Тидомет Форте таб 250 мг+25 мг 100 шт
Топ продаж
Суперцена
Тидомет Форте - це комбінований препарат, який містить карбідопу та леводопу. Він використовується для лікування симптомів хвороби Паркінсона, таких як ригідність, брадикінезія, тремор, дисфагія, слинотеча та нестійкість положення тіла. Карбідопа інгібує декарбоксилювання леводопи в периферичних тканинах, що дозволяє збільшити кількість леводопи, що надходить у головний мозок. Леводопа, метаболічний попередник дофаміну, проникає через гематоенцефалічний бар'єр і перетворюється на дофамін в базальних гангліях, що забезпечує ослаблення та усунення більшості симптомів хвороби Паркінсона. Фармакокінетика препарату вивчена детально, що дозволяє точно дозувати препарат та підібрати оптимальний режим лікування.
Тидомет Форте таб 250 мг+25 мг 100 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: діючі речовини: леводопа 250 мг, карбідопа 25 мг; Довідкові
речовини:
Повідон К-30, тальк, магнію стеарат, крохмаль (сухий), кремнію діоксид колоїдний, целюлоза мікрокристалічна.
Опис:
Круглі плоскі таблетки від білого до майже білого кольору з ризиком на одній стороні таблетки.
Форма випуску:
Пігулки, 250 мг +25 мг. По 10 таблеток у стрип із алюмінієвої фольги. По 10 стрипів разом із інструкцією із застосування в картонну пачку.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до леводопи, карбідопа або будь-яких допоміжних компонентів препарату;
Одночасний прийом із неселективними інгібіторами МАО. Необхідно припинити застосування цих препаратів не менше ніж за 2 тижні до початку застосування препарату Тідомет Форте (за винятком селективних інгібіторів МАО-В (наприклад, селегіліну гідрохлориду));
Закритокутова глаукома;
Пацієнти з підозрою на недіагностовані шкірні захворювання або меланому в анамнезі (оскільки леводопа може стимулювати розвиток злоякісної меланоми);
Тяжкий психоз;
Вік до 18 років (безпека застосування у дітей не встановлена);
Період грудного вигодовування.
Обережно:
Інфаркт міокарда з порушеннями ритму серця (в анамнезі);
Хронічна серцева недостатність та інші тяжкі захворювання серцево-судинної системи;
Тяжкі захворювання легень, включаючи бронхіальну астму;
Епілептичні та інші судомні напади (в анамнезі);
Ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (ризик розвитку кровотечі з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту);
Цукровий діабет та інші декомпенсовані ендокринні захворювання;
Тяжка ниркова та/або печінкова недостатність;
Відкритокутова глаукома;
Екстрапірамідні реакції, спричинені застосуванням препарату;
Вагітність.
Дозування250 мг+25 мг
Показання до застосуванняЛікування хвороби Паркінсона та синдрому паркінсонізму
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиСлід бути обережними при одночасному застосуванні леводопи/карбідопи з наступними лікарськими препаратами:
Гіпотензивними засобами:
При застосуванні комбінації леводопа+карбідопа у пацієнтів, які вже приймають гіпотензивні препарати, існує ризик розвитку симптоматичної постуральної гіпотензії. Можлива корекція дози гіпотензивного препарату.
Антидепресанти:
Є рідкісні повідомлення про небажані реакції, включаючи підвищення артеріального тиску та дискінезію, які виникали при сумісному застосуванні з трициклічними антидепресантами.
Антихолінергічні препарати:
Можливий вплив на абсорбцію комбінації леводопа + карбідопа і, отже, на відповідь пацієнта на лікування.
Одночасне застосування з неселективними інгібіторами МАО:
Необхідно припинити застосування цих препаратів не менше ніж за 2 тижні до початку застосування препарату Тідомет Форте (за винятком селективних інгібіторів МАО-В (наприклад, селегіліну гідрохлориду)).
Залізо:
Дослідження показали, що при прийомі внутрішньо препаратів заліза глюконату та комбінації леводопа + карбідопа знижується біодоступність леводопи та/або карбідопа.
Антагоністи D2-дофамінових рецепторів (наприклад, фенотіазини, бутирофенони та рисперидон), а також ізоніазид знижують терапевтичний ефект леводопи. Є дані про блокування позитивної терапевтичної дії леводопи при хворобі Паркінсона внаслідок прийому фенітоїну та папаверину. Пацієнти, які приймають ці ліки одночасно з препаратом Тідомет Форте, потребують ретельного спостереження для своєчасного виявлення зниження терапевтичної ефективності.
Не рекомендується застосовувати комбінацію леводопа + карбідопа з препаратами, що знижують рівень дофаміну (наприклад, тетрабеназином), або іншими лікарськими засобами, що знижують запас моноамілінів.
При одночасному застосуванні комбінації леводопа + карбідопа з селегіліном підвищується ризик розвитку вираженої ортостатичної гіпотензії, що не властиво монотерапії комбінацією леводопа + карбідопа.
У зв'язку з тим, що леводопа конкурує з деякими амінокислотами за механізми транспорту, всмоктування леводопи може погіршуватися у пацієнтів, раціон харчування яких багатий на білки.
Вплив одночасного прийому комбінації леводопа+карбідопа з антацидами на біодоступність леводопи не вивчений.
Препарат Тідомет Форте можна призначати пацієнтам із хворобою Паркінсона та синдромом паркінсонізму, які приймають препарати полівітамінів, що містять піридоксину гідрохлорид (вітамін В6).
ПередозуванняПри передозуванні посилюється вираженість симптомів, наведених у розділі «Побічна дія»).
Лікування: заходи при гострому передозуванні препарату Тідомет Форте переважно ті самі. що і при гострому передозуванні леводопи. Однак, піридоксин не є ефективним для зняття дії препарату Тідомет Форте.
Слід забезпечити електрокардіографічний моніторинг та ретельне спостереження за пацієнтом з метою своєчасного виявлення можливих аритмій; за необхідності слід проводити адекватну антиаритмічну терапію.
Необхідно враховувати також супутню терапію, яку пацієнт отримував разом із препаратом Тідомет Форте. Ефективність діалізу при лікуванні передозування невідома. У комбінації з карбідопою період напіввиведення леводопи становить близько 2 годин.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Протипаркінсонічний засіб (дофамін попередник + декарбоксилази периферичний інгібітор). Код ATX: N04BA02
Фармакодинаміка:
Протипаркінсонічний препарат, представлений комбінацією карбідопи – інгібітора декарбоксилази ароматичних амінокислот та леводопи – метаболічного попередника дофаміну.
Симптоми хвороби Паркінсона пов'язані з нестачею дофаміну у базальних гангліях головного мозку. Призначення дофаміну таким пацієнтам є неефективним, оскільки дофамін погано проникає через гематоенцефалічний бар'єр (ГЕБ).
Леводопа, метаболічний попередник дофаміну, проникає через гематоенцефалічний бар'єр і перетворюється на дофамін в базальних гангліях. При прийомі внутрішньо леводопа швидко перетворюється на дофамін у периферичних тканинах, і лише незначна частина прийнятої дози у незміненому вигляді транспортується у центральну нервову систему. Тому для досягнення адекватного терапевтичного ефекту потрібне застосування леводопи у великих дозах (при монотерапії).
Карбідопа інгібує процес декарбоксилювання леводопи в периферичних тканинах і при цьому не проникає через гематоенцефалічний бар'єр і не впливає на перетворення леводопи на дофамін у центральній нервовій системі. Таким чином, комбінація карбідопи та леводопи дозволяє збільшити кількість леводопи, що надходить у головний мозок.
Комбінований препарат забезпечує ослаблення та усунення більшості симптомів хвороби Паркінсона, особливо ригідності та брадикінезії, а також тремору, дисфагії, слинотечі, нестійкості положення тіла.
Фармакокінетика:
Карбідопа. Після прийому внутрішньо карбідопа, без леводопи, швидко, але неповністю всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Близько 50% виявляється у сечі, у тому числі приблизно 3% у постійному вигляді. Карбідопа не проникає через гематоенцефалічний бар'єр, але проходить через плаценту та виділяється з грудним молоком. Виділення карбідопа у незмінному вигляді нирками повністю завершується протягом 7 годин. Карбідопа інгібує периферичне декарбоксилювання леводопи в дофамін, але так як вона не проникає через гематоенцефалічний бар'єр, терапевтичний ефективний рівень дофаміну в головному мозку можна отримати при призначенні нижчої дози леводопи для зниження периферичних побічних ефектів, таких як нудота.
Леводопа. Після прийому внутрішньо леводопа, без інгібітора декарбоксилази, піддається швидкому всмоктуванню зі шлунково-кишкового тракту. Абсорбція становить 20-30% дози, час наступу Сmах при пероральному прийомі - 2-3 години. Всмоктування залежить від швидкості евакуації вмісту шлунка та pH в ньому. Наявність їжі у шлунку сповільнює всмоктування. Деякі амінокислоти їжі можуть конкурувати з леводопою за абсорбцію з кишечника та транспорт через гематоенцефалічний бар'єр. У великій кількості міститься в тонкій кишці, печінці та нирках, лише 1-3% проникає у головний мозок. Т1/2 при призначенні разом з карбідопою - близько 2 годин. Екскреція: нирками (35% протягом 7 годин) та через кишечник. Метаболізується у всіх тканинах, в основному шляхом декарбоксилювання з утворенням дофаміну, який не проникає через гематоенцефалічний бар'єр, метаболіти – дофамін, норепінефрин, епінефрин – швидко виводяться нирками. Близько 75% виводиться із сечею у вигляді метаболітів протягом 8 годин. Леводопа також метаболізується до дигідрофенілоцтової кислоти, гомованілінової кислоти (З-метокси-4-гідроксифенілоцтова кислота) і вінілінміндальної кислоти (гідрокси(4-гідрокси-3-метоксифенід) оцтова кислота). Слідові кількості 3-0-метилдопи були виявлені в плазмі та спинномозковій рідині.
Вплив карбідопа на метаболізм леводопи:
У порівнянні з плацебо, у здорових людей карбідопа підвищує концентрацію леводопи в плазмі на статистично значущі величини. Подібні результати були продемонстровані як при прийомі карбідопа перед прийомом леводопи, так і при одночасному прийомі обох речовин. В одному дослідженні попереднє введення карбідопи підвищує концентрацію в плазмі одноразової дози леводопи приблизно в 5 разів, період, коли концентрацію в плазмі крові ще можна визначити, збільшується від 4 до 8 год. При одночасному прийомі обох речовин в інших дослідженнях були отримані аналогічні результати. Було показано, що коли пацієнтам з хворобою Паркінсона, які попередньо отримали карбідопу, вводили одноразово мічену леводопу, період напіввиведення з плазми крові всіх метаболітів, що утворилися з радіоактивно міченої леводопи, збільшується з 3 год до 15 ч. Частка радіоактивно міченої леводопи, що міститься в незміненій леводопі, збільшується принаймні в 3 рази при прийомі карбідопа. Після попереднього прийому карбідоп концентрації дофаміну і гомованілінової кислоти в плазмі крові знижуються.
Вагітність та годування груддюВагітність:
Недостатньо даних про застосування леводопи/карбідопи у вагітних жінок. Дані, отримані у дослідженнях на тваринах, виявили порушення розвитку внутрішніх органів та скелета плода. Можливий ризик у людини невідомий. При вагітності застосування препарату можливе лише після ретельної оцінки співвідношення ризику та користі, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Період грудного вигодовування:
Невідомо, чи проникає карбідопа у грудне молоко у людей. Є відомості про екскрецію леводопи в грудне молоко у матерів-годувальниць з хворобою Паркінсона. Безпека карбідопа / леводопи для немовлят невідома. Тому при необхідності застосування препарату в період грудного вигодовування слід або припинити грудне вигодовування або відмінити препарат.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаЗа даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), побічні ефекти класифіковані відповідно до частоти їх розвитку наступним чином: дуже часто (> 10%); часто (>1%, але <10%); нечасто (>0,1%, але <1%); рідко (>0,01%, але <0,1%); дуже рідко (<0,01%); частота невідома (частота може бути визначено з урахуванням наявних даних).
Побічні ефекти, що виникають при застосуванні препарату, часто пов'язують із нейрофармакологічною дією дофаміну. Зазвичай ці реакції усуваються або зменшується їхня вираженість при зниженні дози.
Найпоширенішими побічними ефектами є дискінезії, включаючи мимовільні хореєподібні, дистонічні та інші мимовільні рухи, а також нудота. Ранніми ознаками, на підставі яких може бути прийняте рішення про зниження дози, можуть вважатися посмикування м'язів та блефароспазм.
Доброякісні, злоякісні та неуточнені новоутворення, включаючи кісти та поліпи, частота невідома: злоякісна меланома.
Порушення з боку органів кровотворення: рідко: лейкопенія, анемія (в т.ч. гемолітична), тромбоцитопенія, агранулоцитоз.
З боку імунної системи: рідко: ангіоневротичний набряк.
З боку обміну речовин часто: анорексія; частота невідома: втрата чи збільшення ваги, набряки.
Порушення сну, включаючи кошмарні сновидіння, галюцинації, депресія (у тому числі із суїцидальними намірами), сплутаність свідомості; нечасто: ажитація; рідко: психотичні реакції, включаючи марення, та параноїдальне мислення, підвищення лібідо. У пацієнтів, які отримують антагоністи дофаміну, спостерігаються патологічні пристрасті до азартних ігор, гіперсексуальність, компульсивні витрати (потяг до покупок), ненажерливість та переїдання, підвищене лібідо. Перераховані вище реакції переважно зникали після зниження дози препарату або припинення лікування; частота невідома: тривожність, дезорієнтація, ейфорія, безсоння, бруксизм.
З боку нервової системи: дуже часто: дискінезії, включаючи хорею, дистонію та інші мимовільні рухи; часто: епізоди брадикінезії («on-off»-синдром), запаморочення, парестезії, сонливість, включаючи рідше сонливість у денний час та епізоди раптового засинання; нечасто: синкопе; рідко деменція, конвульсії; частота невідома: атаксія, тремор рук, екстрапірамідні розлади, злоякісний нейролептичний синдром, посмикування м'язів, головний біль, зниження гостроти інтелекту, тризм, активація латентного синдрому Бернара-Горнера, безсоння, нервозність, ейфорія, оніміння, непритомність, падіння, роздратування, компульсії. Повідомлялося про розвиток судом, проте причинно-наслідковий зв'язок із прийомом препарату не встановлено.
З боку органів чуття: частота невідома: блефароспазм, диплопія, порушення зору, розширення зіниць, окулогірні кризи (тонічні судоми зовнішніх м'язів очного яблука).
З боку серцево-судинної системи: часто: прискорене серцебиття, ортостатичні реакції, включаючи епізоди зниження артеріального тиску; рідко: аритмії, флебіт, підвищення артеріального тиску; Частота невідома: припливи, гіперемія.
З боку дихальної системи, часто: задишка; частота невідома: захриплість голосу, аномальний характер дихання.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто: блювання, діарея; рідко: шлунково-кишкова кровотеча, загострення виразки дванадцятипалої кишки, потемніння слини; частота невідома, сухість слизової оболонки ротової порожнини, слинотеча, дисфагія, біль у ділянці живота, запор, здуття живота, диспепсія, відчуття печіння язика, відчуття гіркоти в роті, нудота, відрижка.
З боку шкірних покривів: нечасто: кропив'янка; рідко: свербіж, геморагічний васкуліт (пурпура Шенлейн-Геноха), алопеція, висипання, потемніння поту; частота невідома: підвищене потовиділення.
З боку сечовидільної системи: рідко: потемніння сечі; частота невідома: нетримання сечі, затримка сечі.
З боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: нечасто: м'язові судоми; частота невідома: м'язові посмикування.
З боку репродуктивної системи: частота невідома: пріапізм.
Загальні розлади та порушення у місці введення: часто: біль у грудній клітці; частота невідома: астенія, набряки, слабкість, нездужання, підвищена стомлюваність, злоякісний нейролептичний синдром.
Лабораторні показники: частота невідома: підвищення активності лужної фосфатази, аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази, лактатдегідрогенази, збільшення вмісту білірубіну, азоту сечовини у плазмі крові, сечовини у плазмі крові, гіперкреатинінемія, гіперурикемія, позитив.
Повідомлялося про зниження рівнів гемоглобіну та гематокриту, гіперглікемії, лейкоцитозі, бактеріурії, гематурії.
Препарати, що містять карбідопу та леводопу, можуть викликати хибнопозитивну реакцію на кетонові тіла в сечі, якщо для визначення кетонурії використовуються тест-смужки. Ця реакція не зміниться після кип'ятіння сечі. Помилково-негативні результати можуть бути отримані при використанні глюкозооксидазного методу визначення глюкозурії.
Опис окремих побічних явищ:
Дофаміновий дизрегуляційний синдром (ДДС) – синдром залежності на фоні терапії, який може розвиватися у пацієнтів, які приймають леводопу/карбідопу. У таких пацієнтів можуть спостерігатися компульсивні (нав'язливі) розлади у вигляді зловживання дофамінергічним лікарським засобом вище за дози, адекватні для контролю рухових симптомів, що в деяких випадках може призвести до тяжкої дискінезії.
особливі вказівкиПрепарат Тідомет Форте не рекомендується застосовувати для лікування екстрапірамідних розладів, спричинених лікарськими препаратами.
Препарат Тидомет Форте слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з тяжкими серцево-судинними або легеневими захворюваннями, бронхіальною астмою, захворюваннями нирок, печінки та ендокринної системи, а також з виразковою хворобою в анамнезі (через можливість шлунково-кишкових кровотеч із верхніх). ).
Слід бути обережними при призначенні препарату пацієнтам з інфарктом міокарда в анамнезі, у яких збереглися передсердні або шлуночкові аритмії. Такі пацієнти потребують ретельного контролю за функцією серця, особливо в початковому періоді підбору дози.
Прийом леводопи супроводжувався сонливістю та епізодами раптового засинання. Вкрай рідко повідомлялося про випадки раптового засипання в денний час, у деяких випадках без усвідомлення та запобіжних ознак. Необхідно інформувати пацієнтів про можливість таких ефектів та необхідність бути обережними при керуванні транспортними засобами та механізмами. Пацієнтам, які відчувають надмірну денну сонливість або раптові епізоди сну, необхідно відмовитися від керування автомобілем або роботи з технікою. З появою таких симптомів під час лікування препаратом Тідомет Форте слід розглянути можливість зниження дози або відміни терапії.
Усі пацієнти, які приймають препарат Тидомет Форте, повинні перебувати під ретельним наглядом щодо розвитку змін психіки, депресії з суїцидальними тенденціями, та інших важких психічних розладів. Лікування пацієнтів із психозами необхідно проводити з обережністю.
У пацієнтів, які раніше приймали тільки леводопу, може спостерігатися дискінезія, оскільки карбідопа забезпечує більш ефективне проникнення леводопи в головний мозок, і отже, утворюється більше дофаміну. При розвитку дискінезії може вимагати зниження дози препарату.
Як і леводопа, комбінація леводопа/карбідопа може викликати мимовільні рухи та психічні розлади. При переході на терапію препаратом Тідомет Форте необхідно здійснювати ретельне спостереження за пацієнтами з тяжкими формами мимовільних рухів та психічних розладів, які раніше приймали лише леводопу. Вважається, що ці реакції обумовлені збільшенням рівня дофаміну в головному мозку після введення леводопи, а застосування комбінації карбідопа/леводопа може спричинити рецидив. При раптовій відміні антипаркінсонічних препаратів можливий розвиток симптомокомплексу, що нагадує злоякісний нейролептичний синдром, що включає м'язову ригідність, підвищення температури тіла, психічні порушення та підвищення концентрації сироваткової креатинфосфокінази.
Одночасне застосування психоактивних препаратів, таких як фенотіазини або бутирофенони, повинно проводитися з обережністю, і пацієнт повинен бути під ретельним наглядом щодо зниження протипаркінсонічного ефекту лікування. Препарат слід застосовувати з обережністю у пацієнтів за наявності судом в анамнезі.
Як і при застосуванні леводопи, при тривалій терапії препаратом Тідомет Форте рекомендується періодична оцінка функцій печінки, нирок, кровотворної та серцево-судинної системи.
Лікування препаратом Тідомет Форте пацієнтів із хронічною відкритокутовою глаукомою слід проводити з обережністю за умови регулярного контролю внутрішньоочного тиску під час лікування.
За необхідності проведення загальної анестезії лікування препаратом Тідомет Форте може продовжуватися доти, доки пацієнту дозволено приймати внутрішньо рідину та лікарські препарати. При необхідності тимчасового припинення терапії прийом препарату можна відновити в тій же дозі, коли пацієнт знову здатний приймати препарат всередину.
Меланома:
Епідеміологічні дослідження показали, що у пацієнтів із хворобою Паркінсона підвищений ризик розвитку меланоми (приблизно у 2-6 разів) порівняно з популяцією загалом. Не зрозуміло, чи пов'язаний підвищений ризик з хворобою Паркінсона або іншими факторами, такими як застосування лікарських засобів для лікування хвороби Паркінсона. Тому у пацієнтів при застосуванні препарату Тідомет Форте необхідно проводити моніторинг щодо розвитку меланоми на регулярній основі. Періодичні огляди шкірних покривів мають виконуватися належним чином кваліфікованими фахівцями (наприклад, дерматологами).
Лабораторні показники:
Зазвичай вміст азоту сечовини, креатиніну та сечової кислоти у плазмі крові під час прийому препаратів, що містять леводопу та карбідопу, нижчий, ніж при застосуванні леводопи. Підвищення концентрації сечовини в крові, підвищення активності аспартатамінотрансферази (ACT), аланінамінотрансферази (АЛТ), лактатдегідрогенази, білірубіну, лужної фосфатази носить минущий характер. Повідомлялося про зниження значень гемоглобіну та гематокриту, гіперглікемії, лейкоцитозі, бактеріурії, гематурії; позитивною пробою Кумбса. У разі визначення кетонурії за допомогою тестових смужок леводопа/карбідопа може викликати хибно-позитивні реакції на кетонові тіла. Ці реакції не змінюються під час кип'ятіння проб сечі. При глюкозооксидазному методі визначення глюкози можуть бути отримані помилково-негативні результати.
Дофаміновий дизрегуляційний синдром (ДДС), який спостерігається у деяких пацієнтів, є порушенням поведінки, що виявляється у використанні невиправдано високих доз леводопи/карбідопи. Перед початком лікування пацієнти та особи, які доглядають їх, повинні бути попереджені про потенційний ризик розвитку ДДС.
Розлади контролю імпульсної поведінки:
Необхідно регулярно контролювати розвиток розладів контролю імпульсної поведінки у пацієнтів під час прийому препарату. Пацієнтів та осіб, які здійснюють догляд за ними, необхідно поінформувати про можливий розвиток поведінкових проявів розладу контролю над імпульсами, які включають патологічні пристрасті до азартних ігор, гіперсексуальність, компульсивні витрати (потяг до покупок), ненажерливість та компульсивне переїдання, підвищене дофаміну та/або інших дофамінергічних лікарських засобів, що містять леводопу, у тому числі препарату Тідомет Форте. При розвитку таких симптомів рекомендується перегляд лікування.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами:
У дуже поодиноких випадках леводопа може викликати сонливість та випадки раптового настання сну. У період лікування препаратом Тідомет Форте слід інформувати пацієнтів про можливість раптового засинання. Пацієнтам з сонливістю і раптовим засипанням (випадкам раптового засипання) слід утриматися від водіння автотранспорту та занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину. Таблетка може бути поділена на 2 частини.
Оптимальна денна доза препарату Тідомет Форте визначається ретельним підбором дози для кожного пацієнта індивідуально. Препарат Тідомет Форте містить карбідопу та леводопу у співвідношенні 1:10. У процесі лікування може бути потрібна корекція індивідуально підібраної дози та частоти прийому препарату.
Звичайна початкова доза:
У дослідженнях виявлено, що насичення периферичних декарбоксилазів ароматичних L-амінокислот досягається введенням 70-100 мг карбідопи на добу. У пацієнтів, які отримують нижчу дозу карбідопа, ймовірність появи нудоти та блювання збільшується. При застосуванні препарату Тідомет Форте терапевтичний ефект, як і побічна дія, виникають швидше, ніж при прийомі леводопи, тому необхідно ретельне спостереження за пацієнтами під час добору дози препарату. При розвитку мимовільних рухів, зокрема блефароспазма, необхідне зниження дози.
Пацієнти, які не приймають леводопу:
Початкова доза – по 1/2 таблетки 1-2 рази на день. Однак така доза може не забезпечити оптимальної кількості карбідопи, яка потрібна пацієнтові. За потреби дозу можна збільшити на 1/2 таблетки через 1-2 дні до досягнення оптимального терапевтичного ефекту. Ефект може спостерігатися протягом першої доби, оптимальний ефект зазвичай досягається протягом 7 днів прийому.
Пацієнти, які приймають леводопу:
Прийом леводопи припиняють не менше ніж за 12 годин до початку лікування препаратом Тідомет Форте, а у разі прийому пролонгованих форм леводопи – мінімум за 24 години. Добова доза препарату Тідомет Форте повинна забезпечувати приблизно 20 % попередньої добової дози леводопи. Початкова доза у більшості пацієнтів, які приймали більше 1500 мг леводопи, становить 1 таблетку препарату Тідомет Форте 3 або 4 рази на добу.
Підтримуюча терапія:
Підтримуюча доза – 1 таблетка 3 або 4 рази на добу. При необхідності дозу препарату збільшують на 1 таблетку щодня або через день до максимальної дози 8 таблеток на добу. Досвід застосування добової дози карбідопа, що перевищує 200 мг, обмежений.
Пацієнти, які приймають леводопу з іншим інгібітором декарбоксилази:
При переведенні пацієнтів з препаратів леводопи у поєднанні з іншим інгібітором декарбоксилази на препарат Тидомет Форте, їх прийом слід припинити принаймні за 12 годин до початку лікування препаратом Тидомет Форте. Необхідно почати з дози, яка забезпечить таку ж кількість леводопи, що міститься в інших препаратах леводопи/інгібітор декарбоксилази.
Пацієнти, які приймають інші протипаркінсонічні препарати:
При призначенні препарату Тідомет Форте можна продовжувати прийом стандартних протипаркінсонічних препаратів (за винятком леводопи), але при цьому потрібна корекція дози.
Діти:
Безпека застосування у дітей віком до 18 років не встановлена. Застосування до 18 років не рекомендується.
Пацієнти похилого віку:
Є великий досвід застосування леводопи та карбідопа у пацієнтів похилого віку. Корекція дози не потрібна.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Тидомет Форте таб 250 мг+25 мг 100 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: діючі речовини: леводопа 250 мг, карбідопа 25 мг; Довідкові
речовини:
Повідон К-30, тальк, магнію стеарат, крохмаль (сухий), кремнію діоксид колоїдний, целюлоза мікрокристалічна.
Опис:
Круглі плоскі таблетки від білого до майже білого кольору з ризиком на одній стороні таблетки.
Форма випуску:
Пігулки, 250 мг +25 мг. По 10 таблеток у стрип із алюмінієвої фольги. По 10 стрипів разом із інструкцією із застосування в картонну пачку.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до леводопи, карбідопа або будь-яких допоміжних компонентів препарату;
Одночасний прийом із неселективними інгібіторами МАО. Необхідно припинити застосування цих препаратів не менше ніж за 2 тижні до початку застосування препарату Тідомет Форте (за винятком селективних інгібіторів МАО-В (наприклад, селегіліну гідрохлориду));
Закритокутова глаукома;
Пацієнти з підозрою на недіагностовані шкірні захворювання або меланому в анамнезі (оскільки леводопа може стимулювати розвиток злоякісної меланоми);
Тяжкий психоз;
Вік до 18 років (безпека застосування у дітей не встановлена);
Період грудного вигодовування.
Обережно:
Інфаркт міокарда з порушеннями ритму серця (в анамнезі);
Хронічна серцева недостатність та інші тяжкі захворювання серцево-судинної системи;
Тяжкі захворювання легень, включаючи бронхіальну астму;
Епілептичні та інші судомні напади (в анамнезі);
Ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (ризик розвитку кровотечі з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту);
Цукровий діабет та інші декомпенсовані ендокринні захворювання;
Тяжка ниркова та/або печінкова недостатність;
Відкритокутова глаукома;
Екстрапірамідні реакції, спричинені застосуванням препарату;
Вагітність.
Дозування250 мг+25 мг
Показання до застосуванняЛікування хвороби Паркінсона та синдрому паркінсонізму
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиСлід бути обережними при одночасному застосуванні леводопи/карбідопи з наступними лікарськими препаратами:
Гіпотензивними засобами:
При застосуванні комбінації леводопа+карбідопа у пацієнтів, які вже приймають гіпотензивні препарати, існує ризик розвитку симптоматичної постуральної гіпотензії. Можлива корекція дози гіпотензивного препарату.
Антидепресанти:
Є рідкісні повідомлення про небажані реакції, включаючи підвищення артеріального тиску та дискінезію, які виникали при сумісному застосуванні з трициклічними антидепресантами.
Антихолінергічні препарати:
Можливий вплив на абсорбцію комбінації леводопа + карбідопа і, отже, на відповідь пацієнта на лікування.
Одночасне застосування з неселективними інгібіторами МАО:
Необхідно припинити застосування цих препаратів не менше ніж за 2 тижні до початку застосування препарату Тідомет Форте (за винятком селективних інгібіторів МАО-В (наприклад, селегіліну гідрохлориду)).
Залізо:
Дослідження показали, що при прийомі внутрішньо препаратів заліза глюконату та комбінації леводопа + карбідопа знижується біодоступність леводопи та/або карбідопа.
Антагоністи D2-дофамінових рецепторів (наприклад, фенотіазини, бутирофенони та рисперидон), а також ізоніазид знижують терапевтичний ефект леводопи. Є дані про блокування позитивної терапевтичної дії леводопи при хворобі Паркінсона внаслідок прийому фенітоїну та папаверину. Пацієнти, які приймають ці ліки одночасно з препаратом Тідомет Форте, потребують ретельного спостереження для своєчасного виявлення зниження терапевтичної ефективності.
Не рекомендується застосовувати комбінацію леводопа + карбідопа з препаратами, що знижують рівень дофаміну (наприклад, тетрабеназином), або іншими лікарськими засобами, що знижують запас моноамілінів.
При одночасному застосуванні комбінації леводопа + карбідопа з селегіліном підвищується ризик розвитку вираженої ортостатичної гіпотензії, що не властиво монотерапії комбінацією леводопа + карбідопа.
У зв'язку з тим, що леводопа конкурує з деякими амінокислотами за механізми транспорту, всмоктування леводопи може погіршуватися у пацієнтів, раціон харчування яких багатий на білки.
Вплив одночасного прийому комбінації леводопа+карбідопа з антацидами на біодоступність леводопи не вивчений.
Препарат Тідомет Форте можна призначати пацієнтам із хворобою Паркінсона та синдромом паркінсонізму, які приймають препарати полівітамінів, що містять піридоксину гідрохлорид (вітамін В6).
ПередозуванняПри передозуванні посилюється вираженість симптомів, наведених у розділі «Побічна дія»).
Лікування: заходи при гострому передозуванні препарату Тідомет Форте переважно ті самі. що і при гострому передозуванні леводопи. Однак, піридоксин не є ефективним для зняття дії препарату Тідомет Форте.
Слід забезпечити електрокардіографічний моніторинг та ретельне спостереження за пацієнтом з метою своєчасного виявлення можливих аритмій; за необхідності слід проводити адекватну антиаритмічну терапію.
Необхідно враховувати також супутню терапію, яку пацієнт отримував разом із препаратом Тідомет Форте. Ефективність діалізу при лікуванні передозування невідома. У комбінації з карбідопою період напіввиведення леводопи становить близько 2 годин.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Протипаркінсонічний засіб (дофамін попередник + декарбоксилази периферичний інгібітор). Код ATX: N04BA02
Фармакодинаміка:
Протипаркінсонічний препарат, представлений комбінацією карбідопи – інгібітора декарбоксилази ароматичних амінокислот та леводопи – метаболічного попередника дофаміну.
Симптоми хвороби Паркінсона пов'язані з нестачею дофаміну у базальних гангліях головного мозку. Призначення дофаміну таким пацієнтам є неефективним, оскільки дофамін погано проникає через гематоенцефалічний бар'єр (ГЕБ).
Леводопа, метаболічний попередник дофаміну, проникає через гематоенцефалічний бар'єр і перетворюється на дофамін в базальних гангліях. При прийомі внутрішньо леводопа швидко перетворюється на дофамін у периферичних тканинах, і лише незначна частина прийнятої дози у незміненому вигляді транспортується у центральну нервову систему. Тому для досягнення адекватного терапевтичного ефекту потрібне застосування леводопи у великих дозах (при монотерапії).
Карбідопа інгібує процес декарбоксилювання леводопи в периферичних тканинах і при цьому не проникає через гематоенцефалічний бар'єр і не впливає на перетворення леводопи на дофамін у центральній нервовій системі. Таким чином, комбінація карбідопи та леводопи дозволяє збільшити кількість леводопи, що надходить у головний мозок.
Комбінований препарат забезпечує ослаблення та усунення більшості симптомів хвороби Паркінсона, особливо ригідності та брадикінезії, а також тремору, дисфагії, слинотечі, нестійкості положення тіла.
Фармакокінетика:
Карбідопа. Після прийому внутрішньо карбідопа, без леводопи, швидко, але неповністю всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Близько 50% виявляється у сечі, у тому числі приблизно 3% у постійному вигляді. Карбідопа не проникає через гематоенцефалічний бар'єр, але проходить через плаценту та виділяється з грудним молоком. Виділення карбідопа у незмінному вигляді нирками повністю завершується протягом 7 годин. Карбідопа інгібує периферичне декарбоксилювання леводопи в дофамін, але так як вона не проникає через гематоенцефалічний бар'єр, терапевтичний ефективний рівень дофаміну в головному мозку можна отримати при призначенні нижчої дози леводопи для зниження периферичних побічних ефектів, таких як нудота.
Леводопа. Після прийому внутрішньо леводопа, без інгібітора декарбоксилази, піддається швидкому всмоктуванню зі шлунково-кишкового тракту. Абсорбція становить 20-30% дози, час наступу Сmах при пероральному прийомі - 2-3 години. Всмоктування залежить від швидкості евакуації вмісту шлунка та pH в ньому. Наявність їжі у шлунку сповільнює всмоктування. Деякі амінокислоти їжі можуть конкурувати з леводопою за абсорбцію з кишечника та транспорт через гематоенцефалічний бар'єр. У великій кількості міститься в тонкій кишці, печінці та нирках, лише 1-3% проникає у головний мозок. Т1/2 при призначенні разом з карбідопою - близько 2 годин. Екскреція: нирками (35% протягом 7 годин) та через кишечник. Метаболізується у всіх тканинах, в основному шляхом декарбоксилювання з утворенням дофаміну, який не проникає через гематоенцефалічний бар'єр, метаболіти – дофамін, норепінефрин, епінефрин – швидко виводяться нирками. Близько 75% виводиться із сечею у вигляді метаболітів протягом 8 годин. Леводопа також метаболізується до дигідрофенілоцтової кислоти, гомованілінової кислоти (З-метокси-4-гідроксифенілоцтова кислота) і вінілінміндальної кислоти (гідрокси(4-гідрокси-3-метоксифенід) оцтова кислота). Слідові кількості 3-0-метилдопи були виявлені в плазмі та спинномозковій рідині.
Вплив карбідопа на метаболізм леводопи:
У порівнянні з плацебо, у здорових людей карбідопа підвищує концентрацію леводопи в плазмі на статистично значущі величини. Подібні результати були продемонстровані як при прийомі карбідопа перед прийомом леводопи, так і при одночасному прийомі обох речовин. В одному дослідженні попереднє введення карбідопи підвищує концентрацію в плазмі одноразової дози леводопи приблизно в 5 разів, період, коли концентрацію в плазмі крові ще можна визначити, збільшується від 4 до 8 год. При одночасному прийомі обох речовин в інших дослідженнях були отримані аналогічні результати. Було показано, що коли пацієнтам з хворобою Паркінсона, які попередньо отримали карбідопу, вводили одноразово мічену леводопу, період напіввиведення з плазми крові всіх метаболітів, що утворилися з радіоактивно міченої леводопи, збільшується з 3 год до 15 ч. Частка радіоактивно міченої леводопи, що міститься в незміненій леводопі, збільшується принаймні в 3 рази при прийомі карбідопа. Після попереднього прийому карбідоп концентрації дофаміну і гомованілінової кислоти в плазмі крові знижуються.
Вагітність та годування груддюВагітність:
Недостатньо даних про застосування леводопи/карбідопи у вагітних жінок. Дані, отримані у дослідженнях на тваринах, виявили порушення розвитку внутрішніх органів та скелета плода. Можливий ризик у людини невідомий. При вагітності застосування препарату можливе лише після ретельної оцінки співвідношення ризику та користі, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Період грудного вигодовування:
Невідомо, чи проникає карбідопа у грудне молоко у людей. Є відомості про екскрецію леводопи в грудне молоко у матерів-годувальниць з хворобою Паркінсона. Безпека карбідопа / леводопи для немовлят невідома. Тому при необхідності застосування препарату в період грудного вигодовування слід або припинити грудне вигодовування або відмінити препарат.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаЗа даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), побічні ефекти класифіковані відповідно до частоти їх розвитку наступним чином: дуже часто (> 10%); часто (>1%, але <10%); нечасто (>0,1%, але <1%); рідко (>0,01%, але <0,1%); дуже рідко (<0,01%); частота невідома (частота може бути визначено з урахуванням наявних даних).
Побічні ефекти, що виникають при застосуванні препарату, часто пов'язують із нейрофармакологічною дією дофаміну. Зазвичай ці реакції усуваються або зменшується їхня вираженість при зниженні дози.
Найпоширенішими побічними ефектами є дискінезії, включаючи мимовільні хореєподібні, дистонічні та інші мимовільні рухи, а також нудота. Ранніми ознаками, на підставі яких може бути прийняте рішення про зниження дози, можуть вважатися посмикування м'язів та блефароспазм.
Доброякісні, злоякісні та неуточнені новоутворення, включаючи кісти та поліпи, частота невідома: злоякісна меланома.
Порушення з боку органів кровотворення: рідко: лейкопенія, анемія (в т.ч. гемолітична), тромбоцитопенія, агранулоцитоз.
З боку імунної системи: рідко: ангіоневротичний набряк.
З боку обміну речовин часто: анорексія; частота невідома: втрата чи збільшення ваги, набряки.
Порушення сну, включаючи кошмарні сновидіння, галюцинації, депресія (у тому числі із суїцидальними намірами), сплутаність свідомості; нечасто: ажитація; рідко: психотичні реакції, включаючи марення, та параноїдальне мислення, підвищення лібідо. У пацієнтів, які отримують антагоністи дофаміну, спостерігаються патологічні пристрасті до азартних ігор, гіперсексуальність, компульсивні витрати (потяг до покупок), ненажерливість та переїдання, підвищене лібідо. Перераховані вище реакції переважно зникали після зниження дози препарату або припинення лікування; частота невідома: тривожність, дезорієнтація, ейфорія, безсоння, бруксизм.
З боку нервової системи: дуже часто: дискінезії, включаючи хорею, дистонію та інші мимовільні рухи; часто: епізоди брадикінезії («on-off»-синдром), запаморочення, парестезії, сонливість, включаючи рідше сонливість у денний час та епізоди раптового засинання; нечасто: синкопе; рідко деменція, конвульсії; частота невідома: атаксія, тремор рук, екстрапірамідні розлади, злоякісний нейролептичний синдром, посмикування м'язів, головний біль, зниження гостроти інтелекту, тризм, активація латентного синдрому Бернара-Горнера, безсоння, нервозність, ейфорія, оніміння, непритомність, падіння, роздратування, компульсії. Повідомлялося про розвиток судом, проте причинно-наслідковий зв'язок із прийомом препарату не встановлено.
З боку органів чуття: частота невідома: блефароспазм, диплопія, порушення зору, розширення зіниць, окулогірні кризи (тонічні судоми зовнішніх м'язів очного яблука).
З боку серцево-судинної системи: часто: прискорене серцебиття, ортостатичні реакції, включаючи епізоди зниження артеріального тиску; рідко: аритмії, флебіт, підвищення артеріального тиску; Частота невідома: припливи, гіперемія.
З боку дихальної системи, часто: задишка; частота невідома: захриплість голосу, аномальний характер дихання.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто: блювання, діарея; рідко: шлунково-кишкова кровотеча, загострення виразки дванадцятипалої кишки, потемніння слини; частота невідома, сухість слизової оболонки ротової порожнини, слинотеча, дисфагія, біль у ділянці живота, запор, здуття живота, диспепсія, відчуття печіння язика, відчуття гіркоти в роті, нудота, відрижка.
З боку шкірних покривів: нечасто: кропив'янка; рідко: свербіж, геморагічний васкуліт (пурпура Шенлейн-Геноха), алопеція, висипання, потемніння поту; частота невідома: підвищене потовиділення.
З боку сечовидільної системи: рідко: потемніння сечі; частота невідома: нетримання сечі, затримка сечі.
З боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: нечасто: м'язові судоми; частота невідома: м'язові посмикування.
З боку репродуктивної системи: частота невідома: пріапізм.
Загальні розлади та порушення у місці введення: часто: біль у грудній клітці; частота невідома: астенія, набряки, слабкість, нездужання, підвищена стомлюваність, злоякісний нейролептичний синдром.
Лабораторні показники: частота невідома: підвищення активності лужної фосфатази, аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази, лактатдегідрогенази, збільшення вмісту білірубіну, азоту сечовини у плазмі крові, сечовини у плазмі крові, гіперкреатинінемія, гіперурикемія, позитив.
Повідомлялося про зниження рівнів гемоглобіну та гематокриту, гіперглікемії, лейкоцитозі, бактеріурії, гематурії.
Препарати, що містять карбідопу та леводопу, можуть викликати хибнопозитивну реакцію на кетонові тіла в сечі, якщо для визначення кетонурії використовуються тест-смужки. Ця реакція не зміниться після кип'ятіння сечі. Помилково-негативні результати можуть бути отримані при використанні глюкозооксидазного методу визначення глюкозурії.
Опис окремих побічних явищ:
Дофаміновий дизрегуляційний синдром (ДДС) – синдром залежності на фоні терапії, який може розвиватися у пацієнтів, які приймають леводопу/карбідопу. У таких пацієнтів можуть спостерігатися компульсивні (нав'язливі) розлади у вигляді зловживання дофамінергічним лікарським засобом вище за дози, адекватні для контролю рухових симптомів, що в деяких випадках може призвести до тяжкої дискінезії.
особливі вказівкиПрепарат Тідомет Форте не рекомендується застосовувати для лікування екстрапірамідних розладів, спричинених лікарськими препаратами.
Препарат Тидомет Форте слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з тяжкими серцево-судинними або легеневими захворюваннями, бронхіальною астмою, захворюваннями нирок, печінки та ендокринної системи, а також з виразковою хворобою в анамнезі (через можливість шлунково-кишкових кровотеч із верхніх). ).
Слід бути обережними при призначенні препарату пацієнтам з інфарктом міокарда в анамнезі, у яких збереглися передсердні або шлуночкові аритмії. Такі пацієнти потребують ретельного контролю за функцією серця, особливо в початковому періоді підбору дози.
Прийом леводопи супроводжувався сонливістю та епізодами раптового засинання. Вкрай рідко повідомлялося про випадки раптового засипання в денний час, у деяких випадках без усвідомлення та запобіжних ознак. Необхідно інформувати пацієнтів про можливість таких ефектів та необхідність бути обережними при керуванні транспортними засобами та механізмами. Пацієнтам, які відчувають надмірну денну сонливість або раптові епізоди сну, необхідно відмовитися від керування автомобілем або роботи з технікою. З появою таких симптомів під час лікування препаратом Тідомет Форте слід розглянути можливість зниження дози або відміни терапії.
Усі пацієнти, які приймають препарат Тидомет Форте, повинні перебувати під ретельним наглядом щодо розвитку змін психіки, депресії з суїцидальними тенденціями, та інших важких психічних розладів. Лікування пацієнтів із психозами необхідно проводити з обережністю.
У пацієнтів, які раніше приймали тільки леводопу, може спостерігатися дискінезія, оскільки карбідопа забезпечує більш ефективне проникнення леводопи в головний мозок, і отже, утворюється більше дофаміну. При розвитку дискінезії може вимагати зниження дози препарату.
Як і леводопа, комбінація леводопа/карбідопа може викликати мимовільні рухи та психічні розлади. При переході на терапію препаратом Тідомет Форте необхідно здійснювати ретельне спостереження за пацієнтами з тяжкими формами мимовільних рухів та психічних розладів, які раніше приймали лише леводопу. Вважається, що ці реакції обумовлені збільшенням рівня дофаміну в головному мозку після введення леводопи, а застосування комбінації карбідопа/леводопа може спричинити рецидив. При раптовій відміні антипаркінсонічних препаратів можливий розвиток симптомокомплексу, що нагадує злоякісний нейролептичний синдром, що включає м'язову ригідність, підвищення температури тіла, психічні порушення та підвищення концентрації сироваткової креатинфосфокінази.
Одночасне застосування психоактивних препаратів, таких як фенотіазини або бутирофенони, повинно проводитися з обережністю, і пацієнт повинен бути під ретельним наглядом щодо зниження протипаркінсонічного ефекту лікування. Препарат слід застосовувати з обережністю у пацієнтів за наявності судом в анамнезі.
Як і при застосуванні леводопи, при тривалій терапії препаратом Тідомет Форте рекомендується періодична оцінка функцій печінки, нирок, кровотворної та серцево-судинної системи.
Лікування препаратом Тідомет Форте пацієнтів із хронічною відкритокутовою глаукомою слід проводити з обережністю за умови регулярного контролю внутрішньоочного тиску під час лікування.
За необхідності проведення загальної анестезії лікування препаратом Тідомет Форте може продовжуватися доти, доки пацієнту дозволено приймати внутрішньо рідину та лікарські препарати. При необхідності тимчасового припинення терапії прийом препарату можна відновити в тій же дозі, коли пацієнт знову здатний приймати препарат всередину.
Меланома:
Епідеміологічні дослідження показали, що у пацієнтів із хворобою Паркінсона підвищений ризик розвитку меланоми (приблизно у 2-6 разів) порівняно з популяцією загалом. Не зрозуміло, чи пов'язаний підвищений ризик з хворобою Паркінсона або іншими факторами, такими як застосування лікарських засобів для лікування хвороби Паркінсона. Тому у пацієнтів при застосуванні препарату Тідомет Форте необхідно проводити моніторинг щодо розвитку меланоми на регулярній основі. Періодичні огляди шкірних покривів мають виконуватися належним чином кваліфікованими фахівцями (наприклад, дерматологами).
Лабораторні показники:
Зазвичай вміст азоту сечовини, креатиніну та сечової кислоти у плазмі крові під час прийому препаратів, що містять леводопу та карбідопу, нижчий, ніж при застосуванні леводопи. Підвищення концентрації сечовини в крові, підвищення активності аспартатамінотрансферази (ACT), аланінамінотрансферази (АЛТ), лактатдегідрогенази, білірубіну, лужної фосфатази носить минущий характер. Повідомлялося про зниження значень гемоглобіну та гематокриту, гіперглікемії, лейкоцитозі, бактеріурії, гематурії; позитивною пробою Кумбса. У разі визначення кетонурії за допомогою тестових смужок леводопа/карбідопа може викликати хибно-позитивні реакції на кетонові тіла. Ці реакції не змінюються під час кип'ятіння проб сечі. При глюкозооксидазному методі визначення глюкози можуть бути отримані помилково-негативні результати.
Дофаміновий дизрегуляційний синдром (ДДС), який спостерігається у деяких пацієнтів, є порушенням поведінки, що виявляється у використанні невиправдано високих доз леводопи/карбідопи. Перед початком лікування пацієнти та особи, які доглядають їх, повинні бути попереджені про потенційний ризик розвитку ДДС.
Розлади контролю імпульсної поведінки:
Необхідно регулярно контролювати розвиток розладів контролю імпульсної поведінки у пацієнтів під час прийому препарату. Пацієнтів та осіб, які здійснюють догляд за ними, необхідно поінформувати про можливий розвиток поведінкових проявів розладу контролю над імпульсами, які включають патологічні пристрасті до азартних ігор, гіперсексуальність, компульсивні витрати (потяг до покупок), ненажерливість та компульсивне переїдання, підвищене дофаміну та/або інших дофамінергічних лікарських засобів, що містять леводопу, у тому числі препарату Тідомет Форте. При розвитку таких симптомів рекомендується перегляд лікування.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами:
У дуже поодиноких випадках леводопа може викликати сонливість та випадки раптового настання сну. У період лікування препаратом Тідомет Форте слід інформувати пацієнтів про можливість раптового засинання. Пацієнтам з сонливістю і раптовим засипанням (випадкам раптового засипання) слід утриматися від водіння автотранспорту та занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину. Таблетка може бути поділена на 2 частини.
Оптимальна денна доза препарату Тідомет Форте визначається ретельним підбором дози для кожного пацієнта індивідуально. Препарат Тідомет Форте містить карбідопу та леводопу у співвідношенні 1:10. У процесі лікування може бути потрібна корекція індивідуально підібраної дози та частоти прийому препарату.
Звичайна початкова доза:
У дослідженнях виявлено, що насичення периферичних декарбоксилазів ароматичних L-амінокислот досягається введенням 70-100 мг карбідопи на добу. У пацієнтів, які отримують нижчу дозу карбідопа, ймовірність появи нудоти та блювання збільшується. При застосуванні препарату Тідомет Форте терапевтичний ефект, як і побічна дія, виникають швидше, ніж при прийомі леводопи, тому необхідно ретельне спостереження за пацієнтами під час добору дози препарату. При розвитку мимовільних рухів, зокрема блефароспазма, необхідне зниження дози.
Пацієнти, які не приймають леводопу:
Початкова доза – по 1/2 таблетки 1-2 рази на день. Однак така доза може не забезпечити оптимальної кількості карбідопи, яка потрібна пацієнтові. За потреби дозу можна збільшити на 1/2 таблетки через 1-2 дні до досягнення оптимального терапевтичного ефекту. Ефект може спостерігатися протягом першої доби, оптимальний ефект зазвичай досягається протягом 7 днів прийому.
Пацієнти, які приймають леводопу:
Прийом леводопи припиняють не менше ніж за 12 годин до початку лікування препаратом Тідомет Форте, а у разі прийому пролонгованих форм леводопи – мінімум за 24 години. Добова доза препарату Тідомет Форте повинна забезпечувати приблизно 20 % попередньої добової дози леводопи. Початкова доза у більшості пацієнтів, які приймали більше 1500 мг леводопи, становить 1 таблетку препарату Тідомет Форте 3 або 4 рази на добу.
Підтримуюча терапія:
Підтримуюча доза – 1 таблетка 3 або 4 рази на добу. При необхідності дозу препарату збільшують на 1 таблетку щодня або через день до максимальної дози 8 таблеток на добу. Досвід застосування добової дози карбідопа, що перевищує 200 мг, обмежений.
Пацієнти, які приймають леводопу з іншим інгібітором декарбоксилази:
При переведенні пацієнтів з препаратів леводопи у поєднанні з іншим інгібітором декарбоксилази на препарат Тидомет Форте, їх прийом слід припинити принаймні за 12 годин до початку лікування препаратом Тидомет Форте. Необхідно почати з дози, яка забезпечить таку ж кількість леводопи, що міститься в інших препаратах леводопи/інгібітор декарбоксилази.
Пацієнти, які приймають інші протипаркінсонічні препарати:
При призначенні препарату Тідомет Форте можна продовжувати прийом стандартних протипаркінсонічних препаратів (за винятком леводопи), але при цьому потрібна корекція дози.
Діти:
Безпека застосування у дітей віком до 18 років не встановлена. Застосування до 18 років не рекомендується.
Пацієнти похилого віку:
Є великий досвід застосування леводопи та карбідопа у пацієнтів похилого віку. Корекція дози не потрібна.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Тидомет Форте таб 250 мг+25 мг 100 шт производится компанией ТОРРЕНТ. Само производство расположено в стране Индия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Тидомет Форте таб 250 мг+25 мг 100 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Тидомет Форте таб 250 мг+25 мг 100 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Наком таб 250мг+25мг 100 шт Наком таб 250мг+25мг 100 шт.
Пока нет комментариев