Рулид таб п/об пленочной 150мг 10 шт
Рулид таб п/об пленочной 150мг 10 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: рокситроміцин 150,0 мг;
Допоміжні речовини:
Гіпролоза – 19,65 мг, полоксамер – 0,15 мг, повідон К30 – 4,20 мг, кремнію діоксид колоїдний – 1,875 мг, магнію стеарат – 1,875 мг, тальк – 2,25 мг, крохмаль кукуруз 0 мг; оболонка: гіпромелоза – 2,78 мг, декстроза – 1,12 мг, титану діоксид – 0,27 мг, пропіленгліколь – 0,83 мг.
Опис:
Білі, двоопуклі, круглі таблетки, вкриті оболонкою, з гравіюванням «164» на одній стороні. Вид на поперечному розрізі: білий.
Форма випуску:
Пігулки, вкриті плівковою оболонкою 150 мг. По 10 таблеток у блістер із ПВХ/алюмінієвої фольги. По 1 блістер разом з інструкцією по застосуванню в картонну пачку.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до макролідів. Одночасний прийом судинозвужувальних алкалоїдів ріжків (ерготамін та дигідроерготамін), оскільки при їх одночасному застосуванні з макролідами є ризик різко вираженого звуження судин («ерготизму») з можливим розвитком некрозу кінцівок (див. «Взаємодія з іншими лікарськими препаратами»). Діти та підлітки з масою тіла менше 40 кг (тільки для цієї форми випуску, у зв'язку з неможливістю точного поділу таблетки 150 мг). Вагітність (див. «Вагітність та період грудного вигодовування»). Період грудного вигодовування (див. «Вагітність і період грудного вигодовування»). Одночасний прийом цизаприду (див. «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»). Одночасний прийом колхіцину (див. «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).
З обережністю
При тяжкій печінковій недостатності (наприклад, при цирозі печінки з жовтяницею або асцитом) потрібне зменшення дози рокситроміцину. У пацієнтів з вродженим подовженням інтервалу QT, зі станами, що сприяють виникненню порушень серцевого ритму (нескоригована гіпокаліємія або гіпомагніємія, клінічно значуща брадикардія), і у пацієнтів, які приймають лікарські препарати, які призводять до розвитку шлуночкових порушень ритму, у тому числі шлуночкової. пірует» (див. «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»). При астенічному бульбарному паралічі (myasthenia gravis) (як і при застосуванні інших макролідів, можливе збільшення течії цього захворювання). При одночасному прийомі антикоагулянтів непрямої дії, таких як варфарин, аценокумарол, флуїндіон, феніндіон (потрібне регулярне визначення Міжнародного нормалізованого відношення (МНО)). При одночасному прийомі дизопіраміду (потрібний регулярний контроль ЕКГ та сироваткових концентрацій дизопіраміду). При одночасному прийомі дигоксину та інших серцевих глікозидів (збільшення ризику передозування дигоксину та інших серцевих глікозидів). При нирковій недостатності. В осіб похилого віку (можливе уповільнення виведення рокситроміцину через вікове зниження функції печінки та нирок, можливі супутні захворювання серця, які можуть підвищити ризик виникнення порушень ритму серця). При одночасному прийомі агоністів дофамінових рецепторів - алкалоїдів ріжків, таких як бромокриптин, каберголін, лізурид, перголід. При одночасному прийомі циклоспорину (ризик підвищення плазмової концентрації циклоспорину). При одночасному прийомі теофіліну (ризик підвищення плазмової концентрації теофіліну). При одночасному прийомі лікарських засобів, які переважно метаболізуються за допомогою ізоферменту CYP3A (ризик підвищення їх плазмових концентрацій, див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими препаратами).
Дозування150 мг
Показання до застосуванняУ дорослих
інфекції верхніх дихальних шляхів: гострі фарингіт, тонзиліт, синусит. Інфекції нижніх дихальних шляхів: пневмонія (у тому числі атипова пневмонія, викликана такими «атиповими» збудниками, як Chlamydia psittaci, Chlamydia pneumonia, Branhamella catarrhalis, Legionella pneumophilia), бронхіт, бактеріальні інфекції. Інфекції шкіри та м'яких тканин. Генітальні інфекції (крім гонореї), включаючи уретрит, цервіцит (запальне захворювання шийки матки), вагініт. Інфекції в одонтології, інфекції ротової порожнини та зубів
У дітей
Захворювання верхніх дихальних шляхів: тонзиліт, фарингіт, гострий синусит. Захворювання нижніх дихальних шляхів: пневмонія (у тому числі атипова пневмонія, викликана такими «атиповими» збудниками, як Chlamydia psittaci, Chlamydia pneumonia, Branhamella catarrhalis, Legionella pneumophilia та ін.), Бронхіт. Інфекції шкіри та м'яких тканин.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиОдночасне застосування протипоказано:
З судинозвужувальними алкалоїдами ріжків (дигідроерготамін і ерготамін): ризик різко вираженого звуження судин («ерготизму») з можливим розвитком некрозу кінцівок (див. розділи «Протипоказання», «Особливі вказівки»).
З колхіцином: при одночасному застосуванні – збільшення небажаних ефектів колхіцину з потенційно летальним кінцем.
З цизапридом: цизаприд, який метаболізується за допомогою печінкового ізоферменту CYP3A, асоціювався з подовженням інтервалу QT та/або порушеннями серцевого ритму (звичайно з розвитком шлуночкової тахікардії типу «пірует») в результаті підвищення його сироваткових концентрацій внаслідок взаємодії з сильними деякі антибіотики групи макролідів. Хоча рокситроміцин або не має, або має обмежену здатність зв'язуватися з ізоферментом CYP3A і за рахунок цього пригнічувати метаболізм інших препаратів, що метаболізуються за допомогою цього ізоферменту, можливість такої взаємодії з цизапридом рокситроміцину повністю виключити не можна. Тому поєднання цизаприду із рокситроміцином протипоказане.
Одночасне застосування не рекомендується:
З агоністами дофамінових рецепторів - алкалоїдами ріжків (такими як бромокриптин, каберголін, лізурид, перголід): при одночасному застосуванні - збільшення плазмових концентрацій бромокриптину, каберголіна, лізуриду, перголіду з можливим збільшенням їх активності або появою ознак.
З терфенадином: деякі макроліди мають фармакокінетичну взаємодію з терфенадином, що призводить до підвищення сироваткових концентрацій терфенадину. Це може призводити до розвитку тяжких шлуночкових порушень ритму, зазвичай до розвитку шлуночкової тахікардії типу «пірует». Хоча при застосуванні рокситроміцину таких реакцій не спостерігалося, а дослідження на обмеженій групі здорових добровольців не показали будь-якої фармакокінетичної взаємодії або відповідних змін ЕКГ, поєднання рокситроміцину та терфенадину не рекомендується (див. розділ «Особливі вказівки»).
З астемізолом, пімозидом: астемізол і пімозид, які метаболізуються за допомогою печінкового ізоферменту CYP3A, асоціювалися з подовженням інтервалу QT та/або порушеннями серцевого ритму (звичайно з розвитком шлуночкової тахікардії типу «пірует») внаслідок підвищення їх сироваткових цього ізоферменту, включаючи деякі антибіотики групи макролідів. Хоча рокситроміцин або не має, або має обмежену здатність зв'язуватися з ізоферментом CYP3A і за рахунок цього пригнічувати метаболізм інших препаратів, що метаболізуються за допомогою цього ізоферменту, можливість такої взаємодії з вищепереліченими препаратами рокситроміцину повністю виключити не можна. Тому поєднання цих препаратів із рокситроміцином не рекомендується.
Одночасне застосування, що вимагає обережності:
З препаратами, які можуть викликати подовження інтервалу QT та сприяти розвитку шлуночкових аритмій, у тому числі шлуночкової тахікардії типу «пірует»: антиаритмічні препарати ІА та ІІІ класу (включаючи аміодарон, беприділ, дронедарон, соталол); амісульприд, миш'як, аміназин, циталопрам, ціамемазин, дифеманілу метилсульфат, дизопірамід, дофетилід, доласетрон, домперидон, дроперидол, еритроміцин, есциталопрам, флупентиксол, флуфеназин, галофантрин, алоперідол, галоперідол, галоперидол, антрин, мехітазин, метадон, мізоластин, моксифлоксацин , пентамідин, піпамперон, піпотіазин, прукалоприд, хінідин, сертиндол, спіраміцин, сульпірид, сультоприд, тіаприд, тореміфен, вандетаніб, вінкамін, зуклопентиксол. Крім цього, дослідження in-vitro показали, що рокситроміцин може витісняти дизопірамід із зв'язку з білками крові; такий ефект in vivo може призводити до збільшення сироваткових концентрацій вільної фракції дизопіраміду (фракції, не пов'язаної з білками крові). Тому слід регулярно контролювати ЕКГ і, по можливості, сироваткові концентрації дизопіраміду.
З варфарином та іншими антикоагулянтами непрямої дії, такими як аценокумарол, флуїндіон, феніндіон У дослідженнях, проведених на добровольцях, не було встановлено взаємодії з варфарином, проте повідомлялося про підвищення протромбінового часу або МНО у пацієнтів, які приймали одночасно рокситроміцин і антикоагулянти могло бути пов'язане із самою інфекцією. З метою запобігання рекомендується регулярно визначати МНО при поєднанні рокситроміцину з антикоагулянтами непрямої дії.
З аторвастатином, симвастатином: ризик посилення їх небажаних явищ, що залежать від їхньої концентрації в крові, таких як рабдоміоліз; слід застосовувати статини у нижчих дозах.
З циклоспорином: відзначається незначне збільшення плазмових концентрацій циклоспорину, але це зазвичай не вимагає зміни звичайного режиму дозування циклоспорину при його спільному застосуванні з рокситроміцином. Рекомендується контролювати концентрацію циклоспорину в крові та функціональний стан нирок.
З дигоксином та іншими серцевими глікозидами: дослідження, проведене у здорових добровольців, показало, що рокситроміцин збільшує абсорбцію дигоксину. Цей ефект, властивий та іншим макролідам, може дуже рідко призводити до розвитку глікозидної інтоксикації. Вона може виявлятися такими симптомами, як нудота, блювання, діарея, біль голови, запаморочення; при інтоксикації серцевими глікозидами може також уповільнюватися серцева провідність або можливий розвиток порушень серцевого ритму. Тому у пацієнтів, які приймають рокситроміцин та дигоксин або інші серцеві глікозиди, слід регулярно контролювати ЕКГ та, якщо можливо, визначати сироваткові концентрації серцевих глікозидів. При появі симптомів, підозрілих на передозування серцевих глікозидів,
З лікарськими препаратами, які переважно метаболізуються за допомогою ізоферменту CYP3A (наприклад, з рифабутином): рокситроміцин є слабким інгібітором ізоферменту CYP3A. Ефект рокситроміцину на системну експозицію лікарських препаратів, що переважно метаболізуються за допомогою ізоферменту CYP3A, як очікується, може призводити лише до її дворазового або меншого збільшення. Слід бути обережними при сумісному застосуванні рокситроміцину з лікарськими препаратами, що метаболізуються за допомогою ізоферменту CYP3A (наприклад, з рифабутином).
Одночасне застосування, яке має бути прийняте до уваги:
З мідазоламом: рокситроміцин, як і інші макролідні антибіотики, може збільшувати площу під кривою «концентрація час» та Т1/2 мідазоламу, у зв'язку з цим ефекти мідазоламу можуть посилюватися та пролонгуватись у пацієнтів, які отримують лікування рокситроміцином.
З теофіліном: відзначається незначне збільшення плазмових концентрацій теофіліну, але це, як правило, не вимагає зміни звичайного режиму дозування теофіліну при їх спільному застосуванні з рокситроміцином Інші: З триазоламом: відсутні переконливі докази взаємодії між рокситроміцином
і
триазоламом
З карбамазепіном, ранітидином, гідроксидами алюмінію та магнію, пероральними контрацептивами, що містять естрогени та гестагени: не спостерігалося клінічно значущої взаємодії з рокситроміцином.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група
Антибіотик, макролід.
Фармакодинаміка:
Напівсинтетичний антибіотик групи макролідів для внутрішнього прийому. До препарату зазвичай чутливі (МПК <1 мг/л): Bordetella pertussis; Borrelia burgdorferi; Branhamella catarrhalis; Сampylobacter coli; Campylobacter jejuni; Chlamydia trachomatis, psittaci and pneumoniae; Clostridium spp., включаючи Clostridium perfringens; Corynebacterium diptheriae; Enterococcus spp.; Gardnerella vaginalis; Helicobacter pylori; Legionella pneumophilia, Lysteria monocytogenes obiluncus; Meti-S staphylococcus (метицилін-чутливі стафілококи); Mobilincus spp; Mycoplasma pneumoniae; Neisseria meningitidis; Pasteurella multocida; Peptostreptococcus spp.; Porphyromonas spp.; Propionibacterium acnes; Rhodococcus equi; Streptococcus pneumoniae; Streptococcus spp. До препарату помірно чутливі (1 мг/л <МПК < 4 мг/л): Haemophilus influenzae; Ureaplasma urealyticum; Vibrio cholerae.
До препарату стійкі (МЗК > 4 мг/л): Acinetobacter spp, Bacteroides fragilis; Enterobacteriaceae; Fusobacterium spp.; Meti-R staphylococcus (метицилін-резистентні стафілококи) (Staphylococcus aureus та Staphylococcus coagulase negative); Mycoplasma hominis; Nocardia spp.; Pseudomonas spp.
Фармакокінетика:
У дорослих
Абсорбція та основні фармакокінетичні показники: рокситроміцин швидко всмоктується після вживання. Рокситроміцин не руйнується у кислому середовищі шлунка. Вже через 15 хв після прийому внутрішньо він виявляється у сироватці крові, максимальна сироваткова концентрація (Сmax) досягається через 2,2 години після прийому 150 мг препарату натще. Їда знижує абсорбцію рокситроміцину. Одноразове застосування препарату: після одноразового прийому 150 мг рокситроміцину дорослими здоровими добровольцями фармакокінетичні показники є наступними: Сmax – 6,6 мг/л; Сmin (сироваткова концентрація через 12 годин після прийому рокситроміцину внутрішньо) - 1,8 мг/л. Таким чином, прийом препарату з інтервалом 12 год забезпечує збереження ефективних концентрацій рокситроміцину в крові протягом доби. Після одноразового прийому 300 мг рокситроміцину Сmax становить 9,7 мг/л і досягається через 1,5 години (час досягнення максимальної концентрації (TCmax)). Через 12 годин плазмова концентрація становить 2,9 мг/л, а через 24 години - 1,2 мг/л. Курсовий прийом препарату: при курсовому прийомі рокситроміцину (150 мг двічі на день протягом 10 днів) рівноважна концентрація у плазмі досягається через 2-4 дні. Рівноважні плазмові концентрації: Сmax 9,3 мг/л та Сmin 3,6 мг/л. Після прийому 300 мг рокситроміцину кожні 24 години протягом 11 днів Сmax становить 10,9 мг/л, а Сmin (через 24 години після прийому чергової дози) становить 1,7 мг/л. при курсовому прийомі рокситроміцину (150 мг двічі на день протягом 10 днів) рівноважна концентрація у плазмі досягається через 2-4 дні. Рівноважні плазмові концентрації: Сmax 9,3 мг/л та Сmin 3,6 мг/л. Після прийому 300 мг рокситроміцину кожні 24 години протягом 11 днів Сmax становить 10,9 мг/л, а Сmin (через 24 години після прийому чергової дози) становить 1,7 мг/л. при курсовому прийомі рокситроміцину (150 мг двічі на день протягом 10 днів) рівноважна концентрація у плазмі досягається через 2-4 дні. Рівноважні плазмові концентрації: Сmax 9,3 мг/л та Сmin 3,6 мг/л. Після прийому 300 мг рокситроміцину кожні 24 години протягом 11 днів Сmax становить 10,9 мг/л, а Сmin (через 24 години після прийому чергової дози) становить 1,7 мг/л.
Розподіл: через 6-12 год після прийому чергової дози при курсовому прийомі рокситроміцин демонструє хороше проникнення в різні тканини та рідини організму, зокрема, в легеневу тканину, тканини піднебінних мигдаликів та передміхурової залози. Зв'язок із білками плазми крові становить 96 %; рокситроміцин легко зв'язується з альфа-1-кислим глікопротеїном. Цей зв'язок є насиченим і зменшується, якщо плазмова концентрація рокситроміцину перевищує 4 мг/л. Рокситроміцин незначно проникає у грудне молоко: менше ніж 0,05 % прийнятої дози.
Метаболізм: рокситроміцин метаболізується лише частково, більше половини прийнятої дози виводиться у незміненому вигляді. У сечі та калі були виявлені три метаболіти: головним метаболітом є рокситроміцин з відщепленим залишком кладинози, другорядними метаболітами є N-монодеметилірованний рокситроміцин, та N-дидеметилірованний рокситроміцин. Рокситроміцин та ці три метаболіти виявляються в сечі та калі в однакових пропорціях. У дослідженнях, проведених in vitro, рокситроміцин продемонстрував незначне пригнічення ізоферменту CYP3A, але при цьому він не пригнічував ізоферменти CYP1A2, CYP2C9, CYP2С19 або CYP2D6.
Виведення: дорослі з нормальною функцією печінки та нирок: після прийому внутрішньо рокситроміцин, головним чином, виводиться через кишечник (з калом) (65 %); через 72 години після прийому внутрішньо міченого радіоактивним ізотопом 14С-рокситроміцину радіоактивність у сечі становить лише 12 % від загальної кількості радіоактивності у сечі та калі. Період напіввиведення (Т1/2) після одноразового прийому 150 мг та 300 мг рокситроміцину у здорових добровольців становить 10,5 год та 11,2±4,4 год, відповідно, а в осіб похилого віку – 26,7±3,0 год та 15,5±7,0 год, відповідно.
У дітей
Фармакокінетичний профіль рокситроміцину у дітей дуже близький до його фармакокінетичного профілю у дорослих. Порівняння фармакокінетичних показників у дітей з такими у дорослих молодих добровольців при прийомі рокситроміцину в еквівалентних дозах (2,5 мг/кг маси тіла двічі на добу) і при досягненні рівноважної концентрації в плазмі показало, що: Сmax були подібними, з середніми 8,7 – 10,1 мг/л. ТCmax становило приблизно 2 години. Т1/2 у дітей був подовжений приблизно до 20 годин. Сmin були в цілому подібні до таких у дорослих, із середніми значеннями, що варіюють між 2,6 і 3,4 мг/л. У результаті можна сказати, що плазмові концентрації у дітей є подібними до таких у дорослих. Очевидно, більш тривалий Т1/2 у дітей не впливає на накопичення препарату, так як при курсовому прийомі Сmin залишається стабільною. У зв'язку з тим, що AUC у дітей та дорослих є порівнянними, та за умови, що біодоступність рокситроміцину у дітей така сама, як і у дорослих, передбачається, що загальний кліренс препарату у здорових дорослих добровольців та у дітей є порівнянним
Розподіл у тканинах: вивчення дифузії у піднебінні мигдалики та аденоїди показало: рокситроміцин швидко проникає у ці інфіковані тканини; його середня концентрація у тканинах після прийому однієї дози та після прийому 4-х доз є однаковою; концентрація у тканинах залишається високою до 12 годин після прийому препарату (рекомендований інтервал між прийомом чергових доз); концентрація в більшості тканин така ж або вище, ніж концентрація в плазмі, що визначається в той же час.
Відсутність накопичення препарату дозволяє приймати його 2 рази на добу (кожні 12 годин). Порівнянні плазмові концентрації у дорослих та дітей та гарне проникнення у тканини свідчать на користь вибору єдиної дози для дорослих та дітей.
Пацієнти з печінковою недостатністю: у дорослих пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю після прийому внутрішньо 150 мг рокситроміцину збільшуються Т1/2 (до 25 год) та Сmax.
Пацієнти з нирковою недостатністю: у дорослих пацієнтів з нирковою недостатністю ниркова екскреція рокситроміцину та його метаболітів становить приблизно 10 % від прийнятої дози. Після одноразового прийому 150 мг та 300 мг рокситроміцину при нирковій недостатності Т1/2 становить відповідно 17,9±2,4 год та 16,0±5,0 год. У разі ниркової недостатності зміни доз та режиму дозування не потрібно.
Вагітність та годування груддюВагітність: безпека рокситроміцину для плода під час вагітності у людини не встановлена
Період грудного вигодовування: невеликі кількості рокситроміцину проникають у грудне молоко, тому залежно від конкретної клінічної ситуації слід або припинити грудне вигодовування або лікування матері рокситроміцином.
Умови відпустки з аптекВідпускається за рецептом.
Побічні явищаЛабораторні та інструментальні дані: підвищення активності «печінкових» ферментів (аланінамінотрансферази (АЛТ) та аспартатамінотрансферази (АСТ) та/або лужної фосфатази).
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: еозинофілія, нейтропенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз.
Порушення з боку нервової системи: запаморочення, біль голови, парестезія; збочення смаку (включаючи агевзію) та/або збочення нюху (включаючи аносмію), як і при застосуванні інших макролідів.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: бронхоспазм.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, біль в епігастрії (диспепсія), діарея (іноді з кров'ю), панкреатит (більшість пацієнтів, у яких спостерігався панкреатит, приймали інші лікарські препарати, для яких панкреатит є відомою небажаною реакцією), псевдомембранозний коліт (див. розділ «Особливі вказівки»).
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: багатоформна еритема, висипання, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, пурпура, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (див. розділ «Особливі вказівки»).
Інфекційні та паразитарні захворювання (розвиток суперінфекції): як і при прийомі інших антибіотиків, при прийомі рокситроміцину, особливо тривалому, можливе надмірне розмноження нечутливих до рокситроміцину мікроорганізмів. Необхідні повторні огляди пацієнтів щодо виявлення суперінфекції з вжиттям відповідних заходів у її виникненні.
Порушення імунної системи: анафілактичний шок.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: гострі гепатити (холестатичний або гепатоцелюлярний), іноді з розвитком жовтяниці.
Психічні порушення: галюцинації, сплутаність свідомості.
Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: тимчасова втрата слуху, гіпоакузія (неповна втрата слуху), вертиго, шум у вухах.
Порушення з боку серцево-судинної системи: подовження інтервалу QT на ЕКГ, шлуночкові порушення ритму, такі як шлуночкова тахікардія типу «пірует», шлуночкова тахікардія, які можуть призвести до фібриляції шлуночків та зупинки серця (див. розділи «З обережністю» та «Особливість вказівки»).
особливі вказівкиПовідомлялося про різко виражене звуження судин («ерготизм») з можливим розвитком некрозу кінцівок при поєднанні прийому макролідів з судинозвужувальними алкалоїдами ріжків. Тому перед призначенням рокситроміцину слід обов'язково з'ясувати у пацієнта, чи він не приймає ці алкалоїди (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).
Тяжкі бульозні реакції: при застосуванні рокситроміцину спостерігалися випадки тяжких бульозних реакцій, таких як синдром Стівенса-Джонсона або токсичний епідермальний некроліз (див. розділ «Побічна дія»). При появі симптомів або ознак синдрому Стівенса-Джонсона, або токсичного епідермального некролізу (наприклад, прогресуючого висипу на шкірі, часто з появою пухирів або пошкодженням слизових оболонок) лікування препаратом Рулід® повинно бути припинено
Вплив тривалості інтервалу QT: за певних умов макроліди, включаючи рокситроміцин, можуть подовжувати інтервал QT. Тому рокситроміцин слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з вродженим подовженням інтервалу QT, у пацієнтів, які мають стани, що сприяють розвитку порушень серцевого ритму, такі як нескоригована гіпокаліємія або гіпомагніємія, клінічно значуща брадикардія, та у пацієнтів, які приймають препарати, що призводять до розвитку ритму, у тому числі шлуночкової тахікардії типу «пірует» (див. «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»). Слід скоригувати гіпокаліємію та гіпомагніємію до початку лікування рокситроміцином, а лікування проводити під контролем ЕКГ. Застосування у пацієнтів з печінковою недостатністю:
Застосування у пацієнтів з нирковою недостатністю та пацієнтів похилого віку: ниркова секреція рокситроміцину та його метаболітів становить приблизно 10 % від прийнятої дози. При застосуванні препарату у пацієнтів з нирковою недостатністю, а також у пацієнтів похилого віку корекції дози не потрібне
. у таких пацієнтів вимагає особливої обережності та контролю за станом пацієнта
Псевдомембранозний коліт, що викликається Clostridium difficile Діарея, особливо важка, персистуюча та/або супроводжується кровотечею під час лікування або після рокситроміцином, може бути симптомом псевдомембранозного коліту (див. розділ «Побічна дія»). При підозрі на псевдомембранозний коліт прийом рокситроміцину має бути негайно припинено. Не можна застосовувати лікарські засоби, що гальмують перистальтику кишечника
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами
Слід бути обережними при керуванні транспортними засобами або зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, оскільки при застосуванні препарату можливе виникнення запаморочення, галюцинацій, сплутаності свідомості. У разі виникнення таких побічних ефектів керування транспортними засобами або зайняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності можуть бути небезпечними для пацієнта, і від них слід тимчасово (на час збереження цих побічних ефектів) утриматися.
Умови зберіганняПри температурі не вище 25 С.
Зберігати у недоступному для дітей місці!
Спосіб застосування та дозиРокситроміцин приймається внутрішньо натще (приблизно за 15 хвилин до їди). Таблетка повинна запиватись достатньою кількістю води.
Дорослим призначають 150 мг рокситроміцину внутрішньо з інтервалом о 12 годині. У цьому добова доза становить 300 мг. Можливе призначення по 300 мг один раз на добу.
Дана лікарська форма не застосовується у дітей з масою тіла менше 40 кг. Дітям та підліткам (маса тіла понад 40 кг) призначають 150 мг рокситроміцину внутрішньо з інтервалом о 12 годині. Добова доза становить 300 мг.
У літніх хворих разова та добова доза рокситроміцину не змінюється.
При нирковій недостатності рокситроміцин призначається у дозі 150 мг 2 рази на добу.
У хворих з тяжкою печінковою недостатністю (наприклад, при цирозі печінки з жовтяницею або асцитом) дозу слід зменшувати у 2 рази (тобто 150 мг рокситроміцину один раз на добу у дорослих).
Тривалість прийому рокситроміцину залежить від показання до застосування, мікроорганізму, що спричинив інфекцію та тяжкості інфекційного процесу. Лікування не повинно тривати більше 10 днів.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Рулид таб п/об пленочной 150мг 10 шт производится компанией САНОФИ РОССИЯ. Само производство расположено в стране Франция.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Рулид таб п/об пленочной 150мг 10 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Рулид таб п/об пленочной 150мг 10 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Рокситромицин таб п/об пленочной 150мг 10 шт озон Рокситромицин таб п/об пленочной 150мг 10 шт озон.
Пока нет комментариев