Телсартан ам таб 10мг+80мг 28 шт
Топ продаж
Суперцена
Телсартан ам таб 10мг+80мг 28 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
амлодипін безілат 13,870 мг (у перерахунку на амлодипін 10 мг), телмісартан 80 мг;
Допоміжні речовини:
натрію гідроксид 6,720 мг, меглюмін 24,000 мг, повідон-К30 26,500 мг, полісорбат-80 1,000 мг, манітол 513,010 мг, магнію стеарат 14,600 мг3,0 барвник
Опис:
Пігулки довгастої форми, двоопуклі, двошарові, один шар від світло-жовтого до жовтого кольору, другий шар - білого або майже білого кольору.
Форма випуску:
Пігулки 10 мг + 80 мг
По 7 таблеток у блістері з (ПВХ/Аl/ПА) фольги/алюмінієвої фольги з термоклеевим лаковим покриттям та шеллаковим покриттям. По 4 блістери в картонну пачку разом з інструкцією по застосуванню.
Протипоказання• Підвищена чутливість до діючих або допоміжних речовин препарату; • Підвищена чутливість до інших похідних дигідропіридину; • Вагітність; в тому числі і високий ступінь аортального стенозу) • Гемодинамічно нестабільна серцева недостатність після перенесеного гострого інфаркту міокарда • Тяжкі порушення функції печінки (клас С за класифікацією Чайлд-П'ю) • Шок (включаючи кардіогенний шок) • Одночасне застосування з аліскіреном у пацієнтів з цукровим порушенням функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації менше
60 мл/хв/1,73 м2) • Одночасне застосування з інгібіторами ангіотензин-перетворюючого ферменту у пацієнтів з діабетичною нефропатією • Вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).
З обережністю
зниження обсягу циркулюючої крові (ОЦК) на тлі попереднього прийому діуретиків, обмеження споживання кухонної солі, діареї або блювання; гіпонатріємія; гіперкаліємія; стан після трансплантації нирки (досвід застосування відсутній); первинний гіперальдостеронізм (ефективність та безпека не встановлені), застосування у пацієнтів негроїдної раси.
Дозування10 мг+80 мг
Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія (пацієнтам, яким показано комбіновану терапію).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиВзаємодії між двома активними компонентами, що входять у фіксованих дозах до складу даного препарату, у клінічних дослідженнях не виявлено.
Спеціальних досліджень лікарських взаємодій комбінації амлодипіну та телмісартану з іншими препаратами не проводилося.
Комбінація активних компонентів
Інші гіпотензивні засоби
При одночасному застосуванні з іншими гіпотензивними препаратами антигіпертензивна дія препарату Телсартан® АМ може посилюватись.
Препарати, здатні знижувати АТ Можна очікувати, що деякі препарати, наприклад, баклофен та аміфостин, завдяки своїм фармакологічним властивостям, посилюватимуть антигіпертензивну дію всіх гіпотензивних засобів, включаючи комбінований препарат амлодипіну та телмісартану. Крім того, ортостатична гіпотензія може посилюватись етанолом, барбітуратами, наркотичними засобами або антидепресантами.
Амлодипін
Нерекомендовані (протипоказані) комбінації
Грейпфрут та грейпфрутовий сік
Одночасний одноразовий прийом 240 мл грейпфрутового соку та 10 мг амлодипіну всередину не супроводжувався суттєвою зміною фармакокінетики амлодипіну. Тим не менш, не рекомендується застосування препарату Телсартан АМ з грейпфрутом або грейпфрутовим соком, оскільки у деяких пацієнтів внаслідок підвищення біодоступності амлодипіну може посилюватись його антигіпертензивна дія.
Дантролен
Після прийому верапамілу та внутрішньовенного введення дантролену у тварин спостерігалася фібриляція шлуночків із летальним результатом та серцево-судинна недостатність поряд з гіперкаліємією. Через ризик гіперкаліємії рекомендується уникати одночасного застосування БМКК, таких як амлодипін, у пацієнтів, які схильні до злоякісної гіпертермії та отримують лікування з приводу злоякісної гіпертермії.
Комбінації, що потребують особливої обережності при застосуванні
Інгібітори ізоферменту CYP3A4 У дослідженні у пацієнтів похилого віку було показано, що дилтіазем пригнічує метаболізм амлодипіну, ймовірно впливаючи на ізофермент CYP3A4 (концентрації амлодипіну в плазмі збільшуються приблизно на 50%, і його ефект посилюється). Не можна виключити, що більш активні інгібітори ізоферменту CYP3A4 (такі як кетоконазол, ітраконазол, ритонавір) можуть збільшувати концентрації амлодипіну в плазмі більшою мірою, ніж дилтіазем.
Кларитроміцин (інгібітор ізоферменту CYP3A4) при одночасному застосуванні з амлодипіном підвищує ризик зниження артеріального тиску. Таким пацієнтам рекомендовано ретельне медичне спостереження.
Індуктори ізоферменту CYP3A4 – протисудомні препарати (наприклад, карбамазепін, фенобарбітал, фенітоїн, фосфенітоїн, примідон), рифампіцин, звіробій продірявлений (Hypericum perforatum) Одночасне застосування може призвести до зниження концентрацій амлоді. Показано регулярне медичне спостереження. Під час застосування індукторів CYP3A4, а також після їх відміни рекомендується (по можливості) зміна дози амлодипіну.
Симвастатин
Одночасне застосування амлодипіну з симвастатином у дозі 80 мг призводило до збільшення експозиції симвастатину до 77% порівняно з монотерапією симвастатином. Тому доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг на добу.
Імуносупресанти
При одночасному застосуванні амлодипін може збільшувати системну експозицію циклоспорину або тазонерміну. У таких випадках рекомендується регулярний контроль рівнів циклоспорину або тазонерміну в крові та корекція їх доз за потреби.
Силденалфіл
При одночасному застосуванні амлодипіну та силденафілу показано, що кожен препарат мав незалежну гіпотензивну дію.
Такролімус
Одночасне застосування такролімусу та амлодипіну може призвести до підвищення концентрації такролімусу у плазмі; механізм такої взаємодії остаточно не вивчений. Щоб уникнути токсичної дії такролімусу, слід контролювати концентрацію такролімусу в плазмі крові під час терапії препаратом Телсартан® АМ та за необхідності коригувати дозу такролімусу.
Альфа1-адреноблокатори, нейролептики
Можливе посилення антигіпертензивної дії БМКК (похідних динідропіридину).
Препарати літію
При одночасному застосуванні БМКК з препаратами літію (для амлодипіну дані відсутні), можливе посилення прояву їх нефротоксичності (нудота, блювання, діарея, атаксія, тремор, шум у вухах).
Трициклічні антидепресанти, засоби для загальної анестезії, антиаритмічні засоби, що викликають подовження інтервалу QT Зазвичай у амлодипіну не спостерігається негативної інотропної дії, але деякі БМКК можуть посилювати вираженість негативної інотропної дії антиаритмічних та інших засобів, що викликають подовження інтервалу QT.
Противірусні засоби (ритонавір) Можливе збільшення плазмової концентрації БМКК, у тому числі амлодипіну.
Препарати кальцію
Можливе зменшення ефекту БМКК Кортикостероїди (мінерало- та глюкокортикостероїди), тетракозактид
Можливе зниження антигіпертензивної дії за рахунок затримки рідини та іонів натрію внаслідок дії кортикостероїдів.
Інші комбінації
Одночасне застосування амлодипіну з циметидином не мало істотного впливу на фармакокінетику амлодипіну.
Одночасне застосування амлодипіну з аторвастатином, дигоксином або варфарином істотно не впливало на фармакокінетику або фармакодинаміку цих препаратів.
Встановлено безпеку одночасного застосування амлодипіну з тіазидними діуретиками, бета-адреноблокаторами, інгібіторами АПФ, нітратами тривалої дії, нітрогліцерином (застосовуваним сублінгвально), НПЗП, антибіотиками та гіпоглікемічними засобами для прийому внутрішньо.
Алюміній-або магнійсодержащіе антациди при одноразовому прийомі не істотно впливають на фармакокінетику амлодипіну.
Телмісартан Комбінації
, що не рекомендуються (протипоказані)
Інгібітори АПФ у пацієнтів з діабетичною нефропатією
Одночасне застосування інгібіторів АПФ з АРА II протипоказане у пацієнтів з діабетичною нефропатією.
Комбінації, що потребують особливої обережності при застосуванні
Як показали клінічні дослідження, подвійна блокада РААС із застосуванням інгібіторів АПФ, АРА II або аліскірена в порівнянні з монотерапією асоціюється з підвищеним ризиком розвитку артеріальної гіпотензії, гіперкаліємії та порушеннями функції нирок (включаючи гостру ниркову недостатність).
Препарати, що діють на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему (РААС). Прийом телмісартану, як і інших препаратів, що діють на РААС, здатний провокувати гіперкаліємію. Ризик виникнення гіперкаліємії може збільшуватися при одночасному призначенні з замінниками солі, що містять калій; калійзберігаючими діуретиками; інгібіторами АПФ; АРА ІІ; нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), включаючи селективні до циклооксигенази (ЦОГ) 2 типу; гепарином; імуносупресивними препаратами (циклоспорином або такролімусом) та триметопримом.
Частота розвитку гіперкаліємії залежить від наявності факторів ризику. При одночасному застосуванні калійзберігаючих діуретиків і замінників калію містять солі ризик розвитку гіперкаліємії особливо високий. Одночасне застосування з інгібіторами АПФ або нестероїдними протизапальними засобами супроводжується меншим ризиком розвитку гіперкаліємії, за умови ретельного дотримання запобіжних заходів.
Нестероїдні протизапальні препарати
Ацетилсаліцилова кислота в дозах 3 г на добу та більше, інгібітори ЦОГ-2 та неселективні нестероїдні протизапальні засоби можуть знижувати антигіпертензивний ефект АРА II. У пацієнтів з порушенням функції нирок (на фоні дегідратації або похилого віку) одночасне призначення АРА II та інгібіторів ЦОГ може призвести до оборотного погіршення ниркової функції. Отже, препарати у зазначеній комбінації призначаються з обережністю, особливо у пацієнтів похилого віку. Перед застосуванням телмісартану рекомендується оцінити функцію нирок, а також скоригувати порушення водно-електролітного балансу; надалі доцільно контролювати функцію нирок.
Калійзберігаючі діуретики та замінники солі, що містять калій
АРА II, такі як телмісартан, зменшують втрату калію, спричинену діуретиками. Калійзберігаючі діуретики, такі як спіронолактон, еплеренон, тріамтерен або амілорид, препарати калію або замінники солі, що містять калій, можуть викликати значне збільшення сироваткового вмісту калію. Якщо необхідне їх одночасне застосування через наявність доведеної гіпокаліємії, проводити лікування слід з обережністю під частим контролем вмісту калію в сироватці крові.
Петльові та тіазидні діуретики
Попередня терапія діуретиками у високих дозах, у тому числі фуросемідом («петльовим» діуретиком) та гідрохлортіазидом (тіазидним діуретиком), може призвести до зниження обсягу циркулюючої крові та збільшення ризику розвитку артеріальної гіпотензії на початку терапії телмісартаном.
Дигоксин
При одночасному прийомі телмісартану та дигоксину спостерігається медіанне збільшення пікової та залишкової концентрації дигоксину в плазмі крові (49% та 20%, відповідно). На початку, при корекції та припиненні прийому телмісартану необхідно контролювати концентрацію дигоксину в сироватці крові, щоб підтримувати її в межах терапевтичного діапазону.
Літій
При одночасному призначенні препаратів літію з інгібіторами АПФ та АРА II, включаючи телмісартану, відзначалося оборотне збільшення концентрації літію в плазмі, що супроводжується токсичною дією. За необхідності одночасного застосування зазначених препаратів рекомендується контролювати вміст солей літію у сироватці крові.
Інші гіпотензивні засоби
Здатність телмісартану знижувати артеріальний тиск може бути посилена при одночасному застосуванні інших гіпотензивних засобів. Враховуючи фармакологічні властивості, можливе посилення ефекту гіпотензивних засобів, включаючи телмісартан при одночасному призначенні з баклофеном або аміфостином.
Одночасне застосування з раміприлом призводить до збільшення AUC0-24 та Cmax раміприлу та раміприлату в 2,5 рази. Клінічне значення цього ефекту встановлено.
Етанол, барбітурати, засоби для наркозу та антидепресанти можуть сприяти розвитку ортостатичної гіпотензії.
Системні кортикостероїди
Глюкокортикостероїди зменшують антигіпертензивний ефект телмісартану.
Інші комбінації
Не виявлено клінічно значущої взаємодії з варфарином, глібенкламідом, симвастатином, ібупрофеном, парацетамолом та амлодипіном.
ПередозуванняСимптоми
Випадки передозування не виявлено. Можливі симптоми передозування складаються із симптомів передозування окремих компонентів препарату.
Телмісартан – тахікардія, можлива брадикардія, запаморочення, підвищення концентрації креатиніну у сироватці крові, гостра ниркова недостатність.
Амлодипін – виражене зниження АТ з можливим розвитком рефлекторної тахікардії та симптомами надмірної периферичної вазодилатації (ризик розвитку вираженої та стійкої артеріальної гіпотензії, у тому числі з розвитком шоку та летального результату).
Гемодіаліз
не ефективний, амлодипін і телмісартан не видаляються з організму при його проведенні.
Потрібен контроль за станом пацієнта, терапія має бути симптоматичною та підтримуючою.
З метою протидії блокаді кальцієвих каналів може бути корисним внутрішньовенне введення кальцію глюконату.
Можуть застосовуватися такі методи лікування передозування, як індукція блювання, промивання шлунка, застосування активованого вугілля, переведення пацієнта в положення «лежачи з піднятими ногами» та введення плазмозамінних розчинів у разі вираженого зниження артеріального тиску.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
гіпотензивний комбінований засіб (блокатор «повільних» кальцієвих каналів + ангіотензину II рецепторів антагоніст).
Фармакодинаміка:
Комбінований препарат, що містить дві гіпотензивні речовини із взаємодоповнювальною дією, що дозволяє контролювати артеріальний тиск (АТ) у пацієнтів з артеріальною (есенціальною) гіпертензією: антагоніст рецепторів ангіотензину II (АРА II) – телмісартан, та блокатор «повільних» кальцієвих каналів ), похідне дигідропіридину - амлодипін.
Комбінація цих речовин має адитивну антигіпертензивну дію, знижуючи АТ більшою мірою, ніж кожен окремий компонент. Комбінований препарат амлодипіну та телмісартану, що приймається 1 раз на добу, призводить до ефективного та стійкого зниження артеріального тиску протягом 24 годин.
Амлодипін – похідне дигідропіридину, відноситься до класу БМКК. Він інгібує трансмембранне надходження іонів кальцію в кардіоміоцити та гладком'язові клітини судин. Механізм антигіпертензивної дії амлодипіну пов'язаний із прямим релаксуючим ефектом на гладком'язові клітини судин, що призводить до зменшення периферичного судинного опору та зниження артеріального тиску.
У пацієнтів з артеріальною гіпертензією застосування амлодипіну 1 раз на добу забезпечує клінічно значуще зниження артеріального тиску протягом 24 годин.
Ортостатична гіпотензія не характерна під час застосування амлодипіну внаслідок повільного початку дії препарату.
У пацієнтів з артеріальною гіпертензією та нормальною функцією нирок амлодипін у терапевтичних дозах призводив до зменшення опору судин нирок, підвищення швидкості клубочкової фільтрації та ефективного кровотоку в нирках, без зміни фільтрації чи протеїнурії.
Амлодипін не призводить до будь-яких метаболічних несприятливих ефектів або змін вмісту ліпідів плазми крові, і тому підходить для застосування у пацієнтів з бронхіальною астмою, цукровим діабетом та подагрою. Застосування амлодипіну у пацієнтів із серцевою недостатністю не супроводжується негативною інотропною дією (не знижується толерантність до фізичного навантаження, не знижується фракція викиду лівого шлуночка).
Телмісартан
Телмісартан – специфічний АРА II (тип AT1), ефективний прийому внутрішньо. Має високу спорідненість до підтипу AT1-рецепторів ангіотензину II, через які реалізується дія ангіотензину II. Витісняє ангіотензин II із зв'язку з рецептором, не маючи дії агоніста щодо цього рецептора. Телмісартан зв'язується лише з підтипом AT1-рецепторів ангіотензину ІІ. Зв'язок має тривалий характер. Не має спорідненості з іншими рецепторами, у тому числі до АТ2-рецептора. Знижує концентрацію альдостерону в крові, не інгібує активність реніну в плазмі та не блокує іонні канали. Телмісартан не пригнічує ангіотензинперетворюючий фермент (АПФ) або кініназу II – фермент, який також руйнує брадикінін. Тому посилення небажаних реакцій, що викликаються брадикініном, не очікується.
У дозі 80 мг телмісартану повністю блокує гіпертензивну дію ангіотензину II. Початок антигіпертензивної дії відзначається протягом 3 годин після першого прийому телмісартану. Дія препарату зберігається протягом 24 годин і залишається значущою до 48 годин. Виражена антигіпертензивна дія зазвичай розвивається через 4-8 тижнів після регулярного прийому.
Телмісартан знижує систолічний та діастолічний артеріальний тиск у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, не впливаючи на частоту серцевих скорочень (ЧСС).
У разі різкого скасування телмісартану АТ поступово повертається до вихідного рівня без розвитку синдрому відміни.
Фармакокінетика:
Швидкість та ступінь всмоктування комбінованого препарату амлодипіну та телмісартану еквівалентні біодоступності телмісартану та амлодипіну у разі їх застосування у вигляді окремих таблеток.
Амлодипін
Всмоктування
Після прийому амлодипіну внутрішньо в терапевтичних дозах Cmax у плазмі досягається через 6-12 годин. Величина абсолютної біодоступності становить від 64% до 80%. Їда не впливає на біодоступність амлодипіну.
Розподіл
Об'єм розподілу амлодипіну становить приблизно 21 л/кг. У дослідженнях in vitro показано, що у пацієнтів з артеріальною гіпертензією приблизно 97,5% амлодипіну, що циркулює, зв'язується з білками плазми крові.
Метаболізм
Амлодипін значною мірою (приблизно на 90%) метаболізується у печінці з утворенням неактивних метаболітів.
Виведення
амлодипіну з плазми відбувається двофазно. Період напіввиведення (T1/2) становить приблизно 30-50 годин. Стійкі плазмові концентрації досягаються після постійного прийому препарату протягом 7-8 днів. Амлодипін виводиться нирками як у незміненому вигляді (10%), так і у вигляді метаболітів (60%).
Телмісартан
Всмоктування
При прийомі внутрішньо швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Біодоступність – 50%. При прийомі одночасно з їжею зниження площі під фармакокінетичною кривою "концентрація-час" (AUC) коливається від 6% (при дозі 40 мг) до 19% (при дозі 160 мг). Через 3 години після прийому внутрішньо концентрація в плазмі крові вирівнюється, незалежно від прийому їжі.
Розподіл
Зв'язування з білками плазми крові – 99,5%, переважно з альбуміном та альфа-1 глікопротеїном. Середнє значення обсягу розподілу, що здається, в рівноважному стані - 500 л.
Метаболізм
Метаболізується телмісартаном шляхом кон'югування з глюкуроновою кислотою. Метаболіти фармакологічно неактивні.
Виведення T1/2 становить більше 20 годин. Максимальна концентрація (Cmax) у плазмі крові та меншою мірою AUC збільшується непропорційно дозі. Даних про клінічно суттєву кумуляцію телмісартану немає. Виводиться через кишечник у незміненому вигляді, виведення нирками – менше ніж 2%. Загальний плазмовий кліренс високий (900 мл/хв) порівняно з печінковим кровотоком (близько 1500 мл/хв).
Особливі групи пацієнтів
Спостерігається різниця у плазмових концентраціях телмісартану у чоловіків та жінок. Cmax та AUC були приблизно у 3 та 2 рази відповідно вище у жінок у порівнянні з чоловіками без значного впливу на ефективність.
Особи похилого віку
Фармакокінетика телмісартану у пацієнтів похилого віку та молодих пацієнтів не відрізняється. У пацієнтів похилого віку відзначається тенденція до зниження кліренсу амлодипіну, що призводить до збільшення AUC та T1/2.
Порушення функції нирок
У пацієнтів з нирковою недостатністю Т1/2 телмісартану не змінюється, спостерігаються нижчі концентрації телмісартану в плазмі крові. Фармакокінетика амлодипіну у пацієнтів із порушеннями функції нирок суттєво не змінюється. Амлодипін та телмісартан не видаляються з організму при проведенні гемодіалізу.
Порушення функції печінки
Дослідження фармакокінетики, що проводилися у пацієнтів з порушеннями функції печінки, показали, що абсолютна біодоступність телмісартану збільшується майже до 100%. T1/2 у пацієнтів із порушеннями функції печінки не змінюється. У пацієнтів з печінковою недостатністю кліренс амлодипіну знижувався, що призводило до збільшення AUC приблизно на 40-60%.
Вагітність та годування груддюЗастосування препарату протипоказане під час вагітності та в період грудного вигодовування.
Спеціальних досліджень комбінованого препарату амлодипіну та телмісартану під час вагітності та в період грудного вигодовування не проводилось. Впливи, пов'язані з окремими компонентами препарату, наведені нижче.
Вагітність
Телмісартан
Застосування АРА II протипоказане під час вагітності. При діагностуванні вагітності прийом препарату слід негайно припинити. При необхідності має застосовуватися альтернативна терапія.
Доклінічні дослідження телмісартану не виявили тератогенних властивостей, але встановили наявність фетотоксичності.
Відомо, що застосування АРА II протягом II та III триместрів вагітності має фетотоксичну дію (зниження функції нирок, олігогідрамніон, уповільнення осифікації черепа плода), а також спостерігається неонатальна токсичність (ниркова недостатність, артеріальна гіпотензія та гіперкаліємія).
При плануванні вагітності АРА II повинні замінюватись на інші гіпотензивні засоби із встановленим профілем безпеки при вагітності (якщо тільки продовження лікування АРА II не вважається за необхідне). Якщо АРА II застосовуються під час вагітності, то, починаючи з ІІ триместру вагітності, рекомендується УЗД контроль функції нирок та стану черепа плода.
Новонароджені, матері яких отримували АРА II, повинні ретельно спостерігатися щодо розвитку гіпотензії.
Амлодипін
Наявні обмежені дані щодо впливу амлодипіну або інших БМКК не вказують на наявність негативних впливів на плід. Однак можливий ризик уповільнення пологів.
Період грудного вигодовування
Спеціальних досліджень із застосування телмісартану та/або амлодипіну у жінок у період грудного вигодовування не проводилося. У дослідженнях на тваринах виявлено, що телмісартан виділяється з молоком лактуючих тварин.
Дані, що свідчать про виділення амлодипіну у грудне молоко, відсутні. Відомо, що інші БМКК – похідні дигідропіридину, що виділяються в грудне молоко.
Враховуючи можливі несприятливі реакції, рішення про продовження годування груддю або скасування терапії повинно прийматися з урахуванням її значущості для матері.
Не було виявлено впливу амлодипіну на фертильність для дослідження на щурах. Досліджень впливу на фертильність людини не проводилося.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
особливі вказівкиАмлодипін
Необхідна підтримка гігієни зубів та спостереження у стоматолога (для запобігання болючості, кровоточивості та гіперплазії ясен).
У пацієнтів похилого віку може збільшуватись T1/2 та знижуватись кліренс препарату. Зміна доз не потрібна, але необхідне ретельніше спостереження за пацієнтами даної категорії.
Ефективність та безпека застосування амлодипіну при гіпертонічному кризі не встановлена.
Незважаючи на відсутність у БМКК синдрому відміни, припинення лікування амлодипіном бажано проводити, поступово зменшуючи дозу препарату.
На фоні застосування амлодипіну у пацієнтів з ХСН класу III та IV функціонального класу за класифікацією NYHA неішемічного генезу відзначалося підвищення частоти розвитку набряку легень, незважаючи на відсутність ознак погіршення серцевої недостатності.
Телмісартан
Порушення функції печінки
Телмісартан не слід призначати пацієнтам з холестазом, обструкцією жовчовивідних шляхів або тяжким порушенням функції печінки (клас З класифікації Чайлд-П'ю), оскільки телмісартан виводиться переважно з жовчю. У таких пацієнтів очікується зниження екскреції препарату. Телмісартан слід застосовувати обережно у пацієнтів з легкими або помірними порушеннями функції печінки (клас А або В за класифікацією Чайлд-П'ю).
Вазоренальна артеріальна гіпертензія
При застосуванні препаратів, що впливають на РААС у пацієнтів із двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом єдиної функціонуючої нирки підвищений ризик розвитку вираженої гіпотензії та ниркової недостатності.
Порушення функції нирок
При застосуванні телмісартану у пацієнтів з нирковою недостатністю рекомендується контролювати сироватковий вміст калію та концентрацію креатиніну. Досвід застосування після нещодавно перенесеної трансплантації нирок не описано.
Гіповолемія, гіпонатріємія
У пацієнтів з гіповолемією та/або гіпонатріємією внаслідок інтенсивної діуретичної терапії, обмеження споживання солі, діареї або блювання може розвинутись симптоматична артеріальна гіпотензія, особливо після прийому першої дози телмісартану. Перед початком терапії слід скоригувати порушення водно-електролітного балансу.
Подвійна блокада РААС Одночасне призначення інгібіторів АПФ, АРА II або аліскірену підвищує ризик розвитку гіпотензії, гіперкаліємії та порушення функції нирок (включаючи гостру ниркову недостатність), тому застосування комбінації цих препаратів розцінюється як подвійна блокада РААС і не рекомендується для призначення пацієнта.
При абсолютній необхідності терапія із застосуванням подвійної блокади РААС повинна проводитись під суворим лікарським контролем та ретельним моніторингом функції нирок, електролітів та АТ.
Одночасне застосування інгібіторів АПФ та АРА II протипоказане у пацієнтів з діабетичною нефропатією та потребує особливої обережності в інших пацієнтів.
Інші стани, що супроводжуються активацією РААС У пацієнтів, тонус судин та функція нирок яких визначається активністю РААС (пацієнти з хронічною серцевою недостатністю або захворюваннями нирок, включаючи стеноз двох ниркових артерій або стеноз артерії єдиної нирки), застосування лікарських засобів, що впливають на РААС, може супроводжуватися розвитком артеріальної гіпотензії, гіперазотемії, олігурії, і в окремих випадках – гострої ниркової недостатності.
Первинний гіперальдостеронізм
Ефективність та безпека телмісартану у пацієнтів з первинним гіперальдостеронізмом не встановлена.
Стеноз аортального та/або мітрального клапанів, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія (ГЗКМП) Телмісартан необхідно з обережністю застосовувати у пацієнтів з гемодинамічно значущим стенозом аортального та/або мітрального клапанів або ГОКМП.
Гіперкаліємія
Застосування препаратів, що впливають на РААС, може викликати гіперкаліємію. Перед одночасним застосуванням таких препаратів слід оцінити співвідношення користь/ризик.
Фактори ризику гіперкаліємії:
- ниркова недостатність, вік понад 70 років, цукровий діабет;
- одночасне застосування препаратів, що впливають на РААС (інгібіторів АПФ, АРА II) та/або калійзберігаючих діуретиків (спіронолактон, еплеренон, тріамтерен, амілорид), препаратів калію або замінників харчових солей, що містять калій, НПЗП (включаючи ЦОГ-2 селективні) препарати (циклоспорин або такролімус), а також триметоприм;
- супутні стани, такі як дегідратація, гостра серцева недостатність у стадії декомпенсації, метаболічний ацидоз, порушення функції нирок, раптове прогресування захворювання нирок (інфекційні захворювання), стани, що супроводжуються некрозом тканин (гостра ішемія кінцівок, рабдоміоліз, велика травма).
Пацієнтам групи ризику необхідно проводити ретельний моніторинг концентрації калію у сироватці крові.
Етичні особливості
Інгібітори АПФ та АРА II (включаючи телмісартан) можуть мати менш виражену антигіпертензивну дію у пацієнтів негроїдної раси.
Можливо, це пов'язано зі зниженням рівня реніну при артеріальній гіпертензії у таких пацієнтів порівняно з іншими расами.
Інше
Як і при лікуванні будь-якими гіпотензивними засобами надмірне зниження артеріального тиску у пацієнтів з ІХС або ішемічною кардіоміопатією може призвести до інфаркту міокарда або інсульту.
Цукровий діабет
У пацієнтів з цукровим діабетом ішемічна хвороба серця може протікати безсимптомно, внаслідок чого не бути діагностованою. Пацієнти з цукровим діабетом повинні пройти відповідну діагностику, наприклад, пробу з фізичним навантаженням, для діагностування та лікування ІХС, відповідно, перед початком лікування комбінованим препаратом амлодипіну та телмісартану.
У пацієнтів з цукровим діабетом з додатковим серцево-судинним ризиком (тобто супутньою ішемічною хворобою серця (ІХС)), ризик фатального інфаркту міокарда та раптової серцево-судинної смерті може бути збільшений при лікуванні гіпотензивними засобами, такими як АРА II та інгібіторами.
Пацієнти з цукровим діабетом, які отримують інсулін або гіпоглікемічні засоби для внутрішнього прийому.
При застосуванні телмісартану у таких пацієнтів можливий розвиток гіпоглікемії. Рекомендовано регулярно контролювати концентрацію глюкози крові та за необхідності проводити корекцію дози гіпоглікемічних засобів.
Інші вказівки
Комбінований препарат амлодипіну та телмісартану ефективний при лікуванні пацієнтів негроїдної раси (у цій популяції зазвичай знижена активність реніну в крові).
Нестабільна стенокардія, гострий інфаркт міокарда
Немає даних про застосування комбінованого препарату амлодипіну та телмісартану у пацієнтів з нестабільною стенокардією, у гострому періоді та протягом одного місяця після інфаркту міокарда.
Вплив на здатність керувати автомобілем
Досліджень впливу на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами не проводилося. Однак слід брати до уваги, що під час лікування можуть спостерігатися такі небажані ефекти, як непритомність, сонливість або запаморочення. Тому під час керування автотранспортом або механізмами слід бути обережними. Якщо пацієнти відчувають ці відчуття, їм слід уникати виконання таких потенційно небезпечних дій, як керування автотранспортом або керування механізмами.
Умови зберіганняЗа температури не вище 25°С.
Зберігати у недоступному для дітей місці!
Спосіб застосування та дозиВсередину, 1 раз на добу, незалежно від часу їди.
• Препарат Телсартан®АМ може призначатися пацієнтам, які отримують ті ж дози амлодипіну та телмісартану у вигляді окремих таблеток, для зручності терапії та збільшення прихильності до лікування.
• Препарат Телсартан®АМ може призначатися пацієнтам, у яких застосування одного амлодипіну або одного телмісартану не призводить до адекватного контролю артеріального тиску. Пацієнти, які приймають амлодипін у дозі 10 мг, у яких спостерігаються небажані реакції, що обмежують прийом препарату, наприклад, периферичні набряки, можуть перейти на прийом комбінованого препарату у дозі 5 мг + 40 мг 1 раз на добу, що дозволить зменшити дозу амлодипіну, але не знизить загальну антигіпертензивну дію.
• Лікування артеріальної гіпертензії у пацієнта може починатися із застосування препарату Телсартан®АМ у тому випадку, коли передбачається, що досягнення контролю артеріального тиску за допомогою будь-якого одного препарату є малоймовірним. Звичайна початкова доза препарату Телсартан АМ – 5 мг + 40 мг 1 раз на добу. Пацієнти, які потребують значного зниження артеріального тиску, можуть починати прийом препарату Телсартан®АМ у дозі 5 мг + 80 мг 1 раз на добу.
Якщо принаймні через 2 тижні лікування буде потрібне додаткове зниження артеріального тиску, доза препарату може бути поступово збільшена до максимальної дози 80 мг + 10 мг
1 раз на добу.
Препарат Телсартан®АМ може застосовуватись разом з іншими гіпотензивними препаратами.
Порушення функції нирок
Для пацієнтів з легким та помірним порушенням функції нирок корекції дози препарату не потрібно. Досвід застосування телмісартану у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю або пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, обмежений. Таким пацієнтам рекомендована нижча початкова доза телмісартану – 20 мг на добу. Для забезпечення зазначеного режиму дозування рекомендується застосування монокомпонентних препаратів телмісартану у дозі 20 мг або 40 мг з ризиком.
Порушення функції печінки
У пацієнтів з порушеннями функції печінки легкого та помірного ступеня тяжкості (клас А та В за класифікацією Чайлд-П'ю) препарат Телсартан АМ повинен застосовуватися з обережністю. Доза телмісартану не повинна перевищувати 40 мг 1 раз на добу.
Літні пацієнти
Режим дозування не потребує змін.
Особливості дії лікарського препарату при першому прийомі або при його відміні
Після першої дози телмісартану антигіпертензивна дія поступово розвивається протягом перших 3 годин, і дія препарату зберігається протягом 24 годин і залишається значущою до 48 годин. без розвитку синдрому «скасування».
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Телсартан ам таб 10мг+80мг 28 шт производится компанией ДРРЕДДИС. Само производство расположено в стране Индия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Телсартан ам таб 10мг+80мг 28 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Телсартан ам таб 10мг+80мг 28 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Твинста таб 40мг+5мг 28 шт Твинста таб 40мг+5мг 28 шт, Твинста таб 80мг+10мг 28 шт Твинста таб 80мг+10мг 28 шт, Твинста таб 80мг+5мг 28 шт Твинста таб 80мг+5мг 28 шт, Телзап АМ таб 10мг+40мг 28 шт Телзап АМ таб 10мг+40мг 28 шт, Телзап АМ таб 10мг+80мг 28 шт Телзап АМ таб 10мг+80мг 28 шт, Телзап АМ таб 10мг+80мг 56 шт Телзап АМ таб 10мг+80мг 56 шт, Телзап АМ таб 5мг+40мг 28 шт Телзап АМ таб 5мг+40мг 28 шт, Телзап АМ таб 5мг+40мг 56 шт Телзап АМ таб 5мг+40мг 56 шт, Телзап АМ таб 5мг+80мг 28 шт Телзап АМ таб 5мг+80мг 28 шт, Телзап АМ таб 5мг+80мг 56 шт Телзап АМ таб 5мг+80мг 56 шт, Телмиста ам таб 10мг+80мг 28 шт Телмиста ам таб 10мг+80мг 28 шт, Телмиста ам таб 5мг+40мг 28 шт Телмиста ам таб 5мг+40мг 28 шт, Телмиста ам таб 5мг+80мг 28 шт Телмиста ам таб 5мг+80мг 28 шт, Телсартан ам таб 10мг+40мг 28 шт Телсартан ам таб 10мг+40мг 28 шт, Телсартан ам таб 5мг+40мг 28 шт Телсартан ам таб 5мг+40мг 28 шт, Телсартан ам таб 5мг+80мг 28 шт Телсартан ам таб 5мг+80мг 28 шт.
Пока нет комментариев