Торвакард таб п/об пленочной 20мг 90 шт
Топ продаж
Суперцена
Торвакард таб п/об пленочной 20мг 90 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: аторвастатин – 10,000 мг (у вигляді аторвастатину кальцію 10,340 мг) або аторвастатин – 20,000 мг (у вигляді аторвастатину кальцію 20,680 мг) або аторвастатин – 40,000 мг, у вигляді 3
Допоміжні речовини:
Магнію оксид; целюлоза мікрокристалічна; лактози моногідрат; кроскармелоза натрію; гіпролоза низькозаміщена; кремнію діоксид колоїдний; магнію стеарат; плівкова оболонка: гіпромелоза 2910/5, макрогол 6000, титану діоксид, тальк.
Опис:
Від білого до майже білого кольору овальні двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Форма випуску:
Таблетки покриті плівковою оболонкою 10 мг, 20 мг та 40 мг. По 10 таблеток у блістері з Al/Al. По 3, 6 або 9 блістерів поміщені в картонну пачку разом із інструкцією із застосування.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до активної речовини або будь-якого з допоміжних компонентів препарату. Активні захворювання печінки або підвищення активності «печінкових» трансаміназ (понад 3 рази порівняно з верхньою межею норми) неясного генезу. Спадкові захворювання, такі як непереносимість галактози, дефіцит лактази або глюкозогалактозна мальабсорбція (у зв'язку з наявністю у складі лактози моногідрату). Вагітність та період грудного вигодовування. Застосування у жінок репродуктивного віку, які не використовують адекватні методи контрацепції. Застосування з фузидовою кислотою. Вік до 18 років (недостатньо клінічних даних щодо ефективності та безпеки препарату в цій віковій групі), за винятком первинної гіперхолестеринемії (застосування протипоказане у дітей віком до 10 років).
З обережністю при зловживанні алкоголем; захворюваннях печінки в анамнезі; порушення функції нирок; гіпотиреоз; тяжких гострих інфекціях (сепсис); широких хірургічних втручаннях і травмах; спадкових м'язових порушеннях в анамнезі чи сімейному анамнезі; у пацієнтів віком понад 70 років; наявності в анамнезі міотоксичності при призначенні статинів чи фібратів; у пацієнтів, які недавно перенесли інсульт або транзиторну ішемічну атаку (ТІА) без ішемічної хвороби серця (ІХС) (див. розділ «Особливі вказівки»); цукровий діабет; при ситуаціях, у яких очікується підвищення концентрації аторвастатину в плазмі (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).
Дозування20 мг
Показання до застосування1. Гіперхолестеринемія: як доповнення до дієти для зниження підвищеної концентрації ХС, ХС-ЛПНЩ, аполіпопротеїну В та тригліцеридів у дорослих, підлітків та дітей віком 10 років або старше з первинною гіперхолестеринемією, включаючи сімейну гіперхолестеринемію (гетерозиготну) ) гіперліпідемію (тип IIа та тип IIb за класифікацією Фредріксона), коли відповідь на дієту та інші немедикаментозні методи лікування недостатня; для зниження підвищеного загального ХС та ХС-ЛПНЩ у дорослих з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією, як доповнення до інших гіполіпідемічних методів лікування (наприклад, ЛПНЩ – аферез) або якщо такі методи лікування недоступні. 2. Профілактика серцево-судинних захворювань: профілактика серцево-судинних подій у дорослих пацієнтів, мають високий ризик розвитку первинних серцево-судинних подій, як доповнення до корекції інших факторів ризику; вторинна профілактика серцево-судинних ускладнень у пацієнтів з ІХС з метою зниження смертності, інфарктів міокарда, інсультів, повторних госпіталізацій щодо стенокардії та необхідності у процедурі реваскуляризації.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиВплив лікарських засобів на аторвастатин при одночасному застосуванні
Аторвастатин метаболізується під дією ізоферменту CYP3A4 цитохрому Р450 і є субстратом для транспортних білків, наприклад транспортера «печінкового» захоплення OATP1B1. Одночасне застосування лікарських засобів, які є інгібіторами ізоферменту CYP3A4 або транспортних білків, може призвести до збільшення концентрації аторвастатину в плазмі та підвищеного ризику міопатії. Ризик також може збільшитися при одночасному застосуванні аторвастатину з іншими лікарськими засобами, які можуть спричинити міопатію, такі як похідні фіброєвої кислоти та езетимиб.
Інгібітори ізоферменту CYP3A4: було показано, що потужні інгібітори ізоферменту CYP3A4 призводять до значного підвищення концентрації аторвастатину у плазмі. По можливості слід уникати одночасного застосування потужних інгібіторів ізоферменту CYP3A4 (наприклад, циклоспорину, телітроміцину, кларитроміцину, делавірдину, стирипентолу, кетоконазолу, вориконазолу, ітраконазолу, позаконазолу та інгібіторів протеази ВІЧ динавір, дарунавір і т.д. ). У випадках, коли не можна уникнути одночасного застосування цих лікарських препаратів та аторвастатину, рекомендується застосовувати нижчі початкові та максимальні дози аторвастатину. При застосуванні добової дози Торвакарду 40 мг і більше рекомендується проводити ретельне клінічне спостереження за станом пацієнтів.
Помірні інгібітори ізоферменту CYP3A4 (наприклад, еритроміцин, дилтіазем, верапаміл та флуконазол) можуть збільшити концентрацію аторвастатину в плазмі. Підвищений ризик міопатії спостерігається при застосуванні еритроміцину у поєднанні з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази (статинами). Дослідження щодо взаємодії препаратів, що оцінюють вплив аміодарону або верапамілу на аторвастатин, не було проведено. Обидва препарати, і аміодарон, і верапаміл, як відомо, пригнічують активність ізоферменту CYP3A4, і спільне застосування з аторвастатином може призвести до підвищення концентрації аторвастатину в плазмі. Таким чином, слід призначати нижчу максимальну дозу аторвастатину та проводити належне клінічне спостереження за станом пацієнта при одночасному застосуванні з помірними інгібіторами ізоферменту CYP3A4.
Грейпфрутовий сік: грейпфрутовий сік містить один або більше компонентів, які пригнічують ізофермент CYP3A4 і можуть підвищити концентрацію лікарських засобів у плазмі крові, що метаболізуються під впливом ізоферменту CYP3A4. Вживання однієї склянки грейпфрутового соку (240 мл) також призводить до зниження AUC на 20,4% для активного ортогідрокси-метаболіту. Великі обсяги грейпфрутового соку (більше 1,2 л на день протягом 5 днів) підвищували AUC аторвастатину в 2,5 рази та AUC активного аторвастатину та метаболітів. Не рекомендується поєднане застосування великих обсягів грейпфрутового соку та препарату Торвакард.
Індуктори ізоферменту CYP3A4: одночасне застосування аторвастатину з індукторами ізоферменту CYP3A4 цитохрому P450 (наприклад, ефавіренз, рифампіцин, Звіробій продірявлений) може призвести до різних зниження концентрації аторвастатину в плазмі. Внаслідок подвійного механізму взаємодії рифампіцину (індукція ізоферменту CYP3А4 та інгібування транспортера «печінкового» захоплення OATP1B1) рекомендується одночасний прийом аторвастатину та рифампіцину, оскільки відстрочений прийом аторвастатину після прийому рифампіцину супроводжувався рифампіцином. Поки немає даних про вплив рифампіцину на концентрацію аторвастатину в гепатоцитах, і якщо спільної терапії не можна уникнути, слід ретельно спостерігати за пацієнтом, контролюючи ефективність препарату
Інгібітори транспортних білків: інгібітори транспортних білків (наприклад, циклоспорин) можуть збільшити системний вплив аторвастатину. Ефект пригнічення білків-транспортерів «печінкового» захоплення на концентрації аторвастатину в гепатоцитах невідомий. Якщо спільної терапії не можна уникнути, для досягнення терапевтичної мети слід зменшити дозу аторвастатину та встановити ретельне спостереження за станом пацієнта.
Гемфіброзил/похідні фіброєвої кислоти (фібрати): монотерапія фібратами іноді супроводжується виникненням небажаних явищ з боку скелетних м'язів, у тому числі рабдоміолізу. Ризик цих явищ може таким чином збільшитись при поєднаній терапії похідними фіброєвої кислоти та аторвастатином. Якщо спільної терапії не можна уникнути, слід застосовувати найменші дози аторвастатину та встановити ретельне спостереження за станом пацієнта.
Езетимиб: монотерапія езетимибом супроводжується виникненням небажаних явищ із боку скелетної мускулатури, зокрема рабдоміолізу. Ризик цих явищ може таким чином збільшитись при поєднаній терапії езетимибом та аторвастатином. Якщо спільної терапії не можна уникнути, слід застосовувати найменші дози аторвастатину та встановити ретельне спостереження за станом пацієнта.
Колестипол: концентрації аторвастатину та його активних метаболітів у плазмі крові були нижчими (приблизно на 25 %) при сумісному застосуванні колестиполу та аторвастатину. Тим не менш, вплив на ліпіди було виражено більше при комбінованій терапії аторвастатином і колестиполом, ніж при монотерапії кожним із препаратів.
Фузидова кислота: дослідження з лікарської взаємодії аторвастатину та фузидової кислоти не були проведені. Як і при застосуванні з іншими статинами, небажані явища з боку скелетних м'язів, включаючи рабдоміоліз, були зареєстровані в період післяреєстраційного застосування аторвастатину разом з фузидовою кислотою. Механізм цієї взаємодії невідомий. Якщо застосування фузидової кислоти визнано необхідним, лікування статинами має бути припинено протягом усього періоду 17 застосування фузидової кислоти. Терапію статинами можна відновити через 7 днів після останнього прийому фузидової кислоти. У виняткових випадках, де потрібна тривала системна терапія фузидовою кислотою, наприклад, для лікування важких інфекцій, необхідність одночасного застосування аторвастатину та фузидової кислоти повинна бути розглянута у кожному конкретному випадку та під суворим наглядом лікаря. Пацієнт повинен негайно звернутися за медичною допомогою з появою симптомів м'язової слабкості, чутливості чи болю.
Колхіцин: хоча дослідження взаємодії аторвастатину та колхіцину не проводилися, при одночасному застосуванні аторвастатину з колхіцином були зареєстровані випадки міопатії, тому слід бути обережними при спільному застосуванні аторвастатину з колхіцином.
Вплив аторвастатину на супутню терапію лікарськими засобами
Дігоксин: при багаторазовому прийомі дигоксину та аторвастатину в дозі 10 мг, рівноважна концентрація дигоксину дещо збільшувалася. Пацієнти, які приймають дигоксин, повинні знаходитись під належним лікарським контролем.
Пероральні контрацептиви: одночасне застосування аторвастатину та пероральних контрацептивів призводило до підвищення концентрацій норетистерону та етинілестрадіолу у плазмі крові. Цей ефект слід враховувати при виборі перорального контрацептиву для жінок, які отримують препарат Торвакард.
Варфарин: у клінічному дослідженні, проведеному у пацієнтів, які отримували варфарин тривалий час, одночасне застосування аторвастатину в дозі 80 мг на день та варфарину викликало невелике зниження протромбінового часу (приблизно на 1,7 секунди) протягом перших 4 днів лікування, яке повернулося. до нормальної величини протягом 15 днів терапії аторвастатином Незважаючи на дуже рідкісні повідомлення про випадки клінічно значущих антикоагулянтних взаємодій, слід визначати протромбіновий час у пацієнтів, які приймають антикоагулянти кумаринового ряду, перш ніж розпочати терапію та регулярно на початку терапії аторвастатином, щоб переконатися у відсутності істотної зміни протромбінового часу. Після того, як буде зафіксовано стабільне значення протромбінового часу, його можна контролювати через стандартні інтервали часу, рекомендовані для пацієнтів, які отримують антикоагулянти кумаринового ряду. При зміні дози аторвастатину або його відміні слід повторити таку ж процедуру. Терапія аторвастатином не супроводжувалася появою кровотечі або змінами протромбінового часу у пацієнтів, які не приймали антикоагулянти. При одночасному застосуванні аторвастатину та антацидних препаратів, що містять магнію та алюмінію гідроксиди, концентрація аторвастатину в плазмі крові знижувалася приблизно на 35 %, проте ступінь зменшення концентрації ХС-ЛПНЩ при цьому не змінювалась. не приймають антикоагулянти. При одночасному застосуванні аторвастатину та антацидних препаратів, що містять магнію та алюмінію гідроксиди, концентрація аторвастатину в плазмі крові знижувалася приблизно на 35 %, проте ступінь зменшення концентрації ХС-ЛПНЩ при цьому не змінювалась. не приймають антикоагулянти. При одночасному застосуванні аторвастатину та антацидних препаратів, що містять магнію та алюмінію гідроксиди, концентрація аторвастатину в плазмі крові знижувалася приблизно на 35 %, проте ступінь зменшення концентрації ХС-ЛПНЩ при цьому не змінювалась.
Інша супутня терапія: у клінічних дослідженнях аторвастатин застосовували у поєднанні з гіпотензивними засобами та естрогенами в рамках замісної гормональної терапії. Ознак клінічно значущої небажаної взаємодії не зазначено; дослідження взаємодії із специфічними препаратами не проводились. Крім того, відмічалося підвищення концентрації аторвастатину при одночасному застосуванні з інгібіторами протеази ВІЛ (комбінації лопінавіру та ритонавіру, саквінавіру та ритонавіру, дарунавіру та ритонавіру, фосампренавіру, фосампренавіру з ритонавіром, нелфінавіру та нелфінавіру; ритроміцином та ітраконазолом. Слід бути обережними при одночасному застосуванні цих препаратів,
Діти: дослідження з лікарської взаємодії були проведені лише у дорослих. Лікування первинної гіперхолестеринемії проводиться у дітей віком 10 років і старше. При застосуванні препарату Торвакард у дітей слід враховувати можливість лікарських взаємодій, описаних вище для дорослих.
ПередозуванняСпецифічного лікування при передозуванні препаратом Торвакард відсутнє. У разі передозування лікування пацієнта має бути симптоматичним, при необхідності слід проводити підтримуючу терапію. Необхідно контролювати показники активності «печінкових» трансаміназ та КФК. Гемодіаліз є неефективним (аторвастатин на 98% зв'язується з білками плазми). Специфічного антидоту немає.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Гіполіпідемічний засіб-ГМГ-КоА редуктази інгібітор.
Фармакодинаміка:
Аторвастатин – селективний конкурентний інгібітор ГМГ-КоА-редуктази, ключового ферменту, що перетворює 3-гідрокси-3-метилглютарил-КоА на мевалонат – попередник стероїдів, включаючи холестерин. Синтетичний гіполіпідемічний засіб. У пацієнтів з гомозиготною та гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією, несемейними формами гіперхолестеринемії та змішаною дисліпідемією аторвастатин знижує концентрацію в плазмі крові загального холестерину (ХС), холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХС-ЛПНП) опротеїнів дуже низької щільності (ХС-ЛПОНП) та тригліцеридів (ТГ), що викликає підвищення концентрації холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ХС-ЛПВЩ). Аторвастатин знижує концентрацію ХС та ХС-ЛПНЩ у плазмі крові, інгібуючи ГМГ-КоА-редуктазу та синтез ХС у печінці та збільшує кількість «печінкових» рецепторів ЛПНЩ на поверхні клітин, що призводить до посилення захоплення та катаболізму ХС-ЛПНЩ. Аторвастатин зменшує утворення ХС-ЛПНЩ та число частинок ЛПНЩ, викликає виражене та стійке підвищення активності ЛПНЩ-рецепторів у поєднанні зі сприятливими якісними змінами ЛПНЩ-часток, а також знижує концентрацію ХС-ЛПНЩ у пацієнтів з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією, яка зазвичай не піддається засобами. Аторвастатин у дозах від 10 мг до 80 мг знижує концентрацію холестерину на 30-46%, холестерину-ЛПНГ - на 41-61%, апо-В - на 34-50% і ТГ - на 14-33%. Результати терапії подібні у пацієнтів з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією, несемейними формами гіперхолестеринемії та змішаною гіперліпідемією, у тому числі, у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу. У пацієнтів із ізольованою гіпертригліцеридемією аторвастатин знижує концентрацію загального ХС, ХС-ЛПНЩ, ХС-ЛПОНП, апо-В та ТГ та підвищує концентрацію ХС-ЛПВЩ. У пацієнтів з дисбеталіпопротеїнемією аторвастатин знижує концентрацію холестерину ліпопротеїнів проміжної щільності (ХС-ЛПСШ). У пацієнтів з гіперліпопротеїнемією типу IIa та IIb за класифікацією Фредріксона середнє значення підвищення концентрації ХС-ЛПЗЩ при лікуванні аторвастатином (10-80 мг) порівняно з вихідним показником становить 5,1-8,7% і не залежить від дози. Є значне дозозалежне зниження величини співвідношень: загальний ХС/ХС-ЛПВЩ та ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛПЗЩ на 29-44% і 37-55%, відповідно. Аторвастатин у дозі 80 мг статистично значно знижує ризик розвитку ішемічних ускладнень і смертність на 16 % після 16-тижневого курсу, а ризик повторної госпіталізації щодо стенокардії, що супроводжується ознаками ішемії міокарда, на 26% (дослідження зменшення вираженості ішемії міокарда на тлі інтенсивної гіполіпідемічної терапії (MIRACL)). У пацієнтів з різними вихідними концентраціями ХС-ЛПНГ аторвастатин викликає зниження ризику ішемічних ускладнень та смертність (у пацієнтів з інфарктом міокарда без зубця Q та нестабільною стенокардією у чоловіків, жінок та у пацієнтів віком до 65 років). Зниження концентрації у плазмі крові ХС-ЛПНГ краще корелює з дозою аторвастатину, ніж з його концентрацією у плазмі крові. Дозу підбирають з урахуванням терапевтичного ефекту (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Терапевтичний ефект досягається через 2 тижні після початку терапії,
Профілактика серцево-судинних ускладнень: аторвастатин у дозі 10 мг на добу знижує ризик фатального та нефатального інфаркту міокарда порівняно з плацебо у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та трьома та більше факторами ризику. Аторвастатин у дозі 10 мг знижує ризик розвитку наступних ускладнень: коронарні ускладнення (ішемічна хвороба серця (ІХС) з летальним результатом та нефатальний інфаркт міокарда (ІМ)), загальні серцево-судинні ускладнення та процедури реваскуляризації, загальні серцево-судинні та нефатальний).
Цукровий діабет: у пацієнтів з цукровим діабетом терапія аторвастатином знижує ризик розвитку наступних серцево-судинних ускладнень незалежно від статі, віку пацієнта або вихідної концентрації ХС-ЛПНЩ: основні серцево-судинні ускладнення (фатальний та нефатальний ІМ, безболева ішемія міокарда) внаслідок загострення ІХС, нестабільна стенокардія, шунтування коронарних артерій, черезшкірна транслюмінальна коронарна ангіопластика, процедури реваскуляризації, інсульт), ІМ (фатальний та нефатальний, безболева ішемія міокарда), інсульт (фатальний та нефатальний).
Атеросклероз: у пацієнтів з ІХС аторвастатин у дозі 80 мг на добу призводить до зменшення загального обсягу атероми на 0,4 % за 18 місяців терапії.
Повторний інсульт: аторвастатин у дозі 80 мг на добу зменшує ризик повторного фатального або нефатального інсульту у пацієнтів, які перенесли інсульт або транзиторну ішемічну атаку (ТІА) без ІХС в анамнезі на 16% порівняно з плацебо. При цьому значно знижується ризик основних серцево-судинних ускладнень та процедур реваскуляризації. Скорочення ризику серцево-судинних порушень при терапії аторвастатином відзначається у всіх груп пацієнтів, крім тієї, куди увійшли пацієнти з первинним або повторним геморагічним інсультом.
Вторинна профілактика серцево-судинних ускладнень: у пацієнтів з ІХС аторвастатин у дозі 80 мг, порівняно з 10 мг, достовірно знижує розвиток наступних ускладнень (за даними дослідження TNT –лікування до досягнення нових цільових концентрацій ліпідів): серцево-судинні ускладнення (ІХС з летальним наслідком та нефатальний ІМ), ІМ нефатальний, не пов'язаний з процедурою, інсульт (фатальний та нефатальний), госпіталізація з приводу застійної серцевої недостатності, шунтування коронарних артерій або інші процедури реваскуляризації, документована стенокардія.
Фармакокінетика:
Всмоктування: аторвастатин швидко всмоктується після прийому внутрішньо: час досягнення його максимальної концентрації (Cmax) у плазмі становить 1-2 години. Ступінь всмоктування та концентрація у плазмі крові підвищуються пропорційно дозі. Біодоступність аторвастатину у формі таблеток становить 95 – 99 % порівняно з аторвастатитним у вигляді розчину. Абсолютна біодоступність – близько 12%, а системна біодоступність інгібуючої активності щодо ГМГ-КоА-редуктази – близько 30%. Низька системна біодоступність обумовлена пресистемним метаболізмом у слизовій оболонці шлунково-кишкового тракту та/або «первинним проходженням» через печінку. Прийом їжі дещо знижує швидкість та ступінь абсорбції препарату (на 25 % та 9 %, відповідно, про що свідчать результати визначення Сmax та AUC), однак зниження ХС-ЛПНГ подібно до такого при прийомі аторвастатину натще. Незважаючи на те, що після прийому аторвастатину у вечірній час його концентрація в плазмі нижче (Cmax та AUC) приблизно на 30%, ніж після прийому в ранковий час, зниження концентрації ХС-ЛПНЩ не залежить від часу доби, в яку приймають препарат.
Розподіл: середній обсяг розподілу аторвастатину становить близько 381 л. Зв'язок із білками плазми крові не менше 98 %. Ставлення вмісту в еритроцитах/плазмі становить близько 0,25, тобто. аторвастатин погано проникає у еритроцити.
Метаболізм: аторвастатин значною мірою метаболізується з утворенням орто- та пара-гідроксилованих похідних та різних продуктів бета-окислення. In vitro орто-і парагідроксильовані метаболіти мають інгібуючу дію на ГМГ-КоА-редуктазу, порівнянну з таким аторвастатину. Приблизно 70% зниження активності ГМГ-КоА-редуктази відбувається за рахунок дії активних циркулюючих метаболітів. Результати досліджень in vitro дають підстави припустити, що ізофермент печінки CYP3А4 відіграє важливу роль у метаболізмі аторвастатину. На користь цього факту свідчить підвищення концентрації аторвастатину в плазмі при одночасному прийомі еритроміцину, який є інгібітором цього ізоферменту. Дослідження in vitro також показали, що аторвастатин є слабким інгібітором ізоферменту CYP3A4.
Виведення: аторвастатин та його метаболіти виводяться, головним чином, з жовчю після печінкового та/або позапечінкового метаболізму (аторвастатин не піддається вираженій кишково-печінковій рециркуляції). Період напіввиведення (Т1/2) становить близько 14 годин, при цьому напівперіод інгібуючої дії щодо ГМГ-КоА-редуктази становить близько 20-30 годин, що пояснюється дією активних метаболітів. Після вживання в сечі виявляється менше 2% від прийнятої дози препарату.
Особливі групи пацієнтів
Літні пацієнти: концентрації аторвастатину та його активних метаболітів у плазмі крові вищі у здорових людей похилого віку, ніж у молодих дорослих. Відмінностей у ефективності та безпеці препарату, або досягненні цілей гіполіпідемічної терапії у літніх пацієнтів порівняно із загальною популяцією не виявлено
Застосування у дітей: у відкритому 8-тижневому дослідженні діти з 1-ю стадією статевого розвитку за Танером (N=15) та стадією > 2 за Таннером (N=24) (у віці 6-17 років) з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією та вихідною концентрацією ХС-ЛПНГ > 4 ммоль/л отримували жувальні таблетки аторвастатину 5 мг або 10 мг або покриті плівковою оболонкою таблетки аторвастатину 10 мг або 20 мг один раз на добу відповідно. Маса тіла була єдиним важливим параметром моделі популяційної фармакокінетики аторвастатину. Кліренс аторвастатину при внутрішньому прийомі у дітей був подібним з таким у дорослих при аллометричному масштабуванні маси тіла. Послідовне зниження концентрацій ХС-ЛПНГ та загального ХС спостерігалося в діапазоні експозицій аторвастатину та о-гідроксіаторвастатину.
Стать: концентрації аторвастатину та його активних метаболітів у плазмі крові у жінок та чоловіків різняться (у жінок Cmax приблизно на 20% вище, а AUC приблизно на 10% нижче порівняно з чоловіками). Ці відмінності не були клінічно значущими і не призводили до клінічно значимих відмінностей у впливі на концентрацію ліпідів у чоловіків та жінок
.
Порушення функції печінки: концентрація аторвастатину та його активних метаболітів у плазмі помітно збільшувалася (приблизно 16-кратне збільшення Cmax та 11-кратне збільшення AUC) у пацієнтів з хронічним алкогольним ураженням печінки (клас B за Чайлд-П'ю).
Генетичний поліморфізм: захоплення гепатоцитами всіх інгібіторів ГМГ – КоА – редуктази, зокрема аторвастатину, відбувається за участю білка-транспортера OATP1B1. У пацієнтів з поліморфізмом SLCO1B1 існує ризик збільшення експозиції аторвастатину, що може призвести до підвищеного ризику рабдоміолізу. У осіб з поліморфізмом гена, що кодує OATP1B1 (SLCO1B1 c.521CC), спостерігається підвищення експозиції аторвастатину (AUC) у 2,4 рази порівняно з особами без цього варіанта генотипу (c.521TT). У таких пацієнтів також можливе генетично обумовлене порушення захоплення аторвастатину гепатоцитами. Можливий вплив на ефективність невідомий.
Вагітність та годування груддюПрепарат Торвакард протипоказаний при вагітності. Жінки репродуктивного віку під час лікування мають користуватися адекватними методами контрацепції. Застосування препарату Торвакард протипоказане у жінок дітородного віку, які не використовують адекватні методи контрацепції. Безпека застосування аторвастатину у вагітних жінок не встановлена. Контрольованих клінічних досліджень за участю вагітних не проводилось. Були отримані рідкісні повідомлення про вроджені аномалії розвитку плода після дії інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази. Дослідження, проведені на тваринах, показали присутність токсичної дії аторвастатину на репродуктивну функцію. Лікування матерів препаратом Торвакард може зменшити утворення мевалонату в клітинах печінки плода, який є попередником холестерину. Атеросклероз є хронічним процесом, і зазвичай припинення застосування гіполіпідемічних лікарських засобів під час вагітності має мало впливати на віддалений ризик, пов'язаний з первинною гіперхолестеринемією. З цих причин препарат Торвакард не слід застосовувати жінкам, які планують вагітність і у яких не виключена вагітність. Лікування препаратом Торвакард слід призупинити на період вагітності або доти, доки не буде встановлено, що жінка не вагітна. Препарат Торвакард протипоказаний у період годування груддю. Невідомо, чи секретуються аторвастатин чи його метаболіти у грудне молоко. У щурів концентрації аторвастатину та його активних метаболітів у плазмі крові аналогічні таким у молоці. Через можливість розвитку серйозних небажаних реакцій у дитини жінки,
Фертильність: у дослідженнях, проведених на тваринах, аторвастатин не вплинув на фертильність особин чоловічої чи жіночої статі.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаПобічні реакції поділені за системно-органними класами відповідно до Медичного словника з нормативно-правової діяльності (MedDRA). Частота побічних реакцій, наведених нижче, визначалася відповідно до класифікації Всесвітньої Організації
Охорони Здоров'я: дуже часто – понад 1/10, часто – від понад 1/100 до менше 1/10, нечасто – від понад 1/1000 до менше 1/100, рідко – від понад 1/10000 до менше 1/1000, дуже рідко - від менше 1/10000, включаючи окремі повідомлення, частота невідома - визначити частоту побічних реакцій за наявними даними неможливо.
Інфекційні та паразитарні захворювання: часто – назофарингіт.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: рідко – тромбоцитопенія.
Порушення з боку імунної системи: часто алергічні реакції; дуже рідко – анафілаксія.
Порушення з боку обміну речовин та харчування: часто – гіперглікемія; нечасто - гіпоглікемія, збільшення маси тіла, анорексія; частота невідома – цукровий діабет: частота розвитку залежить від наявності чи відсутності факторів ризику (концентрація глюкози крові натще > 5,6 ммоль/л, індекс маси тіла (ІМТ) > 30 кг/м2, підвищена концентрація тригліцеридів, артеріальна гіпертензія в анамнезі).
Порушення з боку психіки: нечасто – порушення сну, включаючи безсоння та «кошмарні» сновидіння; частота невідома – депресія.
Порушення з боку нервової системи: часто головний біль; нечасто - запаморочення, парестезія, гіпестезія, спотворення смаку, амнезія; рідко – периферична нейропатія; частота невідома - втрата чи зниження пам'яті.
Порушення органу зору: нечасто – зниження чіткості зору; рідко-порушення зору.
Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто – шум у вухах; дуже рідко – втрата слуху.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто-біль в ділянці глотки та трахеї, носова кровотеча; частота невідома – поодинокі випадки інтерстиціального захворювання легень (зазвичай при тривалому застосуванні).
Порушення з боку системи травлення: часто – запор, метеоризм, диспепсія, нудота, діарея; нечасто – блювання, біль у животі, відрижка, панкреатит, дискомфорт у животі.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто – гепатит; рідко – холестаз; дуже рідко – печінкова недостатність.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – кропив'янка, висипання на шкірі, свербіж, алопеція; рідко – ангіоневротичний набряк, бульозний дерматит, включаючи мультиформну еритему, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз.
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: часто – міалгія, артралгія, біль у кінцівках, м'язові спазми, припухлість суглобів, біль у спині; нечасто – біль у шиї, м'язова слабкість; рідко – міопатія, міозит, рабдоміоліз, тендопатія (іноді ускладнена розривом сухожилля); частота невідома -імуноопосередкована некротизуюча міопатія (аутоімунна міопатія).
Порушення з боку статевих органів та молочної залози: нечасто – імпотенція; дуже рідко – гінекомастія.
Загальні розлади та порушення у місці введення: нечасто – нездужання, астенія, біль у грудях, периферичні набряки, підвищена стомлюваність, лихоманка.
Лабораторні та інструментальні дані: часто – підвищення активності «печінкових» трансаміназ, збільшення активності креатинфосфокінази (КФК); нечасто – лейкоцитурія; частота невідома – підвищення концентрації глікозильованого гемоглобіну (HbA1).
Діти: клінічна база даних з безпеки включає дані з безпеки у 249 педіатричних пацієнтів, які отримували аторвастатин, серед яких 7 пацієнтів були віком < 6 років, 14 пацієнтів були віком від 6 до 9 років, та 228 пацієнтів були віком від 10 до 17 років.
Порушення з боку нервової системи: часто – головний біль.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто – біль у животі.
Лабораторні та інструментальні дані: часто – підвищення активності «печінкових» трансаміназ
На підставі доступних даних передбачається, що частота, тип та ступінь тяжкості небажаних реакцій у дітей подібні до даних показників у дорослих. В даний час є обмежені дані щодо безпеки довгострокового застосування аторвастатину у дітей.
особливі вказівкиВплив на печінку: застосування інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази може призводити до зміни біохімічних показників функції печінки, які слід контролювати перед початком терапії, через 6 та 12 тижнів після початку прийому Торвакарду та після кожного підвищення дози, а також періодично, наприклад, кожні 6 місяців. Протягом терапії препаратом Торвакард® (зазвичай у перші три місяці) може спостерігатись підвищення активності «печінкових» трансаміназ. Пацієнти, у яких відзначається підвищення активності «печінкових» трансаміназ, повинні бути під контролем лікаря до повернення показників у норму.
Профілактика інсульту за допомогою активного зниження концентрації холестерину (SPARCL) При ретроспективному аналізі підтипів інсульту у пацієнтів без ІХС, які нещодавно перенесли інсульт або ТІА, була виявлена більш висока частота виникнення геморагічного інсульту у пацієнтів, які отримували аторвастатин у дозі 80 мг. Підвищений ризик був відмічений на початку дослідження у пацієнтів, які раніше перенесли геморагічний інсульт або лакунарний інфаркт головного мозку. Співвідношення ризику та користі при прийомі аторвастатину в дозі 80 мг пацієнтами, які перенесли геморагічний інсульт або лакунарний інфаркт головного мозку, не визначено, і слід ретельно оцінити потенційний ризик геморагічного інсульту перед початком лікування препаратом Торвакард.
Вплив на скелетну мускулатуру: лікування препаратом Торвакард у поодиноких випадках може спричинити міалгію, міозит та міопатію, які можуть прогресувати до рабдоміолізу, стану, потенційно небезпечного для життя, що характеризується значним підвищенням активності КФК (> 10 разів у порівнянні з верхнім кордоном норми). міоглобінемії та міоглобінурії, які можуть призвести до гострої ниркової недостатності. Препарат Торвакард може викликати підвищення активності сироваткової КФК, що слід брати до уваги при диференціальній діагностиці загрудинного болю. Пацієнтів необхідно попередити про те, що їм слід негайно звернутися до лікаря при появі незрозумілого болю або слабкості в м'язах, особливо, якщо вони супроводжуються нездужанням або лихоманкою.
Перед початком лікування Препарат Торвакард слід призначати з обережністю пацієнтам з факторами, що схильні до розвитку рабдоміолізу. Активність КФК слід вимірювати перед початком лікування статинами у таких ситуаціях: при нирковій недостатності; при гіпотиреозі; за наявності особистого чи сімейного анамнезу спадкових м'язових захворювань; за наявності даних про попередній токсичний вплив на скелетну мускулатуру, спричинений прийомом статинів або фібратів; при захворюванні печінки та/або зловживанні алкоголем в анамнезі; у пацієнтів старше 70 років такий вимір необхідний за наявності інших факторів рабдоміолізу; у ситуаціях, коли може відбутися збільшення концентрації аторвастатину в плазмі крові, наприклад, при лікарській взаємодії та в особливих груп населення, включаючи генетичні субпопуляції. У подібних ситуаціях слід оцінювати співвідношення ризику розвитку побічних реакцій до можливої користі лікування, крім того, рекомендується проводити ретельне спостереження за станом пацієнта. Якщо вихідні показники активності КФК значно підвищені (> 5 разів, порівняно з верхньою межею норми), лікування не слід розпочинати.
У період лікування – пацієнтів необхідно попередити про те, що їм слід негайно звернутися до лікаря при появі болю, судом або слабкості у м'язах, особливо якщо вони супроводжуються нездужанням чи лихоманкою. Якщо подібні симптоми виникають у пацієнтів у період лікування препаратом Торвакард, слід оцінити активність КФК. При значному підвищенні показників (> 5 разів порівняно з верхньою межею норми) лікування препаратом Торвакард слід припинити. Якщо м'язові симптоми є серйозними та викликають щоденний дискомфорт, навіть якщо показники активності КФК перевищують верхню межу норми менш ніж у 5 разів, слід розглянути питання про припинення лікування препаратом Торвакард. При вирішенні симптомів та поверненні показників КФК до нормальних значень може бути прийняте рішення про призначення повторного курсу аторвастатину або застосування альтернативного статину у найнижчій дозі під ретельним наглядом лікаря. Лікування аторвастатином слід припинити при клінічно значущому підвищенні активності КФК (> 10 разів порівняно з верхньою межею норми) або при діагностуванні рабдоміолізу або при підозрі на нього.
Вимірювання активності креатинфосфокінази: визначення активності КФК не слід проводити після фізичних навантажень або за наявності будь-якої ймовірної альтернативної причини підвищення її показників, оскільки це ускладнює інтерпретацію результатів тесту. Якщо вихідні показники активності КФК значно підвищені (> 5 разів порівняно з верхньою межею норми), слід провести повторний аналіз через 5-7 днів, щоб підтвердити результати.
Супутнє лікування іншими лікарськими засобами: ризик рабдоміолізу підвищується при одночасному застосуванні аторвастатину та деяких лікарських засобів, які можуть збільшити концентрацію аторвастатину в плазмі крові, таких як потужні інгібітори ізоферменту CYP3A4 або транспортних білків (наприклад, циклоспорин, телітроміцин, кларизол , вориконазол, ітраконазол, позаконазол та інгібітори протеази ВІЛ, включаючи ритонавір, лопінавір, атазанавір, індинавір, дарунавір і т.д.). Ризик міопатії також може підвищитися при одночасному застосуванні гемфіброзилу та інших похідних фіброєвої кислоти, боцепревіру, еритроміцину, нікотинової кислоти в ліпідзнижувальних дозах (понад 1 г на добу), езетимибу, тілупревіру або комбінації типранавір/ритонавір. За можливості замість цих лікарських засобів слід застосовувати альтернативні (невзаємодіючі з аторвастатином) препарати. Відзначалися дуже рідкісні повідомлення про випадки імуноопосередкованої некротизуючої міопатії (ІОНМ) під час або після лікування деякими статинами. Клінічно ІОНМ характеризується слабкістю проксимальних м'язів та підвищенням показників активності КФК, що зберігається незважаючи на припинення лікування статинами. У випадках, коли необхідне одночасне застосування цих лікарських препаратів та аторвастатину, слід ретельно оцінити потенційну користь та ризик супутньої терапії. Коли пацієнти отримують лікарські препарати, які збільшують концентрацію аторвастатину в плазмі, рекомендується призначати препарат Торвакард у нижчій максимальній дозі. Крім того, у разі застосування потужних інгібіторів ізоферменту CYP3A4, рекомендується застосовувати мінімальну початкову дозу препарату Торвакард і встановити клінічне спостереження за станом цих пацієнтів. Одночасне застосування препарату Торвакард® та фузидової кислоти не рекомендується. Якщо застосування фузидової кислоти визнано за необхідне, лікування статинами повинно бути припинено протягом усього періоду застосування фузидової кислоти. Терапію статинами можна відновити через 7 днів після останнього прийому фузидової кислоти. У виняткових випадках, де необхідна тривала системна терапія фузидовою кислотою, наприклад, для лікування важких інфекцій, необхідність одночасного застосування аторвастатину та фузидової кислоти повинна бути розглянута у кожному конкретному випадку та під суворим наглядом лікаря.
Застосування у дітей: застосування препарату Торвакард у дітей віком до 10 років протипоказано через відсутність даних з безпеки.
Інтерстиціальне захворювання легень: при застосуванні деяких інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, особливо при тривалій терапії, зареєстровані рідкісні випадки виникнення інтерстиціального захворювання легень. Її прояви можуть включати задишку, непродуктивний кашель і погіршення загального стану (підвищену стомлюваність, зниження маси тіла і лихоманку). При підозрі на інтерстиціальне захворювання легень на терапію препаратом Торвакард® слід припинити
Цукровий діабет: препарати класу статинів здатні викликати підвищення концентрації глюкози та концентрації глікозильованого гемоглобіну (HbA1) у крові. У деяких пацієнтів з високим ризиком розвитку цукрового діабету такі зміни можуть призводити до його маніфестації, що є показанням для призначення гіпоглікемічної терапії. Однак, зниження ризику серцево-судинних захворювань на фоні прийому інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази (статинів) перевищує ризик розвитку цукрового діабету, тому даний фактор не повинен бути підставою для скасування лікування статинами. За пацієнтами групи ризику (концентрація глюкози в крові натще 5,6 - 6,9 ммоль/л, індекс маси тіла (ІМТ) > 30 кг/м2, гіпертригліцеридемія, артеріальна гіпертензія в анамнезі) слід встановити лікарське спостереження та регулярно проводити контроль біохімічних параметрів .
Допоміжні речовини: препарат Торвакард містить лактози моногідрат. Пацієнтам з рідкісними спадковими захворюваннями, такими як непереносимість галактози, лактазна недостатність або глюкозо-галактозна мальабсорбція, прийом препарату Торвакард® протипоказаний
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та заняття іншими видами діяльності, що потребують концентрації уваги та швидкості
Даних про вплив препарату Торвакард на здатність керувати транспортними засобами та займатися потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, немає. Однак, враховуючи можливість розвитку запаморочення, слід бути обережним при виконанні перерахованих видів діяльності.
Умови зберіганняНе потребує спеціальних умов зберігання.
Зберігати в недоступному для дітей місці!
Спосіб застосування та дозиПеред призначенням препарату Торвакард пацієнту необхідно рекомендувати стандартну гіпохолестеринемічну дієту, яку він повинен продовжувати дотримуватись протягом усього періоду терапії. Препарат приймати внутрішньо в будь-який час дня, незалежно від часу їди. Початкова доза становить у середньому 10 мг один раз на добу. Доза варіює від 10 до 80 мг 1 раз на добу. Дозу підбирають з урахуванням вихідних концентрацій ХС-ЛПНЩ, мети терапії та індивідуального ефекту. На початку лікування та/або під час підвищення дози препарату Торвакард® необхідно кожні 2-4 тижні контролювати концентрації ліпідів у плазмі та відповідним чином коригувати дозу. Максимальна добова доза – 80 мг 1 раз на добу.
Первинна гіперхолестеринемія і комбінована (змішана) гіперлупудемія: для більшості пацієнтів рекомендована доза препарату Торвакард становить 10 мг 1 раз на добу; терапевтична дія проявляється протягом 2 тижнів і зазвичай досягає максимуму через 4 тижні. При тривалому лікуванні ефект зберігається.
Гомозиготна сімейна гіперхолестеринемія: у більшості випадків призначають по 80 мг 1 раз на добу (зниження концентрації ХС-ЛПНГ на 18-45 %). Гетерозиготна сімейна гіперхолестеринемія: початкова доза становить 10 мг на добу. Дозу слід підбирати індивідуально та оцінювати актуальність дози кожні 4 тижні з можливим підвищенням до 40 мг на добу. Потім або доза може бути збільшена до максимальної – 80 мг на добу, або можливе поєднання секвестрантів жовчних кислот із прийомом аторвастатину у дозі 40 мг на добу.
Профілактика серцево-судинних захворювань: у дослідженнях первинної профілактики доза аторвастатину становила 10 мг на добу. Може знадобитися підвищення дози препарату Торвакард з метою досягнення значень ХС-ЛПНГ, що відповідають сучасним рекомендаціям
Застосування у дітей з 10 до 18 років при гетерозиготній сімейній гіперхолестеринемії: початкова доза, що рекомендується, – 10 мг 1 раз на добу. Доза може бути збільшена до 20 мг на добу, залежно від клінічного ефекту. Досвід застосування дози більше ніж 20 мг (відповідає дозі 0,5 мг/кг) обмежений. Дозу препарату необхідно титрувати залежно від мети гіполіпідемічної терапії. Корекція дози повинна проводитись з інтервалами 1 раз на 4 тижні або більше.
Пацієнти з порушенням функції печінки: при недостатності функції печінки дозу препарату Торвакард необхідно знижувати, при регулярному контролі активності «печінкових» трансаміназ: аспартатамінотрансферази (АСТ) та аланінамінотрансферази (АЛТ).
Пацієнти з порушенням функції нирок: порушення функції нирок не впливає на концентрацію аторвастатину в плазмі або ступінь зниження концентрації ХС-ЛПНЩ, тому корекція дози препарату не потрібна.
Пацієнти похилого віку: відмінностей у терапевтичній ефективності та безпеці препарату Торвакард® у літніх пацієнтів порівняно із загальною популяцією не виявлено, корекції дози не потрібне (див. розділ «Фармакокінетика»). , тілапревіром або комбінацією типранавір/ритонавір доза препарату Торвакард не повинна перевищувати 10 мг на добу (див. розділ «Особливі вказівки»). Слід бути обережними та застосовувати найнижчу ефективну дозу аторвастатину при одночасному застосуванні з інгібіторами протеази ВІЛ, інгібіторами протеази гепатиту С (боцепревір), кларитроміцином та ітраконазолом (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Торвакард таб п/об пленочной 20мг 90 шт производится компанией САНОФИ РОССИЯ. Само производство расположено в стране Словацкая Республика.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Торвакард таб п/об пленочной 20мг 90 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Торвакард таб п/об пленочной 20мг 90 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Аторвастатин-obl таб п/об пленочной 20мг 30 шт Аторвастатин-obl таб п/об пленочной 20мг 30 шт, Аторвастатин авексима таб п/об пленочной 20мг 30 шт Аторвастатин авексима таб п/об пленочной 20мг 30 шт, Аторвастатин-к таб п/об пленочной 10мг 30 шт Аторвастатин-к таб п/об пленочной 10мг 30 шт, Аторвастатин-к таб п/об пленочной 20мг 30 шт Аторвастатин-к таб п/об пленочной 20мг 30 шт, Аторвастатин-к таб п/об пленочной 40мг 30 шт Аторвастатин-к таб п/об пленочной 40мг 30 шт, Аторвастатин таб п/об 20мг 90 шт акрихин Аторвастатин таб п/об 20мг 90 шт акрихин, Аторвастатин таб п/об пленочной 10мг 30 шт Аторвастатин таб п/об пленочной 10мг 30 шт, Аторвастатин таб п/об пленочной 10мг 30 шт канонфарма Аторвастатин таб п/об пленочной 10мг 30 шт канонфарма, Аторвастатин таб п/об пленочной 10мг 30 шт озон Аторвастатин таб п/об пленочной 10мг 30 шт озон, Аторвастатин таб п/об пленочной 10мг 90 шт Аторвастатин таб п/об пленочной 10мг 90 шт, Аторвастатин таб п/об пленочной 20мг 30 шт Аторвастатин таб п/об пленочной 20мг 30 шт, Аторвастатин таб п/об пленочной 20мг 30 шт канонфарма Аторвастатин таб п/об пленочной 20мг 30 шт канонфарма, Аторвастатин таб п/об пленочной 20мг 90 шт Аторвастатин таб п/об пленочной 20мг 90 шт, Аторвастатин таб п/об пленочной 20мг 90 шт вертекс Аторвастатин таб п/об пленочной 20мг 90 шт вертекс, Аторвастатин таб п/об пленочной 40мг 30 шт Аторвастатин таб п/об пленочной 40мг 30 шт, Аторвастатин таб п/об пленочной 40мг 30 шт канонфарма Аторвастатин таб п/об пленочной 40мг 30 шт канонфарма, Аторвастатин таб п/об пленочной 40мг 30 шт озон Аторвастатин таб п/об пленочной 40мг 30 шт озон, Аторвастатин таб п/об пленочной 80мг 30 шт озон Аторвастатин таб п/об пленочной 80мг 30 шт озон, Аторис таб п/об пленочной 10мг 30 шт Аторис таб п/об пленочной 10мг 30 шт, Аторис таб п/об пленочной 10мг 90 шт Аторис таб п/об пленочной 10мг 90 шт, Аторис таб п/об пленочной 20мг 30 шт Аторис таб п/об пленочной 20мг 30 шт.
Пока нет комментариев