Парацетамол таб 500 мг 20 шт
Топ продаж
Суперцена
Парацетамол таблетки 500 мг 20 шт - це аналгезуючий ненаркотичний засіб, який має жарознижувальну та болезаспокійливу дію. Він блокує циклооксигеназу I та II, впливаючи на центри болю та терморегуляції. Парацетамол має малі побічні ефекти на шлунково-кишковий тракт, тому він особливо підходить для пацієнтів з захворюваннями цього органу в анамнезі. Після прийому, парацетамол швидко та практично повністю всмоктується з шлунково-кишкового тракту, метаболізується в печінці та виводиться з організму нирками.
Парацетамол таб 500 мг 20 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: парацетамол 500,0 мг
;
Крохмаль картопляний 24,3 мг, повідон К25 10,2 мг; стеаринова кислота 5,3 мг
;
Пігулки білого або білого з жовтуватим відтінком кольору, круглі плоскоциліндричні з фаскою та ризиком.
Форма випуску:
Пігулки, 500 мг. По 10 таблеток у контурне коміркове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 2 контурних коміркових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до парацетамолу або до будь-якого іншого компонента препарату;
Тяжкі порушення функції печінки або нирок;
Дитячий вік віком до 6 років.
З обережністю
Ниркова та печінкова недостатність легкого та середнього ступеня тяжкості, доброякісна гіпербілірубінемія (у тому числі синдром Жильбера), дефіцит ферменту глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, дегідратація, гіповолемія, анорексія, булімія та кахексія (недостатній) алкогольне ураження печінки, алкоголізм, вагітність, період грудного вигодовування, літній вік.
Дозування500 мг
Показання до застосуванняЗнеболюючий засіб при больовому синдромі слабкої та помірної вираженості: артралгія, міалгія, невралгія, мігрень, зубний та головний біль, альгодисменорея, біль при травмах та опіках.
Жарознижувальний засіб при гострих респіраторних захворюваннях та інших інфекційно-запальних захворюваннях, що супроводжуються підвищенням температури тіла.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиЯкщо Ви або дитина вже одержують інші лікарські препарати, до початку прийому парацетамолу необхідно звернутися за консультацією до лікаря.
Індуктори мікросомальних ферментів печінки:
Індуктори мікросомальних ферментів печінки або потенційно гепатотоксичні речовини (наприклад, алкоголь, рифампіцин, ізоніазид, снодійні та протиепілептичні засоби, включаючи фенобарбітал, фенітоїн та карбамазепін); тому слід контролювати функцію печінки. Фенітоїн знижує ефективність парацетамолу, отже, пацієнтам, які приймають фенітоїн, слід уникати частого застосування парацетамолу, особливо у високих дозах.
Урикозуричні лікарські засоби
Парацетамол знижує ефективність урикозуричних лікарських засобів.
Хлорамфенікол:
Парацетамол може збільшувати ризик підвищеної концентрації хлорамфеніколу.
Зідовудін:
Парацетамол може збільшувати ризик розвитку нейтропенії, у зв'язку з чим слід контролювати гематологічні показники. Одночасне застосування можливе лише після консультації лікаря.
Пробенецид:
Пробенецид зменшує майже вдвічі кліренс парацетамолу, що потребує зниження дози парацетамолу.
Непрямі антикоагулянти:
Багаторазовий прийом парацетамолу протягом 4 днів збільшує антикоагулянтний ефект. Слід проводити моніторинг міжнародного нормалізованого відношення (MHO) під час та після закінчення одночасного застосування парацетамолу (особливо у високих дозах та/або протягом тривалого часу) та похідних кумарину. Нерегулярний прийом парацетамолу не має значного впливу.
Пропантелін та інші препарати, що уповільнюють евакуацію зі шлунка:
Пропантелін та інші препарати, що уповільнюють евакуацію зі шлунка, знижують швидкість всмоктування парацетамолу, що може відстрочити або зменшити настання ефекту.
Метоклопрамід і домперидон:
Метоклопрамід і домперидон збільшують швидкість всмоктування парацетамолу і, відповідно, початок знеболювальної та жарознижувальної дії.
Барбітурати:
Тривале застосування барбітуратів знижує ефективність парацетамолу.
Етанол:
Етанол сприяє розвитку гострого панкреатиту.
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП):
Тривале сумісне використання парацетамолу та інших нестероїдних протизапальних засобів підвищує ризик розвитку «анальгетичної» нефропатії та ниркового папілярного некрозу, настання термінальної стадії ниркової недостатності.
Саліцилати:
Одночасне тривале призначення парацетамолу у високих дозах та саліцилатів підвищує ризик розвитку раку нирки або сечового міхура.
Дифлунісал:
Дифлунісал підвищує плазмову концентрацію парацетамолу на 50% – ризик розвитку гепатотоксичності.
Мієлотоксичні препарати:
Мієлотоксичні препарати посилюють прояви гематотоксичності препарату.
ПередозуванняСимптоми:
Клінічна картина гострого передозування розвивається протягом 24 годин після прийому парацетамолу. З'являються шлунково-кишкові розлади (нудота, блювання, зниження апетиту, відчуття дискомфорту у черевній порожнині та (або) абдомінальний біль), блідість шкірних покривів. При одномоментному введенні дорослим 7,5 г і більше або дітям понад 140 мг/кг відбувається цитоліз гепатоцитів з повним та незворотним некрозом печінки, розвитком печінкової недостатності, метаболічного ацидозу та енцефалопатії, які можуть призвести до коми та летального результату. Прийом внутрішньо 5 г або більше парацетамолу може призвести до пошкодження печінки за наявності факторів ризику (тривале лікування карбамазепіном, фенобарбіталом, фенітоїном, примідоном, рифампіцином, звіробою продірявленим або іншими препаратами, які є індукторами мікросомальних ферментів печінки; зловживання етанолом, дефіцит глутатіону, порушення травлення, муковісцидоз, ВІЛ-інфекція, голодування, кахексія). Через 12-48 годин після введення парацетамолу відзначається підвищення активності мікросомальних ферментів печінки, лактатдегідрогенази, концентрації білірубіну та зниження вмісту протромбіну. Клінічні симптоми пошкодження печінки виявляються через 2 доби після передозування препарату та досягають максимуму на 4-6 день. При передозуванні можлива інтоксикація, особливо у літніх пацієнтів, дітей, пацієнтів із захворюваннями печінки (викликаних хронічним алкоголізмом), у пацієнтів з порушеннями харчування, а також у пацієнтів, які приймають індуктори мікросомальних ферментів печінки, при цьому може розвинутись блискавичний гепатит, печінкова недостатність, гепатит, цитолітичний гепатит, іноді з летальним кінцем. У важких випадках передозування внаслідок печінкової недостатності може розвинутись енцефалопатія (порушення функції головного мозку), набряк мозку, кровотечі, гіпоглікемія, аж до летального результату. Можливий розвиток гострої ниркової недостатності з гострим тубулярним некрозом, характерними ознаками якого є біль у ділянці нирок, гематурія (домішка крові або еритроцитів у сечі), протеїнурія (підвищений вміст білка в сечі), при цьому важке ураження печінки може бути відсутнім. Відзначалися випадки порушення серцевого ритму, панкреатиту. Можливий розвиток гострої ниркової недостатності з гострим тубулярним некрозом, характерними ознаками якого є біль у ділянці нирок, гематурія (домішка крові або еритроцитів у сечі), протеїнурія (підвищений вміст білка в сечі), при цьому важке ураження печінки може бути відсутнім. Відзначалися випадки порушення серцевого ритму, панкреатиту. Можливий розвиток гострої ниркової недостатності з гострим тубулярним некрозом, характерними ознаками якого є біль у ділянці нирок, гематурія (домішка крові або еритроцитів у сечі), протеїнурія (підвищений вміст білка в сечі), при цьому важке ураження печінки може бути відсутнім. Відзначалися випадки порушення серцевого ритму, панкреатиту.
Негайна госпіталізація
. При підозрі на передозування, навіть за відсутності виражених перших симптомів, необхідно припинити застосування парацетамолу та негайно звернутися за лікарською допомогою. Слід визначити рівень парацетамолу в плазмі крові, але не раніше ніж через 4 години після передозування (раніше результати недостовірні). Лабораторні дослідження активності мікросомальних ферментів печінки слід проводити на початку лікування і потім - кожні 24 години.
Симптоматичне лікування: протягом 1 години після передозування рекомендується промивання шлунка та прийом ентеросорбентів (активоване вугілля тощо). Найчастіше активність микросомальных ферментів печінки нормалізується протягом 1-2 тижнів. У дуже важких випадках може знадобитися пересадка печінки. Введення ацетилцистеїну протягом 24 годин після передозування. Максимальна захисна дія забезпечується протягом перших 8 годин після передозування, згодом ефективність антидоту різко падає. При необхідності вводять ацетилцистеїн внутрішньовенно. За відсутності блювання до надходження пацієнта до стаціонару можливе застосування метіоніну. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (подальше введення метіоніну, внутрішньовенне введення ацетилцистеїну) визначається залежно від концентрації парацетамолу в крові, а також від часу, що пройшов після його прийому. Лікування пацієнтів із серйозним порушенням функції печінки через 24 години після прийому парацетамолу повинно проводитися спільно із фахівцями токсикологічного центру чи спеціалізованого відділення захворювань печінки.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Аналгезуючий ненаркотичний засіб
Код АТХ: N02BE01
Фармакодинаміка:
Парацетамол має жарознижувальну та болезаспокійливу дію. Ненаркотичний аналгетик, блокує циклооксигеназу (ЦОГ) I та II переважно у центральній нервовій системі, впливаючи на центри болю та терморегуляції. У запалених тканинах клітинні пероксидази нейтралізують вплив парацетамолу на ЦОГ, що пояснює практично повну відсутність протизапального ефекту. Оскільки парацетамол має надзвичайно малий вплив на синтез простагландинів у периферичних тканинах, він не змінює водно-електролітний обмін і не викликає пошкодження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту. Таким чином, парацетамол особливо підходить пацієнтам із захворюваннями шлунково-кишкового тракту в анамнезі (як, наприклад, у пацієнтів із шлунково-кишковою кровотечею в анамнезі або у пацієнтів похилого віку) або пацієнтам,
Фармакокінетика:
Абсорбція – висока, парацетамол швидко та практично повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту. ТСmax досягається через 0,5-2 год; Сmax – 5-20 мкг/мл. Зв'язок із білками плазми – 15 %. Проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр. Менше 1% від прийнятої матері-годувальниці дози парацетамолу проникає в грудне молоко. Терапевтично ефективна концентрація парацетамолу у плазмі досягається при його призначенні у дозі 10-15 мг/кг.
Метаболізм. Метаболізується в печінці (90-95%): 80% вступає в реакції кон'югації з глюкуроновою кислотою та сульфатами з утворенням неактивних метаболітів; 17% піддається гідроксилювання з утворенням 8 активних метаболітів, які кон'югують з глутатіоном з утворенням вже неактивних метаболітів. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. У метаболізмі препарату також беруть участь ізоферменти CYP2E1, CYP1A2 та меншою мірою ізофермент CYP3A4. Додатковими шляхами метаболізму є гідроксилювання до 3-гідрокси-парацетамолу та метоксилювання до 3-мстоксипарацетамолу, які згодом кон'югують з глюкуронідами або сульфатами. У дорослих переважає глюкуронування, у новонароджених (в т.ч. недоношених) та маленьких дітей – сульфатування.
Виведення. Період напіввиведення (Т1/2) – 1-4 год. Виводиться нирками у вигляді метаболітів, переважно кон'югатів, лише 3 % у незмінному вигляді. У пацієнтів похилого віку знижується кліренс парацетамолу і збільшується період напіввиведення.
Вагітність та годування груддюВагітність:
У дослідженнях на тваринах і у людей не було виявлено жодного ризику застосування препарату у вагітних жінок або шкідливого впливу препарату на розвиток ембріона та плода. Парацетамол може застосовуватись під час вагітності, проте доцільно використовувати мінімальні ефективні дози та максимально короткий курс.
Період грудного вигодовування:
У невеликих кількостях проникає у грудне молоко. У дослідженнях не було встановлено шкідливого впливу парацетамолу на організм дитини при грудному вигодовуванні, проте необхідно застосовувати з обережністю.
Умови відпустки з аптекБез рецепта
Побічні явищаУ рекомендованих дозах парацетамол зазвичай добре переноситься. Нижченаведені побічні ефекти виявлені спонтанно в ході післяреєстраційного застосування.
Для оцінки частоти небажаних реакцій (НР) використані наступні критерії відповідно до класифікації ВООЗ за низхідною частотою виникнення: часто (>1/100, <1/10), нечасто (>1/1000, <1/100), рідко (> 1/10000, <1/1000), дуже рідко (<1/10000), включаючи окремі повідомлення.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: часто: післяопераційні кровотечі; дуже рідко: анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз; гемолітична анемія; частота невідома: панцитопенія, сульфогемоглобінемія, метгемоглобінемія.
Порушення з боку імунної системи: рідко: алергічні реакції (в т.ч. висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк); дуже рідко: гострий генералізований екзантематозний пустульоз, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), анафілаксія.
Порушення психіки: часто: безсоння, тривога.
Порушення нервової системи: часто: головний біль; частота невідома: дистонія, запаморочення, психомоторне збудження, дезорієнтація (при прийомі високих доз).
Порушення органу зору: часто: періорбітальний набряк.
Порушення серця: часто: тахікардія, біль у грудях.
Порушення з боку судин часто: периферичні набряки, гіпертензія; рідко: зниження артеріального тиску.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто: диспное, патологічне дихання, набряк легень, гіпоксія, плевральний випіт, хрипи, задишка, кашель; дуже рідко: бронхоспазм (у пацієнтів з гіперчутливістю до ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних препаратів).
Порушення шлунково-кишкового тракту: часто: діарея, запор, диспепсія, здуття живота; рідко: біль у животі, нудота, блювання; частота невідома: сухість у роті.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко: підвищення активності печінкових ферментів; Частота невідома: печінкова недостатність, гепатити, некроз печінки.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: частота невідома: висип.
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: часто: м'язові спазми, тризм.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: часто: олігоурія; частота невідома: ниркова колька, неспецифічна бактеріурія, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз.
Загальні розлади та порушення у місці введення: часто: пірексія, відчуття втоми; рідко: загальне нездужання/слабкість.
Лабораторні та інструментальні дані: часто: гіпокаліємія, гіперглікемія; рідко: зниження чи збільшення протромбінового індексу; частота невідома: збільшення креатиніну (переважно вдруге, стосовно гепаторенального синдрому).
Якщо будь-які з вказаних в інструкції побічних ефектів посилюються або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, які не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.
особливі вказівкиЯкщо при прийомі парацетамолу поліпшення стану не спостерігається або головний біль стає постійним, необхідно звернутися до лікаря. При лихоманковому синдромі, що триває, на фоні застосування парацетамолу більше 3 днів і больовому синдромі більше 5 днів, потрібна консультація лікаря.
Пацієнти з дефіцитом глутатіону схильні до передозування, необхідно дотримуватися запобіжних заходів. Дефіцит глутатіону внаслідок розладу харчової поведінки, цистичного фіброзу, ВІЛ-інфекції, голодування, виснаження зумовлює можливість розвитку тяжкого ураження печінки при невеликих передозуваннях парацетамолу (5 г і більше). Зареєстровані випадки розвитку печінкової недостатності та порушень функції печінки у пацієнтів з низьким рівнем глутатіону, зокрема, у вкрай виснажених пацієнтів, які страждають на анорексію, хронічний алкоголізм або у пацієнтів з низьким індексом маси тіла. Ризик розвитку ушкоджень печінки зростає у пацієнтів із ураженням печінки при алкоголізмі. Прийом парацетамолу впливає на показники лабораторних досліджень при кількісному визначенні глюкози та сечової кислоти у плазмі.
Парацетамол може викликати серйозні шкірні реакції, такі як синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, які можуть бути летальними. При першому прояві висипу або інших реакцій гіперчутливості застосування препарату має бути припинено, слід негайно звернутися до лікаря.
При виявленні пацієнта гострого вірусного гепатиту необхідно відмінити прийом препарату. Не приймати одночасно з іншими препаратами, які містять парацетамол.
Щоб уникнути токсичного ураження печінки, парацетамол не слід поєднувати з прийомом алкогольних напоїв, а також приймати особам, схильним до хронічного споживання алкоголю.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами:
Відсутні дані про вплив парацетамолу на здатність керувати автомобілем чи іншими механізмами. Однак, враховуючи можливі небажані реакції, рекомендується бути обережними під час прийому парацетамолу при керуванні транспортними засобами, механізмами.
Умови зберіганняЗберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину (спосіб застосування визначається лікарською формою), з великою кількістю рідини, через 1-2 години після прийому їжі (прийом відразу після їжі призводить до затримки настання дії).
Дорослі (включаючи літніх) та діти старше 12 років (маса тіла понад 40 кг): 500 мг – 1 г (1 – 2 таблетки) до 4 разів на добу, якщо необхідно. Разова доза – 500 мг (1 таблетка). Максимальна разова доза – 1 г (2 таблетки). Максимальна добова доза – 4 г (8 таблеток). Інтервал між прийомами – не менше 4 годин.
Діти віком від 6 до 12 років. Дозу розраховують, виходячи з маси тіла дитини: максимальна разова доза – 15 мг/кг маси тіла (1/2 таблетки – 1 таблетка) 4 рази на добу, максимальна добова доза – 60 мг/кг маси тіла (4 таблетки). Інтервал між прийомами – не менше 4 годин.
У дорослих парацетамол не рекомендується застосовувати більше 5 днів як знеболюючий засіб і більше 3 днів як жарознижувальний засіб без призначення та спостереження лікаря.
У дітей парацетамол не рекомендується застосовувати більше 3 днів без призначення та спостереження лікаря. Не перевищувати вказану дозу.
У пацієнтів з хронічними або декомпенсованими захворюваннями печінки, з печінковою недостатністю, хронічним алкоголізмом, у виснажених пацієнтів та при зневодненні добова доза не повинна перевищувати 3 г (6 таблеток).
Не перевищуйте вказану дозу. Слід приймати найменшу дозу, необхідну досягнення ефекту. Інтервал між прийомами повинен становити не менше 4 годин. Препарат не повинен прийматися одночасно з іншими препаратами, що містять парацетамол. Збільшення добової дози парацетамолу або тривалості лікування можливе лише під наглядом лікаря.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Парацетамол таб 500 мг 20 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: парацетамол 500,0 мг
;
Крохмаль картопляний 24,3 мг, повідон К25 10,2 мг; стеаринова кислота 5,3 мг
;
Пігулки білого або білого з жовтуватим відтінком кольору, круглі плоскоциліндричні з фаскою та ризиком.
Форма випуску:
Пігулки, 500 мг. По 10 таблеток у контурне коміркове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 2 контурних коміркових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до парацетамолу або до будь-якого іншого компонента препарату;
Тяжкі порушення функції печінки або нирок;
Дитячий вік віком до 6 років.
З обережністю
Ниркова та печінкова недостатність легкого та середнього ступеня тяжкості, доброякісна гіпербілірубінемія (у тому числі синдром Жильбера), дефіцит ферменту глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, дегідратація, гіповолемія, анорексія, булімія та кахексія (недостатній) алкогольне ураження печінки, алкоголізм, вагітність, період грудного вигодовування, літній вік.
Дозування500 мг
Показання до застосуванняЗнеболюючий засіб при больовому синдромі слабкої та помірної вираженості: артралгія, міалгія, невралгія, мігрень, зубний та головний біль, альгодисменорея, біль при травмах та опіках.
Жарознижувальний засіб при гострих респіраторних захворюваннях та інших інфекційно-запальних захворюваннях, що супроводжуються підвищенням температури тіла.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиЯкщо Ви або дитина вже одержують інші лікарські препарати, до початку прийому парацетамолу необхідно звернутися за консультацією до лікаря.
Індуктори мікросомальних ферментів печінки:
Індуктори мікросомальних ферментів печінки або потенційно гепатотоксичні речовини (наприклад, алкоголь, рифампіцин, ізоніазид, снодійні та протиепілептичні засоби, включаючи фенобарбітал, фенітоїн та карбамазепін); тому слід контролювати функцію печінки. Фенітоїн знижує ефективність парацетамолу, отже, пацієнтам, які приймають фенітоїн, слід уникати частого застосування парацетамолу, особливо у високих дозах.
Урикозуричні лікарські засоби
Парацетамол знижує ефективність урикозуричних лікарських засобів.
Хлорамфенікол:
Парацетамол може збільшувати ризик підвищеної концентрації хлорамфеніколу.
Зідовудін:
Парацетамол може збільшувати ризик розвитку нейтропенії, у зв'язку з чим слід контролювати гематологічні показники. Одночасне застосування можливе лише після консультації лікаря.
Пробенецид:
Пробенецид зменшує майже вдвічі кліренс парацетамолу, що потребує зниження дози парацетамолу.
Непрямі антикоагулянти:
Багаторазовий прийом парацетамолу протягом 4 днів збільшує антикоагулянтний ефект. Слід проводити моніторинг міжнародного нормалізованого відношення (MHO) під час та після закінчення одночасного застосування парацетамолу (особливо у високих дозах та/або протягом тривалого часу) та похідних кумарину. Нерегулярний прийом парацетамолу не має значного впливу.
Пропантелін та інші препарати, що уповільнюють евакуацію зі шлунка:
Пропантелін та інші препарати, що уповільнюють евакуацію зі шлунка, знижують швидкість всмоктування парацетамолу, що може відстрочити або зменшити настання ефекту.
Метоклопрамід і домперидон:
Метоклопрамід і домперидон збільшують швидкість всмоктування парацетамолу і, відповідно, початок знеболювальної та жарознижувальної дії.
Барбітурати:
Тривале застосування барбітуратів знижує ефективність парацетамолу.
Етанол:
Етанол сприяє розвитку гострого панкреатиту.
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП):
Тривале сумісне використання парацетамолу та інших нестероїдних протизапальних засобів підвищує ризик розвитку «анальгетичної» нефропатії та ниркового папілярного некрозу, настання термінальної стадії ниркової недостатності.
Саліцилати:
Одночасне тривале призначення парацетамолу у високих дозах та саліцилатів підвищує ризик розвитку раку нирки або сечового міхура.
Дифлунісал:
Дифлунісал підвищує плазмову концентрацію парацетамолу на 50% – ризик розвитку гепатотоксичності.
Мієлотоксичні препарати:
Мієлотоксичні препарати посилюють прояви гематотоксичності препарату.
ПередозуванняСимптоми:
Клінічна картина гострого передозування розвивається протягом 24 годин після прийому парацетамолу. З'являються шлунково-кишкові розлади (нудота, блювання, зниження апетиту, відчуття дискомфорту у черевній порожнині та (або) абдомінальний біль), блідість шкірних покривів. При одномоментному введенні дорослим 7,5 г і більше або дітям понад 140 мг/кг відбувається цитоліз гепатоцитів з повним та незворотним некрозом печінки, розвитком печінкової недостатності, метаболічного ацидозу та енцефалопатії, які можуть призвести до коми та летального результату. Прийом внутрішньо 5 г або більше парацетамолу може призвести до пошкодження печінки за наявності факторів ризику (тривале лікування карбамазепіном, фенобарбіталом, фенітоїном, примідоном, рифампіцином, звіробою продірявленим або іншими препаратами, які є індукторами мікросомальних ферментів печінки; зловживання етанолом, дефіцит глутатіону, порушення травлення, муковісцидоз, ВІЛ-інфекція, голодування, кахексія). Через 12-48 годин після введення парацетамолу відзначається підвищення активності мікросомальних ферментів печінки, лактатдегідрогенази, концентрації білірубіну та зниження вмісту протромбіну. Клінічні симптоми пошкодження печінки виявляються через 2 доби після передозування препарату та досягають максимуму на 4-6 день. При передозуванні можлива інтоксикація, особливо у літніх пацієнтів, дітей, пацієнтів із захворюваннями печінки (викликаних хронічним алкоголізмом), у пацієнтів з порушеннями харчування, а також у пацієнтів, які приймають індуктори мікросомальних ферментів печінки, при цьому може розвинутись блискавичний гепатит, печінкова недостатність, гепатит, цитолітичний гепатит, іноді з летальним кінцем. У важких випадках передозування внаслідок печінкової недостатності може розвинутись енцефалопатія (порушення функції головного мозку), набряк мозку, кровотечі, гіпоглікемія, аж до летального результату. Можливий розвиток гострої ниркової недостатності з гострим тубулярним некрозом, характерними ознаками якого є біль у ділянці нирок, гематурія (домішка крові або еритроцитів у сечі), протеїнурія (підвищений вміст білка в сечі), при цьому важке ураження печінки може бути відсутнім. Відзначалися випадки порушення серцевого ритму, панкреатиту. Можливий розвиток гострої ниркової недостатності з гострим тубулярним некрозом, характерними ознаками якого є біль у ділянці нирок, гематурія (домішка крові або еритроцитів у сечі), протеїнурія (підвищений вміст білка в сечі), при цьому важке ураження печінки може бути відсутнім. Відзначалися випадки порушення серцевого ритму, панкреатиту. Можливий розвиток гострої ниркової недостатності з гострим тубулярним некрозом, характерними ознаками якого є біль у ділянці нирок, гематурія (домішка крові або еритроцитів у сечі), протеїнурія (підвищений вміст білка в сечі), при цьому важке ураження печінки може бути відсутнім. Відзначалися випадки порушення серцевого ритму, панкреатиту.
Негайна госпіталізація
. При підозрі на передозування, навіть за відсутності виражених перших симптомів, необхідно припинити застосування парацетамолу та негайно звернутися за лікарською допомогою. Слід визначити рівень парацетамолу в плазмі крові, але не раніше ніж через 4 години після передозування (раніше результати недостовірні). Лабораторні дослідження активності мікросомальних ферментів печінки слід проводити на початку лікування і потім - кожні 24 години.
Симптоматичне лікування: протягом 1 години після передозування рекомендується промивання шлунка та прийом ентеросорбентів (активоване вугілля тощо). Найчастіше активність микросомальных ферментів печінки нормалізується протягом 1-2 тижнів. У дуже важких випадках може знадобитися пересадка печінки. Введення ацетилцистеїну протягом 24 годин після передозування. Максимальна захисна дія забезпечується протягом перших 8 годин після передозування, згодом ефективність антидоту різко падає. При необхідності вводять ацетилцистеїн внутрішньовенно. За відсутності блювання до надходження пацієнта до стаціонару можливе застосування метіоніну. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (подальше введення метіоніну, внутрішньовенне введення ацетилцистеїну) визначається залежно від концентрації парацетамолу в крові, а також від часу, що пройшов після його прийому. Лікування пацієнтів із серйозним порушенням функції печінки через 24 години після прийому парацетамолу повинно проводитися спільно із фахівцями токсикологічного центру чи спеціалізованого відділення захворювань печінки.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Аналгезуючий ненаркотичний засіб
Код АТХ: N02BE01
Фармакодинаміка:
Парацетамол має жарознижувальну та болезаспокійливу дію. Ненаркотичний аналгетик, блокує циклооксигеназу (ЦОГ) I та II переважно у центральній нервовій системі, впливаючи на центри болю та терморегуляції. У запалених тканинах клітинні пероксидази нейтралізують вплив парацетамолу на ЦОГ, що пояснює практично повну відсутність протизапального ефекту. Оскільки парацетамол має надзвичайно малий вплив на синтез простагландинів у периферичних тканинах, він не змінює водно-електролітний обмін і не викликає пошкодження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту. Таким чином, парацетамол особливо підходить пацієнтам із захворюваннями шлунково-кишкового тракту в анамнезі (як, наприклад, у пацієнтів із шлунково-кишковою кровотечею в анамнезі або у пацієнтів похилого віку) або пацієнтам,
Фармакокінетика:
Абсорбція – висока, парацетамол швидко та практично повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту. ТСmax досягається через 0,5-2 год; Сmax – 5-20 мкг/мл. Зв'язок із білками плазми – 15 %. Проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр. Менше 1% від прийнятої матері-годувальниці дози парацетамолу проникає в грудне молоко. Терапевтично ефективна концентрація парацетамолу у плазмі досягається при його призначенні у дозі 10-15 мг/кг.
Метаболізм. Метаболізується в печінці (90-95%): 80% вступає в реакції кон'югації з глюкуроновою кислотою та сульфатами з утворенням неактивних метаболітів; 17% піддається гідроксилювання з утворенням 8 активних метаболітів, які кон'югують з глутатіоном з утворенням вже неактивних метаболітів. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. У метаболізмі препарату також беруть участь ізоферменти CYP2E1, CYP1A2 та меншою мірою ізофермент CYP3A4. Додатковими шляхами метаболізму є гідроксилювання до 3-гідрокси-парацетамолу та метоксилювання до 3-мстоксипарацетамолу, які згодом кон'югують з глюкуронідами або сульфатами. У дорослих переважає глюкуронування, у новонароджених (в т.ч. недоношених) та маленьких дітей – сульфатування.
Виведення. Період напіввиведення (Т1/2) – 1-4 год. Виводиться нирками у вигляді метаболітів, переважно кон'югатів, лише 3 % у незмінному вигляді. У пацієнтів похилого віку знижується кліренс парацетамолу і збільшується період напіввиведення.
Вагітність та годування груддюВагітність:
У дослідженнях на тваринах і у людей не було виявлено жодного ризику застосування препарату у вагітних жінок або шкідливого впливу препарату на розвиток ембріона та плода. Парацетамол може застосовуватись під час вагітності, проте доцільно використовувати мінімальні ефективні дози та максимально короткий курс.
Період грудного вигодовування:
У невеликих кількостях проникає у грудне молоко. У дослідженнях не було встановлено шкідливого впливу парацетамолу на організм дитини при грудному вигодовуванні, проте необхідно застосовувати з обережністю.
Умови відпустки з аптекБез рецепта
Побічні явищаУ рекомендованих дозах парацетамол зазвичай добре переноситься. Нижченаведені побічні ефекти виявлені спонтанно в ході післяреєстраційного застосування.
Для оцінки частоти небажаних реакцій (НР) використані наступні критерії відповідно до класифікації ВООЗ за низхідною частотою виникнення: часто (>1/100, <1/10), нечасто (>1/1000, <1/100), рідко (> 1/10000, <1/1000), дуже рідко (<1/10000), включаючи окремі повідомлення.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: часто: післяопераційні кровотечі; дуже рідко: анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз; гемолітична анемія; частота невідома: панцитопенія, сульфогемоглобінемія, метгемоглобінемія.
Порушення з боку імунної системи: рідко: алергічні реакції (в т.ч. висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк); дуже рідко: гострий генералізований екзантематозний пустульоз, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), анафілаксія.
Порушення психіки: часто: безсоння, тривога.
Порушення нервової системи: часто: головний біль; частота невідома: дистонія, запаморочення, психомоторне збудження, дезорієнтація (при прийомі високих доз).
Порушення органу зору: часто: періорбітальний набряк.
Порушення серця: часто: тахікардія, біль у грудях.
Порушення з боку судин часто: периферичні набряки, гіпертензія; рідко: зниження артеріального тиску.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто: диспное, патологічне дихання, набряк легень, гіпоксія, плевральний випіт, хрипи, задишка, кашель; дуже рідко: бронхоспазм (у пацієнтів з гіперчутливістю до ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних препаратів).
Порушення шлунково-кишкового тракту: часто: діарея, запор, диспепсія, здуття живота; рідко: біль у животі, нудота, блювання; частота невідома: сухість у роті.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко: підвищення активності печінкових ферментів; Частота невідома: печінкова недостатність, гепатити, некроз печінки.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: частота невідома: висип.
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: часто: м'язові спазми, тризм.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: часто: олігоурія; частота невідома: ниркова колька, неспецифічна бактеріурія, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз.
Загальні розлади та порушення у місці введення: часто: пірексія, відчуття втоми; рідко: загальне нездужання/слабкість.
Лабораторні та інструментальні дані: часто: гіпокаліємія, гіперглікемія; рідко: зниження чи збільшення протромбінового індексу; частота невідома: збільшення креатиніну (переважно вдруге, стосовно гепаторенального синдрому).
Якщо будь-які з вказаних в інструкції побічних ефектів посилюються або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, які не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.
особливі вказівкиЯкщо при прийомі парацетамолу поліпшення стану не спостерігається або головний біль стає постійним, необхідно звернутися до лікаря. При лихоманковому синдромі, що триває, на фоні застосування парацетамолу більше 3 днів і больовому синдромі більше 5 днів, потрібна консультація лікаря.
Пацієнти з дефіцитом глутатіону схильні до передозування, необхідно дотримуватися запобіжних заходів. Дефіцит глутатіону внаслідок розладу харчової поведінки, цистичного фіброзу, ВІЛ-інфекції, голодування, виснаження зумовлює можливість розвитку тяжкого ураження печінки при невеликих передозуваннях парацетамолу (5 г і більше). Зареєстровані випадки розвитку печінкової недостатності та порушень функції печінки у пацієнтів з низьким рівнем глутатіону, зокрема, у вкрай виснажених пацієнтів, які страждають на анорексію, хронічний алкоголізм або у пацієнтів з низьким індексом маси тіла. Ризик розвитку ушкоджень печінки зростає у пацієнтів із ураженням печінки при алкоголізмі. Прийом парацетамолу впливає на показники лабораторних досліджень при кількісному визначенні глюкози та сечової кислоти у плазмі.
Парацетамол може викликати серйозні шкірні реакції, такі як синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, які можуть бути летальними. При першому прояві висипу або інших реакцій гіперчутливості застосування препарату має бути припинено, слід негайно звернутися до лікаря.
При виявленні пацієнта гострого вірусного гепатиту необхідно відмінити прийом препарату. Не приймати одночасно з іншими препаратами, які містять парацетамол.
Щоб уникнути токсичного ураження печінки, парацетамол не слід поєднувати з прийомом алкогольних напоїв, а також приймати особам, схильним до хронічного споживання алкоголю.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами:
Відсутні дані про вплив парацетамолу на здатність керувати автомобілем чи іншими механізмами. Однак, враховуючи можливі небажані реакції, рекомендується бути обережними під час прийому парацетамолу при керуванні транспортними засобами, механізмами.
Умови зберіганняЗберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину (спосіб застосування визначається лікарською формою), з великою кількістю рідини, через 1-2 години після прийому їжі (прийом відразу після їжі призводить до затримки настання дії).
Дорослі (включаючи літніх) та діти старше 12 років (маса тіла понад 40 кг): 500 мг – 1 г (1 – 2 таблетки) до 4 разів на добу, якщо необхідно. Разова доза – 500 мг (1 таблетка). Максимальна разова доза – 1 г (2 таблетки). Максимальна добова доза – 4 г (8 таблеток). Інтервал між прийомами – не менше 4 годин.
Діти віком від 6 до 12 років. Дозу розраховують, виходячи з маси тіла дитини: максимальна разова доза – 15 мг/кг маси тіла (1/2 таблетки – 1 таблетка) 4 рази на добу, максимальна добова доза – 60 мг/кг маси тіла (4 таблетки). Інтервал між прийомами – не менше 4 годин.
У дорослих парацетамол не рекомендується застосовувати більше 5 днів як знеболюючий засіб і більше 3 днів як жарознижувальний засіб без призначення та спостереження лікаря.
У дітей парацетамол не рекомендується застосовувати більше 3 днів без призначення та спостереження лікаря. Не перевищувати вказану дозу.
У пацієнтів з хронічними або декомпенсованими захворюваннями печінки, з печінковою недостатністю, хронічним алкоголізмом, у виснажених пацієнтів та при зневодненні добова доза не повинна перевищувати 3 г (6 таблеток).
Не перевищуйте вказану дозу. Слід приймати найменшу дозу, необхідну досягнення ефекту. Інтервал між прийомами повинен становити не менше 4 годин. Препарат не повинен прийматися одночасно з іншими препаратами, що містять парацетамол. Збільшення добової дози парацетамолу або тривалості лікування можливе лише під наглядом лікаря.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Парацетамол таб 500 мг 20 шт производится компанией УСОЛЬЕ-СИБИРСКИЙ ХИМФАРМЗАВОД. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Парацетамол таб 500 мг 20 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Парацетамол таб 500 мг 20 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Максиколд Рино (малина) при ОРВИ, простуде и гриппе ... Максиколд Рино (малина) при ОРВИ, простуде и гриппе + парацетамол, пор. 15г 10шт, Мотрин таб 250мг 20 шт Мотрин таб 250мг 20 шт, Нурофаст таб 200 мг 20 шт Нурофаст таб 200 мг 20 шт, Пенталгин обезболивающее таб. 24 шт. Пенталгин обезболивающее таб. 24 шт., Ринза таблетки от простуды с парацетамолом 10 шт Ринза таблетки от простуды с парацетамолом 10 шт, Солпадеин Фаст Solpadeine Fast обезболивающее средст... Солпадеин Фаст Solpadeine Fast обезболивающее средство , таблетки растворимые , 24 шт., ТераФлю жаропонижающее обезболивающее средство от си... ТераФлю жаропонижающее обезболивающее средство от симптомов гриппа и простуды, 10 шт, Аджиколд таб 10 шт Аджиколд таб 10 шт, Брустан таб п/об пленочной 400+325мг 10 шт Брустан таб п/об пленочной 400+325мг 10 шт, Кофицил-плюс таб 10 шт Кофицил-плюс таб 10 шт, Кофицил-Плюс таб 20 шт Кофицил-Плюс таб 20 шт, Линкас орви гранулы для приготовления раствора для п... Линкас орви гранулы для приготовления раствора для приема внутрь саше 10 шт лимонные, Максиколд Рино (лимон) при ОРВИ, простуде и гриппе +... Максиколд Рино (лимон) при ОРВИ, простуде и гриппе + парацетамол, пор. 15г 10шт, Налгезин таб п/п/об 275мг 20 шт Налгезин таб п/п/об 275мг 20 шт, Некст обезболивающее таб. 10шт Некст обезболивающее таб. 10шт, Парацетамол-альтфарм суппозитории 100мг 10 шт Парацетамол-альтфарм суппозитории 100мг 10 шт, Парацетамол Медисорб таб 500мг 20 шт Парацетамол Медисорб таб 500мг 20 шт, Парацетамол таб 500мг 10 шт озон Парацетамол таб 500мг 10 шт озон, Парацетамол ЭКСТРАТАБ таб 10 шт Парацетамол ЭКСТРАТАБ таб 10 шт, Цитрамон п таб 20 шт Цитрамон п таб 20 шт, Цитрамон п форте таб 10 шт озон Цитрамон п форте таб 10 шт озон.
Пока нет комментариев