Ордисс таб 32 мг 60 шт
Топ продаж
Суперцена
Ордисс таб 32 мг 60 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: кандесартану цілексетил 32,00 мг;
Допоміжні речовини:
Крохмаль прежелатинізований 15,00 мг; полоксамер 2,00 мг; повідон-К30 16,00 мг; фарбник оксид заліза червоний (Е172) 0,30 мг; кармелозу кальцію 6,60 мг; целюлоза мікрокристалічна 70,00 мг; лактози моногідрат 174,90 мг; стеарат магнію 3,20 мг.
Опис:
Рожеві капсулоподібні таблетки з ризиком на одній стороні та гравіюванням "С|С" по різні боки ризики, на іншій стороні таблетки - гравіювання "32".
Форма випуску:
По 10 таблеток у блістери з ПВХ/Al/ОПА-ПВХ/ПВАц/Al. 6 блістерів з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну пачку, на яку можуть бути додатково нанесені захисні наклейки.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до кандесартану та інших компонентів препарату;
Непереносимість лактози;
Дефіцит лактази;
Синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції;
Тяжке порушення функції печінки та/або холестаз;
Вагітність;
Період грудного вигодовування;
Дитячий вік віком до 18 років;
Одночасне застосування з аліскіреном або препаратами, що містять аліскірен, у пацієнтів з цукровим діабетом та/або помірними або тяжкими порушеннями функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації (СКФ) менше 60 мл/хв/1,73 м2 площі поверхні тіла), одночасне застосування з інгібіторами АПФ у пацієнтів із діабетичною нефропатією.
З обережністю
Гемодинамічно значущий стеноз аортального та мітрального клапанів, цереброваскулярні захворювання, ішемічна хвороба серця (ІХС), гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія (ГОКМП), стан після трансплантації нирки, двосторонній стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної нирки, первинний Ніна (КК) менше 30 мл/хв), гемодіаліз, гіперкаліємія; у пацієнтів зі зниженим обсягом циркулюючої крові (ОЦК), проведення загальної анестезії та хірургічних втручань (ризик розвитку артеріальної гіпотензії, внаслідок блокади РААС).
Дозування32 мг
Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія.
Хронічна серцева недостатність та порушення систолічної функції лівого шлуночка (зниження ФВЛШ < 40%) як додаткова терапія до інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ) або при непереносимості інгібіторів АПФ (див. розділ «Фармакодинаміка»).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПодвійна блокада РААС із застосуванням антагоністів рецепторів ангіотензину II (АРА II), інгібіторів АПФ або аліскірену (прямий інгібітор реніну) може супроводжуватися підвищеним ризиком розвитку артеріальної гіпотензії, непритомності, гіперкаліємії та порушень функції нирок (у тому числі гострої ниркової ниркової). .
Необхідний регулярний контроль АТ, функції нирок та вмісту електролітів у крові у пацієнтів, які одночасно приймають кандесартан та інші лікарські засоби, що впливають на РААС.
Кандесартан протипоказано застосовувати одночасно з аліскіреном або аліскіренсодержащими препаратами у пацієнтів з цукровим діабетом та/або з помірними або тяжкими порушеннями функції нирок (ШКФ менше 60 мл/хв/1,73 м2 площі поверхні тіла) та не рекомендується в інших пацієнтів.
Одночасне застосування антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ з інгібіторами АПФ протипоказане у пацієнтів з діабетичною нефропатією та не рекомендується в інших пацієнтів.
При одночасному застосуванні інгібіторів АПФ та інгібіторів дипептидилпептидази 4-го типу (наприклад, вілдагліптин) може бути підвищений ризик розвитку набряку Квінке. При одночасному застосуванні кандесартану з гідрохлортіазидом, варфарином, дигоксином, пероральними контрацептивами (етинілестрадіол/левоноргестрел), глібенкламідом, ніфедипіном та еналаприлом клінічно значущих лікарських взаємодій виявлено не було. Кандесартан метаболізується у печінці незначною мірою за участю ізоферменту CYP2C9. Проведені дослідження щодо взаємодії не виявили впливу кандесартану на ізоферменти CYP2C9 та CYP3A4, дія на інші ізоферменти системи цитохрому Р450 не вивчена. Одночасне застосування кандесартану з іншими гіпотензивними засобами посилює антигіпертензивний ефект.
Досвід застосування інших лікарських засобів, що діють на РААС, показує, що супутня терапія калійзберігаючими діуретиками, препаратами калію, замінниками кухонної солі, що містять калій, та іншими засобами, що підвищують вміст калію в сироватці крові (наприклад, гепарин) може призводити до розвитку гіперкал.
При одночасному застосуванні препаратів літію та інгібіторів АПФ виникає оборотне підвищення концентрації літію у сироватці крові та розвиток токсичних реакцій. Подібні реакції можуть траплятися і при застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину II, у зв'язку з чим рекомендується контролювати вміст літію у сироватці крові.
Одночасне застосування з нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП), включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2 (ЦОГ-2), ацетилсаліцилову кислоту (більше 3 г/добу) і неселективні НПЗП, може знизити антигіпертензивну дію кандесартану, нирок, у тому числі до розвитку гострої ниркової недостатності та підвищення вмісту калію в сироватці крові. Слід обережно застосовувати комбінацію цих препаратів, особливо у пацієнтів похилого віку.
ПередозуванняСимптоми: аналіз фармакологічних властивостей препарату дозволяє припустити, що основним проявом передозування може бути клінічно виражене зниження артеріального тиску, запаморочення. Було описано окремі випадки передозування препарату (до 672 мг кандесартану), що закінчилися одужанням пацієнтів без тяжких наслідків.
Лікування: при розвитку клінічно вираженого зниження артеріального тиску необхідно проводити симптоматичне лікування та контролювати стан пацієнта. Укласти пацієнта на спину і підняти ноги. При необхідності слід збільшити ОЦК, наприклад, шляхом внутрішньовенного введення 0,9% розчину натрію хлориду. У разі потреби можна застосувати симпатоміметичні засоби. Виведення кандесартану за допомогою гемодіалізу неефективне.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Ангіотензину II рецепторів антагоніст
Код АТХ С09СA06
Фармакодинаміка:
Ангіотензин II - основний компонент (гормон) ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС), що бере участь у патогенезі артеріальної гіпертензії (АГ), серцевої недостатності та інших серцевих захворювань.
Кандесартан є селективним антагоністом рецепторів ангіотензину II, підтипу 1 (рецепторів АТ1). Не виявляє властивостей агоніста (не впливає на ангіотензинперетворюючий фермент (АПФ) і не призводить до накопичення брадикініну або субстанції Р, не зв'язується з рецепторами інших гормонів, не впливає на стан іонних каналів, що беруть участь у регуляції діяльності серцево-судинної системи). Внаслідок блокування AT1-рецепторів ангіотензину II відбувається компенсаторне дозозалежне підвищення активності реніну, концентрації ангіотензину I, ангіотензину II та зниження концентрації альдостерону у плазмі крові.
Артеріальна гіпертензія:
Прийом кандесартану всередину забезпечує дозозалежне, плавне зниження артеріального тиску за рахунок зменшення загального периферичного судинного опору (ОПСС) без рефлекторного збільшення частоти серцевих скорочень (ЧСС). Немає даних про розвиток вираженої гіпотензії після прийому першої дози або про розвиток синдрому "скасування" після припинення терапії.
Початок антигіпертензивної дії після прийому першої дози препарату зазвичай розвивається протягом 2 годин, тривалість ефекту - 24 години.
Додавання тіазидного діуретика гідрохлортіазиду до кандесартану посилює його антигіпертензивний ефект.
Вік та стать пацієнта не впливають на ефективність препарату. Збільшує нирковий кровотік і не змінює або підвищує швидкість клубочкової фільтрації, тоді як нирковий судинний опір та фільтраційна фракція знижуються.
Кандесартан має менш виражений антигіпертензивний ефект у пацієнтів негроїдної раси (популяція з переважно низькою активністю реніну в плазмі).
Відсутні дані про вплив кандесартану на прогрес діабетичної нефропатії. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2 типу кандесартан не має негативного впливу на концентрацію глюкози в крові та ліпідний профіль.
Хронічна серцева недостатність:
Терапія кандесартаном зменшує показник смертності та частоту госпіталізації у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю (ХСН) незалежно від віку, статі та супутньої терапії, призводить до зменшення функціонального класу ХСН за класифікацією NYHA.
Кандесартан ефективний у пацієнтів, які одночасно приймають бета-адреноблокатори в поєднанні з інгібіторами АПФ, при цьому ефективність його не залежить від дози інгібітора АПФ. У пацієнтів з ХСН та зниженою систолічною функцією лівого шлуночка (фракція викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) менше 40%) кандесартан зменшує ОПСС та тиск заклинювання у легеневих капілярах.
Фармакокінетика:
Всмоктування та розподіл:
При всмоктуванні зі шлунково-кишкового тракту (ЖКТ) кандесартану цілексетил за допомогою ефірного гідролізу швидко перетворюється на активну речовину - кандесартан, міцно зв'язується з AT1-рецепторами та повільно дисоціює, не має властивостей агоніста. Абсолютна біодоступність кандесартану після прийому внутрішньо близько 40%. Відносна біодоступність таблетованої форми порівняно з розчином для внутрішнього прийому становить приблизно 34%. Таким чином, абсолютна розрахункова біодоступність таблетованої форми препарату становить 14%. Прийом їжі не надає значного впливу площу під кривою " концентрація-час " (AUC), тобто. їжа суттєво не впливає на біодоступність препарату. Максимальна концентрація в плазмі крові (Cmax) досягається через 3-4 години після прийому таблетованої форми препарату. При збільшенні дози препарату в межах, що рекомендуються, концентрація кандесартану підвищується лінійно. Зв'язування кандесартану з білками плазми крові – понад 99%. Плазмовий обсяг розподілу (Vd) кандесартану становить 0,1 л/кг. Фармакокінетичні параметри кандесартану не залежать від статі пацієнта.
Метаболізм і виведення:
Кандесартан, в основному, виводиться з організму нирками і через кишечник у незміненому вигляді і лише незначною мірою метаболізується у печінці. Період напіввиведення (T1/2) кандесартану становить приблизно 9 годин. Кумуляції препарату в організмі не спостерігається. Загальний кліренс кандесартану становить близько 0,37 мл/хв/кг, причому нирковий кліренс - близько 0,19 мл/хв/кг. Ниркова екскреція кандесартану здійснюється шляхом клубочкової фільтрації та активної канальцевої секреції. При прийомі внутрішньо радіоактивно-міченого кандесартану близько 26% від введеної кількості виводиться нирками у вигляді кандесартану і 7% у вигляді неактивного метаболіту, тоді як у калі виявляється 56% від введеної кількості у вигляді кандесартану і 10% у вигляді неактивного метаболіту.
Фармакокінетика у особливих клінічних випадках. Фармакокінетичні параметри кандесартану не залежать від статі пацієнта.
У пацієнтів старше 65 років Cmax та AUC кандесартану збільшуються на 50% та 80%, відповідно, порівняно з молодими пацієнтами. Однак гіпотензивний ефект та частота розвитку побічних ефектів при застосуванні кандесартану не залежать від віку пацієнтів.
У пацієнтів з легким та помірним порушенням функції нирок Cmax та AUC кандесартану збільшувалися на 50% та 70% відповідно, тоді як T1/2 препарату не змінюється порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок.
У пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок та/або Cmax та AUC кандесартану, що знаходяться на гемодіалізі, збільшувалися на 50% і 110% відповідно, а T1/2 препарату збільшувався в 2 рази.
У пацієнтів з легким та помірним порушенням функції печінки відзначалося підвищення AUC кандесартану на 23%.
Вагітність та годування груддюПрепарат Ордісс протипоказаний до застосування при вагітності у зв'язку з тим, що кандесартан чинить прямий вплив на РААС, може викликати порушення розвитку плода або негативно впливати на новонародженого, аж до летального результату. Якщо вагітність виявлена в період лікування Ордіссом, необхідно негайно відмінити препарат. При плануванні вагітності необхідно перевести пацієнтку на адекватну альтернативну терапію, дозволену для застосування під час вагітності. Новонароджені, матері яких приймали під час вагітності препарат Ордісс, повинні перебувати під медичним наглядом через ймовірність розвитку артеріальної гіпотензії.
Невідомо, чи проникає кандесартан у грудне молоко. Не слід застосовувати препарат Ордісс під час грудного вигодовування. Слід припинити грудне вигодовування за необхідності застосування препарату у матері.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаАртеріальна гіпертензія:
Побічні ефекти в ході клінічних досліджень мали помірний і минущий характер. Загальна частота виникнення побічних ефектів на фоні прийому кандесартану не залежала від дози препарату, статі та віку пацієнта. Частота випадків припинення терапії у зв'язку з побічними ефектами була подібною при застосуванні кандесартану цилексетилу (3,1%) та плацебо (3,2%). У ході узагальненого аналізу даних клінічних досліджень у пацієнтів з артеріальною гіпертензією було визначено небажані реакції при застосуванні кандесартану цилексетилу, які спостерігались із частотою хоча б на 1% більше, ніж у групі плацебо. Найчастіше повідомлялося про такі небажані реакції, як запаморочення/вертиго, головний біль та респіраторні інфекції.
Нижче наведені небажані реакції, зареєстровані в ході клінічних досліджень та в ході постреєстраційного застосування: дуже часто – 1/10 призначень (>10%), часто – від 1/100 призначень (> 1% та <10%), нечасто – від 1 /1000 призначень (>0,1% і <1%), рідко - від 1/10000 призначень (>0,01% і <0,1%), дуже рідко - від <1/10000 призначень (<0,01 %), частота невідома (не може бути встановлена на основі наявних даних).
Інфекційні та паразитарні інфекції: часто – респіраторні інфекції.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко – лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз.
Порушення з боку обміну речовин та харчування: дуже рідко – гіперкаліємія, гіпонатріємія.
Порушення нервової системи: часто – запаморочення/вертиго, головний біль.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: дуже рідко – кашель.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: дуже рідко – нудота; частота невідома – діарея.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – підвищення активності «печінкових» ферментів, порушення функції печінки або гепатит.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: дуже рідко – ангіоневротичний набряк, висипання на шкірі, свербіж шкіри, кропив'янка.
Порушення з боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини: дуже рідко – біль у спині, артралгія, міалгія.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: часто – порушення функції нирок, включаючи ниркову недостатність у схильних пацієнтів.
Лабораторні показники: загалом при застосуванні кандесартану цилексетилу не було відзначено клінічно значимих змін стандартних лабораторних показників. Як і при застосуванні інших лікарських засобів, що впливають на РААС, спостерігалося невелике зниження гемоглобіну. При застосуванні кандесартану зазвичай не потрібно регулярно контролювати лабораторні показники. Однак у пацієнтів з порушенням функції нирок рекомендується періодично контролювати вміст калію та концентрацію креатиніну у сироватці крові.
Хронічна серцева недостатність:
Побічні ефекти, виявлені на фоні застосування кандесартану у дорослих пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю, відповідали фармакологічним властивостям препарату та залежали від стану пацієнта. У ході клінічних досліджень проводилося порівняння препарату кандесартану цилексетилу в дозах до 32 мг (n=3803) з плацебо (n=3796); 21% пацієнтів із групи кандесартану цилексетилу та 16,1% пацієнтів із групи плацебо припинили лікування через виникнення небажаних реакцій. Найчастішими небажаними реакціями були гіперкаліємія, артеріальна гіпотензія та порушення функції нирок. Дані реакції найчастіше зустрічалися у пацієнтів старше 70 років, з цукровим діабетом або у пацієнтів, які отримували лікування іншими лікарськими препаратами, що впливають на РААС, зокрема інгібіторами АПФ та/або спіронолактоном.
Нижче наведені небажані реакції, зареєстровані в ході клінічних досліджень та при постреєстраційному застосуванні: дуже часто – 1/10 призначень (>10%), часто – від 1/100 призначень (> 1% та <10%), нечасто – від 1/ 1000 призначень (>0,1% та <1%), рідко - від 1/10000 призначень (>0,01% і <0,1%), дуже рідко - від <1/10000 призначень (<0,01% ), частота невідома (не може бути встановлена на основі наявних даних).
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко – лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз.
Порушення з боку обміну речовин та харчування: часто – гіперкаліємія, дуже рідко – гіпонатріємія.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: дуже рідко – ангіоневротичний набряк, висипання на шкірі, свербіж шкіри, кропив'янка.
Порушення з боку нервової системи: дуже рідко – запаморочення, біль голови.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: дуже рідко – кашель.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: дуже рідко – нудота; частота невідома – діарея.
Порушення з боку судин: часто – артеріальна гіпотензія.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – підвищення активності «печінкових» ферментів, порушення функції печінки або гепатит.
Порушення з боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини: дуже рідко – біль у спині, артралгія, міалгія.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: часто – порушення функції нирок, включаючи ниркову недостатність у схильних пацієнтів.
Лабораторні показники: часто спостерігаються гіперкаліємія та порушення функції нирок при лікуванні серцевої недостатності. Рекомендується періодично контролювати вміст калію та концентрацію креатиніну у сироватці крові.
особливі вказівкиОдночасне застосування інгібіторів АПФ, АРА II або аліскірену підвищує ризик розвитку гіпотензії, гіперкаліємії та порушення функції нирок (у тому числі гострої ниркової недостатності). Подвійна блокада РААС при одночасному застосуванні інгібіторів АПФ, АРА II з препаратами, що містять аліскірен, протипоказана у пацієнтів з цукровим діабетом та/або з помірною або тяжкою нирковою недостатністю (швидкість клубочкової фільтрації (СКФ) менше 60 мл/хв/1,73 м2 площі поверхні тіла) і не рекомендується в інших пацієнтів (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).
Якщо подвійна блокада РААС вважається абсолютно необхідною, то лікування має відбуватися лише під контролем лікаря та має супроводжуватись ретельним та регулярним контролем функції нирок, вмісту електролітів та артеріального тиску. Одночасне застосування антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ з інгібіторами АПФ протипоказане у пацієнтів з діабетичною нефропатією та не рекомендується в інших пацієнтів.
Порушення функції нирок. На фоні застосування препарату Ордісс, як і при застосуванні інших лікарських препаратів, які пригнічують РААС, у деяких випадках можуть розвиватися порушення функції нирок.
При застосуванні препарату Ордісс у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та нирковою недостатністю тяжкого ступеня (ШКФ менше 30 мл/хв/1,73 м площі поверхні тіла) рекомендується регулярно контролювати вміст калію та концентрацію креатиніну у сироватці крові. Клінічний досвід застосування препарату у пацієнтів із термінальною стадією ниркової недостатності (ШКФ менше 15 мл/хв/1,73 м2 площі поверхні тіла) обмежений. При застосуванні препарату Ордісс у таких пацієнтів необхідно підбирати дозу препарату Ордісс під контролем артеріального тиску.
У пацієнтів з ХСН необхідно періодично контролювати функцію нирок, особливо у пацієнтів віком від 75 років та пацієнтів з порушенням функції нирок. При підвищенні дози також рекомендується контролювати вміст калію та концентрацію креатиніну у сироватці крові.
Відсутні дані про застосування препарату Ордісс при ХСН з концентрацією креатиніну понад 265 мкмоль/л (понад 3 мг/мл).
Гемодіаліз. Під час проведення гемодіалізу АТ може бути особливо чутливим до блокади АТ1-рецепторів внаслідок зменшення ОЦК та активації РААС. Тому пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, необхідно контролювати артеріальний тиск і здійснювати індивідуальний добір дози препарату Ордісс® відповідно до показників артеріального тиску.
Одночасне застосування з АПФ інгібіторами при ХСН. При одночасному застосуванні з АПФ інгібіторами підвищується ризик розвитку побічних ефектів, особливо порушення функції нирок та гіперкаліємія. Слід контролювати клінічний стан пацієнтів та відповідні лабораторні показники. Стеноз ниркової артерії. Препарати, що впливають на РААС (наприклад, інгібітори АПФ), можуть викликати підвищення концентрації сечовини та креатиніну у сироватці крові у пацієнтів із двостороннім стенозом ниркової артерії або стенозом артерії єдиної нирки.
Аналогічного ефекту очікується при застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину II.
Трансплантація нирки. Досвід застосування препарату Ордісс у пацієнтів, які нещодавно перенесли трансплантацію нирки, відсутній.
Артеріальна гіпотензія. У пацієнтів з ХСН при застосуванні препарату Ордісс може розвинутись артеріальна гіпотензія. Також можливий розвиток гіпотензії у пацієнтів з дефіцитом ОЦК, наприклад, при застосуванні великих доз діуретиків. У цьому випадку перед застосуванням препарату Ордісс необхідно провести корекцію ОЦК.
Загальна анестезія та/або хірургічні втручання. У пацієнтів, які отримують антагоністи ангіотензину II, під час проведення загальної анестезії та при хірургічних втручаннях може розвинутись артеріальна гіпотензія внаслідок блокади РААС. У поодиноких випадках артеріальна гіпотензія може бути вираженою, яка потребує внутрішньовенного введення рідини та/або вазопресорних речовин.
Стеноз аортального та/або мітрального клапанів, ГЗКМП. При застосуванні препарату Ордісс у пацієнтів з ГЗКМП або гемодинамічно значущим стенозом аортального або мітрального клапанів слід бути обережним.
Первинний гіперальдостеронізм. Пацієнти з первинним гіперальдостеронізмом зазвичай резистентні до терапії гіпотензивними засобами, що впливають на РААС, тому застосовувати Ордіс® у даної групи пацієнтів не рекомендується.
Гіперкаліємія. Одночасне застосування Ордісу з калійзберігаючими діуретиками, препаратами калію або замінниками солі, що містять калій, або іншими препаратами, які можуть підвищити вміст калію в сироватці крові (наприклад, гепарин), може призвести до розвитку гіперкаліємії у пацієнтів з артеріальною гіпертензією.
Гіперкаліємія може розвинутись і у пацієнтів з ХСН, які приймають препарат Ордісс. На тлі терапії препаратом Ордісс у пацієнтів з ХСН рекомендується проводити періодичний контроль вмісту калію в сироватці крові, особливо при одночасному застосуванні АПФ інгібіторів та калійзберігаючих діуретиків (спіронолактон, тріамтерен, амілорид, еплеренон (похідне спіроролактону)).
Загальні. Пацієнти, у яких судинний тонус та функція нирок переважно залежать від активності РААС (наприклад, пацієнти з тяжкою хронічною серцевою недостатністю, захворюваннями нирок, включаючи стеноз ниркової артерії), особливо чутливі до препаратів, що діють на РААС. Застосування подібних препаратів супроводжується у цих пацієнтів різкою гіпотензією, азотемією, олігурією та рідше – гострою нирковою недостатністю. Можливість розвитку цих ефектів не виключена і при застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину II. Різке зниження артеріального тиску у пацієнтів з ішемічною кардіопатією, цереброваскулярними захворюваннями ішемічного генезу при застосуванні будь-яких гіпотензивних засобів може призводити до розвитку інфаркту міокарда або інсульту.
Застосування у педіатрії. Безпека та ефективність застосування препарату Ордісс у віці до 18 років не встановлені.
Вплив на здатність керувати автомобілем:
При виникненні небажаних ефектів з боку ЦНС при терапії препаратом Ордісс® слід бути обережним при виконанні дій, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25 ° С, в оригінальній упаковці. Зберігати в недоступному для дітей місці!
Спосіб застосування та дозиПрепарат Ордісс слід приймати один раз на добу незалежно від їди.
Артеріальна гіпертензія:
Рекомендована початкова та підтримуюча доза препарату Ордісс становить 8 мг один раз на добу. Пацієнтам, які потребують подальшого зниження артеріального тиску (АТ), рекомендується збільшити дозу до 16 мг один раз на добу. Пацієнтам, яким не вдалося достатньо знизити артеріальний тиск після 4 тижнів прийому препарату Ордісс у дозі 16 мг на добу, рекомендується збільшити дозу до 32 мг один раз на добу. Максимальний антигіпертензивний ефект досягається протягом 4 тижнів від початку лікування. Якщо терапія препаратом Ордісс не призводить до зниження АТ до оптимального рівня, рекомендується змінити схему лікування. Терапія повинна коригуватися відповідно до рівня артеріального тиску.
Пацієнти похилого віку:
У пацієнтів похилого віку не потрібно коригувати початкову дозу препарату.
Пацієнти з порушенням функції нирок:
У пацієнтів з легким або помірним порушенням функції нирок (кліренс креатиніну 30-80 мл/хв/1,73 м2 площі поверхні тіла), включаючи пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, початкова доза препарату становить 4 мг/добу ( 1/2 пігулки по 8 мг). Дозу слід титрувати залежно від терапевтичного ефекту препарату. Клінічний досвід застосування препарату у пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв/1,73 м2 площі поверхні тіла) або термінальною стадією ниркової недостатності (кліренс креатиніну менше 15 мл/хв) обмежений (див. розділ «Особливі вказівки »).
Пацієнти з порушенням функції печінки:
У пацієнтів з порушенням функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості рекомендується розпочати лікування із добової дози 4 мг один раз на добу (1/2 таблетки по 8 мг). Можливе збільшення дози за потреби. Препарат Ордісс протипоказаний пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки та/або холестазом (див. розділ «Протипоказання»).
Супутня терапія:
Застосування препарату Ордісс разом з діуретиками тіазидного типу (наприклад, гідрохлортіазид) може посилити антигіпертензивний ефект препарату Ордісс.
Гіповолемія:
Рекомендована початкова доза Ордіссу становить 4 мг (1/2 таблетки по 8 мг) один раз на добу.
Хронічна серцева недостатність (ХСН):
Рекомендована початкова доза Ордіссу становить 4 мг (1/2 таблетки по 8 мг) один раз на добу. Підвищення дози до 32 мг один раз на добу або до максимальної дози, що переноситься, проводиться шляхом її подвоєння з інтервалами не менше 2 тижнів (див. розділ «Особливі вказівки»).
Пацієнтам похилого віку та пацієнтам з порушенням функції нирок, печінки або гіповолемією не потрібна зміна початкової дози препарату.
Застосування у дітей та підлітків:
Безпека та ефективність застосування препарату Ордісс® у дітей та підлітків (до 18 років) не встановлені (див. розділ «Протипоказання»).
Супутня терапія:
Препарат Ордісс® можна призначати спільно з іншими засобами, що застосовуються при терапії хронічної серцевої недостатності, наприклад, з інгібіторами АПФ, бета-адреноблокаторами, діуретиками та серцевими глікозидами (див. розділ «Особливі вказівки», «Фармакодинаміка»).
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Ордисс таб 32 мг 60 шт производится компанией ТЕВА. Само производство расположено в стране Республика Хорватия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Ордисс таб 32 мг 60 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Ордисс таб 32 мг 60 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Ордисс таб 16мг 30 шт Ордисс таб 16мг 30 шт, Ангиаканд таб 16мг 28 шт Ангиаканд таб 16мг 28 шт, Ангиаканд таб 8мг 28 шт Ангиаканд таб 8мг 28 шт, Атаканд таб 16мг 28 шт Атаканд таб 16мг 28 шт, Атаканд таб 32мг 28 шт Атаканд таб 32мг 28 шт, Атаканд таб 8мг 28 шт Атаканд таб 8мг 28 шт, Гипосарт таб 16мг 28 шт Гипосарт таб 16мг 28 шт, Гипосарт таб 32мг 28 шт Гипосарт таб 32мг 28 шт, Гипосарт таб 8мг 28 шт Гипосарт таб 8мг 28 шт, Кандесартан-вертекс таб 16 мг 30 шт Кандесартан-вертекс таб 16 мг 30 шт, Кандесартан-вертекс таб 32 мг 30 шт Кандесартан-вертекс таб 32 мг 30 шт, Кандесартан-вертекс таб 8 мг 30 шт Кандесартан-вертекс таб 8 мг 30 шт, Кандесартан-сз таб 16мг 30 шт Кандесартан-сз таб 16мг 30 шт, Кандесартан-сз таб 32 мг 30 шт Кандесартан-сз таб 32 мг 30 шт, Кандесартан таб 16мг 28 шт Кандесартан таб 16мг 28 шт, Кандесартан таб. 32 мг 30 шт Кандесартан таб. 32 мг 30 шт, Ордисс таб 16 мг 60 шт Ордисс таб 16 мг 60 шт, Ордисс таб 32мг 30 шт Ордисс таб 32мг 30 шт, Ордисс таб 8мг 30 шт Ордисс таб 8мг 30 шт, Ордисс таб 8 мг 60 шт Ордисс таб 8 мг 60 шт.
Пока нет комментариев