Сингуляр таб жев 4мг 14 шт
Сингуляр таб жев 4мг 14 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: монтелукаст натрію 4,16 мг (еквівалент 4,0 мг вільної кислоти).
Допоміжні речовини:
Маннітол 161,08 мг, целюлоза мікрокристалічна 52,8 мг, гіпоролоза (гідроксипропілцелюлоза) 7,2 мг, заліза оксид червоний 0,36 мг, натрію кроскармелоза 7,2 мг, ароматизатор вишневий 3,6 мг, 2 мг, стеарат магнію 2,4 мг.
Опис:
Рожеві, овальні, двоопуклі таблетки з видавленим написом «SINGULAIR» на одній стороні та «MSD 711» на іншій стороні.
Форма випуску:
Пігулки жувальні 4 мг.
По 7 жувальних таблеток по 4 мг у блістер із ПВХ-Al фольги. 1, 2 або 4 блістери в картонну пачку з інструкцією із застосування.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до будь-якого компонента препарату.
Дитячий вік віком до 2 років.
Фенілкетонурія.
Дозування4 мг
Показання до застосуванняПрофілактика та тривале лікування бронхіальної астми у дітей віком від 2 до 5 років, включаючи попередження денних та нічних симптомів захворювання, лікування бронхіальної астми у пацієнтів з підвищеною чутливістю до ацетилсаліцилової кислоти та попередження бронхоспазму, спричиненого фізичним навантаженням.
Полегшення денних та нічних симптомів сезонного та/або цілорічного алергічного риніту у дітей віком від 2 до 5 років.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПрепарат Сингуляр® можна призначати разом з іншими лікарськими засобами, які зазвичай застосовують для профілактики та тривалого лікування бронхіальної астми та/або лікування алергічного риніту. Рекомендована терапевтична доза монтелукасту не мала клінічно значущого впливу на фармакокінетику наступних препаратів: теофіліну, преднізону, преднізолону, пероральних контрацептивів (етинілестрадіол/норетистерон 35/1), терфенадину, дигоксину та варфарину.
Значення AUC монтелукасту знижується при одночасному прийомі фенобарбіталу приблизно на 40%, але це не потребує змін режиму дозування Сингуляру.
У дослідженнях in vitro встановлено, що монтелукаст інгібує ізофермент CYP 2C8 системи цитохрому P450 2C8. Таким чином, не передбачається впливу монтелукасту на CYP 2C8-опосередкований метаболізм лікарських препаратів (наприклад, паклітакселу, росиглітазону, репаглініду).
Дослідження in vitro показали, що монтелукаст є субстратом ізоферментів CYP 2C8, 2C9 та 3A4. Дані клінічного дослідження лікарської взаємодії щодо монтелукасту та гемфіброзилу (інгібітора як CYP 2C8, так і 2C9) демонструють, що гемфіброзил підвищує ефект системного впливу монтелукасту у 4,4 рази. Спільний прийом ітраконазолу, потужного інгібітора CYP 3A4, разом з гемфіброзилом та монтелукастом не призводив до додаткового підвищення ефекту системного впливу монтелукасту.
Вплив гемфіброзилу на системний вплив монтелукасту не може вважатися клінічно значущим на підставі даних безпеки при застосуванні в дозах, що перевищують схвалену дозу 10 мг для дорослих пацієнтів (наприклад, при застосуванні в дозі 200 мг/день для дорослих пацієнтів протягом 22 тижнів і до 9 мг/день протягом одного тижня не спостерігалося клінічно значущих негативних ефектів). Таким чином, при сумісному прийомі з гемфіброзилом коригування дози монтелукасту не потрібне. За результатами досліджень in vitro не передбачається клінічно значущих лікарських взаємодій з іншими відомими інгібіторами CYP 2C8 (наприклад, триметопримом).
Крім того, спільний прийом монтелукасту з одним тільки ітраконазолом не призводив до суттєвого підвищення ефекту системного впливу монтелукасту.
Комбіноване лікування з бронходилататорами
Препарат Сінгуляр® є обґрунтованим доповненням до монотерапії бронходилататорами, якщо останні не забезпечують адекватного контролю за бронхіальною астмою. Після досягнення терапевтичного ефекту від лікування препаратом Сінгуляр можна розпочати поступове зниження дози бронходилататорів.
Комбіноване лікування з інгаляційними глюкокортикостероїдами
Лікування препаратом Сінгуляр забезпечує додатковий терапевтичний ефект пацієнтам, які застосовують інгаляційні глюкокортикостероїди. Після досягнення стабілізації стану можна розпочати поступове зниження дози глюкокортикостероїду під наглядом лікаря. У деяких випадках допустиме повне відміна інгаляційних глюкокортикостероїдів, проте різка заміна інгаляційних глюкокортикостероїдів на препарат Сінгуляр не рекомендується.
ПередозуванняНемає специфічної інформації щодо лікування передозування препаратом Сінгуляр®. Симптомів передозування не спостерігалося в ході клінічних досліджень тривалого (22 тижні) лікування дорослих хворих на бронхіальну астму з добовими дозами препарату Сингуляр® до 200 мг, або в ході коротких (близько 1 тижня) клінічних досліджень з добовими дозами до 900 мг.
Були випадки гострого передозування (прийом не менше 1000 мг препарату на добу) препаратом Сингуляр у постреєстраційний період та під час клінічних досліджень у дорослих та дітей. Клінічні та лабораторні дані свідчили про сумісність профілів безпеки препарату Сингуляр® у дітей, дорослих та літніх пацієнтів.
Найбільш частими побічними ефектами були відчуття спраги, сонливість, блювання, психомоторне збудження, біль голови і біль у животі. Ці побічні ефекти узгоджуються з профілем безпеки препарату Сінгуляр®.
Лікування у разі гострого передозування симптоматичне.
Даних щодо ефективності перитонеального діалізу або гемодіалізу монтелукасту немає.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Протизапальний антибронхоспастичний засіб, блокатор лейкотрієнових рецепторів.
Фармакодинаміка:
Цистеїніл лейкотрієни (LTC4, LTD4, LTE4) є сильними медіаторами запалення - ейкозаноїдами, які виділяються різними клітинами, у тому числі опасистими клітинами та еозинофілами. Ці важливі проастматичні медіатори зв'язуються з цистеїнілом лейкотрієновими рецепторами. Цистеїніл лейкотрієнові рецептори 1 типу (CysLT1-рецептори) присутні в дихальних шляхах людини (у тому числі, у клітинах гладких м'язів бронхів, макрофагах) та інших клітинах прозапалення (включаючи еозинофіли та деякі мієлоїдні стовбурові клітини). Цистеїніл лейкотрієни корелюють з патофізіологією бронхіальної астми та алергічного риніту. При астмі лейкотрієн-опосередковані ефекти включають бронхоспазм, збільшення секреції слизу, підвищення проникності судин та збільшення кількості еозинофілів. При алергічному риніті після дії алергену відбувається вивільнення цистеїнілу лейкотрієнів з прозапальних клітин слизової оболонки порожнини носа під час ранньої та пізньої фаз алергічної реакції, що проявляється симптомами алергічного риніту. При інтраназальній пробі з цистеїнілом лейкотрієнами було продемонстровано підвищення резистентності повітроносних носових шляхів та симптомів назальної обструкції.
Монтелукаст – високоактивний при прийомі внутрішньо лікарський засіб, який значно покращує показники запалення при бронхіальній астмі. За даними біохімічного та фармакологічного аналізу монтелукаст з високою спорідненістю та вибірковістю зв'язується з CysLT1-рецепторами, не взаємодіючи з іншими фармакологічно важливими рецепторами у дихальних шляхах (таких як простагландинові, холінергічні або бета-адренергічні рецептори). Монтелукаст пригнічує фізіологічну дію цистеїнілових лейкотрієнів LTC4, LTD4 і LTE4 шляхом зв'язування з CysLT1-рецепторами, не чинячи стимулюючої дії на дані рецептори.
Монтелукаст пригнічує CysLT-рецептори в дихальних шляхах, що підтверджується здатністю блокувати розвиток бронхоспазму у відповідь на вдихання LTD4 у пацієнтів з бронхіальною астмою. Дози 5 мг достатньо для усунення бронхоспазму, індукованого LTD4.
Монтелукаст викликає бронходилатацію протягом 2-х годин після прийому внутрішньо і може доповнювати бронходилатацію, спричинену бета2-адреноміметиками.
Застосування монтелукасту в дозах, що перевищують 10 мг на день, що приймаються одноразово, ефективність препарату не підвищує.
Фармакокінетика:
Всмоктування
Монтелукаст швидко та практично повністю всмоктується після прийому внутрішньо. У дорослих при прийомі натще таблеток, покритих оболонкою, 10 мг максимальна концентрація (Сmах) досягається через 3 години (Tmах). Середня біодоступність прийому внутрішньо становить 64%.
Прийом їжі не впливає на СМАХ у плазмі крові та біодоступність препарату.
Розподіл
Монтелукаст пов'язується з білками плазми більш ніж на 99%. Обсяг розподілу монтелукасту у стані рівноважної концентрації становить у середньому 8-11 літрів.
Дослідження з радіоактивно міченим монтелукастом, проведені на щурах, вказують на мінімальне проникнення через гематоенцефалічний бар'єр. Крім того, концентрації міченого препарату через 24 години після введення були мінімальними у всіх інших тканинах.
Метаболізм
Монтелукаст активно метаболізується. При дослідженні терапевтичних доз у дорослих та дітей концентрація метаболітів монтелукасту у рівноважному стані у плазмі не визначається.
Дослідження in vitro з використанням мікросом печінки людини показали, що у метаболізмі монтелукасту беруть участь ізоферменти цитохрому Р450: 3A4, 2С8 та 2С9. Згідно з результатами досліджень, проведених in vitro у мікросомах печінки людини, монтелукаст у терапевтичній концентрації в плазмі крові не інгібує ізоферменти цитохрому Р450: 3А4, 2С9, 1А2, 2А6, 2С19 та 2D6.
Плазмовий кліренс
монтелукасту у здорових дорослих становить у середньому 45 мл/хв.
Після прийому внутрішньо радіоактивно міченого монтелукасту 86% його кількості виводиться з калом протягом 5 днів і менше 0,2% — із сечею, що підтверджує, що монтелукаст та його метаболіти екскретуються майже виключно з жовчю.
Період напіввиведення монтелукасту у молодих здорових дорослих становить від 2,7 до 5,5 години. Фармакокінетика монтелукасту зберігає практично лінійний характер прийому внутрішньо доз понад 50 мг. При прийомі монтелукасту в ранкові та вечірні години відмінностей фармакокінетики не спостерігається. При прийомі 10 мг монтелукасту 1 раз на добу спостерігається помірна (близько 14%) кумуляція активної речовини у плазмі.
Особливості фармакокінетики у різних груп пацієнтів
Пол
Фармакокінетика монтелукасту у жінок та чоловіків подібна.
Літні пацієнти
При одноразовому прийомі внутрішньо 10 мг монтелукасту фармакокінетичний профіль та біодоступність подібні у літніх та пацієнтів молодого віку. Період напіввиведення монтелукасту з плазми дещо довший у людей похилого віку. Корекції дози препарату у людей похилого віку не потрібно.
Раса
Не виявлено відмінностей у клінічно значущих фармакокінетичних ефектах у пацієнтів різних рас.
Печінкова недостатність
У пацієнтів з печінковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості та клінічними проявами цирозу печінки відмічено уповільнення метаболізму монтелукасту, що супроводжується збільшенням площі під фармакокінетичною кривою «концентрація-час» (AUC) приблизно на 41% після одноразового прийому препарату в дозі. Виведення монтелукасту у цих пацієнтів дещо збільшується порівняно зі здоровими суб'єктами (середній час напіввиведення – 7,4 години). Зміни дози монтелукасту для пацієнтів з печінковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості не потрібні. Даних про характер фармакокінетики монтелукасту у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) немає.
Ниркова недостатність
Оскільки монтелукаст та його метаболіти не екскретуються із сечею, фармакокінетика монтелукасту у пацієнтів з нирковою недостатністю не оцінювалася. Коригування дози препарату для цієї групи пацієнтів не потрібне.
Вагітність та годування груддюКлінічних досліджень препарату Сингуляр за участю вагітних жінок не проводилося. Препарат Сингуляр® слід застосовувати при вагітності та в період годування груддю, лише якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода чи дитини. У ході післяреєстраційного застосування препарату Сингуляр® повідомлялося про розвиток вроджених дефектів кінцівок у новонароджених, матері яких приймали препарат Сингуляр® у період вагітності. Більшість цих жінок також приймали інші препарати на лікування бронхіальної астми під час вагітності.
Причинно-наслідковий зв'язок між прийомом препарату Сингуляр і розвитком вроджених дефектів кінцівок не встановлений.
Невідомо, чи виділяється препарат Сінгуляр з грудним молоком. Оскільки багато лікарських препаратів виділяються з грудним молоком, необхідно враховувати це при призначенні препарату Сингуляр® матерям, що годують груддю.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаЗагалом препарат Сінгуляр® добре переноситься. Побічні ефекти зазвичай бувають легкими і, як правило, не вимагають відміни препарату. Загальна частота побічних ефектів при лікуванні препаратом Сінгуляр® можна порівняти з їх частотою при прийомі плацебо.
Діти віком від 2 до 5 років з бронхіальною астмою
У клінічних дослідженнях препарату Сингуляр® взяли участь 573 пацієнти віком від 2 до 5 років. У 12-тижневому плацебо-контрольованому клінічному дослідженні єдиним небажаним явищем (НЯ), оціненим як пов'язане з прийомом препарату, що спостерігалося у >1% пацієнтів, які приймали препарат Сингуляр®, і частіше, ніж у групі пацієнтів, які приймали плацебо, була спрага. Відмінності частоти даного НЯ між двома групами лікування були статистично незначними.
Загалом 426 пацієнтів віком від 2 до 5 років отримували лікування препаратом
Сингуляр® протягом як мінімум 3 місяців, 230 – протягом 6 місяців або більше, і 63 пацієнти – протягом 12 місяців або більш тривало. При тривалішому лікуванні профіль НЯ не змінився.
Діти віком від 2 до 14 років із сезонним алергічним ринітом
У 2-тижневому плацебо-контрольованому клінічному дослідженні із застосуванням препарату
Сингуляр® для лікування сезонного алергічного риніту взяли участь 280 пацієнтів віком від 2 до 14 років. Препарат Сингуляр® приймався пацієнтами 1 раз на день увечері і в цілому добре переносився, профіль безпеки препарату був схожим на профіль безпеки плацебо. У даному клінічному дослідженні не було зареєстровано НЯ, які б розцінювалися як пов'язані з прийомом препарату, спостерігалися б у >1% пацієнтів, які приймали препарат Сингуляр®, і частіше, ніж у групі пацієнтів, які приймали плацебо.
Діти віком від 6 до 14 років з бронхіальною астмою
Профіль безпеки препарату в дітей віком загалом схожим із профілем безпеки в дорослих і можна порівняти з профілем безпеки плацебо.
У 8-тижневому плацебо-контрольованому клінічному дослідженні єдиним НЯ, оціненим як пов'язане з прийомом препарату, що спостерігався у >1% пацієнтів, які приймали препарат Сингуляр®, і частіше, ніж у групі пацієнтів, які приймали плацебо, був головний біль. Відмінність за частотою між двома групами лікування була статистично незначною.
У дослідженнях з оцінки темпу зростання профіль безпеки у пацієнтів цієї вікової групи відповідав раніше описаному профілю безпеки препарату Сінгуляр®.
При тривалішому лікуванні (понад 6 міс.) профіль НЯ не змінився.
У двох 12
-тижневих плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях з аналогічним дизайном єдиними НЯ, оціненими як пов'язані з прийомом препарату, що спостерігалися у >1% пацієнтів, які приймали препарат Сингуляр®, і частіше, ніж у групі пацієнтів, які приймали плацебо, були біль у животі та головний біль. Відмінності щодо частоти даних НЯ між двома групами лікування були статистично незначними. При тривалішому лікуванні (протягом 2 років) профіль НЯ не змінився.
Дорослі та діти віком 15 років та старші з сезонним алергічним ринітом
Препарат Сингуляр® приймався пацієнтами 1 раз на день вранці або ввечері і в цілому добре переносився, профіль безпеки препарату був схожим на профіль плацебо.
У плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях не було зареєстровано НЯ, які б розцінювалися як пов'язані з прийомом препарату, спостерігалися б у >1% пацієнтів, які приймали препарат Сингуляр®, і частіше, ніж у групі пацієнтів, які приймали плацебо. У 4-тижневому плацебо-контрольованому клінічному дослідженні профіль безпеки препарату був схожим на такий у 2-тижневих дослідженнях. Частота виникнення сонливості при прийомі препарату у всіх дослідженнях була такою самою, як при прийомі плацебо.
Дорослі та діти віком 15 років та старші з цілорічний алергічним ринітом
Препарат Сингуляр приймався пацієнтами 1 раз на день і в цілому добре переносився.
Профіль безпеки препарату був схожим на профіль безпеки, що спостерігався при лікуванні пацієнтів з сезонним алергічним ринітом і при прийомі плацебо. У цих клінічних дослідженнях не було зареєстровано НЯ, які б розцінювалися як пов'язані з прийомом препарату, спостерігалися б у >1% пацієнтів, які приймали препарат
Сингуляр®, і частіше, ніж у групі пацієнтів, які приймали плацебо. Частота виникнення сонливості при прийомі препарату була такою самою, як при прийомі плацебо.
Узагальнений аналіз результатів клінічних досліджень
Було проведено узагальнений аналіз 41 плацебо-контрольованого клінічного дослідження (35 досліджень за участю пацієнтів віком 15 років та старших; 6 досліджень за участю пацієнтів віком від 6 до 14 років) з використанням затверджених методів оцінки суїцидальності. Серед 9929 пацієнтів, які приймали препарат Сінгуляр®, та 7780 пацієнтів, які приймали у цих дослідженнях плацебо, було виявлено одного пацієнта із суїцидальною налаштованістю у групі пацієнтів, які приймали препарат Сінгуляр®. У жодній із груп лікування не було скоєно жодного самогубства, суїцидальної спроби чи інших підготовчих дій, що вказували на суїцидальну поведінку.
Окремо було проведено узагальнений аналіз 46 плацебо-контрольованих клінічних досліджень (35 досліджень за участю пацієнтів віком 15 років та старших; 11 досліджень за участю пацієнтів віком від 3 місяців до 14 років) для оцінки несприятливих поведінкових ефектів (НПЕ). Серед 11673 пацієнтів, які приймали в цих дослідженнях препарат Сінгуляр®, та 8827 пацієнтів, які приймали плацебо, відсоток пацієнтів, які мають як мінімум один НПЕ, становив 2,73% серед тих, хто приймав препарат Сінгуляр®, і 2,27% – серед тих, хто приймав плацебо
; відношення шансів склало 1,12 (95% довірчий інтервал [0,93; 1,36]).
За час постреєстраційного застосування препарату було повідомлено про такі виявлені НЯ: інфекційні та паразитарні захворювання: інфекції верхніх дихальних шляхів; порушення з боку крові та лімфатичної системи: підвищення схильності до кровотеч, тромбоцитопенія; порушення з боку імунної системи: реакції гіперчутливості, у тому числі анафілаксія, дуже рідко (<1/10000); еозинофільна інфільтрація печінки; порушення психіки: ажитація, у тому числі агресивна поведінка або ворожість, тривожність, депресія, дезорієнтація, порушення уваги, патологічні сновидіння, галюцинації, безсоння, порушення пам'яті, психомоторна активність (включаючи дратівливість, занепокоєння та тремор), сомнамбулізм, суї суїцидальність), тик; порушення з боку нервової системи: запаморочення, сонливість, парестезія/гіпестезія, дуже рідко (<1/10000) судоми; порушення з боку серця: прискорене серцебиття; порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: носові кровотечі, легенева еозинофілія; порушення з боку шлунково-кишкового тракту: діарея, диспепсія, нудота, блювання, панкреатит; порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: збільшення активності аланінамінотрансферази (АЛТ) та аспартатамінотрансферази (АСТ) у крові, дуже рідко (<1/10000) гепатит (включаючи холестатичні, гепатоцелюлярні та змішані ураження печінки); порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: ангіоневротичний набряк, схильність до формування гематом, вузлувата еритема, багатоформна еритема, свербіж, висипання, кропив'янка; порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: артралгія, міалгія, включаючи м'язові судоми; порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: енурез у дітей; загальні розлади та порушення у місці введення: астенія (слабкість)/втома, набряки, пірексія.
особливі вказівкиЕфективність препарату Сингуляр для перорального прийому щодо лікування гострих нападів бронхіальної астми не встановлена, тому препарат Сінгуляр у таблетках не рекомендується призначати для лікування гострих нападів бронхіальної астми. Пацієнтам повинні бути надані інструкції завжди мати при собі препарати екстреної допомоги для усунення нападів бронхіальної астми (інгаляційні бета-2-агоністи короткої дії).
Не слід припиняти прийом препарату Сингуляр у період загострення астми та необхідності застосування препаратів екстреної допомоги для усунення нападів (інгаляційних бета-2-агоністів короткої дії).
Пацієнти з підтвердженою алергією до ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) не повинні приймати ці препарати в період лікування препаратом Сингуляр®, оскільки препарат Сингуляр®, покращуючи дихальну функцію у хворих на алергійну бронхіальну астму них НПЗП бронхоконстрикцію.
Дозу інгаляційних глюкокортикостероїдів, які застосовують одночасно з препаратом
Сингуляр® можна поступово знижувати під наглядом лікаря, проте різкої заміни інгаляційних або пероральних глюкокортикостероїдів препаратом Сингуляр® проводити не можна. У пацієнтів, які приймали Сингуляр®, були описані психоневрологічні порушення (див. розділ «Побічна дія»). Враховуючи, що ці симптоми могли бути спричинені іншими факторами, невідомо, чи пов'язані вони з прийомом препарату Сінгуляр.
Лікарю необхідно обговорити дані НЯ з пацієнтами та/або їхніми батьками/опікунами.
Пацієнтам та/або їхнім батькам/опікунам необхідно пояснити, що у разі появи подібних симптомів необхідно повідомити про це лікаря.
У поодиноких випадках пацієнти, які отримували протиастматичні препарати, включаючи антагоністи лейкотрієнових рецепторів, відчували одне або кілька НЯ з нижче перерахованих: еозинофілію, висипання, погіршення легеневих симптомів, кардіологічні ускладнення та/або нейропатію, що іноді діагностується як синдром Чарджа-Строю. Ці випадки іноді були пов'язані зі зниженням дози або скасуванням терапії пероральними глюкокортикостероїдами. Хоча причинно-наслідкового зв'язку цих НЯ з терапією антагоністами лейкотрієнових рецепторів не було встановлено, пацієнтам, які приймають препарат Сингуляр®, необхідно бути обережними; у таких пацієнтів необхідно проводити відповідне клінічне спостереження.
Препарат Сингуляр® таблетки, покриті оболонкою, містить 10 мг лактози моногідрат.
Пацієнти з рідкісною формою спадкової непереносимості галактози, уродженою недостатністю лактази або глюкозо-галактозною мальабсорбцією не повинні приймати препарат Сінгуляр таблетки, покриті оболонкою, 10 мг.
Застосування у пацієнтів похилого віку
Відмінностей у профілях ефективності та безпеки препарату Сингуляр®, пов'язаних з віком пацієнтів, не виявлено.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами і працювати з механізмами Не очікується, що прийом препарату Сингуляр® впливатиме на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Тим не менш, індивідуальні реакції на препарат можуть бути різними. Деякі побічні ефекти (такі як запаморочення та сонливість), які, як повідомлялося, дуже рідко виникали при застосуванні препарату
Сингуляр®, можуть впливати на здатність деяких пацієнтів керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.
Умови зберіганняЗберігати при температурі 15-30 С у захищеному від вологи та світла місці. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину 1 раз на добу незалежно від їди. Для лікування бронхіальної астми препарат
Сінгуляр слід приймати ввечері. При лікуванні алергічних ринітів доза може прийматись у будь-який час доби за бажанням пацієнта. Пацієнти з бронхіальною астмою та алергічними ринітами повинні приймати одну таблетку препарату Сингуляр 1 раз на добу ввечері.
Діти віком від 2 до 5 років з бронхіальною астмою та/або алергічним ринітом
Дозування для дітей 2–5 років становить одну жувальну таблетку 4 мг на добу.
Загальні рекомендації
Терапевтична дія препарату Сингуляр на показники, що відображають перебіг бронхіальної астми, розвивається протягом першого дня. Пацієнту слід продовжувати приймати Сингуляр як у період досягнення контролю за симптомами бронхіальної астми, так і в періоди загострення бронхіальної астми.
Для пацієнтів похилого віку, пацієнтів з нирковою недостатністю, а також пацієнтів з легкими або середньотяжкими порушеннями функції печінки, а також залежно від статі спеціального підбору дози не потрібно.
Призначення препарату Сингуляр одночасно з іншими видами лікування бронхіальної астми
Препарат Сингуляр® можна додавати до лікування пацієнта бронходилататорами та інгаляційними глюкокортикостероїдами (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Сингуляр таб жев 4мг 14 шт производится компанией ОРГАНОН. Само производство расположено в стране Соединенное Королевство.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Сингуляр таб жев 4мг 14 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Сингуляр таб жев 4мг 14 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Алмонт таб жев. 4мг 28 шт Алмонт таб жев. 4мг 28 шт, Алмонт таб жев. 4мг 98 шт Алмонт таб жев. 4мг 98 шт, Алмонт таб жев. 5мг 28 шт Алмонт таб жев. 5мг 28 шт, Алмонт таб жев. 5мг 98 шт Алмонт таб жев. 5мг 98 шт, Алмонт таб п/п/об 10мг 28 шт Алмонт таб п/п/об 10мг 28 шт, Алмонт таб п/п/об 10мг 98 шт Алмонт таб п/п/об 10мг 98 шт, Монтелар таб жев. 4мг 14 шт Монтелар таб жев. 4мг 14 шт, Монтелар таб жев. 4мг 28 шт Монтелар таб жев. 4мг 28 шт, Монтелар таб жев. 5мг 14 шт Монтелар таб жев. 5мг 14 шт, Монтелар таб жев. 5мг 28 шт Монтелар таб жев. 5мг 28 шт, Монтелар таб п/об пленочной 10мг 14 шт Монтелар таб п/об пленочной 10мг 14 шт, Монтелар таб п/об пленочной 10мг 28 шт Монтелар таб п/об пленочной 10мг 28 шт, Монтелукаст-ВЕРТЕКС таб жев 5 мг 28 шт Монтелукаст-ВЕРТЕКС таб жев 5 мг 28 шт, Синглон таб жев. 4мг 28 шт Синглон таб жев. 4мг 28 шт, Синглон таб жев. 5мг 28 шт Синглон таб жев. 5мг 28 шт, Синглон таб п/об пленочной 10мг 28 шт Синглон таб п/об пленочной 10мг 28 шт, Сингуляр таб жев. 4мг 28 шт Сингуляр таб жев. 4мг 28 шт, Сингуляр таб жев. 5мг 14 шт Сингуляр таб жев. 5мг 14 шт, Сингуляр таб жев. 5мг 28 шт Сингуляр таб жев. 5мг 28 шт, Сингуляр таб п/об 10мг 14 шт Сингуляр таб п/об 10мг 14 шт, Сингуляр таб п/об 10мг 28 шт Сингуляр таб п/об 10мг 28 шт.