Парацетамол таб 500мг 20 шт
Топ продаж
Суперцена
Парацетамол таблетки 500 мг по 20 штук - це ефективний препарат, який має аналгетичну та жарознижувальну дію. Він здатен впливати на центр терморегуляції в гіпоталамусі, що дозволяє швидко знизити температуру тіла. Парацетамол не має негативного впливу на водно-сольовий обмін та слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. Препарат швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту та метаболізується в печінці. Виведення препарату відбувається нирками у вигляді метаболітів.
Парацетамол таб 500мг 20 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить парацетамол 500 мг.
Допоміжні речовини:
Лактози моногідрат (цукор молочний) – 37,0 мг, повідон-К25 – 36,0 мг, кроскармелоза натрію – 24,0 мг, магнію стеарат – 3,0 мг.
Опис:
Круглі плоскоциліндричні таблетки білого або майже білого кольору з фаскою та ризиком.
Форма випуску:
Пігулки по 500 мг. По 10 таблеток у контурне безячейкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. 2 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну упаковку (пачку).
ПротипоказанняПідвищена чутливість до парацетамолу чи будь-якого іншого інгредієнта препарату;
Дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція;
Дитячий вік до 3 років (для цієї лікарської форми).
З обережністю
Ниркова та печінкова недостатність, доброякісні гіпербілірубінемії (в т.ч. синдром Жильбера), дегідратація, гіповолемія, анорексія, булімія та кахексія (недостатній запас глутатіону в печінці), вірусний гепатит, алкогольне ураження печінки, алкоголь літній вік.
У таких випадках перед прийомом препарату слід проконсультуватися з лікарем.
Дозування500 мг
Показання до застосуванняЖарознижувальний засіб при гострих респіраторних захворюваннях та інших інфекційно-запальних захворюваннях, що супроводжуються підвищенням температури тіла.
Знеболюючий засіб при больовому синдромі слабкої та помірної вираженості: артралгія, міалгія, невралгія, мігрень, зубний та головний біль, альгодисменорея, біль при травмах та опіках.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиІндуктори мікросомальних ферментів печінки Індуктори мікросомальних ферментів печінки або потенційно гепатотоксичні речовини (наприклад, алкоголь, рифампіцин, ізоніазид, снодійні та протиепілептичні засоби, включаючи фенобарбітал, фенітоїн, карбамазепін та інші) підвищують токсичність парацетамолу, тому можуть призвести до ураження печінки. печінки. Фенітоїн знижує ефективність парацетамолу, отже, пацієнтам, які проймають фенітоїн, слід уникати частого застосування парацетамолу, особливо у високих дозах.
Урикозуричні лікарські засоби. Парацетамол знижує ефективність урикозуричних лікарських засобів.
Хлорамфенікол. Парацетамол може збільшувати ризик підвищеної концентрації хлорамфеніколу.
Зідовудін. Парацетамол може збільшувати ризик розвитку нейтропенії, тому слід контролювати гематологічні показники. Одночасне застосування можливе лише після консультації лікаря.
Пробенецид. Пробенецид зменшує майже вдвічі кліренс парацетамолу, що потребує зниження дози парацетамолу. Непрямі антикоагулянти. Багаторазовий прийом парацетамолу протягом 4 днів збільшує антикоагулянтний ефект. Слід проводити моніторинг міжнародного нормалізованого відношення (МНО) під час та після закінчення одночасного застосування парацетамолу (особливо у високих дозах та/або протягом тривалого часу) та похідних кумарину. Нерегулярний прийом парацетамолу не має значного впливу.
Пропантелін та інші препарати, що уповільнюють евакуацію зі шлунка. Пропантелін та інші препарати, що уповільнюють евакуацію зі шлунка, знижують швидкість всмоктування парацетамолу, що може відстрочити або зменшити настання ефекту.
Метоклопрамід та домперидон. Метоклопрамід і домперидон збільшують швидкість всмоктування парацетамолу і, відповідно, початок знеболювальної та жарознижувальної дії.
Барбітурати. Тривале застосування барбітуратів знижує ефективність парацетамолу.
Етанол. Одночасний прийом парацетамолу та напоїв, що містять етанол, підвищує ризик розвитку ураження печінки та гострого панкреатиту.
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП). Тривале спільне використання парацетамолу та інших нестероїдних протизапальних засобів підвищує ризик розвитку «анальгетичної» нефропатії та ниркового папілярного некрозу, настання термінальної стадії ниркової недостатності.
Саліцилат. Одночасне тривале призначення парацетамолу у високих дозах та саліцилатів підвищує ризик розвитку раку нирки або сечового міхура.
Дифлунісал. Дифлунісал підвищує плазмову концентрацію парацетамолу на 50% – ризик розвитку гепатотоксичності.
Мієлотоксичні препарати. Мієлотоксичні препарати посилюють прояв гематотоксичності препарату.
ПередозуванняПошкодження печінки у дорослих можливе при прийомі 10 г або більше парацетамолу, прийом внутрішньо 5 г або більше парацетамолу може призвести до пошкодження печінки за наявності факторів ризику (тривале лікування карбамазепіном, фенобарбіталом, фенітоїном, примідоном, рифампіцином, індукторами мікросомальних ферментів печінки, зловживання етанолом, дефіцит глутатіону, порушення травлення, муковісцидоз, ВІЛ-інфекція, голодування, кахексія).
Симптоми:
Клінічна картина гострого передозування розвивається протягом 24 годин після прийому парацетамолу. З'являються шлунково-кишкові розлади (нудота, блювання, зниження апетиту, відчуття дискомфорту у черевній порожнині та (або) абдомінальний біль), блідість шкірних покривів. При одночасному застосуванні дорослими 7,5 г і більше або дітьми понад 140 мг/кг відбувається цитоліз гепатоцитів з повним та незворотним некрозом печінки, розвитком печінкової недостатності, метаболічного ацидозу та енцефалопатії, які можуть призвести до коми та летального результату. Через 12-48 годин після застосування парацетамолу відзначається підвищення активності мікросомальних ферментів печінки, лактатдегідрогенази, концентрації білірубіну та зниження вмісту протромбіну. Клінічні симптоми пошкодження печінки виявляються через 2 доби після передозування препарату та досягають максимуму на 4-6 день. При передозуванні можлива інтоксикація, особливо у літніх пацієнтів, дітей, пацієнтів із захворюваннями печінки (викликаних хронічним алкоголізмом), у пацієнтів з порушеннями харчування, а також у пацієнтів, які приймають індуктори мікросомальних ферментів печінки, при цьому може розвинутись блискавичний гепатит, печінкова недостатність, гепатит, іноді з летальним кінцем. Можливий розвиток гострої ниркової недостатності з гострим тубулярним некрозом, характерними ознаками якого є біль у ділянці нирок, гематурія (домішка крові або еритроцитів у сечі), протеїнурія (підвищений вміст білка в сечі), при цьому важке ураження печінки може бути відсутнім.
Лікування:
Негайна госпіталізація. Визначення кількісного вмісту парацетамолу в плазмі перед початком лікування в якомога більш ранні терміни після передозування. Введення донаторів SH-груп і попередників синтезу глутатіону – метіоніну та ацетилцистеїну – найефективніше у перші 8 годин. Необхідність проведення додаткових терапевтичних заходів (подальше введення метіоніну, внутрішньовенне введення ацетилцистеїну) визначається залежно від концентрації парацетамолу в крові, а також від часу, що пройшов після його застосування. Симптоматичне лікування. Лабораторні дослідження активності мікросомальних ферментів печінки слід проводити на початку лікування та потім кожні 24 години. Найчастіше активність микросомальных ферментів печінки нормалізується протягом 1-2 тижнів.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ). Код АТХ: N02BE01.
Фармакодинаміка:
Парацетамол має аналгетичну, жарознижувальну та вкрай слабку протизапальну дію, що пов'язано з його впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі та слабовираженою здатністю інгібувати синтез простагландинів у периферичних тканинах. Відсутність блокуючого впливу на синтез простагландинів у периферичних тканинах обумовлює відсутність у нього негативного впливу на водно-сольовий обмін (затримка іонів натрію та води) та слизову оболонку шлунково-кишкового тракту.
Фармакокінетика:
Абсорбція
Швидко всмоктується із ШКТ. Абсорбція – висока. Максимальна концентрація (5-20 мкг/мл) досягається через 0,5 - 2 години. Терапевтично ефективна концентрація парацетамолу в плазмі досягається при його застосуванні в дозі 10-15 мг/кг.
Розподіл
Зв'язок із білками плазми становить 15%. Проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр. Менше 1% від прийнятої матері-годувальниці дози парацетамолу проникає в грудне молоко.
Метаболізм
Метаболізується в печінці за трьома основними шляхами: кон'югація з глюкуроновою кислотою, кон'югація з сірчаною кислотою, окислення мікросомальними ферментами печінки. В останньому випадку утворюються токсичні проміжні метаболіти, які згодом кон'югують з глутатіоном, а потім із цистеїном та меркаптуровою кислотою. Основними ізоферментами цитохрому Р450 для цього шляху є ізофермент CYP2E1 (переважно), CYP1A2 та CYP3A4 (другорядна роль). При дефіциті глутатіону ці метаболіти можуть спричинити пошкодження та некроз гепатоцитів. Додатковими шляхами метаболізму є гідроксилювання до 3-гідроксипарацетамолу та метоксилювання до 3-метоксипарацетамолу, які згодом кон'югують з глюкуроновою або сірчаною кислотою. У дорослих переважає глюкуронування, у новонароджених (в т.ч. недоношених) та маленьких дітей – сульфатування. Кон'юговані метаболіти парацетамолу (глюкуроніди, сульфати та кон'югати з глутатіоном) мають низьку фармакологічну (в т.ч. токсичну) активність.
Виведення
нирок у вигляді метаболітів, переважно кон'югатів, тільки 3% у незмінному вигляді. У хворих похилого віку знижується кліренс парацетамолу і збільшується період напіввиведення.
Вагітність та годування груддюПарацетамол проникає крізь плацентарний бар'єр. У дослідженнях на тваринах та у людей не було виявлено жодного ризику при застосуванні препарату в період вагітності або негативного впливу парацетамолу на розвиток ембріона та плода. Парацетамол може використовуватись під час вагітності, проте доцільно використовувати мінімальні ефективні дози та максимально короткий курс.
У невеликих кількостях проникає у грудне молоко. У дослідженнях не було встановлено негативного впливу парацетамолу на організм дитини при грудному вигодовуванні.
Умови відпустки з аптекБез рецепта.
Побічні явищаУ рекомендованих дозах препарат добре переноситься. Нижченаведені побічні ефекти виявлені спонтанно в ході післяреєстраційного застосування препарату. Побічні ефекти класифіковані за системно-органними класами (СІК) та частотою. Частота побічних ефектів визначена таким чином: дуже часто (>1/10), часто (>1/100 та <1/10), нечасто (>1/1000 та <1/100), рідко (>1/10000 та < 1/1000) та дуже рідко (<1/10000), частота невідома (неможливо оцінити на підставі наявних даних).
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко – анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз; частота невідома - сульфогемоглобінемія, метгемоглобінемія.
Порушення з боку імунної системи: рідко – алергічні реакції (в т.ч. висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк); дуже рідко – гострий генералізований екзантематозний пустульоз, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).
Порушення нервової системи: частота невідома – запаморочення, психомоторне збудження, дезорієнтація (при прийомі високих доз).
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: дуже рідко – бронхоспазм (анальгетична бронхіальна астма) у пацієнтів з гіперчутливістю до ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних препаратів; Шлунково-кишкові порушення: рідко – біль у животі, нудота, блювання.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко – підвищення активності печінкових ферментів; частота невідома – печінкова недостатність, гепатити, некроз печінки.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: частота невідома – екзантема.
Загальні порушення та реакції у місці введення: частота невідома – збільшення креатиніну (переважно вдруге, стосовно гепаторенального синдрому).
При тривалому застосуванні у високих дозах підвищується ймовірність порушення функції печінки та нирок (ниркова колька, неспецифічна бактеріурія, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз), необхідний контроль картини крові.
При виникненні будь-якого з перелічених побічних ефектів припиніть прийом препарату і негайно зверніться до лікаря.
Важливо повідомляти про підозрювані небажані реакції з метою забезпечення безперервного моніторингу відношення користі та ризику лікарського препарату. Якщо у Вас виникли якісь небажані реакції, зверніться до лікаря, працівника аптеки або виробника. Медичним працівникам рекомендується повідомляти про будь-які підозрювані небажані реакції лікарського препарату через національні системи повідомлення про небажані реакції.
особливі вказівкиПри лихоманковому синдромі, що триває, на фоні застосування парацетамолу більше 3 днів і больовому синдромі більше 5 днів, потрібна консультація лікаря.
Якщо при прийомі препарату покращення стану не спостерігається або головний біль стає постійним, необхідно звернутися до лікаря.
Пацієнти з дефіцитом глутатіону схильні до передозування, необхідно дотримуватися запобіжних заходів. Дефіцит глутатіону внаслідок розладу харчової поведінки, цистичного фіброзу, ВІЛ-інфекції, голодування, виснаження зумовлює можливість розвитку тяжкого ураження печінки при невеликих передозуваннях парацетамолу (5 г і більше).
Ризик розвитку ушкоджень печінки зростає у пацієнтів із ураженням печінки при алкоголізмі.
Парацетамол може викликати серйозні шкірні реакції, такі як синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, які можуть бути летальними. При першому прояві висипу або інших реакцій гіперчутливості застосування препарату має бути припинено, слід негайно звернутися до лікаря.
При виявленні пацієнта гострого вірусного гепатиту необхідно відмінити прийом препарату.
Перед застосуванням препарату необхідно проконсультуватися з лікарем, якщо Ви приймаєте будь-який із препаратів, зазначених у розділі «Взаємодія з іншими лікарськими засобами».
Препарат не слід приймати одночасно з іншими парацетамоловмісними препаратами.
При проведенні аналізів на визначення сечової кислоти та вмісту глюкози у крові слід повідомити лікаря про прийом препарату.
Щоб уникнути токсичного ураження печінки, парацетамол не слід поєднувати з прийомом алкогольних напоїв, а також приймати особам, схильним до хронічного споживання алкоголю.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами:
Необхідно бути обережними при керуванні транспортними засобами та іншими механізмами під час лікування препаратом, з урахуванням можливого розвитку побічних ефектів.
Умови зберіганняЗберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С. Зберігати в недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину, з великою кількістю рідини, через 1-2 години після прийому їжі (прийом відразу після їжі призводить до затримки настання дії).
Дорослим та дітям старше 12 років (маса тіла понад 40 кг) разова доза – 500 мг; максимальна разова доза – 1 г. Кратність призначення – до 4 разів на добу. Максимальна добова доза - 4 г. У дітей старше 12 років рекомендується дотримуватись інтервалу між прийомом препарату не менше 6 годин.
Дітям середня разова доза залежить від маси тіла дитини та становить 15 мг/кг 4 рази на добу кожні 6 годин. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 60 мг/кг на добу.
Максимальна добова доза для дітей старше 3-6 років – 1000 мг, 6-9 років – 1500 мг, 9-12 років – 2000 мг. Кратність призначення – 3-4 рази на добу.
Максимальна тривалість лікування без консультації лікаря - 3 дні (при прийомі як жарознижувальний лікарський засіб) і 5 днів (як аналгезуючий).
У пацієнтів з хронічними або декомпенсованими захворюваннями печінки, з печінковою недостатністю, хронічним алкоголізмом, у виснажених пацієнтів та при зневодненні добова доза не повинна перевищувати 3 г. У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну <10 мл/хв), рекомендується
застосовувати інтервалом не менше ніж 8 годин.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Парацетамол таб 500мг 20 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить парацетамол 500 мг.
Допоміжні речовини:
Лактози моногідрат (цукор молочний) – 37,0 мг, повідон-К25 – 36,0 мг, кроскармелоза натрію – 24,0 мг, магнію стеарат – 3,0 мг.
Опис:
Круглі плоскоциліндричні таблетки білого або майже білого кольору з фаскою та ризиком.
Форма випуску:
Пігулки по 500 мг. По 10 таблеток у контурне безячейкове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. 2 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну упаковку (пачку).
ПротипоказанняПідвищена чутливість до парацетамолу чи будь-якого іншого інгредієнта препарату;
Дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція;
Дитячий вік до 3 років (для цієї лікарської форми).
З обережністю
Ниркова та печінкова недостатність, доброякісні гіпербілірубінемії (в т.ч. синдром Жильбера), дегідратація, гіповолемія, анорексія, булімія та кахексія (недостатній запас глутатіону в печінці), вірусний гепатит, алкогольне ураження печінки, алкоголь літній вік.
У таких випадках перед прийомом препарату слід проконсультуватися з лікарем.
Дозування500 мг
Показання до застосуванняЖарознижувальний засіб при гострих респіраторних захворюваннях та інших інфекційно-запальних захворюваннях, що супроводжуються підвищенням температури тіла.
Знеболюючий засіб при больовому синдромі слабкої та помірної вираженості: артралгія, міалгія, невралгія, мігрень, зубний та головний біль, альгодисменорея, біль при травмах та опіках.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиІндуктори мікросомальних ферментів печінки Індуктори мікросомальних ферментів печінки або потенційно гепатотоксичні речовини (наприклад, алкоголь, рифампіцин, ізоніазид, снодійні та протиепілептичні засоби, включаючи фенобарбітал, фенітоїн, карбамазепін та інші) підвищують токсичність парацетамолу, тому можуть призвести до ураження печінки. печінки. Фенітоїн знижує ефективність парацетамолу, отже, пацієнтам, які проймають фенітоїн, слід уникати частого застосування парацетамолу, особливо у високих дозах.
Урикозуричні лікарські засоби. Парацетамол знижує ефективність урикозуричних лікарських засобів.
Хлорамфенікол. Парацетамол може збільшувати ризик підвищеної концентрації хлорамфеніколу.
Зідовудін. Парацетамол може збільшувати ризик розвитку нейтропенії, тому слід контролювати гематологічні показники. Одночасне застосування можливе лише після консультації лікаря.
Пробенецид. Пробенецид зменшує майже вдвічі кліренс парацетамолу, що потребує зниження дози парацетамолу. Непрямі антикоагулянти. Багаторазовий прийом парацетамолу протягом 4 днів збільшує антикоагулянтний ефект. Слід проводити моніторинг міжнародного нормалізованого відношення (МНО) під час та після закінчення одночасного застосування парацетамолу (особливо у високих дозах та/або протягом тривалого часу) та похідних кумарину. Нерегулярний прийом парацетамолу не має значного впливу.
Пропантелін та інші препарати, що уповільнюють евакуацію зі шлунка. Пропантелін та інші препарати, що уповільнюють евакуацію зі шлунка, знижують швидкість всмоктування парацетамолу, що може відстрочити або зменшити настання ефекту.
Метоклопрамід та домперидон. Метоклопрамід і домперидон збільшують швидкість всмоктування парацетамолу і, відповідно, початок знеболювальної та жарознижувальної дії.
Барбітурати. Тривале застосування барбітуратів знижує ефективність парацетамолу.
Етанол. Одночасний прийом парацетамолу та напоїв, що містять етанол, підвищує ризик розвитку ураження печінки та гострого панкреатиту.
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП). Тривале спільне використання парацетамолу та інших нестероїдних протизапальних засобів підвищує ризик розвитку «анальгетичної» нефропатії та ниркового папілярного некрозу, настання термінальної стадії ниркової недостатності.
Саліцилат. Одночасне тривале призначення парацетамолу у високих дозах та саліцилатів підвищує ризик розвитку раку нирки або сечового міхура.
Дифлунісал. Дифлунісал підвищує плазмову концентрацію парацетамолу на 50% – ризик розвитку гепатотоксичності.
Мієлотоксичні препарати. Мієлотоксичні препарати посилюють прояв гематотоксичності препарату.
ПередозуванняПошкодження печінки у дорослих можливе при прийомі 10 г або більше парацетамолу, прийом внутрішньо 5 г або більше парацетамолу може призвести до пошкодження печінки за наявності факторів ризику (тривале лікування карбамазепіном, фенобарбіталом, фенітоїном, примідоном, рифампіцином, індукторами мікросомальних ферментів печінки, зловживання етанолом, дефіцит глутатіону, порушення травлення, муковісцидоз, ВІЛ-інфекція, голодування, кахексія).
Симптоми:
Клінічна картина гострого передозування розвивається протягом 24 годин після прийому парацетамолу. З'являються шлунково-кишкові розлади (нудота, блювання, зниження апетиту, відчуття дискомфорту у черевній порожнині та (або) абдомінальний біль), блідість шкірних покривів. При одночасному застосуванні дорослими 7,5 г і більше або дітьми понад 140 мг/кг відбувається цитоліз гепатоцитів з повним та незворотним некрозом печінки, розвитком печінкової недостатності, метаболічного ацидозу та енцефалопатії, які можуть призвести до коми та летального результату. Через 12-48 годин після застосування парацетамолу відзначається підвищення активності мікросомальних ферментів печінки, лактатдегідрогенази, концентрації білірубіну та зниження вмісту протромбіну. Клінічні симптоми пошкодження печінки виявляються через 2 доби після передозування препарату та досягають максимуму на 4-6 день. При передозуванні можлива інтоксикація, особливо у літніх пацієнтів, дітей, пацієнтів із захворюваннями печінки (викликаних хронічним алкоголізмом), у пацієнтів з порушеннями харчування, а також у пацієнтів, які приймають індуктори мікросомальних ферментів печінки, при цьому може розвинутись блискавичний гепатит, печінкова недостатність, гепатит, іноді з летальним кінцем. Можливий розвиток гострої ниркової недостатності з гострим тубулярним некрозом, характерними ознаками якого є біль у ділянці нирок, гематурія (домішка крові або еритроцитів у сечі), протеїнурія (підвищений вміст білка в сечі), при цьому важке ураження печінки може бути відсутнім.
Лікування:
Негайна госпіталізація. Визначення кількісного вмісту парацетамолу в плазмі перед початком лікування в якомога більш ранні терміни після передозування. Введення донаторів SH-груп і попередників синтезу глутатіону – метіоніну та ацетилцистеїну – найефективніше у перші 8 годин. Необхідність проведення додаткових терапевтичних заходів (подальше введення метіоніну, внутрішньовенне введення ацетилцистеїну) визначається залежно від концентрації парацетамолу в крові, а також від часу, що пройшов після його застосування. Симптоматичне лікування. Лабораторні дослідження активності мікросомальних ферментів печінки слід проводити на початку лікування та потім кожні 24 години. Найчастіше активність микросомальных ферментів печінки нормалізується протягом 1-2 тижнів.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ). Код АТХ: N02BE01.
Фармакодинаміка:
Парацетамол має аналгетичну, жарознижувальну та вкрай слабку протизапальну дію, що пов'язано з його впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі та слабовираженою здатністю інгібувати синтез простагландинів у периферичних тканинах. Відсутність блокуючого впливу на синтез простагландинів у периферичних тканинах обумовлює відсутність у нього негативного впливу на водно-сольовий обмін (затримка іонів натрію та води) та слизову оболонку шлунково-кишкового тракту.
Фармакокінетика:
Абсорбція
Швидко всмоктується із ШКТ. Абсорбція – висока. Максимальна концентрація (5-20 мкг/мл) досягається через 0,5 - 2 години. Терапевтично ефективна концентрація парацетамолу в плазмі досягається при його застосуванні в дозі 10-15 мг/кг.
Розподіл
Зв'язок із білками плазми становить 15%. Проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр. Менше 1% від прийнятої матері-годувальниці дози парацетамолу проникає в грудне молоко.
Метаболізм
Метаболізується в печінці за трьома основними шляхами: кон'югація з глюкуроновою кислотою, кон'югація з сірчаною кислотою, окислення мікросомальними ферментами печінки. В останньому випадку утворюються токсичні проміжні метаболіти, які згодом кон'югують з глутатіоном, а потім із цистеїном та меркаптуровою кислотою. Основними ізоферментами цитохрому Р450 для цього шляху є ізофермент CYP2E1 (переважно), CYP1A2 та CYP3A4 (другорядна роль). При дефіциті глутатіону ці метаболіти можуть спричинити пошкодження та некроз гепатоцитів. Додатковими шляхами метаболізму є гідроксилювання до 3-гідроксипарацетамолу та метоксилювання до 3-метоксипарацетамолу, які згодом кон'югують з глюкуроновою або сірчаною кислотою. У дорослих переважає глюкуронування, у новонароджених (в т.ч. недоношених) та маленьких дітей – сульфатування. Кон'юговані метаболіти парацетамолу (глюкуроніди, сульфати та кон'югати з глутатіоном) мають низьку фармакологічну (в т.ч. токсичну) активність.
Виведення
нирок у вигляді метаболітів, переважно кон'югатів, тільки 3% у незмінному вигляді. У хворих похилого віку знижується кліренс парацетамолу і збільшується період напіввиведення.
Вагітність та годування груддюПарацетамол проникає крізь плацентарний бар'єр. У дослідженнях на тваринах та у людей не було виявлено жодного ризику при застосуванні препарату в період вагітності або негативного впливу парацетамолу на розвиток ембріона та плода. Парацетамол може використовуватись під час вагітності, проте доцільно використовувати мінімальні ефективні дози та максимально короткий курс.
У невеликих кількостях проникає у грудне молоко. У дослідженнях не було встановлено негативного впливу парацетамолу на організм дитини при грудному вигодовуванні.
Умови відпустки з аптекБез рецепта.
Побічні явищаУ рекомендованих дозах препарат добре переноситься. Нижченаведені побічні ефекти виявлені спонтанно в ході післяреєстраційного застосування препарату. Побічні ефекти класифіковані за системно-органними класами (СІК) та частотою. Частота побічних ефектів визначена таким чином: дуже часто (>1/10), часто (>1/100 та <1/10), нечасто (>1/1000 та <1/100), рідко (>1/10000 та < 1/1000) та дуже рідко (<1/10000), частота невідома (неможливо оцінити на підставі наявних даних).
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко – анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз; частота невідома - сульфогемоглобінемія, метгемоглобінемія.
Порушення з боку імунної системи: рідко – алергічні реакції (в т.ч. висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк); дуже рідко – гострий генералізований екзантематозний пустульоз, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).
Порушення нервової системи: частота невідома – запаморочення, психомоторне збудження, дезорієнтація (при прийомі високих доз).
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: дуже рідко – бронхоспазм (анальгетична бронхіальна астма) у пацієнтів з гіперчутливістю до ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних препаратів; Шлунково-кишкові порушення: рідко – біль у животі, нудота, блювання.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко – підвищення активності печінкових ферментів; частота невідома – печінкова недостатність, гепатити, некроз печінки.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: частота невідома – екзантема.
Загальні порушення та реакції у місці введення: частота невідома – збільшення креатиніну (переважно вдруге, стосовно гепаторенального синдрому).
При тривалому застосуванні у високих дозах підвищується ймовірність порушення функції печінки та нирок (ниркова колька, неспецифічна бактеріурія, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз), необхідний контроль картини крові.
При виникненні будь-якого з перелічених побічних ефектів припиніть прийом препарату і негайно зверніться до лікаря.
Важливо повідомляти про підозрювані небажані реакції з метою забезпечення безперервного моніторингу відношення користі та ризику лікарського препарату. Якщо у Вас виникли якісь небажані реакції, зверніться до лікаря, працівника аптеки або виробника. Медичним працівникам рекомендується повідомляти про будь-які підозрювані небажані реакції лікарського препарату через національні системи повідомлення про небажані реакції.
особливі вказівкиПри лихоманковому синдромі, що триває, на фоні застосування парацетамолу більше 3 днів і больовому синдромі більше 5 днів, потрібна консультація лікаря.
Якщо при прийомі препарату покращення стану не спостерігається або головний біль стає постійним, необхідно звернутися до лікаря.
Пацієнти з дефіцитом глутатіону схильні до передозування, необхідно дотримуватися запобіжних заходів. Дефіцит глутатіону внаслідок розладу харчової поведінки, цистичного фіброзу, ВІЛ-інфекції, голодування, виснаження зумовлює можливість розвитку тяжкого ураження печінки при невеликих передозуваннях парацетамолу (5 г і більше).
Ризик розвитку ушкоджень печінки зростає у пацієнтів із ураженням печінки при алкоголізмі.
Парацетамол може викликати серйозні шкірні реакції, такі як синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, які можуть бути летальними. При першому прояві висипу або інших реакцій гіперчутливості застосування препарату має бути припинено, слід негайно звернутися до лікаря.
При виявленні пацієнта гострого вірусного гепатиту необхідно відмінити прийом препарату.
Перед застосуванням препарату необхідно проконсультуватися з лікарем, якщо Ви приймаєте будь-який із препаратів, зазначених у розділі «Взаємодія з іншими лікарськими засобами».
Препарат не слід приймати одночасно з іншими парацетамоловмісними препаратами.
При проведенні аналізів на визначення сечової кислоти та вмісту глюкози у крові слід повідомити лікаря про прийом препарату.
Щоб уникнути токсичного ураження печінки, парацетамол не слід поєднувати з прийомом алкогольних напоїв, а також приймати особам, схильним до хронічного споживання алкоголю.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами:
Необхідно бути обережними при керуванні транспортними засобами та іншими механізмами під час лікування препаратом, з урахуванням можливого розвитку побічних ефектів.
Умови зберіганняЗберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С. Зберігати в недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину, з великою кількістю рідини, через 1-2 години після прийому їжі (прийом відразу після їжі призводить до затримки настання дії).
Дорослим та дітям старше 12 років (маса тіла понад 40 кг) разова доза – 500 мг; максимальна разова доза – 1 г. Кратність призначення – до 4 разів на добу. Максимальна добова доза - 4 г. У дітей старше 12 років рекомендується дотримуватись інтервалу між прийомом препарату не менше 6 годин.
Дітям середня разова доза залежить від маси тіла дитини та становить 15 мг/кг 4 рази на добу кожні 6 годин. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 60 мг/кг на добу.
Максимальна добова доза для дітей старше 3-6 років – 1000 мг, 6-9 років – 1500 мг, 9-12 років – 2000 мг. Кратність призначення – 3-4 рази на добу.
Максимальна тривалість лікування без консультації лікаря - 3 дні (при прийомі як жарознижувальний лікарський засіб) і 5 днів (як аналгезуючий).
У пацієнтів з хронічними або декомпенсованими захворюваннями печінки, з печінковою недостатністю, хронічним алкоголізмом, у виснажених пацієнтів та при зневодненні добова доза не повинна перевищувати 3 г. У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну <10 мл/хв), рекомендується
застосовувати інтервалом не менше ніж 8 годин.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Парацетамол таб 500мг 20 шт производится компанией ОЗОН. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Парацетамол таб 500мг 20 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Парацетамол таб 500мг 20 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Максиколд Рино (малина) при ОРВИ, простуде и гриппе ... Максиколд Рино (малина) при ОРВИ, простуде и гриппе + парацетамол, пор. 15г 10шт, Мотрин таб 250мг 20 шт Мотрин таб 250мг 20 шт, Нурофаст таб 200 мг 20 шт Нурофаст таб 200 мг 20 шт, Пенталгин обезболивающее таб. 24 шт. Пенталгин обезболивающее таб. 24 шт., Ринза таблетки от простуды с парацетамолом 10 шт Ринза таблетки от простуды с парацетамолом 10 шт, Солпадеин Фаст Solpadeine Fast обезболивающее средст... Солпадеин Фаст Solpadeine Fast обезболивающее средство , таблетки растворимые , 24 шт., ТераФлю жаропонижающее обезболивающее средство от си... ТераФлю жаропонижающее обезболивающее средство от симптомов гриппа и простуды, 10 шт, Аджиколд таб 10 шт Аджиколд таб 10 шт, Брустан таб п/об пленочной 400+325мг 10 шт Брустан таб п/об пленочной 400+325мг 10 шт, Кофицил-плюс таб 10 шт Кофицил-плюс таб 10 шт, Кофицил-Плюс таб 20 шт Кофицил-Плюс таб 20 шт, Линкас орви гранулы для приготовления раствора для п... Линкас орви гранулы для приготовления раствора для приема внутрь саше 10 шт лимонные, Максиколд Рино (лимон) при ОРВИ, простуде и гриппе +... Максиколд Рино (лимон) при ОРВИ, простуде и гриппе + парацетамол, пор. 15г 10шт, Налгезин таб п/п/об 275мг 20 шт Налгезин таб п/п/об 275мг 20 шт, Некст обезболивающее таб. 10шт Некст обезболивающее таб. 10шт, Парацетамол-альтфарм суппозитории 100мг 10 шт Парацетамол-альтфарм суппозитории 100мг 10 шт, Парацетамол Медисорб таб 500мг 20 шт Парацетамол Медисорб таб 500мг 20 шт, Парацетамол таб 500мг 10 шт озон Парацетамол таб 500мг 10 шт озон, Парацетамол ЭКСТРАТАБ таб 10 шт Парацетамол ЭКСТРАТАБ таб 10 шт, Цитрамон п таб 20 шт Цитрамон п таб 20 шт, Цитрамон п форте таб 10 шт озон Цитрамон п форте таб 10 шт озон.
Пока нет комментариев