Подагрель капс 80 мг 30 шт
Топ продаж
Суперцена
Подагрель - це ліки, що містять колхіцин, який використовується для лікування подагри. Капсули містять 80 мг діючої речовини та призначені для прийому в середині. Кожна упаковка містить 30 капсул, що дозволяє забезпечити повний курс лікування. Подагрель допомагає зменшити біль та запалення, що супроводжуються подагрою, та покращує якість життя хворих.
Подагрель капс 80 мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 капсула містить: фебуксостат у перерахунку на 100 % безводну речовину – 80
мг
;
Капсула тверда желатинова [корпус: титану діоксид, заліза оксид червоний, заліза оксид жовтий, заліза оксид чорний, желатин; кришечка: титану діоксид, заліза оксид червоний, заліза оксид жовтий, заліза оксид чорний, желатин].
Опис:
Препарат Подагрель містить фебуксостат, що діє.
Препарат Подагрель – протиподагричний засіб – ксантиноксидази інгібітор. Знижує концентрацію сечової кислоти у сироватці крові.
Тверді желатинові капсули №1 темно-коричневого кольору. Вміст капсул – порошок від білого до білого із сіруватим або жовтуватим відтінком кольору.
Форма випуску:
По 10 капсул у контурне коміркове пакування з фольги алюмінієвої та плівки ПВХ або плівки ПВХ/Аклар®. 3 контурних коміркових упаковок по 10 капсул разом з інструкцією із застосування (листком-вкладишем) поміщають у пачку з картону.
ПротипоказанняНе приймайте препарат Подагрель:
- якщо у Вас гіперчутливість до фебуксостату та/або будь-якої з допоміжних речовин;
- якщо Ваш вік менше 18 років (у зв'язку з відсутністю даних про ефективність та безпеку застосування у цієї групи пацієнтів);
- якщо Ви вагітні або годуєте дитину грудьми;
- якщо у Вас діагностовано спадкову непереносимість галактози, дефіцит лактази та синдром мальабсорбції глюкози та галактози.
Діти та підлітки віком до 18 років не повинні приймати цей препарат. Невідомо, чи є безпечним та ефективним цей препарат при використанні його у дітей та підлітків віком до 18 років.
Дозування80 мг
Показання до застосуванняПодагрель показаний для застосування у дорослих для:
• лікування хронічної гіперурикемії (підвищений вміст сечової кислоти в крові) при станах, що супроводжуються відкладенням кристалів уратів (за наявності тофусів (подагричних вузлів) та/або подагричного артриту, у т. ч. в анамнезі);
• профілактики та лікування хронічної гіперурикемії у дорослих пацієнтів під час проведення цитостатичної терапії гемобластозів із ризиком розвитку синдрому розпаду пухлини від помірного до високого (тільки для дозування 120 мг).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПовідомте Вашого лікаря або працівника аптеки, якщо Ви приймаєте, нещодавно приймали або можете почати приймати будь-які інші лікарські препарати. Це пов'язано з тим, що Подагрель може вплинути на дію інших лікарських препаратів, а також деякі інші лікарські препарати можуть вплинути на Подагрель.
Повідомте свого лікаря або працівника аптеки, якщо Ви приймаєте будь-який з нижчеперелічених лікарських препаратів:
- Меркаптопурин/ азатіоприн:
З урахуванням механізму дії фебуксостату, заснованого на пригніченні ксантиноксидази, одночасне застосування не рекомендується. Інгібування ксантиноксидази фебуксостатом може призводити до підвищення концентрації меркаптопурину, азатіоприну в плазмі крові та посилення їх токсичної дії. Досліджень щодо вивчення взаємодії фебуксостату та речовин, що метаболізуються за участю ксантиноксидази, не проводилося.
- Цитостатики:
Досліджень щодо вивчення лікарської взаємодії фебуксостату та цитостатичних препаратів не проводилося. Тим не менш, оскільки досліджень з вивчення лікарської хвороби та лікарської взаємодії фебуксостату з цитотоксичними препаратами не проводилося, потенційної взаємодії фебуксостату з цитотоксичними хіміопрепаратами, що одночасно застосовуються, не можна виключити.
- Росіглітазон/субстрати ізоферменту CYP2C8:
За даними in vitro, фебуксостат є слабким інгібітором ізоферменту CYP2C8. У здорових добровольців при одночасному застосуванні 120 мг фебуксостату 1 раз на добу та разової дози 4 мг росиглітазону змін фармакокінетичних показників росиглітазону та його метаболіту N-дисметил росиглітазону не було зазначено, що свідчить про відсутність у ізобу C8 При одночасному застосуванні фебуксостату та росиглітазону (або інших субстратів ізоферменту CYP2C8) корекції дози не потрібно.
- Теофілін:
У здорових добровольців було проведено дослідження лікарської взаємодії фебуксостату, щоб оцінити, чи інгібування ксантиноксидази може призводити до збільшення концентрації теофіліну в плазмі крові, як було зазначено при застосуванні інших інгібіторів ксантиноксидази. Результати дослідження продемонстрували, що при одночасному застосуванні фебуксостату в дозі 80 мг 1 раз на добу та разової дози теофіліну 400 мг змін фармакокінетичних показників або переносимості теофіліну не спостерігалося. Таким чином, при одночасному застосуванні фебуксостату в дозі 80 мг та теофіліну особливих заходів обережності не потрібно. Вивчення одночасного застосування фебуксостату у дозі 120 мг та теофіліну не проводилося.
- Напроксен та інші інгібітори глюкуронізації:
Метаболізм фебуксостату залежить від активності ферменту уридиндифосфат-глюкуронілтрансферази (УДФГТ). Лікарські препарати, що пригнічують процес глюкуронізації, наприклад, нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) та пробеніцид, теоретично можуть впливати на виведення фебуксостату. У здорових добровольців при одночасному застосуванні фебуксостату та напроксену в дозі 250 мг 2 рази на добу спостерігалося збільшення показників Сmax фебуксостату на 28%, AUC? на 41% і Т1/2? на 26%. У клінічних дослідженнях застосування напроксену або інших нестероїдних протизапальних засобів/інгібіторів ЦОГ-2 не супроводжувалося клінічно значущим підвищенням частоти виникнення небажаних ефектів. Одночасне застосування фебуксостату та напроксену або інших нестероїдних протизапальних засобів/інгібіторів ЦОГ-2 не супроводжувалося клінічно значущим підвищенням частоти виникнення побічних явищ.
- Індуктори глюкуронізації:
При одночасному застосуванні фебуксостату із сильними індукторами глюкуронізації можливе посилення його метаболізму та зниження ефективності. При одночасному застосуванні необхідний контроль концентрації сечової кислоти у сироватці через 1-2 тижні після початку терапії. При відміні індуктора глюкуронізації можливе підвищення Сmax фебуксостату.
- Колхіцин/індометацин/гідрохлортіазид/варфарин:
Фебуксостат можна застосовувати одночасно з колхіцином або індометацином без корекції дози. Також не потрібна корекція дози фебуксостату при одночасному застосуванні з гідрохлортіазидом. При одночасному застосуванні фебуксостату з варфарином корекції дози варфарину не потрібно.
- Дезипрамін/субстрати ізоферменту CYP2D6:
За даними, отриманими in vitro, фебуксостат є слабким інгібітором ізоферменту CYP2D6. У дослідженні у здорових добровольців на фоні застосування фебуксостату в дозі 120 мг 1 раз на добу відзначалося збільшення AUC дезіпраміну (субстрат ізоферменту CYP2D6) на 22 %, що свідчить про слабкий інгібуючий ефект фебуксостату на ізоферменті CYP2D6. Таким чином, при одночасному застосуванні фебуксостату та субстратів ізоферменту CYP2D6 корекції дози не потрібно.
- Антациди:
При одночасному застосуванні з антацидами (лікарські препарати, які нейтралізують кислоту шлункового соку), що містять магнію гідроксид або алюмінію гідроксид, відзначається зниження всмоктування фебуксостату (приблизно на 1 годину) та зменшення Сmax на 32%, проте AUC фебуксостату суттєво не змінювалась. Таким чином, фебуксостати можна приймати одночасно з антацидами.
ПередозуванняЯкщо Ви приймете більше, ніж призначена доза, негайно зверніться до Вашого лікаря. При передозуванні препарату показана симптоматична та підтримуюча терапія.
Вагітність та годування груддюЯкщо Ви вагітні або годуєте грудьми, думаєте, що завагітніли, або плануєте вагітність, перед початком застосування препарату проконсультуйтеся з лікарем або працівником аптеки.
У зв'язку з недостатністю даних потенційний ризик фебуксостату для людини не відомий, тому застосування фебуксостату під час вагітності протипоказане. Є обмежений досвід застосування фебуксостату під час вагітності, у ході якого несприятливого впливу протягом вагітності та стан плода/новонародженого відзначено не було. У дослідженнях на тваринах не було зазначено прямого та непрямого несприятливого впливу препарату протягом вагітності, розвиток ембріона/плоду та процес пологів.
Немає даних про те, чи проникає фебуксостат у грудне молоко. У дослідженнях на тваринах зазначено, що фебуксостат проникає в грудне молоко і надає несприятливий вплив на розвиток дитинчат, що вигодовуються. Таким чином, не можна виключити ризик для немовлят. У зв'язку з цим застосування фебуксостату протипоказане у період грудного вигодовування.
Відсутні дані щодо впливу на фертильність.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаПодібно до всіх лікарських препаратів препарат Подагрель може викликати небажані реакції, проте вони виникають не у всіх.
Препарат може викликати такі небажані реакції:
Часто (можуть виникати не більше ніж у 1 людини з 10): напади подагри, головний біль, діарея, нудота, порушення функції печінки, висипання (включаючи різні види висипу, згадані нижче з нижчою частотою) , набряки.
Нечасто (можуть виникати не більше ніж у 1 людини із 100): підвищення концентрації тиреотропного гормону (ТТГ) у плазмі крові; цукровий діабет, гіперліпідемія (підвищення вмісту ліпідів у крові людини); зниження апетиту; збільшення маси тіла; зниження лібідо, безсоння; запаморочення, парестезія (розлад чутливості), геміпарез (зниження м'язової сили однієї половини тіла), сонливість, зміна смакового сприйняття, гіпостезія (зниження чутливості), гіпосмія (послаблення нюху); фібриляція передсердь (різновид аритмії серця), відчуття серцебиття, зміни на ЕКГ; підвищення артеріального тиску, "припливи" крові до обличчя, відчуття жару; диспное (почуття нестачі повітря), бронхіт, інфекції верхніх дихальних шляхів, кашель; біль у животі, здуття живота, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, блювання, сухість слизової оболонки ротової порожнини, диспептичні явища, запор, прискорений стілець, метеоризм, дискомфорт у животі; холелітіаз (утворення каменів у жовчному міхурі); дерматит, кропив'янка, свербіж шкіри, зміна кольору шкіри, шкірні поразки, петехії (точкові крововиливи в шкірі та слизових оболонках), макулярний (плямистий) висип, макуло-папульозний висип (плямисто-вузликовий), папульозний; артралгія (біль у суглобі), артрит, міалгія (біль у м'язах), скелетно-м'язовий біль, м'язова слабкість, спазм м'язів, м'язова напруга, бурсит (запалення суглобової сумки); ниркова недостатність, нефролітіаз (утворення каменів у нирках), гематурія (кров у сечі), півлакіурія (часте сечовипускання), протеїнурія (виявлення білка в аналізі сечі); еректильна дисфункція; підвищена стомлюваність, біль у грудній клітці, почуття дискомфорту в ділянці грудної клітки; підвищення активності амілази в плазмі крові, зниження кількості тромбоцитів, зниження кількості лейкоцитів, зниження кількості лімфоцитів, підвищення вмісту креатину та креатиніну в плазмі крові, зниження гемоглобіну, підвищення концентрації сечовини в плазмі крові, підвищення концентрації тригліцеридів у плазмі крові, підвищення концентрації крові, зниження гематокриту, підвищення активності лактатдегідрогенази у плазмі крові, підвищення вмісту калію у плазмі крові.
У пацієнтів, які отримували хіміотерапію з приводу гемобластозів (пухлинних захворювань кровотворної та лімфатичної тканини) і мають ризик розвитку синдрому розпаду пухлини від помірного до високого, спостерігалися блокада лівої ніжки пучка Гіса (неповне або повне порушення проходження електричного імпульсу по пучках) синусова тахікардія (збільшення частоти серцевих скорочень) та геморагії (кровотечі); анафілактичні реакції (важкі реакції гіперчутливості); реакції гіперчутливості; зниження маси тіла, підвищення апетиту, анорексія (відсутність апетиту); нервозність; нечіткість зору; шум в вухах; панкреатит, виразковий стоматит; гепатит, жовтяниця, ураження печінки; токсичний епідермальний некроліз (важка поразка шкіри, що супроводжується утворенням пухирів), синдром Стівенса-Джонсона (важка поразка шкіри), ангіоневротичний набряк, лікарська реакція з еозинофілією та системними симптомами (див. розділ 2.2), важкі форми генералізованого висипу, еритема фолікулярний висип, везикулярний висип, пустулярний висип, сверблячий висип, еритематозний висип, кореподібний висип, алопеція (патологічне часткове або повне випадання волосся), гіпергідроз (підвищена пітливість); рабдоміоліз (руйнування м'язової тканини), скутість суглобів, скутість м'язів; тубулоінтерстиціальний нефрит (хронічне захворювання нирок), імперативні (нестримні) позиви на сечовипускання; спрага; підвищення концентрації глюкози у плазмі крові,
Якщо у Вас виникають небажані реакції, проконсультуйтеся з лікарем або працівником аптеки. Ця рекомендація поширюється на будь-які можливі небажані реакції, у тому числі на не перелічені у листку-вкладиші. Ви можете повідомити про небажані реакції безпосередньо фахівця з фармаконадзору [email protected] . Ви також можете повідомити про небажані реакції в інформаційну базу даних щодо небажаних реакцій (дій) на лікарські препарати, включаючи повідомлення про неефективність лікарських препаратів, виявлених на території держави – члена ЄАЕС. Повідомляючи про небажані реакції, Ви допомагаєте отримати більше інформації про безпеку препарату.
особливі вказівкиЗастосовувати строго за призначенням лікаря.
Перш ніж розпочати прийом препарату Подагрель, проконсультуйтеся зі своїм лікарем або працівником аптеки, якщо у Вас:
- ниркова недостатність тяжкого ступеня тяжкості (кліренс креатиніну <30 мл/хв) (ефективність та безпека вивчені недостатньо);
- печінкова недостатність;
- Серйозні алергічні реакції (реакції гіперчутливості) в анамнезі;
- ішемічна хвороба серця;
- застійна серцева недостатність;
- захворювання щитовидної залози;
- Ви одночасно застосовуєте меркаптопурин/азатіоприн (можливе підвищення концентрації даних речовин у плазмі крові та посилення їх токсичності);
- стани після трансплантації органів (досвід застосування фебуксостату обмежений);
- синдром Лєша-Ніхана (досвід застосування фебуксостату обмежений);
Гострий напад подагри (загострення подагри):
Застосування препарату Подагрель слід розпочинати лише після усунення гострого нападу подагри. Початок застосування препарату Подагрель може спровокувати розвиток гострого нападу подагри за рахунок вивільнення уратів з тканинних депо та подальшого підвищення концентрації сечової кислоти у сироватці крові. Для профілактики нападів подагри рекомендується одночасне застосування нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) або колхіцину протягом щонайменше 6 місяців. При розвитку нападу подагри під час застосування препарату Подагрель терапію препаратом слід продовжити та одночасно проводити відповідне лікування гострого нападу подагри. При тривалому застосуванні препарату Подагрель частота виникнення та тяжкість нападів подагри зменшуються.
Відкладення ксантинів:
У поодиноких випадках у пацієнтів з прискореним утворенням уратів (наприклад, на тлі злоякісних новоутворень або при синдромі Льоша-Ніхана) можливе значне підвищення абсолютної концентрації ксантинів у сечі, що може супроводжуватись їх відкладенням у сечових шляхах. У зв'язку з обмеженими даними застосування препарату Подагрель у пацієнтів із синдромом Лєша-Ніхана не рекомендується.
Меркаптопурин/азатіоприн:
Одночасне застосування з меркаптопурином, азатіоприном не рекомендується. У разі необхідності одночасного застосування для зниження токсичної дії на систему кровотворення рекомендується зменшення дози меркаптопурину/азатіоприну та ретельне медичне спостереження.
Теофілін:
При одночасному застосуванні у здорових добровольців фебуксостату в дозі 80 мг 1 раз на добу та разової дози теофіліну 400 мг не відзначалося змін фармакокінетичних показників (див. розділ 4.5). Таким чином, одночасне застосування фебуксостату в дозі 80 мг та теофіліну не несе ризику збільшення концентрації теофіліну у плазмі крові. Вивчення одночасного застосування фебуксостату у дозі 120 мг та теофіліну не проводилося.
Пацієнти, які перенесли трансплантацію органів:
Застосування препарату Подагрель у пацієнтів, які перенесли трансплантацію органів, не рекомендується через відсутність досвіду застосування.
Алергічні реакції та реакції гіперчутливості:
У період постреєстраційного застосування мали місце рідкісні повідомлення про виникнення тяжких алергічних реакцій (реакцій гіперчутливості), включаючи життєзагрозний синдром Стівенса-Джонсона, токсикодермальний некроліз, анафілактичні реакції та шок. У більшості випадків ці реакції розвивалися протягом першого місяця застосування препарату Подагрель. Частина пацієнтів мала ниркову недостатність та/або реакції гіперчутливості до алопуринолу в анамнезі. В окремих випадках тяжкі реакції гіперчутливості, у тому числі синдром лікарської реакції з еозинофілією та системними симптомами (DRESS), супроводжувалися лихоманкою, зміною показників крові, порушенням функції печінки або нирок. Пацієнти повинні бути поінформовані про можливі ознаки та симптоми алергічних реакцій (реакцій гіперчутливості), і повинні перебувати під ретельним наглядом щодо розвитку симптомів алергічних реакцій/реакцій гіперчутливості. У разі виникнення тяжких алергічних реакцій/реакцій гіперчутливості, включаючи синдром Стівенса-Джонсона, необхідно негайно припинити застосування препарату Подагрель (раніше відміна асоційована з кращим прогнозом). Якщо у пацієнта раніше відзначалися тяжкі алергічні реакції або реакції гіперчутливості, включаючи синдром Стівенса-Джонсона, гострі анафілактичні реакції/шок, повторне застосування препарату не рекомендується. необхідно негайно припинити застосування препарату Подагрель (раніше відміна асоційована з кращим прогнозом). Якщо у пацієнта раніше відзначалися тяжкі алергічні реакції або реакції гіперчутливості, включаючи синдром Стівенса-Джонсона, гострі анафілактичні реакції/шок, повторне застосування препарату не рекомендується. необхідно негайно припинити застосування препарату Подагрель (раніше відміна асоційована з кращим прогнозом). Якщо у пацієнта раніше відзначалися тяжкі алергічні реакції або реакції гіперчутливості, включаючи синдром Стівенса-Джонсона, гострі анафілактичні реакції/шок, повторне застосування препарату не рекомендується.
Серцево-судинні захворювання:
Застосування препарату Подагрель не рекомендується у пацієнтів з ішемічною хворобою серця або застійною серцевою недостатністю. У клінічних дослідженнях у загальній групі фебуксостату порівняно з групою алопуринолу відзначалося збільшення кількості порушень з боку серцево-судинної системи, що включають смерть від серцево-судинних причин, нелетальний інфаркт міокарда, інсульт без летального результату. Як фактори ризику вказаних подій у пацієнтів було встановлено наявність в анамнезі наступних станів: атеросклероз та/або інфаркт міокарда, або застійна серцева недостатність.
Захворювання печінки:
Згідно з об'єднаними даними клінічних досліджень ІІІ фази при застосуванні фебуксостату у 5% пацієнтів відзначалися порушення функції печінки легкого ступеня тяжкості. Рекомендується контролювати функцію печінки на початку застосування препарату Подагрель та періодично – за наявності клінічних проявів. Для цього Ваш лікар може попросити Вас здати аналіз крові, щоб переконатися, що Ваша печінка працює нормально.
Захворювання щитовидної залози:
У розширених довгострокових відкритих дослідженнях при тривалому застосуванні фебуксостату у 5,5 % пацієнтів відзначалося підвищення концентрації тиреотропного гормону (> 5,5 мкМЕ/мл), у зв'язку з чим у пацієнтів з порушенням функції щитовидної залози препарат Подагрель слід застосовувати обережністю.
Препарат містить моногідрат лактози. Якщо у Вас непереносимість деяких цукрів, зверніться до лікаря перед прийомом даного лікарського препарату.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами або працювати з механізмами:
При застосуванні препарату Подагрель можлива поява сонливості, запаморочення, парестезії та нечіткості зору, і, як наслідок, зниження реакції та здатності до концентрації уваги, тому під час застосування препарату Подагрель необхідно бути обережним при керуванні транспортними засобами та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25 °C. Зберігайте цей препарат у місці, недоступному для дітей та поза полем їх зору.
Спосіб застосування та дозиЗавжди приймайте препарат у повній відповідності до рекомендацій лікаря або працівника аптеки. При появі сумнівів порадьтеся з лікарем або працівником аптеки.
Всередину. Препарат Подагрель приймають один раз на добу незалежно від їди.
Рекомендована початкова доза становить 80 мг фебуксостату один раз на добу незалежно від їди. Якщо концентрація сечової кислоти в сироватці крові перевищує 6 мг/дл (357 мкмоль/л) через 2-4 тижні, доза препарату може бути збільшена до 120 мг 1 раз на добу.
Зниження концентрації сечової кислоти в сироватці крові на фоні застосування препарату Подагрель відбувається досить швидко, тому контроль концентрації сечової кислоти можна проводити через два тижні від початку прийому препарату. Метою лікування є зниження та підтримання концентрації сечової кислоти у сироватці крові менше 6 мг/дл (357 мкмоль/л).
Профілактика розвитку гострих нападів подагри рекомендується протягом щонайменше 6 місяців.
Пацієнти похилого віку:
Корекція дози препарату не потрібна.
Пацієнти з порушенням функції нирок:
У пацієнтів з нирковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості корекції дози не потрібне. У пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня тяжкості (кліренс креатиніну <30 мл/хв) ефективність та безпека препарату вивчено недостатньо.
Пацієнти з порушенням функції печінки:
У пацієнтів з печінковою недостатністю легкого ступеня тяжкості (клас А за шкалою Чайлд-П'ю (5-6 балів)) рекомендована доза препарату становить 80 мг 1 раз на добу. Досвід застосування препарату при печінковій недостатності середнього ступеня важкості обмежений. Дослідження ефективності та безпеки застосування фебуксостату у пацієнтів з печінковою недостатністю тяжкого ступеня тяжкості (клас С за шкалою Чайлд-П'ю (10-15 балів)) не проводились.
Препарат Подагрель не слід застосовувати у дітей та підлітків віком до 18 років.
Якщо Ви забули прийняти препарат Подагрель:
Якщо Ви пропустите прийом дози, прийміть її, як тільки Ви про це згадаєте. Якщо Ви про це не згадаєте до часу прийому наступної дози, не приймайте пропущену дозу і поверніться до звичайного графіка прийому. Не приймайте подвійну дозу.
Якщо Ви припинили прийом препарату Подагрель:
Продовжуйте приймати цей препарат стільки, скільки призначить лікар. Ви не повинні припиняти прийом препарату, не проконсультувавшись попередньо зі своїм лікарем.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Подагрель капс 80 мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 капсула містить: фебуксостат у перерахунку на 100 % безводну речовину – 80
мг
;
Капсула тверда желатинова [корпус: титану діоксид, заліза оксид червоний, заліза оксид жовтий, заліза оксид чорний, желатин; кришечка: титану діоксид, заліза оксид червоний, заліза оксид жовтий, заліза оксид чорний, желатин].
Опис:
Препарат Подагрель містить фебуксостат, що діє.
Препарат Подагрель – протиподагричний засіб – ксантиноксидази інгібітор. Знижує концентрацію сечової кислоти у сироватці крові.
Тверді желатинові капсули №1 темно-коричневого кольору. Вміст капсул – порошок від білого до білого із сіруватим або жовтуватим відтінком кольору.
Форма випуску:
По 10 капсул у контурне коміркове пакування з фольги алюмінієвої та плівки ПВХ або плівки ПВХ/Аклар®. 3 контурних коміркових упаковок по 10 капсул разом з інструкцією із застосування (листком-вкладишем) поміщають у пачку з картону.
ПротипоказанняНе приймайте препарат Подагрель:
- якщо у Вас гіперчутливість до фебуксостату та/або будь-якої з допоміжних речовин;
- якщо Ваш вік менше 18 років (у зв'язку з відсутністю даних про ефективність та безпеку застосування у цієї групи пацієнтів);
- якщо Ви вагітні або годуєте дитину грудьми;
- якщо у Вас діагностовано спадкову непереносимість галактози, дефіцит лактази та синдром мальабсорбції глюкози та галактози.
Діти та підлітки віком до 18 років не повинні приймати цей препарат. Невідомо, чи є безпечним та ефективним цей препарат при використанні його у дітей та підлітків віком до 18 років.
Дозування80 мг
Показання до застосуванняПодагрель показаний для застосування у дорослих для:
• лікування хронічної гіперурикемії (підвищений вміст сечової кислоти в крові) при станах, що супроводжуються відкладенням кристалів уратів (за наявності тофусів (подагричних вузлів) та/або подагричного артриту, у т. ч. в анамнезі);
• профілактики та лікування хронічної гіперурикемії у дорослих пацієнтів під час проведення цитостатичної терапії гемобластозів із ризиком розвитку синдрому розпаду пухлини від помірного до високого (тільки для дозування 120 мг).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПовідомте Вашого лікаря або працівника аптеки, якщо Ви приймаєте, нещодавно приймали або можете почати приймати будь-які інші лікарські препарати. Це пов'язано з тим, що Подагрель може вплинути на дію інших лікарських препаратів, а також деякі інші лікарські препарати можуть вплинути на Подагрель.
Повідомте свого лікаря або працівника аптеки, якщо Ви приймаєте будь-який з нижчеперелічених лікарських препаратів:
- Меркаптопурин/ азатіоприн:
З урахуванням механізму дії фебуксостату, заснованого на пригніченні ксантиноксидази, одночасне застосування не рекомендується. Інгібування ксантиноксидази фебуксостатом може призводити до підвищення концентрації меркаптопурину, азатіоприну в плазмі крові та посилення їх токсичної дії. Досліджень щодо вивчення взаємодії фебуксостату та речовин, що метаболізуються за участю ксантиноксидази, не проводилося.
- Цитостатики:
Досліджень щодо вивчення лікарської взаємодії фебуксостату та цитостатичних препаратів не проводилося. Тим не менш, оскільки досліджень з вивчення лікарської хвороби та лікарської взаємодії фебуксостату з цитотоксичними препаратами не проводилося, потенційної взаємодії фебуксостату з цитотоксичними хіміопрепаратами, що одночасно застосовуються, не можна виключити.
- Росіглітазон/субстрати ізоферменту CYP2C8:
За даними in vitro, фебуксостат є слабким інгібітором ізоферменту CYP2C8. У здорових добровольців при одночасному застосуванні 120 мг фебуксостату 1 раз на добу та разової дози 4 мг росиглітазону змін фармакокінетичних показників росиглітазону та його метаболіту N-дисметил росиглітазону не було зазначено, що свідчить про відсутність у ізобу C8 При одночасному застосуванні фебуксостату та росиглітазону (або інших субстратів ізоферменту CYP2C8) корекції дози не потрібно.
- Теофілін:
У здорових добровольців було проведено дослідження лікарської взаємодії фебуксостату, щоб оцінити, чи інгібування ксантиноксидази може призводити до збільшення концентрації теофіліну в плазмі крові, як було зазначено при застосуванні інших інгібіторів ксантиноксидази. Результати дослідження продемонстрували, що при одночасному застосуванні фебуксостату в дозі 80 мг 1 раз на добу та разової дози теофіліну 400 мг змін фармакокінетичних показників або переносимості теофіліну не спостерігалося. Таким чином, при одночасному застосуванні фебуксостату в дозі 80 мг та теофіліну особливих заходів обережності не потрібно. Вивчення одночасного застосування фебуксостату у дозі 120 мг та теофіліну не проводилося.
- Напроксен та інші інгібітори глюкуронізації:
Метаболізм фебуксостату залежить від активності ферменту уридиндифосфат-глюкуронілтрансферази (УДФГТ). Лікарські препарати, що пригнічують процес глюкуронізації, наприклад, нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) та пробеніцид, теоретично можуть впливати на виведення фебуксостату. У здорових добровольців при одночасному застосуванні фебуксостату та напроксену в дозі 250 мг 2 рази на добу спостерігалося збільшення показників Сmax фебуксостату на 28%, AUC? на 41% і Т1/2? на 26%. У клінічних дослідженнях застосування напроксену або інших нестероїдних протизапальних засобів/інгібіторів ЦОГ-2 не супроводжувалося клінічно значущим підвищенням частоти виникнення небажаних ефектів. Одночасне застосування фебуксостату та напроксену або інших нестероїдних протизапальних засобів/інгібіторів ЦОГ-2 не супроводжувалося клінічно значущим підвищенням частоти виникнення побічних явищ.
- Індуктори глюкуронізації:
При одночасному застосуванні фебуксостату із сильними індукторами глюкуронізації можливе посилення його метаболізму та зниження ефективності. При одночасному застосуванні необхідний контроль концентрації сечової кислоти у сироватці через 1-2 тижні після початку терапії. При відміні індуктора глюкуронізації можливе підвищення Сmax фебуксостату.
- Колхіцин/індометацин/гідрохлортіазид/варфарин:
Фебуксостат можна застосовувати одночасно з колхіцином або індометацином без корекції дози. Також не потрібна корекція дози фебуксостату при одночасному застосуванні з гідрохлортіазидом. При одночасному застосуванні фебуксостату з варфарином корекції дози варфарину не потрібно.
- Дезипрамін/субстрати ізоферменту CYP2D6:
За даними, отриманими in vitro, фебуксостат є слабким інгібітором ізоферменту CYP2D6. У дослідженні у здорових добровольців на фоні застосування фебуксостату в дозі 120 мг 1 раз на добу відзначалося збільшення AUC дезіпраміну (субстрат ізоферменту CYP2D6) на 22 %, що свідчить про слабкий інгібуючий ефект фебуксостату на ізоферменті CYP2D6. Таким чином, при одночасному застосуванні фебуксостату та субстратів ізоферменту CYP2D6 корекції дози не потрібно.
- Антациди:
При одночасному застосуванні з антацидами (лікарські препарати, які нейтралізують кислоту шлункового соку), що містять магнію гідроксид або алюмінію гідроксид, відзначається зниження всмоктування фебуксостату (приблизно на 1 годину) та зменшення Сmax на 32%, проте AUC фебуксостату суттєво не змінювалась. Таким чином, фебуксостати можна приймати одночасно з антацидами.
ПередозуванняЯкщо Ви приймете більше, ніж призначена доза, негайно зверніться до Вашого лікаря. При передозуванні препарату показана симптоматична та підтримуюча терапія.
Вагітність та годування груддюЯкщо Ви вагітні або годуєте грудьми, думаєте, що завагітніли, або плануєте вагітність, перед початком застосування препарату проконсультуйтеся з лікарем або працівником аптеки.
У зв'язку з недостатністю даних потенційний ризик фебуксостату для людини не відомий, тому застосування фебуксостату під час вагітності протипоказане. Є обмежений досвід застосування фебуксостату під час вагітності, у ході якого несприятливого впливу протягом вагітності та стан плода/новонародженого відзначено не було. У дослідженнях на тваринах не було зазначено прямого та непрямого несприятливого впливу препарату протягом вагітності, розвиток ембріона/плоду та процес пологів.
Немає даних про те, чи проникає фебуксостат у грудне молоко. У дослідженнях на тваринах зазначено, що фебуксостат проникає в грудне молоко і надає несприятливий вплив на розвиток дитинчат, що вигодовуються. Таким чином, не можна виключити ризик для немовлят. У зв'язку з цим застосування фебуксостату протипоказане у період грудного вигодовування.
Відсутні дані щодо впливу на фертильність.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаПодібно до всіх лікарських препаратів препарат Подагрель може викликати небажані реакції, проте вони виникають не у всіх.
Препарат може викликати такі небажані реакції:
Часто (можуть виникати не більше ніж у 1 людини з 10): напади подагри, головний біль, діарея, нудота, порушення функції печінки, висипання (включаючи різні види висипу, згадані нижче з нижчою частотою) , набряки.
Нечасто (можуть виникати не більше ніж у 1 людини із 100): підвищення концентрації тиреотропного гормону (ТТГ) у плазмі крові; цукровий діабет, гіперліпідемія (підвищення вмісту ліпідів у крові людини); зниження апетиту; збільшення маси тіла; зниження лібідо, безсоння; запаморочення, парестезія (розлад чутливості), геміпарез (зниження м'язової сили однієї половини тіла), сонливість, зміна смакового сприйняття, гіпостезія (зниження чутливості), гіпосмія (послаблення нюху); фібриляція передсердь (різновид аритмії серця), відчуття серцебиття, зміни на ЕКГ; підвищення артеріального тиску, "припливи" крові до обличчя, відчуття жару; диспное (почуття нестачі повітря), бронхіт, інфекції верхніх дихальних шляхів, кашель; біль у животі, здуття живота, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, блювання, сухість слизової оболонки ротової порожнини, диспептичні явища, запор, прискорений стілець, метеоризм, дискомфорт у животі; холелітіаз (утворення каменів у жовчному міхурі); дерматит, кропив'янка, свербіж шкіри, зміна кольору шкіри, шкірні поразки, петехії (точкові крововиливи в шкірі та слизових оболонках), макулярний (плямистий) висип, макуло-папульозний висип (плямисто-вузликовий), папульозний; артралгія (біль у суглобі), артрит, міалгія (біль у м'язах), скелетно-м'язовий біль, м'язова слабкість, спазм м'язів, м'язова напруга, бурсит (запалення суглобової сумки); ниркова недостатність, нефролітіаз (утворення каменів у нирках), гематурія (кров у сечі), півлакіурія (часте сечовипускання), протеїнурія (виявлення білка в аналізі сечі); еректильна дисфункція; підвищена стомлюваність, біль у грудній клітці, почуття дискомфорту в ділянці грудної клітки; підвищення активності амілази в плазмі крові, зниження кількості тромбоцитів, зниження кількості лейкоцитів, зниження кількості лімфоцитів, підвищення вмісту креатину та креатиніну в плазмі крові, зниження гемоглобіну, підвищення концентрації сечовини в плазмі крові, підвищення концентрації тригліцеридів у плазмі крові, підвищення концентрації крові, зниження гематокриту, підвищення активності лактатдегідрогенази у плазмі крові, підвищення вмісту калію у плазмі крові.
У пацієнтів, які отримували хіміотерапію з приводу гемобластозів (пухлинних захворювань кровотворної та лімфатичної тканини) і мають ризик розвитку синдрому розпаду пухлини від помірного до високого, спостерігалися блокада лівої ніжки пучка Гіса (неповне або повне порушення проходження електричного імпульсу по пучках) синусова тахікардія (збільшення частоти серцевих скорочень) та геморагії (кровотечі); анафілактичні реакції (важкі реакції гіперчутливості); реакції гіперчутливості; зниження маси тіла, підвищення апетиту, анорексія (відсутність апетиту); нервозність; нечіткість зору; шум в вухах; панкреатит, виразковий стоматит; гепатит, жовтяниця, ураження печінки; токсичний епідермальний некроліз (важка поразка шкіри, що супроводжується утворенням пухирів), синдром Стівенса-Джонсона (важка поразка шкіри), ангіоневротичний набряк, лікарська реакція з еозинофілією та системними симптомами (див. розділ 2.2), важкі форми генералізованого висипу, еритема фолікулярний висип, везикулярний висип, пустулярний висип, сверблячий висип, еритематозний висип, кореподібний висип, алопеція (патологічне часткове або повне випадання волосся), гіпергідроз (підвищена пітливість); рабдоміоліз (руйнування м'язової тканини), скутість суглобів, скутість м'язів; тубулоінтерстиціальний нефрит (хронічне захворювання нирок), імперативні (нестримні) позиви на сечовипускання; спрага; підвищення концентрації глюкози у плазмі крові,
Якщо у Вас виникають небажані реакції, проконсультуйтеся з лікарем або працівником аптеки. Ця рекомендація поширюється на будь-які можливі небажані реакції, у тому числі на не перелічені у листку-вкладиші. Ви можете повідомити про небажані реакції безпосередньо фахівця з фармаконадзору [email protected] . Ви також можете повідомити про небажані реакції в інформаційну базу даних щодо небажаних реакцій (дій) на лікарські препарати, включаючи повідомлення про неефективність лікарських препаратів, виявлених на території держави – члена ЄАЕС. Повідомляючи про небажані реакції, Ви допомагаєте отримати більше інформації про безпеку препарату.
особливі вказівкиЗастосовувати строго за призначенням лікаря.
Перш ніж розпочати прийом препарату Подагрель, проконсультуйтеся зі своїм лікарем або працівником аптеки, якщо у Вас:
- ниркова недостатність тяжкого ступеня тяжкості (кліренс креатиніну <30 мл/хв) (ефективність та безпека вивчені недостатньо);
- печінкова недостатність;
- Серйозні алергічні реакції (реакції гіперчутливості) в анамнезі;
- ішемічна хвороба серця;
- застійна серцева недостатність;
- захворювання щитовидної залози;
- Ви одночасно застосовуєте меркаптопурин/азатіоприн (можливе підвищення концентрації даних речовин у плазмі крові та посилення їх токсичності);
- стани після трансплантації органів (досвід застосування фебуксостату обмежений);
- синдром Лєша-Ніхана (досвід застосування фебуксостату обмежений);
Гострий напад подагри (загострення подагри):
Застосування препарату Подагрель слід розпочинати лише після усунення гострого нападу подагри. Початок застосування препарату Подагрель може спровокувати розвиток гострого нападу подагри за рахунок вивільнення уратів з тканинних депо та подальшого підвищення концентрації сечової кислоти у сироватці крові. Для профілактики нападів подагри рекомендується одночасне застосування нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) або колхіцину протягом щонайменше 6 місяців. При розвитку нападу подагри під час застосування препарату Подагрель терапію препаратом слід продовжити та одночасно проводити відповідне лікування гострого нападу подагри. При тривалому застосуванні препарату Подагрель частота виникнення та тяжкість нападів подагри зменшуються.
Відкладення ксантинів:
У поодиноких випадках у пацієнтів з прискореним утворенням уратів (наприклад, на тлі злоякісних новоутворень або при синдромі Льоша-Ніхана) можливе значне підвищення абсолютної концентрації ксантинів у сечі, що може супроводжуватись їх відкладенням у сечових шляхах. У зв'язку з обмеженими даними застосування препарату Подагрель у пацієнтів із синдромом Лєша-Ніхана не рекомендується.
Меркаптопурин/азатіоприн:
Одночасне застосування з меркаптопурином, азатіоприном не рекомендується. У разі необхідності одночасного застосування для зниження токсичної дії на систему кровотворення рекомендується зменшення дози меркаптопурину/азатіоприну та ретельне медичне спостереження.
Теофілін:
При одночасному застосуванні у здорових добровольців фебуксостату в дозі 80 мг 1 раз на добу та разової дози теофіліну 400 мг не відзначалося змін фармакокінетичних показників (див. розділ 4.5). Таким чином, одночасне застосування фебуксостату в дозі 80 мг та теофіліну не несе ризику збільшення концентрації теофіліну у плазмі крові. Вивчення одночасного застосування фебуксостату у дозі 120 мг та теофіліну не проводилося.
Пацієнти, які перенесли трансплантацію органів:
Застосування препарату Подагрель у пацієнтів, які перенесли трансплантацію органів, не рекомендується через відсутність досвіду застосування.
Алергічні реакції та реакції гіперчутливості:
У період постреєстраційного застосування мали місце рідкісні повідомлення про виникнення тяжких алергічних реакцій (реакцій гіперчутливості), включаючи життєзагрозний синдром Стівенса-Джонсона, токсикодермальний некроліз, анафілактичні реакції та шок. У більшості випадків ці реакції розвивалися протягом першого місяця застосування препарату Подагрель. Частина пацієнтів мала ниркову недостатність та/або реакції гіперчутливості до алопуринолу в анамнезі. В окремих випадках тяжкі реакції гіперчутливості, у тому числі синдром лікарської реакції з еозинофілією та системними симптомами (DRESS), супроводжувалися лихоманкою, зміною показників крові, порушенням функції печінки або нирок. Пацієнти повинні бути поінформовані про можливі ознаки та симптоми алергічних реакцій (реакцій гіперчутливості), і повинні перебувати під ретельним наглядом щодо розвитку симптомів алергічних реакцій/реакцій гіперчутливості. У разі виникнення тяжких алергічних реакцій/реакцій гіперчутливості, включаючи синдром Стівенса-Джонсона, необхідно негайно припинити застосування препарату Подагрель (раніше відміна асоційована з кращим прогнозом). Якщо у пацієнта раніше відзначалися тяжкі алергічні реакції або реакції гіперчутливості, включаючи синдром Стівенса-Джонсона, гострі анафілактичні реакції/шок, повторне застосування препарату не рекомендується. необхідно негайно припинити застосування препарату Подагрель (раніше відміна асоційована з кращим прогнозом). Якщо у пацієнта раніше відзначалися тяжкі алергічні реакції або реакції гіперчутливості, включаючи синдром Стівенса-Джонсона, гострі анафілактичні реакції/шок, повторне застосування препарату не рекомендується. необхідно негайно припинити застосування препарату Подагрель (раніше відміна асоційована з кращим прогнозом). Якщо у пацієнта раніше відзначалися тяжкі алергічні реакції або реакції гіперчутливості, включаючи синдром Стівенса-Джонсона, гострі анафілактичні реакції/шок, повторне застосування препарату не рекомендується.
Серцево-судинні захворювання:
Застосування препарату Подагрель не рекомендується у пацієнтів з ішемічною хворобою серця або застійною серцевою недостатністю. У клінічних дослідженнях у загальній групі фебуксостату порівняно з групою алопуринолу відзначалося збільшення кількості порушень з боку серцево-судинної системи, що включають смерть від серцево-судинних причин, нелетальний інфаркт міокарда, інсульт без летального результату. Як фактори ризику вказаних подій у пацієнтів було встановлено наявність в анамнезі наступних станів: атеросклероз та/або інфаркт міокарда, або застійна серцева недостатність.
Захворювання печінки:
Згідно з об'єднаними даними клінічних досліджень ІІІ фази при застосуванні фебуксостату у 5% пацієнтів відзначалися порушення функції печінки легкого ступеня тяжкості. Рекомендується контролювати функцію печінки на початку застосування препарату Подагрель та періодично – за наявності клінічних проявів. Для цього Ваш лікар може попросити Вас здати аналіз крові, щоб переконатися, що Ваша печінка працює нормально.
Захворювання щитовидної залози:
У розширених довгострокових відкритих дослідженнях при тривалому застосуванні фебуксостату у 5,5 % пацієнтів відзначалося підвищення концентрації тиреотропного гормону (> 5,5 мкМЕ/мл), у зв'язку з чим у пацієнтів з порушенням функції щитовидної залози препарат Подагрель слід застосовувати обережністю.
Препарат містить моногідрат лактози. Якщо у Вас непереносимість деяких цукрів, зверніться до лікаря перед прийомом даного лікарського препарату.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами або працювати з механізмами:
При застосуванні препарату Подагрель можлива поява сонливості, запаморочення, парестезії та нечіткості зору, і, як наслідок, зниження реакції та здатності до концентрації уваги, тому під час застосування препарату Подагрель необхідно бути обережним при керуванні транспортними засобами та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25 °C. Зберігайте цей препарат у місці, недоступному для дітей та поза полем їх зору.
Спосіб застосування та дозиЗавжди приймайте препарат у повній відповідності до рекомендацій лікаря або працівника аптеки. При появі сумнівів порадьтеся з лікарем або працівником аптеки.
Всередину. Препарат Подагрель приймають один раз на добу незалежно від їди.
Рекомендована початкова доза становить 80 мг фебуксостату один раз на добу незалежно від їди. Якщо концентрація сечової кислоти в сироватці крові перевищує 6 мг/дл (357 мкмоль/л) через 2-4 тижні, доза препарату може бути збільшена до 120 мг 1 раз на добу.
Зниження концентрації сечової кислоти в сироватці крові на фоні застосування препарату Подагрель відбувається досить швидко, тому контроль концентрації сечової кислоти можна проводити через два тижні від початку прийому препарату. Метою лікування є зниження та підтримання концентрації сечової кислоти у сироватці крові менше 6 мг/дл (357 мкмоль/л).
Профілактика розвитку гострих нападів подагри рекомендується протягом щонайменше 6 місяців.
Пацієнти похилого віку:
Корекція дози препарату не потрібна.
Пацієнти з порушенням функції нирок:
У пацієнтів з нирковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості корекції дози не потрібне. У пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня тяжкості (кліренс креатиніну <30 мл/хв) ефективність та безпека препарату вивчено недостатньо.
Пацієнти з порушенням функції печінки:
У пацієнтів з печінковою недостатністю легкого ступеня тяжкості (клас А за шкалою Чайлд-П'ю (5-6 балів)) рекомендована доза препарату становить 80 мг 1 раз на добу. Досвід застосування препарату при печінковій недостатності середнього ступеня важкості обмежений. Дослідження ефективності та безпеки застосування фебуксостату у пацієнтів з печінковою недостатністю тяжкого ступеня тяжкості (клас С за шкалою Чайлд-П'ю (10-15 балів)) не проводились.
Препарат Подагрель не слід застосовувати у дітей та підлітків віком до 18 років.
Якщо Ви забули прийняти препарат Подагрель:
Якщо Ви пропустите прийом дози, прийміть її, як тільки Ви про це згадаєте. Якщо Ви про це не згадаєте до часу прийому наступної дози, не приймайте пропущену дозу і поверніться до звичайного графіка прийому. Не приймайте подвійну дозу.
Якщо Ви припинили прийом препарату Подагрель:
Продовжуйте приймати цей препарат стільки, скільки призначить лікар. Ви не повинні припиняти прийом препарату, не проконсультувавшись попередньо зі своїм лікарем.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Подагрель капс 80 мг 30 шт производится компанией АКРИХИН. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Подагрель капс 80 мг 30 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Подагрель капс 80 мг 30 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Аденурик таб п/об пленочной 120мг 28 шт Аденурик таб п/об пленочной 120мг 28 шт, Аденурик таб п/об пленочной 80мг 28 шт Аденурик таб п/об пленочной 80мг 28 шт, Азурикс таб п/об пленочной 120мг 30 шт Азурикс таб п/об пленочной 120мг 30 шт, Азурикс таб п/об пленочной 80мг 30 шт Азурикс таб п/об пленочной 80мг 30 шт, Подагрель капс 120 мг 30 шт Подагрель капс 120 мг 30 шт, Фебуксостат-сз таб. 80 мг 30 шт Фебуксостат-сз таб. 80 мг 30 шт, Фебуксостат таб. 120 мг 28 шт Фебуксостат таб. 120 мг 28 шт, Фебуксостат таб. 80 мг 28 шт Фебуксостат таб. 80 мг 28 шт, Фебуфорт таб п/об пленочной 80мг 30 шт Фебуфорт таб п/об пленочной 80мг 30 шт.
Пока нет комментариев