Випидия таб п/об пленочной 125мг 28 шт
Топ продаж
Суперцена
Випидия таб п/об пленочной 125мг 28 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка 12,5 мг містить: алогліптин бензоат 17 мг (у перерахуванні на алогліптин 12,5 мг). 1 таблетка 25 мг містить: алогліптин бензоат 34 мг (у перерахунку на алогліптин 25 мг).
Допоміжні речовини:
1 таблетка 12,5 мг містить: Ядро: манітол 96,7 мг, целюлоза мікрокристалічна 22,5 мг, гіпролоза 4,5 мг, кроскармеллозу натрію 7,5 мг, магнію стеарат 1,8 мг. Плівкова оболонка: гіпромелоза 2910 5,34 мг, титану діоксид 0,6 мг, барвник заліза оксид жовтий 0,06 мг, макрогол-8000 слідові кількості, чорнило сірі F1 слідові кількості. 1 таблетка 25 мг містить: Ядро: манітол 79,7 мг, целюлоза мікрокристалічна 22,5 мг, гіпролоза 4,5 мг, кроскармелоза натрію 7,5 мг, магнію стеарат 1,8 мг. Плівкова оболонка: гіпромелоза 2910 5,34 мг, титану діоксид 0,6 мг, барвник заліза оксид червоний 0,06 мг, макрогол-8000 слідові кількості, чорнила сірі F1 слідові кількості Чорнила сірі F1 містять: шелак 26 %, барвник заліза оксид
чорний 10%, етанол 26%, бутанол 38%.
Опис:
Дозування 12,5 мг
Овальні двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою жовтого кольору, з нанесеним чорнилом написами «ТАК» та «ALG-12.5» на одній стороні.
Дозування 25 мг
Овальні двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою світло-червоного кольору, з нанесеним чорнилом написами «ТАК» та «ALG-25» на одній стороні.
Форма випуску:
Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 12,5 мг та 25 мг. По 14 таблеток в Ал/Ал блістер, по 2 блістери разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до алоглиптину або до будь-якої допоміжної речовини, або серйозні реакції гіперчутливості до будь-якого інгібітора ДПП-4 в анамнезі, у тому числі анафілактичні реакції, анафілактичний шок і ангіоневротичний набряк; цукровий діабет 1 типу; діабетичний кетоацидоз; хронічна серцева недостатність (функціональний клас III-IV з функціональної класифікації хронічної серцевої недостатності Нью-Йоркської кардіологічної асоціації); тяжка печінкова недостатність (понад 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) через відсутність клінічних даних про застосування; тяжка ниркова недостатність; вагітність, період грудного вигодовування – у зв'язку з відсутністю клінічних даних щодо застосування; дитячий вік до 18 років – у зв'язку з відсутністю клінічних даних щодо застосування.
З обережністю Гострий панкреатит в анамнезі (див. спеціальні вказівки). У пацієнтів з нирковою недостатністю середнього ступеня тяжкості (див. спеціальні вказівки). У комбінації з похідним сульфонілсечовини або інсуліном (див. спеціальні вказівки). Прийом трикомпонентної комбінації препарату Віпідія з метформіном та тіазолідиндіоном (див. Особливі вказівки).
Дозування12,5 мг
Показання до застосуванняЦукровий діабет 2 типу для покращення глікемічного контролю при неефективності дієтотерапії та фізичних навантажень: у дорослих як монотерапія, у поєднанні з іншими пероральними гіпоглікемічними засобами або з інсуліном.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиВплив інших лікарських препаратів на алогліптин
Алогліптин здебільшого виводиться з організму у незміненому вигляді нирками та незначною мірою метаболізується ферментною системою цитохрому (CYP) Р450. В исследованиях по взаимодействию с другими лекарственными средствами на фармакокинетику алоглиптина не оказывали клинически значимого эффекта следующие препараты: гемфиброзил (ингибитор CYP2С8/9), флюконазол (ингибитор CYP2С9), кетоконазол (ингибитор CYP3А4), циклоспорин (ингибитор p-гликопротеина), ингибитор а- глікозидази, дигоксин, метформін, циметидин, піоглітазон або аторвастатин
Вплив алогліптину на інші лікарські препарати
У дослідженнях in vitro показано, що алогліптин не інгібує та не індукує ізоформи CYP 450 у концентраціях, що досягаються при прийомі алогліптину в рекомендованій дозі 25 мг. Взаємодія з ізоформами CYP 450 не очікується і виявлено не було. У дослідженнях in vitro виявлено, що алогліптин не є субстратом, ні інгібітором ОАТ1, ОАТ3 і ОСТ2. Крім того, дані клінічних досліджень не вказують на взаємодію з інгібіторами або субстратами р-глікопротеїну. У клінічних дослідженнях щодо взаємодії з іншими лікарськими засобами алогліптин не впливав на клінічно значний вплив на фармакокінетику наступних препаратів: кофеїну, (R)- та (S)-варфарину, піоглітазону, глібенкламіду, толбутаміду, декстрометорфану, аторвастатину, мідазоламу. етинілестрадіол), дигоксину, фексофенадину, метформіну або циметидину. Грунтуючись на цих даних, алогліптин не пригнічує ізоферменти системи цитохрому CYP1А2, CYP3А4, CYP2D6, CYP2С9, р-глікопротеїн та ОСТ2. Алогліптин не впливав на протромбіновий індекс або Міжнародне нормалізоване ставлення (МНО) у здорових добровольців при одночасному прийомі з варфарином. Прийом алогліптину в комбінації з метформіном, або піоглітазоном (тіазолідиндіон), або інгібітором альфа-глікозидази, або глібенкламідом (похідне сульфонілсечовини) 10 не показав клінічно значущих фармакокінетичних взаємодій. Алогліптин не впливав на протромбіновий індекс або Міжнародне нормалізоване ставлення (МНО) у здорових добровольців при одночасному прийомі з варфарином. Прийом алогліптину в комбінації з метформіном, або піоглітазоном (тіазолідиндіон), або інгібітором альфа-глікозидази, або глібенкламідом (похідне сульфонілсечовини) 10 не показав клінічно значущих фармакокінетичних взаємодій. Алогліптин не впливав на протромбіновий індекс або Міжнародне нормалізоване ставлення (МНО) у здорових добровольців при одночасному прийомі з варфарином. Прийом алогліптину в комбінації з метформіном, або піоглітазоном (тіазолідиндіон), або інгібітором альфа-глікозидази, або глібенкламідом (похідне сульфонілсечовини) 10 не показав клінічно значущих фармакокінетичних взаємодій.
ПередозуванняМаксимальна доза алогліптину в клінічних дослідженнях становила 800 мг на добу у здорових добровольців та 400 мг на добу у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу протягом 14 днів. Це у 32 та 16 разів відповідно перевищує рекомендовану добову дозу 25 мг алогліптину. Яких-небудь серйозних небажаних явищ при прийомі препарату в цих дозах не було. При передозуванні може бути рекомендовано промивання шлунка та симптоматичне лікування. Алогліптін слабо діалізується. У клінічних дослідженнях лише 7% дози видаляли з організму протягом 3 годинного сеансу діалізу. Даних щодо ефективності перитонеального діалізу алогліптину немає.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Гіпоглікемічний засіб – дипептидилпептидази-4 інгібітор (ДПП-4).
Фармакодинаміка:
Алогліптин є сильнодіючим та високоселективним інгібітором ДПП-4. Його вибірковість щодо ДПП-4 більш ніж у 10 000 разів перевищує його дію щодо інших родинних ферментів, включаючи ДПП-8 та ДПП-9. ДПП-4 є основним ферментом, який бере участь у швидкому руйнуванні гормонів сімейства інкретинів: глюкагоноподібного пептиду-1 (ГПП-1) та глюкозозалежного інсулінотропного поліпептиду (ГІП). Гормони сімейства інкретинів секретуються в кишечнику, їх концентрація підвищується у відповідь на їжу. ГПП-1 та ГІП збільшують синтез інсуліну та його секрецію бета-клітинами підшлункової залози. ГПП-1 також інгібує секрецію глюкагону та зменшує продукцію глюкози печінкою. Тому, підвищуючи концентрацію інкретинів, алогліптин збільшує глюкозозалежну секрецію інсуліну та зменшує секрецію глюкагону при підвищеній концентрації глюкози у крові. У пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу з гіперглікемією ці зміни секреції інсуліну та глюкагону призводять до зниження концентрації глікозильованого гемоглобіну HbA1с та зменшення концентрації глюкози у плазмі крові як натще, так і постпрандіально.
Фармакокінетика:
Фармакокінетика алогліптину схожа у здорових осіб та у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу.
Всмоктування
Абсолютна біодоступність алогліптину становить приблизно 100%. Одночасний прийом з їжею з високим вмістом жирів не впливав на площу під кривою «концентрація-час» (AUC) алогліптину, тому його можна приймати незалежно від їди. У здорових осіб після перорального перорального прийому до 800 мг алогліптину відзначається швидка абсорбція препарату з досягненням середньої максимальної концентрації (середня ТСmax.) в інтервалі від 1 до 2 годин з моменту прийому. Ні у здорових добровольців, ні у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу не спостерігалося клінічно значущої кумуляції алогліптин після багаторазового прийому. AUC алогліптину пропорційно збільшується при одноразовому прийомі в терапевтичному діапазоні доз від 6,25 мг до 100 мг. Коефіцієнт варіабельності AUC алогліптину серед пацієнтів невеликий (17%). AUC (0-inf) алоглиптину після одноразового прийому була схожа з AUC (0-24) після прийому такої самої дози один раз на добу протягом 6 днів. Це вказує на відсутність тимчасової залежності в кінетиці алогліптину після багаторазового прийому
Після одноразового внутрішньовенного введення алогліптину в дозі 12,5 мг у здорових добровольців
обсяг розподілу в термінальній фазі становив 417 л, що вказує на те, що алогліптин добре розподіляється в тканинах. Зв'язок із білками плазми становить приблизно 20-30 %.
Метаболізм
Алогліптин не піддається інтенсивному метаболізму, від 60 до 70% алогліптину виводиться у незміненому вигляді нирками. Після введення 14С-міченого алогліптину всередину було визначено два основні метаболіти: N-деметилований алогліптин, MI (< 1 % вихідної речовини), та Naцетильований алогліптин, M-II (< 6 % вихідної речовини). MI є активним метаболітом та високоселективним інгібітором ДПП-4, схожим по дії з самим алогліптин; M-II не виявляє інгібуючої активності по відношенню до ДПП-4 або інших ДПП ферментів. У дослідженнях in vitro було виявлено, що CYP2D6 та CYP3A4 беруть участь в обмеженому метаболізмі алогліптину. Також дослідження in vitro показують, що алогліптин не індукує CYP1A2, CYP2C9, CYP2B6 і не інгібує CYP1A2, CYP2B6, CYP2C8, CYP2C9, CYP2C19, CYP2D6 або CYP3A4 у концентраціях досягаються при рекомендованій дозі 25 мг алогліптину. В умовах in vitro алогліптин може невеликою мірою індукувати CYP3A4, проте в умовах in vivo алогліптин не індукує CYP3A4. Алогліптин не пригнічує ниркові транспортери органічних аніонів людини першого (ОАТ1), третього (ОАТ3) типів та ниркові транспортери органічних катіонів людини другого (ОСТ2) типу. Алогліптин існує переважно у вигляді (R)-енантіомеру (> 99%) і в умовах in vivo або в невеликих кількостях, або взагалі не піддається хіральному перетворенню на (S)-енантіомер. (S)-енантіомер не виявляється при прийомі алогліптину в терапевтичних дозах. Алогліптин не пригнічує ниркові транспортери органічних аніонів людини першого (ОАТ1), третього (ОАТ3) типів та ниркові транспортери органічних катіонів людини другого (ОСТ2) типу. Алогліптин існує переважно у вигляді (R)-енантіомеру (> 99%) і в умовах in vivo або в невеликих кількостях, або взагалі не піддається хіральному перетворенню на (S)-енантіомер. (S)-енантіомер не виявляється при прийомі алогліптину в терапевтичних дозах. Алогліптин не пригнічує ниркові транспортери органічних аніонів людини першого (ОАТ1), третього (ОАТ3) типів та ниркові транспортери органічних катіонів людини другого (ОСТ2) типу. Алогліптин існує переважно у вигляді (R)-енантіомеру (> 99%) і в умовах in vivo або в невеликих кількостях, або взагалі не піддається хіральному перетворенню на (S)-енантіомер. (S)-енантіомер не виявляється при прийомі алогліптину в терапевтичних дозах.
Після перорального прийому 14С-міченого алоглиптину 76% загальної радіоактивності було виведено нирками і 13% - через кишечник . Середній нирковий кліренс алогліптину (170 мл/хв) більший, ніж середня швидкість клубочкової фільтрації (близько 120 мл/хв), що дозволяє припустити, що алогліптин частково виводиться за рахунок активної ниркової екскреції. Середній термінальний період напіввиведення алогліптину (Т1/2) становить приблизно 21 год.
Фармакокінетика в окремих груп пацієнтів
. Пацієнти з нирковою недостатністю
Дослідження алогліптину в дозі 50 мг на добу було проведено у пацієнтів з різним ступенем тяжкості хронічної ниркової недостатності. Включені до дослідження пацієнти були розділені на 4 групи відповідно до формули Кокрофта-Голта: пацієнти з легкою (кліренс креатиніну від 50 до 80 мл/хв), середнім ступенем тяжкості (кліренс креатиніну від 30 до 50 мл/хв) та тяжкою нирковою недостатністю. (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв), а також пацієнти з термінальною стадією хронічної ниркової недостатності, які потребують гемодіалізу. AUC алогліптину у пацієнтів з легкою нирковою недостатністю збільшувалася приблизно в 1,7 рази порівняно з контрольною групою. Тим не менш, це збільшення AUC знаходилося в межах допустимого відхилення для контрольної групи, тому корекція дози препарату у таких пацієнтів не потрібна (див. Спосіб застосування та дози). Збільшення AUC алогліптину приблизно вдвічі порівняно з контрольною групою відзначалося у пацієнтів з нирковою недостатністю середнього ступеня тяжкості. Приблизно чотириразове збільшення AUC спостерігалося у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю, а також у пацієнтів з термінальною стадією хронічної ниркової недостатності порівняно з контрольною групою. (Пацієнтам з термінальною стадією ниркової недостатності проводили гемодіаліз відразу ж після прийому алогліптину. Близько 7% дози видалялося з організму протягом 3-х годинного 5 сеансу діалізу.) Таким чином, для досягнення терапевтичної концентрації алогліптину в плазмі крові, подібної до такої у пацієнтів з нормальною функцією нирок, потрібна корекція дози у пацієнтів з нирковою недостатністю середнього ступеня тяжкості (див. Спосіб застосування та дози). Алогліптин не рекомендується приймати пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю, а також з термінальною стадією ниркової недостатності, яка потребує проведення гемодіалізу.
Пацієнти з печінковою недостатністю
У пацієнтів із середнім ступенем тяжкості печінкової недостатності AUC та Сmax. алогліптину зменшуються приблизно на 10% та 8% відповідно, порівняно з пацієнтами з нормальною функцією печінки. Ці значення клінічно не значущі. Таким чином, корекція дози препарату при легкому та середньому ступені тяжкості печінкової недостатності (від 5 до 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) не потрібна. Немає клінічних даних про застосування алогліптину у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю, див. Спосіб застосування та дози).
Інші групи пацієнтів Вік (65-81 років), стать, раса, маса тіла пацієнтів не мали клінічно значущого впливу на фармакокінетичні параметри алогліптину. Корекція дози препарату не потрібна (див. Спосіб застосування та дози). Фармакокінетика у дітей віком до 18 років не досліджувалася.
Вагітність та годування груддюНе проводилося досліджень застосування алогліптину у вагітних жінок. Дослідження на тваринах не показали прямого чи непрямого негативного впливу алогліптину на репродуктивну систему. Однак з метою обережності застосування препарату Віпідія під час вагітності протипоказане. Відсутні дані про проникнення алогліптину в грудне молоко у людей. Дослідження на тваринах показали, що алогліптин проникає у грудне молоко, тому не можна виключити ризик виникнення побічних ефектів у немовлят. У зв'язку з цим застосування препарату у період грудного вигодовування протипоказане.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаЧастота побічних ефектів препарату розцінюється так: Дуже часті: >1/10 Часті: > 1/100, <1/10 Нечасті: > 1/1000, < 1/100 Рідкісні: >1/10 000, < 1/1000 Дуже Поодинокі: > 1/10 000 Частота не встановлена (дані постмаркетингових спостережень) Порушення з боку нервової системи: часто-головний біль.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто-біль в епігастральній ділянці, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба; частота не встановлена; гострий панкреатит.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: частота не встановлена; порушення функції печінки, у тому числі печінкова недостатність.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто-свербіж, висип; частота не встановлена; ексфоліативні шкірні захворювання, включаючи синдром Стівенса-Джонсона, поліморфна еритема, ангіоневротичний набряк, кропив'янка.
Інфекційні або паразитарні захворювання: часто-інфекції верхніх дихальних шляхів, назофарингіт.
Порушення з боку імунної системи: частота не встановлена; реакції гіперчутливості, включаючи анафілактичну реакцію.
особливі вказівкиЗастосування з іншими гіпоглікемічними препаратами
З метою зменшення ризику розвитку гіпоглікемії рекомендується зниження дози похідних сульфонілсечовини, інсуліну або комбінації піоглітазону (тіазолідиндіону) з метформіном при одночасному застосуванні з препаратом Віпідія® (див. Спосіб застосування та дози).
Невивчені комбінації
Ефективність та безпека застосування препарату Віпідія® у комбінації з інгібіторами натрій-залежних котранспортерів глюкози 2 або аналогами глюкагоноподібного пептиду та у потрійній комбінації з метформіном та похідними сульфонілсечовини не досліджувалися.
Ниркова недостатність
Т.к. пацієнтам з нирковою недостатністю середнього ступеня тяжкості потрібно проводити корекцію дози препарату Віпідія®, рекомендується проводити оцінку функції нирок до початку та періодично протягом лікування (див. Спосіб застосування та дози). Досвід застосування алогліптину у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, обмежений. Препарат Віпідія® не повинен застосовуватися у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю, а також у пацієнтів з термінальною стадією хронічної ниркової недостатності, яка потребує гемодіалізу (див. Спосіб застосування та дози). Алогліптин не вивчався у пацієнтів, які проходять перитонеальний діаліз.
Гострий панкреатит
Застосування інгібіторів ДПП-4 пов'язані з потенційним ризиком розвитку гострого панкреатиту. В узагальненому аналізі 13 клінічних досліджень застосування алогліптину в дозі 25 мг на добу, 12,5 мг на добу, препарату порівняння та плацебо частота розвитку гострого панкреатиту склала 2, 1, 1 або 0 випадків на 1000 пацієнтів у кожній групі відповідно. У дослідженні серцево-судинних наслідків частота виявлення гострого панкреатиту у пацієнтів, які проходили лікування алогліптином або плацебо, склала 3 та 2 випадки на 1000 пацієнтів відповідно. Пацієнти повинні бути поінформовані про характерні симптоми гострого панкреатиту: стійкий сильний біль у животі, який може іррадіювати у спину. При підозрі на розвиток гострого панкреатиту прийом препарату Віпідія припиняють; При підтвердженні гострого панкреатиту прийом препарату не відновлюють. Немає даних про те, чи існує підвищений ризик розвитку панкреатиту на фоні прийому Віпідію у пацієнтів з панкреатитом в анамнезі. Тому пацієнтам з панкреатитом в анамнезі слід бути обережними.
Печінкова недостатність
Були отримані постмаркетингові повідомлення про порушення функції печінки, включаючи печінкову недостатність при прийомі алогліптину. Їх зв'язок із застосуванням препарату не було встановлено. Однак пацієнтів слід ретельно обстежити на наявність можливих відхилень функції печінки. Якщо виявлено відхилення функції печінки та альтернативна етіологія їх виникнення не встановлено, слід розглянути можливість припинення лікування препаратом.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
Препарат Віпідія не надає або незначно впливає на здатність керувати транспортними засобами та механізмами. Проте необхідно враховувати ризик розвитку гіпоглікемії при застосуванні препарату у поєднанні з іншими гіпоглікемічними препаратами (похідні сульфонілсечовини, інсулін або комбінована терапія з піоглітазоном та метформіном) та бути обережним при керуванні транспортними засобами та механізмами.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25 °C.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо.
Рекомендована доза препарату Віпідія становить 25 мг один раз на добу як монотерапію або на додаток до метформіну, тіазолідиндіону, похідних сульфонілсечовини або інсуліну, або як трикомпонентної комбінації з метформіном, тіазолідиндіоном або інсуліном. Препарат Віпідія може прийматися незалежно від прийому їжі. Таблетки слід ковтати повністю, не розжовуючи, запиваючи водою. Якщо пацієнт пропустив прийом препарату Віпідія®, він повинен прийняти пропущену дозу якнайшвидше. Неприпустимий прийом подвійної дози препарату Віпідія в один і той же день. При призначенні препарату Віпідія на додаток до метформіну або тіазолідиндіону дозу останніх препаратів слід залишити без зміни. При комбінуванні препарату Віпідія з похідним сульфонілсечовини або інсуліном дозу останніх доцільно зменшити для зниження ризику розвитку гіпоглікемії. У зв'язку з ризиком розвитку гіпоглікемії слід бути обережними при призначенні трикомпонентної комбінації препарату Віпідія з метформіном і тіазолідиндіоном. У разі розвитку гіпоглікемії можна розглянути зменшення дози метформіну або тіазолідиндіону. Ефективність та безпека алогліптину при прийомі у потрійній комбінації з метформіном та похідним сульфонілсечовини остаточно не встановлені. У разі розвитку гіпоглікемії можна розглянути зменшення дози метформіну або тіазолідиндіону. Ефективність та безпека алогліптину при прийомі у потрійній комбінації з метформіном та похідним сульфонілсечовини остаточно не встановлені. У разі розвитку гіпоглікемії можна розглянути зменшення дози метформіну або тіазолідиндіону. Ефективність та безпека алогліптину при прийомі у потрійній комбінації з метформіном та похідним сульфонілсечовини остаточно не встановлені.
Пацієнти з нирковою недостатністю
Пацієнтам з легкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну від 50 до 80 мл/хв) корекції дози препарату Віпідія® не потрібно. У пацієнтів з нирковою недостатністю середнього ступеня тяжкості (кліренс креатиніну від >30 до <50 мл/хв) доза препарату Віпідія становить 12,5 мг один раз на добу. Алогліптин не повинен застосовуватися у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю та пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності, які потребують гемодіалізу (кліренс креатиніну від
Пацієнти з печінковою недостатністю).
Не потрібна корекція дози Віпідію у пацієнтів з печінковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості (від 5 до 9 балів за шкалою Чайлда-П'ю). Препарат не досліджувався у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю (більше 9 балів за шкалою Чайлда-П'ю), тому він не повинен застосовуватись у цієї групи пацієнтів.
Пацієнти віком від 65 років
Не потрібна корекція дози препарату Віпідія® у пацієнтів віком від 65 років. Тим не менш, слід особливо ретельно підбирати дозу алогліптину у зв'язку з потенційною можливістю зниження функції нирок у цієї групи пацієнтів.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Випидия таб п/об пленочной 125мг 28 шт производится компанией ШТАДА. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Випидия таб п/об пленочной 125мг 28 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Випидия таб п/об пленочной 125мг 28 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Випидия таб п/об пленочной 25мг 28 шт Випидия таб п/об пленочной 25мг 28 шт.
Пока нет комментариев