Рабепразол-сз капс кишраств 20мг 14 шт
Топ продаж
Суперцена
Рабепразол-сз капсули призначені для зниження секреції залоз шлунка та є ефективним засобом для лікування гастриту, виразкової хвороби та рефлюксу-езофагіту. Прийом препарату сприяє пригніченню Н*/К*-АТФ-ази на секреторній поверхні парієтальних клітин шлунка, блокує заключну стадію секреції соляної кислоти та знижує вміст базальної та стимульованої секреції. Рабепразол має високу ліпофільність та легко проникає в парієтальні клітини шлунка, що надає цитопротекторну дію та збільшує секрецію гідрокарбонату. Препарат не має антихолінергічних властивостей та не впливає на центральну нервову систему, серцево-судинну та дихальну системи. Рабепразол швидко абсорбується з кишечника та має лінійний характер у діапазоні доз від 10 до 40 мг. Виведення препарату відбувається переважно з сечею та калом. Препарат добре переноситься пацієнтами з різними захворюваннями, включаючи тих, хто має хронічний ураження печінки та нирок.
Рабепразол-сз капс кишраств 20мг 14 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
Рабепразол пелети – 236 мг, у перерахунку на рабепразол натрію – 20 мг.
Ядро пелет: Рабепразол натрію – 20,00 мг; цукрова крупка (цукроза, крохмальна патока) - 142,94 мг; натрію карбонат -3,30 мг; тальк –3,54 мг; титану діоксид-1,66 мг; гіпромеллоза (гідроксиметилцелюлоза) - 29,50 мг;
оболонка пелет: гіпромелози фталат (гідроксипропілметилфталатцел- люлоза) -31,86 мг; цетиловий спирт –3,20 мг.
Допоміжні речовини:
Капсули тверді желатинові № 1 Корпус: титану діоксид - 2,0 %, желатин - до 100 % Кришка: барвник азорубін (барвник кармазин) - 0,6619 %, індигокармін - 0,0286 %, титану діоксид - 6 %, желатин – до 100 %
Опис:
Тверді желатинові капсули №1, корпус жовтого кольору з кришечкою коричневого кольору (для дозування 20 мг). Вміст капсул - сферичні пелети від майже білого до білого з кремуватим або жовтуватим відтінком кольору.
Форма випуску:
Упаковка 14 капсул
Протипоказання• гіперчутливість до рабепразолу, заміщених бензімідазолів або допоміжних компонентів препарату;
• дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна недостатність; • вагітність;
• період грудного вигодовування;
• дитячий вік до 18 років, за винятком ГЕРХ (дитячий вік до 12 років). З ОБЕРЕЖНІСТЮ • тяжка ниркова недостатність;
• тяжка печінкова недостатність.
Дозування20 мг
Показання до застосування• Виразкова хвороба шлунка у стадії загострення та виразка анастомозу;
• Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки у стадії загострення;
• Ерозивна та виразкова гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) – дорослі та діти з 12 років або рефлюкс-езофагіт;
• Підтримуюча терапія гастроезофагеальної рефлюксної хвороби;
• Неерозивна гастроезофагеальна рефлюксна хвороба;
• Синдром Золлінгера-Еллісона та інші стани, що характеризуються патологічною гіперсекрецією;
• У комбінації з відповідною антибактеріальною терапією для ерадикації Helicobacter pylori у пацієнтів із виразковою хворобою.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиУповільнює виведення деяких лікарських засобів, що метаболізуються у печінці шляхом мікросомального окиснення (діазепам, фенітоїн, непрямі антикоагулянти).
Спільне застосування рабепразолу з кетоконазолом або ітраконазолом може призвести до значного зниження концентрації протигрибкових препаратів у плазмі.
Не рекомендується спільне застосування інгібіторів протонної помпи (ІПП) з атаназавіром, оскільки значно знижуються ефекти атаназавіру. Рабепразол пригнічує метаболізм циклоспорину.
При одночасному прийомі ІПП та метотрексату можна припустити підвищення концентрації останнього та/або його метаболіту гідроксиметотрексату та збільшення періоду напіввиведення.
При одночасному застосуванні рабепразолу, амоксициліну та кларитроміцину показники AUC та Стах для клариту; еоміцину та амоксициліну були схожими при порівнянні комбінованої терапії з монотерапією. Показники AUC та Стах рабепразолу збільшувалися на 11 % та 34 % відповідно, a AUC та Стах 14-гідроксикларитроміцину (активного метаболіту кларитроміцину) збільшувалися на 42 % та 46 % відповідно. Це збільшення показників був визнано клінічно значимим. Одночасне застосування рабепразолу та суспензій антацидів, що містять алюмінію та/або магнію гідроксид, не призводить до клінічно значущої взаємодії.
ПередозуванняСимптоми
Дані про навмисне або випадкове передозування мінімальні.
Специфічний антидот для рабепразолу невідомий
. Рабепразол добре зв'язується з білками плазми, тому слабко виводиться при діалізі. При передозуванні необхідно проводити симптоматичне та підтримуюче лікування.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Засіб, що знижує секрецію залоз шлунка - протонного насоса інгібітор
Фармакодинаміка:
Рабепразол відноситься до класу антисекреторних речовин, похідних бензімідазолу. Пригнічує секрецію шлункового соку шляхом специфічного пригнічення Н*/К*-АТФ-ази на секреторній поверхні парієтальних клітин шлунка. Блокує заключну стадію секреції соляної кислоти, знижуючи вміст базальної та стимульованої секреції, незалежно від природи подразника.
Маючи високу ліпофільність легко проникає в парієтальні клітини шлунка, концентрується в них, надаючи цитопротекторну дію і збільшуючи секрецію гідрокарбонату.
Антисекреторна дія після перорального прийому 20 мг рабепразолу настає протягом 1 години і досягає максимуму через 2-4 години; пригнічення базальної та стимульованої піцею секреції кислоти через 23 години після прийому першої дози становить 62 та 82 % відповідно і триває до 48 годин. При припиненні прийому секреторна активність відновлюється протягом 1-2 днів.
Протягом перших 2-8 тижнів терапії рабепразолом концентрація гастрину в плазмі збільшується (що є відображенням інгібуючого впливу на секрецію соляної кислоти) і повертається до вихідних рівнів через 1-2 тижні після його відміни.
Рабепразол не має антихолінергічних властивостей, не впливає на центральну нервову систему (ЦНС), серцево-судинну та дихальну системи. На тлі прийому рабепразолу стійких змін у морфологічній структурі ентерохромафінноподібних клітин, у ступеня вираженості гастриту, частоті атрофічного гастриту, кишкової метаплазії або поширенні інфекції Helicobacter pylori не виявлено.
Фармакокінетика:
Абсорбція
Рабепразол швидко абсорбується з кишечника, і його максимальні концентрації у плазмі досягаються приблизно через 3,5 години після прийому дози в 20 мг. Зміна максимальних концентрацій у плазмі (Стах) та значень площі під кривою «концентрація-час» (AUC) рабепразолу мають лінійний характер у діапазоні доз від 10 до 40 мг. Абсолютна біодоступність після перорального прийому 20 мг (порівняно з внутрішньовенним введенням) становить близько 52 %. Крім того, біодоступність не змінюється при багаторазовому прийомі рабепразолу. У здорових добровольців період напіввиведення з плазми становить близько 1 години (варіюючи від 0,7 до 1,5 години), а сумарний кліренс становить 3,8 мл/хв/кг. У пацієнтів із хронічним ураженням печінки AUC збільшено вдвічі порівняно зі здоровими добровольцями, що свідчить про зниження метаболізму першого проходження, а період напіввиведення з плазми збільшений у 2 – 3 рази. Ні час прийому препарату протягом доби, ні антациди не впливають на абсорбцію рабепразолу. Прийом препарату з жирною їжею уповільнює абсорбцію рабепразолу на 4 години і більше, проте Стах, ні ступінь абсорбції не змінюються.
Розподіл
У людини рівень зв'язування рабепразолу з білками плазми становить близько 97 %.
Метаболізм та виведення
У здорових людей
Після прийому одноразової пероральної дози 20 мг 14С-міченого рабепразолу незміненого препарату в сечі не було знайдено. Близько 90 % рабепразолу виводиться із сечею головним чином у вигляді двох метаболітів: кон'югату меркаптурової кислоти (М5) та карбонової кислоти (Мб), а також у формі двох невідомих метаболітів, виявлених у ході токсикологічного аналізу. Частина прийнятого рабепразолу виводиться з калом.
Сумарне виведення становить 99,8%. Ці дані свідчать про невелике виведення метаболітів рабепразолу з жовчю. Основним метаболітом є тіоефір (М1). Єдиним активним метаболітом є десметил (М3), проте він спостерігався у низькій концентрації тільки в одного учасника дослідження після прийому 80 мг рабепразолу. Термінальна стадія ниркової недостатності У пацієнтів зі стабільною нирковою недостатністю в термінальній стадії, яким необхідний підтримуючий гемодіаліз (кліренс креатиніну < 5 мл/хв/1,73 м2), виведення рабепразолу схоже на здорові добровольці. AUC та Стах у цих пацієнтів були приблизно на 35 % нижчими, ніж у здорових добровольців. У середньому період напіввиведення рабепразолу становив 0,82 години у здорових добровольців, 0,95 години у пацієнтів під час гемодіалізу та 3,6 години після гемодіалізу.
Хронічний компенсований цироз
Пацієнти з хронічним компенсованим цирозом печінки переносять рабепразол у дозі 20 мг 1 раз на день, хоча AUC подвоєна та Стах збільшена на 50 % порівняно зі здоровими добровольцями відповідної статі.
Літні пацієнти
У пацієнтів похилого віку елімінація рабепразолу дещо сповільнена. Після 7 днів прийому рабепразолу по 20 мг на добу у пацієнтів похилого віку AUC була приблизно вдвічі більша, а Стах підвищена на 60% порівняно з молодими здоровими добровольцями. Однак ознак кумуляції рабепразолу не відзначалося.
З YP2C19 поліморфізм
У пацієнтів із уповільненим метаболізмом CYP2C19 після 7 днів прийому рабепразолу в дозі 20 мг на добу AUC збільшується у 1,9 раза, а період напіввиведення у 1,6 раза порівняно з тими самими параметрами у «швидких метаболізаторів», тоді як Стах збільшується на 40%.
Вагітність та годування груддюДаних щодо безпеки застосування рабепразолу під час вагітності немає. Дослідження репродуктивності на щурах та кроликах не виявили ознак порушення фертильності чи дефектів розвитку плода, зумовлених рабепразолом; проте у щурів у невеликих кількостях препарат проникає крізь плацентарний бар'єр. Рабепразол не слід застосовувати при вагітності.
Невідомо, чи виділяється рабепразол із грудним молоком. Відповідні дослідження щодо застосування препарату під час грудного вигодовування не проводились. Разом з тим рабепразол виявлений у молоці щурів, що лактують, і тому Рабепразол-СЗ не можна застосовувати жінкам в період грудного вигодовування.
Умови відпустки з аптекВідпускається за рецептом.
Побічні явищаУ ході клінічних досліджень відзначалися такі небажані реакції при прийомі рабепразолу: головний біль, запаморочення, астенія, біль у животі, діарея, метеоризм, сухість у роті, висипання.
Небажані реакції систематизовані відповідно до Класифікації ВООЗ:
Дуже часто (>1/10);
Часто (>1/100, <1/10);
Нечасто (>1/1000, <1/100);
Рідко (>1/10000, <1/1000);
Дуже рідко (<1/10000);
Частота невідома (неможливо визначити, виходячи з доступних даних). З боку імунної системи: рідко – гострі системні алергічні реакції (включаючи набряк обличчя, гіпотонію, задишку).
З боку крові та лімфатичної системи: рідко – тромбоцитопенія, нейтропенія, лейкопенія.
З боку обміну речовин та харчування: рідко – анорексія; частота невідома – гіпонатріємія, гіпомагніємія.
З боку нервової системи: часто – безсоння, головний біль, запаморочення; нечасто – сонливість, нервозність; рідко – депресія; частота невідома – сплутаність свідомості.
З боку органу зору: рідко – порушення зору.
З боку судин: частота невідома – периферичний набряк.
З боку дихальної системи: часто – кашель, фарингіт, риніт; нечасто – синусит, бронхіт.
З боку травної системи: часто – біль у животі, діарея, метеоризм, нудота, блювання, запор; нечасто – диспепсія, відрижка, сухість у роті; рідко – стоматит, гастрит, порушення смаку.
З боку гепатобіліарної системи: рідко – гепатит, жовтяниця, печінкова енцефалопатія.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто – інфекція сечовивідних шляхів; рідко – інтерстиціальний нефрит.
З боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – бульозні висипання, кропив'янка; дуже рідко – мультиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона.
З боку кістково-м'язової системи: часто – біль у спині; нечасто – міалгія, артралгія, судома м'язів ніг, перелом кісток стегна, зап'ястя чи хребта.
З боку репродуктивної системи: частота невідома – гінекомастія.
З боку лабораторних та інструментальних досліджень: рідко – підвищення активності «печінкових» трансаміназ, збільшення маси тіла.
Інші: часто – інфекції.
особливі вказівкиВідповідь пацієнта на терапію рабепразолом не виключає наявність злоякісних новоутворень у шлунку.
Капсули препарату Рабепразол-СЗ слід повністю ковтати. Встановлено, що час доби, ні прийом їжі не впливають на активність рабепразолу.
У спеціальному дослідженні у пацієнтів з легкими або помірними порушеннями функції печінки не було виявлено значної відмінності частоти побічних ефектів препарату Рабепразол-СЗ від такої у підібраних за статтю та віком здорових осіб, але, незважаючи на це, рекомендується бути обережним при першому призначенні препарату Рабепразол- СЗ пацієнтам із тяжкими порушеннями функції печінки. Пацієнтам з порушеннями функції нирок або печінки коригування дози препарату Рабепразол не потрібне. AUC рабепразолу у пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки приблизно вдвічі вище, ніж у здорових пацієнтів.
Гіпомагніємія
При лікуванні ІПП протягом принаймні 3 місяців у поодиноких випадках було виявлено випадки симптоматичної або асимптоматичної гіпомагніємії. Найчастіше ці повідомлення надходили через рік після проведення терапії. Серйозними побічними явищами були тетанія, аритмія та судоми. Більшості пацієнтів потрібно лікування гіпомагніємії, що включає заміщення магнію і скасування терапії ІПП. У пацієнтів, які отримуватимуть тривале лікування або приймають ІПП з препаратами, такими як дигоксин або препаратами, які можуть спричинити гіпомагніємію (наприклад, діуретики), медичні працівники повинні контролювати вміст магнію до початку лікування ІПП та в період лікування. Переломи
Терапія ІПП може призвести до зростання ризику пов'язаних з остеопорозом переломів стегна, зап'ястя або хребта. Ризик переломів був збільшений у пацієнтів, які отримували високі дози ІПП тривало (рік та більше). Одночасне застосування рабепразолу з метотрексатом Згідно з літературними даними, одночасний прийом ІПП з метотрексатом (насамперед у високих дозах) може призвести до підвищення концентрації метотрексату та/або його метаболіту гідроксиметотрексату та збільшити період напіввиведення, що може призвести до прояву токсичності. При необхідності застосування високих доз метотрексату може бути розглянута можливість тимчасового припинення терапії ІПП.
Інфекції, спричинені Salmonella, Campylobacter та Clostridium difficile. Терапія ІПП може призводити до зростання ризику шлунково-кишкових інфекцій, таких як інфекції, спричинені Salmonella, Campylobacter та Clostridium difficile.
Умови зберіганняУ сухому місці, захищеному від світла, при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиКапсули препарату Рабепразол-СЗ слід повністю ковтати. Встановлено, що час доби, ні прийом їжі не впливають на активність рабепразолу. При виразковій хворобі шлунка у стадії загострення та виразці анастомозу рекомендується приймати внутрішньо по 10 мг або по 20 мг один раз на день. Зазвичай лікування наступає після 6 тижнів терапії, проте в деяких випадках тривалість лікування може бути збільшена ще на 6 тижнів.
При виразковій хворобі дванадцятипалої кишки на стадії загострення рекомендується приймати внутрішньо по 20 мг один раз на день. У деяких випадках лікувальний ефект настає при прийомі 10 мг раз на день. Тривалість лікування становить від 2 до 4 тижнів. У разі потреби тривалість лікування може бути збільшена ще на 4 тижні.
При лікуванні ерозивної гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) або рефлюкс-езофагіті рекомендується приймати внутрішньо по 10 мг або 20 мг один раз на день. Тривалість лікування становить від 4 до 8 тижнів. У разі потреби тривалість лікування може бути збільшена ще на 8 тижнів.
При підтримуючій терапії гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) рекомендується приймати внутрішньо по 10 мг або 20 мг один раз на день. Тривалість лікування залежить від стану пацієнта.
При неерозивній гастроезофагеальній рефлюксній хворобі (НЕРБ) без езофагіту рекомендується приймати внутрішньо по 10 мг або 20 мг один раз на день
Якщо після чотирьох тижнів лікування симптоми не зникають, слід здійснити додаткове дослідження пацієнта. Після усунення симптомів для попередження їх подальшого виникнення слід приймати препарат внутрішньо в дозі 10 мг один раз на день на вимогу.
Для лікування синдрому Золлінгеоа-Еллісона та інших станів, що характеризуються патологічною гіперсекоеією. дозу підбирають індивідуально. Початкова доза – 60 мг на день, потім дозу підвищують та призначають препарат у дозі до 100 мг на день при одноразовому прийомі або по 60 мг двічі на день. Для деяких пацієнтів дрібне дозування препарату є кращим. Лікування має продовжуватись у міру клінічної необхідності. У деяких пацієнтів із синдромом Золлінгера-Еллісона тривалість лікування рабепразолом становила до одного року.
Для ерадикаії Helicobacter pylori рекомендується приймати внутрішньо 20 мг 2 рази на день за певною схемою з відповідною комбінацією антибіотиків. Тривалість лікування становить 7 днів.
Пацієнти з нирковою та печінковою недостатністю Корекція дози пацієнтам з нирковою недостатністю не потрібна. У пацієнтів із печінковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості концентрація рабепразолу в крові зазвичай вища, ніж у здорових добровольців. При призначенні препарату Рабепразол-СЗ пацієнтам з тяжким ступенем тяжкості печінкової недостатності слід бути обережними. Літні пацієнти Корекція дози не потрібна.
Петі
Безпека та ефективність [еабепразолу 20 мг для короткострокового (до 8 тижнів) лікування ГЕРХ у дітей віком 12 років та більше підтверджена екстраполяцією результатів адекватних та добре контрольованих досліджень, що підкріплюють ефективність рабепразолу для дорослих та дослідженнями безпеки та фармакокінетики для пацієнтів дитячого. Рекомендована доза для дітей віком від 12 років і більше становить 20 мг один раз на день тривалістю до 8 тижнів.
Безпека та ефективність рабепразолу для лікування ГЕРХ у дітей віком до 12 років не встановлена. Безпека та ефективність рабепразолу для застосування за іншими показаннями не встановлена для пацієнтів дитячого віку.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Рабепразол-сз капс кишраств 20мг 14 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
Рабепразол пелети – 236 мг, у перерахунку на рабепразол натрію – 20 мг.
Ядро пелет: Рабепразол натрію – 20,00 мг; цукрова крупка (цукроза, крохмальна патока) - 142,94 мг; натрію карбонат -3,30 мг; тальк –3,54 мг; титану діоксид-1,66 мг; гіпромеллоза (гідроксиметилцелюлоза) - 29,50 мг;
оболонка пелет: гіпромелози фталат (гідроксипропілметилфталатцел- люлоза) -31,86 мг; цетиловий спирт –3,20 мг.
Допоміжні речовини:
Капсули тверді желатинові № 1 Корпус: титану діоксид - 2,0 %, желатин - до 100 % Кришка: барвник азорубін (барвник кармазин) - 0,6619 %, індигокармін - 0,0286 %, титану діоксид - 6 %, желатин – до 100 %
Опис:
Тверді желатинові капсули №1, корпус жовтого кольору з кришечкою коричневого кольору (для дозування 20 мг). Вміст капсул - сферичні пелети від майже білого до білого з кремуватим або жовтуватим відтінком кольору.
Форма випуску:
Упаковка 14 капсул
Протипоказання• гіперчутливість до рабепразолу, заміщених бензімідазолів або допоміжних компонентів препарату;
• дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна недостатність; • вагітність;
• період грудного вигодовування;
• дитячий вік до 18 років, за винятком ГЕРХ (дитячий вік до 12 років). З ОБЕРЕЖНІСТЮ • тяжка ниркова недостатність;
• тяжка печінкова недостатність.
Дозування20 мг
Показання до застосування• Виразкова хвороба шлунка у стадії загострення та виразка анастомозу;
• Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки у стадії загострення;
• Ерозивна та виразкова гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) – дорослі та діти з 12 років або рефлюкс-езофагіт;
• Підтримуюча терапія гастроезофагеальної рефлюксної хвороби;
• Неерозивна гастроезофагеальна рефлюксна хвороба;
• Синдром Золлінгера-Еллісона та інші стани, що характеризуються патологічною гіперсекрецією;
• У комбінації з відповідною антибактеріальною терапією для ерадикації Helicobacter pylori у пацієнтів із виразковою хворобою.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиУповільнює виведення деяких лікарських засобів, що метаболізуються у печінці шляхом мікросомального окиснення (діазепам, фенітоїн, непрямі антикоагулянти).
Спільне застосування рабепразолу з кетоконазолом або ітраконазолом може призвести до значного зниження концентрації протигрибкових препаратів у плазмі.
Не рекомендується спільне застосування інгібіторів протонної помпи (ІПП) з атаназавіром, оскільки значно знижуються ефекти атаназавіру. Рабепразол пригнічує метаболізм циклоспорину.
При одночасному прийомі ІПП та метотрексату можна припустити підвищення концентрації останнього та/або його метаболіту гідроксиметотрексату та збільшення періоду напіввиведення.
При одночасному застосуванні рабепразолу, амоксициліну та кларитроміцину показники AUC та Стах для клариту; еоміцину та амоксициліну були схожими при порівнянні комбінованої терапії з монотерапією. Показники AUC та Стах рабепразолу збільшувалися на 11 % та 34 % відповідно, a AUC та Стах 14-гідроксикларитроміцину (активного метаболіту кларитроміцину) збільшувалися на 42 % та 46 % відповідно. Це збільшення показників був визнано клінічно значимим. Одночасне застосування рабепразолу та суспензій антацидів, що містять алюмінію та/або магнію гідроксид, не призводить до клінічно значущої взаємодії.
ПередозуванняСимптоми
Дані про навмисне або випадкове передозування мінімальні.
Специфічний антидот для рабепразолу невідомий
. Рабепразол добре зв'язується з білками плазми, тому слабко виводиться при діалізі. При передозуванні необхідно проводити симптоматичне та підтримуюче лікування.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Засіб, що знижує секрецію залоз шлунка - протонного насоса інгібітор
Фармакодинаміка:
Рабепразол відноситься до класу антисекреторних речовин, похідних бензімідазолу. Пригнічує секрецію шлункового соку шляхом специфічного пригнічення Н*/К*-АТФ-ази на секреторній поверхні парієтальних клітин шлунка. Блокує заключну стадію секреції соляної кислоти, знижуючи вміст базальної та стимульованої секреції, незалежно від природи подразника.
Маючи високу ліпофільність легко проникає в парієтальні клітини шлунка, концентрується в них, надаючи цитопротекторну дію і збільшуючи секрецію гідрокарбонату.
Антисекреторна дія після перорального прийому 20 мг рабепразолу настає протягом 1 години і досягає максимуму через 2-4 години; пригнічення базальної та стимульованої піцею секреції кислоти через 23 години після прийому першої дози становить 62 та 82 % відповідно і триває до 48 годин. При припиненні прийому секреторна активність відновлюється протягом 1-2 днів.
Протягом перших 2-8 тижнів терапії рабепразолом концентрація гастрину в плазмі збільшується (що є відображенням інгібуючого впливу на секрецію соляної кислоти) і повертається до вихідних рівнів через 1-2 тижні після його відміни.
Рабепразол не має антихолінергічних властивостей, не впливає на центральну нервову систему (ЦНС), серцево-судинну та дихальну системи. На тлі прийому рабепразолу стійких змін у морфологічній структурі ентерохромафінноподібних клітин, у ступеня вираженості гастриту, частоті атрофічного гастриту, кишкової метаплазії або поширенні інфекції Helicobacter pylori не виявлено.
Фармакокінетика:
Абсорбція
Рабепразол швидко абсорбується з кишечника, і його максимальні концентрації у плазмі досягаються приблизно через 3,5 години після прийому дози в 20 мг. Зміна максимальних концентрацій у плазмі (Стах) та значень площі під кривою «концентрація-час» (AUC) рабепразолу мають лінійний характер у діапазоні доз від 10 до 40 мг. Абсолютна біодоступність після перорального прийому 20 мг (порівняно з внутрішньовенним введенням) становить близько 52 %. Крім того, біодоступність не змінюється при багаторазовому прийомі рабепразолу. У здорових добровольців період напіввиведення з плазми становить близько 1 години (варіюючи від 0,7 до 1,5 години), а сумарний кліренс становить 3,8 мл/хв/кг. У пацієнтів із хронічним ураженням печінки AUC збільшено вдвічі порівняно зі здоровими добровольцями, що свідчить про зниження метаболізму першого проходження, а період напіввиведення з плазми збільшений у 2 – 3 рази. Ні час прийому препарату протягом доби, ні антациди не впливають на абсорбцію рабепразолу. Прийом препарату з жирною їжею уповільнює абсорбцію рабепразолу на 4 години і більше, проте Стах, ні ступінь абсорбції не змінюються.
Розподіл
У людини рівень зв'язування рабепразолу з білками плазми становить близько 97 %.
Метаболізм та виведення
У здорових людей
Після прийому одноразової пероральної дози 20 мг 14С-міченого рабепразолу незміненого препарату в сечі не було знайдено. Близько 90 % рабепразолу виводиться із сечею головним чином у вигляді двох метаболітів: кон'югату меркаптурової кислоти (М5) та карбонової кислоти (Мб), а також у формі двох невідомих метаболітів, виявлених у ході токсикологічного аналізу. Частина прийнятого рабепразолу виводиться з калом.
Сумарне виведення становить 99,8%. Ці дані свідчать про невелике виведення метаболітів рабепразолу з жовчю. Основним метаболітом є тіоефір (М1). Єдиним активним метаболітом є десметил (М3), проте він спостерігався у низькій концентрації тільки в одного учасника дослідження після прийому 80 мг рабепразолу. Термінальна стадія ниркової недостатності У пацієнтів зі стабільною нирковою недостатністю в термінальній стадії, яким необхідний підтримуючий гемодіаліз (кліренс креатиніну < 5 мл/хв/1,73 м2), виведення рабепразолу схоже на здорові добровольці. AUC та Стах у цих пацієнтів були приблизно на 35 % нижчими, ніж у здорових добровольців. У середньому період напіввиведення рабепразолу становив 0,82 години у здорових добровольців, 0,95 години у пацієнтів під час гемодіалізу та 3,6 години після гемодіалізу.
Хронічний компенсований цироз
Пацієнти з хронічним компенсованим цирозом печінки переносять рабепразол у дозі 20 мг 1 раз на день, хоча AUC подвоєна та Стах збільшена на 50 % порівняно зі здоровими добровольцями відповідної статі.
Літні пацієнти
У пацієнтів похилого віку елімінація рабепразолу дещо сповільнена. Після 7 днів прийому рабепразолу по 20 мг на добу у пацієнтів похилого віку AUC була приблизно вдвічі більша, а Стах підвищена на 60% порівняно з молодими здоровими добровольцями. Однак ознак кумуляції рабепразолу не відзначалося.
З YP2C19 поліморфізм
У пацієнтів із уповільненим метаболізмом CYP2C19 після 7 днів прийому рабепразолу в дозі 20 мг на добу AUC збільшується у 1,9 раза, а період напіввиведення у 1,6 раза порівняно з тими самими параметрами у «швидких метаболізаторів», тоді як Стах збільшується на 40%.
Вагітність та годування груддюДаних щодо безпеки застосування рабепразолу під час вагітності немає. Дослідження репродуктивності на щурах та кроликах не виявили ознак порушення фертильності чи дефектів розвитку плода, зумовлених рабепразолом; проте у щурів у невеликих кількостях препарат проникає крізь плацентарний бар'єр. Рабепразол не слід застосовувати при вагітності.
Невідомо, чи виділяється рабепразол із грудним молоком. Відповідні дослідження щодо застосування препарату під час грудного вигодовування не проводились. Разом з тим рабепразол виявлений у молоці щурів, що лактують, і тому Рабепразол-СЗ не можна застосовувати жінкам в період грудного вигодовування.
Умови відпустки з аптекВідпускається за рецептом.
Побічні явищаУ ході клінічних досліджень відзначалися такі небажані реакції при прийомі рабепразолу: головний біль, запаморочення, астенія, біль у животі, діарея, метеоризм, сухість у роті, висипання.
Небажані реакції систематизовані відповідно до Класифікації ВООЗ:
Дуже часто (>1/10);
Часто (>1/100, <1/10);
Нечасто (>1/1000, <1/100);
Рідко (>1/10000, <1/1000);
Дуже рідко (<1/10000);
Частота невідома (неможливо визначити, виходячи з доступних даних). З боку імунної системи: рідко – гострі системні алергічні реакції (включаючи набряк обличчя, гіпотонію, задишку).
З боку крові та лімфатичної системи: рідко – тромбоцитопенія, нейтропенія, лейкопенія.
З боку обміну речовин та харчування: рідко – анорексія; частота невідома – гіпонатріємія, гіпомагніємія.
З боку нервової системи: часто – безсоння, головний біль, запаморочення; нечасто – сонливість, нервозність; рідко – депресія; частота невідома – сплутаність свідомості.
З боку органу зору: рідко – порушення зору.
З боку судин: частота невідома – периферичний набряк.
З боку дихальної системи: часто – кашель, фарингіт, риніт; нечасто – синусит, бронхіт.
З боку травної системи: часто – біль у животі, діарея, метеоризм, нудота, блювання, запор; нечасто – диспепсія, відрижка, сухість у роті; рідко – стоматит, гастрит, порушення смаку.
З боку гепатобіліарної системи: рідко – гепатит, жовтяниця, печінкова енцефалопатія.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто – інфекція сечовивідних шляхів; рідко – інтерстиціальний нефрит.
З боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – бульозні висипання, кропив'янка; дуже рідко – мультиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона.
З боку кістково-м'язової системи: часто – біль у спині; нечасто – міалгія, артралгія, судома м'язів ніг, перелом кісток стегна, зап'ястя чи хребта.
З боку репродуктивної системи: частота невідома – гінекомастія.
З боку лабораторних та інструментальних досліджень: рідко – підвищення активності «печінкових» трансаміназ, збільшення маси тіла.
Інші: часто – інфекції.
особливі вказівкиВідповідь пацієнта на терапію рабепразолом не виключає наявність злоякісних новоутворень у шлунку.
Капсули препарату Рабепразол-СЗ слід повністю ковтати. Встановлено, що час доби, ні прийом їжі не впливають на активність рабепразолу.
У спеціальному дослідженні у пацієнтів з легкими або помірними порушеннями функції печінки не було виявлено значної відмінності частоти побічних ефектів препарату Рабепразол-СЗ від такої у підібраних за статтю та віком здорових осіб, але, незважаючи на це, рекомендується бути обережним при першому призначенні препарату Рабепразол- СЗ пацієнтам із тяжкими порушеннями функції печінки. Пацієнтам з порушеннями функції нирок або печінки коригування дози препарату Рабепразол не потрібне. AUC рабепразолу у пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки приблизно вдвічі вище, ніж у здорових пацієнтів.
Гіпомагніємія
При лікуванні ІПП протягом принаймні 3 місяців у поодиноких випадках було виявлено випадки симптоматичної або асимптоматичної гіпомагніємії. Найчастіше ці повідомлення надходили через рік після проведення терапії. Серйозними побічними явищами були тетанія, аритмія та судоми. Більшості пацієнтів потрібно лікування гіпомагніємії, що включає заміщення магнію і скасування терапії ІПП. У пацієнтів, які отримуватимуть тривале лікування або приймають ІПП з препаратами, такими як дигоксин або препаратами, які можуть спричинити гіпомагніємію (наприклад, діуретики), медичні працівники повинні контролювати вміст магнію до початку лікування ІПП та в період лікування. Переломи
Терапія ІПП може призвести до зростання ризику пов'язаних з остеопорозом переломів стегна, зап'ястя або хребта. Ризик переломів був збільшений у пацієнтів, які отримували високі дози ІПП тривало (рік та більше). Одночасне застосування рабепразолу з метотрексатом Згідно з літературними даними, одночасний прийом ІПП з метотрексатом (насамперед у високих дозах) може призвести до підвищення концентрації метотрексату та/або його метаболіту гідроксиметотрексату та збільшити період напіввиведення, що може призвести до прояву токсичності. При необхідності застосування високих доз метотрексату може бути розглянута можливість тимчасового припинення терапії ІПП.
Інфекції, спричинені Salmonella, Campylobacter та Clostridium difficile. Терапія ІПП може призводити до зростання ризику шлунково-кишкових інфекцій, таких як інфекції, спричинені Salmonella, Campylobacter та Clostridium difficile.
Умови зберіганняУ сухому місці, захищеному від світла, при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиКапсули препарату Рабепразол-СЗ слід повністю ковтати. Встановлено, що час доби, ні прийом їжі не впливають на активність рабепразолу. При виразковій хворобі шлунка у стадії загострення та виразці анастомозу рекомендується приймати внутрішньо по 10 мг або по 20 мг один раз на день. Зазвичай лікування наступає після 6 тижнів терапії, проте в деяких випадках тривалість лікування може бути збільшена ще на 6 тижнів.
При виразковій хворобі дванадцятипалої кишки на стадії загострення рекомендується приймати внутрішньо по 20 мг один раз на день. У деяких випадках лікувальний ефект настає при прийомі 10 мг раз на день. Тривалість лікування становить від 2 до 4 тижнів. У разі потреби тривалість лікування може бути збільшена ще на 4 тижні.
При лікуванні ерозивної гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) або рефлюкс-езофагіті рекомендується приймати внутрішньо по 10 мг або 20 мг один раз на день. Тривалість лікування становить від 4 до 8 тижнів. У разі потреби тривалість лікування може бути збільшена ще на 8 тижнів.
При підтримуючій терапії гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) рекомендується приймати внутрішньо по 10 мг або 20 мг один раз на день. Тривалість лікування залежить від стану пацієнта.
При неерозивній гастроезофагеальній рефлюксній хворобі (НЕРБ) без езофагіту рекомендується приймати внутрішньо по 10 мг або 20 мг один раз на день
Якщо після чотирьох тижнів лікування симптоми не зникають, слід здійснити додаткове дослідження пацієнта. Після усунення симптомів для попередження їх подальшого виникнення слід приймати препарат внутрішньо в дозі 10 мг один раз на день на вимогу.
Для лікування синдрому Золлінгеоа-Еллісона та інших станів, що характеризуються патологічною гіперсекоеією. дозу підбирають індивідуально. Початкова доза – 60 мг на день, потім дозу підвищують та призначають препарат у дозі до 100 мг на день при одноразовому прийомі або по 60 мг двічі на день. Для деяких пацієнтів дрібне дозування препарату є кращим. Лікування має продовжуватись у міру клінічної необхідності. У деяких пацієнтів із синдромом Золлінгера-Еллісона тривалість лікування рабепразолом становила до одного року.
Для ерадикаії Helicobacter pylori рекомендується приймати внутрішньо 20 мг 2 рази на день за певною схемою з відповідною комбінацією антибіотиків. Тривалість лікування становить 7 днів.
Пацієнти з нирковою та печінковою недостатністю Корекція дози пацієнтам з нирковою недостатністю не потрібна. У пацієнтів із печінковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості концентрація рабепразолу в крові зазвичай вища, ніж у здорових добровольців. При призначенні препарату Рабепразол-СЗ пацієнтам з тяжким ступенем тяжкості печінкової недостатності слід бути обережними. Літні пацієнти Корекція дози не потрібна.
Петі
Безпека та ефективність [еабепразолу 20 мг для короткострокового (до 8 тижнів) лікування ГЕРХ у дітей віком 12 років та більше підтверджена екстраполяцією результатів адекватних та добре контрольованих досліджень, що підкріплюють ефективність рабепразолу для дорослих та дослідженнями безпеки та фармакокінетики для пацієнтів дитячого. Рекомендована доза для дітей віком від 12 років і більше становить 20 мг один раз на день тривалістю до 8 тижнів.
Безпека та ефективність рабепразолу для лікування ГЕРХ у дітей віком до 12 років не встановлена. Безпека та ефективність рабепразолу для застосування за іншими показаннями не встановлена для пацієнтів дитячого віку.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Рабепразол-сз капс кишраств 20мг 14 шт производится компанией СЕВЕРНАЯ ЗВЕЗДА. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Рабепразол-сз капс кишраств 20мг 14 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Рабепразол-сз капс кишраств 20мг 14 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Зульбекс таб п/об киш.раств. 10мг 14 шт Зульбекс таб п/об киш.раств. 10мг 14 шт, Зульбекс таб п/об киш.раств. 10мг 28 шт Зульбекс таб п/об киш.раств. 10мг 28 шт, Зульбекс таб п/об киш.раств. 20мг 14 шт Зульбекс таб п/об киш.раств. 20мг 14 шт, Зульбекс таб п/об киш.раств. 20мг 28 шт Зульбекс таб п/об киш.раств. 20мг 28 шт, Париет таб 20 мг 14 шт Париет таб 20 мг 14 шт, Париет таб 20 мг 28 шт Париет таб 20 мг 28 шт, Рабелок лиофилизат для приготовления раствора для ин... Рабелок лиофилизат для приготовления раствора для инъекций 20мг фл 1 шт, Рабелок таб п/об киш.раств. 20мг 14 шт Рабелок таб п/об киш.раств. 20мг 14 шт, Рабелок таб п/об киш.раств. 20мг 28 шт Рабелок таб п/об киш.раств. 20мг 28 шт, Рабепразол-сз капс. киш.раств. 10мг 28 шт Рабепразол-сз капс. киш.раств. 10мг 28 шт, Рабепразол-сз капс. киш.раств. 20мг 28 шт Рабепразол-сз капс. киш.раств. 20мг 28 шт, Рабепразол таб п/об киш.раств. 10мг 28 шт татхимфарм... Рабепразол таб п/об киш.раств. 10мг 28 шт татхимфармпрепараты, Рабепразол таб п/об киш.раств. 20мг 28 шт татхимфарм... Рабепразол таб п/об киш.раств. 20мг 28 шт татхимфармпрепараты, Рабиет капс. киш.раств. 20мг 14 шт Рабиет капс. киш.раств. 20мг 14 шт, Рабиет капс. киш.раств. 20мг 28 шт Рабиет капс. киш.раств. 20мг 28 шт, Разо таб киш.раств. 20мг 30 шт Разо таб киш.раств. 20мг 30 шт, Ульцернил таб кишечнораств. п/об пленочной 20мг 28 шт Ульцернил таб кишечнораств. п/об пленочной 20мг 28 шт, Хайрабезол таб п/об киш.раств. 10мг 15 шт Хайрабезол таб п/об киш.раств. 10мг 15 шт, Хайрабезол таб п/об киш.раств. 10мг 30 шт Хайрабезол таб п/об киш.раств. 10мг 30 шт, Хайрабезол таб п/об киш.раств. 20мг 15 шт Хайрабезол таб п/об киш.раств. 20мг 15 шт, Хайрабезол таб п/об киш.раств. 20мг 30 шт Хайрабезол таб п/об киш.раств. 20мг 30 шт.
Пока нет комментариев