Сероквель таб п/об пленочной 200мг 60 шт
Сероквель таб п/об пленочной 200мг 60 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
Кветіапін фумарат 230,26 мг (еквівалентно 200,00 мг кветіапіну основи).
Довідкові речовини:
Повідон 20,00 мг, кальцію гідрофосфат 20,00 мг, мікрокристалічна целюлоза 146,14 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію 36,00 мг, лактози моногідрат 41,40 мг, магнію стеарат 6,20 мг; оболонка: гіпромелоза 7,81 мг, макрогол 400 1,56 мг, титану діоксид 3,13 мг.
Опис:
Кругла, двоопукла таблетка білого кольору, покрита плівковою оболонкою; з гравіюванням SEROQUEL 200 на одній стороні.
Форма випуску:
Пігулки, покриті плівковою оболонкою, по 25 мг, 100 мг та 200 мг.
По 10 таблеток в Ал/ПВХ блістері, по 6 блістерів у картонній пачці з інструкцією із застосування.
ПротипоказанняГіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату, у тому числі лактазна недостатність, глюкозо-галактозна мальабсорбція та непереносимість галактози.
Спільне застосування з інгібіторами цитохрому Р450, такими як протигрибкові препарати групи азолів, еритроміцин, кларитроміцин та нефазодон, а також інгібітори протеази ВІЛ (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії»).
Незважаючи на те, що ефективність та безпека препарату Сероквель у дітей та підлітків у віці 10-17 років вивчались у клінічних дослідженнях, застосування препарату Сероквель у пацієнтів віком до 18 років не показано.
З ОБЕРЕЖНІСТЮ: у пацієнтів з кардіоваскулярними та цереброваскулярними захворюваннями або іншими станами, що схильні до артеріальної гіпотензії, літній вік, печінкова недостатність, судомні напади в анамнезі, ризик розвитку інсульту та аспіраційної пневмонії.
Дозування200 мг
Показання до застосуванняДля лікування шизофренії.
Для лікування маніакальних епізодів у структурі біполярного розладу.
Для лікування депресивних епізодів від середнього до вираженого ступеня тяжкості у структурі біполярного розладу.
Препарат не показаний для профілактики маніакальних та депресивних епізодів.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиСлід бути обережними при комбінованому застосуванні кветіапіну з іншими препаратами, що впливають на центральну нервову систему, а також з алкоголем.
Слід бути обережними при сумісному застосуванні кветіапіну з іншими препаратами, що мають антихолінергічні (мускариноподібні) ефекти (див. розділ «Особливі вказівки»).
Ізофермент цитохрому Р450 (CYP) 3А4 є основним ізоферментом, який відповідає за метаболізм кветіапіну, що здійснюється через систему цитохрому Р450. У здорових добровольців спільне застосування кветіапіну (у дозі 25 мг) з кетоконазолом, інгібітором ізоферменту CYP3A4, призводило до збільшення площі під кривою «концентрація-час» (AUC) кветіапіну в 5-8 разів.
Тому спільне застосування кветіапіну та інгібіторів ізоферменту CYP3A4 протипоказане. Також не рекомендовано приймати кветіапін разом із грейпфрутовим соком.
У фармакокінетичному дослідженні з багаторазовим прийомом кветіапіну до або одночасно з прийомом карбамазепіну призводило до значного підвищення кліренсу кветіапіну і, відповідно, зменшення AUC в середньому на 13% порівняно з прийомом кветіапіну без карбамазепіну. У деяких пацієнтів зниження AUC було ще більш вираженим. Така взаємодія супроводжується зниженням концентрації кветіапіну в плазмі та може знижувати ефективність терапії препаратом Сероквель®. Спільне застосування препарату Сероквель з фенітоїном, іншим індуктором мікросомальних ферментів печінки супроводжувалося ще більш вираженим (приблизно на 450%) підвищенням кліренсу кветіапіну. Застосування препарату Сероквель пацієнтами, які отримують індуктори мікросомальних ферментів печінки, можливе лише в тому випадку, якщо очікувана користь від терапії препаратом Сероквель перевершує ризик, пов'язаний зі скасуванням препарату-індуктора мікросомальних ферментів печінки. Зміна дози препаратів-індукторів мікросомальних ферментів печінки має бути поступовим. При необхідності можливе їх заміщення препаратами, що не індукують мікросомальні ферменти печінки (наприклад, препаратами вальпроєвої кислоти).
Фармакокінетика кветіапіну істотно не змінювалася при одночасному застосуванні антидепресанту іміпраміну (інгібітор ізоферменту CYP2D6) або флуоксетину (інгібітор ізоферментів CYP3A4 та CYP2D6).
Фармакокінетика кветіапіну суттєво не змінюється при одночасному застосуванні з антипсихотичними лікарськими засобами рисперидоном або галоперидолом. Однак одночасний прийом препарату Сероквель та тіоридазину призводив до підвищення кліренсу кветіапіну приблизно на 70%.
Фармакокінетика кветіапіну суттєво не змінюється при одночасному застосуванні циметидину.
При одноразовому прийомі 2 мг лоразепаму на фоні прийому кветіапіну в дозі 250 мг двічі на добу кліренс лоразепаму знижується приблизно на 20%.
Фармакокінетика препаратів літію не змінюється при одночасному застосуванні препарату Сероквель. Не відзначено клінічно значущих змін фармакокінетики вальпроєвої кислоти та кветіапіну при сумісному застосуванні вальпроату семінару та препарату Сероквель® (кветіапіну).
Фармакокінетичні дослідження щодо вивчення взаємодії препарату Сероквель з препаратами, що застосовуються при серцево-судинних захворюваннях, не проводились.
Слід бути обережними при комбінованому застосуванні кветіапіну та препаратів, здатних викликати порушення електролітного балансу та подовження інтервалу QTc.
Кветіапін не спричиняв індукції мікросомальних ферментів печінки, що беруть участь у метаболізмі феназону.
У пацієнтів, які приймали кветіапін, були відзначені хибнопозитивні результати скринінг-тестів на виявлення метадону та трициклічних антидепресантів методом імуноферментного аналізу. Для підтвердження результатів скринінгу рекомендується проведення хроматографічного дослідження.
ПередозуванняПовідомлялося про смерть при прийомі 13,6 г кветіапіну у пацієнта, який брав участь у клінічному дослідженні, а також про смерть після прийому 6 г кветіапіну при постмаркетинговому вивченні препарату. У той же час описано випадок прийому кветіапіну в дозі, що перевищує 30 г, без летального результату.
Є повідомлення про вкрай поодинокі випадки передозування кветіапіну, що призводили до збільшення QTс інтервалу, смерті або коми.
У пацієнтів з тяжкими серцево-судинними захворюваннями в анамнезі ризик розвитку побічних ефектів при передозуванні може збільшуватись (див. розділ «Особливі вказівки»).
Симптоми, зазначені при передозуванні, в основному були наслідком посилення відомих фармакологічних ефектів препарату, таких як сонливість та седація, тахікардія, зниження артеріального тиску та антихолінергічні ефекти.
Лікування
Специфічних антидотів до кветіапіну немає. У випадках тяжкої інтоксикації слід пам'ятати про можливість передозування кількома лікарськими засобами. Рекомендується проводити заходи, спрямовані на підтримку функції дихання та серцево-судинної системи, забезпечення адекватної оксигенації та вентиляції. Опубліковано повідомлення про вирішення тяжких небажаних ефектів з боку центральної нервової системи, у тому числі коми, делірію та явного антихолінергічного синдрому, після внутрішньовенного введення фізостигміну (у дозі 1-2 мг) під постійним контролем ЕКГ.
У разі виникнення рефрактерної гіпотензії при передозуванні кветіапіну лікування слід здійснювати шляхом внутрішньовенного введення рідини та/або симпатоміметичних препаратів (не слід призначати епінефрин та дофамін, оскільки стимуляція бета-адренорецепторів може спричинити посилення гіпотензії на фоні блокади альфа-адренорецепторів).
Промивання шлунка (після інтубації, якщо пацієнт непритомний) та призначення активованого вугілля та проносних засобів може сприяти виведенню неабсорбованого кветіапіну, проте ефективність цих заходів не вивчена.
Пильне медичне спостереження має тривати до покращення стану пацієнта.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Антипсихотичний засіб (нейролептик).
Фармакодинаміка:
Механізм дії
Кветіапін є атиповим антипсихотичним препаратом. Кветіапін та його активний метаболіт N-дезалкілкветіапін (норкветіапін) взаємодіють із широким спектром нейтротрансмітерних рецепторів головного мозку. Кветіапін та N-дезалкілкветіапін виявляють високу спорідненість до 5НТ2-серотонінових рецепторів та D1- та D2-дофамінових рецепторів головного мозку. Антагонізм до зазначених рецепторів у поєднанні з більш високою селективністю до 5НТ2-серотонінових рецепторів, ніж до D2-дофамінових рецепторів, зумовлює клінічні антипсихотичні властивості препарату Сероквель і низьку частоту розвитку екстрапірамідних побічних ефектів. Кветіапін не має спорідненості до переносника норадреналіну і має низьку спорідненість до 5НТ1А-серотонінового рецептора, у той час як N-дезалкілкветіапін виявляє високу спорідненість до обох. Інгібування переносника норадреналіну та частковий агонізм щодо 5HT1A-серотонінових рецепторів, що виявляються N-дезалкілкветіапіном, можуть зумовлювати антидепресивну дію препарату Сероквель®. Кветіапін і N-дезалкілкветіапін мають високу спорідненість до гістамінових і альфа1-адренорецепторів і помірну спорідненість по відношенню до альфа2-адренорецепторів. Крім того, кветіапін не має або має низьку спорідненість до мускаринових рецепторів, у той час як N-дезалкілкветіапін виявляє помірну або високу спорідненість до кількох підтипів мускаринових рецепторів, з яким можуть бути пов'язані антихолінергічні (мускариноподібні) ефекти. Кветіапін і N-дезалкілкветіапін мають високу спорідненість до гістамінових і альфа1-адренорецепторів і помірну спорідненість по відношенню до альфа2-адренорецепторів. Крім того, кветіапін не має або має низьку спорідненість до мускаринових рецепторів, у той час як N-дезалкілкветіапін виявляє помірну або високу спорідненість до кількох підтипів мускаринових рецепторів, з яким можуть бути пов'язані антихолінергічні (мускариноподібні) ефекти. Кветіапін і N-дезалкілкветіапін мають високу спорідненість до гістамінових і альфа1-адренорецепторів і помірну спорідненість по відношенню до альфа2-адренорецепторів. Крім того, кветіапін не має або має низьку спорідненість до мускаринових рецепторів, у той час як N-дезалкілкветіапін виявляє помірну або високу спорідненість до кількох підтипів мускаринових рецепторів, з яким можуть бути пов'язані антихолінергічні (мускариноподібні) ефекти.
У стандартних тестах кветіапін виявляє антипсихотичну активність.
Питомий внесок метаболіту N-дезалкілкветіапіну у фармакологічну активність кветіапіну не встановлено.
Результати вивчення екстрапірамідних симптомів (ЕПС) у тварин виявили, що кветіапін викликає слабку каталепсію в дозах, що ефективно блокують D2-рецептори. Кветіапін викликає селективне зменшення активності мезолімбічних А10-дофамінергічних нейронів порівняно з А9-нігростріатними нейронами, залученими до моторної функції.
Ефективність
Препарат Сероквель® ефективний щодо як позитивних, так і негативних симптомів шизофренії.
Препарат Сероквель® ефективний як монотерапія при маніакальних епізодах від помірного до вираженого ступеня тяжкості. Дані про тривале застосування препарату Сероквель для профілактики подальших маніакальних та депресивних епізодів відсутні. Дані щодо застосування препарату Сероквель у комбінації з вальпроатом семінарію або препаратами літію при маніакальних епізодах від помірного до вираженого ступеня тяжкості обмежені, проте комбінована терапія, в цілому, добре переносилася. Крім того, препарат Сероквель у дозі 300 мг та 600 мг ефективний у хворих з біполярним розладом І та ІІ типу від помірного до вираженого ступеня тяжкості. При цьому ефективність препарату Сероквель при прийомі в дозі 300 мг та 600 мг на добу можна порівняти.
Препарат Сероквель ефективний у пацієнтів з шизофренією та манією при прийомі препарату 2 рази на добу, незважаючи на те, що період напіввиведення кветіапіну становить близько 7 годин.
Вплив кветіапіну на 5НТ2- та D2-рецептори триває до 12 годин після прийому препарату.
При прийомі препарату Сероквель з титруванням дози при шизофренії частота ЕПС та супутнього застосування м-холіноблокаторів була порівнянна з такою при прийомі плацебо. При призначенні препарату Сероквель у фіксованих дозах від 75 до 750 мг на добу. пацієнтам із шизофренією частота виникнення ЕПС та необхідність супутнього застосування м-холіноблокаторів не збільшувалися.
При застосуванні препарату Сероквель у дозах до 800 мг на добу. для лікування маніакальних епізодів від помірного до вираженого ступеня тяжкості як у вигляді монотерапії, так і в комбінації з препаратами літію або вальпроатом семінарію, частота ЕПС та супутнього застосування м-холіноблокаторів була порівнянна з такою при прийомі плацебо.
Фармакокінетика:
При пероральному застосуванні кветіапін добре всмоктується із шлунково-кишкового тракту та активно метаболізується у печінці.
Їда істотно не впливає на біодоступність кветіапіну. Приблизно 83% кветіапіну пов'язують із білками плазми.
Рівноважна молярна концентрація активного метаболіту N-дезалкіл кветіапіну становить 35% від такої кветіапіну. Період напіввиведення кветіапіну та N-дезалкіл кветіапіну становить близько 7 та 12 годин, відповідно. Фармакокінетика кветіапіну та N-дезалкіл кветіапіну лінійна, відмінностей фармакокінетичних показників у чоловіків та жінок не спостерігається.
Середній кліренс кветіапіну у пацієнтів похилого віку на 30-50% менше, ніж у пацієнтів віком від 18 до 65 років.
Середній плазмовий кліренс кветіапіну знижується приблизно на 25% у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв/1,73м2), але індивідуальні показники кліренсу знаходяться в межах значень, виявлених у здорових добровольців. У пацієнтів із печінковою недостатністю (компенсований алкогольний цироз) середній плазмовий кліренс кветіапіну знижений приблизно на 25%. Оскільки кветіапін інтенсивно метаболізується у печінці, у пацієнтів із печінковою недостатністю можливе підвищення плазмової концентрації кветіапіну, що потребує коригування дози.
У середньому менше 5% молярної дози фракції вільного кветіапіну та N-дезалкіл кветіапіну плазми виводяться із сечею. Приблизно 73% кветіапіну виводиться із сечею та 21% з фекаліями. Менше 5% кветіапіну не піддається метаболізму і виводиться у незміненому вигляді нирками або з фекаліями.
Встановлено, що CYP3A4 є ключовим ізоферментом метаболізму кветіапіну, опосередкованого цитохромом Р450. N-дезалкіл кветіапін утворюється за участю ізоферменту CYP3A4.
Кветіапін і деякі його метаболіти (включаючи N-дезалкіл кветіапін) мають слабку інгібуючу активність по відношенню до ізоферментів цитохрому Р450 1А2, 2С9, 2С19, 2D6 і 3А4, але тільки при концентрації, в 5-50 ефективне дозування 300-800 мг на добу.
На основі результатів in vitro не слід очікувати, що одночасне призначення кветіапіну з іншими препаратами призведе до клінічно вираженого інгібування метаболізму інших лікарських засобів, опосередкованого цитохромом P450.
Вагітність та годування груддюБезпека та ефективність кветіапіну у вагітних жінок не встановлені. Тому під час вагітності кветіапін можна застосовувати лише тоді, коли очікувана користь для жінки виправдовує потенційний ризик для плода.
При застосуванні антипсихотичних препаратів, у тому числі кветіапіну, у третьому триместрі вагітності у новонароджених з'являється ризик розвитку побічних реакцій різного ступеня вираженості та тривалості, включаючи ЕПС та/або синдром відміни. Повідомлялося про збудження, гіпертонію, гіпотонію, тремор, сонливість, респіраторний дистрес-синдром або порушення годівлі. У зв'язку з цим слід ретельно спостерігати стан новонароджених.
Опубліковано повідомлення про екскрецію кветіапіну з грудним молоком, проте ступінь екскреції не встановлено. Жінкам необхідно рекомендувати уникати грудного годування під час прийому кветіапіну.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаНайчастіші побічні ефекти кветіапіну (>10%) – сонливість, запаморочення, сухість у роті, синдром «скасування», підвищення концентрації тригліцеридів, підвищення концентрації загального холестерину (головним чином, холестерину ліпопротеїдів низької щільності – ЛПНЩ), зниження концентрації холестерину (ЛПЗЗ), збільшення маси тіла, зниження концентрації гемоглобіну та екстрапірамідні симптоми.
Частота побічних реакцій наведена у вигляді наступної градації: дуже часто (>1/10); часто (>1/100, <1/10); нечасто (>1/1000, <1/100); рідко (>1/10000, <1/1000); дуже рідко (<1/10000), неуточнена частота.
Дуже часто (>1/10) З боку центральної нервової системи: запаморочення1,4,17, сонливість2,17, головний біль, екстрапірамідні симптоми1,13 З боку шлунково-кишкового тракту: сухість у роті Зміни лабораторних та інструментальних показників: підвищення концентрації
тригліцеридів1 ,11, загального холестерину (головним чином, холестерину ЛПНЩ)1,12, зниження концентрації холестерину ЛПВЩ1,18, збільшення маси тіла9, зниження концентрації гемоглобіну23 Часто (>1/100, <1/10) З боку системи кровотворення: лейкопенія1, 2 З боку центральної нервової системи: дизартрія, незвичайні та кошмарні сновидіння, підвищення апетиту.
З боку серцево-судинної системи: тахікардія1,4, серцебиття19, ортостатична гіпотензія1,4,17 З боку органу зору: нечіткість зору З боку дихальної системи:
задишка19 З боку шлунково-кишкового тракту: запор, диспепсія, блювання21 Загальні розлади: незначно , дратівливість, периферичні набряки, лихоманка
Зміни лабораторних та інструментальних показників: підвищення активності АЛТ3, підвищення активності ГГТ3, зниження кількості нейтрофілів1,22, підвищення кількості еозинофілів24, гіперглікемія1,7, підвищення концентрації пролактину в сироватці крові16, зниження концентрації загального та вільного Т420, зниження концентрації Нечасто (>1/1000, <1/100) З боку серцево-судинної системи: брадикардія26 З боку імунної системи: реакції гіперчутливості
З боку центральної нервової системи: судоми1, синдром неспокійних ніг, пізня дискінезія1, непритомність1,4,17 З боку дихальної системи: риніт
З боку шлунково-кишкового тракту: дисфагія1,8 З боку нирок та сечовивідних шляхів: затримка сечі
Зміни лабораторних та інструментальних показників: підвищення активності АСТ3, тромбоцитопенія14, подовження інтервалу QT1,13, зниження концентрації вільного Т320 Рідко (>1/10000, <1/1000) З боку печінки та жовчовивідних шляхів: жовтяниця6
Загальні розлади: злоякісний нейролептичний синдром1, гіпотермія
Зміни лабораторних та інструментальних показників: підвищення активності креатинфосфокінази15, агранулоцитоз27 З боку центральної нервової системи: сомнамбулізм та схожі явища
З боку шлунково-кишкового тракту: непрохідність
Дуже рідко (<1/10000) З боку імунної системи: анафілактичні реакції6 Метаболічні порушення: цукровий діабет1,5,6 З боку печінки та жовчовивідних шляхів: гепатит (з жовтяницею або без жовтяниці)6 З боку шкіри та підшкірних тканин: ангіоневротичний отек синдром Стівенса-Джонсона6 Неуточненої частоти
З боку системи кровотворення: нейтропенія1 Загальні розлади: синдром «скасування» у новонароджених28 1. Див. розділ «Особливі вказівки». 2. Сонливість зазвичай виникає протягом перших 2 тижнів після початку терапії і, як правило, дозволяється на тлі прийому кветіапіну. 3. Можливе безсимптомне підвищення (>3 рази від верхньої межі норми при вимірюванні в будь-який час) активності аспартатамінотрансферази (АСТ), аланінамінотрансферази (АЛТ) і гамма-глутамілтранспептидази (ГГТ) у сироватці крові, як правило, оборотне на тлі продовжується. 4. Як і інші антипсихотичні препарати з альфа 1-адреноблокуючою дією, кветіапін часто спричиняє ортостатичну гіпотензію, що супроводжується запамороченням, тахікардією, у деяких випадках – непритомністю, особливо на початку терапії (див. розділ «Особливі вказівки»). 5. Відзначено дуже поодинокі випадки декомпенсації цукрового діабету. 6. Оцінка частоти даного побічного ефекту проводилася виходячи з результатів постмаркетингового спостереження. 7. Підвищення концентрації глюкози крові натще > 126 мг/дл (> 7,0 ммоль/л) або глюкози крові після прийому їжі > 200 мг/дл (> 11,1 ммоль/л) хоча б за одноразового визначення. 8. Більш висока частота дисфагії на тлі кветіапіну в порівнянні з плацебо була відзначена лише у пацієнтів з депресією у структурі біполярного розладу. 9. Підвищення вихідної маси тіла щонайменше ніж 7%. В основному виникає на початку терапії у дорослих. 10. При вивченні синдрому «скасування» у короткострокових плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях кветіапіну в режимі монотерапії були відзначені такі симптоми: безсоння, нудота, головний біль, діарея, блювання, запаморочення та дратівливість. Частота синдрому «скасування» суттєво знижувалася через 1 тиждень після припинення прийому препарату. 11. Підвищення концентрації тригліцеридів > 200 мг/дл (> 2258 ммоль/л) у пацієнтів > 18 років або > 150 мг/дл (> 1694 ммоль/л) у пацієнтів < 18 років, хоча б при одноразовому визначенні. 12. Підвищення концентрації загального холестерину > 240 мг/дл (> 6,2064 ммоль/л) у пацієнтів > 18 років або > 200 мг/дл (> 5,172 ммоль/л) у пацієнтів < 18 років, хоча б за одноразового визначення. 13. Див. далі у тексті Інструкції. 14. Зниження кількості тромбоцитів < 100 х 10 (9 ступеня)/л, хоча б при одноразовому визначенні. 15. Без зв'язку із злоякісним нейролептичним синдромом. За даними клінічних досліджень. 16. Підвищення концентрації пролактину у пацієнтів > 18 років: > 20 мкг/л (> 869,56 пмоль/л) у чоловіків; >30 мкг/л (> 1304,34 пмоль/л) в жінок. 17. Може спричинити падіння. 18. Зниження концентрації холестерину ЛПВЩ < 40 мг/дл (< 1,03 ммоль/л) у чоловіків та < 50 мг/дл (< 1,29 ммоль/л) у жінок. 19. Дані явища часто спостерігалися на фоні тахікардії, запаморочення, ортостатичної гіпотензії та/або супутньої патології серцево-судинної або дихальної системи. 20. На підставі потенційно клінічно значимих відхилень від нормального вихідного рівня, зазначених у всіх клінічних дослідженнях. Зміни концентрації загального Т4, вільного Т4, загального Т3, вільного Т3 до значень < 80% нижньої межі норми (пмоль/л) при вимірі в будь-який час. Зміна концентрації ТТГ > 5 мМЕд/л під час вимірювання у час. 21. На підставі підвищеної частоти виникнення блювання у пацієнтів похилого віку (вік > 65 років). 22. У короткострокових клінічних дослідженнях монотерапії кветіапіном у пацієнтів з кількістю нейтрофілів до початку терапії >1,5 х 10 (9 ступеня)/л випадки нейтропенії (кількість нейтрофілів <1,5 х 10 (9 ступеня)) відзначені у 1, 9% пацієнтів у групі кветіапіну проти 1,5% у групі плацебо. Зниження кількості нейтрофілів >0,5, але < 1,0 х 10 (9 ступеня)/л відзначалося з частотою 0,2% у групі кветіапіну і плацебо. Зниження кількості нейтрофілів <0,5)/л хоча б при одноразовому визначенні відмічено у 0,21% пацієнтів у групі кветіапіну проти 0% у групі плацебо. 23. Зниження концентрації гемоглобіну < 13 г/дл у чоловіків та < 12 г/дл у жінок, хоча б при одноразовому визначенні спостерігалося у 11% пацієнтів на фоні прийому кветіапіну у всіх клінічних дослідженнях, включаючи тривалу терапію. У короткострокових плацебо-контрольованих дослідженнях зниження концентрації гемоглобіну < 13 г/дл у чоловіків та < 12 г/дл у жінок, хоча б при одноразовому визначенні, відзначалося у 8,3% пацієнтів у групі кветіапіну порівняно з 6,2% у групі плацебо. 24. На підставі потенційно клінічно значущих відхилень від нормального рівня, зазначених у всіх клінічних дослідженнях. Підвищення кількості еозинофілів >1х 10 (9 ступеня)/л при вимірі у час. 25. На підставі потенційно клінічно значущих відхилень від нормального рівня, зазначених у всіх клінічних дослідженнях. Зниження кількості лейкоцитів <3 х 10 (9 ступеня)/л при вимірі в будь-який час. 26. Може розвинутись у момент або невдовзі після початку терапії та супроводжуватися гіпотензією та/або непритомністю. Частота встановлена на підставі повідомлень про розвиток брадикардії та пов'язаних небажаних явищ у всіх клінічних дослідженнях кветіапіну. 27. На підставі оцінки частоти у пацієнтів, які брали участь у всіх клінічних дослідженнях кветіапіну, у яких відзначалася важка нейтропенія (<0,5х10 (9 ступеня)/л) у поєднанні з інфекціями. 28. Див. розділ «Вагітність та лактація». які брали участь у всіх клінічних дослідженнях кветіапіну, у яких відзначалася важка нейтропенія (<0,5 х 10 (9 ступеня)/л) у поєднанні з інфекціями. 28. Див. розділ «Вагітність та лактація». які брали участь у всіх клінічних дослідженнях кветіапіну, у яких відзначалася важка нейтропенія (<0,5 х 10 (9 ступеня)/л) у поєднанні з інфекціями. 28. Див. розділ «Вагітність та лактація».
Подовження інтервалу QT, шлуночкова аритмія, раптова смерть, зупинка серця та двонаправлена шлуночкова тахікардія вважаються побічними ефектами, властивими нейролептикам.
Частота ЕПС у короткострокових клінічних дослідженнях у дорослих пацієнтів з шизофренією та манією у структурі біполярного розладу була порівнянна у групі кветіапіну та плацебо (пацієнти з шизофренією: 7,8% у групі кветіапіну та 8,0% у групі : 11,2% у групі кветіапіну та 11,4% у групі плацебо).
Частота ЕПС у короткострокових клінічних дослідженнях у дорослих пацієнтів із депресією у структурі біполярного розладу у групі кветіапіну склала 8,9%, у групі плацебо – 3,8%. При цьому частота окремих симптомів ЕПС (таких як акатізія, екстрапірамідні розлади, тремор, дискінезія, дистонія, занепокоєння, мимовільні скорочення м'язів, психомоторне збудження та м'язова ригідність), як правило, була низькою і не перевищувала 4% у кожній з терапевтичних груп. У довгострокових клінічних дослідженнях кветіапіну при шизофренії та біполярному розладі у дорослих пацієнтів частота ЕПС була порівнянна у групах кветіапіну та плацебо.
На тлі терапії кветіапіном може спостерігатися дозозалежне зниження концентрації гормонів щитовидної залози. Частота потенційно клінічно значущих змін концентрації гормонів щитовидної залози у короткострокових клінічних дослідженнях для загального Т4 склала 3,4% у групі кветіапіну та 0,6% у групі плацебо; для вільного Т4 – 0,7% у групі кветіапіну проти 0,1% у групі плацебо; для загального Т3 – 0,54% у групі кветіапіну проти 0,0% у групі плацебо; для вільного Т3 – 0,2% у групі кветіапіну проти 0,0% у групі плацебо. Зміна концентрації ТТГ відзначена з частотою 3,2% у групі кветіапіну та 2,7% у групі плацебо. У короткострокових клінічних дослідженнях монотерапії частота потенційно клінічно значущих змін концентрації Т3 та ТТГ склала 0,0% у групі кветіапіну та плацебо; для Т4 і ТТГ склала 0, 1% у групі кветіапіну проти 0,0% у групі плацебо. Ці зміни, як правило, не пов'язані з клінічно вираженим гіпотиреозом.
Максимальне зниження загального та вільного Т4 зареєстровано на 6-му тижні терапії кветіапіном, без подальшого зниження концентрації гормонів при тривалому лікуванні. Практично у всіх випадках концентрація загального та вільного Т4 поверталася до початкового рівня після припинення терапії кветіапіном незалежно від тривалості лікування. Концентрація тіроксинзв'язуючого глобуліну (ТСГ) при вимірюванні у 8 пацієнтів залишалася незмінною.
особливі вказівкиДіти та підлітки (віком від 10 до 17 років) Препарат Сероквель® не показаний для застосування у дітей та підлітків віком до 18 років у зв'язку з недостатністю даних щодо застосування у цій віковій групі. За результатами клінічних досліджень кветіапіну деякі побічні ефекти (підвищення апетиту, підвищення концентрації пролактину в сироватці крові, блювання, нежить і непритомність) у дітей та підлітків спостерігали з більшою частотою, ніж у дорослих пацієнтів. Деякі побічні ефекти (ЕПС) у дітей та підлітків можуть мати різні наслідки порівняно з дорослими пацієнтами. Також відмічено підвищення артеріального тиску, яке не спостерігалося у дорослих пацієнтів. У дітей та підлітків також спостерігали зміну функції щитовидної залози.
Вплив на зростання, статевий дозрівання, розумовий розвиток та поведінкові реакції при тривалому застосуванні (понад 26 тижнів) кветіапіну не вивчався.
У плацебо-контрольованих дослідженнях у дітей та підлітків з шизофренією та манією у структурі біполярного розладу частота розвитку ЕПС була вищою при застосуванні кветіапіну порівняно з плацебо.
Суїцид/суїцидальні думки або клінічне погіршення
Депресія при біполярному розладі пов'язана з підвищеним ризиком виникнення суїцидальних думок, самоушкодження та суїциду (подій, пов'язаних із суїцидом). Цей ризик зберігається до настання вираженої ремісії. Зважаючи на те, що до поліпшення стану пацієнта з початку лікування може пройти кілька тижнів або більше, пацієнти повинні перебувати під пильним медичним наглядом до настання поліпшення. За даними загальноприйнятого клінічного досвіду ризик суїциду може підвищитися на ранніх стадіях настання ремісії. Слід попереджати пацієнтів (особливо належать до групи підвищеного ризику суїциду) та їхніх піклувальників про необхідність контролю клінічної погіршення, суїцидальної поведінки чи думок, незвичайної зміни у поведінці та необхідності негайно звернутися до лікаря у разі їх появи.
За даними клінічних досліджень у пацієнтів з депресією при біполярному розладі ризик розвитку подій, пов'язаних із суїцидом, становив 3,0% (7/233) для кветіапіну та 0% (0/120) для плацебо у пацієнтів віком 18-24 років; 1,8% (19/1616) для кветіапіну та 1,8% (11/622) для плацебо для пацієнтів віком від 25 років.
Інші психічні розлади, для терапії яких призначається кветіапін, також пов'язані з підвищеним ризиком подій, пов'язаних із суїцидом. Крім того, такі стани можуть бути коморбідними з депресивним епізодом. Таким чином, запобіжні заходи, що застосовуються при терапії пацієнтів з депресивним епізодом, повинні вживатися і при лікуванні пацієнтів з іншими психічними розладами.
При різкому припиненні терапії кветіапіном слід враховувати потенційний ризик розвитку подій, пов'язаних із суїцидом.
Пацієнти з суїцидальними подіями в анамнезі, а також пацієнти, які чітко висловлюють суїцидальні думки перед початком терапії, належать до групи підвищеного ризику суїцидальних намірів та суїцидальних спроб і повинні ретельно спостерігатися в процесі лікування. Проведений FDA (Адміністрація з харчових продуктів та лікарських засобів, США) метааналіз плацебо-контрольованих досліджень антидепресантів, що узагальнює дані приблизно 4400 дітей та підлітків та 7700 дорослих пацієнтів з психічними розладами, виявив підвищений ризик суїцидальної поведінки на тлі антидепресантів у порівнянні з антидепресантами. підлітків та дорослих пацієнтів віком до 25 років. Цей метааналіз не включає дослідження, де використовувався кветіапін (див. розділ «Фармакодинаміка»).
За даними короткочасних плацебо-контрольованих досліджень за всіма показаннями та у всіх вікових групах частота подій, пов'язаних із суїцидом, склала 0,8% як для кветіапіну (76/9327), так і для плацебо (37/4845).
У цих дослідженнях у пацієнтів з шизофренією ризик розвитку подій, пов'язаних із суїцидом, становив 1,4% (3/212) для кветіапіну та 1,6% (1/62) для плацебо у пацієнтів віком 18-24 років; 0,8% (13/1663) для кветіапіну та 1,1% (5/463) для плацебо у пацієнтів віком від 25 років; 1,4% (2/147) для кветіапіну та 1,3% (1/75) для плацебо у пацієнтів віком до 18 років.
У пацієнтів з манією при біполярному розладі ризик розвитку подій, пов'язаних із суїцидом, становив 0% (0/60) для кветіапіну та 0% (0/58) для плацебо у пацієнтів віком 18-24 роки; 1,2% (6/496) для кветіапіну та 1,2% (6/503) для плацебо у пацієнтів віком від 25 років; 1,0% (2/193) для кветіапіну та 0% (0/90) для плацебо у пацієнтів віком до 18 років.
Сонливість
Під час терапії препаратом Сероквель може відзначатися сонливість та пов'язані з нею симптоми, наприклад, седація (див. розділ «Побічна дія»). У клінічних дослідженнях за участю пацієнтів з депресією у структурі біполярного розладу сонливість, як правило, розвивалася протягом перших трьох днів терапії. Виразність цього побічного ефекту, переважно, була незначною чи помірною. При розвитку вираженої сонливості пацієнтам з депресією у структурі біполярного розладу можуть знадобитися частіші візити до лікаря протягом 2 тижнів з моменту виникнення сонливості або до зменшення симптомів. У деяких випадках може бути потрібне припинення терапії препаратом Сероквель®.
Пацієнти із серцево-судинними захворюваннями
Слід бути обережними при призначенні кветіапіну пацієнтам із серцево-судинними та цереброваскулярними захворюваннями, та іншими станами, що привертають до гіпотензії. На тлі терапії кветіапіном може виникати ортостатична гіпотензія, особливо під час титрування дози на початку терапії. Ортостатична гіпотензія та пов'язане з нею запаморочення можуть підвищувати ризик випадкової травми (падіння), особливо у пацієнтів похилого віку. Пацієнтам слід бути обережними, поки вони не адаптуються до цих потенційних побічних ефектів. При виникненні ортостатичної гіпотензії може знадобитися зниження дози або повільніше її титрування.
Синдром апное уві сні
У пацієнтів, які приймали кветіапін, було відзначено синдром апное уві сні. Слід бути обережними при призначенні кветіапіну пацієнтам, які отримують препарати, що мають пригнічуючу дію на центральну нервову систему, а також пацієнтам з факторами ризику апное уві сні (наприклад, надмірна маса тіла/ожиріння, чоловіча стать) або з апное уві сні в анамнезі.
Судорожні напади
Не виявлено відмінностей у частоті розвитку судом у пацієнтів, які приймали кветіапін чи плацебо. Однак, як і при терапії іншими антипсихотичними лікарськими засобами, рекомендується бути обережним при лікуванні пацієнтів з наявністю судомних нападів в анамнезі (див. розділ «Побічна дія»).
Екстрапірамідні симптоми
Відмічено збільшення частоти виникнення ЕПС у пацієнтів з депресією у структурі біполярного розладу при прийомі кветіапіну з приводу депресивних епізодів у порівнянні з плацебо (див. розділ «Побічна дія»).
На тлі прийому кветіапіну може виникати акатизія, яка характеризується неприємним почуттям рухового занепокоєння та потребою рухатися, і проявляється нездатністю пацієнта сидіти чи стояти без руху. При виникненні таких симптомів не слід збільшувати дозу кветіапіну.
Пізня дискінезія
У разі розвитку симптомів пізньої дискінезії рекомендується знизити дозу препарату або поступово відмінити його (див. розділ «Побічна дія»). Симптоми пізньої дискінезії можуть посилюватись або навіть виникати після припинення прийому препарату.
Злоякісний нейролептичний синдром
На тлі прийому антипсихотичних препаратів, у тому числі кветіапіну, може розвиватися злоякісний нейролептичний синдром (див. розділ «Побічна дія»). Клінічні прояви синдрому включають гіпертермію, змінений ментальний статус, м'язову ригідність, лабільність вегетативної нервової системи, збільшення активності креатинфосфокінази. У таких випадках необхідно відмінити кветіапін та провести відповідне лікування.
Тяжка нейтропенія та агранулоцитоз
У короткострокових плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях монотерапії кветіапіном нечасто відзначалися випадки тяжкої нейтропенії (кількість нейтрофілів <0,5 х 10 (9 ступеня)/л) без інфекції. Повідомлялося про розвиток агранулоцитозу (важкої нейтропенії, що асоціювалася з інфекціями) у пацієнтів, які отримували кветіапін у рамках клінічних досліджень (рідко), а також при постмаркетинговому застосуванні (у тому числі з летальним кінцем). Більшість цих випадків тяжкої нейтропенії виникало через кілька місяців після початку терапії кветіапіном. Не виявлено дозозалежного ефекту. Лейкопенія та/або нейтропенія дозволялася після припинення терапії кветіапіном. Можливим фактором ризику для виникнення нейтропенії є попередня знижена кількість лейкоцитів та випадки лікарсько індукованої нейтропенії в анамнезі.
Розвиток агранулоцитозу спостерігався і у пацієнтів без факторів ризику. Необхідно враховувати можливість розвитку нейтропенії у пацієнтів з інфекцією, особливо у разі відсутності очевидних факторів, або у пацієнтів з незрозумілою лихоманкою; ці випадки повинні вестись відповідно до клінічних рекомендацій.
У пацієнтів з кількістю нейтрофілів <1,0 х 10 (9 ступеня)/л прийом кветіапіну слід припинити. Пацієнта необхідно спостерігати для виявлення можливих симптомів інфекції та контролювати рівень нейтрофілів (до перевищення рівня 1,5 х 10 (9 ступеня)/л).
Взаємодія з іншими лікарськими засобами
Також див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії».
Застосування кветіапіну в комбінації з потужними індукторами мікросомальних ферментів печінки, такими як карбамазепін та фенітоїн, сприяє зниженню концентрації кветіапіну в плазмі та може зменшувати ефективність терапії препаратом Сероквель®.
Призначення препарату Сероквель пацієнтам, які отримують індуктори мікросомальних ферментів печінки, можливе лише в тому випадку, якщо очікувана користь від терапії препаратом Сероквель перевершує ризик, пов'язаний зі скасуванням препарату-індуктора мікросомальних ферментів печінки. Зміна дози препаратів-індукторів мікросомальних ферментів печінки має бути поступовим. При необхідності можливе їх заміщення препаратами, що не індукують мікросомальні ферменти печінки (наприклад, препарати вальпроєвої кислоти).
Гіперглікемія
На тлі прийому кветіапіну можливий розвиток гіперглікемії або загострення цукрового діабету (у ряді випадків – з розвитком кетоацидозу або коми, у тому числі з летальним кінцем), у пацієнтів з цукровим діабетом в анамнезі. Рекомендується спостереження за пацієнтами, які отримують кветіапін та інші нейролептики, для виявлення можливих симптомів гіперглікемії, таких як поліурія (збільшення кількості сечі), полідипсія (патологічно посилена спрага), поліфагія (підвищений апетит) та слабкість. Також рекомендується спостереження за пацієнтами з цукровим діабетом та пацієнтами з факторами ризику розвитку цукрового діабету для виявлення можливого погіршення контролю за глікемією (див. розділ «Побічна дія»). Слід регулярно контролювати масу тіла.
Вміст ліпідів
На тлі прийому кветіапіну можливе підвищення концентрації тригліцеридів, холестерину та ЛПНЩ, а також зниження концентрації ЛПЗЩ (див. розділ «Побічна дія»).
Метаболічні порушення
Збільшення маси тіла, підвищення концентрації глюкози та ліпідів у крові у деяких пацієнтів можуть призвести до погіршення метаболічного профілю, що потребує відповідного спостереження.
Подовження інтервалу QT Не виявлено взаємозв'язку між прийомом кветіапіну та стійким підвищенням абсолютної величини інтервалу QT. Однак подовження інтервалу QT зазначалося при передозуванні препарату (див. розділ «Передозування»). Слід бути обережними при призначенні кветіапіну, як і інших антипсихотичних препаратів, пацієнтам з серцево-судинними захворюваннями і подовженням інтервалу QT, що раніше відзначалося. Також необхідно бути обережними при призначенні кветіапіну одночасно з препаратами, що подовжують інтервал QTс, іншими нейролептиками, особливо у осіб похилого віку, у пацієнтів з синдромом вродженого подовження інтервалу QT, хронічною серцевою недостатністю, гіпертрофією міокарда, гіпокаліємією або гіпомагніємією (г.д.). іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії»).
Кардіоміопатія та міокардит
Під час клінічних досліджень та постмаркетингового застосування були відмічені випадки розвитку кардіоміопатії та міокардиту, проте причинний зв'язок із прийомом препарату не встановлений. Слід оцінити доцільність терапії кветіапіном у пацієнтів із підозрою на кардіоміопатію чи міокардит.
Гострі реакції, пов'язані зі скасуванням препарату
При різкій відміні кветіапіну можуть спостерігатися наступні гострі реакції (синдром «скасування») – нудота, блювання, безсоння, головний біль, запаморочення та дратівливість. Тому відміну препарату рекомендується проводити поступово протягом як мінімум одного або двох тижнів.
Неправильне застосування та зловживання препаратом
Були відмічені випадки неправильного застосування та зловживання препаратом. Слід бути обережними при призначенні кветіапіну пацієнтам за наявності в анамнезі зловживання алкоголем або лікарськими препаратами.
Літні пацієнти з деменцією
Препарат Сероквель не показаний для лікування психозів, пов'язаних з деменцією.
Деякі атипові нейролептики у рандомізованих плацебо-контрольованих дослідженнях приблизно в 3 рази збільшували ризик розвитку цереброваскулярних ускладнень у пацієнтів із деменцією. Механізм цього збільшення ризику не вивчений. Аналогічний ризик збільшення частоти цереброваскулярних ускладнень може бути виключений інших антипсихотичних лікарських засобів чи інших груп пацієнтів. Препарат Сероквель повинен використовуватися з обережністю у пацієнтів із ризиком розвитку інсульту.
Аналіз використання атипових нейролептиків для лікування психозів, пов'язаних з деменцією у пацієнтів похилого віку, виявив підвищення рівня смертності в групі пацієнтів, які отримували препарати цієї групи, в порівнянні з групою плацебо. Крім того, два 10-тижневі плацебо-контрольовані дослідження кветіапіну у аналогічної групи пацієнтів (n=710; середній вік: 83 роки; віковий діапазон: 56-99 років) показали, що рівень смертності в групі пацієнтів, які приймали кветіапін, становив 5, 5%, та 3,2% у групі плацебо. Причини летальних наслідків, зазначених у цих пацієнтів, відповідали очікуваним даної популяції. Не виявлено причинно-наслідкового зв'язку між лікуванням кветіапіном та ризиком підвищення смертності у літніх пацієнтів із деменцією.
Антихолінергічні (мускариноподібні) ефекти
Норкветіапін, активний метаболіт кветіапіну, має спорідненість (від помірного ступеня до вираженої) до кількох підтипів мускаринових рецепторів. З цим пов'язані небажані лікарські реакції, зумовлені антихолінергічною дією кветипапіну при його застосуванні у рекомендованих дозах або у поєднанні з іншими препаратами, що мають антихолінергічні ефекти, а також при передозуванні. Слід бути обережними при застосуванні кветіапіну спільно з лікарськими засобами, що мають антихолінергічні (мускариноподібні) ефекти. Слід бути обережними при призначенні кветіапіну пацієнтам із затримкою сечі або із затримкою сечі в анамнезі, клінічно значущою гіперплазією передміхурової залози, кишковою непрохідністю або спорідненими станами, підвищеним внутрішньоочним тиском або вузькокутною глаукомою (див.
Порушення з боку печінки
У разі розвитку жовтяниці прийом препарату Сероквель слід припинити.
Дисфагія
Дисфагія (див. розділ «Побічна дія») та аспірація спостерігалися при терапії кветіапіном. Причинно-наслідковий зв'язок виникнення аспіраційної пневмонії з прийомом кветіапіну не встановлено. Проте, слід бути обережним при призначенні препарату пацієнтам з ризиком виникнення аспіраційної пневмонії.
Венозна тромбоемболія
На фоні прийому нейролептиків відмічені випадки виникнення венозної тромбоемболії. Оскільки у пацієнтів, які приймають нейролептики, часто зустрічаються фактори ризику венозної тромбоемболії, до початку та під час терапії антипсихотичними препаратами, у тому числі кветіапіном, слід оцінити фактори ризику та вжити профілактичних заходів.
Запор та непрохідність кишечника
Запор є фактором ризику непрохідності кишечника. На фоні застосування кветіапіну відзначали розвиток запору та непрохідності кишечника (див. розділ «Побічна дія»), включаючи випадки з летальним кінцем у пацієнтів групи високого ризику непрохідності кишечника, у тому числі одержують множинні супутні препарати, які знижують моторику кишечника, навіть за відсутності скарг на запор.
Панкреатит
Під час клінічних досліджень та постмаркетингового застосування були відмічені випадки розвитку панкреатиту, проте причинний зв'язок із прийомом препарату не встановлений. У постмаркетингових повідомленнях зазначено, що у багатьох пацієнтів були фактори ризику розвитку панкреатиту, такі як підвищення концентрації тригліцеридів (див. підрозділ «Зміст ліпідів»), холелітіаз та вживання алкоголю.
Додаткова інформація
Дані про спільне застосування кветіапіну з дивальпроатом або літієм при гострих маніакальних епізодах легкого або середнього ступеня важкості обмежені. Відзначено гарну переносимість цієї комбінованої терапії та адитивний ефект на 3-му тижні терапії.
Вплив на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами Внаслідок впливу на центральну нервову систему, кветіапін може впливати на швидкість психомоторних реакцій і викликати сонливість. Тому в період лікування пацієнтам не рекомендується працювати з механізмами, що потребують підвищеної концентрації уваги, у тому числі не рекомендується керування транспортними засобами, доки не буде встановлено індивідуальну переносимість терапії.
Умови зберіганняЗберігати при температурі нижче 30°C у місцях, недоступних для дітей.
Спосіб застосування та дозиПрепарат Сероквель може застосовуватись незалежно від їди. Лікування шизофренії
Препарат Сероквель призначається 2 рази на добу. Добова доза для перших 4 діб терапії становить: 1 добу – 50 мг, 2 доба – 100 мг, 3 добу – 200 мг, 4 доба – 300 мг. Починаючи з 4-х діб, доза повинна підбиратися до ефективної, зазвичай, в межах від 300 до 450 мг на добу. Залежно від клінічного ефекту та індивідуальної переносимості пацієнтом доза може варіювати в межах від 150 до 750 мг на добу. Максимальна добова доза рекомендована становить 750 мг. Лікування маніакальних епізодів у структурі біполярного розладу
Препарат Сероквель застосовується як монотерапія або в комбінації з препаратами, що мають нормотимічну дію.
Препарат Сероквель призначається двічі на добу. Добова доза для перших 4 діб терапії становить: 1 добу – 100 мг, 2 доба – 200 мг, 3 добу – 300 мг, 4 доба – 400 мг. Надалі до 6-го дня терапії добова доза препарату може бути збільшена до 800 мг. Збільшення добової дози не повинно перевищувати 200 мг на добу.
Залежно від клінічного ефекту та індивідуальної переносимості доза може варіювати в межах від 200 до 800 мг на добу. Зазвичай ефективна доза становить від 400 мг до 800 мг на добу. Максимальна рекомендована добова доза становить 800 мг.
Лікування депресивних епізодів у структурі біполярного розладу
Препарат Сероквель призначається один раз на добу на ніч. Добова доза для перших 4-х діб терапії становить: 1 добу – 50 мг, 2 доба – 100 мг, 3 добу – 200 мг, 4 добу – 300 мг. Рекомендована доза становить 300 мг на добу. Максимальна рекомендована добова доза препарату Сероквель становить 600 мг.
Антидепресивний ефект препарату Сероквель® був підтверджений при використанні його у дозі 300 та 600 мг на добу. При короткостроковій терапії ефективність препарату Сероквель у дозах 300 та 600 мг на добу. була порівнянною (див. розділ «Фармакодинаміка»).
Літні
У пацієнтів похилого віку початкова доза препарату Сероквель становить 25 мг на добу. Дозу слід збільшувати щодня на 25-50 мг до досягнення ефективної дози, яка, ймовірно, буде меншою, ніж у молодих пацієнтів.
Пацієнти з нирковою недостатністю
Корекція дози не потрібна.
Пацієнти з печінковою недостатністю
Кветіапін інтенсивно метаболізується у печінці. Тому слід бути обережним при застосуванні препарату Сероквель у пацієнтів з печінковою недостатністю, особливо на початку терапії. Рекомендується розпочинати терапію препаратом Сероквель з дози 25 мг на добу. та збільшувати дозу щодня на 25-50 мг до досягнення ефективної дози.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Сероквель таб п/об пленочной 200мг 60 шт производится компанией НОВАМЕДИКА. Само производство расположено в стране Китай/Великобритания/Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Сероквель таб п/об пленочной 200мг 60 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Сероквель таб п/об пленочной 200мг 60 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Квентиакс таб п/об пленочной 100мг 60 шт Квентиакс таб п/об пленочной 100мг 60 шт, Квентиакс таб п/об пленочной 200мг 60 шт Квентиакс таб п/об пленочной 200мг 60 шт, Квентиакс таб п/об пленочной 300мг 60 шт Квентиакс таб п/об пленочной 300мг 60 шт, Кветиапин канон таб п/об пленочной 100мг 60 шт Кветиапин канон таб п/об пленочной 100мг 60 шт, Кветиапин канон таб п/об пленочной 200мг 60 шт Кветиапин канон таб п/об пленочной 200мг 60 шт, Кветиапин канон таб п/об пленочной 25мг 60 шт Кветиапин канон таб п/об пленочной 25мг 60 шт, Кветиапин канон таб п/об пленочной 300мг 60 шт Кветиапин канон таб п/об пленочной 300мг 60 шт, Кветиапин-СЗ таб 100 мг 60 шт Кветиапин-СЗ таб 100 мг 60 шт, Кветиапин таб п/об пленочной 100мг 60 шт Кветиапин таб п/об пленочной 100мг 60 шт, Кветиапин таб п/об пленочной 100мг 60 шт вертекс Кветиапин таб п/об пленочной 100мг 60 шт вертекс, Кветиапин таб п/об пленочной 200мг 60 шт вертекс Кветиапин таб п/об пленочной 200мг 60 шт вертекс, Кветиапин таб п/об пленочной 25мг 60 шт Кветиапин таб п/об пленочной 25мг 60 шт, Кетилепт таб п/об пленочной 100мг 60 шт Кетилепт таб п/об пленочной 100мг 60 шт, Сервитель таб п/об пленочной 100мг 60 шт Сервитель таб п/об пленочной 100мг 60 шт, Сервитель таб п/об пленочной 200мг 60 шт Сервитель таб п/об пленочной 200мг 60 шт, Сервитель таб п/об пленочной 25мг 60 шт Сервитель таб п/об пленочной 25мг 60 шт, Сероквель пролонг таб п/об пленочной пролонг. 200мг ... Сероквель пролонг таб п/об пленочной пролонг. 200мг 60 шт, Сероквель пролонг таб п/об пленочной пролонг. 300мг ... Сероквель пролонг таб п/об пленочной пролонг. 300мг 60 шт, Сероквель пролонг таб п/об пленочной пролонг. 400мг ... Сероквель пролонг таб п/об пленочной пролонг. 400мг 60 шт, Сероквель таб п/об пленочной 100мг 60 шт Сероквель таб п/об пленочной 100мг 60 шт, Сероквель таб п/об пленочной 25мг 60 шт Сероквель таб п/об пленочной 25мг 60 шт.
Пока нет комментариев