Суматриптан таб п/об пленочной 50мг 2 шт вертекс
Топ продаж
Суперцена
Суматриптан є протимігренозним засобом, який діє як селективний агоніст судинних 5-гідрокситриптамін-1-рецепторів (5-HT1D). Він стимулює звуження краніальних кровоносних судин головного мозку, що допомагає зменшити напади мігрені. Клінічний ефект після перорального прийому зазвичай відчувається через 30 хвилин. Рекомендована доза становить 50 мг, але може бути збільшена до 100 мг залежно від ступеня тяжкості нападів мігрені. Суматриптан є ефективним у лікуванні різних типів мігрені, включаючи менструально-асоційовану мігреню. Фармакокінетика препарату не залежить від статі, але може бути підвищена у пацієнтів з порушеннями функції печінки.
Суматриптан таб п/об пленочной 50мг 2 шт вертекс инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: суматриптану сукцинат (у перерахунку на суматриптан) – 50 мг або 100 мг.
Лактози
моногідрат; целюлоза мікрокристалічна; повідон (полівінілпіролідон низькомолекулярний); кремнію діоксид колоїдний; кроскармслоза натрію; магнію стеарат; плівкова оболонка: [гіпромелоза, тальк, титану діоксид, мафогол 4000 (поліетиленгліколь 4000)] або [суха суміш для плівкового покриття, що містить гіпромелозу (60%), тальк (20%), титану діоксид (10%), 0 (Поліетиленгліколь 4000) (9%)].
Опис:
Круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору. На поперечному розрізі ядро білого чи майже білого кольору.
Форма випуску:
Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 50 мг та 100 мг.
Упаковка: 1, 4, 6 або 10 таблеток у контурній комірковій упаковці з плівки полівінілхлоридної світлозахисної та алюмінієвої фольги. 2, 4, 6 або 10 таблеток у банці з поліетилену високої щільності. 2 або 4 контурні коміркові упаковки по 1 таблетці. 1, 2, 3 або 5 контурних осередкових упаковок по 2 таблетки. 1 контурна коміркова упаковка по 4 таблетки. 1 контурна коміркова упаковка по 6 таблеток, 1 контурна коміркова упаковка по 10 таблеток або одна банка разом з інструкцією з медичного застосування в пачці з картону.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до будь-якого компонента препарату; непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозогалактозна мальабсорбція; геміплегічна, базилярна та офтальмоплегічна форми мігрені; ішемічна хвороба серця (ІХС), у тому числі стенокардія (включаючи стенокардію Принцметалу), інфаркт міокарда (у тому числі в анамнезі), постінфарктний кардіосклероз, а також наявність симптомів, що дозволяють припустити наявність ІХС; оклюзійні захворювання периферичних судин; інсульт або минуще порушення мозкового кровообігу (у тому числі в анамнезі); неконтрольована артеріальна гіпертензія; одночасний прийом з лікарськими засобами, що містять ерготамін або його похідні (включаючи метисергід), або іншими триптанами/агоністами 5-НТ1-рецепторів; одночасний прийом з інгібіторами МАО та період до 14 днів після відміни цих препаратів; одночасний прийом з іншими агоністами 5-НТ1-серотонінових рецепторів; виражена ниркова або печінкова недостатність; вік до 18 років або старше 65 років (безпека та ефективність суматриптану не встановлені).
Обережно: контрольована артеріальна гіпертензія; захворювання, при яких можуть змінюватися всмоктування, метаболізм або виведення суматриптану (наприклад, порушення нирок або печінки); епілепсія (у тому числі будь-які стани зі зниженням порога судомної готовності); підвищена чутливість до сульфаніламідів (прийом суматриптану може викликати алергічні реакції, вираженість яких варіюється від шкірних проявів до анафілаксії; дані про перехресну чутливість обмежені, проте слід бути обережним при призначенні суматриптану таким пацієнтам).
Дозування50 мг
Показання до застосуванняКупірування нападів мігрені з аурою або без неї, включаючи напади менструально-асоційованої мігрені.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиНе відмічено взаємодії суматриптану з пропранололом, флунаризином, пізотифеном та етиловим спиртом.
При одночасному прийомі з ерготаміном відзначався тривалий спазм судин. Є обмежені дані щодо взаємодії з препаратами, що містять ерготамін або інші триптани/агоністи 5-НТ1-серотонінових рецепторів. Теоретично можливе підвищення ризику коронарного вазоспазму, і спільне застосування цих препаратів протипоказане. Суматриптан можна застосовувати не раніше, ніж через 24 години після прийому препаратів, що містять ерготамін, або інших триптанів/агоністів 5-Н1| -серотонінових рецепторів; і навпаки, препарати, що містять ерготамін, можна застосовувати не раніше ніж через 6 годин після прийому суматриптану; інші триптани/агоністи 5-НТ1-серотонінових рецепторів – не раніше, ніж через 24 години після прийому суматриптану.
Можлива взаємодія між суматриптаном та інгібіторами МАО, їх одночасне застосування протипоказане.
Є рідкісні повідомлення про розвиток серотонінового синдрому (включаючи розлади психіки, вегетативну лабільність та нервово-м'язові порушення) внаслідок супутнього застосування селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗЗ) та суматриптану. Також повідомлялося про розвиток серотонінового синдрому на тлі одночасного призначення триптанів із селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну (СІОЗСН). У разі одночасного застосування слід ретельно контролювати стан пацієнта.
ПередозуванняСимптоми
При прийомі суматриптану внутрішньо в дозі до 400 мг не спостерігається будь-яких інших побічних реакцій, крім перерахованих вище.
Промивання
шлунка; слід спостерігати за станом пацієнта протягом 10 годин та за необхідності проводити симптоматичну терапію. Немає даних про вплив гемодіалізу або перитонеального діалізу на концентрацію суматриптану у плазмі крові.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Протимігренозний засіб.
Фармакодинаміка:
Механізм дії
Суматриптан - селективний агоніст судинних 5-гідрокситриптамін-1-рецепторів (5-HT1D), не впливає на інші підтипи 5-НТ-рецепторів (5-НТ2-5-НТ7). Рецептори 5-HT1D розташовані головним чином у краніальних кровоносних судинах головного мозку, і їх стимуляція призводить до звуження цих судин.
У тварин суматриптан вибірково діє вазоконстрикцію гілок сонної артерії, не впливаючи на кровотік у судинах мозку. Судинний басейн сонної артерії кровопостачає екстракраніальні та інтракраніальні тканини (у тому числі мозкові оболонки), і вважається, що розширення цих судин та/або набряк їх стінок є основним механізмом виникнення мігрені у людини. Крім того, експериментальні дані дозволяють судити про те, що суматриптан знижує чутливість трійчастого нерва. Обидва ці ефекти можуть лежати в основі протимігренозної дії суматриптану.
Клінічний ефект зазвичай відзначається через 30 хвилин після перорального прийому 100 мг препарату.
Хоча рекомендована доза при пероральному прийомі становить 50 мг, напади мігрені розрізняються за ступенем тяжкості як одного пацієнта, так і у різних пацієнтів. Дози від 25 мг до 100 мг показали більшу ефективність порівняно з плацебо у клінічних дослідженнях, але доза 25 мг статистично значно менш ефективна, ніж 50 мг та 100 мг.
Суматриптан продемонстрував ефективність у лікуванні нападів мігрені, у тому числі менструально-асоційованої мігрені, тобто мігрені без аури, яка виникає у проміжку за три дні до початку та до п'яти днів після початку менструації.
Фармакокінетика:
Приступи мігрені, мабуть, не суттєво впливають на фармакокінетику суматриптану, що приймається внутрішньо.
Після прийому
внутрішньо суматриптан швидко всмоктується, 70% від максимальної плазмової концентрації досягається через 45 хвилин.
Після прийому внутрішньо у дозі 100 мг максимальна концентрація у плазмі становить в середньому 54 нг/мл. Біодоступність становить 14% внаслідок пресистемного метаболізму та неповної абсорбції.
Розподіл
Зв'язок із білками плазми – 14-21 %, загальний обсяг розподілу в середньому становить 170 л.
Метаболізм
Метаболізується шляхом окислення за участю моноаміноксидази (МАО) А з утворенням метаболітів, основним з яких є індолоцтовий аналог суматриптану, що не має фармакологічної активності щодо 5-НТУ та 5-11Т2-серотонінових рецепторів. Другорядні метаболіти суматриптану не виявлені.
Період напіввиведення
становить приблизно 2 години. Основний метаболіт (індолоцтовий аналог суматриптану) виводиться нирками у вигляді вільної кислоти та її глюкуронідного кон'югату.
Пазменный кліренс - 1160 мл/хв; нирковий кліренс – 260 мл/хв; позанирковий кліренс – 80% (після прийому внутрішньо).
Фармакокінетика у пацієнтів спеціальних груп
Пацієнти з порушеннями функції нирок
У пацієнтів із нирковою недостатністю дослідження не проводились.
Пацієнти з порушеннями функції печінки У пацієнтів з порушеннями функції печінки може суттєво підвищитись біодоступність препарату за рахунок підвищення вмісту суматриптану в плазмі внаслідок зниження пресистемного кліренсу. Було проведено оцінку впливу помірного порушення функції печінки (клас В за шкалою Чайлд-П'ю) на фармакокінетику суматриптану при підшкірному введенні. Не було виявлено значних відмінностей у фармакокінетиці суматриптану при підшкірному введенні у пацієнтів з помірним порушенням функції печінки порівняно зі здоровими пацієнтами групи контролю.
Пацієнти похилого віку
У пацієнтів похилого віку в експериментальних дослідженнях не знайдено істотних відмінностей у фармакокінетиці суматриптану в порівнянні з фармакокінетикою препарату у здорових чоловіків.
Стать
Відмінностей у показниках фармакокінетики суматриптану (AUC, Сmах, Тmах та T1|2) у чоловіків та жінок не виявлено.
Вагітність та годування груддюВагітність
Застосування суматриптану при вагітності можливе лише у випадку, якщо передбачувана користь матері перевищує можливий ризик для плода. Доступні дані післяреєстраційного спостереження більш ніж 1000 жінок, які приймали суматриптан під час першого триместру вагітності. У зв'язку з недостатнім обсягом інформації остаточні висновки щодо підвищення ризику вроджених вад робити передчасно. Досвід застосування суматриптану у II та III триместрах вагітності обмежений.
Результати експериментальних досліджень на тваринах не показали прямої тератогенної дії суматриптану на плід або негативного впливу на пери- та постнатальний розвиток ембріона або плода у щурів. Однак є дані про вплив суматриптану на життєздатність ембріона та плода у кроликів при прийомі великих доз суматриптану.
Період грудного вигодовування
Було показано, що після підшкірного введення суматриптан виділяється у грудне молоко. Вплив на новонародженого може бути зведений до мінімуму, якщо уникати годування груддю протягом 12 годин після прийому препарату.
Умови відпустки з аптекВідпускається за рецептом.
Побічні явищаКласифікація частоти розвитку побічних ефектів згідно з рекомендаціями
Всесвітньої організації охорони здоров'я: дуже часто >1/10; часто від > 1/100 до < 1/10; нечасто від >1/100 до <1/100; рідко від 1/10000 до 1/1000; дуже рідко <1/10000, включаючи окремі повідомлення; частота невідома - за наявними даними встановити частоту виникнення неможливо.
Порушення з боку нервової системи: часто - запаморочення, сонливість, порушення чутливості, включаючи парестезію та зниження чутливості; частота невідома - судомні напади (у ряді випадків спостерігалися у пацієнтів із судомними нападами в анамнезі або при супутніх станах, що призводять до виникнення судом; у частини пацієнтів факторів ризику не було виявлено), тремор, дистопія, ністагм, худоба, тривога.
Порушення з боку серцево-судинної системи: часто - минуще підвищення артеріального тиску (незабаром після прийому препарату), припливи; частота невідома – брадикардія, тахікардія, аритмії, ознаки транзиторної ішемії на ЕКГ, коронарний вазоспазм, стенокардія, інфаркт міокарда, зниження артеріального тиску, синдром Рейно.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто - задишка, легке минуще подразнення слизової оболонки або відчуття печіння в носовій порожнині або горлі, носова кровотеча.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто – нудота, блювання (причинно-наслідковий зв'язок не доведено); дуже рідко – ішемічний коліт, дисфагія, відчуття дискомфорту у животі, діарея.
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: часто – почуття тяжкості (зазвичай минуще, може бути інтенсивним і виникати у будь-якій частині тіла, включаючи грудну клітину та горло); частота невідома – ригідність потиличних м'язів, артралгія.
Порушення з боку органу зору: частота невідома - мелькання, диплопія, зниження гостроти зору, втрата зору (зазвичай минуща); проте розлади зору може бути обумовлені власне нападом мігрені.
Порушення з боку імунної системи: частота невідома - реакції гіперчутливості, включаючи шкірні прояви, а також анафілаксію.
Лабораторні показники: дуже рідко – незначні відхилення показників "печінкових" проб.
Загальні розлади: часто - болючі відчуття, почуття холоду або спека, почуття тиску або стягування (зазвичай минущі, можуть бути інтенсивними і виникати в будь-якій частині тіла, включаючи грудну клітину і горло), слабкість, стомлюваність (зазвичай минущі, слабко або помірно вираз) ; частота невідома – гіпергідроз.
особливі вказівкиПрепарат Суматриптан слід призначати тільки в тому випадку, якщо діагноз мігрені не викликає сумніву, при цьому застосовувати його слід якомога раніше після початку нападу мігрені, хоча він однаково ефективний при використанні на будь-яких стадіях нападу.
Таблетки суматриптану не можна використовувати з профілактичною метою. Як і при застосуванні інших протимігренозних засобів, перед призначенням суматриптану пацієнтам з вперше виявленою мігренню або у пацієнтів з атипово-мігренню, що протікає, слід виключити іншу неврологічну патологію. Слід зазначити, що у пацієнтів з мігренню підвищений ризик розвитку певних цереброваскулярних порушень (наприклад, інсульту або минущого порушення мозкового кровообігу).
Сором у грудях і минущий інтенсивний біль, що поширюється на область шиї, що виникли після прийому суматриптану, можуть бути симптомами ІХС. Якщо є підстави вважати, що ці симптоми є проявом ішемічної хвороби серця, необхідно провести відповідне діагностичне обстеження.
Суматриптан не слід призначати пацієнтам з ризиком серцево-судинної патології, у тому числі у злісних курців або пацієнтів, які отримують замісну нікотинову терапію, без попереднього обстеження з метою її виключення (жінки у постклімактеричному періоді, чоловіки віком від 40 років та пацієнти з факторами ризику розвитку ІХС).
Проведене обстеження не завжди дозволяє виявити захворювання серця у деяких пацієнтів. У дуже поодиноких випадках у пацієнтів, в анамнезі яких не було зазначено серцево-судинної патології, можуть виникнути серйозні побічні реакції з боку серцево-судинної системи.
Слід призначати з обережністю пацієнтам з контрольованою артеріальною гіпертензією, оскільки в окремих випадках спостерігалося підвищення артеріального тиску та периферичного судинного опору, а також пацієнтам з такими захворюваннями, при яких можуть суттєво змінюватися всмоктування, метаболізм або виведення цього препарату (наприклад, порушення функції нирок). або печінки). У дуже поодиноких випадках може розвинутись серотоніновий синдром (включаючи розлад психіки, вегетативну лабільність та нервово-м'язові порушення) внаслідок супутнього застосування СІОЗС та суматриптану. Також повідомлялося про розвиток серотонінового синдрому на тлі одночасного призначення триптанів із СІОЗСН. У разі одночасного призначення з препаратами групи СІОЗС/СІОЗСН слід ретельно контролювати стан пацієнта.
Препарат Суматриптан слід застосовувати з обережністю у пацієнтів, у яких можуть суттєво змінюватися всмоктування, метаболізм або виведення суматриптану, наприклад, у пацієнтів з порушенням функції нирок або печінки (клас А чи Б за шкалою Чайлд-П'ю).
Препарат Суматриптан необхідно застосовувати з обережністю у пацієнтів з епілепсією, судомами або органічним ураженням головного мозку в анамнезі або з іншими факторами ризику зниження порога судомної готовності. Супутнє застосування інших триптанів/агоністів 5-НТ1-серотонінових рецепторів із суматриптаном не рекомендується. У пацієнтів із гіперчутливістю до сульфаніламідів прийом препарату Суматриптан може спричинити алергічні реакції, які варіюють від шкірних проявів до анафілаксії. Дані про перехресну чутливість обмежені, проте слід бути обережними при призначенні препарату таким пацієнтам. Небажані реакції можуть виникати частіше під час одночасного застосування триптанів та рослинних препаратів, що містять звіробій продірявлений (Hypericum perforatum). Зловживання лікарськими препаратами, призначеними для усунення нападів мігрені, асоційовано з посиленням головного болю у чутливих пацієнтів (головний біль, пов'язаний зі зловживанням лікарськими препаратами). При цьому слід розглянути можливість відміни препарату. Не можна перевищувати рекомендовану дозу суматриптану.
Вплив на здатність керувати трансп. пор. та хутро. : у період лікування необхідно дотримуватись обережності при керуванні автотранспортом та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиПрепарат Суматриптан не повинен призначатися як профілактика. Не можна перевищувати рекомендовану дозу препарату Суматриптан.
Рекомендується розпочати прийом препарату Суматриптан відразу, при перших проявах нападу мігрені, при цьому препарат Суматриптан однаково ефективний при застосуванні на будь-якій стадії нападу мігрені.
Препарат застосовують внутрішньо, проковтуючи таблетку і запиваючи водою. Рекомендована
доза становить 50 мг (1 таблетка). Деяким пацієнтам може бути потрібна доза 100 мг.
Якщо після прийому першої дози напад мігрені не усувається, другу дозу препарату для усунення того ж нападу мігрені призначати не слід. У таких випадках для усунення нападу можна застосовувати парацетамол, ацетилсаліцилову кислоту або нестероїдні протизапальні препарати. Однак препарат Суматриптан можна застосовувати для усунення наступних нападів мігрені.
Якщо пацієнт відчув покращення після першої дози препарату, а потім симптоми відновилися, можна прийняти другу дозу за умови, що інтервал між дозами становить не менше 2 годин, і прийнято не більше 300 мг протягом 24-годинного періоду. Суматриптан можна прийняти не раніше, ніж через 24 години після прийому препаратів, що містять ерготамін; і навпаки, препарати, що містять ерготамію, можна застосовувати не раніше ніж через 6 годин після прийому суматриптану.
Особливі групи пацієнтів
Діти та підлітки (до 18 років) Ефективність препарату Суматриптан у цій групі пацієнтів не була продемонстрована.
Пацієнти похилого віку (старше 65 років) Досвід застосування препарату Суматриптан у пацієнтів віком від 65 років обмежений. Фармакокінетика у пацієнтів даної популяції значно не відрізняється від такої у пацієнтів молодшого віку, але доти, доки не будуть отримані додаткові клінічні дані, застосування суматриптану у пацієнтів віком від 65 років не рекомендовано.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Суматриптан таб п/об пленочной 50мг 2 шт вертекс инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: суматриптану сукцинат (у перерахунку на суматриптан) – 50 мг або 100 мг.
Лактози
моногідрат; целюлоза мікрокристалічна; повідон (полівінілпіролідон низькомолекулярний); кремнію діоксид колоїдний; кроскармслоза натрію; магнію стеарат; плівкова оболонка: [гіпромелоза, тальк, титану діоксид, мафогол 4000 (поліетиленгліколь 4000)] або [суха суміш для плівкового покриття, що містить гіпромелозу (60%), тальк (20%), титану діоксид (10%), 0 (Поліетиленгліколь 4000) (9%)].
Опис:
Круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору. На поперечному розрізі ядро білого чи майже білого кольору.
Форма випуску:
Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 50 мг та 100 мг.
Упаковка: 1, 4, 6 або 10 таблеток у контурній комірковій упаковці з плівки полівінілхлоридної світлозахисної та алюмінієвої фольги. 2, 4, 6 або 10 таблеток у банці з поліетилену високої щільності. 2 або 4 контурні коміркові упаковки по 1 таблетці. 1, 2, 3 або 5 контурних осередкових упаковок по 2 таблетки. 1 контурна коміркова упаковка по 4 таблетки. 1 контурна коміркова упаковка по 6 таблеток, 1 контурна коміркова упаковка по 10 таблеток або одна банка разом з інструкцією з медичного застосування в пачці з картону.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до будь-якого компонента препарату; непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозогалактозна мальабсорбція; геміплегічна, базилярна та офтальмоплегічна форми мігрені; ішемічна хвороба серця (ІХС), у тому числі стенокардія (включаючи стенокардію Принцметалу), інфаркт міокарда (у тому числі в анамнезі), постінфарктний кардіосклероз, а також наявність симптомів, що дозволяють припустити наявність ІХС; оклюзійні захворювання периферичних судин; інсульт або минуще порушення мозкового кровообігу (у тому числі в анамнезі); неконтрольована артеріальна гіпертензія; одночасний прийом з лікарськими засобами, що містять ерготамін або його похідні (включаючи метисергід), або іншими триптанами/агоністами 5-НТ1-рецепторів; одночасний прийом з інгібіторами МАО та період до 14 днів після відміни цих препаратів; одночасний прийом з іншими агоністами 5-НТ1-серотонінових рецепторів; виражена ниркова або печінкова недостатність; вік до 18 років або старше 65 років (безпека та ефективність суматриптану не встановлені).
Обережно: контрольована артеріальна гіпертензія; захворювання, при яких можуть змінюватися всмоктування, метаболізм або виведення суматриптану (наприклад, порушення нирок або печінки); епілепсія (у тому числі будь-які стани зі зниженням порога судомної готовності); підвищена чутливість до сульфаніламідів (прийом суматриптану може викликати алергічні реакції, вираженість яких варіюється від шкірних проявів до анафілаксії; дані про перехресну чутливість обмежені, проте слід бути обережним при призначенні суматриптану таким пацієнтам).
Дозування50 мг
Показання до застосуванняКупірування нападів мігрені з аурою або без неї, включаючи напади менструально-асоційованої мігрені.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиНе відмічено взаємодії суматриптану з пропранололом, флунаризином, пізотифеном та етиловим спиртом.
При одночасному прийомі з ерготаміном відзначався тривалий спазм судин. Є обмежені дані щодо взаємодії з препаратами, що містять ерготамін або інші триптани/агоністи 5-НТ1-серотонінових рецепторів. Теоретично можливе підвищення ризику коронарного вазоспазму, і спільне застосування цих препаратів протипоказане. Суматриптан можна застосовувати не раніше, ніж через 24 години після прийому препаратів, що містять ерготамін, або інших триптанів/агоністів 5-Н1| -серотонінових рецепторів; і навпаки, препарати, що містять ерготамін, можна застосовувати не раніше ніж через 6 годин після прийому суматриптану; інші триптани/агоністи 5-НТ1-серотонінових рецепторів – не раніше, ніж через 24 години після прийому суматриптану.
Можлива взаємодія між суматриптаном та інгібіторами МАО, їх одночасне застосування протипоказане.
Є рідкісні повідомлення про розвиток серотонінового синдрому (включаючи розлади психіки, вегетативну лабільність та нервово-м'язові порушення) внаслідок супутнього застосування селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗЗ) та суматриптану. Також повідомлялося про розвиток серотонінового синдрому на тлі одночасного призначення триптанів із селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну (СІОЗСН). У разі одночасного застосування слід ретельно контролювати стан пацієнта.
ПередозуванняСимптоми
При прийомі суматриптану внутрішньо в дозі до 400 мг не спостерігається будь-яких інших побічних реакцій, крім перерахованих вище.
Промивання
шлунка; слід спостерігати за станом пацієнта протягом 10 годин та за необхідності проводити симптоматичну терапію. Немає даних про вплив гемодіалізу або перитонеального діалізу на концентрацію суматриптану у плазмі крові.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Протимігренозний засіб.
Фармакодинаміка:
Механізм дії
Суматриптан - селективний агоніст судинних 5-гідрокситриптамін-1-рецепторів (5-HT1D), не впливає на інші підтипи 5-НТ-рецепторів (5-НТ2-5-НТ7). Рецептори 5-HT1D розташовані головним чином у краніальних кровоносних судинах головного мозку, і їх стимуляція призводить до звуження цих судин.
У тварин суматриптан вибірково діє вазоконстрикцію гілок сонної артерії, не впливаючи на кровотік у судинах мозку. Судинний басейн сонної артерії кровопостачає екстракраніальні та інтракраніальні тканини (у тому числі мозкові оболонки), і вважається, що розширення цих судин та/або набряк їх стінок є основним механізмом виникнення мігрені у людини. Крім того, експериментальні дані дозволяють судити про те, що суматриптан знижує чутливість трійчастого нерва. Обидва ці ефекти можуть лежати в основі протимігренозної дії суматриптану.
Клінічний ефект зазвичай відзначається через 30 хвилин після перорального прийому 100 мг препарату.
Хоча рекомендована доза при пероральному прийомі становить 50 мг, напади мігрені розрізняються за ступенем тяжкості як одного пацієнта, так і у різних пацієнтів. Дози від 25 мг до 100 мг показали більшу ефективність порівняно з плацебо у клінічних дослідженнях, але доза 25 мг статистично значно менш ефективна, ніж 50 мг та 100 мг.
Суматриптан продемонстрував ефективність у лікуванні нападів мігрені, у тому числі менструально-асоційованої мігрені, тобто мігрені без аури, яка виникає у проміжку за три дні до початку та до п'яти днів після початку менструації.
Фармакокінетика:
Приступи мігрені, мабуть, не суттєво впливають на фармакокінетику суматриптану, що приймається внутрішньо.
Після прийому
внутрішньо суматриптан швидко всмоктується, 70% від максимальної плазмової концентрації досягається через 45 хвилин.
Після прийому внутрішньо у дозі 100 мг максимальна концентрація у плазмі становить в середньому 54 нг/мл. Біодоступність становить 14% внаслідок пресистемного метаболізму та неповної абсорбції.
Розподіл
Зв'язок із білками плазми – 14-21 %, загальний обсяг розподілу в середньому становить 170 л.
Метаболізм
Метаболізується шляхом окислення за участю моноаміноксидази (МАО) А з утворенням метаболітів, основним з яких є індолоцтовий аналог суматриптану, що не має фармакологічної активності щодо 5-НТУ та 5-11Т2-серотонінових рецепторів. Другорядні метаболіти суматриптану не виявлені.
Період напіввиведення
становить приблизно 2 години. Основний метаболіт (індолоцтовий аналог суматриптану) виводиться нирками у вигляді вільної кислоти та її глюкуронідного кон'югату.
Пазменный кліренс - 1160 мл/хв; нирковий кліренс – 260 мл/хв; позанирковий кліренс – 80% (після прийому внутрішньо).
Фармакокінетика у пацієнтів спеціальних груп
Пацієнти з порушеннями функції нирок
У пацієнтів із нирковою недостатністю дослідження не проводились.
Пацієнти з порушеннями функції печінки У пацієнтів з порушеннями функції печінки може суттєво підвищитись біодоступність препарату за рахунок підвищення вмісту суматриптану в плазмі внаслідок зниження пресистемного кліренсу. Було проведено оцінку впливу помірного порушення функції печінки (клас В за шкалою Чайлд-П'ю) на фармакокінетику суматриптану при підшкірному введенні. Не було виявлено значних відмінностей у фармакокінетиці суматриптану при підшкірному введенні у пацієнтів з помірним порушенням функції печінки порівняно зі здоровими пацієнтами групи контролю.
Пацієнти похилого віку
У пацієнтів похилого віку в експериментальних дослідженнях не знайдено істотних відмінностей у фармакокінетиці суматриптану в порівнянні з фармакокінетикою препарату у здорових чоловіків.
Стать
Відмінностей у показниках фармакокінетики суматриптану (AUC, Сmах, Тmах та T1|2) у чоловіків та жінок не виявлено.
Вагітність та годування груддюВагітність
Застосування суматриптану при вагітності можливе лише у випадку, якщо передбачувана користь матері перевищує можливий ризик для плода. Доступні дані післяреєстраційного спостереження більш ніж 1000 жінок, які приймали суматриптан під час першого триместру вагітності. У зв'язку з недостатнім обсягом інформації остаточні висновки щодо підвищення ризику вроджених вад робити передчасно. Досвід застосування суматриптану у II та III триместрах вагітності обмежений.
Результати експериментальних досліджень на тваринах не показали прямої тератогенної дії суматриптану на плід або негативного впливу на пери- та постнатальний розвиток ембріона або плода у щурів. Однак є дані про вплив суматриптану на життєздатність ембріона та плода у кроликів при прийомі великих доз суматриптану.
Період грудного вигодовування
Було показано, що після підшкірного введення суматриптан виділяється у грудне молоко. Вплив на новонародженого може бути зведений до мінімуму, якщо уникати годування груддю протягом 12 годин після прийому препарату.
Умови відпустки з аптекВідпускається за рецептом.
Побічні явищаКласифікація частоти розвитку побічних ефектів згідно з рекомендаціями
Всесвітньої організації охорони здоров'я: дуже часто >1/10; часто від > 1/100 до < 1/10; нечасто від >1/100 до <1/100; рідко від 1/10000 до 1/1000; дуже рідко <1/10000, включаючи окремі повідомлення; частота невідома - за наявними даними встановити частоту виникнення неможливо.
Порушення з боку нервової системи: часто - запаморочення, сонливість, порушення чутливості, включаючи парестезію та зниження чутливості; частота невідома - судомні напади (у ряді випадків спостерігалися у пацієнтів із судомними нападами в анамнезі або при супутніх станах, що призводять до виникнення судом; у частини пацієнтів факторів ризику не було виявлено), тремор, дистопія, ністагм, худоба, тривога.
Порушення з боку серцево-судинної системи: часто - минуще підвищення артеріального тиску (незабаром після прийому препарату), припливи; частота невідома – брадикардія, тахікардія, аритмії, ознаки транзиторної ішемії на ЕКГ, коронарний вазоспазм, стенокардія, інфаркт міокарда, зниження артеріального тиску, синдром Рейно.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто - задишка, легке минуще подразнення слизової оболонки або відчуття печіння в носовій порожнині або горлі, носова кровотеча.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто – нудота, блювання (причинно-наслідковий зв'язок не доведено); дуже рідко – ішемічний коліт, дисфагія, відчуття дискомфорту у животі, діарея.
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: часто – почуття тяжкості (зазвичай минуще, може бути інтенсивним і виникати у будь-якій частині тіла, включаючи грудну клітину та горло); частота невідома – ригідність потиличних м'язів, артралгія.
Порушення з боку органу зору: частота невідома - мелькання, диплопія, зниження гостроти зору, втрата зору (зазвичай минуща); проте розлади зору може бути обумовлені власне нападом мігрені.
Порушення з боку імунної системи: частота невідома - реакції гіперчутливості, включаючи шкірні прояви, а також анафілаксію.
Лабораторні показники: дуже рідко – незначні відхилення показників "печінкових" проб.
Загальні розлади: часто - болючі відчуття, почуття холоду або спека, почуття тиску або стягування (зазвичай минущі, можуть бути інтенсивними і виникати в будь-якій частині тіла, включаючи грудну клітину і горло), слабкість, стомлюваність (зазвичай минущі, слабко або помірно вираз) ; частота невідома – гіпергідроз.
особливі вказівкиПрепарат Суматриптан слід призначати тільки в тому випадку, якщо діагноз мігрені не викликає сумніву, при цьому застосовувати його слід якомога раніше після початку нападу мігрені, хоча він однаково ефективний при використанні на будь-яких стадіях нападу.
Таблетки суматриптану не можна використовувати з профілактичною метою. Як і при застосуванні інших протимігренозних засобів, перед призначенням суматриптану пацієнтам з вперше виявленою мігренню або у пацієнтів з атипово-мігренню, що протікає, слід виключити іншу неврологічну патологію. Слід зазначити, що у пацієнтів з мігренню підвищений ризик розвитку певних цереброваскулярних порушень (наприклад, інсульту або минущого порушення мозкового кровообігу).
Сором у грудях і минущий інтенсивний біль, що поширюється на область шиї, що виникли після прийому суматриптану, можуть бути симптомами ІХС. Якщо є підстави вважати, що ці симптоми є проявом ішемічної хвороби серця, необхідно провести відповідне діагностичне обстеження.
Суматриптан не слід призначати пацієнтам з ризиком серцево-судинної патології, у тому числі у злісних курців або пацієнтів, які отримують замісну нікотинову терапію, без попереднього обстеження з метою її виключення (жінки у постклімактеричному періоді, чоловіки віком від 40 років та пацієнти з факторами ризику розвитку ІХС).
Проведене обстеження не завжди дозволяє виявити захворювання серця у деяких пацієнтів. У дуже поодиноких випадках у пацієнтів, в анамнезі яких не було зазначено серцево-судинної патології, можуть виникнути серйозні побічні реакції з боку серцево-судинної системи.
Слід призначати з обережністю пацієнтам з контрольованою артеріальною гіпертензією, оскільки в окремих випадках спостерігалося підвищення артеріального тиску та периферичного судинного опору, а також пацієнтам з такими захворюваннями, при яких можуть суттєво змінюватися всмоктування, метаболізм або виведення цього препарату (наприклад, порушення функції нирок). або печінки). У дуже поодиноких випадках може розвинутись серотоніновий синдром (включаючи розлад психіки, вегетативну лабільність та нервово-м'язові порушення) внаслідок супутнього застосування СІОЗС та суматриптану. Також повідомлялося про розвиток серотонінового синдрому на тлі одночасного призначення триптанів із СІОЗСН. У разі одночасного призначення з препаратами групи СІОЗС/СІОЗСН слід ретельно контролювати стан пацієнта.
Препарат Суматриптан слід застосовувати з обережністю у пацієнтів, у яких можуть суттєво змінюватися всмоктування, метаболізм або виведення суматриптану, наприклад, у пацієнтів з порушенням функції нирок або печінки (клас А чи Б за шкалою Чайлд-П'ю).
Препарат Суматриптан необхідно застосовувати з обережністю у пацієнтів з епілепсією, судомами або органічним ураженням головного мозку в анамнезі або з іншими факторами ризику зниження порога судомної готовності. Супутнє застосування інших триптанів/агоністів 5-НТ1-серотонінових рецепторів із суматриптаном не рекомендується. У пацієнтів із гіперчутливістю до сульфаніламідів прийом препарату Суматриптан може спричинити алергічні реакції, які варіюють від шкірних проявів до анафілаксії. Дані про перехресну чутливість обмежені, проте слід бути обережними при призначенні препарату таким пацієнтам. Небажані реакції можуть виникати частіше під час одночасного застосування триптанів та рослинних препаратів, що містять звіробій продірявлений (Hypericum perforatum). Зловживання лікарськими препаратами, призначеними для усунення нападів мігрені, асоційовано з посиленням головного болю у чутливих пацієнтів (головний біль, пов'язаний зі зловживанням лікарськими препаратами). При цьому слід розглянути можливість відміни препарату. Не можна перевищувати рекомендовану дозу суматриптану.
Вплив на здатність керувати трансп. пор. та хутро. : у період лікування необхідно дотримуватись обережності при керуванні автотранспортом та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиПрепарат Суматриптан не повинен призначатися як профілактика. Не можна перевищувати рекомендовану дозу препарату Суматриптан.
Рекомендується розпочати прийом препарату Суматриптан відразу, при перших проявах нападу мігрені, при цьому препарат Суматриптан однаково ефективний при застосуванні на будь-якій стадії нападу мігрені.
Препарат застосовують внутрішньо, проковтуючи таблетку і запиваючи водою. Рекомендована
доза становить 50 мг (1 таблетка). Деяким пацієнтам може бути потрібна доза 100 мг.
Якщо після прийому першої дози напад мігрені не усувається, другу дозу препарату для усунення того ж нападу мігрені призначати не слід. У таких випадках для усунення нападу можна застосовувати парацетамол, ацетилсаліцилову кислоту або нестероїдні протизапальні препарати. Однак препарат Суматриптан можна застосовувати для усунення наступних нападів мігрені.
Якщо пацієнт відчув покращення після першої дози препарату, а потім симптоми відновилися, можна прийняти другу дозу за умови, що інтервал між дозами становить не менше 2 годин, і прийнято не більше 300 мг протягом 24-годинного періоду. Суматриптан можна прийняти не раніше, ніж через 24 години після прийому препаратів, що містять ерготамін; і навпаки, препарати, що містять ерготамію, можна застосовувати не раніше ніж через 6 годин після прийому суматриптану.
Особливі групи пацієнтів
Діти та підлітки (до 18 років) Ефективність препарату Суматриптан у цій групі пацієнтів не була продемонстрована.
Пацієнти похилого віку (старше 65 років) Досвід застосування препарату Суматриптан у пацієнтів віком від 65 років обмежений. Фармакокінетика у пацієнтів даної популяції значно не відрізняється від такої у пацієнтів молодшого віку, але доти, доки не будуть отримані додаткові клінічні дані, застосування суматриптану у пацієнтів віком від 65 років не рекомендовано.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Суматриптан таб п/об пленочной 50мг 2 шт вертекс производится компанией ВЕРТЕКС. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Суматриптан таб п/об пленочной 50мг 2 шт вертекс и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Суматриптан таб п/об пленочной 50мг 2 шт вертекс в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Амигренин таб п/об пленочной 100мг 2 шт Амигренин таб п/об пленочной 100мг 2 шт, Амигренин таб п/об пленочной 100мг 6 шт Амигренин таб п/об пленочной 100мг 6 шт, Амигренин таб п/об пленочной 50мг 2 шт Амигренин таб п/об пленочной 50мг 2 шт, Амигренин таб п/об пленочной 50мг 6 шт Амигренин таб п/об пленочной 50мг 6 шт, Сумамигрен таб п/об пленочной 100мг 2 шт Сумамигрен таб п/об пленочной 100мг 2 шт, Сумамигрен таб п/об пленочной 100мг 6 шт Сумамигрен таб п/об пленочной 100мг 6 шт, Сумамигрен таб п/об пленочной 50мг 2 шт Сумамигрен таб п/об пленочной 50мг 2 шт, Сумамигрен таб п/об пленочной 50мг 6 шт Сумамигрен таб п/об пленочной 50мг 6 шт, Суматриптан-OBL таб п/об пленочной 100мг 2 шт Суматриптан-OBL таб п/об пленочной 100мг 2 шт, Суматриптан-OBL таб п/об пленочной 50мг 2 шт Суматриптан-OBL таб п/об пленочной 50мг 2 шт, Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 10 шт Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 10 шт, Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 10 шт канонфарма Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 10 шт канонфарма, Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 2 шт бфз Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 2 шт бфз, Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 2 шт вертекс Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 2 шт вертекс, Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 2 шт канонфарма Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 2 шт канонфарма, Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 2 шт озон Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 2 шт озон, Суматриптан таб п/об пленочной 50мг 2 шт бфз Суматриптан таб п/об пленочной 50мг 2 шт бфз, Суматриптан таб п/об пленочной 50мг 2 шт канонфарма Суматриптан таб п/об пленочной 50мг 2 шт канонфарма, Суматриптан таб п/об пленочной 50мг 2 шт озон Суматриптан таб п/об пленочной 50мг 2 шт озон, Суматриптан-Тева таб 100мг 2 шт Суматриптан-Тева таб 100мг 2 шт, Суматриптан-Тева таб 50мг 2 шт Суматриптан-Тева таб 50мг 2 шт.
Пока нет комментариев