Торасемид таб 5мг 20 шт
Торасемид таблетки є діуретичним засобом, який знижує або повністю інгібує реабсорбцію іонів натрію та зменшує осмотичний тиск внутрішньоклітинної рідини та реабсорбцію води. Його дію можна відчути через 2-3 години після прийому препарату внутрішньо, а діуретичний ефект зберігається до 18 годин. Торасемид має меншу імовірність викликати гіпокаліємію, а його дію можна використовувати для тривалої терапії. Після прийому внутрішньо торасемід швидко та повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті, і має біодоступність 80-90%. Його метаболізм відбувається в печінці за допомогою ізоферментів системи цитохрому Р450, і виводиться нирками у середньому на 83%.
Торасемид таб 5мг 20 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: торасемід – 5,0 мг.
Допоміжні речовини:
Лактози моногідрат (цукор молочний) – 90,4 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію – 3,0 мг, магнію стеарат – 0,8 мг, кремнію діоксид колоїдний – 0,8 мг.
Опис:
Круглі плоскоциліндричні таблетки білого або майже білого кольору з ризиком та фаскою.
Форма випуску:
Пігулки 5 мг.
По 10, 20 або 30 таблеток у контурне коміркове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої.
По 10, 20, 30, 40, 50, 60 або 100 таблеток у банки з поліетилентерефталату для лікарських засобів або поліпропіленові для лікарських засобів, закупорені кришками з поліетилену високого тиску з контролем першого розкриття або кришками поліпропіленовими з системою з поліетилену низького тиску з контролем першого розтину.
Одну банку або 1, 2, 3, 4, 5, 6 або 10 контурних коміркових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну упаковку (пачку).
Протипоказання-Підвищена чутливість до торасеміду або до будь-якого з компонентів препарату; у пацієнтів з алергією на сульфонаміди (сульфаніламідні протимікробні засоби або препарати сульфонілсечовини) може спостерігатися перехресна алергія на торасемід;
-ниркова недостатність з анурією;
-Пічникова кома та прекома;
-Рефрактерна гіпокаліємія/рефрактерна гіпонатріємія;
-гіповолемія (з артеріальною гіпотензією або без неї) або дегідратація;
-різко виражені порушення відтоку сечі будь-якої етіології (включаючи одностороннє ураження сечовивідних шляхів);
-Глікозидна інтоксикація;
-гострий гломерулонефрит;
-Декомпенсований аортальний та мітральний стеноз, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія;
-Синоатріальна та атріовентрикулярна блокада II-III ступеня, аритмії;
-підвищення центрального венозного тиску (понад 10 мм рт.ст.);
-гіперурикемія;
-Вік до 18 років;
-вагітність, період грудного вигодовування;
-одночасне застосування аміноглікозидів та цефалоспоринів;
-Непереносимість лактози, дефіцит лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція.
Запобіжні заходи -Артеріальна гіпотензія;
-Стенозуючий атеросклероз церебральних артерій;
-Гіпопротеїнемія;
-порушення відтоку сечі (доброякісна гіперплазія передміхурової залози, звуження сечівника або гідронефроз);
-шлуночкова аритмія в анамнезі;
-гострий інфаркт міокарда (збільшення ризику розвитку кардіогенного шоку);
-Діарея;
-Панкреатит;
-Цукровий діабет (порушення толерантності до глюкози);
-Гепаторенальний синдром;
-порушення функції печінки, цироз печінки;
-Ниркова недостатність;
-Подагра;
-схильність до гіперурикемії;
-Анемія;
-одночасне застосування серцевих глікозидів, аміноглікозидів, цефалоспоринів, глюкокортикостероїдів та адренокортикотропного гормону (АКТГ);
-Гіпокаліємія;
-Гіпонатріємія.
Дозування5 мг
Показання до застосування-набряковий синдром різного генезу, в т. ч. при хронічній серцевій недостатності, захворюваннях печінки, легень та нирок;
-Артеріальна гіпертензія.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні торасеміду з мінерало- та глюкокортикостероїдами, амфотерицином підвищується ризик розвитку гіпокаліємії; з серцевими глікозидами – зростає ризик розвитку глікозидної інтоксикації внаслідок гіпокаліємії (для високо- та низькополярних серцевих глікозидів) та подовження періоду напіввиведення (для низькополярних серцевих глікозидів).
Прийом торасеміду підвищує концентрацію та ризик розвитку нефро- та ототоксичної дії цефалоспоринів, аміноглікозидів, хлорамфеніколу, етакринової кислоти, цисплатину, амфотерицину В (внаслідок конкурентного ниркового виведення). Підвищує ефективність діазоксиду та теофіліну, знижує – гіпоглікемічних засобів, алопуринолу.
Послідовне або одночасне застосування торасеміду з інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) або антагоністами рецепторів ангіотензину II може призвести до різкого зниження артеріального тиску. Цього можна уникнути, знизивши дозу торасеміду або тимчасово відмінивши його.
Нестероїдні протизапальні препарати, сукральфат знижують діуретичний ефект торасеміду внаслідок інгібування синтезу простагландину, порушення активності реніну у плазмі та виведення альдостерону.
Торасемід посилює антигіпертензивну дію гіпотензивних засобів, нервово-м'язову блокаду деполяризуючих міорелаксантів (суксаметоній) та послаблює дію недеполяризуючих міорелаксантів (тубокурарин).
Торасемід знижує нирковий кліренс препаратів літію та підвищує ймовірність розвитку інтоксикації.
Торасемід підвищує ефективність діазоксиду та теофіліну, знижує ефективність гіпоглікемічних засобів, алопуринолу.
Пресорні аміни та торасемід взаємно знижують ефективність один одного.
Лікарські засоби, що блокують канальцієву секрецію, підвищують концентрацію торасеміду у плазмі крові. Одночасний прийом великих доз саліцилатів на фоні терапії торасемідом збільшує ризик прояву їхньої токсичності (внаслідок конкурентного ниркового виведення).
При одночасному застосуванні циклоспорину та торасеміду збільшується ризик розвитку подагричного артриту внаслідок того, що циклоспорин може спричинити порушення екскреції уратів нирками, а торасемід – гіперурикемію.
Одночасне застосування пробенециду або метотрексату може зменшувати ефективність торасеміду (однаковий шлях секреції). З іншого боку, торасемід може призводити до зниження ниркової елімінації цих лікарських засобів.
Повідомлялося, що у пацієнтів з високим ризиком розвитку нефропатії, які приймають торасемід внутрішньо, при введенні рентгеноконтрастних засобів порушення функцій нирок спостерігалися частіше, ніж у пацієнтів з високим ризиком розвитку нефропатії, яким перед введенням рентгеноконтрастних засобів проводили внутрішньовенну гідратацію. Біодоступність і, як наслідок, ефективність торасеміду може бути знижена при спільній терапії з колестираміном.
ПередозуванняСимптоми
Посилений діурез, що супроводжується зниженням об'єму циркулюючої крові та порушенням водно-електролітного балансу крові, з наступним вираженим зниженням артеріального тиску, сонливістю та сплутаністю свідомості, колапсом. Можуть спостерігатися шлунково-кишкові розлади.
Специфічного
антидоту немає. Провокація блювання, промивання шлунка, активоване вугілля. Лікування симптоматичне, зниження дози або відміна препарату та одночасно поповнення ОЦК та показників водно-електролітного балансу та кислотно-основного стану під контролем сироваткових концентрацій електролітів, гематокриту, симптоматичне лікування. Гемодіаліз неефективний.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Діуретичний засіб
Код АТХ: C03CA04
Фармакодинаміка:
Торасемід є «петлевим» діуретиком. Максимальний діуретичний ефект розвивається через 2-3 години після прийому препарату внутрішньо. Основний механізм дії препарату обумовлений оборотним зв'язуванням торасеміду з контранспортером іонів натрію/хлору/калію, розташованим в апікальній мембрані товстого сегмента висхідної петлі Генле, внаслідок чого знижується або повністю інгібується реабсорбція іонів натрію та зменшується осмотичний тиск внутрішньоклітинної рідини та реабсорбція води. Блокує альдостеронові рецептори міокарда; зменшує фіброз та покращує діастолічну функцію міокарда.
Діуретичний ефект зберігається до 18 годин, що полегшує переносимість терапії через відсутність дуже частого сечовипускання у перші години після прийому препарату внутрішньо, що обмежує активність пацієнтів.
Торасемід меншою мірою, ніж фуросемід, викликає гіпокаліємію, при цьому він проявляє більшу активність і його дію більш тривало.
Застосування торасеміду є найбільш обґрунтованим вибором щодо тривалої терапії.
Фармакокінетика:
Після прийому внутрішньо торасемід швидко і практично повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Прийом їжі не значно впливає на абсорбцію препарату. Максимальна концентрація торасеміду в плазмі відзначається через 1-2 години після прийому внутрішньо. Біодоступність становить 80 - 90% із незначними індивідуальними варіаціями.
Зв'язок із білками плазми крові більше 99 %. Видимий обсяг розподілу становить 16 л.
Метаболізується у печінці за допомогою ізоферментів системи цитохрому Р450. В результаті послідовних реакцій окислення, гідроксилювання або кільцевого гідроксилювання утворюються три метаболіти (Ml, М3 та М5), які зв'язуються з білками плазми крові на 86%, 95% та 97%, відповідно.
Період напіввиведення (Т1/2) торасеміду та його метаболітів становить 3-4 години та не змінюється при хронічній нирковій недостатності. Загальний кліренс торасеміду становить 40 мл/хв, нирковий кліренс – 10 мл/хв. У середньому близько 83% від прийнятої дози виводиться нирками: у незміненому вигляді (24%) та у вигляді переважно неактивних метаболітів (Ml – 12%, М3 – 3%, М5 – 41%).
При нирковій недостатності Т1/2 не змінюється, Т1/2 метаболітів М3 та М5 збільшується. Торасемід та його метаболіти незначно виводяться за допомогою гемодіалізу та гемофільтрації.
При печінковій недостатності концентрація торасеміду в плазмі підвищується внаслідок зниження метаболізму препарату в печінці. У пацієнтів із серцевою або печінковою недостатністю Т1/2 торасеміду та метаболіту М5 незначно збільшено, кумуляція препарату малоймовірна.
Пацієнти похилого віку
Фармакокінетичний профіль торасеміду у літніх пацієнтів схожий на молодих пацієнтів, за тим винятком, що має місце зниження ниркового кліренсу торасеміду через характерне вікове порушення функції нирок у літніх пацієнтів. Загальний кліренс та період напіввиведення при цьому не змінюються.
Вагітність та годування груддюВагітність
Торасемід не має тератогенного ефекту і фетотоксичності, проникає через плацентарний бар'єр, викликаючи порушення водно-електролітного обміну та тромбоцитопенію у плода. Контрольованих досліджень щодо застосування торасеміду у вагітних не проводилось, у зв'язку з чим препарат не рекомендується застосовувати під час вагітності.
Період грудного вигодовування
Невідомо, чи проникає торасемід у грудне молоко. При необхідності застосування препарату Торасемід у період лактації необхідно припинити грудне вигодовування.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаЧастота розвитку побічних ефектів класифікована згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я: дуже часто: >1/10 (> 10 %); часто: від >1/100 до < 1/10 (> 1% та < 10%); нечасто: від >1/1000 до < 1/100 (> 0,1 % та < 1 %); рідко: від >1/10000 до <1/1000 (>0,01% та <0,1%); дуже рідко: <1/10000 (<0,01%); частота невідома: частота може бути оцінена виходячи з наявних даних.
Порушення з боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення, сонливість; нечасто – судоми м'язів нижніх кінцівок, гіперактивність, нервозність; частота невідома - сплутаність свідомості, непритомність, парестезія в кінцівках (відчуття оніміння, «повзання мурашок» та поколювання).
Порушення органу зору: частота невідома - порушення зору.
Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: частота невідома – порушення слуху, шум у вухах та втрата слуху (носить, як правило, оборотний характер) зазвичай у пацієнтів з нирковою недостатністю або гіпопротеїнемією (нефротичний синдром).
Порушення з боку серцево-судинної системи: нечасто – екстрасистолія, аритмія, тахікардія; частота невідома – надмірне зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія, колапс, тромбоз глибоких вен, тромбоемболія, гіповолемія (зниження об'єму циркулюючої крові).
Порушення з боку дихальної системи: нечасто – носова кровотеча.
Порушення з боку травної системи: часто – діарея; нечасто – біль у животі, метеоризм, полідипсія; частота невідома – сухість у роті, нудота, блювання, втрата апетиту, панкреатит, диспепсичні розлади, внутрішньопечінковий холестаз.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: частота невідома – свербіж шкіри, висипання на шкірі, кропив'янка, поліморфна еритема, ексфоліативний дерматит, пурпура, васкуліт, фотосенсибілізація.
Порушення з боку опорно-рухового апарату: частота невідома – м'язова слабкість.
Порушення з боку сечовидільної системи: часто – збільшення частоти сечовипускання, поліурія, ніктурія; нечасто – прискорені позиви до сечовипускання; частота невідома – поліурія, затримка сечі (у пацієнтів із обструкцією сечовивідних шляхів), інтерстиціальний нефрит, гематурія.
Порушення з боку репродуктивної системи: частота невідома – зниження потенції.
Порушення з боку обміну речовин: нечасто – полідипсія; частота невідома - гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіпомагніємія, гіпокальціємія, гіпохлоремія, метаболічний алкалоз, гіповолемія, дегідратація (частіше у пацієнтів похилого віку), порушення толерантності до глюкози (можлива маніфестація цукрового діабету, що латентно протікає).
Порушення з боку лабораторних показників: нечасто – гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія, тромбоцитоз; частота невідома – гіперглікемія, гіперурикемія, невелике підвищення активності лужної фосфатази у плазмі крові, підвищення концентрації креатиніну та сечовини у плазмі крові, підвищення активності деяких «печінкових» ферментів у плазмі крові (наприклад, гамма-глутамілтрансферази), тромбоцитопенія, лейкопенія.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: частота невідома – апластична або гемолітична анемія.
Загальні розлади та порушення у місці введення: нечасто – астенія, спрага, слабкість, підвищена стомлюваність.
особливі вказівкиЗастосовувати строго за призначенням лікаря.
Пацієнти з підвищеною чутливістю до сульфаніламідів та похідних сульфонілсечовини можуть мати перехресну чутливість до препарату Торасемід.
У пацієнтів, особливо на початку лікування препаратом Торасемід та в осіб похилого віку, рекомендується проводити контроль електролітного балансу, об'єму та концентрації циркулюючої крові.
При тривалому лікуванні препаратом Торасемід рекомендується проводити регулярний контроль електролітного балансу (особливо рівня калію), глюкози, сечової кислоти, креатиніну, ліпідів та клітинних компонентів крові.
Пацієнтам, які отримують високі дози препарату Торасемід протягом тривалого періоду, щоб уникнути розвитку гіпонатріємії, метаболічного алкалозу та гіпокаліємії, рекомендується дієта з достатнім вмістом кухонної солі (обмежувати споживання кухонної солі недоцільно) та застосування препаратів калію.
Ризик гіпокаліємії найбільший у пацієнтів з цирозом печінки, вираженим діурезом, при недостатньому споживанні електролітів з їжею, а також при одночасному лікуванні кортикостероїдами або АКТГ.
Підвищений ризик розвитку порушень водно-електролітного балансу спостерігається у пацієнтів із нирковою недостатністю. У ході курсового лікування необхідно періодично контролювати концентрацію електролітів плазми крові (у тому числі натрій, кальцій, калій, магній), кислотно-основний стан, залишковий азот, креатинін, сечову кислоту та проводити при необхідності відповідну корекційну терапію (з більшою кратністю у пацієнтів з частою блювотою і на тлі парентерально введених рідин).
У пацієнтів з розвиненими водно-електролітними розладами, гіповолемією або преренальною азотемією дані лабораторних аналізів можуть включати: гіпер- або гіпонатріємію, гіпер- або гіпохлоремію, гіпер- або гіпокаліємію, порушення кислотно-лужного балансу та підвищення рівня сечовини в крові. При виникненні цих розладів необхідно припинити прийом препарату Торасемід до відновлення нормальних значень, а потім відновити лікування препаратом Торасемід у меншій дозі.
При появі або посиленні азотемії та олігурії у пацієнтів з тяжкими прогресуючими захворюваннями нирок рекомендується призупинити лікування.
Підбір режиму доз пацієнтам з асцитом на тлі цирозу печінки слід проводити в стаціонарних умовах (порушення водно-електролітного балансу можуть спричинити розвиток печінкової коми). Дана категорія пацієнтів показує регулярний контроль електролітів плазми крові. Для профілактики гіпокаліємії рекомендується застосування препаратів калію та калійзберігаючих діуретиків (насамперед спіронолактону), а також дотримання дієти, багатої калієм.
Застосування препарату Торасемід може спричинити загострення подагри.
У пацієнтів з цукровим діабетом або зі зниженою толерантністю до глюкози потрібний періодичний контроль концентрації глюкози у крові та сечі.
У пацієнтів у несвідомому стані, з гіперплазією передміхурової залози, звуженням сечоводів, необхідний контроль діурезу у зв'язку з можливістю гострої затримки сечі.
У пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, що особливо приймають серцеві глікозиди, спричинена діуретиками гіпокаліємія може стати причиною розвитку аритмій.
Вплив на керування транспортними засобами та механізмами
У період лікування пацієнти повинні утриматися від керування транспортними засобами та занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, оскільки існує ризик розвитку запаморочення та сонливості.
Умови зберіганняУ захищеному від світла місці, при температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину один раз на день, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води. Таблетки можна приймати в будь-який зручний постійний час, незалежно від їди.
Набряковий синдром при хронічній серцевій недостатності.
Звичайна початкова доза становить 10-20 мг один раз на день. При необхідності дозу можна збільшити вдвічі до отримання необхідного ефекту.
Набряковий синдром при захворюванні нирок.
Звичайна початкова доза становить 20 мг один раз на день. При необхідності дозу можна збільшити вдвічі до отримання необхідного ефекту.
Набряковий синдром при захворюванні печінки
Звичайна початкова доза становить 5-10 мг раз на день. При необхідності дозу можна збільшити вдвічі до отримання необхідного ефекту. Максимальна разова доза становить 40 мг, перевищувати її не рекомендується (відсутня досвід застосування). Препарат застосовують протягом тривалого періоду або до зникнення набряків.
Артеріальна гіпертензія
Початкова доза становить 25 мг один раз на день. У разі відсутності терапевтичного ефекту протягом 4 тижнів дозу збільшують до 5 мг один раз на день. За відсутності адекватного зниження артеріального тиску при дозі 5 мг один раз на день протягом 4-6 тижнів дозу збільшують до 10 мг один раз на день. Якщо застосування препарату в дозі 10 мг на добу не дає необхідного ефекту до лікувальної схеми додають гіпотензивний препарат іншої групи.
Пацієнтам похилого віку корекція дози не потрібна.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Торасемид таб 5мг 20 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: торасемід – 5,0 мг.
Допоміжні речовини:
Лактози моногідрат (цукор молочний) – 90,4 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію – 3,0 мг, магнію стеарат – 0,8 мг, кремнію діоксид колоїдний – 0,8 мг.
Опис:
Круглі плоскоциліндричні таблетки білого або майже білого кольору з ризиком та фаскою.
Форма випуску:
Пігулки 5 мг.
По 10, 20 або 30 таблеток у контурне коміркове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої.
По 10, 20, 30, 40, 50, 60 або 100 таблеток у банки з поліетилентерефталату для лікарських засобів або поліпропіленові для лікарських засобів, закупорені кришками з поліетилену високого тиску з контролем першого розкриття або кришками поліпропіленовими з системою з поліетилену низького тиску з контролем першого розтину.
Одну банку або 1, 2, 3, 4, 5, 6 або 10 контурних коміркових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну упаковку (пачку).
Протипоказання-Підвищена чутливість до торасеміду або до будь-якого з компонентів препарату; у пацієнтів з алергією на сульфонаміди (сульфаніламідні протимікробні засоби або препарати сульфонілсечовини) може спостерігатися перехресна алергія на торасемід;
-ниркова недостатність з анурією;
-Пічникова кома та прекома;
-Рефрактерна гіпокаліємія/рефрактерна гіпонатріємія;
-гіповолемія (з артеріальною гіпотензією або без неї) або дегідратація;
-різко виражені порушення відтоку сечі будь-якої етіології (включаючи одностороннє ураження сечовивідних шляхів);
-Глікозидна інтоксикація;
-гострий гломерулонефрит;
-Декомпенсований аортальний та мітральний стеноз, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія;
-Синоатріальна та атріовентрикулярна блокада II-III ступеня, аритмії;
-підвищення центрального венозного тиску (понад 10 мм рт.ст.);
-гіперурикемія;
-Вік до 18 років;
-вагітність, період грудного вигодовування;
-одночасне застосування аміноглікозидів та цефалоспоринів;
-Непереносимість лактози, дефіцит лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція.
Запобіжні заходи -Артеріальна гіпотензія;
-Стенозуючий атеросклероз церебральних артерій;
-Гіпопротеїнемія;
-порушення відтоку сечі (доброякісна гіперплазія передміхурової залози, звуження сечівника або гідронефроз);
-шлуночкова аритмія в анамнезі;
-гострий інфаркт міокарда (збільшення ризику розвитку кардіогенного шоку);
-Діарея;
-Панкреатит;
-Цукровий діабет (порушення толерантності до глюкози);
-Гепаторенальний синдром;
-порушення функції печінки, цироз печінки;
-Ниркова недостатність;
-Подагра;
-схильність до гіперурикемії;
-Анемія;
-одночасне застосування серцевих глікозидів, аміноглікозидів, цефалоспоринів, глюкокортикостероїдів та адренокортикотропного гормону (АКТГ);
-Гіпокаліємія;
-Гіпонатріємія.
Дозування5 мг
Показання до застосування-набряковий синдром різного генезу, в т. ч. при хронічній серцевій недостатності, захворюваннях печінки, легень та нирок;
-Артеріальна гіпертензія.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні торасеміду з мінерало- та глюкокортикостероїдами, амфотерицином підвищується ризик розвитку гіпокаліємії; з серцевими глікозидами – зростає ризик розвитку глікозидної інтоксикації внаслідок гіпокаліємії (для високо- та низькополярних серцевих глікозидів) та подовження періоду напіввиведення (для низькополярних серцевих глікозидів).
Прийом торасеміду підвищує концентрацію та ризик розвитку нефро- та ототоксичної дії цефалоспоринів, аміноглікозидів, хлорамфеніколу, етакринової кислоти, цисплатину, амфотерицину В (внаслідок конкурентного ниркового виведення). Підвищує ефективність діазоксиду та теофіліну, знижує – гіпоглікемічних засобів, алопуринолу.
Послідовне або одночасне застосування торасеміду з інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) або антагоністами рецепторів ангіотензину II може призвести до різкого зниження артеріального тиску. Цього можна уникнути, знизивши дозу торасеміду або тимчасово відмінивши його.
Нестероїдні протизапальні препарати, сукральфат знижують діуретичний ефект торасеміду внаслідок інгібування синтезу простагландину, порушення активності реніну у плазмі та виведення альдостерону.
Торасемід посилює антигіпертензивну дію гіпотензивних засобів, нервово-м'язову блокаду деполяризуючих міорелаксантів (суксаметоній) та послаблює дію недеполяризуючих міорелаксантів (тубокурарин).
Торасемід знижує нирковий кліренс препаратів літію та підвищує ймовірність розвитку інтоксикації.
Торасемід підвищує ефективність діазоксиду та теофіліну, знижує ефективність гіпоглікемічних засобів, алопуринолу.
Пресорні аміни та торасемід взаємно знижують ефективність один одного.
Лікарські засоби, що блокують канальцієву секрецію, підвищують концентрацію торасеміду у плазмі крові. Одночасний прийом великих доз саліцилатів на фоні терапії торасемідом збільшує ризик прояву їхньої токсичності (внаслідок конкурентного ниркового виведення).
При одночасному застосуванні циклоспорину та торасеміду збільшується ризик розвитку подагричного артриту внаслідок того, що циклоспорин може спричинити порушення екскреції уратів нирками, а торасемід – гіперурикемію.
Одночасне застосування пробенециду або метотрексату може зменшувати ефективність торасеміду (однаковий шлях секреції). З іншого боку, торасемід може призводити до зниження ниркової елімінації цих лікарських засобів.
Повідомлялося, що у пацієнтів з високим ризиком розвитку нефропатії, які приймають торасемід внутрішньо, при введенні рентгеноконтрастних засобів порушення функцій нирок спостерігалися частіше, ніж у пацієнтів з високим ризиком розвитку нефропатії, яким перед введенням рентгеноконтрастних засобів проводили внутрішньовенну гідратацію. Біодоступність і, як наслідок, ефективність торасеміду може бути знижена при спільній терапії з колестираміном.
ПередозуванняСимптоми
Посилений діурез, що супроводжується зниженням об'єму циркулюючої крові та порушенням водно-електролітного балансу крові, з наступним вираженим зниженням артеріального тиску, сонливістю та сплутаністю свідомості, колапсом. Можуть спостерігатися шлунково-кишкові розлади.
Специфічного
антидоту немає. Провокація блювання, промивання шлунка, активоване вугілля. Лікування симптоматичне, зниження дози або відміна препарату та одночасно поповнення ОЦК та показників водно-електролітного балансу та кислотно-основного стану під контролем сироваткових концентрацій електролітів, гематокриту, симптоматичне лікування. Гемодіаліз неефективний.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Діуретичний засіб
Код АТХ: C03CA04
Фармакодинаміка:
Торасемід є «петлевим» діуретиком. Максимальний діуретичний ефект розвивається через 2-3 години після прийому препарату внутрішньо. Основний механізм дії препарату обумовлений оборотним зв'язуванням торасеміду з контранспортером іонів натрію/хлору/калію, розташованим в апікальній мембрані товстого сегмента висхідної петлі Генле, внаслідок чого знижується або повністю інгібується реабсорбція іонів натрію та зменшується осмотичний тиск внутрішньоклітинної рідини та реабсорбція води. Блокує альдостеронові рецептори міокарда; зменшує фіброз та покращує діастолічну функцію міокарда.
Діуретичний ефект зберігається до 18 годин, що полегшує переносимість терапії через відсутність дуже частого сечовипускання у перші години після прийому препарату внутрішньо, що обмежує активність пацієнтів.
Торасемід меншою мірою, ніж фуросемід, викликає гіпокаліємію, при цьому він проявляє більшу активність і його дію більш тривало.
Застосування торасеміду є найбільш обґрунтованим вибором щодо тривалої терапії.
Фармакокінетика:
Після прийому внутрішньо торасемід швидко і практично повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Прийом їжі не значно впливає на абсорбцію препарату. Максимальна концентрація торасеміду в плазмі відзначається через 1-2 години після прийому внутрішньо. Біодоступність становить 80 - 90% із незначними індивідуальними варіаціями.
Зв'язок із білками плазми крові більше 99 %. Видимий обсяг розподілу становить 16 л.
Метаболізується у печінці за допомогою ізоферментів системи цитохрому Р450. В результаті послідовних реакцій окислення, гідроксилювання або кільцевого гідроксилювання утворюються три метаболіти (Ml, М3 та М5), які зв'язуються з білками плазми крові на 86%, 95% та 97%, відповідно.
Період напіввиведення (Т1/2) торасеміду та його метаболітів становить 3-4 години та не змінюється при хронічній нирковій недостатності. Загальний кліренс торасеміду становить 40 мл/хв, нирковий кліренс – 10 мл/хв. У середньому близько 83% від прийнятої дози виводиться нирками: у незміненому вигляді (24%) та у вигляді переважно неактивних метаболітів (Ml – 12%, М3 – 3%, М5 – 41%).
При нирковій недостатності Т1/2 не змінюється, Т1/2 метаболітів М3 та М5 збільшується. Торасемід та його метаболіти незначно виводяться за допомогою гемодіалізу та гемофільтрації.
При печінковій недостатності концентрація торасеміду в плазмі підвищується внаслідок зниження метаболізму препарату в печінці. У пацієнтів із серцевою або печінковою недостатністю Т1/2 торасеміду та метаболіту М5 незначно збільшено, кумуляція препарату малоймовірна.
Пацієнти похилого віку
Фармакокінетичний профіль торасеміду у літніх пацієнтів схожий на молодих пацієнтів, за тим винятком, що має місце зниження ниркового кліренсу торасеміду через характерне вікове порушення функції нирок у літніх пацієнтів. Загальний кліренс та період напіввиведення при цьому не змінюються.
Вагітність та годування груддюВагітність
Торасемід не має тератогенного ефекту і фетотоксичності, проникає через плацентарний бар'єр, викликаючи порушення водно-електролітного обміну та тромбоцитопенію у плода. Контрольованих досліджень щодо застосування торасеміду у вагітних не проводилось, у зв'язку з чим препарат не рекомендується застосовувати під час вагітності.
Період грудного вигодовування
Невідомо, чи проникає торасемід у грудне молоко. При необхідності застосування препарату Торасемід у період лактації необхідно припинити грудне вигодовування.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаЧастота розвитку побічних ефектів класифікована згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я: дуже часто: >1/10 (> 10 %); часто: від >1/100 до < 1/10 (> 1% та < 10%); нечасто: від >1/1000 до < 1/100 (> 0,1 % та < 1 %); рідко: від >1/10000 до <1/1000 (>0,01% та <0,1%); дуже рідко: <1/10000 (<0,01%); частота невідома: частота може бути оцінена виходячи з наявних даних.
Порушення з боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення, сонливість; нечасто – судоми м'язів нижніх кінцівок, гіперактивність, нервозність; частота невідома - сплутаність свідомості, непритомність, парестезія в кінцівках (відчуття оніміння, «повзання мурашок» та поколювання).
Порушення органу зору: частота невідома - порушення зору.
Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: частота невідома – порушення слуху, шум у вухах та втрата слуху (носить, як правило, оборотний характер) зазвичай у пацієнтів з нирковою недостатністю або гіпопротеїнемією (нефротичний синдром).
Порушення з боку серцево-судинної системи: нечасто – екстрасистолія, аритмія, тахікардія; частота невідома – надмірне зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія, колапс, тромбоз глибоких вен, тромбоемболія, гіповолемія (зниження об'єму циркулюючої крові).
Порушення з боку дихальної системи: нечасто – носова кровотеча.
Порушення з боку травної системи: часто – діарея; нечасто – біль у животі, метеоризм, полідипсія; частота невідома – сухість у роті, нудота, блювання, втрата апетиту, панкреатит, диспепсичні розлади, внутрішньопечінковий холестаз.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: частота невідома – свербіж шкіри, висипання на шкірі, кропив'янка, поліморфна еритема, ексфоліативний дерматит, пурпура, васкуліт, фотосенсибілізація.
Порушення з боку опорно-рухового апарату: частота невідома – м'язова слабкість.
Порушення з боку сечовидільної системи: часто – збільшення частоти сечовипускання, поліурія, ніктурія; нечасто – прискорені позиви до сечовипускання; частота невідома – поліурія, затримка сечі (у пацієнтів із обструкцією сечовивідних шляхів), інтерстиціальний нефрит, гематурія.
Порушення з боку репродуктивної системи: частота невідома – зниження потенції.
Порушення з боку обміну речовин: нечасто – полідипсія; частота невідома - гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіпомагніємія, гіпокальціємія, гіпохлоремія, метаболічний алкалоз, гіповолемія, дегідратація (частіше у пацієнтів похилого віку), порушення толерантності до глюкози (можлива маніфестація цукрового діабету, що латентно протікає).
Порушення з боку лабораторних показників: нечасто – гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія, тромбоцитоз; частота невідома – гіперглікемія, гіперурикемія, невелике підвищення активності лужної фосфатази у плазмі крові, підвищення концентрації креатиніну та сечовини у плазмі крові, підвищення активності деяких «печінкових» ферментів у плазмі крові (наприклад, гамма-глутамілтрансферази), тромбоцитопенія, лейкопенія.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: частота невідома – апластична або гемолітична анемія.
Загальні розлади та порушення у місці введення: нечасто – астенія, спрага, слабкість, підвищена стомлюваність.
особливі вказівкиЗастосовувати строго за призначенням лікаря.
Пацієнти з підвищеною чутливістю до сульфаніламідів та похідних сульфонілсечовини можуть мати перехресну чутливість до препарату Торасемід.
У пацієнтів, особливо на початку лікування препаратом Торасемід та в осіб похилого віку, рекомендується проводити контроль електролітного балансу, об'єму та концентрації циркулюючої крові.
При тривалому лікуванні препаратом Торасемід рекомендується проводити регулярний контроль електролітного балансу (особливо рівня калію), глюкози, сечової кислоти, креатиніну, ліпідів та клітинних компонентів крові.
Пацієнтам, які отримують високі дози препарату Торасемід протягом тривалого періоду, щоб уникнути розвитку гіпонатріємії, метаболічного алкалозу та гіпокаліємії, рекомендується дієта з достатнім вмістом кухонної солі (обмежувати споживання кухонної солі недоцільно) та застосування препаратів калію.
Ризик гіпокаліємії найбільший у пацієнтів з цирозом печінки, вираженим діурезом, при недостатньому споживанні електролітів з їжею, а також при одночасному лікуванні кортикостероїдами або АКТГ.
Підвищений ризик розвитку порушень водно-електролітного балансу спостерігається у пацієнтів із нирковою недостатністю. У ході курсового лікування необхідно періодично контролювати концентрацію електролітів плазми крові (у тому числі натрій, кальцій, калій, магній), кислотно-основний стан, залишковий азот, креатинін, сечову кислоту та проводити при необхідності відповідну корекційну терапію (з більшою кратністю у пацієнтів з частою блювотою і на тлі парентерально введених рідин).
У пацієнтів з розвиненими водно-електролітними розладами, гіповолемією або преренальною азотемією дані лабораторних аналізів можуть включати: гіпер- або гіпонатріємію, гіпер- або гіпохлоремію, гіпер- або гіпокаліємію, порушення кислотно-лужного балансу та підвищення рівня сечовини в крові. При виникненні цих розладів необхідно припинити прийом препарату Торасемід до відновлення нормальних значень, а потім відновити лікування препаратом Торасемід у меншій дозі.
При появі або посиленні азотемії та олігурії у пацієнтів з тяжкими прогресуючими захворюваннями нирок рекомендується призупинити лікування.
Підбір режиму доз пацієнтам з асцитом на тлі цирозу печінки слід проводити в стаціонарних умовах (порушення водно-електролітного балансу можуть спричинити розвиток печінкової коми). Дана категорія пацієнтів показує регулярний контроль електролітів плазми крові. Для профілактики гіпокаліємії рекомендується застосування препаратів калію та калійзберігаючих діуретиків (насамперед спіронолактону), а також дотримання дієти, багатої калієм.
Застосування препарату Торасемід може спричинити загострення подагри.
У пацієнтів з цукровим діабетом або зі зниженою толерантністю до глюкози потрібний періодичний контроль концентрації глюкози у крові та сечі.
У пацієнтів у несвідомому стані, з гіперплазією передміхурової залози, звуженням сечоводів, необхідний контроль діурезу у зв'язку з можливістю гострої затримки сечі.
У пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, що особливо приймають серцеві глікозиди, спричинена діуретиками гіпокаліємія може стати причиною розвитку аритмій.
Вплив на керування транспортними засобами та механізмами
У період лікування пацієнти повинні утриматися від керування транспортними засобами та занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, оскільки існує ризик розвитку запаморочення та сонливості.
Умови зберіганняУ захищеному від світла місці, при температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину один раз на день, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води. Таблетки можна приймати в будь-який зручний постійний час, незалежно від їди.
Набряковий синдром при хронічній серцевій недостатності.
Звичайна початкова доза становить 10-20 мг один раз на день. При необхідності дозу можна збільшити вдвічі до отримання необхідного ефекту.
Набряковий синдром при захворюванні нирок.
Звичайна початкова доза становить 20 мг один раз на день. При необхідності дозу можна збільшити вдвічі до отримання необхідного ефекту.
Набряковий синдром при захворюванні печінки
Звичайна початкова доза становить 5-10 мг раз на день. При необхідності дозу можна збільшити вдвічі до отримання необхідного ефекту. Максимальна разова доза становить 40 мг, перевищувати її не рекомендується (відсутня досвід застосування). Препарат застосовують протягом тривалого періоду або до зникнення набряків.
Артеріальна гіпертензія
Початкова доза становить 25 мг один раз на день. У разі відсутності терапевтичного ефекту протягом 4 тижнів дозу збільшують до 5 мг один раз на день. За відсутності адекватного зниження артеріального тиску при дозі 5 мг один раз на день протягом 4-6 тижнів дозу збільшують до 10 мг один раз на день. Якщо застосування препарату в дозі 10 мг на добу не дає необхідного ефекту до лікувальної схеми додають гіпотензивний препарат іншої групи.
Пацієнтам похилого віку корекція дози не потрібна.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Торасемид таб 5мг 20 шт производится компанией ОЗОН. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Торасемид таб 5мг 20 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Торасемид таб 5мг 20 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Диувер таб 5мг 20 шт Диувер таб 5мг 20 шт, Диувер таб 10мг 20 шт Диувер таб 10мг 20 шт, Диувер таб 10мг 60 шт Диувер таб 10мг 60 шт, Диувер таб 5мг 60 шт Диувер таб 5мг 60 шт, Лотонел таб 10мг 30 шт Лотонел таб 10мг 30 шт, Лотонел таб 10мг 60 шт Лотонел таб 10мг 60 шт, Лотонел таб 5мг 30 шт Лотонел таб 5мг 30 шт, Лотонел таб 5мг 60 шт Лотонел таб 5мг 60 шт, Торасемид канон таб 10мг 20 шт Торасемид канон таб 10мг 20 шт, Торасемид канон таб 10мг 60 шт Торасемид канон таб 10мг 60 шт, Торасемид канон таб 5мг 20 шт Торасемид канон таб 5мг 20 шт, Торасемид канон таб 5мг 60 шт Торасемид канон таб 5мг 60 шт, Торасемид-сз таб 10мг 30 шт Торасемид-сз таб 10мг 30 шт, Торасемид-сз таб 10мг 60 шт Торасемид-сз таб 10мг 60 шт, Торасемид-сз таб 5мг 30 шт Торасемид-сз таб 5мг 30 шт, Торасемид-сз таб 5мг 60 шт Торасемид-сз таб 5мг 60 шт, Торасемид таб 10мг 20 шт Торасемид таб 10мг 20 шт, Торасемид таб 5мг 60 шт Торасемид таб 5мг 60 шт, Тригрим таб 10 мг 30 шт Тригрим таб 10 мг 30 шт, Тригрим таб 2.5 мг 30 шт Тригрим таб 2.5 мг 30 шт, Тригрим таб 5 мг 30 шт Тригрим таб 5 мг 30 шт.
Пока нет комментариев