Валсартан-АЛИУМ таб 80 мг 30 шт
Топ продаж
Суперцена
Валсартан-АЛИУМ таб 80 мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка, покрита плівковою оболонкою, містить валсартан 80 мг.
Допоміжні речовини:
Целюлоза мікрокристалічна, моногідрат лактози, карбоксиметилкрохмаль натрію (натрію крохмалю гліколят), повідон К-30, натрію лаурилсульфат, магнію стеарат;
Допоміжні речовини для оболонки: Опадрай II 85F34555 рожевий [спирт полівініловий, макрогол3350 (поліетиленгліколь 3350), тальк, титану діоксид, алюмінієвий лак на основі барвника чарівного червоного тий].
Опис:
Круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою рожевого кольору. Форма
випуску:
Таблетки, покриті плівковою оболонкою, 80 мг. По 10, 15 або 30 таблеток у контурне коміркове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 1 (по 30 таблеток) або 2 (по 15 таблеток) або 3 (по 10 таблеток) контурних коміркових упаковок разом з інструкцією із застосування в пачку з картону.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до валсартану або до будь-якого іншого компонента препарату;
Вагітність та період годування груддю;
Тяжкі порушення функції печінки (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю), біліарний цироз та холестаз;
Одночасне застосування з аліскіреном та препаратами, що містять аліскірен, у пацієнтів з цукровим діабетом та/або помірними або тяжкими порушеннями функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації (СКФ) менше 60 мл/хв/1,73 м2 площі поверхні тіла);
Одночасне застосування з інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) у пацієнтів з діабетичною нефропатією;
Вік до 6 років – за показанням; артеріальна гіпертензія, до 18 років – за іншими показаннями;
До складу препарату входить моногідрат лактози, тому препарат не слід застосовувати при непереносимості лактози, дефіциті лактази, глюкозо-галактозної мальабсорбції.
З обережністю:
Валсартан необхідно застосовувати обережно при двосторонньому стенозі ниркових артерій, стенозі артерії єдиної нирки; стан після трансплантації нирки; первинному гіперальдостеронізмі, за дотримання дієти з обмеженням споживання кухонної солі; гіпонатріємії; при станах, що супроводжуються зниженням об'єму циркулюючої крові (у тому числі діарея, блювання, лікування більшими дозами діуретиків); у дорослих пацієнтів з КК менше 10 мл/хв, у пацієнтів від 6 до 18 років з КК менше 30 мл/хв, у тому числі тих, що перебувають на гемодіалізі, з легкими та помірними порушеннями функції печінки (< 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) небіліарного генезу без явищ холестазу, у пацієнтів з ХСН III-IV функціонального класу за NYHA, функція нирок у яких залежить від ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС),
Валсартан слід застосовувати з обережністю у пацієнтів зі спадковим ангіоневротичним набряком або ангіоневротичним набряком на тлі попереднього застосування антагоністів рецепторів ангіотензину II (APA II) або інгібіторів АПФ.
Необхідно бути обережними при одночасному призначенні препарату з іншими засобами, що інгібують РААС, такими як інгібітори АПФ або аліскірен-вмісні препарати.
Не рекомендується застосовувати препарат одночасно з інгібіторами АПФ, оскільки комбінована терапія не має переваг перед монотерапією валсартаном або інгібітором АПФ щодо показників загальної смертності з будь-якої причини.
Дозування80 мг
Показання до застосуванняДорослі:
• артеріальна гіпертензія;
• Хронічна серцева недостатність (II-IV функціональний клас за класифікацією NYHA) у пацієнтів, які отримують стандартну терапію одним або декількома препаратами з наступних фармакотерапевтичних груп: діуретики, серцеві глікозиди, інгібітори АПФ або бета-адреноблокатори. Застосування кожного з цих препаратів не є обов'язковим. Оцінка стану пацієнтів із ХСН повинна включати оцінку функції нирок;
• Для підвищення виживання пацієнтів після перенесеного гострого інфаркту міокарда, ускладненого лівошлуночковою недостатністю та/або систолічною дисфункцією лівого шлуночка, за наявності стабільних показників гемодинаміки.
Діти та підлітки:
• Артеріальна гіпертензія у дітей та підлітків віком від 6 до 18 років.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиВстановлено, що при монотерапії валсартаном відсутні клінічно значущі взаємодії з наступними лікарськими засобами: циметидином, варфарином, фуросемідом, дигоксином, атенололом, індометацином, гідрохлортіазидом, амлодипіном, глібенкламідом.
Калійзберігаючі діуретики, препарати К+, солі, що містять К+, посилюють розвиток гіперкаліємії; діуретики – гіпотензивний ефект.
Подвійна блокада РААС при застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину II, інгібіторів АПФ або аліскірену:
Одночасне застосування антагоністів рецепторів ангіотензину II, включаючи валсартан, з іншими засобами, що впливають на РААС, пов'язане з підвищеною частотою розвитку гіпотензії, гіперкаліємії та змін функції нирок порівняно з монотерапією. Рекомендується проводити моніторинг артеріального тиску, функції нирок та вмісту електролітів у пацієнтів, які приймають валсартан та інші лікарські засоби, що впливають на РААС. Одночасне застосування АРА II з препаратами, що містять аліскірен, протипоказане у пацієнтів з цукровим діабетом та/або з помірною або тяжкою нирковою недостатністю (ШКФ менше 60 мл/хв/1,73 м2 площі поверхні тіла) та не рекомендується у інших пацієнтів. Одночасне застосування АРА II з інгібіторами АПФ протипоказане у пацієнтів з діабетичною нефропатією та не рекомендується в інших пацієнтів. У дітей та підлітків артеріальна гіпертензія часто пов'язана з порушенням функції нирок. Даної категорії пацієнтів рекомендовано обережно приймати валсартан одночасно з іншими засобами, що впливають на РААС, т.к. це може призвести до підвищення вмісту калію у сироватці крові. Слід проводити регулярний контроль функції нирок та вмісту калію у сироватці крові групи пацієнтів. це може призвести до підвищення вмісту калію у сироватці крові. Слід проводити регулярний контроль функції нирок та вмісту калію у сироватці крові групи пацієнтів. це може призвести до підвищення вмісту калію у сироватці крові. Слід проводити регулярний контроль функції нирок та вмісту калію у сироватці крові групи пацієнтів.
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ), включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2:
При застосуванні валсартану одночасно з нестероїдними протизапальними засобами, включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2, можливе зменшення його антигіпертензивної дії. При застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину II одночасно з нестероїдними протизапальними засобами можливе погіршення функції нирок та підвищення вмісту калію в плазмі крові. При необхідності одночасного застосування валсартану та нестероїдних протизапальних засобів до початку лікування необхідно провести оцінку функції нирок та корекцію порушень водно-електролітного балансу.
Транспортні білки:
За результатами дослідження in vitro на культурах печінки валсартан є субстратом для білків переносників OATP1B1 та MRP2. Одночасне призначення валсартану з інгібіторами білка-переносника OATP1B1 (рифампіцин, циклоспорин) та з інгібіторами білка-переносника MRP2 (ритонавір) може збільшити системну експозицію валсартану (Cmах та AUC).
Препарати літію:
При застосуванні інгібіторів АПФ одночасно з препаратами літію відзначається підвищення вмісту літію в плазмі та посилення його токсичної дії. Не рекомендується застосовувати валсартан одночасно з препаратами літію (досвід обмежений). При необхідності застосування валсартану одночасно з препаратами літію необхідно забезпечити контроль вмісту літію у плазмі.
При одночасному застосуванні валсартану з біологічно активними добавками, що містять калій, калійзберігаючими діуретинами (в т.ч. спіронолактон, еплеренон, тріамтерен, амілорид), замінниками солі, що містять калій або з іншими препаратами, які можуть викликати підвищення вмісту калію в крові (наприклад, з ), слід бути обережними і проводити регулярний контроль вмісту калію в крові.
Діуретики:
У пацієнтів, які приймали діуретики (особливо у випадках, коли діуретична терапія була розпочата нещодавно), після початку терапії валсартаном іноді може розвиватися надмірне зниження артеріального тиску. Ризик розвитку симптоматичної гіпотензії при застосуванні валсартану може бути зведений до мінімуму шляхом припинення прийому діуретиків до початку лікування.
ПередозуванняСимптоми. При передозуванні валсартану основним проявом є виражене зниження артеріального тиску, що може призвести до пригнічення свідомості, колапсу та/або шоку.
Лікування. Симптоматичне лікування, характер якого залежить від часу, що пройшов з прийому препарату, і від ступеня тяжкості симптомів. При випадковому передозуванні слід спричинити блювоту (якщо препарат був прийнятий нещодавно) або провести промивання шлунка. У разі виникнення вираженого зниження АТ як терапії необхідно внутрішньовенне введення 0,9% розчину натрію хлориду, пацієнта слід укласти, піднявши ноги, на необхідний для терапії період часу, вжити активних заходів щодо підтримки діяльності серцево-судинної системи, включаючи регулярний контроль діяльності серця і дихальної системи, об'єму циркулюючої крові (ОЦК) та кількості сечі, що виділяється. Діаліз неефективний.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Ангіотензину II антагоніст рецепторів
Код АТХ: C09CA03
Фармакодинаміка:
Валсартан - активний специфічний антагоніст рецепторів ангіотензину II. Вибірково блокує рецептори підтипу AT1, які відповідальні за ефекти ангіотензину ІІ. Наслідком блокади АТ1-рецепторів є підвищення концентрації плазми ангіотензину II, який може стимулювати незаблоковані АТ2-рецептори. Валсартан не має скільки-небудь вираженої агоністичної активності щодо AT 1 -рецепторів. Спорідненість валсартану до рецепторів підтипу AT1 приблизно в 20 000 разів вище, ніж до рецепторів підтипу АТ2.
Валсартан не вступає у взаємодію та не блокує рецептори інших гормонів або іонні канали, що мають важливе значення у регуляції функцій серцево-судинної системи. Імовірність виникнення кашлю при застосуванні валсартану дуже низька, що пов'язано з відсутністю впливу на ангіотензинперетворюючий фермент (АПФ), який відповідає за деградацію брадикініну.
Порівняння валсартану з інгібітором АПФ демонструє, що частота розвитку сухого кашлю достовірно (р < 0,05) нижча у пацієнтів, які приймають валсартан, ніж у пацієнтів, які приймають інгібітор АПФ (2,6% проти 7,9% відповідно). У групі пацієнтів, у яких раніше при лікуванні інгібітором АПФ розвивався сухий кашель, при лікуванні валсартаном ця небажана реакція відзначається у 19,5% випадків, а при лікуванні тіазидним діуретиком – у 19,0% випадків – у той час як у групі пацієнтів. , які отримували лікування інгібітором АПФ, кашель спостерігається у 68,5% випадків (р<0,05).
Застосування при артеріальній гіпертензії у пацієнтів віком від 18 років:
При лікуванні валсартаном пацієнтів з артеріальною гіпертензією відзначається зниження артеріального тиску (АТ), яке не супроводжується зміною частоти серцевих скорочень (ЧСС). Після призначення внутрішньоразової дози препарату у більшості пацієнтів початок антигіпертензивної дії спостерігається протягом 2 годин, а максимальне зниження артеріального тиску досягається в межах 4-6 годин, що зберігається більше 24 годин. При повторному застосуванні валсартану максимальне зниження артеріального тиску, незалежно від прийнятої дози, зазвичай досягається в межах 2-4 тижнів і підтримується на досягнутому рівні під час тривалої терапії. У разі одночасного застосування валсартану з гідрохлортіазидом досягається достовірне додаткове зниження артеріального тиску. Різке припинення застосування валсартану не супроводжується значним підвищенням артеріального тиску або іншими небажаними реакціями.
Застосування після гострого інфаркту міокарда у пацієнтів старше 18 років:
При застосуванні валсартану протягом 2-х років у пацієнтів у період від 12 годин до 10 днів після перенесеного гострого інфаркту міокарда (ускладненого лівошлуночковою недостатністю та/або систолічною дисфункцією) загальної смертності, серцево-судинної смертності та збільшується час до першої госпіталізації з приводу загострення перебігу хронічної серцевої недостатності, повторного інфаркту міокарда, раптової зупинки серця та інсульту (без смерті). Профіль безпеки валсартану у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда подібний до такого при інших станах.
Хронічна серцева недостатність (ХСН) у пацієнтів віком від 18 років:
Механізм дії валсартану при хронічній серцевій недостатності (ХСН) ґрунтується на його здатності усувати негативні наслідки гіперактивації ренін ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) та її головного ефектора – ангіотензину II, а саме – вазоконстрикцію; затримку рідини у організмі; проліферацію клітин, що веде до ремоделювання органів-мішеней (серце, нирки, судини); стимуляцію надлишкового синтезу гормонів, що діють синергічно з РААС (катехоламінів, альдостерону, вазопресину, ендотеліну та ін). На фоні застосування валсартану при ХСН зменшується переднавантаження, знижується тиск заклинювання у легеневих капілярах (ДЗЛК) та діастолічний тиск у легеневій артерії, підвищується серцевий викид. Поряд із гемодинамічними ефектами, валсартан за рахунок опосередкованої блокади синтезу альдостерону зменшує затримку натрію та води в організмі. Встановлено, що препарат не суттєво впливав на концентрацію загального холестерину, сечової кислоти, а також при дослідженні натще – на концентрацію тригліцеридів та глюкози в плазмі крові. При застосуванні валсартану (у середній добовій дозі 254 мг) протягом 2 років у пацієнтів з ХСН II (62%), III (36%) та IV (2%) функціонального класу за класифікацією NYHA з фракцією викиду лівого шлуночка (ЛШ) ) менше 40% і внутрішнім діастолічним діаметром ЛШ більше 2.9 см/м2, що отримують стандартну терапію, включаючи інгібітори АПФ (93%), діуретики (86%), дигоксин (67%) та бета-адреноблокатори (36%) відзначається достовірне зниження ( на 27,5%) ризику госпіталізації щодо загострення перебігу ХСН. У пацієнтів, які не отримували інгібітори АПФ, відзначається значне зниження показника загальної смертності (на 33%), серцево-судинної смертності та захворюваності, пов'язаної з ХСН (час до настання першої серцево-судинної події), які оцінюються за такими показниками: смерть, раптова смерть із проведенням реанімації, госпіталізація з приводу загострення перебігу ХСН; внутрішньовенне введення інотропних або судинорозширювальних препаратів протягом 4 або більше годин без госпіталізації (на 44%). У групі пацієнтів, які отримують інгібітори АПФ (без бета-адреноблокаторів), на фоні лікування валсартаном не спостерігається зниження показника загальної смертності, проте зменшуються показники серцево-судинної смертності та захворюваності, пов'язаної з ХСН на 18,3%. Загалом застосування валсартану призводить до зменшення кількості госпіталізацій щодо ХСН, уповільнення прогресування ХСН,
Застосування у пацієнтів старше 18 років з артеріальною гіпертензією та порушенням толерантності до глюкози:
При застосуванні валсартану та зміні способу життя відзначалося статистично достовірне зниження ризику розвитку цукрового діабету у цієї категорії пацієнтів. Валсартан не впливав на частоту летальних наслідків внаслідок серцево-судинних подій, інфаркту міокарда та ішемічних атак без летальних наслідків, на госпіталізації внаслідок серцевої недостатності або нестабільної стенокардії, артеріальної реваскуляризації, у пацієнтів з порушенням толерантності до глюкози та артеріальної гіпертензії. віком, статтю та расовою приналежністю. У пацієнтів, які отримують валсартан, ризик розвитку мікроальбумінурії був достовірно нижчим, ніж у пацієнтів, які не одержують цієї терапії. Рекомендована початкова доза валсартану у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та порушенням толерантності до глюкози 80 мг 1 раз на добу.
Застосування у дітей та підлітків віком від 6 до 18 років при артеріальній гіпертензії:
У дітей та підлітків віком від 6 до 18 років валсартан забезпечує дозозалежне, плавне зниження артеріального тиску. При застосуванні валсартану максимальне зниження артеріального тиску, незалежно від прийнятої дози, зазвичай досягається протягом 2 тижнів і підтримується на досягнутому рівні під час тривалої терапії.
Фармакокінетика:
Всмоктування:
Після прийому внутрішньо, всмоктування валсартану відбувається швидко, максимальна концентрація (Cmax) валсартану в плазмі досягається протягом 2-4 годин. Середня абсолютна біодоступність 23%. При застосуванні валсартану з їжею площа під кривою «концентрація-час» (AUC) і Cmах зменшуються на 40% і 50%, відповідно, хоча, починаючи приблизно з 8-ї години після прийому препарату, концентрація валсартану в плазмі крові як у разі прийому його натщесерце, так і у разі прийому з їжею, однакові. Зменшення AUC, проте, не супроводжується клінічно значущим зниженням терапевтичного ефекту, тому валсартан можна приймати незалежно від часу їди.
Розподіл:
Об'єм розподілу (Vd) валсартану в період рівноважного стану після внутрішньовенного введення становив близько 17 л, що вказує на відсутність екстенсивного розподілу валсартану в тканинах. Валсартан значною мірою зв'язується з білками сироватки крові (94-97%), переважно з альбумінами.
Метаболізм:
Валсартан не піддається вираженому метаболізму (близько 20% прийнятої дози визначається як метаболітів). Гідроксильний метаболіт визначається в плазмі у низьких концентраціях (менше ніж 10% від AUC валсартану). Цей метаболіт є фармакологічно неактивним.
Виведення:
Валсартан виводиться двофазно: альфа-фаза з періодом напіввиведення (T1/2альфа) менше 1 год і бета-фаза з T1/2бета – близько 9 годин. Валсартан виводиться в основному у незміненому вигляді через кишечник (близько 83%) та нирками (близько 13%). Після внутрішньовенного введення плазмовий кліренс валсартану становить близько 2 л/год та його нирковий кліренс становить 0,62 л/год (близько 30% загального кліренсу). T1/2 валсартану становить 6 год.
Пацієнти з ХСН:
У даної категорії пацієнтів час досягнення Cmax і T1/2 подібні до таких у здорових добровольців. Підвищення AUC та Cmax прямо пропорційно збільшенню дози препарату (з 40 мг до 160 мг 2 рази). Чинник кумуляції становить середньому 1,7. При прийомі внутрішньо кліренс валсартану становив приблизно 4,5 л/годину. Вік пацієнтів із ХСН не впливав на кліренс валсартану.
Пацієнти старше 65 років:
У деяких пацієнтів старше 65 років системна біодоступність валсартану вища за пацієнтів молодого віку (не має клінічного значення).
Пацієнти з порушеннями функції нирок:
Кореляція між функцією нирок та системною біодоступністю валсартану відсутня. У пацієнтів з порушеннями функції нирок та швидкістю клубочкової фільтрації (СКФ) більше 10 мл/хв корекції дози препарату не потрібно. В даний час немає даних про застосування у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі. Валсартан має високий ступінь зв'язування з білками плазми, тому його виведення при гемодіалізі малоймовірне.
Пацієнти з порушеннями функції печінки:
У пацієнтів з легкими та помірними порушеннями функції печінки відзначається підвищення біодоступності (AUC) валсартану у 2 рази порівняно зі здоровими добровольцями. Однак не спостерігається кореляція значень AUC валсартану зі ступенем порушення функції печінки. Застосування препарату у пацієнтів із тяжкими порушеннями функції печінки не вивчалось.
Діти та підлітки віком від 6 до 18 років:
Фармакокінетичні властивості валсартану у дітей та підлітків віком від 6 до 18 років не відрізняються від фармакокінетичних властивостей валсартану у пацієнтів віком від 18 років.
Вагітність та годування груддюВагітність:
З огляду на механізм дії антагоністів рецепторів ангіотензину II не можна виключити ризик для плода. Дія інгібіторів АПФ (препаратів, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему (РААС) на плід, у разі їх застосування у другому та третьому триместрах вагітності може призводити до його пошкодження та загибелі. За ретроспективними даними при застосуванні інгібіторів АПФ у першому триместрі вагітності підвищується ризик народження дітей з вродженими дефектами, є повідомлення про мимовільні аборти, олігогідрамніон і порушення функції нирок у новонароджених, матері яких при вагітності випадково отримували валсартан. планують вагітність.При застосуванні засобів, що впливають на РААС, лікаря слід проінформувати жінок дітородного віку про потенційний ризик негативного впливу даних препаратів на плід при вагітності. Якщо вагітність діагностована під час лікування валсартаном, слід відмінити лікування якнайшвидше.
Фертильність:
У доклінічних дослідженнях тварин не спостерігалося ефектів впливу валсартану на фертильність. Дані щодо впливу валсартану на фертильність у людини відсутні.
Період годування груддю
Невідомо, чи виділяється валсартан у грудне молоко. Тому не слід застосовувати препарат у період годування груддю.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаУ пацієнтів з артеріальною гіпертензією у контрольованих клінічних дослідженнях частота небажаних явищ була порівнянна з плацебо. Дані щодо залежності частоти будь-якої з небажаної реакції від дози або тривалості лікування валсартаном, а також статі, віку або расової приналежності відсутні. Профіль безпеки валсартану у дітей та підлітків віком від 6 до 18 років з артеріальною гіпертензією не відрізняється від профілю безпеки валсартану у дорослих пацієнтів.
Нижче наведені небажані реакції, які спостерігалися під час клінічних досліджень, а також при застосуванні препарату у клінічній практиці. Для всіх небажаних реакцій, виявлених у клінічній практиці та під час аналізу лабораторних показників (частоту розвитку яких встановити неможливо) використовувалася градація «частота невідома».
Пацієнти з артеріальною гіпертензією:
З боку системи кровотворення та лімфатичної системи: частота невідома – зниження гемоглобіну, гематокриту, нейтропенії, тромбоцитопенії;
З боку імунної системи: частота невідома – реакції підвищеної чутливості, включаючи сироваткову хворобу;
Порушення метаболізму: частота невідома – підвищення вмісту калію у сироватці крові;
З боку органу слуху та лабіринтні розлади: нечасто – вертиго;
З боку серцево-судинної системи: частота невідома – васкуліт;
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто – кашель;
З боку шлунково-кишкового тракту: нечасто – біль у животі;
З боку гепатобіліарної системи: частота невідома – порушення функції печінки, включаючи підвищення концентрації білірубіну у плазмі;
З боку шкіри та підшкірної клітковини: дуже рідко – ангіоневротичний набряк, висипання на шкірі, свербіж шкіри; частота невідома – бульозний дерматит;
З боку кістково-м'язової системи: частота невідома – міалгія;
З боку нирок та сечовивідних шляхів: частота невідома – порушення функції нирок, підвищення концентрації креатиніну у сироватці крові;
Інші: нечасто – підвищена стомлюваність.
Також у ході клінічних досліджень у пацієнтів з артеріальною гіпертензією спостерігалися такі небажані явища, причинно-наслідковий зв'язок яких із прийомом препарату не встановлений: артралгія, астенія, біль у спині, діарея, запаморочення, безсоння, зниження лібідо, нудота, периферичні набряки, фаринг риніт, синусит, інфекції верхніх дихальних шляхів, вірусні інфекції.
Пацієнти, які отримують валсартан після перенесеного гострого інфаркту міокарда та/або при ХСН:
З боку системи кровотворення та лімфатичної системи: частота невідома – тромбоцитопенія;
З боку імунної системи: частота невідома – реакції підвищеної чутливості, включаючи сироваткову хворобу;
Порушення метаболізму: нечасто – гіперкаліємія; частота невідома - підвищення вмісту калію у сироватці крові, гіпонатріємія;
З боку нервової системи: часто – запаморочення, постуральне запаморочення; нечасто - непритомність, біль голови;
З боку органу слуху та лабіринтні розлади: нечасто – вертиго;
З боку серцево-судинної системи: часто – виражене зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія; нечасто – посилення симптомів хронічної серцевої недостатності; частота невідома – васкуліт;
З боку дихальної системи: нечасто – кашель;
З боку шлунково-кишкового тракту: нечасто – нудота, діарея;
З боку гепатобіліарної системи: частота невідома – порушення функції печінки, підвищення активності «печінкових» трансаміназ;
З боку шкіри та підшкірної клітковини: дуже рідко – ангіоневротичний набряк; частота невідома - висипання на шкірі, свербіж, бульозний дерматит, кропив'янка;
З боку кістково-м'язової системи: рідко – рабдоміоліз; частота невідома – міалгія;
З боку нирок: часто – порушення функції нирок; нечасто – гостра ниркова недостатність, підвищення концентрації креатиніну у сироватці крові; частота невідома – підвищення вмісту азоту сечовини у плазмі крові;
Загальні порушення: нечасто – астенія, підвищена стомлюваність.
Також у ході клінічних досліджень у пацієнтів після перенесеного гострого інфаркту міокарда та/або ХСН спостерігалися такі небажані явища, причинно-наслідковий зв'язок яких з прийомом препарату не встановлений: артралгія, біль у животі, біль у спині, астенія, безсоння, зниження лібідо, нейтропенія , периферичні набряки, фарингіт, риніт, синусит, інфекції верхніх дихальних шляхів, вірусні інфекції
Якщо будь-які з вказаних в інструкції небажаних реакцій посилюються, або Ви помітили інші небажані реакції, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.
особливі вказівкиПацієнти з порушенням функції нирок:
Уникають одночасного застосування АРА II, включаючи валсартан, або інгібіторів АПФ з аліскіреном у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок (СКФ < 30 мл/хв).
Гіперкаліємія:
При одночасному застосуванні з біологічно активними добавками, що містять калій, калійзберігаючими діуретиками, калій містять замінниками солі, або з іншими засобами, які можуть викликати підвищення вмісту калію в крові (наприклад, з гепарином), слід дотримуватися обережності та проводити регулярний контроль вмісту калію крові.
Трансплантація нирки:
Даних щодо безпеки застосування валсартану у пацієнтів, які перенесли трансплантацію нирки, немає.
Дефіцит в організмі натрію та/або зниження ОЦК:
У пацієнтів з вираженим дефіцитом в організмі натрію та/або зниженим ОЦК, наприклад, які отримують високі дози діуретиків, у поодиноких випадках на початку лікування препаратом може розвиватися артеріальна гіпотензія, що супроводжується клінічними проявами. Перед початком лікування препаратом слід провести корекцію вмісту в організмі натрію та/або заповнити ОЦК, у тому числі шляхом зменшення дози діуретика.
Стеноз ниркової артерії:
Застосування препарату коротким курсом у пацієнтів з реноваскулярною гіпертензією, що розвинулася вдруге внаслідок одностороннього стенозу артерії єдиної нирки, не призводить до істотної зміни показників ниркової гемодинаміки, концентрації креатиніну сироватки крові або азоту сечовини крові. Однак, враховуючи, що інші лікарські засоби, що впливають на РААС, можуть викликати підвищення концентрації сечовини та креатиніну у сироватці крові у пацієнтів з двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної нирки, як запобіжний засіб рекомендується контроль цих показників.
Пацієнти з порушенням функції печінки:
У пацієнтів з порушенням функції печінки легкого та помірного ступеня без явищ холестазу застосовувати валсартан необхідно з обережністю.
Первинний гіперальдостеронізм:
Препарат є неефективним для лікування артеріальної гіпертензії у пацієнтів з первинним гіперальдостеронізмом, оскільки у цієї категорії пацієнтів не відзначається активація РААС. Аортальний або мітральний стеноз, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія Як і при прийомі інших вазодилатувальних засобів слід бути обережним при прийомі валсартану у пацієнтів з аортальним або мітральним стенозом, гіпертрофічною обструктивною кардіоміопатією.
ХСН/період після перенесеного інфаркту міокарда:
У пацієнтів з ХСН або після перенесеного інфаркту міокарда, які починають лікування валсартаном, часто відзначається деяке зниження артеріального тиску, у зв'язку з чим рекомендується контроль артеріального тиску на початку терапії. За умови дотримання рекомендацій щодо режиму дозування зазвичай не виникає необхідності відміни препарату через артеріальну гіпотензію. Оцінка стану пацієнтів із ХСН має включати оцінку функції нирок. Внаслідок інгібування РААС у деяких пацієнтів можливі порушення ниркової функції. У пацієнтів з ХСН III-IV функціонального класу за класифікацією NYHA, функція нирок у яких залежить від стану РААС, лікування інгібіторами АПФ та антагоністами рецепторів ангіотензину II може супроводжуватися олігурією та/або наростанням азотемії та в поодиноких випадках розвитком гострої ниркової недостатності та/або результатом.
Комбінована терапія при артеріальній гіпертензії:
При артеріальній гіпертензії валсартан може застосовуватися в монотерапії, а також одночасно з іншими гіпотензивними засобами, зокрема з діуретиками.
Комбінована терапія в період після перенесеного інфаркту міокарда:
Можливе застосування валсартану в комбінації з іншими лікарськими препаратами, що застосовуються після перенесеного інфаркту міокарда, а саме: тромболітиками, ацетилсаліциловою кислотою як антиагрегантний засіб, бета-адреноблокаторами та інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази (статинами). У цій категорії пацієнтів не рекомендується застосовувати валсартан одночасно з інгібіторами АПФ, оскільки комбінована терапія не має переваг перед монотерапією валсартаном або інгібітором АПФ щодо показників загальної смертності з будь-якої причини.
Комбінована терапія при ХСН:
При ХСН валсартан може застосовуватися як у монотерапії, так і одночасно з іншими засобами – діуретиками, серцевими глікозидами, а також інгібіторами АПФ або бета-адреноблокаторами. У цій категорії пацієнтів не рекомендується застосування потрійної комбінованої терапії інгібітором АПФ, бета-адреноблокатором та валсартаном.
Ангіоневротичний набряк:
Ангіоневротичний набряк, у тому числі набряк гортані та голосових зв'язок, що призводить до обструкції дихальних шляхів, та/або набряк обличчя, губ, глотки та/або набряк язика, зустрічався у пацієнтів, які отримували валсартан, у деяких з цих пацієнтів раніше виникав ангіоневротичний набряк фоні прийому інших препаратів, у тому числі інгібіторів АПФ. Прийом валсартану у разі розвитку ангіоневротичного набряку має бути негайно скасовано, відновлення препарату заборонено.
У разі настання вагітності
під час лікування препарат слід відмінити.
Подвійна блокада РААС:
При лікуванні препаратами, що впливають на РААС, особливо при їх комбінації, у чутливих пацієнтів повідомлялося про виражене зниження АТ, непритомність, інсульт, гіперкаліємію та зміну функції нирок (включаючи гостру печінкову недостатність). Потрібно бути обережними при комбінації АРА II, включаючи валсартан, з іншими препаратами, що блокують РААС, такими як інгібітори АПФ або аліскірен. Одночасне застосування антагоністів рецепторів ангіотензину II з препаратами, що містять аліскірен, протипоказане у пацієнтів з цукровим діабетом та/або з помірною або тяжкою нирковою недостатністю (ШКФ менше 60 мл/хв/1,73 м2 площі поверхні тіла). І не рекомендується в інших пацієнтів.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами:
З обережністю застосовувати під час роботи водіям транспортних засобів та людям, діяльність яких пов'язана з підвищеною концентрацією уваги та швидкістю рухових та психічних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25 оС. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину, не розжовуючи, незалежно від їди, запиваючи достатньою кількістю води. Дорослі:
• Артеріальна гіпертензія:
Рекомендована початкова доза валсартану становить 80 мг 1 раз на добу, незалежно від расової приналежності, віку та статі пацієнта. Антигіпертензивний ефект відзначається у перші 2 тижні лікування, максимальний ефект розвивається через 4 тижні. Тим пацієнтам, у яких не вдається досягти адекватної терапевтичної відповіді, добова доза може бути поступово збільшена до максимальної добової дози 320 мг або необхідно додатково застосовувати діуретичні засоби.
• Хронічна серцева недостатність ІІ-ІV функціонального класу за класифікацією NYHA:
Початкова доза валсартану, що рекомендується, становить 40 мг 2 рази на добу. Дозу препарату слід поступово збільшити протягом як мінімум 2 тижнів до 80 мг 2 рази на добу, а при добрій переносимості – до 160 мг 2 рази на добу. Максимальна добова доза становить 320 мг на 2 прийоми. При цьому може знадобитися зниження дози діуретиків, що одночасно приймаються.
• Для підвищення виживання пацієнтів після перенесеного гострого інфаркту міокарда:
Лікування слід розпочинати протягом 12 годин після перенесеного інфаркту міокарда. Початкова доза становить 20 мг (1/2 таблетки 40 мг) двічі на добу. Для забезпечення вказаного режиму дозування за необхідності застосування валсартану в дозі 20 мг слід призначати препарати валсартану інших виробників у лікарській формі «таблетки 20 мг» або у формі таблеток 40 мг із ризиком. Підвищення дози проводиться методом титрування (40 мг, 80 мг, 160 мг двічі на добу) протягом кількох наступних тижнів до досягнення цільової дози 160 мг двічі на добу. Максимальна добова доза становить 320 мг на 2 прийоми. Як правило, рекомендується збільшення дози до 80 мг 2 рази на добу до кінця 2 тижнів лікування. Досягнення максимальної цільової дози по 160 мг двічі на добу рекомендується до кінця третього місяця терапії валсартаном. Збільшення дози залежить від переносимості препарату під час титрування. У разі розвитку артеріальної гіпотензії, що супроводжується клінічними проявами, або порушень функції нирок, слід розглянути питання про зниження дози. Оцінка стану пацієнтів у період після перенесеного інфаркту міокарда повинна включати оцінку функції нирок.
Пацієнти старше 65 років:
У літніх пацієнтів старше 65 років корекції дози препарату не потрібно.
Пацієнти з порушеннями функції нирок:
У пацієнтів з порушеннями функції нирок корекції дози препарату не потрібно. В даний час немає даних про застосування препарату у пацієнтів з КК менше 10 мл/хв.
Пацієнти з порушеннями функції печінки:
Пацієнтам з легкими або помірними порушеннями функції печінки небіліарного генезу без холестазу препарат слід застосовувати з обережністю, добова доза не повинна перевищувати 80 мг.
Діти та підлітки віком від 6 до 18 років:
• Артеріальна гіпертензія:
Рекомендована початкова доза валсартану у дітей та підлітків віком від 6 до 18 років становить 40 мг при масі тіла дитини менше 35 кг та 80 мг при масі тіла дитини понад 35 кг. Дозу рекомендовано коригувати з урахуванням зниження артеріального тиску.
Максимальні рекомендовані добові дози:
Маса тіла > 8 кг < 35 кг-80 мг;
Маса тіла > 35 кг < 80 кг-160 мг;
Маса тіла > 80 кг < 160 кг-320 мг;
Застосування вищих доз не рекомендовано.
Застосування у дітей та підлітків віком від 6 до 18 років з порушенням функції нирок:
У пацієнтів віком від 6 до 18 років з порушенням функції нирок при КК менше 30 мл/хв, а також у педіатричних пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, застосування валсартану не вивчалося, тому застосування препарату у цієї групи пацієнтів не рекомендується. У пацієнтів віком від 6 до 18 років при КК понад 30 мл/хв корекція дози валсартану не потрібна. Під час прийому препарату слід ретельно контролювати функцію нирок та вміст калію у плазмі крові.
Застосування у дітей та підлітків віком від 6 до 18 років з порушенням функції печінки:
Як і для дорослих пацієнтів, застосування валсартану протипоказане для пацієнтів віком від 6 до 18 років з тяжкими порушеннями функції печінки, біліарним цирозом та холестазом. Досвід застосування валсартану у дітей та підлітків з легкими та помірними порушеннями функції печінки обмежений. Не слід перевищувати добову дозу валсартану 80 мг у цієї групи пацієнтів.
• Хронічна серцева недостатність та перенесений гострий інфаркт міокарда:
Валсартан не рекомендований для лікування хронічної серцевої недостатності та для застосування після перенесеного гострого інфаркту міокарда у пацієнтів віком до 18 років.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Валсартан-АЛИУМ таб 80 мг 30 шт производится компанией АЛИУМ. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Валсартан-АЛИУМ таб 80 мг 30 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Валсартан-АЛИУМ таб 80 мг 30 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Валз таб 80 мг 28 шт Валз таб 80 мг 28 шт, Вальсакор таб 80 мг 90 шт Вальсакор таб 80 мг 90 шт, Валаар таб п/об пленочной 80мг 28 шт оболенское Валаар таб п/об пленочной 80мг 28 шт оболенское, Валз таб 160 мг 28 шт Валз таб 160 мг 28 шт, Валсартан Медисорб таб 160 мг 30 шт Валсартан Медисорб таб 160 мг 30 шт, Валсартан Медисорб таб 40 мг 30 шт Валсартан Медисорб таб 40 мг 30 шт, Валсартан Медисорб таб 80 мг 30 шт Валсартан Медисорб таб 80 мг 30 шт, Валсартан-СЗ таб 160 мг 30 шт Валсартан-СЗ таб 160 мг 30 шт, Валсартан-СЗ таб 160 мг 60 шт Валсартан-СЗ таб 160 мг 60 шт, Валсартан-СЗ таб 80 мг 30 шт Валсартан-СЗ таб 80 мг 30 шт, Валсартан-СЗ таб 80 мг 60 шт Валсартан-СЗ таб 80 мг 60 шт, Валсартан таб 160 мг 30 шт Валсартан таб 160 мг 30 шт, Валсартан таб 160 мг 30 шт Валсартан таб 160 мг 30 шт, Валсартан таб 80 мг 30 шт Валсартан таб 80 мг 30 шт, Валсартан таб 80 мг 30 шт Валсартан таб 80 мг 30 шт, Вальсакор таб 160 мг 30 шт Вальсакор таб 160 мг 30 шт, Вальсакор таб 160 мг 90 шт Вальсакор таб 160 мг 90 шт, Вальсакор таб 320 мг 30 шт Вальсакор таб 320 мг 30 шт, Вальсакор таб 80 мг 30 шт Вальсакор таб 80 мг 30 шт, Диован таб 160 мг 28 шт Диован таб 160 мг 28 шт, Диован таб 80 мг 28 шт Диован таб 80 мг 28 шт.
Пока нет комментариев