 65% кліренсу лінезоліду. Зі збільшенням дози лінезоліду відзначається невеликий ступінь нелінійності кліренсу. Це може пояснюватися зниженням ниркового та позаниркового кліренсу при високій дозі лінезоліду. Однак відмінності кліренсу невеликі і не впливають на період напіввиведення, що здається.
Лінезолід у пацієнтів з нормальною функцією нирок та при нирковій недостатності легкого та середнього ступеня виводиться нирками у вигляді гідроксиетилгліцину (40%), аміноетоксиоцтової кислоти (10%) та у незміненому вигляді (30-35%). Кишечником виводиться у вигляді гідроксиетилгліцину (6%) та аміноетоксиоцтової кислоти (3%).
У незміненому вигляді лінезолід практично не виводиться кишківником.
Період напіввиведення лінезоліду в середньому становить 5-7 годин.
Фармакокінетика в окремих групах хворих.
Пацієнти з нирковою недостатністю
Після одноразового прийому 600 мг препарату пацієнтами з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну <30 мл/хв) концентрація двох його основних метаболітів зростала у 7 – 8 разів. Однак збільшення площі під кривою "концентрація-час" (AUC) вихідного препарату не спостерігалося. Незважаючи на те, що при гемодіалізі виводилася деяка кількість основних метаболітів, їх концентрація в плазмі крові після прийому 600 мг лінезоліду та проведення процедури діалізу у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю залишалася суттєво вищою за концентрацію в крові у пацієнтів з нормальною функцією нирок, легкою або середньотяжкою нирковою недостатністю.
Пацієнти з печінковою недостатністю
Є обмежені дані про те, що у пацієнтів з легкою та середньотяжкою печінковою недостатністю (класи А та В за класифікацією Чайлд-П'ю) фармакокінетика лінезоліду та двох його основних метаболітів не змінюється. Фармакокінетика лінезоліду у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю (клас С за класифікацією Чайлд-П'ю) не вивчалася. Однак, оскільки лінезолід метаболізується неферментним шляхом, то не очікується значного порушення його метаболізму при печінковій недостатності.
Діти та підлітки
У підлітків (12-17 років) фармакокінетика лінезоліду, прийнятого в дозі 600 мг, не відрізнялася від кінетики у дорослих. Таким чином, при призначенні підліткам 600 мг лінезоліду кожні 12 годин концентрація препарату буде такою самою, як у дорослих при призначенні тієї ж дози.
У дітей віком від 1 тижня до 12 років застосування лінезоліду в дозі 10 мг/кг щодня кожні 8 годин дозволяє досягти тієї ж експозиції, що й у дорослих при застосуванні 600 мг лінезоліду двічі на день.
У новонароджених системний кліренс лінезоліду швидко наростає протягом першого тижня життя (з розрахунку на кг маси тіла). Таким чином, при призначенні в дозі 10 мг/кг кожні 8 годин максимальна експозиція лінезоліду досягатиметься у дитини першої доби життя швидше першого дня після народження. Однак надмірного накопичення препарату в перший тиждень прийому при такій схемі призначення все одно не відбудеться через швидке збільшення кліренсу.
Літні
У літніх пацієнтів віком 65 років і старше фармакокінетика лінезоліду суттєво не змінюється.
Жінки
У жінок обсяг розподілу препарату дещо нижчий, ніж у чоловіків; у них також на 20% знижено середній кліренс при розрахунку на масу тіла. Концентрація препарату в плазмі крові жінок вища, ніж у чоловіків, що може частково пояснюватись відмінностями маси тіла. Однак, оскільки період напіввиведення лінезоліду у чоловіків і жінок істотно не відрізняється, немає приводу очікувати підвищення концентрації препарату в крові жінок вище значення, що переноситься, так що корекції дози не потрібно.
Вагітність та годування груддюДослідження безпеки застосування лінезоліду при вагітності не проводилося, тому застосування препарату ЗИВОКС® при вагітності можливе лише у випадку, якщо передбачувана користь від терапії для матері перевершує потенційний ризик для плода.
Невідомо, чи виділяється лінезолід з грудним молоком жінок, що годують, тому слід припинити грудне вигодовування при призначенні препарату матері в період лактації.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаЧастота небажаних реакцій представлена за наступною класифікацією: дуже часті->10 %, часті->1 % та <10 %, нечасті->0,1 % та <1 %, рідкісні->0,01 % та <0,1 % , дуже рідкісні-<0,01%. Дорослі пацієнти
Небажані явища, пов'язані з прийомом лінезоліду, бувають зазвичай легкого або середнього ступеня вираженості. Найчастіше відзначаються діарея, головний біль та нудота.
З боку травної системи:
Часті: діарея, нудота, блювання, запор, біль у животі (у тому числі спастичний), метеоризм, кандидоз слизової оболонки порожнини рота.
Нечасті: зміна фарбування мови.
Лабораторні показники:
Часті: тромбоцитопенія.
Нечасті: підвищення концентрації тригліцеридів у крові, підвищення активності «печінкових» ферментів (у тому числі, аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ), лужної фосфатази (ЛФ), лактатдегідрогенази (ЛДГ), ліпази, амілази, концентр підвищення концентрації пролактину.
Порушення з боку нервової системи:
Часті: головний біль, запаморочення, периферична нейропатія, судоми (див. розділ «Особливі вказівки»).
Нечасті: спотворення смаку.
З боку центральної нервової системи:
Часті: безсоння.
З боку сечостатевої системи:
Часті вагінальний кандидоз.
З боку шкірних покривів:
Часті: висипання.
Інші:
Часті: лихоманка.
Нечасті: опортуністична грибкова інфекція.
Також було зазначено: підвищення артеріального тиску, диспепсія, свербіж.
Діти та підлітки
З боку травної системи:
Часті: діарея, нудота, блювання, біль у животі (локальні та генералізовані), шлунково-кишкові кровотечі, кандидоз слизової оболонки порожнини рота, рідке випорожнення.
Лабораторні показники:
Часті: тромбоцитопенія, анемія, гіпокаліємія, тромбоцитемія.
Не часті: еозинофілія, підвищення концентрації тригліцеридів у крові, підвищення активності АЛТ, ліпази, амілази, концентрації загального білірубіну та креатиніну.
Порушення з боку нервової системи:
Часті: головний біль, судоми (див. розділ «Особливі вказівки»), вертиго.
З боку шкірних покривів:
Часті: висипання.
Не часті: свербіж (не на місці введення).
З боку дихальної системи:
Часті: порушення дихання, апное, інфекції верхніх дихальних шляхів, фарингіт, пневмонія, кашель.
Інші:
Часті: пропасниця, сепсис, генералізовані набряки, реакції в місці введення.
Спонтанні (постмаркетингові) дані
Лабораторні показники: оборотна мієлосупресія (тромбоцитопенія, анемія, лейкопенія, панцитопенія).
З боку органів чуття: випадки нейропатії зорового нерва, що іноді призводить до втрати зору (див. розділ «Особливі вказівки»).
Алергічні реакції: Анафілаксія.
З боку шкірних покривів: висипання, ангіоневротичний набряк; бульозні ураження шкіри, подібні до синдрому Стівенса-Джонсона.
Порушення з боку обміну речовин: лактоацидоз.
З боку нервової системи: периферична нейропатія, судоми (див. розділ «Особливі вказівки»).
З боку системи травлення: зміна забарвлення емалі зубів (див. розділ «Особливі вказівки»).
Інші: озноб, стомлюваність, серотоніновий синдром (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами» та «Особливі вказівки»).
особливі вказівкиПри встановленій інфекції (або підозрі на інфекцію), спричиненій супутніми грамнегативними мікроорганізмами, показано додаткове застосування засобів, що діють на грамнегативну флору.
У деяких пацієнтів, які отримують лінезолід, може розвинутись оборотна мієлосупресія (з анемією, тромбоцитопенією, лейкопенією та панцитопенією), яка залежить від тривалості терапії. У зв'язку з цим у процесі лікування необхідно проводити моніторинг показників крові у пацієнтів з підвищеним ризиком розвитку кровотечі, мієлосупресією в анамнезі, а також при одночасному застосуванні препаратів, що знижують вміст гемоглобіну або кількість тромбоцитів та/або їх функціональні властивості, а також у пацієнтів, які отримують лінезолід більше 2 тижнів.
У пацієнтів, які приймають антибактеріальні препарати, включаючи лінезолід, слід враховувати ризик розвитку псевдомембранозного коліту різного ступеня тяжкості.
Про випадки діареї, пов'язаної з Clostridium difficile, повідомлялося через використання практично всіх антибактеріальних препаратів, включаючи лінезолід. Тяжкість діареї може варіювати від легких до важких форм. Лікування антибактеріальними препаратами порушує нормальну мікрофлору кишечника, що призводить до надмірного зростання Clostridium difficile. Clostridiumdifficile виробляє токсини А та В, які призводять до розвитку діареї, пов'язаної з Clostridium difficile. Надмірна кількість токсинів, що виробляється штамами Clostridium difficile, може викликати підвищення летальності серед пацієнтів, оскільки такі інфекції можуть бути стійкими до протимікробної терапії, а також може знадобитися колонектомія.
Можливість розвитку діареї, пов'язаної з Clostridium difficile, повинна розглядатися у всіх хворих з діареєю, яка послідувала за використанням антибіотиків. Ретельне медичне спостереження протягом 2 місяців необхідно пацієнтам, які перенесли діарею, пов'язану з Clostridium difficile після введення антибактеріальних препаратів.
З появою симптомів погіршення зорової функції, таких як зміна гостроти зору, зміна колірного сприйняття, затуманеність, дефекти полів зору, рекомендується терміново звернутися до офтальмолога для консультації. Слід проводити моніторинг зорової функції у всіх пацієнтів, які приймають лінезолід протягом тривалого часу (більше 3 місяців), а також у всіх пацієнтів з симптомами зорових порушень, що знову з'явилися, незалежно від тривалості терапії. У разі розвитку периферичної нейропатії та нейропатії зорового нерва, слід оцінити співвідношення ризик/корисність продовження терапії лінезолідом у цих пацієнтів.
У зв'язку із застосуванням лінезоліду повідомлялося про лактоацидоз. Пацієнти, у яких на фоні прийому лінезоліду виникає повторна нудота або блювання, незрозумілий ацидоз або відзначається зниження концентрації гідрокарбонатаніонів, потребують ретельного спостереження з боку лікаря.
Повідомлялося про судоми у пацієнтів, які приймали лінезолід, при цьому в більшості випадків в анамнезі була вказівка на судоми або наявність факторів ризику їх розвитку.
При необхідності застосування препарату ЗІВОКС у поєднанні з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну слід постійно спостерігати за пацієнтами з метою виявлення ознак та симптомів серотонінового синдрому, таких як порушення когнітивної функції, гіперпірексія, гіперрефлексія та порушення координації рухів.
У разі появи даних симптомів слід відмінити один або обидва препарати, що приймаються. При припиненні прийому серотонінергічного засобу можуть спостерігатися симптоми синдрому відміни.
Повідомлялося про випадки оборотної поверхневої зміни фарбування зубної емалі при застосуванні лінезоліду. Ці зміни фарбування видалялися за допомогою професійного очищення зубів.
Вплив на здатність до керування автотранспортом та керування механізмами
Під час лікування лінезолідом керувати транспортними засобами, спеціальною технікою або займатися діяльністю, пов'язаною з підвищеним ризиком, не рекомендується.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25 °C.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиПрепарат призначається у вигляді внутрішньовенної інфузії тривалістю 30-120 хвилин. Забороняється послідовно з'єднувати інфузійні пакети та додавати інші препарати до розчину для інфузій. Якщо необхідно вводити лінезолід з іншими препаратами, всі лікарські засоби слід призначати окремо відповідно до рекомендованих доз і шляхів введення.
Лінезолід для ін'єкцій фармацевтично несумісний з такими препаратами: амфотерицин В, хлорпромазин, діазепам, фенітоїн, еритроміцину лактобіонат, котримоксазол (триметоприм + сульфаметоксазол), цефтріаксон.
Сумісні розчини для інфузій: 5% розчин декстрози для ін'єкцій 0,9% розчин натрію хлориду для ін'єкцій
Розчин Рінгера-Локка для ін'єкцій
Пацієнтів, яким на початку терапії препарат призначили внутрішньовенно, надалі можна перевести на будь-яку лікарську форму препарату для вживання, при цьому підбір дози не потрібен, т.к. біодоступність лінезоліду при пероральному прийомі становить майже 100%. Тривалість лікування залежить від збудника, локалізації та тяжкості інфекції, а також від клінічного ефекту.
Дорослі та діти (12 років і старше) 600 мг внутрішньовенно кожні 12 год, тривалість лікування 10-14 днів: - позалікарняна пневмонія, спричинена Streptococcuspneumoniae (включаючи полірезистентні штами) або включаючи випадки, що супроводжуються бактеріями штами) ; - госпітальна пневмонія, спричинена Staphylococcus aureus (включаючи метицилінчутливі та метицилінрезистентні штами) або Streptococcuspneumoniae (включаючи полірезистентні штами); - ускладнені інфекції шкіри та м'яких тканин, включаючи інфекції при синдромі діабетичної стопи, що не супроводжуються остеомієлітом, викликані Staphylococcus aureus (включаючи метицилінчутливі та метицилінрезистентні штами), Streptococcus pyogenesабо Streptococcus; 600 мг внутрішньовенно кожні 12 год, тривалість лікування 14-28 днів: інфекції,
Діти (новонароджені* та діти до 11 років) 10 мг/кг внутрішньовенно кожні 8 годин, тривалість лікування 10-14 днів: - позалікарняна пневмонія, спричинена Streptococcuspneumoniae (включаючи полірезистентні штами), включаючи випадки, що супроводжуються метицилінчутливі штами); - госпітальна пневмонія, спричинена Staphylococcus aureus (включаючи метицилінчутливі та метицилінрезистентні штами) або Streptococcuspneumoniae (включаючи полірезистентні штами); - ускладнені інфекції шкіри та м'яких тканин, включаючи інфекції при синдромі діабетичної стопи, що не супроводжуються остеомієлітом, викликані Staphylococcus aureus (включаючи метицилінчутливі та метицилінрезистентні штами), Streptococcus pyogenesабо Streptococcus; 10 мг/кг внутрішньовенно кожні 8 год, тривалість лікування 14-28 днів: інфекції, резистентні до ванкоміцину, спричинені Enterococcus faecium, у тому числі, що супроводжуються бактеріємією. * У недоношених новонароджених у віці менше 7 днів (вагітність менше 34 тижнів) системний кліренс лінезоліду нижче, а значення AUC вище, ніж у більшості новонароджених та дітей. До 7 дня після народження кліренс лінезоліду та значення AUC у недоношених новонароджених наближається до таких у доношених новонароджених та дітей.
Літні пацієнти: корекція дози не потрібна.
Пацієнти з нирковою недостатністю: корекція дози не потрібна. У зв'язку з тим, що 30% лінезоліду видаляється при гемодіалізі протягом 3 годин, лінезолід повинен прийматися після проведення діалізу пацієнтам, які його потребують.
Пацієнти з печінковою недостатністю: корекція дози не потрібна.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Зивокс раствор для инф 2мг/мл 300мл 10 шт пак производится компанией ПФАЙЗЕР ИННОВАЦИИ. Само производство расположено в стране Норвегия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Зивокс раствор для инф 2мг/мл 300мл 10 шт пак и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Зивокс раствор для инф 2мг/мл 300мл 10 шт пак в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Зеникс таб. 600 мг 10 шт Зеникс таб. 600 мг 10 шт, Зивокс гранулы для приг.суспензии для приема внутрь ... Зивокс гранулы для приг.суспензии для приема внутрь 100мг/5мл 150мл 66г фл, Зивокс раствор для инф. 2мг/мл 100мл 10 шт пак. Зивокс раствор для инф. 2мг/мл 100мл 10 шт пак., Зивокс таб п/об пленочной 600мг 10 шт Зивокс таб п/об пленочной 600мг 10 шт, Линезолид канон таб. 300 мг 10 шт Линезолид канон таб. 300 мг 10 шт, Линезолид Канон таб 600мг 10 шт Линезолид Канон таб 600мг 10 шт, Линезолид Канон таб п/п/об 200мг 10 шт Линезолид Канон таб п/п/об 200мг 10 шт, Линезолид раствор для инф 2мг/мл 300мл Линезолид раствор для инф 2мг/мл 300мл, Линоджект раствор для инфузий 2 мг/мл 100 мл 1 шт Линоджект раствор для инфузий 2 мг/мл 100 мл 1 шт.
Пока нет комментариев