Преднизолон таб 5мг 100 шт renewal
Артикул:
413355
Топ продаж
Суперцена
Преднизолон - це синтетичний глюкокортикостероїдний препарат, який має протизапальну, протиалергічну та імунодепресивну дію. Він діє на всі етапи запального процесу, знижує проникність капілярів та стабілізує клітинні мембрани. Крім того, він підвищує чутливість бета-адренорецепторів до ендогенних катехоламінів, зменшує кількість глобулінів у плазмі та збільшує синтез вищих жирних кислот та тригліцеридів. Преднизолон також має протиастматичну дію та може використовуватись при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів. Після перорального прийому він добре всмоктується з шлунково-кишкового тракту та метаболізується в печінці.
Преднизолон таб 5мг 100 шт renewal инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: преднізолон – 5 мг.
Допоміжні речовини:
Сахароза (цукор-рафінад) – 37,5 мг, лактози моногідрат (цукор молочний) – 105 мг, желатин – 1 мг, кальцію стеарату моногідрат – 2,5 мг, крохмаль картопляний – достатня кількість до отримання таблетки масою 250 мг .
Форма випуску:
Пігулки 5 мг.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до преднізолону або до будь-якої з допоміжних речовин, дефіцит лактази, непереносимість лактози, дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість сахарози, глюкозогалактозна мальабсорбція; системний мікоз; одночасне застосування живих та ослаблених вакцин з імуносупресивними дозами препарату; інфекція очей, зумовлена вірусом простого герпесу (через ризик перфорації рогівки); період грудного вигодовування; дитячий вік до 3 років. Застосування препарату у пацієнтів з гострим або підгострим інфарктом міокарда не рекомендується через ризик розповсюдження вогнища некрозу, уповільнення формування рубцевої тканини та, як внаслідок цього, розриву серцевого м'яза.
З обережністю препарат слід застосовувати при наступних захворюваннях і станах: -захворювання шлунково-кишкового тракту - виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, езофагіт, гастрит, гостра або латентна виразка пептики, нещодавно створений анастомоз кишечника, виразковий коліт; -паразитарні та інфекційні захворювання вірусної, грибкової або бактеріальної природи (що протікають в даний час або нещодавно перенесені, включаючи недавній контакт з хворим); амебіаз, стронгілоїдоз; активний чи латентний туберкульоз. Застосування при тяжких інфекційних захворюваннях допустиме лише на тлі специфічної протимікробної терапії; -пре- та поствакцинальний період (8 тижнів до та 2 тижні після вакцинації), лімфаденіт після щеплення БЦР. імунодефіцитні стани (в т.ч. СНІД або ВІЛ інфікування); -захворювання серцево-судинної системи, в т.ч. хронічна серцева недостатність; артеріальна гіпертензія; гіперліпідемія; -ендокринні захворювання – цукровий діабет (в т.ч. порушення толерантності до вуглеводів), тиреотоксикоз, гіпотиреоз, ожиріння (III-IV ст.); -важка хронічна ниркова та/або печінкова недостатність, нефроуролітіаз; -гіпоальбумінемія та стани, що привертають до її виникнення (цироз печінки, нефротичний синдром); -Судорожний синдром; - літні пацієнти (високий ризик остеопорозу та артеріальної гіпертензії); -тромбоемболічні ускладнення в анемнезі або схильність до розвитку цих станів; -Порушення психіки в анемнезі; гострий психоз; -системний остеопороз, міастенія gravis, поліомієліт (за винятком форми бульбарного енцефаліту), відкрито- та закритокутова глаукома; -Вагітність.
У дітей у період зростання кортикостероїдів повинні застосовуватися тільки за абсолютними показаннями і під особливо ретельним наглядом лікаря.
Дозування5 мг
Показання до застосуванняСистемні захворювання сполучної тканини (системний червоний вовчак, склеродермія, вузликовий періартеріїт, дерматоміозит, ревматоїдний артрит).
Гострі та хронічні запальні захворювання суглобів - подагричний та псоріатичний артрит, остеоартрит (в т.ч. посттравматичний), поліартрит, плечолопатковий періартрит, анкілозуючий спондилоартрит (хвороба Бехтерева), ревматоїдний артрит, у тому числі і ювеніль бурсит, неспецифічний тендосиновіт, синовіт та епікондиліт.
Гострий ревматизм, гострий ревмокардит.
Бронхіальна астма.
Гострі та хронічні алергічні захворювання – у т.ч. алергічні реакції на лікарські засоби та харчові продукти, сироваткова хвороба, кропив'янка, алергічний риніт, лікарська екзантема, поліноз та ін
. , токсидермія, себорейний дерматит, ексфоліативний дерматит, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), бульозний герпетиформний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона.
Набряк головного мозку (тільки після підтвердження симптомів підвищення внутрішньочерепного тиску результатами магніто-резонансної або комп'ютерної томографії), обумовлений пухлиною головного мозку та/або пов'язаний з хірургічним втручанням або променевою терапією після парентерального застосування преднізолону.
Алергічні захворювання очей: Алергічні форми кон'юнктивіту.
Запальні захворювання очей - симпатична офтальмія, важкі мляві передні та задні увеїти, неврит зорового нерва.
Первинна або вторинна недостатність надниркових залоз (у тому числі стан після видалення надниркових залоз). Препаратами вибору є гідрокортизон чи кортизон. при необхідності синтетичні аналоги можуть застосовуватись у поєднанні з мінералокортикостероїдами. особливо важливим є додавання мінералокортикостероїдів у дітей.
Вроджена гіперплазія надниркових залоз.
Захворювання нирок аутоімунного генезу (зокрема гострий гломерулонефрит). нефротичний синдром (зокрема і натомість ліпоїдного нефрозу).
Підгострий тиреоїдит.
Захворювання крові та системи кровотворення - агранулоцитоз, панмієлопатія, аутоімунна гемолітична анемія, лімфо- та мієлоїдний лейкози, лімфогранулематоз, тромбоцитопенічна пурпура, вторинна тромбоцитопенія (дорослі, еритробласти) гіпопластична анемія.
Інтерстиціальні захворювання легень – гострий альвеоліт, фіброз легень, саркоїдоз II-III стадії.
Туберкульозний менінгіт, туберкульоз легень, аспіраційна пневмонія (у поєднанні зі специфічною хіміотерапією).
Бериліоз, синдром Леффлера (що не піддається іншій терапії). рак легені (у комбінації з цитостатиками).
Розсіяний склероз.
Шлунково-кишкові захворювання – виразковий коліт, хвороба Крона, локальний ентерит.
Гепатит.
Профілактика реакції відторгнення трансплантату під час пересадки органів.
Гіперкальціємія на фоні онкологічних захворювань.
Мієломна хвороба.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиОдночасне застосування преднізолону з:
індукторами мікросомальних ферментів печінки (фенобарбітал, рифампіцин, фенітоїн, теофілін, ефедрин, карбамазепін, аміноглутетімід, примідон, рифабутин) призводить до зниження його концентрації; міфепристон - зменшення дії преднізолону протягом 3-4 днів після прийому міфепристону; метотрексатом – підвищення токсичності метотрексату внаслідок зменшення метаболізму преднізолону; етопозидом - підвищення ефективності та посилення токсичної дії етопозиду внаслідок інгібування його метаболізму в печінці під впливом преднізолону; діуретиками (особливо «тіазидними» та інгібіторами карбоангідрази) та амфотерицином В може призвести до посилення виведення з організму іонів калію (K+); натрійсодержащими препаратами - до розвитку набряків та підвищення артеріального тиску; амфотерицином В – збільшується ризик розвитку серцевої недостатності; серцевими глікозидами - погіршується їх переносимість і підвищується ймовірність розвитку шлуночкової екстрасистолії (через викликану гіпокаліємію); непрямими антикоагулянтами - послаблює (рідше посилює) їхню дію (потрібна корекція дози); антикоагулянтами та тромболітиками – підвищується ризик розвитку кровотеч із виразок у шлунково-кишковому тракті; етанолом та нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП) – посилюється ризик виникнення ерозивно-виразкових уражень у шлунково-кишковому тракті та розвитку кровотеч (у комбінації з НПЗП при лікуванні артритів можливе зниження дози глюкокортикостероїдів через сумацію); парацетамолом – зростає ризик розвитку гепатотоксичності (індукція «печінкових» ферментів та утворення токсичного метаболіту парацетамолу); ацетилсаліциловою кислотою - прискорює її виведення та знижує концентрацію в крові (при відміні преднізолону концентрація саліцилатів у крові збільшується та зростає ризик розвитку побічних явищ); інсуліном та пероральними гіпоглікемічними препаратами, гіпотензивними засобами – зменшується їх ефективність; вітаміном D – знижується його вплив на всмоктування іонів кальцію (Ca 2+) у кишечнику; соматотропним гормоном - знижує ефективність останнього, і з празиквантелом - його концентрацію;
М-холіноблокаторами (включаючи антигістамінні препарати та трициклічні антидепресанти з м-холіноблокуючою активністю) та нітратами - сприяє підвищенню внутрішньоочного тиску; ізоніазидом і мексилетином – збільшує їхній метаболізм (особливо у «повільних» ацетиляторів), що призводить до зниження їх плазмових концентрацій.
Інгібітори карбоангідрази та «петлеві» діуретики можуть збільшувати ризик розвитку остеопорозу.
Індометацин, витісняючи преднізолон у зв'язку з альбумінами, збільшує ризик розвитку його побічних ефектів.
Адренокортикотропний гормон (АКТГ) посилює дію преднізолону.
Ергокальциферол і паратгормон перешкоджають розвитку остеопатії, що викликається преднізолоном.
Циклоспорин та кетоконазол, уповільнюючи метаболізм преднізолону, можуть у ряді випадків збільшувати його токсичність.
Одночасне застосування андрогенів та стероїдних анаболічних препаратів з преднізолоном сприяє розвитку периферичних набряків та гірсутизму, появі вугрів.
Естрогени і пероральні контрацептиви, що містять естроген, знижують кліренс преднізолону, що може супроводжуватися посиленням вираженості його дії.
Мітотан та інші інгібітори функції кори надниркових залоз можуть обумовлювати необхідність підвищення дози преднізолону.
При одночасному застосуванні з живими противірусними вакцинами та на фоні інших видів імунізацій – збільшує ризик активації вірусів та розвитку інфекцій.
Антипсихотичні засоби (нейролептики) та азатіоприн підвищують ризик розвитку катаракти при застосуванні преднізолону.
Імунодепресанти підвищують ризик розвитку інфекцій та лімфоми або інших лімфопроліферативних порушень, спричинених вірусом Епштейна-Барр.
Одночасне застосування антацидів знижує всмоктування преднізолону.
При одночасному застосуванні з антитиреоїдними препаратами знижується, а з тиреоїдними гормонами – підвищується кліренс преднізолону.
ПередозуванняМожливе посилення дозозалежних побічних явищ. Необхідно зменшити дозу препарату Преднізолон. При тривалому прийомі препарату можливий розвиток синдрому Іценка-Кушинга. Лікування симптоматичне.
При одноразовому пероральному прийомі надмірної дози препарату слід провести промивання шлунка та прийняти активоване вугілля.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Глюкокортикостероїдний засіб.
Фармакодинаміка:
Преднізолон – синтетичний глюкокортикостероїдний препарат, дегідрований аналог гідрокортизону. Чинить протизапальну, протиалергічну, імунодепресивну дію, протишокову дію, підвищує чутливість бета-адренорецепторів до ендогенних катехоламінів.
Взаємодіє зі специфічними цитоплазматичними рецепторами (рецептори для глюкокортикостероїдів (ГКС) є у всіх тканинах, особливо їх багато в печінці) з утворенням комплексу, що індукує утворення білків (в т.ч. ферментів, що регулюють клітини життєво важливі процеси).
Протизапальна дія пов'язана з пригніченням вивільнення еозинофілами та опасистими клітинами медіаторів запалення; індукуванням утворення ліпокортину та зменшення кількості опасистих клітин, що виробляють гіалуронову кислоту; із зменшенням проникності капілярів; стабілізацією клітинних мембран (особливо лізосомальних) та мембран органел. Діє на всі етапи запального процесу: інгібує синтез простагландинів (Pg) на рівні арахідонової кислоти (ліпокортин пригнічує фосфоліпазу А2, пригнічує вивільнення арахідонової кислоти та інгібує біосинтез ендоперекисів, лейкотрієнів, сприятливих процесів. новий» ( інтерлейкін 1, фактор некрозу пухлини альфа та ін); підвищує стійкість клітинної мембрани до дії різних факторів, що ушкоджують.
Вплив на білковий обмін: зменшує кількість глобулінів у плазмі, підвищує синтез альбумінів у печінці та нирках (з підвищенням коефіцієнта альбумін/глобулін), знижує синтез та посилює катаболізм білка у м'язовій тканині.
Вплив на ліпідний обмін: підвищує синтез вищих жирних кислот та тригліцеридів, перерозподіляє жир (накопичення жиру відбувається переважно в області плечового поясу, обличчя, живота), призводить до розвитку гіперхолестеринемії.
Вплив на вуглеводний обмін: збільшує абсорбцію вуглеводів із шлунково-кишкового тракту; підвищує активність глюкозо-6-фосфатази (підвищення надходження глюкози з печінки до крові); збільшує активність фосфоенолпіруваткарбоксикінази та синтез амінотрансфераз (активація глюконеогенезу); сприяє розвитку гіперглікемії.
Вплив на водно-електролітний обмін: затримує іони натрію (Na+) та воду в організмі, стимулює виведення іонів калію (K+) (мінералокортикостероїдна активність), знижує абсорбцію іонів кальцію (Ca2+) із шлунково-кишкового тракту, викликає «вимивання» іонів кальцію кісток та підвищення його ниркової екскреції, знижує мінералізацію кісткової тканини.
Иммунодепрессивное действие обусловлено вызываемой инволюцией лимфоидной ткани, угнетением пролиферации лимфоцитов (особенно Т-лимфоцитов), подавлением миграции В-клеток и взаимодействия Т- и В-лимфоцитов, торможением высвобождения цитокинов (интерлейкина-1, 2; гамма-интерферона) из лимфоцитов и макрофагов та зниженням утворення антитіл.
Протиалергічна дія розвивається в результаті зниження синтезу і секреції медіаторів алергії, гальмування вивільнення з сенсибілізованих опасистих клітин і базофілів гістаміну та ін. клітин, зниження чутливості ефекторних клітин до медіаторів алергії, пригнічення антитілоутворення, зміни імунної відповіді організму.
При обструктивних захворюваннях дихальних шляхів дія обумовлена, головним чином, гальмуванням запальних процесів, попередженням або зменшенням вираженості набряку слизових оболонок, зниженням еозинофільної інфільтрації підслизового шару епітелію бронхів і відкладенням в слизовій оболонці бронхів в. Підвищує чутливість бета-адренорецепторів бронхів дрібного та середнього калібру до ендогенних катехоламінів та екзогенних симпатоміметиків, знижує в'язкість слизу за рахунок зменшення її продукції.
Пригнічує синтез та секрецію АКТГ і вдруге – синтез ендогенних кортикостероїдів.
Фармакокінетика:
Абсорбція.
При прийомі внутрішньо преднізолон добре всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація у крові досягається через 1-1,5 години після перорального прийому.
Розподіл.
До 90% преднізолону зв'язується з білками плазми: транскортином (кортизол-зв'язуючим глобуліном) та альбумінами.
Метаболізм.
Преднізолон метаболізується в печінці, частково в нирках та інших тканинах, переважно шляхом кон'югації з глюкуроновою та сірчаною кислотами. Метаболіти неактивні.
Виведення.
Виводиться з жовчю та нирками шляхом клубочкової фільтрації та на 80 – 90 % реабсорбується канальцями. 20% дози виводиться нирками у незміненому вигляді. Період напіввиведення із плазми після перорального прийому становить 2-4 години.
Вагітність та годування груддюПреднізолон легко проникає крізь плаценту.
Під час вагітності (особливо у І триместрі) або у жінок, які планують вагітність, застосування препарату Преднізолон показано лише в тому випадку, коли очікуваний лікувальний ефект перевищує ризик негативного впливу преднізолону на матір та плід. ГКС слід призначати в період вагітності лише за абсолютними показаннями.
При тривалій терапії під час вагітності відбувається порушення зростання плода. У III триместрі вагітності є небезпека виникнення атрофії кори надниркових залоз у плода, що може вимагати проведення замісної терапії новонародженого. Діти, народжені від матерів, які отримували преднізолон у період вагітності, повинні ретельно обстежитись з метою своєчасного виявлення можливих симптомів недостатності надниркових залоз.
Відзначалися випадки розвитку катаракти у новонароджених, матері яких приймали кортикостероїд під час вагітності.
Необхідний ретельний моніторинг вагітних із гестозами ІІ половини вагітності, у тому числі з прееклампсією на фоні прийому кортикостероїдів.
Вплив кортикостероїдів на перебіг та результат пологів невідомий.
Оскільки кортикостероїди проникають у грудне молоко, у разі необхідності застосування препарату в період грудного вигодовування, годування груддю рекомендується припинити.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаЧастота розвитку та вираженість побічних ефектів залежить від тривалості застосування, величини використовуваної дози та можливості дотримання циркадного ритму призначення препарату
Преднізолон
.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: тромбоемболія (у тому числі, тромбоемболія легеневої артерії).
Порушення з боку імунної системи: висипання на шкірі, свербіж, анафілактичний шок.
Порушення з боку ендокринної системи: зниження толерантності до глюкози; , стрії), гірсутизм, затримка статевого розвитку у дітей, підвищена потреба в інсуліні або пероральних гіпоглікемічних препаратів у пацієнтів із цукровим діабетом.
Порушення з боку обміну речовин та харчування: підвищене виведення іонів кальцію, гіпокальціємія, підвищення маси тіла, негативний баланс азоту (підвищений розпад білків), підвищена пітливість, підвищення або зниження апетиту.
Порушення, зумовлені мінералокортикостероїдною активністю: затримка рідини та іонів натрію в організмі (периферичні набряки), гіпернатріємія, гіпокаліємічний синдром (гіпокаліємія, аритмія, міалгія або спазм м'язів, незвичайна слабкість та стомлюваність).
Порушення психіки: суїцидні думки, неадекватна поведінка, дратівливість, сплутаність свідомості, перепади настрою, делірій, дезорієнтація, ейфорія, галюцинації, маніакально-депресивний психоз, депресія, параноя, нервозність чи занепокоєння, безсоння.
Порушення з боку нервової системи: амнезія, підвищення внутрішньочерепного тиску, псевдопухлина мозочка, головний біль, судоми, когнітивні розлади, епідуральний ліпоматоз.
Порушення з боку органу зору: задня субкапсулярна катаракта, підвищення внутрішньоочного тиску з можливим ушкодженням зорового нерва, схильність до розвитку вторинних бактеріальних, грибкових чи вірусних інфекцій очей, трофічні зміни рогівки, екзофтальм, центральна серозна хоріоретинопатія, глаукома.
Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: запаморочення, вертиго.
Порушення з боку серця: аритмії, брадикардія (до зупинки серця); розвиток (у схильних пацієнтів) або прогресування хронічної серцевої недостатності, ЕКГ-зміни, характерні для гіпокаліємії, підвищення артеріального тиску, гіперкоагуляція, тромбози. У хворих з гострим та підгострим інфарктом міокарда – поширення вогнища некрозу, уповільнення формування рубцевої тканини, що може призвести до розриву серцевого м'яза.
Порушення з боку судин: телеангіоектазії.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, панкреатит, «стероїдна» виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, ерозивний езофагіт, шлунково-кишкові кровотечі та перфорація стінки шлунково-кишкового тракту, порушення травлення, метеоризм.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: підвищення активності «печінкових» трансаміназ та лужної фосфатази.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: уповільнене загоєння ран, петехії, екхімози, витончення шкіри, гіпер- або гіпопігментація, вугри, стрії, схильність до розвитку піодермії та кандидозів.
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: уповільнення росту та процесів окостеніння у дітей (передчасне закриття епіфізарних зон росту), остеопороз (патологічні переломи кісток, асептичний некроз головки плечової та стегнової кістки), розрив сухожиль м'язів, «стероїдна» м'язової маси (атрофія).
Загальні розлади та порушення у місці введення: нездужання.
Інші: підвищена сприйнятливість до інфекцій, загострення інфекцій (появі цього побічного ефекту сприяють спільно застосовувані імунодепресанти та вакцинація), лейкоцитурія, синдром «скасування глюкокортикостероїдів», прискорене нічне сечовипускання, сечокам'яна хвороба.
особливі вказівкиОскільки ускладнення терапії препаратом преднізолон залежать від величини дози та тривалості лікування, то в кожному конкретному випадку на підставі аналізу співвідношення ризик/користування приймають рішення щодо необхідності такого лікування, а також визначають тривалість лікування та частоту прийому.
Слід застосовувати найменшу дозу препарату Преднізолон, що забезпечує достатній терапевтичний ефект, за необхідності зниження дози слід проводити поступово.
Зважаючи на небезпеку розвитку аритмії, застосування препарату Преднізолон у високих дозах слід проводити в умовах стаціонару, оснащеного необхідним обладнанням (електрокардіографом, дефібрилятором).
При настанні тривалої спонтанної ремісії лікування слід припинити.
При тривалому лікуванні пацієнту слід проходити регулярне обстеження (рентгенографія органів грудної клітки, концентрація глюкози в плазмі крові через 2 години після їжі, загальний аналіз сечі, артеріальний тиск, контроль маси тіла, бажано проведення рентгенологічного або ендоскопічного обстеження за наявності в анамнезі виразкових захворювань кишечника).
Слід ретельно контролювати зростання та розвиток дітей, які перебувають на тривалій терапії препаратом Преднізолон. Затримка зростання може спостерігатися у дітей, які одержують тривалу щоденну розділену на кілька доз терапію. Щоденне застосування преднізолону протягом тривалого часу у дітей можливе лише за абсолютними показаннями. Застосування препарату через день може зменшити ризик розвитку цього побічного ефекту або дозволить уникнути його зовсім.
Діти, які отримують тривалу терапію препаратом Преднізолон, знаходяться у групі підвищеного ризику внутрішньочерепної гіпертензії.
Хворі, які одержують препарати, що пригнічують імунну систему, більш сприйнятливі до інфекцій. Наприклад, вітряна віспа та кір можуть мати тяжчий перебіг, аж до летального результату у неімунізованих дітей або у дорослих, які отримують препарат преднізолон.
Препарат преднізолон також повинен призначатися з великою обережністю хворим з підтвердженими або підозрюваними паразитарними інфекціями, такими як стронгілоїдоз. Викликана переднізолоном імуносупресія, у таких хворих призводить до стронгілоїдної гіперінфекції та дисемінації процесу з поширеною міграцією личинок, часто з розвитком важких форм ентероколіту та грамнегативної септицемії з можливим летальним кінцем.
На тлі терапії преднізолоном може збільшитись сприйнятливість до інфекцій, деякі інфекції можуть протікати у стертій формі, крім того, можуть розвиватися нові інфекції. Крім того, знижується здатність організму до локалізації інфекційного процесу. Розвиток інфекцій, що викликаються різними патогенними організмами, такими як віруси, бактерії, гриби, найпростіші або гельмінти, які локалізуються в різних системах організму людини, може бути пов'язаний із застосуванням препарату Преднізолон як монотерапії, так і в поєднанні з іншими імунодепресантами, що впливають на клітинний імунітет, гуморальний імунітет чи функцію нейтрофілів. Ці інфекції можуть протікати неважко, проте в ряді випадків можливий тяжкий перебіг і навіть летальний кінець. Причому більш високі дози препарату застосовуються,
Хворим на лікування препаратом преднізолон у дозах, що мають імуносупресивну дію, протипоказано введення живих або живих ослаблених вакцин, але можна вводити вбиті або інактивовані вакцини, проте реакція на введення таких вакцин може бути знижена або навіть відсутня. Хворим на лікування препаратом преднізолон у дозах, що не мають імуносупресивної дії, за відповідними показаннями може проводитися імунізація.
Застосування препарату преднізолон при активному туберкульозі слід обмежити випадками блискавичного та дисемінованого туберкульозу, коли препарат преднізолон застосовують для лікування захворювання у поєднанні з відповідною протитуберкульозною хіміотерапією. Якщо препарат преднізолон призначають хворим з латентним туберкульозом або з позитивними туберкуліновими пробами, лікування слід проводити під суворим лікарським контролем, оскільки можлива реактивація захворювання. Під час тривалої терапії такі хворі повинні отримувати відповідне профілактичне лікування.
Відзначено випадки розвитку саркоми Капоші у хворих, які отримували терапію кортикостероїдами. При відміні препарату може настати клінічна ремісія.
При застосуванні препарату Преднізолон у терапевтичних дозах протягом тривалого періоду може розвинутись супресія гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи (вторинна недостатність кори надниркових залоз). Ступінь і тривалість недостатності кори надниркових залоз індивідуальні у кожного пацієнта і залежать від дози, частоти застосування, часу прийому та тривалості терапії.
Виразність цього ефекту можна зменшити за допомогою застосування препарату через день або поступовим зниженням дози. Цей тип відносної недостатності кори надниркових залоз може тривати протягом декількох місяців після закінчення лікування, тому при будь-яких стресових ситуаціях у цей період слід знову призначити препарат преднізолон.
При різкій відміні препарату можливий розвиток гострої недостатності надниркових залоз, що призводить до летального результату.
Синдром «скасування глюкокортикостероїдів» (що не відноситься до наднирникової недостатності) також може виникати внаслідок різкої відміни препарату. Цей синдром включає такі симптоми, як анорексія, нудота, блювання, летаргія, головний біль, лихоманка, біль у суглобах, лущення шкіри, міалгія, зниження маси тіла та зниження артеріального тиску. Передбачається, що ці ефекти виникають у зв'язку з різким коливанням концентрації преднізолону в плазмі крові, а не через її зниження.
У пацієнтів із гіпотиреозом або цирозом печінки відзначається більш виражений ефект преднізолону.
Оскільки може порушуватися секреція мінералокортикостероїдів, необхідно супутнє призначення електролітів та/або мінералокортикостероїдів.
Середні та великі дози гідрокортизону або кортизону можуть викликати підвищення артеріального тиску, затримку іонів натрію та води та підвищену екскрецію калію. Ці ефекти менш ймовірні при використанні синтетичних глюкокортикоїдів (у тому числі преднізолону), за винятком випадків, коли вони застосовуються у високих дозах. Необхідне обмеження споживання кухонної солі з їжею та призначення препаратів калію. Усі кортикостероїди збільшують виведення кальцію.
Застосування препарату Преднізолон може призводити до збільшення концентрації глюкози в плазмі, погіршення перебігу наявного цукрового діабету. Пацієнти, які отримують тривалу терапію препаратом Преднізолон, можуть бути схильними до розвитку цукрового діабету.
Хворим, які можуть зазнати впливу стресу на фоні терапії препаратом Преднізолон, показано збільшення дози препарату до, під час та після стресової ситуації.
На тлі терапії препаратом Преднізолон можливий розвиток різних психічних розладів: від ейфорії, безсоння, перепадів настрою та депресії до гострих психічних проявів. Крім того, можуть посилюватися вже наявні емоційна нестабільність або схильність до психотичних реакцій.
При застосуванні препарату Преднізолон можуть виникати потенційно тяжкі психічні розлади. Симптоми зазвичай проявляються протягом кількох днів чи тижнів після початку терапії. Більшість реакцій зникає або після зниження дози або після відміни препарату. Незважаючи на це, може знадобитися специфічне лікування. Пацієнтів та/або їхніх родичів слід попередити, що у разі появи змін у психологічному статусі пацієнта (особливо при розвитку депресивного стану та суїцидальних спроб) необхідно звернутися за медичною допомогою. Також слід попередити пацієнтів або їхніх родичів про можливість розвитку психічних порушень під час або одразу після зниження дози препарату або повного його відміни.
Є повідомлення про розвиток епідурального ліпоматозу у пацієнтів, які отримують кортикостероїди. Зазвичай, при тривалій терапії високими дозами.
Тривале застосування препарату Преднізолон може призвести до виникнення задньої субкапсулярної катаракти, екзофтальму або глаукоми з можливим ураженням зорового нерва та провокувати приєднання вторинної очної грибкової або вірусної інфекції.
В силу існуючого ризику перфорації рогівки, призначати глюкокортикостероїди при терапії інфекції очей, викликаної вірусом простого герпесу (офтальмогерпесу) слід з обережністю.
Терапія Преднізолон може призвести до розвитку центральної серозної хоріоретинопатії, що в свою чергу може призвести до відшарування сітківки.
Терапія препаратом преднізолон може маскувати симптоми виразки пептики і в цьому випадку перфорація або кровотеча можуть розвинутися без значного больового синдрому.
Слід застосовувати з обережністю препарат преднізолон пацієнтам з факторами ризику серцево-судинних захворювань, у тому числі з гіперліпідемією та пацієнтам, схильним до підвищення артеріального тиску, оскільки прийом препарату Преднізолон може провокувати нові реакції у разі застосування високих доз препарату та тривалого лікування. Необхідний регулярний контроль функції серця. Застосування низьких доз преднізолону через день може знизити вираженість даних реакцій.
Необхідно ретельне спостереження за пацієнтами, які отримують системні кортикостероїди, і нещодавно перенесли інфаркт міокарда.
Пацієнтам, які приймають препарат преднізолон, слід з обережністю призначати аналгетики на основі ацетилсаліцилової кислоти та нестероїдні протизапальні препарати.
Можливі алергічні реакції. З огляду на те, що у пацієнтів, які отримували кортикостероїди, рідко відзначалися такі явища, як подразнення шкіри та анафілактичні або псевдоанафілактичні реакції, перед призначенням кортикостероїдів слід вжити необхідних заходів, особливо якщо в анамнезі пацієнта є історія алергічних реакцій на лікарські препарати.
Високі дози кортикостероїдів можуть викликати гострий панкреатит.
Терапія високими дозами кортикостероїдів може стати причиною гострої міопатії; при цьому захворюванню найбільше схильні пацієнти з порушеннями нейром'язової передачі (наприклад, міастенія gravis), а також пацієнти, які отримують супутню терапію хінолітиками, наприклад, блокаторами нервово-м'язової передачі. Міопатія такого роду є генералізованою; вона може торкнутися м'язів очей чи дихальної системи і навіть призвести до паралічу всіх кінцівок. Крім цього, може підвищитися рівень креатинкінази. У подібних випадках клінічне одужання може тривати тижні і навіть роки.
Остеопороз часто зустрічається (але рідко виявляється) ускладненням при тривалій терапії високими дозами глюкокортикостероїдів.
ГКС з обережністю призначають для тривалої терапії у пацієнтів похилого віку через збільшений ризик остеопорозу та затримку рідин в організмі, що потенційно викликає підвищення артеріального тиску.
Одночасне лікування метилпреднізолоном та фторхінолонами збільшує ризик розриву сухожиль, особливо у пацієнтів похилого віку.
Оскільки преднізолон може посилювати клінічні прояви синдрому Іценка-Кушинга, слід уникати застосування преднізолону у пацієнтів із цим захворюванням. Необхідне ретельне спостереження за пацієнтами, які мають в анамнезі або нині тромбози або тромбоемболічні ускладнення.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами.
У період застосування необхідно утриматися від керування транспортними засобами та занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняУ захищеному від світла місці за температури не вище 25°C.
Спосіб застосування та дозиВсередину запиваючи невеликою кількістю рідини.
Доза препарату та тривалість лікування встановлюється лікарем індивідуально залежно від показань та тяжкості захворювання. Підбір дози та тривалості терапії визначається також реакцією пацієнта на лікування.
Всю добову дозу препарату рекомендується приймати одноразово або подвійну добову дозу через день з урахуванням циркадного ритму ендогенної секреції кортикостероїдів в інтервалі від 6 до 8 годин ранку. Добову дозу Преднізолону слід приймати після їди (сніданку). Високу добову дозу можна розподілити на 2 - 4 прийоми, при цьому вранці слід приймати більшу дозу.
При гострих станах і як замісна терапія дорослим призначають у початковій дозі 20 - 30 мг на добу, підтримуюча доза становить - 5 - 10 мг на добу. При необхідності початкова доза може становити 15 – 100 мг на добу, підтримуюча – 5 – 15 мг на добу.
Для дітей з 3-х років і старше початкова доза становить 1 - 2 мг/кг маси тіла на добу в 4 - 6 прийомів, підтримуюча – 0,3 - 0,6 мг/кг/добу.
При отриманні терапевтичного ефекту дозу поступово знижують - по 5 мг, потім по 2,5 мг з інтервалами в 3 - 5 днів, скасовуючи спочатку пізніші прийоми. При тривалому прийомі препарату добову дозу слід поступово знижувати. Тривалу терапію не можна припиняти раптово! Скасування підтримуючої дози проводиться тим повільніше, що довше застосовувалася глюкокортикостероїдна терапія.
При стресових впливах (інфекція, алергічна реакція, травма, операція, нервовий стрес), щоб уникнути загострення основного захворювання, доза препарату Преднізолон повинна бути тимчасово збільшена (у 1,5 – 3, а у важких випадках – у 5 – 10 разів).
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Преднизолон таб 5мг 100 шт renewal инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: преднізолон – 5 мг.
Допоміжні речовини:
Сахароза (цукор-рафінад) – 37,5 мг, лактози моногідрат (цукор молочний) – 105 мг, желатин – 1 мг, кальцію стеарату моногідрат – 2,5 мг, крохмаль картопляний – достатня кількість до отримання таблетки масою 250 мг .
Форма випуску:
Пігулки 5 мг.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до преднізолону або до будь-якої з допоміжних речовин, дефіцит лактази, непереносимість лактози, дефіцит сахарази/ізомальтази, непереносимість сахарози, глюкозогалактозна мальабсорбція; системний мікоз; одночасне застосування живих та ослаблених вакцин з імуносупресивними дозами препарату; інфекція очей, зумовлена вірусом простого герпесу (через ризик перфорації рогівки); період грудного вигодовування; дитячий вік до 3 років. Застосування препарату у пацієнтів з гострим або підгострим інфарктом міокарда не рекомендується через ризик розповсюдження вогнища некрозу, уповільнення формування рубцевої тканини та, як внаслідок цього, розриву серцевого м'яза.
З обережністю препарат слід застосовувати при наступних захворюваннях і станах: -захворювання шлунково-кишкового тракту - виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, езофагіт, гастрит, гостра або латентна виразка пептики, нещодавно створений анастомоз кишечника, виразковий коліт; -паразитарні та інфекційні захворювання вірусної, грибкової або бактеріальної природи (що протікають в даний час або нещодавно перенесені, включаючи недавній контакт з хворим); амебіаз, стронгілоїдоз; активний чи латентний туберкульоз. Застосування при тяжких інфекційних захворюваннях допустиме лише на тлі специфічної протимікробної терапії; -пре- та поствакцинальний період (8 тижнів до та 2 тижні після вакцинації), лімфаденіт після щеплення БЦР. імунодефіцитні стани (в т.ч. СНІД або ВІЛ інфікування); -захворювання серцево-судинної системи, в т.ч. хронічна серцева недостатність; артеріальна гіпертензія; гіперліпідемія; -ендокринні захворювання – цукровий діабет (в т.ч. порушення толерантності до вуглеводів), тиреотоксикоз, гіпотиреоз, ожиріння (III-IV ст.); -важка хронічна ниркова та/або печінкова недостатність, нефроуролітіаз; -гіпоальбумінемія та стани, що привертають до її виникнення (цироз печінки, нефротичний синдром); -Судорожний синдром; - літні пацієнти (високий ризик остеопорозу та артеріальної гіпертензії); -тромбоемболічні ускладнення в анемнезі або схильність до розвитку цих станів; -Порушення психіки в анемнезі; гострий психоз; -системний остеопороз, міастенія gravis, поліомієліт (за винятком форми бульбарного енцефаліту), відкрито- та закритокутова глаукома; -Вагітність.
У дітей у період зростання кортикостероїдів повинні застосовуватися тільки за абсолютними показаннями і під особливо ретельним наглядом лікаря.
Дозування5 мг
Показання до застосуванняСистемні захворювання сполучної тканини (системний червоний вовчак, склеродермія, вузликовий періартеріїт, дерматоміозит, ревматоїдний артрит).
Гострі та хронічні запальні захворювання суглобів - подагричний та псоріатичний артрит, остеоартрит (в т.ч. посттравматичний), поліартрит, плечолопатковий періартрит, анкілозуючий спондилоартрит (хвороба Бехтерева), ревматоїдний артрит, у тому числі і ювеніль бурсит, неспецифічний тендосиновіт, синовіт та епікондиліт.
Гострий ревматизм, гострий ревмокардит.
Бронхіальна астма.
Гострі та хронічні алергічні захворювання – у т.ч. алергічні реакції на лікарські засоби та харчові продукти, сироваткова хвороба, кропив'янка, алергічний риніт, лікарська екзантема, поліноз та ін
. , токсидермія, себорейний дерматит, ексфоліативний дерматит, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), бульозний герпетиформний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона.
Набряк головного мозку (тільки після підтвердження симптомів підвищення внутрішньочерепного тиску результатами магніто-резонансної або комп'ютерної томографії), обумовлений пухлиною головного мозку та/або пов'язаний з хірургічним втручанням або променевою терапією після парентерального застосування преднізолону.
Алергічні захворювання очей: Алергічні форми кон'юнктивіту.
Запальні захворювання очей - симпатична офтальмія, важкі мляві передні та задні увеїти, неврит зорового нерва.
Первинна або вторинна недостатність надниркових залоз (у тому числі стан після видалення надниркових залоз). Препаратами вибору є гідрокортизон чи кортизон. при необхідності синтетичні аналоги можуть застосовуватись у поєднанні з мінералокортикостероїдами. особливо важливим є додавання мінералокортикостероїдів у дітей.
Вроджена гіперплазія надниркових залоз.
Захворювання нирок аутоімунного генезу (зокрема гострий гломерулонефрит). нефротичний синдром (зокрема і натомість ліпоїдного нефрозу).
Підгострий тиреоїдит.
Захворювання крові та системи кровотворення - агранулоцитоз, панмієлопатія, аутоімунна гемолітична анемія, лімфо- та мієлоїдний лейкози, лімфогранулематоз, тромбоцитопенічна пурпура, вторинна тромбоцитопенія (дорослі, еритробласти) гіпопластична анемія.
Інтерстиціальні захворювання легень – гострий альвеоліт, фіброз легень, саркоїдоз II-III стадії.
Туберкульозний менінгіт, туберкульоз легень, аспіраційна пневмонія (у поєднанні зі специфічною хіміотерапією).
Бериліоз, синдром Леффлера (що не піддається іншій терапії). рак легені (у комбінації з цитостатиками).
Розсіяний склероз.
Шлунково-кишкові захворювання – виразковий коліт, хвороба Крона, локальний ентерит.
Гепатит.
Профілактика реакції відторгнення трансплантату під час пересадки органів.
Гіперкальціємія на фоні онкологічних захворювань.
Мієломна хвороба.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиОдночасне застосування преднізолону з:
індукторами мікросомальних ферментів печінки (фенобарбітал, рифампіцин, фенітоїн, теофілін, ефедрин, карбамазепін, аміноглутетімід, примідон, рифабутин) призводить до зниження його концентрації; міфепристон - зменшення дії преднізолону протягом 3-4 днів після прийому міфепристону; метотрексатом – підвищення токсичності метотрексату внаслідок зменшення метаболізму преднізолону; етопозидом - підвищення ефективності та посилення токсичної дії етопозиду внаслідок інгібування його метаболізму в печінці під впливом преднізолону; діуретиками (особливо «тіазидними» та інгібіторами карбоангідрази) та амфотерицином В може призвести до посилення виведення з організму іонів калію (K+); натрійсодержащими препаратами - до розвитку набряків та підвищення артеріального тиску; амфотерицином В – збільшується ризик розвитку серцевої недостатності; серцевими глікозидами - погіршується їх переносимість і підвищується ймовірність розвитку шлуночкової екстрасистолії (через викликану гіпокаліємію); непрямими антикоагулянтами - послаблює (рідше посилює) їхню дію (потрібна корекція дози); антикоагулянтами та тромболітиками – підвищується ризик розвитку кровотеч із виразок у шлунково-кишковому тракті; етанолом та нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП) – посилюється ризик виникнення ерозивно-виразкових уражень у шлунково-кишковому тракті та розвитку кровотеч (у комбінації з НПЗП при лікуванні артритів можливе зниження дози глюкокортикостероїдів через сумацію); парацетамолом – зростає ризик розвитку гепатотоксичності (індукція «печінкових» ферментів та утворення токсичного метаболіту парацетамолу); ацетилсаліциловою кислотою - прискорює її виведення та знижує концентрацію в крові (при відміні преднізолону концентрація саліцилатів у крові збільшується та зростає ризик розвитку побічних явищ); інсуліном та пероральними гіпоглікемічними препаратами, гіпотензивними засобами – зменшується їх ефективність; вітаміном D – знижується його вплив на всмоктування іонів кальцію (Ca 2+) у кишечнику; соматотропним гормоном - знижує ефективність останнього, і з празиквантелом - його концентрацію;
М-холіноблокаторами (включаючи антигістамінні препарати та трициклічні антидепресанти з м-холіноблокуючою активністю) та нітратами - сприяє підвищенню внутрішньоочного тиску; ізоніазидом і мексилетином – збільшує їхній метаболізм (особливо у «повільних» ацетиляторів), що призводить до зниження їх плазмових концентрацій.
Інгібітори карбоангідрази та «петлеві» діуретики можуть збільшувати ризик розвитку остеопорозу.
Індометацин, витісняючи преднізолон у зв'язку з альбумінами, збільшує ризик розвитку його побічних ефектів.
Адренокортикотропний гормон (АКТГ) посилює дію преднізолону.
Ергокальциферол і паратгормон перешкоджають розвитку остеопатії, що викликається преднізолоном.
Циклоспорин та кетоконазол, уповільнюючи метаболізм преднізолону, можуть у ряді випадків збільшувати його токсичність.
Одночасне застосування андрогенів та стероїдних анаболічних препаратів з преднізолоном сприяє розвитку периферичних набряків та гірсутизму, появі вугрів.
Естрогени і пероральні контрацептиви, що містять естроген, знижують кліренс преднізолону, що може супроводжуватися посиленням вираженості його дії.
Мітотан та інші інгібітори функції кори надниркових залоз можуть обумовлювати необхідність підвищення дози преднізолону.
При одночасному застосуванні з живими противірусними вакцинами та на фоні інших видів імунізацій – збільшує ризик активації вірусів та розвитку інфекцій.
Антипсихотичні засоби (нейролептики) та азатіоприн підвищують ризик розвитку катаракти при застосуванні преднізолону.
Імунодепресанти підвищують ризик розвитку інфекцій та лімфоми або інших лімфопроліферативних порушень, спричинених вірусом Епштейна-Барр.
Одночасне застосування антацидів знижує всмоктування преднізолону.
При одночасному застосуванні з антитиреоїдними препаратами знижується, а з тиреоїдними гормонами – підвищується кліренс преднізолону.
ПередозуванняМожливе посилення дозозалежних побічних явищ. Необхідно зменшити дозу препарату Преднізолон. При тривалому прийомі препарату можливий розвиток синдрому Іценка-Кушинга. Лікування симптоматичне.
При одноразовому пероральному прийомі надмірної дози препарату слід провести промивання шлунка та прийняти активоване вугілля.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Глюкокортикостероїдний засіб.
Фармакодинаміка:
Преднізолон – синтетичний глюкокортикостероїдний препарат, дегідрований аналог гідрокортизону. Чинить протизапальну, протиалергічну, імунодепресивну дію, протишокову дію, підвищує чутливість бета-адренорецепторів до ендогенних катехоламінів.
Взаємодіє зі специфічними цитоплазматичними рецепторами (рецептори для глюкокортикостероїдів (ГКС) є у всіх тканинах, особливо їх багато в печінці) з утворенням комплексу, що індукує утворення білків (в т.ч. ферментів, що регулюють клітини життєво важливі процеси).
Протизапальна дія пов'язана з пригніченням вивільнення еозинофілами та опасистими клітинами медіаторів запалення; індукуванням утворення ліпокортину та зменшення кількості опасистих клітин, що виробляють гіалуронову кислоту; із зменшенням проникності капілярів; стабілізацією клітинних мембран (особливо лізосомальних) та мембран органел. Діє на всі етапи запального процесу: інгібує синтез простагландинів (Pg) на рівні арахідонової кислоти (ліпокортин пригнічує фосфоліпазу А2, пригнічує вивільнення арахідонової кислоти та інгібує біосинтез ендоперекисів, лейкотрієнів, сприятливих процесів. новий» ( інтерлейкін 1, фактор некрозу пухлини альфа та ін); підвищує стійкість клітинної мембрани до дії різних факторів, що ушкоджують.
Вплив на білковий обмін: зменшує кількість глобулінів у плазмі, підвищує синтез альбумінів у печінці та нирках (з підвищенням коефіцієнта альбумін/глобулін), знижує синтез та посилює катаболізм білка у м'язовій тканині.
Вплив на ліпідний обмін: підвищує синтез вищих жирних кислот та тригліцеридів, перерозподіляє жир (накопичення жиру відбувається переважно в області плечового поясу, обличчя, живота), призводить до розвитку гіперхолестеринемії.
Вплив на вуглеводний обмін: збільшує абсорбцію вуглеводів із шлунково-кишкового тракту; підвищує активність глюкозо-6-фосфатази (підвищення надходження глюкози з печінки до крові); збільшує активність фосфоенолпіруваткарбоксикінази та синтез амінотрансфераз (активація глюконеогенезу); сприяє розвитку гіперглікемії.
Вплив на водно-електролітний обмін: затримує іони натрію (Na+) та воду в організмі, стимулює виведення іонів калію (K+) (мінералокортикостероїдна активність), знижує абсорбцію іонів кальцію (Ca2+) із шлунково-кишкового тракту, викликає «вимивання» іонів кальцію кісток та підвищення його ниркової екскреції, знижує мінералізацію кісткової тканини.
Иммунодепрессивное действие обусловлено вызываемой инволюцией лимфоидной ткани, угнетением пролиферации лимфоцитов (особенно Т-лимфоцитов), подавлением миграции В-клеток и взаимодействия Т- и В-лимфоцитов, торможением высвобождения цитокинов (интерлейкина-1, 2; гамма-интерферона) из лимфоцитов и макрофагов та зниженням утворення антитіл.
Протиалергічна дія розвивається в результаті зниження синтезу і секреції медіаторів алергії, гальмування вивільнення з сенсибілізованих опасистих клітин і базофілів гістаміну та ін. клітин, зниження чутливості ефекторних клітин до медіаторів алергії, пригнічення антитілоутворення, зміни імунної відповіді організму.
При обструктивних захворюваннях дихальних шляхів дія обумовлена, головним чином, гальмуванням запальних процесів, попередженням або зменшенням вираженості набряку слизових оболонок, зниженням еозинофільної інфільтрації підслизового шару епітелію бронхів і відкладенням в слизовій оболонці бронхів в. Підвищує чутливість бета-адренорецепторів бронхів дрібного та середнього калібру до ендогенних катехоламінів та екзогенних симпатоміметиків, знижує в'язкість слизу за рахунок зменшення її продукції.
Пригнічує синтез та секрецію АКТГ і вдруге – синтез ендогенних кортикостероїдів.
Фармакокінетика:
Абсорбція.
При прийомі внутрішньо преднізолон добре всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація у крові досягається через 1-1,5 години після перорального прийому.
Розподіл.
До 90% преднізолону зв'язується з білками плазми: транскортином (кортизол-зв'язуючим глобуліном) та альбумінами.
Метаболізм.
Преднізолон метаболізується в печінці, частково в нирках та інших тканинах, переважно шляхом кон'югації з глюкуроновою та сірчаною кислотами. Метаболіти неактивні.
Виведення.
Виводиться з жовчю та нирками шляхом клубочкової фільтрації та на 80 – 90 % реабсорбується канальцями. 20% дози виводиться нирками у незміненому вигляді. Період напіввиведення із плазми після перорального прийому становить 2-4 години.
Вагітність та годування груддюПреднізолон легко проникає крізь плаценту.
Під час вагітності (особливо у І триместрі) або у жінок, які планують вагітність, застосування препарату Преднізолон показано лише в тому випадку, коли очікуваний лікувальний ефект перевищує ризик негативного впливу преднізолону на матір та плід. ГКС слід призначати в період вагітності лише за абсолютними показаннями.
При тривалій терапії під час вагітності відбувається порушення зростання плода. У III триместрі вагітності є небезпека виникнення атрофії кори надниркових залоз у плода, що може вимагати проведення замісної терапії новонародженого. Діти, народжені від матерів, які отримували преднізолон у період вагітності, повинні ретельно обстежитись з метою своєчасного виявлення можливих симптомів недостатності надниркових залоз.
Відзначалися випадки розвитку катаракти у новонароджених, матері яких приймали кортикостероїд під час вагітності.
Необхідний ретельний моніторинг вагітних із гестозами ІІ половини вагітності, у тому числі з прееклампсією на фоні прийому кортикостероїдів.
Вплив кортикостероїдів на перебіг та результат пологів невідомий.
Оскільки кортикостероїди проникають у грудне молоко, у разі необхідності застосування препарату в період грудного вигодовування, годування груддю рекомендується припинити.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаЧастота розвитку та вираженість побічних ефектів залежить від тривалості застосування, величини використовуваної дози та можливості дотримання циркадного ритму призначення препарату
Преднізолон
.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: тромбоемболія (у тому числі, тромбоемболія легеневої артерії).
Порушення з боку імунної системи: висипання на шкірі, свербіж, анафілактичний шок.
Порушення з боку ендокринної системи: зниження толерантності до глюкози; , стрії), гірсутизм, затримка статевого розвитку у дітей, підвищена потреба в інсуліні або пероральних гіпоглікемічних препаратів у пацієнтів із цукровим діабетом.
Порушення з боку обміну речовин та харчування: підвищене виведення іонів кальцію, гіпокальціємія, підвищення маси тіла, негативний баланс азоту (підвищений розпад білків), підвищена пітливість, підвищення або зниження апетиту.
Порушення, зумовлені мінералокортикостероїдною активністю: затримка рідини та іонів натрію в організмі (периферичні набряки), гіпернатріємія, гіпокаліємічний синдром (гіпокаліємія, аритмія, міалгія або спазм м'язів, незвичайна слабкість та стомлюваність).
Порушення психіки: суїцидні думки, неадекватна поведінка, дратівливість, сплутаність свідомості, перепади настрою, делірій, дезорієнтація, ейфорія, галюцинації, маніакально-депресивний психоз, депресія, параноя, нервозність чи занепокоєння, безсоння.
Порушення з боку нервової системи: амнезія, підвищення внутрішньочерепного тиску, псевдопухлина мозочка, головний біль, судоми, когнітивні розлади, епідуральний ліпоматоз.
Порушення з боку органу зору: задня субкапсулярна катаракта, підвищення внутрішньоочного тиску з можливим ушкодженням зорового нерва, схильність до розвитку вторинних бактеріальних, грибкових чи вірусних інфекцій очей, трофічні зміни рогівки, екзофтальм, центральна серозна хоріоретинопатія, глаукома.
Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: запаморочення, вертиго.
Порушення з боку серця: аритмії, брадикардія (до зупинки серця); розвиток (у схильних пацієнтів) або прогресування хронічної серцевої недостатності, ЕКГ-зміни, характерні для гіпокаліємії, підвищення артеріального тиску, гіперкоагуляція, тромбози. У хворих з гострим та підгострим інфарктом міокарда – поширення вогнища некрозу, уповільнення формування рубцевої тканини, що може призвести до розриву серцевого м'яза.
Порушення з боку судин: телеангіоектазії.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, панкреатит, «стероїдна» виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, ерозивний езофагіт, шлунково-кишкові кровотечі та перфорація стінки шлунково-кишкового тракту, порушення травлення, метеоризм.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: підвищення активності «печінкових» трансаміназ та лужної фосфатази.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: уповільнене загоєння ран, петехії, екхімози, витончення шкіри, гіпер- або гіпопігментація, вугри, стрії, схильність до розвитку піодермії та кандидозів.
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: уповільнення росту та процесів окостеніння у дітей (передчасне закриття епіфізарних зон росту), остеопороз (патологічні переломи кісток, асептичний некроз головки плечової та стегнової кістки), розрив сухожиль м'язів, «стероїдна» м'язової маси (атрофія).
Загальні розлади та порушення у місці введення: нездужання.
Інші: підвищена сприйнятливість до інфекцій, загострення інфекцій (появі цього побічного ефекту сприяють спільно застосовувані імунодепресанти та вакцинація), лейкоцитурія, синдром «скасування глюкокортикостероїдів», прискорене нічне сечовипускання, сечокам'яна хвороба.
особливі вказівкиОскільки ускладнення терапії препаратом преднізолон залежать від величини дози та тривалості лікування, то в кожному конкретному випадку на підставі аналізу співвідношення ризик/користування приймають рішення щодо необхідності такого лікування, а також визначають тривалість лікування та частоту прийому.
Слід застосовувати найменшу дозу препарату Преднізолон, що забезпечує достатній терапевтичний ефект, за необхідності зниження дози слід проводити поступово.
Зважаючи на небезпеку розвитку аритмії, застосування препарату Преднізолон у високих дозах слід проводити в умовах стаціонару, оснащеного необхідним обладнанням (електрокардіографом, дефібрилятором).
При настанні тривалої спонтанної ремісії лікування слід припинити.
При тривалому лікуванні пацієнту слід проходити регулярне обстеження (рентгенографія органів грудної клітки, концентрація глюкози в плазмі крові через 2 години після їжі, загальний аналіз сечі, артеріальний тиск, контроль маси тіла, бажано проведення рентгенологічного або ендоскопічного обстеження за наявності в анамнезі виразкових захворювань кишечника).
Слід ретельно контролювати зростання та розвиток дітей, які перебувають на тривалій терапії препаратом Преднізолон. Затримка зростання може спостерігатися у дітей, які одержують тривалу щоденну розділену на кілька доз терапію. Щоденне застосування преднізолону протягом тривалого часу у дітей можливе лише за абсолютними показаннями. Застосування препарату через день може зменшити ризик розвитку цього побічного ефекту або дозволить уникнути його зовсім.
Діти, які отримують тривалу терапію препаратом Преднізолон, знаходяться у групі підвищеного ризику внутрішньочерепної гіпертензії.
Хворі, які одержують препарати, що пригнічують імунну систему, більш сприйнятливі до інфекцій. Наприклад, вітряна віспа та кір можуть мати тяжчий перебіг, аж до летального результату у неімунізованих дітей або у дорослих, які отримують препарат преднізолон.
Препарат преднізолон також повинен призначатися з великою обережністю хворим з підтвердженими або підозрюваними паразитарними інфекціями, такими як стронгілоїдоз. Викликана переднізолоном імуносупресія, у таких хворих призводить до стронгілоїдної гіперінфекції та дисемінації процесу з поширеною міграцією личинок, часто з розвитком важких форм ентероколіту та грамнегативної септицемії з можливим летальним кінцем.
На тлі терапії преднізолоном може збільшитись сприйнятливість до інфекцій, деякі інфекції можуть протікати у стертій формі, крім того, можуть розвиватися нові інфекції. Крім того, знижується здатність організму до локалізації інфекційного процесу. Розвиток інфекцій, що викликаються різними патогенними організмами, такими як віруси, бактерії, гриби, найпростіші або гельмінти, які локалізуються в різних системах організму людини, може бути пов'язаний із застосуванням препарату Преднізолон як монотерапії, так і в поєднанні з іншими імунодепресантами, що впливають на клітинний імунітет, гуморальний імунітет чи функцію нейтрофілів. Ці інфекції можуть протікати неважко, проте в ряді випадків можливий тяжкий перебіг і навіть летальний кінець. Причому більш високі дози препарату застосовуються,
Хворим на лікування препаратом преднізолон у дозах, що мають імуносупресивну дію, протипоказано введення живих або живих ослаблених вакцин, але можна вводити вбиті або інактивовані вакцини, проте реакція на введення таких вакцин може бути знижена або навіть відсутня. Хворим на лікування препаратом преднізолон у дозах, що не мають імуносупресивної дії, за відповідними показаннями може проводитися імунізація.
Застосування препарату преднізолон при активному туберкульозі слід обмежити випадками блискавичного та дисемінованого туберкульозу, коли препарат преднізолон застосовують для лікування захворювання у поєднанні з відповідною протитуберкульозною хіміотерапією. Якщо препарат преднізолон призначають хворим з латентним туберкульозом або з позитивними туберкуліновими пробами, лікування слід проводити під суворим лікарським контролем, оскільки можлива реактивація захворювання. Під час тривалої терапії такі хворі повинні отримувати відповідне профілактичне лікування.
Відзначено випадки розвитку саркоми Капоші у хворих, які отримували терапію кортикостероїдами. При відміні препарату може настати клінічна ремісія.
При застосуванні препарату Преднізолон у терапевтичних дозах протягом тривалого періоду може розвинутись супресія гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи (вторинна недостатність кори надниркових залоз). Ступінь і тривалість недостатності кори надниркових залоз індивідуальні у кожного пацієнта і залежать від дози, частоти застосування, часу прийому та тривалості терапії.
Виразність цього ефекту можна зменшити за допомогою застосування препарату через день або поступовим зниженням дози. Цей тип відносної недостатності кори надниркових залоз може тривати протягом декількох місяців після закінчення лікування, тому при будь-яких стресових ситуаціях у цей період слід знову призначити препарат преднізолон.
При різкій відміні препарату можливий розвиток гострої недостатності надниркових залоз, що призводить до летального результату.
Синдром «скасування глюкокортикостероїдів» (що не відноситься до наднирникової недостатності) також може виникати внаслідок різкої відміни препарату. Цей синдром включає такі симптоми, як анорексія, нудота, блювання, летаргія, головний біль, лихоманка, біль у суглобах, лущення шкіри, міалгія, зниження маси тіла та зниження артеріального тиску. Передбачається, що ці ефекти виникають у зв'язку з різким коливанням концентрації преднізолону в плазмі крові, а не через її зниження.
У пацієнтів із гіпотиреозом або цирозом печінки відзначається більш виражений ефект преднізолону.
Оскільки може порушуватися секреція мінералокортикостероїдів, необхідно супутнє призначення електролітів та/або мінералокортикостероїдів.
Середні та великі дози гідрокортизону або кортизону можуть викликати підвищення артеріального тиску, затримку іонів натрію та води та підвищену екскрецію калію. Ці ефекти менш ймовірні при використанні синтетичних глюкокортикоїдів (у тому числі преднізолону), за винятком випадків, коли вони застосовуються у високих дозах. Необхідне обмеження споживання кухонної солі з їжею та призначення препаратів калію. Усі кортикостероїди збільшують виведення кальцію.
Застосування препарату Преднізолон може призводити до збільшення концентрації глюкози в плазмі, погіршення перебігу наявного цукрового діабету. Пацієнти, які отримують тривалу терапію препаратом Преднізолон, можуть бути схильними до розвитку цукрового діабету.
Хворим, які можуть зазнати впливу стресу на фоні терапії препаратом Преднізолон, показано збільшення дози препарату до, під час та після стресової ситуації.
На тлі терапії препаратом Преднізолон можливий розвиток різних психічних розладів: від ейфорії, безсоння, перепадів настрою та депресії до гострих психічних проявів. Крім того, можуть посилюватися вже наявні емоційна нестабільність або схильність до психотичних реакцій.
При застосуванні препарату Преднізолон можуть виникати потенційно тяжкі психічні розлади. Симптоми зазвичай проявляються протягом кількох днів чи тижнів після початку терапії. Більшість реакцій зникає або після зниження дози або після відміни препарату. Незважаючи на це, може знадобитися специфічне лікування. Пацієнтів та/або їхніх родичів слід попередити, що у разі появи змін у психологічному статусі пацієнта (особливо при розвитку депресивного стану та суїцидальних спроб) необхідно звернутися за медичною допомогою. Також слід попередити пацієнтів або їхніх родичів про можливість розвитку психічних порушень під час або одразу після зниження дози препарату або повного його відміни.
Є повідомлення про розвиток епідурального ліпоматозу у пацієнтів, які отримують кортикостероїди. Зазвичай, при тривалій терапії високими дозами.
Тривале застосування препарату Преднізолон може призвести до виникнення задньої субкапсулярної катаракти, екзофтальму або глаукоми з можливим ураженням зорового нерва та провокувати приєднання вторинної очної грибкової або вірусної інфекції.
В силу існуючого ризику перфорації рогівки, призначати глюкокортикостероїди при терапії інфекції очей, викликаної вірусом простого герпесу (офтальмогерпесу) слід з обережністю.
Терапія Преднізолон може призвести до розвитку центральної серозної хоріоретинопатії, що в свою чергу може призвести до відшарування сітківки.
Терапія препаратом преднізолон може маскувати симптоми виразки пептики і в цьому випадку перфорація або кровотеча можуть розвинутися без значного больового синдрому.
Слід застосовувати з обережністю препарат преднізолон пацієнтам з факторами ризику серцево-судинних захворювань, у тому числі з гіперліпідемією та пацієнтам, схильним до підвищення артеріального тиску, оскільки прийом препарату Преднізолон може провокувати нові реакції у разі застосування високих доз препарату та тривалого лікування. Необхідний регулярний контроль функції серця. Застосування низьких доз преднізолону через день може знизити вираженість даних реакцій.
Необхідно ретельне спостереження за пацієнтами, які отримують системні кортикостероїди, і нещодавно перенесли інфаркт міокарда.
Пацієнтам, які приймають препарат преднізолон, слід з обережністю призначати аналгетики на основі ацетилсаліцилової кислоти та нестероїдні протизапальні препарати.
Можливі алергічні реакції. З огляду на те, що у пацієнтів, які отримували кортикостероїди, рідко відзначалися такі явища, як подразнення шкіри та анафілактичні або псевдоанафілактичні реакції, перед призначенням кортикостероїдів слід вжити необхідних заходів, особливо якщо в анамнезі пацієнта є історія алергічних реакцій на лікарські препарати.
Високі дози кортикостероїдів можуть викликати гострий панкреатит.
Терапія високими дозами кортикостероїдів може стати причиною гострої міопатії; при цьому захворюванню найбільше схильні пацієнти з порушеннями нейром'язової передачі (наприклад, міастенія gravis), а також пацієнти, які отримують супутню терапію хінолітиками, наприклад, блокаторами нервово-м'язової передачі. Міопатія такого роду є генералізованою; вона може торкнутися м'язів очей чи дихальної системи і навіть призвести до паралічу всіх кінцівок. Крім цього, може підвищитися рівень креатинкінази. У подібних випадках клінічне одужання може тривати тижні і навіть роки.
Остеопороз часто зустрічається (але рідко виявляється) ускладненням при тривалій терапії високими дозами глюкокортикостероїдів.
ГКС з обережністю призначають для тривалої терапії у пацієнтів похилого віку через збільшений ризик остеопорозу та затримку рідин в організмі, що потенційно викликає підвищення артеріального тиску.
Одночасне лікування метилпреднізолоном та фторхінолонами збільшує ризик розриву сухожиль, особливо у пацієнтів похилого віку.
Оскільки преднізолон може посилювати клінічні прояви синдрому Іценка-Кушинга, слід уникати застосування преднізолону у пацієнтів із цим захворюванням. Необхідне ретельне спостереження за пацієнтами, які мають в анамнезі або нині тромбози або тромбоемболічні ускладнення.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами.
У період застосування необхідно утриматися від керування транспортними засобами та занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняУ захищеному від світла місці за температури не вище 25°C.
Спосіб застосування та дозиВсередину запиваючи невеликою кількістю рідини.
Доза препарату та тривалість лікування встановлюється лікарем індивідуально залежно від показань та тяжкості захворювання. Підбір дози та тривалості терапії визначається також реакцією пацієнта на лікування.
Всю добову дозу препарату рекомендується приймати одноразово або подвійну добову дозу через день з урахуванням циркадного ритму ендогенної секреції кортикостероїдів в інтервалі від 6 до 8 годин ранку. Добову дозу Преднізолону слід приймати після їди (сніданку). Високу добову дозу можна розподілити на 2 - 4 прийоми, при цьому вранці слід приймати більшу дозу.
При гострих станах і як замісна терапія дорослим призначають у початковій дозі 20 - 30 мг на добу, підтримуюча доза становить - 5 - 10 мг на добу. При необхідності початкова доза може становити 15 – 100 мг на добу, підтримуюча – 5 – 15 мг на добу.
Для дітей з 3-х років і старше початкова доза становить 1 - 2 мг/кг маси тіла на добу в 4 - 6 прийомів, підтримуюча – 0,3 - 0,6 мг/кг/добу.
При отриманні терапевтичного ефекту дозу поступово знижують - по 5 мг, потім по 2,5 мг з інтервалами в 3 - 5 днів, скасовуючи спочатку пізніші прийоми. При тривалому прийомі препарату добову дозу слід поступово знижувати. Тривалу терапію не можна припиняти раптово! Скасування підтримуючої дози проводиться тим повільніше, що довше застосовувалася глюкокортикостероїдна терапія.
При стресових впливах (інфекція, алергічна реакція, травма, операція, нервовий стрес), щоб уникнути загострення основного захворювання, доза препарату Преднізолон повинна бути тимчасово збільшена (у 1,5 – 3, а у важких випадках – у 5 – 10 разів).
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Преднизолон таб 5мг 100 шт renewal производится компанией ОБНОВЛЕНИЕ. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Преднизолон таб 5мг 100 шт renewal и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Преднизолон таб 5мг 100 шт renewal в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Преднизолон буфус раствор для инъекций 30 мг/мл 1 мл... Преднизолон буфус раствор для инъекций 30 мг/мл 1 мл амп 10 шт, Преднизолон мазь 0.5% 15 г Преднизолон мазь 0.5% 15 г, Преднизолон мазь наружн. 0.5% 10 г Преднизолон мазь наружн. 0.5% 10 г, Преднизолон мазь наружн. 0.5% 10г туба Преднизолон мазь наружн. 0.5% 10г туба, Преднизолон мазь наружн. 0.5% 15г Преднизолон мазь наружн. 0.5% 15г, Преднизолон мазь наружн. 0.5% 15г туба Преднизолон мазь наружн. 0.5% 15г туба, Преднизолон мазь наружн. 5мг/г 10г туба Преднизолон мазь наружн. 5мг/г 10г туба, Преднизолон раствор для инъекций 30 мг/мл 1 мл амп 1... Преднизолон раствор для инъекций 30 мг/мл 1 мл амп 10 шт, Преднизолон раствор для инъекций 30 мг/мл 1 мл амп 1... Преднизолон раствор для инъекций 30 мг/мл 1 мл амп 10 шт, Преднизолон таб 5 мг 100 шт Преднизолон таб 5 мг 100 шт, Преднизолон таб 5мг 60 шт Преднизолон таб 5мг 60 шт, Преднизолон Эльфа раствор для инъекций 30мг/мл 1мл а... Преднизолон Эльфа раствор для инъекций 30мг/мл 1мл амп 25 шт, Преднизол раствор для инъекций 30мг/мл 1мл амп 3 шт Преднизол раствор для инъекций 30мг/мл 1мл амп 3 шт.
Пока нет комментариев