Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 2 шт бфз
Топ продаж
Суперцена
Суматриптан є селективним агоністом судинних 5-гідрокситриптамін-1-рецепторів, які знаходяться в кровоносних судинах головного мозку, і при їх стимуляції відбувається звуження цих судин. Це дозволяє ефективно лікувати мігрень, зокрема менструально-асоційовану мігрень. Терапевтичний ефект зазвичай настає через 30 хвилин після прийому. Препарат швидко всмоктується, і максимальна концентрація в плазмі досягається через 45 хвилин. Суматриптан метаболізується з утворенням метаболітів, які виводяться нирками у вигляді вільної кислоти та її глюкуронідного кон'югату. Фармакокінетика препарату не змінюється при порушенні функції печінки та у пацієнтів похилого віку.
Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 2 шт бфз инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
Суматриптану сукцинат у кількості, еквівалентній 100 мг суматриптану
Допоміжні речовини:
Целюлоза мікрокристалічна 36 мг, лактози моногідрат 124,2 мг, повідон (Колідон 30, або Пласдон К-25) 6,6 мг примогель) 10 мг; магнію стеарат 3,2 мг;
Оболонка: опадрай II (серія 85) білий 12 мг, що містить у своєму складі полівініловий спирт, частково гідролізований 5,628 мг, тальк 2,088 мг, макрогол 3350 (поліетиленгліколь 3350) 2,832 мг, що фарбує 5
Опис:
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, білого або майже білого кольору, круглі, двоопуклі форми. На поперечному розрізі ядро пігулок обох дозувань має білий або майже білий колір.
Форма випуску:
Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 100 мг.
По 2 таблетки в контурну коміркову упаковку; по 1 контурній комірковій упаковці разом з інструкцією по застосуванню поміщають в картонну пачку.
Протипоказання- Гіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату.
- Геміплегічна, базилярна чи офтальмоплегічна форми мігрені.
- Ішемічна хвороба серця, у тому числі стенокардія (включаючи стенокардію Принцметалу), інфаркт міокарда (у тому числі в анамнезі), постінфарктний кардіосклероз, а також симптоми, що дозволяють припустити наявність ішемічної хвороби серця.
- Фармакологічно неконтрольована артеріальна гіпертензія.
- оклюзійні захворювання периферичних судин.
- Інсульт або минуще порушення мозкового кровообігу (у тому числі в анамнезі).
- Тяжкі порушення функцій печінки та/або нирок.
- Одночасний прийом з ерготаміном або його похідними (включаючи метисергід) або іншими триптамінами/агоністами 5-НТ1-серотонінових рецепторів.
- Застосування на фоні прийому інгібіторів моноаміноксидази або раніше, ніж через 2 тижні після відміни цих препаратів.
- Вік до 18 та старше 65 років (ефективність та безпека не встановлені).
- Непереносимість лактози, синдром мальабсорбції глюкози/галактози, вроджена недостатність лактази.
З обережністю
Епілепсія (у тому числі будь-які стани зі зниженням порога судомної готовності).
Фармакологічно контрольована артеріальна гіпертензія.
Захворювання, при яких можуть змінюватися всмоктування, метаболізм або виведення суматриптану (наприклад, порушення нирок або печінки).
Гіперчутливість до сульфаніламідів (введення суматриптану може спричинити алергічні реакції, вираженість яких варіюється від шкірних проявів до анафілаксії). Дані про перехресну чутливість обмежені, проте слід бути обережними при призначенні суматриптану таким пацієнтам.
Вагітність та грудне вигодовування.
Показання до застосуванняКупірування нападів мігрені з аурою або без неї, включаючи напади менструально асоційованої мігрені.
Призначають лише при верифікованому діагнозі мігрень
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з ерготаміном та ерготаміновмісними лікарськими засобами можливий тривалий спазм судин.
Є обмежені дані щодо взаємодії з препаратами, що містять ерготамін або інші триптани/агоністи 5-НТ1-рецепторів. Теоретично можливе підвищення ризику коронарного вазоспазму, спільне застосування цих препаратів протипоказане. Період часу, який повинен пройти між застосуванням суматриптану та препаратів, що містять ерготамін або іншого триптану/агоніста 5-НТ1-рецепторів, невідомий. Він залежатиме, в тому числі, від дози та типу препаратів, що призначаються. Дія може мати адитивний характер. Рекомендується почекати щонайменше 24 години після застосування препаратів, що містять ерготамін або інший триптан/агоніст 5-НТ1-рецепторів перед застосуванням суматриптану. І навпаки, рекомендується почекати щонайменше 6 годин після застосування суматриптану перед застосуванням препаратів, що містять ерготамін,
Можлива взаємодія між суматриптаном та інгібіторами моноаміноксидази (зниження інтенсивності метаболізму суматриптану, підвищення його концентрації).
Є рідкісні повідомлення про розвиток серотонінового синдрому (розлади психіки, розвиток слабкості, гіперрефлексія, вегетативна лабільність, порушення координації рухів та нервово-м'язові порушення) внаслідок одночасного застосування селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та суматриптану. Також повідомлялося про розвиток серотонінового синдрому на тлі одночасного застосування триптанів та селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну. У разі одночасного застосування суматриптану з препаратами з групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та/або селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну слід ретельно контролювати стан пацієнта.
Не зазначено взаємодії суматриптану з пропранололом, флунаризином, пізотифеном та етанолом.
ПередозуванняСимптоми: Прийом суматриптану перорально в дозі 400 мг не викликав будь-яких небажаних реакцій, крім перерахованих вище.
Моделювання передозування на тваринах призводило до розвитку судом, тремору, паралічу, нерухомості, птозу, почервоніння кінцівок, аномального дихання, ціанозу, атаксії, мідріазу, слино- та сльозотечі, а також до загибелі тварин.
Лікування: У разі передозування слід спостерігати за станом пацієнтів не менше 12 годин та за необхідності проводити симптоматичну терапію. Немає даних про вплив гемодіалізу або перитонеального діалізу на концентрацію суматриптану у плазмі.
Фармакологічна дія
Фармакодинаміка : Суматриптан - селективний агоніст судинних 5-гідрокситриптамін-1-рецепторів (5-HT1D), локалізованих переважно в кровоносних судинах головного мозку, та їх стимуляція призводить до звуження цих судин
. Не впливає на інші підтипи 5-HT-серотонінових рецепторів (5-HT2-5-HT7). У тварин суматриптан вибірково діє вазоконстрикцію гілок сонної артерії, не впливаючи на кровотік у судинах мозку. Судинний басейн сонної артерії кровопостачає екстракраніальні та інтракраніальні тканини (у тому числі менінгеальні оболонки), і вважається, що розширення цих судин та набряк їх стінок є основним механізмом виникнення мігрені у людини.
Активує чутливість рецепторів трійчастого нерва.
Терапевтичний ефект зазвичай настає через 30 хвилин після прийому.
Хоча рекомендована доза при пероральному прийомі становить 50 мг, напади мігрені розрізняються за ступенем тяжкості як одного пацієнта, так і у різних пацієнтів. Дози від 25 мг до 100 мг показали більшу ефективність порівняно з плацебо у клінічних дослідженнях, але доза 25 мг статистично значно менш ефективна, ніж 50 мг та 100 мг.
Суматриптан продемонстрував ефективність у лікуванні нападів мігрені, зокрема менструально-асоційованої мігрені, тобто. мігрені без аури, що виникає у проміжку за три дні до початку та до п'яти днів після початку менструації.
Фармакокінетика:
Приступи мігрені не суттєво впливають на фармакокінетику суматриптану, що приймається внутрішньо.
Після прийому
внутрішньо швидко всмоктується. 70% максимальної плазмової концентрації досягається через 45 хвилин. Після прийому дози 100 мг середнє значення максимальної концентрації у плазмі становить 54 нг/мл. Біодоступність – 14% (за рахунок пресистемного метаболізму та неповного всмоктування).
Розподіл
Зв'язок із білками плазми становить 14-21%, середній загальний обсяг розподілу становить 170 л.
Метаболізм
Метаболізується шляхом окислення за участю моноаміноксидази (переважно ізоферменту А) з утворенням метаболітів, основними з яких є індолоцтовий аналог суматриптану, що не має фармакологічної активності щодо 5-HT1 та 5-HT2-серотонінових рецепторів.
Період напіввиведення
становить 2 год. Основний метаболіт (індолоцтовий аналог суматриптану) виводиться нирками у вигляді вільної кислоти та її глюкуронідного кон'югату. Середній загальний плазмовий кліренс становить приблизно 1160 мл/хв, середній кліренс нирковий – 260 мл/хв, позанирковий кліренс – близько 80% від загального кліренсу.
Фармакокінетика у пацієнтів спеціальних груп
У пацієнтів із нирковою недостатністю дослідження не проводились.
Було проведено оцінку впливу помірного порушення функції печінки (клас В за шкалою Чайлд-П'ю) на фармакокінетику суматриптану при підшкірному введенні. Не було виявлено значних відмінностей у фармакокінетиці суматриптану при підшкірному введенні у пацієнтів з помірним порушенням функції печінки порівняно зі здоровими пацієнтами групи контролю. У пацієнтів з порушенням функції печінки може суттєво підвищитись біодоступність препарату за рахунок підвищення концентрації суматриптану в плазмі внаслідок зниження пресистемного кліренсу.
У пацієнтів похилого віку в експериментальних дослідженнях не знайдено істотних відмінностей у фармакокінетиці суматриптану в порівнянні з фармакокінетикою препарату у здорових добровольців.
Відмінностей у показниках фармакокінетики суматриптану у чоловіків та жінок не виявлено.
Вагітність та годування груддюЗастосування суматриптану при вагітності можливе лише у випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода. Дані, отримані при застосуванні суматриптану більш ніж у 1000 жінок у І триместрі вагітності, не містять достатньої інформації, щоб зробити остаточні висновки про ризик розвитку вроджених вад у плода, досвід застосування суматриптану у ІІ та ІІІ триместрах вагітності також обмежений.
Результати доклінічних досліджень у тварин не показали прямої тератогенної дії суматриптану на плід або негативного впливу на пери- та постнатальний розвиток ембріона або плода у щурів. Однак є дані про вплив суматриптану на життєздатність ембріона та плода у кроликів при прийомі великих доз суматриптану.
Було показано, що після підшкірного запровадження суматриптан виділяється у грудне молоко. Слід припинити грудне вигодовування під час застосування суматриптану, грудне вигодовування можливе не раніше ніж через 24 години після прийому препарату.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом
Побічні явищаЧастота побічних ефектів, наведених нижче, визначалася відповідно наступному (класифікація Всесвітньої організації охорони здоров'я): дуже часто (більше 10 %), часто (більше 1 % та менше 10 %), нечасто (більше 0,1 % та менше 1 %), рідко (більше 0,01% і менше 0,1%), дуже рідко (менше 0,01%), включаючи окремі повідомлення, частота невідома (не може бути оцінена за допомогою доступних даних).
Дані клінічних досліджень
З боку нервової системи: часто – запаморочення, сонливість, порушення чутливості, включаючи парестезію та зниження чутливості.
З боку серцево-судинної системи: часто - минуще підвищення артеріального тиску (спостерігається незабаром після прийому препарату), «припливи».
З боку дихальної системи та органів грудної клітки: часто – диспное.
З боку шлунково-кишкового тракту: часто – нудота, блювання (причинно-наслідковий зв'язок виникнення небажаних реакцій із прийомом препарату не доведено).
З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: часто – міалгія, почуття тяжкості (зазвичай минуще, може бути інтенсивним і виникати у будь-якій частині тіла, включаючи грудну клітину та горло).
Загальні та місцеві реакції: часто – больові відчуття, почуття холоду або спека, почуття тиску або стягування (зазвичай минуще, можуть бути інтенсивними і виникати в будь-якій частині тіла, включаючи грудну клітину та горло), слабкість, стомлюваність (зазвичай слабко або помірно виражені, минущі).
Лабораторні показники: дуже рідко незначні відхилення показників печінкових проб.
Дані післяреєстраційних спостережень
З боку імунної системи: частота невідома – реакції гіперчутливості, включаючи шкірні прояви, а також анафілаксію.
З боку нервової системи: частота невідома - судомні напади (у ряді випадків спостерігалися у пацієнтів з судомними нападами в анамнезі або при супутніх станах, що призводять до виникнення судом; у частини пацієнтів факторів ризику не було виявлено), тремор, дистонія, ністагм, худоба.
Порушення психіки: частота невідома – тривога.
З боку органу зору: частота невідома - мелькання, диплопія, зниження гостроти зору, сліпота (зазвичай минуща). Однак розлади зору можуть бути обумовлені власне нападом мігрені.
Серцево-судинна система: частота невідома – брадикардія, тахікардія, відчуття серцебиття, аритмії, ознаки транзиторної ішемії міокарда на ЕКГ, коронарний вазоспазм, стенокардія, інфаркт міокарда, артеріальна гіпотензія, синдром Рейно.
З боку шлунково-кишкового тракту: невідома частота – ішемічний коліт, діарея.
З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: частота невідома – ригідність потиличних м'язів, артралгія.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: частота невідома – гіпергідроз.
особливі вказівкиПрепарат Суматриптан слід призначати лише в тому випадку, якщо діагноз мігрені не викликає сумніву.
Препарат Суматриптан протипоказаний для застосування при геміплегічній, базилярній та офтальмоплегійній формах мігрені.
Перед початком лікування препаратом Суматриптан необхідно виключити види потенційно небезпечної неврологічної патології (наприклад, інсульт, минуще порушення мозкового кровообігу) у разі, коли пацієнт має атипові симптоми або коли пацієнт не діагностує стан, що потребує застосування препарату Суматриптан.
Після прийому препарату Суматриптан можуть виникати минущі симптоми, включаючи біль і сором у грудях, які можуть бути інтенсивними та поширюватися на ділянку шиї. Якщо є підстави вважати, що це є проявом ішемічної хвороби серця, необхідно провести відповідне діагностичне обстеження.
Не слід застосовувати препарат Суматриптан у пацієнтів з факторами ризику розвитку ішемічної хвороби серця, у тому числі у злісних курців або користувачів нікотинової замісної терапії, без попереднього обстеження серцево-судинної системи. Особливу увагу слід приділяти жінкам у постклімактеричному періоді та чоловікам віком від 40 років з цими факторами ризику. Проте обстеження який завжди дозволяє виявити захворювання серця в кожного пацієнта. У дуже поодиноких випадках можуть виникнути серйозні небажані реакції з боку серцево-судинної системи у пацієнтів, в анамнезі яких не відмічено серцево-судинної патології.
Препарат Суматриптан слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з контрольованою артеріальною гіпертензією, оскільки у невеликої кількості пацієнтів спостерігалося транзиторне підвищення артеріального тиску та периферичного судинного опору.
Є рідкісні повідомлення, отримані в результаті післяреєстраційного спостереження, про розвиток серотонінового синдрому (включаючи розлади психіки, вегетативну лабільність та нервово-м'язові порушення) внаслідок одночасного застосування селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІОЗС) та суматриптів. Також повідомлялося про розвиток серотонінового синдрому на тлі одночасного застосування триптанів із селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну (СІОЗСН).
У разі одночасного застосування з препаратами групи СІОЗС та/або СІОЗСН, слід ретельно контролювати стан пацієнта.
Одночасне застосування будь-якого триптану (5-HTl агоніста) із суматриптаном не рекомендується.
Препарат Суматриптан слід застосовувати з обережністю у пацієнтів, у яких можуть суттєво змінюватися всмоктування, метаболізм або виведення суматриптану, наприклад, у пацієнтів з порушенням функції нирок або печінки (клас А чи Б за шкалою ЧайлдП'ю).
Препарат Суматриптан слід застосовувати з обережністю у пацієнтів, які мають судоми в анамнезі або мають інші фактори ризику зниження порога судомної готовності.
Небажані реакції можуть виникати частіше під час прийому триптанів та рослинних препаратів, що містять звіробій продірявлений (Hypericum perforatum).
Зловживання лікарськими препаратами, призначеними для усунення гострого головного болю, асоційовано з посиленням головного болю у чутливих пацієнтів (головний біль, пов'язаний зі зловживанням лікарськими препаратами).
При цьому слід розглянути можливість відміни препарату.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
У пацієнтів з мігренню може виникнути сонливість, пов'язана як із самим захворюванням, так і із застосуванням препарату Суматриптан. У період лікування необхідно бути обережними при керуванні автотранспортом і при заняттях іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25 ° С в оригінальній упаковці.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиПрепарат Суматриптан не повинен призначатися як профілактика. Не можна перевищувати рекомендовану дозу препарату Суматриптан.
Рекомендується розпочати прийом препарату Суматриптан відразу, при перших проявах нападу мігрені, при цьому препарат Суматриптан однаково ефективний при застосуванні на будь-якій стадії нападу мігрені.
Препарат застосовують внутрішньо, проковтуючи таблетку і запиваючи водою.
Рекомендована
доза становить 50 мг (1 таблетка). Деяким пацієнтам може знадобитися доза 100 мг.
Якщо після прийому першої дози напад мігрені не усувається, другу дозу препарату для усунення цього ж нападу мігрені призначати не слід. У таких випадках для усунення нападу можна застосовувати парацетамол, ацетилсаліцилову кислоту або нестероїдні протизапальні препарати. Однак препарат Суматриптан можна застосовувати для усунення наступних нападів мігрені.
Якщо пацієнт відчув покращення після першої дози препарату, а потім симптоми відновилися, можна прийняти другу дозу за умови, що інтервал між дозами становить не менше 2 годин, і прийнято не більше 300 мг протягом 24-годинного періоду.
Суматриптан можна застосовувати не раніше, ніж через 24 години після прийому препаратів, що містять ерготамін; і навпаки, препарати, що містять ерготамін, можна застосовувати не раніше ніж через 6 годин після прийому суматриптану.
Особливі групи пацієнтів
Діти та підлітки (до 18 років) Ефективність препарату Суматриптан у цій групі пацієнтів не була продемонстрована.
Пацієнти похилого віку (старше 65 років) Досвід застосування препарату Суматриптан у пацієнтів віком від 65 років обмежений. Фармакокінетика у пацієнтів даної популяції значно не відрізняється від такої у пацієнтів молодшого віку, але доти, доки не будуть отримані додаткові клінічні дані, застосування суматриптану у пацієнтів віком від 65 років не рекомендовано.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 2 шт бфз инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
Суматриптану сукцинат у кількості, еквівалентній 100 мг суматриптану
Допоміжні речовини:
Целюлоза мікрокристалічна 36 мг, лактози моногідрат 124,2 мг, повідон (Колідон 30, або Пласдон К-25) 6,6 мг примогель) 10 мг; магнію стеарат 3,2 мг;
Оболонка: опадрай II (серія 85) білий 12 мг, що містить у своєму складі полівініловий спирт, частково гідролізований 5,628 мг, тальк 2,088 мг, макрогол 3350 (поліетиленгліколь 3350) 2,832 мг, що фарбує 5
Опис:
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, білого або майже білого кольору, круглі, двоопуклі форми. На поперечному розрізі ядро пігулок обох дозувань має білий або майже білий колір.
Форма випуску:
Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 100 мг.
По 2 таблетки в контурну коміркову упаковку; по 1 контурній комірковій упаковці разом з інструкцією по застосуванню поміщають в картонну пачку.
Протипоказання- Гіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату.
- Геміплегічна, базилярна чи офтальмоплегічна форми мігрені.
- Ішемічна хвороба серця, у тому числі стенокардія (включаючи стенокардію Принцметалу), інфаркт міокарда (у тому числі в анамнезі), постінфарктний кардіосклероз, а також симптоми, що дозволяють припустити наявність ішемічної хвороби серця.
- Фармакологічно неконтрольована артеріальна гіпертензія.
- оклюзійні захворювання периферичних судин.
- Інсульт або минуще порушення мозкового кровообігу (у тому числі в анамнезі).
- Тяжкі порушення функцій печінки та/або нирок.
- Одночасний прийом з ерготаміном або його похідними (включаючи метисергід) або іншими триптамінами/агоністами 5-НТ1-серотонінових рецепторів.
- Застосування на фоні прийому інгібіторів моноаміноксидази або раніше, ніж через 2 тижні після відміни цих препаратів.
- Вік до 18 та старше 65 років (ефективність та безпека не встановлені).
- Непереносимість лактози, синдром мальабсорбції глюкози/галактози, вроджена недостатність лактази.
З обережністю
Епілепсія (у тому числі будь-які стани зі зниженням порога судомної готовності).
Фармакологічно контрольована артеріальна гіпертензія.
Захворювання, при яких можуть змінюватися всмоктування, метаболізм або виведення суматриптану (наприклад, порушення нирок або печінки).
Гіперчутливість до сульфаніламідів (введення суматриптану може спричинити алергічні реакції, вираженість яких варіюється від шкірних проявів до анафілаксії). Дані про перехресну чутливість обмежені, проте слід бути обережними при призначенні суматриптану таким пацієнтам.
Вагітність та грудне вигодовування.
Показання до застосуванняКупірування нападів мігрені з аурою або без неї, включаючи напади менструально асоційованої мігрені.
Призначають лише при верифікованому діагнозі мігрень
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з ерготаміном та ерготаміновмісними лікарськими засобами можливий тривалий спазм судин.
Є обмежені дані щодо взаємодії з препаратами, що містять ерготамін або інші триптани/агоністи 5-НТ1-рецепторів. Теоретично можливе підвищення ризику коронарного вазоспазму, спільне застосування цих препаратів протипоказане. Період часу, який повинен пройти між застосуванням суматриптану та препаратів, що містять ерготамін або іншого триптану/агоніста 5-НТ1-рецепторів, невідомий. Він залежатиме, в тому числі, від дози та типу препаратів, що призначаються. Дія може мати адитивний характер. Рекомендується почекати щонайменше 24 години після застосування препаратів, що містять ерготамін або інший триптан/агоніст 5-НТ1-рецепторів перед застосуванням суматриптану. І навпаки, рекомендується почекати щонайменше 6 годин після застосування суматриптану перед застосуванням препаратів, що містять ерготамін,
Можлива взаємодія між суматриптаном та інгібіторами моноаміноксидази (зниження інтенсивності метаболізму суматриптану, підвищення його концентрації).
Є рідкісні повідомлення про розвиток серотонінового синдрому (розлади психіки, розвиток слабкості, гіперрефлексія, вегетативна лабільність, порушення координації рухів та нервово-м'язові порушення) внаслідок одночасного застосування селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та суматриптану. Також повідомлялося про розвиток серотонінового синдрому на тлі одночасного застосування триптанів та селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну. У разі одночасного застосування суматриптану з препаратами з групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та/або селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну слід ретельно контролювати стан пацієнта.
Не зазначено взаємодії суматриптану з пропранололом, флунаризином, пізотифеном та етанолом.
ПередозуванняСимптоми: Прийом суматриптану перорально в дозі 400 мг не викликав будь-яких небажаних реакцій, крім перерахованих вище.
Моделювання передозування на тваринах призводило до розвитку судом, тремору, паралічу, нерухомості, птозу, почервоніння кінцівок, аномального дихання, ціанозу, атаксії, мідріазу, слино- та сльозотечі, а також до загибелі тварин.
Лікування: У разі передозування слід спостерігати за станом пацієнтів не менше 12 годин та за необхідності проводити симптоматичну терапію. Немає даних про вплив гемодіалізу або перитонеального діалізу на концентрацію суматриптану у плазмі.
Фармакологічна дія
Фармакодинаміка : Суматриптан - селективний агоніст судинних 5-гідрокситриптамін-1-рецепторів (5-HT1D), локалізованих переважно в кровоносних судинах головного мозку, та їх стимуляція призводить до звуження цих судин
. Не впливає на інші підтипи 5-HT-серотонінових рецепторів (5-HT2-5-HT7). У тварин суматриптан вибірково діє вазоконстрикцію гілок сонної артерії, не впливаючи на кровотік у судинах мозку. Судинний басейн сонної артерії кровопостачає екстракраніальні та інтракраніальні тканини (у тому числі менінгеальні оболонки), і вважається, що розширення цих судин та набряк їх стінок є основним механізмом виникнення мігрені у людини.
Активує чутливість рецепторів трійчастого нерва.
Терапевтичний ефект зазвичай настає через 30 хвилин після прийому.
Хоча рекомендована доза при пероральному прийомі становить 50 мг, напади мігрені розрізняються за ступенем тяжкості як одного пацієнта, так і у різних пацієнтів. Дози від 25 мг до 100 мг показали більшу ефективність порівняно з плацебо у клінічних дослідженнях, але доза 25 мг статистично значно менш ефективна, ніж 50 мг та 100 мг.
Суматриптан продемонстрував ефективність у лікуванні нападів мігрені, зокрема менструально-асоційованої мігрені, тобто. мігрені без аури, що виникає у проміжку за три дні до початку та до п'яти днів після початку менструації.
Фармакокінетика:
Приступи мігрені не суттєво впливають на фармакокінетику суматриптану, що приймається внутрішньо.
Після прийому
внутрішньо швидко всмоктується. 70% максимальної плазмової концентрації досягається через 45 хвилин. Після прийому дози 100 мг середнє значення максимальної концентрації у плазмі становить 54 нг/мл. Біодоступність – 14% (за рахунок пресистемного метаболізму та неповного всмоктування).
Розподіл
Зв'язок із білками плазми становить 14-21%, середній загальний обсяг розподілу становить 170 л.
Метаболізм
Метаболізується шляхом окислення за участю моноаміноксидази (переважно ізоферменту А) з утворенням метаболітів, основними з яких є індолоцтовий аналог суматриптану, що не має фармакологічної активності щодо 5-HT1 та 5-HT2-серотонінових рецепторів.
Період напіввиведення
становить 2 год. Основний метаболіт (індолоцтовий аналог суматриптану) виводиться нирками у вигляді вільної кислоти та її глюкуронідного кон'югату. Середній загальний плазмовий кліренс становить приблизно 1160 мл/хв, середній кліренс нирковий – 260 мл/хв, позанирковий кліренс – близько 80% від загального кліренсу.
Фармакокінетика у пацієнтів спеціальних груп
У пацієнтів із нирковою недостатністю дослідження не проводились.
Було проведено оцінку впливу помірного порушення функції печінки (клас В за шкалою Чайлд-П'ю) на фармакокінетику суматриптану при підшкірному введенні. Не було виявлено значних відмінностей у фармакокінетиці суматриптану при підшкірному введенні у пацієнтів з помірним порушенням функції печінки порівняно зі здоровими пацієнтами групи контролю. У пацієнтів з порушенням функції печінки може суттєво підвищитись біодоступність препарату за рахунок підвищення концентрації суматриптану в плазмі внаслідок зниження пресистемного кліренсу.
У пацієнтів похилого віку в експериментальних дослідженнях не знайдено істотних відмінностей у фармакокінетиці суматриптану в порівнянні з фармакокінетикою препарату у здорових добровольців.
Відмінностей у показниках фармакокінетики суматриптану у чоловіків та жінок не виявлено.
Вагітність та годування груддюЗастосування суматриптану при вагітності можливе лише у випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода. Дані, отримані при застосуванні суматриптану більш ніж у 1000 жінок у І триместрі вагітності, не містять достатньої інформації, щоб зробити остаточні висновки про ризик розвитку вроджених вад у плода, досвід застосування суматриптану у ІІ та ІІІ триместрах вагітності також обмежений.
Результати доклінічних досліджень у тварин не показали прямої тератогенної дії суматриптану на плід або негативного впливу на пери- та постнатальний розвиток ембріона або плода у щурів. Однак є дані про вплив суматриптану на життєздатність ембріона та плода у кроликів при прийомі великих доз суматриптану.
Було показано, що після підшкірного запровадження суматриптан виділяється у грудне молоко. Слід припинити грудне вигодовування під час застосування суматриптану, грудне вигодовування можливе не раніше ніж через 24 години після прийому препарату.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом
Побічні явищаЧастота побічних ефектів, наведених нижче, визначалася відповідно наступному (класифікація Всесвітньої організації охорони здоров'я): дуже часто (більше 10 %), часто (більше 1 % та менше 10 %), нечасто (більше 0,1 % та менше 1 %), рідко (більше 0,01% і менше 0,1%), дуже рідко (менше 0,01%), включаючи окремі повідомлення, частота невідома (не може бути оцінена за допомогою доступних даних).
Дані клінічних досліджень
З боку нервової системи: часто – запаморочення, сонливість, порушення чутливості, включаючи парестезію та зниження чутливості.
З боку серцево-судинної системи: часто - минуще підвищення артеріального тиску (спостерігається незабаром після прийому препарату), «припливи».
З боку дихальної системи та органів грудної клітки: часто – диспное.
З боку шлунково-кишкового тракту: часто – нудота, блювання (причинно-наслідковий зв'язок виникнення небажаних реакцій із прийомом препарату не доведено).
З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: часто – міалгія, почуття тяжкості (зазвичай минуще, може бути інтенсивним і виникати у будь-якій частині тіла, включаючи грудну клітину та горло).
Загальні та місцеві реакції: часто – больові відчуття, почуття холоду або спека, почуття тиску або стягування (зазвичай минуще, можуть бути інтенсивними і виникати в будь-якій частині тіла, включаючи грудну клітину та горло), слабкість, стомлюваність (зазвичай слабко або помірно виражені, минущі).
Лабораторні показники: дуже рідко незначні відхилення показників печінкових проб.
Дані післяреєстраційних спостережень
З боку імунної системи: частота невідома – реакції гіперчутливості, включаючи шкірні прояви, а також анафілаксію.
З боку нервової системи: частота невідома - судомні напади (у ряді випадків спостерігалися у пацієнтів з судомними нападами в анамнезі або при супутніх станах, що призводять до виникнення судом; у частини пацієнтів факторів ризику не було виявлено), тремор, дистонія, ністагм, худоба.
Порушення психіки: частота невідома – тривога.
З боку органу зору: частота невідома - мелькання, диплопія, зниження гостроти зору, сліпота (зазвичай минуща). Однак розлади зору можуть бути обумовлені власне нападом мігрені.
Серцево-судинна система: частота невідома – брадикардія, тахікардія, відчуття серцебиття, аритмії, ознаки транзиторної ішемії міокарда на ЕКГ, коронарний вазоспазм, стенокардія, інфаркт міокарда, артеріальна гіпотензія, синдром Рейно.
З боку шлунково-кишкового тракту: невідома частота – ішемічний коліт, діарея.
З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: частота невідома – ригідність потиличних м'язів, артралгія.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: частота невідома – гіпергідроз.
особливі вказівкиПрепарат Суматриптан слід призначати лише в тому випадку, якщо діагноз мігрені не викликає сумніву.
Препарат Суматриптан протипоказаний для застосування при геміплегічній, базилярній та офтальмоплегійній формах мігрені.
Перед початком лікування препаратом Суматриптан необхідно виключити види потенційно небезпечної неврологічної патології (наприклад, інсульт, минуще порушення мозкового кровообігу) у разі, коли пацієнт має атипові симптоми або коли пацієнт не діагностує стан, що потребує застосування препарату Суматриптан.
Після прийому препарату Суматриптан можуть виникати минущі симптоми, включаючи біль і сором у грудях, які можуть бути інтенсивними та поширюватися на ділянку шиї. Якщо є підстави вважати, що це є проявом ішемічної хвороби серця, необхідно провести відповідне діагностичне обстеження.
Не слід застосовувати препарат Суматриптан у пацієнтів з факторами ризику розвитку ішемічної хвороби серця, у тому числі у злісних курців або користувачів нікотинової замісної терапії, без попереднього обстеження серцево-судинної системи. Особливу увагу слід приділяти жінкам у постклімактеричному періоді та чоловікам віком від 40 років з цими факторами ризику. Проте обстеження який завжди дозволяє виявити захворювання серця в кожного пацієнта. У дуже поодиноких випадках можуть виникнути серйозні небажані реакції з боку серцево-судинної системи у пацієнтів, в анамнезі яких не відмічено серцево-судинної патології.
Препарат Суматриптан слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з контрольованою артеріальною гіпертензією, оскільки у невеликої кількості пацієнтів спостерігалося транзиторне підвищення артеріального тиску та периферичного судинного опору.
Є рідкісні повідомлення, отримані в результаті післяреєстраційного спостереження, про розвиток серотонінового синдрому (включаючи розлади психіки, вегетативну лабільність та нервово-м'язові порушення) внаслідок одночасного застосування селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІОЗС) та суматриптів. Також повідомлялося про розвиток серотонінового синдрому на тлі одночасного застосування триптанів із селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну (СІОЗСН).
У разі одночасного застосування з препаратами групи СІОЗС та/або СІОЗСН, слід ретельно контролювати стан пацієнта.
Одночасне застосування будь-якого триптану (5-HTl агоніста) із суматриптаном не рекомендується.
Препарат Суматриптан слід застосовувати з обережністю у пацієнтів, у яких можуть суттєво змінюватися всмоктування, метаболізм або виведення суматриптану, наприклад, у пацієнтів з порушенням функції нирок або печінки (клас А чи Б за шкалою ЧайлдП'ю).
Препарат Суматриптан слід застосовувати з обережністю у пацієнтів, які мають судоми в анамнезі або мають інші фактори ризику зниження порога судомної готовності.
Небажані реакції можуть виникати частіше під час прийому триптанів та рослинних препаратів, що містять звіробій продірявлений (Hypericum perforatum).
Зловживання лікарськими препаратами, призначеними для усунення гострого головного болю, асоційовано з посиленням головного болю у чутливих пацієнтів (головний біль, пов'язаний зі зловживанням лікарськими препаратами).
При цьому слід розглянути можливість відміни препарату.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
У пацієнтів з мігренню може виникнути сонливість, пов'язана як із самим захворюванням, так і із застосуванням препарату Суматриптан. У період лікування необхідно бути обережними при керуванні автотранспортом і при заняттях іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25 ° С в оригінальній упаковці.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиПрепарат Суматриптан не повинен призначатися як профілактика. Не можна перевищувати рекомендовану дозу препарату Суматриптан.
Рекомендується розпочати прийом препарату Суматриптан відразу, при перших проявах нападу мігрені, при цьому препарат Суматриптан однаково ефективний при застосуванні на будь-якій стадії нападу мігрені.
Препарат застосовують внутрішньо, проковтуючи таблетку і запиваючи водою.
Рекомендована
доза становить 50 мг (1 таблетка). Деяким пацієнтам може знадобитися доза 100 мг.
Якщо після прийому першої дози напад мігрені не усувається, другу дозу препарату для усунення цього ж нападу мігрені призначати не слід. У таких випадках для усунення нападу можна застосовувати парацетамол, ацетилсаліцилову кислоту або нестероїдні протизапальні препарати. Однак препарат Суматриптан можна застосовувати для усунення наступних нападів мігрені.
Якщо пацієнт відчув покращення після першої дози препарату, а потім симптоми відновилися, можна прийняти другу дозу за умови, що інтервал між дозами становить не менше 2 годин, і прийнято не більше 300 мг протягом 24-годинного періоду.
Суматриптан можна застосовувати не раніше, ніж через 24 години після прийому препаратів, що містять ерготамін; і навпаки, препарати, що містять ерготамін, можна застосовувати не раніше ніж через 6 годин після прийому суматриптану.
Особливі групи пацієнтів
Діти та підлітки (до 18 років) Ефективність препарату Суматриптан у цій групі пацієнтів не була продемонстрована.
Пацієнти похилого віку (старше 65 років) Досвід застосування препарату Суматриптан у пацієнтів віком від 65 років обмежений. Фармакокінетика у пацієнтів даної популяції значно не відрізняється від такої у пацієнтів молодшого віку, але доти, доки не будуть отримані додаткові клінічні дані, застосування суматриптану у пацієнтів віком від 65 років не рекомендовано.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 2 шт бфз производится компанией БЕРЕЗОВСКИЙ ФЗ. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 2 шт бфз и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 2 шт бфз в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Амигренин таб п/об пленочной 100мг 2 шт Амигренин таб п/об пленочной 100мг 2 шт, Амигренин таб п/об пленочной 100мг 6 шт Амигренин таб п/об пленочной 100мг 6 шт, Амигренин таб п/об пленочной 50мг 2 шт Амигренин таб п/об пленочной 50мг 2 шт, Амигренин таб п/об пленочной 50мг 6 шт Амигренин таб п/об пленочной 50мг 6 шт, Сумамигрен таб п/об пленочной 100мг 2 шт Сумамигрен таб п/об пленочной 100мг 2 шт, Сумамигрен таб п/об пленочной 100мг 6 шт Сумамигрен таб п/об пленочной 100мг 6 шт, Сумамигрен таб п/об пленочной 50мг 2 шт Сумамигрен таб п/об пленочной 50мг 2 шт, Сумамигрен таб п/об пленочной 50мг 6 шт Сумамигрен таб п/об пленочной 50мг 6 шт, Суматриптан-OBL таб п/об пленочной 100мг 2 шт Суматриптан-OBL таб п/об пленочной 100мг 2 шт, Суматриптан-OBL таб п/об пленочной 50мг 2 шт Суматриптан-OBL таб п/об пленочной 50мг 2 шт, Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 10 шт Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 10 шт, Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 10 шт канонфарма Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 10 шт канонфарма, Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 2 шт вертекс Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 2 шт вертекс, Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 2 шт канонфарма Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 2 шт канонфарма, Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 2 шт озон Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 2 шт озон, Суматриптан таб п/об пленочной 50мг 2 шт бфз Суматриптан таб п/об пленочной 50мг 2 шт бфз, Суматриптан таб п/об пленочной 50мг 2 шт вертекс Суматриптан таб п/об пленочной 50мг 2 шт вертекс, Суматриптан таб п/об пленочной 50мг 2 шт канонфарма Суматриптан таб п/об пленочной 50мг 2 шт канонфарма, Суматриптан таб п/об пленочной 50мг 2 шт озон Суматриптан таб п/об пленочной 50мг 2 шт озон, Суматриптан-Тева таб 100мг 2 шт Суматриптан-Тева таб 100мг 2 шт, Суматриптан-Тева таб 50мг 2 шт Суматриптан-Тева таб 50мг 2 шт.
Пока нет комментариев