Сигдуо Лонг таб 5 мг+1000 мг 60 шт
Топ продаж
Суперцена
Сигдуо Лонг таб 5 мг+1000 мг 60 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка з модифікованим вивільненням, покрита плівковою оболонкою 5 мг + 1000 мг, містить:
Шар метформіну пролонгованої дії: метформіну гідрохлорид у суміші з 0,5 % стеарату магнію* 1005,04 мг (1000,00 мг метформіну) ,04 мг стеарату магнію);
Шар дапагліфлозину: дапагліфлозин пропандіолу моногідрат 6,15 мг (у перерахунку на дапагліфлозин 5 мг). *Дана суміш складається з 99,5% (м/м) метформіну гідрохлориду і 0,5% (м /
м) магнію стеарату . кремнію діоксид 13,00 мг; магнію стеарат 1,99 мг;
Шар дапагліфлозину: целюлоза мікрокристалічна PH302* 226,35 мг, лактоза 48,00 мг, кросповідон 12,00 мг, кремнію діоксид 4,50 мг, магнію стеарат** 3,00 мг;
Плівкова оболонка: Опадрай II рожевий 85F94592*** 40,13 мг****.
*Кількість може змінюватися в залежності від чистоти дапагліфлозину та використовуваної актуальної кількості магнію стеарату;**Цільова сумарна кількість магнію стеарату становить 1,0 % (м/м) від шару дапагліфлозину; ): спирт полівініловий частково гідролізований 40,00 % (Е1203), титану діоксид 22,00 % (Е171), макрогол 3350 20,20 % (Е1521), тальк 14,80 % (Е553b), барвник заліза оксид червоний % (Е172);****Кількість оболонкового матеріалу заснована на цільовому збільшенні маси таблетки 2,5 % (м/м). Фактична кількість може змінюватися в діапазоні 2,0-3,2% (м/м) задля досягнення прийнятного фізичного зовнішнього вигляду.
Опис:
Овальні двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою від рожевого до темно-рожевого кольору, з гравіюванням «1071» і «5/1000» на одній стороні.
Форма випуску:
Пігулки з модифікованим вивільненням, покриті плівковою оболонкою 5 мг + 1000 мг. По 6 таблеток у блістер із фольги алюмінієвої. По 10 блістерів з інструкцією із застосування в картонну пачку з контролем першого розтину.
ПротипоказанняПідвищена індивідуальна чутливість до будь-якого компонента препарату;
Цукровий діабет 1 типу;
Порушення функції нирок при рСКФ стабільно менше 45 мл/хв/1,73 м2, включаючи термінальну стадію ниркової недостатності та пацієнтів, які отримують гемодіаліз;
Спадкова непереносимість лактози, недостатність лактази та глюкозо-галактозна непереносимість;
Вагітність та період грудного вигодовування;
Дитячий вік до 18 років (безпека та ефективність не вивчені);
Порушення функції печінки;
Гострі захворювання, при яких є ризик розвитку порушення функції нирок: дегідратація (при блюванні, діареї), лихоманка, тяжкі інфекційні захворювання, стан гіпоксії (шок, сепсис, інфекції нирок, бронхолегеневі захворювання);
Гострий або хронічний метаболічний ацидоз, включаючи діабетичний кетоацидоз, з комою або без коми. У разі діабетичного кетоацидозу слід застосовувати препарати інсуліну;
Клінічно виражені прояви гострих та хронічних захворювань, які можуть призвести до розвитку тканинної гіпоксії (дихальна недостатність, гостра некомпенсована серцева недостатність, гострий інфаркт міокарда);
Серйозні хірургічні операції та травми (коли показано проведення інсулінотерапії);
Хронічний алкоголізм та гостре отруєння етанолом;
лактоацидоз (в т.ч. в анамнезі);
Період не менше 48 годин до та протягом 48 годин після проведення радіоізотопних або рентгенологічних досліджень з введенням йодовмісних контрастних засобів;
Дотримання гіпокалорійної дієти (<1000 ккал/добу).
З обережністю: інфекції сечовивідних шляхів; ризик зниження об'єму циркулюючої крові (ОЦК); літні пацієнти; підвищене значення гематокриту; пацієнти віком від 60 років, які виконують важку фізичну роботу.
Дозування5 мг+1000 мг
Показання до застосуванняЦукровий діабет 2 типу у дорослих пацієнтів на додаток до дієти та фізичних вправ для покращення глікемічного контролю.
Дапагліфлозин рекомендований у дорослих пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу із встановленим діагнозом серцево-судинного захворювання або двома та більше факторами серцево-судинного ризику* для зниження ризику госпіталізації з приводу серцевої недостатності.
* вік у чоловіків > 55 років або > 60 років у жінок та наявність не менше одного фактора ризику: дисліпідемія, артеріальна гіпертензія або куріння.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиФармакокінетичні дослідження взаємодій препарату Сігдуо Лонг® не проводилися, проте такі дослідження були проведені для дапагліфлозину та метформіну, що входять до складу препарату Сігдуо Лонг®.
Дапагліфлозин.
В ході досліджень in vitro дапагліфлозин і дапагліфлозин-3-О-глюкуронід не інгібували ізоферменти системи цитохрому P450 CYP1A2, CYP2C9, CYP2C19, CYP2D6, CYP3А4 або не індукували ізоферменти CY. Дапагліфлозин є слабким субстратом глікопротеїну Р (P-gp), а дапагліфлозин-3-О-глюкуронід – субстратом активного транспортера ОАТ3. Дапагліфлозин і дапагліфлозин-3-О-глюкуронід істотно не пригнічують активні транспортери P-gp, OCT2, OAT1 і OAT3. Загалом не очікується впливу дапагліфлозину на фармакокінетику препаратів, які є субстратами P-gp, OCT2, OAT1 та OAT3 при їх одночасному застосуванні.
Вплив інших лікарських засобів на дапагліфлозин:
• Дослідження взаємодій переважно з прийомом одноразової дози препарату показали, що метформін, піоглітазон, ситагліптин, глімепірид, вглибоза, гідрохлортіазид, буметанід, валсартан або симвастатин не впливають на фармакокінетику дапагліфлозину;
• Після спільного застосування дапагліфлозину та рифампіцину, індуктора різних активних транспортерів та ферментів, що беруть участь у метаболізмі лікарських препаратів, відмічено зниження системної експозиції (AUC) дапагліфлозину на 22% без клінічно значущого впливу на кількість глюкози, що виводиться нирками протягом доби. Не рекомендується коригувати дозу препарату;
• Після спільного застосування дапагліфлозину та мефенамової кислоти (інгібітора UGT1A9) відмічено збільшення на 51% системної експозиції дапагліфлозину без клінічно значущого впливу на кількість глюкози, що виводиться нирками протягом доби. Не рекомендується коригувати дозу препарату.
Вплив дапагліфлозину на інші лікарські препарати:
• У дослідженнях взаємодій за участю здорових добровольців, які в основному одноразово приймали дозу препарату, дапагліфлозин не впливав на фармакокінетичні параметри метформіну, піоглітазону, ситагліптину, глімепіриду, гідрохлортіазиду, буметаніду, валсартану, симвастатину. Застосування одноразової дози дапагліфлозину 20 мг та симвастатину призводило до підвищення на 19% AUC симвастатину. Підвищення експозиції симвастатину та симвастатинової кислоти не вважається клінічно значущим.
Метформін.
Вплив інших лікарських засобів на метформін:
• Дослідження взаємодій з прийомом одноразової дози препаратів показали, що глібенкламід, фуросемід, ніфедипін, пропранолол, ібупрофен не впливають на фармакокінетику метформіну;
• Інгібітори карбоангідрази: топірамат та інші інгібітори карбоангідрази (такі як зонісамід, ацетазоламід або диклофенамід) часто спричиняють зниження концентрації бікарбонатів у сироватці крові та неаніонний інтервал, гіперхлоремічний метаболічний ацидоз. Спільне застосування цих препаратів із препаратом Сігдуо Лонг може підвищувати ризик лактоацидозу. Такі пацієнти потребують частішого контролю;
• Препарати, що уповільнюють виведення метформіну: супутнє застосування препаратів, що впливають на транспортні системи ниркових канальців, що беруть участь у виведенні метформіну нирками (інгібітори OCT2 та MATE, такі як ранолазин, вандетаніб, долутегравір та циметидин), може збільшувати системну. Необхідно оцінити очікувану користь та можливий ризик спільного застосування цих препаратів.
Вплив метформіну на інші лікарські препарати:
• Дослідження взаємодій з прийомом одноразової дози препаратів показали, що метформін не впливає на фармакокінетику глібенкламіду, фуросеміду, ніфедипіну, пропранололу, ібупрофену та циметидину.
Лікарські препарати, здатні викликати гіперглікемію:
Прийом деяких лікарських препаратів, таких як діуретики (у тому числі тіазидні), кортикостероїди, фенотіазини, гормони щитовидної залози, естрогени, оральні контрацептиви, фенітоїн, нікотинова кислота, привертати до розвитку гіперглікемії та погіршення глікемічного контролю. При сумісному застосуванні даних препаратів із препаратом Сігдуо Лонг® необхідний ретельний контроль глікемії, а при їх скасуванні – спостереження за пацієнтом через можливість розвитку гіпоглікемії. У дослідженнях взаємодії за участю здорових добровольців при одноразовому прийомі препаратів не відзначалося взаємодії метформіну та пропранололу, метформіну та ібупрофену.
Застосування препаратів, які можуть спричинити гіпоглікемію:
Метформін:
Гіпоглікемія не розвивається у пацієнтів, які приймають тільки метформін у звичайному режимі, але може розвинутись при гіпокалорійній дієті, або якщо активне фізичне навантаження не компенсується калорійністю раціону, або при сумісному застосуванні з іншими гіпоглікемічними. як похідні сульфонілсечовини та інсулін) або алкоголем. Літні, ослаблені або погано харчовані пацієнти та пацієнти з недостатністю функції надниркових залоз або гіпофіза або алкогольною інтоксикацією найбільш чутливі до гіпоглікемічних ефектів. У людей похилого віку та пацієнтів, які приймають бета-адреноблокатори, діагностика гіпоглікемії може бути ускладнена.
Оцінка тесту на 1,5-ангідроглюцитол:
Дапагліфлозин:
У пацієнтів, які отримують інгібітори SGLT2, не рекомендується використовувати тест визначення 1,5-ангідроглюцитолу для контролю глікемії. Слід використовувати альтернативні методи контролю.
Оцінки результатів аналізу сечі:
Дапагліфлозин:
Інгібітори SGLT2 збільшують виведення глюкози нирками. Тому результати визначення глюкози в сечі у пацієнтів, які приймають препарат Сігдуо Лонг, будуть позитивними. Слід використовувати альтернативні методи контролю.
Алкоголь:
Алкоголь посилює вплив метформіну на метаболізм лактату. Пацієнтів слід інформувати про неприпустимість прийому великих доз алкоголю на фоні терапії препаратом Сігдуо Лонг.
ПередозуванняДапагліфлозин:
У рамках програми клінічних досліджень дапагліфлозину випадків передозування відмічено не було. У разі передозування необхідно проводити підтримуючу терапію з огляду на стан пацієнта. Виведення дапагліфлозину за допомогою гемодіалізу не вивчалося.
Метформін:
Зареєстровані випадки передозування метформіну, у тому числі при прийомі більше 50 г. Приблизно в 10% випадків розвивалася гіпоглікемія, але її причинний зв'язок із прийомом метформіну не встановлено. Приблизно у 32% випадків передозування метформіну у пацієнтів спостерігався лактоацидоз. Метформін виводиться при діалізі, причому кліренс досягає 170 мл/хв. Тому при передбачуваному передозуванні препарату, що містить метформін, доцільний гемодіаліз.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Гіпоглікемічний засіб для перорального застосування (інгібітор натрійзалежного переносника глюкози 2 типу + бігуанід). Код ATX: A10BD15.
Фармакодинаміка:
Механізм дії:
Препарат Сигдуо Лонг® поєднує два гіпоглікемічні препарати з доповнювальними механізмами дії для покращення глікемічного контролю у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу (ЦД 2): дапагліфлозин, селективний оборотний інгібітор натрійзалежного переносника представник класу бігуанідів:
• Дапагліфлозин:
SGLT2 експресується у проксимальних ниркових канальцях і є основним переносником, який бере участь у процесі реабсорбції глюкози. Інгібуючи SGLT2, дапагліфлозин зменшує реабсорбцію глюкози та знижує нирковий поріг для глюкози, що призводить до підвищення її виведення нирками;
• Метформін:
Метформін покращує толерантність до глюкози у пацієнтів із ЦД 2, знижуючи концентрацію глюкози плазми натще та постпрандіальну концентрацію глюкози. Метформін зменшує продукцію глюкози печінкою, знижує всмоктування глюкози в кишечнику та підвищує чутливість до інсуліну, збільшуючи периферичне поглинання та утилізацію глюкози. Метформін не викликає гіпоглікемію у пацієнтів з ЦД 2 або здорових людей (крім особливих ситуацій, див. розділ «Особливі вказівки») та гіперінсулінемію. Під час терапії метформіном секреція інсуліну не змінюється, хоча концентрації інсуліну натще і у відповідь на їжу протягом дня можуть знижуватися.
Фармакодинаміка:
• Дапагліфлозин:
Після прийому дапагліфлозину здоровими добровольцями та пацієнтами з ЦД 2 спостерігалося збільшення кількості виведеної нирками глюкози. При прийомі дапагліфлозину в дозі 5 мг на добу або 10 мг на добу протягом 12 тижнів пацієнтами з ЦД 2 на добу нирками виводилося приблизно 70 г глюкози. При прийомі дапагліфлозину в дозі 20 мг на добу, виведення глюкози практично досягало максимуму. Виведення глюкози нирками при застосуванні дапагліфлозину також призводить до збільшення об'єму сечі (див. розділ «Побічна дія»).
Клінічна ефективність:
• Стартова комбінована терапія з метформіном пролонгованої дії:
Безпека та ефективність стартової комбінованої терапії дапагліфлозином та метформіном пролонгованої дії вивчалися у 2 контрольованих дослідженнях тривалістю 24 тижні у пацієнтів з ЦД 2 та неадекватним контролем глікемії, які раніше не отримували гіпоглікемічної терапії. Застосування дапагліфлозину та метформіну пролонгованої дії (добова доза 2 г) забезпечувало значне зниження концентрації глікозильованого гемоглобіну (HbA1c) та концентрації глюкози в плазмі натщесерце (ГПН) порівняно з монотерапією метформіном або дапагліфлозином. Також комбінована терапія дапагліфлозином та метформіном пролонгованої дії забезпечила значне зниження маси тіла порівняно з монотерапією метформіном пролонгованої дії.
• Додавання дапагліфлозину до терапії метформіном звичайного вивільнення:
Безпека та ефективність додавання дапагліфлозину до терапії метформіном звичайного вивільнення вивчалися у контрольованому дослідженні тривалістю 24 тижні у пацієнтів із ЦД 2 та неадекватним контролем глікемії. Додавання дапагліфлозину в дозі 10 мг до терапії метформіном призводило до значного зниження концентрації HbA1с та концентрації ГНН, а також зменшення маси тіла порівняно з плацебо на 24 тижні лікування. Також відмічено статистично значуще (p<0,05) порівняно з групою монотерапії метформіном середнє зниження артеріального систолічного тиску (САД) на 4,5 мм рт. ст. та 5,3 мм рт. ст. у пацієнтів, які отримували дапагліфлозин 5 мг та 10 мг відповідно.
• Додавання дапагліфлозину або гліпізиду до терапії метформіном звичайного вивільнення:
Безпека та ефективність додавання дапагліфлозину до терапії метформіном звичайного вивільнення порівняно з гліпізидом вивчалися в контрольованому дослідженні тривалістю 52 тижнів у пацієнтів з ЦД 2 . Дапагліфлозин не менш ефективний, ніж гліпізид, знижував середнє значення концентрації HbA1c до 52 тижня лікування. У групі дапагліфлозину було відзначено значне зниження середнього значення маси тіла до 52-го тижня лікування, тоді як у групі гліпізиду спостерігалося збільшення цього показника. У групі дапагліфлозину порівняно з групою гліпізиду було досягнуто статистично значущого (p<0,0001) зниження САТ на 5,0 мм рт. ст.
• Серцево-судинні та ниркові наслідки:
Ефект дапагліфлозину порівняно з плацебо щодо серцево-судинних та ниркових результатів при додаванні до поточної базової терапії був встановлений у клінічному дослідженні DECLARE, проведеному у 17160 пацієнтів із ЦД 2 та двома та більше додатковими факторами серцево-судинного ризику (вік > 55). чоловіків або > 60 років у жінок і один або більше з таких факторів: дисліпідемія, артеріальна гіпертензія або тютюнопаління) або з діагностованим серцево-судинним захворюванням. Дапагліфлозин 10 мг продемонстрував перевагу в порівнянні з плацебо у запобіганні подіям первинної комбінованої кінцевої точки, що включає госпіталізацію з приводу серцевої недостатності або серцево-судинну смерть (відношення ризиків (ОР) 0,83 [95% довірчий інтервал (ДІ) 0,73) ,95], р = 0,005). Відмінність ефекту терапії було досягнуто за рахунок госпіталізації з приводу серцевої недостатності (ОР 0,73 [95% ДІ 0,61, 0,88]), без різниці між групами щодо серцево-судинної смерті (ОР 0,98 [95% ДІ від 0,82 до 1,17]). Перевага терапії дапагліфлозином у порівнянні з плацебо спостерігалася у пацієнтів з діагностованим серцево-судинним захворюванням або без такого, з вихідною серцевою недостатністю або без такої, і була порівнянною у ключових підгрупах, включаючи вік, стать, функцію нирок (розрахункова швидкість клубочкової фільтрації) ) та регіон. Дапагліфлозин знижував частоту явищ комбінованої точки, що включає підтверджене стійке зниження рСКФ, термінальну стадію ниркової недостатності, смерть внаслідок ускладнень з боку нирок або серцево-судинну смерть. Різниця між групами була зумовлена зниженням числа явищ компонентів комбінованої точки ниркових наслідків, що включає стійке зниження рСКФ, термінальну ниркову недостатність та смерть внаслідок ускладнень з боку нирок. Ставлення ризиків за часом до виникнення нефропатії (стійке зниження рСКФ, термінальна стадія ниркової недостатності або смерть внаслідок ускладнень з боку нирок) становило 0,53 (95% ДІ 0,43, 0,66) для дапагліфлозину порівняно з плацебо. Також дапагліфлозин знижував ризик нових випадків виникнення стійкої альбумінурії (ОР 0,79 (95% ДІ 0,72, 0,87)) і призводив до більш вираженої регресії макроальбумінурії (ОР 1,82 (95% ДІ 1,51, 2,20) )) порівняно з плацебо. термінальну ниркову недостатність та смерть внаслідок ускладнень з боку нирок. Ставлення ризиків за часом до виникнення нефропатії (стійке зниження рСКФ, термінальна стадія ниркової недостатності або смерть внаслідок ускладнень з боку нирок) становило 0,53 (95% ДІ 0,43, 0,66) для дапагліфлозину порівняно з плацебо. Також дапагліфлозин знижував ризик нових випадків виникнення стійкої альбумінурії (ОР 0,79 (95% ДІ 0,72, 0,87)) і призводив до більш вираженої регресії макроальбумінурії (ОР 1,82 (95% ДІ 1,51, 2,20) )) порівняно з плацебо. термінальну ниркову недостатність та смерть внаслідок ускладнень з боку нирок. Ставлення ризиків за часом до виникнення нефропатії (стійке зниження рСКФ, термінальна стадія ниркової недостатності або смерть внаслідок ускладнень з боку нирок) становило 0,53 (95% ДІ 0,43, 0,66) для дапагліфлозину порівняно з плацебо. Також дапагліфлозин знижував ризик нових випадків виникнення стійкої альбумінурії (ОР 0,79 (95% ДІ 0,72, 0,87)) і призводив до більш вираженої регресії макроальбумінурії (ОР 1,82 (95% ДІ 1,51, 2,20) )) порівняно з плацебо. 53 (95% ДІ 0,43, 0,66) для дапагліфлозину в порівнянні з плацебо. Також дапагліфлозин знижував ризик нових випадків виникнення стійкої альбумінурії (ОР 0,79 (95% ДІ 0,72, 0,87)) і призводив до більш вираженої регресії макроальбумінурії (ОР 1,82 (95% ДІ 1,51, 2,20) )) порівняно з плацебо. 53 (95% ДІ 0,43, 0,66) для дапагліфлозину в порівнянні з плацебо. Також дапагліфлозин знижував ризик нових випадків виникнення стійкої альбумінурії (ОР 0,79 (95% ДІ 0,72, 0,87)) і призводив до більш вираженої регресії макроальбумінурії (ОР 1,82 (95% ДІ 1,51, 2,20) )) порівняно з плацебо.
Фармакокінетика:
Препарат Сігдуо Лонг® біоеквівалентний дапагліфлозину (препарат Форсіга) та метформіну пролонгованої дії (препарат Глюкофаж® Лонг) при їх спільному застосуванні у відповідних дозах. Показники експозиції дапагліфлозину та метформіну пролонгованої дії після прийому препарату Сігдуо Лонг® здоровими добровольцями були порівняні після стандартного прийому їжі та натщесерця. У разі прийому препарату Сігдуо Лонг після стандартного прийому їжі було відмічено зниження максимальної концентрації (Cmax) дапагліфлозину на 35% та збільшення часу її досягнення (Тmax) на 1-2 години порівняно з прийомом препарату натще. Ця відмінність не є клінічно значущою. Прийом їжі не впливав на фармакокінетичні параметри метформіну.
Абсорбція:
• Дапагліфлозин:
Після прийому дапагліфлозину внутрішньо натще Сmax зазвичай досягається протягом 2 годин. Значення Сmax та AUC (площа під кривою залежності концентрації від часу) збільшуються пропорційно дозі дапагліфлозину в діапазоні терапевтичних доз. Абсолютна біодоступність дапагліфлозину при прийомі внутрішньо у дозі 10 мг становить 78%. Прийом їжі помірно впливав на фармакокінетику дапагліфлозину у здорових добровольців. Прийом їжі з високим вмістом жирів знижував Сmax дапагліфлозину на 50%, подовжував Тmax приблизно на 1 годину, але не впливав на AUC порівняно з прийомом натще. Ці зміни не є клінічно значущими, тому дапагліфлозин можна приймати незалежно від їди;
• Метформін:
Після вживання метформіну пролонгованої дії Сmax досягається через 4-8 годин (медіана 7 годин). Ступінь абсорбції метформіну з таблеток пролонгованої дії збільшується приблизно на 50% (оцінювалося за зміною AUC) при прийомі під час їди. Прийом їжі не впливав на Тmax та Сmax.
Розподіл:
• Дапагліфлозин:
Дапагліфлозин приблизно на 91% зв'язується з білками. У пацієнтів з порушеннями функції нирок або печінки цей показник не змінювався;
• Метформін:
Не проводилися дослідження розподілу метформіну пролонгованої дії, однак обсяг розподілу метформіну після одноразового прийому внутрішньо таблеток метформіну звичайного вивільнення в дозі 850 мг, в середньому, склав 654±358 л. Метформін незначною мірою зв'язується з білками плазми. Метформін проникає в еритроцити.
Метаболізм:
• Дапагліфлозин:
Метаболізм дапагліфлозину, головним чином, відбувається під дією ферменту уридиндифосфат-глюкуронілтрансферази 1A9 (UGT1A9); ізоферменти цитохрому CYP залучені до метаболізму у людини меншою мірою. Дапагліфлозин метаболізується з утворенням, головним чином, неактивного метаболіту дапагліфлозин-3-О-глюкуроніду. Після прийому внутрішньо 50 мг 14C-дапагліфлозину 61% прийнятої дози метаболізується в дапагліфлозин-3-О-глюкуронід;
• Метформін:
Дослідження з одноразовим внутрішньовенним введенням препарату здоровим добровольцям показують, що метформін виводиться у незміненому вигляді нирками, не піддається метаболізму в печінці (у людини не виявлено метаболіти) та не виводиться через кишечник. Дослідження щодо вивчення метаболізму метформіну в таблетках пролонгованої дії не проводилися.
Виведення:
• Дапагліфлозин:
Дапагліфлозин та його метаболіти виводяться, переважно, нирками, і лише менше 2% виводиться у незміненому вигляді. Після прийому 50 мг 14C-дапагліфлозину було виявлено 96% радіоактивності – 75% у сечі та 21% – у фекаліях. Приблизно 15% радіоактивності, виявленої у фекаліях, припадало на незмінений дапагліфлозин. T1/2 (період напіввиведення із плазми) після одноразового прийому дапагліфлозину в дозі 10 мг становить приблизно 12,9 год;
• Метформін:
Нирковий кліренс приблизно в 3,5 рази вищий за кліренс креатиніну (КК), що вказує на те, що канальцева секреція є основним шляхом виведення метформіну. Після прийому внутрішньо приблизно 90% абсорбованого препарату виводиться нирками протягом перших 24 годин, при цьому період напіввиведення з плазми дорівнює приблизно 6,2 год. У крові період напіввиведення становить приблизно 17,6 годин, отже, еритроцитарна маса може бути частиною розподілу.
Порушення функції нирок:
• Дапагліфлозин:
У рівноважному стані (прийом дапагліфлозину 1 раз на добу в дозі 20 мг протягом 7 днів) у пацієнтів з ЦД 2 та порушенням функції нирок легкого, середнього або тяжкого ступеня (визначеної по РСКФ) геометрична середня системної експозиції була на 45%, у 2 ,04 і 3,03 рази вище, ніж у пацієнтів із ЦД 2 та нормальною функцією нирок, відповідно. Підвищення системної експозиції дапагліфлозину у пацієнтів із ЦД 2 та порушенням функції нирок не супроводжувалося відповідним збільшенням кількості глюкози, що виводиться нирками протягом доби. Добова екскреція глюкози нирками у рівноважному стані у пацієнтів із ЦД 2 та порушенням функції нирок легкого, середнього або тяжкого ступеня була, відповідно, на 42%, 80% та 90% нижчою, порівняно з пацієнтами із ЦД 2 та нормальною функцією нирок. Невідомо,
• Метформін:
У пацієнтів з порушенням функції нирок період напіввиведення метформіну з плазми та крові подовжується пропорційно до зниження функції нирок.
Порушення функції печінки:
• Дапагліфлозин:
У пацієнтів з порушенням функції печінки легкого або середнього ступеня тяжкості (класи А та В по Чайлд-П'ю) середні значення Сmax та AUC дапагліфлозину після одноразового прийому в дозі 10 мг були, відповідно, на 12% та 36% вищими порівняно з аналогічними показниками. у здорових добровольців. Ці відмінності не є клінічно значущими. У пацієнтів з порушенням функції печінки тяжкого ступеня (клас С по Чайлд-П'ю) середні значення Сmax та AUC дапагліфлозину були на 40% та 67% вищими, відповідно, порівняно зі здоровими добровольцями;
• Метформін:
Фармакокінетичні дослідження метформіну у пацієнтів із порушенням функції печінки не проводились.
Літній вік:
• Дапагліфлозин:
За результатами популяційного фармакокінетичного аналізу вік не має клінічно значущого впливу на системну експозицію дапагліфлозину, тому корекція дози в залежності від віку пацієнта не потрібна;
• Метформін:
Обмежені дані контрольованих досліджень фармакокінетики метформіну у здорових добровольців похилого віку дозволяють припустити, що загальний плазмовий кліренс метформіну знижується, період напіввиведення збільшується, а Cmax підвищується порівняно зі значеннями цих параметрів у здорових добровольців молодого віку. За цими даними, зміна параметрів фармакокінетики метформіну зі збільшенням віку в основному обумовлена зміною функції нирок.
Діти:
Не проводилися дослідження фармакокінетики Сигдуо Лонг® у дітей (див. розділ «Протипоказання»).
Стать:
• Дапагліфлозин:
За результатами популяційного фармакокінетичного аналізу, стать не має клінічно значущого впливу на системну експозицію дапагліфлозину, тому корекція дози в залежності від статі пацієнта не рекомендується;
• Метформін:
Фармакокінетичні параметри метформіну у здорових добровольців та пацієнтів із ЦД 2 суттєво не відрізнялися залежно від статі. У контрольованих клінічних дослідженнях у пацієнтів із ЦД 2 гіпоглікемічний ефект метформіну у чоловіків та жінок був порівнянний.
Расова та етнічна приналежність:
• Дапагліфлозин:
За результатами популяційного фармакокінетичного аналізу, клінічно значимих відмінностей системної експозиції у представників європеоїдної, негроїдної та монголоїдної рас не виявлено; корекція дози з урахуванням расової належності не потрібна;
• Метформін:
Не було проведено дослідження параметрів фармакокінетики метформіну залежно від расової приналежності пацієнта. У клінічних дослідженнях у пацієнтів із ЦД 2 гіпоглікемічний ефект метформіну у представників європеоїдної, негроїдної рас та пацієнтів іспанського походження був порівнянний.
Маса тіла:
• Дапагліфлозин:
За результатами популяційного фармакокінетичного аналізу, маса тіла не впливає на клінічно значущий вплив на системну експозицію дапагліфлозину, тому корекція дози в залежності від маси тіла пацієнта не потрібна.
Вагітність та годування груддюЗастосування препарату Сігдуо Лонг, а також його діючих речовин, дапагліфлозину та метформіну, в період вагітності не вивчено, тому препарат протипоказаний під час вагітності. У разі діагностування вагітності терапія препаратом Сігдуо Лонг® має бути припинена.
Невідомо, чи проникає дапагліфлозин, метформін та/або їх метаболіти у грудне молоко людини. Не можна виключити ризик для новонароджених/немовлят. Препарат Сігдуо Лонг протипоказаний у період грудного вигодовування.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаДапагліфлозин та метформін:
Оцінка безпеки проводилася на підставі об'єднаних даних 8 короткострокових плацебо-контрольованих досліджень, у яких дапагліфлозин застосовувався у комбінації з метформіном (в даній комбінації та на додаток до іншої гіпоглікемічної терапії). У цих дослідженнях 983 пацієнти отримували дапагліфлозин у дозі 10 мг один раз на добу та метформін, і 1185 пацієнтів отримували плацебо та метформін. Загальна частота небажаних явищ у групі дапагліфлозину в дозі 10 мг та метформіну склала 60,3% порівняно з 58,2% у групі плацебо та метформіну. У 4% пацієнтів у групі дапагліфлозину 10 мг та метформіну терапія була відмінена через небажані реакції порівняно з 3,3% у групі плацебо та метформіну. Найчастішими небажаними явищами, що призводили до скасування терапії та відміченими, як мінімум, у 3 пацієнтів у групі дапагліфлозину 10 мг та метформіну, були порушення функції нирок (0,7%), підвищення концентрації креатиніну у сироватці крові (0,2%), зменшення КК (0,2%) та інфекції сечовивідних шляхів (0, 2%). Нижче наведені небажані реакції за даними 8 короткострокових плацебо-контрольованих досліджень, незалежно від оцінки дослідником причинно-наслідкового зв'язку, які були відзначені, як мінімум, у 2% пацієнтів, які приймали дапагліфлозин та метформін, і, як мінімум, на 1% частіше за порівняно з пацієнтами, які отримували метформін та плацебо;
Небажані реакції у плацебо-контрольованих дослідженнях1 (незалежно від оцінки дослідником причинно-наслідкового зв'язку), зазначені з частотою > 2% у пацієнтів, які отримували дапагліфлозин та метформін, і, як мінімум, на 1% частіше у порівнянні з пацієнтами, які отримували метформін та плацебо (за винятком гіпоглікемії)2:
Інфекції та інвазії: часто – генітальні інфекції3; інфекції сечовивідних шляхів4;
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: часто – поліурія5.
1. 8 плацебо-контрольованих досліджень включали 2 дослідження стартової комбінованої терапії з метформіном, 2 дослідження додавання до терапії метформіном, 1 дослідження додавання до терапії інсуліном, 1 дослідження додавання до терапії ситагліптином і 2 дослідження додавання до комбінованої гіпоглікемічної. Наведені дані належать до короткострокової терапії (до 24 тижнів) незалежно від призначення додаткових гіпоглікемічних засобів;
2. Див. підрозділ «Гіпоглікемія»;
3. Включає наступні переважні терміни (перераховані в порядку зменшення частоти): вульвовагінальна грибкова інфекція, баланіт, вагінальна інфекція, генітальна грибкова інфекція, генітальна інфекція, вульвовагінальний кандидоз, кандидозний баланіт, вульвовагініт, генітальний інфекція сечостатевого тракту, абсцес пеніса, інфекція пеніса, пост, абсцес вульви та бактеріальний вагініт;
4. Включає такі переважні терміни (перераховані в порядку зменшення частоти): інфекція сечовивідних шляхів, цистит, інфекція сечовивідних шляхів, викликана бактеріями роду Escherichia, інфекція сечостатевого тракту, пієлонефрит, тригоніт, уретрит, інфекція нирок;
5. Включає наступні переважні терміни (перераховані в порядку зменшення частоти): поллакіурія, поліурія і збільшення обсягу сечі, що виділяється.
Метформін:
У плацебо-контрольованих дослідженнях метформіну пролонгованої дії як монотерапія діарея та нудота/блювота відзначалися більш ніж у 5% пацієнтів і частіше, ніж у групі плацебо (діарея у 9,6% та 2,6% пацієнтів, нудота/блювання) 6,5% та 1,5% пацієнтів, відповідно). У 0,6% пацієнтів, які отримували метформін пролонгованої дії, діарея призвела до припинення терапії.
Об'єднані дані 12 плацебо-контрольованих досліджень дапагліфлозину 5 мг та 10 мг для контролю глікемії:
Дапагліфлозин:
У 4 дослідженнях дапагліфлозин застосовувався як монотерапія, а в 8 дослідженнях – як доповнення до базової цукрознижувальної терапії або в комбінації з метформіном. У цих дослідженнях 2338 пацієнтів отримували дапагліфлозин в середньому протягом 21 тижня. 1393 пацієнти отримували плацебо, 1145 пацієнтів – дапагліфлозин 5 мг, 1193 пацієнти – дапагліфлозин 10 мг один раз на добу.
Об'єднані дані 13 плацебо-контрольованих досліджень дапагліфлозину 10 мг для контролю глікемії:
Оцінка безпеки та переносимості дапагліфлозину 10 мг проводилася на підставі об'єднаних даних 13 плацебо-контрольованих досліджень: у 3 дослідженнях дапагліфлозин вивчався в режимі монотерапії, у 9 дослідженнях – як додаткова терапія до проведеної цукрознижувальної терапії, та в 1 дослідженні у стартовій комбінації. У цих дослідженнях 2360 пацієнтів отримували дапагліфлозин у дозі 10 мг у середньому протягом 22 тижнів.
Опис окремих небажаних реакцій:
• Зниження ОЦК:
Дапагліфлозин викликає осмотичний діурез, який може призводити до зниження ОЦК. Небажані реакції, пов'язані зі зниженням ОЦК (включаючи повідомлення про зневоднення, гіповолемію, ортостатичну гіпотензію або артеріальну гіпотензію);
• Гіпоглікемія:
Гіпоглікемія частіше спостерігалася при додаванні дапагліфлозину до терапії похідним сульфонілсечовини або препаратом інсуліну. У дослідженні DECLARE тяжка гіпоглікемія була відзначена у 58 (0,7%) з 8574 пацієнтів, які отримували дапагліфлозин 10 мг, і у 83 (1,0%) з 8569 пацієнтів, які отримували плацебо;
• Грибкові генітальні інфекції:
Грибкові генітальні інфекції найчастіше відзначалися у групі дапагліфлозину. Грибкові генітальні інфекції були відзначені у 0,9%, 5,7% та 4,8% пацієнтів, які приймали плацебо, дапагліфлозин 5 мг та дапагліфлозин 10 мг, відповідно (об'єднані дані 12 плацебо-контрольованих досліджень дапагліфлозину 5 мг та 10 мг). У 0,2% пацієнтів у групі дапагліфлозину 10 мг через генітальну інфекцію препарат було скасовано (у групі плацебо випадків відміни терапії через аналогічну небажану реакцію не було). Грибкові генітальні інфекції частіше відзначалися у жінок, а також у пацієнтів, у яких до початку прийому препарату відзначалися епізоди аналогічної інфекції (10,0%, 23,1% та 25,0% порівняно з 0,8%, 5,9%). та 5,0% у групах плацебо, дапагліфлозину 5 мг, дапагліфлозину 10 мг, відповідно). Найбільш частими у жінок були вульвовагінальні грибкові інфекції, а у чоловіків – баланіт. У дослідженні DECLARE серйозні грибкові генітальні інфекції відзначалися у <0,1% пацієнтів у групі дапагліфлозину 10 мг та у <0,1% пацієнтів у групі плацебо. Грибкові генітальні інфекції, що призводили до відміни препарату, спостерігалися у 0,9% пацієнтів, які отримували дапагліфлозин 10 мг, та у <0,1% пацієнтів, які отримували плацебо;
• Інфекції сечовивідних шляхів:
В об'єднаних даних 13 короткострокових плацебо-контрольованих досліджень інфекції сечовивідних шляхів відзначено у 4,7% та 3,5% пацієнтів, які отримували дапагліфлозин 10 мг та плацебо відповідно. Більшість інфекцій у пацієнтів у групі дапагліфлозину 10 мг були слабкими або помірно вираженими. Початковий курс стандартної терапії був ефективним у більшості пацієнтів, і інфекції сечовивідних шляхів рідко призводили до виключення з дослідження (дапагліфлозин 10 мг: 0,2%, плацебо: 0,1%). Інфекції частіше розвивалися у жінок (8,5% пацієнтів у групі дапагліфлозину 10 мг порівняно з 6,7% у групі плацебо), ніж у чоловіків (1,8% пацієнтів у групі дапагліфлозину 10 мг порівняно з 1,3% у групі плацебо).
• Реакції гіперчутливості:
На фоні прийому дапагліфлозину повідомлялося про реакції гіперчутливості (таких як ангіоневротичний набряк, кропив'янка, гіперчутливість). У рамках програми клінічних досліджень серйозні анафілактичні реакції, важкі шкірні реакції та ангіоневротичний набряк відзначені у 0,3% пацієнтів, які отримували дапагліфлозин, та у 0,2% пацієнтів у групі порівняння. При виникненні реакцій гіперчутливості слід скасувати дапагліфлозин, проводити лікування відповідно до прийнятої практики та спостереження за пацієнтом до повного вирішення симптомів;
• Діабетичний кетоацидоз:
У дослідженні DECLARE явища діабетичного кетоацидозу було зареєстровано у 27 з 8574 пацієнтів у групі дапагліфлозину та у 12 з 8569 пацієнтів у групі плацебо. Дані явища виникали поступово протягом періоду дослідження;
• Результати лабораторних досліджень:
- Підвищення концентрації креатиніну у сироватці крові та зниження рСКФ:
Дапагліфлозин:
На фоні початку терапії дапагліфлозином відзначається підвищення концентрації креатиніну в сироватці крові та зниження РСКФ. У пацієнтів з нормальною функцією нирок або з порушенням функції нирок легкого ступеня концентрація креатиніну в сироватці крові та рСКФ поверталися до вихідних значень на 24 тижні. Стійке зниження рСКФ відзначалося у пацієнтів з порушенням функції нирок середнього ступеня (рСКФ > 30 та < 60 мл/хв/1,73 м2) (див. розділ «Особливі вказівки»);
- Збільшення гематокриту:
Дапагліфлозин:
Збільшення гематокриту у пацієнтів, які отримували дапагліфлозин, відзначалося з 1 по 16 тижнів лікування (об'єднані дані 13 плацебо-контрольованих досліджень дапагліфлозину 10 мг). Максимальне збільшення гематокриту порівняно з вихідними значеннями спостерігалося на 16 тижні. На 24 тижні середня зміна гематокриту порівняно з вихідним значенням склала –0,33% у групі плацебо та 2,30% у групі дапагліфлозину 10 мг. До 24 тижня підвищене значення гематокриту >55% було зареєстровано у 0,4% пацієнтів у групі плацебо та 1,3% пацієнтів у групі дапагліфлозину 10 мг;
- Підвищення концентрації холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ):
Дапагліфлозин:
Зміна концентрації ліпідів у сироватці крові відмічена у пацієнтів, які отримували дапагліфлозин порівняно з групою плацебо (об'єднані дані 13 плацебо-контрольованих досліджень дапагліфлозину 10 мг). Середнє відсоткове збільшення концентрації загального холестерину в сироватці крові на 24 тижні склало 2,5% і 0,0% у групі дапагліфозину 10 мг та плацебо, відповідно, а ХС ЛПНГ 2,9% у групі дапагліфлозину 10 мг порівняно з –1, 0% у групі плацебо. У дослідженні DECLARE середня зміна концентрації загального холестерину через 4 роки склала 0,4 мг/дл у групі дапагліфлозину 10 мг порівняно з -4,1 мг/дл у групі плацебо, а ХС ЛПНЩ -2,5 мг/дл у групі дапагліфлозину 10 мг порівняно з -4,4 мг/дл у групі плацебо;
- Концентрація вітаміну В12:
Метформін:
У клінічних дослідженнях метформіну тривалістю 29 тижнів приблизно у 7% пацієнтів спостерігалося зниження раніше нормальної концентрації вітаміну B12 у сироватці крові до субнормальних значень (див. розділ «Особливі вказівки»).
Досвід постреєстраційного застосування:
Дапагліфлозин:
При постреєстраційному застосуванні були відзначені такі небажані реакції: висипання, кетоацидоз, гостра ниркова недостатність, уросепсис та пієлонефрит, некротизуючий фасції промежини (гангрена Фурньє). Достовірно оцінити причинно-наслідковий зв'язок і частоту небажаних реакцій неможливо, оскільки відомості були отримані у вигляді спонтанних повідомлень, а розмір популяції пацієнтів точно не був визначений.
особливі вказівкиЛактоацидоз:
При постреєстраційному застосуванні метформіну були відмічені випадки лактоацидозу, у тому числі з летальним кінцем. У цих випадках лактоацидоз мав прихований початок та супроводжувався неспецифічними симптомами, такими як нездужання, міалгія, біль у животі, дихальна недостатність та підвищена сонливість. При тяжкому ацидозі відзначалися гіпотермія, артеріальна гіпотензія та резистентні брадіаритмії. При лактоацидозі, пов'язаному з прийомом метформіну, було відзначено підвищену концентрацію лактату в крові (понад 5 ммоль/л), ацидоз з аніонним інтервалом (без наявності кетонурії та кетонемії) та збільшення співвідношення лактат/піруват; концентрація метформіну в плазмі зазвичай перевищувала 5 мкг/мл. Метформін зменшує утилізацію лактату в печінці, концентрація лактату в крові при цьому збільшується, що сприяє розвитку лактоацидозу, особливо у пацієнтів із факторами ризику. При підозрі на лактоацидоз у пацієнта, який приймає метформін, слід негайно розпочати проведення загальних підтримуючих заходів в умовах стаціонару та негайно припинити прийом препарату Сігдуо Лонг. При ймовірному або підтвердженому лактоацидозі на фоні прийому препарату Сігдуо Лонг® рекомендується негайно розпочати гемодіаліз для корекції ацидозу та виведення кумульованого метформіну (метформін виводиться при гемодіалізі, кліренс становить до 170 мл/хв) за умов гарної гемо. Гемодіаліз часто приводив до вирішення симптоматики та одужання. Слід інформувати пацієнтів та членів їхніх сімей про симптоми лактоацидозу, а також про необхідність припинити терапію препаратом Сігдуо Лонг і звернутися до лікаря при появі цих симптомів. При підозрі на лактоацидоз у пацієнта, який приймає метформін, слід негайно розпочати проведення загальних підтримуючих заходів в умовах стаціонару та негайно припинити прийом препарату Сігдуо Лонг. При ймовірному або підтвердженому лактоацидозі на фоні прийому препарату Сігдуо Лонг® рекомендується негайно розпочати гемодіаліз для корекції ацидозу та виведення кумульованого метформіну (метформін виводиться при гемодіалізі, кліренс становить до 170 мл/хв) за умов гарної гемо. Гемодіаліз часто приводив до вирішення симптоматики та одужання. Слід інформувати пацієнтів та членів їхніх сімей про симптоми лактоацидозу, а також про необхідність припинити терапію препаратом Сігдуо Лонг і звернутися до лікаря при появі цих симптомів. При підозрі на лактоацидоз у пацієнта, який приймає метформін, слід негайно розпочати проведення загальних підтримуючих заходів в умовах стаціонару та негайно припинити прийом препарату Сігдуо Лонг. При ймовірному або підтвердженому лактоацидозі на фоні прийому препарату Сігдуо Лонг® рекомендується негайно розпочати гемодіаліз для корекції ацидозу та виведення кумульованого метформіну (метформін виводиться при гемодіалізі, кліренс становить до 170 мл/хв) за умов гарної гемо. Гемодіаліз часто приводив до вирішення симптоматики та одужання. Слід інформувати пацієнтів та членів їхніх сімей про симптоми лактоацидозу, а також про необхідність припинити терапію препаратом Сігдуо Лонг і звернутися до лікаря при появі цих симптомів. слід негайно розпочати проведення загальних підтримуючих заходів в умовах стаціонару та негайно припинити прийом препарату Сігдуо Лонг. При ймовірному або підтвердженому лактоацидозі на фоні прийому препарату Сігдуо Лонг® рекомендується негайно розпочати гемодіаліз для корекції ацидозу та виведення кумульованого метформіну (метформін виводиться при гемодіалізі, кліренс становить до 170 мл/хв) за умов гарної гемо. Гемодіаліз часто приводив до вирішення симптоматики та одужання. Слід інформувати пацієнтів та членів їхніх сімей про симптоми лактоацидозу, а також про необхідність припинити терапію препаратом Сігдуо Лонг і звернутися до лікаря при появі цих симптомів. слід негайно розпочати проведення загальних підтримуючих заходів в умовах стаціонару та негайно припинити прийом препарату Сігдуо Лонг. При ймовірному або підтвердженому лактоацидозі на фоні прийому препарату Сігдуо Лонг® рекомендується негайно розпочати гемодіаліз для корекції ацидозу та виведення кумульованого метформіну (метформін виводиться при гемодіалізі, кліренс становить до 170 мл/хв) за умов гарної гемо. Гемодіаліз часто приводив до вирішення симптоматики та одужання. Слід інформувати пацієнтів та членів їхніх сімей про симптоми лактоацидозу, а також про необхідність припинити терапію препаратом Сігдуо Лонг і звернутися до лікаря при появі цих симптомів. При ймовірному або підтвердженому лактоацидозі на фоні прийому препарату Сігдуо Лонг® рекомендується негайно розпочати гемодіаліз для корекції ацидозу та виведення кумульованого метформіну (метформін виводиться при гемодіалізі, кліренс становить до 170 мл/хв) за умов гарної гемо. Гемодіаліз часто приводив до вирішення симптоматики та одужання. Слід інформувати пацієнтів та членів їхніх сімей про симптоми лактоацидозу, а також про необхідність припинити терапію препаратом Сігдуо Лонг і звернутися до лікаря при появі цих симптомів. При ймовірному або підтвердженому лактоацидозі на фоні прийому препарату Сігдуо Лонг® рекомендується негайно розпочати гемодіаліз для корекції ацидозу та виведення кумульованого метформіну (метформін виводиться при гемодіалізі, кліренс становить до 170 мл/хв) за умов гарної гемо. Гемодіаліз часто приводив до вирішення симптоматики та одужання. Слід інформувати пацієнтів та членів їхніх сімей про симптоми лактоацидозу, а також про необхідність припинити терапію препаратом Сігдуо Лонг і звернутися до лікаря при появі цих симптомів. кліренс становить до 170 мл/хв за умов хорошої гемодинаміки). Гемодіаліз часто приводив до вирішення симптоматики та одужання. Слід інформувати пацієнтів та членів їхніх сімей про симптоми лактоацидозу, а також про необхідність припинити терапію препаратом Сігдуо Лонг і звернутися до лікаря при появі цих симптомів. кліренс становить до 170 мл/хв за умов хорошої гемодинаміки). Гемодіаліз часто приводив до вирішення симптоматики та одужання. Слід інформувати пацієнтів та членів їхніх сімей про симптоми лактоацидозу, а також про необхідність припинити терапію препаратом Сігдуо Лонг і звернутися до лікаря при появі цих симптомів.
Далі за текстом наведено рекомендації щодо зниження ризику та корекції лактоацидозу у разі наявності відомих факторів ризику.
• Порушення функції нирок:
Лактоацидоз, пов'язаний із прийомом метформіну під час післяреєстраційного застосування, найчастіше виникав у пацієнтів із значним порушенням функції нирок. Метформін переважно виводиться нирками, тому зі збільшенням ступеня тяжкості порушення функції нирок підвищується ризик кумуляції метформіну та розвитку лактоацидозу. Рекомендації щодо оцінки функції нирок (див. розділи «Фармакокінетика» та «Спосіб застосування та дози»):
• До початку терапії препаратом Сігдуо Лонг слід визначити рСКФ;
• Препарат Сігдуо Лонг® протипоказаний пацієнтам з РСКФ стабільно менше 45 мл/хв/1,73 м2 (див. розділ «Протипоказання»);
• У всіх пацієнтів, які приймають препарат Сігдуо Лонг®, слід оцінювати рСКФ щонайменше щорічно. У пацієнтів із групи ризику порушення функції нирок (наприклад, у пацієнтів похилого віку) функцію нирок необхідно контролювати частіше.
• Взаємодія з іншими лікарськими препаратами:
Спільне застосування препарату Сігдуо Лонг з препаратами, які можуть впливати на функцію нирок, може призвести до значних гемодинамічних змін, викликати зміни кислотно-лужного балансу або сприяти кумуляції метформіну (наприклад, катіонні препарати) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»). ). Тому слід частіше контролювати стан таких пацієнтів.
• Пацієнти віком 65 років та старші:
Ризик лактоацидозу, пов'язаного з прийомом метформіну, збільшується з віком, оскільки ризик порушення функції печінки, нирок або серцевої недостатності у пацієнтів похилого віку вищий у порівнянні з пацієнтами молодшого віку. У пацієнтів похилого віку функцію нирок необхідно контролювати частіше (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
• Радіологічні дослідження із запровадженням контрастних речовин:
При проведенні радіологічних досліджень із внутрішньосудинним введенням йодовмісних контрастних речовин були виявлені випадки гострого порушення функції нирок та розвитку лактоацидозу у пацієнтів, які отримують метформін. Необхідно за 48 годин до виконання такої процедури призупинити терапію препаратом Сігдуо Лонг, визначити рСКФ через 48 годин після процедури та відновити прийом препарату тільки після підтвердження стабільної функції нирок.
• Хірургічні втручання та інші процедури:
Обмеження прийому їжі та рідини під час хірургічних або інших процедур може підвищити ризик зниження ОЦК, артеріальної гіпотензії та порушення функції нирок. Слід зупинити прийом препарату Сігдуо Лонг при обмеженні прийому їжі та рідини.
• Гіпоксія:
Декілька випадків лактоацидозу, пов'язаного з післяреєстраційним застосуванням метформіну, розвинулося на тлі гострої серцевої недостатності (особливо у поєднанні з гіпоперфузією та гіпоксемією). Судинний колапс (шок), гострий інфаркт міокарда, сепсис та інші стани, що характеризуються гіпоксемією, пов'язані з лактоацидозом і можуть викликати преренальну азотемію. При виникненні таких станів слід припинити прийом препарату Сігдуо Лонг.
• Надмірне вживання алкоголю:
Алкоголь посилює вплив метформіну на метаболізм лактату та може сприяти розвитку лактоацидозу. Пацієнтів слід інформувати про неприпустимість прийому великих доз алкоголю на фоні терапії препаратом Сігдуо Лонг.
• Порушення функції печінки:
Застосування метформіну пацієнтами з порушенням функції печінки в деяких випадках призводило до лактоацидозу, ймовірно через порушення утилізації лактату в печінці та підвищення його концентрації в крові. Тому препарат Сігдуо Лонг протипоказаний пацієнтам з порушенням функції печінки.
Артеріальна гіпотензія:
Дапагліфлозин сприяє зниженню ОЦК. Після початку терапії дапагліфлозин може виникати артеріальна гіпотензія з клінічними проявами, особливо у пацієнтів з порушенням функції нирок (рСКФ менше 60 мл/хв/1,73 м2), пацієнтів похилого віку та пацієнтів, які приймають «петлеві» діуретики. Перед призначенням препарату Сігдуо Лонг таким пацієнтам слід провести оцінку та корекцію ОЦК, а після початку терапії – проводити спостереження для виявлення симптомів артеріальної гіпотензії.
Кетоацидоз:
Є повідомлення про випадки кетоацидозу, серйозного та небезпечного для життя стану, що потребує термінової госпіталізації, у пацієнтів з цукровим діабетом 1 та 2 типу, які приймають інгібітори SGLT2, включаючи дапагліфлозин (див. розділ «Побічна дія»). Повідомлялося про випадки кетоацидозу з летальним кінцем у пацієнтів, які приймають дапагліфлозин. Препарат Сігдуо Лонг не показаний для лікування пацієнтів з цукровим діабетом 1 типу. При появі у пацієнта, який одержує препарат Сігдуо Лонг®, ознак та симптомів тяжкого метаболічного ацидозу, необхідно виключити кетоацидоз, незалежно від концентрації глюкози в крові, оскільки при кетоацидозі на фоні прийому препарату Сігдуо Лонг® концентрація глюкози в крові може бути меншою за 13,9 ммоль. / л. При підозрі на кетоацидоз слід припинити прийом препарату Сігдуо Лонг®, провести необхідне обстеження та призначити відповідне лікування. При лікуванні кетоацидозу застосовують препарати інсуліну, внутрішньовенне введення розчинів, у тому числі глюкози. У багатьох випадках при постреєстраційному застосуванні, особливо у пацієнтів з цукровим діабетом 1 типу, кетоацидоз не був вчасно діагностований, і лікування було розпочато із запізненням, оскільки концентрація глюкози в крові була нижчою за типову для кетоацидозу (часто нижче 13,9 ммоль/л). Перші ознаки та симптоми кетоацидозу відповідали дегідратації та тяжкому метаболічному ацидозу – нудота, блювання, біль у животі, загальне погане самопочуття та задишка. У багатьох, але не у всіх випадках, були виявлені фактори, що призводять до зниження дози інсуліну, гостре захворювання з лихоманкою, зниження калорійності раціону через захворювання або хірургічного втручання, недостатня секреція інсуліну через захворювання підшлункової залози (цукровий діабет 1 типу, панкреатит в анамнезі або хірургічне втручання на підшлункову залозу) або зловживання алкоголем. Перед початком застосування препарату Сігдуо Лонг® необхідно оцінити фактори ризику кетоацидозу, у тому числі, недостатнє вироблення інсуліну підшлунковою залозою, спричинене різними причинами, зниження калорійності раціону та зловживання алкоголем. При спостереженні за пацієнтами, які приймають препарат Сігдуо Лонг®, слід пам'ятати про можливість розвитку кетоацидозу та необхідність тимчасового припинення терапії при клінічних ситуаціях, що призводять до розвитку кетоацидозу (таких як тривале голодування через гостре захворювання або хірургічне втручання). панкреатит в анамнезі або хірургічне втручання на підшлункову залозу) або зловживання алкоголем. Перед початком застосування препарату Сігдуо Лонг® необхідно оцінити фактори ризику кетоацидозу, у тому числі, недостатнє вироблення інсуліну підшлунковою залозою, спричинене різними причинами, зниження калорійності раціону та зловживання алкоголем. При спостереженні за пацієнтами, які приймають препарат Сігдуо Лонг®, слід пам'ятати про можливість розвитку кетоацидозу та необхідність тимчасового припинення терапії при клінічних ситуаціях, що призводять до розвитку кетоацидозу (таких як тривале голодування через гостре захворювання або хірургічне втручання). панкреатит в анамнезі або хірургічне втручання на підшлункову залозу) або зловживання алкоголем. Перед початком застосування препарату Сігдуо Лонг® необхідно оцінити фактори ризику кетоацидозу, у тому числі, недостатнє вироблення інсуліну підшлунковою залозою, спричинене різними причинами, зниження калорійності раціону та зловживання алкоголем. При спостереженні за пацієнтами, які приймають препарат Сігдуо Лонг®, слід пам'ятати про можливість розвитку кетоацидозу та необхідність тимчасового припинення терапії при клінічних ситуаціях, що призводять до розвитку кетоацидозу (таких як тривале голодування через гостре захворювання або хірургічне втручання). Перед початком застосування препарату Сігдуо Лонг® необхідно оцінити фактори ризику кетоацидозу, у тому числі, недостатнє вироблення інсуліну підшлунковою залозою, спричинене різними причинами, зниження калорійності раціону та зловживання алкоголем. При спостереженні за пацієнтами, які приймають препарат Сігдуо Лонг®, слід пам'ятати про можливість розвитку кетоацидозу та необхідність тимчасового припинення терапії при клінічних ситуаціях, що призводять до розвитку кетоацидозу (таких як тривале голодування через гостре захворювання або хірургічне втручання). Перед початком застосування препарату Сігдуо Лонг® необхідно оцінити фактори ризику кетоацидозу, у тому числі, недостатнє вироблення інсуліну підшлунковою залозою, спричинене різними причинами, зниження калорійності раціону та зловживання алкоголем. При спостереженні за пацієнтами, які приймають препарат Сігдуо Лонг®, слід пам'ятати про можливість розвитку кетоацидозу та необхідність тимчасового припинення терапії при клінічних ситуаціях, що призводять до розвитку кетоацидозу (таких як тривале голодування через гостре захворювання або хірургічне втручання).
Гостра ниркова недостатність:
Дапагліфлозин сприяє зниженню ОЦК і може спричинити гостру ниркову недостатність. При постреєстраційному застосуванні дапагліфлозину були відмічені випадки гострої ниркової недостатності, які в деяких випадках потребували госпіталізації та діалізу. Підвищення концентрації креатиніну в сироватці крові та зниження рСКФ також можуть спостерігатися на фоні початку терапії дапагліфлозином. Пацієнти похилого віку та пацієнти з порушенням функції нирок можуть бути більш сприйнятливими до цих змін. До початку терапії дапагліфлозином слід оцінити можливі фактори ризику гострої ниркової недостатності, включаючи гіповолемію, хронічну ниркову недостатність, хронічну серцеву недостатність та застосування супутніх препаратів (діуретиків, інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту, блокаторів рецепторів ангіотензину II, нестероїдних протизапальних препаратів). При обмеженні прийому їжі та рідини (наприклад, при гострому захворюванні або голодуванні), втраті рідини (наприклад, при захворюванні шлунково-кишкового тракту або дії високих температур) слід передбачити тимчасове припинення терапії дапагліфлозином та спостереження за пацієнтом для виявлення можливих ознак та симптомів гострої недостатності. При розвитку гострої ниркової недостатності слід негайно відмінити прийом дапагліфлозину та розпочати відповідне лікування. Функцію нирок слід оцінити до початку прийому препарату Сігдуо Лонг і періодично – на фоні терапії. Препарат Сігдуо Лонг® протипоказаний пацієнтам з РСКФ стабільно менше 45 мл/хв/1,73 м2 (див. розділи «Протипоказання» та «Спосіб застосування та дози»). При обмеженні прийому їжі та рідини (наприклад, при гострому захворюванні або голодуванні), втраті рідини (наприклад, при захворюванні шлунково-кишкового тракту або дії високих температур) слід передбачити тимчасове припинення терапії дапагліфлозином та спостереження за пацієнтом для виявлення можливих ознак та симптомів гострої недостатності. При розвитку гострої ниркової недостатності слід негайно відмінити прийом дапагліфлозину та розпочати відповідне лікування. Функцію нирок слід оцінити до початку прийому препарату Сігдуо Лонг і періодично – на фоні терапії. Препарат Сігдуо Лонг® протипоказаний пацієнтам з РСКФ стабільно менше 45 мл/хв/1,73 м2 (див. розділи «Протипоказання» та «Спосіб застосування та дози»). При обмеженні прийому їжі та рідини (наприклад, при гострому захворюванні або голодуванні), втраті рідини (наприклад, при захворюванні шлунково-кишкового тракту або дії високих температур) слід передбачити тимчасове припинення терапії дапагліфлозином та спостереження за пацієнтом для виявлення можливих ознак та симптомів гострої недостатності. При розвитку гострої ниркової недостатності слід негайно відмінити прийом дапагліфлозину та розпочати відповідне лікування. Функцію нирок слід оцінити до початку прийому препарату Сігдуо Лонг і періодично – на фоні терапії. Препарат Сігдуо Лонг® протипоказаний пацієнтам з РСКФ стабільно менше 45 мл/хв/1,73 м2 (див. розділи «Протипоказання» та «Спосіб застосування та дози»). втрати рідини (наприклад, при захворюванні шлунково-кишкового тракту або дії високих температур) слід передбачити тимчасове припинення терапії дапагліфлозином та спостереження за пацієнтом для виявлення можливих ознак та симптомів гострої ниркової недостатності. При розвитку гострої ниркової недостатності слід негайно відмінити прийом дапагліфлозину та розпочати відповідне лікування. Функцію нирок слід оцінити до початку прийому препарату Сігдуо Лонг і періодично – на фоні терапії. Препарат Сігдуо Лонг® протипоказаний пацієнтам з РСКФ стабільно менше 45 мл/хв/1,73 м2 (див. розділи «Протипоказання» та «Спосіб застосування та дози»). втрати рідини (наприклад, при захворюванні шлунково-кишкового тракту або дії високих температур) слід передбачити тимчасове припинення терапії дапагліфлозином та спостереження за пацієнтом для виявлення можливих ознак та симптомів гострої ниркової недостатності. При розвитку гострої ниркової недостатності слід негайно відмінити прийом дапагліфлозину та розпочати відповідне лікування. Функцію нирок слід оцінити до початку прийому препарату Сігдуо Лонг і періодично – на фоні терапії. Препарат Сігдуо Лонг® протипоказаний пацієнтам з РСКФ стабільно менше 45 мл/хв/1,73 м2 (див. розділи «Протипоказання» та «Спосіб застосування та дози»). при захворюванні шлунково-кишкового тракту або дії високих температур) слід передбачити тимчасове припинення терапії дапагліфлозином та спостереження за пацієнтом для виявлення можливих ознак та симптомів гострої ниркової недостатності. При розвитку гострої ниркової недостатності слід негайно відмінити прийом дапагліфлозину та розпочати відповідне лікування. Функцію нирок слід оцінити до початку прийому препарату Сігдуо Лонг і періодично – на фоні терапії. Препарат Сігдуо Лонг® протипоказаний пацієнтам з РСКФ стабільно менше 45 мл/хв/1,73 м2 (див. розділи «Протипоказання» та «Спосіб застосування та дози»). при захворюванні шлунково-кишкового тракту або дії високих температур) слід передбачити тимчасове припинення терапії дапагліфлозином та спостереження за пацієнтом для виявлення можливих ознак та симптомів гострої ниркової недостатності. При розвитку гострої ниркової недостатності слід негайно відмінити прийом дапагліфлозину та розпочати відповідне лікування. Функцію нирок слід оцінити до початку прийому препарату Сігдуо Лонг і періодично – на фоні терапії. Препарат Сігдуо Лонг® протипоказаний пацієнтам з РСКФ стабільно менше 45 мл/хв/1,73 м2 (див. розділи «Протипоказання» та «Спосіб застосування та дози»). Функцію нирок слід оцінити до початку прийому препарату Сігдуо Лонг і періодично – на фоні терапії. Препарат Сігдуо Лонг® протипоказаний пацієнтам з РСКФ стабільно менше 45 мл/хв/1,73 м2 (див. розділи «Протипоказання» та «Спосіб застосування та дози»). Функцію нирок слід оцінити до початку прийому препарату Сігдуо Лонг і періодично – на фоні терапії. Препарат Сігдуо Лонг® протипоказаний пацієнтам з РСКФ стабільно менше 45 мл/хв/1,73 м2 (див. розділи «Протипоказання» та «Спосіб застосування та дози»).
Уросепсис та пієлонефрит:
При постреєстраційному застосуванні інгібіторів SGLT2, у тому числі дапагліфлозину, були відмічені випадки серйозних інфекцій сечовивідних шляхів, включаючи пієлонефрит та уросепсис, які вимагали госпіталізації. Терапія інгібіторами SGLT2 підвищує ризик інфекцій сечовивідних шляхів. Слід спостерігати за пацієнтами для виявлення ознак та симптомів інфекцій сечовивідних шляхів та, за необхідності, негайно розпочинати лікування (див. розділ «Побічна дія»).
Некротизуючий фасції промежини (гангрена Фурньє):
Повідомлялося про післяреєстраційні випадки некротизуючого фасції та промежини (гангрени Фурньє), рідкісного, але серйозного та загрозливого життя некротизуючої інфекції, що потребує невідкладного хірургічного втручання, у пацієнтів з цукровим діабетом, які отримують інгібітори SGLT2, включаючи. Випадки зареєстровані як у жінок, так і у чоловіків. Серйозні наслідки включали госпіталізацію, множинні хірургічні втручання та смерть. Пацієнтів, які приймають препарат Сігдуо Лонг®, слід обстежити на наявність некротизуючого фасціїту при появі у них болю або чутливості при дотику, еритеми або набряку в генітальній ділянці або області промежини, які супроводжуються лихоманкою або нездужанням. При підозрі на некротизуючий фасціїт слід негайно розпочати терапію антибіотиками широкого спектру та, за необхідності, провести хірургічну обробку. Слід припинити застосування Сигдуо Лонг, ретельно стежити за концентрацією глюкози в крові та призначити відповідне альтернативне лікування для контролю глікемії.
Концентрація вітаміну В12:
У контрольованих клінічних дослідженнях метформіну тривалістю 29 тижнів приблизно у 7% пацієнтів спостерігалося зниження у сироватці крові раніше нормальної концентрації вітаміну В12 до субнормальних значень без клінічних проявів. Таке зниження може супроводжуватися розвитком анемії, але концентрація швидко відновлюється після відміни метформіну або додаткового прийому вітаміну В12. У деяких пацієнтів (наприклад, у разі недостатнього надходження з їжею або порушення всмоктування вітаміну В12 та кальцію) існує схильність до зниження концентрації вітаміну В12 до субнормальних значень. У пацієнтів, які приймають препарат Сігдуо Лонг®, слід оцінювати гематологічні параметри щорічно та концентрацію вітаміну В12 кожні 2-3 роки та проводити лікування у разі відхилень (див. розділ «Побічна дія»).
Грибкові генітальні інфекції:
У пацієнтів, які отримують дапагліфлозин, може підвищуватись ризик грибкових генітальних інфекцій. Ризик генітальних інфекцій вищий у пацієнтів, у яких на початок прийому препарату відзначалися епізоди аналогічної інфекції (див. розділ «Побічна дія»). Слід контролювати стан пацієнтів для виявлення можливих симптомів та проводити відповідне лікування у разі такої інфекції.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами:
Дослідження щодо вивчення впливу препарату Сігдуо Лонг® на здатність до керування транспортними засобами та механізмами не проводилося.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 30°С. Зберігати у місцях, недоступних для дітей.
Спосіб застосування та дозиВсередину один раз на добу під час сніданку. Таблетки слід ковтати повністю, не розжовуючи, не подрібнюючи і не розламуючи.
Дозу слід підбирати індивідуально, враховуючи ефективність і переносимість терапії, що проводиться. Максимальна добова доза дапагліфлозину становить 10 мг, метформіну пролонгованої дії – 2000 мг.
Для зниження ризику госпіталізації серцевої недостатності рекомендована доза дапагліфлозину становить 10 мг один раз на добу.
Якщо препарат Сігдуо Лонг® був призначений пацієнтові, який приймає метформін пролонгованої дії у вечірній час, слід пропустити прийом останньої вечірньої дози метформіну пролонгованої дії напередодні прийому першої дози Сігдуо Лонг®.
До початку терапії препаратом Сігдуо Лонг і періодично на тлі терапії слід оцінювати функцію нирок.
Пацієнтам зі зниженим ОЦК необхідна корекція цього стану до початку терапії препаратом Сігдуо Лонг.
Неактивні інгредієнти препарату Сігдуо Лонг можуть виводитися через кишечник у вигляді м'якої, вологої маси, яка може зберігати форму прийнятої таблетки.
Порушення функції печінки:
У пацієнтів з порушенням функції печінки застосування метформіну може призводити до лактоацидозу. Тому препарат Сігдуо Лонг протипоказаний пацієнтам з порушенням функції печінки.
Порушення функції нирок:
Препарат Сігдуо Лонг протипоказаний пацієнтам з рСКФ стабільно менше 45 мл/хв/1,73 м2. Пацієнтам з РСКФ >45 мл/хв/1,73 м2 не потрібно коригувати дозу препарату.
Діти:
Безпека та ефективність препарату у пацієнтів віком до 18 років не вивчалися (див. розділ «Протипоказання»).
Літній вік:
У пацієнтів похилого віку не потрібно коригувати дозу препарату. Однак при виборі дози слід враховувати, що у цієї категорії пацієнтів вірогідніші порушення функції нирок та ризик зниження ОЦК. Рекомендується частіший контроль стану функції нирок у пацієнтів похилого віку.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Сигдуо Лонг таб 5 мг+1000 мг 60 шт производится компанией АСТРАЗЕНЕКА. Само производство расположено в стране США.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Сигдуо Лонг таб 5 мг+1000 мг 60 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Сигдуо Лонг таб 5 мг+1000 мг 60 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Сигдуо Лонг таб 10 мг+1000 мг 30 шт Сигдуо Лонг таб 10 мг+1000 мг 30 шт.
Пока нет комментариев