Суматриптан-Тева таб 100мг 6 шт
Топ продаж
Суперцена
Суматриптан-Тева таблетки 100мг - це протимігренозний засіб, який має селективну дію на судинні 5-гідрокситриптамін-1-рецептори (5-HT1D), що знаходяться головним чином у краніальних кровоносних судинах головного мозку. Це призводить до звуження цих судин та зменшення набряку стінок судин, що може бути основою виникнення мігрені. Клінічний ефект відзначається через 30 хвилин після прийому 100 мг препарату. Суматриптан-Тева також ефективний у лікуванні менструально-асоційованої мігрені. Приступи мігрені не впливають на фармакокінетику суматриптану, який швидко всмоктується після перорального прийому.
Суматриптан-Тева таб 100мг 6 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: суматриптан (суматриптану сукцинат) 100,00 мг (140,00 мг). Лактози моногідрат 140,00 мг, кроскармелоза натрію 3,00 мг, целюлоза мікрокристалічна 13,50 мг, кремнію діоксид колоїдний 0,50 мг, магнію стеарат 3,00 мг
;
оболонка Опадрай II 33G28707 білий (гіпромелоза (Е 464) 4,0000 мг, титану діоксид (Е 171) 2,4000 мг, лактози моногідрат 2,2000 мг, макрогол-3000 0,8000 мг, тріацетин.
Опис:
Пігулки, покриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору, овальної форми. На поперечному розрізі - ядро білого або майже білого кольору.
Форма випуску:
Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 100 мг.
6 таблеток у блістері із ПВХ/ПВДХ/алюмінієвої фольги.
По 1 блістер разом з інструкцією по застосуванню в картонній пачці з контролем першого розтину.
Протипоказання- підвищена чутливість до будь-якого з компонентів, що входять до складу препарату;
- геміплегічна, базилярна та офтальмоплегічна форми мігрені;
- ішемічна хвороба серця (ІХС) (у тому числі інфаркт міокарда, постінфарктний кардіосклероз, стенокардія Принцметалу), а також симптоми, що дозволяють припустити наявність ІХС;
- оклюзійні захворювання периферичних судин;
- інсульт або транзиторна ішемічна атака (у тому числі в анамнезі);
- неконтрольована артеріальна гіпертензія;
-прийом одночасно з ерготаміном або його похідними (включаючи метисергід) або іншими триптанами/агоністами 5-НТ1-рецепторів;
- застосування на фоні прийому інгібіторів моноамінооксидази (МАО) або раніше, ніж через 2 тижні після відміни цих препаратів;
- тяжкий ступінь порушення функції печінки та/або нирок;
- дефіцит лактази, непереносимість галактози та глюкозо-галактозна мальабсорбція (препарат містить лактозу).
- вік до 18 років та старше 65 років (безпека та ефективність не встановлена).
З обережністю:
- контрольована артеріальна гіпертензія;
- захворювання, при яких можуть змінюватися всмоктування, метаболізм або виведення препарату (наприклад, порушення функції нирок або печінки);
- епілепсія (у тому числі будь-які стани зі зниженням порога судомної готовності);
- у пацієнтів з підвищеною чутливістю до сульфаніламідів (прийом суматриптану може спричинити алергічні реакції, вираженість яких варіюється від шкірних проявів підвищеної чутливості до анафілаксії).
Дані про перехресну чутливість обмежені, проте слід бути обережним при застосуванні суматриптану у таких пацієнтів.
Дозування100 мг
Показання до застосуванняКупірування нападів мігрені з аурою або без неї, включаючи напади менструально-асоційованої мігрені.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиНе відмічено взаємодії суматриптану з пропранололом, флунаризином, пізотифеном та етиловим спиртом.
При одночасному прийомі з ерготаміном відзначався тривалий спазм судин.
Є обмежені дані про взаємодію з препаратами, що містять ерготамін, або інші триптани/агоністи 5-НТ1 рецепторів, теоретично можливе підвищення ризику коронарного вазоспазму, та спільне застосування цих препаратів протипоказане.
Період часу, який повинен пройти між застосуванням суматриптану та ерготамін-вмісних препаратів або іншого триптану/агоніста 5-НТ1-рецепторів, невідомий. Він залежатиме, в тому числі, від дози та типу препаратів, що призначаються. Дія може мати адитивний характер.
Рекомендується почекати щонайменше 24 години після застосування препаратів, що містять ерготамін або інший триптан/агоніст 5-НТ1-рецепторів перед застосуванням суматриптану. І навпаки, рекомендується почекати щонайменше 6 годин після застосування суматриптану перед застосуванням препаратів, що містять ерготамін, і щонайменше 24 години до застосування іншого триптану/5-НТ1 агоніста рецепторів.
Можлива взаємодія між суматриптаном та інгібіторами МАО, їх одночасне застосування протипоказане.
Є рідкісні повідомлення, отримані в результаті післяреєстраційного спостереження, про розвиток серотонінового синдрому (включаючи розлади психіки, вегетативну лабільність та нервово-м'язові порушення) внаслідок одночасного застосування селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІОЗС) та суматриптів. Також повідомлялося про розвиток серотонінового синдрому на тлі одночасного застосування триптанів із селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну (СІОЗСН).
Небажані реакції можуть виникати частіше під час одночасного застосування триптанів та рослинних препаратів, що містять звіробій продірявлений.
ПередозуванняСимптоми:
Прийом суматриптану перорально в дозі більше 400 мг не викликав будь-яких небажаних реакцій, крім перерахованих вище.
Лікування:
У разі передозування слід спостерігати за станом пацієнтів не менше 10 год. та за необхідності проводити симптоматичну терапію. Немає даних про вплив гемодіалізу або перитонеального діалізу на концентрацію суматриптану у плазмі.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Протимігренозний засіб
Код АТХ N02CC01
Фармакодинаміка:
Механізм дії:
Суматриптан - селективний агоніст судинних 5 - гідрокситриптамін-1-рецепторів (5-HT1D), не впливає на інші підтипи 5-НТ-рецепторів (5-НТ-рецепторів) . Рецептори 5-HT1D розташовані головним чином у краніальних кровоносних судинах головного мозку, і їх стимуляція призводить до звуження цих судин.
У тварин суматриптан вибірково діє вазоконстрикцію гілок сонної артерії, не впливаючи на кровотік у судинах мозку. Судинний басейн сонної артерії кровопостачає екстракраніальні та інтракраніальні тканини (у тому числі менінгеальні оболонки), і вважається, що розширення цих судин та набряк їх стінок є основним механізмом виникнення мігрені у людини.
Крім того, експериментальні дані дозволяють судити про те, що суматриптан знижує чутливість трійчастого нерва. Обидва ці ефекти можуть лежати в основі протимігренозної дії суматриптану.
Клінічний ефект зазвичай відзначається через 30 хвилин після перорального прийому 100 мг препарату.
Хоча рекомендована доза при пероральному прийомі становить 50 мг, напади мігрені розрізняються за ступенем тяжкості як одного пацієнта, так і у різних пацієнтів. Дози від 25 мг до 100 мг показали більшу ефективність порівняно з плацебо у клінічних дослідженнях, але доза 25 мг статистично значно менш ефективна, ніж 50 мг та 100 мг.
Суматриптан продемонстрував ефективність у лікуванні нападів мігрені, зокрема менструально-асоційованої мігрені.
Фармакокінетика:
Приступи мігрені не суттєво впливають на фармакокінетику суматриптану, що приймається внутрішньо.
Всмоктування:
Після перорального прийому суматриптан швидко всмоктується, 70% максимальної плазмової концентрації досягається через 45 хв. Після прийому дози 100 мг середнє значення максимальної концентрації у плазмі становить 54 нг/мл. Середня величина абсолютної біодоступності становить 14%, частково внаслідок пресистемного метаболізму, частково через неповну абсорбцію.
Розподіл:
Суматриптан зв'язується з білками плазми незначною мірою (14-21 %), середній загальний обсяг розподілу становить 170 л.
Метаболізм:
Головний метаболіт, індолоцтовий аналог суматриптану, виводиться переважно з сечею, у вигляді вільної кислоти та глюкуронідного кон'югату. Цей метаболіт не має активності по відношенню до 5-HT1 та 5-НТ2 – серотонінових рецепторів. Другорядні метаболіти суматриптану не виявлені.
Період напіввиведення
становить приблизно 2 години. Середній загальний плазмовий кліренс становить приблизно 1160 мл/хв, середній нирковий кліренс становить приблизно 260 мл/хв, позанирковий кліренс – близько 80 % від загального кліренсу.
Суматриптан метаболізується під дією моноаміноксидази А.
Вагітність та годування груддюВагітність:
Слід бути обережними при застосуванні препарату при вагітності, необхідно провести оцінку потенційної користі для матері та можливих ризиків для плода.
Доступні дані післяреєстраційного спостереження більш ніж 1000 жінок, які приймали суматриптан під час першого триместру вагітності. У зв'язку з недостатнім обсягом інформації остаточні висновки щодо підвищення ризику вроджених вад робити передчасно.
Досвід застосування препарату у жінок у ІІ та ІІІ триместрах вагітності обмежений.
Оцінка експериментальних досліджень на тваринах не показала прямого тератогенного чи несприятливого впливу препарату на пренатальний та постнатальний розвиток. Однак у кроликів спостерігався вплив на життєздатність ембріона та плода.
Період грудного вигодовування:
Було показано, що після підшкірного введення суматриптан виділяється у грудне молоко.
Вплив на новонародженого може бути зведений до мінімуму, якщо уникати годування груддю протягом 12 годин після прийому препарату.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаНебажані реакції, подані нижче, перераховані відповідно до ураження систем органів і частотою народження. Частота визначена так: дуже часто (> 1/10); часто (> 1/100 та <1/10); нечасто (> 1/1000 та <1/100); рідко (> 1/10 000 та <1/1000); дуже рідко (<1/10 000); невідомо (частота не може бути оцінена за наявними даними).
Дані клінічних досліджень:
Порушення з боку нервової системи: часто - запаморочення, сонливість, порушення чутливості (включаючи парестезію та зниження чутливості).
Порушення з боку судин: часто - тимчасове підвищення артеріального тиску (незабаром після прийому препарату), припливи.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – задишка.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто – нудота, блювання (причинно-наслідковий зв'язок виникнення небажаних реакцій із прийомом препарату не доведено).
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: часто – почуття тяжкості (зазвичай минуще, може бути інтенсивним і виникати у будь-якій частині тіла, включаючи грудну клітину та горло).
Загальні розлади та порушення в місці введення: часто - больові відчуття, почуття холоду або спека, почуття тиску або стягування (зазвичай минущі, можуть бути інтенсивними і виникати в будь-якій частині тіла, включаючи грудну клітину та горло), слабкість, стомлюваність (зазвичай слабко або помірно виражені, минущі).
Лабораторні та інструментальні дані: дуже рідко – незначні відхилення показників печінкових проб.
Дані післяреєстраційних спостережень:
Порушення з боку імунної системи: невідомо – реакції підвищеної чутливості, які варіюють від шкірних проявів підвищеної чутливості до анафілаксії.
Порушення з боку нервової системи: невідомо - судомні напади (у ряді випадків спостерігалися у пацієнтів із судомними нападами в анамнезі або при супутніх станах, що призводять до виникнення судом; у частини пацієнтів факторів ризику не було виявлено), тремор, дистонія, ністагм, худоба.
Порушення органу зору: невідомо - миготіння, диплопія, зниження гостроти зору. Втрата зору (зазвичай минуща). Однак розлади зору можуть бути обумовлені власне нападом мігрені.
Порушення з боку серця: невідомо – брадикардія, тахікардія, серцебиття, аритмії, ЕКГ, ознаки транзиторної ішемії міокарда, коронарний вазоспазм, стенокардія, інфаркт міокарда.
Порушення з боку судин: невідомо – зниження артеріального тиску, синдром Рейно.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: невідомо – ішемічний коліт, діарея.
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: часто – міалгія; невідомо – ригідність шиї, артралгія.
Порушення психіки: невідомо – тривога.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: невідомо – гіпергідроз.
особливі вказівкиСуматриптан слід призначати лише в тому випадку, якщо діагноз мігрені не викликає сумніву.
Суматриптан не можна застосовувати у профілактичних цілях.
Суматриптан протипоказаний для застосування при геміплегічній, базилярній та офтальмоплегійній формах мігрені. Як і у разі застосування інших лікарських препаратів для лікування гострих нападів мігрені, перед лікуванням головного болю у пацієнтів з раніше недіагностованою мігренню або у пацієнтів з атиповою формою мігрені необхідно виключити інші види неврологічної патології. Слід зазначити, що у пацієнтів з мігренню підвищений ризик розвитку певних цереброваскулярних порушень (наприклад, інсульту або тимчасових ішемічних атак).
Прийом суматриптану може бути пов'язаний з виникненням таких минучих симптомів, як біль і сором у грудях, що поширюються на ділянку шиї; симптоми можуть мати інтенсивний характер. Якщо є підстави вважати, що ці симптоми є проявом ішемічної хвороби серця, необхідно провести відповідне діагностичне обстеження.
Не слід застосовувати суматриптан у пацієнтів з ризиком серцево-судинної патології без попереднього обстеження з метою її виключення (до таких пацієнтів належать жінки у постклімактеричному періоді, чоловіки віком від 40 років та пацієнти з факторами ризику розвитку ІХС). Проте обстеження який завжди дозволяє виявити захворювання серця в кожного пацієнта. У дуже поодиноких випадках у пацієнтів, які не мають в анамнезі серцево-судинної патології, можуть виникнути серйозні небажані реакції з боку серцево-судинної системи.
Суматриптан слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з контрольованою артеріальною гіпертензією, оскільки у невеликої кількості пацієнтів спостерігалося транзиторне підвищення артеріального тиску та периферичного судинного опору.
Є рідкісні повідомлення, отримані в результаті постреєстраційного спостереження, про розвиток серотонінового синдрому (включаючи розлади психіки, вегетативну лабільність та нервово-м'язові порушення) внаслідок одночасного застосування СІЗЗЗ та суматриптану. Також повідомлялося про розвиток серотонінового синдрому на тлі одночасного застосування триптанів із СІОЗСН.
Якщо пацієнту показано одночасне застосування препаратів групи СІОЗС та/або СІОЗСН, слід ретельно контролювати стан пацієнта.
Одночасне застосування будь-якого триптану (5-HT1 агоніста) із суматриптаном не рекомендується.
Суматриптан слід застосовувати з обережністю у пацієнтів, які можуть суттєво змінюватися всмоктування, метаболізм або виведення суматриптану (наприклад, у пацієнтів з порушенням функції нирок або печінки).
Суматриптан слід застосовувати з обережністю у пацієнтів із судомами в анамнезі або іншими факторами ризику зниження порога судомної готовності.
У пацієнтів із виявленою підвищеною чутливістю до сульфаніламідів прийом суматриптану може спричинити алергічні реакції, які варіюють від шкірних проявів підвищеної чутливості до анафілаксії. Дані про перехресну чутливість обмежені, проте слід бути обережним при застосуванні суматриптану у таких пацієнтів.
Зловживання лікарськими препаратами, призначеними для усунення нападів мігрені, асоційовано з посиленням головного болю у чутливих пацієнтів (головний біль, пов'язаний зі зловживанням лікарськими препаратами).
При цьому слід розглянути можливість відміни препарату.
Не можна перевищувати рекомендовану дозу суматриптану.
Вплив на здатність керувати автомобілем:
У пацієнтів з мігрень може виникати сонливість, пов'язана як із самим захворюванням, так і з прийомом суматриптану. Пацієнти повинні бути особливо обережними при керуванні автомобілем і роботі з механізмами, що рухаються.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25°С. Зберігати в недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиСуматриптан не можна застосовувати у профілактичних цілях.
Слід застосовувати препарат при перших проявах нападу мігрені. Прийом суматриптан однаково ефективний на будь-якій стадії нападу мігрені.
Препарат застосовують внутрішньо, проковтуючи таблетку і запиваючи водою.
Рекомендована доза становить 50 мг (1 таблетка). Деяким пацієнтам може знадобитися більш висока доза – 100 мг.
Якщо після прийому першої дози напад мігрені не усувається, другу дозу препарату для усунення цього ж нападу мігрені приймати не слід. У таких випадках для усунення нападу можна застосовувати парацетамол, ацетилсаліцилову кислоту або нестероїдні протизапальні засоби. Однак суматриптан можна застосовувати для усунення наступних нападів мігрені.
Якщо пацієнт відчув покращення після першої дози препарату, а потім симптоми відновилися, то протягом наступних 24 годин можна прийняти другу дозу. При цьому максимальна доза суматриптану не повинна перевищувати 300 мг протягом 24-годинного періоду.
Суматриптан можна застосовувати не раніше, ніж через 24 години після прийому препаратів, що містять ерготамін; і навпаки, препарати, що містять ерготамін, можна застосовувати не раніше ніж через 6 годин після прийому суматриптану.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Суматриптан-Тева таб 100мг 6 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: суматриптан (суматриптану сукцинат) 100,00 мг (140,00 мг). Лактози моногідрат 140,00 мг, кроскармелоза натрію 3,00 мг, целюлоза мікрокристалічна 13,50 мг, кремнію діоксид колоїдний 0,50 мг, магнію стеарат 3,00 мг
;
оболонка Опадрай II 33G28707 білий (гіпромелоза (Е 464) 4,0000 мг, титану діоксид (Е 171) 2,4000 мг, лактози моногідрат 2,2000 мг, макрогол-3000 0,8000 мг, тріацетин.
Опис:
Пігулки, покриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору, овальної форми. На поперечному розрізі - ядро білого або майже білого кольору.
Форма випуску:
Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 100 мг.
6 таблеток у блістері із ПВХ/ПВДХ/алюмінієвої фольги.
По 1 блістер разом з інструкцією по застосуванню в картонній пачці з контролем першого розтину.
Протипоказання- підвищена чутливість до будь-якого з компонентів, що входять до складу препарату;
- геміплегічна, базилярна та офтальмоплегічна форми мігрені;
- ішемічна хвороба серця (ІХС) (у тому числі інфаркт міокарда, постінфарктний кардіосклероз, стенокардія Принцметалу), а також симптоми, що дозволяють припустити наявність ІХС;
- оклюзійні захворювання периферичних судин;
- інсульт або транзиторна ішемічна атака (у тому числі в анамнезі);
- неконтрольована артеріальна гіпертензія;
-прийом одночасно з ерготаміном або його похідними (включаючи метисергід) або іншими триптанами/агоністами 5-НТ1-рецепторів;
- застосування на фоні прийому інгібіторів моноамінооксидази (МАО) або раніше, ніж через 2 тижні після відміни цих препаратів;
- тяжкий ступінь порушення функції печінки та/або нирок;
- дефіцит лактази, непереносимість галактози та глюкозо-галактозна мальабсорбція (препарат містить лактозу).
- вік до 18 років та старше 65 років (безпека та ефективність не встановлена).
З обережністю:
- контрольована артеріальна гіпертензія;
- захворювання, при яких можуть змінюватися всмоктування, метаболізм або виведення препарату (наприклад, порушення функції нирок або печінки);
- епілепсія (у тому числі будь-які стани зі зниженням порога судомної готовності);
- у пацієнтів з підвищеною чутливістю до сульфаніламідів (прийом суматриптану може спричинити алергічні реакції, вираженість яких варіюється від шкірних проявів підвищеної чутливості до анафілаксії).
Дані про перехресну чутливість обмежені, проте слід бути обережним при застосуванні суматриптану у таких пацієнтів.
Дозування100 мг
Показання до застосуванняКупірування нападів мігрені з аурою або без неї, включаючи напади менструально-асоційованої мігрені.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиНе відмічено взаємодії суматриптану з пропранололом, флунаризином, пізотифеном та етиловим спиртом.
При одночасному прийомі з ерготаміном відзначався тривалий спазм судин.
Є обмежені дані про взаємодію з препаратами, що містять ерготамін, або інші триптани/агоністи 5-НТ1 рецепторів, теоретично можливе підвищення ризику коронарного вазоспазму, та спільне застосування цих препаратів протипоказане.
Період часу, який повинен пройти між застосуванням суматриптану та ерготамін-вмісних препаратів або іншого триптану/агоніста 5-НТ1-рецепторів, невідомий. Він залежатиме, в тому числі, від дози та типу препаратів, що призначаються. Дія може мати адитивний характер.
Рекомендується почекати щонайменше 24 години після застосування препаратів, що містять ерготамін або інший триптан/агоніст 5-НТ1-рецепторів перед застосуванням суматриптану. І навпаки, рекомендується почекати щонайменше 6 годин після застосування суматриптану перед застосуванням препаратів, що містять ерготамін, і щонайменше 24 години до застосування іншого триптану/5-НТ1 агоніста рецепторів.
Можлива взаємодія між суматриптаном та інгібіторами МАО, їх одночасне застосування протипоказане.
Є рідкісні повідомлення, отримані в результаті післяреєстраційного спостереження, про розвиток серотонінового синдрому (включаючи розлади психіки, вегетативну лабільність та нервово-м'язові порушення) внаслідок одночасного застосування селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІОЗС) та суматриптів. Також повідомлялося про розвиток серотонінового синдрому на тлі одночасного застосування триптанів із селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну (СІОЗСН).
Небажані реакції можуть виникати частіше під час одночасного застосування триптанів та рослинних препаратів, що містять звіробій продірявлений.
ПередозуванняСимптоми:
Прийом суматриптану перорально в дозі більше 400 мг не викликав будь-яких небажаних реакцій, крім перерахованих вище.
Лікування:
У разі передозування слід спостерігати за станом пацієнтів не менше 10 год. та за необхідності проводити симптоматичну терапію. Немає даних про вплив гемодіалізу або перитонеального діалізу на концентрацію суматриптану у плазмі.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Протимігренозний засіб
Код АТХ N02CC01
Фармакодинаміка:
Механізм дії:
Суматриптан - селективний агоніст судинних 5 - гідрокситриптамін-1-рецепторів (5-HT1D), не впливає на інші підтипи 5-НТ-рецепторів (5-НТ-рецепторів) . Рецептори 5-HT1D розташовані головним чином у краніальних кровоносних судинах головного мозку, і їх стимуляція призводить до звуження цих судин.
У тварин суматриптан вибірково діє вазоконстрикцію гілок сонної артерії, не впливаючи на кровотік у судинах мозку. Судинний басейн сонної артерії кровопостачає екстракраніальні та інтракраніальні тканини (у тому числі менінгеальні оболонки), і вважається, що розширення цих судин та набряк їх стінок є основним механізмом виникнення мігрені у людини.
Крім того, експериментальні дані дозволяють судити про те, що суматриптан знижує чутливість трійчастого нерва. Обидва ці ефекти можуть лежати в основі протимігренозної дії суматриптану.
Клінічний ефект зазвичай відзначається через 30 хвилин після перорального прийому 100 мг препарату.
Хоча рекомендована доза при пероральному прийомі становить 50 мг, напади мігрені розрізняються за ступенем тяжкості як одного пацієнта, так і у різних пацієнтів. Дози від 25 мг до 100 мг показали більшу ефективність порівняно з плацебо у клінічних дослідженнях, але доза 25 мг статистично значно менш ефективна, ніж 50 мг та 100 мг.
Суматриптан продемонстрував ефективність у лікуванні нападів мігрені, зокрема менструально-асоційованої мігрені.
Фармакокінетика:
Приступи мігрені не суттєво впливають на фармакокінетику суматриптану, що приймається внутрішньо.
Всмоктування:
Після перорального прийому суматриптан швидко всмоктується, 70% максимальної плазмової концентрації досягається через 45 хв. Після прийому дози 100 мг середнє значення максимальної концентрації у плазмі становить 54 нг/мл. Середня величина абсолютної біодоступності становить 14%, частково внаслідок пресистемного метаболізму, частково через неповну абсорбцію.
Розподіл:
Суматриптан зв'язується з білками плазми незначною мірою (14-21 %), середній загальний обсяг розподілу становить 170 л.
Метаболізм:
Головний метаболіт, індолоцтовий аналог суматриптану, виводиться переважно з сечею, у вигляді вільної кислоти та глюкуронідного кон'югату. Цей метаболіт не має активності по відношенню до 5-HT1 та 5-НТ2 – серотонінових рецепторів. Другорядні метаболіти суматриптану не виявлені.
Період напіввиведення
становить приблизно 2 години. Середній загальний плазмовий кліренс становить приблизно 1160 мл/хв, середній нирковий кліренс становить приблизно 260 мл/хв, позанирковий кліренс – близько 80 % від загального кліренсу.
Суматриптан метаболізується під дією моноаміноксидази А.
Вагітність та годування груддюВагітність:
Слід бути обережними при застосуванні препарату при вагітності, необхідно провести оцінку потенційної користі для матері та можливих ризиків для плода.
Доступні дані післяреєстраційного спостереження більш ніж 1000 жінок, які приймали суматриптан під час першого триместру вагітності. У зв'язку з недостатнім обсягом інформації остаточні висновки щодо підвищення ризику вроджених вад робити передчасно.
Досвід застосування препарату у жінок у ІІ та ІІІ триместрах вагітності обмежений.
Оцінка експериментальних досліджень на тваринах не показала прямого тератогенного чи несприятливого впливу препарату на пренатальний та постнатальний розвиток. Однак у кроликів спостерігався вплив на життєздатність ембріона та плода.
Період грудного вигодовування:
Було показано, що після підшкірного введення суматриптан виділяється у грудне молоко.
Вплив на новонародженого може бути зведений до мінімуму, якщо уникати годування груддю протягом 12 годин після прийому препарату.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаНебажані реакції, подані нижче, перераховані відповідно до ураження систем органів і частотою народження. Частота визначена так: дуже часто (> 1/10); часто (> 1/100 та <1/10); нечасто (> 1/1000 та <1/100); рідко (> 1/10 000 та <1/1000); дуже рідко (<1/10 000); невідомо (частота не може бути оцінена за наявними даними).
Дані клінічних досліджень:
Порушення з боку нервової системи: часто - запаморочення, сонливість, порушення чутливості (включаючи парестезію та зниження чутливості).
Порушення з боку судин: часто - тимчасове підвищення артеріального тиску (незабаром після прийому препарату), припливи.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – задишка.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто – нудота, блювання (причинно-наслідковий зв'язок виникнення небажаних реакцій із прийомом препарату не доведено).
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: часто – почуття тяжкості (зазвичай минуще, може бути інтенсивним і виникати у будь-якій частині тіла, включаючи грудну клітину та горло).
Загальні розлади та порушення в місці введення: часто - больові відчуття, почуття холоду або спека, почуття тиску або стягування (зазвичай минущі, можуть бути інтенсивними і виникати в будь-якій частині тіла, включаючи грудну клітину та горло), слабкість, стомлюваність (зазвичай слабко або помірно виражені, минущі).
Лабораторні та інструментальні дані: дуже рідко – незначні відхилення показників печінкових проб.
Дані післяреєстраційних спостережень:
Порушення з боку імунної системи: невідомо – реакції підвищеної чутливості, які варіюють від шкірних проявів підвищеної чутливості до анафілаксії.
Порушення з боку нервової системи: невідомо - судомні напади (у ряді випадків спостерігалися у пацієнтів із судомними нападами в анамнезі або при супутніх станах, що призводять до виникнення судом; у частини пацієнтів факторів ризику не було виявлено), тремор, дистонія, ністагм, худоба.
Порушення органу зору: невідомо - миготіння, диплопія, зниження гостроти зору. Втрата зору (зазвичай минуща). Однак розлади зору можуть бути обумовлені власне нападом мігрені.
Порушення з боку серця: невідомо – брадикардія, тахікардія, серцебиття, аритмії, ЕКГ, ознаки транзиторної ішемії міокарда, коронарний вазоспазм, стенокардія, інфаркт міокарда.
Порушення з боку судин: невідомо – зниження артеріального тиску, синдром Рейно.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: невідомо – ішемічний коліт, діарея.
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: часто – міалгія; невідомо – ригідність шиї, артралгія.
Порушення психіки: невідомо – тривога.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: невідомо – гіпергідроз.
особливі вказівкиСуматриптан слід призначати лише в тому випадку, якщо діагноз мігрені не викликає сумніву.
Суматриптан не можна застосовувати у профілактичних цілях.
Суматриптан протипоказаний для застосування при геміплегічній, базилярній та офтальмоплегійній формах мігрені. Як і у разі застосування інших лікарських препаратів для лікування гострих нападів мігрені, перед лікуванням головного болю у пацієнтів з раніше недіагностованою мігренню або у пацієнтів з атиповою формою мігрені необхідно виключити інші види неврологічної патології. Слід зазначити, що у пацієнтів з мігренню підвищений ризик розвитку певних цереброваскулярних порушень (наприклад, інсульту або тимчасових ішемічних атак).
Прийом суматриптану може бути пов'язаний з виникненням таких минучих симптомів, як біль і сором у грудях, що поширюються на ділянку шиї; симптоми можуть мати інтенсивний характер. Якщо є підстави вважати, що ці симптоми є проявом ішемічної хвороби серця, необхідно провести відповідне діагностичне обстеження.
Не слід застосовувати суматриптан у пацієнтів з ризиком серцево-судинної патології без попереднього обстеження з метою її виключення (до таких пацієнтів належать жінки у постклімактеричному періоді, чоловіки віком від 40 років та пацієнти з факторами ризику розвитку ІХС). Проте обстеження який завжди дозволяє виявити захворювання серця в кожного пацієнта. У дуже поодиноких випадках у пацієнтів, які не мають в анамнезі серцево-судинної патології, можуть виникнути серйозні небажані реакції з боку серцево-судинної системи.
Суматриптан слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з контрольованою артеріальною гіпертензією, оскільки у невеликої кількості пацієнтів спостерігалося транзиторне підвищення артеріального тиску та периферичного судинного опору.
Є рідкісні повідомлення, отримані в результаті постреєстраційного спостереження, про розвиток серотонінового синдрому (включаючи розлади психіки, вегетативну лабільність та нервово-м'язові порушення) внаслідок одночасного застосування СІЗЗЗ та суматриптану. Також повідомлялося про розвиток серотонінового синдрому на тлі одночасного застосування триптанів із СІОЗСН.
Якщо пацієнту показано одночасне застосування препаратів групи СІОЗС та/або СІОЗСН, слід ретельно контролювати стан пацієнта.
Одночасне застосування будь-якого триптану (5-HT1 агоніста) із суматриптаном не рекомендується.
Суматриптан слід застосовувати з обережністю у пацієнтів, які можуть суттєво змінюватися всмоктування, метаболізм або виведення суматриптану (наприклад, у пацієнтів з порушенням функції нирок або печінки).
Суматриптан слід застосовувати з обережністю у пацієнтів із судомами в анамнезі або іншими факторами ризику зниження порога судомної готовності.
У пацієнтів із виявленою підвищеною чутливістю до сульфаніламідів прийом суматриптану може спричинити алергічні реакції, які варіюють від шкірних проявів підвищеної чутливості до анафілаксії. Дані про перехресну чутливість обмежені, проте слід бути обережним при застосуванні суматриптану у таких пацієнтів.
Зловживання лікарськими препаратами, призначеними для усунення нападів мігрені, асоційовано з посиленням головного болю у чутливих пацієнтів (головний біль, пов'язаний зі зловживанням лікарськими препаратами).
При цьому слід розглянути можливість відміни препарату.
Не можна перевищувати рекомендовану дозу суматриптану.
Вплив на здатність керувати автомобілем:
У пацієнтів з мігрень може виникати сонливість, пов'язана як із самим захворюванням, так і з прийомом суматриптану. Пацієнти повинні бути особливо обережними при керуванні автомобілем і роботі з механізмами, що рухаються.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25°С. Зберігати в недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиСуматриптан не можна застосовувати у профілактичних цілях.
Слід застосовувати препарат при перших проявах нападу мігрені. Прийом суматриптан однаково ефективний на будь-якій стадії нападу мігрені.
Препарат застосовують внутрішньо, проковтуючи таблетку і запиваючи водою.
Рекомендована доза становить 50 мг (1 таблетка). Деяким пацієнтам може знадобитися більш висока доза – 100 мг.
Якщо після прийому першої дози напад мігрені не усувається, другу дозу препарату для усунення цього ж нападу мігрені приймати не слід. У таких випадках для усунення нападу можна застосовувати парацетамол, ацетилсаліцилову кислоту або нестероїдні протизапальні засоби. Однак суматриптан можна застосовувати для усунення наступних нападів мігрені.
Якщо пацієнт відчув покращення після першої дози препарату, а потім симптоми відновилися, то протягом наступних 24 годин можна прийняти другу дозу. При цьому максимальна доза суматриптану не повинна перевищувати 300 мг протягом 24-годинного періоду.
Суматриптан можна застосовувати не раніше, ніж через 24 години після прийому препаратів, що містять ерготамін; і навпаки, препарати, що містять ерготамін, можна застосовувати не раніше ніж через 6 годин після прийому суматриптану.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Суматриптан-Тева таб 100мг 6 шт производится компанией ТЕВА. Само производство расположено в стране Венгрия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Суматриптан-Тева таб 100мг 6 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Суматриптан-Тева таб 100мг 6 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Амигренин таб п/об пленочной 100мг 2 шт Амигренин таб п/об пленочной 100мг 2 шт, Амигренин таб п/об пленочной 100мг 6 шт Амигренин таб п/об пленочной 100мг 6 шт, Амигренин таб п/об пленочной 50мг 2 шт Амигренин таб п/об пленочной 50мг 2 шт, Амигренин таб п/об пленочной 50мг 6 шт Амигренин таб п/об пленочной 50мг 6 шт, Сумамигрен таб п/об пленочной 100мг 2 шт Сумамигрен таб п/об пленочной 100мг 2 шт, Сумамигрен таб п/об пленочной 100мг 6 шт Сумамигрен таб п/об пленочной 100мг 6 шт, Сумамигрен таб п/об пленочной 50мг 2 шт Сумамигрен таб п/об пленочной 50мг 2 шт, Сумамигрен таб п/об пленочной 50мг 6 шт Сумамигрен таб п/об пленочной 50мг 6 шт, Суматриптан-OBL таб п/об пленочной 100мг 2 шт Суматриптан-OBL таб п/об пленочной 100мг 2 шт, Суматриптан-OBL таб п/об пленочной 50мг 2 шт Суматриптан-OBL таб п/об пленочной 50мг 2 шт, Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 10 шт Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 10 шт, Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 2 шт бфз Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 2 шт бфз, Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 2 шт вертекс Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 2 шт вертекс, Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 2 шт канонфарма Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 2 шт канонфарма, Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 2 шт озон Суматриптан таб п/об пленочной 100мг 2 шт озон, Суматриптан таб п/об пленочной 50мг 2 шт бфз Суматриптан таб п/об пленочной 50мг 2 шт бфз, Суматриптан таб п/об пленочной 50мг 2 шт вертекс Суматриптан таб п/об пленочной 50мг 2 шт вертекс, Суматриптан таб п/об пленочной 50мг 2 шт канонфарма Суматриптан таб п/об пленочной 50мг 2 шт канонфарма, Суматриптан таб п/об пленочной 50мг 2 шт озон Суматриптан таб п/об пленочной 50мг 2 шт озон, Суматриптан-Тева таб 100мг 2 шт Суматриптан-Тева таб 100мг 2 шт, Суматриптан-Тева таб 50мг 2 шт Суматриптан-Тева таб 50мг 2 шт.
Пока нет комментариев