Париет® 10 мг 14 таб, от изжоги Воздействует на причину изжоги, способствует защите слизистой
Топ продаж
Суперцена
Париет® 10 мг 14 таб, от изжоги Воздействует на причину изжоги, способствует защите слизистой инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: рабепразол натрій, 10 мг, що відповідає 9,42 мг рабепразолу, відповідно.
Допоміжні речовини:
Маніт (манітол) - 26,0 мг, магнію оксид - 44,7 мг, гідроксипропілцелюлоза слабозаміщена (гіпролоза) - 13 мг, гідроксипропілцелюлоза (гіпролоза) - 4,0 мг, магнію стеарат - 1,0 мг, етилцелюло 0,7 мг, гіпромелози фталат - 8,5 мг, діацетильований моногліцерид - 0,85 мг, тальк - 0,80 мг, титану діоксид (Е171) - 0,43 мг, заліза оксид червоний (Е172) - 0,02 мг , карнаубський віск - 0,0015 мг, чорнило харчове сіре F6 (білий шелак, заліза оксид чорний, дегідратований етанол, 1-бутанол).
Опис:
Рожеві двоопуклі таблетки округлої форми, вкриті оболонкою, на одній стороні маркування чорним чорнилом «Е241». Колір таблетки на поперечному зрізі від білого до майже білого кольору.
Форма випуску:
Пігулки, вкриті кишковорозчинною оболонкою 10 мг. По 14 таблеток у блістері із 2-х шарів алюмінію. По 1 блістер разом з інструкцією з медичного застосування в картонній пачці. На картонних пачках може бути передбачений контроль розтину.
ПротипоказанняГіперчутливість до рабепразолу, заміщених бензімідазолів або допоміжних компонентів препарату;
Вагітність;
Період лактації;
Вік до 18 років.
З обережністю
Тяжка ниркова недостатність.
Дозування10 мг
Показання до застосуванняСимптоми диспепсії пов'язаної з підвищеною кислотністю шлункового соку, в т.ч. симптоми гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (печія, кисла відрижка).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиСистема цитохрому 450:
Рабепразол натрію, як і інші ІПП, метаболізується за участю системи цитохрому P450 (CYP450) у печінці. У дослідженнях in vitro на мікросомах печінки людини було показано, що рабепразол натрію метаболізується ізоферментами CYP2C19 та CYP3A4. Дослідження на здорових добровольцях показали, що рабепразол натрію не має фармакокінетичних або клінічно значущих взаємодій з лікарськими речовинами, які метаболізується системою цитохрому P450 – варфарином, фенітоїном, теофіліном та діазепамом (незалежно від того, метаболізують). Проведено дослідження комбінованої терапії з антибактеріальними препаратами. У цьому чотиристоронньому перехресному дослідженні брали участь 16 здорових добровольців, які отримували 20 мг рабепразолу, 1000 мг амоксициліну, 500 мг кларитроміцину або комбінацію цих трьох препаратів (РАК – рабепразол, амоксицилін, кларитроміцин). Показники AUC та Cmax для кларитроміцину та амоксициліну були схожими при порівнянні комбінованої терапії з монотерапією. Показники AUC та Cmax для рабепразолу збільшилися на 11 % та 34 %, відповідно, а для 14-гідрокси-кларитроміцину (активного метаболіту кларитроміцину) AUC та Cmax збільшилися на 42 % та 46 % відповідно для комбінованої терапії порівняно з монотерапією. Дане збільшення показників впливу для рабепразолу та кларитроміцину не було визнано клінічно значущим. Показники AUC та Cmax для рабепразолу збільшилися на 11 % та 34 %, відповідно, а для 14-гідрокси-кларитроміцину (активного метаболіту кларитроміцину) AUC та Cmax збільшилися на 42 % та 46 % відповідно для комбінованої терапії порівняно з монотерапією. Дане збільшення показників впливу для рабепразолу та кларитроміцину не було визнано клінічно значущим. Показники AUC та Cmax для рабепразолу збільшилися на 11 % та 34 %, відповідно, а для 14-гідрокси-кларитроміцину (активного метаболіту кларитроміцину) AUC та Cmax збільшилися на 42 % та 46 % відповідно для комбінованої терапії порівняно з монотерапією. Дане збільшення показників впливу для рабепразолу та кларитроміцину не було визнано клінічно значущим.
Рабепразол натрію здійснює стійке і тривале пригнічення секреції шлункового соку . Таким чином може відбуватися взаємодія з речовинами, для яких абсорбція залежить від pH. При одночасному прийомі з рабепразолом натрію абсорбція кетоконазолу зменшується на 30%, а абсорбція дигоксину збільшується на 22%. Отже, для деяких пацієнтів має проводитися спостереження для вирішення питання про необхідність коригування дози при одночасному прийомі натрію рабепразолу з кетоконазолом, дигоксином або іншими лікарськими препаратами, для яких абсорбція залежить від pH.
Атазанавір:
При одночасному прийомі атазанавіру 300 мг/ритонавіру 100 мг з омепразолом (40 мг 1 раз на день) або з атазанавіру 400 мг з лансопразолом (60 мг 1 раз на день) здоровими добровольцями спостерігалося суттєве зниження впливу атазанавіру. Абсорбція атазанавіру залежить від pH. Хоча одночасний прийом з рабепразолом не вивчався, подібні результати очікуються також інших інгібіторів протонного насоса. Таким чином, не рекомендується одночасний прийом атазанавіру з інгібіторами протонного насоса, включаючи рабепразол.
Антацидні засоби:
У клінічних дослідженнях антацидні речовини застосовувалися разом із рабепразолом натрію. Клінічно значущі взаємодії рабепразолу натрію з гелем гідроксиду алюмінію або гідроксидом магнію не спостерігалися.
У клінічному дослідженні
в ході прийому рабепразолу натрію з збідненою жирами їжею клінічно значущих взаємодій не спостерігалося. Прийом рабепразолу натрію одночасно зі збагаченою жирами їжею може уповільнити всмоктування рабепразолу до 4 годин і більше, однак Cmax та AUC не змінюються.
Циклоспорин:
Експерименти in vitro з використанням мікросом печінки людини показали, що рабепразол пригнічує метаболізм циклоспорину з IC50 62 мкмоль, тобто в концентрації, що в 50 разів перевищує Cmax для здорових добровольців після 14 днів прийому 20 мг рабепразолу. Ступінь пригнічення схожа з такою для омепразолу для еквівалентних концентрацій.
Метотрексат:
Згідно з даними повідомлень про небажані явища, даними опублікованих фармакокінетичних досліджень та даними ретроспективного аналізу можна припустити, що одночасний прийом ІПП та метотрексату (насамперед у високих дозах) може призвести до підвищення концентрації метотрексату та/або його метаболіту гідроксиметотрексату. Тим не менш, спеціальних досліджень лікарської взаємодії метотрексату з ІПП не проводилося.
Вплив на результати лабораторних досліджень:
Застосування ІПП призводить до зниження кислотності шлункового соку, що може призвести до збільшення вмісту хромограніну А (CgA) у сироватці крові. Підвищений рівень CgA може спричинити помилкову інтерпретацію результатів лабораторних досліджень на наявність нейроендокринної пухлини. Щоб уникнути цього впливу, застосування препарату Парієт® повинно бути тимчасово припинено, принаймні за 14 днів до оцінки рівня CgA; повторення тесту слід розглянути у разі, якщо вихідний рівень CgA є високим.
ПередозуванняСимптоми
Дані про навмисне або випадкове передозування мінімальні. Випадків сильного передозування рабепразолом не спостерігалося.
Специфічний антидот для препарату
Парієт® невідомий. Рабепразол добре зв'язується з білками плазми, тому слабко виводиться при діалізі. При передозуванні необхідно проводити симптоматичне та підтримуюче лікування.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Засіб, що знижує секрецію залоз шлунка – протонної помпи інгібітор
Код АТХ: А02ВС04
Фармакодинаміка:
Механізм дії:
Рабепразол натрію відноситься до класу антисекреторних речовин, похідних бензімідазолу. Рабепразол натрію пригнічує секрецію шлункового соку шляхом специфічного пригнічення H+/K+ АТФази на секреторній поверхні парієтальних клітин шлунка. H+/K+ АТФаза є білковим комплексом, який функціонує як протонна помпа, таким чином, рабепразол натрію є інгібітором протонної помпи в шлунку і блокує фінальну стадію продукції кислоти. Даний ефект є дозозалежним і призводить до придушення як базальної, так і секреції кислоти, що стимулюється, незалежно від подразника. Рабепразол натрію не має антихолінергічних властивостей.
Антисекреторна дія:
Після перорального прийому 20 мг рабепразолу антисекреторний ефект натрію розвивається протягом години. Інгібування базальної та стимульованої секреції кислоти через 23 години після прийому першої дози рабепразолу натрію становить 69% та 82% відповідно, і триває до 48 годин. Така тривалість фармакодинамічної дії набагато перевищує передбачуване період напіввиведення (приблизно одну годину). Цей ефект можна пояснити тривалим зв'язуванням лікарської речовини з H+/K+ АТФазою парієтальних клітин шлунка. Розмір інгібуючої дії рабепразолу натрію на секрецію кислоти досягає плато після трьох днів прийому рабепразолу натрію. При припиненні прийому секреторна активність відновлюється протягом 1-2 днів.
Вплив на рівень гастрину у плазмі:
У ході клінічних досліджень пацієнти приймали 10 або 20 мг натрію рабепразолу щодня при тривалості лікування до 43 місяців. Рівень гастрину в плазмі був підвищений перші 2-8 тижнів, що відбиває інгібуючу дію на секрецію кислоти. Концентрація гастрину поверталася до початкового рівня, зазвичай, протягом 1-2 тижнів після припинення лікування.
Вплив на ентерохромафінно-подібні клітини:
При дослідженні зразків біопсії шлунка людини з області антруму та дна шлунка 500 пацієнтів, які отримували рабепразол натрію або препарат порівняння протягом 8 тижнів, стійкі зміни в морфологічній структурі ентерохромафінноподібних клітин, ступеня виразності гастриту, частоті атрофічного гастриту, кишкової метаплазії pylori були виявлені. У дослідженні за участю понад 400 пацієнтів, які отримували рабепразол натрію (10 мг/день або 20 мг/день) тривалістю до 1 року, частота гіперплазії була низькою та порівнянною з такою для омепразолу (20 мг/кг). Не було зареєстровано жодного випадку аденоматозних змін або карциноїдних пухлин, що спостерігалися у щурів.
Інші ефекти:
Системні ефекти рабепразолу натрію щодо центральної нервової системи, серцево-судинної або дихальної систем зараз не виявлені. Було показано, що рабепразол натрію при пероральному прийомі в дозі 20 мг протягом 2 тижнів не впливає на функцію щитовидної залози, вуглеводний обмін, рівень паратиреоїдного гормону в крові, а також на рівень кортизолу, естрогенів, тестостерону, пролактину, глюкагону, глюкагону. (ФСГ), лютеїнізуючого гормону (ЛГ), реніну, альдостерону та соматотропного гормону.
Фармакокінетика:
Абсорбція:
Рабепразол швидко абсорбується з кишечника, і його пікові концентрації у плазмі досягаються приблизно через 3,5 години після прийому дози в 20 мг. Зміна пікових концентрацій у плазмі (Сmax) та значень площі під кривою «концентрація-час» (AUC) рабепразолу мають лінійний характер у діапазоні доз від 10 до 40 мг. Абсолютна біодоступність після перорального прийому 20 мг (порівняно з внутрішньовенним введенням) становить близько 52 %. Крім того, біодоступність не змінюється при багаторазовому прийомі рабепразолу. У здорових добровольців період напіввиведення з плазми становить близько 1 години (варіюючи від 0,7 до 1,5 години), а сумарний кліренс становить 3,8 мл/хв/кг. У пацієнтів із хронічним ураженням печінки AUC збільшено вдвічі порівняно зі здоровими добровольцями, що свідчить про зниження метаболізму першого проходження, а період напіввиведення із плазми збільшений у 2-3 рази. Ні час прийому препарату протягом доби, ні антациди не впливають на абсорбцію рабепразолу. Прийом препарату з жирною їжею уповільнює абсорбцію рабепразолу на 4 години і більше, проте ні Сmах, ні ступінь абсорбції не змінюються.
Розподіл:
У людини рівень зв'язування рабепразолу з білками плазми становить близько 97 %.
Метаболізм та виведення:
У здорових людей:
Після прийому одноразової пероральної дози 20 мг 14С-міченого рабепразолу натрію незміненого препарату в сечі не було знайдено. Близько 90% рабепразолу виводиться із сечею головним чином у вигляді двох метаболітів: кон'югату меркаптурової кислоти (М5) та карбонової кислоти (М6), а також у формі двох невідомих метаболітів, виявлених у ході токсикологічного аналізу. Частина прийнятого рабепразолу натрію виводиться з калом. Сумарне виведення становить 99,8%. Ці дані свідчать про невелике виведення метаболітів натрію рабепразолу з жовчю. Основним метаболітом є тіоефір (М1). Єдиним активним метаболітом є десметил (М3), проте він спостерігався у низькій концентрації тільки в одного учасника дослідження після прийому 80 мг рабепразолу.
Термінальна стадія ниркової недостатності:
У пацієнтів зі стабільною нирковою недостатністю у термінальній стадії, яким необхідний підтримуючий гемодіаліз (кліренс креатиніну <5мл/хв/1,73м2), виведення рабепразолу натрію схоже на здорові добровольці. AUC та Сmах у цих пацієнтів були приблизно на 35 % нижчими, ніж у здорових добровольців. У середньому період напіввиведення рабепразолу становив 0,82 години у здорових добровольців, 0,95 години у пацієнтів під час гемодіалізу та 3,6 години після гемодіалізу. Кліренс препарату у пацієнтів із захворюваннями нирок, які потребують гемодіалізу, був приблизно вдвічі вищим, ніж у здорових добровольців.
Хронічний компенсований цироз:
Пацієнти з хронічним компенсованим цирозом печінки переносять рабепразол натрію в дозі 20 мг 1 раз на день, хоча AUC подвоєна та Cmax збільшена на 50% порівняно зі здоровими добровольцями відповідної статі.
Літні пацієнти:
У пацієнтів похилого віку елімінація рабепразолу дещо сповільнена. Після 7 днів прийому рабепразолу по 20 мг на добу у осіб похилого віку AUC була приблизно вдвічі більша, а Сmax підвищена на 60 % порівняно з молодими здоровими добровольцями. Однак ознак кумуляції рабепразолу не відзначалося.
CYP2C19 поліморфізм:
У пацієнтів із уповільненим метаболізмом CYP2C19 після 7 днів прийому рабепразолу в дозі 20 мг на добу AUC збільшується у 1,9 раза, а період напіввиведення – у 1,6 раза порівняно з тими самими параметрами у «швидких метаболізаторів», тоді як Сmax збільшується на 40%.
Вагітність та годування груддюДаних щодо безпеки застосування рабепразолу під час вагітності немає. Дослідження репродуктивності на щурах та кроликах не виявили ознак порушення фертильності чи дефектів розвитку плода, зумовлених рабепразолом; проте у щурів у невеликих кількостях препарат проникає крізь плацентарний бар'єр. Парієт® не слід застосовувати при вагітності за винятком випадків, коли очікуваний позитивний ефект для матері перевершує можливу шкоду для плода.
Невідомо чи виділяється рабепразол із грудним молоком. Відповідні дослідження у жінок, що годують, не проводилися. Разом з тим рабепразол виявлений в молоці щурів, що лактують, і тому Парієт® не можна призначати жінкам, що годують.
Умови відпустки з аптекБез рецепта.
Побічні явищаВиходячи з досвіду клінічних досліджень, можна зробити висновок, що Парієт зазвичай добре переноситься пацієнтами. Побічні ефекти, загалом слабо виражені чи помірні, носять минущий характер.
При прийомі препарату Парієт у ході клінічних досліджень відзначалися такі побічні дії: головний біль, біль у животі, діарея, метеоризм, запор, сухість у роті, запаморочення, висипання, периферичний набряк.
Небажані реакції систематизовані щодо кожної із систем органів з використанням наступної класифікації частоти народження: дуже часті (>1/10), часті (>1/100, <1/10), нечасті (>1/1000, <1/100), рідкісні (>1/10000, <1/1000), дуже рідкісні (<1/10000), включаючи поодинокі випадки.
Порушення з боку імунної системи: рідко – гострі системні алергічні реакції.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: рідко – тромбоцитопенія, нейтропенія, лейкопенія.
Порушення з боку обміну речовин та харчування: рідко – гіпомагніємія.
Порушення з боку гепатобіліарної системи: підвищення активності печінкових ферментів, рідко – гепатит, жовтяниця, печінкова енцефалопатія.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: дуже рідко – інтерстиціальний нефрит.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – бульозні висипання, кропив'янка, дуже рідко – мультиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона.
Порушення з боку кістково-м'язової системи: рідко – міалгія, артралгія.
Порушення з боку репродуктивної системи: дуже рідко – гінекомастія.
Змін інших лабораторних показників у ході прийому рабепразолу натрію не спостерігалося.
Згідно з даними постмаркетингових спостережень при прийомі інгібіторів протонної помпи (ІПП) можливе збільшення ризику виникнення переломів, підгострий шкірний червоний вовчак і залізистих поліпів дна шлунка (див. розділ «Особливі вказівки»). Рідкісні повідомлення про печінкову енцефалопатію були отримані у пацієнтів із цирозом.
особливі вказівкиВідповідь пацієнта на терапію рабепразолом натрію не виключає наявності злоякісних новоутворень у шлунку.
Пігулки препарату Парієт® не можна розжовувати або подрібнювати. Таблетки слід ковтати повністю. Встановлено, що час доби, ні прийом їжі не впливають на активність рабепразолу натрію.
У спеціальному дослідженні у пацієнтів з легкими або помірними порушеннями функції печінки не було виявлено значної відмінності частоти побічних ефектів препарату Парієт® від такої у підібраних за статтю та віком здорових осіб, але незважаючи на це, рекомендується бути обережним при першому призначенні препарату Парієт® пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки. AUC рабепразолу натрію у пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки приблизно вдвічі вище, ніж у здорових пацієнтів.
Пацієнтам з порушеннями функції нирок або печінки коригування дози препарату Парієт® не потрібне.
Гіпомагніємія:
При лікуванні інгібіторами протонної помпи протягом принаймні 3 місяців у поодиноких випадках були відмічені випадки симптоматичної або асимптоматичної гіпомагніємії. Найчастіше ці повідомлення надходили через рік після проведення терапії. Серйозними побічними явищами були тетанія, аритмія та судоми. Більшості пацієнтів потрібно лікування гіпомагніємії, що включає заміщення магнію і скасування терапії інгібіторами протонної помпи. У пацієнтів, які отримуватимуть тривале лікування або приймають інгібітори протонної помпи з препаратами, такими як дигоксин або препаратами, які можуть спричинити гіпомагніємію (наприклад, діуретики), медичні працівники повинні контролювати рівень магнію до початку лікування інгібіторами протонної помпи та в період лікування.
Пацієнти не повинні приймати одночасно з препаратом Парієт інші засоби, що знижують кислотність, наприклад блокатори Н2-рецепторів або інгібітори протонного насоса.
Переломи кісток:
Згідно з даними спостережних досліджень, можна припустити, що терапія ІПП може призвести до зростання ризику пов'язаних з остеопорозом переломів стегна, зап'ястя або хребта. Ризик переломів був збільшений у пацієнтів, які отримували високі дози ІПП тривало (рік та більше).
Одночасне застосування рабепразолу з метотрексатом:
Згідно з літературними даними, одночасний прийом ІПП з метотрексатом (насамперед у високих дозах) може призвести до підвищення концентрації метотрексату та/або його метаболіту гідроксиметотрексату та збільшити період напіввиведення, що може призвести до прояву токсичності метотрексату. При необхідності застосування високих доз метотрексату можна розглянути можливість тимчасового припинення терапії ІПП.
Сlostridium difficile:
Терапія ІПП може призводити до зростання ризику шлунково-кишкових інфекцій, таких як Clostridium difficile.
Підгострий шкірний червоний вовчак (ПККВ):
Є повідомлення про випадки ПККВ під час терапії ІПП. Якщо ураження шкіри з'являються, особливо на ділянках шкіри, що зазнали впливу прямих сонячних променів, та супроводжуються артралгією, пацієнту необхідно негайно звернутися за медичною допомогою, медичний працівник повинен ухвалити рішення про припинення терапії рабепразолом. Виникнення ПККВ під час попередньої терапії ІПП може збільшити ризик виникнення ПККВ під час прийому інших ІПП.
Залізисті поліпи дна шлунка:
Тривале використання ІПП, включаючи рабепразол, мабуть, пов'язане з підвищеним ризиком виникнення залізистих поліпів дна шлунка. Більшість залізистих поліпів дна шлунка безсимптомні. Пацієнти з великими або покритими виразками поліпами можуть наражатися на ризик шлунково-кишкових кровотеч або тонкокишкової непрохідності. Дозування та тривалість терапії ІПП для таких пацієнтів мають бути мінімальними.
Пацієнтам, які приймають препарат Парієт® для короткочасного симптоматичного лікування проявів ГЕРХ та НЕРБ (наприклад, печії) без рецепта, слід звернутися до лікаря у таких випадках: • застосування засобів
для зняття симптомів печії та порушення травлення протягом 4 тижнів та більше;
• поява нових симптомів або зміна симптомів, що раніше спостерігалися у пацієнтів віком понад 55 років;
• випадки ненавмисного зменшення маси тіла, анемії, кровотеч у шлунково-кишковому тракті, дисфагії, болю при ковтанні, постійної блювоти або блювання з кров'ю та вмістом шлунка, випадки виразки шлунка або операцій на шлунку в анамнезі, жовтяниці тощо. (У т.ч. порушення функції печінки та нирок).
Пацієнти, які тривалий час страждають від повторюваних симптомів порушення травлення або печії, повинні регулярно спостерігатися у лікаря. Пацієнти віком понад 55 років, які щодня приймають безрецептурні препарати для зняття симптомів печії та порушення травлення, повинні проінформувати про це свого лікаря.
Пацієнти не повинні приймати одночасно з препаратом Парієт інші засоби, що знижують кислотність, наприклад блокатори Н2-рецепторів або інгібітори протонної помпи.
При застосуванні інших препаратів пацієнтам слід проконсультуватися з фармацевтом або лікарем перед початком терапії препаратом Парієт®, що відпускається без рецепта.
Пацієнти повинні повідомити лікаря перед початком застосування препарату Парієт без рецепта, якщо їм призначено ендоскопічне дослідження.
Слід уникати прийому препарату Парієт перед проведенням сечовинного дихального тесту.
Пацієнти з тяжкими порушеннями функції печінки повинні звернутися до лікаря перед початком терапії препаратом Парієт®, що відпускається без рецепта, для короткочасного симптоматичного лікування проявів ГЕРХ та НЕРХ (наприклад, печії).
Вплив на керування автомобілем та роботу з технікою:
Виходячи з особливостей фармакодинаміки рабепразолу та його профілю небажаних ефектів, малоймовірно, що Парієт® впливає на здатність керувати автомобілем та працювати з технікою. Однак у разі появи сонливості слід уникати цих видів діяльності.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25°С у недоступному для дітей місці. Чи не заморожувати.
Спосіб застосування та дозиВсередину в дозі 10 мг один раз на добу.
Пігулки препарату Парієт® не можна розжовувати або подрібнювати. Таблетки слід ковтати повністю. Рекомендується прийом препарату вранці, перед їдою. Встановлено, що ні час доби, ні прийом їжі не впливають на активність рабепразолу натрію, але час прийому таблеток Парієт®, що рекомендується, сприяє кращому дотриманню пацієнтами схеми лікування.
За відсутності ефекту протягом трьох днів лікування необхідний огляд спеціаліста. Максимальний курс лікування без консультації лікаря – 14 днів.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Париет® 10 мг 14 таб, от изжоги Воздействует на причину изжоги, способствует защите слизистой производится компанией ЭББОТТ ЛЭБОРАТОРИС. Само производство расположено в стране Швейцария.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Париет® 10 мг 14 таб, от изжоги Воздействует на причину изжоги, способствует защите слизистой и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Париет® 10 мг 14 таб, от изжоги Воздействует на причину изжоги, способствует защите слизистой в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Адаксинт таб жев. 27 шт Адаксинт таб жев. 27 шт, Алмагель А суспензия для приема внутрь, 170 мл Алмагель А суспензия для приема внутрь, 170 мл, Алмаксон суспензия саше 6 шт Алмаксон суспензия саше 6 шт, Гевискон Двойное Действие жевательные таблетки мятны... Гевискон Двойное Действие жевательные таблетки мятные 12 шт, Гевискон Двойное Действие жевательные таблетки мятны... Гевискон Двойное Действие жевательные таблетки мятные 24 шт, Ренни мятный без сахара таб жев 24 шт Ренни мятный без сахара таб жев 24 шт, Фосфалюгель гель пак 20 шт Фосфалюгель гель пак 20 шт, Алмагель А суспензия для приема внутрь, 10 мл, 10 шт. Алмагель А суспензия для приема внутрь, 10 мл, 10 шт., Алмагель Нео суспензия для приема внутрь, 10 мл, 10 шт. Алмагель Нео суспензия для приема внутрь, 10 мл, 10 шт., Алмагель Нео суспензия для приема внутрь, 170 мл Алмагель Нео суспензия для приема внутрь, 170 мл, Алмагель суспензия для приема внутрь, 10 мл, 10 шт. Алмагель суспензия для приема внутрь, 10 мл, 10 шт., Алмагель суспензия для приема внутрь, 170 мл Алмагель суспензия для приема внутрь, 170 мл, Гастал таб для расс. 12 шт мятные Гастал таб для расс. 12 шт мятные, Гастал таб для расс. 24 шт мятные Гастал таб для расс. 24 шт мятные, Гевискон жевательные таблетки мятные 24 шт Гевискон жевательные таблетки мятные 24 шт, Комплекс Альгината натрия и Тысячелистника таб 20 шт Комплекс Альгината натрия и Тысячелистника таб 20 шт, Ортанол капс 10 мг 28 шт Ортанол капс 10 мг 28 шт, Рабиет капс. киш.раств. 10мг 14 шт Рабиет капс. киш.раств. 10мг 14 шт, Рамни таб жев 10 шт Рамни таб жев 10 шт, Рамни таб жев 20 шт Рамни таб жев 20 шт, Стоп-изжокс таб жев. 30 шт лимон Стоп-изжокс таб жев. 30 шт лимон.
Пока нет комментариев