Сульмацефта порошок 1000 мг+500 мг 1 шт для приготовления раствора для инъекций
Топ продаж
Суперцена
Сульмацефта порошок - комбінований антибіотик-пеніцилін напівсинтетичного типу та бета-лактамаз інгібітор, який має широкий спектр антибактеріальної дії. Препарат містить ампіцилін та сульбактам, які діють бактерицидно та пригнічують синтез білків клітинної стінки мікроорганізмів. Комбінація ампіциліну та сульбактаму активна щодо різних мікроорганізмів, включаючи штами, що продукують бета-лактамази. Препарат добре розподіляється у різних тканинах та рідинах, а екскретується переважно нирками у незміненому вигляді. Призначається для лікування інфекційних захворювань, спричинених чутливими до нього мікроорганізмами.
Сульмацефта порошок 1000 мг+500 мг 1 шт для приготовления раствора для инъекций инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 флакон містить: ампіцилін натрію 1062,9 мг (у перерахуванні на ампіцилін 1000 мг); сульбактам натрію 547,2 мг (у перерахуванні на сульбактам 500 мг).
Опис:
Білий або майже білий з жовтуватим відтінком порошок.
Форма випуску:
Порошок для приготування розчину для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення, 1000 мг + 500 мг. Кількість препарату, що містить 1000 мг +500 мг діючих речовин, поміщають у флакони з прозорого скла 1 гідролітичного класу місткістю 20 мл, герметично закупорені пробками гумовими медичними, обтиснуті алюмінієвими ковпачками або ковпачками комбінованими (алюміні). 1 флакон з препаратом разом з інструкцією з медичного застосування поміщають у картонну пачку.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату та інших бета-лактамних антибіотиків (пеніцилінів, цефалоспоринів, карбапенемів); інфекційний мононуклеоз (у т.ч. у разі кореподібного висипу), лімфолейкоз;
Безпека застосування комбінації ампіцилін + сульбактам у пацієнтів із термінальною стадією хронічної ниркової недостатності (кліренс креатиніну менше 5 мл/хв) не встановлена;
При використанні лідокаїну як розчинник: підвищена чутливість до місцевих анестетиків амідного типу, тяжкий шок, блокада внутрішньосерцевої провідності, тяжка серцева недостатність. Перед внутрішньом'язовою ін'єкцією препарату з використанням лідокаїну або прокаїну необхідно виключити протипоказання до лідокаїну або прокаїну. Протипоказання до застосування лідокаїну та прокаїну наведені в інструкціях з медичного застосування лідокаїну та прокаїну.
З обережністю:
Бронхіальна астма, поліноз та інші алергічні захворювання, ниркова недостатність, хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту в анамнезі, раніше перенесений коліт, пов'язаний із застосуванням антибактеріальних препаратів, порушення функції нирок, літній вік.
Дозування1000 мг + 500 мг
Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до комбінації ампіцилін+сульбактам штамами мікроорганізмів:
- інфекції ЛОР-органів (в т.ч. синусит, середній отит, тонзиліт);
- інфекції органів дихання (гострий та загострення хронічного бронхіту, пневмонія, абсцес легені, емпієма плеври);
- інфекційний ендокардит;
- бактеріальний менінгіт;
- сепсис;
- неускладнені та ускладнені інфекції органів черевної порожнини (холецистит, холангіт, перитоніт, абсцес черевної порожнини);
- інфекції сечовивідних шляхів (гострий та загострення хронічного пієлонефриту, пієліт);
інфекційно-запальні захворювання органів малого тазу (сальпінгіт, сальпінгоофорит, тубооваріальний абсцес, ендометрит, пельвіоперитоніт);
- гонококова інфекція;
- інфекції шкіри та м'яких тканин (бешиха, абсцес, флегмона, ранова та післяопераційна інфекція);
- інфекції кісток та суглобів.
Профілактика післяопераційних ускладнень при операціях на органах черевної порожнини та малого тазу.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з непрямими антикоагулянтами комбінація ампіцилін+сульбактам потенціює їхню дію; знижує ефективність пероральних контрацептивів, лікарських засобів, у процесі метаболізму яких утворюється параамінобензойна кислота та етинілестрадіол (ризик розвитку кровотеч «прориви»).
При одночасному застосуванні з аміноглікозидами спостерігається виражений синергізм бактерицидної дії щодо грампозитивних та грамнегативних бактерій.
Фармацевтично несумісний із продуктами крові або білковими гідролізатами, аміноглікозидами. При одночасному застосуванні препарату з аміноглікозидами не слід змішувати препарати в одному шприці чи одній інфузійній системі; при внутрішньом'язовому введенні вводити в різні ділянки тіла; при внутрішньовенному введенні вводити окремо, дотримуючись певної послідовності з якомога більшим тимчасовим інтервалом між введеннями, або використовувати окремі внутрішньовенні катетери.
Пробенецид, алопуринол, фенілбутазон, нестероїдні протизапальні препарати знижують канальцеву секрецію ампіциліну та сульбактаму та підвищують їх період напіввиведення. Діуретики знижують кліренс пеніцилінів.
Бактерицидні антибіотики (в т.ч. цефалоспорини, циклосерин, ванкоміцин, рифампіцин, аміноглікозиди) мають синергічну дію; бактеріостатичні антибіотики (в т.ч. макроліди, хлорамфенікол, лінкозаміди, тетрацикліни) – антагоністичне.
Одночасне застосування ампіциліну та алопуринолу збільшує ризик розвитку шкірного висипу.
ПередозуванняСимптоми: неврологічні порушення до судом (особливо у пацієнтів з порушенням функції нирок), нудота, блювання, діарея, порушення водно-електролітного балансу (як наслідок блювання та діареї).
Лікування: симптоматична терапія; у важких випадках – гемодіаліз.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Антибіотик-пеніцилін напівсинтетичний + бета-лактамаз інгібітор
Код ATX: J01CR01.
Фармакодинаміка:
Ампіцилін+сульбактам - комбінований препарат із широким спектром антибактеріальної дії.
Антибактеріальним компонентом препарату є ампіцилін – антибіотик із групи напівсинтетичних пеніцилінів, бактерицидна дія якого пов'язана з пригніченням синтезу білків клітинної стінки мікроорганізмів.
Сульбактам – незворотний інгібітор бета-лактамаз; розширює спектр активності ампіциліну щодо стійких штамів, резистентність яких розвивається під впливом бета-лактамаз; не змінює активності ампіциліну щодо чутливих штамів; зв'язуючись з деякими пеніцилін-зв'язуючими білками бактерій, виявляє синергізм при одночасному застосуванні з бета-лактамними антибіотиками. Стабілен у водному розчині, має самостійну антибактеріальну активність щодо сімейства Neisseriaceae та Acinetobacter spp., стійкий до дії більшості плазмідних бета-лактамаз.
Комбінація ампіцилін+сульбактам активна щодо наступних мікроорганізмів (в т.ч. штамів, що продукують бета-лактамази):
• Аеробні грампозитивні бактерії: Staphylococcus aureus (продукуючі та непродукуючі бета-лактамазу штами), Staphylococcus epidermidis (продукуючі та непродукуючі бета-лактамазу штами), Staphylococcus sapropy штами), Streptococcus pyogenes, Streptococcus pneumoniae (у тому числі штами, стійкі до пеніциліну), Streptococcus spp. групи viridans, Enterococcus faecalis, Listeria monocytogenes;
• Аеробні грамнегативні бактерії: Escherichia coli, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Klebsiella spp., Neisseria gonorrhoeae (що продукують та не продукують бета-лактамазу штами), Moraxella catarrhalis (продукуючі та продукуючі) morganii, Haemophilus influenzae (у тому числа штами, стійкі до ампіциліну), Providencia rettgeri, Providencia stuartii;
• Анаеробні мікроорганізми: Bacteroides spp., включаючи Bacteroides fragilis, Clostridium spp. (крім Clostridium difficile), Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.
Резистентні: метицилінстійкі Staphylococcus spp., Citrobacter spp., більшість штамів Enterobacter spp., Pseudomonas aeruginosa, Mycobacterium spp., Clostridium difficile, Chlamydia pneumoniae, Mycoplasma pneumoniae.
Фармакокінетика:
Максимальні сироваткові концентрації (Cmax) ампіциліну та сульбактаму після внутрішньовенного (в/в) введення 1,5 г та 3,0 г препарату становлять 40-71 мкг/мл та 109-150 мкг/мл для ампіциліну; 21-40 мкг/мл та 48-88 мкг/мл для сульбактаму відповідно. Після внутрішньом'язової (в/м) ін'єкції 1,5 г ампіцилін+сульбактам Cmах ампіциліну варіюється від 8 мкг/мл до 37 мкг/мл, Сах сульбактаму - від 6 мкг/мл до 24 мкг/мл. Ступінь зв'язування з білками плазми становить 28 % для ампіциліну і 38 % для сульбактаму.
Ампіцилін і сульбактам добре розподіляються у різних тканинах та рідинах. Терапевтичні концентрації після внутрішньом'язового та внутрішньовенного введення створюються в перитонеальній та плевральній рідинах, інтерстиціальній рідині, кишковій стінці, органах малого тазу, шкірі та підшкірній клітковині. Погано проникають через гематоенцефалічний бар'єр, при запаленні мозкових оболонок проникність у спинномозкову рідину зростає.
Період напіввиведення (Т1/2) ампіциліну та сульбактаму становить у середньому близько 1 год. Обидва компоненти препарату екскретуються переважно нирками у незміненому вигляді. 75-85% від введеної дози ампіциліну та сульбактаму виводяться нирками протягом перших 8 годин. У пацієнтів з різним ступенем порушень функції нирок Т1/2 компонентів препарату збільшується, що потребує корекції дози та режиму введення препарату.
Вагітність та годування груддюЗастосування під час вагітності можливо лише в тому випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Ампіцилін та сульбактам проникають у грудне молоко у низьких концентраціях. За необхідності застосування препарату в період лактації слід припинити грудне вигодовування.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаАлергічні реакції: кропив'янка, гіперемія шкіри, свербіж шкіри, набряк Квінке, риніт, кон'юнктивіт, лихоманка, артралгія, анафілактичний шок, синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна ексудативна еритема, токсичний епідермальний некроліз.
З боку травної системи: нудота, блювання, зниження апетиту, діарея, метеоризм, глосит, псевдомембранозний коліт, підвищення активності печінкових трансаміназ.
З боку органів кровотворення: гемолітична анемія, анемія, тромбоцитопенія, еозинофілія, лейкопенія, нейтропенія, лімфопенія, лімфоцитоз, тромбоцитоз, моноцитоз.
З боку нервової системи: сонливість, біль голови. Повідомлялося про появу судом.
Лабораторні показники: азотемія, підвищення концентрації сечовини в плазмі крові, гіперкреатинінемія, зниження вмісту сироваткового білка, лейкоцитурія, циліндроурія, минуще підвищення активності аланінамінотрансферази (АЛТ) та аспартатамінотрансферази (ACT), хибнопозитивна.
Місцеві реакції: при внутрішньом'язовому введенні - болючість у місці ін'єкції, при внутрішньовенному введенні - флебіт, тромбофлебіт.
Інші: нездужання, біль у грудях, біль у горлі, дизурія, набряки, кровоточивість, при тривалому лікуванні – суперінфекція, спричинена стійкими до препарату мікроорганізмами (кандидоз), поодинокі випадки інтерстиціального нефриту.
особливі вказівкиПеред початком терапії має бути зібраний ретельний анамнез щодо попередніх алергічних реакцій на бета-лактамні антибіотики. При розвитку алергічної реакції препарат слід негайно відмінити.
При тривалому застосуванні препарату слід проводити періодичний контроль функцій нирок, печінки та загального аналізу крові.
При застосуванні препарату, як на фоні прийому, так і через 2-3 тижні після припинення лікування і навіть через кілька місяців після припинення застосування антибіотика можливий розвиток Clostridium difficile-асоційованої діареї, яка може протікати як легка спонтанно минуща діарея, так і у формі псевдомембранозного коліту - тяжкого захворювання, що супроводжується загальними симптомами (лихоманка, симптоми дегідратації та електролітних розладів, у тому числі тахікардія, артеріальна гіпотонія, вентиляційні порушення, високий лейкоцитоз), частим рідким випорожненням, іноді з домішкою крові, болями в животі. Реєструвалися випадки виникнення Clostridium difficile-асоційованої діареї через кілька тижнів і навіть місяців після припинення застосування антибіотиків. При підозрі або встановленому діагнозі псевдомембранозного коліту ампіцилін+сульбактам слід відмінити та призначити відповідне лікування (метронідазол, ванкоміцин per os, ентеросорбенти, інфузійна терапія). У таких випадках не можна застосовувати лікарські засоби, що гнітять моторику кишечника. У легких випадках достатньо відміни препарату та призначення відповідного лікування (метронідазол, ванкоміцину внутрішньо, ентеросорбенти, інфузійна терапія). Не можна застосовувати лікарські засоби, що гальмують перистальтику кишківника. У легких випадках достатньо відміни препарату та призначення відповідного лікування (метронідазол, ванкоміцину внутрішньо, ентеросорбенти, інфузійна терапія). Не можна застосовувати лікарські засоби, що гальмують перистальтику кишківника. У легких випадках достатньо відміни препарату та призначення відповідного лікування (метронідазол, ванкоміцину внутрішньо, ентеросорбенти, інфузійна терапія). Не можна застосовувати лікарські засоби, що гальмують перистальтику кишківника.
При курсовому лікуванні необхідно проводити контроль за станом функції органів кровотворення, печінки та нирок.
При застосуванні комбінації ампіцилін+сульбактам (як і інших антибіотиків) можливий розвиток суперінфекції за рахунок зростання нечутливої до препарату мікрофлори, що вимагає відміни препарату та призначення відповідного лікування.
Можливі хибно-позитивна пряма проба Кумбса і хибно-позитивна реакція сечі на глюкозу (при використанні методу Бенедикта або Фелінга).
При лікуванні пацієнтів із сепсисом можливий розвиток реакції бактеріолізу (реакція Яриша-Герксгеймера).
При лікуванні пацієнтів, які отримують дієту з низьким вмістом натрію. Необхідно враховувати, що 3000 мг препарату містять приблизно 230 мг (10 ммоль) натрію.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами:
Даних про негативний вплив препарату в рекомендованих дозах на здатність керувати транспортним засобом або працювати з механізмами немає. Однак, враховуючи ймовірність розвитку побічних ефектів з боку центральної нервової системи, слід бути обережним при заняттях потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозивнутрішньовенно (струменево і крапельно), внутрішньом'язово (в/м). Спосіб введення залежить від тяжкості інфекції та обраної дози.
Далі вказані сумарні дози ампіциліну та сульбактаму (у співвідношенні 2:1).
• У дорослих та дітей старше 12 років та масою тіла понад 40 кг для лікування інфекцій середнього ступеня тяжкості вводять внутрішньовенно або внутрішньовенно по 1,5 г кожні 6 годин. При тяжких інфекціях – по 3 г кожні 6 годин. Максимальна добова доза сульбактаму не повинна перевищувати 4 г. Лікування слід продовжувати як мінімум ще протягом 2-3 днів після зникнення клінічних симптомів захворювання. Тривалість лікування становить 5-14 днів, однак у більш важких випадках його можна збільшити або призначити додатково ампіцилін.
• При неускладненій гонореї – 1,5 г одноразово.
• Для профілактики післяопераційної інфекції – 1,5-3 г під час анестезії, потім протягом 24 годин після операції у тій же дозі кожні 6-8 годин.
• У дітей віком від 1 місяця до 12 років (або масою тіла менше 40 кг) препарат вводять у дозі 150 мг/кг на добу, яку ділять на 3-4 введення. При тяжкому перебігу інфекції доза може бути збільшена до 300 мг/кг/добу. Тривалість курсу терапії має перевищувати 14 днів.
• У недоношених новонароджених та дітей першого тижня життя добова доза препарату становить 75 мг/кг, яку поділяють на два введення.
• У дітей віком від 7 днів до 28 днів препарат призначають у дозі 150 мг/кг на добу, розділену на 3 внутрішньовенні введення.
• У пацієнтів з порушеннями функції нирок корекцію режиму дозування проводять залежно від значень кліренсу креатиніну (КК):
КК >30 мл/хв: 1,5-3 г кожні 6-8 год;
КК 15-29 мл/хв: 1,5-3 г кожні 12 год;
КК 5-14 мл/хв: 1,5-3 г кожні 24 години
. введеннями, як це вказано у дорослих.
Приготування розчинів:
• Для приготування розчину для внутрішньом'язового введення як розчинник використовують стерильну воду для ін'єкцій, 0,5 % розчин прокаїну, або 0,5 % розчин лідокаїну. Наступні мінімальні кількості розчинника додають безпосередньо у флакон з порошком антибіотика: у флакон, що містить 3 г препарату - 6,5 мл розчинника; у флакон, що містить 1,5 г препарату – 4,0 мл розчинника; у флакон, що містить 0,75 г препарату – 2,0 мл розчинника; у флакон, що містить 0,375 г препарату – 1,0 мл розчинника. Отриманий розчин вводять глибоко внутрішньом'язово в ділянки тіла з вираженим м'язовим шаром (верхній зовнішній квадрат сідниці або латеральна поверхня стегна). Рекомендується провести тест на аспірацію, щоб уникнути небажаного введення розчину в кровоносну судину. Розчин препарату,
• Для приготування розчину для внутрішньовенного струминного введення як розчинник використовують стерильну воду для ін'єкцій або 0,9% розчин натрію хлориду. Наступні мінімальні кількості розчинника додають безпосередньо у флакон з порошком антибіотика: у флакон, що містить 3 г препарату - 20 мл розчинника; у флакон, що містить 1,5 г препарату – 15-20 мл розчинника; у флакон, що містить 0,75 г препарату – 10 мл розчинника; у флакон, що містить 0,375 г препарату – 10 мл розчинника. Отриманий розчин внутрішньовенно вводять повільно протягом 3-5 хв. Розчин ампіцилін+сульбактам можна вводити безпосередньо у вену або трубку інфузійної системи, якщо пацієнт отримує інфузійну терапію.
• Для внутрішньовенного краплинного введення: приготований, як зазначено вище, розчин додають у флакон, що містить 100-200 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % розчину декстрози і вводять зі швидкістю 60-80 крапель на хвилину.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Сульмацефта порошок 1000 мг+500 мг 1 шт для приготовления раствора для инъекций инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 флакон містить: ампіцилін натрію 1062,9 мг (у перерахуванні на ампіцилін 1000 мг); сульбактам натрію 547,2 мг (у перерахуванні на сульбактам 500 мг).
Опис:
Білий або майже білий з жовтуватим відтінком порошок.
Форма випуску:
Порошок для приготування розчину для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення, 1000 мг + 500 мг. Кількість препарату, що містить 1000 мг +500 мг діючих речовин, поміщають у флакони з прозорого скла 1 гідролітичного класу місткістю 20 мл, герметично закупорені пробками гумовими медичними, обтиснуті алюмінієвими ковпачками або ковпачками комбінованими (алюміні). 1 флакон з препаратом разом з інструкцією з медичного застосування поміщають у картонну пачку.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату та інших бета-лактамних антибіотиків (пеніцилінів, цефалоспоринів, карбапенемів); інфекційний мононуклеоз (у т.ч. у разі кореподібного висипу), лімфолейкоз;
Безпека застосування комбінації ампіцилін + сульбактам у пацієнтів із термінальною стадією хронічної ниркової недостатності (кліренс креатиніну менше 5 мл/хв) не встановлена;
При використанні лідокаїну як розчинник: підвищена чутливість до місцевих анестетиків амідного типу, тяжкий шок, блокада внутрішньосерцевої провідності, тяжка серцева недостатність. Перед внутрішньом'язовою ін'єкцією препарату з використанням лідокаїну або прокаїну необхідно виключити протипоказання до лідокаїну або прокаїну. Протипоказання до застосування лідокаїну та прокаїну наведені в інструкціях з медичного застосування лідокаїну та прокаїну.
З обережністю:
Бронхіальна астма, поліноз та інші алергічні захворювання, ниркова недостатність, хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту в анамнезі, раніше перенесений коліт, пов'язаний із застосуванням антибактеріальних препаратів, порушення функції нирок, літній вік.
Дозування1000 мг + 500 мг
Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до комбінації ампіцилін+сульбактам штамами мікроорганізмів:
- інфекції ЛОР-органів (в т.ч. синусит, середній отит, тонзиліт);
- інфекції органів дихання (гострий та загострення хронічного бронхіту, пневмонія, абсцес легені, емпієма плеври);
- інфекційний ендокардит;
- бактеріальний менінгіт;
- сепсис;
- неускладнені та ускладнені інфекції органів черевної порожнини (холецистит, холангіт, перитоніт, абсцес черевної порожнини);
- інфекції сечовивідних шляхів (гострий та загострення хронічного пієлонефриту, пієліт);
інфекційно-запальні захворювання органів малого тазу (сальпінгіт, сальпінгоофорит, тубооваріальний абсцес, ендометрит, пельвіоперитоніт);
- гонококова інфекція;
- інфекції шкіри та м'яких тканин (бешиха, абсцес, флегмона, ранова та післяопераційна інфекція);
- інфекції кісток та суглобів.
Профілактика післяопераційних ускладнень при операціях на органах черевної порожнини та малого тазу.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з непрямими антикоагулянтами комбінація ампіцилін+сульбактам потенціює їхню дію; знижує ефективність пероральних контрацептивів, лікарських засобів, у процесі метаболізму яких утворюється параамінобензойна кислота та етинілестрадіол (ризик розвитку кровотеч «прориви»).
При одночасному застосуванні з аміноглікозидами спостерігається виражений синергізм бактерицидної дії щодо грампозитивних та грамнегативних бактерій.
Фармацевтично несумісний із продуктами крові або білковими гідролізатами, аміноглікозидами. При одночасному застосуванні препарату з аміноглікозидами не слід змішувати препарати в одному шприці чи одній інфузійній системі; при внутрішньом'язовому введенні вводити в різні ділянки тіла; при внутрішньовенному введенні вводити окремо, дотримуючись певної послідовності з якомога більшим тимчасовим інтервалом між введеннями, або використовувати окремі внутрішньовенні катетери.
Пробенецид, алопуринол, фенілбутазон, нестероїдні протизапальні препарати знижують канальцеву секрецію ампіциліну та сульбактаму та підвищують їх період напіввиведення. Діуретики знижують кліренс пеніцилінів.
Бактерицидні антибіотики (в т.ч. цефалоспорини, циклосерин, ванкоміцин, рифампіцин, аміноглікозиди) мають синергічну дію; бактеріостатичні антибіотики (в т.ч. макроліди, хлорамфенікол, лінкозаміди, тетрацикліни) – антагоністичне.
Одночасне застосування ампіциліну та алопуринолу збільшує ризик розвитку шкірного висипу.
ПередозуванняСимптоми: неврологічні порушення до судом (особливо у пацієнтів з порушенням функції нирок), нудота, блювання, діарея, порушення водно-електролітного балансу (як наслідок блювання та діареї).
Лікування: симптоматична терапія; у важких випадках – гемодіаліз.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Антибіотик-пеніцилін напівсинтетичний + бета-лактамаз інгібітор
Код ATX: J01CR01.
Фармакодинаміка:
Ампіцилін+сульбактам - комбінований препарат із широким спектром антибактеріальної дії.
Антибактеріальним компонентом препарату є ампіцилін – антибіотик із групи напівсинтетичних пеніцилінів, бактерицидна дія якого пов'язана з пригніченням синтезу білків клітинної стінки мікроорганізмів.
Сульбактам – незворотний інгібітор бета-лактамаз; розширює спектр активності ампіциліну щодо стійких штамів, резистентність яких розвивається під впливом бета-лактамаз; не змінює активності ампіциліну щодо чутливих штамів; зв'язуючись з деякими пеніцилін-зв'язуючими білками бактерій, виявляє синергізм при одночасному застосуванні з бета-лактамними антибіотиками. Стабілен у водному розчині, має самостійну антибактеріальну активність щодо сімейства Neisseriaceae та Acinetobacter spp., стійкий до дії більшості плазмідних бета-лактамаз.
Комбінація ампіцилін+сульбактам активна щодо наступних мікроорганізмів (в т.ч. штамів, що продукують бета-лактамази):
• Аеробні грампозитивні бактерії: Staphylococcus aureus (продукуючі та непродукуючі бета-лактамазу штами), Staphylococcus epidermidis (продукуючі та непродукуючі бета-лактамазу штами), Staphylococcus sapropy штами), Streptococcus pyogenes, Streptococcus pneumoniae (у тому числі штами, стійкі до пеніциліну), Streptococcus spp. групи viridans, Enterococcus faecalis, Listeria monocytogenes;
• Аеробні грамнегативні бактерії: Escherichia coli, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Klebsiella spp., Neisseria gonorrhoeae (що продукують та не продукують бета-лактамазу штами), Moraxella catarrhalis (продукуючі та продукуючі) morganii, Haemophilus influenzae (у тому числа штами, стійкі до ампіциліну), Providencia rettgeri, Providencia stuartii;
• Анаеробні мікроорганізми: Bacteroides spp., включаючи Bacteroides fragilis, Clostridium spp. (крім Clostridium difficile), Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.
Резистентні: метицилінстійкі Staphylococcus spp., Citrobacter spp., більшість штамів Enterobacter spp., Pseudomonas aeruginosa, Mycobacterium spp., Clostridium difficile, Chlamydia pneumoniae, Mycoplasma pneumoniae.
Фармакокінетика:
Максимальні сироваткові концентрації (Cmax) ампіциліну та сульбактаму після внутрішньовенного (в/в) введення 1,5 г та 3,0 г препарату становлять 40-71 мкг/мл та 109-150 мкг/мл для ампіциліну; 21-40 мкг/мл та 48-88 мкг/мл для сульбактаму відповідно. Після внутрішньом'язової (в/м) ін'єкції 1,5 г ампіцилін+сульбактам Cmах ампіциліну варіюється від 8 мкг/мл до 37 мкг/мл, Сах сульбактаму - від 6 мкг/мл до 24 мкг/мл. Ступінь зв'язування з білками плазми становить 28 % для ампіциліну і 38 % для сульбактаму.
Ампіцилін і сульбактам добре розподіляються у різних тканинах та рідинах. Терапевтичні концентрації після внутрішньом'язового та внутрішньовенного введення створюються в перитонеальній та плевральній рідинах, інтерстиціальній рідині, кишковій стінці, органах малого тазу, шкірі та підшкірній клітковині. Погано проникають через гематоенцефалічний бар'єр, при запаленні мозкових оболонок проникність у спинномозкову рідину зростає.
Період напіввиведення (Т1/2) ампіциліну та сульбактаму становить у середньому близько 1 год. Обидва компоненти препарату екскретуються переважно нирками у незміненому вигляді. 75-85% від введеної дози ампіциліну та сульбактаму виводяться нирками протягом перших 8 годин. У пацієнтів з різним ступенем порушень функції нирок Т1/2 компонентів препарату збільшується, що потребує корекції дози та режиму введення препарату.
Вагітність та годування груддюЗастосування під час вагітності можливо лише в тому випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Ампіцилін та сульбактам проникають у грудне молоко у низьких концентраціях. За необхідності застосування препарату в період лактації слід припинити грудне вигодовування.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаАлергічні реакції: кропив'янка, гіперемія шкіри, свербіж шкіри, набряк Квінке, риніт, кон'юнктивіт, лихоманка, артралгія, анафілактичний шок, синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна ексудативна еритема, токсичний епідермальний некроліз.
З боку травної системи: нудота, блювання, зниження апетиту, діарея, метеоризм, глосит, псевдомембранозний коліт, підвищення активності печінкових трансаміназ.
З боку органів кровотворення: гемолітична анемія, анемія, тромбоцитопенія, еозинофілія, лейкопенія, нейтропенія, лімфопенія, лімфоцитоз, тромбоцитоз, моноцитоз.
З боку нервової системи: сонливість, біль голови. Повідомлялося про появу судом.
Лабораторні показники: азотемія, підвищення концентрації сечовини в плазмі крові, гіперкреатинінемія, зниження вмісту сироваткового білка, лейкоцитурія, циліндроурія, минуще підвищення активності аланінамінотрансферази (АЛТ) та аспартатамінотрансферази (ACT), хибнопозитивна.
Місцеві реакції: при внутрішньом'язовому введенні - болючість у місці ін'єкції, при внутрішньовенному введенні - флебіт, тромбофлебіт.
Інші: нездужання, біль у грудях, біль у горлі, дизурія, набряки, кровоточивість, при тривалому лікуванні – суперінфекція, спричинена стійкими до препарату мікроорганізмами (кандидоз), поодинокі випадки інтерстиціального нефриту.
особливі вказівкиПеред початком терапії має бути зібраний ретельний анамнез щодо попередніх алергічних реакцій на бета-лактамні антибіотики. При розвитку алергічної реакції препарат слід негайно відмінити.
При тривалому застосуванні препарату слід проводити періодичний контроль функцій нирок, печінки та загального аналізу крові.
При застосуванні препарату, як на фоні прийому, так і через 2-3 тижні після припинення лікування і навіть через кілька місяців після припинення застосування антибіотика можливий розвиток Clostridium difficile-асоційованої діареї, яка може протікати як легка спонтанно минуща діарея, так і у формі псевдомембранозного коліту - тяжкого захворювання, що супроводжується загальними симптомами (лихоманка, симптоми дегідратації та електролітних розладів, у тому числі тахікардія, артеріальна гіпотонія, вентиляційні порушення, високий лейкоцитоз), частим рідким випорожненням, іноді з домішкою крові, болями в животі. Реєструвалися випадки виникнення Clostridium difficile-асоційованої діареї через кілька тижнів і навіть місяців після припинення застосування антибіотиків. При підозрі або встановленому діагнозі псевдомембранозного коліту ампіцилін+сульбактам слід відмінити та призначити відповідне лікування (метронідазол, ванкоміцин per os, ентеросорбенти, інфузійна терапія). У таких випадках не можна застосовувати лікарські засоби, що гнітять моторику кишечника. У легких випадках достатньо відміни препарату та призначення відповідного лікування (метронідазол, ванкоміцину внутрішньо, ентеросорбенти, інфузійна терапія). Не можна застосовувати лікарські засоби, що гальмують перистальтику кишківника. У легких випадках достатньо відміни препарату та призначення відповідного лікування (метронідазол, ванкоміцину внутрішньо, ентеросорбенти, інфузійна терапія). Не можна застосовувати лікарські засоби, що гальмують перистальтику кишківника. У легких випадках достатньо відміни препарату та призначення відповідного лікування (метронідазол, ванкоміцину внутрішньо, ентеросорбенти, інфузійна терапія). Не можна застосовувати лікарські засоби, що гальмують перистальтику кишківника.
При курсовому лікуванні необхідно проводити контроль за станом функції органів кровотворення, печінки та нирок.
При застосуванні комбінації ампіцилін+сульбактам (як і інших антибіотиків) можливий розвиток суперінфекції за рахунок зростання нечутливої до препарату мікрофлори, що вимагає відміни препарату та призначення відповідного лікування.
Можливі хибно-позитивна пряма проба Кумбса і хибно-позитивна реакція сечі на глюкозу (при використанні методу Бенедикта або Фелінга).
При лікуванні пацієнтів із сепсисом можливий розвиток реакції бактеріолізу (реакція Яриша-Герксгеймера).
При лікуванні пацієнтів, які отримують дієту з низьким вмістом натрію. Необхідно враховувати, що 3000 мг препарату містять приблизно 230 мг (10 ммоль) натрію.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами:
Даних про негативний вплив препарату в рекомендованих дозах на здатність керувати транспортним засобом або працювати з механізмами немає. Однак, враховуючи ймовірність розвитку побічних ефектів з боку центральної нервової системи, слід бути обережним при заняттях потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозивнутрішньовенно (струменево і крапельно), внутрішньом'язово (в/м). Спосіб введення залежить від тяжкості інфекції та обраної дози.
Далі вказані сумарні дози ампіциліну та сульбактаму (у співвідношенні 2:1).
• У дорослих та дітей старше 12 років та масою тіла понад 40 кг для лікування інфекцій середнього ступеня тяжкості вводять внутрішньовенно або внутрішньовенно по 1,5 г кожні 6 годин. При тяжких інфекціях – по 3 г кожні 6 годин. Максимальна добова доза сульбактаму не повинна перевищувати 4 г. Лікування слід продовжувати як мінімум ще протягом 2-3 днів після зникнення клінічних симптомів захворювання. Тривалість лікування становить 5-14 днів, однак у більш важких випадках його можна збільшити або призначити додатково ампіцилін.
• При неускладненій гонореї – 1,5 г одноразово.
• Для профілактики післяопераційної інфекції – 1,5-3 г під час анестезії, потім протягом 24 годин після операції у тій же дозі кожні 6-8 годин.
• У дітей віком від 1 місяця до 12 років (або масою тіла менше 40 кг) препарат вводять у дозі 150 мг/кг на добу, яку ділять на 3-4 введення. При тяжкому перебігу інфекції доза може бути збільшена до 300 мг/кг/добу. Тривалість курсу терапії має перевищувати 14 днів.
• У недоношених новонароджених та дітей першого тижня життя добова доза препарату становить 75 мг/кг, яку поділяють на два введення.
• У дітей віком від 7 днів до 28 днів препарат призначають у дозі 150 мг/кг на добу, розділену на 3 внутрішньовенні введення.
• У пацієнтів з порушеннями функції нирок корекцію режиму дозування проводять залежно від значень кліренсу креатиніну (КК):
КК >30 мл/хв: 1,5-3 г кожні 6-8 год;
КК 15-29 мл/хв: 1,5-3 г кожні 12 год;
КК 5-14 мл/хв: 1,5-3 г кожні 24 години
. введеннями, як це вказано у дорослих.
Приготування розчинів:
• Для приготування розчину для внутрішньом'язового введення як розчинник використовують стерильну воду для ін'єкцій, 0,5 % розчин прокаїну, або 0,5 % розчин лідокаїну. Наступні мінімальні кількості розчинника додають безпосередньо у флакон з порошком антибіотика: у флакон, що містить 3 г препарату - 6,5 мл розчинника; у флакон, що містить 1,5 г препарату – 4,0 мл розчинника; у флакон, що містить 0,75 г препарату – 2,0 мл розчинника; у флакон, що містить 0,375 г препарату – 1,0 мл розчинника. Отриманий розчин вводять глибоко внутрішньом'язово в ділянки тіла з вираженим м'язовим шаром (верхній зовнішній квадрат сідниці або латеральна поверхня стегна). Рекомендується провести тест на аспірацію, щоб уникнути небажаного введення розчину в кровоносну судину. Розчин препарату,
• Для приготування розчину для внутрішньовенного струминного введення як розчинник використовують стерильну воду для ін'єкцій або 0,9% розчин натрію хлориду. Наступні мінімальні кількості розчинника додають безпосередньо у флакон з порошком антибіотика: у флакон, що містить 3 г препарату - 20 мл розчинника; у флакон, що містить 1,5 г препарату – 15-20 мл розчинника; у флакон, що містить 0,75 г препарату – 10 мл розчинника; у флакон, що містить 0,375 г препарату – 10 мл розчинника. Отриманий розчин внутрішньовенно вводять повільно протягом 3-5 хв. Розчин ампіцилін+сульбактам можна вводити безпосередньо у вену або трубку інфузійної системи, якщо пацієнт отримує інфузійну терапію.
• Для внутрішньовенного краплинного введення: приготований, як зазначено вище, розчин додають у флакон, що містить 100-200 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % розчину декстрози і вводять зі швидкістю 60-80 крапель на хвилину.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Сульмацефта порошок 1000 мг+500 мг 1 шт для приготовления раствора для инъекций производится компанией АЛФАРМА. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Сульмацефта порошок 1000 мг+500 мг 1 шт для приготовления раствора для инъекций и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Сульмацефта порошок 1000 мг+500 мг 1 шт для приготовления раствора для инъекций в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Ампициллин+сульбактам порошок для приготовления раст... Ампициллин+сульбактам порошок для приготовления раствора для инъекций 1г+0.5г фл 1 шт.
Пока нет комментариев