Омепразол капс кишраств 20мг 30 шт озон
Топ продаж
Суперцена
Омепразол капсули Кишковостійкий 20мг 30 штук від Озону є протонного насоса інгібітором, який зменшує виділення кислоти в шлунку. Це допомагає лікувати виразки шлунку та дванадцятипалої кишки, а також ерадикувати Helicobacter pylori. Прийом омепразолу забезпечує швидке та ефективне інгібування секреції шлункового соку, що дозволяє пацієнтам відчувати полегшення від симптомів шлунково-кишкових захворювань. Препарат може бути корисним для пацієнтів з виразками, гастритом або рефлюксом кислоти. Фармакокінетика омепразолу досить швидка, і більшість препарату виводиться з організму нирками. Омепразол може бути безпечним для старших людей та пацієнтів з порушеною функцією нирок, але у пацієнтів з порушеною функцією печінки можуть бути зауважені значні зміни в біодоступності.
Омепразол капс кишраств 20мг 30 шт озон инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 капсула містить: пелет омепразолу – 235,0000 мг, у перерахуванні на омепразол – 20,0000 мг.
Допоміжні речовини:
Маннітол – 39,9500 мг, сахароза – 64,2255 мг, натрію гідрофосфат (натрію фосфат двозаміщений) – 2,9845 мг, натрію лаурилсульфат – 0,7990 мг, лактоза – 7,990 9900 мг.
Склад оболонки: гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза) – 20,5625 мг, метакрилової кислоти та етилакрилату сополімер (сополімер кислоти метакрилової L30D) – 58,7500 мг, пропіленгліколь – 1,9035 мг, діетилфталат – 5,875 мг, натрію гідроксид (натрію гідроксид) – 0,3525 мг, полісорбат-80 (твін-80) – 0,7050 мг, повідон (полівінілпіролідон) – 0,6110 мг, титану діоксид – 0,4230 мг, тальк – 0, 1410 мг.
Склад капсули
Корпус капсули:
Титану діоксид – 2,0000%, желатин – до 100%.
Кришечка капсули:
барвник хіноліновий жовтий – 0,7500 %, барвник сонячний захід сонця жовтий – 0,0059 %, титану діоксид – 2,0000 %, желатин – до 100 %.
Опис:
Тверді желатинові капсули №2. Кришечка капсул непрозора жовта, корпус непрозорий білий. Зміст капсул – білі або майже білі пеллети.
Форма випуску:
Капсули кишковорозчинні 20 мг.
По 10, 15 капсул в контурну коміркову упаковку з полівінілхлоридної плівки і фольги алюмінієвої друкованої лакованої.
По 10, 20, 30, 40, 50 або 100 капсул у банки з поліетилентерефталату для лікарських засобів або поліпропіленові для лікарських засобів, закупорені кришками з поліетилену високого тиску з контролем першого розкриття або кришками поліпропіленовими з системою «натиснути- низького тиску з контролем першого розтину.
Одну банку або 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8 або 10 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією з медичного застосування (листок-вкладиш) поміщають у картонну упаковку (пачку).
Протипоказання-Підвищена чутливість до омепразолу, заміщених бензімідазолів або інших компонентів препарату.
- Одночасне застосування з препаратами нелфінавір, атазанавір, ерлотиніб, позаконазол.
-Тяжкі захворювання печінки, що супроводжуються печінковою недостатністю (тільки для дози 40 мг).
-Непереносимість лактози, дефіцит лактази, синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції.
-Протипоказано застосування омепразолу у дітей, крім як за показаннями гастроезофагеальна рефлюксна хвороба для дітей віком від 2 років та виразка дванадцятипалої кишки, викликана Helicobacter pylori для дітей віком від 4 років (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
З обережністю
Раніше діагностована виразкова хвороба шлунка; ниркова недостатність; жовтяниця; попереднє хірургічне втручання на шлунково-кишковому тракті. Наявність «тривожних» симптомів: значне спонтанне зниження маси тіла, повторне блювання, блювання з домішкою крові, зміна кольору калу (дьогтеподібний стілець – мелена), порушення ковтання. З появою нових симптомів чи змін вже наявних симптомів із боку шлунково-кишкового тракту. При одночасному застосуванні з одним або декількома з перерахованих нижче препаратів: клопідогрел, дигоксин, кетоконазол, ітраконазол, варфарин, цилостазол, діазепам, фенітоїн, саквінар, такролімус, кларитроміцин, вориконазол, ріфампіцин, препаратами»).
Хоча причинно-наслідковий зв'язок застосування омепразолу з переломами на фоні остеопорозу не встановлений, пацієнти з ризиком розвитку остеопорозу або переломів на його фоні повинні знаходитись під відповідним клінічним наглядом.
Дозування20 мг
Показання до застосуванняДорослі –виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, не асоційована з Helicobacter pylori (у тому числі профілактика рецидивів).
-Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ).
-Ерадикація Helicobacter pylori у інфікованих пацієнтів з виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки, а також при інших захворюваннях, при яких потрібне проведення ерадикації (у складі комбінованої терапії).
-Гіперсекреторні стани (синдром Золлінгера-Еллісона, стресові виразки шлунково-кишкового тракту, поліендокринний аденоматоз, системний мастоцитоз та інші).
-Профілактика та лікування пошкоджень слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки, обумовлених прийомом нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП): диспепсія, ерозії слизової оболонки, виразка пептики.
-Профілактика аспірації кислого вмісту шлунка у дихальні шляхи під час загальної анестезії (синдром Мендельсона).
Діти У дітей старше 2-х років і з масою тіла більше 20 кг при терапії гастроезофагеальної рефлюксної хвороби.
-У дітей старше 4-х років та з масою тіла більше 20 кг при терапії виразки дванадцятипалої кишки, викликаної Helicobacter pylori.
-Безпека та ефективність при інших показаннях у пацієнтів дитячого віку не встановлена.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиРечовини з рН-залежною абсорбцією
Подібно до інших препаратів, що знижують кислотність шлункового соку, лікування омепразолом може призвести до зниження всмоктування кетоконазолу, ітраконазолу, позаконазолу, ерлотинібу, препаратів заліза та ціанокобаламіну. Слід уникати їхнього спільного прийому з омепразолом.
Дігоксин
Біодоступність дигоксину при одночасному застосуванні з омепразолом підвищується на 10% (може знадобитися корекція режиму дозування дигоксину). Слід бути обережними при одночасному застосуванні цих препаратів у літніх пацієнтів.
Клопідогрів
Відзначено взаємодію між клопідогрелом (навантажувальна доза 300 мг, підтримуюча доза 75 мг на добу) та омепразолом (80 мг на добу), що знижує експозицію активного метаболіту клопідогрелу та зменшує інгібування агрегації тромбоцитів. Ймовірно, ефект, що спостерігається, обумовлений інгібуючим впливом омепразолу на ізофермент CYP2C19. Тому слід уникати одночасного застосування омепразолу та клопідогрелу.
Антиретровірусні препарати
Збільшення значення рН на фоні терапії омепразолом може впливати на всмоктування антиретровірусних препаратів. Також можлива взаємодія на рівні ізоферменту CYP2C19. При сумісному застосуванні омепразолу та деяких антиретровірусних препаратів, таких як атазанавір та нелфінавір, на фоні терапії омепразолом відзначається зниження їх концентрації у сироватці. При одночасному застосуванні з омепразолом на 75% зменшується площа під кривою «концентрація-час» атазанавіру. У зв'язку з цим спільне застосування омепразолу з антиретровірусними препаратами, такими як атазанавір та нелфінавір, протипоказано.
При одночасному застосуванні з омепразолом спостерігається підвищення плазмової концентрації саквінавіру/ритонавіру до 70%, при цьому переносимість лікування пацієнтами з ВІЛ-інфекцією не погіршується.
Такролімус
При одночасному застосуванні омепразолу та такролімусу було відмічено підвищення концентрації такролімусу у сироватці крові, що може вимагати корекції його дози. Необхідно контролювати кліренс креатиніну та концентрацію такролімусу в плазмі при його сумісному застосуванні з омепразолом.
Метотрексат
При сумісному застосуванні метотрексату з інгібіторами протонної помпи у деяких пацієнтів спостерігалося незначне підвищення концентрації метотрексату у плазмі. При лікуванні високими дозами метотрексату слід припинити прийом омепразолу.
Препараты, в метаболизме которых участвует изофермент CYP2C19 При одновременном применении с омепразолом возможно повышение плазменной концентрации и увеличение периода полувыведения варфарина (R-варфарина), диазепама, фенитоина, цилостазола, имипрамина, кломипрамина, циталопрама, гексобарбитала, дисульфирама, а также других препаратов, метаболизирующихся у печінці за участю ізоферменту CYP2C19 (може знадобитися зниження доз цих препаратів). Однак прийом омепразолу 20 мг на добу не впливає на концентрацію фенітоїну в плазмі у пацієнтів, які тривало приймають фенітоїн. При застосуванні омепразолу пацієнтами, які отримують варфарин або інші антагоністи вітаміну К, потрібний моніторинг міжнародного нормалізованого відношення.
Інгібітори ізоферментів CYP2C19 та/або CYP3A4 Одночасне застосування з інгібіторами ізоферментів CYP2C19 та/або CYP3A4 уповільнює метаболізм омепразолу.
При сумісному прийомі омепразолу з кларитроміцином або еритроміцином концентрація омепразолу в плазмі підвищується. Спільне застосування вориконазолу та омепразолу призводить до збільшення площі під фармакокінетичною кривою «концентрація-час» омепразолу. Корекція дози омепразолу при сумісному застосуванні з інгібіторами ізоферментів CYP2C19 та/або CYP3A4 може знадобитися у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю у разі тривалого застосування омепразолу. При нетривалому сумісному застосуванні корекція дози не потрібна через хорошу переносимість високих доз омепразолу.
Індуктори ізоферментів CYP2C19 та CYP3A4 Індуктори ізоферментів CYP2C19 та CYP3A4, такі як рифампіцин, препарати звіробою продірявленого, при спільному застосуванні з омепразолом можуть призводити до зниження концентрації омепразолу у плазмі крові.
Відсутність впливу на метаболізм
Спільний прийом омепразолу з амоксициліном або метронідазолом не впливає на концентрацію омепразолу у плазмі.
Не встановлено клінічно значущої взаємодії омепразолу з метопрололом, фенацетином, естрадіолом, будесонідом, диклофенаком, напроксеном, піроксикамом, S-варфарином.
Не виявлено впливу омепразолу на антацидні засоби, теофілін, кофеїн, хінідин, лідокаїн, пропранолол, етанол.
ПередозуванняСимптоми
Запаморочення, сплутаність свідомості, апатія, сонливість, біль голови, порушення зору, дилатація судин, тахікардія, нудота, блювання, метеоризм, діарея, підвищення потовиділення, «сухість» у роті.
Лікування симптоматичне
За потреби – промивання шлунка, призначення активованого вугілля. Гемодіаліз – недостатньо ефективний.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Залізо шлунка секрецію знижувальний засіб - протонного насоса інгібітор
Код АТХ: A02BC01
Фармакодинаміка:
Омепразол є слабкою основою. Концентрується в кислому середовищі секреторних канальців парієтальних клітин слизової оболонки шлунка, пригнічує протонний насос - фермент Н+/К+-АТФ-азу. Вплив омепразолу на останню стадію процесу утворення соляної кислоти в шлунку є дозозалежним та забезпечує високоефективне інгібування базальної та стимульованої секреції соляної кислоти незалежно від стимулюючого фактора.
Вплив на секрецію шлункового соку
Омепразол при щоденному пероральному застосуванні забезпечує швидке та ефективне інгібування денної та нічної секреції соляної кислоти.
Максимальний ефект досягається протягом чотирьох днів лікування. У пацієнтів з виразкою дванадцятипалої кишки омепразол у дозі 20 мг викликає стійке зниження 24-годинної шлункової кислотності не менше ніж на 80%. При цьому досягається зниження максимальної середньої концентрації соляної кислоти після стимуляції пентагастрином на 70% протягом 24 годин.
У пацієнтів з виразкою дванадцятипалої кишки омепразол у дозі 20 мг при щоденному пероральному застосуванні підтримує у внутрішньошлунковому середовищі значення кислотності на рівні рН>3 у середньому протягом 17 годин на добу.
Інгібування секреції соляної кислоти залежить від площі під фармакокінетичною кривою "концентрація-час" омепразолу, а не від концентрації препарату в плазмі в даний момент часу.
Дія на Helicobacter pylori Омепразол має бактерицидний ефект на Helicobacter pylori in vitro. Ерадикація Helicobacter pylori при застосуванні омепразолу спільно з антибактеріальними засобами супроводжується швидким усуненням симптомів, високим ступенем загоєння дефектів слизової оболонки шлунково-кишкового тракту та тривалою ремісією виразкової хвороби, що знижує ймовірність таких ускладнень, як підтримка і кровотечі.
Інші ефекти, пов'язані з пригніченням секреції соляної кислоти
У пацієнтів, які приймають препарати, що знижують секрецію залоз шлунка, протягом тривалого проміжку часу частіше відзначається утворення залозистих кіст у шлунку; кісти доброякісні та проходять самостійно на тлі продовження терапії.
Зниження секреції соляної кислоти у шлунку призводить до незначного збільшення ризику розвитку кишкових інфекцій, спричинених Salmonella spp., Campylobacter spp. та Clostridium difficile.
Під час лікування препаратами, що знижують секрецію залоз шлунка, підвищується концентрація гастрину в сироватці крові. Внаслідок зниження секреції соляної кислоти підвищується концентрація хромограніну А (див. розділ «Особливі вказівки»).
Фармакокінетика:
Всмоктування
Омепразол швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація омепразолу в плазмі досягається через 0,5 - 1 годину. Біодоступність після одноразового прийому внутрішньо становить 30-40%, після постійного прийому 1 раз на добу біодоступність збільшується до 60%. Їда не впливає на біодоступність омепразолу.
Показник
зв'язування омепразолу з білками плазми близько 95%, обсяг розподілу становить 0,3 л/кг.
Метаболізм
Частина омепразолу піддається пресистемному печінковому метаболізму за участю ізоферментів CYP2C19 та CYP3A4 з утворенням неактивних метаболітів сульфону, сульфіду та гідрокси-омепразолу. Омепразол, не включений парієтальними клітинами в процес утворення активних метаболітів, повністю метаболізується в печінці також за участю ізоферментів CYP2C19 та CYP3A4. Загальний плазмовий кліренс становить 03-06 л/хв.
Період
напіввиведення становить близько 40 хвилин (30-90 хвилин). Приблизно 80% виводиться як метаболітів нирками, а решта – кишечником.
Особливі групи пацієнтів
Не відмічено значних змін біодоступності омепразолу у пацієнтів похилого віку або у пацієнтів з порушеною функцією нирок. У пацієнтів з порушеною функцією печінки спостерігається збільшення біодоступності омепразолу та значне зменшення плазмового кліренсу.
Вагітність та годування груддюРезультати досліджень показали відсутність побічної дії омепразолу на здоров'я вагітних жінок, плід або новонародженого. Омепразол виділяється з грудним молоком, проте при застосуванні в терапевтичних дозах вплив на дитину малоймовірний.
Омепразол дозволений для застосування при вагітності та в період грудного вигодовування.
Проте перед застосуванням препарату під час вагітності рекомендується проконсультуватися з лікарем.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаДля вказівки частоти побічних ефектів була використана класифікація ВООЗ: дуже часто (> 10%); часто (>1% та <10%); нечасто (>0,1% та <1%); рідко (> 0,01% та <0,1%); дуже рідко (<0,01%); невідома частота (за наявними даними визначити частоту народження побічного ефекту неможливо).
-З боку крові та лімфатичної системи: рідко – лейкопенія, тромбоцитопенія, гіпохромна мікроцитарна анемія у дітей; дуже рідко – агранулоцитоз, панцитопенія, еозинофілія.
-З боку імунної системи: рідко – реакції гіперчутливості: пропасниця, ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції/анафілактичний шок.
-З боку обміну речовин та харчування: рідко – гіпонатріємія; частота невідома – гіпомагніємія, яка у тяжких випадках може призвести до гіпокальціємії, гіпокаліємії.
-Порушення психіки: нечасто – безсоння; рідко – підвищена збудливість, депресія, оборотна сплутаність свідомості; дуже рідко – агресія, галюцинації.
-з боку нервової системи: часто - головний біль; нечасто - запаморочення, парестезії, сонливість; рідко – порушення смаку.
-З боку органу зору: рідко – нечіткість зору.
-З боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто – порушення слухового сприйняття, вертиго.
-З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко – бронхоспазм.
-з боку шлунково-кишкового тракту: часто - абдомінальний біль, діарея, запор, нудота, блювання, метеоризм; рідко – сухість у роті, стоматит, гастроінтестинальний кандидоз, мікроскопічний коліт, поодинокі випадки – утворення шлункових гландулярних кіст під час тривалого лікування при одночасному використанні з кларитроміцином (наслідок інгібування секреції соляної кислоти, носить доброякісний, оборотний).
-з боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто – підвищення активності «печінкових» ферментів та лужної фосфатази (оборотного характеру); рідко – гепатит (з жовтяницею або без), печінкова недостатність, енцефалопатія у пацієнтів із попередніми тяжкими захворюваннями печінки.
-З боку шкірних покривів: нечасто - кропив'янка, висипання на шкірі, свербіж шкіри, дерматит; рідко – алопеція, реакції фоточутливості у вигляді почервоніння шкіри після УФО, мультиформна ексудативна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.
-з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: нечасто – переломи хребців, кісток зап'ястя, головки стегнової кістки, пов'язані з остеопорозом (див. розділ «Особливі вказівки»); рідко – артралгія, міастенія, міалгія.
-Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: рідко – інтерстиціальний нефрит.
-З боку статевих органів та молочної залози: рідко – гінекомастія.
-Загальні розлади та порушення у місці введення: нечасто – нездужання; рідко – підвищене потовиділення, периферичні набряки.
особливі вказівкиЗа наявності будь-яких тривожних симптомів, таких як значна спонтанна втрата маси тіла, часте блювання, дисфагія (порушення ковтання), блювання з кров'ю або мелена (чорний напіврідкий стілець), а також за наявності виразки шлунка (або при підозрі на виразку шлунка) слід виключити можливість злоякісного новоутворення, оскільки лікування препаратом Омепразол може призвести до згладжування симптоматики та відстрочення діагнозу.
Зниження секреції соляної кислоти в шлунку під дією інгібіторів протонної помпи призводить до підвищення росту нормальної мікрофлори кишечника і може призводити до незначного збільшення ризику розвитку кишкових інфекцій, спричинених бактеріями роду Salmonella, Campylobacter spp., а також бактерій Clostridium difficile.
Зниження кислотності на фоні прийому омепразолу може також призводити до зниження всмоктування вітаміну В? (ціанокобаламіну).
При одночасному застосуванні омепразолу із клопідогрелом спостерігається зменшення антиагрегантного ефекту останнього.
Пацієнти з ризиком розвитку остеопорозу або переломів на його фоні повинні перебувати під відповідним клінічним наглядом, хоча причинно-наслідковий зв'язок застосування омепразолу з переломами на фоні остеопорозу не встановлено.
Є повідомлення про виникнення вираженої гіпомагніємії у пацієнтів, які отримують терапію довше за один рік інгібіторами протонного насоса, у тому числі омепразолом. Пацієнтам, які отримують терапію омепразолом протягом тривалого часу, особливо у поєднанні з дигоксином або іншими препаратами, що знижують вміст магнію в плазмі (діуретиками), потрібний регулярний контроль вмісту магнію.
Вплив на лабораторні випробування
Підвищення концентрації хромограніну А (CgA) внаслідок зниження секреції соляної кислоти може впливати на результати обстежень для виявлення нейроендокринних пухлин. Для запобігання цьому впливу терапію інгібіторами протонного насоса необхідно призупинити за 5 днів до проведення дослідження концентрації CgA.
Вплив на керування транспортними засобами та механізмами
У період лікування омепразолом може виникати запаморочення, сонливість, порушення зору, тому слід бути обережним при керуванні автотранспортом та виконанні інших потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Спосіб застосування та дозиВсередину, запиваючи достатньою кількістю води (вміст капсули не можна розжовувати), за 30 хвилин до їди.
Якщо пацієнт не може проковтнути капсулу цілком, можна змішати її вміст із трохи підкисленою рідиною, соком або фруктовим пюре. Не розчиняти у газованих напоях чи молоці.
Отриману суміш слід вживати відразу після приготування.
Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, не асоційована з Helicobacter pylori (у тому числі профілактика рецидивів) – пацієнтам, стійким до лікування іншими противиразковими препаратами, призначають у дозі 40 мг на добу. Курс лікування при виразковій хворобі 12-палої кишки – 2 тижні, за потреби – до 4-х тижнів; при виразковій хворобі шлунка – 4-8 тижнів.
Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ): залежно від ступеня тяжкості езофагіту до 40 мг на добу. Тривалість основного курсу залежить від ступеня тяжкості эзофагита і становить 4-8 тижнів. Підтримуюча терапія повинна проводитись у найменшій ефективній дозі, у тому числі на вимогу та переривчасті курси. Тривалість підтримуючої терапії визначається лікарем.
Ерадикація Helicobacter pylori у інфікованих пацієнтів з виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки, а також при інших захворюваннях, при яких потрібне проведення ерадикації (у складі комбінованої терапії).
Перша лінія (стандартна потрійна схема) Омепразол 40 мг один раз на добу + кларитроміцин 500 мг двічі на добу + амоксицилін 1000 мг двічі на добу. Для підвищення ефективності терапії можливе призначення Омепразолу 40 мг 2 рази на добу (подвоєння стандартної дози) та збільшення тривалості курсу з 7 до 10-14 днів.
Друга лінія (чотирикомпонентна) Застосовується при неефективності стандартної потрійної терапії або за непереносимості групи пеніциліну.
Вісмуту трикалію дицитрату (120 мг 4 рази на добу) у комбінації з Омепразолом 40 мг один раз на добу, тетрацикліном (500 мг 4 рази на добу) протягом 10 днів.
Третя лінія та інші альтернативні варіанти терапії призначаються на підставі дослідження індивідуальної чутливості Helicobacter pylori до антибактеріальних препаратів.
Гіперсекреторні стани (синдром Золлінгера-Еллісона, стресові виразки шлунково-кишкового тракту, поліендокринний аденоматоз, системний мастоцитоз та інші): доза підбирається індивідуально, залежно від вихідного рівня шлункової секреції, зазвичай починаючи з 40 мг 1 раз на добу. При необхідності дозу збільшують до 80-120 мг на добу; у цьому випадку її ділять на 2-3 прийоми.
Профілактика та лікування пошкоджень слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки, обумовлених прийомом нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП): диспепсія, ерозії слизової оболонки, виразка – призначають Омепразол одноразово 40 мг на добу протягом 4-8 тижнів.
Профілактика аспірації кислого вмісту шлунка у дихальні шляхи під час загальної анестезії (синдром Мендельсона) – 40 мг одноразово.
Діти
У віці старше 2-х років та з масою тіла більше 20 кг при терапії гастроезофагеальної рефлюксної хвороби слід призначати препарат Омепразол по 20 мг 1 раз на добу. При необхідності дозу можна збільшити до 40 мг 1 раз на добу. Тривалість курсу – 4-8 тижнів.
У віці старше 4-х років і з масою тіла більше 15 - 30 кг при терапії виразки дванадцятипалої кишки, викликаної Helicobacter pylori, слід призначати препарат Омепразол у комбінації з 2 антибіотиками: 10 мг препарату Омепразол, амоксицилін по 25 мг/ 7,5 мг/кг. Усі застосовують одночасно 2 рази на день протягом 1 тижня.
У віці старше 4-х років і з масою тіла 31 – 40 кг при терапії виразки дванадцятипалої кишки, викликаної Helicobacter pylori, слід призначати препарат Омепразол у комбінації з 2 антибіотиками: 20 мг препарату Омепразол, амоксицилін по 750 мг та 750 мг мг/кг. Усі застосовують одночасно 2 рази на день протягом 1 тижня.
У віці старше 4-х років і з масою тіла більше 40 кг при терапії виразки дванадцятипалої кишки, викликаної Helicobacter pylori, слід призначати препарат Омепразол у комбінації з 2 антибіотиками: 20 мг препарату Омепразол, амоксицилін по 1000 мг та 5. Усі застосовують одночасно 2 рази на день протягом 1 тижня.
Застосування препарату в окремих випадках
Порушення функції нирок. Корекція дози не потрібна.
Порушення функції печінки. У пацієнтів з порушенням функції печінки біодоступність та кліренс омепразолу збільшуються, терапевтична доза не повинна перевищувати 20 мг на добу; застосування омепразолу у дозі 40 мг протипоказане.
Літній вік. Швидкість метаболізму омепразолу в осіб похилого віку знижується, але корекція дози не потрібна.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Омепразол капс кишраств 20мг 30 шт озон инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 капсула містить: пелет омепразолу – 235,0000 мг, у перерахуванні на омепразол – 20,0000 мг.
Допоміжні речовини:
Маннітол – 39,9500 мг, сахароза – 64,2255 мг, натрію гідрофосфат (натрію фосфат двозаміщений) – 2,9845 мг, натрію лаурилсульфат – 0,7990 мг, лактоза – 7,990 9900 мг.
Склад оболонки: гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза) – 20,5625 мг, метакрилової кислоти та етилакрилату сополімер (сополімер кислоти метакрилової L30D) – 58,7500 мг, пропіленгліколь – 1,9035 мг, діетилфталат – 5,875 мг, натрію гідроксид (натрію гідроксид) – 0,3525 мг, полісорбат-80 (твін-80) – 0,7050 мг, повідон (полівінілпіролідон) – 0,6110 мг, титану діоксид – 0,4230 мг, тальк – 0, 1410 мг.
Склад капсули
Корпус капсули:
Титану діоксид – 2,0000%, желатин – до 100%.
Кришечка капсули:
барвник хіноліновий жовтий – 0,7500 %, барвник сонячний захід сонця жовтий – 0,0059 %, титану діоксид – 2,0000 %, желатин – до 100 %.
Опис:
Тверді желатинові капсули №2. Кришечка капсул непрозора жовта, корпус непрозорий білий. Зміст капсул – білі або майже білі пеллети.
Форма випуску:
Капсули кишковорозчинні 20 мг.
По 10, 15 капсул в контурну коміркову упаковку з полівінілхлоридної плівки і фольги алюмінієвої друкованої лакованої.
По 10, 20, 30, 40, 50 або 100 капсул у банки з поліетилентерефталату для лікарських засобів або поліпропіленові для лікарських засобів, закупорені кришками з поліетилену високого тиску з контролем першого розкриття або кришками поліпропіленовими з системою «натиснути- низького тиску з контролем першого розтину.
Одну банку або 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8 або 10 контурних осередкових упаковок разом з інструкцією з медичного застосування (листок-вкладиш) поміщають у картонну упаковку (пачку).
Протипоказання-Підвищена чутливість до омепразолу, заміщених бензімідазолів або інших компонентів препарату.
- Одночасне застосування з препаратами нелфінавір, атазанавір, ерлотиніб, позаконазол.
-Тяжкі захворювання печінки, що супроводжуються печінковою недостатністю (тільки для дози 40 мг).
-Непереносимість лактози, дефіцит лактази, синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції.
-Протипоказано застосування омепразолу у дітей, крім як за показаннями гастроезофагеальна рефлюксна хвороба для дітей віком від 2 років та виразка дванадцятипалої кишки, викликана Helicobacter pylori для дітей віком від 4 років (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
З обережністю
Раніше діагностована виразкова хвороба шлунка; ниркова недостатність; жовтяниця; попереднє хірургічне втручання на шлунково-кишковому тракті. Наявність «тривожних» симптомів: значне спонтанне зниження маси тіла, повторне блювання, блювання з домішкою крові, зміна кольору калу (дьогтеподібний стілець – мелена), порушення ковтання. З появою нових симптомів чи змін вже наявних симптомів із боку шлунково-кишкового тракту. При одночасному застосуванні з одним або декількома з перерахованих нижче препаратів: клопідогрел, дигоксин, кетоконазол, ітраконазол, варфарин, цилостазол, діазепам, фенітоїн, саквінар, такролімус, кларитроміцин, вориконазол, ріфампіцин, препаратами»).
Хоча причинно-наслідковий зв'язок застосування омепразолу з переломами на фоні остеопорозу не встановлений, пацієнти з ризиком розвитку остеопорозу або переломів на його фоні повинні знаходитись під відповідним клінічним наглядом.
Дозування20 мг
Показання до застосуванняДорослі –виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, не асоційована з Helicobacter pylori (у тому числі профілактика рецидивів).
-Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ).
-Ерадикація Helicobacter pylori у інфікованих пацієнтів з виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки, а також при інших захворюваннях, при яких потрібне проведення ерадикації (у складі комбінованої терапії).
-Гіперсекреторні стани (синдром Золлінгера-Еллісона, стресові виразки шлунково-кишкового тракту, поліендокринний аденоматоз, системний мастоцитоз та інші).
-Профілактика та лікування пошкоджень слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки, обумовлених прийомом нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП): диспепсія, ерозії слизової оболонки, виразка пептики.
-Профілактика аспірації кислого вмісту шлунка у дихальні шляхи під час загальної анестезії (синдром Мендельсона).
Діти У дітей старше 2-х років і з масою тіла більше 20 кг при терапії гастроезофагеальної рефлюксної хвороби.
-У дітей старше 4-х років та з масою тіла більше 20 кг при терапії виразки дванадцятипалої кишки, викликаної Helicobacter pylori.
-Безпека та ефективність при інших показаннях у пацієнтів дитячого віку не встановлена.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиРечовини з рН-залежною абсорбцією
Подібно до інших препаратів, що знижують кислотність шлункового соку, лікування омепразолом може призвести до зниження всмоктування кетоконазолу, ітраконазолу, позаконазолу, ерлотинібу, препаратів заліза та ціанокобаламіну. Слід уникати їхнього спільного прийому з омепразолом.
Дігоксин
Біодоступність дигоксину при одночасному застосуванні з омепразолом підвищується на 10% (може знадобитися корекція режиму дозування дигоксину). Слід бути обережними при одночасному застосуванні цих препаратів у літніх пацієнтів.
Клопідогрів
Відзначено взаємодію між клопідогрелом (навантажувальна доза 300 мг, підтримуюча доза 75 мг на добу) та омепразолом (80 мг на добу), що знижує експозицію активного метаболіту клопідогрелу та зменшує інгібування агрегації тромбоцитів. Ймовірно, ефект, що спостерігається, обумовлений інгібуючим впливом омепразолу на ізофермент CYP2C19. Тому слід уникати одночасного застосування омепразолу та клопідогрелу.
Антиретровірусні препарати
Збільшення значення рН на фоні терапії омепразолом може впливати на всмоктування антиретровірусних препаратів. Також можлива взаємодія на рівні ізоферменту CYP2C19. При сумісному застосуванні омепразолу та деяких антиретровірусних препаратів, таких як атазанавір та нелфінавір, на фоні терапії омепразолом відзначається зниження їх концентрації у сироватці. При одночасному застосуванні з омепразолом на 75% зменшується площа під кривою «концентрація-час» атазанавіру. У зв'язку з цим спільне застосування омепразолу з антиретровірусними препаратами, такими як атазанавір та нелфінавір, протипоказано.
При одночасному застосуванні з омепразолом спостерігається підвищення плазмової концентрації саквінавіру/ритонавіру до 70%, при цьому переносимість лікування пацієнтами з ВІЛ-інфекцією не погіршується.
Такролімус
При одночасному застосуванні омепразолу та такролімусу було відмічено підвищення концентрації такролімусу у сироватці крові, що може вимагати корекції його дози. Необхідно контролювати кліренс креатиніну та концентрацію такролімусу в плазмі при його сумісному застосуванні з омепразолом.
Метотрексат
При сумісному застосуванні метотрексату з інгібіторами протонної помпи у деяких пацієнтів спостерігалося незначне підвищення концентрації метотрексату у плазмі. При лікуванні високими дозами метотрексату слід припинити прийом омепразолу.
Препараты, в метаболизме которых участвует изофермент CYP2C19 При одновременном применении с омепразолом возможно повышение плазменной концентрации и увеличение периода полувыведения варфарина (R-варфарина), диазепама, фенитоина, цилостазола, имипрамина, кломипрамина, циталопрама, гексобарбитала, дисульфирама, а также других препаратов, метаболизирующихся у печінці за участю ізоферменту CYP2C19 (може знадобитися зниження доз цих препаратів). Однак прийом омепразолу 20 мг на добу не впливає на концентрацію фенітоїну в плазмі у пацієнтів, які тривало приймають фенітоїн. При застосуванні омепразолу пацієнтами, які отримують варфарин або інші антагоністи вітаміну К, потрібний моніторинг міжнародного нормалізованого відношення.
Інгібітори ізоферментів CYP2C19 та/або CYP3A4 Одночасне застосування з інгібіторами ізоферментів CYP2C19 та/або CYP3A4 уповільнює метаболізм омепразолу.
При сумісному прийомі омепразолу з кларитроміцином або еритроміцином концентрація омепразолу в плазмі підвищується. Спільне застосування вориконазолу та омепразолу призводить до збільшення площі під фармакокінетичною кривою «концентрація-час» омепразолу. Корекція дози омепразолу при сумісному застосуванні з інгібіторами ізоферментів CYP2C19 та/або CYP3A4 може знадобитися у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю у разі тривалого застосування омепразолу. При нетривалому сумісному застосуванні корекція дози не потрібна через хорошу переносимість високих доз омепразолу.
Індуктори ізоферментів CYP2C19 та CYP3A4 Індуктори ізоферментів CYP2C19 та CYP3A4, такі як рифампіцин, препарати звіробою продірявленого, при спільному застосуванні з омепразолом можуть призводити до зниження концентрації омепразолу у плазмі крові.
Відсутність впливу на метаболізм
Спільний прийом омепразолу з амоксициліном або метронідазолом не впливає на концентрацію омепразолу у плазмі.
Не встановлено клінічно значущої взаємодії омепразолу з метопрололом, фенацетином, естрадіолом, будесонідом, диклофенаком, напроксеном, піроксикамом, S-варфарином.
Не виявлено впливу омепразолу на антацидні засоби, теофілін, кофеїн, хінідин, лідокаїн, пропранолол, етанол.
ПередозуванняСимптоми
Запаморочення, сплутаність свідомості, апатія, сонливість, біль голови, порушення зору, дилатація судин, тахікардія, нудота, блювання, метеоризм, діарея, підвищення потовиділення, «сухість» у роті.
Лікування симптоматичне
За потреби – промивання шлунка, призначення активованого вугілля. Гемодіаліз – недостатньо ефективний.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Залізо шлунка секрецію знижувальний засіб - протонного насоса інгібітор
Код АТХ: A02BC01
Фармакодинаміка:
Омепразол є слабкою основою. Концентрується в кислому середовищі секреторних канальців парієтальних клітин слизової оболонки шлунка, пригнічує протонний насос - фермент Н+/К+-АТФ-азу. Вплив омепразолу на останню стадію процесу утворення соляної кислоти в шлунку є дозозалежним та забезпечує високоефективне інгібування базальної та стимульованої секреції соляної кислоти незалежно від стимулюючого фактора.
Вплив на секрецію шлункового соку
Омепразол при щоденному пероральному застосуванні забезпечує швидке та ефективне інгібування денної та нічної секреції соляної кислоти.
Максимальний ефект досягається протягом чотирьох днів лікування. У пацієнтів з виразкою дванадцятипалої кишки омепразол у дозі 20 мг викликає стійке зниження 24-годинної шлункової кислотності не менше ніж на 80%. При цьому досягається зниження максимальної середньої концентрації соляної кислоти після стимуляції пентагастрином на 70% протягом 24 годин.
У пацієнтів з виразкою дванадцятипалої кишки омепразол у дозі 20 мг при щоденному пероральному застосуванні підтримує у внутрішньошлунковому середовищі значення кислотності на рівні рН>3 у середньому протягом 17 годин на добу.
Інгібування секреції соляної кислоти залежить від площі під фармакокінетичною кривою "концентрація-час" омепразолу, а не від концентрації препарату в плазмі в даний момент часу.
Дія на Helicobacter pylori Омепразол має бактерицидний ефект на Helicobacter pylori in vitro. Ерадикація Helicobacter pylori при застосуванні омепразолу спільно з антибактеріальними засобами супроводжується швидким усуненням симптомів, високим ступенем загоєння дефектів слизової оболонки шлунково-кишкового тракту та тривалою ремісією виразкової хвороби, що знижує ймовірність таких ускладнень, як підтримка і кровотечі.
Інші ефекти, пов'язані з пригніченням секреції соляної кислоти
У пацієнтів, які приймають препарати, що знижують секрецію залоз шлунка, протягом тривалого проміжку часу частіше відзначається утворення залозистих кіст у шлунку; кісти доброякісні та проходять самостійно на тлі продовження терапії.
Зниження секреції соляної кислоти у шлунку призводить до незначного збільшення ризику розвитку кишкових інфекцій, спричинених Salmonella spp., Campylobacter spp. та Clostridium difficile.
Під час лікування препаратами, що знижують секрецію залоз шлунка, підвищується концентрація гастрину в сироватці крові. Внаслідок зниження секреції соляної кислоти підвищується концентрація хромограніну А (див. розділ «Особливі вказівки»).
Фармакокінетика:
Всмоктування
Омепразол швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація омепразолу в плазмі досягається через 0,5 - 1 годину. Біодоступність після одноразового прийому внутрішньо становить 30-40%, після постійного прийому 1 раз на добу біодоступність збільшується до 60%. Їда не впливає на біодоступність омепразолу.
Показник
зв'язування омепразолу з білками плазми близько 95%, обсяг розподілу становить 0,3 л/кг.
Метаболізм
Частина омепразолу піддається пресистемному печінковому метаболізму за участю ізоферментів CYP2C19 та CYP3A4 з утворенням неактивних метаболітів сульфону, сульфіду та гідрокси-омепразолу. Омепразол, не включений парієтальними клітинами в процес утворення активних метаболітів, повністю метаболізується в печінці також за участю ізоферментів CYP2C19 та CYP3A4. Загальний плазмовий кліренс становить 03-06 л/хв.
Період
напіввиведення становить близько 40 хвилин (30-90 хвилин). Приблизно 80% виводиться як метаболітів нирками, а решта – кишечником.
Особливі групи пацієнтів
Не відмічено значних змін біодоступності омепразолу у пацієнтів похилого віку або у пацієнтів з порушеною функцією нирок. У пацієнтів з порушеною функцією печінки спостерігається збільшення біодоступності омепразолу та значне зменшення плазмового кліренсу.
Вагітність та годування груддюРезультати досліджень показали відсутність побічної дії омепразолу на здоров'я вагітних жінок, плід або новонародженого. Омепразол виділяється з грудним молоком, проте при застосуванні в терапевтичних дозах вплив на дитину малоймовірний.
Омепразол дозволений для застосування при вагітності та в період грудного вигодовування.
Проте перед застосуванням препарату під час вагітності рекомендується проконсультуватися з лікарем.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаДля вказівки частоти побічних ефектів була використана класифікація ВООЗ: дуже часто (> 10%); часто (>1% та <10%); нечасто (>0,1% та <1%); рідко (> 0,01% та <0,1%); дуже рідко (<0,01%); невідома частота (за наявними даними визначити частоту народження побічного ефекту неможливо).
-З боку крові та лімфатичної системи: рідко – лейкопенія, тромбоцитопенія, гіпохромна мікроцитарна анемія у дітей; дуже рідко – агранулоцитоз, панцитопенія, еозинофілія.
-З боку імунної системи: рідко – реакції гіперчутливості: пропасниця, ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції/анафілактичний шок.
-З боку обміну речовин та харчування: рідко – гіпонатріємія; частота невідома – гіпомагніємія, яка у тяжких випадках може призвести до гіпокальціємії, гіпокаліємії.
-Порушення психіки: нечасто – безсоння; рідко – підвищена збудливість, депресія, оборотна сплутаність свідомості; дуже рідко – агресія, галюцинації.
-з боку нервової системи: часто - головний біль; нечасто - запаморочення, парестезії, сонливість; рідко – порушення смаку.
-З боку органу зору: рідко – нечіткість зору.
-З боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто – порушення слухового сприйняття, вертиго.
-З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко – бронхоспазм.
-з боку шлунково-кишкового тракту: часто - абдомінальний біль, діарея, запор, нудота, блювання, метеоризм; рідко – сухість у роті, стоматит, гастроінтестинальний кандидоз, мікроскопічний коліт, поодинокі випадки – утворення шлункових гландулярних кіст під час тривалого лікування при одночасному використанні з кларитроміцином (наслідок інгібування секреції соляної кислоти, носить доброякісний, оборотний).
-з боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто – підвищення активності «печінкових» ферментів та лужної фосфатази (оборотного характеру); рідко – гепатит (з жовтяницею або без), печінкова недостатність, енцефалопатія у пацієнтів із попередніми тяжкими захворюваннями печінки.
-З боку шкірних покривів: нечасто - кропив'янка, висипання на шкірі, свербіж шкіри, дерматит; рідко – алопеція, реакції фоточутливості у вигляді почервоніння шкіри після УФО, мультиформна ексудативна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.
-з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: нечасто – переломи хребців, кісток зап'ястя, головки стегнової кістки, пов'язані з остеопорозом (див. розділ «Особливі вказівки»); рідко – артралгія, міастенія, міалгія.
-Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: рідко – інтерстиціальний нефрит.
-З боку статевих органів та молочної залози: рідко – гінекомастія.
-Загальні розлади та порушення у місці введення: нечасто – нездужання; рідко – підвищене потовиділення, периферичні набряки.
особливі вказівкиЗа наявності будь-яких тривожних симптомів, таких як значна спонтанна втрата маси тіла, часте блювання, дисфагія (порушення ковтання), блювання з кров'ю або мелена (чорний напіврідкий стілець), а також за наявності виразки шлунка (або при підозрі на виразку шлунка) слід виключити можливість злоякісного новоутворення, оскільки лікування препаратом Омепразол може призвести до згладжування симптоматики та відстрочення діагнозу.
Зниження секреції соляної кислоти в шлунку під дією інгібіторів протонної помпи призводить до підвищення росту нормальної мікрофлори кишечника і може призводити до незначного збільшення ризику розвитку кишкових інфекцій, спричинених бактеріями роду Salmonella, Campylobacter spp., а також бактерій Clostridium difficile.
Зниження кислотності на фоні прийому омепразолу може також призводити до зниження всмоктування вітаміну В? (ціанокобаламіну).
При одночасному застосуванні омепразолу із клопідогрелом спостерігається зменшення антиагрегантного ефекту останнього.
Пацієнти з ризиком розвитку остеопорозу або переломів на його фоні повинні перебувати під відповідним клінічним наглядом, хоча причинно-наслідковий зв'язок застосування омепразолу з переломами на фоні остеопорозу не встановлено.
Є повідомлення про виникнення вираженої гіпомагніємії у пацієнтів, які отримують терапію довше за один рік інгібіторами протонного насоса, у тому числі омепразолом. Пацієнтам, які отримують терапію омепразолом протягом тривалого часу, особливо у поєднанні з дигоксином або іншими препаратами, що знижують вміст магнію в плазмі (діуретиками), потрібний регулярний контроль вмісту магнію.
Вплив на лабораторні випробування
Підвищення концентрації хромограніну А (CgA) внаслідок зниження секреції соляної кислоти може впливати на результати обстежень для виявлення нейроендокринних пухлин. Для запобігання цьому впливу терапію інгібіторами протонного насоса необхідно призупинити за 5 днів до проведення дослідження концентрації CgA.
Вплив на керування транспортними засобами та механізмами
У період лікування омепразолом може виникати запаморочення, сонливість, порушення зору, тому слід бути обережним при керуванні автотранспортом та виконанні інших потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Спосіб застосування та дозиВсередину, запиваючи достатньою кількістю води (вміст капсули не можна розжовувати), за 30 хвилин до їди.
Якщо пацієнт не може проковтнути капсулу цілком, можна змішати її вміст із трохи підкисленою рідиною, соком або фруктовим пюре. Не розчиняти у газованих напоях чи молоці.
Отриману суміш слід вживати відразу після приготування.
Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, не асоційована з Helicobacter pylori (у тому числі профілактика рецидивів) – пацієнтам, стійким до лікування іншими противиразковими препаратами, призначають у дозі 40 мг на добу. Курс лікування при виразковій хворобі 12-палої кишки – 2 тижні, за потреби – до 4-х тижнів; при виразковій хворобі шлунка – 4-8 тижнів.
Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ): залежно від ступеня тяжкості езофагіту до 40 мг на добу. Тривалість основного курсу залежить від ступеня тяжкості эзофагита і становить 4-8 тижнів. Підтримуюча терапія повинна проводитись у найменшій ефективній дозі, у тому числі на вимогу та переривчасті курси. Тривалість підтримуючої терапії визначається лікарем.
Ерадикація Helicobacter pylori у інфікованих пацієнтів з виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки, а також при інших захворюваннях, при яких потрібне проведення ерадикації (у складі комбінованої терапії).
Перша лінія (стандартна потрійна схема) Омепразол 40 мг один раз на добу + кларитроміцин 500 мг двічі на добу + амоксицилін 1000 мг двічі на добу. Для підвищення ефективності терапії можливе призначення Омепразолу 40 мг 2 рази на добу (подвоєння стандартної дози) та збільшення тривалості курсу з 7 до 10-14 днів.
Друга лінія (чотирикомпонентна) Застосовується при неефективності стандартної потрійної терапії або за непереносимості групи пеніциліну.
Вісмуту трикалію дицитрату (120 мг 4 рази на добу) у комбінації з Омепразолом 40 мг один раз на добу, тетрацикліном (500 мг 4 рази на добу) протягом 10 днів.
Третя лінія та інші альтернативні варіанти терапії призначаються на підставі дослідження індивідуальної чутливості Helicobacter pylori до антибактеріальних препаратів.
Гіперсекреторні стани (синдром Золлінгера-Еллісона, стресові виразки шлунково-кишкового тракту, поліендокринний аденоматоз, системний мастоцитоз та інші): доза підбирається індивідуально, залежно від вихідного рівня шлункової секреції, зазвичай починаючи з 40 мг 1 раз на добу. При необхідності дозу збільшують до 80-120 мг на добу; у цьому випадку її ділять на 2-3 прийоми.
Профілактика та лікування пошкоджень слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки, обумовлених прийомом нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП): диспепсія, ерозії слизової оболонки, виразка – призначають Омепразол одноразово 40 мг на добу протягом 4-8 тижнів.
Профілактика аспірації кислого вмісту шлунка у дихальні шляхи під час загальної анестезії (синдром Мендельсона) – 40 мг одноразово.
Діти
У віці старше 2-х років та з масою тіла більше 20 кг при терапії гастроезофагеальної рефлюксної хвороби слід призначати препарат Омепразол по 20 мг 1 раз на добу. При необхідності дозу можна збільшити до 40 мг 1 раз на добу. Тривалість курсу – 4-8 тижнів.
У віці старше 4-х років і з масою тіла більше 15 - 30 кг при терапії виразки дванадцятипалої кишки, викликаної Helicobacter pylori, слід призначати препарат Омепразол у комбінації з 2 антибіотиками: 10 мг препарату Омепразол, амоксицилін по 25 мг/ 7,5 мг/кг. Усі застосовують одночасно 2 рази на день протягом 1 тижня.
У віці старше 4-х років і з масою тіла 31 – 40 кг при терапії виразки дванадцятипалої кишки, викликаної Helicobacter pylori, слід призначати препарат Омепразол у комбінації з 2 антибіотиками: 20 мг препарату Омепразол, амоксицилін по 750 мг та 750 мг мг/кг. Усі застосовують одночасно 2 рази на день протягом 1 тижня.
У віці старше 4-х років і з масою тіла більше 40 кг при терапії виразки дванадцятипалої кишки, викликаної Helicobacter pylori, слід призначати препарат Омепразол у комбінації з 2 антибіотиками: 20 мг препарату Омепразол, амоксицилін по 1000 мг та 5. Усі застосовують одночасно 2 рази на день протягом 1 тижня.
Застосування препарату в окремих випадках
Порушення функції нирок. Корекція дози не потрібна.
Порушення функції печінки. У пацієнтів з порушенням функції печінки біодоступність та кліренс омепразолу збільшуються, терапевтична доза не повинна перевищувати 20 мг на добу; застосування омепразолу у дозі 40 мг протипоказане.
Літній вік. Швидкість метаболізму омепразолу в осіб похилого віку знижується, але корекція дози не потрібна.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Омепразол капс кишраств 20мг 30 шт озон производится компанией ОЗОН. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Омепразол капс кишраств 20мг 30 шт озон и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Омепразол капс кишраств 20мг 30 шт озон в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Омепразол-OBL капс. 20мг 28 шт Омепразол-OBL капс. 20мг 28 шт, Гастрозол при изжоге, омепразол капс. 20мг 14шт Гастрозол при изжоге, омепразол капс. 20мг 14шт, Гастрозол при изжоге, омепразол капс. 20мг 28шт Гастрозол при изжоге, омепразол капс. 20мг 28шт, Лосек мапс таб п/об пленочной 20мг фл.пласт 14 шт Лосек мапс таб п/об пленочной 20мг фл.пласт 14 шт, Лосек мапс таб п/об пленочной 20мг фл.пласт 28 шт Лосек мапс таб п/об пленочной 20мг фл.пласт 28 шт, Омез капс. киш.раств. 40мг 28 шт Омез капс. киш.раств. 40мг 28 шт, Омепразол-Акрихин капс 20 мг 30 шт Омепразол-Акрихин капс 20 мг 30 шт, Омепразол капс. 20мг 20 шт Омепразол капс. 20мг 20 шт, Омепразол капс. 20мг 20 шт озон Омепразол капс. 20мг 20 шт озон, Омепразол капс. 20мг 30 шт Омепразол капс. 20мг 30 шт, Омепразол капс. 20мг 30 шт синтез Омепразол капс. 20мг 30 шт синтез, Омепразол капс. киш.раств. 20мг 20 шт Омепразол капс. киш.раств. 20мг 20 шт, Омепразол капс. киш.раств. 20мг 30 шт Омепразол капс. киш.раств. 20мг 30 шт, Омепразол капс. киш.раств. 20мг 30 шт канонфарма Омепразол капс. киш.раств. 20мг 30 шт канонфарма, Омепразол-Тева капс. киш.раств. 20мг 28 шт Омепразол-Тева капс. киш.раств. 20мг 28 шт, Омепразол-Тева капс. киш.раств. 40мг 28 шт Омепразол-Тева капс. киш.раств. 40мг 28 шт, Ортанол капс 20 мг 14 шт Ортанол капс 20 мг 14 шт, Ортанол капс 20 мг 28 шт Ортанол капс 20 мг 28 шт, Ультоп капс. киш.раств. 20мг блистеры 14 шт Ультоп капс. киш.раств. 20мг блистеры 14 шт, Ультоп капс. киш.раств. 20мг блистеры 28 шт Ультоп капс. киш.раств. 20мг блистеры 28 шт, Ультоп капс. киш.раств. 40мг 28 шт Ультоп капс. киш.раств. 40мг 28 шт.
Пока нет комментариев