Каталог товаров

Телмисартан таб 80 мг 28 шт

( 49 )
Бренд: ОЗОН
Наличие уточняйте
356,00 грн
325,00 грн
-8.71 %
+
  • Производитель:
    ОЗОН
Способы доставки
Способы оплаты
Описание


Телмисартан таб 80 мг 28 шт инструкция

Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: телмісартану – 80,00 мг.

Допоміжні речовини:
Лактози моногідрат (цукор молочний) – 474,90 мг, кроскармелоза натрію – 24,00 мг, повідон-К25 – 24,00 мг, меглюмін – 24,00 мг, натрію гідроксид – 6,70 мг, магнію 6,40 мг.

Опис:
Круглі плоскоциліндричні пігулки білого або білого з жовтуватим відтінком кольору з фаскою та ризиком.

Форма випуску:
Пігулки 80 мг. По 7 або 14 таблеток у контурну коміркову упаковку з полівінілхлоридної плівки або плівки полівінілхлоридної/полівініліденхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. 4 (по 7 таблеток) або 2 (по 14 таблеток) контурних коміркових упаковок разом з інструкцією з медичного застосування (листок-вкладиш) поміщають у картонну упаковку (пачку).

Протипоказання-підвищена чутливість до діючої речовини або допоміжних компонентів препарату;
-вагітність та період грудного вигодовування;
-обструктивні захворювання жовчовивідних шляхів;
-Тяжкі порушення функції печінки (клас С за класифікацією Чайлд-П'ю);
-одночасне застосування з аліскіреном або алискиренсодержащими препаратами у пацієнтів з цукровим діабетом та/або помірним або тяжким порушенням функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації (СКФ) менше 60 мл/хв/1,73 м2 площі поверхні тіла);
-одночасне застосування з інгібіторами ангіотензин-перетворюючого ферменту у пацієнтів з діабетичною нефропатією;
-Дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція;
-Вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).

З обережністю
Двосторонній стеноз ниркових артерій, стеноз артерії єдиної нирки, легкі та помірні порушення функції нирок та/або печінки, стан після трансплантації нирки (досвід застосування відсутній); зниження об'єму циркулюючої крові (ОЦК) внаслідок попередньої діуретичної терапії, обмеження прийому кухонної солі, діареї або блювання; гіпонатріємія, гіперкаліємія, хронічна серцева недостатність (ХСН), стеноз аортального та/або мітрального клапана, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія (ГЗКМП), первинний гіперальдостеронізм (ефективність та безпека не встановлені), застосування у пацієнтів негроїдної раси.
Дозування80 мг
Показання до застосування-Артеріальна гіпертензія;
-Зниження серцево-судинної захворюваності та смертності у пацієнтів віком 55 років та старше з високим ризиком серцево-судинних захворювань.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПодвійна блокада ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) Результати клінічних досліджень показали, що подвійна блокада РААС внаслідок комбінованого застосування інгібіторів АПФ, АРА II або аліскірену пов'язана з підвищеною частотою небажаних явищ, таких як артеріальна гіпотензія, гіперкалієм ниркову недостатність) у порівнянні із застосуванням тільки одного лікарського засобу, що діє на РААС.

Супутнє застосування телмісартану з аліскіреном протипоказане пацієнтам з цукровим діабетом або нирковою недостатністю (ШКФ менше 60 мл/хв/1,73 м2 площі поверхні тіла) та не рекомендується іншим пацієнтам.

Одночасне застосування телмісартану та інгібіторів АПФ протипоказане у пацієнтів з діабетичною нефропатією (див. розділ «Протипоказання»).

Препарати, здатні викликати гіперкаліємію
Як і інші лікарські засоби, що діють на РААС, телмісартану може провокувати ризик розвитку гіперкаліємії. Ризик може бути збільшений у разі одночасного застосування з іншими лікарськими засобами, які можуть викликати гіперкаліємію (замінники солі, що містять калій, калійзберігаючі діуретики (спіронолактон, еплеренон, тріамтерен або амілорид), інгібітори АПФ, АРА II, НПЗП, включаючи селективні інгібі ), гепарин, імунодепресанти (циклоспорин або такролімус) та триметоприм). Необхідно бути обережними при одночасному застосуванні і періодично контролювати вміст калію в плазмі крові при одночасному застосуванні.

Дігоксин
При сумісному застосуванні телмісартану з дигоксином було відмічено середнє підвищення С дигоксину в плазмі крові на 49% та мінімальної концентрації на 20%. На початку лікування, при доборі дози та припиненні лікування телмісартаном слід ретельно контролювати концентрацію дигоксину в плазмі для підтримки її в рамках терапевтичного діапазону.

Калійзберігаючі діуретики або харчові добавки, що містять калій.
АРА II, такі як телмісартан, знижують втрату калію, що викликається діуретиком. Калійзберігаючі діуретики, наприклад, спіронолактон, еплеренон, тріамтерен або амілорид, харчові добавки, що містять калій, або замінники солі можуть призвести до значного підвищення вмісту калію в плазмі крові. Якщо супутнє застосування показано, оскільки є документально підтверджена гіпокаліємія, їх слід застосовувати з обережністю та на тлі регулярного контролю вмісту калію в плазмі.

Препарати літію
При сумісному прийомі препаратів літію з інгібіторами АПФ та АРА II, включаючи телмісартану, виникало оборотне підвищення концентрацій літію в плазмі та його токсична дія. За необхідності застосування цієї комбінації препаратів рекомендується ретельно контролювати концентрації літію у плазмі.

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) Лікування нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП), включаючи ацетилсаліцилову кислоту в дозах 3 г на добу і більше, інгібітори циклооксигенази-2 (ЦОГ-2) та неселективні НПЗП ширяючого ефекту простагландинів). У деяких пацієнтів з порушенням ниркової функції (наприклад, у пацієнтів з зневодненням, літніх пацієнтів з порушенням функції нирок) спільне застосування АРА II та препаратів, що пригнічують ЦОГ-2, може призводити до подальшого погіршення ниркової функції, включаючи розвиток гострої ниркової недостатності, яка, як правило, є оборотною. Тому спільне застосування препаратів слід здійснювати з обережністю, особливо пацієнтам похилого віку.

Попереднє лікування високими дозами діуретиків, такими як фуросемід («петлевий» діуретик) і гідрохлортіазид (тіазидний діуретик), може призвести до гіповолемії та ризику розвитку артеріальної гіпотензії на початку лікування телмісартаном.

Раміприл
При одночасному застосуванні телмісартану та раміприлу спостерігалося збільшення показників AUC0-24 та С раміприлу та раміприлату в 2,5 рази. Клінічна значимість цього явища встановлено.

Інші гіпотензивні препарати
Телмісартан може збільшувати антигіпертензивний ефект інших гіпотензивних лікарських засобів.

На підставі фармакологічних властивостей баклофену та аміфостину можна припустити, що вони посилюватимуть терапевтичний ефект усіх гіпотензивних засобів, включаючи телмісартан. Крім того, ортостатична гіпотензія може посилюватися на фоні алкоголю, барбітуратів, наркотичних засобів або антидепресантів.

Кортикостероїди (для системного застосування) Глюкокортикостероїди послаблюють антигіпертензивну дію телмісартану.
ПередозуванняВипадки передозування не виявлено.

Симптоми
Виражене зниження артеріального тиску та тахікардія; також може спостерігатися брадикардія, запаморочення, підвищення концентрації креатиніну у сироватці крові та гостра ниркова недостатність.

Лікування
Телмісартан не виводиться шляхом гемодіалізу. Слід ретельно контролювати стан пацієнтів та здійснювати симптоматичне, а також підтримуюче лікування. Підхід до лікування залежить від часу, що минув після прийому препарату, та вираженості симптомів. Рекомендовані заходи включають провокування блювання і/або промивання шлунка, доцільний прийом активованого вугілля. Слід регулярно контролювати вміст електролітів та креатиніну у плазмі крові. При виникненні вираженого зниження артеріального тиску пацієнту слід прийняти горизонтальне положення з піднятими ногами, при цьому необхідно швидко заповнити об'єм циркулюючої крові та електролітів.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Ангіотензину II рецепторів антагоніст
Код АТХ: C09CA07

Фармакодинаміка:
Телмісартан - специфічний антагоніст рецептора ангіотензину II (АРА II) (тип AT1), має високу спорідненість до підтипу AT1 рецепторів ангіотензину II, через які антіотензина II. Витісняє ангіотензин II із зв'язку з рецептором, не маючи дії агоніста щодо цього рецептора.

Телмісартан зв'язується тільки з підтипом рецепторів AT1 ангіотензину II.

Зв'язок має тривалий характер. Не має спорідненості до інших рецепторів, у тому числі до рецепторів АТ2 ​​та інших, менш вивчених рецепторів ангіотензину. Функціональне значення цих рецепторів, а також ефект їхньої можливої ​​надмірної стимуляції ангіотензином II, концентрація якого збільшується під дією телмісартану, не вивчені. Телмісартан знижує концентрацію альдостерону в плазмі, не знижує активність реніну в плазмі та не блокує іонні канали. Телмісартан не пригнічує ангіотензинперетворюючий фермент (АПФ, кініназу II), який також каталізує деградацію брадикініну. Це дозволяє уникнути побічних ефектів, пов'язаних із дією брадикініну (наприклад, сухий кашель).

Артеріальна гіпертензія
Телмісартан у дозі 80 мг повністю блокує у пацієнтів гіпертензивний ефект ангіотензину ІІ. Початок антигіпертензивної дії відзначається протягом 3 годин після першого прийому телмісартану. Дія препарату зберігається протягом 24 годин та залишається значущою до 48 годин. Виражений антигіпертензивний ефект зазвичай розвивається через 4-8 тижнів регулярного застосування телмісартану.

У пацієнтів з артеріальною гіпертензією телмісартан знижує як систолічний, так і діастолічний артеріальний тиск (АТ), не впливаючи на частоту серцевих скорочень (ЧСС).

У разі різкого скасування телмісартану АТ поступово (протягом кількох днів) повертається до вихідних значень без розвитку синдрому «скасування».

У порівняльних клінічних дослідженнях було показано, що антигіпертензивна дія телмісартану порівнянна з антигіпертензивною дією препаратів інших класів (амлодипіном, атенололом, еналаприлом, гідрохлортіазидом та лізиноприлом).

Частота виникнення «сухого» кашлю була значно нижчою у пацієнтів, які отримували телмісартан порівняно з тими, хто отримував інгібітори АПФ.

Профілактика серцево-судинних захворювань
У пацієнтів віком 55 років і старше з ішемічною хворобою серця, інсультом, транзиторною ішемічною атакою, ураженням периферичних артерій або з ускладненнями цукрового діабету 2 типу (наприклад, ретинопатією, гіпертрофією лівого шлуночка, макро- або мікроальбумінурією) в анамнезі -судинних ускладнень. Телмісартан надавав дію, подібну до ефекту раміприлу у зниженні первинної комбінованої кінцевої точки: серцево-судинна смертність, нефатальний інфаркт міокарда, нефатальний інсульт або госпіталізація у зв'язку з хронічною серцевою недостатністю.

Телмісартан був також ефективний, як і раміприл щодо зниження частоти вторинних точок: серцево-судинної смертності, інфаркту міокарда без смертельного наслідку або інсульту без смертельного наслідку.

Ефективність зниження ризику серцево-судинної смертності дозами телмісартану менше 80 мг не вивчена.

Сухий кашель та ангіоневротичний набряк рідше були описані на фоні прийому телмісартану на відміну від раміприлу, при цьому артеріальна гіпотензія частіше виникала на фоні прийому телмісартану.

Пацієнти дитячого та підліткового віку
Безпека та ефективність телмісартану у дітей та підлітків віком до 18 років не встановлені.

Фармакокінетика:
Всмоктування
Після прийому внутрішньо телмісартан швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Біодоступність становить приблизно 50%. При прийомі телмісартану одночасно з їжею зниження площі під кривою «концентрація - час» (AUC) для телмісартану варіює від 6% (при дозі 40 мг) до 19% (при дозі 160 мг). Через 3 години після прийому внутрішньо концентрації телмісартану в плазмі крові вирівнюється незалежно від часу прийому їжі.

Лінійність/нелінійність
Не передбачається, що невелике зменшення AUC може спричинити зниження терапевтичної ефективності. Лінійна залежність між дозою та концентрацією препарату у плазмі крові відсутня. При дозах понад 40 мг максимальна концентрація в плазмі (С) і меншою мірою AUC збільшуються непропорційно.

Розподіл
Телмісартан активно зв'язується з білками плазми (більш ніж на 99,5%), головним чином з альбуміном та альфа-1 кислим глікопротеїном. Середнє значення обсягу розподілу в рівноважному стані становить приблизно 500 л.

Метаболізм
Телмісартан метаболізується за допомогою кон'югації вихідної речовини з глюкуронідом. Кон'югат не має фармакологічної активності.

Виведення
Телмісартан характеризується фармакокінетикою біекспоненційного розпаду з кінцевим періодом напіввиведення понад 20 годин. З і, меншою мірою, AUC збільшуються з дозою непропорційно. Немає даних про те, що накопичення телмісартану при прийомі в рекомендованих дозах має клінічну значущість.

Після введення препарату всередину (і внутрішньовенно) телмісартану виводиться практично лише через кишечник, в основному у незміненому вигляді. Загальна кількість, що виводиться нирками, становить менше ніж 1% від дози. Загальний плазмовий кліренс високий (близько 1000 мл/хв) порівняно з печінковим кровотоком (близько 1500 мл/хв).

Фармакокінетика у особливих груп пацієнтів
.
Концентрації у плазмі крові були вищими у жінок порівняно з чоловіками. Спостерігалися відмінності концентрації в плазмі крові С та AUC у жінок у порівнянні з чоловіками, вони були приблизно в 3 та 2 рази вищими, відповідно, однак відповідного впливу на ефективність зазначено не було.

Пацієнти похилого віку
Фармакокінетика телмісартану у пацієнтів похилого віку та пацієнтів віком до 65 років не відрізняється.

Пацієнти з нирковою недостатністю
Зміна дози у пацієнтів з нирковою недостатністю не потрібна, включаючи пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі. Пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю та пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, рекомендована нижча початкова доза – 20 мг на добу (див. розділ «Особливі вказівки»). Телмісартан активно зв'язується з білками плазми у пацієнтів з нирковою недостатністю та не виводиться при діалізі.

Пацієнти з печінковою недостатністю
Фармакокінетичні дослідження за участю пацієнтів із печінковою недостатністю виявили підвищення абсолютної біодоступності практично до 100%. Період напіввиведення у пацієнтів із печінковою недостатністю не змінюється.
Вагітність та годування груддюЗастосування препарату Телмісартан при вагітності та в період грудного вигодовування протипоказане. В даний час достовірна інформація з безпеки застосування телмісартану у вагітних жінок відсутня

.
У дослідженнях на тваринах було виявлено репродуктивну токсичність препарату.

При підтвердженні факту вагітності застосування препарату Телмісартан слід негайно припинити. При необхідності має бути призначена альтернативна гіпотензивна терапія (інші класи гіпотензивних препаратів, які дозволені для застосування при вагітності).

Як показали результати клінічних спостережень, застосування АРАII в ході другого та третього триместрів вагітності чинить токсичну дію на плід (погіршення ниркової функції, олігогідрамніон, затримка окостеніння черепа) та новонародженого (ниркова недостатність, артеріальна гіпотензія та гіперкаліємія). При застосуванні АРАІІ протягом другого триместру вагітності рекомендовано ультразвукове дослідження нирок та черепа плода.

Новонароджені, чиї матері приймали препарат АРА II під час вагітності, повинні перебувати під наглядом, оскільки можливий розвиток артеріальної гіпотензії у новонародженого.

Період грудного вигодовування
Відсутні відомості про те, чи виділяється телмісартан у грудне молоко. Дослідження на тваринах свідчать про проникнення телмісартану в молоко лактуючих тварин.

Застосування препарату Телмісартан протипоказане у період грудного вигодовування. При необхідності застосування препарату Телмісартан у період лактації грудне вигодовування необхідно припинити.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаВ цілому, частота виникнення небажаних явищ, відзначена для телмісартану (41,4%), можна порівняти з аналогічною для плацебо (43,9%). Частота виникнення небажаних явищ не залежала від дози та не корелювала зі статтю, віком чи расовою приналежністю пацієнтів.

Несприятливі побічні реакції представлені відповідно до частоти виникнення: дуже часто (>1/10); часто (від >1/100 до <1/10); нечасто (від 1/1000 до 1/100); рідко (від >1/10000 до <1/1000); дуже рідко (<1/10000), невідомої частоти (на підставі наявних даних неможливо провести оцінку).

Інфекції та інвазії: нечасто – інфекція верхніх дихальних шляхів, у тому числі фарингіт та синусит; інфекція сечовивідних шляхів, у тому числі цистит; невідомої частоти: сепсис, у тому числі з летальним кінцем.

Порушення з боку крові та лімфатичної системи: нечасто – анемія; рідко – тромбоцитопенія; невідомої частоти – еозинофілія.

Порушення з боку імунної системи: рідко – гіперчутливість; невідомої частоти – анафілактичні реакції.

Порушення харчування та обміну речовин: нечасто – гіперкаліємія.

Психічні порушення: нечасто – депресія, безсоння; рідко – тривога.

Порушення з боку нервової системи: нечасто – синкопе.

Порушення з боку органу зору: рідко – порушення зору.

Порушення з боку органу слуху та рівноваги: ​​нечасто – вертиго.

Порушення серцево-судинної системи: нечасто - брадикардія, виражене зниження артеріального тиску*, ортостатична гіпотензія; рідко – тахікардія.

*Часто спостерігалося у пацієнтів з контрольованим артеріальним тиском, які отримували лікування телмісартаном з метою зниження ризику серцево-судинної смертності на додаток до стандартного лікування.

Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто – задишка; дуже рідко – інтерстиціальна хвороба легень (за результатами постмаркетингового застосування; причинно-наслідковий зв'язок не встановлено).

Порушення з боку травної системи: нечасто – біль у животі, діарея, диспепсія, метеоризм, блювання; рідко – розлад шлунка, дискомфорт, сухість слизової оболонки ротової порожнини, дисгевзія.

Порушення гепатобіліарної системи: рідко - порушення функції печінки/захворювання печінки (за результатами постмаркетингових спостережень, в більшості випадків порушення функції печінки/захворювання печінки були виявлені у жителів Японії).

Порушення з боку шкіри, підшкірної клітковини: нечасто - гіпергідроз, свербіж шкіри, висипання; рідко - еритема, ангіоневротичний набряк (в т. ч. з летальним кінцем), лікарський висип, токсичний шкірний висип, екзема; невідомої частоти – кропив'янка.

Порушення з боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини: нечасто – міалгія, біль у спині (наприклад, ішіас), м'язові спазми; рідко – артралгія, біль у кінцівках; невідомої частоти – біль у ділянці сухожиль (тендінітоподібні симптоми).

Порушення з боку сечовидільної системи: нечасто – ниркова недостатність, у тому числі гостра ниркова недостатність.

Загальні розлади та порушення у місці введення: нечасто – біль у грудях, астенія (слабкість); рідко – грипоподібний стан.

Лабораторні показники: нечасто – підвищення концентрації креатиніну у крові; рідко – підвищення концентрації сечової кислоти у крові, підвищення активності «печінкових» ферментів, підвищення активності креатинфосфокінази у сироватці крові; зниження гемоглобіну; гіпоглікемія (у пацієнтів із цукровим діабетом).
особливі вказівкиПеред початком та під час лікування препаратом Телмісартан необхідний контроль артеріального тиску, функції нирок, вмісту калію у сироватці крові. Транзиторна гіпотензія не є протипоказанням для подальшого лікування препаратом Телмісартан після стабілізації артеріального тиску. У разі повторного виникнення вираженої гіпотензії слід зменшити дозу або відмінити препарат. За наявності ниркової недостатності лікування проводять з обережністю під контролем концентрації креатиніну у сироватці крові.

Печінкова недостатність:
Телмісартан не повинен застосовуватися у пацієнтів з холестазом, непрохідністю жовчних шляхів або тяжким порушенням функції печінки (клас С за класифікацією Чайлд-П'ю) (див. розділ «Протипоказання»), оскільки телмісартан, головним чином, виводиться з жовчю. Передбачається, що у таких пацієнтів знижено печінковий кліренс телмісартану. Телмісартан повинен застосовуватися з особливою обережністю у пацієнтів з легкою або помірною печінковою недостатністю (клас А та В за класифікацією Чайлд-П'ю).

Реноваскулярна гіпертензія:
При лікуванні лікарськими засобами, що діють на РААС, у пацієнтів з двостороннім стенозом ниркової артерії та стенозом артерії єдиної нирки зростає ризик виникнення тяжкої гіпотензії та ниркової недостатності.

Ниркова недостатність та трансплантація нирки:
При застосуванні препарату Телмісартан у пацієнтів з порушеною функцією нирок рекомендується періодичний контроль вмісту калію та концентрації креатиніну у сироватці крові. Клінічний досвід застосування препарату Телмісартан у пацієнтів, яким нещодавно була проведена трансплантація нирки, відсутня.

Зниження об'єму циркулюючої крові (ОЦК):
У пацієнтів зі зниженням ОЦК та/або вмісту натрію внаслідок попередньої діуретичної терапії, обмеження прийому кухонної солі, діареї або блювання може виникати симптоматична артеріальна гіпотензія, особливо після першого прийому препарату Телмісартан. Дефіцит рідини та/або натрію повинен бути усунений до початку прийому препарату Телмісартан.

Подвійна блокада ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС):
Як наслідки пригнічення РААС були відзначені: виникнення артеріальної гіпотензії, непритомності, гіперкаліємії та порушення ниркової функції (у тому числі гостра ниркова недостатність) у схильних до цього пацієнтів, особливо при застосуванні в комбінації з лікарськими засобами, що також діють на цю систему. Подвійна блокада РААС, наприклад, при додаванні інгібітору АПФ до АРА II, не рекомендується для пацієнтів з уже контрольованим артеріальним тиском і повинна обмежуватися окремими випадками при посиленому контролі функції нирок (у тому числі періодичний контроль вмісту калію та концентрації креатиніну в плазмі крові).

Інші захворювання, що характеризуються активацією РААС:
У пацієнтів, судинний тонус та ниркова функція яких залежать переважно від активності РААС (наприклад, пацієнти з хронічною серцевою недостатністю або хворобою нирок, у тому числі стенозом ниркової артерії), застосування лікарських засобів, що діють на цю систему, таких як телмісартан, було асоційовано з виникненням гострої артеріальної гіпотензії, гіперазотемії, олігурії або рідко – з гострою нирковою недостатністю (див. розділ «Побічна дія»).

Первинний гіперальдостеронізм:
Пацієнти з первинним гіперальдостеронізмом, як правило, не відповідають на лікування гіпотензивними засобами, дія яких проявляється пригніченням РААС. У зв'язку з цим застосування препарату Телмісартан у цих випадках не рекомендується.

Стеноз аортального та мітрального клапана, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія (ГЗКМП):
Як і щодо інших судиннорозширювальних засобів, для пацієнтів з аортальним та мітральним стенозом або ГЗКМП показано дотримання особливих запобіжних заходів.

Гіперкаліємія:
Застосування лікарських засобів, що діють на РААС, може спричинити гіперкаліємію. Для пацієнтів похилого віку, пацієнтів з нирковою недостатністю, пацієнтів з цукровим діабетом і також з артеріальною гіпертензією та ішемічною хворобою серця (ІХС), пацієнтів, які отримують супутню терапію лікарськими засобами, які можуть викликати підвищення вмісту калію та/або пацієнтів із супутнім захворюванням, гіперкаліємія може призвести до смерті.

Перед розглядом можливості супутнього застосування лікарських засобів, що діють на РААС, слід оцінити співвідношення «користь-ризик».

Основними факторами ризику, які слід враховувати, є:
Цукровий діабет, ниркова недостатність, вік (пацієнти віком від 70 років);
Комбінація з одним або більше лікарським засобом, що діє на РААС та/або підвищення вмісту калію у сироватці крові. Лікарськими засобами або терапевтичними класами лікарських засобів, які можуть викликати гіперкаліємію, є замінники солі, що містять калій, калійзберігаючі діуретики, інгібітори АПФ, АРА II, НПЗП, у тому числі селективні інгібітори ЦОГ-2, гепарин, імунодепресанти (цикло ;
Інтеркурентні захворювання, особливо дегідратація, гостра серцева недостатність, метаболічний ацидоз, порушення ниркової функції, різке погіршення стану нирок (наприклад, інфекційні захворювання), синдром цитолізу (наприклад, гостра ішемія кінцівок, рабдоміоліз, тяжка травма).

Для пацієнтів групи ризику рекомендовано регулярний контроль вмісту калію у сироватці крові (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).

У пацієнтів з цукровим діабетом та додатковим серцево-судинним ризиком, наприклад, у пацієнтів з цукровим діабетом та ІХС у разі застосування гіпотензивних засобів, таких як АРА II або інгібітори АПФ, може підвищуватись ризик фатального інфаркту міокарда та раптової серцево-судинної смерті.

У пацієнтів з цукровим діабетом ІХС може протікати безсимптомно і тому може бути не діагностовано. У пацієнтів з цукровим діабетом перед початком застосування препарату Телмісартан для виявлення та лікування ІХС слід проводити відповідні діагностичні дослідження, у тому числі пробу з фізичним навантаженням.

В якості альтернативи препарат Телмісартан може застосовуватися в комбінації з тіазидними діуретиками, такими як гідрохлортіазид, які додатково мають антигіпертензивний ефект.

Расові відмінності:
Як зазначено для інгібіторів АПФ, телмісартан та інші АРА II, мабуть, менш ефективно знижують АТ у пацієнтів негроїдної раси, ніж у представників інших рас, можливо, внаслідок більшої схильності до зниження активності реніну у популяції пацієнтів негроїдної раси, пацієнтів з цукровим діабетом і також з артеріальною гіпертензією та ІХС.

Інше:
Як і при застосуванні інших гіпотензивних засобів надмірне зниження рівня артеріального тиску у пацієнтів з ішемічною кардіоміопатією або ішемічною хворобою серця може призводити до розвитку інфаркту міокарда або інсульту.

Вплив на керування транспортними засобами та механізмами:
Спеціальних досліджень впливу препарату на здатність керування автотранспортом та на роботу з технікою не проводилося. Необхідно бути обережними при керуванні транспортними засобами, а також при роботі з технікою (ризик розвитку запаморочення та сонливості).
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину незалежно від часу прийому їжі.

• Артеріальна гіпертензія:
Початкова рекомендована доза становить 1 таблетка (40 мг) препарату Телмісартан один раз на добу. У деяких пацієнтів може бути ефективним прийом 20 мг телмісартану на добу. Дозу 20 мг можна отримати шляхом поділу таблетки 40 мг навпіл за ризиком. У випадках, коли терапевтичний ефект не досягається, максимальна доза препарату Телмісартан може бути збільшена до 80 мг один раз на добу. В якості альтернативи препарат можна приймати у поєднанні з тіазидними діуретиками, наприклад, гідрохлортіазидом, який при сумісному застосуванні з телмісартаном чинив додаткову антигіпертензивну дію. При необхідності збільшення дози слід враховувати, що максимальний антигіпертензивний ефект зазвичай розвивається через 4-8 тижнів після початку лікування (див. розділ "Фармакодинаміка").

• Зниження серцево-судинної захворюваності та смертності:
Рекомендована доза – 1 таблетка препарату Телмісартан 80 мг один раз на добу. Рекомендується регулярний контроль АТ і, у разі потреби, коригування дози препаратів, що знижують АТ.

Ниркова недостатність:
Для пацієнтів з легким та помірним порушенням функції нирок корекція дози не потрібна. Досвід застосування телмісартану у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю або пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, обмежений. Цим пацієнтам рекомендована нижча початкова доза – 20 мг на добу (див. розділ «Особливі вказівки»).

Печінкова недостатність:
У пацієнтів з легкими та помірними порушеннями функції печінки (клас А та В за класифікацією Чайлд-П'ю відповідно) добова доза препарату Телмісартан не повинна перевищувати 40 мг. У пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки (клас З класифікації Чайлд-П'ю) застосування препарату протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).

Пацієнти похилого віку:
Для пацієнтів похилого віку не потрібно коригувати дозу.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу тему

Інформація щодо даного товару


Товар Телмисартан таб 80 мг 28 шт производится компанией ОЗОН. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Телмисартан таб 80 мг 28 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Телмисартан таб 80 мг 28 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Микардис таб 40мг 28 шт Микардис таб 40мг 28 шт, Микардис таб 80мг 28 шт Микардис таб 80мг 28 шт, Телзап таб 40мг 30 шт Телзап таб 40мг 30 шт, Телзап таб 40мг 90 шт Телзап таб 40мг 90 шт, Телзап таб 80мг 30 шт Телзап таб 80мг 30 шт, Телзап таб 80мг 90 шт Телзап таб 80мг 90 шт, Телмисартан-СЗ таб 80 мг 28 шт Телмисартан-СЗ таб 80 мг 28 шт, Телмисартан таб 40 мг 14 шт Телмисартан таб 40 мг 14 шт, Телмиста таб 40мг 28 шт Телмиста таб 40мг 28 шт, Телмиста таб 40мг 84 шт Телмиста таб 40мг 84 шт, Телмиста таб 80мг 28 шт Телмиста таб 80мг 28 шт, Телмиста таб 80мг 84 шт Телмиста таб 80мг 84 шт, Телпрес таб 20мг 28 шт Телпрес таб 20мг 28 шт, Телпрес таб 40мг 28 шт Телпрес таб 40мг 28 шт, Телпрес таб 40мг 56 шт Телпрес таб 40мг 56 шт, Телпрес таб 40мг 98 шт Телпрес таб 40мг 98 шт, Телпрес таб 80мг 28 шт Телпрес таб 80мг 28 шт, Телпрес таб 80мг 56 шт Телпрес таб 80мг 56 шт, Телпрес таб 80мг 98 шт Телпрес таб 80мг 98 шт, Телсартан таб. 40мг 30 шт Телсартан таб. 40мг 30 шт, Телсартан таб. 80мг 30 шт Телсартан таб. 80мг 30 шт.

(23844)
Отзывы
Пока нет комментариев
Написать отзыв
Имя*
Email
Введите комментарий*