Тражента таб п/об пленочной 5мг 30 шт
Топ продаж
Суперцена
Тражента таб п/об пленочной 5мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: лінагліптин – 5 мг;
Допоміжні речовини:
Маннітол – 130,9 мг, крохмаль прежелатинізований – 18 мг, крохмаль кукурудзяний – 18 мг, коповідон – 5,4 мг, магнію стеарат – 2,7 мг; плівкова оболонка: Опадрай® рожевий (02F34337) – 5 мг (гіпромелоза 2910 – 2,5 мг, титану діоксид (Е 171) – 1,25 мг, тальк – 0,875 мг, макрогол 6000 – 0,25 мг, барвник заліза (Е 172) - 0,125 мг).
Опис:
Круглі двоопуклі зі скошеними краями таблетки, покриті плівковою оболонкою світло-червоного кольору, з гравіюванням символу компанії на одній стороні та з гравіюванням «D5» на іншій стороні таблетки.
Форма випуску:
Пігулки, вкриті плівковою оболонкою 5 мг.
По 7 таблеток у блістер із Al/Al. По 2, 4 або 8 блістерів з інструкцією із застосування в картонну пачку.
По 10 таблеток у блістер. По 3 блістери з інструкцією із застосування в картонну пачку.
ПротипоказанняГіперчутливість до будь-якого компонента препарату;
Цукровий діабет 1 типу;
Діабетичний кетоацидоз;
Вагітність та період грудного вигодовування;
Дитячий вік віком до 18 років.
з обережністю
панкреатит в анамнезі;
Пацієнти віком від 80 років;
Застосування у комбінації з похідними сульфонілсечовини та/або інсуліном.
Дозування5 мг
Показання до застосуванняЦукровий діабет 2 типу: як монотерапія – у пацієнтів з неадекватним контролем глікемії тільки на тлі дієти та фізичних вправ, при непереносимості метформіну або при протипоказанні до його застосування внаслідок ниркової недостатності;
як двокомпонентна комбінована терапія з метформіном, похідними сульфонілсечовини або тіазолідиндіоном у разі неефективності дієтотерапії, фізичних вправ і монотерапії цими препаратами;
як трикомпонентна комбінована терапія з метформіном та похідними сульфонілсечовини у разі неефективності дієтотерапії, фізичних вправ та комбінованої терапії цими препаратами; в якості двокомпонентної комбінованої терапії з інсуліном або багатокомпонентної терапії з інсуліном та метформіном та/або піоглітазоном та/або похідними сульфонілсечовини у разі неефективності дієтотерапії, фізичних вправ та комбінованої терапії цими препаратами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиОцінка лікарських взаємодій in vitro: лінагліптин є слабким конкурентним інгібітором ізоферменту CYP3A4. Лінагліптин не пригнічує інші ізоферменти CYP і не є їх індуктором. Лінагліптин є субстратом для P-глікопротеїну (P-gp) і інгібує в невеликій мірі опосередкований P-глікопротеїном транспорт дигоксину.
Оцінка лікарських взаємодій in vivo: лінагліптин не надає клінічно значущого впливу на фармакокінетику метформіну, глібенкламіду, симвастатину, піоглітазону, варфарину, дигоксину та пероральних контрацептивних препаратів, що доведено в умовах in vivo, та ґрунтується на низькій взаємодії. CYP3A4, CYP2C9, CYP2C8, P-глікопротеїном та транспортними молекулами органічних катіонів
Метформін. Спільне застосування метформіну (багаторазовий щоденний прийом дози 850 мг 3 рази на день) та лінагліптину в дозі 10 мг 1 раз на день (вище терапевтичної дози) у здорових добровольців не призводило до клінічно значущих змін фармакокінетики лінагліптину або метформіну. Таким чином, лінагліптин не є інгібітором транспорту органічних катіонів.
Похідні сульфонілсечовини. Фармакокінетика лінагліптину (5 мг) не змінювалася при сумісному застосуванні з глібенкламідом (одноразова доза глибуриду 1,75 мг) та багаторазового прийому лінагліптину внутрішньо (по 5 мг). Однак клінічно незначне зниження значень AUC і Cmax глібенкламіду відзначалося на 14 %. Оскільки глибенкламід метаболізується в основному CYP2C9, ці дані також підтверджують висновок про те, що лінагліптин не є інгібітором CYP2C9. Не очікується клінічно суттєвих взаємодій та з іншими похідними сульфонілсечовини (наприклад, гліпізидом та глімепіридом), які, як і глібенкламід, в основному метаболізуються за участю CYP2C9.
Тіазолідиндіони. Спільне застосування кількох доз лінагліптину по 10 мг на день (вище терапевтичної дози) та піоглітазону по 45 мг на день (багаторазовий прийом), який є субстратом для CYP2C8 та CYP3A4, не впливало на клінічно значущий вплив на фармакокінетику лінагліптину або піоглітону. . Це вказує на те, що лінагліптин in vivo не є інгібітором метаболізму, опосередкованого CYP2C8, і підтверджує висновок про відсутність істотного інгібуючого впливу лінагліптину in vivo на CYP3A4.
Ритонавір. Спільне застосування лінагліптину (одноразова доза 5 мг всередину) і ритонавіру (багаторазовий прийом дози 200 мг всередину), активного інгібітора P-глікопротеїну (P-gp) та ізоферменту CYP3A4, збільшувало значення AUC і Cmax лінагліптину, приблизно, в рази, відповідно. Однак ці зміни фармакокінетики лінагліптину не вважалися значущими. Тому клінічно суттєвої взаємодії з іншими інгібіторами P-глікопротеїну та CYP3A4 не очікується, і зміни дози не потрібно
Рифампіцин. Багаторазове спільне застосування лінагліптину та рифампіцину, активного індуктора P-глікопротеїну та ізоферменту CYP3A4, призводило до зниження значень AUC та Cmax лінагліптину, відповідно на 39,6 % та 43,8 %, та до зниження інгібування базальної активності дипептид 30%. Таким чином, очікується, що клінічна ефективність лінагліптину, що застосовується в комбінації з активними індукторами P-глікопротеїну, зберігатиметься, хоча може виявлятися не повною мірою.
Дігоксин. Спільне багаторазове застосування у здорових добровольців лінагліптину (5 мг на день) та дигоксину (0,25 мг на день) не впливало на фармакокінетику дигоксину. Таким чином, лінагліптин in vivo не є інгібітором транспорту, опосередкованого P-глікопротеїном.
Варфарін. Лінагліптин, що застосовувався багаторазово в дозі 5 мг на день, не змінював фармакокінетику варфарину, що є субстратом для CYP2C9, що свідчить про відсутність у лінагліптину здатності інгібувати CYP2C9.
Симвастатин. Лінагліптин, що застосовувався у здорових добровольців багаторазово в дозі 10 мг на день (вище терапевтичної дози), мало мінімальний вплив на фармакокінетичні показники симвастатину, що є чутливим субстратом для CYP3A4. Після прийому лінагліптину в дозі 10 мг разом із симвастатином, який застосовувався у добовій дозі 40 мг протягом 6 днів, величина AUC симвастатину підвищувалася на 34 %, а величина Cmax – на 10 %. Таким чином, лінагліптин є слабким інгібітором метаболізму, що опосередковується CYP3A4. Зміна дози при одночасному прийомі з препаратами, що метаболізуються за участю CYP3A4, вважається недоцільною
Пероральні контрацептивні препарати. Спільне застосування лінагліптину в дозі 5 мг з левоноргестрелом або етинілестрадіолом не змінювало фармакокінетику цих препаратів.
ПередозуванняПід час проведення контрольованих клінічних досліджень у здорових добровольців одноразові дози лінагліптину, які досягали 600 мг (у 120 разів перевищували рекомендовану дозу), переносилися добре. Досвіду застосування дози, що перевищує 600 мг, немає. У разі передозування рекомендується вживати звичайних заходів підтримуючого характеру, наприклад, видалення неабсорбованого препарату із шлунково-кишкового тракту, здійснення клінічного контролю та проведення симптоматичного лікування.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Гіпоглікемічний засіб – дипептидилпептидази – 4 інгібітор.
Фармакодинаміка:
Лінагліптин є інгібітором ферменту дипептидилпептидази-4 (ДПП-4), який бере участь в інактивації гормонів інкретинів – глюкагоноподібного пептиду 1 типу (ГПП-1) та глюкозозалежного інсулінотропного поліпептиду (ГІП). Ці гормони швидко руйнуються ферментом ДПП-4. Обидва ці інкретини беруть участь у підтримці концентрації глюкози на фізіологічному рівні. Базальні концентрації ГПП-1 та ГІП протягом доби низькі, вони швидко підвищуються у відповідь на прийом їжі. ГПП-1 та ГІП посилюють біосинтез інсуліну та його секрецію бета-клітинами підшлункової залози при нормальній або підвищеній концентрації глюкози крові. Крім того, ГПП-1 знижує секрецію глюкагону альфа-клітинами підшлункової залози, що призводить до зменшення продукції глюкози в печінці. Лінагліптин активно зв'язується з ферментом ДПП-4 (зв'язок оборотний), що викликає стійке підвищення концентрації інкретинів та тривале збереження їхньої активності. Препарат ТРАЖЕНТА® збільшує глюкозозалежну секрецію інсуліну та знижує секрецію глюкагону, що призводить до нормалізації концентрації глюкози у крові. Лінагліптин вибірково зв'язується з ферментом ДПП-4 і має у 10000 разів більшу селективність по відношенню до ДПП-4 у порівнянні з ферментами дипептидилпептидази-8 або дипептидилпептидази-9 in vitro. У клінічних дослідженнях, де застосовувався лінагліптин у вигляді монотерапії, комбінованої терапії з метформіном, комбінованої терапії з препаратами сульфонілсечовини, комбінованої терапії з інсуліном, комбінованої терапії з метформіном та препаратами сульфонілсечовини, комбінованої терапії з метформіном оглитазоном,
так і комбінована терапія лінагліптином і метформіном призводили до статистично значущого зниження глікозильованого гемоглобіну (HbA1c) на 2,0% і 2,8%, відповідно (вихідне значення HbA1c становило 9,9% і 9,8%, відповідно). Показник різниці в методах лікування -0,8% (95% ДІ від -1,1 до - 0,5) продемонстрував переваги вихідної комбінованої терапії лінагліптином та метформіном над монотерапією лінагліптином (p<0,0001).
Фармакокінетика:
Фармакокінетика лінагліптину була всебічно вивчена при застосуванні у здорових добровольців та у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу. У здорових добровольців після прийому лінагліптину в дозі 5 мг він швидко всмоктувався, максимальна концентрація лінагліптину в плазмі (Сmax) досягалася через 1,5 години. Концентрація лінагліптину в плазмі знижується трифазно. Термінальний період напіввиведення тривалий, більше 100 годин, що в основному обумовлено стійким зв'язуванням лінагліптину з ферментом ДПП-4, однак, оскільки зв'язок оборотний, накопичення лінагліптину не відбувається. Ефективний період напіввиведення після багаторазового прийому лінагліптину в дозі 5 мг становить приблизно 12 годин. У разі прийому лінагліптину в дозі 5 мг 1 раз на день стійкі концентрації лінагліптину в плазмі досягаються після третьої дози.
Всмоктування: абсолютна біодоступність лінагліптину становить приблизно 30 %. Прийом лінагліптину разом з їжею, що містить велику кількість жирів, не надає клінічно суттєвого впливу на фармакокінетику. У дослідженнях in vitro показано, що лінагліптин є субстратом для P-глікопротеїну та ізоферменту CYP3A4. Ритонавір, як потенційний інгібітор P-глікопротеїну та ізоферменту CYP3A4, може вдвічі збільшувати значення AUC (площа під кривою «концентрація – час»). Рифампіцин, як потенційний індуктор P-глікопротеїну та ізоферменту CYP3A4, може знижувати значення AUC у період рівноважного стану фармакокінетики.
Розподіл: обсяг розподілу після одноразового внутрішньовенного введення лінагліптину в дозі 5 мг здоровим добровольцям становить приблизно 1,110 літрів, що вказує на інтенсивний розподіл у тканинах. Зв'язування лінагліптину з білками плазми залежить від його концентрації і становить при концентрації 1 нмоль/л близько 99 %, а при концентрації понад 30 нмоль/л – 75-89 %, що відбиває насичення зв'язування лінагліптину з ДПП-4 у міру збільшення його концентрації. При високій концентрації, коли виникає повне насичення ДПП-4, 70-80% лінагліптину зв'язується з іншими білками плазми (не з ДПП-4), а 30-20% лінагліптину знаходиться в плазмі в незв'язаному стані.
Метаболізм: приблизно 5% лінагліптину виводиться нирками. Метаболізується незначна частина лінагліптину. Метаболізм відіграє другорядну роль у виведенні лінагліптину. Відомий один основний метаболіт лінагліптину, який не має фармакологічної активності.
Виведення: переважний шлях виведення через кишечник. Через 4 дні після перорального застосування міченого лінагліптину [14C] у здорових добровольців виводилося приблизно 85 % дози (через кишечник 80 % та нирками 5 %) при кліренсі креатиніну приблизно 70 мл/хв.
Фармакокінетика у особливих груп пацієнтів
Ниркова недостатність: у пацієнтів з легкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну (КК) від 50 до <80 мл/хв.) вплив лінагліптину в стаціонарну фазу можна порівняти з впливом препарату у здорових піддослідних. При помірній нирковій недостатності (КК від 30 до < 50 мл/хв.) спостерігалося невелике збільшення впливу (приблизно в 1,7 раза порівняно зі здоровими випробуваними). Дія лінагліптину у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу та тяжкою нирковою недостатністю (КК < 30 мл/хв.) була збільшена приблизно в 1,4 рази порівняно з пацієнтами з цукровим діабетом та нормальною функцією нирок. Моделювання значень AUC лінагліптину у пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності показало, що вплив у цих випадках можна порівняти з впливом препарату у пацієнтів з помірними або тяжкими порушеннями функції нирок. Не очікується, що застосування гемодіалізу або перитонеального діалізу дозволить домогтися виведення лінагліптину в терапевтично суттєвому ступені. У зв'язку з цим у пацієнтів з будь-яким ступенем ниркової недостатності змін дозування лінагліптину не потрібно
Печінкова недостатність: у пацієнтів з легкою, помірною та тяжкою печінковою недостатністю (за класифікацією Чайлд-П'ю) середні значення AUC та Cmax лінагліптину після його багаторазового застосування у дозі 5 мг були схожі з відповідними значеннями у порівнянних здорових випробуваних. Змін дозування лінагліптину у пацієнтів з легкою, помірною та тяжкою печінковою недостатністю не потрібно.
Індекс маси тіла (ІМТ): змін дозування лінагліптину в залежності від ІМТ не потрібно.
Стать: змін дозування лінагліптину в залежності від статі не потрібно
Пацієнти похилого віку: змін дозування лінагліптину залежно від віку не потрібно, оскільки вік не впливав на клінічно значущий вплив на фармакокінетику лінагліптину за даними популяційного фармакокінетичного аналізу, що проводився в клінічних дослідженнях. Як у літніх пацієнтів (вік 65–80 років), так і у молодших пацієнтів концентрації лінагліптину в плазмі були порівняні.
Діти: фармакокінетика лінагліптину у дітей не вивчалася.
Раса: змін дозування лінагліптину в залежності від раси не потрібно. Раса не мала істотного впливу на концентрації лінагліптину в плазмі за даними комбінованого аналізу фармакокінетичних даних, отриманих у пацієнтів європеоїдної раси, пацієнтів латиноамериканського походження, афро-американців та пацієнтів азіатської раси. Крім того, було встановлено подібність фармакокінетичних характеристик лінагліптину в спеціальних дослідженнях, що проводилися у здорових добровольців європеоїдної раси та жителів Японії та Китаю, а також у пацієнтів афро-американців із цукровим діабетом 2 типу.
Вагітність та годування груддюЗастосування лінагліптину під час вагітності протипоказане. Застосування лінагліптину в період грудного вигодовування протипоказане. Дані, отримані у доклінічних дослідженнях у тварин, свідчать про проникнення лінагліптину та його метаболіту у грудне молоко. Не виключається ризик впливу на новонароджених та дітей при грудному вигодовуванні. При необхідності застосування лінагліптину в період грудного вигодовування, годування груддю необхідно припинити.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаЧастота побічних ефектів при прийомі лінагліптину 5 мг була аналогічною частоті побічних ефектів при прийомі плацебо. Припинення терапії через небажані явища було вищим у групі пацієнтів, які отримували плацебо (4,3 %), ніж у групі, які отримували лінагліптин у дозі 5 мг (3,4 %). Небажані реакції, що спостерігалися у пацієнтів, які отримували лінагліптин як монотерапію та комбіновану терапію з іншими гіпоглікемічними засобами в плацебо-контрольованих дослідженнях, представлені нижче в Таблиці (небажані реакції класифікувалися по органах і системах і відповідно до бажаних у MedDRA термінів) частоти
Категорії частоти визначаються так: дуже часто (>1/10), часто (від >1/100 до <1/10), нечасто (від >1/1000 до <1/100), рідко (від >1/10000 до <1/1000) або дуже рідко (<1/10000); виділяються також небажані реакції, частота яких невідома (не може бути оцінена на підставі наявних даних).
При монотерапії лінагліптином
Порушення з боку імунної системи: нечасто-гіперчутливість
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто-кашель
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: частота невідома-панкреатит
Інфекційні та паразитарні захворювання: нечасто-назо
Лабораторні та інструментальні дані: рідко-підвищення амілази в плазмі крові
При застосуванні лінагліптину з метформіном Порушення з боку імунної системи:
нечасто
-гіперчутливість
невідома-панкреатит
Інфекційні та паразитарні захворювання: нечасто-назофарингіт
Лабораторні та інструментальні дані: нечасто-підвищення амілази в плазмі крові
При застосуванні лінагліптину з похідними сульфонілсечовини
Порушення з боку імунної системи: частота невідома-гіперчутливість
Порушення з боку обміну речовин та харчування: частота невідома-гіпертригліцеридемія
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: частота невідома-кашель
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: частота невідома-панкреатит
Інфекційні та паразитарні захворювання: частота невідома-назофарингіт
Лабораторні та інструментальні дані: частота невідома-підвищення амілази в плазмі крові
При застосуванні лінагліптину з
піоглітазоном
Порушення з боку обміну речовин та харчування: частота невідома-гіперліпідемія
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: частота невідома-кашель
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: частота невідома-панкреатит Інфекційні
та паразитарні захворювання: частота невідома-назофаринг
та інструментальні дані: часто збільшення маси тіла; нечасто-підвищення амілази в плазмі крові
При застосуванні лінагліптину з інсуліном
Порушення з боку імунної системи: нечасто-гіперчутливість
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто-кашель
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: нечасто-панкреатит, запор
Інфекційні та паразитарні захворювання-нечасто-назофарингіт
Лабораторні та інструментальні дані: частота невідома
; застосування лінагліптину з метформіном та похідними сульфонілсечовини
Порушення з боку імунної системи: нечасто-гіперчутливість
Порушення з боку обміну речовин та харчування: дуже часто-гіпоглікемія
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: частота невідома-кашель Порушення з боку шлунково -
кишкового тракту: частота невідома-панкреатит
Інфекційні та паразитарні захворювання: частота невідома-назофарингіт
Лабораторні та інструментальні дані: нечасто-підвищення амілази в плазмі
досвід застосування
Порушення з боку імунної системи: рідко-ангіоневротичний набряк кропив'янка
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: рідко-виразка слизової оболонки порожнини рота
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: частота невідомо-бульозний пемфігоїд; нечасто-висип
Профіль безпеки при застосуванні комбінованої терапії лінагліптином, метформіном та піоглітазоном був порівнянний з профілем безпеки при застосуванні монотерапії лінагліптином, комбінованої терапії лінагліптином та метформіном та комбінованої терапії лінагліптином та піноглітаном.
особливі вказівкиПрепарат ТРАЖЕНТА протипоказаний у пацієнтів з цукровим діабетом 1 типу або для лікування діабетичного кетоацидозу.
Гіпоглікемія
Частота розвитку гіпоглікемії у разі застосування лінагліптину у вигляді монотерапії була порівнянна з плацебо. У клінічних дослідженнях повідомлялося, що частота розвитку гіпоглікемії у разі застосування лінагліптину в комбінації з препаратами, які, як вважається, не викликають гіпоглікемію (метформін, похідні тіазолідиндіону), була подібною до відповідного ефекту плацебо. Похідні сульфонілсечовини та інсулін, як відомо, викликають гіпоглікемію. Тому у разі застосування лінагліптину в комбінації з похідними сульфонілсечовини та/або інсуліном слід бути обережним. При необхідності можливе зниження дози похідних сульфонілсечовини або інсуліну. Застосування лінагліптину не збільшує ризик розвитку серцево-судинних захворювань. Лінагліптин у комбінованій терапії з іншими пероральними гіпоглікемічними препаратами застосовувався у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю. Лінагліптин забезпечував значне зниження концентрації глікозильованого гемоглобіну та концентрації глюкози натще. Корекції дози при застосуванні у пацієнтів з порушеннями функції нирок, печінки та у пацієнтів похилого віку не потрібно
Застосування лінагліптину у пацієнтів віком від 70 років
Застосування лінагліптину призводило до значного зниження глікозильованого гемоглобіну (HbA1c) (на 0,64% порівняно з плацебо; вихідне значення HbA1c становило близько 7,8%). Застосування лінагліптину також призводило до суттєвого зменшення концентрації глюкози в плазмі натщесерце (ГПН). Однак клінічний досвід у пацієнтів віком від 80 років обмежений, тому лікування таких груп пацієнтів необхідно проводити з обережністю.
Кардіоваскулярний ризик
Лікування лінагліптином не призводить до збільшення кардіоваскулярного ризику. Первинна кінцева точка (комбінація частоти виникнення або часу, що проходив до першого виникнення кардіоваскулярної смерті, нефатального інфаркту міокарда, нефатального інсульту або госпіталізації у зв'язку з нестабільною стенокардією) досягалася у пацієнтів, які отримували лінагліптин, трохи рідше, ніж у пацієнтів, які отримували лінагліптин. порівняння та плацебо (відносний ризик 0,78; 95% довірчий інтервал 0,55; 1,12).
Постмаркетинговий досвід застосування:
У пацієнтів, які приймають лінагліптин, було зафіксовано випадки гострого панкреатиту. У разі підозри на панкреатит прийом препарату має бути скасовано
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
Дослідження впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами та механізмами не проводилося. Однак у зв'язку з можливим розвитком гіпоглікемії (яка може проявлятися у вигляді головного болю, сонливості, слабкості, запаморочення, сплутаності свідомості, дратівливості, голоду, прискореного серцебиття, пітливості, панічних атак), особливо при прийомі лінагліптину в комбінації з похідними сульфонілмочів інсуліном, необхідно бути обережними при керуванні транспортними засобами та механізмами.
Умови зберіганняПри температурі не вище 25°С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиРекомендована доза становить 5 мг (1 таблетка) 1 раз на день внутрішньо. При призначенні на додаток до метформіну лінагліптин приймають одночасно з метформіном, зберігаючи раніше призначену дозу метформіну. У разі застосування лінагліптину в комбінації з похідними сульфонілсечовини та/або інсуліном можливе зниження дози похідних сульфонілсечовини або інсуліну для зменшення ризику розвитку гіпоглікемії. Препарат ТРАЖЕНТА® може прийматися незалежно від їди в будь-який час дня.
Дії при пропусканні прийому однієї або кількох доз лікарського препарату:
При пропусканні дози пацієнту слід прийняти препарат, як тільки він про це згадає. Не слід приймати подвійну дозу за один день.
Особливі групи пацієнтів
Для пацієнтів з нирковою недостатністю корекція дози лінагліптину не потрібна.
Для пацієнтів з порушенням функції печінки корекція дози лінагліптину не потрібна, проте клінічний досвід у таких пацієнтів недостатній.
Для пацієнтів похилого віку корекція дози не потрібна. Однак клінічний досвід у пацієнтів віком від 80 років обмежений, тому лікування таких груп пацієнтів необхідно проводити з обережністю.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Тражента таб п/об пленочной 5мг 30 шт производится компанией БЕРИНГЕР. Само производство расположено в стране Германия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Тражента таб п/об пленочной 5мг 30 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Тражента таб п/об пленочной 5мг 30 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Пока нет комментариев