Телмисартан-СЗ таб 40 мг 30 шт
Топ продаж
Суперцена
Телмисартан-СЗ таблетки є антагоністом рецепторів ангіотензину II, який знижує артеріальний тиск у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Ефект препарату зберігається протягом 24-48 годин після прийому. Препарат не пригнічує ангіотензинперетворюючий фермент, тому посилення побічних ефектів, що викликаються брадикініном, не очікується. Телмисартан метаболізується шляхом кон'югування з глюкуроновою кислотою та виводиться через кишечник у незміненому вигляді. Корекція доз не потрібна у пацієнтів з нирковою недостатністю, а у пацієнтів з легкими та помірними порушеннями функції печінки добова доза не повинна перевищувати 40 мг.
Телмисартан-СЗ таб 40 мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: телмісартан – 40 мг;
Допоміжні речовини:
Натрію гідроксид – 3,4 мг; повідон До 30 (полівінілпіролідон середньомолекулярний) -12,0 мг; меглюмін -12,0 мг; манітол -165,2 мг; магнію стеарат – 2,4 мг; тальк – 5,0 мг.
Опис:
Пігулки білого або майже білого кольору, круглі, плоскоциліндричні з фаскою та ризиком.
Форма випуску:
Пігулки 40 мг. По 10 таблеток у контурну коміркову упаковку. 3 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до активної речовини чи допоміжних компонентів препарату;
Вагітність;
Період годування груддю;
Обструктивні захворювання жовчовивідних шляхів;
Тяжкі порушення функції печінки (клас С за шкалою Чайлд-П'ю);
Одночасне застосування препарату Телмісартан-СЗ з аліскіреном у пацієнтів з цукровим діабетом або нирковою недостатністю (швидкість клубочкової фільтрації (СКФ) < 60 мл/хв/1,73 мл/хв/м2 площі поверхні тіла);
Вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).
З обережністю:
Двосторонній стеноз ниркових артерій чи стеноз артерії єдиної нирки;
Порушення функції печінки та/або нирок (див. розділ «Особливі вказівки»);
зниження обсягу циркулюючої крові (ОЦК) внаслідок попередньої діуретичної терапії, обмеження прийому кухонної солі, діареї або блювання;
Гіпонатріємія;
Гіперкаліємія;
стани після трансплантації нирки (досвід застосування відсутня);
Хронічна серцева недостатність;
Стеноз аортального та мітрального клапана;
Гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія;
Первинний альдостеронізм (ефективність та безпека не встановлені);
Гемодіаліз.
Дозування40 мг
Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія;
Зниження серцево-судинної захворюваності та смертності у пацієнтів віком 55 років і старше з високим ризиком серцево-судинних захворювань.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиТелмісартан може підвищувати антигіпертензивний ефект інших гіпотезивних засобів. Інші види взаємодій, мають клінічну значимість, не виявлено.
Одночасне застосування з дигоксином, варфарином, гідрохлортіазидом, глібенкламідом, ібупрофеном, парацетамолом, симвастатином та амлодипіном не призводить до клінічно значущої взаємодії. Відмічено збільшення середньої концентрації дигоксину в плазмі в середньому на 20% (в одному випадку на 39%). При одночасному застосуванні телмісартану та дигоксину доцільно періодичне визначення концентрації дигоксину в крові.
При одночасному застосуванні телмісартану та раміприлу спостерігалося підвищення AUC0 24 та Ст1)! раміприлу та раміприлату в 2,5 рази. Клінічна значимість цього явища встановлено.
При одночасному застосуванні інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) і препаратів літію відзначалося оборотне збільшення концентрації літію в крові, що супроводжується токсичною дією. У поодиноких випадках подібні зміни зареєстровані при призначенні антагоністів рецепторів ангіотензину II. При одночасному застосуванні препаратів літію та антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ рекомендується проводити визначення концентрації літію в крові.
Лікування нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП), включаючи ацетилсаліцилову кислоту як протизапальний засіб (більше 3 г/добу), інгібітори циклооксигенази-2 (ЦОГ-2] і неселективні НПЗП, може викликати розвиток гострої ниркової недостатності. ренін-ангіотензин-альдостеронову систему (РААС), можуть мати синергічний ефект.У пацієнтів, які отримують НПЗП та телмісартан, на початку лікування повинен бути компенсований ОЦК і проведено контроль функції нирок.
Зниження ефекту гіпотензивних засобів, таких як телмісартан, шляхом інгібування судинорозширювального ефекту простагландинів відзначалося при сумісному лікуванні з нестероїдними протизапальними засобами. Протипоказано одночасне застосування з аліскіреном у пацієнтів з цукровим діабетом або помірною та тяжкою нирковою недостатністю (ШКФ < 60 мл/хв/1,73 мл/хв/м2 площі поверхні тіла).
Застосування інгібіторів АПФ та АРА II у пацієнтів із діабетичною нефропатією протипоказане.
При одночасному застосуванні з інгібіторами АПФ, калійзберігаючими діуретиками (спіронолактон, еплеренон, тріамтерен або амілорид), імуносупресорами (циклоспорин або такролімус), триметопримом та іншими лікарськими засобами, здатними підвищувати вміст калію в сироватці крові, нирковою недостатністю, підвищується ризик розвитку гіперкаліємії. Необхідний регулярний контроль вмісту калію у сироватці крові. Спільне застосування не рекомендується.
ПередозуванняВипадки передозування не виявлено.
Симптоми: виражене зниження артеріального тиску, тахікардія, брадикардія.
Лікування: симптоматична терапія, гемодіаліз неефективний.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Антагоніст рецепторів ангіотензину II Код АТХ [С09СА07]
Фармакодинаміка:
Телмісартан – специфічний антагоніст рецепторів ангіотензину II (тип АТ,), ефективний при пероральному прийомі. Має високу спорідненість до підтипу Ат, рецепторів ангіотензину II, через які реалізується дія ангіотензину II. Витісняє ангіотензин II із зв'язку з рецептором, не маючи дії агоніста щодо цього рецептора.
Телмісартан зв'язується лише з підтипом АТ, рецепторів ангіотензину ІІ. Зв'язок має тривалий характер. Не має спорідненості до інших рецепторів, у тому числі до рецептора АТ2 та інших, менш вивчених рецепторів ангіотензину. Функціональне значення цих рецепторів, а також ефект їхньої можливої надмірної стимуляції ангіотензином II, концентрація якого збільшується при призначенні телмісартану, не вивчені. Знижує концентрацію альдостерону в крові, не інгібує ренін у плазмі та не блокує іонні канали. Телмісартан не пригнічує ангіотензинперетворюючий фермент (кініназа II) (фермент, який також руйнує брадикінін). Тому посилення побічних ефектів, що викликаються брадикініном, не очікується.
У пацієнтів телмісартан у дозі 80 мг повністю блокує гіпертензивну дію ангіотензину ІІ. Початок антигіпертензивної дії відзначається протягом 3 годин після першого прийому телмісартану. Дія препарату зберігається протягом 24 годин та залишається значущою до 48 годин. Виражений антигіпертензивний ефект зазвичай розвивається через 4-8 тижнів після регулярного вживання.
У пацієнтів з артеріальною гіпертензією телмісартан знижує систолічний та діастолічний артеріальний тиск (АТ), не впливаючи на частоту серцевих скорочень (ЧСС).
У разі різкого скасування телмісартану АТ поступово повертається до вихідного рівня без розвитку синдрому «скасування».
Фармакокінетика:
При прийомі внутрішньо швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Біодоступність – 50 %. При прийомі одночасно з їжею зниження AUC (площа під кривою "концентрація-час") коливається від 6% (при дозі 40 мг) до 19% (при дозі 160 мг). Через 3 години після прийому концентрація в плазмі вирівнюється, незалежно від часу прийому їжі. Спостерігається різниця у плазмових концентраціях у чоловіків та жінок. Стах (максимальна концентрація) та AUC були приблизно у 3 та 2 рази, відповідно, вище у жінок у порівнянні з чоловіками без значного впливу на ефективність.
Зв'язок із білками плазми крові – 99,5 %, в основному з альбуміном та альфа-1 глікопротеїном. Середнє значення видимого обсягу розподілу у рівноважній концентрації-500 л. Метаболізується шляхом кон'югування з глюкуроновою кислотою. Метаболіти фармакологічно неактивні. Період напіввиведення – понад 20 год. Виводиться через кишечник у незміненому вигляді, виведення нирками - менше 2 % від прийнятої дози
. відрізняється від молодих пацієнтів. Корекція доз не потрібна.
Пацієнти з нирковою недостатністю
Зміна дози у пацієнтів з нирковою недостатністю не потрібна, включаючи пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі. Телмісартан не видаляється за допомогою гемодіалізу.
Пацієнти з печінковою недостатністю
У пацієнтів з легкими та помірними порушеннями функції печінки (клас А та В за шкалою Чайлд-П'ю) добова доза препарату не повинна перевищувати 40 мг. Застосування у
педіатрії
. прийому телмісартану в дозі 1 мг/кг або 2 мг/кг протягом 4 тижнів, загалом, можна порівняти з даними, отриманими при лікуванні дорослих, і підтверджують нелінійність фармакокінетики телмісартану, особливо щодо С.
Вагітність та годування груддюЗастосування препарату Телмісартан-СЗ протипоказане під час вагітності. Застосування антагоністів рецепторів ангіотензину II під час першого триместру вагітності не рекомендується, ці препарати слід призначати під час вагітності. При діагностуванні вагітності прийом препарату слід негайно припинити. За потреби має призначатися альтернативна терапія (інші класи гіпотензивних препаратів, дозволених для застосування під час вагітності).
Застосування антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ під час другого та третього триместрів вагітності протипоказане.
У доклінічних дослідженнях телмісартану тератогенних впливів виявлено не було, але встановлено фетотоксичність. Відомо, що вплив антагоністів рецепторів ангіотензину II під час другого та третього триместрів вагітності викликає у людини фетотоксичність (зниження функції нирок, олігогідроамніон, уповільнення осифікації черепа), а також неонатальну токсичність (ниркова недостатність, гіпотензія, гіперкалієм). Пацієнткам, які планують вагітність, слід призначати альтернативну терапію. Якщо лікування антагоністами рецепторів ангіотензину ІІ відбувалося під час другого триместру вагітності, рекомендується оцінка ультразвуковим методом функції нирок та стану черепа у плода.
Новонароджені, матері яких отримували антагоністи рецепторів ангіотензину II, повинні ретельно спостерігатися щодо гіпотензії.
Терапія препаратом Телмісартан-СЗ протипоказана у період грудного вигодовування.
Дослідження впливу фертильність не проводилися.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаВипадки побічних ефектів, що спостерігаються, не корелювали зі статтю, віком або расовою приналежністю пацієнтів.
Класифікація частоти розвитку побічних ефектів Всесвітньої організації охорони здоров'я: дуже часто >1/10, часто від >1/100 до <1/10, нечасто від >1/1000 до <1/100, рідко від >1/10000 до <1/1000, дуже рідко < 1/10000, частота невідома може бути оцінена з урахуванням наявних даних.
Інфекції: нечасто: інфекції сечових шляхів (включаючи цистит), інфекції верхніх дихальних шляхів; рідко: тромбоцитопенія; частота невідома: еозинофілія.
З боку центральної нервової системи: нечасто безсоння, сонливість, депресія, вертиго; рідко: непритомність, тривога.
З боку органу зору: рідко: зорові розлади.
Серцево-судинна система: нечасто: брадикардія, виражене зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія; рідко: тахікардія.
З боку дихальної системи: нечасто: задишка, кашель.
З боку системи травлення: нечасто: біль у животі, діарея, диспепсія, метеоризм, блювання; рідко: сухість у роті, дискомфорт у ділянці шлунка, порушення функції печінки/захворювання печінки' (*за результатами постмаркетингових спостережень, у більшості випадків порушення функції печінки/захворювання печінки були виявлені у пацієнтів Японії).
Алергічні реакції: нечасто: свербіж шкіри, висипання, гіпергідроз; рідко: підвищена чутливість (еритема, ангіоневротичний набряк), екзема, ангіоневротичний набряк (зі смертельним наслідком), лікарський висип, токсичний висип; частота невідома: анафілактичні реакції, кропив'янка.
З боку опорно-рухового апарату: нечасто: міалгія, біль у спині, спазми м'язів (судоми литкових м'язів); рідко: артралгія, біль у нижніх кінцівках; частота невідома: біль у сухожиллях (симптоми, схожі на прояв тендиніту).
З боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто: порушення функції нирок, включаючи гостру недостатність нирок.
Загальні: нечасто: біль у грудній клітці, загальна слабість; рідко: грипоподібний синдром.
Лабораторні показники: нечасто: гіперкаліємія; підвищення концентрації креатиніну в крові; рідко: підвищення концентрації сечової кислоти в крові, підвищення активності «печінкових» ферментів, підвищення активності креатинфосфокінази (КФК), зниження гемоглобіну, гіпоглікемія (у пацієнтів із цукровим діабетом);
У постмаркетинговому періоді застосування телмісартану відзначали: дуже рідко: інтерстиціальна хвороба легень (причинно-наслідковий зв'язок не встановлено).
особливі вказівкиУ деяких пацієнтів унаслідок пригнічення РААС, особливо при застосуванні комбінації засобів, що діють на цю систему, порушується функція нирок (включаючи гостру ниркову недостатність). Тому терапія, що супроводжується подібною подвійною блокадою РААС (наприклад, при додаванні іАПФ або прямого інгібітору реніну - аліскірену до АРА II), повинна проводитися строго індивідуально та при ретельному контролі функції нирок (у тому числі періодичний моніторинг вмісту калію та креатиніну у сироватці крові).
У випадках залежності судинного тонусу та функції нирок переважно від активності РААС (наприклад, у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю або захворюваннями нирок, у тому числі при двосторонньому стенозі ниркових артерій, або стенозі артерії єдиної нирки), призначення препаратів, що впливають на цю систему. , може супроводжуватися розвитком гострої артеріальної гіпотензії, гіперазотемії, олігурії, та, в окремих випадках, гострої ниркової недостатності.
Грунтуючись на досвіді застосування інших засобів, що впливають на РААС, при сумісному застосуванні препарату Телмісартан-СЗ та калійзберігаючих діуретиків, калійвмісних добавок, калійвмісної харчової солі, інших засобів, що підвищують вміст калію в крові (наприклад, гепарину), слід контролювати цей показник у пацієнтів.
У пацієнтів з цукровим діабетом та додатковим серцево-судинним ризиком, наприклад, у пацієнтів з цукровим діабетом та ішемічною хворобою серця (ІХС), у разі застосування препаратів, що знижують артеріальний тиск, таких як антагоністи рецепторів ангіотензину II (АРА II) або інгібітори АПФ, може підвищуватися ризик фатального інфаркту міокарда та раптової серцево-судинної смерті. У пацієнтів із цукровим діабетом ІХС може протікати безсимптомно і тому може бути недіагностованою. У пацієнтів з цукровим діабетом перед початком застосування препарату Телмісартан-СЗ для виявлення та лікування ІХС слід проводити відповідні діагностичні дослідження, у тому числі пробу з фізичним навантаженням.
В якості альтернативи препарат Телмісартан-СЗ може застосовуватися в комбінації з тіазидними діуретиками, такими як гідрохлортіазид, які додатково мають антигіпертензивний ефект.
У пацієнтів з первинним альдостеронізмом гіпотензивні лікарські препарати, механізм дії яких полягає в інгібуванні ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, як правило, неефективні. Необхідно бути обережними при застосуванні препарату Телмісартан-СЗ (так само як і інших вазодилататорів) у пацієнтів з аортальним і мітральним стенозом, або при гіпертрофічній обструктивній кардіоміопатії.
Телмісартан виводиться головним чином із жовчю. У пацієнтів з обструктивними захворюваннями жовчних шляхів або печінковою недостатністю очікується зменшення кліренсу препарату.
У пацієнтів з тяжким ступенем артеріальної гіпертензії доза телмісартану 160 мг/добу та в комбінації з гідрохлортіазидом 12,5-25 мг була добре переносима та ефективна.
Порушення функції печінки при призначенні телмісартану здебільшого спостерігалися у жителів Японії.
У пацієнтів зі зниженням ОЦК та/або вмісту натрію внаслідок попередньої діуретичної терапії, обмеження прийому кухонної солі, діареї або блювання може виникати симптоматична артеріальна гіпотензія, особливо після першого прийому препарату Телмісартан-СЗ. Подібні стани мають бути усунені до його прийому. Дефіцит рідини та/або натрію повинен бути усунений до початку прийому препарату Телмісартан-СЗ.
Телмісартан-СЗ менш ефективний у пацієнтів негроїдної раси.
Вплив керувати транспортом та іншими механізмами
Спеціальних клінічних досліджень впливу препарату Телмісартан-СЗ на здатність керувати автотранспортом та механізмами не проводились. Однак при керуванні автотранспортом та роботі з механізмами слід брати до уваги можливість розвитку запаморочення та сонливості, що вимагає дотримання обережності.
Умови зберіганняЗберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від часу їди.
• Артеріальна гіпертензія:
Початкова рекомендована доза препарату Телмісартан становить 1 таблетка (40 мг) один раз на добу. У випадках, коли терапевтичний ефект не досягається, максимальна рекомендована доза препарату Телмісартан може бути збільшена до 80 мг один раз на добу. При вирішенні питання збільшення дози слід брати до уваги, що максимальний антигіпертензивний ефект зазвичай досягається протягом 4-8 тижнів після початку лікування.
• Зниження серцево-судинної захворюваності та смертності:
Рекомендована доза – 1 таблетка препарату Телмісартан-СЗ 80 мг, 1 раз на добу. У початковий період лікування може бути потрібна додаткова корекція АТ.
Порушення функції нирок:
У пацієнтів з нирковою недостатністю, у тому числі у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, не потрібно коригувати режим дозування. У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю та які знаходяться на гемодіалізі обмежений досвід застосування препарату, рекомендується розпочинати терапію з початкової дози 20 мг (1/2 таблетки по 40 мг).
Порушення функції печінки:
У пацієнтів з легкими та помірними порушеннями функції печінки (клас А та В за шкалою Чайлд-П'ю відповідно) добова доза препарату Телмісартан-СЗ не повинна перевищувати 40 мг.
Літні пацієнти:
Режим дозування не потребує змін.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Телмисартан-СЗ таб 40 мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: телмісартан – 40 мг;
Допоміжні речовини:
Натрію гідроксид – 3,4 мг; повідон До 30 (полівінілпіролідон середньомолекулярний) -12,0 мг; меглюмін -12,0 мг; манітол -165,2 мг; магнію стеарат – 2,4 мг; тальк – 5,0 мг.
Опис:
Пігулки білого або майже білого кольору, круглі, плоскоциліндричні з фаскою та ризиком.
Форма випуску:
Пігулки 40 мг. По 10 таблеток у контурну коміркову упаковку. 3 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до активної речовини чи допоміжних компонентів препарату;
Вагітність;
Період годування груддю;
Обструктивні захворювання жовчовивідних шляхів;
Тяжкі порушення функції печінки (клас С за шкалою Чайлд-П'ю);
Одночасне застосування препарату Телмісартан-СЗ з аліскіреном у пацієнтів з цукровим діабетом або нирковою недостатністю (швидкість клубочкової фільтрації (СКФ) < 60 мл/хв/1,73 мл/хв/м2 площі поверхні тіла);
Вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).
З обережністю:
Двосторонній стеноз ниркових артерій чи стеноз артерії єдиної нирки;
Порушення функції печінки та/або нирок (див. розділ «Особливі вказівки»);
зниження обсягу циркулюючої крові (ОЦК) внаслідок попередньої діуретичної терапії, обмеження прийому кухонної солі, діареї або блювання;
Гіпонатріємія;
Гіперкаліємія;
стани після трансплантації нирки (досвід застосування відсутня);
Хронічна серцева недостатність;
Стеноз аортального та мітрального клапана;
Гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія;
Первинний альдостеронізм (ефективність та безпека не встановлені);
Гемодіаліз.
Дозування40 мг
Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія;
Зниження серцево-судинної захворюваності та смертності у пацієнтів віком 55 років і старше з високим ризиком серцево-судинних захворювань.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиТелмісартан може підвищувати антигіпертензивний ефект інших гіпотезивних засобів. Інші види взаємодій, мають клінічну значимість, не виявлено.
Одночасне застосування з дигоксином, варфарином, гідрохлортіазидом, глібенкламідом, ібупрофеном, парацетамолом, симвастатином та амлодипіном не призводить до клінічно значущої взаємодії. Відмічено збільшення середньої концентрації дигоксину в плазмі в середньому на 20% (в одному випадку на 39%). При одночасному застосуванні телмісартану та дигоксину доцільно періодичне визначення концентрації дигоксину в крові.
При одночасному застосуванні телмісартану та раміприлу спостерігалося підвищення AUC0 24 та Ст1)! раміприлу та раміприлату в 2,5 рази. Клінічна значимість цього явища встановлено.
При одночасному застосуванні інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) і препаратів літію відзначалося оборотне збільшення концентрації літію в крові, що супроводжується токсичною дією. У поодиноких випадках подібні зміни зареєстровані при призначенні антагоністів рецепторів ангіотензину II. При одночасному застосуванні препаратів літію та антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ рекомендується проводити визначення концентрації літію в крові.
Лікування нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП), включаючи ацетилсаліцилову кислоту як протизапальний засіб (більше 3 г/добу), інгібітори циклооксигенази-2 (ЦОГ-2] і неселективні НПЗП, може викликати розвиток гострої ниркової недостатності. ренін-ангіотензин-альдостеронову систему (РААС), можуть мати синергічний ефект.У пацієнтів, які отримують НПЗП та телмісартан, на початку лікування повинен бути компенсований ОЦК і проведено контроль функції нирок.
Зниження ефекту гіпотензивних засобів, таких як телмісартан, шляхом інгібування судинорозширювального ефекту простагландинів відзначалося при сумісному лікуванні з нестероїдними протизапальними засобами. Протипоказано одночасне застосування з аліскіреном у пацієнтів з цукровим діабетом або помірною та тяжкою нирковою недостатністю (ШКФ < 60 мл/хв/1,73 мл/хв/м2 площі поверхні тіла).
Застосування інгібіторів АПФ та АРА II у пацієнтів із діабетичною нефропатією протипоказане.
При одночасному застосуванні з інгібіторами АПФ, калійзберігаючими діуретиками (спіронолактон, еплеренон, тріамтерен або амілорид), імуносупресорами (циклоспорин або такролімус), триметопримом та іншими лікарськими засобами, здатними підвищувати вміст калію в сироватці крові, нирковою недостатністю, підвищується ризик розвитку гіперкаліємії. Необхідний регулярний контроль вмісту калію у сироватці крові. Спільне застосування не рекомендується.
ПередозуванняВипадки передозування не виявлено.
Симптоми: виражене зниження артеріального тиску, тахікардія, брадикардія.
Лікування: симптоматична терапія, гемодіаліз неефективний.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Антагоніст рецепторів ангіотензину II Код АТХ [С09СА07]
Фармакодинаміка:
Телмісартан – специфічний антагоніст рецепторів ангіотензину II (тип АТ,), ефективний при пероральному прийомі. Має високу спорідненість до підтипу Ат, рецепторів ангіотензину II, через які реалізується дія ангіотензину II. Витісняє ангіотензин II із зв'язку з рецептором, не маючи дії агоніста щодо цього рецептора.
Телмісартан зв'язується лише з підтипом АТ, рецепторів ангіотензину ІІ. Зв'язок має тривалий характер. Не має спорідненості до інших рецепторів, у тому числі до рецептора АТ2 та інших, менш вивчених рецепторів ангіотензину. Функціональне значення цих рецепторів, а також ефект їхньої можливої надмірної стимуляції ангіотензином II, концентрація якого збільшується при призначенні телмісартану, не вивчені. Знижує концентрацію альдостерону в крові, не інгібує ренін у плазмі та не блокує іонні канали. Телмісартан не пригнічує ангіотензинперетворюючий фермент (кініназа II) (фермент, який також руйнує брадикінін). Тому посилення побічних ефектів, що викликаються брадикініном, не очікується.
У пацієнтів телмісартан у дозі 80 мг повністю блокує гіпертензивну дію ангіотензину ІІ. Початок антигіпертензивної дії відзначається протягом 3 годин після першого прийому телмісартану. Дія препарату зберігається протягом 24 годин та залишається значущою до 48 годин. Виражений антигіпертензивний ефект зазвичай розвивається через 4-8 тижнів після регулярного вживання.
У пацієнтів з артеріальною гіпертензією телмісартан знижує систолічний та діастолічний артеріальний тиск (АТ), не впливаючи на частоту серцевих скорочень (ЧСС).
У разі різкого скасування телмісартану АТ поступово повертається до вихідного рівня без розвитку синдрому «скасування».
Фармакокінетика:
При прийомі внутрішньо швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Біодоступність – 50 %. При прийомі одночасно з їжею зниження AUC (площа під кривою "концентрація-час") коливається від 6% (при дозі 40 мг) до 19% (при дозі 160 мг). Через 3 години після прийому концентрація в плазмі вирівнюється, незалежно від часу прийому їжі. Спостерігається різниця у плазмових концентраціях у чоловіків та жінок. Стах (максимальна концентрація) та AUC були приблизно у 3 та 2 рази, відповідно, вище у жінок у порівнянні з чоловіками без значного впливу на ефективність.
Зв'язок із білками плазми крові – 99,5 %, в основному з альбуміном та альфа-1 глікопротеїном. Середнє значення видимого обсягу розподілу у рівноважній концентрації-500 л. Метаболізується шляхом кон'югування з глюкуроновою кислотою. Метаболіти фармакологічно неактивні. Період напіввиведення – понад 20 год. Виводиться через кишечник у незміненому вигляді, виведення нирками - менше 2 % від прийнятої дози
. відрізняється від молодих пацієнтів. Корекція доз не потрібна.
Пацієнти з нирковою недостатністю
Зміна дози у пацієнтів з нирковою недостатністю не потрібна, включаючи пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі. Телмісартан не видаляється за допомогою гемодіалізу.
Пацієнти з печінковою недостатністю
У пацієнтів з легкими та помірними порушеннями функції печінки (клас А та В за шкалою Чайлд-П'ю) добова доза препарату не повинна перевищувати 40 мг. Застосування у
педіатрії
. прийому телмісартану в дозі 1 мг/кг або 2 мг/кг протягом 4 тижнів, загалом, можна порівняти з даними, отриманими при лікуванні дорослих, і підтверджують нелінійність фармакокінетики телмісартану, особливо щодо С.
Вагітність та годування груддюЗастосування препарату Телмісартан-СЗ протипоказане під час вагітності. Застосування антагоністів рецепторів ангіотензину II під час першого триместру вагітності не рекомендується, ці препарати слід призначати під час вагітності. При діагностуванні вагітності прийом препарату слід негайно припинити. За потреби має призначатися альтернативна терапія (інші класи гіпотензивних препаратів, дозволених для застосування під час вагітності).
Застосування антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ під час другого та третього триместрів вагітності протипоказане.
У доклінічних дослідженнях телмісартану тератогенних впливів виявлено не було, але встановлено фетотоксичність. Відомо, що вплив антагоністів рецепторів ангіотензину II під час другого та третього триместрів вагітності викликає у людини фетотоксичність (зниження функції нирок, олігогідроамніон, уповільнення осифікації черепа), а також неонатальну токсичність (ниркова недостатність, гіпотензія, гіперкалієм). Пацієнткам, які планують вагітність, слід призначати альтернативну терапію. Якщо лікування антагоністами рецепторів ангіотензину ІІ відбувалося під час другого триместру вагітності, рекомендується оцінка ультразвуковим методом функції нирок та стану черепа у плода.
Новонароджені, матері яких отримували антагоністи рецепторів ангіотензину II, повинні ретельно спостерігатися щодо гіпотензії.
Терапія препаратом Телмісартан-СЗ протипоказана у період грудного вигодовування.
Дослідження впливу фертильність не проводилися.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаВипадки побічних ефектів, що спостерігаються, не корелювали зі статтю, віком або расовою приналежністю пацієнтів.
Класифікація частоти розвитку побічних ефектів Всесвітньої організації охорони здоров'я: дуже часто >1/10, часто від >1/100 до <1/10, нечасто від >1/1000 до <1/100, рідко від >1/10000 до <1/1000, дуже рідко < 1/10000, частота невідома може бути оцінена з урахуванням наявних даних.
Інфекції: нечасто: інфекції сечових шляхів (включаючи цистит), інфекції верхніх дихальних шляхів; рідко: тромбоцитопенія; частота невідома: еозинофілія.
З боку центральної нервової системи: нечасто безсоння, сонливість, депресія, вертиго; рідко: непритомність, тривога.
З боку органу зору: рідко: зорові розлади.
Серцево-судинна система: нечасто: брадикардія, виражене зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія; рідко: тахікардія.
З боку дихальної системи: нечасто: задишка, кашель.
З боку системи травлення: нечасто: біль у животі, діарея, диспепсія, метеоризм, блювання; рідко: сухість у роті, дискомфорт у ділянці шлунка, порушення функції печінки/захворювання печінки' (*за результатами постмаркетингових спостережень, у більшості випадків порушення функції печінки/захворювання печінки були виявлені у пацієнтів Японії).
Алергічні реакції: нечасто: свербіж шкіри, висипання, гіпергідроз; рідко: підвищена чутливість (еритема, ангіоневротичний набряк), екзема, ангіоневротичний набряк (зі смертельним наслідком), лікарський висип, токсичний висип; частота невідома: анафілактичні реакції, кропив'янка.
З боку опорно-рухового апарату: нечасто: міалгія, біль у спині, спазми м'язів (судоми литкових м'язів); рідко: артралгія, біль у нижніх кінцівках; частота невідома: біль у сухожиллях (симптоми, схожі на прояв тендиніту).
З боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто: порушення функції нирок, включаючи гостру недостатність нирок.
Загальні: нечасто: біль у грудній клітці, загальна слабість; рідко: грипоподібний синдром.
Лабораторні показники: нечасто: гіперкаліємія; підвищення концентрації креатиніну в крові; рідко: підвищення концентрації сечової кислоти в крові, підвищення активності «печінкових» ферментів, підвищення активності креатинфосфокінази (КФК), зниження гемоглобіну, гіпоглікемія (у пацієнтів із цукровим діабетом);
У постмаркетинговому періоді застосування телмісартану відзначали: дуже рідко: інтерстиціальна хвороба легень (причинно-наслідковий зв'язок не встановлено).
особливі вказівкиУ деяких пацієнтів унаслідок пригнічення РААС, особливо при застосуванні комбінації засобів, що діють на цю систему, порушується функція нирок (включаючи гостру ниркову недостатність). Тому терапія, що супроводжується подібною подвійною блокадою РААС (наприклад, при додаванні іАПФ або прямого інгібітору реніну - аліскірену до АРА II), повинна проводитися строго індивідуально та при ретельному контролі функції нирок (у тому числі періодичний моніторинг вмісту калію та креатиніну у сироватці крові).
У випадках залежності судинного тонусу та функції нирок переважно від активності РААС (наприклад, у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю або захворюваннями нирок, у тому числі при двосторонньому стенозі ниркових артерій, або стенозі артерії єдиної нирки), призначення препаратів, що впливають на цю систему. , може супроводжуватися розвитком гострої артеріальної гіпотензії, гіперазотемії, олігурії, та, в окремих випадках, гострої ниркової недостатності.
Грунтуючись на досвіді застосування інших засобів, що впливають на РААС, при сумісному застосуванні препарату Телмісартан-СЗ та калійзберігаючих діуретиків, калійвмісних добавок, калійвмісної харчової солі, інших засобів, що підвищують вміст калію в крові (наприклад, гепарину), слід контролювати цей показник у пацієнтів.
У пацієнтів з цукровим діабетом та додатковим серцево-судинним ризиком, наприклад, у пацієнтів з цукровим діабетом та ішемічною хворобою серця (ІХС), у разі застосування препаратів, що знижують артеріальний тиск, таких як антагоністи рецепторів ангіотензину II (АРА II) або інгібітори АПФ, може підвищуватися ризик фатального інфаркту міокарда та раптової серцево-судинної смерті. У пацієнтів із цукровим діабетом ІХС може протікати безсимптомно і тому може бути недіагностованою. У пацієнтів з цукровим діабетом перед початком застосування препарату Телмісартан-СЗ для виявлення та лікування ІХС слід проводити відповідні діагностичні дослідження, у тому числі пробу з фізичним навантаженням.
В якості альтернативи препарат Телмісартан-СЗ може застосовуватися в комбінації з тіазидними діуретиками, такими як гідрохлортіазид, які додатково мають антигіпертензивний ефект.
У пацієнтів з первинним альдостеронізмом гіпотензивні лікарські препарати, механізм дії яких полягає в інгібуванні ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, як правило, неефективні. Необхідно бути обережними при застосуванні препарату Телмісартан-СЗ (так само як і інших вазодилататорів) у пацієнтів з аортальним і мітральним стенозом, або при гіпертрофічній обструктивній кардіоміопатії.
Телмісартан виводиться головним чином із жовчю. У пацієнтів з обструктивними захворюваннями жовчних шляхів або печінковою недостатністю очікується зменшення кліренсу препарату.
У пацієнтів з тяжким ступенем артеріальної гіпертензії доза телмісартану 160 мг/добу та в комбінації з гідрохлортіазидом 12,5-25 мг була добре переносима та ефективна.
Порушення функції печінки при призначенні телмісартану здебільшого спостерігалися у жителів Японії.
У пацієнтів зі зниженням ОЦК та/або вмісту натрію внаслідок попередньої діуретичної терапії, обмеження прийому кухонної солі, діареї або блювання може виникати симптоматична артеріальна гіпотензія, особливо після першого прийому препарату Телмісартан-СЗ. Подібні стани мають бути усунені до його прийому. Дефіцит рідини та/або натрію повинен бути усунений до початку прийому препарату Телмісартан-СЗ.
Телмісартан-СЗ менш ефективний у пацієнтів негроїдної раси.
Вплив керувати транспортом та іншими механізмами
Спеціальних клінічних досліджень впливу препарату Телмісартан-СЗ на здатність керувати автотранспортом та механізмами не проводились. Однак при керуванні автотранспортом та роботі з механізмами слід брати до уваги можливість розвитку запаморочення та сонливості, що вимагає дотримання обережності.
Умови зберіганняЗберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від часу їди.
• Артеріальна гіпертензія:
Початкова рекомендована доза препарату Телмісартан становить 1 таблетка (40 мг) один раз на добу. У випадках, коли терапевтичний ефект не досягається, максимальна рекомендована доза препарату Телмісартан може бути збільшена до 80 мг один раз на добу. При вирішенні питання збільшення дози слід брати до уваги, що максимальний антигіпертензивний ефект зазвичай досягається протягом 4-8 тижнів після початку лікування.
• Зниження серцево-судинної захворюваності та смертності:
Рекомендована доза – 1 таблетка препарату Телмісартан-СЗ 80 мг, 1 раз на добу. У початковий період лікування може бути потрібна додаткова корекція АТ.
Порушення функції нирок:
У пацієнтів з нирковою недостатністю, у тому числі у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, не потрібно коригувати режим дозування. У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю та які знаходяться на гемодіалізі обмежений досвід застосування препарату, рекомендується розпочинати терапію з початкової дози 20 мг (1/2 таблетки по 40 мг).
Порушення функції печінки:
У пацієнтів з легкими та помірними порушеннями функції печінки (клас А та В за шкалою Чайлд-П'ю відповідно) добова доза препарату Телмісартан-СЗ не повинна перевищувати 40 мг.
Літні пацієнти:
Режим дозування не потребує змін.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Телмисартан-СЗ таб 40 мг 30 шт производится компанией СЕВЕРНАЯ ЗВЕЗДА. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Телмисартан-СЗ таб 40 мг 30 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Телмисартан-СЗ таб 40 мг 30 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Микардис таб 40мг 28 шт Микардис таб 40мг 28 шт, Микардис таб 80мг 28 шт Микардис таб 80мг 28 шт, Телзап таб 40мг 30 шт Телзап таб 40мг 30 шт, Телзап таб 40мг 90 шт Телзап таб 40мг 90 шт, Телзап таб 80мг 30 шт Телзап таб 80мг 30 шт, Телзап таб 80мг 90 шт Телзап таб 80мг 90 шт, Телмисартан-СЗ таб 80 мг 28 шт Телмисартан-СЗ таб 80 мг 28 шт, Телмисартан таб 40 мг 14 шт Телмисартан таб 40 мг 14 шт, Телмисартан таб 80 мг 28 шт Телмисартан таб 80 мг 28 шт, Телмиста таб 40мг 28 шт Телмиста таб 40мг 28 шт, Телмиста таб 40мг 84 шт Телмиста таб 40мг 84 шт, Телмиста таб 80мг 28 шт Телмиста таб 80мг 28 шт, Телмиста таб 80мг 84 шт Телмиста таб 80мг 84 шт, Телпрес таб 20мг 28 шт Телпрес таб 20мг 28 шт, Телпрес таб 40мг 28 шт Телпрес таб 40мг 28 шт, Телпрес таб 40мг 98 шт Телпрес таб 40мг 98 шт, Телпрес таб 80мг 28 шт Телпрес таб 80мг 28 шт, Телпрес таб 80мг 56 шт Телпрес таб 80мг 56 шт, Телпрес таб 80мг 98 шт Телпрес таб 80мг 98 шт, Телсартан таб. 40мг 30 шт Телсартан таб. 40мг 30 шт, Телсартан таб. 80мг 30 шт Телсартан таб. 80мг 30 шт.
Пока нет комментариев