Резокластин концентрат для приготовления раствора для инф 5 мг/625 мл 625 мл фл 1 шт
Резокластин концентрат для приготовления раствора для инф 5 мг/625 мл 625 мл фл 1 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 мл розчину містить: золедронову кислоту моногідрат 0,85 мг, у перерахунку на золедронову кислоту 0,80 мг.
1 флакон містить 6.25 мл (5 мг золедронової кислоти) концентрату
Допоміжні речовини:
D-Манітол 44,0 мг, натрію цитрату дигідрат у перерахуванні на натрію цитрат) 4,8 мг, вода для ін'єкцій до 1 мл
Опис:
Прозора безбарвна рідина
Форма випуску :
Концентрат для виготовлення розчину для інфузій, 5 мг/6.25 мл. По 5 мл концентрату, що містить 5 мг золедронової кислоти у флакони темного скла, герметично закупорені пробками з бромбутилової або хлорбутилової гуми та обкатані алюмінієво-пластиковими ковпачками. На флакони наклеюють самоклеючі етикетки. Один флакон з препаратом у пластиковій підкладці або контурній комірковій упаковці з полівінілхлоридної плівки разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.
ПротипоказанняГіперчутливість до золедронової кислоти, інших бісфосфонатів або будь-якої з допоміжних речовин препарату;
порушення функції нирок тяжкого ступеня (КК менше 30 мл/хв);
вагітність;
період годування груддю;
дитячий та підлітковий вік (ефективність та безпека не встановлені).
З обережністю:
З обережністю застосовувати препарат у пацієнтів з порушенням функції нирок легкого та середнього ступеня тяжкості (КК>30 мл/хв);
Слід бути обережними при одночасному застосуванні з іншими препаратами, здатними викликати гіпокальціємію (наприклад, аміноглікозиди, кальцитонін, «петлеві» діуретики) у зв'язку з ризиком розвитку синергідного ефекту, що призводить до тяжкої гіпокальціємії;
З обережністю слід застосовувати одночасно з іншими препаратами, що мають нефротоксичний потенціал; з антиангіогенними препаратами у зв'язку із збільшенням ризику розвитку остеонекрозу щелепи;
Будьте обережні при застосуванні у пацієнтів з порушенням функції печінки тяжкого ступеня тяжкості у зв'язку з обмеженістю даних щодо застосування препарату у пацієнтів даної категорії.
Дозування5 мг/6,25 мл
Показання до застосуванняДля дозування 4 мг/5 мл та 5 мг/6,25 мл золедронової кислоти:
• Метастази в кістки при злоякісних солідних пухлинах (рак передміхурової залози, рак молочної залози та інші) та множинна мієлома, у тому числі, для зниження ризику патологічних переломів , компресії спинного мозку, гіперкальціємії, обумовленої пухлиною, та зниження потреби у проведенні променевої терапії або оперативних втручань на кістки;
• Гіперкальціємія, обумовлена злоякісними пухлинами (зміст альбумін-коригованого кальцію у сироватці крові > 12 мг/дл [3 ммоль/л]).
Для дозування 5 мг/6,25 мл золедронової кислоти:
• постменопаузальна форма первинного остеопорозу;
• Сенільна форма первинного остеопорозу;
• Вторинний остеопороз;
• Кісткова хвороба Педжета.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиРекомендується бути обережним при одночасному застосуванні бісфосфонатів з аміноглікозидами, кальцитоніном, і «петлевими» діуретиками, оскільки одночасна дія цих препаратів проявляється збільшенням тривалості зниження вмісту кальцію в плазмі крові.
Обережність необхідна при одночасному застосуванні золедронової кислоти з препаратами, що потенційно мають нефротоксичну дію.
Необхідно бути обережними при одночасному застосуванні з інгібіторами ангіогенезу у зв'язку з підвищенням частоти випадків розвитку некрозу щелепи.
При одночасному застосуванні із золедроновою кислотою інших часто застосовуваних лікарських препаратів (протипухлинні засоби, діуретики [за винятком «петлевих»], антибіотики, анальгетики) будь-яких клінічно значущих взаємодій не відзначено.
При комбінованому застосуванні золедронової кислоти з талідомідом не потрібна корекція дози золедронової кислоти, за винятком застосування у пацієнтів з порушенням функції нирок легкого та помірного ступеня тяжкості. Комбіноване застосування талідоміду (100 мг або 200 мг 1 раз на добу) та золедронової кислоти (4 мг) у пацієнтів з множинною мієломою суттєво не впливає на фармакокінетику золедронової кислоти та КК.
Фармацевтична взаємодія та питання сумісності:
Розведений розчин золедронової кислоти не можна змішувати з інфузійними розчинами, що містять іони кальцію, наприклад, розчином Рінгера. При використанні для введення препарату скляних флаконів, інфузійних систем та мішків різних типів, виготовлених з полівінілхлориду, поліетилену та поліпропілену (попередньо заповнених 0,9 % розчином натрію хлориду або 5 % розчином декстрози) будь-яких ознак несумісності з препаратом не виявлено.
ПередозуванняСимптоми
При гострому передозуванні препарату (обмежені дані) відзначалися порушення функції нирок, включаючи ниркову недостатність, зміни електролітного складу крові (рівень кальцію, фосфатів та магнію).
Пацієнт, який отримав дозу
препарату, що перевищує рекомендовану, повинен перебувати під постійним наглядом. У разі гіпокальціємії, що супроводжується клінічними проявами, показано проведення інфузії кальцію глюконату.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Інгібітор кісткової резорбції, бісфосфонат
Код ATX: М05ВА08
Фармакодинаміка:
Золедронова кислота відноситься до високоефективних бісфосфонатів, що впливають на остеокласти та вибірково пригнічують резорбцію кісткової тканини.
Селективна дія бісфосфонатів на кісткову тканину заснована на високій спорідненості з мінералізованою кістковою тканиною. Точний молекулярний механізм, що забезпечує пригнічення активності остеокластів, досі залишається нез'ясованим. Золедронова кислота не має небажаного впливу на формування, мінералізацію та механічні властивості кістки.
Крім інгібуючої дії на резорбцію кістки, золедронова кислота має протипухлинні властивості, що забезпечують ефективність препарату при кісткових метастазах:
- In vivo: інгібування остеокластичної резорбції кісткової тканини, що змінює мікросередовище кісткового мозку, що призводить до зниження росту Антиангіогенна активність. Пригнічення кісткової резорбції клінічно супроводжується зокрема вираженим зниженням больових відчуттів.
- In vitro: інгібування проліферації остеобластів, пряма цитостатична та проапоптична активність, синергічний цитостатичний ефект із протипухлинними препаратами; антиадгезивна/інвазивна активність.
Золедронова кислота, пригнічуючи проліферацію та індукуючи апоптоз, має безпосередню протипухлинну дію щодо клітин мієломи людини та раку молочної залози, а також зменшує проникнення клітин раку молочної залози людини через екстрацелюлярний матрикс, що свідчить про наявність у неї антиметастатичних властивостей. Крім того, золедронова кислота інгібує проліферацію клітин ендотелію людини і у тварин має антиангіогенну дію.
У пацієнтів з раком молочної залози, передміхурової залози та іншими солідними пухлинами з метастатичним ураженням кісток золедронова кислота запобігає розвитку патологічних переломів, компресії спинного мозку, знижує потребу у проведенні променевої терапії та оперативних втручань, зменшує пухлинну гіперкальціємію. Препарат здатний стримувати прогресування больового синдрому. Лікувальний ефект у пацієнтів із остеобластичними осередками менш виражений, ніж у пацієнтів із остеолітичними осередками.
У пацієнтів з множинною мієломою та раком молочної залози при наявності як мінімум одного кісткового вогнища ефективність золедронової кислоти в дозі 4 мг можна порівняти з памідронатом у дозі 90 мг.
У пацієнтів з пухлинною гіперкальціємією дія золедронової кислоти проявляється зниженням рівня іонізованого кальцію у сироватці крові та його виділення нирками. Середній час до нормалізації концентрації кальцію становить близько 4 днів, до 10-го дня нормалізується у 87-88% пацієнтів. Середній час до рецидиву (концентрація іонізованого кальцію сироватки, скоригована за альбуміном не менше 2,9 ммоль/л) становить 30-40 днів. Значних відмінностей між ефективністю золедронової кислоти у дозах 4 та 8 мг при лікуванні гіперкальціємії не спостерігається.
Не виявлено значних відмінностей щодо частоти та тяжкості небажаних явищ у пацієнтів, які отримували золедронову кислоту у дозах 4 мг та 8 мг, памідронат у дозі 90 мг або плацебо як при лікуванні кісткових метастазів, так і гіперкальціємії.
При застосуванні золедронової кислоти у пацієнтів з постменопаузальним остеопорозом (значення Т-критерію мінеральної щільності кісткової тканини шийки стегна менше - 2,5) відзначалося статистично достовірне зниження ризику вертебральних переломів, а також зменшення ризику розвитку одного або більше (повторних) переломів хребців.
При лікуванні золедроновою кислотою у пацієнтів з кістковою хворобою Педжета відзначалася статистично достовірна, швидка та тривала терапевтична відповідь, нормалізація рівня кісткового обміну та концентрації лужної фосфатази у плазмі крові.
Препарат також високоефективний у пацієнтів, які раніше отримували лікування пероральними бісфосфонатами. Встановлено, що більшість пацієнтів при застосуванні золедронової кислоти терапевтична відповідь зберігається протягом усього періоду лікування (близько 2 років).
У пацієнтів з постменопаузальним остеопорозом та кістковою хворобою Педжета золедронова кислота не впливає на якісний стан нормальної кістки, не порушує процесів кісткового ремоделювання та мінералізації та сприяє збереженню нормальної трабекулярної архітектоніки кістки.
Фармакокінетика:
Дані щодо фармакокінетики при метастазах у кістці отримані після одноразової та повторних 5- та 15-хвилинних інфузій 2, 4, 8 та 16 мг золедронової кислоти у 64 пацієнтів.
Фармакокінетичні параметри не залежить від дози препарату.
Абсорбція:
Після початку інфузії концентрація золедронової кислоти в сироватці крові швидко збільшується, досягаючи піку в кінці інфузії, далі слід швидке зменшення концентрації на 10% після 4 годин і на менш ніж 1% піка після 24 годин з послідовно пролонгованим періодом низьких концентрацій, що не перевищують 0, 1% від максимальної до повторної інфузії на 28-й день. Показано низьку спорідненість золедронової кислоти до клітинних компонентів крові, середнє відношення концентрації в цільній крові до концентрації в плазмі становить 0,59 в діапазоні концентрацій від 30 нг/мл до 5000 нг/мл
.
Зв'язування з білками плазми низьке, частка незв'язаної фракції становить 60 - 77% і незначно залежить від концентрації препарату (від 2 до 2000 нг/мл).
Біотрансформація:
Золедронова кислота не піддається метаболізму і виводиться нирками у незмінному вигляді. За даними, отриманими in vitro, золедронова кислота не інгібує ізоферменти системи цитохрому Р450 людини і не піддається біотрансформації, що дозволяє припустити, що стан функції печінки не впливає істотно на фармакокінетику золедронової кислоти.
Виведення:
Золедронова кислота, введена внутрішньовенно, виводиться нирками в три етапи: швидке двофазне виведення препарату з системної циркуляції з періодами напіввиведення 0,24 год і 1,87 год і тривала фаза з кінцевим періодом напіввиведення, що становить 146 год. кожні 28 днів. Протягом перших 24 годин у сечі виявляється 39±16% введеної дози. Решта в основному зв'язується з кістковою тканиною. Потім повільно відбувається зворотне вивільнення золедронової кислоти з кісткової тканини у системний кровотік та її виведення нирками. Загальний плазмовий кліренс становить 5,04 ± 2,5 л/год та не залежить від дози препарату, статі, віку, расової приналежності та маси тіла пацієнта. Збільшення часу інфузії з 5 до 15 хвилин призводить до зменшення концентрації золедронової кислоти на 30% наприкінці інфузії,
Фармакокінетичні дослідження у пацієнтів із гіперкальціємією або порушенням функції печінки не проводились. Через кишечник виводиться менш як 3% дози препарату.
Фармакокінетика в окремих випадках.
Порушення функції печінки:
Немає даних, що описують фармакокінетику золедронової кислоти у пацієнтів із порушенням функції печінки. За даними, отриманими in vitro, золедронова кислота не пригнічує ізоферменти системи цитохрому Р450 і не піддається біотрансформації. У дослідженнях тварин менше 3% введеної дози виявлялося у фекаліях. Вищесказане дозволяє припустити, що стан функції печінки не впливає істотно на фармакокінетику золедронової кислоти.
Порушення функції нирок:
Нирковий кліренс золедронової кислоти корелює з кліренсом креатину (КК) і становить 75±33% від КК, показник становив у середньому 84±29% мл/хв (діапазон 22 – 143 мл/хв) у 64 пацієнтів, включених у дослідження. Аналіз популяції показав, що у пацієнтів з порушенням функції нирок помірного ступеня тяжкості (КК 50 мл/хв) розрахований кліренс золедронової кислоти становить 72% від значення кліренсу золедронової кислоти у пацієнтів із кліренсом креатиніну >84 мл/хв. Дані фармакокінетики препарату у пацієнтів з порушенням функції нирок тяжкого ступеня (КК менше 30 мл/хв) обмежені.
Стать, вік та расова приналежність:
За даними трьох фармакокінетичних досліджень у пацієнтів з онкологічними захворюваннями з метастазами в кістці не виявлено впливу маси тіла, віку (від 38 до 84 років), статі та расової приналежності на кліренс золедронової кислоти.
Вагітність та годування груддюВагітність:
Застосування золедронової кислоти під час вагітності протипоказане. Немає даних щодо застосування препарату під час вагітності у людини. У разі виникнення вагітності під час терапії бісфосфонатами можливий ризик формування внутрішньоутробних вад розвитку плода (наприклад, аномалій розвитку скелета та інших аномалій). Залежність ризику від величини часового проміжку між припиненням терапії бісфосфонатами та моментом зачаття, шляхи введення та особливостей конкретного препарату невідома. У дослідженнях в одного з двох видів тварин при підшкірному застосуванні золедронової кислоти в дозі 0,2 мг/кг на добу (експозиція, яка в 2,4 рази перевищує очікувану експозицію у людини за величиною AUC) відмічені явища тератогенності у вигляді дефектів розвитку поверхневих структур, пороків розвитку внутрішніх органів та аномалій розвитку скелета; при застосуванні в мінімальній дозі 0,01 мг/кг на добу відмічено дистоцію. У дослідженнях в іншого виду тварин таких явищ відзначено був, проте при застосуванні дозі 0,1 мг/кг на добу зареєстровані явища материнської токсичності, пов'язані чи викликані гипокальциемией, індукованої препаратом. Пацієнток із збереженим репродуктивним потенціалом необхідно попереджати про необхідність застосовувати надійні методи контрацепції під час лікування золедроновою кислотою.
Невідомо, чи проникає золедронова кислота в грудне молоко . Застосування золедронової кислоти у період грудного вигодовування протипоказане.
Фертильність:
Немає даних про вплив золедронової кислоти на фертильність у людини. У дослідженнях тварин при підшкірному введенні в дозі 0,1 мг/кг на добу золедронова кислота пригнічувала фертильність.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаНайбільш серйозними небажаними реакціями (HP) у пацієнтів, які одержують золедронову кислоту за зареєстрованими показаннями, були: анафілактична реакція, небажані явища з боку очей, остеонекроз щелепи, атиповий перелом стегнової кістки, фібриляція передсердь та порушення функції. Інформація про частоту HP при застосуванні золедронової кислоти в дозі 4 мг ґрунтується, головним чином, на даних, отриманих під час тривалої терапії. HP, пов'язані із застосуванням золедронової кислоти, зазвичай слабо виражені і транзиторні, подібні до тих, про які повідомлялося при застосуванні інших бісфосфонатів. Ці HP можуть спостерігатися приблизно у третини пацієнтів, які отримують лікування золедроновою кислотою. Симптоми реакції гострої фази зазвичай розвивалися через 3 дні після застосування золедронової кислоти: загальне нездужання, біль у кістках, лихоманка, озноб, грипоподібний синдром та артрит з подальшим напуханням суглобів; зазвичай симптоми дозволялися протягом кількох днів. Також часто відзначалися такі HP, як артралгія та міалгія. Дуже часто зменшення ниркової екскреції кальцію супроводжувалося різким зниженням вмісту фосфору, що протікало безсимптомно та не вимагало лікування. Часто зниження вмісту кальцію у сироватці крові аж до розвитку гіпокальціємії може супроводжуватись відсутністю клінічних проявів. Також часто відзначалися такі HP, як артралгія та міалгія. Дуже часто зменшення ниркової екскреції кальцію супроводжувалося різким зниженням вмісту фосфору, що протікало безсимптомно та не вимагало лікування. Часто зниження вмісту кальцію у сироватці крові аж до розвитку гіпокальціємії може супроводжуватись відсутністю клінічних проявів. Також часто відзначалися такі HP, як артралгія та міалгія. Дуже часто зменшення ниркової екскреції кальцію супроводжувалося різким зниженням вмісту фосфору, що протікало безсимптомно та не вимагало лікування. Часто зниження вмісту кальцію у сироватці крові аж до розвитку гіпокальціємії може супроводжуватись відсутністю клінічних проявів.
Є повідомлення про часті реакції з боку шлунково-кишкового тракту, таких як нудота і блювання після внутрішньовенної інфузії золедронової кислоти. Локальні реакції у місці інфузії, такі як почервоніння або набряклість та/або біль, спостерігалися нечасто.
Анорексія часто спостерігалася у пацієнтів, які отримували золедронову кислоту в дозі 4 мг.
Випадки висипу чи сверблячки відзначалися нечасто. Як і при застосуванні інших бісфосфонатів, повідомлялося про часті випадки кон'юнктивіту.
На підставі сумарного аналізу контрольованих досліджень повідомлялося про частий розвиток анемії тяжкого ступеня (концентрація гемоглобіну <8,0 г/дл) у пацієнтів, які одержують золедронову кислоту в дозі 4 мг.
HP згруповані відповідно до класифікації органів і систем органів MedDRA, у межах кожної групи перераховані в порядку зменшення частоти народження, в межах кожної підгрупи - в порядку зменшення значущості.
Критерії оцінки частоти народження: дуже часто (> 1/10), часто (> 1/100, <10), нечасто (> 1/1000, <1/100), рідко (> 1/10000, <1/1000) дуже рідко (<1/10000), включаючи окремі повідомлення.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: часто – анемія, нечасто – тромбоцитопенія, лейкопенія; рідко – панцитопенія.
Порушення з боку імунної системи: нечасто – реакції гіперчутливості; рідко – ангіоневротичний набряк.
Порушення психіки: часто – порушення сну; нечасто – почуття тривоги; рідко – сплутаність свідомості.
Порушення з боку нервової системи: часто – головний біль, парестезії; нечасто – запаморочення, дисгевзія, гіпестезія, гіперестезія, тремор; дуже рідко - судоми, гіпестезія і тетанія (що розвиваються внаслідок гіпокальціємії).
Порушення з боку органу зору: часто – кон'юнктивіт; нечасто – нечіткість зору; рідко – увеїт.
Порушення з боку серця: рідко – брадикардія; аритмія (що розвивається внаслідок гіпокальціємії).
Порушення з боку судин: часто – підвищення артеріального тиску; нечасто – зниження артеріального тиску.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто – задишка, кашель; рідко – інтерстиційна хвороба легень.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто – нудота, блювання, зниження апетиту, запор; нечасто – діарея, біль у животі, диспепсія, стоматит, сухість у роті.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто – підвищення потовиділення; нечасто - свербіж, висипання (включаючи еритематозну та макульозну).
Порушення з боку кістково-м'язової системи: часто – біль у кістках, міалгія, артралгія, генералізовані болі, тугорухливість суглобів; нечасто – некроз щелепи, м'язові судоми.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: часто – порушення функції нирок; нечасто – гостра ниркова недостатність, гематурія, протеїнурія; рідко – набутий синдром Фанконі.
Лабораторні та інструментальні дані: дуже часто – гіпофосфатемія; часто - підвищення концентрації креатиніну та сечовини у сироватці крові, гіпокальціємія; нечасто – гіпомагніємія, гіпокаліємія; рідко – гіперкаліємія, гіпернатріємія.
Загальні розлади та порушення у місці введення: часто – реакція гострої фази, лихоманка, грипоподібний синдром (що включає загальне нездужання, озноб, почуття нездужання, «припливи»), периферичні набряки, астенія; нечасто – реакції у місці введення (біль, подразнення, набряклість, ущільнення, почервоніння), біль у грудній клітці, збільшення маси тіла; рідко – артрит та набрякання суглобів як симптом реакції гострої фази.
Слід мати на увазі, що при застосуванні інших бісфосфонатів у пацієнтів з бронхіальною астмою, чутливих до ацетилсаліцилової кислоти, спостерігалися випадки бронхоспазму, проте при застосуванні золедронової кислоти цього явища не спостерігалося.
Небажані реакції за даними спонтанних звітів та літературних повідомлень (частота невідома):
Порушення імунної системи: анафілактична реакція/шок.
Порушення нервової системи: сонливість.
Порушення з боку органу зору: епісклерит, склерит та запальні захворювання орбіти.
Порушення серця: фібриляція передсердь.
Порушення з боку судин: зниження артеріального тиску, що призводить до непритомності або циркуляторного колапсу, переважно у пацієнтів із факторами ризику.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: бронхоспазм.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: кропив'янка.
Порушення з боку скелетно-м'язової системи: раптове виражене обмеження рухливості суглобів та/або важка і в деяких випадках обмежує працездатність біль у кістках, суглобах та/або м'язах, атипові підвертальні і діафізарні переломи стегнової кістки.
Опис окремих небажаних реакцій.
Порушення функції нирок:
Застосування золедронової кислоти асоціювалося з недостатнім розвитком порушення функції нирок. При застосуванні препарату в клінічних дослідженнях з метою профілактики ускладнень з боку скелета у пацієнтів із поширеними злоякісними новоутвореннями з ураженням кісток частота виникнення порушення функції нирок, пов'язаного із застосуванням препарату, розподілена наступним чином: множинна мієлома (3,2 %), рак простоти (3 ,1%), рак молочної залози (4,3%), рак легень та інші солідні пухлини (3,2%). До факторів, які можуть збільшувати ризик погіршення функції нирок, належать: дегідратація, попереднє порушення функції нирок, множинні курси лікування золедронової кислоти або іншими бісфосфонатами, одночасне застосування нефротоксичних препаратів або введення препарату протягом меншого періоду часу, ніж рекомендований.
Остеонекроз:
При лікуванні бісфосфонатами, у тому числі золедроновою кислотою, в основному у пацієнтів з онкологічними захворюваннями відзначалися випадки розвитку остеонекрозу (в основному щелепи, але також і іншої локалізації, в т.ч. тазової кістки, стегнової кістки та зовнішнього слухового каналу). У багатьох пацієнтів із остеонекрозом щелепи відзначалися ознаки місцевого інфекційного процесу, у т.ч. остеомієліт; здебільшого такі випадки відмічені у пацієнтів з онкологічними захворюваннями після екстракції зуба або після стоматологічних оперативних втручань. Існують широко відомі множинні фактори ризику, що привертають до розвитку остеонекрозу щелепи, такі як злоякісні новоутворення, одночасна терапія (наприклад, хіміотерапія, антиангіогенні препарати, променева терапія, глюкокортикостероїди) та супутні стани анемія, коагулопатії, інфекції, попереднє захворювання ротової порожнини). Незважаючи на те, що причинно-наслідковий зв'язок не встановлений, доцільно уникати стоматологічних оперативних втручань у зв'язку з можливістю одужання. Виходячи з доступних даних, частота розвитку остеонекрозу щелепи пов'язана з характером пухлини (поширений рак молочної залози, множинна мієлома).
Реакція гострої фази:
Дана небажана реакція є комплексом симптомів: підвищення температури тіла, загальна слабкість, біль у кістках, озноб, грипоподібний синдром. Зазвичай починається в інтервалі <3 дні після інфузії золедронової кислоти. Реакція також згадується з використанням термінів "грипоподібні" або "постдозові" симптоми. Симптоми зазвичай вирішуються за кілька днів.
Фібриляція передсердь:
В одному з клінічних досліджень при застосуванні золедронової кислоти протягом 3-х років у пацієнток із постменопаузальним остеопорозом (у дозі 5 мг один раз на рік) загальна частота розвитку фібриляції передсердь становила 2,5 % (96 осіб із 3862) порівняно з 1 ,9% (75 з 3852) у групі плацебо. Частота розвитку фібриляції передсердь, що супроводжується тяжкими гемодинамічними порушеннями, становила 1,3% (51 з 3862) та 0,6% (22 з 3852) для золедронової кислоти та плацебо відповідно. Подібний дисбаланс не спостерігався в інших клінічних дослідженнях золедронової кислоти, у тому числі при застосуванні золедронової кислоти у дозі 4 мг один раз на 3-4 тижні у пацієнтів з онкологічними захворюваннями.
Якщо будь-які побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, повідомте про це лікаря.
особливі вказівкиПеред інфузією слід переконатись у адекватності гідратації у пацієнта. При необхідності рекомендується введення 0,9% розчину натрію хлориду перед, паралельно або після інфузії золедронової кислоти. Слід уникати гіпергідратації пацієнта через ризик виникнення ускладнень з боку серцево-судинної системи.
Після введення золедронової кислоти необхідний постійний контроль за концентрацією кальцію, фосфору, магнію та креатиніну у сироватці крові. При розвитку гіпокальціємії, гіпофосфатемії або гіпомагніємії може виникнути потреба у короткочасному додатковому введенні відповідних речовин. У пацієнтів з нелікованою гіперкальціємією, як правило, є порушення функції нирок, тому необхідний ретельний моніторинг функції нирок у даної категорії пацієнтів.
При вирішенні питання про лікування золедроновою кислотою пацієнтів з кістковими метастазами з метою зниження ризику патологічних переломів, компресії спинного мозку, гіперкальціємії, обумовленої пухлиною, та зниження потреби у проведенні променевої терапії або оперативних втручань на кістки, слід брати до уваги, що терапевтичний ефект 2 – 3 місяці після початку лікування золедроновою кислотою.
Порушення функції нирок:
Є окремі повідомлення про порушення функції нирок і натомість застосування бісфосфонатів. До факторів ризику виникнення таких ускладнень належать дегідратація, попереднє порушення функції нирок, багаторазове введення золедронової кислоти або інших бісфосфонатів, а також застосування нефротоксичних лікарських засобів та надто швидке введення препарату. Незважаючи на те, що ризик зазначених ускладнень знижується за умови повільного введення золедронової кислоти в дозі 4 мг протягом не менше 15 хвилин, можливість порушення функції нирок зберігається. Відзначалися випадки погіршення функції нирок, прогресування ниркової недостатності та виникнення необхідності проведення гемодіалізу після одноразового застосування золедронової кислоти. Підвищення концентрації креатиніну в сироватці крові також спостерігається у деяких пацієнтів при тривалому застосуванні препарату в дозах, що рекомендуються, хоча з меншою частотою. Слід проводити визначення концентрації креатиніну сироватки перед кожним введенням препарату. У пацієнтів з порушенням функції нирок легкого та помірного ступеня з метастазами солідних злоякісних пухлин у кістці та множинною мієломою рекомендується застосування нижчої стартової дози препарату (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). При виявленні ознак порушення функції нирок на фоні терапії препаратом лікування слід відновлювати лише після того, як концентрація креатиніну досягає значень у межах ± 10 % від вихідної величини (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Остеонекроз:
Описано випадки остеонекрозу щелепи, в основному у пацієнтів з онкологічними захворюваннями на фоні лікування бісфосфонатами, у тому числі золедроновою кислотою. Багато таких пацієнтів отримували одночасну терапію глюкокортикостероїдами або хіміотерапію. У багатьох пацієнтів мали місце ознаки місцевого інфекційно-запального процесу, включаючи остеомієліт. У клінічній практиці найчастіше розвиток остеонекрозу щелепи відзначався у пацієнтів з поширеним раком молочної залози та мієломною хворобою, а також за наявності стоматологічних захворювань (після видалення зуба, при захворюваннях пародонту, незадовільної фіксації зубних протезів). Відомими факторами ризику розвитку остеонекрозу щелепи є рак, одночасна хіміотерапія, променева терапія, призначення антиангіогенних препаратів, глюкокортикостероїдів; супутні стани (анемія, коагулопатія, інфекція, попереднє захворювання порожнини рота). Перед застосуванням бісфосфонатів у пацієнтів з онкологічними захворюваннями слід провести стоматологічне обстеження та виконати необхідні профілактичні процедури, а також рекомендувати суворе дотримання гігієни ротової порожнини. Під час лікування бісфосфонатами слід уникати стоматологічних інвазивних втручань. У пацієнтів з остеонекрозом щелепи, що виникли на тлі терапії бісфосфонатами, проведення інвазивного стоматологічного втручання може сприяти погіршенню стану. Немає даних, що переривання лікування бісфосфонат перед проведенням стоматологічного втручання знижує ризик розвитку остеонекрозу щелепи. План лікування конкретного пацієнта повинен ґрунтуватися на індивідуальній оцінці співвідношення ризик/користування. Описано випадки остеонекрозу іншої локалізації, у т.ч., тазової кістки, стегнової кістки, зовнішнього слухового каналу (в основному у дорослих пацієнтів з онкологічними захворюваннями, які отримують терапію бісфосфонатами, у т.ч. золедроновою кислотою).
Атипові переломи стегнової кістки:
Описано випадки виникнення атипових подвертельних і діафізарних переломів стегнової кістки у пацієнтів, які тривалий час отримують лікування бісфосфонатами з приводу остеопорозу. Поперечні або короткі косі переломи можуть локалізуватися в будь-якому місці протягом стегнової кістки від малого рожна до надямщелкової ямки. Описані переломи виникають після мінімальної травми або спонтанно. Деякі пацієнти відчувають біль у стегні або паху, часто супроводжуються ознаками стресових переломів за результатами візуалізують діагностичних досліджень, які виникають за тижні і місяці до розвитку повного (завершеного) перелому стегнової кістки. Нерідко переломи виникають з обох боків, тому при виникненні перелому стегнової кістки у пацієнта, який отримує терапію бісфосфонатами, слід провести обстеження контрлатеральної стегнової кістки. Повідомлялося також про повільне загоєння (зрощення) цих переломів. Були отримані повідомлення про можливість атипових переломів стегнової кістки у пацієнтів, які отримували золедронову кислоту, проте причинно-наслідковий зв'язок цих переломів з терапією золедроновою кислотою не було встановлено. Рішення про припинення терапії препаратом у пацієнтів з підозрою на атиповий перелом стегнової кістки до проведення обстеження має ґрунтуватися на індивідуальній оцінці співвідношення очікуваної користі можливого ризику. Пацієнтів, які отримують терапію золедроновою кислотою, слід попередити про необхідність повідомляти медичний персонал про будь-які болі в стегні або пахвинній ділянці; кожен пацієнт, який пред'являє скарги на такі симптоми,
М'язовий біль:
У клінічній практиці повідомлялося про нечасті випадки розвитку сильного, в деяких випадках, що обмежує працездатність болю в кістках, суглобах і м'язах на фоні лікування бісфосфонатами, до яких відноситься і золедронова кислота. Зазначені симптоми розвивалися у різні періоди лікування (від одного дня до кількох місяців після початку лікування). Після припинення лікування у більшості пацієнтів відмічено дозвіл симптомів. У кількох пацієнтів симптоми повторювалися при відновленні терапії або застосуванні іншого бісфосфонату.
Гіпокальціємія:
У клінічній практиці повідомлялося про розвиток гіпокальціємії у пацієнтів, які отримують лікування золедроновою кислотою. У разі розвитку тяжкої гіпокальціємії відзначався розвиток небажаних явищ з боку нервової системи (судоми, тетанія та оніміння), серцевої аритмії. У деяких випадках гіпокальціємія може становити загрозу життю. Слід бути обережними при застосуванні золедронової кислоти одночасно з іншими лікарськими засобами, здатними викликати гіпокальціємію, оскільки це може призвести до синергічної взаємодії та розвитку гіпокальціємії тяжкого ступеня. Перед початком терапії золедроновою кислотою слід визначити рівень кальцію в сироватці та скоригувати гіпокальціємію. Пацієнти повинні отримувати адекватне заповнення препаратами кальцію та вітамін D.
Пацієнти, які отримують терапію золедроновою кислотою, не повинні одночасно отримувати препарат Резокластин, так само, як і інші бісфосфонати.
Ефективність та безпека застосування золедронової кислоти у педіатричній практиці дотепер не встановлені.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами:
Вивчення впливу золедронової кислоти на здатність керувати транспортними засобами та механізмами не проводилося. У разі виникнення побічних реакцій з боку нервової системи пацієнтам рекомендується утриматися від керування транспортними засобами та механізмами, а також занять видами діяльності, що потребують концентрації уваги, напруження психомоторних функцій.
Умови зберіганняЗберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °C. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиЗоледронова кислота має вводити лише кваліфікований медичний персонал із досвідом внутрішньовенного введення бісфосфонатів.
Золедронова кислота не рекомендується змішувати з розчинами, що містять кальцій або інші двовалентні іони (наприклад, розчин Рінгера).
Золедронову кислоту слід вводити внутрішньовенно крапельно, протягом не менше 15 хв, не змішуючи з іншими препаратами.
Слід скоригувати дегідратацію у пацієнтів (за її наявності) перед введенням золедронової кислоти.
Для дозування 4 мг/5 мл та 5 мг/6,25 мл золедронової кислоти:
Гіперкальціємія, обумовлена злоякісними пухлинами, у дорослих та пацієнтів похилого віку:
При гіперкальціємії (скоригований за альбуміном вміст кальцію в сироватці крові > 12 мг/дл або 3 ммоль/л) рекомендована доза препарату, що одноразово вводиться, становить 4 мг. Перед або під час інфузії необхідно забезпечити адекватну гідратацію пацієнта.
Метастази в кістки солідних злоякісних пухлин та множинна мієлома у дорослих та пацієнтів похилого віку:
Рекомендована доза становить 4 мг кожні 3 – 4 тижні. Слід додатково застосовувати кальцій внутрішньо у дозі 500 мг на добу та вітамін D у дозі 400 ME на добу.
Для дозування 5 мг/6,25 мл золедронової кислоти:
Постменопаузальна та сенільна форми первинного остеопорозу:
При постменопаузальній та сенільній формі первинного остеопорозу з метою збільшення мінеральної щільності кісткової тканини, запобігання переломам тіл хребців та інших кісток скелета, рекомендована доза препарату Резокластин становить 5 мг один раз на рік.
Вторинний остеопороз:
При вторинному остеопорозі рекомендована доза препарату Резокластин становить 5 мг один раз на рік. Якщо надходження в організм кальцію та вітаміну D з їжею недостатньо, пацієнткам із остеопорозом слід додатково призначити препарати кальцію та вітаміну D. Тривалість застосування препарату визначається лікарем індивідуально залежно від стану пацієнта.
Хвороба Педжету:
Для лікування кісткової хвороби Педжету рекомендується одноразове внутрішньовенне введення препарату в дозі 5 мг. Оскільки кісткова хвороба Педжета характеризується високим рівнем кісткового обміну, всім пацієнтам із цим захворюванням рекомендується приймати добову норму кальцію та вітаміну D протягом перших 10 днів після введення золедронової кислоти.
Повторне лікування хвороби Педжету:
Повторне лікування золедроновою кислотою кісткової хвороби Педжету. Після першого введення препарату спостерігається тривалий період ремісії. В даний час спеціальних даних щодо проведення повторного лікування кісткової хвороби Педжета немає. Однак можливість повторного введення препарату може бути розглянута у разі виявлення у пацієнтів рецидиву захворювання на підставі наступних критеріїв: відсутність нормалізації активності лужної фосфатази сироватки крові, підвищення її активності в динаміці, а також наявності клінічних ознак кісткової хвороби Педжету, що виявляються при медичному обстеженні через 12 після введення першої дози золедронової кислоти.
Пацієнти з порушенням функції нирок:
Гіперкальціємія, зумовлена злоякісними пухлинами:
Пацієнтам з концентрацією креатиніну в сироватці крові менше 400 мкмоль/л або <4,5 мг/дл не потрібна корекція режиму дозування.
Метастази в кістки солідних злоякісних пухлин та множинна мієлома:
Перед початком терапії препаратом у всіх пацієнтів слід визначити концентрацію креатиніну у сироватці крові та КК.
Доза золедронової кислоти залежить від вихідного кліренсу креатиніну, розрахованого за формулою Кокрофт-Голта. Протипоказане застосування препарату у пацієнтів з порушеннями функції нирок тяжкого ступеня (кліренс креатиніну <30 мл/хв) (див. розділ «Протипоказання»).
Рекомендовані дози у пацієнтів з порушенням функції нирок легкого та помірного ступеня тяжкості (значення кліренсу креатиніну 30 – 60 мл/хв) наведені нижче.
Рекомендована доза препарату Резокластин 4 мг/5 мл:
КК >60 - 4,0 мг (5 мл концентрату);
КК 50-60 – 3,5 мг (4,4 мл концентрату);
КК 40-49 – 3,3 мг (4,1 мл концентрату);
КК 30-39 – 3,0 мг (3,8 мл концентрату).
Рекомендована доза препарату Резокластин 5 мг/6,25 мл:
КК >60 - 4,0 мг (5 мл концентрату);
КК 50-60 – 3,5 мг (4,4 мл концентрату);
КК 40-49 – 3,3 мг (4,1 мл концентрату);
КК 30-39 – 3,0 мг (3,8 мл концентрату).
Після початку терапії слід проводити визначення концентрації креатиніну у сироватці перед введенням кожної наступної дози препарату. При виявленні порушення функції нирок, чергове введення препарату слід відкласти. Порушення функції нирок визначаються за такими параметрами:
• у пацієнтів з вихідною концентрацією креатиніну в сироватці крові в межах норми (<1,4 мг/дл) збільшення концентрації креатиніну в сироватці крові на 0,5 мг/дл;
• у пацієнтів з відхиленнями вихідної концентрації креатиніну у сироватці крові від норми (> 1,4 мг/дл) – збільшення концентрації креатиніну у сироватці крові на 1 мг/дл.
Терапію препаратом відновлюють лише після того, як концентрація креатиніну у сироватці крові досягає значень у межах ± 10 % від вихідної, у тій же дозі, що застосовувалася до переривання лікування.
Приготування розчину для інфузій
Розчин для інфузій готують в асептичних умовах. Перед введенням препарату розводять концентрат (вміст 1 флакону - 4 мг/5 мл або 5 мг/6,25 мл, залежно від дози) в 100 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % розчину декстрози.
Приготовлений розчин золедронової кислоти слід використовувати безпосередньо після приготування.
Невикористаний розчин можна зберігати у холодильнику за нормальної температури від 2 до 8°З трохи більше 24 годин. Перед введенням розчин слід витримати у приміщенні до досягнення ним кімнатної температури.
Розчин золедронової кислоти не слід змішувати з іншими лікарськими препаратами.
Препарат не слід змішувати з будь-якими розчинами, що містять кальцій та будь-які інші двовалентні катіони, наприклад, розчин Рінгера.
Для введення розчину золедронової кислоти слід використовувати окрему систему для інфузій.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Резокластин концентрат для приготовления раствора для инф 5 мг/625 мл 625 мл фл 1 шт производится компанией ФАРМСТАНДАРТ. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Резокластин концентрат для приготовления раствора для инф 5 мг/625 мл 625 мл фл 1 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Резокластин концентрат для приготовления раствора для инф 5 мг/625 мл 625 мл фл 1 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Акласта раствор для инф. 50мкг/мл 100мл фл.п/э Акласта раствор для инф. 50мкг/мл 100мл фл.п/э, Золедронат-Тева концентрат для приготовления раствор... Золедронат-Тева концентрат для приготовления раствора для инф. 4мг/5мл 5мл 1фл, Золедроновая кислота концентрат для приготовления ра... Золедроновая кислота концентрат для приготовления раствора для инф. 4мг/5мл 5мл 1фл, Золедроновая кислота концентрат для приготовления ра... Золедроновая кислота концентрат для приготовления раствора для инф. 4мг/5мл 5мл 1фл, Золедроновая кислота концентрат для приготовления ра... Золедроновая кислота концентрат для приготовления раствора для инф. 4мг/5мл 5мл фл.пласт 1 шт, Золедроновая кислота лиофилизат для приг. концентрат... Золедроновая кислота лиофилизат для приг. концентрата для приготовления раствора для инф 4мг фл 1 шт, Зомета раствор для инфузий 4 мг/100 мл 100 мл 1 фл Зомета раствор для инфузий 4 мг/100 мл 100 мл 1 фл, Остеостатикс раствор для инфузий 5мг/100мл 100мл 1 фл Остеостатикс раствор для инфузий 5мг/100мл 100мл 1 фл, Резокластин концентрат для приготовления раствора дл... Резокластин концентрат для приготовления раствора для инф. 4 мг/5 мл 5 мл фл 1 шт, Резорба лиофилизат для приготовления раствора для ин... Резорба лиофилизат для приготовления раствора для инф. 4мг 5мл 1 шт с комплектом для растворения.
Пока нет комментариев