Нипертен таб п/об пленочной 10мг 30 шт
Нипертен таблетки є селективним бета1-адреноблокатором з безвласною симпатоміметичною активністю. Вони знижують артеріальний тиск і частоту серцевих скорочень, зменшують ударний об'єм серця та фракцію викиду. Максимальний ефект препарату відчувається через 3-4 години після прийому внутрішньо, і його терапевтичний ефект зберігається протягом 24 годин. Бісопролол метаболізується насамперед за допомогою ізоферменту CYP3A4 і виводиться з організму нирками та метаболітами. Відсутня інформація про фармакокінетику у пацієнтів з ХСН та порушенням функції печінки або нирок.
Нипертен таб п/об пленочной 10мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: бісопрололу фумарат 10,00 мг.
Целюлоза мікрокристалічна, карбоксиметилкрохмаль натрію, повідон -
К30, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат;
Плівкова оболонка: гіпромелоза, макрогол 400, титану діоксид (Е 171) 0,42 мг, тальк.
Опис:
Круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого кольору, з ризиком на одній стороні;
Вид на зламі: шорстка маса білого або майже білого кольору з плівковою оболонкою білого кольору.
Форма випуску:
Пігулки, вкриті плівковою оболонкою, 10 мг.
По 10 таблеток у контурній комірковій упаковці із плівки ПВХ та фольги алюмінієвої.
2, 3, 5 або 10 контурних коміркових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.
Протипоказання-Підвищена чутливість до бісопрололу або до будь-якої з допоміжних речовин (див. розділ «Склад»);
-гостра серцева недостатність, хронічна серцева недостатність у стадії декомпенсації, що вимагає проведення інотропної терапії;
-Кардіогенний шок;
-Атріовентрикулярна (AV) блокада II та III ступеня, без електрокардіостимулятора;
-синдром слабкості синусового вузла;
-Синоатріальна блокада;
-Тяжка брадикардія (ЧСС менше 60 уд/хв);
-Тяжка артеріальна гіпотензія (систолічний АТ менше 100 мм рт.ст.);
-Важкі форми бронхіальної астми;
-виражені порушення периферичного артеріального кровообігу або синдром Рейно;
-Феохромоцитома (без одночасного застосування альфа-адреноблокаторів);
-Метаболічний ацидоз;
-Вік до 18 років (недостатньо даних щодо ефективності та безпеки у даної вікової групи).
Запобіжні заходи
Проведення десенсибілізуючої терапії, стенокардія Принцметалу, гіпертиреоз, цукровий діабет 1 типу та цукровий діабет зі значними коливаннями концентрації глюкози в крові, AV блокада І ступеня, тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну (КК) менше 20 мл/хв), тяжкі порушення псоріаз, рестриктивна кардіоміопатія, вроджені вади серця або вада клапана серця з вираженими гемодинамічними порушеннями, ХСН з інфарктом міокарда протягом останніх 3-х місяців, важкі форми хронічної обструктивної хвороби легень, строга дієта.
Дозування10 мг
Показання до застосування-Артеріальна гіпертензія;
-Ішемічна хвороба серця: стабільна стенокардія;
-Хронічна серцева недостатність.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиНа ефективність та переносимість бісопрололу може вплинути одночасний прийом інших лікарських засобів. Така взаємодія може відбуватися також у тих випадках, коли два лікарські засоби прийняті через короткий проміжок часу.
Необхідно проінформувати лікаря про прийом інших лікарських засобів, навіть у разі їхнього прийому без призначення лікаря (тобто препарати безрецептурної відпустки).
Комбінації, що не рекомендуються:
Лікування хронічної серцевої недостатності
Антиаритмічні засоби І класу (наприклад, хінідин, дизопірамід, лідокаїн, фенітоїн, флекаїнід, пропафенон) при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть знижувати AV провідність та скорочувальну здатність міокарда.
Всі показання до застосування препарату Ніпертен® Блокатори «повільних» кальцієвих каналів (БМКК) типу верапамілу та меншою мірою дилтіазему при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть призводити до зниження скорочувальної здатності міокарда та порушення AV провідності. Зокрема, внутрішньовенне введення верапамілу пацієнтам, які приймають бета-адреноблокатори, може призвести до вираженої артеріальної гіпотензії та AV-блокади. Гіпотензивні засоби центральної дії (такі як клонідин, метилдопа, моксонідин, рилменідин) можуть призвести до ушкодження ЧСС та зниження серцевого викиду, а також до вазодилатації внаслідок зниження центрального симпатичного тонусу. Різке скасування, особливо до відміни бета-адреноблокаторів, може збільшити ризик розвитку «рикошетної» артеріальної гіпертензії.
Комбінації, що вимагають особливої обережності:
Лікування артеріальної гіпертензії та стенокардії
Антиаритмічні засоби І класу (наприклад, хінідин, дизопірамід, лідокаїн, фенітоїн, флекаїнід, пропафенон) при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть знижувати AV провідність та скорочувач.
Всі показання до застосування препарату Ніпертен БМКК, похідні дигідропіридину (наприклад, ніфедипін, фелодипін, амлодипін) при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть збільшувати ризик розвитку артеріальної гіпотензії. У пацієнтів із ХСН не можна виключити ризик подальшого погіршення скорочувальної функції серця.
Антиаритмічні засоби III класу (наприклад, аміодарон) можуть посилювати порушення AV провідності.
Дія бета-адреноблокаторів для місцевого застосування (наприклад, краплі очей для лікування глаукоми) може посилювати системні ефекти бісопрололу (зниження АТ, урідження ЧСС).
Парасимпатоміметики при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть посилювати порушення AV провідності та збільшувати ризик розвитку брадикардії.
Гіпоглікемічна дія інсуліну або гіпоглікемічних засобів для внутрішнього прийому може посилюватися. Ознаки гіпоглікемії, зокрема тахікардія, можуть маскуватись або пригнічуватися. Подібні взаємодії є більш ймовірними при застосуванні неселективних бета-адреноблокаторів.
Засоби для проведення загальної анестезії можуть збільшувати ризик кардіодепресивної дії, що призводить до артеріальної гіпотензії (див. розділ «Особливі вказівки»).
Серцеві глікозиди при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть призводити до збільшення часу проведення імпульсу і таким чином – до розвитку брадикардії.
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) можуть знижувати антигіпертензивний ефект бісопрололу.
Одночасне застосування препарату Ніпертен з бета-адреноміметиками (наприклад, ізопреналін, добутамін) може призводити до зниження ефекту обох препаратів. Застосування бісопрололу з адреноміметиками, що впливають на альфа- та бета-адренорецептори (наприклад, норепінефрин, епінефрин), може посилювати вазоконстрикторні ефекти цих засобів, що виникають за участю альфа-адренорецепторів, що призводить до підвищення артеріального тиску. Подібні взаємодії є більш ймовірними при застосуванні неселективних бета-адреноблокаторів.
Гіпотензивні засоби, як і інші засоби з можливим антигіпертензивним ефектом (наприклад, трициклічні антидепресанти, барбітурати, фенотіазини) можуть посилювати антигіпертензивний ефект бісопрололу.
Мефлохін при одночасному застосуванні з бісопрололом може збільшувати ризик брадикардії.
Інгібітори моноамінооксидази (МАО) (за винятком інгібіторів МАО) можуть посилювати антигіпертензивний ефект бета-адреноблокаторів. Одночасне застосування може призвести до розвитку гіпертонічного кризу.
ПередозуванняСимптоми
Найчастіші симптоми передозування: AV блокада, виражена брадикардія, виражене зниження артеріального тиску, бронхоспазм, гостра серцева недостатність та гіпоглікемія;
Чутливість до одноразового прийому високої дози бісопрололу сильно варіює серед окремих пацієнтів і, ймовірно, пацієнти з ХСН мають високу чутливість.
Лікування
При виникненні передозування, перш за все, необхідно припинити прийом препарату та розпочати підтримуючу симптоматичну терапію.
При вираженій брадикардії: внутрішньовенне введення атропіну. Якщо ефект недостатній, з обережністю можна ввести засіб, що має позитивну хронотропну дію. Іноді може бути потрібна тимчасова постановка штучного водія ритму.
При вираженому зниженні АТ: внутрішньовенне введення плазмозамінних розчинів та вазопресорних препаратів.
При AV блокаді: пацієнти повинні перебувати під постійним наглядом та отримувати лікування альфа- та бета-адреноміметиками, такими як епінефрин (адреналін). У разі потреби – постановка штучного водія ритму.
При загостренні перебігу ХСН: внутрішньовенне введення діуретиків, препаратів з позитивним інотропним ефектом та вазодилататорів.
При бронхоспазму: застосування бронходилататорів, у тому числі бета2-адреноміметиків та/або амінофіліну.
При гіпоглікемії: внутрішньовенне введення декстрози (глюкози).
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Бета1-адреноблокатор селективний.
Код АТХ С07АВ07
Фармакодинаміка:
Фармакодинаміка
Селективний бета1-адреноблокатор, без власної симпатоміметичної активності, не має мембраностабілізуючу дію. Він має лише незначну спорідненість до бета2-адренорецепторів гладкої мускулатури бронхів і судин, а також до бета2-адренорецепторів, що беруть участь у регуляції метаболізму. Отже, бісопролол загалом не впливає на опір дихальних шляхів та метаболічні процеси, до яких залучені бета2-адренорецептори.
Виборча дія препарату на бета1-адренорецептори зберігається і поза терапевтичного діапазону.
Бісопролол не має вираженої негативної інотропної дії. Максимальний ефект препарату досягається через 3-4 години після прийому внутрішньо. Навіть при застосуванні бісопрололу 1 раз на добу його терапевтичний ефект зберігається протягом 24 годин завдяки 10–12-годинному періоду напіввиведення (T1/2) із плазми крові. Як правило, максимальне зниження артеріального тиску (АТ) досягається через 2 тижні після початку лікування.
Бісопролол знижує активність симпатоадреналової системи, блокуючи бета1-адренорецептори серця.
При одноразовому прийомі внутрішньо у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) без ознак хронічної серцевої недостатності (ХСН) бісопролол уріджує частоту серцевих скорочень (ЧСС), зменшує ударний об'єм серця та, як наслідок, зменшує фракцію викиду та потребу міокарда у кисні. При тривалій терапії спочатку підвищений загальний периферичний судинний опір знижується. Зниження активності реніну в плазмі крові розглядається як один із компонентів антигіпертензивної дії бета-адреноблокаторів.
Фармакокінетика:
Всмоктування:
Бісопролол майже повністю (більше 90%) всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Його біодоступність внаслідок незначної метаболізації при "первинному проходженні" через печінку (приблизно 10%) становить близько 90% після прийому внутрішньо. Їда не впливає на біодоступність. Бісопролол демонструє лінійну кінетику, причому його концентрації в плазмі пропорційні прийнятій дозі в діапазоні від 5 до 20 мг. Максимальна концентрація в плазмі досягається через 2-3 години.
Розподіл:
Бісопролол розподіляється досить широко. Об'єм розподілу становить 3,5 л/кг. Зв'язок з білками плазми досягає приблизно 30%.
Метаболізм:
Метаболізується окисним шляхом без подальшої кон'югації. Всі метаболіти полярні (водорозчинні) і виводяться нирками. Основні метаболіти, які виявляються в плазмі крові та сечі, не виявляють фармакологічної активності. Дані, отримані в результаті експериментів з мікросомами печінки людини в умовах in vitro, показують, що бісопролол метаболізується насамперед за допомогою ізоферменту CYP3A4 (близько 95%), а ізофермент CYP2D6 відіграє лише незначну роль.
Виведення:
Кліренс бісопрололу визначається рівновагою між виведенням нирками у незміненому вигляді (близько 50 %) та метаболізмом у печінці (близько 50 %) до метаболітів, які також виводяться нирками. Загальний кліренс становить 15 л/година. T1/2 – 10–12 годин.
Фармакокінетика у різних груп пацієнтів:
Відсутня інформація про фармакокінетику бісопрололу у пацієнтів з ХСН та одночасним порушенням функції печінки або нирок.
Вагітність та годування груддюВагітність
При вагітності препарат Ніпертен® рекомендується застосовувати лише в тому випадку, якщо користь для матері перевищує ризик розвитку побічних ефектів у плода та/або дитини.
Як правило, бета-адреноблокатори знижують кровотік у плаценті та можуть впливати на розвиток плода. Слід відстежувати кровотік у плаценті та матці, а також спостерігати за зростанням та розвитком майбутньої дитини, та у разі появи небажаних явищ щодо вагітності та/або плоду, приймати альтернативні методи терапії з доведеним профілем безпеки застосування під час вагітності. Слід ретельно обстежити новонародженого після пологів. У перші три дні життя можуть виникати симптоми брадикардії та гіпоглікемії.
Період грудного вигодовування
Даних про виділення бісопрололу у грудне молоко немає. Тому прийом препарату Ніпертен не рекомендується жінкам у період грудного вигодовування. Якщо прийом препарату Ніпертен у період лактації необхідний, грудне вигодовування слід припинити.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаЧастота побічних реакцій, наведених нижче, визначалася відповідно до наступних критеріїв, рекомендованих Всесвітньою організацією охорони здоров'я: дуже часто (> 1/10); часто (>1/100 до <1/10); нечасто (>1/1000 до <1/100); рідко (>1/10000 до <1/1000); дуже рідко (<1/10000).
Порушення з боку нервової системи: часто: запаморочення, головний біль; рідко: непритомність.
Порушення психіки: нечасто – депресія, безсоння; рідко – галюцинації, нічні кошмари.
Порушення з боку органу зору: рідко – зменшення сльозовиділення (слід враховувати при носінні контактних лінз); дуже рідко – кон'юнктивіт.
Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: рідко – порушення слуху.
Порушення з боку серця та судин: дуже часто – брадикардія (у пацієнтів з ХСН); часто - посилення симптомів перебігу ХСН (у пацієнтів з ХСН), відчуття похолодання або оніміння в кінцівках, виражене зниження артеріального тиску, особливо у пацієнтів з ХСН; нечасто – порушення AV провідності, брадикардія (у пацієнтів з артеріальною гіпертензією або стенокардією), збільшення симптомів перебігу ХСН (у пацієнтів з артеріальною гіпертензією або стенокардією), ортостатична гіпотензія.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто – бронхоспазм у пацієнтів із бронхіальною астмою або обструкцією дихальних шляхів в анамнезі; рідко – алергічний риніт.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто – нудота, блювання, діарея, запор.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко – гепатит.
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: нечасто – м'язова слабкість, судоми м'язів.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – реакції підвищеної чутливості, такі як свербіж шкіри, висипання на шкірі, гіперемія шкірних покривів; дуже рідко -алопеція.
Бета-адреноблокатори можуть сприяти загостренню симптомів перебігу псоріазу або викликати псоріазоподібний висип.
Порушення з боку статевих органів та молочної залози: рідко – порушення потенції.
Загальні розлади та порушення у місці введення: часто – астенія (у пацієнтів з ХСН), підвищена стомлюваність*; нечасто – астенія (у пацієнтів з артеріальною гіпертензією чи стенокардією).
Лабораторні та інструментальні дані: рідко – підвищення концентрації тригліцеридів та активності «печінкових» трансаміназ (аспартатамінотрансферази (ACT), аланінамінотрансферази (АЛТ)) у плазмі крові.
* У пацієнтів з артеріальною гіпертензією або стенокардією особливо часто ці симптоми з'являються на початку курсу лікування. Зазвичай ці явища мають легкий характер і проходять, як правило, протягом 1-2 тижнів після початку лікування.
особливі вказівкиНе переривайте лікування препаратом Ніпертен® різко та не змінюйте рекомендовану дозу без попередньої консультації з лікарем, оскільки це може призвести до тимчасового погіршення діяльності серця. Лікування не слід переривати раптово, особливо у пацієнтів з ІХС. Якщо припинення лікування необхідне, дозу слід знижувати поступово.
При одночасному застосуванні клонідину його прийом може бути припинено лише через кілька днів після відміни препарату Ніпертен.
На початкових етапах лікування препаратом Ніпертен® пацієнти потребують постійного спостереження.
Контроль за станом пацієнтів, які приймають препарат Ніпертен®, повинен включати вимірювання ЧСС та артеріального тиску (на початку лікування – щодня, потім – 1 раз на 3–4 місяці), проведення електрокардіограми, визначення концентрації глюкози в крові у пацієнтів із цукровим діабетом (1 раз) у 4-5 місяців). У пацієнтів похилого віку рекомендується стежити за функцією нирок (1 раз на 4-5 місяців).
Слід навчити пацієнта методикою підрахунку ЧСС та проінструктувати про необхідність консультації лікаря при ЧСС менше 60 уд/хв.
Препарат Ніпертен® слід застосовувати з обережністю у таких випадках: -
Тяжкі форми ХОЗЛ та неважкі форми бронхіальної астми;
-Цукровий діабет із значними коливаннями концентрації глюкози в плазмі крові: симптоми вираженого зниження концентрації глюкози (гіпоглікемії) такі як тахікардія, відчуття серцебиття або підвищене потовиділення можуть маскуватися;
-Сувора дієта;
-проведення десенсибілізуючої терапії;
-AV блокада І ступеня;
-Стенокардія Принцметалу;
-порушення периферичного артеріального кровообігу легкого та помірного ступеня (на початку терапії може виникнути посилення симптомів);
-Псоріаз (у т. ч. в анамнезі).
У разі виявлення у пацієнтів похилого віку наростаючої брадикардії (ЧСС менше 60 уд/хв), вираженого зниження артеріального тиску (систолічний артеріальний тиск нижче 100 мм рт.ст.), AV блокади, бронхоспазму, шлуночкових аритмій, тяжких порушень функції печінки та/або нирок необхідно зменшити дозу препарату чи припинити лікування.
Рекомендується припинити терапію при розвитку депресії, спричиненої прийомом бета-адреноблокаторів.
Дихальна система:
Перед початком терапії рекомендується проводити дослідження функції зовнішнього дихання у пацієнтів із обтяженим бронхолегеневим анамнезом.
При бронхіальній астмі або ХОЗЛ показано одночасне застосування бронходилатуючих засобів. У пацієнтів з бронхіальною астмою можливе підвищення резистентності дихальних шляхів, що потребує більш високої дози бета2-адреноміметиків.
У «курців» ефективність бета-адреноблокаторів нижча. У пацієнтів з ХОЗЛ бісопролол, який призначається у комплексній терапії з метою лікування серцевої недостатності, слід починати з найменшої можливої дози, а пацієнтів ретельно спостерігати щодо появи нових симптомів (наприклад, задишки, непереносимості фізичних навантажень, кашлю).
Алергічні реакції бета-адреноблокатори, включаючи препарат Ніпертен®, можуть підвищувати чутливість до алергенів та тяжкість анафілактичних реакцій через ослаблення адренергічної компенсаторної регуляції під дією бета-адреноблокаторів. Терапія епінефрином (адреналіном) який завжди дає очікуваний терапевтичний ефект.
Загальна анестезія
При проведенні загальної анестезії слід враховувати ризик виникнення блокади бета-адренорецепторів. Якщо необхідно припинити терапію препаратом Ніпертен перед хірургічним втручанням, це слід робити поступово, і завершити за 48 годин до проведення загальної анестезії. Потрібно попередити лікаря-анестезіолога про те, що ви приймаєте препарат Ніпертен®.
Феохромоцитома
У пацієнтів з пухлиною надниркових залоз (феохромоцитомою) препарат Ніпертен® може застосовуватися тільки на тлі одночасного застосування альфа-адреноблокаторів.
Гіпертиреоз:
При лікуванні препаратом Ніпертен® симптоми гіперфункції щитовидної залози (гіпертиреозу) можуть маскуватися.
Пацієнти, які мають контактні лінзи, повинні враховувати, що на фоні лікування можливе зменшення продукції слізної рідини.
Вплив на керування транспортними засобами та механізмами
Препарат Ніпертен не впливає на здатність керувати автотранспортом згідно з результатами дослідження у пацієнтів з ІХС. Однак внаслідок індивідуальних реакцій здатність керувати автотранспортом або працювати з технічно складними механізмами може бути порушена. На це слід звернути особливу увагу на початку лікування після зміни дози, а також при одночасному вживанні алкоголю.
Умови зберіганняПри температурі не вище 25 ° С, в оригінальній упаковці.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину 1 раз на добу з невеликою кількістю рідини вранці, незалежно від часу прийому їжі.
Таблетки не слід розжовувати або розтирати на порошок.
Артеріальна гіпертензія та стабільна стенокардія:
У всіх випадках режим прийому та дозу підбирає лікар кожному пацієнту індивідуально, зокрема, враховуючи ЧСС та стан пацієнта.
Зазвичай початкова доза становить 5 мг Ніпертену 1 раз на добу. За потреби дозу можна збільшити до 10 мг 1 раз на добу.
При лікуванні артеріальної гіпертензії та стабільної стенокардії максимальна рекомендована доза становить 20 мг препарату Ніпертен 1 раз на добу.
Хронічна серцева недостатність:
Стандартна схема лікування ХСН включає застосування інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) або антагоністів рецепторів ангіотензину II (у разі непереносимості інгібіторів АПФ), бета-адреноблокаторів, діуретиків та факультативно серцевих глікозидів. Початок лікування ХСН препаратом Ніпертен вимагає обов'язкового проведення спеціальної фази титрування та регулярного лікарського контролю.
Попередньою умовою для лікування препаратом Ніпертен є стабільна хронічна серцева недостатність без ознак загострення.
Лікування ХСН препаратом Ніпертен починається відповідно до наступної схеми титрування. У цьому може знадобитися індивідуальна адаптація залежно від цього, наскільки добре пацієнт переносить призначену дозу, т. е. дозу можна збільшувати лише тому випадку, якщо попередня доза добре переносилася.
Початкова доза, що рекомендується, становить 1,25 мг (1/2 таблетки по 2,5 мг) 1 раз на добу. Залежно від індивідуальної переносимості дозу слід поступово підвищувати до 2,5 мг, 3,75 мг, 5 мг, 7,5 мг та 10 мг 1 раз на добу. Кожне подальше збільшення дози повинно здійснюватись не менше ніж через 2 тижні.
Якщо збільшення дози препарату погано переноситься пацієнтом, можливе зниження дози.
Максимальна рекомендована доза при лікуванні ХСН становить 10 мг препарату Ніпертен 1 раз на добу.
Під час титрування рекомендується регулярний контроль АТ, ЧСС та ступеня вираженості симптомів ХСН. Посилення симптомів перебігу ХСН можливе вже з першого дня застосування препарату;
Якщо пацієнт погано переносить максимальну рекомендовану дозу препарату Ніпертен, слід розглянути можливість поступового зниження дози.
Під час або після фази титрування може виникнути тимчасове погіршення перебігу ХСН, артеріальна гіпотензія або брадикардія. У цьому випадку рекомендується передусім провести корекцію доз препаратів супутньої терапії. Також може знадобитися тимчасове зниження дози препарату Ніпертен або його відміна.
Після стабілізації стану пацієнта слід провести повторне титрування дози або продовжити лікування.
Тривалість лікування при всіх показаннях до застосування препарату Ніпертен®:
Лікування препаратом Ніпертен® зазвичай є тривалою терапією.
Особливі групи пацієнтів:
Порушення функції нирок або печінки
При порушенні функції печінки або нирок легкого або помірного ступеня зазвичай корекція дози не потрібна.
При тяжкому порушенні функції нирок (КК менше 20 мл/хв.) та у пацієнтів з тяжкими захворюваннями печінки максимальна добова доза становить 10 мг. Збільшення дози у таких пацієнтів має здійснюватись з особливою обережністю.
Пацієнти похилого віку
Корекція дози не потрібна.
Діти
Оскільки немає достатньої кількості даних щодо застосування препарату Ніпертен у дітей, не рекомендується застосовувати препарат у дітей віком до 18 років.
В даний час недостатньо даних щодо застосування препарату Ніпертен у пацієнтів з ХСН у поєднанні з цукровим діабетом 1 типу, тяжкими порушеннями функції нирок та/або печінки, рестриктивною кардіоміопатією, вродженими вадами серця або вадами клапана серця з вираженими гемодинамічними порушеннями. Також досі не було отримано достатньо даних щодо пацієнтів із ХСН із інфарктом міокарда протягом останніх 3-х місяців.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Нипертен таб п/об пленочной 10мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: бісопрололу фумарат 10,00 мг.
Целюлоза мікрокристалічна, карбоксиметилкрохмаль натрію, повідон -
К30, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат;
Плівкова оболонка: гіпромелоза, макрогол 400, титану діоксид (Е 171) 0,42 мг, тальк.
Опис:
Круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого кольору, з ризиком на одній стороні;
Вид на зламі: шорстка маса білого або майже білого кольору з плівковою оболонкою білого кольору.
Форма випуску:
Пігулки, вкриті плівковою оболонкою, 10 мг.
По 10 таблеток у контурній комірковій упаковці із плівки ПВХ та фольги алюмінієвої.
2, 3, 5 або 10 контурних коміркових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.
Протипоказання-Підвищена чутливість до бісопрололу або до будь-якої з допоміжних речовин (див. розділ «Склад»);
-гостра серцева недостатність, хронічна серцева недостатність у стадії декомпенсації, що вимагає проведення інотропної терапії;
-Кардіогенний шок;
-Атріовентрикулярна (AV) блокада II та III ступеня, без електрокардіостимулятора;
-синдром слабкості синусового вузла;
-Синоатріальна блокада;
-Тяжка брадикардія (ЧСС менше 60 уд/хв);
-Тяжка артеріальна гіпотензія (систолічний АТ менше 100 мм рт.ст.);
-Важкі форми бронхіальної астми;
-виражені порушення периферичного артеріального кровообігу або синдром Рейно;
-Феохромоцитома (без одночасного застосування альфа-адреноблокаторів);
-Метаболічний ацидоз;
-Вік до 18 років (недостатньо даних щодо ефективності та безпеки у даної вікової групи).
Запобіжні заходи
Проведення десенсибілізуючої терапії, стенокардія Принцметалу, гіпертиреоз, цукровий діабет 1 типу та цукровий діабет зі значними коливаннями концентрації глюкози в крові, AV блокада І ступеня, тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну (КК) менше 20 мл/хв), тяжкі порушення псоріаз, рестриктивна кардіоміопатія, вроджені вади серця або вада клапана серця з вираженими гемодинамічними порушеннями, ХСН з інфарктом міокарда протягом останніх 3-х місяців, важкі форми хронічної обструктивної хвороби легень, строга дієта.
Дозування10 мг
Показання до застосування-Артеріальна гіпертензія;
-Ішемічна хвороба серця: стабільна стенокардія;
-Хронічна серцева недостатність.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиНа ефективність та переносимість бісопрололу може вплинути одночасний прийом інших лікарських засобів. Така взаємодія може відбуватися також у тих випадках, коли два лікарські засоби прийняті через короткий проміжок часу.
Необхідно проінформувати лікаря про прийом інших лікарських засобів, навіть у разі їхнього прийому без призначення лікаря (тобто препарати безрецептурної відпустки).
Комбінації, що не рекомендуються:
Лікування хронічної серцевої недостатності
Антиаритмічні засоби І класу (наприклад, хінідин, дизопірамід, лідокаїн, фенітоїн, флекаїнід, пропафенон) при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть знижувати AV провідність та скорочувальну здатність міокарда.
Всі показання до застосування препарату Ніпертен® Блокатори «повільних» кальцієвих каналів (БМКК) типу верапамілу та меншою мірою дилтіазему при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть призводити до зниження скорочувальної здатності міокарда та порушення AV провідності. Зокрема, внутрішньовенне введення верапамілу пацієнтам, які приймають бета-адреноблокатори, може призвести до вираженої артеріальної гіпотензії та AV-блокади. Гіпотензивні засоби центральної дії (такі як клонідин, метилдопа, моксонідин, рилменідин) можуть призвести до ушкодження ЧСС та зниження серцевого викиду, а також до вазодилатації внаслідок зниження центрального симпатичного тонусу. Різке скасування, особливо до відміни бета-адреноблокаторів, може збільшити ризик розвитку «рикошетної» артеріальної гіпертензії.
Комбінації, що вимагають особливої обережності:
Лікування артеріальної гіпертензії та стенокардії
Антиаритмічні засоби І класу (наприклад, хінідин, дизопірамід, лідокаїн, фенітоїн, флекаїнід, пропафенон) при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть знижувати AV провідність та скорочувач.
Всі показання до застосування препарату Ніпертен БМКК, похідні дигідропіридину (наприклад, ніфедипін, фелодипін, амлодипін) при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть збільшувати ризик розвитку артеріальної гіпотензії. У пацієнтів із ХСН не можна виключити ризик подальшого погіршення скорочувальної функції серця.
Антиаритмічні засоби III класу (наприклад, аміодарон) можуть посилювати порушення AV провідності.
Дія бета-адреноблокаторів для місцевого застосування (наприклад, краплі очей для лікування глаукоми) може посилювати системні ефекти бісопрололу (зниження АТ, урідження ЧСС).
Парасимпатоміметики при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть посилювати порушення AV провідності та збільшувати ризик розвитку брадикардії.
Гіпоглікемічна дія інсуліну або гіпоглікемічних засобів для внутрішнього прийому може посилюватися. Ознаки гіпоглікемії, зокрема тахікардія, можуть маскуватись або пригнічуватися. Подібні взаємодії є більш ймовірними при застосуванні неселективних бета-адреноблокаторів.
Засоби для проведення загальної анестезії можуть збільшувати ризик кардіодепресивної дії, що призводить до артеріальної гіпотензії (див. розділ «Особливі вказівки»).
Серцеві глікозиди при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть призводити до збільшення часу проведення імпульсу і таким чином – до розвитку брадикардії.
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) можуть знижувати антигіпертензивний ефект бісопрололу.
Одночасне застосування препарату Ніпертен з бета-адреноміметиками (наприклад, ізопреналін, добутамін) може призводити до зниження ефекту обох препаратів. Застосування бісопрололу з адреноміметиками, що впливають на альфа- та бета-адренорецептори (наприклад, норепінефрин, епінефрин), може посилювати вазоконстрикторні ефекти цих засобів, що виникають за участю альфа-адренорецепторів, що призводить до підвищення артеріального тиску. Подібні взаємодії є більш ймовірними при застосуванні неселективних бета-адреноблокаторів.
Гіпотензивні засоби, як і інші засоби з можливим антигіпертензивним ефектом (наприклад, трициклічні антидепресанти, барбітурати, фенотіазини) можуть посилювати антигіпертензивний ефект бісопрололу.
Мефлохін при одночасному застосуванні з бісопрололом може збільшувати ризик брадикардії.
Інгібітори моноамінооксидази (МАО) (за винятком інгібіторів МАО) можуть посилювати антигіпертензивний ефект бета-адреноблокаторів. Одночасне застосування може призвести до розвитку гіпертонічного кризу.
ПередозуванняСимптоми
Найчастіші симптоми передозування: AV блокада, виражена брадикардія, виражене зниження артеріального тиску, бронхоспазм, гостра серцева недостатність та гіпоглікемія;
Чутливість до одноразового прийому високої дози бісопрололу сильно варіює серед окремих пацієнтів і, ймовірно, пацієнти з ХСН мають високу чутливість.
Лікування
При виникненні передозування, перш за все, необхідно припинити прийом препарату та розпочати підтримуючу симптоматичну терапію.
При вираженій брадикардії: внутрішньовенне введення атропіну. Якщо ефект недостатній, з обережністю можна ввести засіб, що має позитивну хронотропну дію. Іноді може бути потрібна тимчасова постановка штучного водія ритму.
При вираженому зниженні АТ: внутрішньовенне введення плазмозамінних розчинів та вазопресорних препаратів.
При AV блокаді: пацієнти повинні перебувати під постійним наглядом та отримувати лікування альфа- та бета-адреноміметиками, такими як епінефрин (адреналін). У разі потреби – постановка штучного водія ритму.
При загостренні перебігу ХСН: внутрішньовенне введення діуретиків, препаратів з позитивним інотропним ефектом та вазодилататорів.
При бронхоспазму: застосування бронходилататорів, у тому числі бета2-адреноміметиків та/або амінофіліну.
При гіпоглікемії: внутрішньовенне введення декстрози (глюкози).
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Бета1-адреноблокатор селективний.
Код АТХ С07АВ07
Фармакодинаміка:
Фармакодинаміка
Селективний бета1-адреноблокатор, без власної симпатоміметичної активності, не має мембраностабілізуючу дію. Він має лише незначну спорідненість до бета2-адренорецепторів гладкої мускулатури бронхів і судин, а також до бета2-адренорецепторів, що беруть участь у регуляції метаболізму. Отже, бісопролол загалом не впливає на опір дихальних шляхів та метаболічні процеси, до яких залучені бета2-адренорецептори.
Виборча дія препарату на бета1-адренорецептори зберігається і поза терапевтичного діапазону.
Бісопролол не має вираженої негативної інотропної дії. Максимальний ефект препарату досягається через 3-4 години після прийому внутрішньо. Навіть при застосуванні бісопрололу 1 раз на добу його терапевтичний ефект зберігається протягом 24 годин завдяки 10–12-годинному періоду напіввиведення (T1/2) із плазми крові. Як правило, максимальне зниження артеріального тиску (АТ) досягається через 2 тижні після початку лікування.
Бісопролол знижує активність симпатоадреналової системи, блокуючи бета1-адренорецептори серця.
При одноразовому прийомі внутрішньо у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) без ознак хронічної серцевої недостатності (ХСН) бісопролол уріджує частоту серцевих скорочень (ЧСС), зменшує ударний об'єм серця та, як наслідок, зменшує фракцію викиду та потребу міокарда у кисні. При тривалій терапії спочатку підвищений загальний периферичний судинний опір знижується. Зниження активності реніну в плазмі крові розглядається як один із компонентів антигіпертензивної дії бета-адреноблокаторів.
Фармакокінетика:
Всмоктування:
Бісопролол майже повністю (більше 90%) всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Його біодоступність внаслідок незначної метаболізації при "первинному проходженні" через печінку (приблизно 10%) становить близько 90% після прийому внутрішньо. Їда не впливає на біодоступність. Бісопролол демонструє лінійну кінетику, причому його концентрації в плазмі пропорційні прийнятій дозі в діапазоні від 5 до 20 мг. Максимальна концентрація в плазмі досягається через 2-3 години.
Розподіл:
Бісопролол розподіляється досить широко. Об'єм розподілу становить 3,5 л/кг. Зв'язок з білками плазми досягає приблизно 30%.
Метаболізм:
Метаболізується окисним шляхом без подальшої кон'югації. Всі метаболіти полярні (водорозчинні) і виводяться нирками. Основні метаболіти, які виявляються в плазмі крові та сечі, не виявляють фармакологічної активності. Дані, отримані в результаті експериментів з мікросомами печінки людини в умовах in vitro, показують, що бісопролол метаболізується насамперед за допомогою ізоферменту CYP3A4 (близько 95%), а ізофермент CYP2D6 відіграє лише незначну роль.
Виведення:
Кліренс бісопрололу визначається рівновагою між виведенням нирками у незміненому вигляді (близько 50 %) та метаболізмом у печінці (близько 50 %) до метаболітів, які також виводяться нирками. Загальний кліренс становить 15 л/година. T1/2 – 10–12 годин.
Фармакокінетика у різних груп пацієнтів:
Відсутня інформація про фармакокінетику бісопрололу у пацієнтів з ХСН та одночасним порушенням функції печінки або нирок.
Вагітність та годування груддюВагітність
При вагітності препарат Ніпертен® рекомендується застосовувати лише в тому випадку, якщо користь для матері перевищує ризик розвитку побічних ефектів у плода та/або дитини.
Як правило, бета-адреноблокатори знижують кровотік у плаценті та можуть впливати на розвиток плода. Слід відстежувати кровотік у плаценті та матці, а також спостерігати за зростанням та розвитком майбутньої дитини, та у разі появи небажаних явищ щодо вагітності та/або плоду, приймати альтернативні методи терапії з доведеним профілем безпеки застосування під час вагітності. Слід ретельно обстежити новонародженого після пологів. У перші три дні життя можуть виникати симптоми брадикардії та гіпоглікемії.
Період грудного вигодовування
Даних про виділення бісопрололу у грудне молоко немає. Тому прийом препарату Ніпертен не рекомендується жінкам у період грудного вигодовування. Якщо прийом препарату Ніпертен у період лактації необхідний, грудне вигодовування слід припинити.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаЧастота побічних реакцій, наведених нижче, визначалася відповідно до наступних критеріїв, рекомендованих Всесвітньою організацією охорони здоров'я: дуже часто (> 1/10); часто (>1/100 до <1/10); нечасто (>1/1000 до <1/100); рідко (>1/10000 до <1/1000); дуже рідко (<1/10000).
Порушення з боку нервової системи: часто: запаморочення, головний біль; рідко: непритомність.
Порушення психіки: нечасто – депресія, безсоння; рідко – галюцинації, нічні кошмари.
Порушення з боку органу зору: рідко – зменшення сльозовиділення (слід враховувати при носінні контактних лінз); дуже рідко – кон'юнктивіт.
Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: рідко – порушення слуху.
Порушення з боку серця та судин: дуже часто – брадикардія (у пацієнтів з ХСН); часто - посилення симптомів перебігу ХСН (у пацієнтів з ХСН), відчуття похолодання або оніміння в кінцівках, виражене зниження артеріального тиску, особливо у пацієнтів з ХСН; нечасто – порушення AV провідності, брадикардія (у пацієнтів з артеріальною гіпертензією або стенокардією), збільшення симптомів перебігу ХСН (у пацієнтів з артеріальною гіпертензією або стенокардією), ортостатична гіпотензія.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто – бронхоспазм у пацієнтів із бронхіальною астмою або обструкцією дихальних шляхів в анамнезі; рідко – алергічний риніт.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто – нудота, блювання, діарея, запор.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко – гепатит.
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: нечасто – м'язова слабкість, судоми м'язів.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – реакції підвищеної чутливості, такі як свербіж шкіри, висипання на шкірі, гіперемія шкірних покривів; дуже рідко -алопеція.
Бета-адреноблокатори можуть сприяти загостренню симптомів перебігу псоріазу або викликати псоріазоподібний висип.
Порушення з боку статевих органів та молочної залози: рідко – порушення потенції.
Загальні розлади та порушення у місці введення: часто – астенія (у пацієнтів з ХСН), підвищена стомлюваність*; нечасто – астенія (у пацієнтів з артеріальною гіпертензією чи стенокардією).
Лабораторні та інструментальні дані: рідко – підвищення концентрації тригліцеридів та активності «печінкових» трансаміназ (аспартатамінотрансферази (ACT), аланінамінотрансферази (АЛТ)) у плазмі крові.
* У пацієнтів з артеріальною гіпертензією або стенокардією особливо часто ці симптоми з'являються на початку курсу лікування. Зазвичай ці явища мають легкий характер і проходять, як правило, протягом 1-2 тижнів після початку лікування.
особливі вказівкиНе переривайте лікування препаратом Ніпертен® різко та не змінюйте рекомендовану дозу без попередньої консультації з лікарем, оскільки це може призвести до тимчасового погіршення діяльності серця. Лікування не слід переривати раптово, особливо у пацієнтів з ІХС. Якщо припинення лікування необхідне, дозу слід знижувати поступово.
При одночасному застосуванні клонідину його прийом може бути припинено лише через кілька днів після відміни препарату Ніпертен.
На початкових етапах лікування препаратом Ніпертен® пацієнти потребують постійного спостереження.
Контроль за станом пацієнтів, які приймають препарат Ніпертен®, повинен включати вимірювання ЧСС та артеріального тиску (на початку лікування – щодня, потім – 1 раз на 3–4 місяці), проведення електрокардіограми, визначення концентрації глюкози в крові у пацієнтів із цукровим діабетом (1 раз) у 4-5 місяців). У пацієнтів похилого віку рекомендується стежити за функцією нирок (1 раз на 4-5 місяців).
Слід навчити пацієнта методикою підрахунку ЧСС та проінструктувати про необхідність консультації лікаря при ЧСС менше 60 уд/хв.
Препарат Ніпертен® слід застосовувати з обережністю у таких випадках: -
Тяжкі форми ХОЗЛ та неважкі форми бронхіальної астми;
-Цукровий діабет із значними коливаннями концентрації глюкози в плазмі крові: симптоми вираженого зниження концентрації глюкози (гіпоглікемії) такі як тахікардія, відчуття серцебиття або підвищене потовиділення можуть маскуватися;
-Сувора дієта;
-проведення десенсибілізуючої терапії;
-AV блокада І ступеня;
-Стенокардія Принцметалу;
-порушення периферичного артеріального кровообігу легкого та помірного ступеня (на початку терапії може виникнути посилення симптомів);
-Псоріаз (у т. ч. в анамнезі).
У разі виявлення у пацієнтів похилого віку наростаючої брадикардії (ЧСС менше 60 уд/хв), вираженого зниження артеріального тиску (систолічний артеріальний тиск нижче 100 мм рт.ст.), AV блокади, бронхоспазму, шлуночкових аритмій, тяжких порушень функції печінки та/або нирок необхідно зменшити дозу препарату чи припинити лікування.
Рекомендується припинити терапію при розвитку депресії, спричиненої прийомом бета-адреноблокаторів.
Дихальна система:
Перед початком терапії рекомендується проводити дослідження функції зовнішнього дихання у пацієнтів із обтяженим бронхолегеневим анамнезом.
При бронхіальній астмі або ХОЗЛ показано одночасне застосування бронходилатуючих засобів. У пацієнтів з бронхіальною астмою можливе підвищення резистентності дихальних шляхів, що потребує більш високої дози бета2-адреноміметиків.
У «курців» ефективність бета-адреноблокаторів нижча. У пацієнтів з ХОЗЛ бісопролол, який призначається у комплексній терапії з метою лікування серцевої недостатності, слід починати з найменшої можливої дози, а пацієнтів ретельно спостерігати щодо появи нових симптомів (наприклад, задишки, непереносимості фізичних навантажень, кашлю).
Алергічні реакції бета-адреноблокатори, включаючи препарат Ніпертен®, можуть підвищувати чутливість до алергенів та тяжкість анафілактичних реакцій через ослаблення адренергічної компенсаторної регуляції під дією бета-адреноблокаторів. Терапія епінефрином (адреналіном) який завжди дає очікуваний терапевтичний ефект.
Загальна анестезія
При проведенні загальної анестезії слід враховувати ризик виникнення блокади бета-адренорецепторів. Якщо необхідно припинити терапію препаратом Ніпертен перед хірургічним втручанням, це слід робити поступово, і завершити за 48 годин до проведення загальної анестезії. Потрібно попередити лікаря-анестезіолога про те, що ви приймаєте препарат Ніпертен®.
Феохромоцитома
У пацієнтів з пухлиною надниркових залоз (феохромоцитомою) препарат Ніпертен® може застосовуватися тільки на тлі одночасного застосування альфа-адреноблокаторів.
Гіпертиреоз:
При лікуванні препаратом Ніпертен® симптоми гіперфункції щитовидної залози (гіпертиреозу) можуть маскуватися.
Пацієнти, які мають контактні лінзи, повинні враховувати, що на фоні лікування можливе зменшення продукції слізної рідини.
Вплив на керування транспортними засобами та механізмами
Препарат Ніпертен не впливає на здатність керувати автотранспортом згідно з результатами дослідження у пацієнтів з ІХС. Однак внаслідок індивідуальних реакцій здатність керувати автотранспортом або працювати з технічно складними механізмами може бути порушена. На це слід звернути особливу увагу на початку лікування після зміни дози, а також при одночасному вживанні алкоголю.
Умови зберіганняПри температурі не вище 25 ° С, в оригінальній упаковці.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину 1 раз на добу з невеликою кількістю рідини вранці, незалежно від часу прийому їжі.
Таблетки не слід розжовувати або розтирати на порошок.
Артеріальна гіпертензія та стабільна стенокардія:
У всіх випадках режим прийому та дозу підбирає лікар кожному пацієнту індивідуально, зокрема, враховуючи ЧСС та стан пацієнта.
Зазвичай початкова доза становить 5 мг Ніпертену 1 раз на добу. За потреби дозу можна збільшити до 10 мг 1 раз на добу.
При лікуванні артеріальної гіпертензії та стабільної стенокардії максимальна рекомендована доза становить 20 мг препарату Ніпертен 1 раз на добу.
Хронічна серцева недостатність:
Стандартна схема лікування ХСН включає застосування інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) або антагоністів рецепторів ангіотензину II (у разі непереносимості інгібіторів АПФ), бета-адреноблокаторів, діуретиків та факультативно серцевих глікозидів. Початок лікування ХСН препаратом Ніпертен вимагає обов'язкового проведення спеціальної фази титрування та регулярного лікарського контролю.
Попередньою умовою для лікування препаратом Ніпертен є стабільна хронічна серцева недостатність без ознак загострення.
Лікування ХСН препаратом Ніпертен починається відповідно до наступної схеми титрування. У цьому може знадобитися індивідуальна адаптація залежно від цього, наскільки добре пацієнт переносить призначену дозу, т. е. дозу можна збільшувати лише тому випадку, якщо попередня доза добре переносилася.
Початкова доза, що рекомендується, становить 1,25 мг (1/2 таблетки по 2,5 мг) 1 раз на добу. Залежно від індивідуальної переносимості дозу слід поступово підвищувати до 2,5 мг, 3,75 мг, 5 мг, 7,5 мг та 10 мг 1 раз на добу. Кожне подальше збільшення дози повинно здійснюватись не менше ніж через 2 тижні.
Якщо збільшення дози препарату погано переноситься пацієнтом, можливе зниження дози.
Максимальна рекомендована доза при лікуванні ХСН становить 10 мг препарату Ніпертен 1 раз на добу.
Під час титрування рекомендується регулярний контроль АТ, ЧСС та ступеня вираженості симптомів ХСН. Посилення симптомів перебігу ХСН можливе вже з першого дня застосування препарату;
Якщо пацієнт погано переносить максимальну рекомендовану дозу препарату Ніпертен, слід розглянути можливість поступового зниження дози.
Під час або після фази титрування може виникнути тимчасове погіршення перебігу ХСН, артеріальна гіпотензія або брадикардія. У цьому випадку рекомендується передусім провести корекцію доз препаратів супутньої терапії. Також може знадобитися тимчасове зниження дози препарату Ніпертен або його відміна.
Після стабілізації стану пацієнта слід провести повторне титрування дози або продовжити лікування.
Тривалість лікування при всіх показаннях до застосування препарату Ніпертен®:
Лікування препаратом Ніпертен® зазвичай є тривалою терапією.
Особливі групи пацієнтів:
Порушення функції нирок або печінки
При порушенні функції печінки або нирок легкого або помірного ступеня зазвичай корекція дози не потрібна.
При тяжкому порушенні функції нирок (КК менше 20 мл/хв.) та у пацієнтів з тяжкими захворюваннями печінки максимальна добова доза становить 10 мг. Збільшення дози у таких пацієнтів має здійснюватись з особливою обережністю.
Пацієнти похилого віку
Корекція дози не потрібна.
Діти
Оскільки немає достатньої кількості даних щодо застосування препарату Ніпертен у дітей, не рекомендується застосовувати препарат у дітей віком до 18 років.
В даний час недостатньо даних щодо застосування препарату Ніпертен у пацієнтів з ХСН у поєднанні з цукровим діабетом 1 типу, тяжкими порушеннями функції нирок та/або печінки, рестриктивною кардіоміопатією, вродженими вадами серця або вадами клапана серця з вираженими гемодинамічними порушеннями. Також досі не було отримано достатньо даних щодо пацієнтів із ХСН із інфарктом міокарда протягом останніх 3-х місяців.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Нипертен таб п/об пленочной 10мг 30 шт производится компанией КРКА. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Нипертен таб п/об пленочной 10мг 30 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Нипертен таб п/об пленочной 10мг 30 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Бидоп кор таб 2.5мг 28 шт Бидоп кор таб 2.5мг 28 шт, Бидоп кор таб 2.5мг 56 шт Бидоп кор таб 2.5мг 56 шт, Бидоп таб 10мг 28 шт Бидоп таб 10мг 28 шт, Бидоп таб 10мг 56 шт Бидоп таб 10мг 56 шт, Бидоп таб 5мг 28 шт Бидоп таб 5мг 28 шт, Бидоп таб 5мг 56 шт Бидоп таб 5мг 56 шт, Бисогамма таб п/об пленочной 5мг 30 шт Бисогамма таб п/об пленочной 5мг 30 шт, Бисопролол алкалоид таб п/об пленочной 10мг 30 шт Бисопролол алкалоид таб п/об пленочной 10мг 30 шт, Бисопролол алкалоид таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт Бисопролол алкалоид таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт, Бисопролол алкалоид таб п/об пленочной 5мг 30 шт Бисопролол алкалоид таб п/об пленочной 5мг 30 шт, Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 30 шт авексима Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 30 шт авексима, Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 30 шт изварино фарма Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 30 шт изварино фарма, Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 50 шт озон Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 50 шт озон, Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 60 шт Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 60 шт, Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 60 шт вертекс Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 60 шт вертекс, Бисопролол таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт Бисопролол таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт, Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 30 шт вертекс Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 30 шт вертекс, Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 50 шт озон Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 50 шт озон, Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 60 шт вертекс Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 60 шт вертекс, Нипертен таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт Нипертен таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт, Нипертен таб п/об пленочной 5мг 30 шт Нипертен таб п/об пленочной 5мг 30 шт.
Пока нет комментариев