Плавикс таб п/об пленочной 75мг 28 шт
Топ продаж
Суперцена
Плавикс таб п/об пленочной 75мг 28 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: клопідогрелу гідросульфат у формі II – 97,875 мг (у перерахуванні на клопідогрел – 75,0 мг);
Допоміжні речовини:
Маннітол - 68,925 мг, макрогол-6000 - 34 мг, целюлоза мікро-кристалічна (з низьким вмістом води, 90 мкм) - 31,0 мг, гіпролоза низькозаміщена - 12,9 мг, рицинова олія гідрогенізована - 3,3 . Плівкова оболонка: опадрай рожевий* – 7,5 мг, віск карнаубський – сліди. * - Опадрай рожевий містить лактози моногідрат, гіпромелозу, титану діоксид (Е 171), тріацетин, барвник заліза оксид червоний (Е 172).
Опис:
Круглі, злегка двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою рожевого кольору, з гравіюванням «75» на одній стороні та «I I7I» на іншій стороні.
Форма випуску:
Пігулки, вкриті плівковою оболонкою, 75 мг. По 7, 10 або 14 таблеток у блістер із ПВХ/ПВДХ та фольги алюмінієвої або ПА/Ал/ПВХ та фольги алюмінієвої. По 1, 2 або 3 блістери по 7 або 14 таблеток; по 1, 2, 3 або 10 блістерів по 10 таблеток разом з інструкцією із застосування в картонну пачку.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до клопідогрелу або будь-якої з допоміжних речовин препарату. Тяжка печінкова недостатність. Гостра кровотеча, наприклад, кровотеча з виразки або внутрішньочерепний крововилив. Рідкісна спадкова непереносимість галактози, дефіцит лактази та глюкозогалактозна мальабсорбція. Вагітність та період грудного вигодовування (див. розділ «Вагітність та період грудного вигодовування»). Дитячий вік до 18 років (безпека та ефективність застосування не встановлені).
З обережністю
При помірній печінковій недостатності, за якої можлива схильність до кровотечі (обмежений клінічний досвід застосування). При нирковій недостатності (обмежений клінічний досвід застосування). При захворюваннях, при яких є схильність до розвитку кровотеч (зокрема шлунково-кишкових або внутрішньоочних), і особливо при одночасному застосуванні лікарських засобів, які можуть спричинити ушкодження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту (таких як ацетилсаліцилова кислота [АСК] та нестероїдні протизапальні) [НПЗП]). У пацієнтів, які мають підвищений ризик розвитку кровотечі: через травму, хірургічне втручання або інші патологічні стани, а також у пацієнтів, які отримують лікування АСК, гепарином, варфарином інгібіторами глікопротеїну IIb/IIIа, НПЗП, у тому числі селективними інгібіторами циклооксигенази-2 (ЦОГ-2), або селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) (див. розділ «Особливі вказівки»). У пацієнтів з низькою активністю ізоферменту CYP2C19 (див. розділ "Фармакокінетика" підрозділ "Фармакогенетика", розділи "Спосіб застосування та дози", "Особливі вказівки"). При вказівках в анамнезі на алергічні та гематологічні реакції на інші тієнопіридини (такі як тіклопідин, празугрел) (можливість перехресних алергічних та гематологічних реакцій, див. розділ «Особливі вказівки»). При нещодавно перенесеному минущому порушенні мозкового кровообігу або ішемічному інсульті (при поєднанні з АСК див. розділ «Особливі вказівки»). розділ "Особливі вказівки"). У пацієнтів з низькою активністю ізоферменту CYP2C19 (див. розділ "Фармакокінетика" підрозділ "Фармакогенетика", розділи "Спосіб застосування та дози", "Особливі вказівки"). При вказівках в анамнезі на алергічні та гематологічні реакції на інші тієнопіридини (такі як тіклопідин, празугрел) (можливість перехресних алергічних та гематологічних реакцій, див. розділ «Особливі вказівки»). При нещодавно перенесеному минущому порушенні мозкового кровообігу або ішемічному інсульті (при поєднанні з АСК див. розділ «Особливі вказівки»). розділ "Особливі вказівки"). У пацієнтів з низькою активністю ізоферменту CYP2C19 (див. розділ "Фармакокінетика" підрозділ "Фармакогенетика", розділи "Спосіб застосування та дози", "Особливі вказівки"). При вказівках в анамнезі на алергічні та гематологічні реакції на інші тієнопіридини (такі як тіклопідин, празугрел) (можливість перехресних алергічних та гематологічних реакцій, див. розділ «Особливі вказівки»). При нещодавно перенесеному минущому порушенні мозкового кровообігу або ішемічному інсульті (при поєднанні з АСК див. розділ «Особливі вказівки»). При вказівках в анамнезі на алергічні та гематологічні реакції на інші тієнопіридини (такі як тіклопідин, празугрел) (можливість перехресних алергічних та гематологічних реакцій, див. розділ «Особливі вказівки»). При нещодавно перенесеному минущому порушенні мозкового кровообігу або ішемічному інсульті (при поєднанні з АСК див. розділ «Особливі вказівки»). При вказівках в анамнезі на алергічні та гематологічні реакції на інші тієнопіридини (такі як тіклопідин, празугрел) (можливість перехресних алергічних та гематологічних реакцій, див. розділ «Особливі вказівки»). При нещодавно перенесеному минущому порушенні мозкового кровообігу або ішемічному інсульті (при поєднанні з АСК див. розділ «Особливі вказівки»).
Дозування75 мг
Показання до застосуванняЗапобігання атеротромботичним ускладненням: у дорослих пацієнтів з інфарктом міокарда (з давністю від декількох днів до 35 днів), ішемічним інсультом (з давністю від 7 днів до 6 місяців) або з діагностованою оклюзійною хворобою периферичних артерій; у дорослих пацієнтів із гострим коронарним синдромом: - без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без зубця Q), включаючи пацієнтів, яким було проведено стентування при черезшкірному коронарному втручанні (у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою); - з підйомом сегмента ST (гострий інфаркт міокарда) при медикаментозному лікуванні та можливості проведення тромболізису (у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою).
Запобігання атеротромботичних і тромбоемболічних ускладнень, включаючи інсульт, при фібриляції передсердь (миготливої аритмії): у пацієнтів з фібриляцією передсердь (миготливою аритмією), які мають як мінімум один фактор ризику розвитку судинних ускладнень, не можуть приймати у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиВарфарин: хоча прийом клопідогрелу 75 мг/добу не змінював фармакокінетику варфарину (субстрату ізоферменту CYP2C9) або МНО (міжнародного нормалізованого відношення) у пацієнтів, які тривало одержують лікування варфарином, одночасний прийом клопідогрелу збільшує ризик кровотечі у зв'язку з його неналежністю. Тому слід бути обережними при одночасному прийомі варфарину і клопідогрелу.
Блокатори IIb/IIIa-рецепторів: застосування блокаторів IIb/IIIa-рецепторів спільно з клопідогрелом потребує обережності у пацієнтів, які мають підвищений ризик розвитку кровотечі (при травмах та хірургічних втручаннях або інших патологічних станах) (див. розділ «Особливі вказівки»). АСК: АСК не змінює інгібуючого АДФ-індуковану агрегацію тромбоцитів ефекту клопідогрелу, але клопідогрел потенціює вплив АСК на агрегацію тромбоцитів, що колагеніндукується. Тим не менш, одночасний з клопідогрелом прийом АСК по 500 мг 2 рази на добу протягом 1 дня не викликав суттєвого збільшення часу кровотечі, що викликається прийомом клопідогрелу. Між клопідогрелом та АСК можлива фармакодинамічна взаємодія, що призводить до підвищення ризику кровотечі. Тому при їх одночасному застосуванні слід бути обережними,
Гепарин: за даними клінічного дослідження, проведеного за участю здорових осіб, при прийомі клопідогрелу не потрібно зміни дози гепарину і не змінювалася його антикоагулянтна дія. Одночасне застосування гепарину не змінювало антиагрегантного ефекту клопідогрелу. Між препаратом Плавікс та гепарином можлива фармакодинамічна взаємодія, яка може збільшувати ризик розвитку кровотеч, тому одночасне застосування клопідогрелу та гепарину потребує обережності.
Тромболітики: безпека спільного застосування клопідогрелу, фібринспецифічних або фібрин-неспецифічних тромболітичних засобів та гепарину була вивчена у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда. Частота клінічно значущих кровотеч була аналогічна такої, яка спостерігалася у разі спільного застосування тромболітичних засобів та гепарину з АСК.
НПЗП: у клінічному дослідженні, проведеному за участю здорових добровольців, спільне застосування клопідогрелу та напроксену збільшувало приховані втрати крові через ШКТ. Однак, у зв'язку з відсутністю досліджень щодо взаємодії клопідогрелу з іншими нестероїдними протизапальними засобами, в даний час не відомо, чи є підвищений ризик шлунково-кишкових кровотеч при прийомі клопідогрелу разом з іншими нестероїдними протизапальними засобами. Тому застосування нестероїдних протизапальних засобів, у тому числі інгібіторів ЦОГ-2, у поєднанні з клопідогрелом слід проводити з обережністю (див. розділ «Особливі вказівки»).
СІОЗС: оскільки СІОЗС порушують активацію тромбоцитів та збільшують ризик розвитку кровотечі, одночасне застосування СІОЗС з клопідогрелом має проводитися з обережністю.
Інші лікарські взаємодії
З сильними та помірними інгібіторами ізоферменту CYP2C9: оскільки клопідогрел метаболізується до утворення свого активного метаболіту частково за допомогою ізоферменту CYP2C19, використання лікарських засобів, що інгібують цей ізофермент, може призвести до зменшення утворення активного метаболіту клопідогрелу. Клінічне значення цієї взаємодії не встановлено. Як запобіжний засіб слід уникати одночасного застосування клопідогрелу та сильних або помірних інгібіторів ізоферменту CYP2C9. Сильними та помірними інгібіторами ізоферменту CYP2C9 є омепразол, езомепразол, флувоксамін, флуоксетин, моклобемід, вориконазол, флуконазол, тіклопідін, ципрофлоксацин, циметидин, карбамазепін, окскарбазепін.
Слід уникати одночасного застосування з клопідогрелом інгібіторів протонної помпи, які є сильними або помірними інгібіторами ізоферменту CYP2C19 (наприклад, омепразолу, езомепразолу) (див. розділ «Фармакокінетика, підрозділ, Фармакогенетика», розділ «Особ. Якщо інгібітори протонної помпи повинні прийматися одночасно з клопідогрелом, слід використовувати інгібітор протонної помпи з найменшим інгібуванням ізоферменту CYP2C19, такий як пантопразол та лантопразол
Було проведено низку клінічних досліджень з клопідогрелом та іншими, одночасно застосовуваними лікарськими засобами, з метою вивчення можливих фармакодинамічних та фармакокінетичних взаємодій, які показали, що: при застосуванні клопідогрелу спільно з атенололом, ніфедипіном або з обома цими лікарськими засобами, що приймаються одночасно, клінічно значимим. взаємодії не спостерігалося; одночасне застосування фенобарбіталу, циметидину та естрогенів не мало істотного впливу на фармакодинаміку клопідогрелу; фармакокінетичні показники дигоксину та теофіліну не змінювалися при їх спільному застосуванні з клопідогрелом; антацидні засоби не зменшували абсорбції клопідогрелу; фенітоїн та толбутамід можна з безпекою застосовувати одночасно з клопідогрелом (дослідження CAPRIE). Малоймовірно, що клопідогрел може впливати на метаболізм інших лікарських засобів, таких як фенітоїн та толбутамід, а також нестероїдні протизапальні засоби, які метаболізуються за допомогою ізоферменту CYP2C9 сімейства цитохрому Р450. інгібітори АПФ, сечогінні, бета-адреноблокатори, блокатори «повільних» кальцієвих каналів, гіполіпідемічні засоби, коронарні вазодилататори, гіпоглікемічні засоби (в т.ч. інсулін), протиепілептичні засоби, гормонозамісна терапія та блокатори GPb було виявлено клінічно значимих небажаних взаємодій.
ПередозуванняСимптоми передозування: передозування клопідогрелу може призвести до збільшення часу кровотечі з подальшими ускладненнями у вигляді розвитку кровотеч.
Заходи надання допомоги при передозуванні: при появі кровотечі потрібне проведення відповідних лікувальних заходів. Антидот клопідогрілу не встановлено. Якщо необхідна швидка корекція часу кровотечі, що подовжився, то рекомендується проведення переливання тромбоцитарної маси.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Антиагрегантний засіб.
Фармакодинаміка:
Клопідогрел є проліками, один з активних метаболітів якого є інгібітором агрегації тромбоцитів. Активний метаболіт клопідогрелу селективно інгібує зв'язування АДФ з P2Y12 рецептором тромбоцитів та подальшу АДФ-опосередковану активацію комплексу GPIIb/IIIa, що призводить до пригнічення агрегації тромбоцитів. Завдяки незворотному зв'язуванню, тромбоцити залишаються несприйнятливими до стимуляції АДФ протягом всього терміну свого життя (приблизно 7-10 днів), а відновлення нормальної функції тромбоцитів відбувається зі швидкістю, що відповідає швидкості оновлення тромбоцитів. Агрегація тромбоцитів, викликана агоністами, відмінними від АДФ, також пригнічується за рахунок блокади посиленої активації тромбоцитів АДФ, що вивільняється. Оскільки утворення активного метаболіту відбувається за допомогою ізоферментів системи P450, деякі з яких можуть відрізнятися поліморфізмом або можуть інгібуватися іншими препаратами, не у всіх пацієнтів можливе адекватне пригнічення агрегації тромбоцитів. При щоденному прийомі клопідогрелу в дозі 75 мг з першого дня прийому відзначається значне пригнічення АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів, яке поступово збільшується протягом 3-7 днів і потім виходить на постійний рівень (при досягненні рівноважного стану). У рівноважному стані агрегація тромбоцитів пригнічується загалом на 40-60%. Після припинення прийому клопідогрелу агрегація тромбоцитів та час кровотечі поступово повертаються до вихідного рівня, в середньому протягом 5 днів. Клопідогрел здатний запобігати розвитку атеротромбозу при будь-яких локалізаціях атеросклеротичного ураження судин, зокрема, при ураженнях церебральних, коронарних чи периферичних артерій. Клінічне дослідження ACTIVE-A показало, що у пацієнтів з фібриляцією передсердь, які мали, як мінімум, один фактор ризику розвитку судинних ускладнень, але були нездатні приймати непрямі антикоагулянти, клопідогрел у поєднанні з ацетилсаліцилової кислотою (порівняно з прийомом тільки однієї ацетилу ) зменшував частоту разом узятих інсульту, інфаркту міокарда, системної тромбоемболії поза центральною нервовою системою (ЦНС) або судинної смерті, більшою мірою за рахунок зменшення ризику розвитку інсульту. Ефективність прийому клопідогрелу у поєднанні з ацетилсаліциловою кислотою виявлялася рано і зберігалася до 5 років. Зменшення ризику великих судинних ускладнень у групі пацієнтів, які приймали клопідогрел у поєднанні з ацетилсаліциловою кислотою, було переважно за рахунок більшого зменшення частоти інсультів. Ризик розвитку інсульту будь-якої тяжкості при прийомі клопідогрелу в поєднанні з ацетилсаліциловою кислотою знижувався, а також була тенденція до зниження частоти розвитку інфаркту міокарда в групі, що отримувала лікування клопідогрелом у поєднанні з ацетилсаліциловою кислотою, але не спостерігалося відмінностей у частоті. Крім цього, прийом клопідогрелу у поєднанні з ацетилсаліциловою кислотою зменшувало загальну кількість днів госпіталізації з серцево-судинних причин. отримувала лікування клопідогрелом у поєднанні з ацетилсаліциловою кислотою, але не спостерігалося відмінностей у частоті тромбоемболій поза ЦНС або судинної смерті. Крім цього, прийом клопідогрелу у поєднанні з ацетилсаліциловою кислотою зменшувало загальну кількість днів госпіталізації з серцево-судинних причин. отримувала лікування клопідогрелом у поєднанні з ацетилсаліциловою кислотою, але не спостерігалося відмінностей у частоті тромбоемболій поза ЦНС або судинної смерті. Крім цього, прийом клопідогрелу у поєднанні з ацетилсаліциловою кислотою зменшувало загальну кількість днів госпіталізації з серцево-судинних причин.
Фармакокінетика:
Всмоктування: при одноразовому та повторному прийомі внутрішньо, у дозі 75 мг на добу, клопідогрел швидко всмоктується. Середні значення максимальної концентрації (Сmax) незміненого клопідогрелу в плазмі крові (приблизно 2,2-2,5 нг/мл після прийому внутрішньо разової дози 75 мг) досягаються приблизно через 45 хвилин після прийому препарату. За даними екскреції метаболітів клопідогрелу в сечу його абсорбція становить приблизно 50%.
Розподіл: In vitro клопідогрел і його основний циркулюючий у крові неактивний метаболіт оборотно зв'язуються з білками плазми (на 98% і 94%, відповідно) і цей зв'язок є ненасиченим у широкому діапазоні концентрацій.
Метаболізм: клопідогрел інтенсивно метаболізується в печінці. In vitro та in vivo клопідогрел метаболізується двома шляхами: перший – через естерази та подальший гідроліз з утворенням неактивного похідного карбоксильної кислоти (85% від циркулюючих метаболітів), а другий шлях – через систему цитохрому P450. Спочатку клопідогрел метаболізується до 2-оксо-клопідогрелу, що є проміжним метаболітом. Подальший метаболізм 2-оксо-клопідогрелу призводить до утворення активного метаболіту клопідогрелу – тіольного похідного клопідогрелу. In vitro цей шлях метаболізму відбувається за допомогою ізоферментів CYP3A4, CYP2C19, CYP1A2 та CYP2В6. Активний тіольний метаболіт клопідогрелу, виділений у дослідженнях in vitro, швидко і незворотно зв'язується з рецепторами тромбоцитів, блокуючи агрегацію тромбоцитів. Сmax активного метаболіту клопідогрелу після прийому його дози навантаження 300 мг в 2 рази перевищує Сmax після 4-х днів прийому підтримуючої дози клопідогрелу 75 мг. При цьому при прийомі 300 мг клопідогрелу Сmax досягається протягом приблизно 30-60 хвилин.
Виведення: протягом 120 годин після прийому внутрішньо людиною 14С-міченого клопідогрелу близько 50% радіоактивності виділяється через нирки (в сечу) і приблизно 46% радіоактивності виводиться через кишечник з каловими масами. Після одноразового прийому внутрішньо дози 75 мг період напіввиведення (t1/2) клопідогрелу становить приблизно 6 годин. Після одноразового прийому та прийому повторних доз клопідогрелу (t1/2) його основного циркулюючого у крові неактивного метаболіту становить 8 годин.
Фармакогенетика: за допомогою ізоферменту CYP2C19 утворюються як активний метаболіт, так і проміжний метаболіт - 2-оксо-клопідогрел. Фармакокінетика та антиагрегантна дія активного метаболіту клопідогрелу при дослідженні агрегації тромбоцитів ex vivo варіюють залежно від генотипу ізоферменту СYP2C19. Алель гена CYP2C19*1 відповідає повністю функціональному метаболізму, тоді як алелі генів CYP2C19*2 та CYP2C19*3 є нефункціональними. Алелі генів CYP2C19*2 та CYP2C19*3 є причиною зниження метаболізму у більшості представників європеоїдної (85%) та монголоїдної раси (99%). Інші алелі, з якими пов'язується відсутність або зниження метаболізму, рідше зустрічаються і включають, але не обмежуються алелями генів CYP2C19*4, *5, *6, *7 і *8. Пацієнти з низькою активністю ізоферменту CYP2C19, повинні мати дві зазначені вище алелі гена з втратою функції. Опубліковані частоти народження фенотипів осіб з низькою активністю ізоферменту CYP2C19 складають у осіб європеоїдної раси 2%, у осіб негроїдної раси 4% і у китайців 14%. Для визначення наявного у пацієнта генотипу ізоферменту CYP2C19 існують відповідні випробування. За даними перехресного дослідження (40 добровольців) та за даними мета-аналізу шести досліджень (335 добровольців), до яких входили особи з дуже високою, високою, проміжною та низькою активністю ізоферменту СYP2C19, якихось суттєвих відмінностей в експозиції активного метаболіту та середніх значення інгібування агрегації тромбоцитів (ІАТ) (індукованої АДФ) у добровольців з дуже високою, високою та проміжною активністю ізоферменту СYP2C19 виявлено не було. У добровольців з низькою активністю ізоферменту CYP2C19 експозиція активного метаболіту знижувалась порівняно з добровольцями з високою активністю ізоферменту CYP2C19. Коли добровольці з низькою активністю ізоферменту СYP2C19 отримували схему лікування 600 мг доза навантаження/150 мг підтримуюча доза (600 мг/150 мг), експозиція активного метаболіту була вищою, ніж при прийомі схеми лікування 300 мг/75 мг. Крім цього, ІАТ було подібно до такого в групах пацієнтів з більш високою інтенсивністю метаболізму за допомогою ізоферменту CYP2C19, які отримували схему лікування 300 мг/75 мг. Однак у дослідженнях з урахуванням клінічних результатів режим дозування клопідогрелу для пацієнтів цієї групи (пацієнтів з низькою активністю ізоферменту CYP2C19) наразі не встановлено.
Окремі групи пацієнтів: фармакокінетика активного метаболіту клопідогрелу у пацієнтів похилого віку, дітей, пацієнтів із захворюваннями нирок та печінки не вивчена.
Вагітність та годування груддюВагітність: дослідження на тваринах не виявили ні прямих, ні непрямих несприятливих ефектів протягом вагітності, ембріональний розвиток, пологи та постнатальний розвиток. Так як не завжди за результатами досліджень на тваринах можна передбачити реакцію у людини, і внаслідок відсутності даних контрольованих клінічних досліджень щодо прийому клопідогрелу вагітними жінками, як запобіжний засіб не рекомендується прийом клопідогрелу під час вагітності, за винятком тих випадків, коли, на думку лікаря , його застосування настійно необхідне
Період грудного вигодовування: у дослідженнях на щурах було показано, що клопідогрел та/або його метаболіти екскретуються у грудне молоко. Чи проникає клопідогрел у грудне молоко людини – невідомо. Так як багато лікарських засобів можуть екскретуватися в грудне молоко і надавати несприятливий вплив на немовля, то лікар, виходячи з важливості прийому препарату Плавікс для матері, повинен рекомендувати їй або припинити прийом препарату, або приймати препарат, але відмовитися від грудного вигодовування.
Умови відпустки з аптекВідпускається за рецептом.
Побічні явищаДані, отримані в клінічних дослідженнях
Безпека клопідогрелу була вивчена більш ніж у 44 000 пацієнтів, у тому числі більш ніж у 12 000 пацієнтів, які отримували лікування протягом року або більше. Загалом переносимість клопідогрелу в дозі 75 мг/добу у дослідженні CAPRIE відповідала переносимості АСК у дозі 325 мг/добу, незалежно від віку, статі та расової належності пацієнтів. Нижче наведено клінічно значущі небажані ефекти, що спостерігалися у п'яти великих клінічних дослідженнях: CAPRIE, CURE, CLARITY, COMMIT та ACTIVE A.
Кровотечі та крововиливи
Порівняння монотерапії клопідогрелом та АСК: у клінічному дослідженні CAPRIЕ загальна частота всіх кровотеч у пацієнтів, які приймали клопідогрел, та у пацієнтів, які приймали АСК, становила 9,3 %. Частота важких кровотеч при застосуванні клопідогрелу та АСК була порівнянною: 1,4 % та 1,6 %, відповідно. Загалом частота розвитку шлунково-кишкових кровотеч у пацієнтів, які приймали клопідогрел, та у пацієнтів, які приймали АСК, становила (2,0 % та 2,7 %, відповідно), у тому числі частота шлунково-кишкових кровотеч, які потребували госпіталізації, становила ( 0,7% та 1,1%, відповідно). Загальна частота кровотеч іншої локалізації при прийомі клопідогрелу в порівнянні з прийомом АСК була вищою (7,3% проти 6,5%, відповідно). Однак частота важких кровотеч при застосуванні клопідогрелу та АСК була порівнянною (0,6% або 0,4%, відповідно). Найчастіше повідомлялося про розвиток наступних кровотеч: пурпура / синці, носова кровотеча. Рідше повідомлялося про розвиток гематом, гематурії та очних крововиливів (головним чином, кон'юнктивальних). Частота внутрішньочерепних крововиливів при застосуванні клопідогрелу та АСК була порівнянною (0,4 % або 0,5 % відповідно).
Порівняння комбінованої терапії клопідогрел + АСК та плацебо + АСК: у клінічному дослідженні CURE у пацієнтів, які приймали клопідогрел + АСК, порівняно з пацієнтами, які приймали плацебо + АСК, спостерігалося збільшення частоти розвитку великих кровотеч (3,7 % проти 2,7 %) , та малих кровотеч (5,1 % проти 2,4 %). В основному джерелами великих кровотеч були шлунково-кишковий тракт і місця пункції артерій. Частота розвитку загрозливих для життя кровотеч у пацієнтів, які приймали клопідогрел + АСК порівняно з пацієнтами, які приймали плацебо + АСК, достовірно не відрізнялася (2,2 % та 1,8 %, відповідно), частота розвитку фатальних кровотеч була однаковою (0,2 % при обох видах терапії). Частота виникнення не загрожує життю великих кровотеч була достовірно вищою у пацієнтів, які приймали клопідогрел + АСК, порівняно з пацієнтами, які приймали плацебо + АСК (1,6% та 1%, відповідно), але частота розвитку внутрішньочерепних крововиливів була однаковою (0,1% при обох видах терапії). Частота розвитку великих кровотеч у групі клопідогрел + АСК залежала від дози АСК (< 100 мг: 2,6 %; 100-200 мг: 3,5 %; > 200 мг: 4,9 %), а також частота розвитку великих кровотеч у групі плацебо + АСК (< 100 мг: 2,0%; 100-200 мг: 2,3%; > 200 мг: 4,0%). У пацієнтів, які припинили антитромбоцитарну терапію більш ніж за 5 днів до аортокоронарного шунтування, не відзначалося почастішання випадків розвитку великих кровотеч протягом 7 днів після втручання (4,4 % у групі клопідогрел + АСК та 5,3 % у групі плацебо + АСК). У пацієнтів, які продовжували антитромбоцитарну терапію протягом останніх п'яти днів перед аортокоронарним шунтуванням, частота цих подій після втручання становила 9,6% (у групі клопідогрел + АСК) та 6,3% (у групі плацебо + АСК). У клінічному дослідженні CLARITY частота великих кровотеч (визначуваних як внутрішньочерепні кровотечі або кровотечі зі зниженням гемоглобіну > 5 г/дл) в обох групах (клопідогрел + АСК і плацебо + АСК) була порівнянною в обох групах лікування (1,3 % проти 1, 1% у групі клопідогрел + АСК та групі плацебо + АСК, відповідно). Вона була однаковою у підгрупах пацієнтів, розділених за вихідними характеристиками та за видами фібринолітичної терапії чи гепаринотерапії. Частота виникнення фатальних кровотеч (0,8% проти 0,6%) та внутрішньочерепних крововиливів (0,5% проти 0,7%) при лікуванні клопідогрел + АСК та плацебо + АСК, відповідно, була низькою та порівнянною в обох групах лікування. У клінічному дослідженні COMMIT загальна частота нецеребральних великих кровотеч або церебральних кровотеч була низькою та однаковою (0,6% у групі клопідогрел + АСК та 0,5% у групі плацебо + АСК). У клінічному дослідженні ACTIVE-A частота розвитку великих кровотеч у групі клопідогрел + АСК була вищою, ніж у групі плацебо + АСК (6,7 % проти 4,3 % відповідно). Великі кровотечі переважно були позачерепними в обох групах (5,3% проти 3,5%), головним чином, із шлунково-кишкового тракту (3,5% проти 1,8%). У групі клопідогрел + АСК внутрішньочерепних крововиливів було більше порівняно з групою плацебо + АСК (1,4 % проти 0,8 %, відповідно). Відсутні статистично значущі відмінності між цими групами лікування у частоті виникнення фатальних кровотеч (1,1 % проти 0,7 %) та геморагічного інсульту (0,
Порушення з боку крові: у дослідженні CAPRIE, важка нейтропенія (< 0,45 109 /л) спостерігалася у 4 пацієнтів (0,04 %), які приймали клопідогрел, та у 2 пацієнтів (0,02 %), які приймали АСК. У двох із 9599 пацієнтів, які приймали клопідогрел, спостерігалася повна відсутність нейтрофілів у периферичній крові, якого не спостерігалося в жодного з 9586 пацієнтів, які приймали АСК. Незважаючи на те, що ризик розвитку мієлотоксичної дії при прийомі клопідогрелу є досить низьким, якщо у пацієнта, який приймає клопідогрел, спостерігається підвищення температури або з'являються інші ознаки інфекції, слід обстежити пацієнта на предмет можливої нейтропенії. При лікуванні клопідогрелом в одному випадку спостерігався розвиток апластичної анемії. Частота виникнення важкої тромбоцитопенії (< 80 109 /л) склала 0, 2% у пацієнтів, які приймали клопідогрел та 0,1% у пацієнтів, які приймали АСК, повідомлялося про дуже рідкісні випадки зниження кількості тромбоцитів < 30 · 109/л. У дослідженнях CURE та CLARITY спостерігалася порівняна кількість пацієнтів з тромбоцитопенією або нейтропенією в обох групах лікування
Інші клінічно значущі небажані реакції, що спостерігалися під час проведення клінічних досліджень CAPRIE, CURE, CLARITY COMMIT та ACTIVE-A.: частота небажаних реакцій, які спостерігалися під час проведення вищевказаних клінічних досліджень, представлена відповідно до класифікації ВООЗ: дуже часто > 10 %; часто > 1% та < 10%; нечасто > 0,1% та < 1%; рідко > 0,01% та < 0,1%; дуже рідко <0,01%; частота невідома – визначити частоту виникнення небажаної реакції за наявними даними неможливо.
Порушення нервової системи
Нечасто: головний біль, запаморочення, парестезія.
Рідко: вертиго.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту
Часто: диспепсія, біль у животі, діарея.
Нечасто: нудота, гастрит, здуття живота, запор, блювання, виразка шлунка, виразка дванадцятипалої кишки.
Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини
Нечасто: висипання, свербіж.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи
Нечасто: збільшення часу кровотечі, зниження кількості тромбоцитів у периферичній крові; лейкопенія, зниження числа нейтрофілів у периферичній крові, еозинофілія
Постмаркетинговий досвід застосування препарату
Порушення з боку крові та лімфатичної системи
Частота невідома: випадки серйозних кровотеч, переважно підшкірних, скелетно-м'язових, очних крововиливів (кон'юнктивальних, в тканині та сітківку ока), кровотеч з дихальних шляхів (кровохаркання, легенева кровотеча), носових кровотеч, кровотеч і кровотеч летальним кінцем (особливо внутрішньочерепних крововиливів, шлунково-кишкових кровотеч і заочеревинних крововиливів); агранулоцитозу, гранулоцитопенії, апластичної анемії/панцитопенії, тромботичної тромбоцитопенічної пурпури (ТТП), придбаної гемофілії А.
Порушення з боку імунної системи
Частота невідома: анафілактоїдні реакції, сироваткова хвороба; перехресні алергічні та гематологічні реакції з іншими тієнопіридинами (такими як тіклопідін, празугрел) (див. розділ «Особливі вказівки»).
Порушення психіки
Частота невідома: сплутаність свідомості, галюцинації.
Порушення нервової системи
Частота невідома: порушення смакового сприйняття.
Порушення з боку судин
Частота невідома: васкуліт, зниження артеріального тиску.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння.
Частота невідома: бронхоспазм, інтерстиціальна пневмонія, еозинофільна пневмонія.
Порушення шлунково-кишкового тракту
Частота невідома: коліт (у тому числі виразковий коліт або лімфоцитарний коліт), панкреатит, стоматит.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів
Частота невідома: гепатит (неінфекційний), гостра печінкова недостатність.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин
Частота невідома: макульозно-папульозний еритематозний або ексфоліативний висип, кропив'янка, свербіж, ангіоневротичний набряк, буллезний дерматит (багатоформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз), гострий генералізований з еозинофілією та системними проявами (DRESS-синдром), екзема, плоский лишай.
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини
Частота невідома: артралгія (біль у суглобах), артрит, міалгія.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів
Частота невідома: гломерулонефрит.
Порушення з боку статевих органів та молочної залози
Частота невідома: гінекомастія.
Загальні розлади та порушення у місці введення
Частота невідома: лихоманка.
Лабораторні та інструментальні дані
Частота невідома: відхилення від норми лабораторних показників функціонального стану печінки, підвищення концентрації креатиніну у крові.
особливі вказівкиПри лікуванні клопідогрелом, особливо протягом перших тижнів лікування та/або після інвазивних кардіологічних процедур/хірургічного втручання, необхідно вести ретельне спостереження за пацієнтами щодо виключення ознак кровотечі, у тому числі і прихованої. У зв'язку з ризиком розвитку кровотечі та небажаних ефектів з боку крові (див. розділ «Побічна дія») у разі появи в ході лікування клінічних симптомів, підозрілих на виникнення кровотечі, слід терміново зробити загальний клінічний аналіз крові, визначити АЧТВ, кількість тромбоцитів, показники функціональної активності тромбоцитів та провести інші необхідні дослідження. Клопідогрел, як і інші антитромбоцитарні засоби, слід застосовувати з обережністю у пацієнтів, які мають підвищений ризик розвитку кровотечі, пов'язаний з травмами, хірургічними втручаннями або іншими патологічними станами, а також у пацієнтів, які приймають АСК, нестероїдні протизапальні засоби, у тому числі інгібітори ЦОГ-2, гепарин або інгібітори глікопротеїну IIb/IIIа. Спільне застосування клопідогрелу з варфарином може посилити ризик кровотечі (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»), тому слід бути обережним при спільному застосуванні клопідогрелу та варфарину. Якщо пацієнт має планову хірургічну операцію, і при цьому немає необхідності в антитромбоцитарному ефекті, то за 5-7 днів до операції прийом клопідогрелу слід припинити. Клопідогрел подовжує час кровотечі і повинен застосовуватися з обережністю у пацієнтів із захворюваннями, що схильні до розвитку кровотеч (особливо, шлунково-кишкових та внутрішньоочних). Препарати, які можуть спричинити пошкодження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту (такі як АСК, НПЗП) у пацієнтів, які приймають клопідогрел, слід застосовувати з обережністю. Пацієнти повинні бути попереджені про те, що при прийомі клопідогрелу (одного або в комбінації з АСК) для зупинки кровотечі може знадобитися більше часу, а також про те, що у разі виникнення у них незвичайної (по локалізації або тривалості) кровотечі їм слід повідомити про це свого лікаря. Перед будь-якою майбутньою операцією та перед початком прийому будь-якого нового лікарського препарату пацієнти повинні повідомляти лікаря (включаючи стоматолога) про прийом клопідогрелу. Дуже рідко після застосування клопідогрелу (іноді навіть нетривалого) відзначалися випадки розвитку тромботичної тромбоцитопенічної пурпури (ТТП), яка характеризується тромбоцитопенією та мікроангіопатичною гемолітичною анемією, що супроводжуються неврологічними розладами, порушенням функції нирок та лихоманкою. ТТП є потенційно загрозливим для життя станом, що вимагає негайного лікування, включаючи плазмаферез. Було показано, що у пацієнтів з нещодавно перенесеним минущим порушенням мозкового кровообігу або інсультом, що мають високий ризик розвитку повторних ішемічних ускладнень, комбінація АСК та клопідогрелу підвищує частоту розвитку великих кровотеч. Тому така комбінована терапія має проводитися з обережністю і лише у разі доведеної клінічної користі від її застосування. Повідомлялося про випадки розвитку набутої гемофілії при прийомі клопідогрелу. При підтвердженому ізольованому збільшенні активованого часткового тромбопластинового часу (аЧТВ), що супроводжується або не супроводжується розвитком кровотечі, слід розглянути можливість розвитку набутої гемофілії. Пацієнти з підтвердженим діагнозом набутої гемофілії повинні спостерігатися та лікуватися фахівцями з цього захворювання та припинити прийом клопідогрелу. У пацієнтів з низькою активністю ізоферменту CYP2C19 при застосуванні клопідогрелу в рекомендованих дозах утворюється менше активного метаболіту клопідогрелу і слабше виражена його антиагрегантна дія, у зв'язку з чим при прийомі зазвичай рекомендованих доз клопідогрелу при гострому коронарному синдромі судинних ускладнень, ніж у пацієнтів із нормальною активністю ізоферменту CYP2C19. Є тести для визначення генотипу CYP2C19, ці тести можуть бути використані для допомоги у виборі терапевтичної стратегії. Розглядається питання про застосування більш високих доз клопідогрелу у пацієнтів із низькою активністю CYP2C19. У пацієнтів слід збирати анамнез на предмет алергічних та/або гематологічних реакцій, що були раніше, на інші тієнопіридини (такі як тіклопідин, прасугрел), оскільки повідомлялося про наявність перехресних алергічних та/або гематологічних реакцій між тіенопіридинами (див. розділ «Побічна дія»). Тієнопіридини можуть викликати помірні та тяжкі алергічні реакції (такі як висипання, ангіоневротичний набряк) або гематологічні реакції (такі як тромбоцитопенія та нейтропенія). Пацієнти, у яких раніше спостерігалися алергічні та/або гематологічні реакції на один із препаратів групи тієнопіридинів можуть мати підвищений ризик розвитку подібних реакцій на інший препарат групи тієнопіридинів. Рекомендується моніторинг перехресних алергічних та/або гематологічних реакцій. У період лікування слід контролювати функціональний стан печінки. При тяжких ураженнях печінки слід пам'ятати про ризик розвитку геморагічного діатезу. Прийом клопідогрелу не рекомендується при гострому інсульті з давністю менше 7 днів (оскільки відсутні дані щодо його застосування при цьому стані). Рекомендується моніторинг перехресних алергічних та/або гематологічних реакцій. У період лікування слід контролювати функціональний стан печінки. При тяжких ураженнях печінки слід пам'ятати про ризик розвитку геморагічного діатезу. Прийом клопідогрелу не рекомендується при гострому інсульті з давністю менше 7 днів (оскільки відсутні дані щодо його застосування при цьому стані). Рекомендується моніторинг перехресних алергічних та/або гематологічних реакцій. У період лікування слід контролювати функціональний стан печінки. При тяжких ураженнях печінки слід пам'ятати про ризик розвитку геморагічного діатезу. Прийом клопідогрелу не рекомендується при гострому інсульті з давністю менше 7 днів (оскільки відсутні дані щодо його застосування при цьому стані).
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності
.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 30 °C.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиКлопідогрел слід приймати внутрішньо, незалежно від їди.
Дорослі та особи похилого віку з нормальною активністю ізоферменту CYP2C19 Інфаркт міокарда, ішемічний інсульт та діагностована оклюзійна хвороба периферичних артерій: препарат приймається по 75 мг один раз на добу.
Гострий коронарний синдром без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія, інфаркт міокарда без зубця Q): лікування клопідогрелом має бути розпочато з одноразового прийому навантажувальної дози, що становить 300 мг, а потім продовжено прийомом дози 75 мг один раз на добу (у поєднанні з ацетил у дозах 75-325 мг на добу). Оскільки застосування більш високих доз ацетилсаліцилової кислоти пов'язане зі збільшенням ризику кровотеч, доза ацетилсаліцилової кислоти, що рекомендується при цьому, не повинна перевищувати 100 мг. Оптимальної тривалості лікування офіційно не визначено. Дані клінічних досліджень підтримують прийом препарату до 12 місяців, а максимальний сприятливий ефект спостерігався до третього місяця лікування.
Гострий коронарний синдром з підйомом сегмента ST (гострий інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST): клопідогрел слід приймати одноразово на добу в дозі 75 мг з первісним одноразовим прийомом навантажувальної дози клопідогрелу 300 мг у комбінації з ацетилсалітилової кислотою . У пацієнтів старше 75 років лікування клопідогрелом має починатися без прийому його дози навантаження. Комбіновану терапію починають якомога раніше після появи симптомів, і продовжують протягом принаймні чотирьох тижнів. Ефективність застосування комбінації клопідогрелу та ацетилсаліцилової кислоти при цьому показанні понад 4 тижні не вивчалася.
Фібриляція передсердь (миготлива аритмія): клопідогрел слід приймати один раз на добу в дозі 75 мг. У комбінації з клопідогрелом треба починати і потім продовжувати прийом ацетилсаліцилової кислоти (75-100 мг/добу). у звичайний час. Якщо минуло більше 12 годин після пропуску прийому чергової дози, пацієнт повинен прийняти наступну дозу у звичайний час (не слід приймати подвійну дозу).
Пацієнти з генетично обумовленою зниженою активністю ізоферменту CYP2C19 Низька активність ізоферменту CYP2C19 асоціюється зі зменшенням антиагрегантної дії клопідогрелу. Режим застосування більш високих доз (600 мг – доза навантаження, потім 150 мг один раз на добу щодня) у пацієнтів з низькою активністю ізоферменту CYP2C19 збільшує антиагрегантну дію клопідогрелу (див. розділ «Фармакокінетика»). Однак, зараз у клінічних дослідженнях, які враховують клінічні результати, не встановлено оптимальний режим дозування клопідогрелу для пацієнтів із його зниженим метаболізмом через генетично обумовлену низьку активність ізоферменту СYP2C19.
Особливі групи пацієнтів
Особи похилого віку: у добровольців похилого віку (старше 75 років) при порівнянні з молодими добровольцями не було отримано відмінностей за показниками агрегації тромбоцитів та часу кровотечі. Не потрібна корекція дози для осіб похилого віку
Діти: відсутній досвід застосування препарату у дітей.
Пацієнти з порушенням функції нирок: після повторних прийомів клопідогрелу в дозі 75 мг/добу у пацієнтів з тяжким ураженням нирок (кліренс креатиніну від 5 до 15 мл/хв) інгібування АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів (25%) було нижчим порівняно з таким; здорових добровольців, однак, подовження часу кровотечі було подібним до такого у здорових добровольців, які отримували клопідогрел у дозі 75 мг на добу. Крім цього, у всіх пацієнтів була хороша переносимість препарату
Пацієнти з порушенням функції печінки: після щоденного протягом 10 днів прийому клопідогрелу в добовій дозі 75 мг у хворих з тяжким ураженням печінки інгібування АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів було подібним до такого у здорових добровольців. Середній час кровотечі було також можна порівняти в обох групах.
Пацієнти різної етнічної приналежності: поширеність алелів генів ізоферменту CYP2C19, які відповідають за проміжний та знижений метаболізм клопідогрелу до його активного метаболіту, відрізняється у представників різних етнічних груп (див. розділ «Фармакогенетика»). Є лише обмежені дані для представників монголоїдної раси щодо оцінки впливу генотипу ізоферменту CYP2C19 на клінічні результуючі події.
Пацієнти жіночої та чоловічої статі: у невеликому дослідженні, що порівнює фармакодинамічні властивості клопідогрелу у чоловіків та жінок, у жінок спостерігалося менше інгібування АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів, але відмінностей у подовженні часу кровотечі не було. У великому контрольованому дослідженні CAPRIE (клопідогрел у порівнянні з ацетилсаліциловою кислотою у пацієнтів з ризиком розвитку ішемічних ускладнень), частота клінічних результатів, інших побічних дій та відхилень від норми клініко-лабораторних показників була однаковою як у чоловіків, так і у жінок.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Плавикс таб п/об пленочной 75мг 28 шт производится компанией САНОФИ РОССИЯ. Само производство расположено в стране Франция.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Плавикс таб п/об пленочной 75мг 28 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Плавикс таб п/об пленочной 75мг 28 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Деплатт-75 таб п/об пленочной 75мг 28 шт Деплатт-75 таб п/об пленочной 75мг 28 шт, Зилт таб п/об пленочной 75мг 28 шт Зилт таб п/об пленочной 75мг 28 шт, Зилт таб п/об пленочной 75мг 84 шт Зилт таб п/об пленочной 75мг 84 шт, Клапитакс таб п/об пленочной 75мг 28 шт Клапитакс таб п/об пленочной 75мг 28 шт, Клопидекс таб п/об пленочной 75мг 30 шт Клопидекс таб п/об пленочной 75мг 30 шт, Клопидогрел-акрихин таб п/об пленочной 75мг 30 шт Клопидогрел-акрихин таб п/об пленочной 75мг 30 шт, Клопидогрел канон таб п/об пленочной 75мг 14 шт Клопидогрел канон таб п/об пленочной 75мг 14 шт, Клопидогрел канон таб п/об пленочной 75мг 28 шт Клопидогрел канон таб п/об пленочной 75мг 28 шт, Клопидогрел-сз таб п/об пленочной 75мг 28 шт Клопидогрел-сз таб п/об пленочной 75мг 28 шт, Клопидогрел-сз таб п/об пленочной 75мг 60 шт Клопидогрел-сз таб п/об пленочной 75мг 60 шт, Клопидогрел-сз таб п/об пленочной 75мг 90 шт Клопидогрел-сз таб п/об пленочной 75мг 90 шт, Клопидогрел таб 75мг 28 шт Клопидогрел таб 75мг 28 шт, Клопидогрел таб п/об пленочной 75мг 14 шт татхимфарм... Клопидогрел таб п/об пленочной 75мг 14 шт татхимфармпрепараты, Клопидогрел таб п/об пленочной 75мг 28 шт Клопидогрел таб п/об пленочной 75мг 28 шт, Клопидогрел таб п/об пленочной 75мг 28 шт озон Клопидогрел таб п/об пленочной 75мг 28 шт озон, Лирта таб п/об пленочной 75мг блистеры 30 шт Лирта таб п/об пленочной 75мг блистеры 30 шт, Лопирел таб п/п/об 75мг 100 шт Лопирел таб п/п/об 75мг 100 шт, Лопирел таб п/п/об 75мг 28 шт Лопирел таб п/п/об 75мг 28 шт, Плагрил таб 75 мг 30 шт Плагрил таб 75 мг 30 шт, Тромборель таб п/об пленочной 75мг 28 шт Тромборель таб п/об пленочной 75мг 28 шт, Эгитромб таб п/об пленочной 75мг 28 шт Эгитромб таб п/об пленочной 75мг 28 шт.
Пока нет комментариев