Валз таб 80 мг 28 шт
Топ продаж
Суперцена
Валз таб 80 мг 28 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: валсартан 80 мг;
Допоміжні речовини:
Лактози моногідрат 42,22 мг, целюлоза мікрокристалічна 36,00 мг, кроскармелоза натрію 10,80 мг, повідон К29-32 7,20 мг, тальк стеарат 1,26 мг; кремнію діоксид колоїдний 0,72 мг;
Оболонка плівкова: Опадрай II 85G34643 Рожевий близько 7,20 мг (полівініловий спирт 3,168 мг, тальк 1,440 мг, титану діоксид 1,373 мг, макрогол – 3350 0,889 мг, барвник заліза оксид жовтий 0,0 тин 0,252 мг ).
Опис:
Круглі двоопуклі таблетки рожевого кольору, покриті плівковою оболонкою, з ризиком з двох сторін, бічними ризиками та маркуванням «V» з одного боку.
Форма випуску:
Пігулки, покриті плівковою оболонкою 80 мг. По 14 таблеток у блістері з ПВХ/ПЕ/ПВДХ/Алюмінієва фольга. По 2 блістери разом з інструкцією із застосування в картонній пачці з контролем першого розтину.
Протипоказання- підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату;
- тяжкі порушення функції печінки (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю), біліарний цироз та холестаз;
- вагітність, період годування груддю;
- вік до 6 років – за показанням артеріальна гіпертензія, до 18 років – за іншими показаннями (ефективність та безпека застосування не встановлені);
- Одночасне застосування з аліскіреном та препаратами, що містять аліскірен, у пацієнтів з цукровим діабетом та/або помірними або тяжкими порушеннями функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації (СКФ) менше 60 мл/хв/1,73 м2 площі поверхні тіла);
- Одночасне застосування з інгібіторами АПФ у пацієнтів з діабетичною нефропатією;
- Непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція (препарат містить моногідрат лактози).
З обережністю
двосторонній стеноз ниркових артерій; стеноз артерії єдиної нирки; первинний гіперальдостеронізм; дотримання дієти з обмеженим споживанням кухонної солі; при станах, що супроводжуються зниженням об'єму циркулюючої крові (ОЦК) (у тому числі, діарея та блювання); тяжка ниркова недостатність (КК менше 10 мл/хв), оскільки немає клінічних даних; у пацієнтів віком від 6 до 18 років та КК менше 30 мл/хв, у тому числі тих, що перебувають на гемодіалізі; легкі та помірні порушення функції печінки небіліарного генезу без явищ холестазу, ХСН ІІ-ІV функціонального класу (по NYHA), мітральний або аортальний стеноз, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія, пацієнти після трансплантації нирки; одночасний прийом препаратів, які блокують РААС (інгібітори АПФ, аліскірен).
Дозування80 мг
Показання до застосуванняДорослі – артеріальна гіпертензія.
- Хронічна серцева недостатність (II-IV функціональний клас за класифікацією NYHA) у пацієнтів, які отримують стандартну терапію одним або декількома препаратами з наступних фармакотерапевтичних груп: діуретиками, серцевими глікозидами, а також інгібіторами АПФ або бетаадреноблокаторами. Застосування кожного з цих препаратів не є обов'язковим.
- Для підвищення виживання пацієнтів після перенесеного гострого інфаркту міокарда, ускладненого лівошлуночковою недостатністю та/або систолічною дисфункцією лівого шлуночка, за наявності стабільних показників гемодинаміки.
Діти та підлітки - Артеріальна гіпертензія у дітей та підлітків від 6 до 18 років.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПодвійна блокада РААС антагоністами ангіотензинових рецепторів, інгібіторами АПФ або аліскіреном:
Одночасне застосування антагоністів рецепторів ангіотензину II з препаратами, що містять аліскірен, протипоказано у пацієнтів з цукровим діабетом та/або з помірною або тяжкою нирковою м2 площі поверхні тіла) та не рекомендується у інших пацієнтів.
Одночасне застосування антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ з інгібіторами АПФ протипоказане у пацієнтів з діабетичною нефропатією та не рекомендується в інших пацієнтів.
Спільний прийом не рекомендується
Препарати літію
При одночасному застосуванні препаратів літію з інгібіторами АПФ та антагоністами рецепторів ангіотензину II відзначається оборотне підвищення вмісту літію у сироватці крові та посилення у зв'язку з цим його токсичної дії. Через відсутність досвіду застосування валсартану з літієм їх одночасний прийом не рекомендується. За необхідності спільного застосування валсартану та препаратів літію необхідно забезпечити контроль вмісту літію у сироватці крові.
Лікарські засоби, які можуть призвести до підвищення вмісту калію у плазмі крові
У разі необхідності одночасного застосування з біологічно активними добавками, калійвмісними замінниками солі або іншими лікарськими засобами, які можуть викликати підвищення вмісту калію в крові, слід проводити регулярний контроль вмісту калію в плазмі.
Комбінації, які потребують обережності при застосуванні
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ) При одночасному застосуванні валсартану з нестероїдними протизапальними засобами (включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2) можливе зменшення його антигіпертензивної дії. При застосуванні ангіотензину II рецепторів антагоністів одночасно з нестероїдними протизапальними засобами можливе погіршення функції нирок та підвищення вмісту калію в плазмі крові. При необхідності спільного застосування валсартану та нестероїдних протизапальних засобів до початку лікування необхідно провести оцінку функції нирок та корекцію порушень водно-електролітного балансу.
Білки-переносники
За результатами дослідження in vitro на культурах печінки валсартан є субстратом для білків-переносників ОАТР1В1 та MRP2. При одночасному застосуванні валсартану з інгібіторами білка-переносника ОАТР1В1 (рифампіцин, циклоспорин) та з інгібітором білка-переносника MRP2 (ритонавір) може збільшуватися системна експозиція валсартану (Cmax та AUC).
Інші групи препаратів
Встановлено, що при монотерапії валсартаном відсутні клінічно значущі взаємодії з іншими лікарськими засобами (циметидин, варфарин, фуросемід, дигоксин, атенолол, індометацин, гідрохлортіазид, амлодипін, глібенкламід).
Діти та підлітки до 18 років
У дітей та підлітків артеріальна гіпертензія часто пов'язана з порушенням функції нирок.
Даної категорії пацієнтів рекомендовано обережно приймати валсартан одночасно з іншими препаратами, що впливають на РААС, т.к. це може призвести до підвищення вмісту калію у сироватці крові. Слід проводити регулярний контроль функції нирок та вмісту калію у сироватці крові у цієї групи пацієнтів.
ПередозуванняСимптоми: виражене зниження артеріального тиску, що може призвести до пригнічення свідомості, колапсу та/або шоку.
Лікування: симптоматичне, характер якого залежить від часу, що минув з моменту прийому препарату, та від ступеня тяжкості симптомів. При випадковому передозуванні слід спричинити блювоту (якщо препарат був прийнятий нещодавно) або провести промивання шлунка. У разі виникнення вираженого зниження АТ як терапії необхідно внутрішньовенне введення 0,9% розчину натрію хлориду, пацієнта слід укласти, піднявши ноги, на необхідний для терапії період часу, вживши активних заходів щодо підтримки діяльності серцево-судинної системи, включаючи регулярний контроль діяльності серця і дихальної системи, ОЦК і кількості сечі, що виділяється.
Валсартан не виводиться за допомогою гемодіалізу.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Ангіотензину II антагоніст рецепторів
Код АТХ: C09CA03
Фармакодинаміка:
Валсартан – активний специфічний антагоніст рецепторів ангіотензину II, призначений для прийому внутрішньо. Вибірково блокує рецептори підтипу AT1, які відповідальні за ефекти ангіотензину ІІ. Наслідком блокади AT1-рецепторів є підвищення концентрації плазми ангіотензину II, який може стимулювати незаблоковані AT2-рецептори. Валсартан не має скільки-небудь вираженої агоністичної активності щодо AT1-рецепторів. Спорідненість валсартану до рецепторів підтипу AT1 приблизно в 20 000 разів вище, ніж до рецепторів підтипу AT2.
Валсартан не вступає у взаємодію та не блокує рецептори інших гормонів або іонні канали, що мають велике значення у регуляції функцій серцево-судинної системи.
Імовірність виникнення кашлю при застосуванні валсартану дуже низька, що пов'язано з відсутністю впливу на ангіотензинперетворюючий фермент (АПФ), який відповідає за деградацію брадикініну.
При порівнянні валсартану з інгібітором АПФ частота розвитку сухого кашлю була достовірно (р < 0,05) нижчою у пацієнтів, які отримували валсартан, ніж у пацієнтів, які приймали інгібітор АПФ (2,6% проти 7,9% відповідно). У групі пацієнтів, у яких раніше при лікуванні інгібітором АПФ розвивався сухий кашель, при лікуванні валсартаном це небажане явище (НЯ) відзначається у 19,5% випадків, а при лікуванні тіазидним діуретиком – у 19,0% випадків, тоді як у групі пацієнтів, які отримали лікування інгібітором АПФ, кашель спостерігається у 68,5% випадків (р<0,05).
Застосування при артеріальній гіпертензії у пацієнтів віком від 18 років.
При лікуванні валсартаном пацієнтів з артеріальною гіпертензією відзначається зниження артеріального тиску (АТ), яке не супроводжується зміною частоти серцевих скорочень.
Після застосування внутрішньо разової дози препарату у більшості пацієнтів початок антигіпертензивної дії спостерігається протягом 2 годин, а максимальне зниження артеріального тиску досягається в межах 4-6 годин, що зберігається більше 24 годин. При повторному застосуванні препарату максимальне зниження артеріального тиску, незалежно від прийнятої дози, зазвичай досягається в межах 2-4 тижнів і підтримується на досягнутому рівні протягом тривалої терапії. У разі одночасного застосування препарату з гідрохлортіазидом досягається достовірне додаткове зниження артеріального тиску.
Різке припинення застосування валсартану не супроводжується значним підвищенням артеріального тиску (феномен віддачі) чи іншими НЯ. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом 2 типу та нефропатією, які приймають валсартан у дозі 160-320 мг, відзначається значне зниження протеїнурії (36-44%).
Застосування після гострого інфаркту міокарда у пацієнтів віком від 18 років.
При застосуванні валсартану протягом 2-х років у пацієнтів, які почали приймати його в період від 12 год до 10 днів після перенесеного гострого інфаркту міокарда (ускладненого лівошлуночковою недостатністю та/або систолічною дисфункцією лівого шлуночка), знижуються показники загальної смертності, серце смертності та збільшується час до першої госпіталізації з приводу загострення перебігу хронічної серцевої недостатності (ХСН), повторного інфаркту міокарда, раптової зупинки серця та інсульту (без смерті). Профіль безпеки валсартану у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда подібний до такого при інших станах.
ХСН у пацієнтів віком від 18 років.
Механізм дії валсартану при ХСН ґрунтується на його здатності усувати негативні наслідки хронічної гіперактивації ренін-ангіотензинальдостеронової системи (РААС) та її головного ефектора – ангіотензину II, а саме – вазоконстрикцію; затримку рідини у організмі; проліферацію клітин, що веде до ремоделювання органів-мішеней (серце, нирки, судини); стимуляцію надлишкового синтезу гормонів, що діють синергічно з РААС (катехоламінів, альдостерону, вазопресину, ендотеліну). На фоні застосування валсартану при ХСН зменшується переднавантаження, знижується тиск заклинювання у легеневих капілярах та діастолічний тиск у легеневій артерії, підвищується серцевий викид. Поряд з гемодинамічних ефектів валсартан, за рахунок опосередкованої блокади синтезу альдостерону, зменшує затримку натрію та води в організмі.
Загалом застосування валсартану призводить до зменшення кількості госпіталізацій з приводу ХСН, уповільнення прогресування ХСН, поліпшення функціонального класу ХСН за класифікацією NYHA, збільшення фракції викиду лівого шлуночка, а також зменшення виразності ознак та симптомів серцевої недостатності та покращення якості життя порівняно з плацебо.
Застосування у пацієнтів старше 18 років з артеріальною гіпертензією та порушенням толерантності до глюкози
При застосуванні валсартану та зміні способу життя відзначалося статистично достовірне зниження ризику розвитку цукрового діабету у даної категорії пацієнтів.
Валсартан не впливав на частоту летальних наслідків внаслідок серцево-судинних подій, інфаркту міокарда та ішемічних атак без летального результату, на госпіталізації через серцеву недостатність або нестабільну стенокардію, артеріальну реваскуляризацію, у пацієнтів з порушенням толерантності до глюкози та артеріальною гіпертензією. підлозі та расовою приналежністю.
Застосування у дітей та підлітків від 6 до 18 років при артеріальній гіпертензії
У дітей та підлітків від 6 до 18 років валсартан забезпечує дозозалежне, плавне зниження артеріального тиску. При застосуванні валсартану максимальне зниження артеріального тиску, незалежно від прийнятої дози, зазвичай досягається протягом 2 тижнів і підтримується на досягнутому рівні під час тривалої терапії.
Фармакокінетика:
Всмоктування
Після прийому валсартану внутрішньо його максимальна концентрація (Cmax) у плазмі досягається протягом 2-4 годин. Середнє значення абсолютної біодоступності – 23%. При прийомі валсартану з їжею площа під кривою «концентрація-час» (AUC) зменшується на 48%, хоча, починаючи приблизно з 8-ї години після прийому препарату, концентрації валсартану в плазмі крові як у разі прийому його натще, так і у випадку прийому з їжею, однакові. Зменшення AUC, проте, не супроводжується клінічно значущим зниженням терапевтичного ефекту, тому валсартан можна приймати незалежно від часу їди.
Розподіл
Об'єм розподілу (Vd) валсартану в період рівноважного стану після внутрішньовенного (в/в) введення становив близько 17 л, що вказує на відсутність вираженого розподілу валсартану в тканинах. Валсартан значною мірою зв'язується з білками сироватки крові (94-97%), переважно з альбумінами.
Метаболізм
Валсартан не піддається суттєвій біотрансформації (тільки близько 20% прийнятої дози виводиться у вигляді метаболітів). Гідроксильний метаболіт визначається в плазмі у низьких концентраціях (менше ніж 10% від AUC валсартану). Цей метаболіт фармакологічно неактивний
Виведення
Фармакокінетична крива валсартану має низхідний мультиекспоненційний характер (період напіввиведення початкової фази (T1/2альфа) менше 1 години та кінцевої фази (T1/2бета) близько 9 годин). Валсартан виводиться в основному у незміненому вигляді через кишечник (близько 83%) та нирками (близько 13%). Після внутрішньовенного введення плазмовий кліренс валсартану становить близько 2 л/год, та його нирковий кліренс становить 0,62 л/год (близько 30% загального кліренсу). Період напіввиведення (T1/2) валсартану становить 6 годин.
У діапазоні дози кінетика валсартана має лінійний характер. При повторному застосуванні валсартану змін фармакокінетичних показників не було. При прийомі валсартану 1 раз на добу незначна кумуляція. Концентрації валсартану у плазмі крові у жінок та чоловіків були однакові.
Фармакокінетика в окремих груп пацієнтів
Пацієнти з ХСН У цієї категорії пацієнтів час досягнення Cmax та T1/2 подібні до таких у здорових добровольців. Підвищення AUC та Cmax прямо пропорційно збільшенню дози препарату (з 40 мг до 160 мг 2 рази на добу). Чинник кумуляції становить середньому 1,7. При внутрішньому прийомі кліренс валсартану становив приблизно 4,5 л/год. Вік пацієнтів із ХСН не впливав на кліренс валсартану.
Пацієнти похилого віку (старше 65 років) У деяких пацієнтів похилого віку системна біодоступність валсартану вища за таку у пацієнтів молодого віку, проте не було виявлено, що це має якесь клінічне значення.
Пацієнти з порушенням функції нирок
Не було виявлено кореляції між функцією нирок та системною біодоступністю валсартану. У пацієнтів з порушенням функції нирок (кліренс креатиніну (КК) більше 10 мл/хв) корекція дози препарату не потрібна. Проте валсартан має високий рівень зв'язування з білками плазми крові, тому його виведення при гемодіалізі малоймовірне.
Пацієнти з порушенням функції печінки
Близько 70% дози валсартану, що всмокталася, виводиться через кишечник (з жовчю), переважно в незміненому вигляді. Валсартан не піддається значній біотрансформації. У пацієнтів з легкими та помірними порушеннями функції печінки відзначається підвищення біодоступності (AUC) валсартану у 2 рази порівняно зі здоровими добровольцями. Однак не спостерігається кореляція значень AUC валсартану зі ступенем порушення функції печінки. Застосування препарату у пацієнтів із тяжкими порушеннями функції печінки не вивчалось.
Пацієнти від 6 до 18 років
Фармакокінетичні властивості валсартану у дітей та підлітків від 6 до 18 років не відрізняються від фармакокінетичних властивостей валсартану у пацієнтів віком від 18 років.
Вагітність та годування груддюЯк будь-який інший препарат, що впливає на РААС, Валз не повинен застосовуватися у жінок, які планують вагітність. При призначенні будь-якого препарату, що впливає на РААС, лікар повинен інформувати жінок дітородного віку про потенційну небезпеку застосування цих препаратів під час вагітності.
Застосування препарату Валз при вагітності протипоказане, оскільки з огляду на механізм дії антагоністів рецепторів ангіотензину II не можна виключити ризик для плода.
Дія інгібіторів АПФ (препаратів, що також впливають на РААС) на плід, у разі їх застосування у ІІ та ІІІ триместрах вагітності, може призводити до його пошкодження та загибелі.
За ретроспективними даними при застосуванні інгібіторів АПФ у І триместрі вагітності підвищується ризик народження дітей із вродженими дефектами. Є повідомлення про мимовільні аборти, олігогідрамніон (маловоддя) та порушення функції нирок у новонароджених, матері яких при вагітності ненавмисно отримували валсартан.
Якщо вагітність діагностована під час лікування препаратом Валз, його слід відмінити якнайшвидше.
Невідомо, чи виділяється валсартан у грудне молоко у людини, тому протипоказано застосовувати Валз у період грудного вигодовування.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаУ контрольованих клінічних дослідженнях валсартану у дорослих пацієнтів з артеріальною гіпертензією частота НЯ порівнянна з плацебо.
Відсутні дані щодо залежності частоти будь-якого з НЯ від дози або тривалості лікування, а також статі, віку або расової належності. Профіль безпеки препарату Валз у пацієнтів з артеріальною гіпертензією віком від 6 до 18 років не відрізняється від профілю безпеки валсартану у дорослих пацієнтів.
Нижче наведено НЯ, які спостерігалися під час клінічних досліджень, а також при застосуванні препарату у клінічній практиці.
Частота побічних ефектів: дуже часто (>10%); часто (>1% та <10%); нечасто (>0,1% та <1%); рідко (>0,01% та <0,1%); дуже рідко (<0,01%), включаючи окремі повідомлення;
частота невідома (частоту розвитку за наявними даними встановити неможливо).
У межах кожної групи, виділеної за частотою народження, НЯ розподілені в порядку зменшення їх важливості.
Пацієнти з артеріальною гіпертензією:
З боку системи кровотворення та лімфатичної системи: частота невідома – зниження гемоглобіну, гематокриту, нейтропенії, тромбоцитопенії.
З боку імунної системи: частота невідома – реакції підвищеної чутливості, включаючи сироваткову хворобу.
З боку обміну речовин та харчування: частота невідома – підвищення вмісту калію у сироватці крові, гіпонатріємія.
З боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто – вертиго.
З боку судин: частота невідома – васкуліт.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто – кашель.
З боку шлунково-кишкового тракту: нечасто – біль у животі.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: частота невідома – порушення функції печінки, включаючи підвищення концентрації білірубіну у плазмі крові.
З боку шкіри та підшкірних тканин: дуже рідко – ангіоневротичний набряк, висипання на шкірі, свербіж шкіри; частота невідома – бульозний дерматит.
З боку кістково-м'язової та сполучної тканини: частота невідома – міалгія.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: частота невідома – порушення функції нирок, підвищення концентрації креатиніну у сироватці крові.
Загальні розлади та порушення у місці введення: нечасто – підвищена стомлюваність.
Також у ході клінічних досліджень валсартану у пацієнтів з артеріальною гіпертензією спостерігалися такі НЯ, причинно-наслідковий зв'язок яких з його прийомом не встановлено: артралгія, астенія, біль у спині, діарея, запаморочення, безсоння, зниження лібідо, нудота, периферичні набряки, фарингіт, риніт, синусит, інфекції верхніх дихальних шляхів, вірусні інфекції.
Пацієнти, які отримують валсартан після перенесеного гострого інфаркту міокарда та/або при ХСН:
З боку системи кровотворення та лімфатичної системи: частота невідома – тромбоцитопенія.
З боку імунної системи: частота невідома – реакції підвищеної чутливості, включаючи сироваткову хворобу.
З боку обміну речовин та харчування: нечасто – гіперкаліємія; частота невідома – підвищення вмісту калію у сироватці крові, гіпонатріємія.
З боку нервової системи: часто – запаморочення, постуральне запаморочення; нечасто – непритомність, біль голови.
З боку органу слуху та лабіринтні розлади: нечасто – вертиго.
Серце: нечасто – посилення симптомів ХСН.
З боку судин: часто – виражене зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія; частота невідома – васкуліт.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто – кашель.
З боку шлунково-кишкового тракту: нечасто – нудота, блювання.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: частота невідома – порушення функції печінки.
З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – ангіоневротичний набряк; частота невідома - висипання на шкірі, свербіж шкіри, бульозний дерматит.
З боку кістково-м'язової та сполучної тканини: рідко – рабдоміоліз; частота невідома – міалгія.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: часто – порушення функції нирок; нечасто – гостра ниркова недостатність; підвищення концентрації креатиніну в сироватці крові; частота невідома – підвищення вмісту азоту сечовини у плазмі крові.
Загальні розлади та порушення у місці введення: нечасто – астенія, підвищена стомлюваність.
Також у ході клінічних досліджень валсартану у пацієнтів після перенесеного гострого інфаркту міокарда та/або при ХСН спостерігалися наступні НЯ, причинно-наслідковий зв'язок яких з його прийомом не встановлено: артралгія, біль у животі, біль у спині, астенія, безсоння, зниження лібідо, нейтропенія, периферичні набряки, фарингіт, риніт, синусит, інфекції верхніх дихальних шляхів, вірусні інфекції.
особливі вказівкиГіперкаліємія:
При одночасному застосуванні з біологічно активними добавками, що містять калій, калійзберігаючими діуретиками, калій містять замінниками солі, або з іншими препаратами, які можуть викликати підвищення вмісту калію в крові (наприклад, з гепарином), слід дотримуватися обережності та проводити регулярний контроль вмісту калію крові.
Порушення функції нирок:
Досвід безпечного застосування у пацієнтів з КК менше 10 мл/хв та у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, відсутній, тому застосовувати валсартан у таких пацієнтів необхідно з обережністю. У пацієнтів з КК понад 10 мл/хв корекція дози не потрібна.
Порушення функції печінки:
У пацієнтів з легкою або помірною печінковою недостатністю без холестазу застосовувати валсартан необхідно з обережністю.
Дефіцит в організмі натрію та/або зниження ОЦК:
У пацієнтів з вираженим дефіцитом натрію в організмі та/або зниженим ОЦК, наприклад, які отримують високі дози діуретиків, у поодиноких випадках після початку терапії валсартаном може розвиватися артеріальна гіпотензія, що супроводжується клінічними проявами. До початку лікування препаратом Валз необхідно скоригувати вміст натрію в організмі та/або заповнити ОЦК, у тому числі, знизивши дозу діуретика.
Стеноз ниркової артерії:
Застосування препарату коротким курсом у пацієнтів з реноваскулярною гіпертензією, що розвинулася вдруге внаслідок одностороннього стенозу артерії єдиної нирки, не призводить до істотної зміни показників ниркової гемодинаміки, концентрації креатиніну сироватки крові або азоту сечовини крові. Однак, враховуючи, що інші лікарські засоби, що впливають на РААС, можуть викликати підвищення концентрації сечовини та креатиніну у сироватці крові у пацієнтів з двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної нирки як запобіжний засіб рекомендується контроль цих показників.
Трансплантація нирки:
Даних щодо безпеки застосування препарату Валз у пацієнтів, які перенесли трансплантацію нирки, немає.
Первинний гіперальдостеронізм:
Препарат не є ефективним для лікування артеріальної гіпертензії у пацієнтів з первинним гіперальдостеронізмом, оскільки у даної категорії пацієнтів не відзначається активація РААС.
Аортальний та мітральний стеноз, обструктивна гіпертрофічна кардіоміопатія:
Як і при прийомі інших вазодилатувальних засобів слід бути обережним при прийомі препарату Валз у пацієнтів з аортальним або мітральним стенозом та обструктивною гіпертрофічною кардіоміопатією. Прийом ангіотензину II антагоністів протипоказаний під час вагітності
.
Пацієнткам, які планують вагітність, необхідно підібрати лікування альтернативними лікарськими засобами, що мають підтверджений профіль безпеки при застосуванні під час вагітності. Якщо вагітність діагностована в період лікування препаратом Валз, його слід відмінити якнайшвидше та призначити альтернативне лікування (див. розділи Протипоказання та Застосування при вагітності та в період грудного вигодовування).
ХСН/період після перенесеного інфаркту міокарда:
У пацієнтів з ХСН або після перенесеного інфаркту міокарда, які починають лікування валсартаном, часто відзначається деяке зниження артеріального тиску, у зв'язку з чим рекомендується контролювати артеріальний тиск на початку терапії. При дотриманні рекомендацій щодо зміни режиму дозування зазвичай не виникає необхідності відміни препарату через артеріальну гіпотензію. Оцінка стану пацієнтів із ХСН має включати оцінку функції нирок.
Внаслідок інгібування РААС у деяких пацієнтів можливі порушення ниркової функції. У пацієнтів з ХСН II-IV функціонального класу за класифікацією NYHA лікування інгібіторами АПФ та антагоністами рецепторів ангіотензину II може супроводжуватися олігурією та/або наростанням азотемії та в поодиноких випадках розвитком гострої ниркової недостатності та/або летальним кінцем. Тому у цих категорій пацієнтів перед застосуванням препарату Валз, а також періодично під час лікування необхідно проводити оцінку функції нирок.
Комбінована терапія при артеріальній гіпертензії:
При артеріальній гіпертензії препарат Валз може застосовуватись у монотерапії, а також спільно з іншими гіпотензивними засобами, зокрема з діуретиками.
Комбінована терапія в період після перенесеного інфаркту міокарда:
Можливе застосування препарату Валз у комбінації з іншими лікарськими препаратами, що застосовуються після перенесеного інфаркту міокарда, а саме: тромболітиками, ацетилсаліциловою кислотою в якості антиагрегантного засобу, бетаадреноблокаторами та інгабіторами. У даній категорії пацієнтів не рекомендується застосовувати препарат Валз одночасно з інгібіторами АПФ, оскільки комбінована терапія не має переваг перед монотерапією валсартаном або інгібітором АПФ щодо показників загальної смертності з будь-якої причини.
Комбінована терапія при ХСН:
При ХСН препарат Валз може застосовуватися як в монотерапії, так і одночасно з іншими засобами діуретиками, серцевими глікозидами, а також інгібіторами АПФ або бета-адреноблокаторами.
У цій категорії пацієнтів не рекомендується застосування потрійної комбінованої терапії інгібітором АПФ, бета-адреноблокатором та препаратом Валз.
Ангіоневротичний набряк (набряк Квінке):
При лікуванні валсартаном були повідомлення про розвиток ангіоневротичного набряку, що супроводжується набряком гортані та голосових зв'язок, що призводить до обструкції дихальних шляхів, та/або набряку обличчя, губ, горлянки та/або язика. У деяких пацієнтів з цієї групи виникав ангіоневротичний набряк на фоні прийому інших лікарських засобів, у тому числі інгібіторів АПФ. При розвитку ангіоневротичного набряку препарат
Валз слід негайно відмінити, після чого в майбутньому не можна приймати препарати, що містять валсартан.
Подвійна блокада РААС:
При лікуванні препаратами, що впливають на РААС, особливо при їх комбінації, у чутливих пацієнтів повідомлялося про виражене зниження АТ, непритомність, інсульт, гіперкаліємію та зміну функції нирок (включаючи гостру ниркову недостатність). Потрібно бути обережними при комбінації антагоністів рецепторів ангіотензину II, включаючи валсартан, з іншими препаратами, що блокують РААС, такими як інгібітори АПФ або аліскірен. Одночасне застосування антагоністів рецепторів ангіотензину II, включаючи валсартан, з препаратами, що містять аліскірен, протипоказане у пацієнтів з цукровим діабетом та/або з помірною або тяжкою нирковою недостатністю (ШКФ менше 60 мл/хв/1,73 м2 площі поверхні тіла) та не рекомендується в інших пацієнтів.
Одночасне застосування антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ з інгібіторами АПФ протипоказане у пацієнтів з діабетичною нефропатією та не рекомендується в інших пацієнтів.
Інші умови стимуляції РААС (тільки для дози 320 мг):
У пацієнтів, у яких функція нирок може залежати від активності РААС (наприклад, пацієнти з тяжкою вродженою серцевою недостатністю), лікування інгібіторами АПФ пов'язане з появою олігурії та/або прогресуючої азотемії та у рідкісних випадках з гострою нирковою недостатністю та/або летальним кінцем. Оскільки валсартан є антагоністом рецепторів ангіотензину II, не можна виключити, що його застосування може бути пов'язане з порушенням функції нирок.
Діти та підлітки до 18 років:
Порушення функції нирок:
У пацієнтів віком від 6 до 18 років з порушенням функції нирок при КК < 30 мл/хв, а також у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, застосування препарату не вивчалось, тому його застосування у даної групи пацієнтів не рекомендується. У пацієнтів віком від 6 до 18 років при КК понад 30 мл/хв корекція дози не потрібна. Під час прийому препарату Валз слід ретельно контролювати функцію нирок та вміст калію у сироватці крові. Особливо ці запобіжні заходи необхідно дотримуватись при прийомі препарату Валз на тлі підвищеної температури або при зниженому ОЦК, оскільки в даному випадку можливий розвиток порушень функції нирок.
Порушення функції печінки:
Як і для дорослих пацієнтів застосування препарату Валз протипоказане для пацієнтів віком від 6 до 18 років з тяжкими порушеннями функції печінки, біліарним цирозом та холестазом. Досвід застосування валсартану у пацієнтів з легкими та помірними порушеннями функції печінки обмежений. Не слід перевищувати дозу 80 мг у цієї групи пацієнтів.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами:
Оскільки на тлі терапії препаратом можливий розвиток таких НЯ як запаморочення або непритомність, пацієнтам, які приймають препарат Валз, слід бути обережними при керуванні транспортними засобами та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності.
Умови зберіганняТримати при температурі не вище 30°С. Зберігати у недоступному для дітей місці!
Спосіб застосування та дозиВсередину, не розжовуючи, незалежно від часу їди, запиваючи водою.
Дорослі:
• Артеріальна гіпертензія
Препарат може бути призначений у дозі 80 мг, 160 мг, 320 мг. Рекомендована початкова доза препарату Валз становить 80 мг 1 раз на добу, незалежно від расової приналежності, віку та статі пацієнта. Антигіпертензивний ефект відзначається у перші 2 тижні лікування; максимальний ефект розвивається за 4 тижні. Тим пацієнтам, у яких не вдається досягти адекватної терапевтичної відповіді, добова доза Валз може бути збільшена до 160 мг, а також до максимальної добової дози 320 мг, можуть бути додатково призначені діуретичні засоби.
• Хронічна серцева недостатність:
Препарат може бути призначений у дозі 40, 80, 160 мг. Рекомендована початкова доза препарату Валз становить 40 мг двічі на добу. Дозу препарату слід поступово збільшити протягом щонайменше 2 тижнів до 80 мг 2 рази на добу, а при добрій переносимості – до 160 мг 2 рази на добу. Максимальна добова доза становить 320 мг на 2 прийоми. При цьому може знадобитися зниження дози одночасно застосовуваних діуретиків. Оцінка стану пацієнтів із ХСН має включати оцінку стану функції нирок.
• Для підвищення виживання пацієнтів після перенесеного інфаркту міокарда:
Препарат може бути призначений у дозі 40мг, 80мг, 160мг. Лікування починають протягом 12 годин після перенесеного інфаркту міокарда з початкової дози 20 мг (1/2 таблетки 40 мг) 2 рази на добу, з подальшим збільшенням дози (40 мг, 80 мг, 160 мг 2 рази на добу) протягом кількох наступних тижнів до досягнення цільової дози 160 мг 2 рази на добу. Досягнення дози до 80 мг 2 рази на день рекомендується до кінця 2-го тижня лікування. Досягнення максимальної цільової дози по 160 мг двічі на добу рекомендується до кінця третього місяця терапії препаратом Валз. Збільшення дози залежить від переносимості препарату під час добору дози. У разі розвитку артеріальної гіпотензії, що супроводжується клінічними проявами, або порушень функції нирок, слід розглянути питання про зниження дози. Оцінка стану пацієнтів у період після перенесеного інфаркту міокарда має містити оцінку функції нирок. Максимальна добова доза – 320 мг на 2 прийоми.
Застосування у пацієнтів похилого віку (старше 65 років):
Корекція дози у пацієнтів похилого віку не потрібна.
Застосування при порушенні функції нирок:
У пацієнтів з порушенням функції нирок при КК понад 10 мл/хв корекція дози не потрібна. Одночасний прийом валсартану з аліскіреном протипоказаний пацієнтам з помірними або тяжкими порушеннями функції нирок (ШКФ менше ніж 60 мл/хв/1,73 м2 площі поверхні тіла). На даний час немає даних про застосування препарату у пацієнтів зі швидкістю КК менше 10 мл/хв.
Застосування у разі порушення функції печінки:
У пацієнтів з легкими та помірними порушеннями функції печінки небіліарного генезу без явищ холестазу препарат слід застосовувати з обережністю, добова доза не повинна перевищувати 80 мг. У пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю), біліарним цирозом та холестазом застосування препарату Валз протипоказане.
Діти та підлітки:
• Артеріальна гіпертензія
Рекомендована початкова доза препарату Валз у дітей та підлітків від 6 до 18 років становить 40 мг 1 раз на день при масі тіла дитини менше 35 кг та 80 мг 1 раз на день при масі тіла дитини понад 35 кг. Дозу рекомендовано коригувати з урахуванням зниження артеріального тиску:
Максимальні рекомендовані добові дози:
- при масі тіла > 8 кг < 35 кг – 80 мг;
- при масі тіла > 35 кг < 80 кг – 160 мг;
- при масі тіла > 80 кг < 160 кг – 320 мг;
Застосування вищих доз не рекомендовано.
• ХСН та гострий інфаркт міокарда:
Препарат Валз не рекомендований для лікування ХСН і після перенесеного гострого інфаркту міокарда у пацієнтів молодше 18 років.
Застосування у пацієнтів віком від 6 до 18 років із порушенням функції нирок:
У пацієнтів віком від 6 до 18 років з порушенням функції нирок при КК < 30 мл/хв, а також у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, застосування препарату не вивчалося, тому його застосування у даної групи пацієнтів не рекомендується. У пацієнтів віком від 6 до 18 років при КК понад 30 мл/хв корекція дози не потрібна. Під час прийому препарату Валз слід ретельно контролювати функцію нирок та вміст калію у сироватці крові.
Застосування у пацієнтів віком від 6 до 18 років із порушенням функції печінки:
Як і для дорослих пацієнтів застосування препарату Валз протипоказане для пацієнтів віком від 6 до 18 років з тяжкими порушеннями функції печінки, біліарним цирозом та холестазом. Досвід застосування валсартану у пацієнтів з легкими та помірними порушеннями функції печінки обмежений. Не слід перевищувати дозу 80 мг у цієї групи пацієнтів.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Валз таб 80 мг 28 шт производится компанией ТЕВА. Само производство расположено в стране Болгария.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Валз таб 80 мг 28 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Валз таб 80 мг 28 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Вальсакор таб 80 мг 90 шт Вальсакор таб 80 мг 90 шт, Валаар таб п/об пленочной 80мг 28 шт оболенское Валаар таб п/об пленочной 80мг 28 шт оболенское, Валз таб 160 мг 28 шт Валз таб 160 мг 28 шт, Валсартан Медисорб таб 160 мг 30 шт Валсартан Медисорб таб 160 мг 30 шт, Валсартан Медисорб таб 40 мг 30 шт Валсартан Медисорб таб 40 мг 30 шт, Валсартан Медисорб таб 80 мг 30 шт Валсартан Медисорб таб 80 мг 30 шт, Валсартан-СЗ таб 160 мг 30 шт Валсартан-СЗ таб 160 мг 30 шт, Валсартан-СЗ таб 160 мг 60 шт Валсартан-СЗ таб 160 мг 60 шт, Валсартан-СЗ таб 80 мг 30 шт Валсартан-СЗ таб 80 мг 30 шт, Валсартан-СЗ таб 80 мг 60 шт Валсартан-СЗ таб 80 мг 60 шт, Валсартан таб 160 мг 30 шт Валсартан таб 160 мг 30 шт, Валсартан таб 160 мг 30 шт Валсартан таб 160 мг 30 шт, Валсартан таб 40 мг 30 шт Валсартан таб 40 мг 30 шт, Валсартан таб 80 мг 30 шт Валсартан таб 80 мг 30 шт, Валсартан таб 80 мг 30 шт Валсартан таб 80 мг 30 шт, Вальсакор таб 160 мг 30 шт Вальсакор таб 160 мг 30 шт, Вальсакор таб 160 мг 90 шт Вальсакор таб 160 мг 90 шт, Вальсакор таб 320 мг 30 шт Вальсакор таб 320 мг 30 шт, Вальсакор таб 80 мг 30 шт Вальсакор таб 80 мг 30 шт, Диован таб 160 мг 28 шт Диован таб 160 мг 28 шт, Диован таб 80 мг 28 шт Диован таб 80 мг 28 шт.