Сумамокс таб п/об 500мг 3 шт
Сумамокс таблетки - це антибіотик-азалід, який має широкий спектр антимікробної дії і є ефективним проти багатьох бактерій, включаючи грампозитивні, грамнегативні, анаеробні та внутрішньоклітинні мікроорганізми. Його дія полягає в пригніченні синтезу білка мікробної клітини, що призводить до зниження росту та розмноження бактерій. Після прийому внутрішньо азитроміцин добре всмоктується та швидко розподіляється в організмі, проходить гістогематичні бар'єри та надходить у тканини, де він може зберігатися до 5-7 днів після останньої дози. Він виводиться, в основному, у незміненому вигляді через кишечник та нирки. Сумамокс таблетки є ефективним засобом у боротьбі з інфекціями, спричиненими бактеріями.
Сумамокс таб п/об 500мг 3 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: азитроміцин дигідрат - 524,00 мг (еквівалентно азитроміцину 500,00 мг).
Допоміжні речовини:
Крохмаль кукурудзяний – 250,0 мг, крохмаль кукурудзяний для пасти – 40,0 мг, кальцію фосфат – 150,0 мг, тальк – 3,0 мг, магнію стеарат – 2,0 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію – 3,0 мг, кроскармелоза натрію – 2,0 мг.
Оболонка таблеток-таблеткове покриття «Табкоат білий»: гіпромелоза – 14,4 мг, макрогол – 5,4 мг, титану діоксид Е 171 – 16,2 мг, тальк – 10 мг.
Опис:
Пігулки білого або майже білого кольору, у формі капсули (краплети), з ризиком по обидва боки, покриті плівковою оболонкою. На поперечному розрізі – ядро таблетки білого або майже білого кольору.
Форма випуску:
Пігулки, вкриті плівковою оболонкою 500 мг. По 3 таблетки в блістері з алюмінію та полівінілхлориду А1/ПВХ. По 1 блістер разом з інструкцією по застосуванню в картонну пачку.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до азитроміцину, еритроміцину, інших макролідів або кетолідів, або інших компонентів препарату; порушення функції печінки тяжкого ступеня (клас С по Чайлд-П'ю); дитячий вік до 12 років із масою тіла менше 45 кг (для таблеток 500 мг); період грудного вигодовування; одночасний прийом з ерготаміном та дигідроерготаміном.
З обережністю
Міастенія; порушення функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості; термінальна ниркова недостатність із ШКФ (швидкість клубочкової фільтрації) менше 10 мл/хв; аритмія, за наявності проаритмогенних факторів (особливо у літньому віці), у тому числі вроджене або набуте подовження інтервалу QT, у пацієнтів, які отримують терапію антиаритмічними засобами класів IA (хінідин, прокаїнамід) та III (дофетилід, аміодарон і соталод), ци , антипсихотичними препаратами (пімозид), антидепресантами (циталопрам), фторхінолонами (моксифлоксацин, левофлоксацин), у пацієнтів з порушеннями водно-електролітного балансу, особливо при гіпокаліємії або гіпомагніємії, з клінічно значущою брадикардією, аритмією серця; одночасному застосуванні варфарину, дигоксину, циклоспорину.
Дозування500 мг
Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до азитроміцину мікроорганізмами:
• Інфекції верхніх дихальних шляхів та ЛОР-органів (фарингіт, тонзиліт, синусит, середній отит);
• Інфекції нижніх дихальних шляхів (гострий бронхіт, загострення хронічного бронхіту, пневмонія, зокрема викликані атиповими збудниками);
• Інфекції шкіри та м'яких тканин (акне вульгаріс середнього ступеня тяжкості, бешихи, імпетиго, вдруге інфіковані дерматози);
• Початкова стадія хвороби Лайма (бореліоз) – мігруюча еритема (erythema migrans);
• Інфекції сечостатевих шляхів, спричинені Chlamydia trachomatis (уретрит, цервіцит).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиАнтацидні препарати:
Антацидні препарати не впливають на біодоступність азитроміцину, але зменшують максимальну концентрацію азитроміцину в крові на 30%, тому азитроміцин слід приймати принаймні за 1 годину до або через 2 години після прийому антацидів та їжі.
Цетиризин:
Одночасне застосування протягом 5 днів у здорових добровольців азитроміцину з цетиризином (20 мг) не призвело до фармакокінетичної взаємодії та суттєвої зміни інтервалу QT.
Діданозин (дідезоксіінозин):
Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг на добу) та диданозину (400 мг на добу) у 6 ВІЛ-інфікованих пацієнтів не виявило змін фармакокінетичних показників диданозину порівняно з групою плацебо.
Дигоксин і колхіцин (субстрати Р-глікопротеїну):
Одночасне застосування макролідних антибактеріальних препаратів, у тому числі азитроміцину, з субстратами Р-глікопротеїну, такими як дигоксин і колхіцин, призводить до підвищення концентрації субстрату Р-глікопротеїну в сироватці крові. Таким чином, при одночасному застосуванні дигоксину та азитроміцину необхідно враховувати можливість підвищення концентрації дигоксину у сироватці крові.
Зідовудін:
Одночасне застосування азитроміцину (одноразовий прийом 1000 мг і багаторазовий прийом 1200 мг або 600 мг) незначно впливає на фармакокінетику, у тому числі виведення нирками зидовудину або його глюкуронідного метаболіту. Однак застосування азитроміцину викликало збільшення концентрації фосфорильованого зидовудину, клінічно активного метаболіту в мононуклеарах периферичної крові. Клінічне значення цього факту неясно.
Азітроміцин слабо взаємодіє з ізоферментами системи цитохрому Р450. Не виявлено, що азитроміцин бере участь у фармакокінетичних взаємодіях аналогічних еритроміцину та інших макролідів. Азітроміцин не є інгібітором та індуктором ізоферментів цитохрому Р450.
Алкалоїди ріжків:
Враховуючи теоретичну можливість виникнення ерготизму, одночасне застосування азитроміцину з похідними алкалоїдів ріжків (ерготамін, дигідроерготамін) не рекомендується.
Були проведені фармакокінетичні дослідження одночасного застосування азитроміцину та препаратів, метаболізм яких відбувається за участю ізоферментів системи цитохрому Р450.
Аторвастатин:
Одночасне застосування аторвастатину (10 мг щодня) та азитроміцину (500 мг щодня) не викликало змін концентрації аторвастатину в плазмі крові (на основі аналізу інгібування ГМК-КоА-редуктази). Однак, були отримані повідомлення про випадки рабдоміолізу у пацієнтів, які отримують одночасно азитроміцин та статини.
Карбамазепін:
У фармакокінетичних дослідженнях за участю здорових добровольців не виявлено суттєвого впливу на концентрацію карбамазепіну та його активного метаболіту у плазмі у пацієнтів, які отримували одночасно азитроміцин.
Циметидин:
У фармакокінетичних дослідженнях впливу разової дози циметидину на фармакокінетику азитроміцину не виявлено змін фармакокінетики азитроміцину за умови застосування циметидину за 2 години до азитроміцину.
Антикоагулянти непрямої дії (похідні кумарину):
У фармакокінетичних дослідженнях азитроміцин не впливав на антикоагулянтний ефект варфарину в одноразовій дозі 15 мг, який приймали здорові добровольці. Повідомлялося про потенціювання антикоагулянтного ефекту після одночасного застосування азитроміцину та антикоагулянтів непрямої дії (похідні кумарину). Незважаючи на те, що причинний зв'язок не встановлений, слід враховувати необхідність проведення частого моніторингу часу протромбіну при застосуванні азитроміцину у пацієнтів, які отримують пероральні антикоагулянти непрямої дії (похідні кумарину).
Циклоспорин:
У фармакокінетичному дослідженні за участю здорових добровольців, які протягом 3 днів приймали внутрішньо азитроміцин (500 мг/добу одноразово), а потім циклоспорин (10 мг/кг/добу одноразово), було виявлено достовірне підвищення максимальної концентрації у плазмі крові (Сmах) та площі під кривою "концентрація-час" (AUCo-s) циклоспорину. Слід бути обережними при одночасному застосуванні цих препаратів. У разі необхідності одночасного застосування цих препаратів необхідно проводити моніторинг концентрації циклоспорину в плазмі та відповідно коригувати дозу.
Ефавіренз:
Одночасне застосування азитроміцину (600 мг на добу одноразово) та ефавірензу (400 мг на добу) щодня протягом 7 днів не викликало будь-якої клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії.
Флуконазол:
Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг одноразово) не змінювало фармакокінетику флуконазолу (800 мг одноразово). Загальна експозиція та період напіввиведення азитроміцину не змінювалися при одночасному застосуванні флуконазолу, проте при цьому спостерігали зниження максимальної концентрації азитроміцину на 18%, що не мало клінічного значення.
Індинавір:
Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг одноразово) не викликало статистично достовірного впливу на фармакокінетику індинавіру (по 800 мг тричі на добу протягом 5 днів).
Метилпреднізолон:
Азитроміцин не суттєво впливає на фармакокінетику метилпреднізолону.
Нелфінавір:
Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг) та нелфінавіру (по 750 мг три рази на добу) спричиняє підвищення рівноважних концентрацій азитроміцину у сироватці крові. Клінічно значущих побічних ефектів не спостерігалося і корекції дози азитроміцину при одночасному застосуванні з нелфінавіром не потрібно.
Рифабутін
Одночасне застосування азитроміцину та рифабутину не впливає на концентрацію кожного з препаратів у сироватці крові. При одночасному застосуванні азитроміцину та рифабутину іноді спостерігалась нейтропенія. Незважаючи на те, що нейтропенія асоціювалася із застосуванням рифабутину, причинно-наслідковий зв'язок між застосуванням комбінації азитроміцину та рифабутину та нейтропенією не встановлено.
Силденафіл:
При застосуванні у здорових добровольців не отримано доказів впливу азитроміцину (500 мг на добу щодня протягом 3 днів) на максимальну концентрацію в плазмі крові та площу під кривою «концентрація-час» силденафілу та його основного метаболіту.
Терфенадін:
У фармакокінетичних дослідженнях не було отримано доказів взаємодії між азитроміцином та терфенадином. Повідомлялося про поодинокі випадки, коли можливість такої взаємодії не можна було виключити повністю, проте не було виявлено жодного конкретного доказу, що така взаємодія мала місце. Було встановлено, що одночасне застосування терфенадину та антибіотиків класу макролідів може спричинити аритмію та подовження інтервалу QT.
Теофілін:
Не виявлено взаємодії між азитроміцином та теофіліном.
Тріазолам/мідазолам
Значних змін фармакокінетичних показників при одночасному застосуванні азитроміцину з триазоламом або мідазоламом у терапевтичних дозах не виявлено.
Триметоприм/сульфаметоксазол:
Одночасне застосування триметоприму/сульфаметоксазолу з азитроміцином не виявило суттєвого впливу на максимальну концентрацію, загальну експозицію або екскрецію нирками триметоприму або сульфаметоксазолу. Концентрація азитроміцину в сироватці крові відповідала виявленим в інших дослідженнях.
ПередозуванняСимптоми: тимчасова втрата слуху, нудота та блювання, діарея.
Лікування: симптоматичне.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Антибіотик-азалід
Код ATX: J01FA10
Фармакодинаміка:
Азітроміцин – бактеріостатичний антибіотик широкого спектра дії групи макролідів-азалідів. Має широкий спектр антимікробної дії. Механізм дії азитроміцину пов'язаний із пригніченням синтезу білка мікробної клітини. Зв'язуючись з 5OS-субодиницею рибосоми, пригнічує пептидтранслоказу на стадії трансляції та пригнічує синтез білка, уповільнюючи ріст та розмноження бактерій. У високих концентраціях має бактерицидну дію.
Має активність щодо низки грампозитивних, грамнегативних, анаеробних, внутрішньоклітинних та інших мікроорганізмів.
Мікроорганізми можуть спочатку бути стійкими до дії антибіотика або можуть набувати стійкості до нього.
У більшості випадків чутливі мікроорганізми:
Грампозитивні аероби: Staphylococcus aureus (метицилін-чутливий), Streptococcus pneumoniae (пеніцилін-чутливий), Streptococcus pyogenes;
Грамнегативні аероби: Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Legionella pneumophila, Moraxella catarrhalis, Pasteurella multocida, Neisseria gonorrhoeae;
Анаероби: Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Prevotella spp., Porphyromonas spp.;
Інші мікроорганізми: Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumonia, Chlamydia psittaci, Mycoplasma pneumonia, Mycoplasma hominis, Borrelia burgdorferi.
Мікроорганізми, здатні розвинути стійкість до азитроміцину:
Грампозитивні аероби: Streptococcus pneumoniae (стійкий до пеніциліну).
Спочатку стійкі мікроорганізми:
Грампозитивні аероби: Enterococcus faecalis, Staphylococcus spp. (Метицилін-стійкі стафілококи виявляють дуже високий ступінь стійкості до макролідів);
Грампозитивні бактерії, стійкі до еритроміцину;
Анаероби: Вастероіди fragilis.
Фармакокінетика:
Після прийому внутрішньо азитроміцин добре всмоктується та швидко розподіляється в організмі. Після одноразового прийому 500 мг біодоступність - 37% (ефект «першого проходження»), максимальна концентрація (Сmах) - 0,4 мг/л у крові створюється через 2-3 години, обсяг розподілу - 31,1 л/кг, зв'язування з білками плазми обернено пропорційно концентрації в крові і становить 7-50%.
Проникає через мембрани клітин (ефективний при інфекціях, спричинених внутрішньоклітинними збудниками). Транспортується фагоцитами до місця інфекції, де вивільняється у присутності бактерій. Легко проходить гістогематичні бар'єри та надходить у тканини. Концентрація у тканинах і клітинах у 10-50 разів вища, ніж у плазмі, а в осередку інфекції – на 24-34% більше, ніж у здорових тканинах.
У азитроміцину дуже довгий період напіввиведення – 35-50 год. Період напіввиведення з тканин значно більший. Терапевтична концентрація азитроміцину зберігається до 5-7 днів після останньої дози. Азітроміцин виводиться, в основному, у незміненому вигляді – 50% кишечником, 6% – нирками. У печінці деметилюється, втрачаючи активність.
Вагітність та годування груддюЗастосування препарату під час вагітності можливе лише у випадках, коли передбачувана користь матері перевищує потенційний ризик для плода.
При необхідності застосування препарату в період грудного вигодовування слід вирішити питання щодо його припинення.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаЧастота побічних ефектів класифікована відповідно до рекомендацій ВООЗ: дуже часто – не менше 10%; часто – не менше 1%, але менше 10%; нечасто – не менше 0,1%, але менше 1%; рідко – не менше 0,01%, але менше 0,1%; дуже рідко – менше 0,01%; невідома частота - може бути оцінена, виходячи з наявних даних. Інфекційні захворювання: нечасто – кандидоз, у тому числі слизової оболонки порожнини рота та геніталій, пневмонія, грибкова інфекція, бактеріальна інфекція, фарингіт, гастроентерит, респіраторні захворювання, риніт; невідома частота псевдомембранозного коліту.
З боку крові та лімфатичної системи: нечасто – лейкопенія, нейтропенія, еозинофілія; дуже рідко – тромбоцитопенія, гемолітична анемія.
З боку обміну речовин та харчування: нечасто – анорексія.
З боку імунної системи: нечасто – ангіоневротичний набряк, реакція гіперчутливості; невідома частота – анафілактична реакція.
З боку нервової системи: часто – головний біль; нечасто – запаморочення, порушення смакових відчуттів, парестезії, сонливість, безсоння, нервозність; рідко – ажитація; невідома частота - гіпестезія, тривога, агресія, непритомність, судоми, психомоторна гіперактивність, втрата нюху, збочення нюху, втрата смакових відчуттів, міастенія, марення, галюцинації.
З боку органу зору: нечасто – порушення зору.
З боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто – розлад слуху, вертиго; невідома частота - порушення слуху, у тому числі глухота та/або шум у вухах.
З боку серцево-судинної системи: нечасто – відчуття серцебиття, «припливи» крові до обличчя; невідома частота – зниження артеріального тиску, подовження інтервалу QT на електрокардіограмі, аритмія типу «пірует», шлуночкова тахікардія.
З боку дихальної системи: нечасто – задишка, носова кровотеча.
З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – діарея; часто – нудота, блювання, біль у животі; нечасто - метеоризм, диспепсія, запор, гастрит, дисфагія, здуття живота, сухість слизової оболонки ротової порожнини, відрижка, виразки слизової оболонки порожнини рота, підвищення секреції слинних залоз; дуже рідко – зміна кольору мови, панкреатит.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто – гепатит; рідко – порушення функції печінки, холестатична жовтяниця; невідома частота - печінкова недостатність (у поодиноких випадках - з летальним кінцем, в основному на тлі порушення функції печінки тяжкого ступеня); некроз печінки, фульмінантний гепатит.
З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, дерматит, сухість шкіри, пітливість; рідко – реакція фотосенсибілізації; невідома частота - синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, мультиформна еритема, лікарський висип з еозинофілією та системними проявами (DRESS-синдром).
З боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини: нечасто – остеоартрит, міалгія, біль у спині, біль у шиї; невідома частота – артралгія.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто – дизурія, біль у ділянці нирок; невідома частота – інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність.
З боку статевих органів та молочних залоз: нечасто – метрорагії, порушення функції яєчок.
Інші: нечасто – набряк, астенія, нездужання, відчуття втоми, набряк обличчя, біль у грудях, лихоманка, периферичні набряки.
Лабораторні показники: часто зниження кількості лімфоцитів, підвищення кількості еозинофілів, підвищення кількості базофілів, підвищення кількості моноцитів, підвищення кількості нейтрофілів, зниження концентрації бікарбонатів у плазмі крові; нечасто - підвищення активності аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази, підвищення концентрації білірубіну в плазмі крові, підвищення концентрації сечовини в плазмі крові, підвищення концентрації креатиніну в плазмі крові, зміна вмісту калію в плазмі крові, підвищення активності лужної фосфатази в плазмі крові, підвищення вмісту , підвищення концентрації глюкози у крові, збільшення кількості тромбоцитів, зниження гематокриту, підвищення концентрації бікарбонатів у плазмі крові, зміна вмісту натрію у плазмі крові.
особливі вказівкиУ разі пропуску прийому однієї дози препарату Сумамокс – пропущену дозу слід прийняти якомога раніше, а наступні – з інтервалом у 24 години.
Азитроміцин слід приймати принаймні за 1 годину до або 2 години після прийому антацидних лікарських препаратів.
Препарат Сумамокс слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з порушенням функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості через можливість розвитку фульмінантного гепатиту та печінкової недостатності тяжкого ступеня.
За наявності симптомів порушення функції печінки, таких як: астенія, що швидко наростає, жовтяниця, потемніння сечі, схильність до кровотеч, печінкова енцефалопатія - терапію препаратом Сумамокс слід припинити і провести дослідження функціонального стану печінки.
При порушеннях функції нирок: у пацієнтів із СКФ 10-80 мл/хв корекція дози не потрібна, у пацієнтів із СКФ < 10 мл/хв спостерігалося збільшення системної дії азитроміцину на 33%. Терапію слід проводити з обережністю під контролем стану функції нирок.
Як і при застосуванні інших антибактеріальних препаратів, при терапії Сумамоксом слід регулярно обстежувати пацієнтів на наявність несприйнятливих мікроорганізмів та ознаки розвитку суперінфекцій, у тому числі грибкових.
Препарат Сумамокс не слід застосовувати тривалішими курсами, ніж зазначено в інструкції, оскільки фармакокінетичні властивості азитроміцину дозволяють рекомендувати короткий та простий режим дозування.
Немає даних про можливу взаємодію між азитроміцином та похідними ерготаміну та дигідроерготаміну, але через розвиток ерготизму при одночасному застосуванні макролідів з похідними ерготаміну та дигідроерготаміну дана комбінація не рекомендована.
При тривалому прийомі Сумамоксу можливий розвиток псевдомембранозного коліту, викликаного Clostridium difficile, як у вигляді легкої діареї, так і важкого коліту. При розвитку антибіотик-асоційованої діареї на фоні прийому препарату Сумамокс, а також через 2 місяці після закінчення терапії слід виключити клостридіальний псевдомембранозний коліт. Препарати, що гальмують перистальтику кишківника, протипоказані.
При лікуванні макролідами, у тому числі азитроміцином, спостерігалося подовження серцевої реполяризації та інтервалу QT, що підвищують ризик серцевих аритмій, у тому числі аритмії типу «пірует». Слід бути обережними при застосуванні препарату Сумамокс у пацієнтів з наявністю проаритмогенних факторів (особливо у літніх пацієнтів), у тому числі з вродженим або набутим подовженням інтервалу QT; у пацієнтів, які приймають антиаритмічні препарати класів ІА (хінідин, прокаїнамід), III (дофетилід, аміодарон, соталол), цизаприд, терфенадин, антипсихотичні препарати (пімозид), антидепресанти (циталопрам), фторхінолони (моксифлоксацин, -електролітного балансу, особливо у випадку гіпокаліємії або гіпомагніємії, клінічно значущою брадикардією,
Застосування препарату Сумамокс може спровокувати розвиток міастенічного синдрому або спричинити загострення міастенії.
Також, як і при застосуванні еритроміцину та інших макролідів, повідомлялося про рідкісні випадки серйозних алергічних реакцій, включаючи ангіоневротичний набряк та анафілаксію (у поодиноких випадках з летальним наслідком), шкірних реакцій, включаючи гострий генералізований екзантематозний пустульоз, синдром Стівенса-Д (в поодиноких випадках з летальним кінцем), лікарський висип з еозинофілією та системними проявами (DRESS-синдром). Деякі з таких реакцій, що розвинулися при застосуванні азитроміцину, набували рецидивуючого перебігу та вимагали тривалого спостереження та лікування. При розвитку алергічної реакції препарат слід відмінити та розпочати відповідне лікування. Слід пам'ятати, що після відміни симптоматичної терапії можливе відновлення симптомів алергічної реакції.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами:
При розвитку небажаних ефектів з боку нервової системи та органу зору слід бути обережним при виконанні дій, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати у сухому, захищеному від світла місці, при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину, не розжовуючи принаймні за 1 годину до або через 2 години після їди, 1 раз на добу. Дорослі та діти старше 12 років з масою тіла понад 45 кг.
При інфекціях верхніх та нижніх дихальних шляхів, ЛОР-органів, шкіри та м'яких тканин: по 1 таблетці (500 мг) 1 раз на добу протягом 3 днів (курсова доза 1,5 г).
Акне вульгаріс середнього ступеня тяжкості: по 1 таблетці (500 мг) 1 раз на добу протягом 3 днів, потім по 1 таблетці (500 мг) 1 раз на тиждень протягом 9 тижнів (курсова доза 6,0 г). Першу щотижневу таблетку слід прийняти через 7 днів після прийому першої щоденної таблетки (8-й день від початку лікування), наступні 8 щотижневих таблеток – з інтервалом у 7 днів.
Початкова стадія хвороби Лайма (бореліоз) – мігруюча еритема (erythema migrans): 1 раз на добу протягом 5 днів: 1-й день – 1000 мг (2 таблетки по 500 мг), потім з 2-го по 5 день – по 1 таблетки (500 мг) (курсова доза 3,0 г).
При інфекціях сечостатевих шляхів, спричинених Chlamydia trachomatis (уретрит, цервіцит): неускладнений уретрит/цервіцит – 1000 мг (2 таблетки по 500 мг) одноразово.
При порушенні функції нирок: у пацієнтів із ШКФ 10-80 мл/хв корекція дози не потрібна. Пацієнтам зі СКФ < 10 мл/хв слід застосовувати з обережністю.
При порушенні функції печінки: при застосуванні у пацієнтів з порушенням функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості корекція дози не потрібна.
Літні пацієнти: корекція дози не потрібна. Оскільки люди похилого віку можуть мати поточні проаритмогенні стани, слід бути обережними при застосуванні препарату, у зв'язку з високим ризиком розвитку серцевих аритмій, у тому числі аритмії типу «пірует».
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Сумамокс таб п/об 500мг 3 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: азитроміцин дигідрат - 524,00 мг (еквівалентно азитроміцину 500,00 мг).
Допоміжні речовини:
Крохмаль кукурудзяний – 250,0 мг, крохмаль кукурудзяний для пасти – 40,0 мг, кальцію фосфат – 150,0 мг, тальк – 3,0 мг, магнію стеарат – 2,0 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію – 3,0 мг, кроскармелоза натрію – 2,0 мг.
Оболонка таблеток-таблеткове покриття «Табкоат білий»: гіпромелоза – 14,4 мг, макрогол – 5,4 мг, титану діоксид Е 171 – 16,2 мг, тальк – 10 мг.
Опис:
Пігулки білого або майже білого кольору, у формі капсули (краплети), з ризиком по обидва боки, покриті плівковою оболонкою. На поперечному розрізі – ядро таблетки білого або майже білого кольору.
Форма випуску:
Пігулки, вкриті плівковою оболонкою 500 мг. По 3 таблетки в блістері з алюмінію та полівінілхлориду А1/ПВХ. По 1 блістер разом з інструкцією по застосуванню в картонну пачку.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до азитроміцину, еритроміцину, інших макролідів або кетолідів, або інших компонентів препарату; порушення функції печінки тяжкого ступеня (клас С по Чайлд-П'ю); дитячий вік до 12 років із масою тіла менше 45 кг (для таблеток 500 мг); період грудного вигодовування; одночасний прийом з ерготаміном та дигідроерготаміном.
З обережністю
Міастенія; порушення функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості; термінальна ниркова недостатність із ШКФ (швидкість клубочкової фільтрації) менше 10 мл/хв; аритмія, за наявності проаритмогенних факторів (особливо у літньому віці), у тому числі вроджене або набуте подовження інтервалу QT, у пацієнтів, які отримують терапію антиаритмічними засобами класів IA (хінідин, прокаїнамід) та III (дофетилід, аміодарон і соталод), ци , антипсихотичними препаратами (пімозид), антидепресантами (циталопрам), фторхінолонами (моксифлоксацин, левофлоксацин), у пацієнтів з порушеннями водно-електролітного балансу, особливо при гіпокаліємії або гіпомагніємії, з клінічно значущою брадикардією, аритмією серця; одночасному застосуванні варфарину, дигоксину, циклоспорину.
Дозування500 мг
Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до азитроміцину мікроорганізмами:
• Інфекції верхніх дихальних шляхів та ЛОР-органів (фарингіт, тонзиліт, синусит, середній отит);
• Інфекції нижніх дихальних шляхів (гострий бронхіт, загострення хронічного бронхіту, пневмонія, зокрема викликані атиповими збудниками);
• Інфекції шкіри та м'яких тканин (акне вульгаріс середнього ступеня тяжкості, бешихи, імпетиго, вдруге інфіковані дерматози);
• Початкова стадія хвороби Лайма (бореліоз) – мігруюча еритема (erythema migrans);
• Інфекції сечостатевих шляхів, спричинені Chlamydia trachomatis (уретрит, цервіцит).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиАнтацидні препарати:
Антацидні препарати не впливають на біодоступність азитроміцину, але зменшують максимальну концентрацію азитроміцину в крові на 30%, тому азитроміцин слід приймати принаймні за 1 годину до або через 2 години після прийому антацидів та їжі.
Цетиризин:
Одночасне застосування протягом 5 днів у здорових добровольців азитроміцину з цетиризином (20 мг) не призвело до фармакокінетичної взаємодії та суттєвої зміни інтервалу QT.
Діданозин (дідезоксіінозин):
Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг на добу) та диданозину (400 мг на добу) у 6 ВІЛ-інфікованих пацієнтів не виявило змін фармакокінетичних показників диданозину порівняно з групою плацебо.
Дигоксин і колхіцин (субстрати Р-глікопротеїну):
Одночасне застосування макролідних антибактеріальних препаратів, у тому числі азитроміцину, з субстратами Р-глікопротеїну, такими як дигоксин і колхіцин, призводить до підвищення концентрації субстрату Р-глікопротеїну в сироватці крові. Таким чином, при одночасному застосуванні дигоксину та азитроміцину необхідно враховувати можливість підвищення концентрації дигоксину у сироватці крові.
Зідовудін:
Одночасне застосування азитроміцину (одноразовий прийом 1000 мг і багаторазовий прийом 1200 мг або 600 мг) незначно впливає на фармакокінетику, у тому числі виведення нирками зидовудину або його глюкуронідного метаболіту. Однак застосування азитроміцину викликало збільшення концентрації фосфорильованого зидовудину, клінічно активного метаболіту в мононуклеарах периферичної крові. Клінічне значення цього факту неясно.
Азітроміцин слабо взаємодіє з ізоферментами системи цитохрому Р450. Не виявлено, що азитроміцин бере участь у фармакокінетичних взаємодіях аналогічних еритроміцину та інших макролідів. Азітроміцин не є інгібітором та індуктором ізоферментів цитохрому Р450.
Алкалоїди ріжків:
Враховуючи теоретичну можливість виникнення ерготизму, одночасне застосування азитроміцину з похідними алкалоїдів ріжків (ерготамін, дигідроерготамін) не рекомендується.
Були проведені фармакокінетичні дослідження одночасного застосування азитроміцину та препаратів, метаболізм яких відбувається за участю ізоферментів системи цитохрому Р450.
Аторвастатин:
Одночасне застосування аторвастатину (10 мг щодня) та азитроміцину (500 мг щодня) не викликало змін концентрації аторвастатину в плазмі крові (на основі аналізу інгібування ГМК-КоА-редуктази). Однак, були отримані повідомлення про випадки рабдоміолізу у пацієнтів, які отримують одночасно азитроміцин та статини.
Карбамазепін:
У фармакокінетичних дослідженнях за участю здорових добровольців не виявлено суттєвого впливу на концентрацію карбамазепіну та його активного метаболіту у плазмі у пацієнтів, які отримували одночасно азитроміцин.
Циметидин:
У фармакокінетичних дослідженнях впливу разової дози циметидину на фармакокінетику азитроміцину не виявлено змін фармакокінетики азитроміцину за умови застосування циметидину за 2 години до азитроміцину.
Антикоагулянти непрямої дії (похідні кумарину):
У фармакокінетичних дослідженнях азитроміцин не впливав на антикоагулянтний ефект варфарину в одноразовій дозі 15 мг, який приймали здорові добровольці. Повідомлялося про потенціювання антикоагулянтного ефекту після одночасного застосування азитроміцину та антикоагулянтів непрямої дії (похідні кумарину). Незважаючи на те, що причинний зв'язок не встановлений, слід враховувати необхідність проведення частого моніторингу часу протромбіну при застосуванні азитроміцину у пацієнтів, які отримують пероральні антикоагулянти непрямої дії (похідні кумарину).
Циклоспорин:
У фармакокінетичному дослідженні за участю здорових добровольців, які протягом 3 днів приймали внутрішньо азитроміцин (500 мг/добу одноразово), а потім циклоспорин (10 мг/кг/добу одноразово), було виявлено достовірне підвищення максимальної концентрації у плазмі крові (Сmах) та площі під кривою "концентрація-час" (AUCo-s) циклоспорину. Слід бути обережними при одночасному застосуванні цих препаратів. У разі необхідності одночасного застосування цих препаратів необхідно проводити моніторинг концентрації циклоспорину в плазмі та відповідно коригувати дозу.
Ефавіренз:
Одночасне застосування азитроміцину (600 мг на добу одноразово) та ефавірензу (400 мг на добу) щодня протягом 7 днів не викликало будь-якої клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії.
Флуконазол:
Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг одноразово) не змінювало фармакокінетику флуконазолу (800 мг одноразово). Загальна експозиція та період напіввиведення азитроміцину не змінювалися при одночасному застосуванні флуконазолу, проте при цьому спостерігали зниження максимальної концентрації азитроміцину на 18%, що не мало клінічного значення.
Індинавір:
Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг одноразово) не викликало статистично достовірного впливу на фармакокінетику індинавіру (по 800 мг тричі на добу протягом 5 днів).
Метилпреднізолон:
Азитроміцин не суттєво впливає на фармакокінетику метилпреднізолону.
Нелфінавір:
Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг) та нелфінавіру (по 750 мг три рази на добу) спричиняє підвищення рівноважних концентрацій азитроміцину у сироватці крові. Клінічно значущих побічних ефектів не спостерігалося і корекції дози азитроміцину при одночасному застосуванні з нелфінавіром не потрібно.
Рифабутін
Одночасне застосування азитроміцину та рифабутину не впливає на концентрацію кожного з препаратів у сироватці крові. При одночасному застосуванні азитроміцину та рифабутину іноді спостерігалась нейтропенія. Незважаючи на те, що нейтропенія асоціювалася із застосуванням рифабутину, причинно-наслідковий зв'язок між застосуванням комбінації азитроміцину та рифабутину та нейтропенією не встановлено.
Силденафіл:
При застосуванні у здорових добровольців не отримано доказів впливу азитроміцину (500 мг на добу щодня протягом 3 днів) на максимальну концентрацію в плазмі крові та площу під кривою «концентрація-час» силденафілу та його основного метаболіту.
Терфенадін:
У фармакокінетичних дослідженнях не було отримано доказів взаємодії між азитроміцином та терфенадином. Повідомлялося про поодинокі випадки, коли можливість такої взаємодії не можна було виключити повністю, проте не було виявлено жодного конкретного доказу, що така взаємодія мала місце. Було встановлено, що одночасне застосування терфенадину та антибіотиків класу макролідів може спричинити аритмію та подовження інтервалу QT.
Теофілін:
Не виявлено взаємодії між азитроміцином та теофіліном.
Тріазолам/мідазолам
Значних змін фармакокінетичних показників при одночасному застосуванні азитроміцину з триазоламом або мідазоламом у терапевтичних дозах не виявлено.
Триметоприм/сульфаметоксазол:
Одночасне застосування триметоприму/сульфаметоксазолу з азитроміцином не виявило суттєвого впливу на максимальну концентрацію, загальну експозицію або екскрецію нирками триметоприму або сульфаметоксазолу. Концентрація азитроміцину в сироватці крові відповідала виявленим в інших дослідженнях.
ПередозуванняСимптоми: тимчасова втрата слуху, нудота та блювання, діарея.
Лікування: симптоматичне.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Антибіотик-азалід
Код ATX: J01FA10
Фармакодинаміка:
Азітроміцин – бактеріостатичний антибіотик широкого спектра дії групи макролідів-азалідів. Має широкий спектр антимікробної дії. Механізм дії азитроміцину пов'язаний із пригніченням синтезу білка мікробної клітини. Зв'язуючись з 5OS-субодиницею рибосоми, пригнічує пептидтранслоказу на стадії трансляції та пригнічує синтез білка, уповільнюючи ріст та розмноження бактерій. У високих концентраціях має бактерицидну дію.
Має активність щодо низки грампозитивних, грамнегативних, анаеробних, внутрішньоклітинних та інших мікроорганізмів.
Мікроорганізми можуть спочатку бути стійкими до дії антибіотика або можуть набувати стійкості до нього.
У більшості випадків чутливі мікроорганізми:
Грампозитивні аероби: Staphylococcus aureus (метицилін-чутливий), Streptococcus pneumoniae (пеніцилін-чутливий), Streptococcus pyogenes;
Грамнегативні аероби: Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Legionella pneumophila, Moraxella catarrhalis, Pasteurella multocida, Neisseria gonorrhoeae;
Анаероби: Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Prevotella spp., Porphyromonas spp.;
Інші мікроорганізми: Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumonia, Chlamydia psittaci, Mycoplasma pneumonia, Mycoplasma hominis, Borrelia burgdorferi.
Мікроорганізми, здатні розвинути стійкість до азитроміцину:
Грампозитивні аероби: Streptococcus pneumoniae (стійкий до пеніциліну).
Спочатку стійкі мікроорганізми:
Грампозитивні аероби: Enterococcus faecalis, Staphylococcus spp. (Метицилін-стійкі стафілококи виявляють дуже високий ступінь стійкості до макролідів);
Грампозитивні бактерії, стійкі до еритроміцину;
Анаероби: Вастероіди fragilis.
Фармакокінетика:
Після прийому внутрішньо азитроміцин добре всмоктується та швидко розподіляється в організмі. Після одноразового прийому 500 мг біодоступність - 37% (ефект «першого проходження»), максимальна концентрація (Сmах) - 0,4 мг/л у крові створюється через 2-3 години, обсяг розподілу - 31,1 л/кг, зв'язування з білками плазми обернено пропорційно концентрації в крові і становить 7-50%.
Проникає через мембрани клітин (ефективний при інфекціях, спричинених внутрішньоклітинними збудниками). Транспортується фагоцитами до місця інфекції, де вивільняється у присутності бактерій. Легко проходить гістогематичні бар'єри та надходить у тканини. Концентрація у тканинах і клітинах у 10-50 разів вища, ніж у плазмі, а в осередку інфекції – на 24-34% більше, ніж у здорових тканинах.
У азитроміцину дуже довгий період напіввиведення – 35-50 год. Період напіввиведення з тканин значно більший. Терапевтична концентрація азитроміцину зберігається до 5-7 днів після останньої дози. Азітроміцин виводиться, в основному, у незміненому вигляді – 50% кишечником, 6% – нирками. У печінці деметилюється, втрачаючи активність.
Вагітність та годування груддюЗастосування препарату під час вагітності можливе лише у випадках, коли передбачувана користь матері перевищує потенційний ризик для плода.
При необхідності застосування препарату в період грудного вигодовування слід вирішити питання щодо його припинення.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаЧастота побічних ефектів класифікована відповідно до рекомендацій ВООЗ: дуже часто – не менше 10%; часто – не менше 1%, але менше 10%; нечасто – не менше 0,1%, але менше 1%; рідко – не менше 0,01%, але менше 0,1%; дуже рідко – менше 0,01%; невідома частота - може бути оцінена, виходячи з наявних даних. Інфекційні захворювання: нечасто – кандидоз, у тому числі слизової оболонки порожнини рота та геніталій, пневмонія, грибкова інфекція, бактеріальна інфекція, фарингіт, гастроентерит, респіраторні захворювання, риніт; невідома частота псевдомембранозного коліту.
З боку крові та лімфатичної системи: нечасто – лейкопенія, нейтропенія, еозинофілія; дуже рідко – тромбоцитопенія, гемолітична анемія.
З боку обміну речовин та харчування: нечасто – анорексія.
З боку імунної системи: нечасто – ангіоневротичний набряк, реакція гіперчутливості; невідома частота – анафілактична реакція.
З боку нервової системи: часто – головний біль; нечасто – запаморочення, порушення смакових відчуттів, парестезії, сонливість, безсоння, нервозність; рідко – ажитація; невідома частота - гіпестезія, тривога, агресія, непритомність, судоми, психомоторна гіперактивність, втрата нюху, збочення нюху, втрата смакових відчуттів, міастенія, марення, галюцинації.
З боку органу зору: нечасто – порушення зору.
З боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто – розлад слуху, вертиго; невідома частота - порушення слуху, у тому числі глухота та/або шум у вухах.
З боку серцево-судинної системи: нечасто – відчуття серцебиття, «припливи» крові до обличчя; невідома частота – зниження артеріального тиску, подовження інтервалу QT на електрокардіограмі, аритмія типу «пірует», шлуночкова тахікардія.
З боку дихальної системи: нечасто – задишка, носова кровотеча.
З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – діарея; часто – нудота, блювання, біль у животі; нечасто - метеоризм, диспепсія, запор, гастрит, дисфагія, здуття живота, сухість слизової оболонки ротової порожнини, відрижка, виразки слизової оболонки порожнини рота, підвищення секреції слинних залоз; дуже рідко – зміна кольору мови, панкреатит.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто – гепатит; рідко – порушення функції печінки, холестатична жовтяниця; невідома частота - печінкова недостатність (у поодиноких випадках - з летальним кінцем, в основному на тлі порушення функції печінки тяжкого ступеня); некроз печінки, фульмінантний гепатит.
З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, дерматит, сухість шкіри, пітливість; рідко – реакція фотосенсибілізації; невідома частота - синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, мультиформна еритема, лікарський висип з еозинофілією та системними проявами (DRESS-синдром).
З боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини: нечасто – остеоартрит, міалгія, біль у спині, біль у шиї; невідома частота – артралгія.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто – дизурія, біль у ділянці нирок; невідома частота – інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність.
З боку статевих органів та молочних залоз: нечасто – метрорагії, порушення функції яєчок.
Інші: нечасто – набряк, астенія, нездужання, відчуття втоми, набряк обличчя, біль у грудях, лихоманка, периферичні набряки.
Лабораторні показники: часто зниження кількості лімфоцитів, підвищення кількості еозинофілів, підвищення кількості базофілів, підвищення кількості моноцитів, підвищення кількості нейтрофілів, зниження концентрації бікарбонатів у плазмі крові; нечасто - підвищення активності аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази, підвищення концентрації білірубіну в плазмі крові, підвищення концентрації сечовини в плазмі крові, підвищення концентрації креатиніну в плазмі крові, зміна вмісту калію в плазмі крові, підвищення активності лужної фосфатази в плазмі крові, підвищення вмісту , підвищення концентрації глюкози у крові, збільшення кількості тромбоцитів, зниження гематокриту, підвищення концентрації бікарбонатів у плазмі крові, зміна вмісту натрію у плазмі крові.
особливі вказівкиУ разі пропуску прийому однієї дози препарату Сумамокс – пропущену дозу слід прийняти якомога раніше, а наступні – з інтервалом у 24 години.
Азитроміцин слід приймати принаймні за 1 годину до або 2 години після прийому антацидних лікарських препаратів.
Препарат Сумамокс слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з порушенням функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості через можливість розвитку фульмінантного гепатиту та печінкової недостатності тяжкого ступеня.
За наявності симптомів порушення функції печінки, таких як: астенія, що швидко наростає, жовтяниця, потемніння сечі, схильність до кровотеч, печінкова енцефалопатія - терапію препаратом Сумамокс слід припинити і провести дослідження функціонального стану печінки.
При порушеннях функції нирок: у пацієнтів із СКФ 10-80 мл/хв корекція дози не потрібна, у пацієнтів із СКФ < 10 мл/хв спостерігалося збільшення системної дії азитроміцину на 33%. Терапію слід проводити з обережністю під контролем стану функції нирок.
Як і при застосуванні інших антибактеріальних препаратів, при терапії Сумамоксом слід регулярно обстежувати пацієнтів на наявність несприйнятливих мікроорганізмів та ознаки розвитку суперінфекцій, у тому числі грибкових.
Препарат Сумамокс не слід застосовувати тривалішими курсами, ніж зазначено в інструкції, оскільки фармакокінетичні властивості азитроміцину дозволяють рекомендувати короткий та простий режим дозування.
Немає даних про можливу взаємодію між азитроміцином та похідними ерготаміну та дигідроерготаміну, але через розвиток ерготизму при одночасному застосуванні макролідів з похідними ерготаміну та дигідроерготаміну дана комбінація не рекомендована.
При тривалому прийомі Сумамоксу можливий розвиток псевдомембранозного коліту, викликаного Clostridium difficile, як у вигляді легкої діареї, так і важкого коліту. При розвитку антибіотик-асоційованої діареї на фоні прийому препарату Сумамокс, а також через 2 місяці після закінчення терапії слід виключити клостридіальний псевдомембранозний коліт. Препарати, що гальмують перистальтику кишківника, протипоказані.
При лікуванні макролідами, у тому числі азитроміцином, спостерігалося подовження серцевої реполяризації та інтервалу QT, що підвищують ризик серцевих аритмій, у тому числі аритмії типу «пірует». Слід бути обережними при застосуванні препарату Сумамокс у пацієнтів з наявністю проаритмогенних факторів (особливо у літніх пацієнтів), у тому числі з вродженим або набутим подовженням інтервалу QT; у пацієнтів, які приймають антиаритмічні препарати класів ІА (хінідин, прокаїнамід), III (дофетилід, аміодарон, соталол), цизаприд, терфенадин, антипсихотичні препарати (пімозид), антидепресанти (циталопрам), фторхінолони (моксифлоксацин, -електролітного балансу, особливо у випадку гіпокаліємії або гіпомагніємії, клінічно значущою брадикардією,
Застосування препарату Сумамокс може спровокувати розвиток міастенічного синдрому або спричинити загострення міастенії.
Також, як і при застосуванні еритроміцину та інших макролідів, повідомлялося про рідкісні випадки серйозних алергічних реакцій, включаючи ангіоневротичний набряк та анафілаксію (у поодиноких випадках з летальним наслідком), шкірних реакцій, включаючи гострий генералізований екзантематозний пустульоз, синдром Стівенса-Д (в поодиноких випадках з летальним кінцем), лікарський висип з еозинофілією та системними проявами (DRESS-синдром). Деякі з таких реакцій, що розвинулися при застосуванні азитроміцину, набували рецидивуючого перебігу та вимагали тривалого спостереження та лікування. При розвитку алергічної реакції препарат слід відмінити та розпочати відповідне лікування. Слід пам'ятати, що після відміни симптоматичної терапії можливе відновлення симптомів алергічної реакції.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами:
При розвитку небажаних ефектів з боку нервової системи та органу зору слід бути обережним при виконанні дій, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати у сухому, захищеному від світла місці, при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину, не розжовуючи принаймні за 1 годину до або через 2 години після їди, 1 раз на добу. Дорослі та діти старше 12 років з масою тіла понад 45 кг.
При інфекціях верхніх та нижніх дихальних шляхів, ЛОР-органів, шкіри та м'яких тканин: по 1 таблетці (500 мг) 1 раз на добу протягом 3 днів (курсова доза 1,5 г).
Акне вульгаріс середнього ступеня тяжкості: по 1 таблетці (500 мг) 1 раз на добу протягом 3 днів, потім по 1 таблетці (500 мг) 1 раз на тиждень протягом 9 тижнів (курсова доза 6,0 г). Першу щотижневу таблетку слід прийняти через 7 днів після прийому першої щоденної таблетки (8-й день від початку лікування), наступні 8 щотижневих таблеток – з інтервалом у 7 днів.
Початкова стадія хвороби Лайма (бореліоз) – мігруюча еритема (erythema migrans): 1 раз на добу протягом 5 днів: 1-й день – 1000 мг (2 таблетки по 500 мг), потім з 2-го по 5 день – по 1 таблетки (500 мг) (курсова доза 3,0 г).
При інфекціях сечостатевих шляхів, спричинених Chlamydia trachomatis (уретрит, цервіцит): неускладнений уретрит/цервіцит – 1000 мг (2 таблетки по 500 мг) одноразово.
При порушенні функції нирок: у пацієнтів із ШКФ 10-80 мл/хв корекція дози не потрібна. Пацієнтам зі СКФ < 10 мл/хв слід застосовувати з обережністю.
При порушенні функції печінки: при застосуванні у пацієнтів з порушенням функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості корекція дози не потрібна.
Літні пацієнти: корекція дози не потрібна. Оскільки люди похилого віку можуть мати поточні проаритмогенні стани, слід бути обережними при застосуванні препарату, у зв'язку з високим ризиком розвитку серцевих аритмій, у тому числі аритмії типу «пірует».
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Сумамокс таб п/об 500мг 3 шт производится компанией ОКСФОРД ЛАБОРАТОРИЗ ПВТЛТД. Само производство расположено в стране Индия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Сумамокс таб п/об 500мг 3 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Сумамокс таб п/об 500мг 3 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Азитромицин форте-obl таб п/об пленочной 500мг 3 шт Азитромицин форте-obl таб п/об пленочной 500мг 3 шт, Азитрал капс. 500мг 3 шт Азитрал капс. 500мг 3 шт, Азитрокс капс. 250мг 6 шт Азитрокс капс. 250мг 6 шт, Азитрокс капс. 500мг 2 шт Азитрокс капс. 500мг 2 шт, Азитрокс капс. 500мг 3 шт Азитрокс капс. 500мг 3 шт, Азитрокс пор. для приг. сусп. для приема внутрь 100 ... Азитрокс пор. для приг. сусп. для приема внутрь 100 мг/5 мл 15.9 г 1 шт, Азитрокс пор. для приг. сусп. для приема внутрь 200 ... Азитрокс пор. для приг. сусп. для приема внутрь 200 мг/5 мл 15.9 г 1 шт, Азитромицин-obl капс. 250мг 6 шт Азитромицин-obl капс. 250мг 6 шт, Азитромицин-акрихин таб п/об пленочной 500мг 3 шт Азитромицин-акрихин таб п/об пленочной 500мг 3 шт, Азитромицин капс. 250мг 6 шт Азитромицин капс. 250мг 6 шт, Азитромицин капс. 250мг 6 шт вертекс Азитромицин капс. 250мг 6 шт вертекс, Азитромицин капс. 250мг 6 шт озон Азитромицин капс. 250мг 6 шт озон, Азитромицин таб п/об пленочной 125мг 6 шт вертекс Азитромицин таб п/об пленочной 125мг 6 шт вертекс, Азитромицин таб п/об пленочной 500мг 3 шт Азитромицин таб п/об пленочной 500мг 3 шт, Азитромицин таб п/об пленочной 500мг 3 шт вертекс Азитромицин таб п/об пленочной 500мг 3 шт вертекс, Азитромицин таб п/об пленочной 500мг 3 шт озон Азитромицин таб п/об пленочной 500мг 3 шт озон, Азитромицин экомед порошок для приг.сусп.для приема ... Азитромицин экомед порошок для приг.сусп.для приема внутрь 100мг/5мл 16.5г фл 1 шт в комплекте с шприцем дозирующим, Азитромицин экомед порошок для приг.сусп.для приема ... Азитромицин экомед порошок для приг.сусп.для приема внутрь 200мг/5мл 16.5г фл 1 шт в комплекте с шприцем дозирующим, Азитромицин экомед таб п/об пленочной 500мг 3 шт Азитромицин экомед таб п/об пленочной 500мг 3 шт, Зитролид форте капс. 500мг 3 шт Зитролид форте капс. 500мг 3 шт, Суматролид солюшн таблетс таб дисперг. 250мг 6 шт Суматролид солюшн таблетс таб дисперг. 250мг 6 шт.
Пока нет комментариев