Риолма таб 25 мг 30 шт
Риолма таб 25 мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: еплеренон 25 мг;
Допоміжні речовини:
Лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, PH 101, кроскармелоза натрію, гіпромелоза, магнію стеарат, натрію лаурилсульфат;
Оболонка плівкова: плівкоутворювальна суміш (гіпромелоза, титану діоксид (E171), макрогол-400, полісорбат-80, барвник заліза оксид жовтий (Е172)) Опис: Круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою жовтого кольору,
з
гравіюванням стороні.
Форма випуску:
Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 25 мг. 10 таблеток у блістері з комбінованого матеріалу ПВХ/ПВДХ та фольги алюмінієвої. По 3 блістери разом з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну пачку.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до еплеренону чи інших компонентів препарату;
Клінічно значуща гіперкаліємія;
вміст калію в сироватці крові на початку лікування > 5,0 ммоль/л;
Ниркова недостатність тяжкого ступеня (кліренс креатиніну (КК) <30 мл/хв) у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю ІІ функціонального класу за класифікацією NYHA);
Печінкова недостатність тяжкого ступеня (клас З класифікації Чайлд-П'ю);
Одночасний прийом калійзберігаючих діуретиків, препаратів калію або потужних інгібіторів ізоферменту CYP3A4, наприклад, ітраконазолу, кетоконазолу, ритонавіру, нелфінавіру, кларитроміцину, телітроміцину та нефазодону;
Дефіцит лактази, непереносимість лактози та синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції;
Дитячий вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).
З обережністю
Цукровий діабет 2 типу та мікроальбумінурія; застосування у пацієнтів похилого віку; порушення функції нирок (КК < 50 мл/хв); одночасне застосування еплеренону та інгібіторів АПФ або антагоністів рецепторів ангіотензину II (АРА II), потужних індукторів ізоферменту CYP3A4, препаратів, що містять літій, циклоспорину або такролімусу, дигоксину та варфарину у дозах, близьких до максимальних терапевт.
Не слід застосовувати потрійну комбінацію: інгібітор АПФ, АРА ІІ та еплеренон.
Дозування25 мг
Показання до застосуванняІнфаркт міокарда: на додаток до стандартної терапії з метою зниження ризику серцево-судинної смертності та захворюваності у пацієнтів із стабільною дисфункцією лівого шлуночка (ФВ < 40 %) та клінічними ознаками серцевої недостатності після перенесеного інфаркту міокарда.
Хронічна серцева недостатність: на додаток до стандартної терапії з метою зниження ризику серцево-судинної смертності та захворюваності у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю II ФК за класифікацією NYHA, при дисфункції лівого шлуночка (ФВ < 35 %).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиФармакодинамічні взаємодії.
Калійзберігаючі діуретики та препарати калію:
Враховуючи підвищений ризик розвитку гіперкаліємії, еплеренон не слід призначати пацієнтам, які отримують калійзберігаючі діуретики та препарати калію (див. розділ «Протипоказання»). Калійзберігаючі діуретики можуть посилювати ефекти гіпотензивних засобів та інших діуретиків.
Препарати, що містять літій:
Взаємодія еплеренону із препаратами літію не вивчалася. Однак у пацієнтів, які отримували препарати літію у поєднанні з діуретиками та інгібіторами АПФ, описані випадки підвищення концентрації та інтоксикації літієм. Слід уникати одночасного призначення еплеренону та препаратів літію. Якщо така комбінація необхідна, доцільно контролювати концентрації літію у плазмі.
Циклоспорин, такролімус:
Циклоспорин та такролімус можуть викликати порушення функції нирок та підвищувати ризик розвитку гіперкаліємії. Слід уникати одночасного застосування еплеренону та циклоспорину або такролімусу. Якщо під час лікування еплереном потрібно призначення циклоспорину або такролімусу, рекомендується ретельно контролювати вміст калію у сироватці крові та функцію нирок.
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП):
Лікування нестероїдних протизапальних засобів може призвести до гострої ниркової недостатності за рахунок прямого пригнічення клубочкової фільтрації, особливо у пацієнтів групи ризику (пацієнти похилого віку та/або пацієнти з дегідратацією). При одночасному застосуванні цих засобів до початку та під час лікування необхідно забезпечувати адекватний водний режим та контролювати функцію нирок.
Триметоприм:
Одночасне застосування триметоприму з еплереном підвищує ризик розвитку гіперкаліємії. Рекомендується контролювати вміст калію у сироватці крові та функцію нирок, особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю та у пацієнтів похилого віку.
Інгібітори АПФ та АРА II:
При застосуванні еплеренону з інгібіторами АПФ або АРА II слід ретельно контролювати вміст калію сироватки. Подібна комбінація може призвести до збільшення ризику гіперкаліємії, особливо у пацієнтів з порушенням функції нирок, у т. ч. у пацієнтів похилого віку. Не слід застосовувати потрійну комбінацію: інгібітор АПФ, АРА ІІ та еплеренон.
Альфа1-адреноблокатори (празозин, альфузозин):
При одночасному застосуванні альфа1-адреноблокаторів з еплереном може посилюватися антигіпертензивна дія та/або збільшуватись ризик розвитку ортостатичної гіпотензії, у зв'язку з чим рекомендується контролювати АТ при зміні положення тіла.
Трициклічні антидепресанти, нейролептики, аміфостин, баклофен:
При одночасному застосуванні цих засобів з еплереном може посилюватися антигіпертензивний ефект або збільшуватись ризик розвитку ортостатичної гіпотензії.
Глюкокортикоїди, тетракозактид:
Одночасне застосування цих засобів з еплереном може призвести до затримки іонів натрію та рідини.
Фармакокінетичні взаємодії.
Дослідження in vitro свідчать про те, що еплеренон не пригнічує ізоферменти CYP1A2, CYP2C19, CYP2C9, CYP2D6 або CYP3A4. Еплеренон не є субстратом чи інгібітором глікопротеїну Р.
Дігоксин:
AUC дигоксину при одночасному застосуванні з еплереном збільшується на 16% (90% ДІ: 4-30%). Необхідно бути обережними, якщо дигоксин застосовується в дозах, близьких до максимальних терапевтичних.
Варфарин:
Клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії з варфарином не виявлено. Необхідно бути обережними, якщо варфарин застосовується в дозах, близьких до максимальних терапевтичних.
Субстрати ізоферменту CYP3A4:
У спеціальних дослідженнях ознак фармакокінетичної взаємодії еплеренону із субстратами ізоферменту CYP3A4, наприклад, мідазоламом та цизапридом, виявлено не було.
Інгібітори ізоферменту CYP3A4:
Потужні інгібітори ізоферменту CYP3A4:
При застосуванні еплеренону із засобами, що інгібують ізофермент CYP3A4, можлива значуща фармакокінетична взаємодія. Потужний інгібітор ізоферменту CYP3A4 (кетоконазол 200 мг двічі на добу) спричиняв збільшення AUC еплеренону на 441%. Одночасне застосування еплеренону з потужними інгібіторами ізоферменту CYP3A4, такими як кетоконазол, ітраконазол, ритонавір, нелфінавір, кларитроміцин, телітроміцин та нефазадон протипоказано (див. розділ «Протипоказання»);
Слабкі та помірні інгібітори ізоферменту CYP3A4:
Одночасне застосування з еритроміцином, саквінавіром, аміодароном, дилтіаземом, верапамілом і флуконазолом супроводжувалося значним фармакокінетичним взаємодією (ступінь збільшення AUC варіювала від 98% до 187%). При одночасному застосуванні цих засобів з еплереном доза останнього не повинна перевищувати 25 мг на добу (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Індуктори ізоферменту CYP3A4:
Одночасний прийом препаратів, що містять Звіробій продірявлений (потужний індуктор ізоферменту CYP3A4) з еплереном викликав зниження AUC останнього на 30%. При застосуванні потужніших індукторів ізоферменту CYP3A4, таких як рифампіцин, можливе більш виражене зниження AUC еплеренону. Враховуючи можливе зниження ефективності еплеренону, одночасне застосування потужних індукторів ізоферменту CYP3A4 (рифампіцину, карбамазепіну, фенітоїну, фенобарбіталу, препаратів, що містять Звіробій продірявлений) не рекомендується (див. розділ «Особливі вказівки»).
Антациди:
На підставі фармакокінетичного клінічного дослідження значної взаємодії антацидів з еплереном при їх одночасному застосуванні не передбачається.
ПередозуванняВипадків передозування еплеренону у людини не описано. Найбільш ймовірними проявами передозування можуть бути виражене зниження артеріального тиску та/або гіперкаліємія. Еплеренон не видаляється при гемодіалізі.
Встановлено, що еплеренон активно зв'язується із активованим вугіллям. З появою симптоматичної гіпотензії необхідно призначити підтримуючу терапію. У разі розвитку гіперкаліємії показано стандартну терапію.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Діуретичний калійзберігаючий засіб
Код АТХ C03DA04
Фармакодинаміка:
Еплеренон має високу селективність щодо мінералокортикоїдних рецепторів у людини на відміну від глюкокортикоїдних, прогестеронових та андрогенних рецепторів та перешкоджає зв'язуванню мінело- ангіотензин-альдостеронової системи (РААС), який бере участь у регуляції артеріального тиску (АТ) та патогенезі серцево-судинних захворювань.
Еплеренон викликає стійке збільшення активності реніну у плазмі крові та альдостерону у сироватці крові. Згодом секреція реніну пригнічується альдостероном за механізмом зворотного зв'язку. При цьому підвищення активності реніну або концентрації альдостерону циркулюючого не впливає на ефекти еплеренону.
Застосування еплеренону у пацієнтів після інфаркту міокарда (ІМ) із ознаками серцевої недостатності:
Ефективність еплеренону вивчали у подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні у 6632 пацієнтів з гострим ІМ, дисфункцією лівого шлуночка (ЛШ) (фракція викиду (ФВ) < 40 %) та з клінічними ознаками серцевої недостатності. Протягом 3-14 днів (в середньому 7 днів) після гострого ІМ пацієнтам призначали еплеренон або плацебо на додаток до стандартної терапії. Лікування починали з дози 25 мг 1 раз на добу і до кінця 4 тижні збільшували до 50 мг 1 раз на добу, якщо вміст калію в сироватці залишався менше 5,0 ммоль/л. Під час дослідження пацієнти отримували стандартну терапію із застосуванням ацетилсаліцилової кислоти (92 %), інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) (90 %), бета-адреноблокаторів (83 %), нітратів (72 %), "петлевих" діуретиків (66%) або інгібіторів 3-гідрокси-3-метилглутарил-кофермент А редуктази (ГМГ-КоА-редуктази) (60%). Первинною кінцевою точкою у дослідженні була загальна смертність, а комбінованою кінцевою точкою – смертність чи госпіталізація щодо серцево-судинних захворювань. Загальна смертність у групах еплеренону та плацебо склала відповідно 14,4 % та 16,7 %, а комбіновану кінцеву точку смертності або госпіталізації з приводу серцево-судинних захворювань відзначали відповідно у 26,7 % та 30,0 % пацієнтів. Таким чином за даними дослідження в результаті терапії еплереном ризик загальної смертності був знижений на 15% (відносний ризик 0,85; 95% довірчий інтервал (ДІ), 0,75-0,96; p = 0,008) порівняно з плацебо, головним чином за рахунок зниження смертності внаслідок серцево-судинних захворювань. Ризик смерті або госпіталізації з приводу серцево-судинних захворювань при застосуванні еплеренону був знижений на 13% (відносний ризик 0,87; 95% ДІ, 0,79-0,95; p = 0,002). Зниження абсолютного ризику для двох кінцевих точок – загальна смертність та смертність/госпіталізації з приводу серцево-судинних захворювань – склало 2,3 % та 3,3 % відповідно. Клінічна ефективність була продемонстрована головним чином при застосуванні еплеренону у пацієнтів віком до 75 років. Ефективність терапії у пацієнтів віком від 75 років не вивчалася. Зниження або стабілізацію функціонального класу (ФК) хронічної серцевої недостатності (ХСН) у групі еплеренону відзначали значно частіше, ніж у групі плацебо. Частота гіперкаліємії у групах еплеренону та плацебо склала 3.4 % та 2,0 % (р < 0,001), гіпокаліємії – 0,5 % та 1,
Електрокардіографія:
У дослідженнях з вивчення динаміки електрокардіограми (ЕКГ) у здорових добровольців суттєвого впливу еплеренону на частоту серцевих скорочень (ЧСС) тривалість інтервалів QRS, PR або QT не виявлено.
Фармакокінетика:
Всмоктування, розподіл
Абсолютна біодоступність еплеренону становить 69% після прийому 100 мг еплеренону внутрішньо у вигляді таблеток. Максимальна концентрація (Cmax) у плазмі досягається приблизно через 1,5-2 години. Cmax та площа під кривою "концентрація-час" (AUC) лінійно залежать від дози в діапазоні від 10 мг до 100 мг і нелінійно - в дозі більше 100 мг. Рівноважний стан досягається протягом 2 днів. Їда не впливає на абсорбцію. Еплеренон приблизно на 50% зв'язується з білками плазми, переважно з альфа1-кислим глікопротеїном. Розрахунковий обсяг розподілу у рівноважному стані становить 42-90 л. Еплеренон не пов'язується вибірково з еритроцитами.
Біотрансформація
Біотрансформація еплеренону здійснюється переважно під дією ізоферменту CYP3A4. Активні метаболіти еплеренону у плазмі крові не ідентифіковані.
Виведення
Менше 5% від дози еплеренону виводиться у незмінному вигляді нирками та через кишечник. Після одноразового прийому внутрішньо радіоактивно еплеренону близько 32% дози виводилося через кишечник і близько 67% - нирками. Період напіввиведення еплеренону становить близько 3-6 годин. Здається, плазмовий кліренс становить близько 10 л/годину.
Вік, стать і раса
Фармакокінетика еплеренону у дозі 100 мг 1 раз на добу вивчалася у пацієнтів похилого віку (старше 65 років), чоловіків та жінок. Фармакокінетика еплеренону суттєво не відрізнялася у чоловіків та жінок. У рівноважному стані у пацієнтів похилого віку Cmax та AUC були відповідно на 22 % та 45 % вищими, ніж у молодих пацієнтів (18-45 років).
Ниркова недостатність
Фармакокінетику еплеренону вивчали у пацієнтів з нирковою недостатністю різного ступеня тяжкості та у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі. Порівняно з пацієнтами контрольної групи у пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня виявили збільшення рівноважних AUC та Cmax на 38 % та 24 % відповідно, а у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, – їх зниження на 26 % та 3 %. Кореляції між кліренсом еплеренону із плазми крові та кліренсом креатиніну не виявлено. Еплеренон не видаляється при гемодіалізі.
Печінкова недостатність
Фармакокінетику еплеренону в дозі 400 мг порівнювали у пацієнтів з порушенням функції печінки середнього ступеня (клас В за класифікацією Чайлд-П'ю) та у здорових добровольців. Рівноважні Cmax та AUC еплеренону були збільшені на 3,6 % та 42 % відповідно. У пацієнтів із печінковою недостатністю тяжкого ступеня еплеренон не вивчався, тому його застосування цій групі пацієнтів не показано.
Серцева недостатність
Фармакокінетика еплеренону у дозі 50 мг була досліджена у пацієнтів із серцевою недостатністю (II-IV ФК за класифікацією NYHA). Рівноважні показники AUC та Сmax у пацієнтів із серцевою недостатністю були відповідно на 38 % та 30 % вищими, ніж у здорових добровольців, підібраних за віком, масою тіла та статтю. Кліренс еплеренону у пацієнтів із серцевою недостатністю подібний до таких у здорових пацієнтів похилого віку.
Вагітність та годування груддюВагітність
Відомості про застосування препарату у вагітних немає. Препарат Ріолма® слід застосовувати з обережністю і лише у випадках, коли очікувана користь для матері значно перевищує можливий ризик для плода/дитини.
Період грудного вигодовування
Відомостей про виведення еплеренону після прийому внутрішньо з грудним молоком немає. Однак у доклінічних дослідженнях показано, що еплеренон та/або його метаболіти присутні у грудному молоці щурів.
Оскільки небажані ефекти еплеренону у новонароджених, які перебувають на грудному вигодовуванні, не вивчені, рішення про припинення грудного вигодовування або відміну лікарського препарату має бути прийняте залежно від важливості цього препарату для матері.
Репродуктивна функція
У доклінічних дослідженнях було показано, що у дозах до 300 мг/кг впливу еплеренону на фертильність статевозрілих особин щурів не виявлено. Клінічні дані щодо впливу на репродуктивну функцію у людини відсутні.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаНижче перераховані небажані явища, які могли бути пов'язані з лікуванням, а також серйозні небажані явища, частота яких можна порівняти з частотою небажаних та серйозних небажаних явищ у групі плацебо. Небажані явища перераховані відповідно до системно-органного класу та абсолютної частоти їх виникнення.
Частота визначається так: дуже часто (> 1/10), часто (від > 1/100 до < 1/10), нечасто (від > 1/1000 до < 1/100), рідко (від > 1/10000 до <1000), дуже рідко (<1/10000), частота невідома (не може бути оцінена за наявними даними).
Інфекційні та паразитарні захворювання: часто-інфекції; нечасто-пієлонефрит, фарингіт.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: нечасто-еозинофілія.
Порушення ендокринної системи: нечасто-гипотиреоз.
Порушення з боку обміну речовин та харчування: часто-гіперкаліємія (див. розділи «Протипоказання», «Особливі вказівки»), гіперхолестеринемія; нечасто -гіпонатріємія, зневоднення, гіпертригліцеридемія.
Порушення психіки: нечасто - порушення сну.
Порушення з боку нервової системи: часто-запаморочення, непритомність; нечасто головний біль, гіпестезія.
Порушення з боку серця: часто-інфаркт міокарда; нечасто-лівошлуночкова недостатність, фібриляція передсердь, тахікардія.
Порушення з боку судин: часто-виражене зниження артеріального тиску; нечасто-артеріальний тромбоз кінцівок, ортостатична гіпотензія.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто-кашель.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто-діарея, нудота, запор; нечасто-блювота, метеоризм.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто-шкірний висип, свербіж шкіри; нечасто-гіпергідроз; частота невідома-ангіоневротичний набряк.
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: часто-м'язові спазми, біль; нечасто біль у спині.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: часто-ниркова недостатність (див. розділи «Протипоказання» та «Особливі вказівки»).
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто-холецистит.
Порушення з боку статевих органів та молочної залози: нечасто-гінекомастія.
Загальні розлади та порушення у місці введення: нечасто-астенія та нездужання.
Лабораторні та інструментальні дані: часто підвищення концентрації сечовини в сироватці крові, підвищення концентрації креатиніну в сироватці крові; нечасто зниження концентрації рецептора епідермального фактора росту в сироватці крові, підвищення концентрації глюкози в крові.
особливі вказівкиГіперкаліємія:
При застосуванні еплеренону може розвинутись гіперкаліємія, яка обумовлена його механізмом дії. На початку лікування та при зміні дози препарату у всіх пацієнтів слід контролювати вміст калію у сироватці крові. Надалі періодичний контроль вмісту калію рекомендується проводити пацієнтам з підвищеним ризиком розвитку гіперкаліємії, наприклад, пацієнтам похилого віку, пацієнтам з нирковою недостатністю (див. розділ «Спосіб застосування та дози») та цукровим діабетом. Враховуючи підвищений ризик гіперкаліємії, призначення препаратів калію після початку лікування еплереномом не рекомендується. Зниження дози препарату Ріолма призводить до зниження вмісту калію в сироватці крові. В одному дослідженні додавання гідрохлортіазиду до еплеренону перешкоджало збільшенню вмісту калію у сироватці крові.
Порушення функції нирок:
У пацієнтів з порушеннями функції нирок, у тому числі з діабетичною мікроальбумінурією, рекомендується регулярно контролювати вміст калію в сироватці крові. Ризик розвитку гіперкаліємії збільшується у разі зниження функції нирок. Хоча кількість пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу та мікроальбумінурією в дослідженнях була обмеженою, проте, у цій невеликій вибірці було відзначено збільшення частоти гіперкаліємії. У зв'язку з цим у таких пацієнтів лікування слід проводити з обережністю. Еплеренон не видаляється при гемодіалізі.
Порушення функції печінки:
У пацієнтів з порушеннями функції печінки легкого або середнього ступеня (клас А та В за класифікацією Чайлд-П'ю) збільшення вмісту калію у сироватці крові більше 5,5 ммоль/л не виявлено. У таких пацієнтів слід контролювати вміст електролітів у плазмі крові. У пацієнтів з порушенням функції печінки важко оцінити застосування еплеренону, тому його застосування у таких пацієнтів протипоказане.
Індуктори ізоферменту CYP3A4:
Одночасне застосування еплеренону з потужними індукторами ізоферменту CYP3A4 не рекомендується (див. «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).
Циклоспорин, такролімус, препарати, що містять літій:
Під час лікування еплереном слід уникати призначення цих засобів (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).
Спеціальна інформація про допоміжні речовини:
Препарат Ріолма містить лактозу, тому не слід застосовувати при наступних станах: непереносимість лактози, дефіцит лактази, синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами:
Ефекти еплеренону на здатність керувати автомобілем, механізмами не вивчалися. У рекомендованих дозах 25 мг та 50 мг еплеренон не викликає запаморочення, непритомних станів та порушень когнітивної функції, але при керуванні транспортними засобами, механізмами або використанні іншої техніки слід брати до уваги, що під час лікування може розвинутись запаморочення.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25 ° С в оригінальному блістері. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від часу їди. Їда не впливає на всмоктування препарату Ріолма®. Для індивідуального підбору дози можна застосовувати дозування 25 мг та 50 мг.
До початку терапії препаратом Ріолма® протягом першого тижня і через 1 місяць після початку терапії або при зміні дози препарату слід визначити вміст калію в сироватці крові пацієнта. Надалі необхідно періодично контролювати вміст калію у сироватці крові.
Інфаркт міокарда:
Лікування слід розпочинати з дози 25 мг 1 раз на добу та збільшувати її до 50 мг 1 раз на добу через 4 тижні з урахуванням вмісту калію у сироватці крові (див. нижче «Підбір дози після початку лікування»). Підтримуюча доза препарату, що рекомендується, становить 50 мг 1 раз на добу.
ХСН II ФК за класифікацією NYHA:
Лікування також слід розпочинати з дози 25 мг 1 раз на добу, далі дозу підбирають індивідуально, збільшуючи її до 50 мг 1 раз на добу, переважно протягом 4 тижнів з урахуванням вмісту калію у сироватці крові (см нижче «Підбір дози після початку лікування»)
Лікування еплереном не слід починати у пацієнтів із вмістом калію в сироватці крові > 5,0 ммоль/л
.
вміст калію в сироватці крові (ммоль/л) < 5,0: збільшення дози: з 25 мг через день до 25 мг 1 раз на добу або з 25 мг 1 на добу до 50 мг 1 раз на добу;
Вміст калію в сироватці крові (ммоль/л) 5,0-5,4: підтримуюча доза: доза залишається незмінною;
вміст калію в сироватці крові (ммоль/л) 5,5-5,9: зниження дози: з 50 мг 1 раз на добу до 25 мг 1 раз на добу або з 25 мг 1 раз на добу до 25 мг через день або з 25 мг через день – тимчасова відміна препарату;
Вміст калію у сироватці крові (ммоль/л) > 6,0: відміна препарату.
Після тимчасового припинення прийому препарату через підвищення вмісту калію в сироватці крові до або більше 6,0 ммоль/л, терапію препаратом можна відновити в дозі 25 мг через день, коли вміст калію в сироватці крові складе < 5,0 ммоль/л.
Пацієнти похилого віку
Корекція початкової дози у пацієнтів похилого віку не потрібна. У зв'язку з віковим зниженням функції нирок у пацієнтів похилого віку підвищується ризик розвитку гіперкаліємії, особливо при наявності супутніх захворювань, що сприяють збільшенню концентрації еплеренону у сироватці крові, зокрема, при порушенні функції печінки від легкого до середнього ступеня тяжкості. Рекомендується періодично визначати вміст калію у сироватці крові (розділ «Особливі вказівки»).
Пацієнти з порушенням функції нирок
У пацієнтів з легким ступенем порушення функції нирок корекція початкової дози не потрібна. Рекомендується періодично визначати вміст калію у сироватці крові. У пацієнтів з порушенням функції нирок середнього ступеня тяжкості (КК 30-60 мл/хв) слід розпочинати терапію з дози 25 мг через день з подальшою корекцією дози залежно від вмісту калію у сироватці крові.
Пацієнти із серцевою недостатністю
Відсутній досвід застосування еплеренону у пацієнтів з ХСН після перенесеного ІМ та КК < 50 мл/хв. Тому у таких пацієнтів препарат слід застосовувати з обережністю. У пацієнтів з КК < 50 мл/хв застосування еплеренону в дозі вище 25 мг 1 раз на добу не досліджувалося (також див. розділи «Протипоказання» та «Особливі вказівки»).
Пацієнти з порушенням функції печінки
У пацієнтів з порушеннями функції печінки від легкого до середнього ступеня тяжкості початкової дози корекції не потрібно. Враховуючи збільшення сироваткової концентрації еплеренону у таких пацієнтів, рекомендується регулярно контролювати вміст калію в сироватці крові, особливо у літніх пацієнтів (див. розділ «Особливі вказівки»). У пацієнтів з порушенням функції печінки тяжкого ступеня застосування препарату Ріолма протипоказано.
Супутня терапія
При одночасному застосуванні препаратів, що мають слабку або помірно виражену інгібуючу дію на ізофермент CYP3A4, наприклад, еритроміцину, саквінавіру, аміодарону, дилтіазему, верапамілу, лікування препаратом Ріолма® слід проводити в дозі 25 мг 1 раз на добу, при цьому доза після 25 мг 1 раз на добу (див. розділ "Взаємодія з іншими лікарськими засобами").
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Риолма таб 25 мг 30 шт производится компанией КРКА. Само производство расположено в стране Словения.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Риолма таб 25 мг 30 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Риолма таб 25 мг 30 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Инспра таб п/об пленочной 25мг 30 шт Инспра таб п/об пленочной 25мг 30 шт, Инспра таб п/об пленочной 50мг 30 шт Инспра таб п/об пленочной 50мг 30 шт, Иплерон таб п/об пленочной 25мг 30 шт Иплерон таб п/об пленочной 25мг 30 шт, Иплерон таб п/об пленочной 50мг 30 шт Иплерон таб п/об пленочной 50мг 30 шт, Риолма таб 50 мг 30 шт Риолма таб 50 мг 30 шт, Эпленор таб 25 мг 30 шт Эпленор таб 25 мг 30 шт, Эпленор таб 50 мг 30 шт Эпленор таб 50 мг 30 шт, Эплеренон таб. 25 мг 30 шт Эплеренон таб. 25 мг 30 шт, Эплеренон таб. 50 мг 30 шт Эплеренон таб. 50 мг 30 шт, Эспиро таб п/об пленочной 25мг 30 шт Эспиро таб п/об пленочной 25мг 30 шт, Эспиро таб п/об пленочной 50мг 30 шт Эспиро таб п/об пленочной 50мг 30 шт.