Ревмакокс капс 200мг 10 шт
Ревмакокс капс 200мг 10 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 капсула містить: целекоксиб – 200 мг;
Допоміжні речовини:
Лактози моногідрат, кроскармелоза натрію, повідон К30, натрію лаурилсульфат, магнію стеарат; склад капсули: корпус: титану діоксид, желатин; кришечка: титану діоксид, желатин.
Опис:
Тверді желатинові капсули №0 білого кольору. Вміст капсул – порошок білого або майже білого кольору.
Форма випуску:
Капсули 200мг. По 10 капсул у блістер із ПВХ/алюмінію. По 1 блістеру в картонну пачку разом із інструкцією із застосування.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до целекоксибу чи допоміжних речовин препарату;
Підвищена чутливість до інших похідних сульфонамідів;
Повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух, та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів, включаючи інші інгібітори ЦОГ-2 (у тому числі в анамнезі);
період після проведення операції аортокоронарного шунтування;
Ерозивно-виразкові зміни слизової оболонки шлунка або дванадцятипалої кишки у стадії загострення, активна шлунково-кишкова кровотеча;
Запальні захворювання кишківника (хвороба Крона, виразковий коліт) у фазі загострення;
Хронічна серцева недостатність (II – IV функціональний клас за класифікацією NYHA);
Клінічно підтверджена ішемічна хвороба серця, захворювання периферичних артерій та цереброваскулярні захворювання у вираженій стадії;
Неконтрольована артеріальна гіпертензія;
Геморагічний інсульт;
Субарахноїдальний крововилив;
Вагітність та період грудного вигодовування;
Тяжка печінкова недостатність (немає досвіду застосування);
Тяжка ниркова недостатність (КК менше 30 мл/хв), прогресуючі захворювання нирок, підтверджена гіперкаліємія (немає досвіду застосування);
Дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозогалактозна мальабсорбція;
Вік до 18 років (немає досвіду застосування).
Препарат Ревмакокс слід приймати з обережністю
при таких станах:
захворювання шлунково-кишкового тракту (виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки, виразковий коліт, хвороба Крона, кровотечі в анамнезі), наявність інфекції Helicobacter pylori;
одночасне застосування з антикоагулянтами (варфарин), антиагрегантами (ацетилсаліцилова кислота, клопідогрел), пероральними глюкокортикостероїдами (преднізолон), діуретиками, селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніном (циталопрам, флуоксетин, флуоксетин, а CYP2C9;
затримка рідини та набряки;
порушення функції печінки середнього ступеня тяжкості, захворювання печінки в анамнезі, печінкова порфірія;
хронічна ниркова недостатність (КК 30-60 мл/хв);
значне зниження обсягу циркулюючої крові (зокрема після хірургічного втручання);
захворювання серцево-судинної системи, у тому числі ішемічна хвороба серця; артеріальна гіпертензія;
цереброваскулярні захворювання:
дисліпідемія/гіперліпідемія;
цукровий діабет;
захворювання периферичних артерій;
у пацієнтів, які є повільними метаболізаторами або є підозра на такий стан;
тривале застосування нестероїдних протизапальних засобів;
пацієнти похилого віку (65 років і старше), у тому числі ті, що отримують діуретики, ослаблені пацієнти з низькою масою тіла;
куріння;
туберкульоз;
алкоголізм;
тяжкі соматичні захворювання.
Дозування200 мг
Показання до застосуванняСимптоматичне лікування остеоартрозу, ревматоїдного артриту та анкілозуючого спондиліту.
Больовий синдром (болі в спині, кістково-м'язові, післяопераційні та інші види болю).
Лікування первинної дисменореї.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиДослідження in vitro показали, що целекоксиб хоч і не є субстратом ізоферменту CYP2D6, але пригнічує його активність. Тому існує можливість лікарської взаємодії in vivo з препаратами, метаболізм яких пов'язаний з ізоферментом CYP2D6.
Індуктори ізоферменту CYP 2С9: Одночасне застосування індукторів CYP 2С9, таких як рифампіцин, хлорфенаміну, прометацину, колестираміну, карбамазепін та барбітурати може знизити плазмові концентрації целекоксибу.
Варфарин та інші антикоагулянти (наприклад, препарати кумарину, сул'фонаміди): при одночасному прийомі можливе збільшення протромбінового часу.
Флуконазол, кетоконазол: при одночасному застосуванні 200 мг флуконазолу один раз на добу відзначається збільшення концентрації целекоксибу у плазмі у 2 рази. Такий ефект пов'язаний із пригніченням метаболізму целекоксибу флуконазолом через ізофермент CYP2C9. Пацієнтам, які приймають флуконазол (інгібітор ізоферменту CYP2C9) целекоксиб слід застосовувати в найменшій рекомендованій дозі (див. розділ «Спосіб застосування та дози»), Кетоконазол (інгібітор ізоферменту CYP3A4) не має клінічно значущого ефекту на метабол.
Інгібітори ангіотензин перетворюючого ферменту (АПФ) / антагоністи ангіотензину II: інгібування синтезу простагландинів може знизити антигіпертензивний ефект інгібіторів АПФ та/або антагоністів ангіотензину II. Ця взаємодія повинна братися до уваги при застосуванні целекоксибу разом з інгібіторами АПФ та/або антагоністами ангіотензину ІІ. Однак не було значної фармакодинамічної взаємодії з лізиноприлом щодо впливу на артеріальний тиск.
У пацієнтів похилого віку, зневоднених (у тому числі у пацієнтів, які отримують терапію діуретиками) або у пацієнтів з порушенням функції нирок, одночасне застосування нестероїдних протизапальних засобів. включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2, з інгібіторами АПФ може спричинити погіршення функції нирок, включаючи можливу гостру ниркову недостатність. Зазвичай ці ефекти оборотні. У таких випадках доцільно спочатку провести регідратацію, а потім розпочинати терапію препаратом Ревмакокс. Крім того, необхідно перед початком терапії та періодично під час лікування проводити моніторинг функції нирок.
Циклоспорин: враховуючи, що нестероїдні протизапальні засоби впливають на нирковий синтез простагландинів, вони можуть підвищувати ризик розвитку нефротоксичності при одночасному застосуванні з циклоспорином.
Діуретики: відомі раніше нестероїдні протизапальні засоби у деяких пацієнтів можуть знижувати натрійуретичний ефект фуросеміду та тіазидів за рахунок зниження ниркового синтезу простагландинів, це слід мати на увазі при застосуванні целекоксибу.
Пероральні контрацептиви: не було клінічно значущого впливу на фармакокінетику контрацептивної комбінації (1 мг норетистерон/35 мкг етинілестрадіол). При прийомі міфепрістону. целекоксиб може бути використаний через 8-12 днів після прийому міфепристону, оскільки нестероїдні протизапальні засоби зменшують ефект препаратів цієї групи.
Літій: відмічалося підвищення концентрації літію в плазмі приблизно на 17 % при сумісному прийомі літію та целекоксибу. Пацієнти, які отримують терапію літієм, повинні перебувати під ретельним наглядом при прийомі або скасуванні целекоксибу. Інші нестероїдні протизапальні засоби слід уникати одночасного застосування целекоксибу та інших нестероїдних протизапальних засобів (що не містять ацетилсаліцилову кислоту).
Інші препарати: не відзначалося клінічно значущих взаємодій між целекоксибом та антацидами (алюміній- і магній-вмісні препарати), омепразолом, метотрексатом, глібенкламідом, фенітоїном або толбутамідом.
Целекоксиб не впливає на антиагрегантну дію ацетилсаліцилової кислоти, що приймається у низьких дозах. Целекоксиб має слабку дію на функцію тромбоцитів, тому його не можна розглядати як заміну ацетилсаліцилової кислоти, що застосовується для профілактики серцево-судинних захворювань.
Дігоксин: можливе підвищення рівня дигоксину в плазмі при сумісному застосуванні з целекоксибом.
Протидіабетичні препарати для перорального застосування: можливе посилення гіпоглікемічного ефекту.
Спільне застосування з парацетамолом підвищує нефротоксичність, з метотрексатом – гепато- та нефротоксичність. Одночасне призначення целекоксибу та метотрексату можливе лише при використанні низьких доз останнього (необхідний контроль концентрації метотрексату у плазмі).
Пробенецид зменшує плазмовий кліренс та об'єм розподілу целекоксибу, підвищує його концентрацію у плазмі крові та збільшує Т1/2.
ПередозуванняКлінічний досвід передозування прийому целекоксиба обмежений. Без клінічно значущих побічних ефектів застосовувалися одноразові до 1200 мг та багаторазові дози до 1200 мг на 2 прийоми на добу. При підозрі передозування необхідно забезпечити проведення відповідної підтримуючої терапії.
Імовірно діаліз не є ефективним методом виведення препарату з крові через високий рівень зв'язування препарату з білками плазми крові.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Нестероїдний протизапальний препарат (НПЗЗ). Код ATX: М01АН01.
Фармакодинаміка:
Целекоксиб має протизапальну, знеболювальну та жарознижувальну дію, блокуючи утворення запальних простагландинів (Pg) в основному за рахунок інгібування циклооксигенази-2 (ЦОГ-2). Індукція ЦОГ-2 відбувається у відповідь запалення і призводить до синтезу і накопичення простагландинів, особливо простагландину Е2, у своїй відбувається посилення проявів запалення (набряк і біль). У терапевтичних дозах у людини целекоксиб значимо не інгібує циклооксигеназу- 1 (ЦОГ-1) і не впливає на простагландини, синтезовані в результаті активації ЦОГ-1, а також не впливає на нормальні фізіологічні процеси, пов'язані з ЦОГ-1 і протікають в тканинах, і насамперед у тканинах шлунка, кишечнику та тромбоцитах.
Вплив на функцію ночей
Целекоксиб знижує виведення з сечею PgE2 та б-кето-PgFi (метаболіту простацикліну), але не впливає на сироваткову концентрацію тромбоксану В2 (ТхВ2) та виведення нирками 11-дегідро-тромбоксану В2, метаболіту тромбоксану (обидва продукти). Целекоксиб не викликає зниження швидкості клубочкової фільтрації у пацієнтів похилого віку та пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю (ХНН), транзиторно знижує виведення натрію. У пацієнтів з артритом спостерігається частота розвитку периферичних набряків, артеріальної гіпертензії та серцевої недостатності порівнянна з такою на тлі прийому неселективних інгібіторів ЦОГ, які мають інгібуючу активність щодо ЦОГ-1 і ЦОГ-2.
Фармакокінетика:
Всмоктування
При прийомі натще целекоксиб добре всмоктується, досягаючи максимальної концентрації (Сmах) у плазмі крові приблизно через 2-3 години. Стах у плазмі крові після прийому 200 мг - 705 нг/мл. Абсолютна біодоступність не досліджувалася. Смах, і площа під фармакокінетичною кривою "концентрація-час" (AUC) приблизно пропорційні прийнятій дозі в діапазоні доз до 200 мг 2 рази на добу; при застосуванні целекоксибу у більш високих дозах ступінь підвищення Сmах та AUC відбувається менш пропорційно.
Вплив прийому їжі
Прийом целекоксибу разом з жирною їжею збільшує час досягнення Сmах приблизно на 4 години і підвищує повне всмоктування приблизно на 20%.
Розподіл
Зв'язок з білками плазми не залежить від концентрації і становить близько 97%, целекоксиб не зв'язується з еритроцитами крові. Препарат проникає через гематоенцефалічний бар'єр.
Метаболізм
Целекоксиб метаболізується у печінці шляхом гідроксилювання. окислення та частково глюкуронування. Метаболізм здебільшого протікає за участю цитохрому Р450 CYP2C9. Метаболіти, які виявляються в крові, фармакологічно не активні щодо ЦОГ-1 та ЦОГ-2. Активність цитохрому Р450 CYP2C9 знижена в осіб із генетичним поліморфізмом, таким як гомозиготний за CYP2C9*3 поліморфізм, що веде до зменшення ефективності ензимів.
Виведення
Целекоксиб виводиться через кишечник та нирки у вигляді метаболітів (57% та 27%, відповідно), менше 1% прийнятої дози – у незміненому вигляді. При повторному застосуванні період напіввиведення (Ту2) становить 8-12 годин, а кліренс становить близько 500 мл/хв. При повторному застосуванні рівноважні концентрації у плазмі досягаються 5 днів. Варіабельність основних фармакокінетичних параметрів (AUC, Сmах, період напіввиведення) становить близько 30%. Середній обсяг розподілу у рівноважному стані дорівнює приблизно 500 л/70 кг у молодих здорових дорослих пацієнтів, що вказує на широке розподілення целекоксибу в тканині.
Літні пацієнти
У пацієнтів старше 65 років відзначається збільшення в 1,5-2 рази середніх значень Сmах, AUC целекоксибу, що більшою мірою обумовлено зміною маси тіла, а не віком (у пацієнтів похилого віку, як правило, спостерігається нижча середня маса тіла, ніж в осіб молодшого віку, внаслідок чого вони за інших рівних умов досягаються вищі концентрації целекоксиба). З тієї ж причини у жінок похилого віку зазвичай відзначається більш висока концентрація препарату в плазмі, ніж у чоловіків похилого віку. Зазначені особливості фармакокінетики, як правило, не потребують корекції дози. Тим не менш, у літніх пацієнтів з масою тіла нижче 50 кг слід розпочинати лікування з найнижчої рекомендованої дози.
Раса
У представницької негроїдної раси AUC целекоксибу приблизно на 40% вище, ніж у європейців. Причини та клінічне значення цього факту не відомі, тому їх лікування рекомендується розпочинати з мінімальної рекомендованої дози.
Порушення функції печінки
Концентрації целекоксибу в плазмі у пацієнтів з легким ступенем печінкової недостатності (клас А за класифікацією Чайлд-П'ю) незначно змінюються. У пацієнтів із печінковою недостатністю середньої тяжкості (клас В за класифікацією Чайлд-П'ю) концентрація целекоксибу у плазмі може збільшуватись майже у 2 рази.
Порушення функції нирок
У пацієнтів похилого віку зі швидкістю клубочкової фільтрації (СКФ) > 65 мл/хв/1.73 м2, пов'язаних із віковими змінами, та у пацієнтів зі СКФ. рівної 35-60 мл/хв/1.73 м2, фармакокінетика целекоксибу не змінюється. Не виявляється значного зв'язку між вмістом сироваткового креатиніну (або кліренсом креатиніну (КК)) та кліренсом целекоксибу. Передбачається, що наявність тяжкого ступеня ниркової недостатності не впливає на кліренс целекоксибу, оскільки основний шлях його виведення – перетворення в печінки на неактивні метаболіти.
Вагітність та годування груддюДосвід застосування целекоксибу у вагітних жінок є недостатнім. Потенційний ризик застосування препарату Ревмакокс під час вагітності не встановлений, але не може бути виключений.
Відповідно до механізму дії, при застосуванні нестероїдних протизапальних засобів. включаючи целекоксиб, у деяких жінок можливий розвиток змін у яєчниках, що може спричинити ускладнення під час вагітності. У жінок, які планують вагітність або проходять обстеження з приводу безплідності, слід розглянути питання скасування целекоксибу.
Целекоксиб, що відноситься до групи інгібіторів синтезу простагландинів, при прийомі під час вагітності, особливо у III триместрі, може викликати слабкість скорочень матки та передчасне закриття артеріальної протоки. Застосування інгібіторів синтезу простагландинів на ранніх термінах вагітності може негативно вплинути на перебіг вагітності.
Застосування препарату Ревмакокс протипоказане під час вагітності та в період грудного вигодовування. При застосуванні у ІІ – ІІІ триместрі вагітності НПЗЗ можуть спровокувати порушення функції нирок у плода, що може призвести до зменшення об'єму амніотичної рідини або у тяжких випадках до маловоддя. Дані явища можуть виникати невдовзі після початку лікування і зазвичай оборотні. Необхідно ретельний моніторинг обсягу навколоплідних вод у вагітних жінок, які приймають целекоксиб.
Є обмежені дані про те, що целекоксиб виділяється з грудним молоком (є дані про низькі концентрації целекоксибу в грудному молоці). Враховуючи потенційний ризик розвитку побічних ефектів у дитини та необхідність застосування целекоксибу для матері, слід оцінити доцільність відміни або грудного вигодовування або прийому целекоксибу.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаЧастота виникнення небажаних ефектів класифікувалася так: дуже часто (>1/10), часто (>1/100, <1/10); нечасто (>1/1000, <1/100); рідко (>1/10000, <1/1000); дуже рідко (<1/10000) і частота невідома (неможливо оцінити на підставі наявних даних).
Загальні: загострення алергічних захворювань, грипоподібний синдром, довільні травми.
Порушення з боку серцево-судинної системи: часто: периферичні набряки; підвищення артеріального тиску (АТ), включаючи обтяження перебігу артеріальної гіпертензії; нечасто: відчуття "припливів", відчуття серцебиття; рідко: прояв серцевої недостатності, аритмія, тахікардія, ішемічний інсульт та інфаркт міокарда.
З боку шлунково-кишкового тракту часто: абдомінальний біль, діарея, диспепсія, метеоризм, дисфагія, блювання; нечасто: запори, відрижка, гастрит, захворювання зубів (постекстракційний луночковий альвеоліт); рідко: виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, виразка стравоходу; дуже рідко: перфорація кишківника, панкреатит, коліт.
З боку нервової системи: часто: запаморочення, безсоння; нечасто: занепокоєння, депресія, підвищення м'язового тонусу, сонливість, втома; рідко: сплутаність свідомості (психоз), галюцинація.
З боку нирок та сечовидільної системи: часто: інфекція сечовивідних шляхів; нечасто: підвищення рівня креатиніну; підвищення концентрації залишкового азоту сечовини.
З боку дихальної системи часто: бронхіт, кашель, синусит, інфекції верхніх дихальних шляхів; нечасто: фарингіт, риніт.
З боку шкірних покривів: часто: свербіж шкіри, висипання на шкірі; нечасто: кропив'янка, екхімози; рідко: алопеція, фотосенсибілізація.
Порушення з боку крові: нечасто: анемія; рідко: лейкемія, тромбоцитопенія.
З боку органів чуття: нечасто: шум у вухах, «нечіткість» зорового сприйняття.
З боку імунної системи: рідко: ангіоневротичний набряк; дуже рідко: бульозні висипання, анафілактична реакція.
З боку гепатобіліарної системи: нечасто: порушення функції печінки, підвищення рівня печінкових ферментів (у тому числі аспартатамінотрансферази (ACT) та аланінамінотрансферази (АЛТ)).
Загальні: часто: грипоподібний синдром, набряк обличчя; Нечасто: загострення алергічних захворювань.
Побічні ефекти, виявлені у постмаркетингових спостереженнях:
З боку імунної системи: дуже рідко – анафілаксія.
З боку нервової системи, дуже рідко – втрата смакових відчуттів, втрата нюху, асептичний менінгіт, галюцинації.
З боку органу зору: рідко – кон'юнктивіт.
З боку судин: дуже рідко – васкуліт.
З боку шлунково-кишкового тракту: дуже рідко – шлунково-кишкові кровотечі.
З боку гепатобіліарної системи: дуже рідко – гепатит, печінкова недостатність, фульмінантний гепатит, некроз печінки, холестаз, холестатичний гепатит, жовтяниця.
З боку нирок та сечовидільної системи: дуже рідко – гостра ниркова недостатність, інтерстиціальний нефрит, нефротичний синдром, мінімальне порушення функції нирок, гіпонатріємія.
З боку шкірних покривів: дуже рідко – реакції фоточутливості, лущення шкіри (включаючи багатоформну еритему та синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз, лікарський висип у поєднанні з еозинофілією та системними симптомами (DRESS або синдром гіперчутливості), гострий генералізований екзантезний.
Репродуктивна система: дуже рідко - порушення менструального циклу, зниження фертильності у жінок.
Респіраторні, торакальні та медіастинальні порушення, дуже рідко тромбоемболія легеневої артерії.
Системні порушення: дуже рідко – біль у грудній клітці.
особливі вказівкиЦелекоксиб, враховуючи жарознижувальну дію, може знизити діагностичну значущість такого симптому, як лихоманка, та вплинути на діагностику інфекції. Вплив на серцево-судинну систему
Целекоксиб, як і всі коксиби, може збільшувати ризик серйозних ускладнень з боку серцево-судинної системи, таких як тромбоутворення, інфаркт міокарда та інсульт, які можуть призвести до смерті. Ризик виникнення цих реакцій може зростати з дозою, тривалістю прийому препарату Ревмакокс, а також у пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи та факторами ризику таких захворювань. Щоб знизити ризик виникнення цих реакцій, у пацієнтів, які приймають препарат Ревмакокс®, його слід застосовувати в мінімальних ефективних дозах і максимально короткими періодами (на розсуд лікаря). Лікар і пацієнт повинні мати на увазі можливість виникнення таких ускладнень навіть за відсутності раніше відомих симптомів порушення функції серцево-судинної системи.
При застосуванні нестероїдних протизапальних засобів (селективні інгібітори ЦОГ-2) у пацієнтів після коронарного шунтування для лікування больового синдрому в перші 10-14 днів можливе підвищення частоти інфарктів міокарда та порушень мозкового кровообігу.
У зв'язку зі слабкою дією целекоксибу на функцію тромбоцитів він не може бути заміною ацетилсаліцилової кислоти для профілактики тромбоемболії. Також у зв'язку з цим не слід скасовувати антиагрегантну терапію (наприклад, ацетилсаліцилову кислоту) у пацієнтів з ризиком розвитку тромбоемболічних ускладнень.
Як і всі нестероїдні протизапальні засоби, целекоксиб може призводити до підвищення артеріального тиску, що може стати також причиною ускладнень з боку серцево-судинної системи. Усі нестероїдні протизапальні засоби, у тому числі і целекоксиб, у пацієнтів з артеріальною гіпертензією повинні застосовуватися з обережністю. Спостереження за артеріальним тиском має здійснюватись на початку терапії целекоксибом, а також протягом курсу лікування.
Вплив на шлунково-кишковий тракт
У хворих, які приймали целекоксиб, спостерігалися вкрай рідкісні випадки перфорації, виразки та кровотечі зі шлунково-кишкового тракту. Ризик розвитку цих ускладнень при лікуванні НПЗП найбільш високий у людей похилого віку, пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, пацієнтів, що одночасно отримують ацетилсаліцилову кислоту, та пацієнтів з такими захворюваннями шлунково-кишкового тракту як виразка, кровотеча, запальні процеси у стадії загострення та в анамнезі. Іншими факторами ризику розвитку кровотечі із шлунково-кишкового тракту є одночасне застосування з пероральними глюкокортикостероїдами та антикоагулянтами, тривалий період терапії нестероїдними протизапальними засобами, куріння, вживання алкоголю. Більшість спонтанних повідомлень про серйозні побічні ефекти на шлунково-кишковий тракт ставилися до літніх та ослаблених пацієнтів.
Спільне застосування з пероральними антикоагулянтами
При одночасному застосуванні нестероїдних протизапальних засобів з пероральними антикоагулянтами підвищується ризик кровотеч. Слід бути обережними при одночасному застосуванні цих препаратів. Пероральні антикоагулянти включають варфарин, антикоагулянти кумаринового ряду та пероральні антикоагулянти прямої дії (наприклад, апіксабан, дабігатран та ривароксабан). Повідомлялося про серйозні (деякі були фатальними) кровотечі у пацієнтів, які отримували супутнє лікування варфарином або аналогічними засобами. Оскільки повідомлялося про збільшення протромбінового часу (міжнародного протромбінового часу (МНО)), то після початку лікування препаратом Ревмакокс або зміни його дози, у пацієнтів, які одночасно одержують терапію пероральними антикоагулянтами, повинна контролюватись антикоагулянтна активність та/або МНО.
Затримка рідини та набряки
Як і при застосуванні інших лікарських засобів, що гальмують синтез простагландинів. у ряду пацієнтів, які приймають препарат Ревмакокс®, можуть відзначатися затримка рідини та набряки, тому слід бути обережними при застосуванні даного препарату у пацієнтів зі станами, що спричиняють або погіршуються через затримку рідини. Пацієнти із серцевою недостатністю в анамнезі або артеріальною гіпертензією мають бути під ретельним наглядом.
Вплив на функцію нирок
Тривале застосування нестероїдних протизапальних засобів. у тому числі і целекоксибу, можуть чинити токсичну дію на функцію нирок. Було встановлено, що целекоксиб не має більшої токсичності порівняно з іншими нестероїдними протизапальними засобами. Целекоксиб слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з порушенням функції нирок, серцевою недостатністю, порушенням функції печінки та у пацієнтів похилого віку. Функція нирок у таких пацієнтів має ретельно контролюватись. Слід бути обережними при застосуванні препарату Ревмакокс у пацієнтів з дегідратацією. У таких випадках доцільно спочатку провести регідратацію, а потім розпочинати терапію препаратом Ревмакокс.
Вплив на функцію печінки
Целекоксиб не слід застосовувати у пацієнтів з порушенням функції печінки тяжкого ступеня (клас С класифікації Чайлд-П'ю). Целекоксиб слід застосовувати з обережністю при лікуванні пацієнтів із печінковою недостатністю середньої тяжкості та призначати у найменшій рекомендованій дозі. У деяких випадках спостерігалися тяжкі реакції з боку печінки, включаючи фульмінантний гепатит (іноді з летальним кінцем), некроз печінки, печінкова недостатність (іноді з летальним кінцем або необхідністю трансплантації печінки). Більшість цих реакцій розвивалися через 1 місяць після початку прийому целекоксиба.
Пацієнти з симптомами та/або ознаками порушення функції печінки, або ті пацієнти, у яких виявлено порушення функції печінки лабораторними методами, повинні бути під ретельним наглядом щодо розвитку більш тяжких реакцій з боку печінки після 2-х тижнів терапії препаратом Ревмакокс®, надалі показники печінки мають постійно контролюватись. При появі ознак ураження печінки (шкірний свербіж, пожовтіння шкірних покривів, нудота, блювання, біль у животі, потемніння сечі, підвищення активності «печінкових» трансаміназ) або системні прояви (наприклад, еозинофілія, висипання та ін.) слід відмінити препарат і звернутися до лікаря.
Анафілактичні реакції
При прийомі препарату Ревмакокс були зареєстровані випадки анафілактичних реакцій.
Серйозні реакції з боку шкірних покривів
Вкрай рідко при прийомі целекоксибу спостерігалися серйозні реакції з боку шкірних покривів, такі як ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз, деякі з них були фатальними. Ризик появи таких реакцій вищий у пацієнтів на початку терапії, у більшості зазначених випадків такі реакції починалися в перший місяць терапії. Слід припинити прийом препарату Ревмакокськ при появі висипу на шкірі, змін на слизових оболонках або інших ознак гіперчутливості.
Терапія глюкокортикостероїдами
Не слід замінювати терапію кортикостероїдами целекоксибом при лікуванні глюкокортикостероїдної недостатності. При раптовому припиненні прийому кортикостероїдів розвивається «синдром скасування».
Вплив на органи кровотворення
У пацієнтів і натомість прийому целекоксибу іноді спостерігається анемія. За наявності симптомів анемії чи крововтрати слід контролювати показники гемоглобіну та гематокриту. Препарат Ревмакокс у зазначених дозах зазвичай не впливає на кількість тромбоцитів, показники протромбінового часу та активованого часткового тромбопластинового часу, а також не впливає на агрегацію тромбоцитів.
Повільний метаболізм субстратів ізоферменту CYP2C9:
Пацієнтам з відомим повільним метаболізмом субстратів ізоферменту CYP2C9 (на основі генотипу або в анамнезі) або з підозрою на такий стан слід застосовувати Ревмакокс з обережністю. Рекомендується розпочати терапію з початкової дози, що рекомендується, зменшеною в 2 рази.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та роботу з механізмами:
Необхідно бути обережним при керуванні транспортними засобами та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, оскільки препарат Ревмакокс* може викликати запаморочення та інші побічні ефекти, які можуть впливати на зазначені можливості.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину, не розжовуючи, запиваючи водою, незалежно від їди.
Оскільки ризик можливих ускладнень з боку серцево-судинної системи може зростати зі збільшенням дози та тривалості прийому Ревмакоксу його слід застосовувати мінімально можливим коротким курсом у мінімально ефективній дозі препарату. Максимальна рекомендована добова доза при тривалому прийомі – 400 мг.
Симптоматичне лікування остеоартрозу: рекомендована доза становить 200 мг на добу за 1 або 2 прийоми.
Симптоматичне лікування ревматоїдного артриту: рекомендована доза становить 100 або 200 мг двічі на добу.
Симптоматичне лікування анкілозуючого спондиліту: рекомендована доза становить 200 мг на добу за 1 або 2 прийоми. У деяких пацієнтів відмічено ефективність застосування 400 мг на добу.
Лікування больового синдрому: рекомендована початкова доза становить 400 мг, з наступним, за необхідності, прийомом додаткової дози 200 мг, у перший день. У наступні дні рекомендована доза становить 200 мг двічі на добу, за потребою.
Лікування первинної дисменореї: рекомендована початкова доза становить 400 мг, з наступним, за необхідності, прийомом додаткової дози 200 мг, у перший день. У наступні дні рекомендована доза становить 200 мг двічі на добу, за потребою.
Літні пацієнти (65 років і старше): зазвичай, корекції дози не потрібно. Однак у пацієнтів з масою тіла нижче 50 кг лікування краще розпочинати з мінімальної рекомендованої дози.
Порушення функції печінки: у пацієнтів з легким ступенем печінкової недостатності (клас А за класифікацією Чайлд-П'ю) корекція дози не потрібна. У разі печінкової недостатності середнього ступеня тяжкості (клас А за класифікацією Чайлд-П'ю), слід знизити вдвічі початкову рекомендовану дозу препарату. Досвіду застосування препарату у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю (клас З класифікації Чайлд-П'ю) немає.
Порушення функції нирок: у хворих з легким та середнім ступенем тяжкості ниркової недостатністю корекція дози не потрібна. Досвіду застосування препарату у хворих з тяжкою нирковою недостатністю немає (див. розділи «Особливі вказівки», «Протипоказання»).
Одночасне застосування з флуконазолом: при одночасному застосуванні флуконазолу (інгібітор ізоферменту CYP2C9) та препарату Ревмакокс слід зменшити початкову рекомендовану дозу препарату вдвічі. Слід бути обережними при одночасному застосуванні з іншими інгібіторами ізоферменту CYP2C9.
Препарат Ревмакокс слід обережно застосовувати у пацієнтів, які є повільними метаболізаторами або з підозрою на такий стан, оскільки це може призвести до накопичення високих концентрацій целекоксибу в плазмі. У таких пацієнтів слід зменшити початкову рекомендовану дозу препарату вдвічі.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Ревмакокс капс 200мг 10 шт производится компанией БАУШ ХЕЛС. Само производство расположено в стране Португалия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Ревмакокс капс 200мг 10 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Ревмакокс капс 200мг 10 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Целебрекс капс 200мг 30 шт Целебрекс капс 200мг 30 шт, Дилакса капс. 100мг 10 шт Дилакса капс. 100мг 10 шт, Дилакса капс. 200мг 10 шт Дилакса капс. 200мг 10 шт, Дилакса капс. 200мг 30 шт Дилакса капс. 200мг 30 шт, Симкоксиб капс. 200мг 10 шт Симкоксиб капс. 200мг 10 шт, Симкоксиб капс. 200мг 30 шт Симкоксиб капс. 200мг 30 шт, Целебрекс капс 100 мг 10 шт Целебрекс капс 100 мг 10 шт, Целебрекс капс 200 мг 10 шт Целебрекс капс 200 мг 10 шт, Целебрекс капс 400 мг 10 шт Целебрекс капс 400 мг 10 шт, Целекоксиб-Вертекс капс 200 мг 10 шт Целекоксиб-Вертекс капс 200 мг 10 шт, Целекоксиб-Вертекс капс 200 мг 30 шт Целекоксиб-Вертекс капс 200 мг 30 шт, Целекоксиб-Виал капс 100 мг 10 шт Целекоксиб-Виал капс 100 мг 10 шт, Целекоксиб-Виал капс 200 мг 10 шт Целекоксиб-Виал капс 200 мг 10 шт, Целекоксиб-Виал капс 200 мг 30 шт Целекоксиб-Виал капс 200 мг 30 шт, Целекоксиб капс 100 мг 10 шт Целекоксиб капс 100 мг 10 шт, Целекоксиб капс 200 мг 10 шт Целекоксиб капс 200 мг 10 шт, Целекоксиб капс 200 мг 30 шт Целекоксиб капс 200 мг 30 шт, Целексиб капс 200 мг 10 шт Целексиб капс 200 мг 10 шт.
Пока нет комментариев