Тензотран таб п/п/об 02мг 28 шт
Тензотран - це гіпотензивний засіб центральної дії, який використовують для зниження артеріального тиску. Дія препарату пов'язана зі стимуляцією імідазолінових рецепторів у стовбурових структурах головного мозку, що знижує периферичну симпатичну активність та АТ. Всмоктування моксонідину після прийому внутрішньо швидке і майже повністю, а фармакокінетика не залежить від прийому їжі. Призначення багаторазових доз моксонідину призводить до передбачуваної кумуляції в організмі пацієнтів з помірною та тяжкою нирковою недостатністю, тому дозування має підбиратися індивідуально у пацієнтів з порушеннями функції нирок.
Тензотран таб п/п/об 02мг 28 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: моксонідин 0,20 мг;
Допоміжні речовини:
Лактози моногідрат 94,50 мг, повідон К25 2,00 мг, кросповідон 3,00 мг, магнію стеарат 0,30 мг; оболонка - Опадрай Y-1-7000 білий (титану діоксид 1,093 мг; гіпромелоза 2,186 мг; макрогол 400 0,219 мг) 3,498 мг, барвник заліза оксид червоний 30 (E172) 0,002 мг Опис: Світло
-
роз .
Форма випуску:
Пігулки, вкриті плівковою оболонкою 0,2 мг. По 14 таблеток у блістер з Ал/ПВХ/ПВДХ. По 2 блістери разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку, на яку додатково можуть бути нанесені захисні наклейки.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до чинної речовини та інших компонентів препарату;
Ангіоневротичний набряк в анамнезі;
Синдром слабкості синусового вузла чи синоатріальна блокада;
Тяжка печінкова недостатність;
Тяжка ниркова недостатність;
Виражена брадикардія (частота серцевих скорочень (ЧСС) спокою менше 50 уд./хв);
Атріовентрикулярна блокада ІІ або ІІІ ступеня;
Гостра та хронічна серцева недостатність (III та IV функціональний клас за класифікацією NYHA);
Період грудного вигодовування;
Спадкова непереносимість галактози, дефіцит лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція;
Вік до 18 років (у зв'язку з відсутністю даних щодо ефективності та безпеки).
Дозування0,2 мг
Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиСпільне застосування моксонідину з іншими гіпотензивними засобами супроводжується адитивним ефектом.
Трициклічні антидепресанти можуть знижувати ефективність гіпотензивних засобів центральної дії, у зв'язку з чим не рекомендується їх прийом спільно з моксонідином.
Моксонідин може посилювати седативну дію трициклічних антидепресантів (необхідно уникати спільного призначення), транквілізаторів, етанолу, седативних та снодійних засобів.
Моксонідин здатний помірно покращувати ослаблені когнітивні функції у пацієнтів, які отримують лоразепи.
Препарат може посилювати седативний ефект похідних бензодіазепіну при їх одночасному призначенні.
Моксонідин виділяється нирками шляхом канальцевої секреції. Тому не виключена його взаємодія з іншими препаратами, що виділяються шляхом канальцевої секреції.
ПередозуванняЄ повідомлення про кілька випадків передозування без смерті, коли одномоментно застосовувалися дози моксонідину до 19,6 мг.
Симптоми: головний біль, седативний ефект, сонливість, виражене зниження артеріального тиску, запаморочення, астенія, брадикардія, сухість у роті, блювання, втома, біль в епігастральній ділянці, пригнічення дихання та порушення свідомості. Крім того, можливі також короткочасне підвищення артеріального тиску, тахікардія та гіперглікемія, як було показано у кількох дослідженнях з вивчення високих доз препарату на тваринах.
Специфічного антидоту не існує. У разі вираженого зниження АТ може знадобитися відновлення об'єму циркулюючої крові за рахунок введення рідини та допаміну (ін'єкційно). Брадикардія може бути купірована атропіном (ін'єкційне введення). У тяжких випадках передозування рекомендується ретельно контролювати порушення свідомості та не допускати пригнічення дихання. Блокатори (антагоністи) альфа-адренорецепторів можуть зменшувати або усувати парадоксальні гіпертензивні ефекти передозування моксонідином.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Гіпотензивний засіб центральної дії
Код АТХ С02AC05
Фармакодинаміка:
Моксонідин є гіпотензивним засобом, дія якого пов'язана з впливом на центральні механізми регуляції активності симпатичної нервової системи та артеріального тиску. У стовбурових структурах головного мозку (ростральний шар бічних шлуночків) моксонідин селективно стимулює імідазолін-чутливі рецептори, що беруть участь у тонічній та рефлекторній регуляції симпатичної нервової системи. Стимуляція імідазолінових рецепторів знижує периферичну симпатичну активність та артеріальний тиск (АТ).
Моксонідин відрізняється від інших симпатолітичних гіпотензивних засобів нижчою спорідненістю до альфа2-адренорецепторів, що пояснює меншу ймовірність розвитку седативного ефекту та сухості у роті при його застосуванні. Прийом моксонідину супроводжується зниженням системного судинного опору та АТ. Гіпотензивний ефект моксонідину підтверджено у подвійних сліпих плацебо-контрольованих рандомізованих дослідженнях. Результати клінічного дослідження за участю 42 пацієнтів з артеріальною гіпертензією та гіпертрофією лівого шлуночка (ГЛШ) продемонстрували, що при подібному зниженні АТ застосування комбінації антагоністів рецепторів ангіотензину II з моксонідином дозволяє більшою мірою зменшити ГЛШ у порівнянні з комбінацією тіазидного діуретика та блокатора % проти 11%, р <0,05).
Моксонідин покращує на 21% індекс чутливості до інсуліну (у порівнянні з плацебо) у пацієнтів з ожирінням, інсулінорезистентністю та помірним ступенем артеріальної гіпертензії.
Фармакокінетика:
Всмоктування
Після прийому внутрішньо моксонідин швидко і майже повністю абсорбується у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту. Абсолютна біодоступність становить приблизно 88%, що вказує на відсутність значного ефекту першого проходження. Час досягнення максимальної концентрації – близько 1 години. Прийом їжі не впливає на фармакокінетику препарату.
Розподіл
Зв'язок із білками плазми становить 7,2 %.
Метаболізм
Основний метаболіт – дегідроване похідне моксонідину. Фармакодинамічна активність основного метаболіту становить близько 10% активності моксонідину.
Період
напіввиведення (Т1/2) моксонідину та дегідрованого метаболіту становить 2,5 та 5 годин відповідно. Протягом 24 годин понад 90 % моксонідину виводиться нирками (близько 78 % – у незміненому вигляді та 13 % – у вигляді дегідриромоксонідину, рівень інших метаболітів у сечі не перевищує 8 % від прийнятої дози). Менш ніж 1% дози виводиться через кишечник.
Фармакокінетика у пацієнтів з артеріальною гіпертензією
У порівнянні зі здоровими добровольцями у пацієнтів з артеріальною гіпертензією не спостерігається змін фармакокінетики моксонідину.
Фармакокінетика у літньому віці
Відзначено клінічно незначущі зміни фармакокінетичних показників моксонідину у літніх пацієнтів, ймовірно, зумовлені зниженням інтенсивності його метаболізму та/або дещо вищою біодоступністю.
Фармакокінетика у дітей
Моксонідин не рекомендується для використання у осіб віком до 18 років, у зв'язку з чим у цій групі фармакокінетичні дослідження не проводилися.
Фармакокінетика при нирковій недостатності
Виведення моксонідину значною мірою корелює з кліренсом креатиніну (КК). У пацієнтів з помірною нирковою недостатністю (КК в інтервалі 30-60 мл/хв) рівноважні концентрації у плазмі крові та кінцевий T1/2 приблизно у 2 та 1,5 рази вище, ніж у осіб з нормальною функцією нирок (КК понад 90 мл/ хв). У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (КК менше 30 мл/хв), рівноважні концентрації у плазмі крові та кінцевий T1/2 у 3 рази вищі, ніж у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Призначення багаторазових доз моксонідину призводить до передбачуваної кумуляції в організмі пацієнтів з помірною та тяжкою нирковою недостатністю. У пацієнтів з термінальною нирковою недостатністю (КК менше 10 мл/хв), що знаходяться на гемодіалізі, рівноважні концентрації в плазмі крові та кінцевий T1/2 відповідно у 6 та 4 рази вище, ніж у пацієнтів із нормальною функцією нирок. У пацієнтів з помірною нирковою недостатністю максимальна концентрація моксонідину у плазмі крові вища у 1,5–2 рази. У пацієнтів з порушеннями функції нирок дозування має підбиратися індивідуально. Моксонідин незначною мірою виводиться при проведенні гемодіалізу.
Вагітність та годування груддюКлінічні
дані про застосування лікарського препарату Тензотран у вагітних відсутні. При дослідженнях на тваринах було встановлено ембріотоксичну дію препарату. Препарат Тензотран слід призначати вагітним лише після ретельної оцінки співвідношення ризику та користі, коли користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Період грудного вигодовування
Моксонідин проникає у грудне молоко і тому не повинен призначатися під час годування груддю. При необхідності застосування лікарського препарату Тензотран у період лактації грудне вигодовування необхідно припинити.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаНайчастіші небажані реакції (НР) у пацієнтів, які приймають моксонідин: сухість у роті, запаморочення, астенія та сонливість. Ці симптоми зазвичай зменшуються після перших тижнів терапії.
У пацієнтів, які брали участь у плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях моксонідину, відмічені такі побічні ефекти.
Частота розвитку НР наведена відповідно до класифікації Всесвітньої організації охорони здоров'я: дуже часто >10%; часто > 1% та < 10%; нечасто > 0,1% та < 1%; рідко > 0,01% та < 0,1%; дуже рідко <0,01%; частота невідома (неможливо оцінити частоту виходячи з наявних даних).
Порушення нервової системи: часто: головний біль*, запаморочення (вертиго), сонливість, безсоння. Нечасто: непритомність, підвищена збудливість.
Порушення серцево-судинної системи: нечасто: виражене зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія*, брадикардія.
Порушення шлунково-кишкового тракту: дуже часто: сухість у роті. Часто: діарея, нудота, блювання, диспепсія.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто: висипання на шкірі, свербіж шкіри. Нечасто ангіоневротичний набряк.
Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто: дзвін у вухах.
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: часто: біль у спині. Нечасто: біль у ділянці шиї.
Загальні розлади та зміни у місці введення: часто: астенія. Нечасто: периферичні набряки.
* - Частота порівнянна з плацебо.
особливі вказівкиПід час лікування необхідний регулярний контроль артеріального тиску.
При постмаркетинговому спостереженні зафіксовано випадки атріовентрикулярної блокади різного ступеня тяжкості у пацієнтів, які приймають моксонідин. Зв'язок між прийомом моксонідину та уповільненням атріовентрикулярної провідності не може бути повністю виключений. Таким чином, при лікуванні пацієнтів з ймовірною схильністю до розвитку атріовентрикулярної блокади рекомендується бути обережним.
При необхідності відміни приймаються з препаратом Тензотран бета-адреноблокаторів спочатку скасовують бета-адреноблокатори і лише через кілька днів препарат Тензотран.
В даний час немає підтверджень того, що припинення прийому препарату Тензотран призводить до підвищення артеріального тиску. Однак не рекомендується припиняти прийом препарату Тензотран різко, у цих випадках слід поступово зменшувати дозу протягом двох тижнів.
У пацієнтів похилого віку може бути підвищений ризик серцево-судинних ускладнень внаслідок застосування гіпотензивних препаратів, тому терапію препаратом Тензотран слід розпочинати з мінімальної дози.
Вплив на здатність керувати автомобілем
Дослідження впливу препарату на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами не проводились. Є повідомлення про сонливість та запаморочення в період лікування моксонідином. Це слід враховувати під час виконання вищезгаданих дій.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 30 ° С, в оригінальній упаковці. Зберігати в недоступному для дітей місці!
Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від їди.
Найчастіше початкова доза препарату становить 0,2 мг на добу. Максимальна разова доза становить 0,4 мг. Максимальна добова доза, яку слід розділити на 2 прийоми, становить 0,6 мг (для проведення даного режиму дозування необхідно застосовувати моксонідин у таблетках по 0,3 мг інших виробників). Необхідна індивідуальна корекція добової дози залежно від переносимості пацієнтом терапії. Корекція дози для пацієнтів із печінковою недостатністю не потрібна.
Початкова доза для пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі – 0,2 мг на добу. У разі потреби та при добрій переносимості добова доза може бути збільшена до максимальної - 0,4 мг на добу.
Пацієнтам з нирковою недостатністю рекомендується обережний добір дози, особливо на початку лікування. Початкова доза повинна становити 0,2 мг на добу. У разі потреби та при добрій переносимості добова доза препарату може бути збільшена максимум до 0,4 мг для пацієнтів з помірною нирковою недостатністю (КК понад 30 мл/хв, але менше 60 мл/хв) та 0,3 мг для пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю. недостатністю (КК менше 30 мл/хв)
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Тензотран таб п/п/об 02мг 28 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: моксонідин 0,20 мг;
Допоміжні речовини:
Лактози моногідрат 94,50 мг, повідон К25 2,00 мг, кросповідон 3,00 мг, магнію стеарат 0,30 мг; оболонка - Опадрай Y-1-7000 білий (титану діоксид 1,093 мг; гіпромелоза 2,186 мг; макрогол 400 0,219 мг) 3,498 мг, барвник заліза оксид червоний 30 (E172) 0,002 мг Опис: Світло
-
роз .
Форма випуску:
Пігулки, вкриті плівковою оболонкою 0,2 мг. По 14 таблеток у блістер з Ал/ПВХ/ПВДХ. По 2 блістери разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку, на яку додатково можуть бути нанесені захисні наклейки.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до чинної речовини та інших компонентів препарату;
Ангіоневротичний набряк в анамнезі;
Синдром слабкості синусового вузла чи синоатріальна блокада;
Тяжка печінкова недостатність;
Тяжка ниркова недостатність;
Виражена брадикардія (частота серцевих скорочень (ЧСС) спокою менше 50 уд./хв);
Атріовентрикулярна блокада ІІ або ІІІ ступеня;
Гостра та хронічна серцева недостатність (III та IV функціональний клас за класифікацією NYHA);
Період грудного вигодовування;
Спадкова непереносимість галактози, дефіцит лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція;
Вік до 18 років (у зв'язку з відсутністю даних щодо ефективності та безпеки).
Дозування0,2 мг
Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиСпільне застосування моксонідину з іншими гіпотензивними засобами супроводжується адитивним ефектом.
Трициклічні антидепресанти можуть знижувати ефективність гіпотензивних засобів центральної дії, у зв'язку з чим не рекомендується їх прийом спільно з моксонідином.
Моксонідин може посилювати седативну дію трициклічних антидепресантів (необхідно уникати спільного призначення), транквілізаторів, етанолу, седативних та снодійних засобів.
Моксонідин здатний помірно покращувати ослаблені когнітивні функції у пацієнтів, які отримують лоразепи.
Препарат може посилювати седативний ефект похідних бензодіазепіну при їх одночасному призначенні.
Моксонідин виділяється нирками шляхом канальцевої секреції. Тому не виключена його взаємодія з іншими препаратами, що виділяються шляхом канальцевої секреції.
ПередозуванняЄ повідомлення про кілька випадків передозування без смерті, коли одномоментно застосовувалися дози моксонідину до 19,6 мг.
Симптоми: головний біль, седативний ефект, сонливість, виражене зниження артеріального тиску, запаморочення, астенія, брадикардія, сухість у роті, блювання, втома, біль в епігастральній ділянці, пригнічення дихання та порушення свідомості. Крім того, можливі також короткочасне підвищення артеріального тиску, тахікардія та гіперглікемія, як було показано у кількох дослідженнях з вивчення високих доз препарату на тваринах.
Специфічного антидоту не існує. У разі вираженого зниження АТ може знадобитися відновлення об'єму циркулюючої крові за рахунок введення рідини та допаміну (ін'єкційно). Брадикардія може бути купірована атропіном (ін'єкційне введення). У тяжких випадках передозування рекомендується ретельно контролювати порушення свідомості та не допускати пригнічення дихання. Блокатори (антагоністи) альфа-адренорецепторів можуть зменшувати або усувати парадоксальні гіпертензивні ефекти передозування моксонідином.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Гіпотензивний засіб центральної дії
Код АТХ С02AC05
Фармакодинаміка:
Моксонідин є гіпотензивним засобом, дія якого пов'язана з впливом на центральні механізми регуляції активності симпатичної нервової системи та артеріального тиску. У стовбурових структурах головного мозку (ростральний шар бічних шлуночків) моксонідин селективно стимулює імідазолін-чутливі рецептори, що беруть участь у тонічній та рефлекторній регуляції симпатичної нервової системи. Стимуляція імідазолінових рецепторів знижує периферичну симпатичну активність та артеріальний тиск (АТ).
Моксонідин відрізняється від інших симпатолітичних гіпотензивних засобів нижчою спорідненістю до альфа2-адренорецепторів, що пояснює меншу ймовірність розвитку седативного ефекту та сухості у роті при його застосуванні. Прийом моксонідину супроводжується зниженням системного судинного опору та АТ. Гіпотензивний ефект моксонідину підтверджено у подвійних сліпих плацебо-контрольованих рандомізованих дослідженнях. Результати клінічного дослідження за участю 42 пацієнтів з артеріальною гіпертензією та гіпертрофією лівого шлуночка (ГЛШ) продемонстрували, що при подібному зниженні АТ застосування комбінації антагоністів рецепторів ангіотензину II з моксонідином дозволяє більшою мірою зменшити ГЛШ у порівнянні з комбінацією тіазидного діуретика та блокатора % проти 11%, р <0,05).
Моксонідин покращує на 21% індекс чутливості до інсуліну (у порівнянні з плацебо) у пацієнтів з ожирінням, інсулінорезистентністю та помірним ступенем артеріальної гіпертензії.
Фармакокінетика:
Всмоктування
Після прийому внутрішньо моксонідин швидко і майже повністю абсорбується у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту. Абсолютна біодоступність становить приблизно 88%, що вказує на відсутність значного ефекту першого проходження. Час досягнення максимальної концентрації – близько 1 години. Прийом їжі не впливає на фармакокінетику препарату.
Розподіл
Зв'язок із білками плазми становить 7,2 %.
Метаболізм
Основний метаболіт – дегідроване похідне моксонідину. Фармакодинамічна активність основного метаболіту становить близько 10% активності моксонідину.
Період
напіввиведення (Т1/2) моксонідину та дегідрованого метаболіту становить 2,5 та 5 годин відповідно. Протягом 24 годин понад 90 % моксонідину виводиться нирками (близько 78 % – у незміненому вигляді та 13 % – у вигляді дегідриромоксонідину, рівень інших метаболітів у сечі не перевищує 8 % від прийнятої дози). Менш ніж 1% дози виводиться через кишечник.
Фармакокінетика у пацієнтів з артеріальною гіпертензією
У порівнянні зі здоровими добровольцями у пацієнтів з артеріальною гіпертензією не спостерігається змін фармакокінетики моксонідину.
Фармакокінетика у літньому віці
Відзначено клінічно незначущі зміни фармакокінетичних показників моксонідину у літніх пацієнтів, ймовірно, зумовлені зниженням інтенсивності його метаболізму та/або дещо вищою біодоступністю.
Фармакокінетика у дітей
Моксонідин не рекомендується для використання у осіб віком до 18 років, у зв'язку з чим у цій групі фармакокінетичні дослідження не проводилися.
Фармакокінетика при нирковій недостатності
Виведення моксонідину значною мірою корелює з кліренсом креатиніну (КК). У пацієнтів з помірною нирковою недостатністю (КК в інтервалі 30-60 мл/хв) рівноважні концентрації у плазмі крові та кінцевий T1/2 приблизно у 2 та 1,5 рази вище, ніж у осіб з нормальною функцією нирок (КК понад 90 мл/ хв). У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (КК менше 30 мл/хв), рівноважні концентрації у плазмі крові та кінцевий T1/2 у 3 рази вищі, ніж у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Призначення багаторазових доз моксонідину призводить до передбачуваної кумуляції в організмі пацієнтів з помірною та тяжкою нирковою недостатністю. У пацієнтів з термінальною нирковою недостатністю (КК менше 10 мл/хв), що знаходяться на гемодіалізі, рівноважні концентрації в плазмі крові та кінцевий T1/2 відповідно у 6 та 4 рази вище, ніж у пацієнтів із нормальною функцією нирок. У пацієнтів з помірною нирковою недостатністю максимальна концентрація моксонідину у плазмі крові вища у 1,5–2 рази. У пацієнтів з порушеннями функції нирок дозування має підбиратися індивідуально. Моксонідин незначною мірою виводиться при проведенні гемодіалізу.
Вагітність та годування груддюКлінічні
дані про застосування лікарського препарату Тензотран у вагітних відсутні. При дослідженнях на тваринах було встановлено ембріотоксичну дію препарату. Препарат Тензотран слід призначати вагітним лише після ретельної оцінки співвідношення ризику та користі, коли користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Період грудного вигодовування
Моксонідин проникає у грудне молоко і тому не повинен призначатися під час годування груддю. При необхідності застосування лікарського препарату Тензотран у період лактації грудне вигодовування необхідно припинити.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаНайчастіші небажані реакції (НР) у пацієнтів, які приймають моксонідин: сухість у роті, запаморочення, астенія та сонливість. Ці симптоми зазвичай зменшуються після перших тижнів терапії.
У пацієнтів, які брали участь у плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях моксонідину, відмічені такі побічні ефекти.
Частота розвитку НР наведена відповідно до класифікації Всесвітньої організації охорони здоров'я: дуже часто >10%; часто > 1% та < 10%; нечасто > 0,1% та < 1%; рідко > 0,01% та < 0,1%; дуже рідко <0,01%; частота невідома (неможливо оцінити частоту виходячи з наявних даних).
Порушення нервової системи: часто: головний біль*, запаморочення (вертиго), сонливість, безсоння. Нечасто: непритомність, підвищена збудливість.
Порушення серцево-судинної системи: нечасто: виражене зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія*, брадикардія.
Порушення шлунково-кишкового тракту: дуже часто: сухість у роті. Часто: діарея, нудота, блювання, диспепсія.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто: висипання на шкірі, свербіж шкіри. Нечасто ангіоневротичний набряк.
Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто: дзвін у вухах.
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: часто: біль у спині. Нечасто: біль у ділянці шиї.
Загальні розлади та зміни у місці введення: часто: астенія. Нечасто: периферичні набряки.
* - Частота порівнянна з плацебо.
особливі вказівкиПід час лікування необхідний регулярний контроль артеріального тиску.
При постмаркетинговому спостереженні зафіксовано випадки атріовентрикулярної блокади різного ступеня тяжкості у пацієнтів, які приймають моксонідин. Зв'язок між прийомом моксонідину та уповільненням атріовентрикулярної провідності не може бути повністю виключений. Таким чином, при лікуванні пацієнтів з ймовірною схильністю до розвитку атріовентрикулярної блокади рекомендується бути обережним.
При необхідності відміни приймаються з препаратом Тензотран бета-адреноблокаторів спочатку скасовують бета-адреноблокатори і лише через кілька днів препарат Тензотран.
В даний час немає підтверджень того, що припинення прийому препарату Тензотран призводить до підвищення артеріального тиску. Однак не рекомендується припиняти прийом препарату Тензотран різко, у цих випадках слід поступово зменшувати дозу протягом двох тижнів.
У пацієнтів похилого віку може бути підвищений ризик серцево-судинних ускладнень внаслідок застосування гіпотензивних препаратів, тому терапію препаратом Тензотран слід розпочинати з мінімальної дози.
Вплив на здатність керувати автомобілем
Дослідження впливу препарату на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами не проводились. Є повідомлення про сонливість та запаморочення в період лікування моксонідином. Це слід враховувати під час виконання вищезгаданих дій.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 30 ° С, в оригінальній упаковці. Зберігати в недоступному для дітей місці!
Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від їди.
Найчастіше початкова доза препарату становить 0,2 мг на добу. Максимальна разова доза становить 0,4 мг. Максимальна добова доза, яку слід розділити на 2 прийоми, становить 0,6 мг (для проведення даного режиму дозування необхідно застосовувати моксонідин у таблетках по 0,3 мг інших виробників). Необхідна індивідуальна корекція добової дози залежно від переносимості пацієнтом терапії. Корекція дози для пацієнтів із печінковою недостатністю не потрібна.
Початкова доза для пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі – 0,2 мг на добу. У разі потреби та при добрій переносимості добова доза може бути збільшена до максимальної - 0,4 мг на добу.
Пацієнтам з нирковою недостатністю рекомендується обережний добір дози, особливо на початку лікування. Початкова доза повинна становити 0,2 мг на добу. У разі потреби та при добрій переносимості добова доза препарату може бути збільшена максимум до 0,4 мг для пацієнтів з помірною нирковою недостатністю (КК понад 30 мл/хв, але менше 60 мл/хв) та 0,3 мг для пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю. недостатністю (КК менше 30 мл/хв)
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Тензотран таб п/п/об 02мг 28 шт производится компанией ТЕВА. Само производство расположено в стране Германия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Тензотран таб п/п/об 02мг 28 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Тензотран таб п/п/об 02мг 28 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Моксарел таб п/об пленочной 0.2мг 30 шт Моксарел таб п/об пленочной 0.2мг 30 шт, Моксарел таб п/об пленочной 0.4мг 30 шт Моксарел таб п/об пленочной 0.4мг 30 шт, Моксонидин Канон таб п/п/об 0.2мг 14 шт Моксонидин Канон таб п/п/об 0.2мг 14 шт, Моксонидин Канон таб п/п/об 0.2мг 28 шт Моксонидин Канон таб п/п/об 0.2мг 28 шт, Моксонидин Канон таб п/п/об 0.4мг 14 шт Моксонидин Канон таб п/п/об 0.4мг 14 шт, Моксонидин Канон таб п/п/об 0.4мг 28 шт Моксонидин Канон таб п/п/об 0.4мг 28 шт, Моксонидин-СЗ таб п/п/об 0.2мг 14 шт Моксонидин-СЗ таб п/п/об 0.2мг 14 шт, Моксонидин-СЗ таб п/п/об 0.2мг 28 шт Моксонидин-СЗ таб п/п/об 0.2мг 28 шт, Моксонидин-СЗ таб п/п/об 0.2мг 30 шт Моксонидин-СЗ таб п/п/об 0.2мг 30 шт, Моксонидин-СЗ таб п/п/об 0.2мг 60 шт Моксонидин-СЗ таб п/п/об 0.2мг 60 шт, Моксонидин-СЗ таб п/п/об 0.4мг 14 шт Моксонидин-СЗ таб п/п/об 0.4мг 14 шт, Моксонидин-СЗ таб п/п/об 0.4мг 28 шт Моксонидин-СЗ таб п/п/об 0.4мг 28 шт, Моксонидин-СЗ таб п/п/об 0.4мг 30 шт Моксонидин-СЗ таб п/п/об 0.4мг 30 шт, Моксонидин-СЗ таб п/п/об 0.4мг 60 шт Моксонидин-СЗ таб п/п/об 0.4мг 60 шт, Моксонидин таб п/п/об 0.2мг 14 шт Моксонидин таб п/п/об 0.2мг 14 шт, Моксонидин таб п/п/об 0.4мг 14 шт Моксонидин таб п/п/об 0.4мг 14 шт, Моксонитекс таб п/об пленочной 0.2мг 14 шт Моксонитекс таб п/об пленочной 0.2мг 14 шт, Моксонитекс таб п/об пленочной 0.2мг 28 шт Моксонитекс таб п/об пленочной 0.2мг 28 шт, Моксонитекс таб п/об пленочной 0.4мг 14 шт Моксонитекс таб п/об пленочной 0.4мг 14 шт, Моксонитекс таб п/об пленочной 0.4мг 28 шт Моксонитекс таб п/об пленочной 0.4мг 28 шт, Тензотран таб п/п/об 0.4мг 28 шт Тензотран таб п/п/об 0.4мг 28 шт.
Пока нет комментариев