Нурофен Интенсив таб п/п/об 200мг+500мг 6 шт
Топ продаж
Суперцена
Нурофен Интенсив таб п/п/об 200мг+500мг 6 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка, покрита плівковою оболонкою, містить
ібупрофен 200 мг і парацетамол 500 мг.
Допоміжні речовини:
Кроскармеллоза натрію 30 мг, мікрокристалічна целюлоза 120 мг, кремнію діоксид колоїдний 3 мг, магнію стеарат 5 мг, стеаринова кислота 4 мг;
Склад оболонки: біла плівкова оболонка 13 мг (полівініловий спирт 40 %, титану діоксид 25 %, макрогол 20,2 %, тальк 14,8 %), плівкова оболонка з перламутровим ефектом 7 мг (полівініловий спирт 47 %, тальк 27 %, макрогол 13,3%, перламутровий пігмент на основі слюди 10% (титану діоксид 28%, калію алюмосилікат (Е555) 72%), полісорбат 2,7%).
Опис:
Нурофен® Інтенсив - Сильніше*, ніж звичайні таблетки!** Комбінація активних компонентів – ібупрофен 200 мг та парацетамол 500 мг, які посилюють дію один одного, проти болю та запалення. Два активні компоненти - ібупрофен і парацетамол відрізняються за механізмом та місцем дії. В результаті їх взаємопідсилювальної дії досягається більш виражене зниження больової чутливості та посилення жарознижувальної дії, ніж окремо.
*Надає більш виражену знеболювальну дію, ніж ібупрофен і парацетамол окремо. Інструкція із застосування Нурофен® Інтенсив, таблетки, покриті плівковою оболонкою, РУ: ЛП-003836. **Звичайні таблетки Нурофен® та Нурофен® Форте у формі таблеток, покритих оболонкою (200 мг та 400 мг), РУ No N013012/01, No N016033/01.
Таблетки капсулоподібні двоопуклої форми, покриті плівковою оболонкою від білого до майже білого кольору з перламутровим ефектом. На одному боці вибито символ.
Форма випуску:
Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 200мг + 500мг. По 6 таблеток у блістер (ПВХ/ПВДХ/алюміній). По 1 блістер разом з інструкцією по застосуванню в картонній пачці.
ПротипоказанняГіперчутливість до ібупрофену, парацетамолу або інших компонентів препарату;
Одночасний прийом інших лікарських засобів, що містять парацетамол;
Повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух, та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів (у тому числі в анамнезі);
Ерозивно-виразкові захворювання органів шлунково-кишкового тракту (у тому числі виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, хвороба Крона, виразковий коліт) або виразкова кровотеча в активній фазі або в анамнезі (два або більше підтверджених епізоду виразкової хвороби або виразки);
Кровотеча або перфорація виразки шлунково-кишкового тракту в анамнезі, спровоковані застосуванням нестероїдних протизапальних засобів;
Тяжка серцева недостатність (клас IV за NYHA – класифікація Нью-Йоркської Асоціації кардіологів);
Тяжка печінкова недостатність або захворювання печінки в активній фазі;
Ниркова недостатність тяжкого ступеня тяжкості (кліренс креатиніну < 30 мл/хв), підтверджена гіперкаліємія;
Декомпенсована серцева недостатність; період після проведення аортокоронарного шунтування;
Цереброваскулярна чи інша кровотеча;
Вагітність (III триместр);
вік до 18 років;
Гемофілія та інші порушення згортання крові (у тому числі гіпокоагуляція), геморагічні діатези;
Генетична відсутність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.
З обережністю
При наявності станів, зазначених у цьому розділі, перед застосуванням препарату слід звернутися до лікаря:
Одночасний прийом інших нестероїдних протизапальних засобів, наявність в анамнезі одноразового епізоду виразкової хвороби шлунка або виразкової кровотечі ШКТ; гастрит, ентерит, коліт, наявність інфекції Helicobacter pylori, виразковий коліт; бронхіальна астма або алергічні захворювання на стадії загострення або в анамнезі – можливий розвиток бронхоспазму; системний червоний вовчак або змішане захворювання сполучної тканини (синдром Шарпа) – підвищений ризик асептичного менінгіту; вітряна віспа; ниркова недостатність, у тому числі при зневодненні (кліренс креатиніну менше 30-60 мл/хв); нефротичний синдром; печінкова недостатність; часте вживання алкоголю; артеріальна гіпертензія та/або серцева недостатність, цереброваскулярні захворювання; одночасне застосування лікарських засобів, які можуть збільшити ризик виникнення виразок або кровотечі, зокрема, пероральних глюкокортикостероїдів (у тому числі преднізолону), антикоагулянтів (у тому числі варфарину), селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (у тому числі циталопраму, флуоксетину, пароксетину, сертраліну) або антиагрегантів (у тому числі ацетилу); вагітність І-ІІ триместр, період грудного вигодовування; літній вік; цироз печінки з портальною гіпертензією, гіпербілірубінемія; захворювання крові неясної етіології (лейкопенія та анемія), гіперліпідемія, цукровий діабет, захворювання периферичних артерій. сертраліну) або антиагрегантів (у тому числі ацетилсаліцилової кислоти, клопідогрелу); вагітність І-ІІ триместр, період грудного вигодовування; літній вік; цироз печінки з портальною гіпертензією, гіпербілірубінемія; захворювання крові неясної етіології (лейкопенія та анемія), гіперліпідемія, цукровий діабет, захворювання периферичних артерій. сертраліну) або антиагрегантів (у тому числі ацетилсаліцилової кислоти, клопідогрелу); вагітність І-ІІ триместр, період грудного вигодовування; літній вік; цироз печінки з портальною гіпертензією, гіпербілірубінемія; захворювання крові неясної етіології (лейкопенія та анемія), гіперліпідемія, цукровий діабет, захворювання периферичних артерій.
Дозування200 мг+500 мг
Показання до застосуванняБіль у спині, біль у суглобах, м'язові та ревматичні болі, невралгія, головний біль, мігрень, зубний біль, хворобливі менструації, біль у горлі, гарячковий стан, симптоми застуди та грипу.
Препарат особливо показаний для симптоматичного лікування болю, що потребує більш вираженого знеболювального ефекту, ніж ібупрофен або парацетамол окремо.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПарацетамол:
Протиблювотні засоби: зниження швидкості всмоктування парацетамолу при одночасному застосуванні з метоклопрамідом або домперидоном.
Антикоагулянти: тривале застосування препаратів, що містять парацетамол, може посилювати ефект антикоагулянтів, зокрема варфарину та підвищувати ризик кровотечі.
Колестирамін: зниження швидкості всмоктування парацетамолу при одночасному застосуванні з колестираміном.
Парацетамол помилково підвищує показники безперервного контролю рівня цукру в крові (CGM) в порівнянні з показниками глюкометра. Це стосується пацієнтів, які використовують пристрої CGM, які містять або не містять автоматичну інсулінову помпу, тобто. з діабетом І типу.
Слід бути обережним при одночасному застосуванні парацетамолу та флуклоксациліну, що пов'язано з підвищенням ризику розвитку метаболічного ацидозу з високою аніонною різницею, особливо у пацієнтів з фактором ризику розвитку дефіциту глутатіону (в т.ч. пацієнти з тяжкою нирковою недостатністю, сепсисом, порушенням харчування алкоголізмом). Рекомендовано ретельний моніторинг для виявлення ознак порушення кислотно-лужного балансу, а саме метаболічного ацидозу з високою аніонною різницею, включаючи визначення 5-оксопроліну в сечі.
Ібупрофен:
Слід уникати одночасного застосування ібупрофену з наступними лікарськими засобами:
Ацетилсаліцилова кислота: за винятком низьких доз ацетилсаліцилової кислоти (не більше 75 мг на добу), призначених лікарем, оскільки спільне застосування може підвищити ризик виникнення побічних ефектів. При одночасному застосуванні ібупрофен знижує протизапальну та антиагрегантну дію ацетилсаліцилової кислоти (можливе підвищення частоти розвитку гострої коронарної недостатності у пацієнтів, які отримують як антиагрегантний засіб малі дози ацетилсаліцилової кислоти, після початку прийому ібупрофену).
Інші нестероїдні протизапальні засоби, зокрема селективні інгібітори ЦОГ-2: слід уникати одночасного застосування двох і більше препаратів із групи нестероїдних протизапальних засобів через можливе збільшення ризику виникнення побічних ефектів.
З обережністю застосовувати одночасно з такими лікарськими засобами:
Антикоагулянти та тромболітичні препарати: нестероїдні протизапальні засоби можуть посилювати ефект антикоагулянтів, зокрема варфарину та тромполітичних препаратів.
Антигіпертензивні засоби (інгібітори АПФ та антагоністи ангіотензину II) та діуретики: нестероїдні протизапальні засоби можуть знижувати ефективність препаратів цих груп. У деяких пацієнтів з порушенням ниркової функції (наприклад, у пацієнтів з зневодненням або у пацієнтів похилого віку з порушенням ниркової функції) одночасне призначення інгібіторів АПФ або антагоністів ангіотензину II та засобів, що інгібують циклооксигеназу, може призвести до погіршення ниркової функції, включаючи (зазвичай оборотний). Ці взаємодії слід враховувати у пацієнтів, які приймають коксиби одночасно з інгібіторами АПФ або антагоністами ангіотензину ІІ. У зв'язку з цим спільне застосування вищезазначених засобів слід призначати з обережністю, особливо у осіб похилого віку. Необхідно запобігати зневодненню у пацієнтів, а також розглянути можливість моніторингу ниркової функції після початку такого комбінованого лікування та періодично – надалі. Діуретики та інгібітори АПФ можуть підвищувати нефротоксичність нестероїдних протизапальних засобів.
Глюкокортикостероїди: підвищений ризик утворення виразок ШКТ та шлунково-кишкової кровотечі.
Антиагреганти та селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну: підвищений ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі.
Серцеві глікозиди: одночасне призначення нестероїдних протизапальних засобів та серцевих глікозидів може призвести до посилення серцевої недостатності, зниження швидкості клубочкової фільтрації та збільшення концентрації серцевих глікозидів у плазмі крові.
Препарати літію: існують дані про можливість збільшення концентрації літію в плазмі крові на фоні застосування НПЗП.
Метотрексат: існують дані про можливість збільшення концентрації метотрексату в плазмі крові на фоні застосування НПЗП.
Циклоспорин: збільшення ризику нефротоксичності при одночасному призначенні нестероїдних протизапальних засобів та циклоспорину.
Міфепристон: прийом нестероїдних протизапальних засобів слід розпочати не раніше, ніж через 8-12 днів після прийому міфепристону, оскільки нестероїдні протизапальні засоби можуть знижувати ефективність міфепристону.
Такролімус: при одночасному призначенні нестероїдних протизапальних засобів та такролімусу можливе збільшення ризику нефротоксичності.
Зідовудін: одночасне застосування нестероїдних протизапальних засобів та зидовудину може призвести до підвищення гематотоксичності. Є дані про підвищений ризик виникнення гемартрозу та гематом у ВІЛ-позитивних пацієнтів з гемофілією, які отримували спільне лікування зидовудином та ібупрофеном.
Антибіотики хінолонового ряду: у пацієнтів, які отримують спільне лікування НПЗП та антибіотиками хінолонового ряду, можливе збільшення ризику виникнення судом.
Мієлотоксичні препарати посилюють прояви гематотоксичності препарату.
Кофеїн посилює аналгезуючий ефект.
ПередозуванняПарацетамол:
Симптоми: симптоми передозування парацетамолу протягом перших 24 годин: блідість шкірних покривів, нудота, блювання, анорексія та біль у животі. Пошкодження печінки може виявитися через 12-48 годин після прийому, тому звернутися до лікаря необхідно навіть за відсутності симптомів. Можливе порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. При тяжких отруєннях печінкова недостатність може прогресувати з такими ускладненнями, як енцефалопатія, крововилив, гіпоглікемія, набряк головного мозку та летальний кінець. Гостра ниркова недостатність з гострим тубулярним некрозом (визначається по болю в попереку, гематурії та протеїнурії) може розвинутись навіть за відсутності тяжкого ураження печінки. Є повідомлення про порушення серцевого ритму та панкреатиту.
Лікування: потрібне негайне лікування при передозуванні парацетамолом. Незважаючи на недостатність значних ранніх симптомів, пацієнти мають бути терміново доставлені до лікарні для негайного медичного огляду. Симптоми можуть бути обмежені нудотою або блюванням і не відповідати тяжкості передозування або ризику пошкодження органів. Лікування активованим вугіллям слід розглядати, якщо надмірну дозу було прийнято менше 1 години тому. Концентрація парацетамолу в плазмі повинна бути виміряна через 4 години або більше після прийому (раніше концентрації є ненадійними). Лікування N-ацетилцистеїном може бути проведене до 24 годин після прийому парацетамолу, проте максимальний захисний ефект досягається приблизно через 8 годин після прийому препарату. Ефективність антидоту поступово знижується після цього. При необхідності вводять внутрішньовенно N-ацетилцистеїн відповідно до встановленої схеми застосування. Поза лікарнею, якщо немає блювоти, можна застосувати метіонін усередину. Пацієнтів, які звернулися із серйозною печінковою дисфункцією через 24 години після прийому препарату, необхідно направити до фахівця з отруєнь.
Додаткова інформація про особливі групи пацієнтів
Підвищений ризик пошкодження печінки при передозуванні парацетамолом найбільш вірогідний у:
пацієнтів, які тривалий час отримують лікування фермент-індукувальними засобами (такими як карбамазепін, фенобарбітон, фенітоїн, примідон, рифампіцин і звіробій продірявлений);
пацієнтів, які вживають алкоголь у кількостях вище за рекомендовані;
пацієнтів із виснаженням глутатіону (наприклад, пацієнти з харчовими розладами, кістозним фіброзом, ВІЛ-інфекцією, кахексією, які голодують).
Ібупрофен:
У дорослих дозозалежний ефект не має точного порога. Період напіввиведення препарату при передозуванні становить 1,5-3 години.
Симптоми: нудота, блювання, біль в епігастральній ділянці або, рідше, діарея, шум у вухах, головний біль та шлунково-кишкова кровотеча. У тяжких випадках спостерігаються прояви з боку центральної нервової системи: сонливість, рідко – збудження, судоми, дезорієнтація, кома. У випадках тяжкого отруєння може розвиватися метаболічний ацидоз та збільшення протромбінового часу, ниркова недостатність, пошкодження тканини печінки, зниження артеріального тиску, пригнічення дихання та ціаноз. У пацієнтів із бронхіальною астмою можливе загострення цього захворювання.
Лікування: симптоматичне, з обов'язковим забезпеченням прохідності дихальних шляхів, моніторингом ЕКГ та основних показників життєдіяльності аж до нормалізації стану пацієнта. Рекомендується застосування перорального активованого вугілля або промивання шлунка протягом 1 години після прийому потенційно токсичної дози ібупрофену. Якщо ібупрофен вже абсорбувався, може бути призначене лужне пиття з метою виведення кислого похідного ібупрофену нирками, форсований діурез. Часті або тривалі судоми слід усунути внутрішньовенним введенням діазепаму або лоразепаму. У разі погіршення бронхіальної астми рекомендується застосування бронходилататорів.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Аналгезуючий засіб комбінований (НПЗП+аналгезуючий ненаркотичний засіб). Код ATХ: M01AE51
Фармакодинаміка:
Комбінований препарат, дія якого обумовлена компонентами, що входять до його складу. Має спрямовану дію проти болю (знеболювальну), жарознижувальну та протизапальну дію. Ібупрофен і парацетамол відрізняються за механізмом та місцем дії. В результаті їх взаємопідсилювальної дії досягається більш виражене зниження больової чутливості та посилення жарознижувальної дії, ніж окремо.
Ібупрофен – похідна пропіонової кислоти з групи нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), має протизапальну, протинабрякову, аналгетичну та жарознижувальну дію. Механізм дії ібупрофену обумовлений інгібуванням синтезу простагландинів – медіаторів болю, запалення та гіпертермічної реакції за допомогою невибіркового пригнічення активності циклооксигенази 1 (ЦОГ-1) та циклооксигенази 2 (ЦОГ-2). Знеболюючий ефект ібупрофену забезпечується його інгібуючою дією на периферичному рівні. Антипіретичний ефект ібупрофену пов'язаний із центральним інгібуванням синтезу простагландинів у гіпоталамусі. Ібупрофен пригнічує міграцію лейкоцитів у вогнище запалення. Крім того, ібупрофен оборотно пригнічує агрегацію тромбоцитів.
Парацетамол – аналгезуючий ненаркотичний засіб, має знеболювальну, жарознижувальну та слабку протизапальну дію. Невибірково блокує ЦОГ-2 переважно в центральній нервовій системі. Парацетамол також може стимулювати активність низхідних шляхів серотоніну, що призводить до усунення передачі больового імпульсу в спинному мозку. На периферичному рівні парацетамол має слабовиражену дію на ЦОГ-1 і ЦОГ-2.
Препарат має більш швидкий терапевтичний ефект і більш виражену знеболювальну дію, ніж ібупрофен та парацетамол окремо. Після прийому однієї таблетки знеболюючий ефект відзначається в середньому через 15 хвилин, клінічно значущий знеболюючий ефект досягається через 40 хвилин і зберігається протягом 8 годин. Після прийому двох таблеток препарату знеболюючий ефект відзначається в середньому через 18 хвилин, клінічно значущий знеболюючий ефект досягається через 45 хвилин та зберігається протягом 9 годин.
Фармакокінетика:
Ібупрофен: абсорбція висока, швидко та практично повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ). Зв'язок із білками плазми крові – 90 %. Повільно проникає у порожнину суглобів, затримується у синовіальній рідині, створюючи у ній більші концентрації, ніж у плазмі крові. Виявляється у плазмі крові через 5 хвилин після прийому препарату натще, максимальна концентрація (Сmax) у плазмі крові досягається через 1-2 години. Одночасний прийом з їжею може знижувати концентрацію ібупрофену в плазмі та збільшувати час досягнення максимальної концентрації (Тmax). Ступінь абсорбції ібупрофену не залежить від їди. Піддається метаболізму у печінці. Після абсорбції близько 60% фармакологічно неактивної R-форми повільно трансформується на активну S-форму. Період напіввиведення (Т1/2) – 2 години. Виводиться нирками переважно у вигляді метаболітів (у незміненому вигляді не більше 1%) та, меншою мірою, з жовчю у вигляді метаболітів. У людей похилого віку не виявлялося значних відмінностей у фармакокінетичному профілі ібупрофену проти молоді. Існують дані про те, що ібупрофен виявлявся в грудному молоці в незначних концентраціях.
Парацетамол: абсорбція висока, швидко всмоктується із ШКТ. Зв'язок з білками плазми незначний при прийомі в терапевтичних дозах; незначно збільшується при передозуванні. Виявляється у плазмі крові через 5 хвилин після прийому препарату натще, Сmax у плазмі крові досягається через 30-40 хвилин після прийому. Одночасний прийом з їжею може знижувати концентрацію парацетамолу в плазмі та збільшувати Тmax. Ступінь абсорбції парацетамолу не залежить від їди. Метаболізується у печінці та виводиться переважно у вигляді глюкуронідів та сульфатованих кон'югатів з утворенням кон'югатів глутатіону (близько 10 %). Виводиться нирками. У вигляді незміненого парацетамолу виводиться менше 5% дози. Період напіввиведення (Т1/2) – 3 години. Гідроксильований метаболіт N-ацетил-p-бензохінонімін, який утворюється в незначних кількостях у печінці та нирках під впливом змішаних оксидаз і зазвичай детоксифікується шляхом зв'язування з глутатіоном, може накопичуватися при передозуванні парацетамолу та викликати пошкодження тканин печінки. У людей похилого віку не виявлялося значних відмінностей у фармакокінетичному профілі парацетамолу проти більш молодими людьми. Біодоступність та фармакокінетичні показники ібупрофену та парацетамолу, які приймаються у складі даного комбінованого препарату, не змінюються як при одноразовому, так і при багаторазовому застосуванні. У людей похилого віку не виявлялося значних відмінностей у фармакокінетичному профілі парацетамолу проти більш молодими людьми. Біодоступність та фармакокінетичні показники ібупрофену та парацетамолу, які приймаються у складі даного комбінованого препарату, не змінюються як при одноразовому, так і при багаторазовому застосуванні. У людей похилого віку не виявлялося значних відмінностей у фармакокінетичному профілі парацетамолу проти більш молодими людьми. Біодоступність та фармакокінетичні показники ібупрофену та парацетамолу, які приймаються у складі даного комбінованого препарату, не змінюються як при одноразовому, так і при багаторазовому застосуванні.
Вагітність та годування груддюДані щодо застосування препарату під час вагітності відсутні. Протипоказано застосування препарату у III триместрі вагітності. Нестероїдні протизапальні засоби можуть затримувати наступ і продовжувати пологи, а також посилювати кровотечу як у матері, так і у дитини. До цього часу не відмічено негативного впливу парацетамолу у рекомендованих дозах на плід. По можливості, слід уникати застосування препарату в І та ІІ триместрах вагітності. У разі необхідності застосування препарату в І та ІІ триместрах та під час пологів слід ретельно зважити очікувану користь терапії для матері та потенційний ризик для плода чи дитини.
Ібупрофен та його метаболіти у незначних кількостях (0,0008 % від дози, прийнятої матір'ю) проникають у грудне молоко, дані про негативні наслідки для здоров'я немовляти відсутні. Парацетамол виділяється з грудним молоком, проте клінічно значущого ефекту не має.
Умови відпустки з аптекБез рецепта.
Побічні явищаРизик виникнення побічних ефектів можна звести до мінімуму, якщо приймати препарат коротким курсом у мінімальній ефективній дозі, необхідної для усунення симптомів.
У людей похилого віку спостерігається підвищена частота побічних реакцій на фоні застосування нестероїдних протизапальних засобів, особливо шлунково-кишкових кровотеч і перфорацій, у деяких випадках із летальним кінцем.
Побічні ефекти є переважно дозозалежними. Зокрема, ризик розвитку шлунково-кишкової кровотечі залежить від діапазону доз та тривалості лікування.
Нижченаведені побічні реакції відзначалися при короткочасному прийомі ібупрофену в дозах 1200 мг/добу, парацетамолу в дозах 3000 мг/добу (6 таблеток). При лікуванні хронічних станів та при тривалому застосуванні можлива поява інших побічних явищ.
Оцінка частоти виникнення побічних реакцій здійснена на підставі наступних критеріїв: дуже часті (> 1/10), часті (від > 1/100 до < 1/10), нечасті (від > 1/1000 до < 1/100), рідкісні ( від > 1/10 000 до < 1/1000), дуже рідкісні (> 1/10 000), частота невідома (дані оцінки частоти відсутні).
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: дуже рідкісні: порушення кровотворення (анемія, лейкопенія, апластична анемія, гемолітична анемія, тромбоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз). Першими симптомами таких порушень є лихоманка, біль у горлі, поверхневі виразки в ротовій порожнині, грипоподібні симптоми, виражена слабкість, кровотечі з носа та підшкірні крововиливи, кровотечі та синці невідомого походження.
Порушення з боку імунної системи: нечасті: реакції гіперчутливості – неспецифічні алергічні реакції та анафілактичні реакції, шкірні реакції (свербіж, кропив'янка), алергічний риніт, еозинофілія; дуже рідкісні: тяжкі реакції гіперчутливості, включаючи набряк обличчя, язика та гортані, задишку, тахікардію, зниження артеріального тиску (анафілаксія, набряк Квінке або тяжкий анафілактичний шок).
Порушення з боку нервової системи: нечасті: біль голови; дуже рідкісні: асептичний менінгіт. У пацієнтів з аутоімунними порушеннями, такими як системний червоний вовчак, змішане захворювання сполучної тканини, під час лікування ібупрофеном спостерігали поодинокі випадки появи симптомів асептичного менінгіту: ригідність потиличних м'язів, головний біль, нудота, блювота, лихорадація галюцинації.
Порушення серцево-судинної системи: частота невідома: серцева недостатність, периферичні набряки, при тривалому застосуванні підвищений ризик тромботичних ускладнень (наприклад, інфаркт міокарда), підвищення артеріального тиску.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: частота невідома: бронхіальна астма, у тому числі її загострення, бронхоспазм, задишка.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: нечасті: біль у животі, нудота, диспепсія (у тому числі печія, здуття живота); рідкісні: діарея, метеоризм, запор, блювання; дуже рідкісні: пептична виразка, перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, мелена, криваве блювання, у деяких випадках з летальним кінцем, особливо у пацієнтів похилого віку, виразковий стоматит, гастрит; частота невідома: загострення коліту та хвороби Крона.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідкісні: порушення функції печінки (особливо при тривалому застосуванні), підвищення активності «печінкових» трансаміназ, гепатит та жовтяниця.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: дуже рідкісні: гостра ниркова недостатність (компенсована та декомпенсована), особливо при тривалому застосуванні, у поєднанні з підвищенням концентрації сечовини у плазмі крові та появою набряків, папілярний некроз, гематурія та протеїнурія, нефритичний синдром, , Інтерстиціальний нефрит, цистит.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часті: гіпергідроз (посилена пітливість); нечасті: Висипання на шкірі та гострий генералізований екзантематозний пустульоз; дуже рідкісні: Ексфоліативні та бульозні дерматози, у тому числі токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема.
Лабораторні показники: часті: підвищення рівня аланінамінотрансферази, гамма-глутамілтранспептидази, підвищення плазмової концентрації креатиніну та сечовини, показники функції печінки за межами норми; нечасті: підвищення рівнів аспартатамінотрансферази, лужної фосфатази, креатинінфосфокінази, зниження рівня гемоглобіну, підвищення рівня тромбоцитів.
При появі побічних ефектів слід припинити прийом препарату та звернутися до лікаря.
особливі вказівкиРекомендується приймати препарат максимально можливим коротким курсом та у мінімальній ефективній дозі, необхідної для усунення симптомів.
У пацієнтів з бронхіальною астмою або алергічним захворюванням на стадії загострення, а також у пацієнтів з анамнезом бронхіальної астми/алергічного захворювання препарат може спровокувати бронхоспазм.
Застосування препарату у пацієнтів із системним червоним вовчаком або змішаним захворюванням сполучної тканини пов'язане з підвищеним ризиком розвитку асептичного менінгіту.
Під час тривалого лікування необхідний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки та нирок. З появою симптомів гастропатії показаний ретельний контроль, що включає проведення эзофагогастродуоденоскопии, загальний аналіз крові (визначення гемоглобіну), аналіз калу на приховану кров. При необхідності визначення 17-кетостероїдів препарат слід відмінити за 48 годин до дослідження.
У період лікування не рекомендується прийом етанолу.
Пацієнтам із нирковою недостатністю необхідно проконсультуватися з лікарем перед застосуванням препарату, оскільки існує ризик погіршення функціонального стану нирок.
Пацієнтам з гіпертонією, у тому числі в анамнезі та/або хронічній серцевій недостатності, необхідно проконсультуватися з лікарем перед застосуванням препарату, оскільки препарат може викликати затримку рідини, підвищення артеріального тиску та набряки.
Пацієнтам з неконтрольованим артеріальним тиском, застійною серцевою недостатністю II-III клас по NYHA, ішемічною хворобою серця, захворюваннями периферичних артерій та/або цереброваскулярними захворюваннями призначати ібупрофен слід тільки після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик, при цьому слід уникати прийому високих 2400 мг/добу).
Застосування нестероїдних протизапальних засобів у пацієнтів з вітряною віспою може бути пов'язане з підвищеним ризиком розвитку тяжких гнійних ускладнень інфекційно-запальних захворювань шкіри та підшкірно-жирової клітковини (наприклад, некротизуючого фасциту). У зв'язку з цим рекомендується уникати застосування препарату під час вітряної віспи.
Інформація для жінок, які планують вагітність: ці лікарські засоби пригнічують циклооксигеназу та синтез простагландинів, впливають на овуляцію, порушуючи жіночу репродуктивну функцію (оборотно після відміни лікування).
Не слід приймати з іншими препаратами, що містять парацетамол. Якщо це сталося, необхідно терміново звернутися за медичною допомогою, навіть за умови задовільного самопочуття, т.к. це може призвести до передозування.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами
При дотриманні рекомендованого режиму дозування та термінів застосування препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами та механізмами, а також на заняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиУважно прочитайте інструкцію перед застосуванням препарату.
Для прийому внутрішньо, до або через 2-3 години після їди. Лише для короткочасного застосування.
Приймати по 1 таблетці до трьох разів на добу, запиваючи водою. Інтервал між прийомами препарату має становити щонайменше 6 годин.
Максимальна разова доза: 2 таблетки (відповідає 400 мг ібупрофену, 1000 мг парацетамолу).
Максимальна добова доза: 6 таблеток (відповідає 1200 мг ібупрофену, 3000 мг парацетамолу).
Рекомендується тривалість лікування трохи більше 3 днів. Якщо при прийомі препарату протягом 2-3 днів симптоми зберігаються або посилюються, необхідно припинити лікування та звернутися до лікаря.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Нурофен Интенсив таб п/п/об 200мг+500мг 6 шт производится компанией РЕКИТТ БЕНКИЗЕР ХЕЛСКЭР. Само производство расположено в стране Великобритания.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Нурофен Интенсив таб п/п/об 200мг+500мг 6 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Нурофен Интенсив таб п/п/об 200мг+500мг 6 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Мотрин таб 250мг 20 шт Мотрин таб 250мг 20 шт, Нурофаст таб 200 мг 20 шт Нурофаст таб 200 мг 20 шт, Пенталгин обезболивающее таб. 24 шт. Пенталгин обезболивающее таб. 24 шт., Солпадеин Фаст Solpadeine Fast обезболивающее средст... Солпадеин Фаст Solpadeine Fast обезболивающее средство , таблетки растворимые , 24 шт., Анальгин таб 500мг 20 шт Анальгин таб 500мг 20 шт, Брустан таб п/об пленочной 400+325мг 10 шт Брустан таб п/об пленочной 400+325мг 10 шт, Ибуклин таб 400 мг+325 мг 10 шт Ибуклин таб 400 мг+325 мг 10 шт, Кофицил-плюс таб 10 шт Кофицил-плюс таб 10 шт, Кофицил-Плюс таб 10 шт Кофицил-Плюс таб 10 шт, Кофицил-Плюс таб 20 шт Кофицил-Плюс таб 20 шт, Миг 400 таб п/п/об 400мг 10 шт Миг 400 таб п/п/об 400мг 10 шт, Налгезин таб п/п/об 275мг 20 шт Налгезин таб п/п/об 275мг 20 шт, Некст обезболивающее таб. 10шт Некст обезболивающее таб. 10шт, Некст обезболивающее таб. 6шт Некст обезболивающее таб. 6шт, Новиган таб 10 шт Новиган таб 10 шт, Парацетамол Медисорб таб 500мг 20 шт Парацетамол Медисорб таб 500мг 20 шт, Парацетамол таб 500мг 10 шт Парацетамол таб 500мг 10 шт, Парацетамол таб 500мг 10 шт озон Парацетамол таб 500мг 10 шт озон, Сафистон таб 10 шт Сафистон таб 10 шт, Цитрамон п таб 20 шт Цитрамон п таб 20 шт, Цитрамон п форте таб 10 шт озон Цитрамон п форте таб 10 шт озон.
Пока нет комментариев