Торасемид-сз таб 10мг 60 шт
Топ продаж
Суперцена
Таблетки Торасемид-сз 10мг 60 шт - це діуретичний засіб, який швидко та ефективно знижує набряки та надлишок рідини в організмі. Застосування препарату є найбільш обґрунтованим вибором для тривалої терапії, оскільки дію зберігає до 18 годин, що полегшує переносимість терапії. Препарат швидко та практично повністю всмоктується в шлунково-кишковому тракті, максимальна концентрація в плазмі крові відзначається через 1-2 години після прийому внутрішньо. Торасемід меншою мірою, ніж фуросемід, викликає гіпокаліємію, при цьому він проявляє більшу активність і його дію більш тривало.
Торасемид-сз таб 10мг 60 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
торасемід – 10 мг;
допоміжні речовини:
лактози моногідрат (лактопрес) (цукор молочний) – 178,6 мг; крохмаль прежелатинізований (крохмаль 1500) - 49,0 мг; кремнію діоксид колоїдний (аеросил) -1,2 мг; магнію стеарат – 1,2 мг.
Опис:
Пігулки білого або майже білого кольору, круглі, плоскоциліндричні з фаскою та ризиком на одній стороні.
Форма випуску:
Упаковка 60 пігулок.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до торасеміду або до будь-якого компонента препарату; у пацієнтів з алергією на сульфонаміди (сульфаніламідні протимікробні засоби або препарати сульфонілсечовини); ниркова недостатність з анурією; печінкова кома та прекома; рефрактерна гіпокаліємія/рефрактерна гіпонатріємія; гіповолемія (з гіпотензією або без неї) або дегідратація; різко виражені порушення відтоку сечі будь-якої етіології (включаючи одностороннє ураження сечовивідних шляхів); глікозидна інтоксикація; гострий гломерулонефрит; декомпенсований аортальний та мітральний стеноз, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія; підвищення центрального венозного тиску (понад 10 мм рт.ст.); гіперурикемія; одночасне застосування аміноглікозидів та цефалоспоринів; вік до 18 років; вагітність, період грудного вигодовування; непереносимість лактози, дефіцит лактази або глюкозогалактозна мальабсобція.
З ОБЕРЕЖНІСТЮ Артеріальна гіпотензія, стенозуючий атеросклероз церебральних артерій, гіпопротеїнемія, схильність до гіперурикемії, порушення опоку сечі (доброякісна гіперплазія передміхурової залози, звуження сечовикорювального каналу або гідронефроз); збільшення ризику розвитку кардіогенного шоку), діарея, панкреатит, цукровий діабет (зниження толерантності до глюкози); гепаторенальний синдром, подагра, анемія; одночасне застосування серцевих глікозидів, кортикостероїдів та адренокортикотропного гормону (АКТГ).
Дозування10 мг
Показання до застосування• набряковий синдром різного генезу, у т. ч. при хронічній серцевій недостатності, захворюваннях печінки, легень та нирок;
• артеріальна гіпертензія.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПідвищує концентрацію та ризик розвитку нефро- та ототоксичної дії цефалоспоринів, аміноглікозидів, хлорамфеніколу, етакринової кислоти, цисплатину, амфотерицину В (внаслідок конкурентного ниркового виведення).
Підвищує ефективність діазоксиду та теофіліну, знижує – гіпоглікемічних засобів, алопуринолу. Пресорні аміни та торасемід взаємно знижують ефективність.
Лікарські засоби, що блокують канальцієву секцію, підвищують концентрацію торасеміду в сироватці крові.
При одночасному застосуванні глюкокортикостероїдів, амфотерицину В підвищується ризик розвитку гіпокаліємії, із серцевими глікозидами – зростає ризик розвитку глікозидної інтоксикації внаслідок гіпокаліємії (для високо- та низькополярних) та подовження періоду напіввиведення (для низькополярних).
Знижує нирковий кліренс препаратів літію та підвищує ймовірність розвитку інтоксикації.
Нестероїдні протизапальні препарати, сукральфат знижують діуретичний ефект внаслідок інгібування синтезу простагландину, порушення активності реніну у плазмі та виведення альдостерону. Посилює антигіпертензивну дію гіпотензивних засобів, нервово-м'язову блокаду деполяризуючих міорелаксантів (суксаметоній) та послаблює дію недеполяризуючих міорелаксантів (тубокурарин). Одночасний прийом великих доз саліцилатів на фоні терапії торасемідом збільшує ризик прояву їхньої токсичності (внаслідок конкурентного ниркового виведення). Послідовне або одночасне застосування торасеміду з інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) або антагоністами рецепторів ангіотензину ІІ може призвести до сильного зниження артеріального тиску. Цього можна уникнути, знизивши дозу торасеміду або тимчасово відмінивши його.
Одночасне використання пробенециду або метотрек сату може зменшувати ефективність торасеміду (однаковий шлях секреції). З іншого боку, торасемід може призводити до зниження ниркової елімінації цих лікарських засобів.
При одночасному застосуванні циклоспорину та торасеміду збільшується ризик розвитку подагричного артриту внаслідок того, що циклоспорин може спричинити порушення екскреції уратів нирками, а торасемід – гіперурикемію.
Повідомлялося, що у пацієнтів з високим ризиком розвитку нефропатії, які приймають торасемід внутрішньо, при введенні рентгеноконтрастних засобів порушення функцій нирок спостерігалися частіше, ніж у пацієнтів з високим ризиком розвитку нефропатії, яким перед введенням рентгеноконтрастних засобів проводили внутрішньовенну гідратацію. Біодоступність і, як наслідок, ефективність торасеміду може бути знижена при спільній терапії з колестираміном.
ПередозуванняСимптоми: посилений діурез, що супроводжується зниженням об'єму циркулюючої крові та порушенням водноелектролітного балансу крові, з наступним вираженим зниженням артеріального тиску, сонливістю та сплутаністю свідомості, колапсом. Можуть спостерігатися шлунково-кишкові розлади.
Лікування: специфічного антидоту немає. Провокація блювання, промивання шлунка, активоване вугілля. Лікування симптоматичне, зниження дози або відміна препарату та одночасно поповнення ОЦК та показників водно-електролітного балансу та кислотно-основного стану під контролем сироваткових концентрацій електролітів, гематокриту, симптоматичне лікування.
Гемодіаліз неефективний.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Діуретичний засіб
Фармакодинаміка:
Торасемід є «петльовим» діуретиком. Максимальний діуретичний ефект розвивається через 2-3 години після прийому препарату внутрішньо. Основний механізм дії препарату обумовлений оборотним зв'язуванням торасеміду з контранспортером іонів натрію/хлору/калію, розташованим в апікальній мембрані товстого сегмента висхідної петлі Генле, внаслідок чого знижується або повністю інгібується реабсорбція іонів натрію та зменшується осмотичний тиск внутрішньоклітинної рідини та реабсорбції. Блокує альдостеронові рецептори міокарда; зменшує фіброз і покращує діастолічну функцію міокарда.
Торасемід меншою мірою, ніж фуросемід, викликає гіпокаліємію, при цьому він проявляє більшу активність і його дію більш тривало.
Застосування торасеміду є найбільш обґрунтованим вибором щодо тривалої терапії.
Фармакокінетика:
Після прийому внутрішньо торасемід швидко і практично повністю всмоктується в шлунково-кишковому тракті. Прийом їжі не значно впливає на абсорбцію препарату. Максимальна концентрація торасеміду в плазмі крові відзначається через 1-2 години після прийому внутрішньо. Біодоступність становить 80 - 90% із незначними індивідуальними варіаціями.
Діуретичний ефект зберігається до 18 годин, що полегшує переносимість терапії через відсутність дуже частого сечовипускання в перші години після прийому препарату внутрішньо, що обмежує активність пацієнтів.
Зв'язок із білками плазми крові більше 99 %. Видимий обсяг розподілу становить 16 л.
Метаболізується в печінці за допомогою ізоферментів системи цитохрому Р450. В результаті послідовних реакцій окислення, гідроксилювання або кільцевого гідроксилювання утворюються три метаболіти (М1, М3 та М5), які зв'язуються з білками плазми крові на 86%, 95% та 97%, відповідно.
Період напіввиведення (Т1/2) торасеміду та його метаболітів становить 3 - 4 години і не змінюється при хронічній нирковій недостатності. Загальний кліренс торасеміду становить 40 мл/хв, нирковий кліренс – 10 мл/хв. У середньому близько 83 % від прийнятої дози виводиться нирками: у незміненому вигляді (24 %) та у вигляді переважно неактивних метаболітів (М1 – 12 %, М3 – 3 %, М5 –41 %). При нирковій недостатності Т1/2 не змінюється, Т1/2 метаболітів М3 та М5 збільшується. Торасемід та його метаболіти незначно виводяться за допомогою гемодіалізу та гемофільтрації.
При печінковій недостатності концентрація торасеміду в плазмі підвищується внаслідок зниження метаболізму препарату в печінці. У пацієнтів із серцевою або печінковою недостатністю Т1/2торасеміду та метаболіту М5 незначно збільшено, кумуляція препарату малоймовірна.
Вагітність та годування груддюТорасемід не має тератогенного ефекту і фетотоксичності, проникає через плацентарний бар'єр, викликаючи порушення водно-електролітного обміну та тромбоцитопенію у плода.
Контрольованих досліджень щодо застосування торасеміду у вагітних не проводилось, препарат не рекомендується застосовувати під час вагітності. Невідомо, чи проникає торасемід у грудне молоко. При необхідності застосування препарату Торасемід-СЗ у період лактації необхідно припинити грудне вигодовування.
Умови відпустки з аптекВідпускається за рецептом.
Побічні явищаЧастота розвитку побічних ефектів класифікована згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я:
дуже часто: > 1/10 (> 10 %); часто: від>1/100до<1/10(>1%і<10%);
нечасто: від > 1/1000 до < 1/100 (> 0,1 % та < 1 %);
рідко: від > 1/10000 до < 1/1000 (> 0,01% та < 0,1%);
дуже рідко: <1/10000 (<0,01%);
частота невідома: частота може бути оцінена виходячи з наявних даних.
З боку нервової системи:
часто – головний біль, запаморочення, сонливість; нечасто - судоми м'язів нижніх кінцівок;
частота невідома - сплутаність свідомості, непритомність, парі стезії в кінцівках (відчуття оніміння, «повзання мурашок» і поколювання).
З боку органів чуття:
частота невідома – порушення зору, порушення слуху, шум у вухах та втрата слуху (носить, як правило, оборотний характер) зазвичай у пацієнтів з нирковою недостатністю або гіпопротеїнемією (нефротичний синдром).
З боку серцево-судинної системи:
нечасто – екстрасистолія, аритмія, тахікардія;
частота невідома – надмірне зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія, колапс, тромбоз глибоких вен, тромбоемболія, зниження об'єму циркулюючої крові.
З боку дихальної системи:
нечасто – носова кровотеча.
З боку травної системи.
часто – діарея;
нечасто – біль у животі, метеоризм, полідипсія;
частота невідома – сухість у роті, нудота, блювання, втрата апетиту, панкреатит, диспепсичні розлади, внутрішньопечінковий холестаз.
З боку шкіри та підшкірних тканин:
частота невідома – свербіж шкіри, висипання, кропив'янка, поліморфна еритема, ексфоліативний дерматит, пурпура, васкуліт, фотосенсибілізація.
З боку опорно-рухового апарату:
частота невідома – м'язова слабкість.
З боку сечовидільної системи:
часто – збільшення частоти сечовипускання, поліурія, ніктурія;
нечасто – прискорені позиви до сечовипускання;
частота невідома – олігурія, затримка сечі (у пацієнтів з обструкцією сечовивідних шляхів), інтерстиціальний нефрит, гематурія.
З боку репродуктивної системи:
частота невідома – зниження потенції.
З боку обміну речовин:
частота невідома – гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіпомагніємія, гіпокальціємія, гіпохлоремія, метаболічний алкалоз, гіповолемія, дегідратація (частіше у пацієнтів похилого віку).
З боку лабораторних показників:
нечасто – гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія;
частота невідома – гіперурикемія, невелике підвищення активності лужної фосфатази в плазмі крові, підвищення концентрації креатиніну та сечовини у плазмі крові, підвищення активності деяких «печінкових» ферментів у плазмі крові (наприклад, гаммаглутаміл-трансферази), тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцимія зниження толерантності до глюкози (можлива маніфестація цукрового діабету, що латентно протікає).
Інші:
частота невідома – апластична або гемолітична анемія.
особливі вказівкиЗастосовувати строго за призначенням лікаря.
Пацієнти з підвищеною чутливістю до сульфані ламідів та похідних сульфонілсечовини можуть мати перехресну чутливість до препарату Торасемід-СЗ. Пацієнтам, які отримують високі дози препарату Торасемід-СЗ протягом тривалого періоду, щоб уникнути розвитку гіпонатріємії, метаболічного алкалозу та гіпокаліємії, рекомендується дієта з достатнім вмістом кухонної солі та застосування препаратів калію.
Підвищений ризик розвитку порушень водноелектролітного балансу відзначається у хворих на ниркову недостатність. У ході курсового лікування необхідно періодично контролювати концентрацію електролітів плазми крові (у тому числі натрій, кальцій, калій, магній), кислотно-основний стан, залишковий азот, креатинін, сечову кислоту та проводити при необхідності відповідну корекційну терапію (з більшою кратністю у хворих з частою блювотою і на тлі парентерально введених рідин).
При появі або посиленні азотемії та олігурії у хворих з тяжкими прогресуючими захворюваннями нирок рекомендується призупинити лікування.
Підбір режиму доз хворим з асцитом на фоні цирозу печінки потрібно проводити в стаціонарних умовах (порушення водноелектролітного балансу можуть спричинити розвиток печінкової коми). Даної категорії пацієнтів показано регулярний контроль електролітів плазми.
У хворих на цукровий діабет або зі зниженою толерантністю до глюкози потрібен періодичний контроль концентрації глюкози в крові та сечі.
У хворих на несвідомому стані, з гіперплазією передміхурової залози, звуженням сечоводів необхідний контроль діурезу у зв'язку з можливістю гострої затримки сечі.
Вплив керувати транспортом та іншими механізмами
У період лікування пацієнти повинні утриматися від керування транспортними засобами та занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (ризик розвитку запаморочення та сонливості).
Умови зберіганняУ сухому місці, захищеному від світла, при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину один раз на день, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води. Таблетки можна приймати в будь-який зручний постійний час, незалежно від їди. Набряковий синдром при хронічній серцевій недостатності.
Звичайна початкова доза становить 10-20 мг один раз на день. При необхідності дозу можна збільшити вдвічі до отримання необхідного ефекту.
Набряковий синдром при захворюванні нирок.
Звичайна початкова доза становить 20 мг один раз на день. При необхідності дозу можна збільшити вдвічі до отримання необхідного ефекту.
Набряковий синдром при захворюванні печінки
Звичайна початкова доза становить 5-10 мг раз на день. При необхідності доза може бути збільшена вдвічі до отримання необхідного ефекту. Максимальна разова доза становить 40 мг, її перевищувати не рекомендується (відсутня досвід застосування). Препарат застосовують протягом тривалого періоду або до зникнення набряків.
Артеріальна гіпертензія
Початкова доза становить 2,5 мг (1/2 таблетки по 5 мг) раз на день. У разі відсутності терапевтичного ефекту протягом 4 тижнів дозу збільшують до 5 мг один раз на день. За відсутності адекватного зниження артеріального тиску при дозі 5 мг один раз на день протягом 4-6 тижнів дозу збільшують до 10 мг один раз на день. Якщо застосування препарату в дозі 10 мг на добу не дає необхідного ефекту до лікувальної схеми, додають гіпотензивний препарат іншої групи.
Пацієнтам похилого віку корекція дози не потрібна.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Торасемид-сз таб 10мг 60 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
торасемід – 10 мг;
допоміжні речовини:
лактози моногідрат (лактопрес) (цукор молочний) – 178,6 мг; крохмаль прежелатинізований (крохмаль 1500) - 49,0 мг; кремнію діоксид колоїдний (аеросил) -1,2 мг; магнію стеарат – 1,2 мг.
Опис:
Пігулки білого або майже білого кольору, круглі, плоскоциліндричні з фаскою та ризиком на одній стороні.
Форма випуску:
Упаковка 60 пігулок.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до торасеміду або до будь-якого компонента препарату; у пацієнтів з алергією на сульфонаміди (сульфаніламідні протимікробні засоби або препарати сульфонілсечовини); ниркова недостатність з анурією; печінкова кома та прекома; рефрактерна гіпокаліємія/рефрактерна гіпонатріємія; гіповолемія (з гіпотензією або без неї) або дегідратація; різко виражені порушення відтоку сечі будь-якої етіології (включаючи одностороннє ураження сечовивідних шляхів); глікозидна інтоксикація; гострий гломерулонефрит; декомпенсований аортальний та мітральний стеноз, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія; підвищення центрального венозного тиску (понад 10 мм рт.ст.); гіперурикемія; одночасне застосування аміноглікозидів та цефалоспоринів; вік до 18 років; вагітність, період грудного вигодовування; непереносимість лактози, дефіцит лактази або глюкозогалактозна мальабсобція.
З ОБЕРЕЖНІСТЮ Артеріальна гіпотензія, стенозуючий атеросклероз церебральних артерій, гіпопротеїнемія, схильність до гіперурикемії, порушення опоку сечі (доброякісна гіперплазія передміхурової залози, звуження сечовикорювального каналу або гідронефроз); збільшення ризику розвитку кардіогенного шоку), діарея, панкреатит, цукровий діабет (зниження толерантності до глюкози); гепаторенальний синдром, подагра, анемія; одночасне застосування серцевих глікозидів, кортикостероїдів та адренокортикотропного гормону (АКТГ).
Дозування10 мг
Показання до застосування• набряковий синдром різного генезу, у т. ч. при хронічній серцевій недостатності, захворюваннях печінки, легень та нирок;
• артеріальна гіпертензія.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПідвищує концентрацію та ризик розвитку нефро- та ототоксичної дії цефалоспоринів, аміноглікозидів, хлорамфеніколу, етакринової кислоти, цисплатину, амфотерицину В (внаслідок конкурентного ниркового виведення).
Підвищує ефективність діазоксиду та теофіліну, знижує – гіпоглікемічних засобів, алопуринолу. Пресорні аміни та торасемід взаємно знижують ефективність.
Лікарські засоби, що блокують канальцієву секцію, підвищують концентрацію торасеміду в сироватці крові.
При одночасному застосуванні глюкокортикостероїдів, амфотерицину В підвищується ризик розвитку гіпокаліємії, із серцевими глікозидами – зростає ризик розвитку глікозидної інтоксикації внаслідок гіпокаліємії (для високо- та низькополярних) та подовження періоду напіввиведення (для низькополярних).
Знижує нирковий кліренс препаратів літію та підвищує ймовірність розвитку інтоксикації.
Нестероїдні протизапальні препарати, сукральфат знижують діуретичний ефект внаслідок інгібування синтезу простагландину, порушення активності реніну у плазмі та виведення альдостерону. Посилює антигіпертензивну дію гіпотензивних засобів, нервово-м'язову блокаду деполяризуючих міорелаксантів (суксаметоній) та послаблює дію недеполяризуючих міорелаксантів (тубокурарин). Одночасний прийом великих доз саліцилатів на фоні терапії торасемідом збільшує ризик прояву їхньої токсичності (внаслідок конкурентного ниркового виведення). Послідовне або одночасне застосування торасеміду з інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) або антагоністами рецепторів ангіотензину ІІ може призвести до сильного зниження артеріального тиску. Цього можна уникнути, знизивши дозу торасеміду або тимчасово відмінивши його.
Одночасне використання пробенециду або метотрек сату може зменшувати ефективність торасеміду (однаковий шлях секреції). З іншого боку, торасемід може призводити до зниження ниркової елімінації цих лікарських засобів.
При одночасному застосуванні циклоспорину та торасеміду збільшується ризик розвитку подагричного артриту внаслідок того, що циклоспорин може спричинити порушення екскреції уратів нирками, а торасемід – гіперурикемію.
Повідомлялося, що у пацієнтів з високим ризиком розвитку нефропатії, які приймають торасемід внутрішньо, при введенні рентгеноконтрастних засобів порушення функцій нирок спостерігалися частіше, ніж у пацієнтів з високим ризиком розвитку нефропатії, яким перед введенням рентгеноконтрастних засобів проводили внутрішньовенну гідратацію. Біодоступність і, як наслідок, ефективність торасеміду може бути знижена при спільній терапії з колестираміном.
ПередозуванняСимптоми: посилений діурез, що супроводжується зниженням об'єму циркулюючої крові та порушенням водноелектролітного балансу крові, з наступним вираженим зниженням артеріального тиску, сонливістю та сплутаністю свідомості, колапсом. Можуть спостерігатися шлунково-кишкові розлади.
Лікування: специфічного антидоту немає. Провокація блювання, промивання шлунка, активоване вугілля. Лікування симптоматичне, зниження дози або відміна препарату та одночасно поповнення ОЦК та показників водно-електролітного балансу та кислотно-основного стану під контролем сироваткових концентрацій електролітів, гематокриту, симптоматичне лікування.
Гемодіаліз неефективний.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Діуретичний засіб
Фармакодинаміка:
Торасемід є «петльовим» діуретиком. Максимальний діуретичний ефект розвивається через 2-3 години після прийому препарату внутрішньо. Основний механізм дії препарату обумовлений оборотним зв'язуванням торасеміду з контранспортером іонів натрію/хлору/калію, розташованим в апікальній мембрані товстого сегмента висхідної петлі Генле, внаслідок чого знижується або повністю інгібується реабсорбція іонів натрію та зменшується осмотичний тиск внутрішньоклітинної рідини та реабсорбції. Блокує альдостеронові рецептори міокарда; зменшує фіброз і покращує діастолічну функцію міокарда.
Торасемід меншою мірою, ніж фуросемід, викликає гіпокаліємію, при цьому він проявляє більшу активність і його дію більш тривало.
Застосування торасеміду є найбільш обґрунтованим вибором щодо тривалої терапії.
Фармакокінетика:
Після прийому внутрішньо торасемід швидко і практично повністю всмоктується в шлунково-кишковому тракті. Прийом їжі не значно впливає на абсорбцію препарату. Максимальна концентрація торасеміду в плазмі крові відзначається через 1-2 години після прийому внутрішньо. Біодоступність становить 80 - 90% із незначними індивідуальними варіаціями.
Діуретичний ефект зберігається до 18 годин, що полегшує переносимість терапії через відсутність дуже частого сечовипускання в перші години після прийому препарату внутрішньо, що обмежує активність пацієнтів.
Зв'язок із білками плазми крові більше 99 %. Видимий обсяг розподілу становить 16 л.
Метаболізується в печінці за допомогою ізоферментів системи цитохрому Р450. В результаті послідовних реакцій окислення, гідроксилювання або кільцевого гідроксилювання утворюються три метаболіти (М1, М3 та М5), які зв'язуються з білками плазми крові на 86%, 95% та 97%, відповідно.
Період напіввиведення (Т1/2) торасеміду та його метаболітів становить 3 - 4 години і не змінюється при хронічній нирковій недостатності. Загальний кліренс торасеміду становить 40 мл/хв, нирковий кліренс – 10 мл/хв. У середньому близько 83 % від прийнятої дози виводиться нирками: у незміненому вигляді (24 %) та у вигляді переважно неактивних метаболітів (М1 – 12 %, М3 – 3 %, М5 –41 %). При нирковій недостатності Т1/2 не змінюється, Т1/2 метаболітів М3 та М5 збільшується. Торасемід та його метаболіти незначно виводяться за допомогою гемодіалізу та гемофільтрації.
При печінковій недостатності концентрація торасеміду в плазмі підвищується внаслідок зниження метаболізму препарату в печінці. У пацієнтів із серцевою або печінковою недостатністю Т1/2торасеміду та метаболіту М5 незначно збільшено, кумуляція препарату малоймовірна.
Вагітність та годування груддюТорасемід не має тератогенного ефекту і фетотоксичності, проникає через плацентарний бар'єр, викликаючи порушення водно-електролітного обміну та тромбоцитопенію у плода.
Контрольованих досліджень щодо застосування торасеміду у вагітних не проводилось, препарат не рекомендується застосовувати під час вагітності. Невідомо, чи проникає торасемід у грудне молоко. При необхідності застосування препарату Торасемід-СЗ у період лактації необхідно припинити грудне вигодовування.
Умови відпустки з аптекВідпускається за рецептом.
Побічні явищаЧастота розвитку побічних ефектів класифікована згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я:
дуже часто: > 1/10 (> 10 %); часто: від>1/100до<1/10(>1%і<10%);
нечасто: від > 1/1000 до < 1/100 (> 0,1 % та < 1 %);
рідко: від > 1/10000 до < 1/1000 (> 0,01% та < 0,1%);
дуже рідко: <1/10000 (<0,01%);
частота невідома: частота може бути оцінена виходячи з наявних даних.
З боку нервової системи:
часто – головний біль, запаморочення, сонливість; нечасто - судоми м'язів нижніх кінцівок;
частота невідома - сплутаність свідомості, непритомність, парі стезії в кінцівках (відчуття оніміння, «повзання мурашок» і поколювання).
З боку органів чуття:
частота невідома – порушення зору, порушення слуху, шум у вухах та втрата слуху (носить, як правило, оборотний характер) зазвичай у пацієнтів з нирковою недостатністю або гіпопротеїнемією (нефротичний синдром).
З боку серцево-судинної системи:
нечасто – екстрасистолія, аритмія, тахікардія;
частота невідома – надмірне зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія, колапс, тромбоз глибоких вен, тромбоемболія, зниження об'єму циркулюючої крові.
З боку дихальної системи:
нечасто – носова кровотеча.
З боку травної системи.
часто – діарея;
нечасто – біль у животі, метеоризм, полідипсія;
частота невідома – сухість у роті, нудота, блювання, втрата апетиту, панкреатит, диспепсичні розлади, внутрішньопечінковий холестаз.
З боку шкіри та підшкірних тканин:
частота невідома – свербіж шкіри, висипання, кропив'янка, поліморфна еритема, ексфоліативний дерматит, пурпура, васкуліт, фотосенсибілізація.
З боку опорно-рухового апарату:
частота невідома – м'язова слабкість.
З боку сечовидільної системи:
часто – збільшення частоти сечовипускання, поліурія, ніктурія;
нечасто – прискорені позиви до сечовипускання;
частота невідома – олігурія, затримка сечі (у пацієнтів з обструкцією сечовивідних шляхів), інтерстиціальний нефрит, гематурія.
З боку репродуктивної системи:
частота невідома – зниження потенції.
З боку обміну речовин:
частота невідома – гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіпомагніємія, гіпокальціємія, гіпохлоремія, метаболічний алкалоз, гіповолемія, дегідратація (частіше у пацієнтів похилого віку).
З боку лабораторних показників:
нечасто – гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія;
частота невідома – гіперурикемія, невелике підвищення активності лужної фосфатази в плазмі крові, підвищення концентрації креатиніну та сечовини у плазмі крові, підвищення активності деяких «печінкових» ферментів у плазмі крові (наприклад, гаммаглутаміл-трансферази), тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцимія зниження толерантності до глюкози (можлива маніфестація цукрового діабету, що латентно протікає).
Інші:
частота невідома – апластична або гемолітична анемія.
особливі вказівкиЗастосовувати строго за призначенням лікаря.
Пацієнти з підвищеною чутливістю до сульфані ламідів та похідних сульфонілсечовини можуть мати перехресну чутливість до препарату Торасемід-СЗ. Пацієнтам, які отримують високі дози препарату Торасемід-СЗ протягом тривалого періоду, щоб уникнути розвитку гіпонатріємії, метаболічного алкалозу та гіпокаліємії, рекомендується дієта з достатнім вмістом кухонної солі та застосування препаратів калію.
Підвищений ризик розвитку порушень водноелектролітного балансу відзначається у хворих на ниркову недостатність. У ході курсового лікування необхідно періодично контролювати концентрацію електролітів плазми крові (у тому числі натрій, кальцій, калій, магній), кислотно-основний стан, залишковий азот, креатинін, сечову кислоту та проводити при необхідності відповідну корекційну терапію (з більшою кратністю у хворих з частою блювотою і на тлі парентерально введених рідин).
При появі або посиленні азотемії та олігурії у хворих з тяжкими прогресуючими захворюваннями нирок рекомендується призупинити лікування.
Підбір режиму доз хворим з асцитом на фоні цирозу печінки потрібно проводити в стаціонарних умовах (порушення водноелектролітного балансу можуть спричинити розвиток печінкової коми). Даної категорії пацієнтів показано регулярний контроль електролітів плазми.
У хворих на цукровий діабет або зі зниженою толерантністю до глюкози потрібен періодичний контроль концентрації глюкози в крові та сечі.
У хворих на несвідомому стані, з гіперплазією передміхурової залози, звуженням сечоводів необхідний контроль діурезу у зв'язку з можливістю гострої затримки сечі.
Вплив керувати транспортом та іншими механізмами
У період лікування пацієнти повинні утриматися від керування транспортними засобами та занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (ризик розвитку запаморочення та сонливості).
Умови зберіганняУ сухому місці, захищеному від світла, при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину один раз на день, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води. Таблетки можна приймати в будь-який зручний постійний час, незалежно від їди. Набряковий синдром при хронічній серцевій недостатності.
Звичайна початкова доза становить 10-20 мг один раз на день. При необхідності дозу можна збільшити вдвічі до отримання необхідного ефекту.
Набряковий синдром при захворюванні нирок.
Звичайна початкова доза становить 20 мг один раз на день. При необхідності дозу можна збільшити вдвічі до отримання необхідного ефекту.
Набряковий синдром при захворюванні печінки
Звичайна початкова доза становить 5-10 мг раз на день. При необхідності доза може бути збільшена вдвічі до отримання необхідного ефекту. Максимальна разова доза становить 40 мг, її перевищувати не рекомендується (відсутня досвід застосування). Препарат застосовують протягом тривалого періоду або до зникнення набряків.
Артеріальна гіпертензія
Початкова доза становить 2,5 мг (1/2 таблетки по 5 мг) раз на день. У разі відсутності терапевтичного ефекту протягом 4 тижнів дозу збільшують до 5 мг один раз на день. За відсутності адекватного зниження артеріального тиску при дозі 5 мг один раз на день протягом 4-6 тижнів дозу збільшують до 10 мг один раз на день. Якщо застосування препарату в дозі 10 мг на добу не дає необхідного ефекту до лікувальної схеми, додають гіпотензивний препарат іншої групи.
Пацієнтам похилого віку корекція дози не потрібна.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Торасемид-сз таб 10мг 60 шт производится компанией СЕВЕРНАЯ ЗВЕЗДА. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Торасемид-сз таб 10мг 60 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Торасемид-сз таб 10мг 60 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Диувер таб 5мг 20 шт Диувер таб 5мг 20 шт, Диувер таб 10мг 20 шт Диувер таб 10мг 20 шт, Диувер таб 10мг 60 шт Диувер таб 10мг 60 шт, Диувер таб 5мг 60 шт Диувер таб 5мг 60 шт, Лотонел таб 10мг 30 шт Лотонел таб 10мг 30 шт, Лотонел таб 10мг 60 шт Лотонел таб 10мг 60 шт, Лотонел таб 5мг 30 шт Лотонел таб 5мг 30 шт, Лотонел таб 5мг 60 шт Лотонел таб 5мг 60 шт, Торасемид канон таб 10мг 20 шт Торасемид канон таб 10мг 20 шт, Торасемид канон таб 10мг 60 шт Торасемид канон таб 10мг 60 шт, Торасемид канон таб 5мг 20 шт Торасемид канон таб 5мг 20 шт, Торасемид канон таб 5мг 60 шт Торасемид канон таб 5мг 60 шт, Торасемид-сз таб 10мг 30 шт Торасемид-сз таб 10мг 30 шт, Торасемид-сз таб 5мг 30 шт Торасемид-сз таб 5мг 30 шт, Торасемид-сз таб 5мг 60 шт Торасемид-сз таб 5мг 60 шт, Торасемид таб 10мг 20 шт Торасемид таб 10мг 20 шт, Торасемид таб 5мг 20 шт Торасемид таб 5мг 20 шт, Торасемид таб 5мг 60 шт Торасемид таб 5мг 60 шт, Тригрим таб 10 мг 30 шт Тригрим таб 10 мг 30 шт, Тригрим таб 2.5 мг 30 шт Тригрим таб 2.5 мг 30 шт, Тригрим таб 5 мг 30 шт Тригрим таб 5 мг 30 шт.
Пока нет комментариев