Урсептия капс 200мг 20 шт
Урсептия капс 200мг 20 шт - протимікробний засіб, що використовується для лікування інфекцій сечовивідних шляхів, спричинених чутливими до піпемідової кислоти збудниками. Цей препарат має бактерицидну дію на більшість грамнегативних аеробних мікроорганізмів, а також створює високі концентрації у сечі. Після перорального застосування швидко всмоктується і високі концентрації піпемідової кислоти створюються в нирках, сечі та рідині передміхурової залози. Препарат переважно виділяється з організму через нирки у постійній формі.
Урсептия капс 200мг 20 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 капсула містить: піпемідову кислоту тригідрат 236,0 мг, у перерахунку на піпемідову кислоту 200,0 мг.
Допоміжні речовини:
Кремнію діоксид колоїдний (аеросил), магнію стеарат, карбоксиметилкрохмаль натрію (примогель, гліколят натрію крохмалю), лактози моногідрат (цукор молочний);
Склад желатинової капсули: кришка: титану діоксид, барвник діамантовий блакитний, барвник хіноліновий жовтий, желатин; корпус: титану діоксид, желатин.
Опис:
Тверді желатинові капсули №1 з білим корпусом та зеленою кришкою. Вміст капсул – порошок від білого з жовтуватим відтінком до світло-жовтого кольору, допускається комкування порошку.
Форма випуску:
Капсули 200мг. По 10 або 20 капсул в контурну коміркову упаковку з полівінілхлоридної плівки і фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 20 капсул у банку полімерну з поліпропілену з кришкою натягується з поліетилену високого тиску або в банку полімерну з поліетилену низького тиску з кришкою низького тиску, що натягується з поліетилену, або з кришкою нагвинчується з поліетилену низького тиску. Кожну банку або 1, 2 контурні коміркові упаковки з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до піпемідової кислоти або до будь-якого з компонентів препарату;
Тяжкі порушення функції печінки (в т.ч. цироз);
Тяжкі порушення функції нирок (кліренс креатиніну (КК) < 10 мл/хв; Захворювання
центральної нервової системи (епілепсія та інші неврологічні стани зі зниженим судомним порогом);
Порфирія
;
анамнезі,
вагітність та період грудного вигодовування,
дитячий вік до 18 років (період формування та зростання скелета).
З обережністю:
пацієнти з нирковою недостатністю (КК > 10 та < 30 мл/хв), літній вік (старше 70 років), порушення мозкового кровообігу, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.
Дозування200 мг
Показання до застосуванняГострі та хронічні інфекційно-запальні захворювання сечовивідних шляхів, спричинені чутливими до піпемідової кислоти мікроорганізмами, у тому числі:
пієлонефрит;
цистит;
простатит.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПіпемідова кислота викликає інгібування ферменту Р450, у зв'язку з чим при одночасному застосуванні з піпемідовою кислотою сповільнюється метаболізм теофіліну та кофеїну. Період напіввиведення теофіліну збільшується при одночасному застосуванні піпемідової кислоти, його концентрація у сироватці збільшується на 40-80 %. Необхідно контролювати концентрацію теофіліну в плазмі під час застосування піпемідової кислоти. На фоні застосування піпемідової кислоти, як та інших антибіотиків хінолонового ряду, відзначається підвищення концентрації кофеїну у сироватці крові (у 2-4 рази).
Антациди та сукральфат значно уповільнюють абсорбцію піпемідової кислоти. Інтервал між прийомом даних препаратів має становити щонайменше 2-3 годин. У той же час подібний ефект не спостерігався при одночасному застосуванні циметидину та ранитидину.
Піпемідова кислота може посилювати антикоагулянтний ефект варфарину при одночасному прийомі. При одночасному застосуванні з нестероїдними протизапальними препаратами можливе виникнення судом.
При комбінованому прийомі з аміноглікозидами спостерігається синергізм щодо бактерицидної дії.
ПередозуванняНемає повідомлень про смерть або виникнення загрозливих для життя побічних ефектів внаслідок передозування препарату. Специфічного антидоту немає.
Симптоми: нудота, блювання, запаморочення, біль голови, сплутаність свідомості, тремор, судоми.
Лікування: промивання шлунка після недавнього прийому (менше 4 годин), прийом активованого вугілля, форсований діурез, гемодіаліз, з появою побічних ефектів з боку нервової системи (включаючи епілептичні судоми) призначають симптоматичну терапію (діазепам).
У разі передозування пацієнт повинен перебувати під наглядом лікаря.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Протимікробний засіб - хінолон.
Код АТХ: J01MB04
Фармакодинаміка:
Належить до групи хінолонових препаратів і застосовується при лікуванні інфекцій сечовивідних шляхів, що викликаються чутливими до піпемідової кислоти збудниками. Піпемідова кислота пригнічує бактеріальну ДНК-топоізомеразу II, що призводить до дезінтеграції бактеріальної ДНК. Така дія більш виражена щодо мікроорганізмів, що знаходяться у фазі проліферації. Високі концентрації піпемідової кислоти пригнічують як синтез РНК, так і синтез бактеріальних білків. Препарат має бактерицидну дію на більшість грамнегативних аеробних мікроорганізмів (Proteus vulgaris, Proteus mirabilis, Klebsiella pneumoniae, Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli, Neisseria spp. та ін.). Відсоток виникнення стійкості становить від 10% (Escherichia coli, Staphylococcus aureus) до 62% (Pseudomonas aeruginosa). Грампозитивні мікроорганізми мають стійкість до піпемідової кислоти. Не активний щодо анаеробів. Піпемідова кислота створює високі концентрації у сечі, активність посилюється при олужненні сечі.
Фармакокінетика
Після перорального застосування швидко всмоктується, біодоступність становить 30-60%. Після прийому в дозі 400 мг максимальна концентрація піпемідової кислоти (3,5 мкг/мл) досягається через 70-80 хвилин.
Зв'язування з білками плазми становить приблизно 30% і залежить від концентрації піпемідової кислоти у сироватці.
Високі концентрації піпемідової кислоти створюються в нирках, сечі та рідині передміхурової залози. Піпемідова кислота, як і інші хінолонові сполуки, проникає через плаценту та у слідових кількостях у материнське молоко. Піпемідова кислота переважно виділяється з організму через нирки у постійній формі. У добовому сечі визначається 50-85% введеної дози препарату. Виділення піпемідової кислоти знаходиться у прямій залежності від кліренсу креатиніну. Період напіввиведення препарату за нормальної функції нирок становить 2 години 15 хвилин, а загальний кліренс 6,3 мл/хв. У хворих з порушеннями функцій нирок відзначаються дещо вищі концентрації піпемідової кислоти у плазмі крові, ніж у здорових добровольців. Період напіввиведення з плазми крові подовжений і становить 5,7-16 годин.
Вагітність та годування груддюЗастосування препарату при вагітності протипоказане.
Піпемідова кислота виділяється з грудним молоком, тому при призначенні препарату в період лактації грудне вигодовування слід припинити.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаПорушення з боку травної системи: нудота, блювання, діарея, псевдомембранозний коліт, гастралгія, анорексія, печія, здуття живота або біль у животі, запор.
Порушення з боку нервової системи: порушення зору, вертиго, біль голови, збудження, депресія, сплутаність свідомості, галюцинації, тремор, тривалі судоми, пов'язані з набряком головного мозку, розлади сну, сенсорні порушення.
Порушення з боку шкірних покривів: свербіж, висипання, фотосенсибілізація з еритемою, токсичний епідермальний некроліз.
Лабораторні показники: гемолітична анемія (у пацієнтів з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази), еозинофілія, оборотна тромбоцитопенія (у пацієнтів похилого віку та у пацієнтів з нирковою недостатністю).
Інші: суперінфекції, гостра артропатія, тендиніт.
особливі вказівкиПобічні ефекти в більшості випадків слабкі і минущі, як правило, не потребують відміни препарату. У разі появи алергічних реакцій до препарату необхідно припинити його застосування.
У процесі лікування слід уникати ультрафіолетового опромінення через високий ризик виникнення фотосенсибілізації. У пацієнтів з недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази може розвиватися гемолітична анемія.
При тривалому застосуванні препарату слід стежити за загальними показниками крові, визначати функції печінки та нирок та повторювати визначення чутливості мікрофлори до препарату.
Протягом курсу лікування необхідно збільшити кількість рідини, що споживається (під контролем діурезу).
З обережністю призначати пацієнтам старше 70 років (через підвищену частоту виникнення побічних ефектів у осіб похилого віку) та пацієнтам з порушенням функції нирок (КК > 10 та < 30 мл/хв) (протипоказано при олігурії та анурії, КК < 10 мл/ хв), потрібна корекція дози та регулярний моніторинг стану пацієнта.
Дотримуватись обережності при призначенні препарату пацієнтам, які мають в анамнезі порушення мозкового кровообігу (у тому числі крововилив у головний мозок, спазми судин головного мозку), а також судоми.
Може відзначатися хибно-позитивна реакція на глюкозу сечі при використанні реактиву Бенедикту або розчину Феллінга. Рекомендується використовувати ферментативні реакції з глюкозооксидазою.
Умови зберіганняЗберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С. Зберігати у місцях, недоступних для дітей.
Спосіб застосування та дозиВсередину. Середня добова доза становить 800 мг, поділені на 2 прийоми, тобто. 400 мг (2 капсули) кожні 12 годин, вранці та ввечері перед їжею, запиваючи водою.
Курс лікування становить у середньому 10 днів. При необхідності курс лікування може бути продовжений залежно від перебігу захворювання, але не більше ніж до 4 тижнів. Лікування циститу у жінок триває 3 дні. У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (КК > 10 та < 30 мл/хв) доза повинна бути знижена. У пацієнтів похилого віку з нормальною функцією нирок, а також пацієнтів з печінковою недостатністю легким та середнім ступенем тяжкості корекції дози не потрібно.
Під час терапії хворому рекомендується щедре питво.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Урсептия капс 200мг 20 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 капсула містить: піпемідову кислоту тригідрат 236,0 мг, у перерахунку на піпемідову кислоту 200,0 мг.
Допоміжні речовини:
Кремнію діоксид колоїдний (аеросил), магнію стеарат, карбоксиметилкрохмаль натрію (примогель, гліколят натрію крохмалю), лактози моногідрат (цукор молочний);
Склад желатинової капсули: кришка: титану діоксид, барвник діамантовий блакитний, барвник хіноліновий жовтий, желатин; корпус: титану діоксид, желатин.
Опис:
Тверді желатинові капсули №1 з білим корпусом та зеленою кришкою. Вміст капсул – порошок від білого з жовтуватим відтінком до світло-жовтого кольору, допускається комкування порошку.
Форма випуску:
Капсули 200мг. По 10 або 20 капсул в контурну коміркову упаковку з полівінілхлоридної плівки і фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 20 капсул у банку полімерну з поліпропілену з кришкою натягується з поліетилену високого тиску або в банку полімерну з поліетилену низького тиску з кришкою низького тиску, що натягується з поліетилену, або з кришкою нагвинчується з поліетилену низького тиску. Кожну банку або 1, 2 контурні коміркові упаковки з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до піпемідової кислоти або до будь-якого з компонентів препарату;
Тяжкі порушення функції печінки (в т.ч. цироз);
Тяжкі порушення функції нирок (кліренс креатиніну (КК) < 10 мл/хв; Захворювання
центральної нервової системи (епілепсія та інші неврологічні стани зі зниженим судомним порогом);
Порфирія
;
анамнезі,
вагітність та період грудного вигодовування,
дитячий вік до 18 років (період формування та зростання скелета).
З обережністю:
пацієнти з нирковою недостатністю (КК > 10 та < 30 мл/хв), літній вік (старше 70 років), порушення мозкового кровообігу, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.
Дозування200 мг
Показання до застосуванняГострі та хронічні інфекційно-запальні захворювання сечовивідних шляхів, спричинені чутливими до піпемідової кислоти мікроорганізмами, у тому числі:
пієлонефрит;
цистит;
простатит.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПіпемідова кислота викликає інгібування ферменту Р450, у зв'язку з чим при одночасному застосуванні з піпемідовою кислотою сповільнюється метаболізм теофіліну та кофеїну. Період напіввиведення теофіліну збільшується при одночасному застосуванні піпемідової кислоти, його концентрація у сироватці збільшується на 40-80 %. Необхідно контролювати концентрацію теофіліну в плазмі під час застосування піпемідової кислоти. На фоні застосування піпемідової кислоти, як та інших антибіотиків хінолонового ряду, відзначається підвищення концентрації кофеїну у сироватці крові (у 2-4 рази).
Антациди та сукральфат значно уповільнюють абсорбцію піпемідової кислоти. Інтервал між прийомом даних препаратів має становити щонайменше 2-3 годин. У той же час подібний ефект не спостерігався при одночасному застосуванні циметидину та ранитидину.
Піпемідова кислота може посилювати антикоагулянтний ефект варфарину при одночасному прийомі. При одночасному застосуванні з нестероїдними протизапальними препаратами можливе виникнення судом.
При комбінованому прийомі з аміноглікозидами спостерігається синергізм щодо бактерицидної дії.
ПередозуванняНемає повідомлень про смерть або виникнення загрозливих для життя побічних ефектів внаслідок передозування препарату. Специфічного антидоту немає.
Симптоми: нудота, блювання, запаморочення, біль голови, сплутаність свідомості, тремор, судоми.
Лікування: промивання шлунка після недавнього прийому (менше 4 годин), прийом активованого вугілля, форсований діурез, гемодіаліз, з появою побічних ефектів з боку нервової системи (включаючи епілептичні судоми) призначають симптоматичну терапію (діазепам).
У разі передозування пацієнт повинен перебувати під наглядом лікаря.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Протимікробний засіб - хінолон.
Код АТХ: J01MB04
Фармакодинаміка:
Належить до групи хінолонових препаратів і застосовується при лікуванні інфекцій сечовивідних шляхів, що викликаються чутливими до піпемідової кислоти збудниками. Піпемідова кислота пригнічує бактеріальну ДНК-топоізомеразу II, що призводить до дезінтеграції бактеріальної ДНК. Така дія більш виражена щодо мікроорганізмів, що знаходяться у фазі проліферації. Високі концентрації піпемідової кислоти пригнічують як синтез РНК, так і синтез бактеріальних білків. Препарат має бактерицидну дію на більшість грамнегативних аеробних мікроорганізмів (Proteus vulgaris, Proteus mirabilis, Klebsiella pneumoniae, Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli, Neisseria spp. та ін.). Відсоток виникнення стійкості становить від 10% (Escherichia coli, Staphylococcus aureus) до 62% (Pseudomonas aeruginosa). Грампозитивні мікроорганізми мають стійкість до піпемідової кислоти. Не активний щодо анаеробів. Піпемідова кислота створює високі концентрації у сечі, активність посилюється при олужненні сечі.
Фармакокінетика
Після перорального застосування швидко всмоктується, біодоступність становить 30-60%. Після прийому в дозі 400 мг максимальна концентрація піпемідової кислоти (3,5 мкг/мл) досягається через 70-80 хвилин.
Зв'язування з білками плазми становить приблизно 30% і залежить від концентрації піпемідової кислоти у сироватці.
Високі концентрації піпемідової кислоти створюються в нирках, сечі та рідині передміхурової залози. Піпемідова кислота, як і інші хінолонові сполуки, проникає через плаценту та у слідових кількостях у материнське молоко. Піпемідова кислота переважно виділяється з організму через нирки у постійній формі. У добовому сечі визначається 50-85% введеної дози препарату. Виділення піпемідової кислоти знаходиться у прямій залежності від кліренсу креатиніну. Період напіввиведення препарату за нормальної функції нирок становить 2 години 15 хвилин, а загальний кліренс 6,3 мл/хв. У хворих з порушеннями функцій нирок відзначаються дещо вищі концентрації піпемідової кислоти у плазмі крові, ніж у здорових добровольців. Період напіввиведення з плазми крові подовжений і становить 5,7-16 годин.
Вагітність та годування груддюЗастосування препарату при вагітності протипоказане.
Піпемідова кислота виділяється з грудним молоком, тому при призначенні препарату в період лактації грудне вигодовування слід припинити.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаПорушення з боку травної системи: нудота, блювання, діарея, псевдомембранозний коліт, гастралгія, анорексія, печія, здуття живота або біль у животі, запор.
Порушення з боку нервової системи: порушення зору, вертиго, біль голови, збудження, депресія, сплутаність свідомості, галюцинації, тремор, тривалі судоми, пов'язані з набряком головного мозку, розлади сну, сенсорні порушення.
Порушення з боку шкірних покривів: свербіж, висипання, фотосенсибілізація з еритемою, токсичний епідермальний некроліз.
Лабораторні показники: гемолітична анемія (у пацієнтів з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази), еозинофілія, оборотна тромбоцитопенія (у пацієнтів похилого віку та у пацієнтів з нирковою недостатністю).
Інші: суперінфекції, гостра артропатія, тендиніт.
особливі вказівкиПобічні ефекти в більшості випадків слабкі і минущі, як правило, не потребують відміни препарату. У разі появи алергічних реакцій до препарату необхідно припинити його застосування.
У процесі лікування слід уникати ультрафіолетового опромінення через високий ризик виникнення фотосенсибілізації. У пацієнтів з недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази може розвиватися гемолітична анемія.
При тривалому застосуванні препарату слід стежити за загальними показниками крові, визначати функції печінки та нирок та повторювати визначення чутливості мікрофлори до препарату.
Протягом курсу лікування необхідно збільшити кількість рідини, що споживається (під контролем діурезу).
З обережністю призначати пацієнтам старше 70 років (через підвищену частоту виникнення побічних ефектів у осіб похилого віку) та пацієнтам з порушенням функції нирок (КК > 10 та < 30 мл/хв) (протипоказано при олігурії та анурії, КК < 10 мл/ хв), потрібна корекція дози та регулярний моніторинг стану пацієнта.
Дотримуватись обережності при призначенні препарату пацієнтам, які мають в анамнезі порушення мозкового кровообігу (у тому числі крововилив у головний мозок, спазми судин головного мозку), а також судоми.
Може відзначатися хибно-позитивна реакція на глюкозу сечі при використанні реактиву Бенедикту або розчину Феллінга. Рекомендується використовувати ферментативні реакції з глюкозооксидазою.
Умови зберіганняЗберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С. Зберігати у місцях, недоступних для дітей.
Спосіб застосування та дозиВсередину. Середня добова доза становить 800 мг, поділені на 2 прийоми, тобто. 400 мг (2 капсули) кожні 12 годин, вранці та ввечері перед їжею, запиваючи водою.
Курс лікування становить у середньому 10 днів. При необхідності курс лікування може бути продовжений залежно від перебігу захворювання, але не більше ніж до 4 тижнів. Лікування циститу у жінок триває 3 дні. У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (КК > 10 та < 30 мл/хв) доза повинна бути знижена. У пацієнтів похилого віку з нормальною функцією нирок, а також пацієнтів з печінковою недостатністю легким та середнім ступенем тяжкості корекції дози не потрібно.
Під час терапії хворому рекомендується щедре питво.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Урсептия капс 200мг 20 шт производится компанией ВЕЛФАРМ. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Урсептия капс 200мг 20 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Урсептия капс 200мг 20 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Пока нет комментариев