Треледжи Эллипта порошок для ингдозир 14 доз 22 мкг+55 мкг+184 мкг/доза
Треледжи Эллипта порошок для ингдозир 14 доз 22 мкг+55 мкг+184 мкг/доза инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 доза містить:
Стрип з вілантеролом та умеклідінієм*:
Вілантерол трифенатат мікронізований 40 мкг (у перерахунку на вілантерол) 25 мкг;
Умеклідинію бромід мікронізований 74,2 мкг (у перерахунку на умеклідин) 62,5 мкг;
Стрип із флутиказону фуроатом*:
Флутиказону фуроат мікронізований 200 мкг.
*Вказано номінальну кількість діючої речовини, кількість вилантеролу, що доставляється, становить 22 мкг, умеклідинію — 55 мкг, флутиказону фуроату — 184 мкг, що відповідає зазначеному дозування.
Допоміжні речовини:
Магнію стеарат, лактози моногідрат
Опис:
Пластиковий інгалятор з корпусом світло-сірого кольору, бежевою кришкою мундштука та лічильником доз, упакований у багатошаровий контейнер із фольги, що містить пакетик з осушувачем. Контейнер запечатаний відривною кришкою. Інгалятор містить два стрипи, кожен стрип складається з 30 рівномірно розподілених осередків, кожна з яких містить білого порошок кольору.
Форма випуску:
Дозований порошок для інгаляцій, 22 мкг + 55 мкг + 184 мкг/доза. По 30 доз в пластиковий інгалятор з корпусом світло-сірого кольору, кришкою бежевої мундштука і лічильником доз. Інгалятор містить два алюмінієвих стриму, що ламінують, кожен з яких складається з 30 осередків, які містять порошок білого кольору. Інгалятор поміщений у багатошаровий контейнер із фольги, що містить пакетик із осушувачем. Контейнер запечатаний відривною кришкою. Обидві сторони інгалятора та кришка алюмінієвого контейнера оснащені етикетками. По 1 контейнеру разом з інструкцією із застосування в картонну пачку з контролем першого розтину.
ПротипоказанняПрепарат Треледжі Еліпта протипоказаний:
як основний засіб терапії при загостренні бронхіальної астми, нападі бронхоспазму, астматичному статусі у разі необхідності застосування інтенсивних заходів терапії;
• пацієнтам, які мають в анамнезі тяжкі алергічні реакції на молочний білок;
• пацієнтам, які мають в анамнезі підвищену чутливість до вілантеролу, умеклідинію, флутиказону фуроату або будь-якого іншого компонента, що входить до складу препарату;
• дітям віком до 18 років.
З обережністю
Препарат Треледжі Еліпта слід призначати з обережністю пацієнтам з порушенням функції печінки помірним або тяжким ступенем у максимальній дозі 22 мкг + 55 мкг + 92 мкг;
Препарат Треледжі Еліпта слід призначати з обережністю при застосуванні інгібіторів моноамінооксидази (МАО) та трициклічних антидепресантів, включаючи період 14 днів після їх відміни, при довгостроковій терапії системними глюкокортикостероїдами. Також слід бути обережним при призначенні препарату пацієнтам при наступних станах: чутливість до симпатоміметичних амінів, ішемічна хвороба серця, гіпокаліємія, гіперглікемія, цукровий діабет, кетоацидоз, імунодефіцитні стани, остеопороз, катаракта, гіперплазія передміхурової залози, бактеріальні інфекції;
Після застосування симпатоміметиків або антагоністів мускаринових рецепторів, у тому числі вілантеролу або умеклідинію, з боку серцево-судинної системи можуть спостерігатися такі небажані реакції, як аритмія (наприклад, фібриляція передсердь та тахікардія). У зв'язку з цим пацієнтам з тяжкими формами серцево-судинних захворювань препарат Треледжі Еліпта слід призначати з обережністю;
Враховуючи антимускаринову активність даного препарату, його слід обережно призначати пацієнтам із закритокутовою глаукомою або затримкою сечі;
Препарат Треледжі Еліпта слід призначати з обережністю пацієнтам із судомним синдромом або тиреотоксикозом та пацієнтам з нетиповою реакцією на агоністи бета2-адренорецепторів;
Як і інші лікарські препарати, до складу яких входять глюкокортикостероїди, препарат Треледжі Еліпта слід обережно призначати пацієнтам з туберкульозом легень, а також пацієнтам з хронічними або невилікованими інфекціями.
Дозування22 мкг+55 мкг+184 мкг/доза
Показання до застосуванняПідтримуюча терапія бронхіальної астми.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПри призначенні препарату в терапевтичних дозах клінічно значущі лікарські взаємодії вілантеролу, умеклідинію або флутиказону фуроату вважаються малоймовірними внаслідок низьких концентрацій цих речовин у плазмі при інгаляційному введенні.
Взаємодія з бета-адреноблокаторами:
Бета-адреноблокатори можуть послаблювати ефект або перешкоджати дії агоністів бета2-адренорецепторів, таких як вілантерол. При необхідності застосування бета-адреноблокаторів слід розглянути можливість застосування кардіоселективних бета-адреноблокаторів; проте слід бути обережним при одночасному застосуванні як неселективних, так і селективних бета-адреноблокаторів.
Взаємодія з інгібіторами ізоферменту CYP3A4:
Вілантерол та флутиказону фуроат – компоненти препарату Треледжі Еліпта – піддаються швидкому первинному метаболізму в печінці за участю ізоферменту CYP3A4 системи цитохрому Р450. Слід бути обережними при одночасному застосуванні препарату з сильними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 (наприклад, кетоконазол, ритонавір), оскільки можливе підвищення системного впливу вілантеролу та флутиказону фуроату, що у свою чергу може призвести до підвищення ризику розвитку небажаних реакцій. Проведено клінічне дослідження за участю здорових добровольців з вивчення багаторазового застосування комбінації вілантеролу та флутиказону фуроату (22 мкг + 184 мкг/доза) та кетоконазолу (400 мг) – сильного інгібітора ізоферменту CYP3A4 та інгібітора P- Одночасне застосування препаратів призвело до збільшення середніх значень середньої площі під фармакокінетичною кривою (AUC (0-24)) та Cmax флутиказону фуроату на 36% та 33% відповідно. Збільшення експозиції флутиказону фуроату супроводжувалося зниженням на 27% середньої концентрації сироваткового кортизолу, виміряної за період 0-24 години. Одночасне застосування комбінації вілантеролу з флутиказону фуроатом та кетоконазолом призвело до підвищення середніх значень AUC (0 t) та Cmax вілантеролу на 65 % та 22 % відповідно. Збільшення експозиції вілантеролу не призводило до посилення характерних для бета-агоністів системних ефектів, таких як частота серцевих скорочень або вміст калію в крові. Збільшення експозиції флутиказону фуроату супроводжувалося зниженням на 27% середньої концентрації сироваткового кортизолу, виміряної за період 0-24 години. Одночасне застосування комбінації вілантеролу з флутиказону фуроатом та кетоконазолом призвело до підвищення середніх значень AUC (0 t) та Cmax вілантеролу на 65 % та 22 % відповідно. Збільшення експозиції вілантеролу не призводило до посилення характерних для бета-агоністів системних ефектів, таких як частота серцевих скорочень або вміст калію в крові. Збільшення експозиції флутиказону фуроату супроводжувалося зниженням на 27% середньої концентрації сироваткового кортизолу, виміряної за період 0-24 години. Одночасне застосування комбінації вілантеролу з флутиказону фуроатом та кетоконазолом призвело до підвищення середніх значень AUC (0 t) та Cmax вілантеролу на 65 % та 22 % відповідно. Збільшення експозиції вілантеролу не призводило до посилення характерних для бета-агоністів системних ефектів, таких як частота серцевих скорочень або вміст калію в крові.
Взаємодія з інгібіторами P-gp:
Вілантерол, умеклідин та флутиказону фуроат є субстратами P gp. У дослідженні з оцінки лікарських взаємодій при багаторазовому застосуванні у здорових добровольців, які отримували умеклідин або комбінацію вілантеролу з умеклідінієм та верапаміл (240 мг) — інгібітор P gp та ізоферменту CYP3A4 — не виявлено клінічно значущого впливу на фармакокінетику у фармакокінетику.
Взаємодія з інгібіторами ізоферменту CYP2D6/поліморфізму CYP2D6:
Вплив генетично обумовленої повільної метаболічної активності ізоферменту CYP2D6 на фармакокінетику умеклідинію в рівноважному стані оцінювався у здорових добровольців (нормальна метаболічна активність ізоферменту CYP2D6 та повільна метаболічна активність ізоферменту CYP2D6). Не спостерігалася клінічно значуща відмінність у системній експозиції умеклідинію (452 мкг, що у 8 разів вище за терапевтичну дозу) після повторних щоденних інгаляцій доз у осіб з нормальною та повільною метаболічною активністю ізоферменту CYP2D6.
Інші антимускаринові препарати тривалої дії та агоністи бета2-адренорецепторів тривалої дії:
Одночасне застосування препарату Треледжі Еліпта та інших антимускаринових препаратів тривалої дії або агоністів бета2-адренорецепторів тривалої дії не вивчалося і не рекомендується, оскільки може посилити небажані реакції.
Гіпокаліємія:
Одночасна гіпокаліємічна терапія похідними метилксантину, стероїдами або діуретиками, що не належать до калійзберігаючих, може посилювати можливу гіпокаліємічну дію агоністів бета2-адренорецепторів, тому одночасну терапію вищепереліченими лікарськими препаратами у пацієнтів з пацієнтами.
Взаємодія з інгібіторами МАО та трициклічними антидепресантами:
Вілантерол, як і інші агоністи бета2-адренорецепторів, слід призначати з особливою обережністю пацієнтам, які отримують лікування інгібіторами МАО, трициклічними антидепресантами або іншими препаратами з відомим впливом на збільшення інтервалу QTc або протягом 2 тижнів після припинення застосування цих препаратів у зв'язку з тим, що вплив агоністів адренорецепторів на серцево-судинну систему може посилюватись переліченими групами препаратів. Лікарські препарати з певним впливом на збільшення інтервалу QTc характеризуються підвищеним ризиком виникнення шлуночкової аритмії при їх застосуванні.
Взаємодія з діуретиками, що не належать до калійзберігаючих:
Зміни параметрів електрокардіограми та/або гіпокаліємія, які можуть виникнути в результаті прийому діуретиків, що не належать до калійзберігаючих (таких як петлеві або тіазидні діуретики), можуть різко посилюватися під дією бета-агоністів, особливо при перевищенні їх рекомендованої дози. Незважаючи на те, що клінічне значення цих ефектів невідоме, рекомендується з обережністю призначати бета-агоністи одночасно з діуретиками, що не належать до калійзберігаючих.
ПередозуванняПри проведенні клінічних досліджень не виявлено даних про передозування препаратом Треледжі Еліпта.
Симптоми та ознаки
Передозування препаратом Треледжі Еліпта може викликати розвиток ознак, симптомів або небажаних ефектів, зумовлених фармакологічною дією окремих компонентів препарату.
Лікування:
Специфічного лікування передозування препаратом Треледжі Еліпта відсутнє. У разі передозування, при необхідності, слід проводити підтримуючу терапію з належним спостереженням у фахівців. Можливість застосування кардіоселективних бета-адреноблокаторів слід розглядати лише у разі виражених ефектів передозування вілантеролу, які мають клінічне значення та не відповідають заходам підтримуючої терапії. Кардіоселективні бета-адреноблокатори слід обережно призначати пацієнтам з епізодами бронхоспазму в анамнезі. Подальше ведення пацієнтів має здійснюватися відповідно до клінічних показань.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Препарати для лікування обструктивних захворювань дихальних шляхів, адреноміметики у комбінації з антихолінергічними засобами, включаючи потрійні комбінації з глюкокортикостероїдними засобами
Код АТХ: R03AL08.
Фармакодинаміка:
Механізм дії:
Вілантерол, умеклідиній та флутиказону фуроат відносяться до трьох різних класів лікарських препаратів: селективний бета2 адреноміметик тривалої дії (ДДБА), антагоніст мускаринових рецепторів тривалої дії (також позначається як ДДАХ або антихолінерг.
Вілантерол
Вілантерол є селективним ДДБА. Фармакологічні ефекти агоністів бета2-адренорецепторів, включаючи вілантерол, принаймні частково пов'язані зі стимуляцією внутрішньоклітинної аденілатциклази — ферменту, який каталізує перетворення аденозинтрифосфату (АТФ) на циклічний 3',5'-аденозинмонофосфат (циклічний АМФ). Підвищення концентрації циклічного АМФ призводить до розслаблення гладкої мускулатури бронхів та пригнічення вивільнення з клітин (насамперед із опасистих клітин) медіаторів реакцій гіперчутливості негайного типу.
Умеклідиній
Умеклідин є неспецифічним антагоністом мускаринових рецепторів тривалої дії (також званий антихолінергіком). Умеклідиній має бронхорозширювальну дію шляхом конкурентного інгібування зв'язування ацетилхоліну з мускариновими ацетилхоліновими рецепторами гладкої мускулатури дихальних шляхів. При проведенні доклінічних досліджень на моделях in vitro дана сполука демонструє повільну оборотність дії щодо мускаринових рецепторів підтипу м3 людини, а на моделях in vivo була показана тривалість дії препарату після введення безпосередньо у легені.
Флутиказона фуроат
Флутиказона фуроат є глюкокортикостероїдом з вираженою протизапальною дією. Точний механізм впливу флутиказону фуроату на симптоми бронхіальної астми та ХОЗЛ невідомий. Глюкокортикостероїди продемонстрували широкий спектр дії на різні типи клітин (наприклад, еозинофіли, макрофаги, лімфоцити) та медіатори (наприклад, цитокіни та хемокіни), що беруть участь у процесі запалення.
Фармакодинамічні ефекти.
Вплив на серцево-судинну систему:
Вплив препарату Треледжі Еліпта на тривалість інтервалу QT не оцінювався у докладному дослідженні впливу на інтервал QT (TQT). У дослідженнях TQT із застосуванням комбінації вілантеролу з флутиказону фуроатом та вілантеролу з умеклідінієм не виявлено клінічно значущого впливу на інтервал QT при застосуванні препарату Треледжі Еліпта у терапевтичних дозах. Не виявлено клінічно значущого впливу на інтервал QTc при оцінці ЕКГ централізованим способом у 1519 пацієнтів з бронхіальною астмою, які застосовували препарат Треледжі Еліпта протягом періоду до 24 тижнів, та у підгрупі з 364 пацієнтів, які застосовували препарат протягом періоду до 52 тижнів.
Клінічна ефективність та безпека:
Безпека та ефективність препарату Треледжі Еліпта були оцінені у 2436 дорослих пацієнтів з неадекватно контрольованою на тлі поточної комбінованої терапії (інгаляційні глюкокортикостероїди плюс ДДБА) бронхіальною астмою в рандомізованому багатоцентровому подвійному сліпому2 ування 205715, CAPTAIN). У дослідженні було оцінено ефективність препарату Треледжі Еліпта щодо функції легень, середньорічної частоти розвитку помірних та тяжких загострень бронхіальної астми, контролю симптомів бронхіальної астми та якості життя пацієнта, пов'язаного зі станом здоров'я, при проведенні порівняння із застосуванням комбінації вілантеролу та флутиказону фуроату. Первинною кінцевою точкою була зміна мінімального обсягу форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1) від вихідного рівня на 24 тижні. Ключовою вторинною кінцевою точкою була середньорічна частота помірних/важких загострень бронхіальної астми.
Зміна мінімального ОФВ1 щодо вихідного рівня на 24-му тижні показала статистично значущі поліпшення функції легень при застосуванні препарату Треледжі Еліпта в дозі 22 мкг + 55 мкг + 92 мкг у порівнянні з комбінацією вілантеролу та флутиказону фуроату 2 мкз препарату Треледжі Еліпта у дозуванні 22 мкг + 55 мкг + 184 мкг порівняно з комбінацією вілантеролу та флутиказону фуроату у дозуванні 22 мкг + 184 мкг.
Помірні/важкі загострення бронхіальної астми оцінювали протягом 52-тижневого періоду терапії. У зведеному аналізі середньорічна частота помірних/важких загострень була нижчою при застосуванні препарату Треледжі Еліпта в дозах 22 мкг + 55 мкг + 92 мкг і 22 мкг + 55 мкг + 184 мкг у порівнянні з застосуванням комбінації вілантеролу2 флу мкг та 22 мкг + 184 мкг (зниження частоти на 13 %; 95 % ДІ: від -5,2 до 28,1), проте різниця не була статистично достовірною (p = 0.151).
Фармакокінетика:
При інгаляційному застосуванні препарату Треледжі Еліпта фармакокінетика кожного компонента у здорових добровольців була порівнянна з такою, що спостерігається при застосуванні діючих речовин у вигляді комбінації вілантеролу з флутиказону фуроатом, комбінації вілантеролу з умеклідінієм або кожного компонента у вигляді монотерапії.
Популяційний аналіз фармакокінетики був проведений для оцінки системної експозиції вілантеролу, умеклідинію та флутиказону фуроату у пацієнтів з бронхіальною астмою. У цьому аналізі системні концентрації (рівноважні Cmax та AUC0-24) вілантеролу та флутиказону фуроату після застосування препарату Треледжі Еліпта (22 мкг + 55 мкг + 92 мкг/доза та 22 мкг + 55 мкг + 184 мкг/доза) спостерігаються після застосування подвійної комбінації вілантеролу та флутиказону фуроату з відповідними дозами флутиказону фуроату 92 мкг та 184 мкг; системна експозиція умеклідинію 55 мкг після застосування препарату Треледжі Еліпта була в межах діапазону показників, які спостерігалися після застосування умеклідинію у дозуванні 55 мкг у вигляді монотерапії.
Всмоктування.
Вілантерол
У здорових добровольців після інгаляції препарату Треледжі Еліпта максимальна концентрація в плазмі (Cmax) вілантеролу досягалася через 7 хвилин. Абсолютна біодоступність вілантеролу при інгаляційному введенні в середньому становила 27% з урахуванням незначного всмоктування речовини з ротової порожнини. Після повторних інгаляцій комбінації вілантеролу та флутиказону фуроату рівноважний стан досягався протягом 6 днів, при цьому відзначалося не більше 1,5 кратне накопичення.
Умеклідиній
У здорових добровольців після інгаляції препарату Треледжі Еліпта Cmax умеклідин досягався через 5 хвилин. Абсолютна біодоступність умеклідинію при інгаляційному введенні в середньому становила 13% з урахуванням незначного всмоктування речовини з ротової порожнини. Після повторних інгаляцій умеклідинію рівноважний стан досягався протягом 7–10 днів із 1,5–2 кратним накопиченням.
Флутиказона фуроат
У здорових добровольців після інгаляції препарату Треледжі Еліпта Cmax флутиказону фуроату досягали через 15 хвилин. Абсолютна біодоступність флутиказону фуроату при інгаляційному введенні комбінації вілантеролу та флутиказону фуроату становила в середньому 15,2 %, що обумовлено, в першу чергу, всмоктуванням інгаляційної частини дози, що надійшла у легені, з урахуванням незначного всмоктування. Після повторних інгаляцій комбінації вілантеролу з флутиказону фуроатом рівноважний стан досягався протягом 6 днів, при цьому відзначалося не більше 1,6 кратне накопичення.
РОЗПОДІЛ.
Вілантерол
Після внутрішньовенного введення вілантеролу здоровим добровольцям середній обсяг розподілу у рівноважному стані становив 165 літрів. Зв'язування з білками плазми крові людини in vitro в середньому становило 94%.
Умеклідин
Після внутрішньовенного введення умеклідинію здоровим добровольцям середній обсяг розподілу становив 86 літрів. Зв'язування з білками плазми крові людини in vitro в середньому становило 89%.
Флутіказону фуроат
Після внутрішньовенного введення флутиказону фуроату здоровим добровольцям середній обсяг розподілу становив 661 літр. Зв'язування з білками плазми крові людини in vitro в середньому становило понад 99,6 %.
МЕТАБОЛІЗМ.
Вілантерол
Дослідження in vitro показали, що вілантерол метаболізується, головним чином, під дією ізоферменту CYP3А4 системи цитохрому Р450 і є субстратом переносника P глікопротеїну (P gp). Основним шляхом метаболізму є деалкілування з утворенням ряду метаболітів, що володіють істотно нижчою бета1- і бета2 адреноміметичної активністю. Метаболічний профіль для плазми крові, визначений в організмі людини під час дослідження з використанням радіоактивних ізотопів після перорального прийому вілантеролу, узгоджується з високим рівнем метаболізму першого проходження. Системна експозиція метаболітів низька.
Умеклідиній
Дослідження in vitro показали, що умеклідин метаболізується головним чином під дією ізоферменту CYP2D6 системи цитохрому P450 і є субстратом переносника Р gp. Основним шляхом метаболізму умеклідинію є окислення (гідроксилювання, O деалкілування) з подальшою кон'югацією (глюкуронізація і т.д.), що призводить до утворення ряду метаболітів з нижчою фармакологічною активністю або метаболітів, фармакологічна активність яких не встановлена. Системна експозиція таких метаболітів низька.
Флутиказона фуроат
Дослідження in vitro показали, що флутиказон фуроат метаболізується головним чином під дією ізоферменту CYP3А4 системи цитохрому P450 і є субстратом переносника P gp. Флутиказону фуроат переважно метаболізується шляхом гідролізу S фторметилкарботіоатної групи з утворенням метаболітів, що характеризуються значно нижчою глюкокортикостероїдною активністю. Системна експозиція метаболітів низька.
ВИВЕДЕННЯ.
Вілантерол
Після інгаляцій вілантеролу протягом 10 діб період напіввиведення з плазми склав у середньому 11 годин. Плазмовий кліренс вілантеролу після внутрішньовенного введення становив 108 л/год. Після перорального прийому вілантеролу, міченого радіоактивним ізотопом, 70% радіоактивної речовини виводилося нирками та 30% – через кишечник. Виведення вілантеролу головним чином відбувалося метаболічним шляхом з подальшою екскрецією метаболітів нирками та через кишечник.
Умеклідиній
Після інгаляцій умеклідинію протягом 10 діб період напіввиведення з плазми крові становив у середньому 19 годин, при цьому у рівноважному стані від 3 до 4 % незміненої речовини виводилося нирками. Плазмовий кліренс умеклідинію після внутрішньовенного введення становив 151 л/год. Після внутрішньовенного введення близько 58% від введеної дози речовини, міченої радіоактивним ізотопом, виділялося через кишечник, приблизно 22% від введеної дози речовини, міченої радіоактивним ізотопом, виділялося нирками. Виділення через кишечник пов'язаних із препаратом сполук після внутрішньовенного введення вказує на їхню секрецію у жовч. Після внутрішнього прийому 92 % від прийнятої дози речовини, міченої радіоактивним ізотопом, виділялося через кишечник. Нирками виводилося менше 1% від прийнятої дози (1% від виділеної радіоактивної речовини),
Флутиказону фуроат
Період напіввиведення з плазми крові для флутиказону фуроату після інгаляційного прийому вілантеролу і флутиказону фуроату становив у середньому 24 год. Після внутрішньовенного введення період напіввиведення з плазми крові в середньому становив 15,1 год. год. Виділення нирками становило приблизно 2% внутрішньовенно введеної дози. Після перорального прийому флутиказону фуроат в організмі людини метаболізувався головним чином з утворенням метаболітів, які переважно виводились через кишечник, за винятком дози радіоактивної речовини < 1 %, виведеної нирками.
Особливі групи пацієнтів.
В аналізах популяційної фармакокінетики при бронхіальній астмі (1263 пацієнти у групі вілантеролу; 634 пацієнти у групі умеклідинію; 1265 пацієнтів у групі флутиказону фуроату) оцінювали вплив демографічних кваваріат (раса/етнічна приналежність, вік дінія та флутиказону фуроату. В аналізі популяційної фармакокінетики при ХОЗЛ (n = 821) оцінювали вплив демографічних коваріат (раса/етнічна приналежність, вік, стать, маса тіла) на фармакокінетику вілантеролу, умеклідинію та флутиказону фуроату. Аналізи при порушенні функції нирок та печінки проводили в окремих дослідженнях.
Расова приналежність:
Не спостерігалися клінічно значущі відмінності у системній експозиції вілантеролу, умеклідинію або флутиказону фуроату, які потребують корекції дози при бронхіальній астмі або ХОЗЛ залежно від расової належності. У пацієнтів зі Східної Азії з бронхіальною астмою (східноазіатського, японського та південно-східноазіатського походження) (n = 92), для яких були отримані популяційні дані з фармакокінетики препарату Треледжі Еліпта (22 мкг + 55 мкг + до 2 мкг 55 мкг + 184 мкг/доза), розрахункова Cmax вілантеролу в рівноважному стані була приблизно в 3 рази вищою, ніж у пацієнтів не східноазіатського походження. Не спостерігалося впливу расової приналежності на фармакокінетику умеклідинію або флутиказону фуроату у пацієнтів з бронхіальною астмою.
Пацієнти похилого віку:
Не виявлено клінічно значущого впливу, що потребує коригування дози для пацієнтів похилого віку з бронхіальною астмою.
Пацієнти з порушенням функції нирок:
Застосування комбінації вілантеролу, умеклідинію та флутиказону фуроату у пацієнтів з порушенням функції нирок не оцінювали. Однак були проведені дослідження із застосуванням комбінацій вілантеролу з флутиказону фуроатом та вілантеролу з умеклідінієм. За даними клініко-фармакологічного дослідження для комбінації вілантеролу та флутиказону фуроату порушення функції нирок тяжкого ступеня (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) не призводить до значного збільшення експозиції вілантеролу або флутиказону фуроату або до розвитку більш виражених системних ефектів глюкокорти зі здоровими добровольцями. У дослідженні із застосуванням комбінації вілантеролу з умеклідинієм у пацієнтів з порушенням функції нирок тяжкого ступеня не виявлено ознак підвищення системної експозиції вілантеролу або умеклідинію (Cmax та AUC). Проведені in vitro дослідження зв'язування з білками плазми у пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок та здорових добровольців, у яких не виявлено клінічно значущої зміни зв'язування з білками плазми. Вплив гемодіалізу не вивчався.
Пацієнти з порушенням функції печінки:
Застосування препарату Треледжі Еліпта у пацієнтів із порушенням функції печінки не оцінювали. Однак були проведені дослідження із застосуванням комбінацій вілантеролу з флутиказону фуроатом та вілантеролу з умеклідінієм. Після багаторазового застосування комбінації вілантеролу та флутиказону фуроату протягом 7 днів у пацієнтів з порушенням функції печінки (класу А, В або С за шкалою Чайлд-Пью) було відмічено збільшення системної експозиції флутиказону фуроату (не більше ніж триразове при вимірюванні AUC(0– 24)) у порівнянні зі здоровими добровольцями. У пацієнтів з легким порушенням функції печінки (класу А за шкалою Чайлд-П'ю) не спостерігалося клінічно значущого впливу на середньозважений рівень кортизолу в сироватці крові. Підвищення системної експозиції флутиказону фуроату (комбінація вілантеролу та флутиказону фуроату дозуванням 22 мкг + 184 мкг) у пацієнтів з порушенням функції печінки помірного ступеня (клас В за шкалою Чайлд-Пью) супроводжувалося зниженням концентрації сироваткового кортизолу . У пацієнтів з порушенням функції печінки тяжкого ступеня (клас С за шкалою Чайлд-П'ю), які застосовували комбінацію вілантеролу та флутиказону фуроату дозуванням 11 мкг + 92 мкг, не було відмічено зниження концентрації сироваткового кортизолу (відзначено збільшення концентрації сироваткового кортизолу1). У пацієнтів з помірним або тяжким порушенням функції печінки максимальна доза препарату Треледжі Еліпта становить 22 мкг +55 мкг + 92 мкг. Не було відзначено значного збільшення системної експозиції вілантеролу. Не було отримано даних, що підтверджували збільшення системної експозиції умеклідинію або вілантеролу (Cmax або AUC) у пацієнтів із порушенням функції печінки середнього ступеня. Вплив застосування умеклідинію у пацієнтів з порушенням функції печінки важко оцінювався.
У пацієнтів з бронхіальною астмою не спостерігалися клінічно значущих відмінностей, які потребують корекції дози залежно від статі, маси тіла або індексу маси тіла пацієнта.
У дослідженні за участю осіб із слабкою метаболічною активністю ізоферменту CYP2D6 не було отримано даних, що вказують на клінічно значущий вплив генетичного поліморфізму ізоферменту CYP2D6 на системну експозицію умеклідину.
Вагітність та годування груддюВагітність
Недостатньо даних щодо застосування препарату Треледжі Еліпта у вагітних жінок. У доклінічних дослідженнях виявлено репродуктивну токсичність при застосуванні бета2-агоністів або глюкокортикостероїдів. Застосування препарату Треледжі Еліпта у вагітних жінок допустиме лише в тому випадку, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Період грудного вигодовування
Невідомо, чи виділяються вілантерол, умеклідин, флутиказону фуроат або їх метаболіти з грудним молоком у людини. Однак інші глюкокортикостероїди, антагоністи мускаринових рецепторів та бета2-агоністи виявляються у грудному молоці у людини. Ризик для новонароджених/немовлят, які перебувають на грудному вигодовуванні, не може бути виключений. Необхідно прийняти рішення або про відміну препарату Треледжі Еліпта, або про припинення грудного вигодовування, беручи до уваги користь терапії для матері та користь грудного вигодовування для дитини.
Дані щодо впливу препарату Треледжі Еліпта на фертильність людини відсутні
. У доклінічних дослідженнях вплив на фертильність самців чи самок не виявлено.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаДані, отримані в клінічних дослідженнях:
Дані одного клінічного дослідження за показанням бронхіальної астми фази III та трьох клінічних досліджень за показанням ХОЗЛ фази III були використані для визначення частоти небажаних реакцій, пов'язаних із застосуванням препарату Треледжі Еліпта. У програмі клінічних досліджень за показанням бронхіальна астма загалом 1623 дорослі пацієнти були оцінені на предмет розвитку небажаних реакцій. У програмі клінічних досліджень за показанням ХОЗЛ до комплексної оцінки небажаних реакцій було включено 5589 дорослих пацієнтів.
Якщо частота розвитку небажаної реакції відрізнялася між дослідженнями та популяціями, то далі вказано більш високу частоту.
Небажані реакції, представлені нижче, перераховані відповідно до ураження органів і систем органів і частотою народження. Частота народження визначається наступним чином: дуже часто (> 1/10), часто (> 1/100 і < 1/10), нечасто (> 1/1 000 і < 1/100), рідко (> 1/10 000 і <1/1000), дуже рідко (<1/10000).
Інфекційні та паразитарні захворювання: дуже часто: назофарингіт; часто: пневмонія*, інфекція верхніх дихальних шляхів, бронхіт, фарингіт, риніт, синусит, грип, кандидоз порожнини рота та горла, інфекція сечовивідних шляхів, вірусна інфекція дихальних шляхів.
Порушення нервової системи: часто: головний біль; Нечасто: дисгевзія.
Порушення серця: нечасто: надшлуночкова тахіаритмія, тахікардія, фібриляція передсердь.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто: кашель, біль у ротоглотці, дисфонія.
Порушення шлунково-кишкового тракту: часто: запор; нечасто: сухість слизової оболонки ротової порожнини.
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: часто: артралгія, біль у спині; нечасто: переломи.
Опис окремих небажаних реакцій.
Пневмонія у пацієнтів із бронхіальною астмою:
У пацієнтів з бронхіальною астмою (дослідження 205715), які отримували терапію протягом періоду до 52 тижнів, частота розвитку пневмонії становила 1% (5 з 406 пацієнтів) у групі пацієнтів, які отримували препарат Треледжі Еліпта у дозі 22 мкг +55 мкг/ доза та <1% (4 з 408 пацієнтів) у групі пацієнтів, які отримували препарат Треледжі Еліпта у дозі 22 мкг +55 мкг + 184 мкг/доза. Частота розвитку пневмонії становила 2% у групах пацієнтів, які отримували комбінацію вілантеролу та флутиказону фуроату у дозуванні 22 мкг + 92 мкг/доза (7 із 407 пацієнтів) та комбінацію вілантеролу та флутиказону фуроату у дозуванні 7 пацієнтів). Частота розвитку випадків пневмонії, які вимагали госпіталізації, була подібною до груп пацієнтів, отримували препарат Треледжі Еліпта та комбінацію вілантеролу та флутиказону фуроату (<1% у всіх групах). Випадки пневмонії зі смертельними наслідками були виявлені.
Порушення
з боку імунної системи: рідко: реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію, ангіоневротичний набряк, кропив'янку та висип.
особливі вказівкиПрепарат не призначений для застосування у гострому періоді:
Треледжі Еліпта не слід застосовувати для лікування гострих симптомів бронхіальної астми, для яких потрібний бронходилататор короткої дії.
Загострення захворювання:
Збільшення частоти застосування бронходилататорів короткої дії з метою усунення симптомів свідчить про погіршення контролю над захворюванням. У цьому випадку пацієнту потрібна консультація лікаря. Пацієнтам не слід припиняти лікування препаратом Треледжі Еліпта при бронхіальній астмі без рекомендацій та спостереження лікаря, оскільки припинення лікування може призвести до відновлення симптомів. При лікуванні препаратом Треледжі Еліпта можливе виникнення небажаних явищ, пов'язаних із бронхіальною астмою, та загострень. Пацієнтам слід продовжувати лікування, але звернутися до лікаря, якщо симптоми бронхіальної астми залишаються неконтрольованими або погіршуються після початку лікування препаратом Треледжі Еліпта.
Парадоксальний бронхоспазм:
Як і при інших видах інгаляційної терапії, застосування препарату може викликати парадоксальний бронхоспазм, що супроводжується швидким наростанням хрипів, що свисчать, і появою задишки, який може становити загрозу для життя. Лікування препаратом Треледжі Еліпта слід негайно припинити, пацієнт повинен бути оглянутий лікарем і, при необхідності, має бути призначена альтернативна терапія.
Пацієнти з порушенням функції печінки:
Пацієнтам з порушенням функції печінки середнього та тяжкого ступеня, які застосовують препарат Треледжі Еліпта, необхідний контроль щодо розвитку системних небажаних реакцій, пов'язаних із застосуванням глюкокортикостероїдів.
Системні ефекти глюкокортикостероїдів:
При застосуванні інгаляційних глюкокортикостероїдів (особливо при тривалому прийомі високих доз) можуть розвиватися системні побічні реакції. Такі реакції розвиваються значно рідше, ніж при пероральному прийомі глюкокортикостероїдів. До проявів можливої несприятливої системної дії відносяться: пригнічення функції гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи, зниження мінеральної щільності кісток, порушення зору.
Місцеві ефекти інгаляційних глюкокортикостероїдів та пригнічення імунної відповіді:
При застосуванні інгаляційних глюкокортикостероїдів можливий розвиток кандидозу слизової оболонки рота та глотки, потенційне погіршення перебігу інфекцій, у тому числі туберкульозу, паразитарних інфекцій, простазируючих інфекцій.
Порушення зору:
При системному та місцевому застосуванні глюкокортикостероїдів може спостерігатися порушення зору. За наявності у пацієнта таких симптомів, як нечіткість зору або інші порушення зору, слід розглянути можливість направлення пацієнта на консультацію до офтальмолога з метою оцінки можливих причин порушення зору, які можуть включати катаракту, глаукому або рідкісні захворювання (наприклад, центральна серозна хоріоретинопатія (ЦСХР)) . Дані захворювання були відмічені у пацієнтів після системного та місцевого застосування глюкокортикостероїдів.
Антимускаринова активність:
Препарат Треледжі Еліпта слід з обережністю застосовувати у пацієнтів, які страждають на затримку сечі або закритокутову глаукому. Пацієнти повинні бути поінформовані про суб'єктивні та об'єктивні симптоми гострої закритокутової глаукоми та необхідність припинити застосування препарату Треледжі Еліпта та негайно звернутися до лікаря при появі будь-яких з цих симптомів.
Пневмонія у пацієнтів з ХОЗЛ:
У пацієнтів з ХОЗЛ, які застосовують інгаляційні глюкокортикостероїди, відмічено підвищення частоти розвитку пневмонії, у тому числі пневмонії, що потребує госпіталізації. Існують деякі докази підвищеного ризику розвитку пневмонії зі збільшенням дози стероїдів, проте він був продемонстрований переконливо у всіх дослідженнях. Немає переконливих клінічних доказів внутрішньокласових відмінностей за величиною ризику розвитку пневмонії між різними інгаляційними глюкокортикостероїдними препаратами. У деяких випадках при застосуванні інгаляційних препаратів, що містять глюкокортикостероїд флутиказону фуроат, включаючи препарат Треледжі Еліпта, спостерігалися випадки пневмонії з летальним кінцем. Лікарям слід враховувати можливість розвитку пневмонії у пацієнтів із ХОЗЛ, оскільки клінічні ознаки цього інфекційного захворювання збігаються із симптомами загострення ХОЗЛ. До факторів ризику розвитку пневмонії у пацієнтів з ХОЗЛ, які застосовують інгаляційні препарати, що містять глюкокортикостероїд, відносяться куріння, літній вік, пневмонія в анамнезі, низький індекс маси тіла та тяжкий ступінь перебігу ХОЗЛ. При призначенні терапії препаратом Треледжі Еліпта слід враховувати ці фактори, і у разі виникнення пневмонії лікування має бути переглянуте.
Гіпокаліємія:
Агоністи бета2-адренорецепторів можуть викликати значну гіпокаліємію у деяких пацієнтів, яка може призводити до небажаних ефектів з боку серцево-судинної системи. Зменшення сироваткової концентрації калію зазвичай є транзиторним і не потребує замісної терапії. У клінічних дослідженнях із застосуванням препарату Треледжі Еліпта в рекомендованій терапевтичній дозі не було зазначено клінічно значущих ефектів гіпокаліємії. Слід бути обережними при застосуванні препарату Треледжі Еліпта з іншими лікарськими препаратами, які також потенційно можуть викликати розвиток гіпокаліємії.
Гіперглікемія:
Агоністи бета2-адренорецепторів можуть викликати транзиторну гіперглікемію у деяких пацієнтів. У клінічних дослідженнях із застосуванням препарату Треледжі Еліпта в рекомендованій терапевтичній дозі не було зазначено клінічно значущого впливу на концентрацію глюкози в плазмі крові. Є повідомлення про підвищення концентрації глюкози в плазмі крові у пацієнтів із цукровим діабетом, які отримували лікування препаратом Треледжі Еліпта, що слід враховувати при призначенні препарату пацієнтам із цукровим діабетом в анамнезі. Після початку терапії препаратом Треледжі Еліпта у пацієнтів з цукровим діабетом слід ретельніше контролювати концентрацію глюкози у плазмі крові.
Допоміжні речовини:
Препарат Треледжі Еліпта містить лактозу. Пацієнтам з рідкісними спадковими порушеннями у вигляді непереносимості галактози, загальної лактазної недостатності або мальабсорбції глюкози та галактози не слід застосовувати цей лікарський препарат.
Одночасне застосування з іншими агоністами бета2-адренорецепторів тривалої дії:
Препарат Треледжі Еліпта не слід застосовувати спільно з іншими лікарськими препаратами, що містять агоністи бета2-адренорецепторів тривалої дії (наприклад, салметерол, формотерол, арформотерол, індакатерол), оскільки це може привести.
Переклад пацієнтів з терапії системними глюкокортикостероїдами:
Особливу увагу необхідно приділяти пацієнтам, які були переведені з терапії системними глюкокортикостероїдами на інгаляційні глюкокортикостероїди, оскільки для пацієнтів з бронхіальною астмою під час і після перекладу з системних глюкокортикостероїдів на інгаляційні глюкокортикостероїди е розвитку надниркової недостатності. Після відміни системних глюкокортикостероїдів потрібно кілька місяців для відновлення функції гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи (ГГНС). Пацієнти, які раніше отримували лікування преднізолоном (або його еквівалентом) у дозі 20 мг або більше, можуть бути найбільш сприйнятливими, особливо в момент повної відміни системних глюкокортикостероїдів. Протягом цього періоду пригнічення ГГНС у пацієнтів можуть спостерігатися ознаки та симптоми недостатності надниркових залоз при отриманні травми, при хірургічному втручанні, інфекції (особливо при гастроентериті) або інших станах, пов'язаних з тяжкою втратою електролітів. Пацієнтам, яким потрібні глюкокортикостероїди для внутрішнього застосування, слід поступово повільно знижувати дозу системних глюкокортикостероїдів після переходу на препарат Треледжі Еліпта. Під час терапії препаратом Треледжі Еліпта зменшення дози преднізолону може бути досягнуто шляхом зниження добової дози преднізолону на 2,5 мг на тиждень. Під час відміни глюкокортикостероїдів для внутрішнього прийому слід ретельно контролювати функцію легень (ОФВ1), застосування бета-агоністів та симптоми бронхіальної астми. Крім того, слід ретельно спостерігати за пацієнтами щодо виявлення ознак і симптомів надниркової недостатності, таких як стомлюваність, млявість, слабкість, нудота і блювання, а також артеріальна гіпотензія. При переведенні пацієнтів з терапії системними глюкокортикостероїдами на інгаляційні глюкокортикостероїди можуть виявлятися алергічні захворювання, які раніше мали прихований перебіг внаслідок терапії системними глюкокортикостероїдами (наприклад, риніт, кон'юнктивіт, екзема, артрит, еозинофільні захворювання). Під час відміни глюкокортикостероїдів для прийому внутрішньо у деяких пацієнтів можуть виявлятися симптоми відміни системних глюкокортикостероїдів (наприклад, суглобовий та/або м'язовий біль, стомлюваність, депресія), незважаючи на збереження або навіть покращення дихальної функції. і навіть артеріальна гіпотензія. При переведенні пацієнтів з терапії системними глюкокортикостероїдами на інгаляційні глюкокортикостероїди можуть виявлятися алергічні захворювання, які раніше мали прихований перебіг внаслідок терапії системними глюкокортикостероїдами (наприклад, риніт, кон'юнктивіт, екзема, артрит, еозинофільні захворювання). Під час відміни глюкокортикостероїдів для прийому внутрішньо у деяких пацієнтів можуть виявлятися симптоми відміни системних глюкокортикостероїдів (наприклад, суглобовий та/або м'язовий біль, стомлюваність, депресія), незважаючи на збереження або навіть покращення дихальної функції. і навіть артеріальна гіпотензія. При переведенні пацієнтів з терапії системними глюкокортикостероїдами на інгаляційні глюкокортикостероїди можуть виявлятися алергічні захворювання, які раніше мали прихований перебіг внаслідок терапії системними глюкокортикостероїдами (наприклад, риніт, кон'юнктивіт, екзема, артрит, еозинофільні захворювання). Під час відміни глюкокортикостероїдів для прийому внутрішньо у деяких пацієнтів можуть виявлятися симптоми відміни системних глюкокортикостероїдів (наприклад, суглобовий та/або м'язовий біль, стомлюваність, депресія), незважаючи на збереження або навіть покращення дихальної функції. які раніше мали прихований перебіг внаслідок терапії системними глюкокортикостероїдами (наприклад, риніт, кон'юнктивіт, екзема, артрит, еозинофільні захворювання). Під час відміни глюкокортикостероїдів для прийому внутрішньо у деяких пацієнтів можуть виявлятися симптоми відміни системних глюкокортикостероїдів (наприклад, суглобовий та/або м'язовий біль, стомлюваність, депресія), незважаючи на збереження або навіть покращення дихальної функції. які раніше мали прихований перебіг внаслідок терапії системними глюкокортикостероїдами (наприклад, риніт, кон'юнктивіт, екзема, артрит, еозинофільні захворювання). Під час відміни глюкокортикостероїдів для прийому внутрішньо у деяких пацієнтів можуть виявлятися симптоми відміни системних глюкокортикостероїдів (наприклад, суглобовий та/або м'язовий біль, стомлюваність, депресія), незважаючи на збереження або навіть покращення дихальної функції.
Супутні захворювання:
При застосуванні інгаляційних глюкокортикостероїдів, у тому числі препарату Треледжі Еліпта, необхідно бути обережними у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, гіпокаліємією, судомними розладами, тиреотоксикозом, гіперглікемією, цукровим діабетом, ке.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами Дослідження щодо оцінки впливу препарату Треледжі Еліпта на здатність виконувати завдання, що вимагають прийняття рішень, рухових або когнітивних навичок, не проводилися.
На підставі фармакологічних властивостей вілантеролу, умеклідинію або флутиказону фуроату при застосуванні в терапевтичних дозах несприятливий вплив препарату на ці види діяльності не передбачається.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 30 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці. Розкритий алюмінієвий контейнер зберігати трохи більше 6 тижнів. У спеціально відведеному полі "Використовувати до" на етикетці інгалятора напишіть дату утилізації. Дату слід вказати відразу після того, як інгалятор було вилучено з контейнера.
Спосіб застосування та дозиПрепарат Треледжі Еліпта призначений лише для інгаляційного застосування.
Препарат Треледжі Еліпта слід застосовувати один раз на добу в той самий час, вранці або ввечері. Після інгаляції пацієнту слід прополоскати рот водою, не ковтаючи її.
Пацієнти повинні бути поінформовані про необхідність регулярного застосування препарату Треледжі Еліпта навіть у разі безсимптомного перебігу захворювання.
При виникненні симптомів бронхіальної астми в період між прийомами препарату як невідкладна терапія слід застосовувати інгаляційні форми бета2-агоністів короткої дії.
Лікар повинен регулярно оцінювати ефективність терапії, щоб одержувана пацієнтами доза препарату Треледжі Еліпта залишалася оптимальною і змінювалася лише за рекомендацією лікаря.
Дорослі:
Рекомендована доза – одна інгаляція препарату Треледжі Еліпта 22 мкг + 55 мкг + 92 мкг один раз на добу або одна інгаляція препарату Треледжі Еліпта 22 мкг + 55 мкг + 184 мкг один раз на добу.
Початкова доза препарату 22 мкг + 55 мкг + 92 мкг призначається пацієнтам, яким потрібна низька або середня доза інгаляційного глюкокортикостероїду у комбінації з антагоністом мускаринових рецепторів тривалої дії та бета2-агоністом тривалої дії.
Препарат Треледжі Еліпта в дозі 22 мкг + 55 мкг + 184 мкг призначається пацієнтам, яким потрібна більш висока доза інгаляційного глюкокортикостероїду в комбінації з антагоністом мускаринових рецепторів тривалої дії та бета2-агоністом.
За відсутності ефективного контролю у пацієнтів на тлі терапії препаратом Треледжі Еліпта дозуванням 22 мкг + 55 мкг + 92 мкг слід розглянути питання про збільшення дози до 22 мкг + 55 мкг + 184 мкг, що може забезпечити додаткове покращення контролю бронхіальної астми.
Діти та підлітки:
Безпека та ефективність застосування препарату Треледжі Еліпта у дітей та підлітків віком до 18 років не встановлена.
Пацієнти похилого віку:
Пацієнтам старше 65 років корекція дози не потрібна.
Пацієнти з порушенням функції нирок:
Пацієнтам з порушенням функції нирок корекція дози не потрібна.
Пацієнти з порушенням функції печінки:
Слід бути обережними при застосуванні препарату у пацієнтів з порушенням функції печінки, у яких може існувати підвищений ризик розвитку системних небажаних реакцій, пов'язаних із застосуванням глюкокортикостероїдів. Для пацієнтів з порушенням функції печінки помірним або тяжким ступенем слід застосовувати препарат Треледжі Еліпта в іншій дозі: 22 мкг + 55 мкг + 92 мкг.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Треледжи Эллипта порошок для ингдозир 14 доз 22 мкг+55 мкг+184 мкг/доза производится компанией ГЛАКСОСМИТКЛЯЙН ТРЕЙДИНГ. Само производство расположено в стране Соединенное Королевство.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Треледжи Эллипта порошок для ингдозир 14 доз 22 мкг+55 мкг+184 мкг/доза и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Треледжи Эллипта порошок для ингдозир 14 доз 22 мкг+55 мкг+184 мкг/доза в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Треледжи Эллипта порошок для инг.дозир. 30 доз 22 мк... Треледжи Эллипта порошок для инг.дозир. 30 доз 22 мкг+55 мкг+184 мкг/доза, Треледжи Эллипта порошок для инг.дозир. 30 доз 22 мк... Треледжи Эллипта порошок для инг.дозир. 30 доз 22 мкг+55 мкг+92 мкг/доза.
Пока нет комментариев