Нурофен таб п/об 200мг 10 шт
Нурофен таблетки містять ібупрофен, що належить до групи НПЗП. Препарат має знеболювальну, жарознижувальну та протизапальну дію, яка триває до 8 годин. Ібупрофен швидко та практично повністю всмоктується з ШКТ, затримується у синовіальній рідині та піддається метаболізму у печінці. Препарат виводиться нирками та, меншою мірою, з жовчю. У грудному молоці ібупрофен виявлявся у дуже низьких концентраціях.
Нурофен таб п/об 200мг 10 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: ібупрофен 200 мг;
Допоміжні речовини:
Кроскармеллозу натрію 30 мг, натрію лаурилсульфат 0,5 мг, натрію цитрату дигідрат 43,5 мг, стеаринову кислоту 2 мг, кремнію діоксид колоїдний 1 мг;
Склад оболонки: кармелозу натрію 0,7 мг, тальк 33 мг, акації камедь 0,6 мг, сахароза 116,1 мг, титану діоксид 1,4 мг, макрогол 6000 0,2 мг, чорнило чорне [Опакод S-1-277001 ] (шелак 28,225 %, барвник заліза оксид чорний (Е172) 24,65 %, пропіленгліколь 1,3 %, ізопропанол* 0,55 %, бутанол* 9,75 %, етанол* 32,275 %, вода очищена* 3,25 % ).
*Розчинники, що випарувалися після друку.
Опис:
Оптимальна разова доза активної речовини для спрямованої дії проти різних видів болю. Нурофен® застосовують при головному болі, мігрені, зубному болі, хворобливих менструаціях, невралгії, болі в спині, м'язовому болі, ревматичному болі та болі в суглобах; а також при гарячковому стані при грипі та застудних захворюваннях.
*Мінімальна разова доза препарату (ібупрофен 200 мг), при прийомі якої може спостерігатись заявлений лікувальний ефект. Даррі К., Деррі С, Мур Р.А., Маккуей Х.Дж. Разова доза ібупрофену при пероральному застосуванні під час лікування гострого післяопераційного болю у дорослих, 2009.
Круглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою білого або майже білого кольору з наддруком чорного кольору Nurofen на одній стороні таблетки. На поперечному розрізі пігулки ядро білого або майже білого кольору, оболонка білого або майже білого кольору.
Форма випуску:
Пігулки, вкриті оболонкою 200 мг. По 10 таблеток у блістер (ПВХ/ПВДХ/алюміній). 1 блістер разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.
ПротипоказанняГіперчутливість до ібупрофену або до будь-якого з компонентів, що входять до складу препарату;
Повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух, та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів (у тому числі в анамнезі);
Ерозивно-виразкові захворювання органів шлунково-кишкового тракту (у тому числі виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, хвороба Крона, виразковий коліт) або виразкова кровотеча в активній фазі або в анамнезі (два або більше підтверджених епізоду виразкової хвороби або виразки);
Кровотеча або перфорація виразки шлунково-кишкового тракту в анамнезі, спровоковані застосуванням нестероїдних протизапальних засобів;
Тяжка серцева недостатність (клас IV за NYHA – класифікація Нью-Йоркської Асоціації кардіологів);
Тяжка печінкова недостатність або захворювання печінки в активній фазі;
Ниркова недостатність тяжкого ступеня тяжкості (кліренс креатиніну < 30 мл/хв), підтверджена гіперкаліємія;
Декомпенсована серцева недостатність; період після проведення аортокоронарного шунтування;
Цереброваскулярна чи інша кровотеча;
Непереносимість фруктози, глюкозогалактозна мальабсорбція, недостатність сахарази-ізомальтази;
Гемофілія та інші порушення згортання крові (у тому числі гіпокоагуляція), геморагічні діатези;
Вагітність (III триместр);
Дитячий вік віком до 6 років.
З обережністю
При наявності станів, зазначених у цьому розділі, перед застосуванням препарату слід звернутися до лікаря:
Одночасний прийом інших нестероїдних протизапальних засобів, наявність в анамнезі одноразового епізоду виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки або виразкової кровотечі ШКТ; гастрит, ентерит, коліт, наявність інфекції Helicobacter pylori, виразковий коліт; бронхіальна астма або алергічні захворювання на стадії загострення або в анамнезі – можливий розвиток бронхоспазму; системний червоний вовчак або змішане захворювання сполучної тканини (синдром Шарпа) – підвищений ризик асептичного менінгіту; вітряна віспа; ниркова недостатність, у тому числі при зневодненні (кліренс креатиніну менше 30-60 мл/хв), нефротичний синдром, печінкова недостатність, цироз печінки з портальною гіпертензією, гіпербілірубінемія, артеріальна гіпертензія та/або серцева недостатність, цереброваскулярні захворювання, захворювання крові лейкопенія та анемія),
Дозування200 мг
Показання до застосуванняНурофен® застосовують при головному болі, мігрені, зубному болі, хворобливих менструаціях, невралгії, болі в спині, м'язовому болі, ревматичному болі та болі в суглобах; а також при гарячковому стані при грипі та застудних захворюваннях.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиСлід уникати одночасного застосування ібупрофену з наступними лікарськими засобами:
Ацетилсаліцилова кислота: за винятком низьких доз ацетилсаліцилової кислоти (не більше 75 мг на добу), призначених лікарем, оскільки спільне застосування може підвищити ризик виникнення побічних ефектів. При одночасному застосуванні ібупрофен знижує протизапальну та антиагрегантну дію ацетилсаліцилової кислоти (можливе підвищення частоти розвитку гострої коронарної недостатності у пацієнтів, які отримують як антиагрегантний засіб малі дози ацетилсаліцилової кислоти, після початку прийому ібупрофену).
Інші нестероїдні протизапальні засоби, зокрема селективні інгібітори ЦОГ-2: слід уникати одночасного застосування двох і більше препаратів із групи нестероїдних протизапальних засобів через можливе збільшення ризику виникнення побічних ефектів.
З обережністю застосовувати одночасно з такими лікарськими засобами:
Антикоагулянти та тромболітичні препарати: нестероїдні протизапальні засоби можуть посилювати ефект антикоагулянтів, зокрема варфарину та тромполітичних препаратів.
Антигіпертензивні засоби (інгібітори АПФ та антагоністи ангіотензину II) та діуретики: нестероїдні протизапальні засоби можуть знижувати ефективність препаратів цих груп. У деяких пацієнтів з порушенням ниркової функції (наприклад, у пацієнтів з зневодненням або у пацієнтів похилого віку з порушенням ниркової функції) одночасне призначення інгібіторів АПФ або антагоністів ангіотензину II та засобів, що інгібують циклооксигеназу, може призвести до погіршення ниркової функції, включаючи (зазвичай оборотний). Ці взаємодії слід враховувати у пацієнтів, які приймають коксиби одночасно з інгібіторами АПФ або антагоністами ангіотензину ІІ. У зв'язку з цим спільне застосування вищезазначених засобів слід призначати з обережністю, особливо у осіб похилого віку. Необхідно запобігати зневодненню у пацієнтів, а також розглянути можливість моніторингу ниркової функції після початку такого комбінованого лікування та періодично – надалі. Діуретики та інгібітори АПФ можуть підвищувати нефротоксичність нестероїдних протизапальних засобів.
Глюкокортикостероїди: підвищений ризик утворення виразок ШКТ та шлунково-кишкової кровотечі.
Антиагреганти та селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну: підвищений ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі.
Серцеві глікозиди: одночасне призначення нестероїдних протизапальних засобів та серцевих глікозидів може призвести до посилення серцевої недостатності, зниження швидкості клубочкової фільтрації та збільшення концентрації серцевих глікозидів у плазмі крові.
Препарати літію: існують дані про можливість збільшення концентрації літію в плазмі крові на фоні застосування НПЗП.
Метотрексат: існують дані про можливість збільшення концентрації метотрексату в плазмі крові на фоні застосування НПЗП.
Циклоспорин: збільшення ризику нефротоксичності при одночасному призначенні нестероїдних протизапальних засобів та циклоспорину.
Міфепристон: прийом нестероїдних протизапальних засобів слід розпочати не раніше, ніж через 8-12 днів після прийому міфепристону, оскільки нестероїдні протизапальні засоби можуть знижувати ефективність міфепристону.
Такролімус: при одночасному призначенні нестероїдних протизапальних засобів та такролімусу можливе збільшення ризику нефротоксичності.
Зідовудін: одночасне застосування нестероїдних протизапальних засобів та зидовудину може призвести до підвищення гематотоксичності. Є дані про підвищений ризик виникнення гемартрозу та гематом у ВІЛ-позитивних пацієнтів з гемофілією, які отримували спільне лікування зидовудином та ібупрофеном.
Антибіотики хінолонового ряду: у пацієнтів, які отримують спільне лікування НПЗП та антибіотиками хінолонового ряду, можливе збільшення ризику виникнення судом.
Мієлотоксичні препарати: посилення гематотоксичності.
Цефамандол, цефоперазон, цефотетан, вальпроєва кислота, плікаміцин: збільшення частоти розвитку гіпопротромбінемії.
Лікарські засоби, що блокують канальцеву секрецію: зниження виведення та підвищення плазмової концентрації ібупрофену.
Індуктори мікросомального окиснення (фенітоїн, етанол, барбітурати, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти): збільшення продукції гідроксильованих активних метаболітів, збільшення ризику розвитку тяжких інтоксикацій.
Інгібітори мікросомального окиснення: зниження ризику гепатотоксичної дії.
Пероральні гіпоглікемічні лікарські засоби та інсулін, похідні сульфонілсечовини: посилення дії препаратів.
Антациди та колестірамін: зниження абсорбції.
Урикозуричні препарати: Зниження ефективності препаратів.
Кофеїн: посилення аналгетичного ефекту.
ПередозуванняУ дітей симптоми передозування можуть виникати після прийому дози понад 400 мг/кг маси тіла. У дорослих дозозалежний ефект передозування менш виражений. Період напіввиведення препарату при передозуванні становить 1,5-3 години.
Симптоми: нудота, блювання, біль в епігастральній ділянці або, рідше, діарея, шум у вухах, головний біль та шлунково-кишкова кровотеча. У тяжких випадках спостерігаються прояви з боку центральної нервової системи: сонливість, рідко – збудження, судоми, дезорієнтація, кома. У випадках тяжкого отруєння може розвиватися метаболічний ацидоз та збільшення протромбінового часу, ниркова недостатність, пошкодження тканини печінки, зниження артеріального тиску, пригнічення дихання та ціаноз. У пацієнтів із бронхіальною астмою можливе загострення цього захворювання.
Лікування: симптоматичне, з обов'язковим забезпеченням прохідності дихальних шляхів, моніторингом ЕКГ та основних показників життєдіяльності аж до нормалізації стану пацієнта. Рекомендується застосування перорального активованого вугілля або промивання шлунка протягом 1 години після прийому потенційно токсичної дози ібупрофену. Якщо ібупрофен вже абсорбувався, може бути призначене лужне пиття з метою виведення кислого похідного ібупрофену нирками, форсований діурез. Часті або тривалі судоми слід усунути внутрішньовенним введенням діазепаму або лоразепаму. У разі погіршення бронхіальної астми рекомендується застосування бронходилататорів.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Нестероїдний протизапальний препарат (НПЗЗ). Код ATХ: М01АЕ01
Фармакодинаміка:
Механізм дії ібупрофену, похідного пропіонової кислоти з групи нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), обумовлений інгібуванням синтезу простагландинів – медіаторів болю, запалення та гіпертермічної реакції. Невибірково блокує циклооксигеназу 1 (ЦОГ-1) та циклооксигеназу 2 (ЦОГ-2), внаслідок чого гальмує синтез простагландинів. Має швидку спрямовану дію проти болю (знеболювальну), жарознижувальну та протизапальну дію. Крім того, ібупрофен оборотно пригнічує агрегацію тромбоцитів. Знеболювальна дія препарату триває до 8 годин.
Фармакокінетика:
Абсорбція - висока, швидко і практично повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Після прийому препарату натще максимальна концентрація (Сmax) ібупрофену в плазмі досягається через 45 хвилин. Прийом препарату разом із їжею може збільшувати час досягнення максимальної концентрації (ТСmax) до 1-2 годин. Зв'язок із білками плазми крові – 90 %. Повільно проникає у порожнину суглобів, затримується у синовіальній рідині, створюючи у ній більші концентрації, ніж у плазмі крові. У спинномозковій рідині виявляються нижчі концентрації ібупрофену порівняно з плазмою. Після абсорбції близько 60% фармакологічно неактивної R-форми повільно трансформується на активну S-форму. Піддається метаболізму у печінці. Період напіввиведення (Т1/2) – 2 години. Виводиться нирками (у незміненому вигляді не більше 1%) та, меншою мірою, з жовчю. В обмежених дослідженнях ібупрофен виявлявся у грудному молоці у дуже низьких концентраціях.
Вагітність та годування груддюПротипоказано застосування препарату у III триместрі вагітності. Слід уникати застосування препарату у І-ІІ триместрах вагітності, при необхідності прийому препарату слід проконсультуватися з лікарем.
Є дані про те, що ібупрофен у незначних кількостях може проникати у грудне молоко без будь-яких негативних наслідків для здоров'я немовляти, тому зазвичай при короткочасному прийомі необхідності припинення грудного вигодовування не виникає. При необхідності тривалого застосування препарату слід звернутися до лікаря для вирішення питання щодо припинення грудного вигодовування на період застосування препарату.
Умови відпустки з аптекБез рецепта.
Побічні явищаРизик виникнення побічних ефектів можна звести до мінімуму, якщо приймати препарат коротким курсом у мінімальній ефективній дозі, необхідної для усунення симптомів.
У людей похилого віку спостерігається підвищена частота побічних реакцій на фоні застосування нестероїдних протизапальних засобів, особливо шлунково-кишкових кровотеч і перфорацій, у деяких випадках із летальним кінцем.
Побічні ефекти є переважно дозозалежними.
Нижченаведені побічні реакції відзначалися при короткочасному прийомі ібупрофену в дозах, що не перевищують 1200 мг/добу (6 таблеток).
При лікуванні хронічних станів та при тривалому застосуванні можлива поява інших побічних реакцій.
Оцінка частоти виникнення побічних реакцій здійснена на підставі наступних критеріїв: дуже часті (> 1/10), часті (від > 1/100 до < 1/10), нечасті (від > 1/1000 до < 1/100), рідкісні ( від > 1/10 000 до < 1/1000), дуже рідкісні (< 1/10 000), частота невідома (даних оцінки частоти недостатньо).
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: дуже рідкісні: порушення кровотворення (анемія, лейкопенія, апластична анемія, гемолітична анемія, тромбоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз). Першими симптомами таких порушень є лихоманка, біль у горлі, поверхневі виразки в ротовій порожнині, грипоподібні симптоми, виражена слабкість, кровотечі з носа та підшкірні крововиливи, кровотечі та синці невідомої етіології.
Порушення з боку імунної системи: нечасті: реакції гіперчутливості – неспецифічні алергічні реакції та анафілактичні реакції, реакції з боку дихальних шляхів (бронхіальна астма, у тому числі її загострення, бронхоспазм, задишка, диспное), шкірні реакції (свербіж, кропив'янка, пурпура, отек Квінке, ексфоліативні та бульозні дерматози, у тому числі токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема), алергічний риніт, еозинофілія; дуже рідкісні: тяжкі реакції гіперчутливості, у тому числі набряк обличчя, язика та гортані, задишка, тахікардія, артеріальна гіпотензія (анафілаксія, набряк Квінке або тяжкий анафілактичний шок).
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: нечасті: біль у животі, нудота, диспепсія (у тому числі печія, здуття живота); рідкісні: діарея, метеоризм, запор, блювання; дуже рідкісні: пептична виразка, перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, мелена, криваве блювання, у деяких випадках з летальним кінцем, особливо у пацієнтів похилого віку, виразковий стоматит, гастрит; частота невідома: загострення коліту та хвороби Крона.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідкісні: порушення функції печінки, підвищення активності «печінкових» трансаміназ, гепатит та жовтяниця.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: дуже рідкісні: гостра ниркова недостатність (компенсована та декомпенсована) особливо при тривалому застосуванні, у поєднанні з підвищенням концентрації сечовини у плазмі крові та появою набряків, гематурії та протеїнурії, нефритичний синдром, нефротичний синдром, папіллярний інтерстиціальний нефрит, цистит.
Порушення з боку нервової системи: нечасті: біль голови; дуже рідкісні: асептичний менінгіт.
Порушення серцево-судинної системи: частота невідома: серцева недостатність, периферичні набряки, при тривалому застосуванні підвищений ризик тромботичних ускладнень (наприклад, інфаркт міокарда), підвищення артеріального тиску.
Порушення з боку дихальної системи та органів середостіння: частота невідома: бронхіальна астма, бронхоспазм, задишка.
Лабораторні показники: гематокрит або гемоглобін (можуть зменшуватись), час кровотечі (може збільшуватись), концентрація глюкози в плазмі крові (може знижуватись), кліренс креатиніну (може зменшуватись), плазмова концентрація креатиніну (може збільшуватись), активність «печінкових» трансаміназ ( підвищуватись).
При появі побічних ефектів слід припинити прийом препарату та звернутися до лікаря.
особливі вказівкиРекомендується приймати препарат максимально можливим коротким курсом та у мінімальній ефективній дозі, необхідної для усунення симптомів. У разі потреби прийому препарату більше 10 днів, необхідно звернутися до лікаря.
У пацієнтів з бронхіальною астмою або алергічним захворюванням на стадії загострення, а також у пацієнтів з анамнезом бронхіальної астми/алергічного захворювання препарат може спровокувати бронхоспазм. Застосування препарату у пацієнтів із системним червоним вовчаком або змішаним захворюванням сполучної тканини пов'язане з підвищеним ризиком розвитку асептичного менінгіту.
Під час тривалого лікування необхідний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки та нирок. З появою симптомів гастропатії показаний ретельний контроль, що включає проведення эзофагогастродуоденоскопии, загальний аналіз крові (визначення гемоглобіну), аналіз калу на приховану кров. При необхідності визначення 17-кетостероїдів препарат слід відмінити за 48 годин до дослідження. У період лікування не рекомендується прийом етанолу.
Пацієнтам із нирковою недостатністю необхідно проконсультуватися з лікарем перед застосуванням препарату, оскільки існує ризик погіршення функціонального стану нирок.
Пацієнтам з гіпертензією, у тому числі в анамнезі та/або хронічній серцевій недостатності, необхідно проконсультуватися з лікарем перед застосуванням препарату, оскільки препарат може викликати затримку рідини, підвищення артеріального тиску та набряки.
Пацієнтам з неконтрольованою артеріальною гіпертензією, застійною серцевою недостатністю ІІ-ІІІ класу за NYHA, ішемічною хворобою серця, захворюваннями периферичних артерій та/або цереброваскулярними захворюваннями призначати ібупрофен слід тільки після ретельної оцінки співвідношення користь-ризик, при цьому слід уникати застосування 2400 мг/добу).
Застосування нестероїдних протизапальних засобів у пацієнтів з вітряною віспою може бути пов'язане з підвищеним ризиком розвитку тяжких гнійних ускладнень інфекційно-запальних захворювань шкіри та підшкірно-жирової клітковини (наприклад, некротизуючого фасціїту). У зв'язку з цим рекомендується уникати застосування препарату під час вітряної віспи.
Інформація для жінок, які планують вагітність: препарат пригнічує циклооксигеназу та синтез простагландинів, впливає на овуляцію, порушуючи жіночу репродуктивну функцію (оборотно після відміни лікування).
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами
Пацієнтам, які відзначають запаморочення, сонливість, загальмованість або порушення зору при прийомі ібупрофену, слід уникати керування автотранспортом або керування механізмами.
Умови зберіганняЗберігати у сухому місці при температурі не вище +25°С. Зберігати препарат у недоступному для дітей місці!
Спосіб застосування та дозиДля вживання всередину. Пацієнтам із підвищеною чутливістю шлунка рекомендується приймати препарат під час їди.
Лише для короткочасного застосування. Уважно прочитайте інструкцію перед застосуванням препарату.
Дорослим та дітям старше 12 років: внутрішньо по 1 таблетці (200 мг) до 3-4 разів на добу. Таблетки слід запивати водою. Для досягнення швидшого терапевтичного ефекту у дорослих доза може бути збільшена до 2 таблеток (400 мг) до 3 разів на добу.
Дітям віком від 6 до 12 років: по 1 таблетці (200 мг) до 3-4 разів на день; препарат можна приймати лише у разі маси тіла дитини понад 20 кг.
Інтервал між прийомом таблеток повинен становити щонайменше 6 годин.
Максимальна доза для дорослих становить 1200 мг (6 таблеток). Максимальна добова доза для дітей віком від 6 до 18 років: 800 мг (4 таблетки).
Якщо при прийомі препарату протягом 2-3 днів симптоми зберігаються або посилюються, необхідно припинити лікування та звернутися до лікаря.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Нурофен таб п/об 200мг 10 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: ібупрофен 200 мг;
Допоміжні речовини:
Кроскармеллозу натрію 30 мг, натрію лаурилсульфат 0,5 мг, натрію цитрату дигідрат 43,5 мг, стеаринову кислоту 2 мг, кремнію діоксид колоїдний 1 мг;
Склад оболонки: кармелозу натрію 0,7 мг, тальк 33 мг, акації камедь 0,6 мг, сахароза 116,1 мг, титану діоксид 1,4 мг, макрогол 6000 0,2 мг, чорнило чорне [Опакод S-1-277001 ] (шелак 28,225 %, барвник заліза оксид чорний (Е172) 24,65 %, пропіленгліколь 1,3 %, ізопропанол* 0,55 %, бутанол* 9,75 %, етанол* 32,275 %, вода очищена* 3,25 % ).
*Розчинники, що випарувалися після друку.
Опис:
Оптимальна разова доза активної речовини для спрямованої дії проти різних видів болю. Нурофен® застосовують при головному болі, мігрені, зубному болі, хворобливих менструаціях, невралгії, болі в спині, м'язовому болі, ревматичному болі та болі в суглобах; а також при гарячковому стані при грипі та застудних захворюваннях.
*Мінімальна разова доза препарату (ібупрофен 200 мг), при прийомі якої може спостерігатись заявлений лікувальний ефект. Даррі К., Деррі С, Мур Р.А., Маккуей Х.Дж. Разова доза ібупрофену при пероральному застосуванні під час лікування гострого післяопераційного болю у дорослих, 2009.
Круглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою білого або майже білого кольору з наддруком чорного кольору Nurofen на одній стороні таблетки. На поперечному розрізі пігулки ядро білого або майже білого кольору, оболонка білого або майже білого кольору.
Форма випуску:
Пігулки, вкриті оболонкою 200 мг. По 10 таблеток у блістер (ПВХ/ПВДХ/алюміній). 1 блістер разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.
ПротипоказанняГіперчутливість до ібупрофену або до будь-якого з компонентів, що входять до складу препарату;
Повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух, та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів (у тому числі в анамнезі);
Ерозивно-виразкові захворювання органів шлунково-кишкового тракту (у тому числі виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, хвороба Крона, виразковий коліт) або виразкова кровотеча в активній фазі або в анамнезі (два або більше підтверджених епізоду виразкової хвороби або виразки);
Кровотеча або перфорація виразки шлунково-кишкового тракту в анамнезі, спровоковані застосуванням нестероїдних протизапальних засобів;
Тяжка серцева недостатність (клас IV за NYHA – класифікація Нью-Йоркської Асоціації кардіологів);
Тяжка печінкова недостатність або захворювання печінки в активній фазі;
Ниркова недостатність тяжкого ступеня тяжкості (кліренс креатиніну < 30 мл/хв), підтверджена гіперкаліємія;
Декомпенсована серцева недостатність; період після проведення аортокоронарного шунтування;
Цереброваскулярна чи інша кровотеча;
Непереносимість фруктози, глюкозогалактозна мальабсорбція, недостатність сахарази-ізомальтази;
Гемофілія та інші порушення згортання крові (у тому числі гіпокоагуляція), геморагічні діатези;
Вагітність (III триместр);
Дитячий вік віком до 6 років.
З обережністю
При наявності станів, зазначених у цьому розділі, перед застосуванням препарату слід звернутися до лікаря:
Одночасний прийом інших нестероїдних протизапальних засобів, наявність в анамнезі одноразового епізоду виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки або виразкової кровотечі ШКТ; гастрит, ентерит, коліт, наявність інфекції Helicobacter pylori, виразковий коліт; бронхіальна астма або алергічні захворювання на стадії загострення або в анамнезі – можливий розвиток бронхоспазму; системний червоний вовчак або змішане захворювання сполучної тканини (синдром Шарпа) – підвищений ризик асептичного менінгіту; вітряна віспа; ниркова недостатність, у тому числі при зневодненні (кліренс креатиніну менше 30-60 мл/хв), нефротичний синдром, печінкова недостатність, цироз печінки з портальною гіпертензією, гіпербілірубінемія, артеріальна гіпертензія та/або серцева недостатність, цереброваскулярні захворювання, захворювання крові лейкопенія та анемія),
Дозування200 мг
Показання до застосуванняНурофен® застосовують при головному болі, мігрені, зубному болі, хворобливих менструаціях, невралгії, болі в спині, м'язовому болі, ревматичному болі та болі в суглобах; а також при гарячковому стані при грипі та застудних захворюваннях.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиСлід уникати одночасного застосування ібупрофену з наступними лікарськими засобами:
Ацетилсаліцилова кислота: за винятком низьких доз ацетилсаліцилової кислоти (не більше 75 мг на добу), призначених лікарем, оскільки спільне застосування може підвищити ризик виникнення побічних ефектів. При одночасному застосуванні ібупрофен знижує протизапальну та антиагрегантну дію ацетилсаліцилової кислоти (можливе підвищення частоти розвитку гострої коронарної недостатності у пацієнтів, які отримують як антиагрегантний засіб малі дози ацетилсаліцилової кислоти, після початку прийому ібупрофену).
Інші нестероїдні протизапальні засоби, зокрема селективні інгібітори ЦОГ-2: слід уникати одночасного застосування двох і більше препаратів із групи нестероїдних протизапальних засобів через можливе збільшення ризику виникнення побічних ефектів.
З обережністю застосовувати одночасно з такими лікарськими засобами:
Антикоагулянти та тромболітичні препарати: нестероїдні протизапальні засоби можуть посилювати ефект антикоагулянтів, зокрема варфарину та тромполітичних препаратів.
Антигіпертензивні засоби (інгібітори АПФ та антагоністи ангіотензину II) та діуретики: нестероїдні протизапальні засоби можуть знижувати ефективність препаратів цих груп. У деяких пацієнтів з порушенням ниркової функції (наприклад, у пацієнтів з зневодненням або у пацієнтів похилого віку з порушенням ниркової функції) одночасне призначення інгібіторів АПФ або антагоністів ангіотензину II та засобів, що інгібують циклооксигеназу, може призвести до погіршення ниркової функції, включаючи (зазвичай оборотний). Ці взаємодії слід враховувати у пацієнтів, які приймають коксиби одночасно з інгібіторами АПФ або антагоністами ангіотензину ІІ. У зв'язку з цим спільне застосування вищезазначених засобів слід призначати з обережністю, особливо у осіб похилого віку. Необхідно запобігати зневодненню у пацієнтів, а також розглянути можливість моніторингу ниркової функції після початку такого комбінованого лікування та періодично – надалі. Діуретики та інгібітори АПФ можуть підвищувати нефротоксичність нестероїдних протизапальних засобів.
Глюкокортикостероїди: підвищений ризик утворення виразок ШКТ та шлунково-кишкової кровотечі.
Антиагреганти та селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну: підвищений ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі.
Серцеві глікозиди: одночасне призначення нестероїдних протизапальних засобів та серцевих глікозидів може призвести до посилення серцевої недостатності, зниження швидкості клубочкової фільтрації та збільшення концентрації серцевих глікозидів у плазмі крові.
Препарати літію: існують дані про можливість збільшення концентрації літію в плазмі крові на фоні застосування НПЗП.
Метотрексат: існують дані про можливість збільшення концентрації метотрексату в плазмі крові на фоні застосування НПЗП.
Циклоспорин: збільшення ризику нефротоксичності при одночасному призначенні нестероїдних протизапальних засобів та циклоспорину.
Міфепристон: прийом нестероїдних протизапальних засобів слід розпочати не раніше, ніж через 8-12 днів після прийому міфепристону, оскільки нестероїдні протизапальні засоби можуть знижувати ефективність міфепристону.
Такролімус: при одночасному призначенні нестероїдних протизапальних засобів та такролімусу можливе збільшення ризику нефротоксичності.
Зідовудін: одночасне застосування нестероїдних протизапальних засобів та зидовудину може призвести до підвищення гематотоксичності. Є дані про підвищений ризик виникнення гемартрозу та гематом у ВІЛ-позитивних пацієнтів з гемофілією, які отримували спільне лікування зидовудином та ібупрофеном.
Антибіотики хінолонового ряду: у пацієнтів, які отримують спільне лікування НПЗП та антибіотиками хінолонового ряду, можливе збільшення ризику виникнення судом.
Мієлотоксичні препарати: посилення гематотоксичності.
Цефамандол, цефоперазон, цефотетан, вальпроєва кислота, плікаміцин: збільшення частоти розвитку гіпопротромбінемії.
Лікарські засоби, що блокують канальцеву секрецію: зниження виведення та підвищення плазмової концентрації ібупрофену.
Індуктори мікросомального окиснення (фенітоїн, етанол, барбітурати, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти): збільшення продукції гідроксильованих активних метаболітів, збільшення ризику розвитку тяжких інтоксикацій.
Інгібітори мікросомального окиснення: зниження ризику гепатотоксичної дії.
Пероральні гіпоглікемічні лікарські засоби та інсулін, похідні сульфонілсечовини: посилення дії препаратів.
Антациди та колестірамін: зниження абсорбції.
Урикозуричні препарати: Зниження ефективності препаратів.
Кофеїн: посилення аналгетичного ефекту.
ПередозуванняУ дітей симптоми передозування можуть виникати після прийому дози понад 400 мг/кг маси тіла. У дорослих дозозалежний ефект передозування менш виражений. Період напіввиведення препарату при передозуванні становить 1,5-3 години.
Симптоми: нудота, блювання, біль в епігастральній ділянці або, рідше, діарея, шум у вухах, головний біль та шлунково-кишкова кровотеча. У тяжких випадках спостерігаються прояви з боку центральної нервової системи: сонливість, рідко – збудження, судоми, дезорієнтація, кома. У випадках тяжкого отруєння може розвиватися метаболічний ацидоз та збільшення протромбінового часу, ниркова недостатність, пошкодження тканини печінки, зниження артеріального тиску, пригнічення дихання та ціаноз. У пацієнтів із бронхіальною астмою можливе загострення цього захворювання.
Лікування: симптоматичне, з обов'язковим забезпеченням прохідності дихальних шляхів, моніторингом ЕКГ та основних показників життєдіяльності аж до нормалізації стану пацієнта. Рекомендується застосування перорального активованого вугілля або промивання шлунка протягом 1 години після прийому потенційно токсичної дози ібупрофену. Якщо ібупрофен вже абсорбувався, може бути призначене лужне пиття з метою виведення кислого похідного ібупрофену нирками, форсований діурез. Часті або тривалі судоми слід усунути внутрішньовенним введенням діазепаму або лоразепаму. У разі погіршення бронхіальної астми рекомендується застосування бронходилататорів.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Нестероїдний протизапальний препарат (НПЗЗ). Код ATХ: М01АЕ01
Фармакодинаміка:
Механізм дії ібупрофену, похідного пропіонової кислоти з групи нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), обумовлений інгібуванням синтезу простагландинів – медіаторів болю, запалення та гіпертермічної реакції. Невибірково блокує циклооксигеназу 1 (ЦОГ-1) та циклооксигеназу 2 (ЦОГ-2), внаслідок чого гальмує синтез простагландинів. Має швидку спрямовану дію проти болю (знеболювальну), жарознижувальну та протизапальну дію. Крім того, ібупрофен оборотно пригнічує агрегацію тромбоцитів. Знеболювальна дія препарату триває до 8 годин.
Фармакокінетика:
Абсорбція - висока, швидко і практично повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Після прийому препарату натще максимальна концентрація (Сmax) ібупрофену в плазмі досягається через 45 хвилин. Прийом препарату разом із їжею може збільшувати час досягнення максимальної концентрації (ТСmax) до 1-2 годин. Зв'язок із білками плазми крові – 90 %. Повільно проникає у порожнину суглобів, затримується у синовіальній рідині, створюючи у ній більші концентрації, ніж у плазмі крові. У спинномозковій рідині виявляються нижчі концентрації ібупрофену порівняно з плазмою. Після абсорбції близько 60% фармакологічно неактивної R-форми повільно трансформується на активну S-форму. Піддається метаболізму у печінці. Період напіввиведення (Т1/2) – 2 години. Виводиться нирками (у незміненому вигляді не більше 1%) та, меншою мірою, з жовчю. В обмежених дослідженнях ібупрофен виявлявся у грудному молоці у дуже низьких концентраціях.
Вагітність та годування груддюПротипоказано застосування препарату у III триместрі вагітності. Слід уникати застосування препарату у І-ІІ триместрах вагітності, при необхідності прийому препарату слід проконсультуватися з лікарем.
Є дані про те, що ібупрофен у незначних кількостях може проникати у грудне молоко без будь-яких негативних наслідків для здоров'я немовляти, тому зазвичай при короткочасному прийомі необхідності припинення грудного вигодовування не виникає. При необхідності тривалого застосування препарату слід звернутися до лікаря для вирішення питання щодо припинення грудного вигодовування на період застосування препарату.
Умови відпустки з аптекБез рецепта.
Побічні явищаРизик виникнення побічних ефектів можна звести до мінімуму, якщо приймати препарат коротким курсом у мінімальній ефективній дозі, необхідної для усунення симптомів.
У людей похилого віку спостерігається підвищена частота побічних реакцій на фоні застосування нестероїдних протизапальних засобів, особливо шлунково-кишкових кровотеч і перфорацій, у деяких випадках із летальним кінцем.
Побічні ефекти є переважно дозозалежними.
Нижченаведені побічні реакції відзначалися при короткочасному прийомі ібупрофену в дозах, що не перевищують 1200 мг/добу (6 таблеток).
При лікуванні хронічних станів та при тривалому застосуванні можлива поява інших побічних реакцій.
Оцінка частоти виникнення побічних реакцій здійснена на підставі наступних критеріїв: дуже часті (> 1/10), часті (від > 1/100 до < 1/10), нечасті (від > 1/1000 до < 1/100), рідкісні ( від > 1/10 000 до < 1/1000), дуже рідкісні (< 1/10 000), частота невідома (даних оцінки частоти недостатньо).
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: дуже рідкісні: порушення кровотворення (анемія, лейкопенія, апластична анемія, гемолітична анемія, тромбоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз). Першими симптомами таких порушень є лихоманка, біль у горлі, поверхневі виразки в ротовій порожнині, грипоподібні симптоми, виражена слабкість, кровотечі з носа та підшкірні крововиливи, кровотечі та синці невідомої етіології.
Порушення з боку імунної системи: нечасті: реакції гіперчутливості – неспецифічні алергічні реакції та анафілактичні реакції, реакції з боку дихальних шляхів (бронхіальна астма, у тому числі її загострення, бронхоспазм, задишка, диспное), шкірні реакції (свербіж, кропив'янка, пурпура, отек Квінке, ексфоліативні та бульозні дерматози, у тому числі токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема), алергічний риніт, еозинофілія; дуже рідкісні: тяжкі реакції гіперчутливості, у тому числі набряк обличчя, язика та гортані, задишка, тахікардія, артеріальна гіпотензія (анафілаксія, набряк Квінке або тяжкий анафілактичний шок).
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: нечасті: біль у животі, нудота, диспепсія (у тому числі печія, здуття живота); рідкісні: діарея, метеоризм, запор, блювання; дуже рідкісні: пептична виразка, перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, мелена, криваве блювання, у деяких випадках з летальним кінцем, особливо у пацієнтів похилого віку, виразковий стоматит, гастрит; частота невідома: загострення коліту та хвороби Крона.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідкісні: порушення функції печінки, підвищення активності «печінкових» трансаміназ, гепатит та жовтяниця.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: дуже рідкісні: гостра ниркова недостатність (компенсована та декомпенсована) особливо при тривалому застосуванні, у поєднанні з підвищенням концентрації сечовини у плазмі крові та появою набряків, гематурії та протеїнурії, нефритичний синдром, нефротичний синдром, папіллярний інтерстиціальний нефрит, цистит.
Порушення з боку нервової системи: нечасті: біль голови; дуже рідкісні: асептичний менінгіт.
Порушення серцево-судинної системи: частота невідома: серцева недостатність, периферичні набряки, при тривалому застосуванні підвищений ризик тромботичних ускладнень (наприклад, інфаркт міокарда), підвищення артеріального тиску.
Порушення з боку дихальної системи та органів середостіння: частота невідома: бронхіальна астма, бронхоспазм, задишка.
Лабораторні показники: гематокрит або гемоглобін (можуть зменшуватись), час кровотечі (може збільшуватись), концентрація глюкози в плазмі крові (може знижуватись), кліренс креатиніну (може зменшуватись), плазмова концентрація креатиніну (може збільшуватись), активність «печінкових» трансаміназ ( підвищуватись).
При появі побічних ефектів слід припинити прийом препарату та звернутися до лікаря.
особливі вказівкиРекомендується приймати препарат максимально можливим коротким курсом та у мінімальній ефективній дозі, необхідної для усунення симптомів. У разі потреби прийому препарату більше 10 днів, необхідно звернутися до лікаря.
У пацієнтів з бронхіальною астмою або алергічним захворюванням на стадії загострення, а також у пацієнтів з анамнезом бронхіальної астми/алергічного захворювання препарат може спровокувати бронхоспазм. Застосування препарату у пацієнтів із системним червоним вовчаком або змішаним захворюванням сполучної тканини пов'язане з підвищеним ризиком розвитку асептичного менінгіту.
Під час тривалого лікування необхідний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки та нирок. З появою симптомів гастропатії показаний ретельний контроль, що включає проведення эзофагогастродуоденоскопии, загальний аналіз крові (визначення гемоглобіну), аналіз калу на приховану кров. При необхідності визначення 17-кетостероїдів препарат слід відмінити за 48 годин до дослідження. У період лікування не рекомендується прийом етанолу.
Пацієнтам із нирковою недостатністю необхідно проконсультуватися з лікарем перед застосуванням препарату, оскільки існує ризик погіршення функціонального стану нирок.
Пацієнтам з гіпертензією, у тому числі в анамнезі та/або хронічній серцевій недостатності, необхідно проконсультуватися з лікарем перед застосуванням препарату, оскільки препарат може викликати затримку рідини, підвищення артеріального тиску та набряки.
Пацієнтам з неконтрольованою артеріальною гіпертензією, застійною серцевою недостатністю ІІ-ІІІ класу за NYHA, ішемічною хворобою серця, захворюваннями периферичних артерій та/або цереброваскулярними захворюваннями призначати ібупрофен слід тільки після ретельної оцінки співвідношення користь-ризик, при цьому слід уникати застосування 2400 мг/добу).
Застосування нестероїдних протизапальних засобів у пацієнтів з вітряною віспою може бути пов'язане з підвищеним ризиком розвитку тяжких гнійних ускладнень інфекційно-запальних захворювань шкіри та підшкірно-жирової клітковини (наприклад, некротизуючого фасціїту). У зв'язку з цим рекомендується уникати застосування препарату під час вітряної віспи.
Інформація для жінок, які планують вагітність: препарат пригнічує циклооксигеназу та синтез простагландинів, впливає на овуляцію, порушуючи жіночу репродуктивну функцію (оборотно після відміни лікування).
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами
Пацієнтам, які відзначають запаморочення, сонливість, загальмованість або порушення зору при прийомі ібупрофену, слід уникати керування автотранспортом або керування механізмами.
Умови зберіганняЗберігати у сухому місці при температурі не вище +25°С. Зберігати препарат у недоступному для дітей місці!
Спосіб застосування та дозиДля вживання всередину. Пацієнтам із підвищеною чутливістю шлунка рекомендується приймати препарат під час їди.
Лише для короткочасного застосування. Уважно прочитайте інструкцію перед застосуванням препарату.
Дорослим та дітям старше 12 років: внутрішньо по 1 таблетці (200 мг) до 3-4 разів на добу. Таблетки слід запивати водою. Для досягнення швидшого терапевтичного ефекту у дорослих доза може бути збільшена до 2 таблеток (400 мг) до 3 разів на добу.
Дітям віком від 6 до 12 років: по 1 таблетці (200 мг) до 3-4 разів на день; препарат можна приймати лише у разі маси тіла дитини понад 20 кг.
Інтервал між прийомом таблеток повинен становити щонайменше 6 годин.
Максимальна доза для дорослих становить 1200 мг (6 таблеток). Максимальна добова доза для дітей віком від 6 до 18 років: 800 мг (4 таблетки).
Якщо при прийомі препарату протягом 2-3 днів симптоми зберігаються або посилюються, необхідно припинити лікування та звернутися до лікаря.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Нурофен таб п/об 200мг 10 шт производится компанией РЕКИТТ БЕНКИЗЕР ХЕЛСКЭР. Само производство расположено в стране Великобритания.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Нурофен таб п/об 200мг 10 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Нурофен таб п/об 200мг 10 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Мотрин таб 250мг 20 шт Мотрин таб 250мг 20 шт, Нурофаст таб 200 мг 20 шт Нурофаст таб 200 мг 20 шт, Пенталгин обезболивающее таб. 24 шт. Пенталгин обезболивающее таб. 24 шт., Солпадеин Фаст Solpadeine Fast обезболивающее средст... Солпадеин Фаст Solpadeine Fast обезболивающее средство , таблетки растворимые , 24 шт., Анальгин таб 500мг 20 шт Анальгин таб 500мг 20 шт, Брустан таб п/об пленочной 400+325мг 10 шт Брустан таб п/об пленочной 400+325мг 10 шт, Ибуклин таб 400 мг+325 мг 10 шт Ибуклин таб 400 мг+325 мг 10 шт, Кофицил-плюс таб 10 шт Кофицил-плюс таб 10 шт, Кофицил-Плюс таб 10 шт Кофицил-Плюс таб 10 шт, Кофицил-Плюс таб 20 шт Кофицил-Плюс таб 20 шт, Миг 400 таб п/п/об 400мг 10 шт Миг 400 таб п/п/об 400мг 10 шт, Налгезин таб п/п/об 275мг 20 шт Налгезин таб п/п/об 275мг 20 шт, Некст обезболивающее таб. 10шт Некст обезболивающее таб. 10шт, Некст обезболивающее таб. 6шт Некст обезболивающее таб. 6шт, Новиган таб 10 шт Новиган таб 10 шт, Парацетамол Медисорб таб 500мг 20 шт Парацетамол Медисорб таб 500мг 20 шт, Парацетамол таб 500мг 10 шт озон Парацетамол таб 500мг 10 шт озон, Сафистон таб 10 шт Сафистон таб 10 шт, Цитрамон п таб 20 шт Цитрамон п таб 20 шт, Цитрамон п таб 20 шт озон Цитрамон п таб 20 шт озон, Цитрамон п форте таб 10 шт озон Цитрамон п форте таб 10 шт озон.
Пока нет комментариев