Юперио таб п/об пленочной 100мг (514+486) 56 шт
Топ продаж
Суперцена
Юперио таб п/об пленочной 100мг (514+486) 56 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина: 1 таблетка містить: сакубітрилу та валсартану гідратний комплекс натрієвих солей - 113,103 мг (
у перерахуванні на безводну кислотну форму 100 мг, що еквівалентно вмісту сакубітрилу 48,6 мг і валсартану 51,4 мг)
Допоміжник
кросповідон, магнію стеарат, тальк, кремнію діоксид колоїдний; оболонка: премікс оболонки білий (гіпромелоза, титану діоксид (E171), макрогол 4000, тальк), премікс оболонки жовтий (гіпромелоза, барвник заліза оксид жовтий (E172), макрогол 4000, тальк), премікс оболонки червоний (E172), макрогол 4000, тальк).
Опис:
Овальні двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою світло-жовтого кольору з фаскою, без ризику. З одного боку нанесено гравіювання «L1», з іншого – «NVR».
Форма випуску:
Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 100 мг (51,4 мг + 48,6 мг). По 14 таблеток у блістер із ПВХ/ПВДХ та алюмінієвої фольги. По 4 блістери разом з інструкцією з медичного застосування картонну пачку.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до сакубітрилу або валсартану, а також до інших допоміжних компонентів препарату;
Одночасне застосування з інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), а також період 36 годин після відміни іАПФ;
Наявність ангіоневротичного набряку в анамнезі на тлі попередньої терапії і АПФ або АРА II;
Спадковий ангіоневротичний набряк;
Одночасне застосування з препаратами, що містять аліскірен, у пацієнтів з цукровим діабетом або з помірним або тяжким порушенням функції нирок (рСКФ <60 мл/хв/1,73 м2
; та холестаз;
Препарат Юперіо не рекомендується для застосування у дітей віком до 18 років у зв'язку з відсутністю даних щодо ефективності та безпеки;
Вагітність, планування вагітності та період грудного вигодовування;
Одночасне застосування коїться з іншими препаратами, які містять АРА II, т.к. до складу препарату входить валсартан.
З обережністю
Тяжкі порушення функції нирок (рСКФ <30 мл/хв/1,73 м2), в т.ч. у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі або проходять процедуру гемодіалізу (рСКФ <15 мл/хв/1,73 м2) у зв'язку з відсутністю даних безпеки у пацієнтів даної категорії; двосторонній стеноз ниркової артерії; гіповолемія, яка може бути викликана терапією діуретиками, низькосольовою дієтою, діареєю або блюванням; одночасне застосування з препаратами, здатними збільшувати вміст калію у сироватці крові (наприклад, калійзберігаючі діуретики, препарати калію); одночасне застосування зі статинами, інгібіторами фосфодіестерази 5-го типу; ангіоневротичний набряк в анамнезі через відсутність даних щодо застосування препарату у пацієнтів даної категорії; пацієнти негроїдної раси можуть бути більш схильні до ризику ангіоневротичного набряку.
Дозування51,4 мг+48,6 мг
Показання до застосуванняХронічна серцева недостатність (II-IV класу за класифікацією NYHA) у пацієнтів із систолічною дисфункцією з метою зниження ризику серцево-судинної смертності та госпіталізації з приводу серцевої недостатності.
Препарат застосовують у складі комбінованої терапії з іншими препаратами для лікування хронічної серцевої недостатності як заміну інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (іАПФ) або антагоністів рецепторів ангіотензину II (АРА II).
Есенційна артеріальна гіпертензія.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПротипоказані лікарські взаємодії.
Інгібітори АПФ:
Препарат Юперіо протипоказаний до застосування одночасно з іАПФ, оскільки інгібування неприлізину одночасно із застосуванням іАПФ може збільшувати ризик розвитку ангіоневротичного набряку. Застосування препарату Юперіо можливе не раніше, ніж через 36 годин після відміни АПФ. Застосування іАПФ можливе не раніше, ніж через 36 годин після останнього прийому Юперіо.
Аліскірен:
Протипоказане одночасне застосування препарату Юперіо з препаратами, що містять аліскірен, у пацієнтів з цукровим діабетом або з порушеннями функції нирок (рСКФ <60 мл/хв/1,73 м2 і не рекомендовано у інших пацієнтів.
Лікарські взаємодії, що не рекомендуються.
Антагоністи рецепторів ангіотензину:
Оскільки однією з діючих речовин препарату є АРА II, одночасне застосування з іншим препаратом, що містить АРА II, не рекомендується.
Лікарські взаємодії, які потрібно враховувати.
Інгібітори ГМГ-КоА редуктази (статини):
Дані досліджень показують, що сакубітрил пригнічує активність переносників OATP1B1 та OATP1B3. Препарат Юперіо може збільшувати системну експозицію таких субстратів OATP1B1 та OATP1B3, як статини. У пацієнтів, які отримували препарат Юперіо одночасно з аторвастатином, максимальна концентрація в плазмі (Cmax) аторвастатину та його метаболітів збільшувалася до 2 разів, а AUC – до 1,3 разів. Слід бути обережними при одночасному застосуванні статинів з препаратом Юперіо. Не зазначено клінічно значущої лікарської взаємодії при одночасному застосуванні препарату Юперіо із симвастатином.
Сілденафіл:
У пацієнтів з вираженим підвищенням артеріального тиску, які отримують препарат Юперіо (до досягнення рівноважної концентрації), одноразове застосування силденафілу посилювало антигіпертензивну дію порівняно із застосуванням препарату Юперіо в монотерапії. З цієї причини у пацієнтів, які отримують Юперіо, застосовувати силденафіл або інший інгібітор фосфодіестерази 5-го типу слід з обережністю.
Ймовірні лікарські взаємодії, які необхідно враховувати.
Калій:
Одночасне застосування калійзберігаючих діуретиків (наприклад, тріамтерену та амілориду), антагоністів мінералокортикоїдів (наприклад, спіронолактону та еплеренону), препаратів калію або замінників калію, що містять кухонну сіль, може викликати підвищення вмісту калію та концентрації креатиніну в сироватці крові. У пацієнтів, які отримують препарат Юперіо одночасно з цими препаратами, рекомендується регулярно контролювати вміст калію у сироватці крові.
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ), включаючи виборчі інгібітори циклооксигенази-2 (інгібітори ЦОГ-2):
Застосування препарату Юперіо одночасно з нестероїдними протизапальними засобами у пацієнтів старше 65 років, у пацієнтів з гіповолемією (включаючи пацієнтів, які отримують діуретики) та у пацієнтів з порушеннями функції нирок може збільшувати ризик погіршення функції нирок. У пацієнтів, які отримують препарат Юперіо одночасно з нестероїдними протизапальними засобами, при застосуванні подібної схеми лікування та у разі її зміни рекомендується контролювати функцію нирок.
Препарати літію:
Можливість лікарської взаємодії між препаратом Юперіо та препаратами літію не вивчали. При одночасному застосуванні препаратів літію з іАПФ та АРА II відзначалося оборотне підвищення вмісту літію у сироватці крові та посилення у зв'язку з цим токсичних проявів. У пацієнтів, які отримують препарат Юперіо разом із препаратами літію, рекомендується ретельно контролювати вміст літію у сироватці крові. У разі додаткового застосування діуретичного лікарського препарату ризик токсичної дії літію може збільшуватись.
Білки-переносники:
Активний метаболіт сакубітрилу (сакубітрилат) та валсартан є субстратами білків-переносників OATP1B1, OATP1B3 та OAT3; валсартан також є субстратом білка-переносника MRP2. У пацієнтів, які отримують Юперио одночасно з інгібіторами OATP1B1, OATP1B3, OAT3 (наприклад, рифампіцином і циклоспорином) або MPR2 (наприклад, ритонавіром) може збільшуватися системна експозиція сакубітрилату або валсартану відповідно. На початку та при завершенні одночасного застосування препарату Юперіо та даної групи препаратів потрібно дотримуватися обережності.
Відсутність значних лікарських взаємодій:
У разі застосування препарату Юперіо в комбінації з фуросемідом, дигоксином, варфарином, гідрохлортіазидом, амлодипіном, метформіном, омепразолом, карведилолом, нітрогліцерином внутрішньовенно (в/в) або комбінованим препаратом левоноргестрелу та етинілестрадіо. Взаємодія з атенололом, індометацином, глібенкламідом (глибуридом) або циметидином при одночасному застосуванні з препаратом Юперіо не очікується.
Взаємодія з ізоферментами системи цитохрому P450:
Наявні дослідження демонструють, що ймовірність лікарських взаємодій, опосередкованих ізоферментами цитохрому CYP450, невелика, оскільки комплекс речовин, що діють, в незначній мірі метаболізується за участю ізоферментів CYP450. Комплекс речовин препарату Юперіо не є інгібітором або індуктором ізоферментів CYP450.
ПередозуванняДаних про передозування препаратом Юперіо у людини недостатньо. Одноразове застосування препарату в дозі 1200 мг та багаторазове в дозі 900 мг у здорових добровольців супроводжувалося гарною переносимістю.
Найбільш вірогідним симптомом передозування є гіпотензія, обумовлена антигіпертензивною дією препарату. Рекомендовано симптоматичне лікування.
Видалення діючих речовин при проведенні гемодіалізу малоймовірне, оскільки значна частина їх зв'язується з білками плазми крові.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Засоби, що діють на ренін-ангіотензинову систему, антагоністи рецепторів ангіотензину II та інші комбінації
КОД АТХ: C09DX04.
Фармакодинаміка:
Механізм дії:
Дія препарату Юперіо опосередкована новим механізмом, а саме, одночасним пригніченням активності неприлізину (нейтральної ендопептидази (neutral endopeptidase, NEP)) сакубітрилатом (активним метаболітом сакубітрилу) і блокадою рецепторів до ангіотензину II 1-го типу отензину II (АРА II). Під впливом сакубітрилату відбувається збільшення кількості пептидів, що руйнуються неприлізином (таких як натрійуретичні пептиди (НУП)), що при одночасному пригніченні негативних ефектів ангіотензину II валсартаном обумовлює взаємодоповнюючі сприятливі ефекти сакубітрилу та валсартану на стан серце. НУП активують мембранозв'язані рецептори, пов'язані з гуанілілциклазою, що призводить до підвищення концентрації циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ), що викликає симптоми вазодилатації, збільшення натрійурезу та діурезу, збільшення швидкості клубочкової фільтрації та ниркового кровотоку, пригнічення вивільнення реніну та альдостерону, зниження симпатичної активності та анти. Валсартан, вибірково блокуючи AT1-рецептор, пригнічує негативні ефекти ангіотензину II на серцево-судинну систему та нирки, а також блокує ангіотензин II-залежне вивільнення альдостерону. Це запобігає стійкій активації ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС), яка викликає звуження судин, затримку натрію та води нирками, активацію росту та проліферацію клітин, а також подальше дезадаптивне ремоделювання серцево-судинної системи. що викликає симптоми вазодилатації, збільшення натрійурезу та діурезу, збільшення швидкості клубочкової фільтрації та ниркового кровотоку, пригнічення вивільнення реніну та альдостерону, зниження симпатичної активності, а також антигіпертрофічну та антифібротичну дію. Валсартан, вибірково блокуючи AT1-рецептор, пригнічує негативні ефекти ангіотензину II на серцево-судинну систему та нирки, а також блокує ангіотензин II-залежне вивільнення альдостерону. Це запобігає стійкій активації ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС), яка викликає звуження судин, затримку натрію та води нирками, активацію росту та проліферацію клітин, а також подальше дезадаптивне ремоделювання серцево-судинної системи. що викликає симптоми вазодилатації, збільшення натрійурезу та діурезу, збільшення швидкості клубочкової фільтрації та ниркового кровотоку, пригнічення вивільнення реніну та альдостерону, зниження симпатичної активності, а також антигіпертрофічну та антифібротичну дію. Валсартан, вибірково блокуючи AT1-рецептор, пригнічує негативні ефекти ангіотензину II на серцево-судинну систему та нирки, а також блокує ангіотензин II-залежне вивільнення альдостерону. Це запобігає стійкій активації ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС), яка викликає звуження судин, затримку натрію та води нирками, активацію росту та проліферацію клітин, а також подальше дезадаптивне ремоделювання серцево-судинної системи. збільшення швидкості клубочкової фільтрації та ниркового кровотоку, пригнічення вивільнення реніну та альдостерону, зниження симпатичної активності, а також антигіпертрофічна та антифібротична дія. Валсартан, вибірково блокуючи AT1-рецептор, пригнічує негативні ефекти ангіотензину II на серцево-судинну систему та нирки, а також блокує ангіотензин II-залежне вивільнення альдостерону. Це запобігає стійкій активації ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС), яка викликає звуження судин, затримку натрію та води нирками, активацію росту та проліферацію клітин, а також подальше дезадаптивне ремоделювання серцево-судинної системи. збільшення швидкості клубочкової фільтрації та ниркового кровотоку, пригнічення вивільнення реніну та альдостерону, зниження симпатичної активності, а також антигіпертрофічна та антифібротична дія. Валсартан, вибірково блокуючи AT1-рецептор, пригнічує негативні ефекти ангіотензину II на серцево-судинну систему та нирки, а також блокує ангіотензин II-залежне вивільнення альдостерону. Це запобігає стійкій активації ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС), яка викликає звуження судин, затримку натрію та води нирками, активацію росту та проліферацію клітин, а також подальше дезадаптивне ремоделювання серцево-судинної системи. а також антигіпертрофічна та антифібротична дія. Валсартан, вибірково блокуючи AT1-рецептор, пригнічує негативні ефекти ангіотензину II на серцево-судинну систему та нирки, а також блокує ангіотензин II-залежне вивільнення альдостерону. Це запобігає стійкій активації ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС), яка викликає звуження судин, затримку натрію та води нирками, активацію росту та проліферацію клітин, а також подальше дезадаптивне ремоделювання серцево-судинної системи. а також антигіпертрофічна та антифібротична дія. Валсартан, вибірково блокуючи AT1-рецептор, пригнічує негативні ефекти ангіотензину II на серцево-судинну систему та нирки, а також блокує ангіотензин II-залежне вивільнення альдостерону. Це запобігає стійкій активації ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС), яка викликає звуження судин, затримку натрію та води нирками, активацію росту та проліферацію клітин, а також подальше дезадаптивне ремоделювання серцево-судинної системи.
Фармакодинаміка:
Фармакодинамічні ефекти комплексу сакубітрилу та валсартану, що входять до складу препарату, оцінювали після його одноразового та багаторазового застосування у здорових добровольців, а також у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю. Ефекти, що відзначаються, відповідали механізму дії комплексу діючих речовин, що полягає в одночасному інгібуванні неприлізину і блокаді РААС. У 7-денному дослідженні у пацієнтів зі зниженою фракцією викиду (ФВ) лівого шлуночка, в якому валсартан застосовували як контроль, застосування комплексу сакубітрилу та валсартану призводило до статистично значущого короткочасного збільшення натрійурезу, збільшення концентрації цГМФ у сечі та зниження концентрації середньорегіонального попередника передсердного натрійуретичного пептиду (MR-proANP) та N-кінцевого фрагмента попередника мозкового натрійуретичного пептиду (NT-proBNP) у плазмі крові (порівняно з валсартаном). У 21-денному дослідженні у пацієнтів зі зниженою ФВ лівого шлуночка застосування сакубітрилу та валсартану викликало статистично значуще збільшення концентрації передсердного натрійуретичного пептиду (ANP) та цГМФ у сечі та концентрації цГМФ у плазмі крові, а також зниження плазмальних дотелів та плазмоцентру -1 (У порівнянні з вихідним станом). Крім того, застосування комплексу сакубітрилу та валсартану блокує AT1-рецептор, на що вказує збільшення активності та концентрації реніну у плазмі крові. В іншому дослідженні комплекс сакубітрилу та валсартану викликав більш виражене зниження концентрації NT-proBNP у плазмі крові та більш значне підвищення концентрацій мозкового натрійуретичного пептиду (BNP) та цГМФ у сечі, ніж еналаприл. У той час як BNP є субстратом неприлізину, NT-proBNP таким не є, у зв'язку з чим NT-proBNP, на відміну від BNP, можна використовувати як біомаркер при моніторингу пацієнтів із серцевою недостатністю, які отримують комплекс сакубітрилу та валсартану.
У дослідженні з детальним вивченням інтервалу QTc у здорових добровольців чоловічої статі застосування комплексу сакубітрилу та валсартану одноразово в дозах 400 мг та 1200 мг не впливало на реполяризацію міокарда.
Неприлізин - один з декількох ферментів, що беруть участь у метаболізмі амілоїду-бета (Aбета) головного мозку та спинномозкової рідини (СМР). На фоні застосування комплексу сакубітрилу та валсартану в дозі 400 мг 1 раз на добу протягом 2 тижнів у здорових добровольців концентрація Aбету 1-38 у СМР збільшувалася; при цьому концентрації Aбета 1-40 і 1-42 в СМР не змінювалися. Клінічне значення цього факту невідоме.
У клінічному дослідженні застосування комплексу сакубітрилу та валсартану у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю статистично достовірно знижувало ризик летального результату через серцево-судинну патологію або госпіталізацію у зв'язку з серцевою недостатністю (21,8% у групі досліджуваного препарату проти 26,5% у групі еналу). ). Абсолютне зниження ризику летального результату через серцево-судинну патологію або госпіталізацію у зв'язку з серцевою недостатністю становило 4,7% (3,1% для ризику летального результату через серцево-судинну патологію і 2,8% для первинної госпіталізації у зв'язку з серцевою недостатністю). Відносне зниження ризику проти еналаприлом становило 20%. Ефект відзначений на ранніх етапах застосування препарату та зберігався протягом усього періоду дослідження. Розвитку ефекту сприяли обидва діючі компоненти препарату. Частота випадків раптової смерті, які становили 45% всіх летальних випадків через серцево-судинну патологію, у групі досліджуваного препарату знизилася на 20% порівняно з групою еналаприлу (відношення ризиків (hazard ratio, HR) 0,80, p=0,0082 ). Частота випадків розвитку недостатності скорочувальної функції міокарда, яка була причиною летального результату в 26% випадків через серцево-судинну патологію, у групі досліджуваного препарату знизилася на 21% порівняно з таким показником у групі еналаприлу (HR 0,79, p=0, 0338). у групі досліджуваного препарату знизилася на 20% порівняно з групою еналаприлу (відношення ризиків (hazard ratio, HR) 0,80, p=0,0082). Частота випадків розвитку недостатності скорочувальної функції міокарда, яка була причиною летального результату в 26% випадків через серцево-судинну патологію, у групі досліджуваного препарату знизилася на 21% порівняно з таким показником у групі еналаприлу (HR 0,79, p=0, 0338). у групі досліджуваного препарату знизилася на 20% порівняно з групою еналаприлу (відношення ризиків (hazard ratio, HR) 0,80, p=0,0082). Частота випадків розвитку недостатності скорочувальної функції міокарда, яка була причиною летального результату в 26% випадків через серцево-судинну патологію, у групі досліджуваного препарату знизилася на 21% порівняно з таким показником у групі еналаприлу (HR 0,79, p=0, 0338).
Антигіпертензивний ефект Юперіо був оцінений у двох рандомізованих, подвійних сліпих, з активним контролем, 8-тижневих дослідженнях, що оцінюють ефективність та безпеку Юперіо порівняно з олмесартаном (CLCZ696A2315 і CLCZ696A1306) у більш ніж 2500 пацієнтів. Обидва дослідження продемонстрували не тільки порівнянну, а й переважну ефективність зниження середнього систолічного артеріального тиску сидячи (СРССАД) в обох дозувань - Юперіо 200 мг один раз на день (2,3 та 5,0 мм рт.ст. у кожному дослідженні, відповідно) та Юперіо 400 мг один раз на день (3,5 та 7,0 мм рт.ст.) порівняно з олмесартаном 20 мг один раз на день. Відповідні результати спостерігалися щодо середнього діастолічного АТ.
Фармакокінетика:
Всмоктування:
Після прийому внутрішньо комплекс сакубітрилу і валсартану розпадається на сакубітрил, який потім метаболізується з утворенням метаболіту - сакубітрилату, і валсартан; концентрації названих речовин у плазмі досягають максимуму через 0,5 год, 2 год і 1,5 год відповідно. Абсолютна біодоступність сакубітрилу та валсартану після прийому внутрішньо становить >60% і 23% відповідно. Валсартан у складі препарату Юперіо має більшу біодоступність у порівнянні з іншими таблетованими формами. У разі прийому комплексу сакубітрилу та валсартану двічі на добу рівноважні концентрації сакубітрилу, сакубітрилату та валсартану досягаються через 3 дні. Статистично значущого накопичення сакубітрилу та валсартану в рівноважному стані не відзначається; в той же час накопичення сакубітрилату перевищує концентрацію при одноразовому застосуванні 1, 6 разів. Після одноразового щоденного прийому препарату Юперіо рівноважні рівні сакубітрилу, сакубітрилату та валсартану досягаються протягом 5 днів без накопичення сакубітрилу та валсартану та з 1,2-кратним накопиченням сакубітрилату. Прийом комплексу сакубітрилу та валсартану одночасно з прийомом їжі не надавав клінічно значущого впливу на показники системного впливу сакубітрилу, сакубітрилату та валсартану. Зниження експозиції валсартану у разі прийому комплексу сакубітрилу та валсартану одночасно з їдою не супроводжується клінічно значущим зниженням терапевтичного ефекту. Час прийому комплексу сакубітрилу та валсартану не залежить від часу прийому їжі. сакубітрилату та валсартану досягаються протягом 5 днів без накопичення сакубітрилу та валсартану та з 1,2-кратним накопиченням сакубітрилату. Прийом комплексу сакубітрилу та валсартану одночасно з прийомом їжі не надавав клінічно значущого впливу на показники системного впливу сакубітрилу, сакубітрилату та валсартану. Зниження експозиції валсартану у разі прийому комплексу сакубітрилу та валсартану одночасно з їдою не супроводжується клінічно значущим зниженням терапевтичного ефекту. Час прийому комплексу сакубітрилу та валсартану не залежить від часу прийому їжі. сакубітрилату та валсартану досягаються протягом 5 днів без накопичення сакубітрилу та валсартану та з 1,2-кратним накопиченням сакубітрилату. Прийом комплексу сакубітрилу та валсартану одночасно з прийомом їжі не надавав клінічно значущого впливу на показники системного впливу сакубітрилу, сакубітрилату та валсартану. Зниження експозиції валсартану у разі прийому комплексу сакубітрилу та валсартану одночасно з їдою не супроводжується клінічно значущим зниженням терапевтичного ефекту. Час прийому комплексу сакубітрилу та валсартану не залежить від часу прийому їжі. сакубітрилату та валсартану. Зниження експозиції валсартану у разі прийому комплексу сакубітрилу та валсартану одночасно з їдою не супроводжується клінічно значущим зниженням терапевтичного ефекту. Час прийому комплексу сакубітрилу та валсартану не залежить від часу прийому їжі. сакубітрилату та валсартану. Зниження експозиції валсартану у разі прийому комплексу сакубітрилу та валсартану одночасно з їдою не супроводжується клінічно значущим зниженням терапевтичного ефекту. Час прийому комплексу сакубітрилу та валсартану не залежить від часу прийому їжі.
Розподіл:
Комплекс сакубітрилу та валсартану значною мірою пов'язаний з білками плазми крові (94% - 97%). Порівняння експозицій у плазмі крові та СМР показує, що сакубітрилат невеликою мірою проникає через гематоенцефалічний бар'єр (0,28%). Здається обсяг розподілу комплексу становить від 75 до 103 л.
Метаболізм:
Сакубітрил під дією ферментів швидко перетворюється на сакубітрилат, який далі суттєво не метаболізується. Валсартан метаболізується незначною мірою, у вигляді метаболітів виявляється лише близько 20% від введеної дози. У плазмі в незначних концентраціях (<10%) виявлявся гідроксильний метаболіт. Оскільки і сакубітрил, і валсартан мінімально метаболізуються за участю ізоферментів цитохрому CYP450, зміна їх фармакокінетики у разі одночасного застосування препаратів, що впливають на ізоферменти CYP450, є малоймовірною.
Виведення:
Після прийому внутрішньо 52-68% сакубітрилу (головним чином, у вигляді сакубітрилату) і ~13% валсартану та його метаболітів виводяться нирками; 37-48% сакубітрилу (головним чином у вигляді сакубітрилату) та 86% валсартану та його метаболітів виводяться через кишечник. Сакубітрил, сакубітрилат і валсартан виводяться з плазми крові із середніми періодами напіввиведення (T1/2), що становлять приблизно 1,43 год, 11,48 год та 9,90 год відповідно.
Лінійність/нелінійність:
У вивченому діапазоні доз комплексу сакубітрилу та валсартану (50-400 мг) фармакокінетичні параметри сакубітрилу, сакубітрилату та валсартану змінюються пропорційно дозі.
Пацієнти віком від 65 років:
Експозиція сакубітрилату та валсартану у цих пацієнтів підвищується на 42% та 30% відповідно порівняно з молодшими пацієнтами. Проте це не супроводжується клінічно значущими ефектами і, отже, не потребує корекції дозування.
Пацієнти віком до 18 років:
Застосування препарату у пацієнтів цієї категорії не вивчене.
Пацієнти з порушеннями функції нирок:
Для сакубітрилату спостерігалася кореляція між функцією нирок та площею під кривою «концентрація-час» (AUC), для валсартану такої кореляції не спостерігалося. У пацієнтів з порушеннями функції нирок легкої (розрахункова швидкість клубочкової фільтрації (рСКФ) 89-60 мл/хв/1,73 м2) та помірного ступеня тяжкості (59-30 мл/хв/1,73 м2) AUC сакубітрилату була в 2 рази вище, ніж у пацієнтів із нормальною функцією нирок. У пацієнтів з порушеннями функції нирок легкого та помірного ступеня тяжкості корекції дози препарату не потрібно. У пацієнтів з порушеннями функції нирок тяжкого ступеня (рСКФ <30 мл/хв/1,73 м2) AUC сакубітрилату збільшувалась у 2,7 раза, у пацієнтів даної категорії рекомендована початкова доза препарату становить 50 мг 2 рази на добу. Слід бути обережними при застосуванні препарату у пацієнтів з порушенням функції нирок тяжкого ступеня у зв'язку з обмеженістю відповідних даних. Безпека та ефективність Юперіо у пацієнтів з есенціальною артеріальною гіпертензією та тяжкою нирковою недостатністю (рСКФ <30 мл/хв/1,73 м2) не встановлені. Даних щодо застосування препарату у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, немає. Однак і сакубітрилат, і валсартан значною мірою пов'язуються з білками плазми, тому їхнє ефективне видалення з крові при гемодіалізі малоймовірне. Даних щодо застосування препарату у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, немає. Однак і сакубітрилат, і валсартан значною мірою пов'язуються з білками плазми, тому їхнє ефективне видалення з крові при гемодіалізі малоймовірне. Даних щодо застосування препарату у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, немає. Однак і сакубітрилат, і валсартан значною мірою пов'язуються з білками плазми, тому їхнє ефективне видалення з крові при гемодіалізі малоймовірне.
Пацієнти з порушеннями функції печінки:
У пацієнтів з порушеннями функції печінки легкого та помірного ступеня тяжкості експозиція сакубітрилу збільшувалася в 1,5 та 3,4 раза відповідно. Експозиція сакубітрилату – у 1,5 та 1,9 раза, валсартану – у 1,2 та 2,1 раза (у порівнянні зі здоровими добровольцями). У пацієнтів з порушеннями функції печінки легкого ступеня тяжкості (клас A за класифікацією Чайлд-П'ю), включаючи пацієнтів з обструкцією жовчних шляхів, дози препарату не потрібно. У пацієнтів із серцевою недостатністю та порушеннями функції печінки помірного ступеня (клас B за класифікацією Чайлд-П'ю) рекомендована початкова доза препарату становить 50 мг 2 рази на добу. У пацієнтів з есенціальною артеріальною гіпертензією та порушеннями функції печінки помірного ступеня (клас B за класифікацією Чайлд-П'ю) рекомендована початкова доза препарату становить 100 мг один раз на добу.
Етнічна приналежність:
Фармакокінетика комплексу сакубітрилу та валсартану (сакубітрил, сакубітрилат та валсартан) у пацієнтів різних расових та етнічних груп істотно не відрізняється.
Стать:
Фармакокінетика комплексу сакубітрилу та валсартану (сакубітрил, сакубітрилат та валсартан) у чоловіків і жінок суттєво не відрізняється.
Вагітність та годування груддюПацієнтки та пацієнти із збереженим репродуктивним потенціалом, контрацепція (якщо застосовно):
Слід інформувати пацієнток із збереженим репродуктивним потенціалом про можливі наслідки застосування препарату під час вагітності, а також про необхідність використання надійних методів контрацепції під час лікування препаратом та протягом тижня після його останнього прийому. .
Вагітність:
Як і інші препарати, що безпосередньо діють на РААС, препарат Юперіо не слід застосовувати під час вагітності. Дія препарату Юперіо опосередкована блокадою рецепторів ангіотензину ІІ, тому ризик плоду не можна виключити. У вагітних жінок, які приймали валсартан, спостерігалися випадки мимовільного переривання вагітності, маловоддя та порушення функції нирок у новонароджених. При настанні вагітності під час лікування препаратом пацієнтці слід припинити прийом препарату та поінформувати свого лікаря.
Грудне годування:
Невідомо, чи проникає препарат Юперіо у грудне молоко у людини. Оскільки в доклінічних дослідженнях зазначено виділення сакубітрилу та валсартану з молоком щурів, що лактують, не рекомендується застосовувати препарат Юперіо в період грудного вигодовування. Рішення про відмову від грудного вигодовування або про відміну лікування препаратом Юперіо та продовження грудного вигодовування слід приймати з урахуванням важливості його застосування для матері.
Даних про вплив препарату Юперіо на фертильність
чоловіків і жінок немає. У дослідженнях препарату Юперіо у тварин зниження фертильності не було.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаСерцева недостатність:
У дослідженні безпеки тривалість терапії препаратом у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю становила до 4,3 років, середня тривалість прийому становила 24 місяці.
Припинення терапії у зв'язку з розвитком небажаних явищ (НЯ) знадобилося у 10,71% пацієнтів, які отримували препарат Юперіо, та у 12,20%, які отримували препарат порівняння. Явлення, що найчастіше пов'язані з корекцією дози препарату або припиненням терапії, були: артеріальна гіпотензія, гіперкаліємія та порушення функції нирок. Виявлені небажані лікарські реакції (НЛР) відповідали фармакологічним характеристикам препарату Юперіо та супутнім захворюванням, які є у пацієнтів.
Частота небажаних реакцій (НР) не залежала від статі, віку чи расової приналежності.
НЛР перераховані відповідно до системно-органного класу медичного словника для нормативно-правової діяльності MedDRA. У межах кожного системно-органного класу НЛР розподілено за частотою виникнення в порядку зменшення їхньої значущості. Для оцінки частоти використані такі критерії: дуже часто (>1/10); часто (від >1/100 до <1/10); нечасто (від >1/1000 до <1/100); рідко (від >1/10000 до <1/1000); дуже рідко (<1/10000), включаючи окремі повідомлення; частота невідома - оскільки інформація про дані НЛР отримана в постреєстраційному періоді зі спонтанних повідомлень та повідомлень у літературі, точно оцінити частоту народження та причинно-наслідковий зв'язок з препаратом не завжди є можливим, для даних реакцій зазначено «частота невідома»).
Порушення з боку імунної системи: частота невідома - гіперчутливість (включаючи висипання на шкірі, свербіж шкіри, анафілаксію).
Порушення з боку обміну речовин та харчування: дуже часто – гіперкаліємія; часто – гіпокаліємія.
Порушення з боку нервової системи: часто – запаморочення, головний біль; нечасто – ортостатичне запаморочення.
Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: часто – вертиго.
Порушення з боку судин: дуже часто – гіпотензія; часто - непритомність, ортостатична гіпотензія.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – кашель.
Порушення шлунково-кишкового тракту: часто – діарея, нудота.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – ангіоневротичний набряк.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: дуже часто – порушення функції нирок; часто – ниркова недостатність (у т.ч. гостра ниркова недостатність).
Загальні розлади та порушення у місці введення: часто – підвищена стомлюваність, астенія.
Есенційна артеріальна гіпертензія:
Безпека препарату Юперіо у пацієнтів з есенціальною артеріальною гіпертензією оцінювали у клінічних дослідженнях за участю більш ніж 7000 пацієнтів з гіпертензією (більше 3500 пацієнтів отримали препарат Юперіо).
В об'єднаній групі короткострокових подвійних сліпих контрольованих досліджень 3272 пацієнти отримували препарат Юперіо протягом у середньому 8 тижнів, при цьому запаморочення частіше виникало у пацієнтів, які отримували препарат Юперіо ніж у пацієнтів, які отримували олмесартан.
Небажані лікарські реакції класифіковані за системно-органними класами, а далі за частотою, починаючи з найчастіших, з використанням наступних категорій: дуже часто (>1/10); часто (від >1/100 до <1/10); нечасто (від >1/1000 до <1/100); рідко (від >1/10 000 до <1/1000); дуже рідко (<1/10000), включаючи окремі повідомлення. У кожній групі частот небажані реакції згруповані в порядку зменшення серйозності.
Порушення з боку нервової системи: часто – запаморочення.
Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.
особливі вказівкиВиражене зниження АТ:
У пацієнтів, які отримували препарат Юперіо, спостерігалися випадки клінічно вираженої артеріальної гіпотензії. При виникненні артеріальної гіпотензії слід розглянути питання про корекцію дози діуретиків, супутніх гіпотензивних засобів, а також усунення причин виникнення артеріальної гіпотензії (наприклад, гіповолемії). Якщо, незважаючи на ці заходи, гіпотензія зберігається, дозу препарату Юперіо слід зменшити або препарат слід на якийсь час відмінити. Остаточна відміна препарату зазвичай не потрібна. Ймовірність виникнення артеріальної гіпотензії, як правило, вища у пацієнтів з гіповолемією, яка може бути викликана терапією діуретиками, низькосольовою дієтою, діареєю або блюванням. Перед початком застосування препарату Юперіо слід провести корекцію вмісту натрію в організмі та/або заповнити ОЦК.
Порушення функції нирок:
Як і будь-який інший препарат, що діє на РААС, препарат Юперіо може спричинити погіршення функції нирок. У порівняльному дослідженні безпеки та ефективності (порівняно з еналаприлом) клінічно значущі порушення функції нирок відзначалися рідко, а препарат Юперіо у зв'язку з подібними порушеннями скасовували рідше (0,65%), ніж еналаприл (1,28%). У разі клінічно значущого погіршення функції нирок слід розглянути питання щодо зменшення дози препарату Юперіо. При застосуванні препарату Юперіо у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок слід бути обережним.
Гіперкаліємія:
Як і будь-який інший препарат, що діє на РААС, препарат Юперіо може збільшувати ризик гіперкаліємії. У порівняльному дослідженні безпеки та ефективності (порівняно з еналаприлом) клінічно значуща гіперкаліємія відзначалася рідко; препарат Юперіо через гіперкаліємію було скасовано у 0,26% пацієнтів, а еналаприл — у 0,35% пацієнтів. Препарати, здатні збільшувати вміст калію в сироватці крові (наприклад, калійзберігаючі діуретики, препарати калію), одночасно з препаратом Юперіо слід застосовувати з обережністю. У разі клінічно значущої гіперкаліємії слід розглянути такі заходи, як зниження споживання калію з їжею або корекція дози супутніх препаратів. Рекомендується регулярно контролювати вміст калію у сироватці крові, особливо у пацієнтів з такими факторами ризику,
Ангіоневротичний набряк:
На фоні застосування препарату Юперіо спостерігалися випадки розвитку ангіоневротичного набряку. При виникненні ангіоневротичного набряку препарат Юперіо слід негайно відмінити та почати належне лікування зі спостереженням пацієнта до повного та стійкого вирішення всіх симптомів. Повторно призначати препарат Юперіо не слід. У випадках підтвердженого ангіоневротичного набряку, при якому набряк поширювався тільки на обличчя та губи, цей стан, як правило, дозволялося без втручання, хоча застосування антигістамінних засобів сприяло полегшенню симптомів. Ангіоневротичний набряк, що супроводжується набряком гортані, може призвести до смерті. У тих випадках, коли набряк поширюється на мову, голосові складки або горло, що може призвести до обструкції дихальних шляхів, необхідно негайно розпочати належне лікування,
У пацієнтів з ангіоневротичним набряком на тлі попередньої терапії іАПФ або АРА II в анамнезі, а також у пацієнтів із спадковим ангіоневротичним набряком застосування препарату протипоказане. Пацієнти негроїдної раси можуть бути більш схильні до ризику ангіоневротичного набряку.
Пацієнти зі стенозом ниркової артерії:
Як і інші препарати, що діють на РААС, препарат Юперіо може спричинити підвищення концентрації сечовини та креатиніну у сироватці крові у пацієнтів з одностороннім або двостороннім стенозом ниркових артерій. У пацієнтів із стенозом ниркової артерії препарат слід застосовувати обережно, регулярно контролюючи функцію нирок.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та/або механізмами:
Відсутні дані щодо впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами та/або механізмами. У зв'язку з можливим виникненням запаморочення або підвищеної стомлюваності слід бути обережними при керуванні автотранспортом або роботі з механізмами.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиЧас прийому препарату Юперіо не залежить від часу прийому їжі.
Серцева недостатність:
Цільова (максимальна добова) доза Юперіо становить 200 мг (102,8 мг + 97,2 мг) 2 рази на добу. Рекомендована початкова доза Юперіо становить 100 мг (51,4 мг + 48,6 мг) 2 рази на добу. Залежно від переносимості дозу препарату Юперіо слід збільшувати в 2 рази кожні 2-4 тижні до досягнення цільової (максимальної добової) дози 200 мг (102,8 мг + 97,2 мг) 2 рази на добу.
У пацієнтів, які не отримували терапію іАПФ або АРА II, або отримували ці препарати в низьких дозах, починати терапію препаратом Юперіо слід у дозі 50 мг (25,7 мг + 24,3 мг) 2 рази на добу з повільним підвищенням дози (подвоювання) добової дози 1 раз на 3-4 тижні).
Застосування препарату Юперіо можливе не раніше, ніж через 36 годин після відміни іАПФ, оскільки у разі одночасного застосування можливий розвиток ангіоневротичного набряку.
Оскільки до складу препарату Юперіо входить АРА II валсартан, його слід застосовувати одночасно з іншим препаратом, до складу якого входить АРА II.
При розвитку ознак порушення переносимості препарату Юперіо (клінічно виражене зниження артеріального тиску, гіперкаліємія, порушення функції нирок) слід розглянути питання про тимчасове зниження дози або корекцію дози одночасно застосовуваних лікарських препаратів.
Есенційна артеріальна гіпертензія:
Рекомендована початкова доза препарату Юперіо становить 200 мг один раз на добу. У пацієнтів з недостатнім контролем артеріального тиску при дозі 200 мг один раз на добу її можна підвищити до 400 мг один раз на добу. У пацієнтів з гіпертонічною хворобою та серцевою недостатністю рекомендується дозування як при серцевій недостатності. Препарат Юперіо можна використовувати в монотерапії або в комбінації з іншими гіпотензивними засобами, крім інгібіторів АПФ і БРА.
Пацієнти з порушенням функції нирок:
У пацієнтів з порушеннями функції нирок легкої (РСКФ 60-90 мл/хв/1,73 м2) або помірного ступеня тяжкості (РСКФ 30-60 мл/хв/1,73 м2) корекції дози препарату не потрібно (див. розділ «Фармакологічні властивості»). У пацієнтів із серцевою недостатністю та тяжким порушенням функції нирок (рСКФ <30 мл/хв/1,73 м2) рекомендована початкова доза препарату становить 50 мг 2 рази на добу. Безпека та ефективність препарату Юперіо у пацієнтів з есенціальною артеріальною гіпертензією та тяжким порушенням функції нирок (рСКФ <30 мл/хв/1,73 м2) не встановлені (див. розділ «Фармакологічні властивості»). Пацієнти з порушенням функції печінки:
У пацієнтів з порушеннями функції печінки легкого ступеня (клас A за класифікацією Чайлд-П'ю) корекція дози препарату Юперіо не потрібна. Рекомендована початкова доза препарату у пацієнтів із серцевою недостатністю та помірним порушенням функції печінки (клас В за класифікацією Чайлд-П'ю) становить 50 мг двічі на добу. Рекомендована початкова доза препарату у пацієнтів з есенціальною артеріальною гіпертензією та помірним порушенням функції печінки (клас В за класифікацією Чайлд-П'ю) становить 100 мг один раз на добу. Препарат Юперіо не рекомендований для застосування у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки (клас C за класифікацією Чайлд-П'ю).
Застосування у дітей та підлітків віком до 18 років:
Даних щодо безпеки та ефективності застосування препарату Юперіо у дітей та підлітків немає.
Застосування у пацієнтів віком понад 65 років:
У пацієнтів віком понад 65 років корекція дози не потрібна.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Юперио таб п/об пленочной 100мг (514+486) 56 шт производится компанией НОВАРТИС ФАРМА. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Юперио таб п/об пленочной 100мг (514+486) 56 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Юперио таб п/об пленочной 100мг (514+486) 56 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Юперио таб п/об пленочной 100мг (51.4+48.6) 28 шт Юперио таб п/об пленочной 100мг (51.4+48.6) 28 шт, Юперио таб п/об пленочной 200мг (102.8+97.2) 28 шт Юперио таб п/об пленочной 200мг (102.8+97.2) 28 шт, Юперио таб п/об пленочной 200мг (102.8+97.2) 56 шт Юперио таб п/об пленочной 200мг (102.8+97.2) 56 шт, Юперио таб п/об пленочной 50мг (25.7+24.3) 28 шт Юперио таб п/об пленочной 50мг (25.7+24.3) 28 шт, Юперио таб п/об пленочной 50мг (25.7+24.3) 56 шт Юперио таб п/об пленочной 50мг (25.7+24.3) 56 шт.
Пока нет комментариев