Зилт таб п/об пленочной 75мг 84 шт
Топ продаж
Суперцена
Зилт таб п/об пленочной 75мг 84 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: клопідогрелу гідросульфат 97,875 мг, еквівалентно клопідогрелу 75 мг; тальк, барвник заліза оксид червоний (E172), пропіленгліколь Опис: Круглі, злегка двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою рожевого кольору. Вид на зламі: від білого до майже білого кольору шорстка маса з плівковою оболонкою рожевого кольору. Форма випуску:
Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 75 мг. По 7 таблеток у контурній комірковій упаковці з комбінованого матеріалу ОПА/Ал/ПВХ та алюмінієвої фольги. 12 контурних коміркових упаковок по 7 таблеток, разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до клопідогрелу або будь-якої з допоміжних речовин препарату;
Тяжке порушення функції печінки;
Гостра кровотеча, наприклад, кровотеча з виразки або внутрішньочерепний крововилив;
Дефіцит лактази, непереносимість лактози, синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції;
Вагітність та період грудного вигодовування (див. розділ «Застосування при вагітності та в період грудного вигодовування»);
Дитячий вік до 18 років (безпека та ефективність застосування не встановлені).
З обережністю
Помірні порушення функції печінки зі схильністю до кровотечі (обмежений клінічний досвід застосування); порушення функції нирок (обмежений клінічний досвід застосування); захворювання, при яких є схильність до розвитку кровотеч (зокрема шлунково-кишкових та внутрішньоочних), і особливо при одночасному застосуванні лікарських засобів, які можуть спричинити ушкодження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту (таких як АСК та нестероїдні протизапальні препарати [НПЗП]); у пацієнтів, у яких є підвищений ризик розвитку кровотечі: через травму, хірургічне втручання або інші патологічні стани, а також у пацієнтів, які отримують лікування АСК, гепарином, варфарином, інгібіторами глікопротеїну IIb/IIIa, нестероїдні протизапальні засоби, у тому числі селективними інгібіторами. -2 (ЦОГ-2), а також іншими лікарськими засобами, застосування яких пов'язане з ризиком розвитку кровотеч, селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами», «Особливі вказівки»); при одночасному застосуванні з лікарськими засобами, що є субстратами ізоферменту CYP2C8 (репаглінід, паклітаксел) (див. розділ "Взаємодія з іншими лікарськими засобами"); у пацієнтів з низькою активністю ізоферменту CYP2C19 (див. розділ "Фармакокінетика" підрозділ "Фармакогенетика", розділи "Спосіб застосування та дози", "Особливі вказівки"); при вказівках в анамнезі на алергічні та гематологічні реакції на інші тієнопіридини (такі як тіклопідин, прасугрел) (можливість перехресних алергічних та гематологічних реакцій, див. розділ «Особливі вказівки»);
Дозування75 мг
Показання до застосуванняВторинна профілактика атеротромботичних ускладнень:
У дорослих пацієнтів після нещодавно перенесеного інфаркту міокарда (з давністю від декількох днів до 35 днів), нещодавно перенесеного ішемічного інсульту (з давністю від 7 днів до 6 місяців) або при діагностованій оклюзійній хворобі периферичних кінцевої точки, що включала повторний ішемічний інсульт (з летальним кінцем або без нього), повторний інфаркт міокарда (з летальним кінцем або без нього) та іншу серцево-судинну смерть;
У дорослих пацієнтів із гострим коронарним синдромом:
-гострий коронарний синдром без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія/інфаркт міокарда без зубця Q), включаючи пацієнтів, які повинні отримувати медикаментозне лікування, та пацієнтів, яким показано черезшкірне коронарне втручання (зі стентуванням або без стентування) або аортокоронарне шунтування. Прийом клопідогрелу знижував частоту комбінованої кінцевої точки, що включала серцево-судинну смерть, інфаркт міокарда або інсульт, а також частоту комбінованої кінцевої точки, що включала серцево-судинну смерть, інфаркт міокарда, інсульт, рефрактерну ішемію;
-гострий інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST Прийом клопідогрелу знижував смертність від будь-яких причин, а також частоту комбінованої кінцевої точки, що включала смерть, повторний інфаркт міокарда або інсульт.
Профілактика атеротромботичних та тромбоемболічних ускладнень у дорослих пацієнтів з фібриляцією передсердь (миготливою аритмією):
Показано, що у пацієнтів з фібриляцією передсердь з підвищеним ризиком судинних ускладнень терапія непрямими антикоагулянтами, які є антагоністами вітаміну К (АВК), пов'язана з більшою клінічною користю порівняно із застосуванням тільки АСК або комбінації клопідогрелу з АСК щодо зниження. Пацієнтам з фібриляцією передсердь (миготливою аритмією), які мають, як мінімум, один фактор ризику розвитку судинних ускладнень, які не можуть приймати АВК (наприклад, при наявності особливого ризику кровотечі, нездатності пацієнта, на думку лікаря, адекватно контролювати міжнародне нормалізоване ставлення ( МНО) або у разі неприйняття пацієнтом лікування АВК) для запобігання атеротромботичних та тромбоемболічних ускладнень, включаючи інсульт, показаний прийом клопідогрелу в комбінації з АСК.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиЛікарські засоби, застосування яких асоціюється з ризиком розвитку кровотечі
Є підвищений ризик розвитку кровотечі внаслідок їхнього потенційного адитивного ефекту з клопідогрелом. Одночасне з клопідогрелом застосування лікарських препаратів, застосування яких асоціюється з ризиком кровотечі, слід проводити з обережністю.
Варфарін
Хоча прийом клопідогрелу 75 мг/добу не змінював фармакокінетику варфарину (субстрату ізоферменту CYP2C9) або МНО у пацієнтів, які тривало одержують лікування варфарином, одночасний прийом клопідогрелу збільшує ризик кровотечі у зв'язку з його незалежним додатковим впливом на згортання. Тому слід бути обережними при одночасному прийомі варфарину і клопідогрелу.
Блокатори IIb/IIIa-рецепторів
У зв'язку з можливістю фармакодинамічної взаємодії між клопідогрелом та блокаторами IIb/IIIa-рецепторів, їх спільне застосування потребує обережності, особливо у пацієнтів, які мають підвищений ризик розвитку кровотечі (при травмах та хірургічних втручаннях або інших патологічних станах) (див. розділ «Особливі вказівки»).
АСК:
АСК не змінює інгібуючого АДФ-індуковану агрегацію тромбоцитів ефекту клопідогрелу, але клопідогрел потенціює вплив АСК на колаген-індуковану агрегацію тромбоцитів. Тим не менш, одночасний з клопідогрелом прийом АСК по 500 мг 2 рази на день протягом однієї доби не викликав істотного збільшення часу кровотечі, що викликається прийомом клопідогрелу. Оскільки між клопідогрелом і АСК можлива фармакодинамічна взаємодія, що призводить до підвищення ризику кровотечі, тому при їх одночасному застосуванні слід бути обережними. Тим не менш, у клінічних дослідженнях пацієнти отримували комбіновану терапію клопідогрелом та АСК (75-325 мг 1 раз на добу) до одного року.
Гепарин
За даними клінічного дослідження, проведеного за участю здорових осіб, при прийомі клопідогрелу не потрібно зміни дози гепарину і не змінювалася його антикоагулянтна дія. Одночасне застосування гепарину не змінювало антиагрегантного ефекту клопідогрелу. Між клопідогрелом та гепарином можлива фармакодинамічна взаємодія, яка може збільшувати ризик розвитку кровотеч, тому одночасне застосування клопідогрелу та гепарину потребує обережності.
Тромболітики
Безпека спільного застосування клопідогрелу, фібрин-специфічних або фібрин-неспецифічних тромболітичних засобів та гепарину була вивчена у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда. Частота клінічно значущих кровотеч була аналогічна такої, яка спостерігалася у разі спільного застосування тромболітичних засобів та гепарину з АСК.
НПЗП:
У клінічному дослідженні, проведеному за участю здорових добровольців, спільне застосування клопідогрелу та напроксену збільшувало приховані втрати крові через ШКТ. Однак у зв'язку з відсутністю досліджень щодо взаємодії клопідогрелу з іншими нестероїдними протизапальними засобами, в даний час невідомо, чи є підвищений ризик шлунково-кишкових кровотеч при прийомі клопідогрелу разом з іншими нестероїдними протизапальними засобами. Тому застосування нестероїдних протизапальних засобів, у тому числі інгібіторів ЦОГ-2, у поєднанні з клопідогрелом слід проводити з обережністю (див. розділ «Особливі вказівки»). Оскільки СІОЗС порушують активацію тромбоцитів і збільшують ризик розвитку кровотечі, одночасне застосування СІОЗС з клопідогрелом повинно проводитися з обережністю
.
Сильні та помірні інгібітори ізоферменту CYP2C9.
Оскільки клопідогрел метаболізується до утворення свого активного метаболіту частково за допомогою ізоферменту CYP2C19, застосування лікарських засобів, що інгібують цей ізофермент, може призвести до зменшення утворення активного метаболіту клопідогрелу. Клінічне значення цієї взаємодії не встановлено. Як запобіжний засіб слід уникати одночасного застосування клопідогрелу та сильних або помірних інгібіторів ізоферменту CYP2C9. Сильними та помірними інгібіторами ізоферменту CYP2C9 є омепразол, езомепразол, флувоксамін, флуоксетин, моклобемід, вориконазол, флуконазол, тіклопідін, ципрофлоксацин, циметидин, карбамазепін, окскарбазепін.
Слід уникати одночасного застосування з клопідогрелом інгібіторів протонної помпи, які є сильними або помірними інгібіторами ізоферменту CYP2C19 (наприклад, омепразолу, езомепразолу) (див. розділ "Фармакокінетика, підрозділ", "Фармакогенетика", розділ "Фармакогенетика", розділ "Фармакогенетика". Якщо інгібітори протонної помпи повинні прийматися одночасно з клопідогрелом, інгібітор протонної помпи слід приймати з найменшим інгібуванням ізоферменту CYP2C19, такий як пантопразол і лансопразол. Докази впливу інших лікарських засобів, що знижують кислотність шлунка, таких як блокатори H2-рецепторів або антациди, на антиагрегантну дію клопідогрелу відсутні.
У ВІЛ-інфікованих пацієнтів, які отримують антиретровірусну терапію (АРТ), посилену ритонавіром або кобіцистатом, було продемонстровано достовірне зниження плазмової концентрації активного метаболіту клопідогрелу та зниження пригнічення агрегації тромбоцитів. Хоча клінічна значимість отриманих результатів остаточно не підтверджена, в отриманих спонтанних повідомленнях описувалися ВІЛ-інфіковані пацієнти, які одержували посилену АРТ, у яких спостерігалися випадки повторної оклюзії після дезобструкції або перенесених тромботичних явищ при застосуванні дози навантаження. Дія клопідогрелу та середній показник інгібування агрегації тромбоцитів можуть бути знижені при одночасному застосуванні з ритонавіром. Тому одночасний прийом клопідогрелу з посиленою АРТ не рекомендується.
Було проведено ряд клінічних досліджень з клопідогрелом та іншими, одночасно застосовуваними лікарськими засобами, з метою вивчення можливих фармакодинамічних та фармакокінетичних взаємодій, які показали, що: -при застосуванні клопідогрелу спільно з атенололом, ніфедипіном або з обома цими лікарськими засобами, що приймаються одночасно,
клінічно фармакодинамічної взаємодії не спостерігалося;
-одночасне застосування фенобарбіталу та естрогенів не мало істотного впливу на фармакодинаміку клопідогрелу;
-фармакокінетичні показники дигоксину та теофіліну не змінювалися при їх спільному застосуванні з клопідогрелом;
-антацидні засоби не зменшували абсорбції клопідогрелу;
-фенітоїн та толбутамід можна з безпекою застосовувати одночасно з клопідогрелом (дослідження CAPRIE). Малоймовірно, що клопідогрел може впливати на метаболізм інших лікарських засобів, таких як фенітоїн та толбутамід, а також нестероїдні протизапальні засоби, які метаболізуються за допомогою ізоферменту CYP2C9 системи цитохрому Р450;
-інгібітори АПФ, сечогінні, бета-адреноблокатори, блокатори «повільних» кальцієвих каналів, гіполіпідемічні засоби, коронарні вазодилататори, гіпоглікемічні засоби (в т. ч. інсулін), протиепілептичні засоби, гормонозамісна терапія та блокатори GPх був виявлено клінічно значимих небажаних взаємодій.
Лікарські засоби, які є субстратами ізоферменту CYP2C8:
Було показано, що клопідогрел збільшував системну експозицію репаглініду у здорових добровольців. Дослідження in vitro показали, що збільшення системної експозиції репаглініду є наслідком пригнічення ізоферменту CYP2C8 глюкуронідним метаболітом клопідогрелу. Слід бути обережними при одночасному застосуванні клопідогрелу та лікарських препаратів, що переважно виводяться з організму шляхом метаболізму за допомогою ізоферменту CYP2C8 (наприклад, репаглініду, паклітакселу) у зв'язку з ризиком збільшення їх плазмових концентрацій.
ПередозуванняСимптоми
Передозування клопідогрелу може призвести до подовження часу кровотечі з подальшими ускладненнями у вигляді розвитку кровотеч.
Лікування
При появі кровотечі потрібне проведення відповідних лікувальних заходів. Антидот клопідогрілу не встановлено. Якщо потрібна швидка корекція подовженого часу кровотечі, то рекомендується проведення переливання тромбоцитарної маси.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Антиагрегантний засіб
Код АТХ B01AC04
Фармакодинаміка:
Клопідогрел є проліками, один з активних метаболітів якого є інгібітором агрегації тромбоцитів. Для утворення активного метаболіту, який пригнічує агрегацію тромбоцитів, клопідогрел повинен метаболізуватися за допомогою ізоферментів системи цитохрому Р450 (CYP450). Активний метаболіт клопідогрелу селективно інгібує зв'язування аденозиндифосфату (АДФ) з P2Y12 рецепторами тромбоцитів та подальшу АДФ-опосередковану активацію глікопротеїнового комплексу GPIIb/IIIa, що призводить до інгібування агрегації тромбоцитів. Завдяки незворотному зв'язуванню тромбоцити залишаються несприйнятливими до стимуляції АДФ протягом усього життєвого циклу клітин (приблизно 7-10 днів), а відновлення нормальної функції тромбоцитів відбувається зі швидкістю, що відповідає швидкості оновлення тромбоцитів. Агрегація тромбоцитів, викликана агоністами, відмінними від АДФ, також інгібується внаслідок блокади посиленої активації тромбоцитів АДФ, що вивільняється. Оскільки утворення активного метаболіту відбувається за допомогою ізоферментів системи цитохрому Р450, деякі з яких можуть відрізнятися поліморфізмом або інгібуватися іншими препаратами, не у всіх пацієнтів можливе адекватне пригнічення агрегації тромбоцитів.
При щоденному прийомі клопідогрелу в дозі 75 мг з першого дня прийому відзначається значне пригнічення АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів, яке поступово збільшується протягом 3-7 днів і потім виходить на постійний рівень (при досягненні рівноважного стану). У рівноважному стані агрегація тромбоцитів пригнічується загалом на 40-60 %. Після припинення прийому клопідогрелу агрегація тромбоцитів та час кровотечі поступово повертаються до вихідного рівня в середньому протягом 5 днів.
У ході клінічного дослідження ACTIVE-А показано, що у пацієнтів з фібриляцією передсердь, які мали, як мінімум, один фактор ризику розвитку судинних ускладнень, але були нездатні приймати непрямі антикоагулянти, клопідогрел у поєднанні з ацетилсаліциловою кислотою (АСК) (порівняно з прийомом тільки однієї АСК) зменшував частоту разом узятих інсульту, інфаркту міокарда (ІМ), системної тромбоемболії поза центральною нервовою системою (ЦНС) або судинної смерті, переважно за рахунок зменшення ризику розвитку інсульту.
Ефективність прийому клопідогрелу у поєднанні з АСК виявлялася рано та зберігалася до 5 років. Зменшення ризику великих судинних ускладнень у групі пацієнтів, які приймали клопідогрел у поєднанні з АСК, спостерігалося переважно за рахунок більшого зменшення частоти інсультів. Ризик розвитку інсульту будь-якої тяжкості при прийомі клопідогрелу в поєднанні з АСК знижувався, а також спостерігалася тенденція до зниження частоти розвитку ІМ у групі, що отримувала лікування клопідогрелом у поєднанні з АСК, але не спостерігалося відмінностей у частоті тромбоемболії поза ЦНС або судинної смерті. Крім цього, прийом клопідогрелу у поєднанні з АСК зменшував загальну кількість днів госпіталізації з серцево-судинних причин. Перехід з терапії потужним інгібітором рецепторів P2Y12 на лікування клопідогрелом у поєднанні з АСК після завершення гострої фази гострого ІМ вивчався у двох рандомізованих ініційованих дослідником клінічних дослідженнях (TOPIC та TROPICAL-ACS). У рандомізованому відкритому клінічному дослідженні TOPIC брали участь пацієнти, які перенесли гострий ІМ, яким виконувалось черезшкірне коронарне втручання (ЧКВ). Пацієнти, які отримували АСК та один з найбільш потужних інгібіторів рецепторів P2Y12, у яких не розвинулися несприятливі події протягом одного місяця, або були переведені на терапію фіксованою комбінацією АСК та клопідогрелу (деескалація подвійної антитромбоцитарної терапії (ДАТ)) або продовжили приймати Постійна ДАТ).
Події, включені в комбіновану первинну кінцеву точку (смерть від ускладнень серцево-судинних захворювань (ССЗ), інсульт, екстрена реваскуляризація та кровотечі типу 2 або тяжчі кровотечі за шкалою BARC (Дослідницького академічного консорціуму з кровотеч)), через один рік ІМ були зареєстровані у 43 із 322 пацієнтів (13,4 %) у групі деескалації ДАТ та 85 пацієнтів із 323 (26,3 %) у групі незмінної ДАТ (р < 0,01). Статистично значуща відмінність в основному зумовлена скороченням кількості випадків кровотечі, у тому числі кровотеч, які за шкалою BARC більш або рівні 2 (4 % у групі деескалації та 14,9 % у групі, що отримувала незмінену ДАТ), при цьому не спостерігалося істотних відмінностей у частоті ішемічних ускладнень (р=0,36). До рандомізованого відкритого клінічного дослідження TROPICAL-ACS було включено 2610 пацієнтів з гострим ІМ, підтвердженим аналізом на біомаркери, після проведення ЧКВ. Пацієнти були рандомізовані до груп для отримання прасугрелу (дні 0-14) або прасугрелу (дні 0-7), а потім клопідогрелу (дні 8-14) у комбінації з АСК. На 14-й день було проведено оцінку функції тромбоцитів. Пацієнти з першої групи терапії лише прасугрелом продовжували приймати прасугрел протягом 11,5 місяця. У пацієнтів із групи заміни терапії було виконано аналіз на високу реактивність тромбоцитів (ДРТ). Пацієнти з ДРТ > 46 одиниць знову перевели на терапію прасугрелом, яку отримували протягом 11,5 місяців. Пацієнти з ДРТ < 46 одиниць продовжили лікування клопідогрелом у дозі 75 мг/добу протягом 11,5 місяців. Таким чином, у групі керованої заміни терапії пацієнти отримували або прасугрел (40%) або клопідогрел (60%). Усі пацієнти отримували АСК, подальше спостереження тривало протягом року. Первинна кінцева точка включала комбінацію серцево-судинної смерті, ІМ, інсульту та кровотечі типу 2 або тяжкі кровотечі за шкалою BARC. Дослідження продемонструвало відсутність відмінностей між групами первинної кінцевої точки за критерієм non inferiority. Заміна терапії, що керується, не призвела до підвищення ризику розвитку ішемічних ускладнень (2,5% у групі деескалації і 3,2% у контрольній групі), а також частоти кровотеч типу 2 або більше за шкалою BARC. Первинна кінцева точка включала комбінацію серцево-судинної смерті, ІМ, інсульту та кровотечі типу 2 або тяжкі кровотечі за шкалою BARC. Дослідження продемонструвало відсутність відмінностей між групами первинної кінцевої точки за критерієм non inferiority. Заміна терапії, що керується, не призвела до підвищення ризику розвитку ішемічних ускладнень (2,5% у групі деескалації і 3,2% у контрольній групі), а також частоти кровотеч типу 2 або більше за шкалою BARC. Первинна кінцева точка включала комбінацію серцево-судинної смерті, ІМ, інсульту та кровотечі типу 2 або тяжкі кровотечі за шкалою BARC. Дослідження продемонструвало відсутність відмінностей між групами первинної кінцевої точки за критерієм non inferiority. Заміна терапії, що керується, не призвела до підвищення ризику розвитку ішемічних ускладнень (2,5% у групі деескалації і 3,2% у контрольній групі), а також частоти кровотеч типу 2 або більше за шкалою BARC.
Фармакокінетика:
Всмоктування
Після одноразового та повторного прийому внутрішньо у дозі 75 мг на добу клопідогрел швидко всмоктується. Середнє значення максимальної концентрації (Cmax) незміненого клопідогрелу в плазмі крові (приблизно 2,2-2,5 нг/мл після прийому внутрішньо разової дози 75 мг) досягається приблизно через 45 хвилин після прийому препарату. За даними вивчення екскреції метаболітів клопідогрелу нирками ступінь всмоктування становить приблизно 50%.
Розподіл
В умовах in vitro клопідогрел та його основний циркулюючий у крові неактивний метаболіт оборотно зв'язуються з білками плазми крові людини (98 % та 94 %, відповідно), і цей зв'язок є ненасиченим до концентрації 100 мг/мл.
Метаболізм
Клопідогрел інтенсивно метаболізується у печінці. В умовах in vitro та in vivo клопідогрел метаболізується двома шляхами: перший – опосередковується естеразами та призводить до гідролізу клопідогрелу з утворенням неактивного метаболіту – похідного карбоксильної кислоти (85 % від циркулюючих метаболітів), а другий шлях здійснюється за допомогою ізоферментів системи5 цитохром. Спочатку клопідогрел метаболізується до проміжного метаболіту – 2-оксо-клопідогрелу. Подальший метаболізм 2-оксо-клопідогрелу призводить до утворення активного метаболіту клопідогрелу – тіольного похідного клопідогрелу. В умовах in vitro цей активний метаболіт утворюється головним чином за допомогою ізоферменту CYP2C19, але в його освіті також беруть участь деякі інші ізоферменти, включаючи CYP1A2, CYP2B6 та CYP3A4. Активний тіольний метаболіт клопідогрелу, виділений у дослідженнях in vitro швидко і незворотно зв'язується з рецепторами тромбоцитів, блокуючи таким чином агрегацію тромбоцитів. Cmax активного метаболіту клопідогрелу в плазмі крові після одноразового прийому навантажувальної дози 300 мг у 2 рази перевищує Cmax після 4-денного прийому клопідогрелу в підтримуючій дозі 75 мг/добу. Cmax у плазмі досягається приблизно через 30-60 хвилин.
Виведення
Протягом 120 годин після прийому внутрішньо 14C-міченого клопідогрелу приблизно 50% радіоактивності виводиться нирками із сечею і приблизно 46% радіоактивності виводиться через кишечник. Після одноразового прийому внутрішньо клопідогрелу в дозі 75 мг період напіввиведення (Т1/2) становить приблизно 6 годин
.
Ізофермент CYP2C19 бере участь в освіті як активного метаболіту, так і проміжного метаболіту – 2-оксо-клопідогрелу. Фармакокінетика та антиагрегантна дія активного метаболіту клопідогрелу при дослідженні агрегації тромбоцитів в умовах ex vivo відрізняються залежно від генотипу ізоферменту CYP2C19. Алель гена ізоферменту CYP2C19*1 відповідає повністю функціональному метаболізму, тоді як алелі генів ізоферментів CYP2C19*2 та CYP2C19*3 є нефункціональними. Алелі генів ізоферментів CYP2C19*2 та CYP2C19*3 є причиною зниження метаболізму у більшості представників європеоїдної (85 %) та монголоїдної (99 %) рас. Інші алелі, з якими пов'язується відсутність або зниження метаболізму, рідше зустрічаються і включають, але не обмежуються алелями генів ізоферментів CYP2C19*4, *5, *6, *7 і *8. Пацієнти з низькою активністю ізоферменту CYP2C19 повинні мати два зазначені вище алелі гена з втратою функції. Опубліковані дані частоти народження фенотипів пацієнтів з низькою активністю ізоферменту CYP2C19 у пацієнтів європеоїдної раси становлять приблизно 2 %, у пацієнтів негроїдної раси – 4 % та у пацієнтів монголоїдної раси – 14 %. Існують спеціальні тести для визначення наявного у пацієнта генотипу ізоферменту CYP2C19. За даними перехресного дослідження (40 добровольців), до якого входили особи з дуже високою, високою, проміжною та низькою активністю ізоферменту CYP2C19, будь-яких суттєвих відмінностей в експозиції активного метаболіту та в середніх значеннях інгібування агрегації тромбоцитів (ІАТ), індукованої АД добровольців з дуже високою, високою та проміжною активністю ізоферменту CYP2C19 виявлено не було. У добровольців із низькою активністю ізоферменту CYP2C19 експозиція активного метаболіту знижувалася на 63-71% порівняно з особами з високою активністю ізоферменту CYP2C19. При використанні схеми лікування 300 мг навантажувальна доза/75 мг підтримуюча доза (300 мг/75 мг) у добровольців з низькою активністю ізоферменту CYP2C19 антитромбоцитарна дія знижувалась із середніми значеннями ІАТ, що становили 24 % (через 24 год) та 37 % лікування) порівняно зі значеннями ІАТ, що становлять 39% (через 24 год) та 58% (на 5 день лікування), у добровольців з високою активністю ізоферменту CYP2C19 та 37% (через 24 год) та 60% (на 5 день лікування) у добровольців із проміжною активністю ізоферменту CYP2C19. Коли добровольці з низькою активністю ізоферменту CYP2C19 отримували препарат за схемою лікування 600 мг навантажувальна доза/150 мг підтримуюча доза (600 мг/150 мг), експозиція активного метаболіту була вищою, ніж при схемі лікування 300 мг/75 мг. Крім цього, ІАТ становило 32% (через 24 год) і 61% (на 5 день дослідження), що було більше такого у осіб з низькою активністю ізоферменту CYP2C19, які отримували лікування за схемою 300 мг/75 мг, і було подібно до такого в групах пацієнтів із більш високою інтенсивністю CYP2C19-метаболізму, які отримували лікування за схемою 300 мг/75 мг. Однак у дослідженнях з урахуванням клінічних результатів режим дозування клопідогрелу для пацієнтів цієї групи (пацієнтів з низькою активністю ізоферменту CYP2C19) наразі не встановлено. Аналогічно результатам даного дослідження мета-аналіз шести досліджень, в який увійшли дані 335 добровольців, які отримували клопідогрел і перебували в стані досягнення рівноважної концентрації, показав, що в порівнянні з добровольцями з високою активністю ізоферменту CYP2C19, у добровольців з проміжною активністю ізоферменту CYP2C19 експозиція активного метаболіту з низькою активністю ізоферменту CYP2C19 – на 72 %, тоді як ІАТ було знижено з відмінностями у значеннях ІАТ, що становлять 5,9 % та 21,4 % відповідно. Не проводилося оцінки впливу генотипу СYP2C19 на клінічні результати у пацієнтів, які отримували клопідогрел, у проспективних, рандомізованих, контрольованих дослідженнях. Проте зараз є кілька ретроспективних аналізів. Результати генотипування отримані під час наступних клінічних досліджень: CURE, CHARISMA, CLARITY-TIMI 28, TRITON-TIMI 38 та ACTIVE-А, а також у кількох опублікованих когортних дослідженнях. У дослідженні TRITON-TIMI 38 та 3-х когортних дослідженнях (Collet, Sibbing, Giusti) пацієнти комбінованої групи з проміжною або низькою активністю ізоферменту CYP2C19 мали вищу частоту серцево-судинних ускладнень (смерть, інфаркт міокарда та інсульт). з такими пацієнтами з високою активністю ізоферменту CYP2C19. У дослідженні CHARISMA та одному когортному дослідженні (Simon) збільшення частоти серцево-судинних ускладнень спостерігалося тільки у пацієнтів з низькою активністю ізоферменту CYP2C19 (при їх порівнянні з пацієнтами з високою активністю ізоферменту CYP2C19). У дослідженні CURE, CLARITY, ACTIVE-A та одному з когортних досліджень (Trenk),
Пацієнти старше 75 років
У добровольців старше 75 років порівняно з молодими добровольцями відмінностей за показниками агрегації тромбоцитів та часу кровотечі не виявили. Корекція дози не потрібна.
Дитячий вік до 18 років.
Клінічні дані відсутні.
Порушення функції нирок
Після повторного застосування клопідогрелу в дозі 75 мг/добу у пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну (КК) 5-15 мл/хв) інгібування АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів було нижчим (на 25 %), ніж у здорових добровольців, проте подовження часу кровотечі було подібним до таких у здорових добровольців, які отримували клопідогрел у дозі 75 мг/добу.
Порушення функції печінки
Не було значних відмінностей у ступені інгібування АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів після щоденного протягом 10 днів прийому клопідогрелу в добовій дозі 75 мг у пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки порівняно зі здоровими добровольцями. Середній час кровотечі було також можна порівняти в обох групах.
Расова приналежність
Поширеність алелей генів ізоферменту CYP2C19, що зумовлюють проміжну або низьку активність цього ізоферменту, відрізняється у різних расових груп. Є обмежені літературні дані про їх поширеність у представників монголоїдної раси, що не дозволяє оцінити значення генотипування ізоферменту CYP2C19 для розвитку ішемічних ускладнень.
Вагітність та годування груддюДослідження
на тваринах не виявили прямих чи непрямих несприятливих ефектів протягом вагітності, ембріональний розвиток, пологи та постнатальний розвиток. Так як не завжди за результатами досліджень на тваринах можна передбачити реакцію у людини, і внаслідок відсутності даних контрольованих клінічних досліджень щодо прийому клопідогрелу вагітними жінками, як запобіжний засіб не рекомендується прийом клопідогрелу під час вагітності, за винятком тих випадків, коли, на думку лікаря , Його застосування настійно необхідне.
Період грудного вигодовування
У дослідженнях на щурах було показано, що клопідогрел та/або його метаболіти екскретуються у грудне молоко. Чи проникає клопідогрел у грудне молоко людини – невідомо. Так як багато лікарських засобів можуть екскретуватися в грудне молоко і несприятливо впливати на немовля, то лікуючий лікар, виходячи з важливості прийому препарату Зілт для матері, повинен рекомендувати їй або припинити прийом препарату, або приймати препарат, але відмовитися від грудного вигодовування.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаДані, отримані в ході клінічних досліджень
Безпека клопідогрелу була вивчена більш ніж у 44 000 пацієнтів, у тому числі більш ніж у 12 000 пацієнтів, які отримували лікування протягом року або більше. Загалом переносимість клопідогрелу в дозі 75 мг/добу у дослідженні CAPRIE відповідала переносимості АСК у дозі 325 мг/добу, незалежно від віку, статі та расової належності пацієнтів. Нижче наведено клінічно значущі небажані ефекти, що спостерігалися у п'яти великих клінічних дослідженнях: CAPRIE, CURE, CLARITY, COMMIT та ACTIVE А.
Кровотечі та крововиливи:
-Порівняння монотерапії клопідогрелом та АСК:
У клінічному дослідженні CAPRIE загальна частота всіх кровотеч у пацієнтів, які приймали клопідогрел, та у пацієнтів, які приймали АСК, становила 9,3%. Частота тяжких кровотеч при застосуванні клопідогрелу та АСК була порівнянною: 1,4 % та 1,6 %, відповідно. Загалом частота розвитку шлунково-кишкових кровотеч у пацієнтів, які приймали клопідогрел, та у пацієнтів, які приймали АСК, становила 2,0 % та 2,7 %, відповідно, у тому числі частота шлунково-кишкових кровотеч, які потребували госпіталізації, становила 0,7 % та 1,1 %, відповідно. Загальна частота кровотеч іншої локалізації при прийомі клопідогрелу в порівнянні з прийомом АСК була вищою (7,3% проти 6,5%, відповідно). Однак частота тяжких кровотеч при застосуванні клопідогрелу та АСК була порівнянною (0,6 % або 0,4 % відповідно). Найчастіше повідомлялося про розвиток наступних кровотеч: пурпура / синці, носова кровотеча. Рідше повідомлялося про розвиток гематом, гематурії та очних крововиливів (головним чином, кон'юнктивальних). Частота внутрішньочерепних крововиливів при застосуванні клопідогрелу та АСК була порівнянною (0,4 % або 0,5 %, відповідно);
-Порівняння комбінованої терапії клопідогрел + АСК та плацебо + АСК:
У клінічному дослідженні CURE у пацієнтів, які приймали клопідогрел + АСК, порівняно з пацієнтами, які приймали плацебо + АСК, спостерігалося збільшення частоти розвитку великих кровотеч (3,7 % проти 2,7 %) та малих кровотеч (5,1 % проти 2, 4%). В основному джерелами великих кровотеч були шлунково-кишковий тракт (ШКТ) та місця пункції артерій. Частота розвитку загрозливих для життя кровотеч у пацієнтів, які приймали клопідогрел + АСК, порівняно з пацієнтами, які приймали плацебо + АСК, достовірно не відрізнялася (2,2 % та 1,8 %, відповідно), частота розвитку фатальних кровотеч була однаковою (0,2 % при обох видах терапії). Частота виникнення не загрожує життю великих кровотеч була достовірно вищою у пацієнтів, які приймали клопідогрел + АСК, порівняно з пацієнтами, які приймали плацебо + АСК (1,6 % та 1 %, відповідно), але частота розвитку внутрішньочерепних крововиливів була однаковою (0,1 % при обох видах терапії). Частота розвитку великих кровотеч у групі клопідогрел + АСК залежала від дози АСК (< 100 мг: 2,6 %; 100-200 мг: 3,5 %; > 200 мг: 4,9 %), а також частота розвитку великих кровотеч у групі плацебо + АСК (< 100 мг: 2,0%; 100-200 мг: 2,3%; > 200 мг: 4,0%). У пацієнтів, які припинили антитромбоцитарну терапію більш ніж за 5 днів до АКШ, не відзначалося почастішання випадків розвитку великих кровотеч протягом 7 днів після втручання (4,4 % у групі клопідогрел + АСК та 5,3 % у групі плацебо + АСК). У пацієнтів, які продовжували антитромбоцитарну терапію протягом останніх п'яти днів перед АКШ, частота цих подій після втручання становила 9,6 % (у групі клопідогрел + АСК) та 6,3 % (у групі плацебо + АСК). У клінічному дослідженні CLARITY частота великих кровотеч (визначуваних як внутрішньочерепні кровотечі або кровотечі зі зниженням гемоглобіну > 5 г/дл) в обох групах (клопідогрел + АСК та плацебо + АСК) була порівнянною в обох групах лікування (1,3 % проти 1,1 % у групі клопідогрел + АСК та групі плацебо + АСК, відповідно). Вона була однаковою у підгрупах пацієнтів, розділених за вихідними характеристиками та за видами фібринолітичної терапії чи гепаринотерапії. Частота виникнення фатальних кровотеч (0,8% проти 0,6%) та внутрішньочерепних крововиливів (0,5% проти 0,7%) при лікуванні клопідогрел + АСК та плацебо + АСК, відповідно, була низькою та порівнянною в обох групах лікування. У клінічному дослідженні COMMIT загальна частота нецеребральних великих кровотеч або церебральних кровотеч була низькою та однаковою (0,6 % у групі клопідогрел + АСК та 0,5 % у групі плацебо + АСК). У клінічному дослідженні ACTIVE-A частота розвитку великих кровотеч у групі клопідогрел + АСК була вищою, ніж у групі плацебо + АСК (6,7 % проти 4,3 % відповідно). Великі кровотечі переважно були позачерепними в обох групах (5,3% проти 3,5%), головним чином, із шлунково-кишкового тракту (3,5% проти 1,8%). У групі клопідогрел + АСК внутрішньочерепних крововиливів було більше порівняно з групою плацебо + АСК (1,4 % проти 0,8 %, відповідно). Відсутні статистично значущі відмінності між цими групами лікування у частоті виникнення фатальних кровотеч (1,1 % проти 0,7 %) та геморагічного інсульту (0,
Порушення з боку крові
У дослідженні CAPRIE тяжка нейтропенія (< 0,45 109/л) спостерігалася у 4 пацієнтів (0,04 %), які приймали клопідогрел, та у 2 пацієнтів (0,02 %), які приймали АСК. У двох із 9599 пацієнтів, які приймали клопідогрел, спостерігалася повна відсутність нейтрофілів у периферичній крові, якого не спостерігалося в жодного з 9586 пацієнтів, які приймали АСК. Незважаючи на те, що ризик розвитку мієлотоксичної дії при прийомі клопідогрелу є досить низьким, якщо у пацієнта, який приймає клопідогрел, спостерігається підвищення температури або з'являються інші ознаки інфекції, слід обстежити пацієнта на предмет можливої нейтропенії. При лікуванні клопідогрелом в одному випадку спостерігався розвиток апластичної анемії. Частота виникнення тяжкої тромбоцитопенії (< 80·109/л) склала 0,2 % у пацієнтів, які приймали клопідогрел, та 0, 1% у пацієнтів, які приймали АСК, повідомлялося про дуже рідкісні випадки зниження кількості тромбоцитів <30х10*9/л. У дослідженнях CURE та CLARITY спостерігалася порівнянна кількість пацієнтів із тромбоцитопенією або нейтропенією в обох групах лікування. Інші клінічно значущі небажані реакції, що спостерігалися під час проведення клінічних досліджень CAPRIE, CURE, CLARITY, COMMIT та ACTIVE-A.
Частота небажаних реакцій, що спостерігалися під час проведення вищезгаданих клінічних досліджень, представлена відповідно до класифікації Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ): дуже часто (> 1/10); (часто > 1/100 та < 1/10); нечасто (> 1/1000 та < 1/100); рідко (> 1/10000 та < 1/1000); дуже рідко (<10000); частота невідома (не може бути оцінена на основі наявних даних).
Порушення нервової системи: нечасто: головний біль, запаморочення, парестезія; рідко вертиго;
Порушення шлунково-кишкового тракту: часто: диспепсія, абдомінальні болі, діарея; нечасто: нудота, гастрит, здуття живота, запор, блювання, виразка шлунка, виразка дванадцятипалої кишки;
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто: висипання на шкірі, свербіж шкіри;
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: нечасто: збільшення часу кровотечі, зниження кількості тромбоцитів у периферичній крові, лейкопенія, зниження кількості нейтрофілів у периферичній крові, еозинофілія.
Постмаркетинговий досвід застосування препарату
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: частота невідома: випадки серйозних кровотеч, переважно підшкірних, скелетно-м'язових, очних крововиливів (кон'юнктивальних, у тканині та сітківку ока), кровотеч з дихальних шляхів (кровохаркання, легенева кровотеча) кровотеч із післяопераційних ран та випадки кровотеч із летальним наслідком (особливо внутрішньочерепних крововиливів, шлунково-кишкових кровотеч та заочеревинних крововиливів), агранулоцитозу, гранулоцитопенії, апластичної анемії/панцитопенії, тромботичної тромбоцити;
Порушення з боку серця: частота невідома: синдром Коунісу (вазоспастична алергічна стенокардія/алергічний інфаркт міокарда), зумовлений реакцією гіперчутливості на клопідогрел;
Порушення з боку імунної системи: частота невідома: анафілактоїдні реакції, сироваткова хвороба, перехресні алергічні та гематологічні реакції з іншими тієнопіридинами (такими як тіклопідин, прасугрел) (див. розділ «Особливі вказівки»), аутоімунний інсуліновий синдром особливо у пацієнтів з сертипом HLA DRA4);
Порушення психіки: частота невідома: сплутаність свідомості, галюцинації;
Порушення нервової системи: частота невідома: порушення смакового сприйняття, агевзія;
Порушення з боку судин: частота невідома: васкуліт; зниження артеріального тиску;
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: частота невідома: бронхоспазм, інтерстиціальна пневмонія, еозинофільна пневмонія;
Порушення з боку системи травлення: частота невідома: коліт (у тому числі виразковий коліт або лімфоцитарний коліт), панкреатит, стоматит;
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: частота невідома: гепатит (неінфекційний), гостра печінкова недостатність;
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: частота невідома: макулопапульозний еритематозний або ексфоліативний висип, кропив'янка, свербіж шкіри, ангіоневротичний набряк, бульозний дерматит (багатоформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епидермальний лікарської гіперчутливості, лікарський висип з еозинофілією та системними проявами (DRESS-синдром), екзема, плоский лишай;
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: частота невідома: артралгія (біль у суглобах), артрит, міалгія;
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: частота невідома: гломерулонефрит;
Порушення з боку статевих органів та молочної залози: частота невідома: гінекомастія;
Загальні розлади та порушення у місці введення: частота невідома: лихоманка;
Лабораторні та інструментальні дані: частота невідома: відхилення від норми лабораторних показників функціонального стану печінки, підвищення концентрації креатиніну у крові.
особливі вказівкиПри лікуванні клопідогрелом, особливо протягом перших тижнів лікування та/або після інвазивних кардіологічних процедур/хірургічного втручання, необхідно вести ретельне спостереження за пацієнтами щодо виключення ознак кровотечі, у тому числі і прихованої. У зв'язку з ризиком розвитку кровотечі та небажаних ефектів з боку крові (див. розділ «Побічна дія») у разі появи в ході лікування клінічних симптомів, підозрілих на виникнення кровотечі, слід терміново зробити загальний клінічний аналіз крові, визначити активований частковий тромбопластиновий час (АЧТВ) ), кількість тромбоцитів, показники функціональної активності тромбоцитів та провести інші необхідні дослідження. Клопідогрел, як і інші антитромбоцитарні засоби, слід застосовувати з обережністю у пацієнтів, які мають підвищений ризик розвитку кровотечі, пов'язаний з травмами, хірургічними втручаннями або іншими патологічними станами, а також у пацієнтів, які приймають АСК, нестероїдні протизапальні засоби, у тому числі інгібітори ЦОГ-2, гепарин або інгібітори глікопротеїну IIb/IIIa, СІЗЗС або інші лікарські засоби. яких пов'язано з ризиком кровотечі, таких як пентоксифілін. Одночасне застосування клопідогрелу з варфарином може посилити ризик кровотечі (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»), тому слід бути обережним при одночасному застосуванні клопідогрелу та варфарину. гепарин або інгібітори глікопротеїну IIb/IIIa, СІЗЗЗ та інші лікарські засоби, застосування яких пов'язане з ризиком розвитку кровотечі, таких як пентоксифілін. Одночасне застосування клопідогрелу з варфарином може посилити ризик кровотечі (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»), тому слід бути обережним при одночасному застосуванні клопідогрелу та варфарину. гепарин або інгібітори глікопротеїну IIb/IIIa, СІЗЗЗ та інші лікарські засоби, застосування яких пов'язане з ризиком розвитку кровотечі, таких як пентоксифілін. Одночасне застосування клопідогрелу з варфарином може посилити ризик кровотечі (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»), тому слід бути обережним при одночасному застосуванні клопідогрелу та варфарину.
Якщо пацієнт має планову хірургічну операцію, і при цьому немає необхідності в антитромбоцитарному ефекті, то за 5-7 днів до операції прийом клопідогрелу слід припинити.
Клопідогрел подовжує час кровотечі і повинен застосовуватися з обережністю у пацієнтів із захворюваннями, що схильні до розвитку кровотеч (особливо шлунково-кишкових та внутрішньоочних). Препарати, які можуть спричинити пошкодження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту (такі як АСК, нестероїдні протизапальні засоби) у пацієнтів, які приймають клопідогрел, слід застосовувати з обережністю.
Пацієнти повинні бути попереджені про те, що при прийомі клопідогрелу (одного або в комбінації з АСК) для зупинки кровотечі може знадобитися більше часу, а також про те, що у разі виникнення у них незвичайної (по локалізації або тривалості) кровотечі їм слід повідомити про це своєму лікарю. Перед будь-якою майбутньою операцією та перед початком прийому будь-якого нового лікарського препарату пацієнти повинні повідомляти лікаря (включаючи стоматолога) про прийом клопідогрелу.
Дуже рідко після застосування клопідогрелу (іноді навіть нетривалого) відзначалися випадки розвитку ТТП, яка характеризується тромбоцитопенією та мікроангіопатичною гемолітичною анемією, що супроводжуються неврологічними розладами, порушенням функції нирок та лихоманкою. ТТП є потенційно загрозливим для життя станом, що вимагає негайного лікування, включаючи плазмаферез.
Було показано, що у пацієнтів з нещодавно перенесеним минущим порушенням мозкового кровообігу або інсультом, що мають високий ризик розвитку повторних ішемічних ускладнень, комбінація АСК та клопідогрелу підвищує частоту розвитку великих кровотеч. Тому така комбінована терапія повинна проводитися з обережністю і лише у разі доведеної клінічної користі від її застосування.
Повідомлялося про випадки розвитку набутої гемофілії при прийомі клопідогрелу. При підтвердженому ізольованому збільшенні АЧТВ, що супроводжується або не супроводжується розвитком кровотечі, слід розглянути питання щодо можливості розвитку набутої гемофілії. Пацієнти з підтвердженим діагнозом набутої гемофілії повинні спостерігатися та лікуватися фахівцями з цього захворювання та припинити прийом клопідогрелу.
У пацієнтів з низькою активністю ізоферменту CYP2C19 при застосуванні клопідогрелу в рекомендованих дозах утворюється менше активного метаболіту клопідогрелу і слабше виражена його антиагрегантна дія, у зв'язку з чим при прийомі зазвичай рекомендованих доз клопідогрелу при гострому коронарному синдромі судинних ускладнень, ніж у пацієнтів із нормальною активністю ізоферменту CYP2C19. Існують тести для визначення генотипу CYP2C19, які можуть бути використані для допомоги у виборі терапевтичної стратегії. Розглядається питання застосування більш високих доз клопідогрелу у пацієнтів з низькою активністю ізоферменту CYP2C19 (див. розділ «Фармакокінетика» підрозділ «Фармакогенетика», розділи «З обережністю», «Спосіб застосування та дози»). Оскільки клопідогрел метаболізується до активного метаболіту частково за допомогою ізоферменту CYP2C19, застосування лікарських засобів, що інгібують цей ізофермент, може призвести до зниження концентрації активного метаболіту клопідогрелу. Клінічне значення цієї взаємодії не встановлено. В якості запобіжного заходу не рекомендується одночасне застосування клопідогрелу і потужних або помірних інгібіторів ізоферменту CYP2C19. Слід бути обережними при одночасному застосуванні клопідогрелу та лікарських засобів, які є субстратами ізоферменту CYP2C8. Клінічне значення цієї взаємодії не встановлено. В якості запобіжного заходу не рекомендується одночасне застосування клопідогрелу і потужних або помірних інгібіторів ізоферменту CYP2C19. Слід бути обережними при одночасному застосуванні клопідогрелу та лікарських засобів, які є субстратами ізоферменту CYP2C8. Клінічне значення цієї взаємодії не встановлено. В якості запобіжного заходу не рекомендується одночасне застосування клопідогрелу і потужних або помірних інгібіторів ізоферменту CYP2C19. Слід бути обережними при одночасному застосуванні клопідогрелу та лікарських засобів, які є субстратами ізоферменту CYP2C8.
У пацієнтів слід збирати анамнез на предмет алергічних та/або гематологічних реакцій, що були раніше, на інші тієнопіридини (такі як тіклопідин, прасугрел), оскільки повідомлялося про наявність перехресних алергічних та/або гематологічних реакцій між тіенопіридинами (див. розділ «Побічна дія»). Тієнопіридини можуть викликати помірні та тяжкі алергічні реакції (такі як висипання на шкірі, ангіоневротичний набряк) або гематологічні реакції (такі як тромбоцитопенія і нейтропенія). Пацієнти, у яких раніше спостерігалися алергічні та/або гематологічні реакції на один із препаратів групи тієнопіридинів, можуть мати підвищений ризик розвитку подібних реакцій на інший препарат групи тієнопіридинів. Рекомендується моніторинг перехресних алергічних та/або гематологічних реакцій.
У період лікування слід контролювати функціональний стан печінки. При тяжких ураженнях печінки слід пам'ятати про ризик розвитку геморагічного діатезу.
Прийом клопідогрелу не рекомендується при гострому інсульті з давністю менше 7 днів (оскільки відсутні дані щодо його застосування при цьому стані).
Спеціальна інформація щодо допоміжних речовин
Препарат Зілт® не слід приймати пацієнтам з дефіцитом лактази, непереносимістю лактози, синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції, оскільки містить лактозу;
Препарат Зілт містить касторову олію гідрогенізовану, яка може викликати у пацієнтів розлад шлунка та діарею.
Вплив на керування транспортними засобами та механізмами
Препарат Зілт® не впливає на здатність керувати автотранспортом або заняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25°С, в оригінальній упаковці. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиКлопідогрел слід приймати внутрішньо, незалежно від часу прийому їжі.
Дорослі та пацієнти похилого віку.
Інфаркт міокарда, ішемічний інсульт та діагностована оклюзійна хвороба периферичних артерій: препарат приймається по 75 мг 1 раз на добу. У пацієнтів з інфарктом міокарда лікування можна починати з перших днів до 35 днів ІМ, а у пацієнтів з ішемічним інсультом (ІІ) – у термін від 7 днів до 6 місяців після ІІ.
Гострий коронарний синдром без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія, інфаркт міокарда без зубця Q): лікування клопідогрелом має бути розпочато з одноразового прийому навантажувальної дози, що становить 300 мг, а потім продовжено прийомом дози 75 мг 1 раз на добу (у поєднанні з АСК дозах 75-325 мг на добу). Оскільки застосування більш високих доз АСК пов'язане зі збільшенням ризику кровотеч, доза АСК, що рекомендується при цьому, не повинна перевищувати 100 мг. Максимальний сприятливий ефект спостерігається на третій місяць лікування. Курс лікування – до 1 року.
Гострий коронарний синдром з підйомом сегмента ST (гострий інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST): клопідогрел призначається одноразово в дозі 75 мг 1 раз на день з первісним одноразовим прийомом дози навантаження в комбінації з АСК і тромболітиками (або без тромболітиків). Комбіновану терапію починають якомога раніше після появи симптомів і продовжують протягом принаймні чотирьох тижнів. У пацієнтів старше 75 років лікування клопідогрелом має починатися без прийому його дози навантаження.
Фібриляція передсердь (миготлива аритмія): препарат Зілт призначають у дозі 75 мг 1 раз на добу. У комбінації з клопідогрелом слід розпочати терапію і потім продовжити прийом ацетилсаліцилової кислоти в дозі 75-100 мг на добу.
Пацієнти з генетично обумовленим зниженням функції ізоферменту CYP2C19: зниження активності ізоферменту CYP2C19 може спричинити зменшення ефекту клопідогрелу. Оптимальний режим дозування для пацієнтів зі зниженою активністю ізоферменту CYP2C19 ще не встановлений.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Зилт таб п/об пленочной 75мг 84 шт производится компанией КРКА. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Зилт таб п/об пленочной 75мг 84 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Зилт таб п/об пленочной 75мг 84 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Деплатт-75 таб п/об пленочной 75мг 28 шт Деплатт-75 таб п/об пленочной 75мг 28 шт, Зилт таб п/об пленочной 75мг 28 шт Зилт таб п/об пленочной 75мг 28 шт, Клапитакс таб п/об пленочной 75мг 28 шт Клапитакс таб п/об пленочной 75мг 28 шт, Клопидекс таб п/об пленочной 75мг 30 шт Клопидекс таб п/об пленочной 75мг 30 шт, Клопидогрел-акрихин таб п/об пленочной 75мг 30 шт Клопидогрел-акрихин таб п/об пленочной 75мг 30 шт, Клопидогрел канон таб п/об пленочной 75мг 14 шт Клопидогрел канон таб п/об пленочной 75мг 14 шт, Клопидогрел канон таб п/об пленочной 75мг 28 шт Клопидогрел канон таб п/об пленочной 75мг 28 шт, Клопидогрел-сз таб п/об пленочной 75мг 28 шт Клопидогрел-сз таб п/об пленочной 75мг 28 шт, Клопидогрел-сз таб п/об пленочной 75мг 60 шт Клопидогрел-сз таб п/об пленочной 75мг 60 шт, Клопидогрел-сз таб п/об пленочной 75мг 90 шт Клопидогрел-сз таб п/об пленочной 75мг 90 шт, Клопидогрел таб 75мг 28 шт Клопидогрел таб 75мг 28 шт, Клопидогрел таб п/об пленочной 75мг 14 шт татхимфарм... Клопидогрел таб п/об пленочной 75мг 14 шт татхимфармпрепараты, Клопидогрел таб п/об пленочной 75мг 28 шт Клопидогрел таб п/об пленочной 75мг 28 шт, Клопидогрел таб п/об пленочной 75мг 28 шт озон Клопидогрел таб п/об пленочной 75мг 28 шт озон, Лирта таб п/об пленочной 75мг блистеры 30 шт Лирта таб п/об пленочной 75мг блистеры 30 шт, Лопирел таб п/п/об 75мг 100 шт Лопирел таб п/п/об 75мг 100 шт, Лопирел таб п/п/об 75мг 28 шт Лопирел таб п/п/об 75мг 28 шт, Плавикс таб п/об пленочной 300мг 10 шт Плавикс таб п/об пленочной 300мг 10 шт, Плагрил таб 75 мг 30 шт Плагрил таб 75 мг 30 шт, Тромборель таб п/об пленочной 75мг 28 шт Тромборель таб п/об пленочной 75мг 28 шт, Эгитромб таб п/об пленочной 75мг 28 шт Эгитромб таб п/об пленочной 75мг 28 шт.
Пока нет комментариев