Торасемид Медисорб таб 10 мг 30 шт
Топ продаж
Суперцена
Торасемид Медисорб - це діуретичний препарат, який має "петлеву" дію. Він зменшує реабсорбцію іонів натрію та покращує діастолічну функцію міокарда, блокуючи альдостеронові рецептори. Його дія триває до 18 годин, що полегшує переносимість терапії. Препарат швидко та практично повністю всмоктується в ЖКТ, зв'язується з білками плазми крові та виводиться нирками, метаболізується у печінці. При нирковій та печінковій недостатності, концентрація препарату в плазмі може збільшуватись, але кумуляція малоймовірна.
Торасемид Медисорб таб 10 мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: торасемід 10,0 мг;
Допоміжні речовини:
Лактози моногідрат, крохмаль картопляний, тальк, магнію стеарат.
Опис:
Круглі плоскоциліндричні таблетки білого або майже білого кольору з ризиком з одного боку та фаскою з двох сторін.
Форма випуску:
Пігулки 10 мг. По 10 таблеток у контурну коміркову упаковку з полівінілхлоридної плівки та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. 3 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією з медичного застосування поміщають у пачку картонну.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до торасеміду або до будь-якого компонента препарату;
Алергія на сульфонаміди (сульфаніламідні протимікробні засоби або препарати сульфонілсечовини);
Ниркова недостатність з анурією;
Печінкова кома та прекома;
Рефрактерна гіпокаліємія;
Рефрактерна гіпонатріємія;
Гіповолемія (з гіпотензією або без неї) або дегідратація;
Різко виражені порушення відтоку сечі будь-якої етіології (включаючи одностороннє ураження сечовивідних шляхів);
Глікозидна інтоксикація;
Гострий гломерулонефрит;
Синоатріальна та атріовентрикулярна блокада II-III ступеня;
Декомпенсований аортальний та мітральний стеноз;
Гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія;
підвищення центрального венозного тиску (понад 10 мм рт.ст.);
Аритмія;
Хронічна ниркова недостатність із наростаючою азотемією;
Гіперурикемія;
Вік до 18 років (безпека та ефективність не вивчені);
Вагітність;
Період грудного вигодовування;
Одночасне застосування аміноглікозидів та цефалоспоринів;
Непереносимість лактози, дефіцит лактази або глюкозогалактозна мальабсорбція.
З обережністю – артеріальна гіпотензія;
- стенозуючий атеросклероз церебральних артерій;
- гіпопротеїнемія;
- гіпокаліємія;
- Гіпонатріємія;
- схильність до гіперурикемії;
- Порушення відтоку сечі (доброякісна гіперплазія передміхурової залози, звуження сечівника або гідронефроз);
- шлуночкова аритмія в анамнезі;
- гострий інфаркт міокарда (збільшення ризику розвитку кардіогенного шоку);
- діарея;
- панкреатит;
- цукровий діабет (зниження толерантності до глюкози);
- Порушення функції печінки, цироз печінки, гепаторенальний синдром;
- ниркова недостатність, подагра;
- анемія;
- одночасне застосування серцевих глікозидів, кортикостероїдів та адренокортикостероїдного гормону (АКТГ).
Дозування10 мг
Показання до застосуванняНабряковий синдром різного генезу, в т.ч. при хронічній серцевій недостатності, захворюваннях печінки, легень та нирок;
Артеріальна гіпертензія.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні торасеміду з мінерало- та глюкокортикостероїдами, амфотерицином підвищується ризик розвитку гіпокаліємії; з серцевими глікозидами – зростає ризик розвитку глікозидної інтоксикації внаслідок гіпокаліємії (для високо- та низькополярних серцевих глікозидів) та подовження періоду напіввиведення (для низькополярних серцевих глікозидів).
Знижує нирковий кліренс препаратів літію та підвищує ймовірність розвитку інтоксикації.
Прийом торасеміду підвищує концентрацію та ризик розвитку нефро- та ототоксичної дії цефалоспоринів, аміноглікозидів, хлорамфеніколу, етакринової кислоти, антибіотиків, саліцилатів, цисплатину, препаратів платини, амфотерицину В (внаслідок конкурентного ниркового виведення).
Послідовне або одночасне застосування торасеміду з інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) або антагоністами рецепторів ангіотензину ІІ може призвести до вираженого зниження артеріального тиску. Цього можна уникнути, знизивши дозу торасеміду або тимчасово відмінити його.
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), сукральфат знижують діуретичний ефект внаслідок інгібування синтезу простагландину (ПГ), порушення активності реніну у плазмі та виведення альдостерону.
Торасемід посилює антигіпертензивну дію гіпотензивних препаратів, нервово-м'язову блокаду деполяризуючих міорелаксантів (суксаметоній) та послаблює дію недеполяризуючих міорелаксантів (тубокурарин).
Одночасний прийом великих доз саліцилатів на фоні терапії торасемідом збільшує ризик прояву їхньої токсичності (внаслідок конкурентного ниркового виведення). Підвищує ефективність діазоксиду та теофіліну, знижує – гіпоглікемічних засобів, алопуринолу.
Пресорні аміни та торасемід взаємно знижують ефективність.
Лікарські засоби, що блокують канальцеву секрецію, підвищують концентрацію торасеміду у сироватці крові.
Одночасне застосування пробенециду або метотрексату може зменшувати ефективність торасеміду (однаковий шлях секреції). З іншого боку, торасемід може призводити до зниження ниркової елімінації цих лікарських засобів.
При одночасному застосуванні торасеміду та циклоспорину збільшується ризик розвитку подагричного артриту внаслідок того, що циклоспорин може спричинити порушення екскреції уратів нирками, а торасемід – гіперурикемію.
Повідомлялося, що у пацієнтів з високим ризиком розвитку нефропатії, які приймають торасемід внутрішньо, при введенні рентгеноконтрастних засобів порушення функцій нирок спостерігалося частіше, ніж у пацієнтів з високим ризиком розвитку нефропатії, яким перед введенням рентгеноконтрастних засобів проводили внутрішньовенну гідратацію. Біодоступність і, як наслідок, ефективність торасеміду може бути знижена при спільній терапії з колестираміном.
ПередозуванняСимптоми: надмірно підвищений діурез, що супроводжується зниженням об'єму циркулюючої крові та порушенням водно-електролітного балансу крові, з наступним вираженим зниженням артеріального тиску, сонливістю та сплутаністю свідомості, колапсом. Можуть спостерігатися шлунково-кишкові розлади.
Лікування: специфічного антидоту немає. Провокація блювання, промивання шлунка, активоване вугілля. Лікування симптоматичне, зниження дози або відміна препарату та одночасно заповнення об'єму циркулюючої крові та корекція показників водно-електролітного балансу та кислотно-основного стану під контролем сироваткових концентрацій електролітів, гематокриту. Гемодіаліз не ефективний, оскільки виведення торасеміду та його метаболізм не прискорюється.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Діуретичний засіб
Код ATX: С03СА04
Фармакодинаміка:
Торасемід є "петлевим" діуретиком. Максимальний діуретичний ефект розвивається через 2-3 години після прийому препарату внутрішньо. Основний механізм дії препарату обумовлений оборотним зв'язуванням торасеміду з контранспортером іонів натрію/хлору/калію, розташованим в апікальній мембрані товстого сегмента висхідної петлі Генле, внаслідок чого знижується або повністю інгібується реабсорбція іонів натрію та зменшується осмотичний тиск внутрішньоклітинної рідини та реабсорбція води. Блокує альдостеронові рецептори міокарда, зменшує фіброз та покращує діастолічну функцію міокарда.
Торасемід меншою мірою, ніж фуросемід викликає гіпокаліємію, при цьому він проявляє більшу активність і його дію більш тривало.
Торасемід знижує систолічний та діастолічний артеріальний тиск у положенні «лежачи» та «стоячи».
Застосування торасеміду є найбільш обґрунтованим вибором щодо тривалої терапії.
Фармакокінетика:
Всмоктування:
Після прийому внутрішньо торасемід швидко і практично повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті (ЖКТ). Максимальна концентрація (Сmах) торасеміду в плазмі крові відзначається через 1-2 години після прийому внутрішньо після їди. Біодоступність становить 80-90% із незначними індивідуальними варіаціями. Діуретичний ефект зберігається до 18 годин, що полегшує переносимість терапії через відсутність дуже частого сечовипускання в перші години після прийому препарату всередину, що обмежує активність пацієнтів.
Розподіл:
Зв'язок із білками плазми крові більше 99%. Видимий обсяг розподілу становить 16 л.
Метаболізм:
Метаболізується у печінці за допомогою ізоферментів системи цитохрому Р450. В результаті послідовних реакцій окислення, гідроксилювання або кільцевого гідроксилювання утворюються три метаболіти (M1, М3 та М5), які зв'язуються з білками плазми крові на 86%, 95% та 97% відповідно.
Виведення:
Період напіввиведення (Т1/2) торасеміду та його метаболітів становить 3-4 години та не змінюється при хронічній нирковій недостатності. Загальний кліренс торасеміду становить 40 мл/хв та нирковий кліренс – 10 мл/хв. У середньому близько 83% від прийнятої дози виводиться нирками: у незміненому вигляді (24%) та у вигляді переважно неактивних метаболітів (M1-12%, М3-3%, М5-41%).
Ниркова недостатність:
При нирковій недостатності Т1/2 не змінюється період напіввиведення метаболітів М3 і М5 збільшується. Торасемід та його метаболіти незначно виводяться за допомогою гемодіалізу та гемофільтрації.
Печінкова недостатність:
При печінковій недостатності концентрація торасеміду в плазмі підвищується внаслідок зниження метаболізму препарату в печінці. У пацієнтів із серцевою або печінковою недостатністю Т1/2 торасеміду та метаболіту М5 незначно збільшено, кумуляція препарату малоймовірна.
Вагітність та годування груддюТорасемід не має тератогенного ефекту і фетотоксичності, проникає через плацентарний бар'єр, викликаючи порушення водно-електролітного обміну та тромбоцитопенію у плода.
Невідомо, чи проникає торасемід у грудне молоко. При необхідності застосування препарату Торасемід Медісорб у період грудного вигодовування необхідно припинити грудне вигодовування.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаНебажані реакції перераховані в залежності від анатомо-фізіологічної класифікації та частоти народження. Частота небажаних реакцій, наведених нижче, визначалася відповідно до наступного (класифікація Всесвітньої організації охорони здоров'я): дуже часто >1/10, часто >1/100 і <1/10, нечасто >1/1000 і <1/100, рідко >1/ 10000 та <1/1000, дуже рідко < 1/10000, частота невідома (не може бути оцінена за допомогою доступних даних).
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: частота невідома – тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, апластична або гемолітична анемія. Порушення з боку імунної системи: частота невідома – важкі анафілактичні реакції аж до шоку, які до теперішнього часу описані лише після внутрішньовенного введення.
Порушення з боку обміну речовин і харчування: частота невідома - гіпонатріємія, гіпохлоремія, гіпокаліємія, гіпомагніємія, гіпокальціємія, зниження толерантності до глюкози (можлива маніфестація цукрового діабету, що латентно протікає), метаболічний алкалоз. Симптомами, що вказують на розвиток порушень водно-електролітного та кислотно-лужного стану, можуть бути біль голови, сплутаність свідомості, судоми, тетанія, м'язова слабкість, порушень ритму серця та диспепсія; гіповолемія та дегідратація (найчастіше у пацієнтів похилого віку), які можуть призвести до гемоконцентрації з тенденцією до розвитку тромбозу.
Порушення з боку нервової системи: часто - запаморочення, біль голови, сонливість; нечасто - судоми м'язів нижніх кінцівок; частота невідома - сплутаність свідомості, непритомність, парестезія (відчуття оніміння, «повзання мурашок» та поколювання в кінцівках).
Порушення органу зору: частота невідома - порушення зору.
Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: частота невідома - порушення слуху, шум у вухах та/або втрата слуху (носить, як правило, оборотний характер) зазвичай у пацієнтів з нирковою недостатністю або гіпопротеїнемією (нефротичний синдром).
Порушення з боку серця: нечасто – екстрасистолія, тахікардія, аритмія, посилене серцебиття.
Порушення з боку судин: частота невідома – надмірне зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія, колапс, зниження об'єму циркулюючої крові, тромбоз глибоких вен, тромбоемболія.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто – носові кровотечі.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто – діарея; нечасто – біль у животі, метеоризм, полідипсія; частота невідома – сухість у роті, нудота, блювання, втрата апетиту, диспепсичні розлади, гострий панкреатит.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: частота невідома – внутрішньопечінковий холестаз.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – почервоніння обличчя, еозинофілія; частота невідома - свербіж шкіри, висипання на шкірі, кропив'янка, поліморфна еритема, ексфоліативний дерматит, пурпура, васкуліт, фотосенсибілізація.
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: частота невідома – м'язова слабкість.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: часто – збільшення частоти сечовипускання, поліурія, ніктурія; нечасто – прискорені позиви до сечовипускання; частота невідома – олігурія, затримка сечі (у пацієнтів з обструкцією сечовивідних шляхів, гіперплазією передміхурової залози, гідронефрозом), інтерстиціальний нефрит, гематурія.
Порушення з боку статевих органів та молочної залози: частота невідома – порушення потенції.
Загальні розлади та порушення у місці введення: нечасто – лихоманка, астенія, слабкість, підвищена стомлюваність, гіперактивність, нервозність.
Вплив на результати лабораторних та інструментальних досліджень: частота невідома - гіперглікемія, гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія, гіперурикемія (підвищення концентрації сечової кислоти в крові може викликати або посилити прояв подагри), невелике підвищення концентрації лужної фосфатази в крові, минущее підвищення активності деяких «печінкових» ферментів (наприклад, гамма-глутамілтрансферази); нечасто - зниження толерантності до глюкози (можлива маніфестація цукрового діабету, що латентно протікає).
Якщо у Вас є побічні ефекти, зазначені в інструкції, або вони посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, повідомте про це лікаря.
особливі вказівкиЗастосовувати препарат Торасемід Медісорб суворо за призначенням лікаря.
Пацієнти з підвищеною чутливістю до сульфаніламідів та похідних сульфонілсечовини можуть мати перехресну чутливість до торасеміду. Пацієнтам, які отримують високі дози препарату протягом тривалого періоду, щоб уникнути розвитку гіпонатріємії, метаболічного алкалозу та гіпокаліємії, рекомендується дієта з достатнім вмістом кухонної солі та застосування препаратів калію.
Підвищений ризик розвитку порушень водно-електролітного балансу спостерігається у пацієнтів із нирковою недостатністю. У ході курсового лікування необхідно періодично контролювати концентрацію електролітів плазми крові (в т.ч. натрій, кальцій, калій, магній), кислотно-основну рівновагу, залишковий азот, креатинін, сечову кислоту і проводити при необхідності відповідну корекційну терапію (з більшою кратністю у пацієнтів з частою блювотою і на тлі парентерально введених рідин).
У пацієнтів з розвиненими водно-електролітними порушеннями, гіповолемією або преренальною азотемією дані лабораторних аналізів можуть включати: гіпер- або гіпонатріємію, гіпер- або гіпохлоремію, гіпер- або гіпокаліємію, порушення кислотно-лужного балансу і підвищення концентрації сечовини в плазмі крові. При виникненні цих розладів необхідно припинити прийом препарату Торасемід Медісорб до відновлення нормальних значень, а потім відновити лікування препаратом у меншій дозі.
При появі або посиленні азотемії та олігурії у пацієнтів з тяжкими прогресуючими захворюваннями нирок рекомендується призупинити лікування.
Підбір режиму дозування пацієнтам з асцитом на фоні цирозу печінки слід проводити в стаціонарних умовах (порушення водно-електролітного балансу можуть спричинити розвиток печінкової коми). Дана категорія пацієнтів показує регулярний контроль електролітів плазми крові.
Застосування препарату Торасемід Медісорб може обумовлювати загострення подагри.
У пацієнтів, які страждають на цукровий діабет, або зі зниженою толерантністю до глюкози потрібен періодичний контроль концентрації глюкози в крові та сечі.
У пацієнтів у несвідомому стані, з гіперплазією передміхурової залози, звуженням сечоводів, необхідний контроль діурезу у зв'язку з можливістю гострої затримки сечі.
У пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи, що особливо приймають серцеві глікозиди, викликана діуретиками гіпокаліємія може стати причиною розвитку аритмій.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами:
У період лікування пацієнти повинні утриматися від керування транспортними засобами та занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 30 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину один раз на день, після сніданку, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю води.
Набряковий синдром при хронічній серцевій недостатності:
Звичайна терапевтична доза становить 10-20 мг внутрішньо один раз на день. При необхідності дозу слід поступово збільшити до 20-40 мг один раз на день до отримання необхідного ефекту.
Набряковий синдром при захворюванні нирок:
Звичайна терапевтична доза становить 20 мг внутрішньо один раз на день. При необхідності дозу слід поступово збільшити вдвічі до отримання необхідного ефекту.
Набряковий синдром при захворюванні печінки:
Звичайна терапевтична доза становить 5-10 мг внутрішньо один раз на день. При необхідності доза може бути збільшена вдвічі до отримання необхідного ефекту. Максимальна разова доза становить 40 мг; її перевищувати не рекомендується (відсутня досвід застосування).
Препарат застосовують протягом тривалого часу або до отримання необхідного ефекту.
Артеріальна гіпертензія:
Початкова доза становить 2,5 мг (1/2 таблетки по 5 мг) раз на день. При необхідності дозу можна збільшити до 5 мг один раз на день. За відсутності адекватного зниження артеріального тиску при прийомі препарату в дозі 5 мг один раз на день протягом 4-6 тижнів дозу збільшують до 10 мг один раз на день. Якщо доза 10 мг не дає необхідного результату, до лікувальної схеми слід додати гіпотензивний препарат іншої групи.
Пацієнтам похилого віку корекція дози не потрібна.
Пропуск дози:
У разі проходження чергової дози не можна приймати подвійну дозу препарату. Слід одразу ж прийняти забуту дозу. Наступну дозу приймають у звичайний час наступного дня.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Торасемид Медисорб таб 10 мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: торасемід 10,0 мг;
Допоміжні речовини:
Лактози моногідрат, крохмаль картопляний, тальк, магнію стеарат.
Опис:
Круглі плоскоциліндричні таблетки білого або майже білого кольору з ризиком з одного боку та фаскою з двох сторін.
Форма випуску:
Пігулки 10 мг. По 10 таблеток у контурну коміркову упаковку з полівінілхлоридної плівки та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. 3 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією з медичного застосування поміщають у пачку картонну.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до торасеміду або до будь-якого компонента препарату;
Алергія на сульфонаміди (сульфаніламідні протимікробні засоби або препарати сульфонілсечовини);
Ниркова недостатність з анурією;
Печінкова кома та прекома;
Рефрактерна гіпокаліємія;
Рефрактерна гіпонатріємія;
Гіповолемія (з гіпотензією або без неї) або дегідратація;
Різко виражені порушення відтоку сечі будь-якої етіології (включаючи одностороннє ураження сечовивідних шляхів);
Глікозидна інтоксикація;
Гострий гломерулонефрит;
Синоатріальна та атріовентрикулярна блокада II-III ступеня;
Декомпенсований аортальний та мітральний стеноз;
Гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія;
підвищення центрального венозного тиску (понад 10 мм рт.ст.);
Аритмія;
Хронічна ниркова недостатність із наростаючою азотемією;
Гіперурикемія;
Вік до 18 років (безпека та ефективність не вивчені);
Вагітність;
Період грудного вигодовування;
Одночасне застосування аміноглікозидів та цефалоспоринів;
Непереносимість лактози, дефіцит лактази або глюкозогалактозна мальабсорбція.
З обережністю – артеріальна гіпотензія;
- стенозуючий атеросклероз церебральних артерій;
- гіпопротеїнемія;
- гіпокаліємія;
- Гіпонатріємія;
- схильність до гіперурикемії;
- Порушення відтоку сечі (доброякісна гіперплазія передміхурової залози, звуження сечівника або гідронефроз);
- шлуночкова аритмія в анамнезі;
- гострий інфаркт міокарда (збільшення ризику розвитку кардіогенного шоку);
- діарея;
- панкреатит;
- цукровий діабет (зниження толерантності до глюкози);
- Порушення функції печінки, цироз печінки, гепаторенальний синдром;
- ниркова недостатність, подагра;
- анемія;
- одночасне застосування серцевих глікозидів, кортикостероїдів та адренокортикостероїдного гормону (АКТГ).
Дозування10 мг
Показання до застосуванняНабряковий синдром різного генезу, в т.ч. при хронічній серцевій недостатності, захворюваннях печінки, легень та нирок;
Артеріальна гіпертензія.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні торасеміду з мінерало- та глюкокортикостероїдами, амфотерицином підвищується ризик розвитку гіпокаліємії; з серцевими глікозидами – зростає ризик розвитку глікозидної інтоксикації внаслідок гіпокаліємії (для високо- та низькополярних серцевих глікозидів) та подовження періоду напіввиведення (для низькополярних серцевих глікозидів).
Знижує нирковий кліренс препаратів літію та підвищує ймовірність розвитку інтоксикації.
Прийом торасеміду підвищує концентрацію та ризик розвитку нефро- та ототоксичної дії цефалоспоринів, аміноглікозидів, хлорамфеніколу, етакринової кислоти, антибіотиків, саліцилатів, цисплатину, препаратів платини, амфотерицину В (внаслідок конкурентного ниркового виведення).
Послідовне або одночасне застосування торасеміду з інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) або антагоністами рецепторів ангіотензину ІІ може призвести до вираженого зниження артеріального тиску. Цього можна уникнути, знизивши дозу торасеміду або тимчасово відмінити його.
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), сукральфат знижують діуретичний ефект внаслідок інгібування синтезу простагландину (ПГ), порушення активності реніну у плазмі та виведення альдостерону.
Торасемід посилює антигіпертензивну дію гіпотензивних препаратів, нервово-м'язову блокаду деполяризуючих міорелаксантів (суксаметоній) та послаблює дію недеполяризуючих міорелаксантів (тубокурарин).
Одночасний прийом великих доз саліцилатів на фоні терапії торасемідом збільшує ризик прояву їхньої токсичності (внаслідок конкурентного ниркового виведення). Підвищує ефективність діазоксиду та теофіліну, знижує – гіпоглікемічних засобів, алопуринолу.
Пресорні аміни та торасемід взаємно знижують ефективність.
Лікарські засоби, що блокують канальцеву секрецію, підвищують концентрацію торасеміду у сироватці крові.
Одночасне застосування пробенециду або метотрексату може зменшувати ефективність торасеміду (однаковий шлях секреції). З іншого боку, торасемід може призводити до зниження ниркової елімінації цих лікарських засобів.
При одночасному застосуванні торасеміду та циклоспорину збільшується ризик розвитку подагричного артриту внаслідок того, що циклоспорин може спричинити порушення екскреції уратів нирками, а торасемід – гіперурикемію.
Повідомлялося, що у пацієнтів з високим ризиком розвитку нефропатії, які приймають торасемід внутрішньо, при введенні рентгеноконтрастних засобів порушення функцій нирок спостерігалося частіше, ніж у пацієнтів з високим ризиком розвитку нефропатії, яким перед введенням рентгеноконтрастних засобів проводили внутрішньовенну гідратацію. Біодоступність і, як наслідок, ефективність торасеміду може бути знижена при спільній терапії з колестираміном.
ПередозуванняСимптоми: надмірно підвищений діурез, що супроводжується зниженням об'єму циркулюючої крові та порушенням водно-електролітного балансу крові, з наступним вираженим зниженням артеріального тиску, сонливістю та сплутаністю свідомості, колапсом. Можуть спостерігатися шлунково-кишкові розлади.
Лікування: специфічного антидоту немає. Провокація блювання, промивання шлунка, активоване вугілля. Лікування симптоматичне, зниження дози або відміна препарату та одночасно заповнення об'єму циркулюючої крові та корекція показників водно-електролітного балансу та кислотно-основного стану під контролем сироваткових концентрацій електролітів, гематокриту. Гемодіаліз не ефективний, оскільки виведення торасеміду та його метаболізм не прискорюється.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Діуретичний засіб
Код ATX: С03СА04
Фармакодинаміка:
Торасемід є "петлевим" діуретиком. Максимальний діуретичний ефект розвивається через 2-3 години після прийому препарату внутрішньо. Основний механізм дії препарату обумовлений оборотним зв'язуванням торасеміду з контранспортером іонів натрію/хлору/калію, розташованим в апікальній мембрані товстого сегмента висхідної петлі Генле, внаслідок чого знижується або повністю інгібується реабсорбція іонів натрію та зменшується осмотичний тиск внутрішньоклітинної рідини та реабсорбція води. Блокує альдостеронові рецептори міокарда, зменшує фіброз та покращує діастолічну функцію міокарда.
Торасемід меншою мірою, ніж фуросемід викликає гіпокаліємію, при цьому він проявляє більшу активність і його дію більш тривало.
Торасемід знижує систолічний та діастолічний артеріальний тиск у положенні «лежачи» та «стоячи».
Застосування торасеміду є найбільш обґрунтованим вибором щодо тривалої терапії.
Фармакокінетика:
Всмоктування:
Після прийому внутрішньо торасемід швидко і практично повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті (ЖКТ). Максимальна концентрація (Сmах) торасеміду в плазмі крові відзначається через 1-2 години після прийому внутрішньо після їди. Біодоступність становить 80-90% із незначними індивідуальними варіаціями. Діуретичний ефект зберігається до 18 годин, що полегшує переносимість терапії через відсутність дуже частого сечовипускання в перші години після прийому препарату всередину, що обмежує активність пацієнтів.
Розподіл:
Зв'язок із білками плазми крові більше 99%. Видимий обсяг розподілу становить 16 л.
Метаболізм:
Метаболізується у печінці за допомогою ізоферментів системи цитохрому Р450. В результаті послідовних реакцій окислення, гідроксилювання або кільцевого гідроксилювання утворюються три метаболіти (M1, М3 та М5), які зв'язуються з білками плазми крові на 86%, 95% та 97% відповідно.
Виведення:
Період напіввиведення (Т1/2) торасеміду та його метаболітів становить 3-4 години та не змінюється при хронічній нирковій недостатності. Загальний кліренс торасеміду становить 40 мл/хв та нирковий кліренс – 10 мл/хв. У середньому близько 83% від прийнятої дози виводиться нирками: у незміненому вигляді (24%) та у вигляді переважно неактивних метаболітів (M1-12%, М3-3%, М5-41%).
Ниркова недостатність:
При нирковій недостатності Т1/2 не змінюється період напіввиведення метаболітів М3 і М5 збільшується. Торасемід та його метаболіти незначно виводяться за допомогою гемодіалізу та гемофільтрації.
Печінкова недостатність:
При печінковій недостатності концентрація торасеміду в плазмі підвищується внаслідок зниження метаболізму препарату в печінці. У пацієнтів із серцевою або печінковою недостатністю Т1/2 торасеміду та метаболіту М5 незначно збільшено, кумуляція препарату малоймовірна.
Вагітність та годування груддюТорасемід не має тератогенного ефекту і фетотоксичності, проникає через плацентарний бар'єр, викликаючи порушення водно-електролітного обміну та тромбоцитопенію у плода.
Невідомо, чи проникає торасемід у грудне молоко. При необхідності застосування препарату Торасемід Медісорб у період грудного вигодовування необхідно припинити грудне вигодовування.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаНебажані реакції перераховані в залежності від анатомо-фізіологічної класифікації та частоти народження. Частота небажаних реакцій, наведених нижче, визначалася відповідно до наступного (класифікація Всесвітньої організації охорони здоров'я): дуже часто >1/10, часто >1/100 і <1/10, нечасто >1/1000 і <1/100, рідко >1/ 10000 та <1/1000, дуже рідко < 1/10000, частота невідома (не може бути оцінена за допомогою доступних даних).
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: частота невідома – тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, апластична або гемолітична анемія. Порушення з боку імунної системи: частота невідома – важкі анафілактичні реакції аж до шоку, які до теперішнього часу описані лише після внутрішньовенного введення.
Порушення з боку обміну речовин і харчування: частота невідома - гіпонатріємія, гіпохлоремія, гіпокаліємія, гіпомагніємія, гіпокальціємія, зниження толерантності до глюкози (можлива маніфестація цукрового діабету, що латентно протікає), метаболічний алкалоз. Симптомами, що вказують на розвиток порушень водно-електролітного та кислотно-лужного стану, можуть бути біль голови, сплутаність свідомості, судоми, тетанія, м'язова слабкість, порушень ритму серця та диспепсія; гіповолемія та дегідратація (найчастіше у пацієнтів похилого віку), які можуть призвести до гемоконцентрації з тенденцією до розвитку тромбозу.
Порушення з боку нервової системи: часто - запаморочення, біль голови, сонливість; нечасто - судоми м'язів нижніх кінцівок; частота невідома - сплутаність свідомості, непритомність, парестезія (відчуття оніміння, «повзання мурашок» та поколювання в кінцівках).
Порушення органу зору: частота невідома - порушення зору.
Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: частота невідома - порушення слуху, шум у вухах та/або втрата слуху (носить, як правило, оборотний характер) зазвичай у пацієнтів з нирковою недостатністю або гіпопротеїнемією (нефротичний синдром).
Порушення з боку серця: нечасто – екстрасистолія, тахікардія, аритмія, посилене серцебиття.
Порушення з боку судин: частота невідома – надмірне зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія, колапс, зниження об'єму циркулюючої крові, тромбоз глибоких вен, тромбоемболія.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто – носові кровотечі.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто – діарея; нечасто – біль у животі, метеоризм, полідипсія; частота невідома – сухість у роті, нудота, блювання, втрата апетиту, диспепсичні розлади, гострий панкреатит.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: частота невідома – внутрішньопечінковий холестаз.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – почервоніння обличчя, еозинофілія; частота невідома - свербіж шкіри, висипання на шкірі, кропив'янка, поліморфна еритема, ексфоліативний дерматит, пурпура, васкуліт, фотосенсибілізація.
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: частота невідома – м'язова слабкість.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: часто – збільшення частоти сечовипускання, поліурія, ніктурія; нечасто – прискорені позиви до сечовипускання; частота невідома – олігурія, затримка сечі (у пацієнтів з обструкцією сечовивідних шляхів, гіперплазією передміхурової залози, гідронефрозом), інтерстиціальний нефрит, гематурія.
Порушення з боку статевих органів та молочної залози: частота невідома – порушення потенції.
Загальні розлади та порушення у місці введення: нечасто – лихоманка, астенія, слабкість, підвищена стомлюваність, гіперактивність, нервозність.
Вплив на результати лабораторних та інструментальних досліджень: частота невідома - гіперглікемія, гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія, гіперурикемія (підвищення концентрації сечової кислоти в крові може викликати або посилити прояв подагри), невелике підвищення концентрації лужної фосфатази в крові, минущее підвищення активності деяких «печінкових» ферментів (наприклад, гамма-глутамілтрансферази); нечасто - зниження толерантності до глюкози (можлива маніфестація цукрового діабету, що латентно протікає).
Якщо у Вас є побічні ефекти, зазначені в інструкції, або вони посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, повідомте про це лікаря.
особливі вказівкиЗастосовувати препарат Торасемід Медісорб суворо за призначенням лікаря.
Пацієнти з підвищеною чутливістю до сульфаніламідів та похідних сульфонілсечовини можуть мати перехресну чутливість до торасеміду. Пацієнтам, які отримують високі дози препарату протягом тривалого періоду, щоб уникнути розвитку гіпонатріємії, метаболічного алкалозу та гіпокаліємії, рекомендується дієта з достатнім вмістом кухонної солі та застосування препаратів калію.
Підвищений ризик розвитку порушень водно-електролітного балансу спостерігається у пацієнтів із нирковою недостатністю. У ході курсового лікування необхідно періодично контролювати концентрацію електролітів плазми крові (в т.ч. натрій, кальцій, калій, магній), кислотно-основну рівновагу, залишковий азот, креатинін, сечову кислоту і проводити при необхідності відповідну корекційну терапію (з більшою кратністю у пацієнтів з частою блювотою і на тлі парентерально введених рідин).
У пацієнтів з розвиненими водно-електролітними порушеннями, гіповолемією або преренальною азотемією дані лабораторних аналізів можуть включати: гіпер- або гіпонатріємію, гіпер- або гіпохлоремію, гіпер- або гіпокаліємію, порушення кислотно-лужного балансу і підвищення концентрації сечовини в плазмі крові. При виникненні цих розладів необхідно припинити прийом препарату Торасемід Медісорб до відновлення нормальних значень, а потім відновити лікування препаратом у меншій дозі.
При появі або посиленні азотемії та олігурії у пацієнтів з тяжкими прогресуючими захворюваннями нирок рекомендується призупинити лікування.
Підбір режиму дозування пацієнтам з асцитом на фоні цирозу печінки слід проводити в стаціонарних умовах (порушення водно-електролітного балансу можуть спричинити розвиток печінкової коми). Дана категорія пацієнтів показує регулярний контроль електролітів плазми крові.
Застосування препарату Торасемід Медісорб може обумовлювати загострення подагри.
У пацієнтів, які страждають на цукровий діабет, або зі зниженою толерантністю до глюкози потрібен періодичний контроль концентрації глюкози в крові та сечі.
У пацієнтів у несвідомому стані, з гіперплазією передміхурової залози, звуженням сечоводів, необхідний контроль діурезу у зв'язку з можливістю гострої затримки сечі.
У пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи, що особливо приймають серцеві глікозиди, викликана діуретиками гіпокаліємія може стати причиною розвитку аритмій.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами:
У період лікування пацієнти повинні утриматися від керування транспортними засобами та занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 30 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину один раз на день, після сніданку, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю води.
Набряковий синдром при хронічній серцевій недостатності:
Звичайна терапевтична доза становить 10-20 мг внутрішньо один раз на день. При необхідності дозу слід поступово збільшити до 20-40 мг один раз на день до отримання необхідного ефекту.
Набряковий синдром при захворюванні нирок:
Звичайна терапевтична доза становить 20 мг внутрішньо один раз на день. При необхідності дозу слід поступово збільшити вдвічі до отримання необхідного ефекту.
Набряковий синдром при захворюванні печінки:
Звичайна терапевтична доза становить 5-10 мг внутрішньо один раз на день. При необхідності доза може бути збільшена вдвічі до отримання необхідного ефекту. Максимальна разова доза становить 40 мг; її перевищувати не рекомендується (відсутня досвід застосування).
Препарат застосовують протягом тривалого часу або до отримання необхідного ефекту.
Артеріальна гіпертензія:
Початкова доза становить 2,5 мг (1/2 таблетки по 5 мг) раз на день. При необхідності дозу можна збільшити до 5 мг один раз на день. За відсутності адекватного зниження артеріального тиску при прийомі препарату в дозі 5 мг один раз на день протягом 4-6 тижнів дозу збільшують до 10 мг один раз на день. Якщо доза 10 мг не дає необхідного результату, до лікувальної схеми слід додати гіпотензивний препарат іншої групи.
Пацієнтам похилого віку корекція дози не потрібна.
Пропуск дози:
У разі проходження чергової дози не можна приймати подвійну дозу препарату. Слід одразу ж прийняти забуту дозу. Наступну дозу приймають у звичайний час наступного дня.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Торасемид Медисорб таб 10 мг 30 шт производится компанией ГАРМОНИФАРМ. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Торасемид Медисорб таб 10 мг 30 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Торасемид Медисорб таб 10 мг 30 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Диувер таб 5мг 20 шт Диувер таб 5мг 20 шт, Диувер таб 10мг 20 шт Диувер таб 10мг 20 шт, Диувер таб 10мг 60 шт Диувер таб 10мг 60 шт, Диувер таб 5мг 60 шт Диувер таб 5мг 60 шт, Лотонел таб 10мг 30 шт Лотонел таб 10мг 30 шт, Лотонел таб 10мг 60 шт Лотонел таб 10мг 60 шт, Лотонел таб 5мг 30 шт Лотонел таб 5мг 30 шт, Лотонел таб 5мг 60 шт Лотонел таб 5мг 60 шт, Торасемид канон таб 10мг 20 шт Торасемид канон таб 10мг 20 шт, Торасемид канон таб 10мг 60 шт Торасемид канон таб 10мг 60 шт, Торасемид канон таб 5мг 20 шт Торасемид канон таб 5мг 20 шт, Торасемид канон таб 5мг 60 шт Торасемид канон таб 5мг 60 шт, Торасемид-сз таб 10мг 30 шт Торасемид-сз таб 10мг 30 шт, Торасемид-сз таб 10мг 60 шт Торасемид-сз таб 10мг 60 шт, Торасемид-сз таб 5мг 30 шт Торасемид-сз таб 5мг 30 шт, Торасемид-сз таб 5мг 60 шт Торасемид-сз таб 5мг 60 шт, Торасемид таб 10мг 20 шт Торасемид таб 10мг 20 шт, Торасемид таб 5мг 60 шт Торасемид таб 5мг 60 шт, Тригрим таб 10 мг 30 шт Тригрим таб 10 мг 30 шт, Тригрим таб 2.5 мг 30 шт Тригрим таб 2.5 мг 30 шт, Тригрим таб 5 мг 30 шт Тригрим таб 5 мг 30 шт.
Пока нет комментариев