Омепразол капс 20мг 30 шт синтез
Топ продаж
Суперцена
Омепразол капсули є противиразковим засобом, який інгібує фермент Н+/К+-аденозинтрифосфат (АТФ)-фазу у парієтальних клітинах шлунка, що блокує перенесення іонів водню та заключну стадію синтезу соляної кислоти. Омепразол містить мікрогранули, вкриті оболонкою, і його дія починається через 1 годину після прийому, досягає максимуму через 2 години і триває більше 24 годин. Одноразовий прийом на добу забезпечує швидке та ефективне пригнічення денної та нічної шлункової секреції. Дія омепразолу спільно з антибактеріальними препаратами призводить до ерадикації Helicobacter pylori, зменшення ризику кровотечі зі шлунково-кишкового тракту та покращення загоєння пошкодженої слизової оболонки. Омепразол швидко абсорбується зі шлунково-кишкового тракту та майже повністю метаболізується у печінці.
Омепразол капс 20мг 30 шт синтез инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 капсула містить 20 мг омепразолу.
Форма випуску:
Капсули 20мг.
По 10 капсул в контурну коміркову упаковку. 3 контрольні коміркові упаковки разом з інструкцією по застосуванню поміщають в пачку з картону.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до омепразолу або до будь-якого з компонентів препарату; непереносимість фруктози, дефіцит сахарази/ізомальтази, глюкозогалактозна мальабсорбція; одночасний прийом з атазанавіром, звіробою, ерлотинібом і позаконазолом; одночасне застосування з кларитроміцином у пацієнтів із печінковою недостатністю.
Діти віком до 2 років та/або з масою тіла менше 20 кг (при лікуванні гастроезофагеальної рефлюксної хвороби).
Діти віком до 4 років (при лікуванні виразки дванадцятипалої кишки, викликаної Helicobacter pylori).
Дитячий вік до 18 років для всіх показань, крім гастроезофагеальної рефлюксної хвороби та виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, асоційованої з Helicobacter pylori.
З обережністю
ниркова та/або печінкова недостатність; остеопороз; одночасне застосування з кларитроміцином, клопідогрелом, ітраконазолом, варфарином, цилостазолом, діазепамом, фенітоїном, саквінавіром, такролімусом, вориконазолом, рифампіцином.
Дозування20 мг
Показання до застосуванняДорослі
Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки (у фазі загострення та протирецидивне лікування), в т.ч. викликана Helicobacter pylori (у складі комбінованої терапії);
Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, рефлюкс-езофагіт, в т.ч. ерозивний (у фазі загострення та протирецидивне лікування);
Гіперсекреторні стани (синдром Золлінгера-Еллісона, стресові виразки шлунково-кишкового тракту, поліендокринний аденоматоз, системний мастоцитоз);
Ерозивно-виразкові ураження шлунка та дванадцятипалої кишки, спричинені прийомом нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗЗ).
Діти
Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба у дітей віком від 2 років.
Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, викликана Helicobacter pylori (у складі комбінованої терапії) у дітей віком від 4 років.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з омепразолом може зменшитися абсорбція кетоконазолу. Подібно до інших препаратів, що знижують кислотність шлункового соку, лікування омепразолом може призвести до зниження всмоктування кетоконазолу, ітраконазолу, позаконазолу та ерлотинібу, а також до підвищення всмоктування таких препаратів, як дигоксин. Спільний прийом омепразолу в дозі 20 мг 1 раз на добу та дигоксину на 10 % підвищує біодоступність дигоксину (біодоступність дигоксину підвищувалася до 30 % у 20 % пацієнтів). Омепразол може знижувати абсорбцію вітаміну В12 при тривалому застосуванні. Омепразол не слід одночасно застосовувати з препаратами звіробою через виражену клінічно значущу взаємодію. При сумісному прийомі омепразолу з кларитроміцином або еритроміцином концентрація омепразолу в плазмі підвищується. При одночасному застосуванні з омепразолом на 75 % зменшується площа під кривою "концентрація часу" атазанавіру, тому їх одночасне застосування протипоказане. Будучи інгібітором цитохрому Р450, омепразол може підвищувати концентрацію і знижувати виведення варфарину, діазепаму, антикоагулянтів непрямої дії, фенітоїну, а також іміпраміну, кломіпраміну, циталопраму, гексабарбіталу, дисульфіраму (C9 ), що у деяких випадках може вимагати зменшення доз цих лікарських засобів. При одночасному застосуванні метотрексату з інгібіторами протонної помпи у деяких пацієнтів спостерігалося незначне підвищення концентрації метотрексату у плазмі. При лікуванні високими дозами метотрексату слід припинити прийом омепразолу. Одночасний прийом омепразолу з амоксициліном або метронідазолом не впливає на концентрацію омепразолу у плазмі. При застосуванні омепразолу з кофеїном, теофіліном, піроксикамом, диклофенаком, напроксеном, метопрололом, пропранололом, етанолом, циклоспорином, лідокаїном, хінідином, фенацетином, будесонідом, антацидами, естрадіолом клінічно . естрадіолом клінічно значущої взаємодії не встановлено. . естрадіолом клінічно значущої взаємодії не встановлено. .
ПередозуванняСимптомами передозування є порушення зору, сонливість, збудження, біль голови, підвищення потовиділення, сухість у роті, нудота, тахікардія. Специфічного антидоту немає. Лікування симптоматичне.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Противиразковий засіб, протоновий насос інгібітор.
Фармакодинаміка:
Омепразол – противиразковий препарат, інгібітор ферменту Н+/К+-аденозинтрифосфат (АТФ)-фази. Гальмує активність Н+/К+-аденозинтрифосфат (АТФ)-фази (Н+/К+-аденозинтрифосфат (АТФ)-фаза, вона ж - "протонний насос" або "протоновий насос") у парієтальних клітинах шлунка, тим самим блокує перенесення іонів водню та заключну стадію синтезу соляної кислоти у шлунку. Омепразол є проліками. У кислому середовищі канальців парієтальних клітин омепразол перетворюється на активний сульфенамідний метаболіт, який інгібує мембранну Н+/К+-аденозинтрифосфат (АТФ)-фазу, з'єднуючись з нею за рахунок дисульфідного містка. Цим пояснюється висока вибірковість дії омепразолу саме на парієтальні клітини, де є середовище для утворення сульфенаміду. Біотрансформація омепразолу на сульфенамід відбувається швидко (через 2-4 хв).
Омепразол пригнічує базальну та стимульовану будь-яким подразником секрецію соляної кислоти на заключній стадії. Знижує загальний обсяг шлункової секреції та пригнічує виділення пепсину. У омепразолу виявлено гастропротекторну активність, механізм якої не зрозумілий. Не впливає на продукцію внутрішнього фактора Касла і швидкість переходу харчової маси зі шлунка в дванадцятипалу кишку. Омепразол не діє на ацетилхолінові та гістамінові рецептори.
Капсули омепразолу містять мікрогранули, вкриті оболонкою, поступове вивільнення та початок дії омепразолу починається через 1 годину після прийому, досягає максимуму через 2 години, зберігається протягом 24 годин та більше. Інгібування 50% максимальної секреції після одноразового прийому 20 мг препарату триває 24 години.
Одноразовий прийом на добу забезпечує швидке та ефективне пригнічення денної та нічної шлункової секреції, що досягає свого максимуму через 4 дні лікування. У пацієнтів з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки прийом 20 мг омепразолу підтримує рН=3 у шлунку протягом 17 годин. Після припинення прийому препарату секреторна активність повністю відновлюється через 3-5 діб.
Дія омепразолу спільно з антибактеріальними препаратами призводить до ерадикації Helicobacter pylori, що дозволяє швидко усунути симптоми захворювання, досягти високого ступеня загоєння пошкодженої слизової оболонки, стійкий тривалої ремісії та зменшити ймовірність розвитку кровотечі зі шлунково-кишкового тракту, а також зникає необхідність проведення.
Фармакокінетика:
Омепразол швидко абсорбується із ШКТ, пік концентрації у плазмі досягається через 0,5-1 год. Біодоступність становить 30–40%. Зв'язування із білками плазми становить 90-95%. Омепразол практично повністю метаболізується у печінці. Виводиться переважно нирками у вигляді метаболітів.
Вагітність та годування груддюРезультати досліджень вказують на відсутність несприятливого впливу протягом вагітності, здоров'я плода та новонародженої дитини. Омепразол можна застосовувати при вагітності та в період грудного вигодовування. Омепразол виділяється з грудним молоком, проте при застосуванні в терапевтичних дозах вплив на дитину малоймовірний.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаКласифікація небажаних побічних реакцій щодо частоти розвитку відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я
Дуже часто – 1/10 призначень (>10 %); часто – 1/100 призначень (> 1 %, < 10 %); нечасто – 1/1000 призначень (> 0,1 %, < 1 %); рідко – 1/10000 призначень (> 0,01 %, < 0,1 %); дуже рідко (включаючи поодинокі випадки) – менше 1/10000 (<0,01%).
З боку травної системи: часто – біль у животі, діарея, запор, нудота, блювання, метеоризм (у більшості випадків вираженість перелічених явищ наростає з продовженням терапії); нечасто - підвищення активності "печінкових" ферментів (оборотний характер); рідко - мікроскопічний коліт, зміна кольору язика до коричнево-чорного та поява доброякісних кіст слинних залоз при одночасному використанні з кларитроміцином (яви мають оборотний характер і зникають після припинення терапії); дуже рідко – сухість слизової оболонки рота, стоматит, кандидоз, панкреатит, у пацієнтів із попереднім тяжким захворюванням печінки – гепатит (в т.ч. з жовтяницею), порушення функції печінки.
З боку нервової системи: часто – головний біль, сонливість, млявість (погіршуються при тривалій терапії); нечасто - запаморочення, безсоння, вертиго; рідко - парестезії, сплутаність свідомості, галюцинації, особливо у пацієнтів похилого віку або при тяжкому перебігу захворювання; дуже рідко - занепокоєння, збудження, депресія, особливо у пацієнтів похилого віку або при тяжкому перебігу захворювання, у хворих з попереднім важким захворюванням печінки - енцефалопатія.
З боку органів чуття: нечасто – зорові порушення, у т.ч. зменшення полів зору, зниження гостроти та чіткості зорового сприйняття, порушення слухового сприйняття, у т.ч. "дзвін у вухах" (зазвичай проходять після припинення терапії); рідко – порушення смаку (зазвичай проходять після припинення терапії).
З боку опорно-рухового апарату: нечасто – переломи хребців, кісток зап'ястя, головки стегнової кістки (див. розділ "Особливі вказівки"); рідко – міалгія, артралгія; дуже рідко – м'язова слабкість.
З боку органів кровотворення: рідко – гіпохромна мікроцитарна анемія у дітей; дуже рідко – оборотна тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, панцитопенія.
З боку шкірних покривів: нечасто - кропив'янка, висипання на шкірі та/або свербіж, фото-сенсибілізація, мультиформна ексудативна еритема, алопеція, підвищення потовиділення; дуже рідко – синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.
Алергічні реакції: дуже рідко: висипання, ангіоневротичний набряк, підвищення температури тіла, лихоманка, бронхоспазм, алергічний васкуліт, анафілактичні реакції/шок.
З боку сечовидільної системи: рідко – інтерстиціальний нефрит.
Інші: нечасто – периферичні набряки (зазвичай проходять після припинення терапії); рідко – нездужання, гіпонатріємія; дуже рідко – гінекомастія; частота невідома - гіпомагніємія (див. розділ "Особливі вказівки").
особливі вказівкиПеред початком терапії необхідно виключити наявність злоякісного процесу (особливо при виразці шлунка), оскільки лікування маскуючи симптоматику може відстрочити постановку правильного діагнозу. Прийом одночасно з їжею не впливає на ефективність препарату. Зниження шлункової кислотності, зокрема. і при використанні блокаторів протонної помпи, збільшує кількість бактерій у шлунково-кишковому тракті, що підвищує ризик виникнення шлунково-кишкових інфекцій. Внаслідок зниження секреції соляної кислоти підвищується концентрація хромограніну А (CgA). Підвищення концентрації CgA у плазмі може впливати на результати обстежень для виявлення нейроендокринних пухлин. Для запобігання цьому впливу необхідно тимчасово припинити прийом омепразолу за 5 днів до проведення дослідження концентрації CgA.
Препарат містить сахарозу, тому протипоказаний пацієнтам із вродженими порушеннями вуглеводного обміну (непереносимість фруктози, недостатність сахарази/ізомальтази, глюкозогалактозна мальабсорбція). При терапії ерозивно-виразкових уражень, пов'язаних з прийомом нестероїдних протизапальних засобів, слід ретельно розглянути можливість обмеження або припинення прийому нестероїдних протизапальних засобів для підвищення ефективності противиразкової терапії. Препарат містить натрій, що слід брати до уваги у пацієнтів, які перебувають на контрольованій натрієвій дієті. Слід регулярно оцінювати співвідношення ризику та вигоди тривалої (більше 1 року) підтримуючої терапії препаратом Омепразол. Є дані про підвищення ризику виникнення переломів хребців, кісток зап'ястя, головки стегнової кістки переважно у пацієнтів похилого віку, а також за наявності сприятливих факторів. Пацієнтам із ризиком розвитку остеопорозу слід забезпечити адекватне споживання вітаміну D та кальцію. Є повідомлення про виникнення вираженої гіпомагніємії у пацієнтів, які отримують терапію інгібіторами протонного насоса, зокрема. омепразолом понад 1 рік. Пацієнтам, які отримують терапію омепразолом протягом тривалого часу, особливо у поєднанні з дигоксином або іншими препаратами, що знижують вміст магнію в плазмі (діуретиками), потрібний регулярний контроль вмісту магнію. . особливо у поєднанні з дигоксином або іншими препаратами, що знижують вміст магнію в плазмі (діуретиками), потрібен регулярний контроль вмісту магнію. . особливо у поєднанні з дигоксином або іншими препаратами, що знижують вміст магнію в плазмі (діуретиками), потрібен регулярний контроль вмісту магнію. .
Умови зберіганняЗберігати в сухому, захищеному від світла місці, недоступному для дітей, при температурі від 15 до 25 °С.
Спосіб застосування та дозиВсередину капсули зазвичай приймають вранці, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю води (безпосередньо перед їжею або під час їжі).
Дорослі
При загостренні виразкової хвороби, гастроезофагеальної рефлюксної хвороби та гастропатії, спричиненої прийомом НПЗП – 20 мг 1 раз на добу.
Пацієнтам з тяжким перебігом гастроезофагеальної рефлюксної хвороби дозу збільшують до 40 мг 1 раз на добу.
Курс лікування при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки – 2-4 тижні, при необхідності – 4-5 тижнів; при виразковій хворобі шлунка, при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі, при ерозивно-виразкових ураженнях шлунково-кишкового тракту (ЖКТ), спричинених прийомом НПЗП – протягом 4-8 тижнів.
Зменшення симптомів захворювання та рубцювання виразки у більшості випадків відбувається в межах 2 тижнів. Пацієнтам, у яких не відбулося повного рубцювання виразки після двотижневого курсу, лікування слід продовжити ще 2 тижні.
Пацієнтам, резистентним до лікування іншими противиразковими лікарськими засобами, призначають по 40 мг на добу. Курс лікування при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки – 4 тижні, при виразковій хворобі шлунка та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби – 8 тижнів.
При синдромі Золлінгера-Еліссона – зазвичай по 60 мг 1 раз на добу; при необхідності дозу збільшують до 80-120 мг/добу (дозу ділять на 2 прийоми).
Для профілактики рецидивів виразкової хвороби – 10 мг 1 раз на добу.
Для ерадикації Helycobacter pylori використовують "потрійну" терапію (протягом 1 тижня: омепразол 20 мг, амоксицилін 1 г, кларитроміцин 500 мг - по 2 рази на добу; або омепразол 20 мг, кларитроміцин 250 мг0 рази на добу або омепразол 40 мг 1 раз на добу, амоксицилін 500 мг і метронідазол 400 мг - по 3 рази на добу або подвійну терапію (протягом 2 тижнів: омепразол 20-40 мг і амоксицилін 750 мг - по 3 рази на добу). рази на добу, або омепразол 40 мг – 1 раз на добу та кларитроміцин 500 мг – 3 рази на добу або амоксицилін 0,75-1,5 г – 2 рази на добу).
У особливих ситуаціях. При печінковій недостатності призначають по 10-20 мг 1 раз на добу (при тяжкій печінковій недостатності добова доза не повинна перевищувати 20 мг); при порушеннях функції нирок і у пацієнтів похилого віку корекції режиму дозування не потрібно.
Діти
У разі гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у дітей віком від 2 років (з масою тіла більше 20 кг) призначають 20 мг 1 раз на добу. При необхідності дозу можна збільшити до 40 мг 1 раз на добу. Тривалість лікування становить 4-8 тижнів.
У разі виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, викликаної Helicobacter pylori (у складі комбінованої терапії) у дітей віком від 4 років: дітям з масою тіла 15-30 кг протягом 1 тижня: омепразол 10 мг, амоксицилін 25 мг/кг, кла / кг маси тіла - по 2 рази на добу (при цьому вміст капсули висипають у 50 мл питної води, перемішують, відміряють половину і дають випити дитині); дітям з масою тіла 31-40 кг протягом 1 тижня: омепразол 20 мг, амоксицилін 750 мг, кларитроміцин 7,5 мг/кг маси тіла – по 2 рази на добу; дітям з масою тіла понад 40 кг протягом 1 тижня: омепразол 20 мг, амоксицилін 1000 мг, кларитроміцин 500 мг – по 2 рази на добу.
При виникненні труднощів з проковтуванням цілої капсули можна проковтнути її вміст після розкриття або розсмоктування капсули, а також можна змішати вміст капсули з підкисленою рідиною (сік, йогурт) і використовувати отриману суспензію протягом 30 хв.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Омепразол капс 20мг 30 шт синтез инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 капсула містить 20 мг омепразолу.
Форма випуску:
Капсули 20мг.
По 10 капсул в контурну коміркову упаковку. 3 контрольні коміркові упаковки разом з інструкцією по застосуванню поміщають в пачку з картону.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до омепразолу або до будь-якого з компонентів препарату; непереносимість фруктози, дефіцит сахарази/ізомальтази, глюкозогалактозна мальабсорбція; одночасний прийом з атазанавіром, звіробою, ерлотинібом і позаконазолом; одночасне застосування з кларитроміцином у пацієнтів із печінковою недостатністю.
Діти віком до 2 років та/або з масою тіла менше 20 кг (при лікуванні гастроезофагеальної рефлюксної хвороби).
Діти віком до 4 років (при лікуванні виразки дванадцятипалої кишки, викликаної Helicobacter pylori).
Дитячий вік до 18 років для всіх показань, крім гастроезофагеальної рефлюксної хвороби та виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, асоційованої з Helicobacter pylori.
З обережністю
ниркова та/або печінкова недостатність; остеопороз; одночасне застосування з кларитроміцином, клопідогрелом, ітраконазолом, варфарином, цилостазолом, діазепамом, фенітоїном, саквінавіром, такролімусом, вориконазолом, рифампіцином.
Дозування20 мг
Показання до застосуванняДорослі
Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки (у фазі загострення та протирецидивне лікування), в т.ч. викликана Helicobacter pylori (у складі комбінованої терапії);
Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, рефлюкс-езофагіт, в т.ч. ерозивний (у фазі загострення та протирецидивне лікування);
Гіперсекреторні стани (синдром Золлінгера-Еллісона, стресові виразки шлунково-кишкового тракту, поліендокринний аденоматоз, системний мастоцитоз);
Ерозивно-виразкові ураження шлунка та дванадцятипалої кишки, спричинені прийомом нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗЗ).
Діти
Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба у дітей віком від 2 років.
Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, викликана Helicobacter pylori (у складі комбінованої терапії) у дітей віком від 4 років.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з омепразолом може зменшитися абсорбція кетоконазолу. Подібно до інших препаратів, що знижують кислотність шлункового соку, лікування омепразолом може призвести до зниження всмоктування кетоконазолу, ітраконазолу, позаконазолу та ерлотинібу, а також до підвищення всмоктування таких препаратів, як дигоксин. Спільний прийом омепразолу в дозі 20 мг 1 раз на добу та дигоксину на 10 % підвищує біодоступність дигоксину (біодоступність дигоксину підвищувалася до 30 % у 20 % пацієнтів). Омепразол може знижувати абсорбцію вітаміну В12 при тривалому застосуванні. Омепразол не слід одночасно застосовувати з препаратами звіробою через виражену клінічно значущу взаємодію. При сумісному прийомі омепразолу з кларитроміцином або еритроміцином концентрація омепразолу в плазмі підвищується. При одночасному застосуванні з омепразолом на 75 % зменшується площа під кривою "концентрація часу" атазанавіру, тому їх одночасне застосування протипоказане. Будучи інгібітором цитохрому Р450, омепразол може підвищувати концентрацію і знижувати виведення варфарину, діазепаму, антикоагулянтів непрямої дії, фенітоїну, а також іміпраміну, кломіпраміну, циталопраму, гексабарбіталу, дисульфіраму (C9 ), що у деяких випадках може вимагати зменшення доз цих лікарських засобів. При одночасному застосуванні метотрексату з інгібіторами протонної помпи у деяких пацієнтів спостерігалося незначне підвищення концентрації метотрексату у плазмі. При лікуванні високими дозами метотрексату слід припинити прийом омепразолу. Одночасний прийом омепразолу з амоксициліном або метронідазолом не впливає на концентрацію омепразолу у плазмі. При застосуванні омепразолу з кофеїном, теофіліном, піроксикамом, диклофенаком, напроксеном, метопрололом, пропранололом, етанолом, циклоспорином, лідокаїном, хінідином, фенацетином, будесонідом, антацидами, естрадіолом клінічно . естрадіолом клінічно значущої взаємодії не встановлено. . естрадіолом клінічно значущої взаємодії не встановлено. .
ПередозуванняСимптомами передозування є порушення зору, сонливість, збудження, біль голови, підвищення потовиділення, сухість у роті, нудота, тахікардія. Специфічного антидоту немає. Лікування симптоматичне.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Противиразковий засіб, протоновий насос інгібітор.
Фармакодинаміка:
Омепразол – противиразковий препарат, інгібітор ферменту Н+/К+-аденозинтрифосфат (АТФ)-фази. Гальмує активність Н+/К+-аденозинтрифосфат (АТФ)-фази (Н+/К+-аденозинтрифосфат (АТФ)-фаза, вона ж - "протонний насос" або "протоновий насос") у парієтальних клітинах шлунка, тим самим блокує перенесення іонів водню та заключну стадію синтезу соляної кислоти у шлунку. Омепразол є проліками. У кислому середовищі канальців парієтальних клітин омепразол перетворюється на активний сульфенамідний метаболіт, який інгібує мембранну Н+/К+-аденозинтрифосфат (АТФ)-фазу, з'єднуючись з нею за рахунок дисульфідного містка. Цим пояснюється висока вибірковість дії омепразолу саме на парієтальні клітини, де є середовище для утворення сульфенаміду. Біотрансформація омепразолу на сульфенамід відбувається швидко (через 2-4 хв).
Омепразол пригнічує базальну та стимульовану будь-яким подразником секрецію соляної кислоти на заключній стадії. Знижує загальний обсяг шлункової секреції та пригнічує виділення пепсину. У омепразолу виявлено гастропротекторну активність, механізм якої не зрозумілий. Не впливає на продукцію внутрішнього фактора Касла і швидкість переходу харчової маси зі шлунка в дванадцятипалу кишку. Омепразол не діє на ацетилхолінові та гістамінові рецептори.
Капсули омепразолу містять мікрогранули, вкриті оболонкою, поступове вивільнення та початок дії омепразолу починається через 1 годину після прийому, досягає максимуму через 2 години, зберігається протягом 24 годин та більше. Інгібування 50% максимальної секреції після одноразового прийому 20 мг препарату триває 24 години.
Одноразовий прийом на добу забезпечує швидке та ефективне пригнічення денної та нічної шлункової секреції, що досягає свого максимуму через 4 дні лікування. У пацієнтів з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки прийом 20 мг омепразолу підтримує рН=3 у шлунку протягом 17 годин. Після припинення прийому препарату секреторна активність повністю відновлюється через 3-5 діб.
Дія омепразолу спільно з антибактеріальними препаратами призводить до ерадикації Helicobacter pylori, що дозволяє швидко усунути симптоми захворювання, досягти високого ступеня загоєння пошкодженої слизової оболонки, стійкий тривалої ремісії та зменшити ймовірність розвитку кровотечі зі шлунково-кишкового тракту, а також зникає необхідність проведення.
Фармакокінетика:
Омепразол швидко абсорбується із ШКТ, пік концентрації у плазмі досягається через 0,5-1 год. Біодоступність становить 30–40%. Зв'язування із білками плазми становить 90-95%. Омепразол практично повністю метаболізується у печінці. Виводиться переважно нирками у вигляді метаболітів.
Вагітність та годування груддюРезультати досліджень вказують на відсутність несприятливого впливу протягом вагітності, здоров'я плода та новонародженої дитини. Омепразол можна застосовувати при вагітності та в період грудного вигодовування. Омепразол виділяється з грудним молоком, проте при застосуванні в терапевтичних дозах вплив на дитину малоймовірний.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаКласифікація небажаних побічних реакцій щодо частоти розвитку відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я
Дуже часто – 1/10 призначень (>10 %); часто – 1/100 призначень (> 1 %, < 10 %); нечасто – 1/1000 призначень (> 0,1 %, < 1 %); рідко – 1/10000 призначень (> 0,01 %, < 0,1 %); дуже рідко (включаючи поодинокі випадки) – менше 1/10000 (<0,01%).
З боку травної системи: часто – біль у животі, діарея, запор, нудота, блювання, метеоризм (у більшості випадків вираженість перелічених явищ наростає з продовженням терапії); нечасто - підвищення активності "печінкових" ферментів (оборотний характер); рідко - мікроскопічний коліт, зміна кольору язика до коричнево-чорного та поява доброякісних кіст слинних залоз при одночасному використанні з кларитроміцином (яви мають оборотний характер і зникають після припинення терапії); дуже рідко – сухість слизової оболонки рота, стоматит, кандидоз, панкреатит, у пацієнтів із попереднім тяжким захворюванням печінки – гепатит (в т.ч. з жовтяницею), порушення функції печінки.
З боку нервової системи: часто – головний біль, сонливість, млявість (погіршуються при тривалій терапії); нечасто - запаморочення, безсоння, вертиго; рідко - парестезії, сплутаність свідомості, галюцинації, особливо у пацієнтів похилого віку або при тяжкому перебігу захворювання; дуже рідко - занепокоєння, збудження, депресія, особливо у пацієнтів похилого віку або при тяжкому перебігу захворювання, у хворих з попереднім важким захворюванням печінки - енцефалопатія.
З боку органів чуття: нечасто – зорові порушення, у т.ч. зменшення полів зору, зниження гостроти та чіткості зорового сприйняття, порушення слухового сприйняття, у т.ч. "дзвін у вухах" (зазвичай проходять після припинення терапії); рідко – порушення смаку (зазвичай проходять після припинення терапії).
З боку опорно-рухового апарату: нечасто – переломи хребців, кісток зап'ястя, головки стегнової кістки (див. розділ "Особливі вказівки"); рідко – міалгія, артралгія; дуже рідко – м'язова слабкість.
З боку органів кровотворення: рідко – гіпохромна мікроцитарна анемія у дітей; дуже рідко – оборотна тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, панцитопенія.
З боку шкірних покривів: нечасто - кропив'янка, висипання на шкірі та/або свербіж, фото-сенсибілізація, мультиформна ексудативна еритема, алопеція, підвищення потовиділення; дуже рідко – синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.
Алергічні реакції: дуже рідко: висипання, ангіоневротичний набряк, підвищення температури тіла, лихоманка, бронхоспазм, алергічний васкуліт, анафілактичні реакції/шок.
З боку сечовидільної системи: рідко – інтерстиціальний нефрит.
Інші: нечасто – периферичні набряки (зазвичай проходять після припинення терапії); рідко – нездужання, гіпонатріємія; дуже рідко – гінекомастія; частота невідома - гіпомагніємія (див. розділ "Особливі вказівки").
особливі вказівкиПеред початком терапії необхідно виключити наявність злоякісного процесу (особливо при виразці шлунка), оскільки лікування маскуючи симптоматику може відстрочити постановку правильного діагнозу. Прийом одночасно з їжею не впливає на ефективність препарату. Зниження шлункової кислотності, зокрема. і при використанні блокаторів протонної помпи, збільшує кількість бактерій у шлунково-кишковому тракті, що підвищує ризик виникнення шлунково-кишкових інфекцій. Внаслідок зниження секреції соляної кислоти підвищується концентрація хромограніну А (CgA). Підвищення концентрації CgA у плазмі може впливати на результати обстежень для виявлення нейроендокринних пухлин. Для запобігання цьому впливу необхідно тимчасово припинити прийом омепразолу за 5 днів до проведення дослідження концентрації CgA.
Препарат містить сахарозу, тому протипоказаний пацієнтам із вродженими порушеннями вуглеводного обміну (непереносимість фруктози, недостатність сахарази/ізомальтази, глюкозогалактозна мальабсорбція). При терапії ерозивно-виразкових уражень, пов'язаних з прийомом нестероїдних протизапальних засобів, слід ретельно розглянути можливість обмеження або припинення прийому нестероїдних протизапальних засобів для підвищення ефективності противиразкової терапії. Препарат містить натрій, що слід брати до уваги у пацієнтів, які перебувають на контрольованій натрієвій дієті. Слід регулярно оцінювати співвідношення ризику та вигоди тривалої (більше 1 року) підтримуючої терапії препаратом Омепразол. Є дані про підвищення ризику виникнення переломів хребців, кісток зап'ястя, головки стегнової кістки переважно у пацієнтів похилого віку, а також за наявності сприятливих факторів. Пацієнтам із ризиком розвитку остеопорозу слід забезпечити адекватне споживання вітаміну D та кальцію. Є повідомлення про виникнення вираженої гіпомагніємії у пацієнтів, які отримують терапію інгібіторами протонного насоса, зокрема. омепразолом понад 1 рік. Пацієнтам, які отримують терапію омепразолом протягом тривалого часу, особливо у поєднанні з дигоксином або іншими препаратами, що знижують вміст магнію в плазмі (діуретиками), потрібний регулярний контроль вмісту магнію. . особливо у поєднанні з дигоксином або іншими препаратами, що знижують вміст магнію в плазмі (діуретиками), потрібен регулярний контроль вмісту магнію. . особливо у поєднанні з дигоксином або іншими препаратами, що знижують вміст магнію в плазмі (діуретиками), потрібен регулярний контроль вмісту магнію. .
Умови зберіганняЗберігати в сухому, захищеному від світла місці, недоступному для дітей, при температурі від 15 до 25 °С.
Спосіб застосування та дозиВсередину капсули зазвичай приймають вранці, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю води (безпосередньо перед їжею або під час їжі).
Дорослі
При загостренні виразкової хвороби, гастроезофагеальної рефлюксної хвороби та гастропатії, спричиненої прийомом НПЗП – 20 мг 1 раз на добу.
Пацієнтам з тяжким перебігом гастроезофагеальної рефлюксної хвороби дозу збільшують до 40 мг 1 раз на добу.
Курс лікування при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки – 2-4 тижні, при необхідності – 4-5 тижнів; при виразковій хворобі шлунка, при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі, при ерозивно-виразкових ураженнях шлунково-кишкового тракту (ЖКТ), спричинених прийомом НПЗП – протягом 4-8 тижнів.
Зменшення симптомів захворювання та рубцювання виразки у більшості випадків відбувається в межах 2 тижнів. Пацієнтам, у яких не відбулося повного рубцювання виразки після двотижневого курсу, лікування слід продовжити ще 2 тижні.
Пацієнтам, резистентним до лікування іншими противиразковими лікарськими засобами, призначають по 40 мг на добу. Курс лікування при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки – 4 тижні, при виразковій хворобі шлунка та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби – 8 тижнів.
При синдромі Золлінгера-Еліссона – зазвичай по 60 мг 1 раз на добу; при необхідності дозу збільшують до 80-120 мг/добу (дозу ділять на 2 прийоми).
Для профілактики рецидивів виразкової хвороби – 10 мг 1 раз на добу.
Для ерадикації Helycobacter pylori використовують "потрійну" терапію (протягом 1 тижня: омепразол 20 мг, амоксицилін 1 г, кларитроміцин 500 мг - по 2 рази на добу; або омепразол 20 мг, кларитроміцин 250 мг0 рази на добу або омепразол 40 мг 1 раз на добу, амоксицилін 500 мг і метронідазол 400 мг - по 3 рази на добу або подвійну терапію (протягом 2 тижнів: омепразол 20-40 мг і амоксицилін 750 мг - по 3 рази на добу). рази на добу, або омепразол 40 мг – 1 раз на добу та кларитроміцин 500 мг – 3 рази на добу або амоксицилін 0,75-1,5 г – 2 рази на добу).
У особливих ситуаціях. При печінковій недостатності призначають по 10-20 мг 1 раз на добу (при тяжкій печінковій недостатності добова доза не повинна перевищувати 20 мг); при порушеннях функції нирок і у пацієнтів похилого віку корекції режиму дозування не потрібно.
Діти
У разі гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у дітей віком від 2 років (з масою тіла більше 20 кг) призначають 20 мг 1 раз на добу. При необхідності дозу можна збільшити до 40 мг 1 раз на добу. Тривалість лікування становить 4-8 тижнів.
У разі виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, викликаної Helicobacter pylori (у складі комбінованої терапії) у дітей віком від 4 років: дітям з масою тіла 15-30 кг протягом 1 тижня: омепразол 10 мг, амоксицилін 25 мг/кг, кла / кг маси тіла - по 2 рази на добу (при цьому вміст капсули висипають у 50 мл питної води, перемішують, відміряють половину і дають випити дитині); дітям з масою тіла 31-40 кг протягом 1 тижня: омепразол 20 мг, амоксицилін 750 мг, кларитроміцин 7,5 мг/кг маси тіла – по 2 рази на добу; дітям з масою тіла понад 40 кг протягом 1 тижня: омепразол 20 мг, амоксицилін 1000 мг, кларитроміцин 500 мг – по 2 рази на добу.
При виникненні труднощів з проковтуванням цілої капсули можна проковтнути її вміст після розкриття або розсмоктування капсули, а також можна змішати вміст капсули з підкисленою рідиною (сік, йогурт) і використовувати отриману суспензію протягом 30 хв.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Омепразол капс 20мг 30 шт синтез производится компанией СИНТЕЗ. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Омепразол капс 20мг 30 шт синтез и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Омепразол капс 20мг 30 шт синтез в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Омепразол-OBL капс. 20мг 28 шт Омепразол-OBL капс. 20мг 28 шт, Гастрозол при изжоге, омепразол капс. 20мг 14шт Гастрозол при изжоге, омепразол капс. 20мг 14шт, Гастрозол при изжоге, омепразол капс. 20мг 28шт Гастрозол при изжоге, омепразол капс. 20мг 28шт, Лосек мапс таб п/об пленочной 20мг фл.пласт 14 шт Лосек мапс таб п/об пленочной 20мг фл.пласт 14 шт, Лосек мапс таб п/об пленочной 20мг фл.пласт 28 шт Лосек мапс таб п/об пленочной 20мг фл.пласт 28 шт, Омез капс. киш.раств. 40мг 28 шт Омез капс. киш.раств. 40мг 28 шт, Омепразол-Акрихин капс 20 мг 30 шт Омепразол-Акрихин капс 20 мг 30 шт, Омепразол капс. 20мг 20 шт Омепразол капс. 20мг 20 шт, Омепразол капс. 20мг 20 шт озон Омепразол капс. 20мг 20 шт озон, Омепразол капс. 20мг 30 шт Омепразол капс. 20мг 30 шт, Омепразол капс. киш.раств. 20мг 20 шт Омепразол капс. киш.раств. 20мг 20 шт, Омепразол капс. киш.раств. 20мг 30 шт Омепразол капс. киш.раств. 20мг 30 шт, Омепразол капс. киш.раств. 20мг 30 шт канонфарма Омепразол капс. киш.раств. 20мг 30 шт канонфарма, Омепразол капс. киш.раств. 20мг 30 шт озон Омепразол капс. киш.раств. 20мг 30 шт озон, Омепразол-Тева капс. киш.раств. 20мг 28 шт Омепразол-Тева капс. киш.раств. 20мг 28 шт, Омепразол-Тева капс. киш.раств. 40мг 28 шт Омепразол-Тева капс. киш.раств. 40мг 28 шт, Ортанол капс 20 мг 14 шт Ортанол капс 20 мг 14 шт, Ортанол капс 20 мг 28 шт Ортанол капс 20 мг 28 шт, Ультоп капс. киш.раств. 20мг блистеры 14 шт Ультоп капс. киш.раств. 20мг блистеры 14 шт, Ультоп капс. киш.раств. 20мг блистеры 28 шт Ультоп капс. киш.раств. 20мг блистеры 28 шт, Ультоп капс. киш.раств. 40мг 28 шт Ультоп капс. киш.раств. 40мг 28 шт.
Пока нет комментариев