Суматриптан Реневал таб 50 мг 10 шт
Суматриптан Реневал - це протимігренозний засіб, який діє на судини головного мозку, зменшуючи їх діаметр та покращуючи кровообіг. Прийом препарату дозволяє знизити чутливість трійчастого нерва та зменшити біль у голові. Ефект від прийому препарату спостерігається вже через 30 хвилин. Препарат показаний для лікування різних форм мігрені, включаючи менструально-асоційовану мігреню. Фармакокінетика препарату не змінюється при порушенні функції печінки та відрізняється між різними дозуваннями.
Суматриптан Реневал таб 50 мг 10 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина: 1 таблетка містить: суматриптану сукцинат – 70,0 мг
(у перерахуванні на суматриптан – 50,0 мг) ; склад оболонки: гіпромелоза, титану діоксид, макрогол-4000 Опис: Круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору. На поперечному розрізі ядро білого чи майже білого кольору. Форма випуску:
Пігулки, вкриті плівковою оболонкою, 50 мг. По 10 таблеток у контурне коміркове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. 1 контурна коміркова упаковка з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону для споживчої тари.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до будь-якого компонента, що входять до складу препарату;
геміплегічна, базилярна та офтальмоплегічна форми мігрені;
ішемічна хвороба серця (ІХС), у тому числі підозра на неї, стенокардія (включаючи стенокардію Принцметалу), інфаркт міокарда (у тому числі в анамнезі), постінфарктний кардіосклероз, а також симптоми, що дозволяють припустити наявність ІХС;
оклюзійні захворювання периферичних судин;
інсульт або минуще порушення мозкового кровообігу (у тому числі в анамнезі);
неконтрольована артеріальна гіпертензія;
прийом одночасно з ерготаміном або його похідними (включаючи метисергід) або іншими триптанами/агоністами 5-HT1-рецепторів;
застосування на фоні прийому інгібіторів моноамінооксидази (МАО) або раніше, ніж за 2 тижні після відміни цих препаратів;
одночасний прийом з іншими агоністами 5-HT1-серотонінових рецепторів;
тяжкий ступінь порушення функції печінки та/або нирок;
дефіцит лактази, непереносимість галактози та синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції (препарат містить лактозу);
вік до 18 років та старше 65 років (безпека та ефективність не встановлена).
Обережно: Контрольована
артеріальна гіпертензія;
захворювання, при яких можуть змінюватися всмоктування, метаболізм або виведення препарату (наприклад, порушення функції нирок або печінки);
епілепсія (у тому числі будь-які стани зі зниженням порога судомної готовності);
у пацієнтів з підвищеною чутливістю до сульфаніламідів (прийом суматриптану може спричинити алергічні реакції, вираженість яких варіюється від шкірних проявів підвищеної чутливості до анафілаксії). Дані про перехресну чутливість обмежені, проте слід бути обережним при застосуванні суматриптану у таких пацієнтів.
вагітність;
період грудного вигодовування.
Дозування50 мг
Показання до застосуванняКупірування нападів мігрені з аурою або без неї, включаючи напади менструально-асоційованої мігрені. Призначають лише при верифікованому діагнозі – мігрень.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиНе відмічено взаємодії суматриптану з пропранололом, флунаризином, пізотифеном та етиловим спиртом.
При одночасному прийомі з ерготаміном відзначався тривалий спазм судин. Є обмежені дані щодо взаємодії з препаратами, що містять ерготамін, або інші триптани/агоністи 5-HT1-рецепторів. Теоретично можливе підвищення ризику коронарного вазоспазму, і спільне застосування цих препаратів протипоказане. Період часу, який повинен пройти між застосуванням суматриптану та ерготамін-вмісних препаратів або іншого триптану/агоніста 5-HT1-рецепторів, невідомий. Він залежатиме, в тому числі, від дози та типу препаратів, що призначаються. Дія може мати адитивний характер. Рекомендується почекати щонайменше 24 години після застосування препаратів, що містять ерготамін або інший триптан/агоніст 5-HT1-рецепторів перед застосуванням суматриптану. І навпаки,
Можлива взаємодія між суматриптаном та інгібітором МАО, їх одночасне застосування протипоказане. Є рідкісні повідомлення, отримані в результаті післяреєстраційного спостереження, про розвиток серотонінового синдрому (включаючи розлади психіки, вегетативну лабільність та нервово-м'язові порушення) внаслідок одночасного застосування селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІОЗС) та суматриптів. Також повідомлялося про розвиток серотонінового синдрому на тлі одночасного застосування триптанів із селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну (СІОЗСН).
Небажані реакції можуть виникати частіше під час одночасного застосування триптанів та рослинних препаратів, що містять звіробій продірявлений.
ПередозуванняСимптоми:
Прийом суматриптану перорально в дозі більше 400 мг не викликав будь-яких небажаних реакцій, крім перерахованих вище. Моделювання передозування на тваринах призводило до розвитку судом, тремору, паралічу, нерухомості, птозу, почервоніння кінцівок, аномального дихання, ціанозу атаксії, мідріазу, слино- та сльозотечі, а також до загибелі тварин.
Лікування:
У разі передозування слід спостерігати за станом пацієнтів не менше 12 годин та за необхідності проводити симптоматичну терапію. Немає даних про вплив гемодіалізу або перитонеального діалізу на концентрацію суматриптану у плазмі.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Протимігренозний засіб
Код АТХ: N02CC01
Фармакодинаміка:
Механізм дії:
Суматриптан – селективний агоніст судинних 5-гідрокситриптамін-1-рецепторів (5-HT1D), не впливає на інші підтипи 5-HT-рецепторів (5-HT2-5-HT7). Рецептори 5-HT1D розташовані головним чином у краніальних кровоносних судинах головного мозку, і їх стимуляція призводить до звуження цих судин. У тварин суматриптан вибірково діє вазоконстрикцію гілок сонної артерії, не впливаючи на кровотік у судинах мозку. Судинний басейн сонної артерії кровопостачає екстракраніальні та інтракраніальні тканини (у тому числі менінгеальні оболонки), і вважається, що розширення цих судин та набряк їх стінок є основним механізмом виникнення мігрені у людини. Крім того, експериментальні дані дозволяють судити про те, що суматриптан знижує чутливість трійчастого нерва.
Клінічний ефект зазвичай відзначається через 30 хвилин після перорального прийому 100 мг препарату.
Хоча рекомендована доза при пероральному прийомі становить 50 мг, напади мігрені розрізняються за ступенем тяжкості як одного пацієнта, так і у різних пацієнтів. Дози від 25 мг до 100 мг показали більшу ефективність порівняно з плацебо у клінічних дослідженнях, але доза 25 мг статистично значно менш ефективна, ніж 50 мг та 100 мг.
Суматриптан продемонстрував ефективність у лікуванні нападів мігрені, у тому числі менструально-асоційованої мігрені, тобто мігрені без аури, яка виникає у проміжку за три дні до початку та до п'яти днів після початку менструації.
Фармакокінетика:
Приступи мігрені не суттєво впливають на фармакокінетику суматриптану, що застосовується всередину.
Після перорального прийому суматриптан швидко всмоктується, 70% від максимальної плазмової концентрації досягається через
45 хвилин. Після прийому дози 100 мг середнє значення максимальної концентрації у плазмі становить 54 нг/мл. Середня величина абсолютної біодоступності становить 14% частково через пресистемний метаболізм, частково через неповну абсорбцію.
Розподіл:
Суматриптан зв'язується з білками плазми незначною мірою (14-21 %), середній загальний обсяг розподілу становить 170 л.
Метаболізм:
Метаболізується шляхом окислення за участю моноаміноксидази (МАО) з утворенням метаболітів, основним з яких є індолоцтовий аналог суматриптану, що не має фармакологічної активності по відношенню до 5-HT1 та 5-HT2-серотонінових рецепторів. Другорядні метаболіти суматриптану не виявлені.
Виведення:
Період напіввиведення становить приблизно 2 години. Основний метаболіт (індолоцтовий аналог суматриптану) виводиться нирками у вигляді вільної кислоти та глюкуроніду. Середній загальний плазмовий кліренс становить приблизно 1160 мл/хв, середній кліренс нирковий становить приблизно 260 мл/хв, позанирковий кліренс – близько 80 % від загального кліренсу.
Пацієнти з порушенням функції печінки:
Внаслідок зниження пресистемного кліренсу суматриптану у пацієнтів із порушенням функції печінки підвищується вміст суматриптану у плазмі крові.
Пацієнти різних вікових груп:
Фармакокінетика у пацієнтів віком від 65 років значно не відрізняється від такої у пацієнтів молодшого віку.
Вагітність та годування груддюВагітність:
Слід бути обережними при застосуванні препарату при вагітності, необхідно провести оцінку потенційної користі для матері та можливих ризиків для плода. Доступні дані післяреєстраційного спостереження більш ніж 1000 жінок, які приймали суматриптан під час першого триместру вагітності. У зв'язку з недостатнім обсягом інформації остаточні висновки та підвищення ризику вроджених вад робити передчасно. Досвід застосування препарату у жінок у ІІ та ІІІ триместрах вагітності обмежений. Оцінка експериментальних досліджень на тваринах не показала прямого тератогенного чи несприятливого впливу на пренатальний та постнатальний розвиток. Однак у кроликів спостерігався вплив на життєздатність ембріона та плода.
Період грудного вигодовування:
Було показано, що після підшкірного введення суматриптан виділяється у грудне молоко. Щоб уникнути негативного впливу на дитину, слід утриматися від грудного вигодовування протягом 24 годин після закінчення його застосування.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаНебажані реакції, подані нижче, перераховані відповідно до ураження систем органів і частоти народження. Частота визначена так: «дуже часто» (> 1/10); "часто" (> 1/100, < 1/10); "нечасто" (> 1/1000, < 1/100); "рідко" (> 1/10000, < 1/1000); "дуже рідко" (< 1/10000), "частота невідома" - не може бути оцінена, виходячи з наявних даних.
Дані клінічних досліджень:
Порушення з боку нервової системи: часто – запаморочення, сонливість, порушення чутливості, включаючи парестезію та зниження чутливості;
Порушення з боку судин: часто - минуще підвищення артеріального тиску (незабаром після прийому препарату), припливи;
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – задишка;
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто – нудота, блювання (причинно-наслідковий зв'язок виникнення небажаних реакцій із прийомом препарату не доведено);
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: часто – почуття тяжкості (зазвичай минуще, може бути інтенсивним і виникати у будь-якій частині тіла, включаючи грудну клітину та горло), міалгія;
Загальні розлади: часто – больові відчуття, почуття холоду або спека, відчуття тиску або стягування (зазвичай минущі, можуть бути інтенсивними і виникати в будь-якій частині тіла, включаючи грудну клітину та горло), слабкість, стомлюваність (зазвичай слабко або помірно виражені, минущі) ;
Лабораторні та інструментальні дані: дуже рідко – незначні відхилення показників печінкових проб.
Дані післяреєстраційних спостережень:
Порушення з боку імунної системи: частота невідома – реакції підвищеної чутливості, що варіюються від шкірних проявів підвищеної чутливості до анафілаксії;
Порушення з боку нервової системи: часто - судомні напади (у ряді випадків у пацієнтів із судомними нападами в анамнезі або при супутніх станах, що схильні до виникнення судом; у частини пацієнтів факторів ризику не було виявлено), тремор, дистонія, ністагм, худоба;
Порушення органу зору: частота невідома – миготіння, диплопія, зниження гостроти зору. Втрата зору (зазвичай минуща). Однак розлади зору можуть бути обумовлені власне нападом мігрені;
Порушення з боку серця: частота невідома – брадикардія, тахікардія, серцебиття, аритмії, ЕКГ; ознаки транзиторної ішемії міокарда, коронарний вазоспазм, стенокардія, інфаркт міокарда;
Порушення з боку судин: частота невідома – зниження артеріального тиску; синдром Рейно;
Порушення шлунково-кишкового тракту: частота невідома – ішемічний коліт, діарея;
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: частота невідома – ригідність шиї, артралгії;
Порушення психіки: частота невідома – тривога;
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: частота невідома – гіпергідроз;
Деякі з симптомів, які були описані як небажані явища можуть бути симптомами, асоційованими з мігренню.
Важливо повідомляти про розвиток небажаних реакцій для забезпечення безперервного моніторингу відношення користі та ризику лікарського препарату. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря. Медичні працівники повідомляють про будь-які небажані реакції лікарського препарату через національні системи повідомлення про небажані реакції.
особливі вказівкиСуматриптан слід призначати лише в тому випадку, якщо діагноз мігрені не викликає сумніву.
Суматриптан не можна застосовувати у профілактичних цілях.
Суматриптан протипоказаний для застосування при геміплегічній, базилярній та офтальмоплегійній формах мігрені. Як і у разі застосування інших лікарських препаратів для лікування гострих нападів мігрені, перед лікуванням головного болю у пацієнтів з раніше недіагностованою мігренню або у пацієнтів з атиповою формою мігрені необхідно виключити інші види неврологічної патології. Слід зазначити, що у пацієнтів з мігренню підвищений ризик розвитку певних цереброваскулярних порушень (наприклад, інсульту або тимчасових ішемічних атак).
Прийом суматриптану може бути пов'язаний з виникненням таких минучих симптомів, як біль і сором у грудях, що поширюються на ділянку шиї; симптоми можуть мати інтенсивний характер. Якщо є підстави вважати, що ці симптоми є проявом ішемічної хвороби серця, необхідно провести відповідне діагностичне обстеження.
Не слід застосовувати суматриптан у пацієнтів з ризиком серцево-судинної патології без попереднього обстеження з метою її виключення (до таких пацієнтів належать жінки у постклімактеричному періоді, чоловіки віком від 40 років та пацієнти з факторами ризику розвитку ІХС). Проте обстеження який завжди дозволяє виявити захворювання серця в кожного пацієнта. У дуже поодиноких випадках у пацієнтів, які не мають в анамнезі серцево-судинної патології, можуть виникнути серйозні небажані реакції з боку серцево-судинної системи.
Суматриптан слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з контрольованою артеріальною гіпертензією, оскільки у невеликої кількості пацієнтів спостерігалося транзиторне підвищення артеріального тиску та периферичного судинного опору.
Є рідкісні повідомлення, отримані в результаті постреєстраційного спостереження, про розвиток серотонінового синдрому (включаючи розлади психіки, вегетативну лабільність та нервово-м'язові порушення) внаслідок одночасного застосування СІЗЗЗ та суматриптану. Також повідомлялося про розвиток серотонінового синдрому на тлі одночасного застосування триптанів із СІОЗСН.
Якщо пацієнту показано одночасне застосування препаратів групи СІОЗС та/або СІОЗСН, слід ретельно контролювати стан пацієнта.
Одночасне застосування будь-якого триптану (5-HT1 агоніста) із суматриптаном не рекомендується.
Суматриптан слід застосовувати з обережністю у пацієнтів, які можуть суттєво змінюватися всмоктування, метаболізм або виведення суматриптану, наприклад, у пацієнтів з порушенням функції нирок або печінки (клас А або Б за шкалою Чайлда-П'ю).
Суматриптан слід застосовувати з обережністю у пацієнтів із судомами в анамнезі або іншими факторами ризику зниження порога судомної готовності.
У пацієнтів із виявленою підвищеною чутливістю до сульфаніламідів прийом суматриптану може спричинити алергічні реакції, які варіюються від шкірних проявів підвищеної чутливості до анафілаксії. Дані про перехресну чутливість обмежені, проте слід бути обережним при застосуванні суматриптану у таких пацієнтів.
Небажані реакції можуть виникати частіше під час одночасного застосування триптанів та рослинних препаратів, що містять звіробій продірявлений (Hypericum perforatum).
Зловживання лікарськими препаратами, призначеними для усунення нападів мігрені, асоційовано з посиленням головного болю у чутливих пацієнтів (головний біль, пов'язаний зі зловживанням лікарськими препаратами). При цьому слід розглянути можливість відміни препарату.
Не можна перевищувати рекомендовану дозу суматриптану.
Пацієнти з рідкісною спадковою непереносимістю лактози, дефіцитом лактази та глюкозо-галактозною мальабсорбцією не повинні приймати препарат Суматриптан Реневал, оскільки до його складу входить лактоза.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами:
У пацієнтів з мігренню може виникати сонливість, пов'язана як із захворюванням, так і з прийомом суматриптану. Пацієнти повинні бути особливо обережними при керуванні автомобілем і роботі з механізмами, що рухаються.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиПрепарат Суматриптан Реневал не можна застосовувати з профілактичною метою.
Слід застосовувати препарат при перших проявах нападу мігрені. Прийом суматриптан однаково ефективний на будь-якій стадії нападу мігрені.
Препарат застосовують внутрішньо, проковтуючи таблетку і запиваючи водою.
Рекомендована доза становить 50 мг. Деяким пацієнтам може знадобитися більша доза – 100 мг.
Якщо після прийому першої дози напад мігрені не усувається, другу дозу препарату для усунення цього ж нападу мігрені приймати не слід. У таких випадках для усунення нападу можна застосовувати парацетамол, ацетилсаліцилову кислоту або нестероїдні протизапальні засоби. Однак суматриптан можна застосовувати для усунення наступних нападів мігрені.
Якщо пацієнт відчув поліпшення після першої дози препарату, а потім симптоми відновилися, протягом наступних 24 годин можна прийняти другу дозу. При цьому максимальна доза суматриптану не повинна перевищувати 300 мг протягом 24-годинного періоду.
Суматриптан можна застосовувати не раніше ніж через 24 години після прийому препаратів, що містять ерготамін; і навпаки, препарати, що містять ерготамін, можна застосовувати не раніше ніж через 6 годин після прийому суматриптану.
Діти та підлітки (до 18 років):
Ефективність суматриптану в цій групі пацієнтів не була продемонстрована.
Пацієнти похилого віку:
Досвід застосування суматриптану у пацієнтів віком від 65 років обмежений. Фармакокінетика у пацієнтів даної популяції значно не відрізняється від такої у пацієнтів молодшого віку, але доти, доки не будуть отримані додаткові клінічні дані, застосування у пацієнтів віком від 65 років не рекомендовано.
Пацієнти з нирковою недостатністю:
У пацієнтів з нирковою недостатністю дози повинні бути нижчими (25-50 мг).
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Суматриптан Реневал таб 50 мг 10 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина: 1 таблетка містить: суматриптану сукцинат – 70,0 мг
(у перерахуванні на суматриптан – 50,0 мг) ; склад оболонки: гіпромелоза, титану діоксид, макрогол-4000 Опис: Круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору. На поперечному розрізі ядро білого чи майже білого кольору. Форма випуску:
Пігулки, вкриті плівковою оболонкою, 50 мг. По 10 таблеток у контурне коміркове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. 1 контурна коміркова упаковка з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону для споживчої тари.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до будь-якого компонента, що входять до складу препарату;
геміплегічна, базилярна та офтальмоплегічна форми мігрені;
ішемічна хвороба серця (ІХС), у тому числі підозра на неї, стенокардія (включаючи стенокардію Принцметалу), інфаркт міокарда (у тому числі в анамнезі), постінфарктний кардіосклероз, а також симптоми, що дозволяють припустити наявність ІХС;
оклюзійні захворювання периферичних судин;
інсульт або минуще порушення мозкового кровообігу (у тому числі в анамнезі);
неконтрольована артеріальна гіпертензія;
прийом одночасно з ерготаміном або його похідними (включаючи метисергід) або іншими триптанами/агоністами 5-HT1-рецепторів;
застосування на фоні прийому інгібіторів моноамінооксидази (МАО) або раніше, ніж за 2 тижні після відміни цих препаратів;
одночасний прийом з іншими агоністами 5-HT1-серотонінових рецепторів;
тяжкий ступінь порушення функції печінки та/або нирок;
дефіцит лактази, непереносимість галактози та синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції (препарат містить лактозу);
вік до 18 років та старше 65 років (безпека та ефективність не встановлена).
Обережно: Контрольована
артеріальна гіпертензія;
захворювання, при яких можуть змінюватися всмоктування, метаболізм або виведення препарату (наприклад, порушення функції нирок або печінки);
епілепсія (у тому числі будь-які стани зі зниженням порога судомної готовності);
у пацієнтів з підвищеною чутливістю до сульфаніламідів (прийом суматриптану може спричинити алергічні реакції, вираженість яких варіюється від шкірних проявів підвищеної чутливості до анафілаксії). Дані про перехресну чутливість обмежені, проте слід бути обережним при застосуванні суматриптану у таких пацієнтів.
вагітність;
період грудного вигодовування.
Дозування50 мг
Показання до застосуванняКупірування нападів мігрені з аурою або без неї, включаючи напади менструально-асоційованої мігрені. Призначають лише при верифікованому діагнозі – мігрень.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиНе відмічено взаємодії суматриптану з пропранололом, флунаризином, пізотифеном та етиловим спиртом.
При одночасному прийомі з ерготаміном відзначався тривалий спазм судин. Є обмежені дані щодо взаємодії з препаратами, що містять ерготамін, або інші триптани/агоністи 5-HT1-рецепторів. Теоретично можливе підвищення ризику коронарного вазоспазму, і спільне застосування цих препаратів протипоказане. Період часу, який повинен пройти між застосуванням суматриптану та ерготамін-вмісних препаратів або іншого триптану/агоніста 5-HT1-рецепторів, невідомий. Він залежатиме, в тому числі, від дози та типу препаратів, що призначаються. Дія може мати адитивний характер. Рекомендується почекати щонайменше 24 години після застосування препаратів, що містять ерготамін або інший триптан/агоніст 5-HT1-рецепторів перед застосуванням суматриптану. І навпаки,
Можлива взаємодія між суматриптаном та інгібітором МАО, їх одночасне застосування протипоказане. Є рідкісні повідомлення, отримані в результаті післяреєстраційного спостереження, про розвиток серотонінового синдрому (включаючи розлади психіки, вегетативну лабільність та нервово-м'язові порушення) внаслідок одночасного застосування селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІОЗС) та суматриптів. Також повідомлялося про розвиток серотонінового синдрому на тлі одночасного застосування триптанів із селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну (СІОЗСН).
Небажані реакції можуть виникати частіше під час одночасного застосування триптанів та рослинних препаратів, що містять звіробій продірявлений.
ПередозуванняСимптоми:
Прийом суматриптану перорально в дозі більше 400 мг не викликав будь-яких небажаних реакцій, крім перерахованих вище. Моделювання передозування на тваринах призводило до розвитку судом, тремору, паралічу, нерухомості, птозу, почервоніння кінцівок, аномального дихання, ціанозу атаксії, мідріазу, слино- та сльозотечі, а також до загибелі тварин.
Лікування:
У разі передозування слід спостерігати за станом пацієнтів не менше 12 годин та за необхідності проводити симптоматичну терапію. Немає даних про вплив гемодіалізу або перитонеального діалізу на концентрацію суматриптану у плазмі.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Протимігренозний засіб
Код АТХ: N02CC01
Фармакодинаміка:
Механізм дії:
Суматриптан – селективний агоніст судинних 5-гідрокситриптамін-1-рецепторів (5-HT1D), не впливає на інші підтипи 5-HT-рецепторів (5-HT2-5-HT7). Рецептори 5-HT1D розташовані головним чином у краніальних кровоносних судинах головного мозку, і їх стимуляція призводить до звуження цих судин. У тварин суматриптан вибірково діє вазоконстрикцію гілок сонної артерії, не впливаючи на кровотік у судинах мозку. Судинний басейн сонної артерії кровопостачає екстракраніальні та інтракраніальні тканини (у тому числі менінгеальні оболонки), і вважається, що розширення цих судин та набряк їх стінок є основним механізмом виникнення мігрені у людини. Крім того, експериментальні дані дозволяють судити про те, що суматриптан знижує чутливість трійчастого нерва.
Клінічний ефект зазвичай відзначається через 30 хвилин після перорального прийому 100 мг препарату.
Хоча рекомендована доза при пероральному прийомі становить 50 мг, напади мігрені розрізняються за ступенем тяжкості як одного пацієнта, так і у різних пацієнтів. Дози від 25 мг до 100 мг показали більшу ефективність порівняно з плацебо у клінічних дослідженнях, але доза 25 мг статистично значно менш ефективна, ніж 50 мг та 100 мг.
Суматриптан продемонстрував ефективність у лікуванні нападів мігрені, у тому числі менструально-асоційованої мігрені, тобто мігрені без аури, яка виникає у проміжку за три дні до початку та до п'яти днів після початку менструації.
Фармакокінетика:
Приступи мігрені не суттєво впливають на фармакокінетику суматриптану, що застосовується всередину.
Після перорального прийому суматриптан швидко всмоктується, 70% від максимальної плазмової концентрації досягається через
45 хвилин. Після прийому дози 100 мг середнє значення максимальної концентрації у плазмі становить 54 нг/мл. Середня величина абсолютної біодоступності становить 14% частково через пресистемний метаболізм, частково через неповну абсорбцію.
Розподіл:
Суматриптан зв'язується з білками плазми незначною мірою (14-21 %), середній загальний обсяг розподілу становить 170 л.
Метаболізм:
Метаболізується шляхом окислення за участю моноаміноксидази (МАО) з утворенням метаболітів, основним з яких є індолоцтовий аналог суматриптану, що не має фармакологічної активності по відношенню до 5-HT1 та 5-HT2-серотонінових рецепторів. Другорядні метаболіти суматриптану не виявлені.
Виведення:
Період напіввиведення становить приблизно 2 години. Основний метаболіт (індолоцтовий аналог суматриптану) виводиться нирками у вигляді вільної кислоти та глюкуроніду. Середній загальний плазмовий кліренс становить приблизно 1160 мл/хв, середній кліренс нирковий становить приблизно 260 мл/хв, позанирковий кліренс – близько 80 % від загального кліренсу.
Пацієнти з порушенням функції печінки:
Внаслідок зниження пресистемного кліренсу суматриптану у пацієнтів із порушенням функції печінки підвищується вміст суматриптану у плазмі крові.
Пацієнти різних вікових груп:
Фармакокінетика у пацієнтів віком від 65 років значно не відрізняється від такої у пацієнтів молодшого віку.
Вагітність та годування груддюВагітність:
Слід бути обережними при застосуванні препарату при вагітності, необхідно провести оцінку потенційної користі для матері та можливих ризиків для плода. Доступні дані післяреєстраційного спостереження більш ніж 1000 жінок, які приймали суматриптан під час першого триместру вагітності. У зв'язку з недостатнім обсягом інформації остаточні висновки та підвищення ризику вроджених вад робити передчасно. Досвід застосування препарату у жінок у ІІ та ІІІ триместрах вагітності обмежений. Оцінка експериментальних досліджень на тваринах не показала прямого тератогенного чи несприятливого впливу на пренатальний та постнатальний розвиток. Однак у кроликів спостерігався вплив на життєздатність ембріона та плода.
Період грудного вигодовування:
Було показано, що після підшкірного введення суматриптан виділяється у грудне молоко. Щоб уникнути негативного впливу на дитину, слід утриматися від грудного вигодовування протягом 24 годин після закінчення його застосування.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаНебажані реакції, подані нижче, перераховані відповідно до ураження систем органів і частоти народження. Частота визначена так: «дуже часто» (> 1/10); "часто" (> 1/100, < 1/10); "нечасто" (> 1/1000, < 1/100); "рідко" (> 1/10000, < 1/1000); "дуже рідко" (< 1/10000), "частота невідома" - не може бути оцінена, виходячи з наявних даних.
Дані клінічних досліджень:
Порушення з боку нервової системи: часто – запаморочення, сонливість, порушення чутливості, включаючи парестезію та зниження чутливості;
Порушення з боку судин: часто - минуще підвищення артеріального тиску (незабаром після прийому препарату), припливи;
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – задишка;
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто – нудота, блювання (причинно-наслідковий зв'язок виникнення небажаних реакцій із прийомом препарату не доведено);
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: часто – почуття тяжкості (зазвичай минуще, може бути інтенсивним і виникати у будь-якій частині тіла, включаючи грудну клітину та горло), міалгія;
Загальні розлади: часто – больові відчуття, почуття холоду або спека, відчуття тиску або стягування (зазвичай минущі, можуть бути інтенсивними і виникати в будь-якій частині тіла, включаючи грудну клітину та горло), слабкість, стомлюваність (зазвичай слабко або помірно виражені, минущі) ;
Лабораторні та інструментальні дані: дуже рідко – незначні відхилення показників печінкових проб.
Дані післяреєстраційних спостережень:
Порушення з боку імунної системи: частота невідома – реакції підвищеної чутливості, що варіюються від шкірних проявів підвищеної чутливості до анафілаксії;
Порушення з боку нервової системи: часто - судомні напади (у ряді випадків у пацієнтів із судомними нападами в анамнезі або при супутніх станах, що схильні до виникнення судом; у частини пацієнтів факторів ризику не було виявлено), тремор, дистонія, ністагм, худоба;
Порушення органу зору: частота невідома – миготіння, диплопія, зниження гостроти зору. Втрата зору (зазвичай минуща). Однак розлади зору можуть бути обумовлені власне нападом мігрені;
Порушення з боку серця: частота невідома – брадикардія, тахікардія, серцебиття, аритмії, ЕКГ; ознаки транзиторної ішемії міокарда, коронарний вазоспазм, стенокардія, інфаркт міокарда;
Порушення з боку судин: частота невідома – зниження артеріального тиску; синдром Рейно;
Порушення шлунково-кишкового тракту: частота невідома – ішемічний коліт, діарея;
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: частота невідома – ригідність шиї, артралгії;
Порушення психіки: частота невідома – тривога;
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: частота невідома – гіпергідроз;
Деякі з симптомів, які були описані як небажані явища можуть бути симптомами, асоційованими з мігренню.
Важливо повідомляти про розвиток небажаних реакцій для забезпечення безперервного моніторингу відношення користі та ризику лікарського препарату. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря. Медичні працівники повідомляють про будь-які небажані реакції лікарського препарату через національні системи повідомлення про небажані реакції.
особливі вказівкиСуматриптан слід призначати лише в тому випадку, якщо діагноз мігрені не викликає сумніву.
Суматриптан не можна застосовувати у профілактичних цілях.
Суматриптан протипоказаний для застосування при геміплегічній, базилярній та офтальмоплегійній формах мігрені. Як і у разі застосування інших лікарських препаратів для лікування гострих нападів мігрені, перед лікуванням головного болю у пацієнтів з раніше недіагностованою мігренню або у пацієнтів з атиповою формою мігрені необхідно виключити інші види неврологічної патології. Слід зазначити, що у пацієнтів з мігренню підвищений ризик розвитку певних цереброваскулярних порушень (наприклад, інсульту або тимчасових ішемічних атак).
Прийом суматриптану може бути пов'язаний з виникненням таких минучих симптомів, як біль і сором у грудях, що поширюються на ділянку шиї; симптоми можуть мати інтенсивний характер. Якщо є підстави вважати, що ці симптоми є проявом ішемічної хвороби серця, необхідно провести відповідне діагностичне обстеження.
Не слід застосовувати суматриптан у пацієнтів з ризиком серцево-судинної патології без попереднього обстеження з метою її виключення (до таких пацієнтів належать жінки у постклімактеричному періоді, чоловіки віком від 40 років та пацієнти з факторами ризику розвитку ІХС). Проте обстеження який завжди дозволяє виявити захворювання серця в кожного пацієнта. У дуже поодиноких випадках у пацієнтів, які не мають в анамнезі серцево-судинної патології, можуть виникнути серйозні небажані реакції з боку серцево-судинної системи.
Суматриптан слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з контрольованою артеріальною гіпертензією, оскільки у невеликої кількості пацієнтів спостерігалося транзиторне підвищення артеріального тиску та периферичного судинного опору.
Є рідкісні повідомлення, отримані в результаті постреєстраційного спостереження, про розвиток серотонінового синдрому (включаючи розлади психіки, вегетативну лабільність та нервово-м'язові порушення) внаслідок одночасного застосування СІЗЗЗ та суматриптану. Також повідомлялося про розвиток серотонінового синдрому на тлі одночасного застосування триптанів із СІОЗСН.
Якщо пацієнту показано одночасне застосування препаратів групи СІОЗС та/або СІОЗСН, слід ретельно контролювати стан пацієнта.
Одночасне застосування будь-якого триптану (5-HT1 агоніста) із суматриптаном не рекомендується.
Суматриптан слід застосовувати з обережністю у пацієнтів, які можуть суттєво змінюватися всмоктування, метаболізм або виведення суматриптану, наприклад, у пацієнтів з порушенням функції нирок або печінки (клас А або Б за шкалою Чайлда-П'ю).
Суматриптан слід застосовувати з обережністю у пацієнтів із судомами в анамнезі або іншими факторами ризику зниження порога судомної готовності.
У пацієнтів із виявленою підвищеною чутливістю до сульфаніламідів прийом суматриптану може спричинити алергічні реакції, які варіюються від шкірних проявів підвищеної чутливості до анафілаксії. Дані про перехресну чутливість обмежені, проте слід бути обережним при застосуванні суматриптану у таких пацієнтів.
Небажані реакції можуть виникати частіше під час одночасного застосування триптанів та рослинних препаратів, що містять звіробій продірявлений (Hypericum perforatum).
Зловживання лікарськими препаратами, призначеними для усунення нападів мігрені, асоційовано з посиленням головного болю у чутливих пацієнтів (головний біль, пов'язаний зі зловживанням лікарськими препаратами). При цьому слід розглянути можливість відміни препарату.
Не можна перевищувати рекомендовану дозу суматриптану.
Пацієнти з рідкісною спадковою непереносимістю лактози, дефіцитом лактази та глюкозо-галактозною мальабсорбцією не повинні приймати препарат Суматриптан Реневал, оскільки до його складу входить лактоза.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами:
У пацієнтів з мігренню може виникати сонливість, пов'язана як із захворюванням, так і з прийомом суматриптану. Пацієнти повинні бути особливо обережними при керуванні автомобілем і роботі з механізмами, що рухаються.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиПрепарат Суматриптан Реневал не можна застосовувати з профілактичною метою.
Слід застосовувати препарат при перших проявах нападу мігрені. Прийом суматриптан однаково ефективний на будь-якій стадії нападу мігрені.
Препарат застосовують внутрішньо, проковтуючи таблетку і запиваючи водою.
Рекомендована доза становить 50 мг. Деяким пацієнтам може знадобитися більша доза – 100 мг.
Якщо після прийому першої дози напад мігрені не усувається, другу дозу препарату для усунення цього ж нападу мігрені приймати не слід. У таких випадках для усунення нападу можна застосовувати парацетамол, ацетилсаліцилову кислоту або нестероїдні протизапальні засоби. Однак суматриптан можна застосовувати для усунення наступних нападів мігрені.
Якщо пацієнт відчув поліпшення після першої дози препарату, а потім симптоми відновилися, протягом наступних 24 годин можна прийняти другу дозу. При цьому максимальна доза суматриптану не повинна перевищувати 300 мг протягом 24-годинного періоду.
Суматриптан можна застосовувати не раніше ніж через 24 години після прийому препаратів, що містять ерготамін; і навпаки, препарати, що містять ерготамін, можна застосовувати не раніше ніж через 6 годин після прийому суматриптану.
Діти та підлітки (до 18 років):
Ефективність суматриптану в цій групі пацієнтів не була продемонстрована.
Пацієнти похилого віку:
Досвід застосування суматриптану у пацієнтів віком від 65 років обмежений. Фармакокінетика у пацієнтів даної популяції значно не відрізняється від такої у пацієнтів молодшого віку, але доти, доки не будуть отримані додаткові клінічні дані, застосування у пацієнтів віком від 65 років не рекомендовано.
Пацієнти з нирковою недостатністю:
У пацієнтів з нирковою недостатністю дози повинні бути нижчими (25-50 мг).
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Суматриптан Реневал таб 50 мг 10 шт производится компанией ОБНОВЛЕНИЕ. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Суматриптан Реневал таб 50 мг 10 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Суматриптан Реневал таб 50 мг 10 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Амигренин таб п/об пленочной 100мг 2 шт Амигренин таб п/об пленочной 100мг 2 шт, Амигренин таб п/об пленочной 100мг 6 шт Амигренин таб п/об пленочной 100мг 6 шт, Амигренин таб п/об пленочной 50мг 2 шт Амигренин таб п/об пленочной 50мг 2 шт, Амигренин таб п/об пленочной 50мг 6 шт Амигренин таб п/об пленочной 50мг 6 шт, Сумамигрен таб п/об пленочной 100мг 2 шт Сумамигрен таб п/об пленочной 100мг 2 шт, Сумамигрен таб п/об пленочной 100мг 6 шт Сумамигрен таб п/об пленочной 100мг 6 шт, Сумамигрен таб п/об пленочной 50мг 2 шт Сумамигрен таб п/об пленочной 50мг 2 шт, Сумамигрен таб п/об пленочной 50мг 6 шт Сумамигрен таб п/об пленочной 50мг 6 шт, Суматриптан-OBL таб п/об пленочной 100мг 2 шт Суматриптан-OBL таб п/об пленочной 100мг 2 шт, Суматриптан-OBL таб п/об пленочной 50мг 2 шт Суматриптан-OBL таб п/об пленочной 50мг 2 шт, Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 10 шт Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 10 шт, Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 2 шт бфз Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 2 шт бфз, Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 2 шт вертекс Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 2 шт вертекс, Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 2 шт канонфарма Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 2 шт канонфарма, Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 2 шт озон Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 2 шт озон, Суматриптан таб п/об пленочной 50мг 2 шт бфз Суматриптан таб п/об пленочной 50мг 2 шт бфз, Суматриптан таб п/об пленочной 50мг 2 шт вертекс Суматриптан таб п/об пленочной 50мг 2 шт вертекс, Суматриптан таб п/об пленочной 50мг 2 шт канонфарма Суматриптан таб п/об пленочной 50мг 2 шт канонфарма, Суматриптан таб п/об пленочной 50мг 2 шт озон Суматриптан таб п/об пленочной 50мг 2 шт озон, Суматриптан-Тева таб 100мг 2 шт Суматриптан-Тева таб 100мг 2 шт, Суматриптан-Тева таб 50мг 2 шт Суматриптан-Тева таб 50мг 2 шт.
Пока нет комментариев