Остерепар таб 70мг 4 шт
Топ продаж
Суперцена
Остерепар таблетки 70мг 4 шт - це бісфосфонатний препарат, який інгібує процес резорбції кісткової тканини, зумовлений остеокластами. Прийом препарату сприяє формуванню нормальної кісткової тканини, що забезпечує збільшення кісткової маси. Біодоступність алендронату становить 0,64% у жінок і 0,6% – у чоловіків, і знижується при прийомі з їжею або рідинами. Препарат ефективний при прийомі натщесерце не пізніше ніж за 30 хвилин до першого прийому їжі або рідини. Під час лікування алендронатом формується нормальна кісткова тканина, матрикс якої вбудовується алендронат, залишаючись фар.
Остерепар таб 70мг 4 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: натрію алендронату тригідрат – 91,36 мг (відповідає 70 мг алендронової кислоти);
Допоміжні речовини:
1 таблетка містить: лактози моногідрат – 128,64 мг, мікрокристалічна целюлоза – 65,00 мг, кроскармелоза натрію – 15,00 мг, магнію стеарат – 3,00 мг, кремнію діоксид колоїдний безводний – 2,0
Опис:
Пігулки білого кольору, довгасті, двоопуклі.
Форма випуску:
Пігулки 70 мг.
По 4 таблетки у блістер із фольги Al/PVC. 1 блістер разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.
Протипоказання- Підвищена чутливість до компонентів препарату; • аномалії стравоходу та інші фактори, що ускладнюють прохідність стравоходу (ахалазія, стриктура тощо); • нездатність пацієнта залишатися у вертикальному положенні хоча б сидячи протягом 30 хвилин; • гіпокальціємія; • хронічна ниркова недостатність (кліренс креатиніну (КК) < 35 мл/хв); • вагітність, період грудного вигодовування; • дитячий вік; • дефіцит вітаміну D; • тяжкі порушення мінерального обміну. • дефіцит лактази, непереносимість галактози, глюкозогалактозна мальабсорбція (препарат містить лактозу).
З обережністю
Захворювання травного тракту у фазі загострення (дисфагія, захворювання стравоходу, гастрит, дуоденіт, виразка, серйозне захворювання шлунково-кишкового тракту у попередні 12 місяців, наприклад, виразка, шлунково-кишкова кровотеча, хірургічне втручання .
Дозування70 мг
Показання до застосування• лікування остеопорозу у жінок у постменопаузі з метою запобігання розвитку переломів, у т.ч. переломів стегна та компресійних переломів хребта; • лікування остеопорозу у чоловіків з метою запобігання виникненню переломів.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиКальцій, антациди, деякі пероральні препарати, їжа, напої, у т.ч. мінеральні води впливають на всмоктування алендронату; лікарські засоби можна приймати внутрішньо не раніше ніж через 1 годину після прийому алендронату.
Ранітидин підвищує біодоступність (клінічне значення невідоме). При сумісному застосуванні препарату Остерепар і замісної гормональної терапії (естроген ± прогестин) безпека та переносимість комбінованої терапії відповідають таким при застосуванні кожного з цих препаратів окремо. У клінічних дослідженнях препарату Остерепар у чоловіків, жінок у постменопаузі та пацієнтів, які приймають глюкокортикостероїди, не було виявлено клінічно значущої лікарської взаємодії щодо впливу на зв'язування з білками, ниркової екскреції та метаболізму. Частота небажаних явищ з боку верхнього відділу шлунково-кишкового тракту (ЖКТ) збільшується при поєднанні препарату Остерепар у дозі більше 10 мг на добу з препаратами, що містять ацетилсаліцилову кислоту.
Препарат Остерепар® може бути призначений з обережністю (через ризик розвитку шлунково-кишкової кровотечі) пацієнтам, які приймають нестероїдні протизапальні препарати, проте за результатами клінічного дослідження не було виявлено клінічно значущої лікарської взаємодії та збільшення частоти побічних ефектів при сумісному застосуванні препаратів.
ПередозуванняСимптоми: біль у животі, диспептичні розлади, дисфагія, печія, езофагіт, гастрит; можуть розвинутися гіпокальціємія та гіпофосфатемія.
Лікування: симптоматичне. Показано застосування молока та антацидних препаратів для зв'язування алендронату. У зв'язку з ризиком ураження стравоходу не слід викликати блювання, пацієнт повинен бути у вертикальному положенні.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Інгібітор кісткової резорбції – бісфосфонат.
Фармакодинаміка:
Інгібітор кісткової резорбції. Належить до групи бісфософонатів, які, локалізуючись у зонах активної резорбції кістки, під остеокластами, пригнічують процес резорбції кісткової тканини, зумовлений остеокластами, не надаючи прямого впливу на процес утворення нової кісткової тканини. Оскільки резорбція кістки та поява нової кісткової тканини взаємопов'язані, утворення кістки також знижується, але меншою мірою, ніж резорбція, що призводить до прогресуючого збільшення кісткової маси. Під час лікування алендронатом формується нормальна кісткова тканина, матрикс якої вбудовується алендронат, залишаючись фар.
Фармакокінетика:
Всмоктування
Після прийому внутрішньо в дозах 5-70 мг натщесерце не пізніше ніж за 2 години до стандартного сніданку біодоступність алендронату становить 0,64% у жінок і 0,6% – у чоловіків.
Після прийому алендронату натщесерце за 1-1,5 години до стандартного сніданку біодоступність знижується приблизно на 40%.
У пацієнтів з остеопорозом препарат Остерепар® ефективний при застосуванні натщесерце не пізніше ніж за 30 хвилин до першого прийому їжі або рідини.
Біодоступність алендронату незначна при його призначенні одночасно з їдою або протягом 2 годин після їди. Одночасний прийом з кавою або апельсиновим соком знижує біодоступність препарату приблизно на 60%.
При прийомі преднізолону в дозі 20 мг 3 рази на добу протягом 5 днів не відбувається клінічно значущої зміни біодоступності алендронату.
Розподіл
Середній обсяг розподілу алендронату в рівноважному стані (за винятком кісткової тканини) становить щонайменше 28 л. При прийомі терапевтичних доз концентрація препарату в плазмі крові незначна (менше 5 нг/мл). Зв'язування алендронату з білками плазми становить приблизно 78%.
Метаболізм
Немає даних про те, що алендронат піддається метаболізму в організмі людини чи тварин.
Виведення
Після одноразового внутрішньовенного (в/в) введення алендронату, міченого атомами вуглецю [14С], приблизно 50% препарату виводиться із сечею протягом 72 годин; виведення міченого препарату з фекаліями було незначним або не визначалося.
Після одноразового внутрішньовенного введення алендронату в дозі 10 мг його нирковий кліренс становить 71 мл/хв. Через 6 годин після внутрішньовенного ведення концентрація в плазмі знижується більш ніж на 95%. Кінцевий T1/2 перевищує 10 років, що відбиває вивільнення препарату з кісткової тканини. Алендронат не порушує виведення препаратів через кислотні та основні транспортні системи нирок.
Підлога. Біодоступність алендронової кислоти суттєво не відрізняється у чоловіків та жінок.
Літній вік. Біодоступність та виведення алендронової кислоти подібні у літніх та молодих пацієнтів.
Раса. Фармакокінетичні відмінності за расовою ознакою були вивчені.
Порушення функції печінки. У пацієнтів з порушенням функції печінки немає необхідності коригувати дозу алендронової кислоти, оскільки вона не метаболізується та не виводиться із жовчю.
Вагітність та годування груддюВагітність: немає даних про застосування алендронової кислоти у вагітних жінок. При дослідженнях на тваринах було виявлено порушення формування кісткової тканини плода при застосуванні високих доз алендронової кислоти, дисфункція пологової діяльності, пов'язана з гіпокаліємією. Застосування алендронової кислоти під час вагітності протипоказане.
Період грудного вигодовування: даних про проникнення у грудне молоко немає; прийом алендронової кислоти у період годування груддю протипоказаний.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаУ широкій клінічній практиці повідомлялося про наступні небажані ефекти, які класифіковані відповідно до їх частоти розвитку (класифікація ВООЗ): дуже часто (>1/10), часто (>/100, <1/10), нечасто (>1/1000) , <1/100), рідко (>1/10 000, <1/1000), дуже рідко (<1/10 000, включаючи окремі повідомлення): Алергічні реакції: рідко – реакції гіперчутливості, включаючи кропив'янку, ангіоневротичний набряк
.
З боку лабораторних показників: рідко – симптоматична гіпокальціємія (особливо за наявності факторів ризику).
З боку центральної нервової системи: часто – головний біль, запаморочення; нечасто – порушення смакових відчуттів.
З боку органу зору: нечасто – увеїт, склерит, епісклерит.
З боку органів слуху та рівноваги: часто – порушення рівноваги.
З боку системи травлення: часто – болі в животі, диспепсія, запор, діарея, виразка стравоходу, дисфагія, здуття живота, кисла відрижка; нечасто - нудота, блювання, гастрит, мелена, езофагіт, ерозії стравоходу; рідко – стриктура стравоходу, виразка ротоглотки, перфорація, виразки, кровотечі із верхніх відділів шлунково-кишкового тракту.
З боку шкіри та шкірних придатків: часто – свербіж, алопеція; нечасто - висипання на шкірі, еритема; рідко – висипання з фотосенсибілізацією, тяжкі шкірні реакції, включаючи синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз.
З боку кістково-м'язової системи: дуже часто – міалгія, біль у кістках, біль у суглобах (іноді – тяжкий перебіг); часто – припухлість суглобів; рідко – остеонекроз нижньої щелепи, атипові переломи тіла стегнової кістки.
З боку організму загалом: часто – астенія, периферичні набряки; нечасто – минущі симптоми реакції гострої фази на початку лікування (міалгія, нездужання, рідше – лихоманка), зазвичай на початку лікування.
особливі вказівкиПрепарат Остерепар®, як і інші бісфосфонати, може викликати місцеве подразнення слизової оболонки верхніх відділів ШКТ. У пацієнтів, які отримують лікування Остерепаром, відзначаються такі побічні реакції, як езофагіт, виразка стравоходу та ерозія стравоходу, що зрідка призводять до виникнення стриктур або перфорації стравоходу. У деяких випадках ці небажані явища можуть бути важкими і вимагати госпіталізації, тому особливо уважно слід контролювати будь-які симптоми, що вказують на можливі порушення з боку стравоходу. Пацієнтів слід попередити про необхідність припинити прийом Остерепару і звернутися до лікаря у разі появи дисфагії, болю при ковтанні або за грудиною, появі або посиленні печії.
Ризик виникнення тяжких небажаних явищ з боку стравоходу вищий у пацієнтів, які порушують рекомендації щодо прийому препарату та/або продовжують приймати його при появі симптомів подразнення стравоходу. Особливо важливо, щоб пацієнт мав рекомендації щодо прийому препарату, розумів їх та був поінформований про те, що ризик розвитку ураження стравоходу зростає у разі невиконання даних рекомендацій.
Відомі рідкісні випадки появи виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, іноді важкої та ускладненої (причинно-наслідковий зв'язок із прийомом препарату не встановлено).
Препарат Остерепар® слід призначати з обережністю пацієнтам із загостреннями захворювань верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, такими як дисфагія, захворювання стравоходу, гастрит, дуоденіт та виразки через можливу подразнювальну дію препарату на слизову оболонку верхніх відділів шлунково-кишкового тракту та погіршенням перебігу основного захворювання.
Рішення про проведення лікування необхідно приймати для кожного пацієнта індивідуально після ретельної оцінки співвідношення ризик/користь, особливо для пацієнтів із стравоходом Барретта.
Відомі випадки появи локального остеонекрозу щелепи, асоційованого головним чином з попередньою екстракцією зуба та/або локальною інфекцією (включаючи остеомієліт), часто з повільним одужанням.
У більшості випадків остеонекроз щелепи на фоні прийому бісфосфонатів виникає у онкологічних пацієнтів, які отримують бісфосфонати внутрішньовенно. Відомі фактори ризику остеонекрозу щелепи включають онкологічне захворювання, супутню терапію (наприклад, хіміотерапія, променева терапія, кортикостероїди), погану гігієну порожнини рота та супутні патології (наприклад, захворювання періодонту та/або інші захворювання зубів, а). Пацієнтам, у яких розвивається остеонекроз щелепи, має бути надано спеціалізовану медичну допомогу щелепно-лицьовим хірургом, а питання про відміну терапії бісфосфонатами має бути розглянуте, виходячи з індивідуальної оцінки співвідношення ризик/ користь. Стоматологічне хірургічне втручання може призвести до погіршення стану.
Тактика лікування кожного пацієнта, якому потрібне інвазивне стоматологічне втручання (наприклад, видалення зуба, імплантація), включаючи терапію бісфосфонатами, повинна ґрунтуватися на клінічному судженні лікаря та/або щелепно-лицевого хірурга та індивідуальній оцінці співвідношення.
Повідомлялося про виникнення болів у кістках, суглобах та/або м'язах у пацієнтів, які отримують бісфосфонати. Ці симптоми рідко мають тяжкий характер та/або призводять до втрати працездатності. Час до появи симптомів варіює від одного до декількох місяців від початку терапії. У більшості пацієнтів після припинення терапії симптоми відступають, але в деяких пацієнтів з'являються знову після відновлення прийому того ж препарату чи іншого бісфосфонату.
Повідомлялося про виникнення патологічних (тобто при дії незначної сили або мимовільних) переломів підвертальних або переломів проксимальних відділів діафіза стегнової кістки у невеликої кількості пацієнтів, які приймають бісфосфонати. Деякі з переломів належали до категорії стресових (також відомі під назвами навантажувальний перелом, маршовий перелом, перелом Дойчлендера), що виникають без травми. Деякі пацієнти за тижні або місяці до виникнення повного перелому відчували продромальний біль у ураженій ділянці, часто пов'язані з характерною рентгенологічною картиною стресового перелому. Кількість повідомлень була дуже невеликою, крім того, стресові переломи зі подібними клінічними особливостями виникають і у пацієнтів, які не приймають бісфосфонати. Пацієнтів зі стресовими переломами необхідно обстежити з оцінкою відомих причин і факторів ризику (наприклад, дефіцит вітаміну D, порушення всмоктування, застосування кортикостероїдів, стресовий перелом в анамнезі, артрит або перелом нижньої кінцівки, надмірні або збільшені навантаження, цукровий діабет, цукровий діабет, їм належну ортопедичну допомогу. Приблизно третина стресових переломів була двосторонніми; відповідно, у пацієнтів, які перенесли перелом тіла стегнової кістки, слід обстежити контралатеральне стегно. До отримання результатів обстеження слід розглянути питання про припинення прийому бісфосфонатів у пацієнтів зі стресовими переломами, виходячи з оцінки співвідношення користь/ризик у кожному конкретному випадку. дефіцит вітаміну D, порушення всмоктування, застосування кортикостероїдів, стресовий перелом в анамнезі, артрит або перелом нижньої кінцівки, надмірні чи збільшені навантаження, цукровий діабет, хронічний алкоголізм) та надати їм належну ортопедичну допомогу. Приблизно третина стресових переломів була двосторонніми; відповідно, у пацієнтів, які перенесли перелом тіла стегнової кістки, слід обстежити контралатеральне стегно. До отримання результатів обстеження слід розглянути питання про припинення прийому бісфосфонатів у пацієнтів зі стресовими переломами, виходячи з оцінки співвідношення користь/ризик у кожному конкретному випадку. дефіцит вітаміну D, порушення всмоктування, застосування кортикостероїдів, стресовий перелом в анамнезі, артрит або перелом нижньої кінцівки, надмірні чи збільшені навантаження, цукровий діабет, хронічний алкоголізм) та надати їм належну ортопедичну допомогу. Приблизно третина стресових переломів була двосторонніми; відповідно, у пацієнтів, які перенесли перелом тіла стегнової кістки, слід обстежити контралатеральне стегно. До отримання результатів обстеження слід розглянути питання про припинення прийому бісфосфонатів у пацієнтів зі стресовими переломами, виходячи з оцінки співвідношення користь/ризик у кожному конкретному випадку. надмірні або збільшені навантаження, цукровий діабет, хронічний алкоголізм) та надати їм належну ортопедичну допомогу. Приблизно третина стресових переломів була двосторонніми; відповідно, у пацієнтів, які перенесли перелом тіла стегнової кістки, слід обстежити контралатеральне стегно. До отримання результатів обстеження слід розглянути питання про припинення прийому бісфосфонатів у пацієнтів зі стресовими переломами, виходячи з оцінки співвідношення користь/ризик у кожному конкретному випадку. надмірні або збільшені навантаження, цукровий діабет, хронічний алкоголізм) та надати їм належну ортопедичну допомогу. Приблизно третина стресових переломів була двосторонніми; відповідно, у пацієнтів, які перенесли перелом тіла стегнової кістки, слід обстежити контралатеральне стегно. До отримання результатів обстеження слід розглянути питання про припинення прийому бісфосфонатів у пацієнтів зі стресовими переломами, виходячи з оцінки співвідношення користь/ризик у кожному конкретному випадку.
Пацієнтів слід попередити, що при випадковому пропусканні прийому Остерепару 1 раз на тиждень, вони повинні прийняти одну таблетку вранці найближчого дня. Не слід приймати дві дози на один день, але в подальшому треба повернутися до прийому препарату 1 раз на тиждень того дня тижня, який був обраний на початку лікування.
Слід брати до уваги й інші причини остеопорозу, крім дефіциту естрогенів, віку та лікування глюкокортикоїдами.
За наявності гіпокальціємії рівень кальцію в крові необхідно нормалізувати до початку лікування Остерепаром. Інші порушення мінерального обміну (наприклад, дефіцит вітаміну D) також слід усунути. У пацієнтів з цими порушеннями необхідно контролювати вміст кальцію в крові та симптоми гіпокальціємії.
Оскільки препарат Остерепар® збільшує вміст мінеральних речовин у кістках, може спостерігатися невелике безсимптомне зниження рівня кальцію та фосфатів у сироватці крові, особливо при кістковій хворобі Педжету, з початково значно підвищеною швидкістю метаболізму кісткової тканини, а також у пацієнтів, які отримують глюкокортикоїди, що супроводжується можливим зменшенням всмоктування кальцію. Особливо важливо забезпечити адекватне надходження в організм кальцію та вітаміну D у цих пацієнтів.
У поодиноких випадках гіпокальціємія може бути тяжкою, зазвичай у пацієнтів із схильністю до цього ускладнення (гіпопаратиреоїдизм, дефіцит вітаміну D, мальабсорбція кальцію).
Препарат містить лактозу. Пацієнти з дефіцитом лактази, непереносимістю галактози, глюкозогалактозною мальабсорбцією повинні утриматися від застосування препарату.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами та зайняття іншими видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій
Даних про вплив препарату на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами немає.
Однак деякі побічні ефекти, що спостерігаються після прийому алендронату, можуть у деяких пацієнтів погіршувати здатність керувати транспортними засобами та обслуговування механізмів.
Умови зберіганняУ сухому, захищеному від світла місці, до того ж.
Спосіб застосування та дозиНе розжовуючи, запиваючи питною водою, принаймні за 30 хвилин до першого прийому їжі, рідини або лікарських препаратів. Інші напої (включаючи мінеральну воду), їжу та деякі лікарські засоби можуть зменшити всмоктування препарату Остерепар.
Для зменшення ризику роздратування стравоходу препарат Остерепар® слід приймати, виконуючи наступні правила: приймати вранці відразу після підйому з ліжка; запивати повною склянкою води для полегшення надходження таблетки до шлунка; не розжовувати таблетки і не розсмоктувати їх у роті через можливе утворення виразок у ротовій порожнині та глотці; пацієнтам не слід лягати до першого прийому їжі, який слід проводити як мінімум через 30 хвилин після прийому препарату Остерепар; Препарат Остерепар не слід приймати перед сном або перед підйомом з ліжка.
Пацієнтам слід додатково приймати препарати кальцію та вітаміну D, якщо надходження цих речовин із їжею недостатньо.
Лікування остеопорозу у жінок у постменопаузі: рекомендована доза – 1 таблетка 70 мг 1 раз на тиждень.
Лікування остеопорозу у чоловіків: рекомендована доза – 1 таблетка 70 мг 1 раз на тиждень.
Оптимальної тривалості застосування препарату не встановлено. Необхідність продовження терапії бісфосфонатами повинна оцінюватися на регулярній основі, особливо після 5 років та більше.
Для пацієнтів похилого віку та пацієнтів з нирковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості (КК від 35 до 60 мл/хв) корекції дози не потрібно. Препарат Остерепар® не рекомендується призначати пацієнтам з нирковою недостатністю тяжкого ступеня (КК < 35 мл/хв) через відсутність досвіду застосування у цих пацієнтів.
Дитячий вік: через відсутність клінічних даних дітям препарат не призначають.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Остерепар таб 70мг 4 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: натрію алендронату тригідрат – 91,36 мг (відповідає 70 мг алендронової кислоти);
Допоміжні речовини:
1 таблетка містить: лактози моногідрат – 128,64 мг, мікрокристалічна целюлоза – 65,00 мг, кроскармелоза натрію – 15,00 мг, магнію стеарат – 3,00 мг, кремнію діоксид колоїдний безводний – 2,0
Опис:
Пігулки білого кольору, довгасті, двоопуклі.
Форма випуску:
Пігулки 70 мг.
По 4 таблетки у блістер із фольги Al/PVC. 1 блістер разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.
Протипоказання- Підвищена чутливість до компонентів препарату; • аномалії стравоходу та інші фактори, що ускладнюють прохідність стравоходу (ахалазія, стриктура тощо); • нездатність пацієнта залишатися у вертикальному положенні хоча б сидячи протягом 30 хвилин; • гіпокальціємія; • хронічна ниркова недостатність (кліренс креатиніну (КК) < 35 мл/хв); • вагітність, період грудного вигодовування; • дитячий вік; • дефіцит вітаміну D; • тяжкі порушення мінерального обміну. • дефіцит лактази, непереносимість галактози, глюкозогалактозна мальабсорбція (препарат містить лактозу).
З обережністю
Захворювання травного тракту у фазі загострення (дисфагія, захворювання стравоходу, гастрит, дуоденіт, виразка, серйозне захворювання шлунково-кишкового тракту у попередні 12 місяців, наприклад, виразка, шлунково-кишкова кровотеча, хірургічне втручання .
Дозування70 мг
Показання до застосування• лікування остеопорозу у жінок у постменопаузі з метою запобігання розвитку переломів, у т.ч. переломів стегна та компресійних переломів хребта; • лікування остеопорозу у чоловіків з метою запобігання виникненню переломів.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиКальцій, антациди, деякі пероральні препарати, їжа, напої, у т.ч. мінеральні води впливають на всмоктування алендронату; лікарські засоби можна приймати внутрішньо не раніше ніж через 1 годину після прийому алендронату.
Ранітидин підвищує біодоступність (клінічне значення невідоме). При сумісному застосуванні препарату Остерепар і замісної гормональної терапії (естроген ± прогестин) безпека та переносимість комбінованої терапії відповідають таким при застосуванні кожного з цих препаратів окремо. У клінічних дослідженнях препарату Остерепар у чоловіків, жінок у постменопаузі та пацієнтів, які приймають глюкокортикостероїди, не було виявлено клінічно значущої лікарської взаємодії щодо впливу на зв'язування з білками, ниркової екскреції та метаболізму. Частота небажаних явищ з боку верхнього відділу шлунково-кишкового тракту (ЖКТ) збільшується при поєднанні препарату Остерепар у дозі більше 10 мг на добу з препаратами, що містять ацетилсаліцилову кислоту.
Препарат Остерепар® може бути призначений з обережністю (через ризик розвитку шлунково-кишкової кровотечі) пацієнтам, які приймають нестероїдні протизапальні препарати, проте за результатами клінічного дослідження не було виявлено клінічно значущої лікарської взаємодії та збільшення частоти побічних ефектів при сумісному застосуванні препаратів.
ПередозуванняСимптоми: біль у животі, диспептичні розлади, дисфагія, печія, езофагіт, гастрит; можуть розвинутися гіпокальціємія та гіпофосфатемія.
Лікування: симптоматичне. Показано застосування молока та антацидних препаратів для зв'язування алендронату. У зв'язку з ризиком ураження стравоходу не слід викликати блювання, пацієнт повинен бути у вертикальному положенні.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Інгібітор кісткової резорбції – бісфосфонат.
Фармакодинаміка:
Інгібітор кісткової резорбції. Належить до групи бісфософонатів, які, локалізуючись у зонах активної резорбції кістки, під остеокластами, пригнічують процес резорбції кісткової тканини, зумовлений остеокластами, не надаючи прямого впливу на процес утворення нової кісткової тканини. Оскільки резорбція кістки та поява нової кісткової тканини взаємопов'язані, утворення кістки також знижується, але меншою мірою, ніж резорбція, що призводить до прогресуючого збільшення кісткової маси. Під час лікування алендронатом формується нормальна кісткова тканина, матрикс якої вбудовується алендронат, залишаючись фар.
Фармакокінетика:
Всмоктування
Після прийому внутрішньо в дозах 5-70 мг натщесерце не пізніше ніж за 2 години до стандартного сніданку біодоступність алендронату становить 0,64% у жінок і 0,6% – у чоловіків.
Після прийому алендронату натщесерце за 1-1,5 години до стандартного сніданку біодоступність знижується приблизно на 40%.
У пацієнтів з остеопорозом препарат Остерепар® ефективний при застосуванні натщесерце не пізніше ніж за 30 хвилин до першого прийому їжі або рідини.
Біодоступність алендронату незначна при його призначенні одночасно з їдою або протягом 2 годин після їди. Одночасний прийом з кавою або апельсиновим соком знижує біодоступність препарату приблизно на 60%.
При прийомі преднізолону в дозі 20 мг 3 рази на добу протягом 5 днів не відбувається клінічно значущої зміни біодоступності алендронату.
Розподіл
Середній обсяг розподілу алендронату в рівноважному стані (за винятком кісткової тканини) становить щонайменше 28 л. При прийомі терапевтичних доз концентрація препарату в плазмі крові незначна (менше 5 нг/мл). Зв'язування алендронату з білками плазми становить приблизно 78%.
Метаболізм
Немає даних про те, що алендронат піддається метаболізму в організмі людини чи тварин.
Виведення
Після одноразового внутрішньовенного (в/в) введення алендронату, міченого атомами вуглецю [14С], приблизно 50% препарату виводиться із сечею протягом 72 годин; виведення міченого препарату з фекаліями було незначним або не визначалося.
Після одноразового внутрішньовенного введення алендронату в дозі 10 мг його нирковий кліренс становить 71 мл/хв. Через 6 годин після внутрішньовенного ведення концентрація в плазмі знижується більш ніж на 95%. Кінцевий T1/2 перевищує 10 років, що відбиває вивільнення препарату з кісткової тканини. Алендронат не порушує виведення препаратів через кислотні та основні транспортні системи нирок.
Підлога. Біодоступність алендронової кислоти суттєво не відрізняється у чоловіків та жінок.
Літній вік. Біодоступність та виведення алендронової кислоти подібні у літніх та молодих пацієнтів.
Раса. Фармакокінетичні відмінності за расовою ознакою були вивчені.
Порушення функції печінки. У пацієнтів з порушенням функції печінки немає необхідності коригувати дозу алендронової кислоти, оскільки вона не метаболізується та не виводиться із жовчю.
Вагітність та годування груддюВагітність: немає даних про застосування алендронової кислоти у вагітних жінок. При дослідженнях на тваринах було виявлено порушення формування кісткової тканини плода при застосуванні високих доз алендронової кислоти, дисфункція пологової діяльності, пов'язана з гіпокаліємією. Застосування алендронової кислоти під час вагітності протипоказане.
Період грудного вигодовування: даних про проникнення у грудне молоко немає; прийом алендронової кислоти у період годування груддю протипоказаний.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаУ широкій клінічній практиці повідомлялося про наступні небажані ефекти, які класифіковані відповідно до їх частоти розвитку (класифікація ВООЗ): дуже часто (>1/10), часто (>/100, <1/10), нечасто (>1/1000) , <1/100), рідко (>1/10 000, <1/1000), дуже рідко (<1/10 000, включаючи окремі повідомлення): Алергічні реакції: рідко – реакції гіперчутливості, включаючи кропив'янку, ангіоневротичний набряк
.
З боку лабораторних показників: рідко – симптоматична гіпокальціємія (особливо за наявності факторів ризику).
З боку центральної нервової системи: часто – головний біль, запаморочення; нечасто – порушення смакових відчуттів.
З боку органу зору: нечасто – увеїт, склерит, епісклерит.
З боку органів слуху та рівноваги: часто – порушення рівноваги.
З боку системи травлення: часто – болі в животі, диспепсія, запор, діарея, виразка стравоходу, дисфагія, здуття живота, кисла відрижка; нечасто - нудота, блювання, гастрит, мелена, езофагіт, ерозії стравоходу; рідко – стриктура стравоходу, виразка ротоглотки, перфорація, виразки, кровотечі із верхніх відділів шлунково-кишкового тракту.
З боку шкіри та шкірних придатків: часто – свербіж, алопеція; нечасто - висипання на шкірі, еритема; рідко – висипання з фотосенсибілізацією, тяжкі шкірні реакції, включаючи синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз.
З боку кістково-м'язової системи: дуже часто – міалгія, біль у кістках, біль у суглобах (іноді – тяжкий перебіг); часто – припухлість суглобів; рідко – остеонекроз нижньої щелепи, атипові переломи тіла стегнової кістки.
З боку організму загалом: часто – астенія, периферичні набряки; нечасто – минущі симптоми реакції гострої фази на початку лікування (міалгія, нездужання, рідше – лихоманка), зазвичай на початку лікування.
особливі вказівкиПрепарат Остерепар®, як і інші бісфосфонати, може викликати місцеве подразнення слизової оболонки верхніх відділів ШКТ. У пацієнтів, які отримують лікування Остерепаром, відзначаються такі побічні реакції, як езофагіт, виразка стравоходу та ерозія стравоходу, що зрідка призводять до виникнення стриктур або перфорації стравоходу. У деяких випадках ці небажані явища можуть бути важкими і вимагати госпіталізації, тому особливо уважно слід контролювати будь-які симптоми, що вказують на можливі порушення з боку стравоходу. Пацієнтів слід попередити про необхідність припинити прийом Остерепару і звернутися до лікаря у разі появи дисфагії, болю при ковтанні або за грудиною, появі або посиленні печії.
Ризик виникнення тяжких небажаних явищ з боку стравоходу вищий у пацієнтів, які порушують рекомендації щодо прийому препарату та/або продовжують приймати його при появі симптомів подразнення стравоходу. Особливо важливо, щоб пацієнт мав рекомендації щодо прийому препарату, розумів їх та був поінформований про те, що ризик розвитку ураження стравоходу зростає у разі невиконання даних рекомендацій.
Відомі рідкісні випадки появи виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, іноді важкої та ускладненої (причинно-наслідковий зв'язок із прийомом препарату не встановлено).
Препарат Остерепар® слід призначати з обережністю пацієнтам із загостреннями захворювань верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, такими як дисфагія, захворювання стравоходу, гастрит, дуоденіт та виразки через можливу подразнювальну дію препарату на слизову оболонку верхніх відділів шлунково-кишкового тракту та погіршенням перебігу основного захворювання.
Рішення про проведення лікування необхідно приймати для кожного пацієнта індивідуально після ретельної оцінки співвідношення ризик/користь, особливо для пацієнтів із стравоходом Барретта.
Відомі випадки появи локального остеонекрозу щелепи, асоційованого головним чином з попередньою екстракцією зуба та/або локальною інфекцією (включаючи остеомієліт), часто з повільним одужанням.
У більшості випадків остеонекроз щелепи на фоні прийому бісфосфонатів виникає у онкологічних пацієнтів, які отримують бісфосфонати внутрішньовенно. Відомі фактори ризику остеонекрозу щелепи включають онкологічне захворювання, супутню терапію (наприклад, хіміотерапія, променева терапія, кортикостероїди), погану гігієну порожнини рота та супутні патології (наприклад, захворювання періодонту та/або інші захворювання зубів, а). Пацієнтам, у яких розвивається остеонекроз щелепи, має бути надано спеціалізовану медичну допомогу щелепно-лицьовим хірургом, а питання про відміну терапії бісфосфонатами має бути розглянуте, виходячи з індивідуальної оцінки співвідношення ризик/ користь. Стоматологічне хірургічне втручання може призвести до погіршення стану.
Тактика лікування кожного пацієнта, якому потрібне інвазивне стоматологічне втручання (наприклад, видалення зуба, імплантація), включаючи терапію бісфосфонатами, повинна ґрунтуватися на клінічному судженні лікаря та/або щелепно-лицевого хірурга та індивідуальній оцінці співвідношення.
Повідомлялося про виникнення болів у кістках, суглобах та/або м'язах у пацієнтів, які отримують бісфосфонати. Ці симптоми рідко мають тяжкий характер та/або призводять до втрати працездатності. Час до появи симптомів варіює від одного до декількох місяців від початку терапії. У більшості пацієнтів після припинення терапії симптоми відступають, але в деяких пацієнтів з'являються знову після відновлення прийому того ж препарату чи іншого бісфосфонату.
Повідомлялося про виникнення патологічних (тобто при дії незначної сили або мимовільних) переломів підвертальних або переломів проксимальних відділів діафіза стегнової кістки у невеликої кількості пацієнтів, які приймають бісфосфонати. Деякі з переломів належали до категорії стресових (також відомі під назвами навантажувальний перелом, маршовий перелом, перелом Дойчлендера), що виникають без травми. Деякі пацієнти за тижні або місяці до виникнення повного перелому відчували продромальний біль у ураженій ділянці, часто пов'язані з характерною рентгенологічною картиною стресового перелому. Кількість повідомлень була дуже невеликою, крім того, стресові переломи зі подібними клінічними особливостями виникають і у пацієнтів, які не приймають бісфосфонати. Пацієнтів зі стресовими переломами необхідно обстежити з оцінкою відомих причин і факторів ризику (наприклад, дефіцит вітаміну D, порушення всмоктування, застосування кортикостероїдів, стресовий перелом в анамнезі, артрит або перелом нижньої кінцівки, надмірні або збільшені навантаження, цукровий діабет, цукровий діабет, їм належну ортопедичну допомогу. Приблизно третина стресових переломів була двосторонніми; відповідно, у пацієнтів, які перенесли перелом тіла стегнової кістки, слід обстежити контралатеральне стегно. До отримання результатів обстеження слід розглянути питання про припинення прийому бісфосфонатів у пацієнтів зі стресовими переломами, виходячи з оцінки співвідношення користь/ризик у кожному конкретному випадку. дефіцит вітаміну D, порушення всмоктування, застосування кортикостероїдів, стресовий перелом в анамнезі, артрит або перелом нижньої кінцівки, надмірні чи збільшені навантаження, цукровий діабет, хронічний алкоголізм) та надати їм належну ортопедичну допомогу. Приблизно третина стресових переломів була двосторонніми; відповідно, у пацієнтів, які перенесли перелом тіла стегнової кістки, слід обстежити контралатеральне стегно. До отримання результатів обстеження слід розглянути питання про припинення прийому бісфосфонатів у пацієнтів зі стресовими переломами, виходячи з оцінки співвідношення користь/ризик у кожному конкретному випадку. дефіцит вітаміну D, порушення всмоктування, застосування кортикостероїдів, стресовий перелом в анамнезі, артрит або перелом нижньої кінцівки, надмірні чи збільшені навантаження, цукровий діабет, хронічний алкоголізм) та надати їм належну ортопедичну допомогу. Приблизно третина стресових переломів була двосторонніми; відповідно, у пацієнтів, які перенесли перелом тіла стегнової кістки, слід обстежити контралатеральне стегно. До отримання результатів обстеження слід розглянути питання про припинення прийому бісфосфонатів у пацієнтів зі стресовими переломами, виходячи з оцінки співвідношення користь/ризик у кожному конкретному випадку. надмірні або збільшені навантаження, цукровий діабет, хронічний алкоголізм) та надати їм належну ортопедичну допомогу. Приблизно третина стресових переломів була двосторонніми; відповідно, у пацієнтів, які перенесли перелом тіла стегнової кістки, слід обстежити контралатеральне стегно. До отримання результатів обстеження слід розглянути питання про припинення прийому бісфосфонатів у пацієнтів зі стресовими переломами, виходячи з оцінки співвідношення користь/ризик у кожному конкретному випадку. надмірні або збільшені навантаження, цукровий діабет, хронічний алкоголізм) та надати їм належну ортопедичну допомогу. Приблизно третина стресових переломів була двосторонніми; відповідно, у пацієнтів, які перенесли перелом тіла стегнової кістки, слід обстежити контралатеральне стегно. До отримання результатів обстеження слід розглянути питання про припинення прийому бісфосфонатів у пацієнтів зі стресовими переломами, виходячи з оцінки співвідношення користь/ризик у кожному конкретному випадку.
Пацієнтів слід попередити, що при випадковому пропусканні прийому Остерепару 1 раз на тиждень, вони повинні прийняти одну таблетку вранці найближчого дня. Не слід приймати дві дози на один день, але в подальшому треба повернутися до прийому препарату 1 раз на тиждень того дня тижня, який був обраний на початку лікування.
Слід брати до уваги й інші причини остеопорозу, крім дефіциту естрогенів, віку та лікування глюкокортикоїдами.
За наявності гіпокальціємії рівень кальцію в крові необхідно нормалізувати до початку лікування Остерепаром. Інші порушення мінерального обміну (наприклад, дефіцит вітаміну D) також слід усунути. У пацієнтів з цими порушеннями необхідно контролювати вміст кальцію в крові та симптоми гіпокальціємії.
Оскільки препарат Остерепар® збільшує вміст мінеральних речовин у кістках, може спостерігатися невелике безсимптомне зниження рівня кальцію та фосфатів у сироватці крові, особливо при кістковій хворобі Педжету, з початково значно підвищеною швидкістю метаболізму кісткової тканини, а також у пацієнтів, які отримують глюкокортикоїди, що супроводжується можливим зменшенням всмоктування кальцію. Особливо важливо забезпечити адекватне надходження в організм кальцію та вітаміну D у цих пацієнтів.
У поодиноких випадках гіпокальціємія може бути тяжкою, зазвичай у пацієнтів із схильністю до цього ускладнення (гіпопаратиреоїдизм, дефіцит вітаміну D, мальабсорбція кальцію).
Препарат містить лактозу. Пацієнти з дефіцитом лактази, непереносимістю галактози, глюкозогалактозною мальабсорбцією повинні утриматися від застосування препарату.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами та зайняття іншими видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій
Даних про вплив препарату на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами немає.
Однак деякі побічні ефекти, що спостерігаються після прийому алендронату, можуть у деяких пацієнтів погіршувати здатність керувати транспортними засобами та обслуговування механізмів.
Умови зберіганняУ сухому, захищеному від світла місці, до того ж.
Спосіб застосування та дозиНе розжовуючи, запиваючи питною водою, принаймні за 30 хвилин до першого прийому їжі, рідини або лікарських препаратів. Інші напої (включаючи мінеральну воду), їжу та деякі лікарські засоби можуть зменшити всмоктування препарату Остерепар.
Для зменшення ризику роздратування стравоходу препарат Остерепар® слід приймати, виконуючи наступні правила: приймати вранці відразу після підйому з ліжка; запивати повною склянкою води для полегшення надходження таблетки до шлунка; не розжовувати таблетки і не розсмоктувати їх у роті через можливе утворення виразок у ротовій порожнині та глотці; пацієнтам не слід лягати до першого прийому їжі, який слід проводити як мінімум через 30 хвилин після прийому препарату Остерепар; Препарат Остерепар не слід приймати перед сном або перед підйомом з ліжка.
Пацієнтам слід додатково приймати препарати кальцію та вітаміну D, якщо надходження цих речовин із їжею недостатньо.
Лікування остеопорозу у жінок у постменопаузі: рекомендована доза – 1 таблетка 70 мг 1 раз на тиждень.
Лікування остеопорозу у чоловіків: рекомендована доза – 1 таблетка 70 мг 1 раз на тиждень.
Оптимальної тривалості застосування препарату не встановлено. Необхідність продовження терапії бісфосфонатами повинна оцінюватися на регулярній основі, особливо після 5 років та більше.
Для пацієнтів похилого віку та пацієнтів з нирковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості (КК від 35 до 60 мл/хв) корекції дози не потрібно. Препарат Остерепар® не рекомендується призначати пацієнтам з нирковою недостатністю тяжкого ступеня (КК < 35 мл/хв) через відсутність досвіду застосування у цих пацієнтів.
Дитячий вік: через відсутність клінічних даних дітям препарат не призначають.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Остерепар таб 70мг 4 шт производится компанией АКРИХИН. Само производство расположено в стране Польша.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Остерепар таб 70мг 4 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Остерепар таб 70мг 4 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Алендронат канон таб 70мг 4 шт Алендронат канон таб 70мг 4 шт, Алендронат таб 70мг 4 шт бфз Алендронат таб 70мг 4 шт бфз, Алендронат таб 70мг 4 шт вертекс Алендронат таб 70мг 4 шт вертекс, Фороза таб п/об пленочной 70мг 12 шт Фороза таб п/об пленочной 70мг 12 шт, Фороза таб п/об пленочной 70мг 4 шт Фороза таб п/об пленочной 70мг 4 шт, Фороза таб п/об пленочной 70мг 8 шт Фороза таб п/об пленочной 70мг 8 шт.
Пока нет комментариев