Рабиет капс кишраств 10мг 14 шт
Топ продаж
Суперцена
Рабиет капс кишраств 10мг 14 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 капсула містить: рабепразол натрію 10 мг;
Допоміжні речовини:
Цукрові сфери (цукроза 99.83%, повідон 0.17%) 71.46 мг, натрію карбонат 1.66 мг, тальк 1.77 мг, титану діоксид 0.83 мг, гіпромелозу 14.75 мг; оболонка пелет: гіпромелози фталат 15.94 мг, цетиловий спирт 1.59 мг: тверда капсула желатинова №3: корпус капсули – титану діоксид 2%, желатин до 100%; кришечка капсули – титану діоксид 2%; барвник синій патентований 0.0176%, барвник діамантовий чорний 0.051%, желатин до 100%.
Опис:
Тверді желатинові капсули №3 із корпусом білого кольору та кришечкою блакитного кольору. Вміст капсул - сферичні пелети від майже білого до білого з кремуватим або жовтуватим відтінком кольору.
Форма випуску:
Капсули кишковорозчинні 10 мг.
По 5, 7, 10, 14, 15, 20 або 30 капсул в контурну коміркову упаковку з полівінілхлоридної плівки і фольги алюмінієвої друкованої лакованої.
По 1, 2, 3 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією із застосування в пачку з картону.
Протипоказання- гіперчутливість до рабепразолу, заміщених бензімідазолів або допоміжних компонентів препарату; - вагітність; - період грудного вигодовування; - Вік до 18 років; - дефіцит сахарози/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозогалактозна мальабсорбція.
З обережністю
Тяжка ниркова недостатність.
Дозування10 мг
Показання до застосуванняСимптоми диспепсії пов'язані з підвищеною кислотністю шлункового соку, в т.ч. симптоми гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (печія, кисла відрижка).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиСистема цитохрому 450 Рабепразол натрію, як і інші інгібітори протонного насоса (ІСН), метаболізується за участю системи цитохрому Р450 (СYР450) у печінці. У дослідженнях in vitro на мікросомах печінки було показано, що рабепразол натрію не має фармакокінетичних або клінічно значущих взаємодій з лікарськими речовинами, які метаболізуються системою Р450 – варфарином, фенітоїном, теофіліном та діазепамом (не залежно від того, метаболізують). .
Проведено дослідження комбінованої терапії з антибактеріальними препаратами. У цьому чотиристоронньому дослідженні брали участь 16 здорових добровольців, які отримували 20 мг рабепразолу, 1000 мг амоксициліну, 500 мг кларитроміцину або комбінацію цих трьох препаратів (РАК – рабепразол, амоксицилін, кларитроміцин). Показники AUC та Cmax для кларитроміцину та амоксициліну були схожими при порівнянні комбінованої терапії з монотерапією. Показники AUC та Cmax для рабепразолу збільшилися на 11% та 34% відповідно, а для 14-гідроксикларитроміцину (активного метаболіту кларитроміцину) AUC та Cmax збільшились на 42% та 46% відповідно для комбінованої терапії порівняно з монотерапією. Дане збільшення показників впливу рабепразолу та кларитроміцину не було визнано клінічно значущим.
Взаємодія внаслідок пригнічення секреції шлункового соку.
Рабепразол натрію здійснює стійке та тривале пригнічення секреції шлункового соку. Таким чином може відбуватися взаємодія з речовинами, для яких абсорбція залежить від pH.
Атазанавір
При одночасному прийомі атазанавіру 300 мг/100 мг з омепразолом (40 мг 1 раз на день) або атазанавіру 400 мг з лансопразолом (60 мг 1 раз на день) здоровими добровольцям спостерігалося суттєве зниження впливу атазанавіру. Абсорбція атазанавіру залежить від pH. Хоча одночасного прийому з рабепразолом не вивчався, подібні результати очікуються також для інгібіторів протонного насоса. Таким чином, не рекомендується одночасний прийом атазанавіру з інгібіторами протонного насоса, включаючи рабепразол.
Антацидні засоби
У клінічних дослідженнях антацидні речовини застосовувалися разом із рабепразолом натрію. Клінічно значущі взаємодії рабепразолу натрію з гідроксидом гелем алюмінію або гідроксидом магнію не спостерігалися.
У клінічному дослідженні
в ході прийому рабепразолу натрію з збідненою жирами їжею клінічно значущих взаємодій не спостерігалося. Прийом рабепразолу натрію одночасно зі збагаченою жирами їжею може уповільнити всмоктування рабепразолу до 4 годин і більше, однак Cmax та AUC не змінюються.
Циклоспорин
Експерименти in vitro з допомогою мікросом печінки людини показали, що рабепразол інгібує метаболізм циклоспорину з IC50 62 мкмоль, тобто. в концентрації, яка в 50 разів перевищує Cmax для здорових добровольців після 20 днів прийому 20 мг рабепразолу. Ступінь пригнічення схожа з такою для омепразолу для еквівалентних концентрацій.
Метотрексат
Згідно з даними повідомлень про небажані явища, даними опублікованих фармакокінетичних досліджень та даними ретроспективного аналізу можна припустити, що одночасний прийом ІПП та метотрексату (насамперед у високих дозах), може призвести до підвищення концентрації метотрексату та/або його метаболіту гідроксиметотрексату. Проте спеціальних досліджень лікарських взаємодій метотрексату з ІПП не проводилося.
ПередозуванняСимптоми
Дані про навмисне або випадкове передозування мінімальні. Випадків сильного передозування рабепразолом не спостерігалося.
Специфічний антидот для рабепразолу невідомий
. Рабепразол добре пов'язує з білками плазми, і тому слабко виводиться при діалізі. При передозуванні необхідно проводити симптоматичне та підтримуюче лікування.
Фармакологічна дія
Засіб
, що знижує секрецію залоз шлунка - протонного насоса інгібітор.
Фармакодинаміка:
Механізм дії
Рабепразол натрію належить до класу антисекреторних сполук, похідних бензімідазолу. Рабепразол натрію пригнічує секрецію шлункового соку шляхом специфічного пригнічення Н+/К+ АТФази на секреторній поверхні парієтальних клітин шлунка. Н+/К+ АТФаза є білковим комплексом, який функціонує як протонний насос, таким чином, рабепразол натрію є інгібітором протонного насоса в шлунку і блокує фінальну стадію продукції кислоти. Даний ефект є дозозалежним і призводить до придушення як базальної, так і секреції кислоти, що стимулюється, незалежно від подразника. Рабепразол натрію не має антихолінергічних властивостей.
Антисекреторна дія
Після вживання рабепразолу натрію в дозі 20 мг антисекреторний ефект розвивається протягом 1 години. Інгібування базальної та стимульованої секреції кислоти через 23 години після прийому першої дози рабепразолу натрію становить 69% та 82% відповідно і триває до 48 годин. Така тривалість фармакодинамічної дії набагато перевищує передбачуваний період напіввиведення (Т1/2) (приблизно 1 година). Цей ефект можна пояснити тривалим зв'язуванням лікарської речовини з Н+/К+ АТФазою парієтальних клітин шлунка. Розмір інгібуючої дії рабепразолу натрію на секрецію соляної кислоти досягає плато після трьох днів прийому рабепразолу натрію. При припиненні прийому секреторна активність відновлюється протягом 1-2 днів.
Вплив на рівень гастрину в плазмі
У ході клінічних досліджень пацієнти приймали 10 або 20 мг рабепразолу натрію щодня при тривалості лікування до 43 місяців. Концентрація гастрину в плазмі була підвищена в перші 2-8 тижнів, що відображає інгібуючу дію на секрецію кислоти. Концентрація гастрину поверталася до початкового рівня, зазвичай, протягом 1-2 тижнів після припинення лікування.
Вплив на ентерохромафінно-подібні клітини
При дослідженні зразків біопсії шлунка людини з області антруму і дна шлунка 500 пацієнтів, які отримували рабепразол натрію або препарат порівняння протягом 8 тижнів, стійкі зміни в морфологічній структурі ентерохромафінно-подібних клітин, ступеня виразності гастриту, частоті атрофічного гастриту, кишкової метаінфекції pylori не виявлено.
У дослідженні за участю понад 400 пацієнтів, які отримували рабепразол натрію (10 мг/день або 20 мг/день) тривалістю до 1 року, частота гіперплазії була низькою та порівнянною з такою для омепразолу (20 мг/кг). Не було зареєстровано жодного випадку аденоматозних змін або карциноїдних пухлин, що спостерігалися у щурів.
Інші ефекти
Системні ефекти рабепразолу натрію щодо центральної нервової системи, серцево-судинної або дихальних систем зараз не виявлені. Було показано, що рабепразол натрію при пероральному прийомі 20 мг протягом 2 тижнів не впливає на функцію щитовидної залози, вуглеводний обмін, концентрацію паратиреоїдного гормону в крові, а також концентрацію кортизолу, естрогенів, тестостерону, пролактину, глюкагону. , лютеїнезуючого гормону (ЛГ), реніну, альдостерону та соматотропного гормону
Фармакокінетика:
Всмоктування
Рабепразол швидко абсорбується з кишечника, і його максимальні концентрації у плазмі досягаються приблизно через 3,5 години після прийому дози 20 мг. Зміна максимальних концентрацій у плазмі (Смах) значень майданчика під кривою «концентрація-час» (AUC) рабепразолу мають лінійний характер у діапазоні доз від 10 до 40 мг. Абсолютна біодоступність після перорального прийому 20 мг (порівняно з внутрішньовенним введенням) становить близько 52%. Крім того, біодоступність не змінюється при багаторазовому прийомі рабепразолу. У здорових добровольців період напіввиведення з плазми становить близько 1 години (варіюючи від 0,7 до 1,5 години), а сумарний кліренс становить 3,8 мл/хв/кг. У пацієнтів із хронічними ураженнями печінки AUC збільшено вдвічі порівняно зі здоровими добровольцями, що свідчить про зниження метаболізму першого проходження, а період напіввиведення із плазми крові збільшений у 2-3 рази. Ні час прийому препарату протягом доби, ні антациди не впливають на абсорбцію рабепразолу. Прийом препарату з жирною їжею знижує абсорбцію препарату на 4 години і більше, проте ні Смах, ні ступінь абсорбції не змінюються.
Розподіл
У людини зв'язування рабепразолу з білками плазми становить близько 97%.
Метаболізм.
У здорових людей. Після прийому одноразової пероральної дози 20 мг 14 С-міченого рабепразолу постійного препарату в сечі не було знайдено. Близько 90% рабепразолу виводиться через нирки, головним чином у вигляді двох метаболітів: кон'югату меркаптурової кислоти (М5) та карбонової кислоти (М6), а також у формі двох невідомих метаболітів, виявлених у ході токсикологічного аналізу. Частина прийнятого рабепразолу натрію виводиться через кишечник.
Сумарне виведення становить 99,8%. Ці дані свідчать про невелике виведення метаболітів натрію рабепразолу з жовчю. Основним метаболітом є тіоефір (М1). Єдиним активним метаболітом є десметил (М3), проте він спостерігався у низькій концентрації лише у одного учасника дослідження після прийому 80 мг рабепразолу натрію.
Термінальна стадія ниркової недостатності
У пацієнтів із стабільною нирковою недостатністю в термінальній стадії, яким необхідний підтримуючий гемодіаліз (Кліренс креатиніну <5 мл/хв/1,73 м2), виведення рабепразолу натрію схоже на здорові добровольці. AUC та Cmax у цих пацієнтів були приблизно на 35% нижчі, ніж у здорових добровольців. У середньому період напіввиведення рабепразолу становить 0,82 год у здорових добровольців; 0,95 год – у пацієнтів під час гемодіалізу та 3,6 год – після гемодіалізу. Кліренс препарату у пацієнтів із захворюваннями нирок, які потребують гемодіалізу, був приблизно вдвічі вищим, ніж у здорових добровольців.
Хронічний компенсований цироз
Пацієнти з хронічним компенсованим цирозом печінки переносять рабепразол натрію в дозі 20 мг 1 раз на день, хоча AUC подвоєна та Cmax збільшена на 50% порівняно зі здоровими добровольцями відповідної статі.
Літні пацієнти
У пацієнтів похилого віку елімінація рабепразолу дещо сповільнена. Після 7 днів прийому рабепразолу 20 мг у літніх осіб AUC була приблизно вдвічі більшою, а Cmax підвищена на 60% порівняно з молодими здоровими добровольцями. Однак ознак кумуляції рабепразолу не наголошувалося.
CYP2C19 поліморфізм.
У пацієнтів із уповільненим метаболізмом CYP2C19 після 7 днів прийому рабепразолу в дозі 20 мг на добу AUC збільшується у 1,9 разів, а період напіввиведення – у 1,6 рази порівняно з тими самими параметрами у «швидких метаболізаторів», тоді як Cmax зростає на 40%.
Вагітність та годування груддю
Даних щодо безпеки прийому рабепразолу натрію під час вагітності немає . Дослідження репродуктивності на щурах та кроликах не виявили ознак порушення фертильності чи дефектів розвитку плода, зумовлених рабепразолом; проте у щурів препарат проникає у невеликих кількостях через плацентарний бар'єр. Препарат Рабієт не слід застосовувати при вагітності за винятком випадків, коли очікуваний позитивний ефект для матері перевершує можливий ризик для плода.
Грудне годування
Невідомо, чи виділяється рабепразол із грудним молоком. Відповідні дослідження у жінок під час грудного вигодовування не проводились. Разом з тим рабепразол виявлений у молоці щурів, що лактують, і тому препарату Рабієт® не можна застосовувати жінкам в період грудного вигодовування.
Умови відпустки з аптекБез рецепта.
Побічні явищаВиходячи з досвіду клінічних досліджень, можна дійти невтішного висновку, що рабепразол зазвичай добре переноситься пацієнтами. Побічні ефекти загалом слабо виражені чи помірні і мають минущий характер.
При прийомі рабепразолу в ході клінічних досліджень відзначалися такі побічні ефекти: головний біль, біль у животі, діарея, метеоризм, запор, сухість у роті, запаморочення, висипання, периферичний набряк.
У ході післяреєстраційного застосування препарату повідомлялося про такі побічні ефекти: підвищення активності «печінкових» ферментів, рідко – гепатит та жовтяниця. У пацієнтів із цирозом печінки рідко повідомлялося про розвиток печінкової енцефалопатії. Також у поодиноких випадках відзначалися тромбоцитопенія, нейтропенія, лейкопенія, бульозні висипання, кропив'янка, гострі системні алергічні реакції, міалгія, артралгія, гіпомагніємія. Дуже рідко повідомлялося про розвиток інтерстиціального нефриту, гінекомастії, мультиформної еритеми, токсичного епідермального некролізу, синдром Стівена-Джонсона. Змін інших лабораторних показників у ході прийому рабепразолу натрію не спостерігалося.
Відповідно до даних постмаркетингового спостереження прийому ІПП можливе збільшення ризику розвитку переломів (див. розділ «Особливі вказівки»).
особливі вказівкиВідповідь пацієнта на терапію рабепразолом натрію не виключає наявність злоякісних новоутворень у шлунку.
Капсули Рабієт® не можна розжовувати або подрібнювати. Капсули слід ковтати повністю. Встановлено, що час доби, ні прийом їжі не впливають на активність рабепразолу натрію.
У спеціальному дослідженні у пацієнтів з легкими або помірними порушеннями функції печінки не було виявлено значної відмінності частоти побічних ефектів рабепразолу від такої у підібраних за статтю та віком здорових осіб, але, незважаючи на це, рекомендується бути обережним при першому призначенні препарату Рабієт® пацієнтам з тяжкими. порушення функції печінки.
Пацієнтам з порушеннями функції нирок або печінки коригування дози препарату Рабієт® не потрібне. AUC рабепразолу натрію у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки приблизно вдвічі вище, ніж у здорових пацієнтів.
Гіпомагніємія
При лікуванні інгібіторами протонної помпи протягом принаймні 3 місяців у поодиноких випадках були відмічені випадки симптоматичної та асимптоматичної гіпомагніємії. Найчастіше ці повідомлення надходили через рік після проведення терапії. Серйозними побічними явищами були тетанія, аритмія, судоми. Більшості пацієнтів потрібно лікування гіпомагніємії, що включає заміщення магнію і відміни інгібіторів протонної помпи. У пацієнтів, які отримуватимуть тривале лікування або приймають інгібітори протонної помпи з препаратами, такими як дигоксин або препаратами, які можуть викликати гіпомагніємію (наприклад, діуретики), медичні працівники повинні контролювати концентрацію магнію до початку лікування інгібіторами протонної помпи та в період лікування.
Пацієнти не повинні приймати одночасно з препаратом Рабієт інші засоби, що знижують кислотність, наприклад, блокатори Н2-гістамінових рецепторів або інгібітори протонного насоса.
Переломи кісток
Згідно з даними спостережних досліджень, можна припустити, що терапія інгібіторами протонної помпи (ІПП) може призвести до зростання ризику пов'язаних з остеопорозом переломів стегна, зап'ястя або хребта. Ризик переломів був збільшений у пацієнтів, які отримували високі дози ІПП тривало (рік та більше). Під високими дозами слід розуміти дози, які перевищують рекомендовані інструкції.
Одночасне застосування рабепразолу з метотрексатом
Згідно з літературними даними, одночасний прийом ІПП з метотрексатом (насамперед високих доз) може призвести до підвищення концентрації метотрексату та/або його метаболіту гідроксиметотрексату та продовжити час його виведення, що може призвести до появи токсичності метотрексату. При необхідності застосування високих доз метотрексату може бути розглянута можливість тимчасового припинення терапії ІПП.
Clostridium difficile Терапія ІПП може призводити до зростання ризику шлунково-кишкових інфекцій, таких як Clostridium difficile.
Пацієнтам, які приймають рабепразол для короткочасного симптоматичного лікування прояви ГЕРХ та НЕРХ (наприклад, печії) без рецепта, слід звернутися до лікаря у таких випадках: - застосування засобів для зняття симптомів печії та порушення травлення протягом 4-х тижнів та більше; - поява нових симптомів або зміна симптомів, що раніше спостерігалися у пацієнтів віком від 55 років; - випадки ненавмисного зменшення маси тіла, анемії, кровотеч у шлунково-кишковому тракті, дисфагії, болю при ковтанні, постійної блювоти, блювання з кров'ю та вмістом епігастрію, випадки виразки шлунка або операцій на шлунку в анамнезі, жовтяниці тощо. (У т.ч. порушення функції печінки та нирок).
Пацієнти з симптомами порушення травлення або печії, що повторюються, повинні регулярно спостерігатися у лікаря. Пацієнти віком понад 55 років, які щодня приймають безрецептурні препарати для зняття симптомів печії та порушення травлення, повинні проінформувати про це свого лікаря.
Пацієнти не повинні приймати одночасно з рабепразолом інші засоби, які знижують кислотність, наприклад, блокатори H2-гістамінових рецепторів або інгібітори протонного насоса.
При застосуванні інших препаратів пацієнтам слід проконсультуватися з фармацевтом або лікарем перед початком терапії препаратом Рабієт®, що відпускається без рецепта.
Пацієнти повинні повідомити лікаря перед початком застосування препарату Рабієт без рецепта, якщо їм призначено ендоскопічне дослідження.
Слід уникати прийому препарату Рабієт перед проведенням сечовинного дихального тесту.
Пацієнти з тяжкими порушеннями функції печінки повинні звернутися до лікаря перед початком терапії препаратом Рабієт®, що відпускається без рецепта, для короткочасного симптоматичного лікування проявів ГЕРХ та НЕРХ (наприклад, печії).
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
Виходячи з особливостей фармакодинаміки рабепразолу та його профілю небажаних ефектів малоймовірно, що рабепразол впливає на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами. Однак у разі появи сонливості слід уникати цих видів діяльності.
Умови зберіганняЗберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °C.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину в дозі 10 мг один раз на добу.
Капсули не можна розжовувати чи подрібнювати. Капсули слід ковтати повністю. Рекомендується приймати препарат вранці, перед їдою. Встановлено, що час доби, ні прийом їжі не впливають на активність рабепразолу натрію, але рекомендований час прийому препарату рабепразол сприяє кращому дотриманню пацієнтами схеми лікування.
У разі відсутності ефекту протягом перших трьох днів необхідний огляд фахівця. Максимальний курс лікування без консультації лікаря – 14 днів.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Рабиет капс кишраств 10мг 14 шт производится компанией ОБОЛЕНСКОЕ. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Рабиет капс кишраств 10мг 14 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Рабиет капс кишраств 10мг 14 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Адаксинт таб жев. 27 шт Адаксинт таб жев. 27 шт, Алмагель А суспензия для приема внутрь, 170 мл Алмагель А суспензия для приема внутрь, 170 мл, Алмаксон суспензия саше 6 шт Алмаксон суспензия саше 6 шт, Гевискон Двойное Действие жевательные таблетки мятны... Гевискон Двойное Действие жевательные таблетки мятные 12 шт, Гевискон Двойное Действие жевательные таблетки мятны... Гевискон Двойное Действие жевательные таблетки мятные 24 шт, Ренни мятный без сахара таб жев 24 шт Ренни мятный без сахара таб жев 24 шт, Фосфалюгель гель пак 20 шт Фосфалюгель гель пак 20 шт, Алмагель А суспензия для приема внутрь, 10 мл, 10 шт. Алмагель А суспензия для приема внутрь, 10 мл, 10 шт., Алмагель Нео суспензия для приема внутрь, 10 мл, 10 шт. Алмагель Нео суспензия для приема внутрь, 10 мл, 10 шт., Алмагель Нео суспензия для приема внутрь, 170 мл Алмагель Нео суспензия для приема внутрь, 170 мл, Алмагель суспензия для приема внутрь, 10 мл, 10 шт. Алмагель суспензия для приема внутрь, 10 мл, 10 шт., Алмагель суспензия для приема внутрь, 170 мл Алмагель суспензия для приема внутрь, 170 мл, Гастал таб для расс. 12 шт мятные Гастал таб для расс. 12 шт мятные, Гастал таб для расс. 24 шт мятные Гастал таб для расс. 24 шт мятные, Гевискон жевательные таблетки мятные 24 шт Гевискон жевательные таблетки мятные 24 шт, Комплекс Альгината натрия и Тысячелистника таб 20 шт Комплекс Альгината натрия и Тысячелистника таб 20 шт, Ортанол капс 10 мг 28 шт Ортанол капс 10 мг 28 шт, Париет® 10 мг 14 таб, от изжоги. Воздействует на при... Париет® 10 мг 14 таб, от изжоги. Воздействует на причину изжоги, способствует защите слизистой, Рамни таб жев 10 шт Рамни таб жев 10 шт, Рамни таб жев 20 шт Рамни таб жев 20 шт, Стоп-изжокс таб жев. 30 шт лимон Стоп-изжокс таб жев. 30 шт лимон.
Пока нет комментариев