Каталог товаров

Сульмаграф порошок 1 г + 1 г 1 шт для приготовления раствора для инъекций

( 47 )
Бренд: АЛФАРМА
Нет на складе
Вариант:
303,00 грн
268,00 грн
-11.55 %
+
Способы доставки
Способы оплаты
Описание


Сульмаграф порошок 1 г + 1 г 1 шт для приготовления раствора для инъекций инструкция

Склад та опис
Активна речовина:
1 флакон містить цефоперазон натрію 1,034 г, у перерахунку на цефоперазон - 1,0 г; сульбактам натрію 1,094 г, у перерахунку на сульбактам 1,0 г

Опис:
Білий або майже білий порошок. Порошок для приготування розчину для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення, 1,0 г + 1,0 г. По 1,0 г + 1,0 г діючих речовин поміщають у флакони з прозорого скла 1 гідролітичного класу місткістю 10 або 20 мл

,
герметично закупорені пробками гумовими медичними, обжаті алюмінієвими ковпачками або комбінованими ковпачками (алюмінієвими ковпачками із запобіжними пластмасовими кришками). 1 флакон з препаратом та інструкцією з медичного застосування поміщають у картонну пачку.

ПротипоказанняЦефоперазон/сульбактам протипоказаний пацієнтам із підвищеною чутливістю на пеніциліни, сульбактам, цефоперазон або будь-які інші цефалоспорини.

З обережністю:
Порушення функції нирок та печінки тяжкого ступеня тяжкості. Новонароджені, зокрема недоношені діти.
Дозування1 г + 1 г
Показання до застосуванняПрепарат Сульмаграф показаний для лікування інфекційно-запальних захворювань, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами:
- інфекції верхніх та нижніх дихальних шляхів;
- інфекції сечовивідних шляхів;
- перитоніт, холецистит, холангіт та інші інтраабдомінальні інфекції;
- сепсис;
- менінгіт;
- інфекції шкіри та м'яких тканин;
- інфекції кісток та суглобів;
- Гонорея;
- запальні захворювання органів малого тазу, ендометрит та інші інфекції статевих шляхів.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиРозчини препарату Сульмаграф та аміноглікозидів не слід змішувати з огляду на фармацевтичну несумісність між ними. При комбінованій терапії Сульмаграфом і аміноглікозидом два препарати вводять шляхом послідовних інфузій з використанням окремих вторинних катетерів, а при використанні одного венозного доступу первинний катетер досить добре промивають розчином між введенням доз препаратів. Інтервали між введенням препарату Сульмаграф та аміноглікозиду протягом дня мають бути якомога більшими.

Етанол:
При прийомі етанолу під час лікування цефоперазоном і протягом 5 днів після його введення були зареєстровані дисульфірамоподібні ефекти, що характеризуються «припливами», пітливістю, головним болем та тахікардією. Тому у пацієнтів, яким необхідне штучне харчування (всередину або парентерально), слід уникати застосування розчинів, що містять етанол.

При використанні розчину Бенедикту або Фелінгу може спостерігатися хибно-позитивна реакція на глюкозу в сечі.
ПередозуванняІнформація про гостру токсичність цефоперазону та сульбактаму у людини обмежена. При передозуванні можна очікувати на появу небажаних ефектів, зареєстрованих при використанні препарату. Необхідно враховувати той факт, що висока концентрація бета-лактамних антибіотиків у спинномозковій рідині може призвести до неврологічних порушень, включаючи судоми.

Лікування: симптоматичне, ефективний гемодіаліз, особливо у пацієнтів із порушеною функцією нирок.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Антибіотик-цефалоспорин + бета-лактамаз інгібітор
Код ATX: J01DD62

Фармакодинаміка:
Антибактеріальним компонентом препарату цефоперазон/сульбактам є цефоперазон - цефалоспорин третього покоління, який діє на чутливі мікроорганізми стінки.

Сульбактам є незворотним інгібітором ряду поширених бета-лактамаз, які продукуються мікроорганізмами, стійкими до бета-лактамних антибіотиків. Він не має клінічно значущої антибактеріальної активності (виняток становлять Neisseriaceae та Acinetobacter). Здатність сульбактаму запобігати руйнуванню пеніцилінів і цефалоспоринів стійкими мікроорганізмами була підтверджена в дослідженнях з використанням резистентних штамів мікроорганізмів, щодо яких сульбактам мав виражений синергізм з пеніцилінами та цефалоспоринами. Крім того, сульбактам взаємодіє з деякими пеніцилін-зв'язуючими білками, тому комбінація цефоперазон/сульбактам часто має більш виражену дію на чутливі штами мікроорганізмів, ніж застосування лише одного цефоперазону.

Комбінація цефоперазон/сульбактам активна щодо всіх мікроорганізмів, чутливих до цефоперазону. Крім того, вона має синергізм щодо різних мікроорганізмів, насамперед: Haemophilus influenzae, Bacteroides spp., Staphylococcus spp., Acinetobacter calcoaceticus. Enterobacter aerogenes, Escherichia coli, Proteus mirabilis, Klebsiella pneumoniae, Morganella morganii, Citrobacter freundii, Enterobacter cloacae, Citrobacter diversus.

Цефоперазон/сульбактам активний in vitro щодо широкого спектру клінічно значущих мікроорганізмів:
• Грампозитивні мікроорганізми: Staphylococcus aureus (продукувальний і не продукувальний пеніциліназ), Staphylococcus epidermidis, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes (бета-гемолітичний стрептокок групи A), Streptococcusactact мм бета-гемолітичних стрептококів, багато штами Streptococcus faecalis (ентерококи);
• Грамнегативні мікроорганізми: Escherichia coli, Klebsiella spp., Enterobacter spp., Citrobacter spp., Haemophilus influenzae, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Morganella morganii, Providencia rettgeri, Providencia spp., Serratia (включно з Serratia marcescens), Salmonella spp. та Shigella spp., Pseudomonas aeruginosa та деякі інші Pseudomonas spp., Acinetobacter calcoaceticus, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Bordetella pertussis, Yersinia enterocolitica;
• Анаеробні мікроорганізми: Грамнегативні палички (включаючи Bacteroides fragilis, інші Bacteroides spp. та Fusobacterium spp.). Грампозитивні та грамнегативні коки (включаючи Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp. та Veillonella spp.). Грампозитивні палички (включаючи Clostridium spp., Eubacterium spp. та Lactobacillus spp.).

Наступні рівні чутливості встановлено для комбінації цефоперазон/сульбактам. Мінімальна переважна концентрація (МПК) в мкг/мл, виражена в концентрації цефоперазону для чутливих мікроорганізмів, менше або дорівнює 16, для організмів з проміжною чутливістю від 17 до 63, а для резистентних - більше 64. Зони чутливості при визначенні диско-дифуз Для чутливих мікроорганізмів > 21 мм, з проміжною чутливістю - від 16 до 20 мм, а для резистентних < 15 мм.

Для визначення МПК може використовуватися метод серійних розведень цефоперазону/сульбактаму у співвідношенні 1:1 у бульйонному або агаровому середовищах.

Для визначення МПК диско-дифузійним методом рекомендується використовувати диск, що містить 30 мкг сульбактаму та 75 мкг цефоперазону.

Наступні норми контролю якості рекомендуються при використанні дисків, що містять 30 мкг сульбактаму та 75 мкг цефоперазону. Для контрольного штаму Acinetobacter spp. (АТСС 43498) діаметр зони становить 26-32; для Pseudomonas aeruginosa (АТСС 27853) – 22-28; для Escherichia coli (АТСС 25922) – 27-33; для Staphylococcus aureus (АТСС 25923) – 23-30.

Фармакокінетика:
Максимальні концентрації (Сmах) сульбактаму та цефоперазону після внутрішньовенного введення 2 г цефоперазону/сульбактаму (1 г цефоперазону, 1 г сульбактаму) протягом 5 хвилин склали в середньому 130,2 та 236,8 мкг/мл відповідно. Це відбиває вищий обсяг розподілу сульбактама (Vd = 18,0-27,6 л) проти цефоперазона (Vd = 10,2-11,3 л).

Після внутрішньом'язового введення 1,5 г цефоперазону/сульбактаму (1 г цефоперазону, 0,5 г сульбактаму) Смах сульбактаму та цефоперазону в сироватці спостерігалися в період від 15 хв до 2 годин після введення. Стах у сироватці становили 19,0 і 64,2 мкг/мл сульбактаму і цефоперазону відповідно.

Як сульбактам, так і цефоперазон добре розподіляються в різні тканини та рідини організму, включаючи жовч, жовчний міхур, шкіру, апендикс, фалопієві труби, яєчники, матку та інші.

Приблизно 84% дози сульбактаму та 25% дози цефоперазону, введених у вигляді комбінації цефоперазон/сульбактам, виводиться нирками. Більшість дози цефоперазону, що залишилася, виводиться з жовчю. Цефоперазон не витісняє білірубін у зв'язку з білками плазми. Період напіввиведення (Т1/2) сульбактаму становить у середньому близько 1 години, цефоперазону – 1,7 години. Сироваткова концентрація пропорційна введеній дозі.

Даних щодо наявності будь-якої фармакокінетичної взаємодії між цефоперазоном і сульбактамом при введенні комбінації цефоперазон/сульбактам немає. При повторному застосуванні значних змін фармакокінетики обох компонентів цефоперазон/сульбактам не зазначено. При введенні кожні 8-12 годин кумуляції не спостерігалося.

Застосування при порушенні функції печінки:
Так як цефоперазон активно виводиться з жовчю, у пацієнтів із захворюваннями печінки та/або обструкцією жовчних шляхів Т1/2 цефоперазону зазвичай подовжується, а екскреція препарату нирками збільшується. Навіть при тяжкому порушенні функції печінки в жовчі досягається терапевтична концентрація цефоперазону, а Т1/2 збільшується лише у 2-4 рази.

Застосування при порушенні функції нирок:
У пацієнтів з порушенням функції нирок, які отримували цефоперазон/сульбактам, виявлено високу кореляцію між загальним кліренсом сульбактаму з організму та розрахунковим кліренсом креатиніну. У пацієнтів з термінальною нирковою недостатністю виявлено значне подовження Т1/2 сульбактаму (в середньому від 6,9 до 9,7 годин у різних дослідженнях). Гемодіаліз викликав значні зміни Т1/2, загального кліренсу та обсягу розподілу сульбактаму.

Застосування у людей похилого віку Фармакокінетика цефоперазон/сульбактама вивчалася у людей похилого віку з нирковою недостатністю та порушеною функцією печінки. Порівняно зі здоровими добровольцями виявлено збільшення тривалості Т1/2, зниження кліренсу та підвищення обсягу розподілу як сульбактаму, так і цефоперазону. Фармакокінетика сульбактаму корелювала зі ступенем порушення функції нирок, а фармакокінетика цефоперазону – зі ступенем порушення функції печінки.

Застосування у дітей:
У дослідженнях у дітей не було виявлено суттєвих змін фармакокінетики компонентів цефоперазону/сульбактаму порівняно з такими у дорослих. Т1/2 сульбактаму в дітей віком становив від 0,91 до 1,42 години, цефоперазону - від 1,44 до 1,88 години.
Вагітність та годування груддюНалежні клінічні дослідження застосування препарату у вагітних жінок не проводили.

Цефоперазон та сульбактам проникають через плацентарний бар'єр та у грудне молоко. При вагітності та в період грудного вигодовування препарат застосовують лише в тому випадку, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та новонародженого.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаЗагалом цефоперазон/сульбактам добре переноситься. Ступінь тяжкості більшої частини небажаних явищ був легким і середнім.

Усі небажані реакції, наведені в інструкції з медичного застосування препарату, представлені відповідно до класифікації MedDRA. У кожній категорії частоти небажані реакції представлені відповідно до ступеня клінічної ваги. Частота відповідно до категорій CIOMS III (Ради міжнародних медичних наукових організацій): дуже часто > 1/10 (> 10 %); часто > 1/100 та < 1/10 (> 1 % та < 10 %); нечасто: > 1/1000 та < 1/100 (> 0,1 % та < 1 %); невідомо: частоту неможливо визначити на основі наявних даних.

Порушення з боку крові та лімфатичної системи: дуже часто – лейкопенія, нейтропенія, позитивна пряма реакція Кумбса, зниження гемоглобіну, зниження гематокриту, тромбоцитопенія; часто – еозинофілія, коагулопатія; частота невідома – гіпопротромбінемія.

Порушення з боку імунної системи: частота невідома – анафілактоїдна реакція (включаючи шок), реакція гіперчутливості, анафілактичний шок, анафілактична реакція.

Порушення з боку нервової системи: нечасто – головний біль.

Порушення з боку судин: частота невідома – васкуліт, артеріальна гіпотензія, кровотеча.

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто – діарея, нудота, блювання; частота невідомо-псевдомембранозний коліт.

Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже часто-підвищення активності аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, лужної фосфатази крові; часто-підвищення концентрації білірубіну в крові; частота невідома – жовтяниця.

Порушення з боку шкіри та підшкірної тканини: нечасто-свербіж, кропив'янка; частота невідомо-токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, макулопапульозний висип, ексфоліативний дерматит.

Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: частота невідома – гематурія.

Загальні розлади та порушення у місці введення: нечасто-флебіт у місці введення інфузії, біль та печіння у місці ін'єкції, лихоманка, озноб.
особливі вказівкиПовідомлялося про розвиток реакцій гіперчутливості, у тому числі які призводять до смерті, на тлі терапії бета-лактамними антибіотиками, включаючи цефалоспорини, у тому числі цефоперазоном/сульбактамом. Ризик реакцій гіперчутливості, у тому числі які призводять до смерті, вищий у пацієнтів, у яких в анамнезі спостерігалися реакції гіперчутливості до багатьох алергенів. У разі виникнення алергічної реакції необхідно відмінити препарат і призначити адекватну терапію.

При серйозних анафілактичних реакціях (див. розділ «Побічна дія») необхідне невідкладне введення епінефрину, глюкокортикостероїдів, що забезпечують прохідність дихальних шляхів, включаючи інтубацію.

Тяжкі шкірні реакції, такі як токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона та ексфоліативний дерматит, у деяких випадках з летальним кінцем (див. розділ «Побічна дія»), спостерігалися у пацієнтів, які отримують терапію цефоперазоном/сульбактамом. У разі розвитку тяжких шкірних реакцій слід припинити прийом цефоперазону/сульбактаму та розпочати відповідне лікування. Пацієнтів слід попереджати про можливість прояву дисульфірамоподібних ефектів при вживанні алкогольних напоїв на фоні лікування Сульмаграфом.

Зміни дози можуть бути потрібні у випадках важкої обструкції жовчних шляхів, тяжких захворювань печінки, а також порушення функції нирок, що поєднується з будь-яким із зазначених станів.

У пацієнтів з порушенням функції печінки та супутнім порушенням функції нирок необхідне моніторування сироваткової концентрації цефоперазону та корекція його дози у разі потреби. Якщо добова доза цефоперазону не перевищує 2 г, немає необхідності контролювати сироваткову концентрацію.

Серйозні випадки кровотеч, включаючи смерть, спостерігалися у пацієнтів, які отримують терапію цефоперазоном/сульбактамом. При лікуванні цефоперазоном розвивався дефіцит вітаміну К, що веде до коагулопатії. Причиною його, ймовірно, є пригнічення нормальної мікрофлори кишківника, яка синтезує цей вітамін. До групи ризику можна віднести пацієнтів, які отримують неповноцінне харчування, із синдромом мальабсорбції (наприклад, при муковісцидозі) та довготривалих на внутрішньовенному штучному харчуванні. У таких випадках, а також у пацієнтів, які отримують антикоагулянти, необхідно контролювати протромбіновий час та при наявності показань призначати вітамін К. Необхідно припинити прийом цефоперазону/сульбактаму при виникненні безперервних кровотеч, коли для їхнього прояву немає альтернативних причин.

При тривалому лікуванні Сульмаграфом, як і іншими антибіотиками, може спостерігатися надмірне зростання нечутливих мікроорганізмів. Пацієнтів слід ретельно спостерігати під час лікування. При тривалій терапії рекомендується періодично контролювати показники функції внутрішніх органів, включаючи нирки, печінку та систему кровотворення. Це особливо важливо для новонароджених, насамперед недоношених, та маленьких дітей.

Про випадки діареї, пов'язаної з Clostridium difficile, повідомлялося у зв'язку з використанням практично всіх антибактеріальних препаратів, включаючи цефоперазон/сульбактам. Тяжкість діареї може варіювати від легких до важких форм. Лікування антибактеріальними препаратами порушує нормальну мікрофлору кишечника, що призводить до надмірного зростання Clostridium difficile. Clostridium difficile виробляє токсини А та В, які призводять до розвитку діареї, пов'язаної з Clostridium difficile. Надмірна кількість токсинів, що виробляється штамами Clostridium difficile, може викликати підвищення летальності серед пацієнтів, оскільки такі інфекції можуть бути стійкими до протимікробної терапії, а також може знадобитися колектомія. Застосування препаратів, що гальмують перистальтику кишок, протипоказане. Можливість розвитку діареї, пов'язаної з Clostridium difficile, повинна розглядатися у всіх пацієнтів з діареєю, яка послідувала за використанням антибіотиків. Ретельне медичне спостереження протягом 2 місяців необхідно пацієнтам, які перенесли діарею, пов'язану з Clostridium difficile після введення антибактеріальних препаратів.

Застосування новонароджених:
Цефоперазон/сульбактам ефективний у маленьких дітей. Застосування цього препарату не вивчалося досить широко у новонароджених, у тому числі недоношених дітей. Таким чином, до початку терапії препаратом Сульмаграф у недоношених дітей та новонароджених слід оцінити ступінь користі для пацієнта та ризик розвитку серйозних побічних реакцій.

Цефоперазон не витісняє білірубін із білкових сполук у плазмі крові.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами:
На підставі клінічного досвіду застосування препарату Сульмаграф, його вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами малоймовірний.
Умови зберіганняЗберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВнутрішньовенно (в/в) та внутрішньом'язово (в/м).

У дорослих цефоперазон/сульбактам рекомендується використовувати у наступних добових дозах:
Цефоперазон/сульбактам (співвідношення 1:1) - 2-4 г: цефоперазон 1-2 г та сульбактам 1-2 г.

Добову дозу слід ділити на рівні частини та вводити кожні 1 годин.

При тяжких або рефрактерних інфекціях добову дозу цефоперазону/сульбактаму можна збільшити до 8 г при співвідношенні основних компонентів 1:1 (тобто 4 г цефоперазону).

Пацієнтам, які отримують цефоперазон/сульбактам у співвідношенні 1:1, може знадобитися додаткове введення цефоперазону. Дозу слід ділити на рівні частини та вводити кожні 12 годин.

Рекомендована максимальна добова доза сульбактаму становить 4 г.

Застосування при порушенні функції нирок:
У пацієнтів з кліренсом креатиніну 15-30 мл/хв максимальна доза сульбактаму становить 1 г кожні 12 годин (максимальна добова доза сульбактаму 2 г), а у пацієнтів менше 15 мл/хв. максимальна доза сульбактаму становить 500 мг кожні 12 годин (максимальна добова доза сульбактаму 1 г). При тяжких інфекціях може знадобитися додаткове введення цефоперазону. Фармакокінетика сульбактаму значно змінюється при гемодіалізі. Період напіввиведення цефоперазону із сироватки крові дещо знижується під час гемодіалізу. Отже, введення препарату слід планувати після діалізу.

Застосування при порушенні функції печінки:
Зміни дози можуть бути потрібні у випадках важкої обструкції жовчних шляхів, тяжких захворювань печінки, а також порушення функції нирок, що поєднуються з будь-яким із зазначених станів.

У пацієнтів з порушенням функції печінки та супутнім порушенням функції нирок необхідне моніторування сироваткової концентрації цефоперазону та корекція його дози у разі потреби.

Якщо добова доза цефоперазону не перевищує 2 г, немає необхідності контролювати його сироваткову концентрацію (див. розділ «Особливі вказівки»).

У дітей цефоперазон/сульбактам рекомендується застосовувати у наступних добових дозах:
Цефоперазон/сульбактам (співвідношення 1:1) – 40-80 мг/кг: цефоперазон 20-40 мг/кг та сульбактам 20-40 мг/кг.

Дозу слід ділити на рівні частини та вводити кожні 6-12 годин.

При серйозних або рефрактерних інфекціях ці дози можуть бути збільшені до 160 мг/кг/добу (при співвідношенні основних компонентів 1:1). Добову дозу ділять на 2-4 рівні частини.

У новонароджених
протягом першого тижня життя препарат слід вводити кожні 12 годин.

Максимальна добова доза сульбактаму в дітей віком має перевищувати 80 мг/кг/сут.

Спосіб виготовлення розчинів для парентерального застосування.

Приготування розчину:
Загальна доза 2 г (еквівалентні дози цефоперазону + сульбактам 1 г+1 г) – об'єм розчинника 6,7 мл - максимальна кінцева концентрація (125 мг+125 мг)/мл.

Внутрішньом'язове введення:
• Приготування розчину з використанням лідокаїну. Для приготування розчину для внутрішньом'язового введення можна використовувати 2% розчин лідокаїну гідрохлориду, проте його не можна застосовувати для початкового розчинення препарату з огляду на їх несумісність. Сумісності можна досягти шляхом двоетапного приготування розчину. Спочатку препарат розчиняють у стерильній воді для ін'єкцій, а потім розводять 2% розчином лідокаїну гідрохлориду. Сумарний об'єм розчинника становить 6,7мл. Кінцевий розчин міститиме цефоперазон/сульбактам у співвідношенні 125 мг/125 мг на 1 мл 0,5 % розчину лідокаїну.

Внутрішньовенне введення:
• Для приготування розчину для інфузій розводять 2 г (1 г + 1 г) препарату Сульмаграф у початковому обсязі 6,7 мл одного з наступних інфузійних розчинів: 5 % розчин декстрози, 5 % розчин декстрози у 0,225 % розчині натрію хлориду, 5 % розчин декстрози в 0,9% розчині хлориду натрію, 0,9% розчин натрію хлориду або стерильна вода для ін'єкцій, а потім розбавляють до 20 мл початковим розчином;
• Приготування розчину за допомогою розчину Рінгер лактат.

Так як Рінгер лактат не придатний для початкового розведення, розчин готують у два етапи: спочатку використовують стерильну воду для ін'єкцій (див. таблицю вище), а потім одержаний розчин розводять розчином Рінгер лактат до концентрації сульбактаму 5 мг/мл (2 мл початкового розчину розводять у 50 мл розчину Рінгер лактат або 4 мл у 100 мл розчину Рінгер лактат). Інфузію проводять протягом 15-60 хвилин;
• Для внутрішньовенної ін'єкції вміст кожного флакона слід розчинити в 6,7 мл одного з розчинників, описаних у приготуванні розчину для інфузій (див. вище) і вводити протягом щонайменше 3 хвилин.

Відновлений розчин зберігається протягом 24 годин за кімнатної температури.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу тему

Інформація щодо даного товару


Товар Сульмаграф порошок 1 г + 1 г 1 шт для приготовления раствора для инъекций производится компанией АЛФАРМА. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Сульмаграф порошок 1 г + 1 г 1 шт для приготовления раствора для инъекций и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Сульмаграф порошок 1 г + 1 г 1 шт для приготовления раствора для инъекций в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Бакперазон порошок для приготовления раствора для ин... Бакперазон порошок для приготовления раствора для инъекций 1г+1г фл 1 шт, Бакцефорт порошок для приготовления раствора для инъ... Бакцефорт порошок для приготовления раствора для инъекций 1г+1г 10мл фл 1 шт, Сульцеф порошок для приготовления раствора для инъек... Сульцеф порошок для приготовления раствора для инъекций 1г+1г 1 фл, Цефоперазон и Сульбактам Джодас порошок для приготов... Цефоперазон и Сульбактам Джодас порошок для приготовления р-ра для в/в и в/м введения 1г+1г 1 фл, Цефоперазон+сульбактам порошок для приготовления рас... Цефоперазон+сульбактам порошок для приготовления раствора для инъекций 1000г+1000г фл, Цефоперазон+сульбактам порошок для приготовления рас... Цефоперазон+сульбактам порошок для приготовления раствора для инъекций 500мг+500мг фл.

(34530)
Отзывы
Пока нет комментариев
Написать отзыв
Имя*
Email
Введите комментарий*