Трипликсам таб п/об пленочной 5мг+1,25мг+5мг 30 шт
Топ продаж
Суперцена
Трипликсам таб п/об пленочной 5мг+1,25мг+5мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
амлодипіну безилату 6,935 мг, відповідає 5,0 мг амлодипіну, 1,25 мг індапаміду та периндоприлу аргініну 5,0 мг.
допоміжні речовини:
кальцію карбонат + крохмаль кукурудзяний прежелатинізований 15 мг, целюлоза мікрокристалічна 04/53 мг, кроскармелоза натрію 5 мг, магнію стеарат 75/1 / мг, кремнію діоксид колоїдний 6/0 мг, крохмаль прежелатин.
Склад плівкової оболонки: гліцерол2 2268/0 мг, гіпромеллоза2 3,76992/5 мг, макрогол-6000 2,3 24072/0 мг, магнію стеарат2 2268/0 мг, титану діоксид2 72576/0 мг 1
Каль прежелатинізований 10%.
2 Інгредієнт сухого преміксу для плівкової оболонки білого кольору 37781 RBC (гліцерол 4,5%, гіпромелоза 74,8%, макрогол-6000 1,8%, стеарат магнію 4,5%, титану діоксид 14,4%).
3 Інгредієнт для плівкової оболонки та полірування.
Опис:
довгасті двоопуклі таблетки білого кольору з гравіюванням "2" на одній стороні і логотипом компанії - на іншій.
Форма випуску:
Пігулки, покриті плівковою оболонкою 5мг + 1,25мг + 5мг.
По 30 таблеток у флакон з поліпропілену, з дозатором і пробкою, що містить гель вологопоглинаючий (силікагель).
По 1 флакону з інструкцією з медичного застосування в картонну пачку з контролем першого розтину.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до діючих та допоміжних речовин, що входять до складу препарату, похідних сульфонаміду, похідних дигідропіридину, інших інгібіторів АПФ, будь-яких інших речовин, що входять до складу препарату;
- пацієнти, які перебувають на гемодіалізі;
- нелікована серцева недостатність у стадії декомпенсації;
- тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну (КК) менше 30 мл/хв);
- Ниркова недостатність помірного ступеня (кліренс креатиніну (КК) менше 60 мл/хв) для дозування комбінації периндоприл/індапамід 10 мг/2,5 мг (тобто Трипліксам® 5 мг + 2,5 мг + 10 мг та Трипліксам® 10 мг + 2,5 мг + 10 мг);
- ангіоневротичний набряк (набряк Квінке) на фоні прийому інгібіторів АПФ в анамнезі (див. розділ «Особливі вказівки»);
- Спадковий/ідіопатичний ангіоневротичний набряк;
- Вагітність (див. розділ «Застосування при вагітності та в період грудного вигодовування»);
- період грудного вигодовування (див. розділ «Застосування при вагітності та в період грудного вигодовування»);
- печінкова енцефалопатія;
- важка печінкова недостатність;
- гіпокаліємія;
- тяжка артеріальна гіпотензія (систолічний АТ менше 90 мм рт.ст.);
- шок (включаючи кардіогенний);
- обструкція тракту, що виносить лівого шлуночка (наприклад, клінічно значущий стеноз гирла аорти);
- гемодинамічно нестабільна серцева недостатність після гострого інфаркту міокарда;
- Одночасне застосування з аліскіренсодержащими препаратами у пацієнтів з цукровим діабетом або порушеннями функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації (СКФ) < 60 мл/хв/1,73 м2 площі поверхні тіла) (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими препаратами» та «Фармакодинаміка »);
- двосторонній стеноз ниркових артерій, стеноз артерії єдиної нирки;
- одночасного застосування з препаратами, здатними викликати поліморфну шлуночкову тахікардію типу «пірует»;
- Одночасне застосування з препаратами, що подовжують інтервал QT;
- Одночасне застосування з калійзберігаючими діуретиками, препаратами калію та літію у пацієнтів з підвищеним вмістом калію в плазмі крові;
- Вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).
З ОБЕРЕЖНІСТЮ (див. також розділи «Особливі вказівки» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами») Наявність лише однієї функціонуючої нирки, порушення водно-електролітного балансу, системні захворювання сполучної тканини, терапія імуносупресорами, алопуринолом, аканунілоцитом (прокаїнамідом) , гострий інфаркт міокарда (і протягом 1 місяця після інфаркту міокарда); об'єм циркулюючої крові (прийом діуретиків, дієта з обмеженням кухонної солі, блювання, діарея, гемодіаліз), гіперурикемія (особливо що супроводжується подагрою та уратним нефролітіазом),одночасне застосування дантролену, естрамустину, лабільність артеріального тиску, перед процедурою аферезу ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) за допомогою декстрану сульфату, стан після трансплантації нирки, пацієнти негроїдної раси, ішемічна хвороба серця, цереброваскулярні захворювання, реноваскулярна гіпертензія III і IV функціональний клас за класифікацією NYHA), одночасне застосування калійзберігаючих діуретиків, препаратів калію, калійвмісних замінників харчової солі та літію, хірургічне втручання/загальна анестезія, гемодіаліз з використанням високопроточних мембран (наприклад, AN69®), одночасне проведення десен , отрутою перетинчастокрилих),аортальний стеноз/мітральний стеноз/гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія, літній вік.
Дозування5 мг+1,25 мг+5 мг
Показання до застосуванняЯк терапія у пацієнтів з артеріальною гіпертензією при зниженні артеріального тиску на фоні прийому амлодипіну, індапаміду та периндоприлу в тих же дозах.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиДані клінічних досліджень показують, що подвійна блокада ренін ангіотензинальдостеронової системи (РААС) в результаті одночасного прийому інгібіторів АПФ, АРА II або аліскірену призводить до збільшення частоти виникнення таких небажаних реакцій, як артеріальна гіпотензія, гіперкаліємія та порушення функції нирок (включаючи порівняно з ситуаціями, коли застосовується лише один препарат, що впливає на РААС (див. розділи «Протипоказання», «Особливі вказівки» та «Фармакодинаміка»).
Препарати, які викликають гіперкаліємію
Деякі препарати можуть підвищувати ризик розвитку гіперкаліємії: аліскірен, солі калію, калійзберігаючі діуретики, інгібітори АПФ, антагоністи рецепторів ангіотензину II (АРА II), нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ), гепарин, імунодепресанти, такі як циклоспорин. Одночасне застосування препарату Трипліксам з цими засобами підвищує ризик розвитку гіперкаліємії.
Протипоказані поєднання лікарських засобів (див. розділ «Протипоказання») Аліскірен
У пацієнтів з цукровим діабетом або нирковою недостатністю (швидкість клубочкової фільтрації (СКФ) < 60 мл/хв/1,73 м2 площі поверхні тіла) зростає ризик виникнення гіперкаліємії, погіршення функції нирок, підвищення частоти розвитку небажаних явищ з боку серцево-судинної системи та смертності. від серцево-судинних захворювань.
Нерекомендовані поєднання лікарських засобів:
- Амлодипін і Дантролен (внутрішньовенне введення) = У лабораторних тварин були відмічені випадки фібриляції шлуночків з летальним результатом та колапсом на фоні застосування верапамілу та внутрішньовенного введення дантролену, що супроводжувалися гіперкаліємією. Внаслідок ризику розвитку гіперкаліємії слід виключити одночасний прийом блокаторів «повільних» кальцієвих каналів, у тому числі амлодипіну, у пацієнтів, схильних до злоякісної гіпертермії, а також при лікуванні злоякісної гіпертермії.
- Амлодипін і грейпфрут або грейпфрутовий сік = Одночасний прийом амлодипіну та вживання грейпфрутів або грейпфрутового соку не рекомендується у зв'язку з можливим підвищенням біодоступності амлодипіну у деяких пацієнтів, що, у свою чергу, може призвести до посилення ефектів зниження артеріального тиску.
- Периндоприл та Аліскірен = У пацієнтів, які не мають цукрового діабету або порушення функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації (СКФ) < 60 мл/хв/1,73м2 площі поверхні тіла), можливе підвищення ризику гіперкаліємії, погіршення функції нирок та підвищення частоти серцево- судинної захворюваності та смертності (див. розділ «Особливі вказівки»).
- Периндоприл та Спільна терапія з інгібіторами АПФ та блокаторами рецепторів ангіотензину = У літературі повідомлялося, що у пацієнтів із встановленим атеросклеротичним захворюванням, хронічною серцевою недостатністю або цукровим діабетом з ураженням органів-мішеней, одночасна терапія інгібітором гіпотензії, непритомності, гіперкаліємії та погіршення функції нирок (включаючи гостру ниркову недостатність) порівняно із застосуванням лише одного препарату, що впливає на РААС. Подвійна блокада (наприклад, при поєднанні інгібітора АПФ з
АРА II) повинна бути обмежена окремими випадками з ретельним моніторингом функції нирок, вмісту калію та АТ (див. розділ «Особливі вказівки»).
- Периндоприл та Естрамустин = Одночасне застосування може призвести до підвищення ризику побічних ефектів, таких як ангіоневротичний набряк.
Периндоприл і калійзберігаючі діуретики (такі як тріамтерен, амілорид), солі калію = гіперкаліємія (з можливим летальним результатом), особливо при порушенні функції нирок (додаткові ефекти, пов'язані з гіперкаліємією). Поєднання периндоприлу з вищезазначеними лікарськими засобами не рекомендується (див. розділ «Особливі вказівки»). Якщо, однак, одночасне застосування показано, їх слід застосовувати, дотримуючись запобіжних заходів і регулярно контролюючи вміст калію в сироватці крові. Особливості застосування спіронолактону при хронічній серцевій недостатності описані далі за текстом.
- Периндоприл / Індапамід та Препарати літію = При одночасному застосуванні препаратів літію та інгібіторів АПФ може виникати оборотне підвищення вмісту літію в плазмі крові та пов'язані з цим токсичні ефекти. Одночасне застосування комбінації периндоприлу та індапаміду з препаратами літію не рекомендується. У разі необхідності такої терапії повинен проводитися регулярний контроль вмісту літію в плазмі (див. розділ «Особливі вказівки»).
Поєднання лікарських засобів, що потребують особливої уваги - Амлодипін та Індуктори ізоферменту цитохрому CYP3A4 = Дані щодо ефекту індукторів ізоферменту CYP3A4 на амлодипін відсутні. Одночасне застосування індукторів ізоферменту CYP3A4 (наприклад, рифампіцину, препаратів Звіробою продірявленого) може призвести до зниження плазмової концентрації амлодипіну. Слід бути обережними при одночасному застосуванні амлодипіну та індукторів ізоферменту CYP3A4.
- Амлодипін та Інгібітори ізоферменту цитохрому CYP3A4 = Одночасний прийом амлодипіну та потужних або помірних інгібіторів CYP3A4 (інгібітори протеази, протигрибкові препарати групи азолів, макроліди, наприклад, еритроміцин або кларитроміцин, концентрації амлодипіну. Клінічні прояви зазначених фармакокінетичних відхилень можуть бути більш вираженими у пацієнтів похилого віку. У зв'язку з цим може знадобитися моніторинг клінічного стану та корекція дози.
- Індапамід та Препарати, здатні викликати поліморфну шлуночкову тахікардію типу «пірует» = Через ризик розвитку гіпокаліємії слід бути обережним при одночасному призначенні індапаміду з препаратами, здатними викликати поліморфну шлуночкову тахікардію типу «пірует», наприклад, антиаритмічними препаратами гідрохінідин, дизопірамід) та класу III (аміодарон, дофетилід, ібутилід, бретилію тозилат, соталол); деякими нейролептиками (хлорпромазин, ціамемазин, левомепромазин, тіоридазин, трифлуоперазин); бензамідами (амісульприд, сульпірид, сультоприд, тіаприд); бутирофенонами (дроперидол, галоперидол); іншими нейролептиками (пімозід); іншими препаратами, такими як беприділ, цизаприд, дифеманілу метилсульфат, еритроміцин внутрішньовенно, галофантрин, мізоластин, моксифлоксацин, пентамідин, спарфлоксацин, вінкамін внутрішньовенно, метадон, астемізол, терфенадін. Слід запобігати розвитку гіпокаліємії, за необхідності проводити її корекцію; контролювати інтервал QT.
- Індапамід та Амфотерицин В (в/в), глюкі мінералокортикостероїди (при системному призначенні), тетракозактид, проносні засоби, що стимулюють моторику кишечника = Збільшення ризику розвитку гіпокаліємії (адитивний ефект). Необхідний постійний контроль рівня калію у плазмі крові, за необхідності – його корекція. Особливу увагу слід приділяти пацієнтам, які одночасно отримують серцеві глікозиди. Рекомендується використовувати проносні засоби, що не стимулюють моторику кишечника.
- Індапамід та Серцеві глікозиди = Гіпокаліємія посилює токсичну дію серцевих глікозидів. При одночасному застосуванні індапаміду та серцевих глікозидів слід контролювати вміст калію в плазмі крові та показники ЕКГ та, за необхідності, коригувати терапію.
- Індапамід та Алопуринол = Одночасне застосування з індапамідом може супроводжуватися підвищеним ризиком виникнення реакцій підвищеної чутливості до алопуринолу.
Периндоприл та Гіпоглікемічні засоби (інсуліни, гіпоглікемічні засоби для прийому внутрішньо) = Епідеміологічні дослідження показали, що спільне застосування інгібіторів
АПФ та гіпоглікемічних засобів (інсуліни, гіпоглікемічні засоби для прийому внутрішньо) може посилювати гіпоглікемічний ефект інсуліну та гіпоглікемічний ефект інсуліну . Цей ефект найімовірніше можна спостерігати протягом перших тижнів одночасної терапії, а також у пацієнтів з порушенням функції нирок.
- Периндоприл і калійнесберігаючі діуретики = У пацієнтів, які отримують діуретики, що особливо виводять рідину та/або солі, на початку терапії периндоприлом може спостерігатися надмірне зниження АТ, ризик розвитку якого можна зменшити шляхом відміни діуретичного засобу, заповненням втрати рідини або солей перед початком терапії периндоприлом. а також призначення периндоприлу в низькій дозі з подальшим поступовим її збільшенням. При артеріальній гіпертензії у пацієнтів, які отримують діуретики, особливо виводять рідину та/або солі, діуретики повинні бути або скасовані до початку застосування інгібітору АПФ, (при цьому калійнесберігаючий діуретик може бути пізніше знову призначений), або інгібітор АПФ повинен бути призначений у низькій дозі з подальшим поступовим її збільшенням. При застосуванні діуретиків у разі хронічної серцевої недостатності інгібітор АПФ повинен бути призначений у низькій дозі, можливо після зменшення дози одночасного калійнесберігаючого діуретика. У всіх випадках функція нирок (концентрація креатиніну) повинна контролюватись у перші тижні застосування інгібіторів АПФ.
- Периндоприл і калійзберігаючі діуретики (еплеренон, спіронолактон) = Застосування еплеренону або спіронолактону в дозах від 12,5 мг до 50 мг на добу та низьких доз інгібіторів АПФ: При терапії хронічної серцевої недостатності II - IV функціонального
класу шлуночка < 40% і раніше застосовували інгібітори АПФ і «петлеві» діуретики, існує ризик гіперкаліємії (з можливим летальним результатом), особливо у разі недотримання рекомендацій щодо цієї комбінації препаратів. Перед застосуванням даної комбінації лікарських препаратів необхідно переконатися у відсутності гіперкаліємії та порушень функції нирок.
Рекомендується регулярно контролювати концентрацію креатиніну та калію в крові:
щотижня в перший місяць лікування та щомісяця в подальшому.
- Периндоприл / Індапамід та Баклофен = Можливе посилення антигіпертензивної дії. Слід контролювати артеріальний тиск і функцію нирок, при необхідності, потрібна корекція дози гіпотензивних препаратів.
- Периндоприл/Індапамід та Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), включаючи ацетилсаліцилову кислоту в дозі > 3 г на добу = Одночасне призначення інгібіторів
АПФ та нестероїдні протизапальні засоби (ацетилсаліцилова кислота в дозі, що має протизапальну дію, інгібітори циклооксигенази-2 (ЦОГ-2) та неселективні нестероїдні протизапальні засоби) може призвести до зниження антигіпертензивного ефекту. Супутнє застосування інгібіторів АПФ та нестероїдних протизапальних засобів може призводити до погіршення функції нирок, включаючи розвиток гострої ниркової недостатності та збільшення вмісту калію у сироватці крові, особливо у пацієнтів із спочатку зниженою функцією нирок. Слід бути обережними при призначенні даної комбінації, особливо у літніх пацієнтів. Пацієнти повинні отримувати адекватну кількість рідини, слід регулярно контролювати функцію нирок як на початку, так і в процесі лікування.
Поєднання препаратів, що потребує уваги – Амлодипін та Аторвастатин, дигоксин, варфарин або циклоспорин = У клінічних дослідженнях не було виявлено впливу амлодипіну на параметри фармакокінетики аторвастатину, дигоксину, варфарину чи циклоспорину.
- Амлодипін та Симвастатин = При сумісному прийомі кількох доз амлодипіну по 10 мг та симвастатину 80 мг було відмічено збільшення концентрації симвастатину на 77 % порівняно з ізольованим прийомом симвастатину. У пацієнтів, які приймають амлодипін, слід обмежити прийом симвастатину до 20 мг на добу.
- Амлодипін та Противірусні засоби (ритонавір) = Збільшує плазмові концентрації
БМКК, у тому числі амлодипіну.
- Амлодипін та Препарати літію = При спільному застосуванні з препаратами літію можливе посилення проявів їхньої нейротоксичності (нудота, блювання, діарея, атаксія, тремор, дзвін у вухах).
- Індапамід та Метформін = Функціональна ниркова недостатність, яка може виникати на тлі діуретиків, особливо «петлевих», при одночасному призначенні метформіну підвищує ризик розвитку молочнокислого ацидозу. Не слід використовувати метформін, якщо рівень креатиніну в плазмі перевищує 15 мг/л (135 мкмоль/л) у чоловіків та 12 мг/л (110 мкмоль/л) у жінок.
- Індапамід та Йодмісткі контрастні речовини = Зневоднення організму на фоні прийому діуретичних засобів збільшує ризик розвитку гострої ниркової недостатності, особливо при використанні високих доз йодовмісних контрастних речовин. Перед застосуванням йодовмісних контрастних речовин пацієнтам необхідно компенсувати втрату рідини.
- Індапамід та Солі кальцію = При одночасному застосуванні можливий розвиток гіперкальціємії внаслідок зниження екскреції кальцію нирками.
- Індапамід та Циклоспорин = Можливе підвищення концентрації креатиніну в плазмі крові без зміни концентрації циклоспорину, навіть при нормальному вмісті води та іонів натрію.
- Периндоприл та антигіпертензивні засоби та вазодилататори = При одночасному призначенні з нітрогліцерином, іншими нітратами або іншими вазодилататорами, можливе додаткове зниження артеріального тиску.
- Периндоприл та Алопуринол, цитостатичні та імуносупресивні засоби, кортикостероїди (при системному застосуванні) та прокаїнамід = Одночасне застосування з інгібіторами АПФ може супроводжуватися підвищеним ризиком лейкопенії.
- Периндоприл та засоби для загальної анестезії = Інгібітори АПФ можуть призводити до посилення антигіпертензивного ефекту деяких засобів для загальної анестезії.
- Периндоприл та Діуретики (тіазидні та «петлеві») = Застосування діуретиків у високих дозах може призводити до гіповолемії, а додавання до терапії периндоприлу – до артеріальної гіпотензії.
- Периндоприл та Гліптини (лінагліптин, саксагліптин, ситагліптин, вілдагліптин) = При сумісному застосуванні з інгібіторами АПФ зростає ризик виникнення ангіоневротичного набряку внаслідок пригнічення активності дипептидилпептидази-4 (DPP-IV) гліптином.
- Периндоприл і Симпатоміметики = Симпатоміметики можуть послаблювати антигіпертензивний ефект інгібіторів АПФ - Периндоприл та Препарати золота = При застосуванні інгібіторів АПФ, у тому числі периндоприлу пацієнтами, які одержують внутрішньовенно препарат золота (натрію ауротіомолат); особи , нудоту, блювання та артеріальну гіпотензію
- Периндоприл/Індапамід/Амлодипін та Іміпрамін-подібні (трициклічні) антидепресанти, нейролептики = Препарати цих класів посилюють антигіпертензивну дію та збільшують ризик ортостатичної гіпотензії (адитивний ефект).
- Периндоприл/Індапамід/Амлодипін та інші антигіпертензивні засоби = Можливе посилення антигіпертензивного ефекту, що призводить до додаткового зниження артеріального тиску.
- Периндоприл/Індапамід/Амлодипін та Кортикостероїди, тетракозактид = Зниження антигіпертензивної дії (затримка рідини та іонів натрію внаслідок дії кортикостероїдів).
Інші лікарські взаємодії - Амлодипін та Силденафіл = При одночасному застосуванні амлодипіну та силденафілу не відмічено посилення антигіпертензивного ефекту кожного з препаратів.
- Амлодипін і Циклоспорин = Амлодипін не суттєво впливає на фармакокінетичні параметри циклоспорину.
- Амлодипін та Алюміній/Магнійвмісні антациди = Одноразовий прийом Алюмінію/Магнійвмісних антацидів не має істотного впливу на фармакокінетику амлодипіну.
ПередозуванняІнформація про передозування препарату Тріпліксам відсутня.
Амлодипін
Інформація про передозування амлодипіну обмежена.
Симптоми.
Є дані щодо розвитку надмірної периферичної вазодилатації з можливим розвитком рефлекторної тахікардії. Повідомлялося про ризик розвитку вираженої та стійкої артеріальної гіпотензії, у т.ч. з розвитком шоку та летального результату.
Методи надання медичної допомоги.
При клінічно значущій гіпотензії, що виникає через передозування амлодипіну, необхідне проведення заходів, спрямованих на підтримку функції серцево-судинної системи, включаючи поміщення кінцівок у високе положення, контроль ОЦК та діурезу, моніторинг серцевої та дихальної діяльності.
Для нормалізації судинного тонусу та артеріального тиску можна використовувати судинозвужувальні препарати за умови, що немає протипоказань до їх застосування.
Для усунення наслідків блокади кальцієвих каналів можливе внутрішньовенне введення глюконату кальцію.
У деяких випадках може бути ефективним промивання шлунка. У здорових добровольців було продемонстровано, що застосування активованого вугілля протягом 2 годин після прийому 10 мг амлодипіну зменшує швидкість абсорбції амлодипіну.
Оскільки амлодипін зв'язується з білками, гемодіаліз є неефективним.
Комбінація периндоприл / індапамід
Симптоми
Для комбінації периндоприл / індапамід найбільш вірогідний симптом передозування - артеріальна гіпотензія, іноді в поєднанні з нудотою, блюванням, судомами, запамороченням, сонливістю, сплутаністю свідомості та олігурією. Також можуть виникати електролітні порушення (гіпонатріємія, гіпокаліємія).
Методи надання медичної допомоги
Заходи невідкладної допомоги зводяться до виведення препарату з організму: промивання шлунка та прийому активованого вугілля з подальшим відновленням водноелектролітного балансу.
При значному зниженні артеріального тиску слід перевести пацієнта в положення «лежачи» на спині з піднятими ногами, при необхідності проводити корекцію гіповолемії (наприклад, внутрішньовенна інфузія 0,9% розчину натрію хлориду). Периндоприлат, активний метаболіт периндоприлу, може бути видалений з організму діалізом (див. розділ «Фармакокінетика»).
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
гіпотензивний комбінований засіб.
Код АТХ: С09ВХ01
Фармакодинаміка:
Трипліксам® – комбінований препарат, що включає три антигіпертензивні компоненти, кожен з яких доповнює дію інших з контролю артеріального тиску у пацієнтів з артеріальною гіпертензією.
Амлодипін – блокатор «повільних» кальцієвих каналів (БМКК), похідне дигідропіридину, індапамід – сульфонамідний діуретик, периндоприлу аргінін – інгібітор ферменту, що перетворює ангіотензин I на ангіотензин II (інгібітор АПФ).
Фармакологічні властивості препарату Трипліксам® поєднують властивості кожної з його діючих речовин. Крім цього, комбінація амлодипіну, індапаміду та периндоприлу аргініну посилює антигіпертензивну дію кожного з компонентів.
Механізм дії
Амлодипін
Амлодипін - БМКК, похідне дигідропіридину. Амлодипін пригнічує трансмембранний перехід іонів кальцію в кардіоміоцити та гладком'язові клітини судинної стінки.
Індапамід
Індапамід відноситься до похідних сульфонаміду з індольним кільцем і за фармакологічними властивостями близький до тіазидних діуретиків, які пригнічують реабсорбцію іонів натрію в кортикальному сегменті петлі нефрону. При цьому збільшується виділення нирками іонів натрію, хлору та меншою мірою іонів калію та магнію, що супроводжується збільшенням діурезу та антигіпертензивним ефектом.
Периндоприл
Периндоприл – інгібітор ферменту, що перетворює ангіотензин I на ангіотензин II (інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ)). АПФ, або кініназа II, є екзопептидазою, яка здійснює перетворення ангіотензину I на судинозвужувальну речовину ангіотензин II. Крім цього, фермент стимулює вироблення альдостерону корою надниркових залоз і руйнування брадикініну, що має судинорозширювальну дію, до неактивного гептапептиду. Через війну периндоприл:
- знижує секрецію альдостерону;
- за принципом негативного зворотного зв'язку збільшує активність реніну у плазмі крові;
- при тривалому застосуванні зменшує загальний периферичний судинний опір (ОПСС), що обумовлено, в основному, дією на судини у м'язах та нирках. Ці ефекти не супроводжуються затримкою іонів натрію чи рідини чи розвитком рефлекторної тахікардії при тривалому застосуванні.
Периндоприл має антигіпертензивну дію у пацієнтів як з низькою, так і нормальною активністю реніну в плазмі крові.
Периндоприл має терапевтичну дію завдяки активному метаболіту периндоприлату. Інші метаболіти не мають фармакологічної активності.
Периндоприл нормалізує роботу серця, знижуючи переднавантаження та постнавантаження завдяки:
- судинорозширювальну дію на вени, можливо пов'язану з активацією системи простагландинів;
- зниження загального периферичного судинного опору (ОПСС) При вивченні показників гемодинаміки у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю (ХСН) було виявлено: - зниження
тиску наповнення у лівому та правому шлуночках серця;
- Зниження ОПСС;
- збільшення серцевого викиду та збільшення серцевого індексу;
- Посилення м'язового периферичного кровотоку.
Також підвищувалася переносимість фізичного навантаження.
Фармакодинамічні ефекти
Амлодипін
Антигіпертензивна дія амлодипіну зумовлена прямим впливом на гладком'язові клітини судинної стінки. Детальний механізм, за допомогою якого амлодипін здійснює антиангінальну дію, не цілком встановлений, але відомо, що амлодипін зменшує загальне ішемічне навантаження за допомогою двох дій: • Викликає розширення
периферичних артеріол, зменшуючи загальний периферичний опір судин (постнавантаження). Це зниження навантаження на серце зменшує енерговитрати і потреба міокарда в кисні.
• викликає розширення коронарних артерій та артеріол як у ішемізованій, так і в інтактній зонах. У пацієнтів зі спазмом коронарних артерій (стенокардією
Принцметала) покращується коронарний кровотік та постачання міокарда киснем.
У пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) прийом амлодипіну 1 раз на добу забезпечує клінічно значуще зниження артеріального тиску в положенні «стоячи» та «лежачи» протягом 24 годин. Антигіпертензивна дія розвивається повільно, у зв'язку з чим розвиток гострої артеріальної гіпотензії нехарактерний.
Амлодипін не чинить небажаних метаболічних ефектів і не впливає на показники ліпідного обміну, не викликає зміни гіполіпідемічних показників плазми крові та може застосовуватися у пацієнтів із супутньою бронхіальною астмою, цукровим діабетом та подагрою.
Індапамід
При використанні індапаміду в режимі монотерапії було продемонстровано 24-годинний антигіпертензивний ефект. Антигіпертензивний ефект проявляється при застосуванні препарату в дозах, які мають мінімальну діуретичну дію.
Антигіпертензивна активність індапаміду пов'язана з покращенням еластичних властивостей великих артерій, зменшенням артеріолярного та загального периферичного судинного опору.
Індапамід зменшує гіпертрофію лівого шлуночка.
Тіазидні та тіазидоподібні діуретики при певній дозі досягають плато терапевтичного ефекту, тоді як частота побічних ефектів продовжує збільшуватись при подальшому підвищенні дози препарату. Тому не слід збільшувати дозу препарату, якщо при прийомі рекомендованої дози не досягнуто терапевтичного ефекту.
У коротких, середньої тривалості та довгострокових дослідженнях за участю пацієнтів з артеріальною гіпертензією було показано, що індапамід: -
не впливає на показники ліпідного обміну, у тому числі на рівень тригліцеридів, холестерину, ліпопротеїнів низької густини та ліпопротеїнів високої густини;
- не впливає на показники обміну вуглеводів, у тому числі у пацієнтів із цукровим діабетом.
Периндоприл
Периндоприл ефективний у терапії артеріальної гіпертензії будь-якого ступеня тяжкості. З огляду на його застосування відзначається зниження як систолічного, і діастолічного артеріального тиску (АТ) у становищі «лежачи» і «стоячи».
Антигіпертензивна дія препарату досягає максимуму через 4-6 годин після одноразового прийому внутрішньо та зберігається протягом 24 годин.
Через 24 години після прийому внутрішньо спостерігається виражене (близько 80%) залишкове інгібування АПФ.
У пацієнтів із позитивною відповіддю на лікування нормалізація АТ настає протягом місяця та зберігається без розвитку тахікардії.
Припинення лікування не супроводжується розвитком ефекту "рикошету".
Периндоприл має судинорозширювальну дію, сприяє відновленню еластичності великих артерій та структури судинної стінки дрібних артерій, а також зменшує гіпертрофію лівого шлуночка.
Одночасне призначення тіазидних діуретиків посилює вираженість антигіпертензивного ефекту.
Крім цього, комбінування інгібітору АПФ та тіазидного діуретика також призводить до зниження ризику розвитку гіпокаліємії на фоні прийому діуретиків.
Периндоприл/Індапамід
У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, незалежно від віку, комбінація периндоприлу та індапаміду має дозозалежну антигіпертензивну дію, як на діастолічний, так і на систолічний артеріальний тиск у положенні «стоячи» та «лежачи». У ході клінічних досліджень показано більш виражену антигіпертензивну дію на тлі комбінованої терапії периндоприлом та індапамідом порівняно з монотерапією окремими компонентами.
Клінічна ефективність та безпека
Вплив препарату Трипліксам® на показники захворюваності та смертності не вивчався.
Амлодипін
Ефективність та безпека застосування амлодипіну в дозі 2,5-10 мг/добу, інгібітору АПФ лізиноприлу в дозі 10-40 мг/добу як препарат «першої лінії» та тіазидного діуретика хлорталідону в дозі 12,5-25 мг/добу вивчалася в 5-річному дослідженні ALLHAT (за участю 33357 пацієнтів віком 55 років і старше) у пацієнтів з легким або помірним ступенем артеріальної гіпертензії та, принаймні, одним з додаткових факторів ризику коронарних ускладнень, таких як: інфаркт міокарда або інсульт, перенесений більше ніж за 6 місяців до включення в дослідження, або інше підтверджене серцево-судинне захворювання атеросклеротичного генезу; цукровий діабет 2 типи; концентрація холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ХС-ЛПЗЩ) менше 35 мг/дл; гіпертрофія лівого шлуночка за даними електрокардіографії чи ехокардіографії; куріння.
Основний критерій оцінки ефективності – комбінований показник частоти летальних наслідків від ІХС та частоти нефатального інфаркту міокарда. Істотних відмінностей між групами амлодипіну та хлорталідону за основним критерієм оцінки виявлено не було. Частота розвитку серцевої недостатності у групі амлодипіну була суттєво вищою, ніж у групі хлорталідону – 10,2 % та 7,7 %, проте, загальна частота летальних випадків у групі амлодипіну та хлорталідону суттєво не відрізнялася.
Периндоприл/Індапамід
У дослідженні за участю пацієнтів з артеріальною гіпертензією та гіпертрофією лівого шлуночка (індекс маси лівого шлуночка > 120 г/м2 у чоловіків та > 100 г/м2 у жінок) ефективність терапії 2 мг периндоприлу тертбутиламіном (що відповідає 2,5 мг периндоприлу аргініну) комбінації з 0,625 мг індапаміду в порівнянні з монотерапією 10 мг еналаприлу, при прийомі один раз на день протягом 1 року, оцінювалася методом ехокардіографії. У разі потреби для підтримки адекватного контролю показників артеріального тиску проводилася титрація доз периндоприлу тертбутиламіну до 8 мг (що відповідає 10 мг периндоприлу аргініну) та індапаміду до 2,5 мг один раз на день або еналаприлу до 40 мг один раз на день. У групі пацієнтів, які приймали периндоприл/індапамід,
Після закінчення лікування значення індексу маси лівого шлуночка знизилися більш значно у групі периндоприлу/індапаміду (-10,1 г/м2) порівняно з групою еналаприлу (-1,1 г/м2).
Найкращий ефект щодо значень індексу маси лівого шлуночка досягався при застосуванні вищих доз комбінації периндоприлу та індапаміду.
Відносно зниження значень артеріального тиску різниця між групами становила 5,8 мм рт. ст. для систолічного тиску та 2,3 мм рт. ст. для діастолічного тиску відповідно – на користь групи периндоприлу/індапаміду.
У дослідженні за участю пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу вивчався вплив зниження артеріального тиску на частоту виникнення макросудинних (смерть внаслідок кардіоваскулярних причин, нефатальний інфаркт міокарда, нефатальний інсульт) та мікросудинних ускладнень (виникнення або погіршення перебігу нефроп периндоприл/індапамід у порівнянні з плацебо, на тлі стандартної терапії, а також приймали гліклазид модифікованого вивільнення порівняно зі стандартною терапією, спрямованою на підтримання рівня глюкози в крові в нормі.
Після 4,3 років терапії відносний ризик виникнення макро- та мікросудинних ускладнень знизився на 9% у групі, яка приймала комбінацію периндоприл/індапамід.
Перевага була досягнута за рахунок значного зниження відносного ризику смертності на 14%, смерті внаслідок кардіоваскулярних причин на 18% та розвитку ниркових ускладнень на 21% у групі пацієнтів, які отримують комбінацію периндоприл/індапамід у порівнянні з плацебо.
У підгрупі пацієнтів з артеріальною гіпертензією показано значне зниження на 9% відносного ризику комбінованої частоти макро- та мікросудинних ускладнень у групі, яка приймала комбінацію периндоприл/індапамід у порівнянні з плацебо.
У цій групі також значно знизився відносний ризик смертності (на 16%), смерті внаслідок кардіоваскулярних причин (на 20%) та розвитку ниркових ускладнень (на 20%) у пацієнтів, які отримують комбінацію периндоприл/індапамід у порівнянні з пацієнтами, які отримують плацебо.
Переваги гіпотензивної терапії не залежали від переваг, досягнутих на тлі інтенсивного контролю глікемії.
Є дані клінічних досліджень комбінованої терапії із застосуванням інгібітору АПФ з АРА II.
Проводилися клінічні дослідження за участю пацієнтів, які мають в анамнезі кардіоваскулярне або цереброваскулярне захворювання, або цукровий діабет 2 типу, що супроводжується підтвердженим ураженням органу-мішені, а також дослідження за участю пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу та діабетичною нефропатією.
Дані дослідження не виявили у пацієнтів, які отримували комбіновану терапію, значного позитивного впливу на виникнення ниркових та/або кардіоваскулярних ускладнень та на показники смертності, тоді як ризик розвитку гіперкаліємії, гострої ниркової недостатності та/або артеріальної гіпотензії збільшувався порівняно з пацієнтами, які отримували. монотерапію.
Зважаючи на схожі внутрішньогрупові фармакодинамічні властивості інгібіторів АПФ та АРА II, ці результати можна очікувати для взаємодії будь-яких інших препаратів, представників класів інгібіторів АПФ та АРА II.
Тому інгібітори АПФ та АРА II не слід застосовувати одночасно у пацієнтів з діабетичною нефропатією.
Є дані клінічного дослідження з вивчення позитивного впливу від додавання аліскірену до стандартної терапії інгібітором АПФ або АРА II у пацієнтів з цукровим діабетом 2Iтипу та хронічним захворюванням нирок або кардіоваскулярним захворюванням, які мають поєднання цих захворювань. Дослідження було припинено достроково у зв'язку з зростанням ризику виникнення небажаних результатів.
Кардіоваскулярна смерть та інсульт виникали частіше у групі пацієнтів, які отримують аліскірен, порівняно з групою плацебо. Також небажані явища та серйозні небажані явища особливого інтересу (гіперкаліємія, артеріальна гіпотензія та порушення функції нирок) реєструвалися частіше у групі аліскірену, ніж у групі плацебо.
Фармакокінетика:
Трипліксам® Комбіноване застосування периндоприлу/індапаміду та амлодипіну не змінює їх фармакокінетичних характеристик порівняно з окремим прийомом цих засобів.
Амлодипін
Всмоктування
Після прийому внутрішньо амлодипін добре абсорбується із шлунково-кишкового тракту.
Максимальна концентрація амлодипіну в плазмі досягається через 6-12 годин після прийому препарату внутрішньо. Абсолютна біодоступність становить близько 64-80%, обсяг розподілу – приблизно 21 л/кг
.
У дослідженнях in vitro було показано, що близько 97,5% амлодипіну, що циркулює, пов'язано з білками плазми крові. Одночасний прийом їжі не впливає на біодоступність амлодипіну.
Метаболізм
Амлодипін метаболізується у печінці з утворенням неактивних метаболітів; нирками виводиться 10% прийнятої дози амлодипіну у незміненому вигляді та 60% у вигляді метаболітів.
Виведення
Кінцевий період напіввиведення (Т1/2) амлодипіну з плазми становить 35-50 год, що дозволяє приймати препарат 1 раз на добу.
У пацієнтів
похилого віку відзначається уповільнення кліренсу амлодипіну, що призводить до збільшення площі під кривою «концентрація-час» (AUC) та Т1/2. Збільшення AUC та Т1/2 у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю (ХСН) відповідає передбачуваній величині для цієї вікової групи.
Дані щодо застосування амлодипіну пацієнтами з печінковою недостатністю обмежені.
У пацієнтів із печінковою недостатністю спостерігається зниження кліренсу амлодипіну, що призводить до збільшення Т1/2 та AUC приблизно на 40 – 60%.
Індапамід
Всмоктування
Індапамід швидко та повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті.
Максимальна концентрація індапаміду в плазмі спостерігається через 1 годину після прийому внутрішньо.
Розподіл
Зв'язок із білками плазми крові – 79 %.
Метаболізм та виведення
Період напіввиведення становить 14-24 години (в середньому, 18 годин). При повторному прийомі препарату немає його кумуляції.
Індапамід виводиться у вигляді неактивних метаболітів, переважно нирками (70% від введеної дози) та через кишечник (22%).
Особливі групи пацієнтів
У пацієнтів із нирковою недостатністю фармакокінетика індапаміду не змінюється.
Периндоприл
Всмоктування
При прийомі периндоприл швидко всмоктується в шлунково-кишковому тракті, максимальна концентрація (Сmax) у плазмі крові досягається через 1 год (активним метаболітом периндоприлу є периндоприлат). Період напіввиведення (Т1/2) периндоприлу з плазми становить 1 год. Прийом їжі уповільнює перетворення периндоприлу на периндоприлат, таким чином впливаючи на біодоступність. Тому препарат слід приймати 1 раз на добу, вранці, перед їдою.
Розподіл
Об'єм розподілу вільного периндоприлату становить приблизно 0,2 л/кг. Зв'язок периндоприлату з білками плазми крові, головним чином з АПФ, становить близько 20% і має дозозалежний характер.
Метаболізм
Периндоприл не має фармакологічної активності. Приблизно 27% від загальної кількості периндоприлу, що прийнятий внутрішньо, потрапляє в кровотік у вигляді активного метаболіту периндоприлату. Крім периндоприлату утворюються ще 5 метаболітів, які не мають фармакологічної активності. Максимальна концентрація периндоприлату в плазмі досягається через 3-4 години після прийому внутрішньо.
Виведення
Периндоприлат виводиться із організму нирками. Кінцевий Т1/2 вільної фракції становить близько 17 год., тому рівноважний стан досягається протягом 4-х діб.
Існує лінійна залежність концентрації периндоприлу у плазмі крові від його дози.
Особливі групи пацієнтів
Літній вік
Виведення периндоприлату сповільнене у літньому віці, а також у пацієнтів із серцевою та нирковою недостатністю.
Ниркова недостатність.
Підбір дози необхідно проводити з урахуванням ступеня тяжкості ниркової недостатності (кліренсу креатиніну в плазмі).
Діаліз
Діалізний кліренс периндоприлату становить 70 мл/хв.
Цироз печінки
Фармакокінетика периндоприлу порушена у пацієнтів із цирозом печінки: його печінковий кліренс зменшується у 2 рази. Тим не менш, кількість периндоприлату, що утворюється, не зменшується, що не вимагає корекції дози (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Особливі вказівки»).
Вагітність та годування груддюЗастосування препарату Трипліксам при вагітності протипоказане. При плануванні вагітності або при її настанні на фоні прийому препарату Трипліксам слід негайно припинити прийом та призначити альтернативну гіпотензивну терапію з доведеним профілем безпеки.
Трипліксам протипоказаний під час грудного вигодовування. Необхідно оцінити значущість терапії для матері та ухвалити рішення про припинення грудного вигодовування або про припинення прийому препарату.
Вагітність
Амлодипін
Безпека застосування амлодипіну при вагітності не встановлена.
В експериментальних дослідженнях на тваринах фетотоксична та ембріотоксична дія препарату встановлена при застосуванні його у високих дозах.
Індапамід
На даний момент немає достатньої кількості даних щодо застосування індапаміду під час вагітності (описано менше 300 випадків). Тривале застосування тіазидних діуретиків у III триместрі вагітності може викликати гіповолемію у матері та зниження матково-плацентарного кровотоку, що призводить до фетоплацентарної ішемії та затримки розвитку плода. У поодиноких випадках на фоні прийому діуретиків незадовго до пологів у новонароджених розвивається гіпоглікемія та тромбоцитопенія.
Дослідження на тваринах не виявили прямого чи непрямого впливу на репродуктивну токсичність.
Периндоприл
Застосування інгібіторів АПФ не рекомендоване для застосування в першому триместрі вагітності (див. розділ «Особливі вказівки»). Застосування інгібіторів АПФ протипоказане у другому та третьому триместрі вагітності (див. розділи «Протипоказання» та «Особливі вказівки»).
На даний момент немає незаперечних епідеміологічних даних про тератогенний ризик при прийомі інгібіторів АПФ у першому триместрі вагітності. Проте невелике збільшення ризику виникнення порушень розвитку плода не можна виключити. При плануванні вагітності слід відмінити препарат та призначити інші гіпотензивні засоби, які дозволені для застосування при вагітності. При виявленні вагітності слід негайно припинити терапію інгібіторами АПФ та при необхідності призначити іншу гіпотензивну терапію.
Відомо, що вплив інгібіторів АПФ на плід у ІІ та ІІІ триместрах вагітності може призводити до порушення його розвитку (зниження функції нирок, олігогідрамніон, уповільнення осифікації кісток черепа) та розвитку ускладнень у новонародженого (ниркова недостатність, артеріальна гіпотензія, гіперкаліємія).
Якщо пацієнтка отримувала інгібітори АПФ під час ІІ або ІІІ триместру вагітності, рекомендується провести ультразвукове дослідження новонародженого для оцінки стану черепа та функції нирок.
Новонароджені, матері яких отримували інгібітори АПФ під час вагітності, повинні перебувати під ретельним медичним контролем через ризик розвитку артеріальної гіпотензії (див. розділи «Протипоказання» та «Особливі вказівки»).
Період годування груддю
Трипліксам протипоказаний у період грудного вигодовування.
Амлодипін
Відсутня інформація щодо екскреції амлодипіну з грудним молоком.
Індапамід
На даний момент немає достовірної інформації про виділення індапаміду або його метаболітів із грудним молоком. Прийом тіазидних діуретиків спричинює зменшення кількості грудного молока або пригнічення лактації. У новонародженого при цьому може розвинутись підвищена чутливість до похідних сульфонамідів та гіпокаліємія.
Ризик для плода/новонародженого не може бути виключений.
Периндоприл
Внаслідок відсутності інформації, що стосується застосування периндоприлу в період годування груддю, прийом периндоприлу не рекомендований, краще дотримуватися в період годування груддю альтернативного лікування з більш вивченим профілем безпеки, особливо при годівлі новонароджених та недоношених дітей.
Фертильність
Амлодипін
У деяких пацієнтів, які отримували лікування блокаторами "повільних" кальцієвих каналів, було відмічено оборотне зниження рухливості сперматозоїдів. Клінічних даних щодо потенційного ефекту амлодипіну на репродуктивну функцію недостатньо.
Періндоприл / Індапамід
У доклінічних дослідженнях було показано відсутність на репродуктивну функцію у щурів обох статей. Імовірно, вплив на фертильність у людини відсутній.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явища
Найчастішими небажаними реакціями, про які повідомлялося при лікуванні периндоприлом, індапамідом і амлодипіном як монотерапія були: запаморочення
, головний біль, парестезії, вертиго, сонливість, порушення зору, дзвін у вухах, серцебиття, «припливи» крові до шкіри зниження артеріального тиску (і ефекти, пов'язані з гіпотензією), кашель, задишка, шлунково-кишкові розлади (біль у животі, запор, діарея, спотворення смаку, нудота, диспепсія, блювання), свербіж шкіри, висипання, макулопапульозний висип, м'язові в області кісточок, астенія, набряки та втома.
Список побічних реакцій наведено нижче.
Частота побічних реакцій, зазначених у терапії периндоприлом, індапамідом або амлодипіном, наведена у вигляді наступної градації (класифікація ВООЗ за частотою розвитку): дуже часто (>1/10); часто (>1/100, <1/10); нечасто (>1/1000, <1/100);
рідко (>1/10000, <1/1000); дуже рідко (<1/10000); частоти неуточненої (частота не може бути підрахована за доступними даними).
Інфекційні та паразитарні захворювання - Амлодипін
Нечасто: Риніт - Індапамід - - Периндоприл
Дуже рідко: Риніт
Порушення з боку крові та лімфатичної системи - Амлодипін
Дуже рідко: Лейкопенія (див. розділ «Особливі вказівки»), Тромбоцитопенія (див. розділ «Особливі вказівки»), Тромбоцитопенічна пурпура – Індапамід Дуже рідко: Агранулоцитоз (див. розділ «Особливі вказівки»), Апластична анемія, Лейкопенія (див
. розділ «Особливі вказівки»), Гемолітична анемія, Тромбоцитопенія (див. розділ «Особливі вказівки») - Периндоприл Дуже
рідко: Агранулоцитоз (див. розділ «Особливі вказівки»), Панцитопенія, Лейкопенія (див. розділ «Особливі вказівки»), Нейтропенія (див. розділ «Особливі вказівки»), Гемолітична анемія, Тромбоцитопенія (див. розділ «Особливі вказівки») Нечасто*: Еозинофілія
Порушення з боку імунної системи – Амлодипін
Дуже рідко: Реакції підвищеної чутливості – Індапамід
Нечасто: Реакції підвищеної чутливості - Периндоприл - Порушення з боку обміну речовин і харчування - Амлодипін
Дуже рідко: Гіперглікемія
Нечасто: Анорексія
Рідко: Підвищення апетиту - Індапамід
Частота невідома: Гіпонатріємія (див. розділ «Особливі вказівки»), , особливо значуще для пацієнтів, що належать до групи ризику (див. розділ «Особливі вказівки») Дуже рідко: Гіперкальціємія - Периндоприл
Нечасто*: Гіпоглікемія (див. розділи «Особливі вказівки» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»), Гіперкалієм після відміни препарату (див. розділ «Особливі вказівки»), Гіпонатріємія (див. розділ «Особливі вказівки»).
Порушення психіки - Амлодипін
Нечасто: Безсоння, Лабільність настрою (включаючи тривожність), Депресія, Незвичайні сновидіння, Підвищена збудливість Рідко:
Сплутаність свідомості - Індапамід - - Периндоприл
Нечасто: Лабільність настрою (включаючи трево) ня з боку нервової системи - Амлодипін Часто: Запаморочення, Головний біль, Сонливість Нечасто: Парестезія, Гіпестезія, Дисгевзія (спотворення смаку), Тремор Нечасто*: Непритомність
Дуже рідко: Паросмія (перекручення нюху), Гіпертонус, Периферична нейропатія, Мігрень, Апатія, Ажитація, Атаксія, Амнезія Частота невідома
: Екстрапірамідні порушення - Індапамід
Рідко : Головний біль, Парестезія, Вертиго , Парестезія, Вертиго, Дисгевзія (збочення смаку) Нечасто*: Сонливість Нечасто: Непритомність Дуже рідко: Інсульт, можливо, внаслідок надмірного зниження артеріального тиску у пацієнтів із групи високого ризику (див. розділ «Особливі вказівки») Порушення з боку органу зору – Амлодипін
Нечасто: Порушення зору (включаючи диплопію), Ксерофтальмія, Порушення акомодації, Кон'юнктивіт, Біль в очах - Індапамід Частота
невідома: Порушення зору (включаючи диплопію), Міопія, Нечіткість зору - Периндоприл
Часто: Порушення зору і лабіринтні порушення - Амлодипін
Нечасто: Дзвін у вухах - Індапамід- - Периндоприл
Часто : Дзвін у вухах
Порушення з боку серця - Амлодипін
Часто: Відчуття серцебиття
Дуже рідко: Порушення ритму серця (у тому числі брадикардія, шлуночкова тахікардія та фібриляція передсердь) Інфаркт міокарда, можливо, внаслідок надмірного зниження АТ у пацієнтів з групи високого ризику (див. розділ «Особливі вказівки») - Індапамід Дуже рідко:
Порушення серця (у тому числі брадикардія, шлуночкова тахікардія та фібриляція передсердь) Частота невідома: Поліморфна шлуночкова тахікардія типу «пірует» (можливо зі смертельним наслідком) (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими препаратами» та «Особливі вказівки») -
Периндоприл *: Відчуття серцебиття, Тахікардія
Дуже рідко: Стенокардія (див. розділ «Особливі вказівки»), Порушення ритму серця (у тому числі брадикардія, шлуночкова тахікардія та фібриляція передсердь), Інфаркт міокарда, можливо, внаслідок надмірного зниження артеріального тиску у пацієнтів із групи високого ризику (див. розділ «Особливі вказівки») Порушення з боку судин – Амлодипін
Часто: «Припливи» крові до шкіри обличчя
Нечасто: Артеріальна гіпотензія (надмірне зниження артеріального тиску) та симптоми, пов'язані з цим (див. розділ «Особливі вказівки») Дуже рідко: Васкуліт, Ортостатична гіпотензія - Індапамід
Дуже рідко: Артеріальна гіпотензія (надмірне зниження АТ) та симптоми, пов'язані з цим (див. розділ «Особливі вказівки») - Периндоприл
Часто: Артеріальна гіпотензія (надмірне зниження АТ) та симптоми, пов'язані з цим (див. розділ «Особливі вказівки») Нечасто *: Васкуліт Порушення з
боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння – Амлодипін
Дуже рідко: Кашель (див. розділ « Особливі вказівки») Нечасто: Задишка, Носова кровотеча - Індапамід - - Периндоприл
Часто: Кашель (див. розділ «Особливі вказівки»),Задишка
Нечасто: Бронхоспазм
Дуже рідко: Еозинофільна пневмонія
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту
: Ам Нудота
Нечасто: Запор, Діарея, Диспепсія, Блювота, Сухість слизової оболонки ротової порожнини, Зміна ритму дефекації, Метеоризм - Індапамід Рідко: Запор, Нудота Нечасто: Блювота Дуже рідко: Панкреатит - Периндоприл Часто
:
Біль
у
животі , блювання
Нечасто: Сухість слизової оболонки порожнини рота
Дуже рідко: Панкреатит, Ангіоневротичний набряк кишечника
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів - Амлодипін
Дуже рідко: Гепатит (див. розділ «Особливі вказівки»), Холестатична жовтяниця
Частота невідома: Гепатит (див. розділ «Особливі вказівки»), Можливий розвиток печінкової енцефалопатії у разі печінкової недостатності (див. розділи «Протипоказання» та «Особливі вказівки») Дуже рідко: Порушення функції печінки – Периндоприл Дуже рідко: Гепатит (див
. розділ «Особливі вказівки»), Холестатична жовтяниця
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин - Амлодипін
Нечасто: Свербіж шкіри, Висипання на шкірі, Алопеція, Пурпура, Зміна кольору шкіри, Екзантема, Підвищене потовиділення
Дуже рідко: Кропив'янка (див. розділ «Особливі вказівки»), Ангіоневротичний набряк (див. розділ «Особливі вказівки»), набряк Квінке, Реакція фоточутливості, Мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, Ексфоліативний дерматит, Ксеродермія, Ксеродермія
, - Індапамід
Часто: Макулопапульозний висип
Дуже рідко: Кропивниця (див. розділ «Особливі вказівки»), Ангіоневротичний набряк (див. розділ «Особливі вказівки»), набряк Квінке, синдром Стівенса-Джонсона, Токсичний епідермальний некроліз Нечасто :
Пурпура
розділ «Особливі вказівки»): Реакція фоточутливості
Частота невідома
. _ *: Реакція фоточутливості, Пемфігоїд Дуже рідко: Мультиформна еритема Порушення з боку скелетном'язової та сполучної тканини - Амлодипін Нечасто: Спазми м'язів, Артроз, Артралгія, Міалгія, Біль у спині Рідко : Міастенія - Індапамід
Нечасто *: Артралгія, Міалгія
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів - Амлодипін
Нечасто: Порушення сечовипускання, ніктурія, півлакіурія (прискорене сечовипускання), Болюче сечовипускання - Індапамід Дуже
рідко: Ниркова недостатність:
Ниркова недостатність: Ниркова недостатність
Порушення з боку статевих органів та молочної залози - Амлодипін
Нечасто: Еректильна дисфункція, Гінекомастія - Індапамід - - Периндоприл
Нечасто: Еректильна дисфункція
Загальні розлади та симптоми - Амлодипін
Нечасто: Астенія, Біль, Біль у грудній клітці, Недуги, Озноб, Спрага Часто: Підвищена стомлюваність, Периферичні набряки (човників і стоп
), Набряки - Індапамід Рідко :
Підвищена стомлюваність - Периндоприл Часто: Астенія Нечасто: Нечасто *: Недуг, Лихоманка Лабораторні та інструментальні дані - Амлодипін Дуже рідко: Підвищення активності печінкових трансаміназ, Гіпербілірубінемія Нечасто: Підвищення/зниження маси тіла - Індапамід
Частота невідома: Підвищення активності печінкових трансаміназ, Подовження інтервалу QT на ЕКГ (див. розділи «Особливі вказівки» та «Взаємодія з іншими лікарськими препаратами»), Підвищення концентрації – Периндоприл Нечасто *: Підвищення концентрації сечовини у крові, Підвищення концентрації креатиніну в
крові
: Підвищення активності печінкових трансаміназ, Гіпербілірубінемія
Дуже рідко: Зниження гемоглобіну та гематокриту (див. розділ «Особливі вказівки») Травми, отруєння, ускладнення після втручань - Амлодипін - - Індапамід - - Периндоприл Нечасто *
: спонтанним повідомленням, проведено на підставі даних результатів клінічних досліджень.
особливі вказівкиВсі запобіжні заходи, пов'язані з прийомом окремих компонентів препарату, слід враховувати при застосуванні їх фіксованої комбінації у складі препарату Трипліксам®.
Амлодипін
Хронічна серцева недостатність
Лікування пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю слід проводити з обережністю.
При застосуванні амлодипіну у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю III та IV функціонального класу за класифікацією NYHA можливий розвиток набряку легень.
Блокатори «повільних» кальцієвих каналів, включаючи амлодипін, необхідно обережно застосовувати у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю, у зв'язку з можливим збільшенням ризику розвитку небажаних явищ з боку серцево-судинної системи та смертності.
У пацієнтів з тяжкою хронічною серцевою недостатністю (IV функціональний клас за класифікацією NYHA) лікування має починатися з нижчих доз та під ретельним контролем.
Пацієнти з артеріальною гіпертензією та ішемічною хворобою серця не повинні припиняти прийом бета-адреноблокаторів: інгібітор АПФ повинен використовуватися спільно з бета-адреноблокаторами.
Гіпертонічний криз
Ефективність та безпека застосування амлодипіну при гіпертонічному кризі не встановлена.
Індапамід
Печінкова енцефалопатія
За наявності порушень функцій печінки прийом тіазидних та тіазидоподібних діуретиків може призвести до розвитку печінкової енцефалопатії. У разі слід негайно припинити прийом діуретика.
Фоточутливість
На фоні прийому тіазидних та тіазидоподібних діуретиків повідомлялося про випадки розвитку реакції фоточутливості (див. розділ «Побічна дія»). У разі розвитку реакції фоточутливості на фоні прийому препарату слід припинити лікування. При необхідності продовження терапії діуретиками рекомендується захищати шкірні покриви від дії сонячних променів або штучних ультрафіолетових променів.
Вміст іонів кальцію у плазмі крові
Тіазидні та тіазидоподібні діуретики можуть зменшувати виведення іонів кальцію нирками та призводити до незначного та тимчасового підвищення вмісту іонів кальцію у плазмі крові. Виражена гіперкальціємія може бути наслідком раніше не діагностованого гіперпаратиреозу. У таких випадках слід скасувати прийом діуретичних засобів та провести дослідження функції паращитовидних залоз (див. розділ «Побічна дія»).
Сечова кислота
У пацієнтів із підвищеною концентрацією сечової кислоти у плазмі крові на фоні терапії може збільшуватись частота виникнення нападів подагри.
Периндоприл
Калійзберігаючі діуретики, препарати калію, замінники харчової солі та харчові добавки, що містять калій.
Не рекомендується одночасне призначення периндоприлу та калійзберігаючих діуретиків, а також препаратів калію, калій, що містять замінників харчової солі та харчових добавок (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими препаратами»).
Подвійна блокада ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) Є дані про збільшення ризику виникнення артеріальної гіпотензії, гіперкаліємії та порушення функції нирок (включаючи гостру ниркову недостатність) при одночасному застосуванні інгібіторів АПФ з АРА II або аліскіреном. Тому подвійна блокада РААС внаслідок поєднання інгібітору АПФ з АРА II або аліскіреном не рекомендується (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами» та «Фармакодинаміка»). Якщо подвійна блокада необхідна, це має виконуватися під суворим контролем фахівця при регулярному контролі функції нирок, рівня електролітів у плазмі крові та АТ. Інгібітори АПФ не повинні застосовуватись одночасно з АРА II у пацієнтів з діабетичною нефропатією.
Нейтропенія/агранулоцитоз/тромбоцитопенія/анемія
Є повідомлення про розвиток нейтропенії/агранулоцитозу, тромбоцитопенію та анемію на фоні прийому інгібіторів АПФ. У пацієнтів із нормальною функцією нирок та за відсутності інших обтяжливих факторів нейтропенія розвивається рідко. З особливою обережністю слід застосовувати периндоприл у пацієнтів із системними захворюваннями сполучної тканини, на фоні прийому імунодепресантів, алопуринолу або прокаїнаміду, або при їх поєднанні, особливо у пацієнтів з порушеною функцією нирок.
У деяких з цих пацієнтів виникали важкі інфекції, часом, стійкі до інтенсивної антибіотикотерапії. При призначенні периндоприлу таким пацієнтам рекомендується періодично контролювати лейкоцити в крові, і пацієнти повинні повідомляти лікаря про будь-які ознаки інфекційних захворювань (наприклад, біль у горлі, лихоманка) (див. розділ «Побічна дія»).
Підвищена чутливість/ангіоневротичний набряк
При прийомі інгібіторів АПФ, у тому числі периндоприлу, в окремих випадках може спостерігатися розвиток ангіоневротичного набряку обличчя, кінцівок, губ, язика, голосової щілини та/або гортані. Це може статися у будь-який період терапії. При появі симптомів прийом препарату має бути негайно припинено, а пацієнт повинен спостерігатися доти, доки ознаки набряку не зникнуть повністю. Якщо набряк зачіпає лише обличчя та губи, то його прояви зазвичай проходять самостійно, хоча для лікування симптомів можуть застосовуватися антигістамінні засоби. Ангіоневротичний набряк, що супроводжується набряком гортані, може призвести до смерті. Набряк язика, голосової щілини чи гортані може призвести до обструкції дихальних шляхів, у разі негайно має бути проведена інтенсивна терапія.
При появі таких симптомів слід негайно ввести розчин епінефрину (адреналіну) 1:1000 (0,3-0,5 мл) та/або забезпечити прохідність дихальних шляхів.
Пацієнт повинен перебувати під медичним наглядом до повного та стійкого зникнення симптомів.
У пацієнтів негроїдної раси відзначалася вища частота розвитку ангіоневротичного набряку на фоні прийому інгібіторів АПФ порівняно з іншими расами.
У пацієнтів з набряком Квінке в анамнезі, не пов'язаним із прийомом інгібіторів АПФ, може бути підвищений ризик розвитку при прийомі препарату (див. розділ «Протипоказання»).
Є повідомлення про поодинокі випадки розвитку ангіоневротичного набряку кишечника на тлі терапії інгібіторами АПФ. При цьому у пацієнтів відзначався біль у животі як ізольований симптом або у поєднанні зі нудотою та блюванням, у деяких випадках без попереднього ангіоневротичного набряку обличчя та при нормальному рівні С1-естерази.
Діагноз встановлювався з допомогою комп'ютерної томографії черевної області, ультразвукового дослідження чи момент хірургічного втручання. Симптоми проходили після припинення інгібіторів АПФ. Тому у пацієнтів з болем у животі, які отримують інгібітори АПФ, при проведенні диференціальної діагностики необхідно враховувати можливість розвитку ангіоневротичного набряку кишечника.
Анафілактоїдні реакції при проведенні десенсибілізації
Є окремі повідомлення про розвиток тривалих, що загрожують життю анафілактоїдних реакцій у пацієнтів, які отримують інгібітори АПФ під час десенсиблізуючої терапії отрутою перетинчастокрилих комах (бджоли, оси).
Інгібітори АПФ необхідно застосовувати з обережністю у пацієнтів з обтяженим алергологічним анамнезом або схильністю до алергічних реакцій, що проходять процедури десенсибілізації, а також слід уникати застосування інгібітору АПФ пацієнтам, які отримують імунотерапію отрутою комах перетинчастокрилих. Однак анафілактоїдної реакції можна уникнути шляхом тимчасової відміни інгібітору АПФ не менше ніж за 24 години до початку процедури десенсибілізації.
Анафілактоїдні реакції при проведенні аферезу ЛПНГ У поодиноких випадках у пацієнтів, які отримують інгібітори АПФ, при проведенні аферезу ЛПНГ з використанням декстрану сульфату можуть розвиватися загрозливі для життя анафілактоїдні реакції. Для запобігання анафілактоїдної реакції слід тимчасово припиняти терапію інгібітором АПФ перед кожною процедурою аферезу.
Гемодіаліз
У пацієнтів, які одержують інгібітори АПФ, при проведенні гемодіалізу з використанням високопроточних мембран (наприклад, AN69®) були відмічені анафілактоїдні реакції. Тому бажано використовувати мембрану іншого типу або застосовувати антигіпертензивний засіб іншої фармакотерапевтичної групи.
Вагітність
Протипоказаний прийом інгібіторів АПФ під час вагітності. Якщо необхідне продовження терапії інгібіторами АПФ, пацієнткам слід перейти на інші види антигіпертензивної терапії із встановленим профілем безпеки під час прийому під час вагітності. При настанні вагітності прийом інгібіторів АПФ слід негайно припинити і при необхідності розпочати альтернативну антигіпертензивну терапію (див. розділи «Протипоказання» та «Застосування при вагітності та в період годування груддю»).
Кашель
На тлі терапії інгібітором АПФ може виникати сухий кашель. Кашель тривалий час зберігається на фоні прийому препаратів цієї групи і зникає після їх відміни. При появі пацієнта сухого кашлю слід пам'ятати про можливий ятрогенний характер цього симптому. Якщо лікар вважає, що терапія інгібітором АПФ потрібна пацієнтові, можна розглянути можливість продовження прийому препарату.
Мітральний стеноз/аортальний стеноз/гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія
Інгібітори АПФ повинні з обережністю призначатися пацієнтам з обструкцією лівого шлуночка, що виносить тракт.
Етнічні відмінності
Периндоприл, як і інші інгібітори АПФ, очевидно, має менш виражену гіпотензивну дію у пацієнтів негроїдної раси порівняно з іншими расами. Можливо, ця відмінність зумовлена тим, що у пацієнтів артеріальною гіпертензією негроїдної раси найчастіше відзначається низька активність реніну.
Хірургічне втручання/Загальна анестезія
Застосування інгібіторів АПФ у пацієнтів, які піддаються хірургічному втручанню із застосуванням загальної анестезії, може призвести до вираженого зниження артеріального тиску, особливо при використанні засобів для загальної анестезії, які мають антигіпертензивну дію.
Рекомендується припинити прийом інгібіторів АПФ тривалої дії, у тому числі периндоприлу, за одну добу до хірургічного втручання.
Пацієнти з реноваскулярною гіпертензією.
Методом лікування реноваскулярної гіпертензії є реваскуляризація. Тим не менш, використання інгібіторів АПФ має сприятливу дію у пацієнтів, які як очікують хірургічного втручання, так і в тому випадку, коли проведення хірургічного втручання неможливе.
При застосуванні препарату Трипліксам® у пацієнтів з наявним або з передбачуваним стенозом ниркової артерії лікування слід розпочинати в умовах стаціонару з низьких доз при постійному контролі стану нирок та рівня калію в крові, оскільки у таких пацієнтів може розвинутись функціональна ниркова недостатність, яка зникає при припинення терапії.
Атеросклероз
Ризик артеріальної гіпотензії існує у всіх пацієнтів, проте особливої обережності слід дотримуватись, застосовуючи препарат у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та недостатністю мозкового кровообігу. У таких пацієнтів лікування слід розпочинати з низьких доз препарату.
Периндоприл/індапамід.
Препарати літію
Одночасне застосування комбінації периндоприлу та індапаміду з препаратами літію не рекомендується (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).
Артеріальна гіпотензія та порушення водно-електролітного балансу
Наявність вихідної гіпонатріємії пов'язана з ризиком раптового розвитку гіпотензії (особливо у пацієнтів зі стенозом ниркової артерії). Тому при спостереженні за пацієнтами слід звертати увагу на можливі симптоми зневоднення та зниження вмісту електролітів у плазмі крові, наприклад, після діареї чи блювання.
Таким пацієнтам потрібний регулярний контроль вмісту електролітів плазми крові.
При вираженій гіпотензії може знадобитися внутрішньовенне введення 0,9% розчину натрію хлориду.
Транзиторна гіпотензія не є протипоказанням для продовження терапії. Після відновлення ОЦК та АТ можна відновити терапію, використовуючи низькі дози комбінації, або використовувати компоненти препарату в режимі монотерапії.
Всі діуретичні засоби здатні спричинити гіпонатріємію, яка іноді призводить до серйозних ускладнень. Гіпонатріємія на початковому етапі може не супроводжуватись клінічними симптомами, тому необхідний регулярний лабораторний контроль. Більш частий контроль вмісту іонів натрію показаний пацієнтам похилого віку та пацієнтам з цирозом печінки (див. розділи «Побічна дія» та «Передозування»).
Пацієнти з цукровим діабетом
У пацієнтів з цукровим діабетом 1 типу (небезпека спонтанного збільшення вмісту іонів калію) лікування має починатися з нижчих доз та під ретельним медичним контролем.
При призначенні препарату пацієнтам з цукровим діабетом, які отримують гіпоглікемічні засоби для прийому внутрішньо або інсуліну, протягом першого місяця терапії необхідний регулярний контроль концентрації глюкози в плазмі.
Необхідно контролювати рівень глюкози в крові у пацієнтів із цукровим діабетом, особливо за наявності гіпокаліємії.
Амлодипін/периндоприл
Печінкова недостатність
У поодиноких випадках на фоні прийому інгібіторів АПФ виникає холестатична жовтяниця.
При прогресуванні цього синдрому розвивається фульмінантний некроз печінки, іноді з летальним кінцем. Механізм розвитку цього синдрому незрозумілий. При появі жовтяниці або значного підвищення активності печінкових ферментів у пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ, слід припинити прийом інгібітора АПФ та звернутися до лікаря. (Див. розділ «Побічна дія»).
У пацієнтів з порушенням функції печінки Т1/2 та AUC амлодипіну збільшується. Прийом амлодипіну необхідно почати з найнижчих доз і дотримуватися запобіжних заходів, як на початку лікування, так і при збільшенні дози. Пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю підвищувати дозу слід поступово, забезпечуючи ретельний моніторинг клінічного стану.
Не проводилося досліджень препарату Трипліксам у пацієнтів з печінковою недостатністю. Враховуючи вплив кожного компонента, що входить до складу препарату, окремо, препарат Трипліксам протипоказаний пацієнтам з тяжким ступенем печінкової недостатності, а також вимагає особливої обережності при призначенні пацієнтам з помірним та легким ступенем печінкової недостатності.
Амлодипін/індапамід/периндоприл
Порушення функції нирок
Препарат протипоказаний пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю (КК менше 30 мл/хв) (див. розділ «Протипоказання»).
У пацієнтів з нирковою недостатністю середньої тяжкості (КК 30-60 мл/хв) протипоказано застосування препарату Трипліксам® у дозах, що містять 10 мг периндоприлу та 2,5 мг індапаміду (тобто дозування препарату Трипліксам® 5 мг + 2,5 мг). + 10 мг та 10 мг + 2,5 мг + 10 мг).
У деяких пацієнтів з артеріальною гіпертензією без попереднього порушення функції нирок можуть з'явитися лабораторні ознаки функціональної ниркової недостатності на фоні терапії. У цьому випадку лікування препаратом слід припинити з подальшою можливістю відновити комбіновану терапію, використовуючи низькі дози препарату або використовувати компоненти препарату в режимі монотерапії.
Таким пацієнтам необхідний регулярний контроль вмісту іонів калію та креатиніну у сироватці крові – через 2 тижні після початку терапії та надалі кожні 2 місяці.
Ниркова недостатність частіше виникає у пацієнтів із тяжкою хронічною серцевою недостатністю або вихідним порушенням функції нирок, у тому числі при стенозі ниркової артерії.
Препарат Трипліксам® не рекомендований пацієнтам з двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної нирки, що функціонує.
Існує ризик артеріальної гіпотензії та/або ниркової недостатності (за наявності хронічної серцевої недостатності, зневоднення та зниження вмісту електролітів у плазмі крові тощо): при деяких патологічних станах може відзначатися значна активація РААС, особливо при вираженій гіповолемії та зниженні вмісту електролітів плазми крові (на фоні безсольової дієти або тривалого прийому діуретиків), у пацієнтів з початково низьким АТ, стенозом ниркової артерії (у тому числі двостороннім), хронічною серцевою недостатністю або цирозом печінки з набряками та асцитом.
Блокада РААС інгібіторами АПФ може супроводжуватися різким зниженням АТ та/або підвищенням концентрації креатиніну в плазмі, що свідчить про розвиток функціональної ниркової недостатності. Ці явища частіше спостерігаються при прийомі першої дози або протягом перших двох тижнів терапії. Іноді ці стани розвиваються гостро і час їхнього початку може варіювати. У таких випадках відновлювати терапію рекомендується починаючи з нижчих доз, поступово збільшуючи їх. У пацієнтів з ІХС та цереброваскулярними захворюваннями різке зниження артеріального тиску може призвести до інфаркту міокарда або порушення мозкового кровообігу.
Тіазидні та тіазидоподібні діуретики ефективні повною мірою лише у пацієнтів з нормальною або незначною мірою порушеною функцією нирок (концентрація креатиніну в плазмі крові у дорослих пацієнтів нижче 25 мг/л або 220 мкмоль/л). У пацієнтів похилого віку рівень креатиніну слід оцінювати з урахуванням віку, маси тіла та статі.
На початку лікування діуретиками у пацієнтів через гіповолемію та гіпонатріємію може спостерігатися тимчасове зниження швидкості клубочкової фільтрації та підвищення концентрації сечовини та креатиніну в плазмі крові. Ця транзиторна функціональна ниркова недостатність не є небезпечною для пацієнтів з незміненою функцією нирок, однак у пацієнтів з початковою нирковою недостатністю її вираженість може посилитися.
Пацієнти з нирковою недостатністю можуть приймати амлодипін у стандартних дозах.
Зміни плазмових концентрацій амлодипіну не корелюють зі ступенем ниркової недостатності.
Спеціальних досліджень із застосування препарату Трипліксам® при нирковій недостатності не проводилось. При застосуванні препарату Трипліксам при нирковій недостатності, слід враховувати ефекти, відмічені при прийомі окремих компонентів препарату.
Вміст іонів калію у плазмі крові
Спільна терапія індапамідом, периндоприлом та амлодипіном не запобігає розвитку гіпокаліємії, особливо у пацієнтів з цукровим діабетом або нирковою недостатністю. Як і у разі застосування інших антигіпертензивних засобів у комбінації з діуретиком, необхідний регулярний контроль вмісту іонів калію у плазмі.
Гіперкаліємія може розвиватися у деяких пацієнтів під час лікування інгібіторами АПФ, у тому числі периндоприлом. Факторами ризику гіперкаліємії є ниркова недостатність, порушення функції нирок, літній вік (>70 років), цукровий діабет, деякі супутні стани (дегідратація, гостра декомпенсація серцевої діяльності, метаболічний ацидоз), одночасний прийом калійзберігаючих діуретиків (таких як спіронолактон, амілорид), препаратів калію або калійвмісних замінників харчової солі, а також застосування інших засобів, що сприяють підвищенню вмісту іонів калію в плазмі (наприклад, гепарин).
Застосування харчових добавок/препаратів калію, калійзберігаючих діуретиків, замінників харчових солей, що містять калій, може призвести до значного підвищення вмісту калію в крові, особливо у пацієнтів зі зниженою функцією нирок.
Гіперкаліємія може призвести до серйозних, іноді фатальних порушень ритму серця.
Якщо необхідний комбінований прийом зазначених вище засобів, лікування має проводитися обережно, на тлі регулярного контролю вмісту іонів калію в сироватці крові (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).
Терапія тіазидними та тіазидоподібними діуретиками пов'язана з ризиком розвитку гіпокаліємії. Необхідно уникати гіпокаліємії (менше 3,4 ммоль/л) у наступних категорій пацієнтів із групи високого ризику: пацієнтів похилого віку та/або виснажених пацієнтів (навіть якщо вони не отримують поєднану медикаментозну терапію), пацієнтів з цирозом печінки з набряками та асцитом, пацієнтів з ішемічною хворобою серця; хронічною серцевою недостатністю. Гіпокаліємія у цих пацієнтів посилює токсичну дію серцевих глікозидів та підвищує ризик розвитку аритмії.
До групи ризику також належать пацієнти з подовженим інтервалом QT, при цьому не має значення, викликано це збільшення вродженими причинами або дією лікарських засобів.
Гіпокаліємія, як і брадикардія, сприяє розвитку тяжких порушень ритму серця, зокрема, поліморфної шлуночкової тахікардії типу «пірует», яка може бути фатальною. У всіх описаних вище випадках потрібний регулярний контроль вмісту іонів калію в плазмі крові. Перший вимір вмісту іонів калію необхідно провести протягом першого тижня з початку терапії.
При виявленні гіпокаліємії має бути призначене відповідне лікування.
Пацієнти похилого віку
Перед початком прийому препарату необхідно оцінити функціональну активність нирок та вміст іонів калію у плазмі. На початку терапії дозу препарату підбирають, враховуючи ступінь зниження артеріального тиску, особливо у разі зниження об'єму циркулюючої крові (ОЦК) та втрати електролітів. Подібні заходи дозволяють уникнути різкого зниження артеріального тиску.
У пацієнтів похилого віку збільшення дози слід проводити з обережністю (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Фармакокінетика»).
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами У зв'язку з можливістю виникнення слабкості, запаморочення на фоні застосування препарату Трипліксам® необхідно дотримуватися обережності при керуванні транспортними засобами та роботі з іншими технічними пристроями, що вимагають.
Умови зберіганняЗа температури не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину по 1 таблетці 1 раз на добу переважно вранці перед їдою.
Доза препарату Трипліксам підбирається після раніше проведеного титрування доз окремих компонентів. Максимальна добова доза – 1 таблетка у дозі 10,0 мг + 2,5 мг + 10,0 мг.
Особливі групи пацієнтів
Пацієнти з нирковою недостатністю (див. розділи «Фармакокінетика», «Протипоказання» та «Особливі вказівки») Трипліксам протипоказаний пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю (КК менше 30 мл/хв) (див. розділ «Протипоказання»). Пацієнтам з нирковою недостатністю середньої тяжкості (КК 30-60 мл/хв) Трипліксам протипоказаний у дозуванні 5,0 мг + 2,5 мг + 10,0 мг і 10,0 мг + 2,5 мг + 10,0 мг. Рекомендується починати терапію з добору доз монокомпонентів.
Постійне медичне спостереження повинно включати регулярний контроль концентрації креатиніну і калію в плазмі крові. Одночасне застосування з аліскіреном протипоказане у пацієнтів з порушеннями функції нирок (ШКФ < 60 мл/хв/1,73 м2 площі поверхні тіла) (див. розділ «Протипоказання»).
Пацієнти з печінковою недостатністю (див. розділи «Фармакокінетика» «Протипоказання» та «Особливі вказівки»).
Для пацієнтів з легкою або помірною печінковою недостатністю добір дози необхідно проводити з обережністю, оскільки немає однозначних рекомендацій щодо дозування амлодипіну для цієї групи пацієнтів.
Пацієнти похилого віку (див. розділ "Особливі вказівки") Виведення периндоприлату у пацієнтів похилого віку уповільнене (Див. розділ "Фармакокінетика"). Терапія повинна проводитись з урахуванням функції нирок.
Пацієнти дитячого віку
На даний час немає даних щодо безпеки та ефективності застосування препарату Трипліксам® у дітей та підлітків.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Трипликсам таб п/об пленочной 5мг+1,25мг+5мг 30 шт производится компанией СЕРВЬЕ. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Трипликсам таб п/об пленочной 5мг+1,25мг+5мг 30 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Трипликсам таб п/об пленочной 5мг+1,25мг+5мг 30 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Ко-дальнева таб 10мг+2.5мг+8мг 30 шт Ко-дальнева таб 10мг+2.5мг+8мг 30 шт, Ко-дальнева таб 10мг+2.5мг+8мг 90 шт Ко-дальнева таб 10мг+2.5мг+8мг 90 шт, Ко-дальнева таб 5мг+0,625мг+2мг 30 шт Ко-дальнева таб 5мг+0,625мг+2мг 30 шт, Ко-дальнева таб 5мг+1,25мг+4мг 30 шт Ко-дальнева таб 5мг+1,25мг+4мг 30 шт, Ко-дальнева таб 5мг+1,25мг+4мг 90 шт Ко-дальнева таб 5мг+1,25мг+4мг 90 шт, Ко-дальнева таб 5мг+2,5мг+8мг 30 шт Ко-дальнева таб 5мг+2,5мг+8мг 30 шт, Ко-дальнева таб 5мг+2,5мг+8мг 90 шт Ко-дальнева таб 5мг+2,5мг+8мг 90 шт, Трипликсам таб п/об пленочной 10мг+2,5мг+10мг 30 шт Трипликсам таб п/об пленочной 10мг+2,5мг+10мг 30 шт, Трипликсам таб п/об пленочной 5мг+2,5мг+10мг 30 шт Трипликсам таб п/об пленочной 5мг+2,5мг+10мг 30 шт.