Ремедиа таб п/об пленочной 500мг 5 шт
Топ продаж
Суперцена
Ремедиа таб п/об пленочной 500мг 5 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: левофлоксацину гемігідрат – 512,0 мг, еквівалентний 500,0 мг левофлоксацину;
Допоміжні речовини:
Целюлоза мікрокристалічна – 81 мг; повідон К-30 - 9.0 мг; кросповідон – 27,0 мг; кремнію діоксид колоїдний – 6,0 мг; магнію стеарат – 5,0 мг; натрію лаурилсульфат – 10,0 мг; плівкова оболонка: речовина для плівкового покриття Жовте (гіпромелоза, тальк, титану діоксид, барвник заліза жовтий) – 15,0 мг; пропіленгліколь – 2,0 мг.
Опис:
Довгі двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою жовтого кольору, з ризиком на одній стороні таблетки.
Форма випуску:
Пігулки, вкриті плівковою оболонкою 500 мг.
По 5 або 10 таблеток у контурну коміркову упаковку з ПВДХ плівки та алюмінієвої фольги. 1 контурну коміркову упаковку разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до левофлоксацину або інших фторхінолонів, а також до допоміжних речовин препарату, епілепсія, псевдопаралітична міастенія (myasthenia gravis), ураження сухожиль при раніше проведеному лікуванні хінолонами, вагітність (не можна повністю виключити ризик ураження хрящів). не можна повністю виключити ризик ураження хрящових точок зростання у дитини), дитячий та підлітковий вік (до 18 років).
З ОБЕРЕЖНІСТЮ - У пацієнтів, схильних до розвитку судом (у пацієнтів з попередніми ураженнями центральної нервової системи (ЦНС), у пацієнтів, які одночасно отримують препарати, що знижують поріг судомної готовності головного мозку, такі як фенбуфен, теофілін). - У пацієнтів з латентним або маніфестованим дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (підвищений ризик гемолітичних реакцій при лікуванні хінолонами). - У пацієнтів із порушенням функції нирок (потрібний обов'язковий контроль функції нирок, а також корекція режиму дозування). - у пацієнтів з відомими факторами ризику подовження інтервалу QT: у пацієнтів похилого віку; у пацієнтів жіночої статі; у пацієнтів з некоректованими електролітними порушеннями (з гіпокаліємією, гіпомагніємією); із синдромом вродженого подовження інтервалу QT; із захворюваннями серця (серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія); при одночасному прийомі лікарських препаратів, здатних подовжувати інтервал QT (антиаритмічні засоби класу ІА та ІІІ, трициклічні антидепресанти, макроліди, нейролептики). - У пацієнтів з цукровим діабетом, які отримують пероральні гіпоглікемічні препарати, наприклад глібенкламід або інсуліну (зростає ризик розвитку гіпоглікемії). - У пацієнтів з тяжкими небажаними реакціями на інші фторхінолони, такими як тяжкі неврологічні реакції (підвищений ризик виникнення аналогічних небажаних реакцій при застосуванні левофлоксацину). - У пацієнтів із психозами або у пацієнтів, які мають в анамнезі психічні захворювання. при одночасному прийомі лікарських препаратів, здатних подовжувати інтервал QT (антиаритмічні засоби класу ІА та ІІІ, трициклічні антидепресанти, макроліди, нейролептики). - У пацієнтів з цукровим діабетом, які отримують пероральні гіпоглікемічні препарати, наприклад глібенкламід або інсуліну (зростає ризик розвитку гіпоглікемії). - У пацієнтів з тяжкими небажаними реакціями на інші фторхінолони, такими як тяжкі неврологічні реакції (підвищений ризик виникнення аналогічних небажаних реакцій при застосуванні левофлоксацину). - У пацієнтів із психозами або у пацієнтів, які мають в анамнезі психічні захворювання. при одночасному прийомі лікарських препаратів, здатних подовжувати інтервал QT (антиаритмічні засоби класу ІА та ІІІ, трициклічні антидепресанти, макроліди, нейролептики). - У пацієнтів з цукровим діабетом, які отримують пероральні гіпоглікемічні препарати, наприклад глібенкламід або інсуліну (зростає ризик розвитку гіпоглікемії). - У пацієнтів з тяжкими небажаними реакціями на інші фторхінолони, такими як тяжкі неврологічні реакції (підвищений ризик виникнення аналогічних небажаних реакцій при застосуванні левофлоксацину). - У пацієнтів із психозами або у пацієнтів, які мають в анамнезі психічні захворювання. одержують пероральні гіпоглікемічні препарати, наприклад глібенкламід або препарати інсуліну (зростає ризик розвитку гіпоглікемії). - У пацієнтів з тяжкими небажаними реакціями на інші фторхінолони, такими як тяжкі неврологічні реакції (підвищений ризик виникнення аналогічних небажаних реакцій при застосуванні левофлоксацину). - У пацієнтів із психозами або у пацієнтів, які мають в анамнезі психічні захворювання. одержують пероральні гіпоглікемічні препарати, наприклад глібенкламід або препарати інсуліну (зростає ризик розвитку гіпоглікемії). - У пацієнтів з тяжкими небажаними реакціями на інші фторхінолони, такими як тяжкі неврологічні реакції (підвищений ризик виникнення аналогічних небажаних реакцій при застосуванні левофлоксацину). - У пацієнтів із психозами або у пацієнтів, які мають в анамнезі психічні захворювання.
Дозування500 мг
Показання до застосуванняБактеріальні інфекції, спричинені чутливими до левофлоксацину мікроорганізмами: - гострий синусит; - Загострення хронічного бронхіту; - позалікарняна пневмонія; - неускладнені інфекції сечовивідних шляхів; - ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит); - хронічний бактеріальний простатит; - інфекції шкірних покривів та м'яких тканин (у тому числі ускладнені); - комплексне лікування лікарсько-стійких форм туберкульозу; - Шпитальна пневмонія (для дозування 750 мг).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПрепарати
, що містять
двовалентні або тривалентні катіони, такі як солі цинку або заліза (лікарські препарати для лікування анемії), магній- та/або алюміній антациди), диданозин (тільки лікарські форми, що містять як буфер алюміній або магній), рекомендується приймати не менше ніж за 2 години до або через 2 години після прийому таблеток Ремедіа.
Солі кальцію мають мінімальний ефект на абсорбцію левофлоксацину при його прийомі внутрішньо.
З сукральфатом
Дія препарату Ремедіа значно послаблюється при одночасному застосуванні сукральфату (засоби захисту слизової оболонки шлунка).
Пацієнтам, які отримують левофлоксацин та сукральфат, рекомендується приймати сукральфат через 2 години після прийому левофлоксацину.
З теофіліном, фенбуфеном або подібними лікарськими засобами групи нестероїдних протизапальних препаратів, що знижують поріг судомної готовності головного мозку.
Фармакокінетичної взаємодії левофлоксацину з теофіліном не виявлено.
Однак при одночасному застосуванні хінолонів і теофіліну, нестероїдних протизапальних препаратів та інших препаратів, що знижують поріг судомної готовності головного мозку, можливе зниження порога судомної готовності головного мозку.
Концентрація левофлоксацину при одночасному прийомі фенбуфену підвищується лише на 13%.
З непрямими антикоагулянтами (антагоністи вітаміну К) У пацієнтів, які отримували лікування левофлоксацином у комбінації з непрямими антикоагулянтами (наприклад, варфарином), спостерігалося підвищення протромбінового часу/міжнародного нормалізованого відношення та/або розвиток кровотечі, у тому числі й тяжкого. Тому при одночасному застосуванні непрямих антикоагулянтів та левофлоксацину необхідний регулярний контроль показників зсідання крові.
З пробенецидом і циметидином
При одночасному застосуванні лікарських препаратів, які порушують ниркову канальцеву секрецію, таких як пробенецид і циметидин, і левофлоксацину, слід бути обережним, особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю.
Виведення (нирковий кліренс) левофлоксацину уповільнюється під дією циметидину на 24% та пробенециду на 34%. Малоймовірно, що це може мати клінічне значення за нормальної функції нирок.
З циклоспорин
Левофлоксацин збільшував Т1/2 циклоспорину на 33%. Оскільки це збільшення є клінічно незначним, корекція дози циклоспорину при його одночасному застосуванні з левофлоксацином не потрібна.
З глюкокортикостероїдами
Одночасний прийом глюкокортикостероїдів підвищує ризик розриву сухожиль.
З лікарськими препаратами, що подовжують інтервал QT Левофлоксацин, як і інші фторхінолони, повинен застосовуватися з обережністю у пацієнтів, які отримують препарати, що подовжують інтервал QT (наприклад, антиаритмічні засоби класу ІА та ІІІ, трициклічні антидепресанти, макроліди, нейролептики).
Інші
Проведені клініко-фармакологічні дослідження для вивчення можливих фармакокінетичних взаємодій левофлоксацину з дигоксином, глібенкламідом, ранітидином та варфарином показали, що фармакокінетика левофлоксацину при тимчасовому застосуванні з цими препаратами не змінюється достатньою мірою, щоб.
ПередозуванняСимптоми
Очікувані симптоми передозування препарату Ремедіа проявляються з боку центральної нервової системи (сплутаність свідомості, галюцинації, тремор, запаморочення, порушення свідомості та напади судом на кшталт епіприпадків). Крім того, можуть відзначатися шлунково-кишкові розлади (наприклад, нудота) та ерозивні ураження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту.
З боку серцево-судинної системи може спостерігатись подовження інтервалу QT.
Лікування
Лікування симптоматичне. У разі гострого передозування показано промивання шлунка та введення антацидів для захисту слизової оболонки шлунка. Необхідне проведення ЕКГ-моніторингу для відстеження інтервалу QT. Левофлоксацин не виводиться за допомогою діалізу. Специфічного антидоту немає.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Протимікробний засіб - фторхінолон.
Фармакодинаміка:
Левофлоксацин – синтетичний антибактеріальний препарат широкого спектру дії групи фторхінолонів, що містить як активну речовину лівообертальний ізомер офлоксацину. Блокує ДНК-гіразу (топоізомеразу II) та топоізомеразу IV, порушує суперспіралізацію та зшивання розривів ДНК, пригнічує синтез ДНК, викликає глибокі морфологічні зміни в цитоплазмі, клітинній стінці та мембранах мікробних клітин. Ефективний щодо більшості штамів мікроорганізмів як в умовах in vitro так і in vivo.
In vitro Чутливі мікроорганізми (МПК < 2 мг/л; зона інгібування > 17 мм) - Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Bacillus anthracis, Corynebacterium diphtheriae, Corynebacterium jeikeium, Enterococcus faecalis, Enterococcus coccus, menthe-S( I) [коагулазонегативні метицилін-чутливі/помірно чутливі], Staphylococcus aureus menthe-S метицилін-чутливі), Staphylococcus epidermidismenthe-S (метицилінчутливі), Staphylococcus spp. CNS (коагулазонегативні), Streptococci групи С та G.
Streptococcus agalactiae, Streptococcus pneumoniae peni I/S/R (пеніцилін-помірно чутливі/чутливі/резистентні), Streptococcus pyogenes, Viridans streptococci peni S/R (пеніцилін-чутливі/резистентні). - Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Acinetobacter baumannii, Acinetobacter spp., Actinobacillus actinomycetemcomitans, Citobacter freundi, Eikenella corrodens, Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae, Enterobactersella. creyi, Haemophilus influenza ampi-S/R (ампіцилін чутливі /-резистентні), Haemophilus parainfluenzae, Helicobacter pylori, Klebsiella oxytoca, Klebsiella spp., Moraxella catarrhalis бета+бета-(продукуючі та не продукуючі бета-лактамази), Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae non PPNG/PPN (що продукують та не продукують пеніциліназу), Neiseria meningitidis, Pasteurella canis, Pasteurella dagmatis, Pasteurella multocida, Pasteurella spp., Proteus mirabis, Proteus vulgaris, Providencia pp. aueruginosa (шпитальні інфекції, викликані Pseudomonas aeruginosa, можуть вимагати комбінованого лікування), Pseudomonas spp., Salmonella spp., Serratia marcescens, Serratia spp. - Анаеробні мікроорганізми: Bacteroides fragilis, Bifidobacterium spp., Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Peptostreptococcus spp., Propionibacterium spp., Veillonelld spp. - Інші мікроорганізми: Bartonella spp., Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Chlamydia trachomatis, Legionella pneumophila, Legionella spp., Mycobacterium spp., Mycobacterium leprae,
Помірно чутливі мікроорганізми (МПК = 4 мг/л; зона інгібування 16-14 мм) - Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Corynobacterium urealyticum, Corynobacterium xerosis, Enterococcus faecium, Staphylococcus epidermidis menthecR menthe-R (метицилінрезистентні) . - Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Campylobacter jejuni/coli. - Анаеробні мікроорганізми: Prevotella spp., Porphyromonas spp.
Резистентні до левофлоксацину мікроорганізми (МПК >8 мг/л; зона інгібування <13 мм): - Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Staphylococcus aureus menthe-R метициллін-резистентні), Staphylococcus coagulase-negative menthe-R. - Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Alcaligenesxylosoxidans. - Анаеробні мікроорганізми: Bacteroides thetaiotaomicron. - Інші мікроорганізми: Mycobacterium avium.
In vivo.
Клінічна ефективність (ефективність у клінічних дослідженнях при лікуванні інфекцій, що викликаються наведеними нижче мікроорганізмами) - Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Enterococcus faecalis, Staphylococcus saureus, Staphylococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes. - Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Citobacter freundii, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella pneumoniae, Moraxella (Branhamella) catarrhalis, Morganellaumorgan marcescens. - Інші: Chlamydia pneumoniae, Legionella pneumophila, Mycoplasma pneumoniae.
Резистентність
Резистентність до левофлоксацину розвивається в результаті поетапного процесу мутацій генів, що кодують обидві топоізомерази типу II: ДНК-гіразу та топоізомеразу IV. Інші механізми резистентності, такі як механізм впливу на пенетраційні бар'єри мікробної клітини (механізм, характерний для Pseudomonas aeruginosa) та механізм еффлюксу (активного виведення протимікробного засобу з мікробної клітини) можуть також зменшувати чутливість мікроорганізмів до левофлоксацину.
У зв'язку з особливостями механізму дії левофлоксацину зазвичай не спостерігається перехресна резистентність між левофлоксацином та іншими протимікробними засобами.
Фармакокінетика:
Абсорбція
Левофлоксацин швидко і практично повністю всмоктується після прийому внутрішньо, їда мало впливає на його абсорбцію. Абсолютна біодоступність при пероральному прийомі становить 99-100%. Після одноразового прийому 500 мг левофлоксацину максимальна концентрація в плазмі (Сmax) досягається протягом 1-2 годин і становить 5,2±1,2 мкг/мл.
Фармакокінетика левофлоксацину є лінійною у діапазоні доз від 50 до 1000 мг.
Різноважний стан концентрації левофлоксацину в плазмі при прийомі 500 мг левофлоксацину 1 або 2 рази на добу досягається протягом 48 годин.
На 10 день застосування препарату Ремедіа 500 мг 1 раз на добу Сmax левофлоксацину становила 5,7±1,4 мкг/мл, а мінімальна концентрація левофлоксацину (концентрація перед прийомом чергової дози) (Cmin) у плазмі крові становила 0,5±0 2 мкг/мл.
На 10 день прийому препарату Ремедіа 500 мг 2 рази на добу Сmax становила 7,8±1,1 мкг/мл, а Cmin - 3,0±0,9 мкг/мл.
Розподіл
Зв'язок із білками сироватки крові становить 30-40%. Після одноразового та повторного прийому 500 мг левофлоксацину обсяг розподілу левофлоксацину становить у середньому 100 л, що вказує на гарне проникнення левофлоксацину в органи та тканини організму людини.
Проникнення в слизову оболонку бронхів, рідина епітеліальної вистилки, альвеолярні макрофаги
Після одноразового прийому внутрішньо 500 мг левофлоксацину максимальні концентрації левофлоксацину в слизовій оболонці бронхів і рідини епітеліальної вистилки досягалися протягом 1 год або 8 год. мкг/мл, відповідно, з коефіцієнтами пенетрації в слизову оболонку бронхів та рідину епітеліальної вистилки, порівняно з концентрацією в плазмі крові, що становлять 1,1-1,8 та 0,8-3, відповідно.
Після 5 днів прийому внутрішньо 500 мг левофлоксацину середні концентрації левофлоксацину через 4 години після останнього прийому препарату в рідині епітеліальної вистилки становили 9,94 мкг/мл і в альвеолярних макрофагах – 97,9 мкг/мл.
Проникнення в легеневу тканину
Максимальні концентрації в легеневій тканині після внутрішнього прийому 500 мг левофлоксацину становили приблизно 11,3 мкг/г і досягалися через 4-6 годин після прийому препарату з коефіцієнтами пенетрації 2-5, порівняно з концентрацією в плазмі крові.
Проникнення в альвеолярну рідину
Після 3 днів прийому 500 мг левофлоксацину 1 або 2 рази на добу максимальні концентрації левофлоксацину в альвеолярній рідині досягалися через 2-4 години після прийому препарату і становили 4,0 і 6,7 мкг/мл коефіцієнтом пенетрації 1 порівняно з концентраціями в плазмі крові.
Проникнення в кісткову тканину
Левофлоксацин добре проникає в кортикальну та губчасту кісткову тканину, як у проксимальних, так і в дистальних відділах стегнової кістки, з коефіцієнтом пенетрації кісткова тканина/плазма крові) 0,1-3. Максимальні концентрації левофлоксацину в губчастій кістковій тканині проксимального відділу стегнової кістки після прийому 500 мг препарату внутрішньо становили приблизно 15,1 мкг/г (через 2 години після прийому препарату).
Проникнення в спинномозкову рідину Левофлоксацин погано проникає у спинномозкову рідину.
Проникнення в тканину передміхурової залози
Після прийому внутрішньо 500 мг левофлоксацину 1 раз на добу протягом 3 днів, середня концентрація левофлоксацину в тканині передміхурової залози становила 8,7 мкг/г, середнє співвідношення концентрацій передміхурова залоза/плазма крові становило 1,84.
Концентрація в сечі
Середні концентрації в сечі через 8-12 годин після прийому внутрішньо дози 150, 300 та 600 мг левофлоксацину становили 44 мкг/мл, 91 мкг/мл та 162 мкг/мл відповідно.
Метаболізм
Левофлоксацин метаболізується незначною мірою (5% прийнятої дози). Його метаболітами є демітіллевофлоксацин та N-оксид левофлоксацин, який виводяться нирками. Левофлоксацин є стереохімічно стабільним і не піддається хіральним перетворенням.
Виведення
Після прийому внутрішньо левофлоксацин відносно повільно виводиться з плазми крові (період напіввиведення (Т1/2 - 6 - 8 год). Виведення переважно через нирки (більше 85% прийнятої дози). Загальний кліренс левофлоксацину після одноразового прийому 500 мг становив 175 2 мл/хв Відсутні істотні
відмінності у фармакокінетиці левофлоксацину при його внутрішньовенному введенні та прийомі внутрішньо, що підтверджує, що прийом внутрішньо та внутрішньовенне введення є взаємозамінними .
Фармакокінетика у пацієнтів похилого віку не відрізняється від такої у молодих пацієнтів, за винятком відмінностей фармакокінетики, пов'язаних із відмінностями у кліренсі креатиніну (КК).
При нирковій недостатності фармакокінетика левофлоксацину змінюється. У міру погіршення функції нирок виведення через нирки та нирковий кліренс (CIR) зменшуються, а Т1/2 збільшується.
Вагітність та годування груддюЛевофлоксацин протипоказаний до застосування у вагітних і жінок, що годують груддю.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаЧастота прояву побічних реакцій розподіляється так: дуже часто (> 1/10), часто (> 1/100, <1/10), нечасто (> 1/1000, <1/100), рідко (> 1/10000, <1/1000), дуже рідко (<1/10000) (включаючи окремі повідомлення), частота невідома (за наявними даними визначити частоту народження неможливо).
Інфекційні та паразитарні захворювання
Нечасто – мікози, розвиток резистентності патогенних мікроорганізмів.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи
Нечасто – лейкопенія (зменшення кількості лейкоцитів у периферичній крові), еозинофілія (збільшення кількості еозинофілів у периферичній крові).
Рідко – тромбоцитопенія (зменшення кількості тромбоцитів у периферичній крові), нейтропенія (зменшення кількості нейтрофілів у периферичній крові).
Частота невідома – панцитопенія (зменшення кількості всіх формених елементів у периферичній крові), агранулоцитоз (відсутність чи різке зменшення кількості гранулоцитів у периферичній крові), гемолітична анемія.
Порушення з боку імунної системи
Рідко – ангіоневротичний набряк.
Частота невідома - гіперчутливість, анафілактоїдний шок, анафілактичний шок (див. розділ "Особливі вказівки").
Порушення з боку обміну речовин та харчування
Нечасто – анорексія.
Рідко - гіпоглікемія, як правило, у пацієнтів з цукровим діабетом (можливі ознаки гіпоглікемії: підвищення апетиту, підвищене потовиділення, тремтіння) (див. розділ "Особливі вказівки").
Частота невідома – гіперглікемія, гіпоглікемічна кома.
Порушення психіки
Часто – безсоння.
Нечасто - почуття занепокоєння, тривога, сплутаність свідомості.
Рідко - психотичні порушення (наприклад галюцинації, параноя), депресія, ажитація, порушення сну, нічні кошмари.
Частота невідома – психотичні реакції, пов'язані із суїцидальними думками чи спробами та зі спробами заподіяння шкоди власному здоров'ю (див. розділ «Особливі вказівки»).
Порушення з боку нервової системи
Часто – біль голови, запаморочення.
Нечасто – сонливість, тремор, дисгевзія (збочення смаку).
Рідко – судоми, парестезія.
Частота невідома - сенсорна чи сенсорно-моторна периферична нейропатія; дискінезія, екстрапірамідні розлади, втрата смакових відчуттів; паросмія (розлад відчуття запаху, особливо суб'єктивне відчуття запаху, об'єктивно відсутнього), включаючи втрату нюху, непритомність, доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія.
Порушення органу зору
Дуже рідко – порушення зору, такі як розпливчастість видимого зображення, увеит.
Частота невідома - минуща втрата зору.
Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення
Нечасто – вертиго.
Рідко – дзвін у вухах.
Частота невідома – зниження слуху, втрата слуху.
Порушення з боку серця
Рідко – синусова тахікардія, відчуття серцебиття.
Частота невідома - подовження інтервалу QT, шлуночкові порушення ритму, шлуночкова тахікардія, шлуночкова тахікардія типу "пірует", які можуть призводити до зупинки серця (див. розділи "Особливі вказівки", "Передозування"), Порушення з боку судин Рідко - зниження артеріального
тиску .
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння
Не часто – задишка.
Частота невідома – бронхоспазм, алергічний пневмоніт.
З боку системи травлення
Часто – діарея, блювання, нудота.
Нечасто – біль у животі, диспепсія, метеоризм, запор.
Частота невідома – діарея з домішкою крові, яка в окремих випадках може вказувати на розвиток ентероколіту, включаючи псевдомембранозний коліт, панкреатит.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів
Часто – підвищення активності «печінкових» трансаміназ (аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, лужної фосфатази, гамма-глутамілтрансферази).
Нечасто – підвищення концентрації білірубіну у крові.
Частота невідома – гепатит, жовтяниця, важка печінкова недостатність, включаючи випадки розвитку гострої печінкової недостатності, іноді з фатальним результатом, особливо у пацієнтів з тяжким основним захворюванням (наприклад, у пацієнтів із сепсисом) (див. розділ «Особливі вказівки»).
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин
Нечасто – висипання, свербіж, кропив'янка, гіпергідроз.
Частота невідома – токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), ексудативна багатоформна еритема, реакції фоточутливості, лейкоцитокластичний васкуліт, стоматит. Реакції на слизовій оболонці можуть іноді виникати після першої дози препарату.
Порушення з боку кістково-м'язової та сполучної тканини
Нечасто – артралгія, міалгія.
Рідко – ураження сухожиль (див. розділ «Особливі вказівки»), включаючи тендиніт, м'язову слабкість, яка може мати особливе значення для пацієнтів з міастенією
Частота невідома – рабдоміоліз, розрив сухожилля (даний побічний ефект може розвинутися протягом 48 годин після початку терапії, і може відзначатись білатерально), розрив зв'язок, розрив м'язів, артрит.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів
Нечасто – підвищення концентрації креатиніну у сироватці крові.
Рідко – гостра ниркова недостатність (наприклад, обумовлена ??розвитком інтерстиціального нефриту).
Загальні розлади та порушення у місці введення
Нечасто – астенія.
Рідко гіпертермія (підвищення температури тіла).
Інші побічні ефекти, які можуть бути пов'язані з прийомом фторхінолонів: напади порфірії у пацієнтів з порфірією.
Частота невідома – біль (включаючи біль у спині, грудях, кінцівках).
особливі вказівкиЛікування госпітальних інфекцій, викликаних певними збудниками Pseudonas aeruginosa), може вимагати комбінованої терапії. Поширеність набутої резистентності штамів мікроорганізмів, що висіваються, може змінюватися в залежності від географічного регіону і з часом. У зв'язку з цим потрібна інформація про резистентність до препарату у конкретній країні. Для терапії важких інфекцій та при неефективності лікування повинен бути встановлений мікробіологічний діагноз із виділенням збудника та визначенням його чутливості до левофлоксацину.
Метицилін-резистентний штам Staphylococcus aureus (MRSA) Метицилін-резистентні штами Staphylococcus aureus найбільш ймовірно мають перехресну резистентність до фторхінолонів, включаючи левофлоксацин. Тому терапія левофлоксацином не рекомендується у разі підозри або у разі підтвердження захворювання, спричиненого MRSA доти, доки не підтвердиться чутливість мікроорганізму до левофлоксацину.
Тендиніт та розрив сухожиль
У поодиноких випадках при прийомі препарату Ремедіа може розвинутись тендиніт. Тендиніт (насамперед запалення ахіллового сухожилля), що розвинувся на фоні застосування препарату, може призвести до розриву сухожиль. Цей побічний ефект може розвинутись протягом 48 годин після початку лікування та може бути двостороннім. Хворі похилого віку та пацієнти, які приймають глюкокортикостероїди, найбільш схильні до розвитку тендиніту. При прийомі препарату даною групою пацієнтів слід ретельно спостерігати за їх станом. Пацієнти повинні повідомляти лікаря про появу симптомів тендиніту. При підозрі на тендиніт слід негайно припинити лікування препаратом Ремедіа та розпочати відповідне лікування ураженого сухожилля, наприклад, забезпечивши стан спокою (див. розділи «Протипоказання», «Побічна дія»).
Захворювання, викликані Clostridium difficile Діарея, особливо важка, персистуюча форма з домішкою крові, що виникає під час або після прийому препарату, може бути ознакою захворювання, що викликається Clostridium difficile. Найбільш важка форма цього захворювання - псевдомембранозний коліт. При підозрі на псевдомембранозний коліт слід негайно припинити прийом препарату Ремедіа та одразу розпочати специфічну антибіотикотерапію (наприклад, прийом внутрішньо ванкоміцину). У цьому випадку препарати, що гальмують перистальтику кишечнику, протипоказані.
Пацієнти, схильні до розвитку судом
Слід мати на увазі, що у хворих з ураженням головного мозку в анамнезі (інсульт, важка черепно-мозкова травма) можливий розвиток судом. Також слід бути обережним при сумісному прийомі препарату Ремедіа та препаратів, що знижують поріг судомної готовності (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими та препаратами»). У разі розвитку судом прийом препарату Ремедіа слід припинити.
Пацієнти з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази
При дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази під час лікування хінолонами існує ризик розвитку гемолізу.
Пацієнти з порушенням функції нирок
Оскільки левофлоксацин виводиться переважно нирками, пацієнти з порушенням функції нирок потребують корекції режиму дозування (див. розділ «Спосіб застосування та дози») та контролю над функцією нирок. При лікуванні пацієнтів похилого віку слід на увазі, що у пацієнтів цієї групи часто відзначаються порушення функції нирок.
Реакції гіперчутливості
Левофлоксацин може спричинити тяжкі реакції гіперчутливості, що загрожують життю пацієнта (наприклад, ангіоневротичний набряк, аж до анафілактичного шоку), навіть після першого прийому препарату. У разі розвитку цих реакцій слід негайно припинити лікування препаратом Ремедіа та розпочати відповідну терапію.
Тяжкі бульозні реакції
При прийомі левофлоксацину спостерігалися випадки важких бульозних реакцій шкіри, таких як синдром Стівена-Джонсона або токсичний епідермальний некроліз (див. розділ «Побічна дія»). У разі розвитку будь-яких реакцій з боку шкіри чи слизових оболонок пацієнт повинен негайно звернутися до лікаря та не продовжувати лікування до його консультації.
Гіпо- та гіперглікемія
Як при застосуванні інших хінолонів, при застосуванні левофлоксацину спостерігалися випадки розвитку гіпоглікемії та гіперглікемії, зазвичай у пацієнтів з цукровим діабетом, які отримують одночасно лікування пероральними гіпоглікемічними препаратами (наприклад, глібенкламідом) або препаратами інсуліну. Повідомлялося про випадки розвитку гіпоглікемічної коми. Пацієнти з цукровим діабетом потребують моніторингу концентрації глюкози в крові (див. розділ «Побічна дія»).
Попередження реакцій фоточутливості
Хоча випадки прояву реакцій фоточутливості під час прийому левофлоксацину дуже рідкісні, необхідно уникати сонячного та штучного ультрафіолетового опромінення (солярій) під час лікування та протягом 48 годин після закінчення лікування левофлоксацином, щоб уникнути пошкодження шкірних покривів (фотосенсибілізація).
Суперінфекція
Як і при застосуванні інших антибіотиків, застосування левофлоксацину, особливо протягом тривалого часу, може призводити до посиленого розмноження нечутливих до нього мікроорганізмів (бактерій та грибів), що може викликати зміну мікрофлори, яка в нормі є у людини. В результаті може розвинутись суперінфекція. Тому в ході лікування обов'язково проводити повторну оцінку стану пацієнта, і, у разі розвитку під час лікування суперінфекції, слід вживати відповідних заходів.
Психотичні реакції
У пацієнтів, які приймають хінолони, у тому числі левофлоксацин, можливий розвиток психотичних реакцій. У дуже поодиноких випадках навіть після прийому першої дози левофлоксацину ці реакції можуть перейти в суїцидальні думки та поведінку, спрямовану на заподіяння шкоди своєму здоров'ю (див. розділ «Побічна дія»). У разі появи описаних вище реакцій слід припинити прийом препарату Ремедіа та вжити відповідних заходів. Слід застосовувати з обережністю при призначенні пацієнтам із психозами або пацієнтам, які мають психічні захворювання в анамнезі.
Порушення зору
При розвитку будь-яких порушень зору потрібна негайна консультація офтальмолога.
Збільшення інтервалу QT Слід застосовувати з обережністю у пацієнтів, які мають фактори ризику для подовження інтервалу QT: - вроджене подовження інтервалу QT; - одночасний прийом препаратів, що подовжують інтервал QT (наприклад, антиаритмічні препарати класу ІА та ІІІ, трициклічні антидепресанти, макроліди, нейролептики); - Порушення електролітного балансу (наприклад, гіпокаліємія, гіпомагніємія); - Пацієнти похилого віку; - Пацієнти жіночої статі; - Захворювання серця (наприклад, серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія).
Периферична нейропатія
При прийомі фторхінолонів, у тому числі при прийомі левофлоксацину були повідомлення про розвиток сенсорної або сенсомоторної периферичної нейропатії, симптоми якої розвиваються швидко. Якщо у пацієнта з'явилися симптоми нейропатії, слід припинити прийом препарату Ремедіа для того, щоб запобігти розвитку незворотного стану захворювання.
Загострення псевдопаралітичної міастенії (myasthenia gravis) Фторхінолони, включаючи левофлоксацин, характеризуються активністю, що блокує нервово-м'язове проведення, і можуть посилювати м'язову слабкість у пацієнтів з псевдопаралітичною міастенією. У постмаркетинговому періоді спостерігалися несприятливі реакції, включаючи легеневу недостатність, що вимагала проведення штучної вентиляції легень, і смертельний результат, які асоціювалися із застосуванням фторхінолонів у пацієнтів із псевдопаралітичною міастенією. Застосування левофлоксацину у пацієнта із встановленим діагнозом псевдопаралітичної міастенії не рекомендується (див. розділ «Побічна дія»).
Лабораторні тести
Левофлоксацин може давати хибнопозитивний результат на опіати, що визначаються у сечі за допомогою імунологічних тестових систем. У зв'язку з цим, під час лікування левофлоксацином необхідно використовувати більш специфічні методи аналізу на опіати.
Левофлоксацин може інгібувати ріст Mycobacterium tuberculosis і призводити надалі до хибнонегативних результатів бактеріологічного діагнозу туберкульозу.
Порушення функції печінки та жовчовивідних шляхів
Були отримані повідомлення про розвиток некрозу печінки, включаючи розвиток фатальної недостатності печінки при прийомі левофлоксацину. Дані явища спостерігалися, перш за все, у пацієнтів з тяжким перебігом захворювання (наприклад, сепсис) (див. розділ «Побічна дія»). Пацієнти повинні бути попереджені про необхідність припинення лікування та негайного звернення до лікаря у разі появи ознак та симптомів ураження печінки, таких як анорексія, жовтяниця, потемніння сечі, свербіж та біль у животі.
ВПЛИВ ЛІКУВАЛЬНОГО ПРЕПАРАТУ НА ЗДАТНІСТЬ КЕРУВАТИ ТРАНСПОРТНИМИ ЗАСОБИМИ, МЕХАНІЗМАМИ Такі побічні ефекти препарату Ремедіа, як запаморочення або вертиго, сонливість та розлади зору (див. розділ “Побічна дія”). Це може бути певний ризик у ситуаціях, коли ці здібності мають особливе значення (наприклад, при керуванні автомобілем, при обслуговуванні машин і механізмів, при виконанні робіт у нестійкому положенні).
Умови зберіганняЗберігати в сухому місці, захищеному від світла, при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиПрепарат Ремедіа у дозі 250 мг або 500 мг приймають внутрішньо один або два рази на добу, у дозі 750 мг приймають внутрішньо один раз на добу. Таблетки слід ковтати, не розжовуючи та запиваючи достатньою кількістю рідини (від 0,5 до 1 склянки). При необхідності таблетки можна розламувати за ризиком.
Препарат можна приймати перед їдою або в будь-який час між їдою, оскільки їжа не впливає на абсорбцію препарату.
Враховуючи те, що біодоступність левофлоксацину при прийомі препарату Ремедіа у таблетках дорівнює 99-100%, у разі переведення пацієнта з внутрішньовенної інфузії левофлоксацину на прийом таблеток слід продовжувати лікування у тій же дозі, що застосовувалася при внутрішньовенній інфузії.
У разі пропуску прийому препарату Ремедіа необхідно якнайшвидше прийняти чергову дозу і далі продовжувати приймати препарат згідно з рекомендованим режимом його дозування.
Рекомендована доза препарату для дорослих з нормальною функцією нирок (КК > 50 мл/хв):
При гострому синуситі – по 2 таблетки 250 мг, або по 1 таблетці 500 мг протягом 10-14 днів, або по 1 таблетці 750 мг 1 раз на день протягом п'яти днів.
При загостренні хронічного бронхіту по 2 таблетки 250 мг або по 1 таблетці 500 мг 1 раз на день протягом 7-10 днів.
При шпитальній пневмонії – по 1 таблетці 750 мг 1 раз на день протягом 7-14 днів.
При позалікарняній пневмонії, спричиненій Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae (включаючи мультирезистентні штами - MDRSP *), Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella pneumoniae або Legionella pneumophila ae – по 2 таблетки 250 мг або при позалікарняній пневмонії, викликаної Streptococcus pneumoniae (виключаючи MDRSP), Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Chlamydia pneumoniae або Mycoplasma pneumoniae по 1 таблетці 500 мг 1-2 рази на день протягом 7-14 днів, або по 1 таблетці 7 днів.
При неускладнених інфекціях сечових шляхів – по 1 таблетці 250 мг 1 раз на день протягом 3-х днів.
При ускладнених інфекціях сечовивідних шляхів, викликаних Enterococcus faecalis, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Proteus mirabilis, Pseudomonas aeruginosa – по 2 таблетки 250 мг або по 1 таблетці 50 інфекції сечовивідних шляхів, викликаних Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae або Proteus mirabilis по 1 таблетці 750 мг 1 раз на день протягом 5 днів.
При пієлонефриті по 2 таблетки 250 мг або по 1 таблетці 500 мг 1 раз на день протягом 7-10 днів.
При хронічному бактеріальному простатиті – по 2 таблетки 250 мг або 1 таблетці 500 мг 1 раз на день протягом 28 днів.
При інфекціях шкірних покривів та м'яких тканин – по 2 таблетки 250 мг або по 1 таблетці 500 мг 1 або 2 рази на день або при ускладнених інфекціях шкірних покривів та м'яких тканин по 1 таблетці 750 мг 1 раз на день протягом 10-14 днів. * – штами з множинною резистентністю до антибіотиків (Multi-drug resistant Streptococcus pneumoniae – MDRSP), включаючи штами, раніше відомі як PRSR Penicillinresistant S. pneumoniae), та штами, резистентні до двох або більше з наступних антибіотів мкг/мл), цефалоспорини II покоління (наприклад, цефуроксим), макроліди, тетрацикліни та триметоприм/сульфаметоксазол.
При комплексному лікуванні лікарсько-стійких форм туберкульозу – внутрішньо, по 1 таблетці 500 мг 1-2 рази на добу до 3 місяців.
Для пацієнтів з порушеннями функції нирок (КК < 50 мл/хв), залежно від початкової дози препарату за показаннями: Кліренс
креатиніну 50-20 мл/хв; доза – 500 мг/24 год, далі 250 мг/24 год або початкова доза – 500 мг/12 год, далі 250 мг/12 год або початкова доза 750 мг/48 год. Кліренс креатиніну 19-10 мл/хв
. - 250 мг/24 год, далі 125 мг/48 год або початкова доза - 500 мг/24 год, далі 125 мг/24 год або початкова доза - 500 мг/12 год, далі 250 мг/12 год або початкова доза - 75 мг/48 год, далі 250 мг/24 год.
Кліренс креатиніну менше 10 мл/хв, у тому числі гімодіаліз-початкова доза - 250 мг/24 год, далі 125 мг/48 год або початкова доза - 500 мг/24 год, далі 125 мг/24 год або початкова доза - 50 /12 год, далі 250 мг/24 год або початкова доза – 750 мг/48 год, далі 250 мг/24 год. При порушенні функції
печінки не потрібно спеціального підбору доз, оскільки левофлоксацин лише незначною мірою метаболізується в печінці та виводиться переважно нирками. .
Тривалість терапії залежить від типу захворювання (див. вище). У всіх випадках лікування рекомендується продовжувати від 48 до 72 години після зникнення симптомів захворювання.
Застосування у пацієнтів похилого віку
Корекція дози у пацієнтів похилого віку за нормальної функції нирок не потрібна.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Ремедиа таб п/об пленочной 500мг 5 шт производится компанией КОРАЛ МЕД. Само производство расположено в стране Индия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Ремедиа таб п/об пленочной 500мг 5 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Ремедиа таб п/об пленочной 500мг 5 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Глево таб п/об пленочной 500мг 5 шт Глево таб п/об пленочной 500мг 5 шт, Леволет р раствор для инф. 5мг/мл 100мл фл.п/э 1 шт Леволет р раствор для инф. 5мг/мл 100мл фл.п/э 1 шт, Леволет р таб п/об пленочной 500мг 10 шт Леволет р таб п/об пленочной 500мг 10 шт, Леволет р таб п/об пленочной 750мг 10 шт Леволет р таб п/об пленочной 750мг 10 шт, Левофлоксацин раствор для инф. 5мг/мл 100мл Левофлоксацин раствор для инф. 5мг/мл 100мл, Левофлоксацин таб п/об пленочной 250мг 10 шт Левофлоксацин таб п/об пленочной 250мг 10 шт, Левофлоксацин таб п/об пленочной 250мг 10 шт вертекс Левофлоксацин таб п/об пленочной 250мг 10 шт вертекс, Левофлоксацин таб п/об пленочной 250мг 10 шт озон Левофлоксацин таб п/об пленочной 250мг 10 шт озон, Левофлоксацин таб п/об пленочной 250мг 5 шт вертекс Левофлоксацин таб п/об пленочной 250мг 5 шт вертекс, Левофлоксацин таб п/об пленочной 250мг 5 шт озон Левофлоксацин таб п/об пленочной 250мг 5 шт озон, Левофлоксацин таб п/об пленочной 500мг 10 шт Левофлоксацин таб п/об пленочной 500мг 10 шт, Левофлоксацин таб п/об пленочной 500мг 10 шт вертекс Левофлоксацин таб п/об пленочной 500мг 10 шт вертекс, Левофлоксацин таб п/об пленочной 500мг 10 шт озон Левофлоксацин таб п/об пленочной 500мг 10 шт озон, Левофлоксацин таб п/об пленочной 500мг 5 шт вертекс Левофлоксацин таб п/об пленочной 500мг 5 шт вертекс, Левофлоксацин таб п/об пленочной 500мг 5 шт озон Левофлоксацин таб п/об пленочной 500мг 5 шт озон, Левофлоксацин эколевид таб п/об пленочной 500мг 10 шт Левофлоксацин эколевид таб п/об пленочной 500мг 10 шт, Левофлоксацин эколевид таб п/об пленочной 500мг 5 шт Левофлоксацин эколевид таб п/об пленочной 500мг 5 шт, Л-оптик ромфарм капли гл. 0.5% 5мл фл-кап. 1 шт Л-оптик ромфарм капли гл. 0.5% 5мл фл-кап. 1 шт, Флексид таб п/об пленочной 500мг 5 шт Флексид таб п/об пленочной 500мг 5 шт, Хайлефлокс таб п/об пленочной 500мг 5 шт Хайлефлокс таб п/об пленочной 500мг 5 шт, Хайлефлокс таб п/об пленочной 750мг 5 шт Хайлефлокс таб п/об пленочной 750мг 5 шт.
Пока нет комментариев