Небиволол таб 5 мг 28 шт
Топ продаж
Суперцена
Небиволол таблетки 5 мг 28 шт - це кардіоселективний бета1-адреноблокатор з антигіпертензивною, антиангінальною та антиаритмічною дією. Він знижує підвищений артеріальний тиск та частоту серцевих скорочень, покращує функцію серця та збільшує фракцію викиду. При регулярному прийомі препарату ефект стабілізується через 1-2 тижні, а стійка антигіпертензивна дія розвивається через 4 тижні. Небиволол метаболізується з утворенням активних метаболітів і виводиться нирками та кишечником. Дозу препарату необхідно підбирати індивідуально для пацієнтів зі швидким або повільним метаболізмом.
Небиволол таб 5 мг 28 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: небівололу гідрохлорид – 5,45 мг, що відповідає небівололу основи – 5,00 мг.
Допоміжні речовини:
Лактоза – 148,00 мг, целюлоза мікрокристалічна – 20,00 мг, повідон – К25 – 5,00 мг, кроскармелоза натрію – 8,00 мг, кремнію діоксид колоїдний – 1,65 мг, магнію стеарат – 1, мг.
Опис:
Круглі плоскоциліндричні таблетки білого або майже білого кольору з фаскою та хрестоподібною ризикою.
Форма випуску:
Пігулки 5 мг.
По 7, 10, 14, 15, 25 або 30 таблеток в контурну коміркову упаковку з полівінілхлоридної плівки і фольги алюмінієвої друкованої лакованої.
По 7, 10, 14, 20, 21, 28, 30, 40, 50, 56 або 100 таблеток у банки з поліетилентерефталату або поліпропіленові для лікарських засобів, закупорені кришками з поліетилену високого тиску з контролем першого розкриття або кришками -Повернути» або кришками з поліетилену низького тиску з контролем першого розтину.
Одну банку або 1, 2, 3, 4, 5, 8, 9, або 10 контурних коміркових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну упаковку (пачку).
Протипоказання-підвищена чутливість до небівололу або інших компонентів препарату та інших бета-адреноблокаторів;
-гостра серцева недостатність;
-Хронічна серцева недостатність у стадії декомпенсації (що потребує внутрішньовенного введення препаратів, що мають інотропну дію);
-Виражена артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск менше 90 мм рт.ст.);
-синдром слабкості синусового вузла, включаючи синоатріальну блокаду;
-Атріовентрикулярна блокада II та III ступеня (без штучного водія ритму);
-Брадикардія (ЧСС менше 60 уд/хв);
-Кардіогенний шок;
-Феохромоцитома (без одночасного застосування альфа-адреноблокаторів);
-Метаболічний ацидоз;
-бронхоспазм та бронхіальна астма в анамнезі;
-Тяжкі порушення периферичного кровообігу (переміжна кульгавість, синдром Рейно);
-Міастенія;
-Депресія;
-Тяжкі порушення функції печінки;
-Тяжкі порушення функції нирок (кліренс креатиніну менше 20 мл/хв);
-одночасне застосування з флоктафеніном, сультопридом (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими препаратами»);
-протипоказане внутрішньовенне введення верапамілу на фоні застосування небівололу (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»);
-Непереносимість лактози, дефіцит лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція;
-Період грудного вигодовування;
-Вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).
З обережністю:
- порушення функції нирок (кліренс креатиніну (КК) більше 20 мл/хв);
-Цукровий діабет;
-Гіперфункція щитовидної залози;
-Обтяжений алергологічний анамнез;
-Псоріаз;
-хронічна обструктивна хвороба легень;
-Атріовентрикулярна блокада І ступеня;
Стенокардія Принцметалу;
-застосування у пацієнтів похилого віку (старше 65 років);
-проведення десенсибілізуючої терапії;
-порушення периферичного кровообігу;
-порушення функції печінки;
-Порушення периферичного кровообігу легкого чи помірного ступеня тяжкості.
Дозування5 мг
Показання до застосування-Артеріальна гіпертензія;
-Ішемічна хвороба серця (ІХС): профілактика нападів стенокардії напруги;
-Хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиФармакодинамічна взаємодія
Протипоказано одночасне застосування з флоктафеніном: небіволол здатний перешкоджати компенсаторним реакціям серцево-судинної системи, асоційованим з артеріальною гіпотензією або шоком, які можуть бути спричинені флоктафеніном.
Протипоказано одночасне застосування небівололу та сультоприду, оскільки при їх одночасному застосуванні відзначається підвищений ризик виникнення шлуночкової аритмії, особливо поліморфної шлуночкової тахікардії типу «пірует».
Комбінації, що не рекомендуються
При одночасному застосуванні з антиаритмічними засобами І класу (хінідин, гідрохінідин, флекаїнід, цибензолін, дизопірамід, лідокаїн, мексилетин, пропафенон) можливе посилення негативної інотропної дії та подовження часу проведення збудження через атріовентрикулярний вузол.
При одночасному застосуванні бета-адреноблокаторів з блокаторами «повільних» кальцієвих каналів (БМКК) (верапаміл та дилтіазем) посилюється негативна дія на скоротливість міокарда та атріовентрикулярну провідність. Протипоказане внутрішньовенне введення верапамілу на фоні прийому небівололу.
При одночасному застосуванні з гіпотензивними засобами центральної дії (клонідин, гуанфацин, моксонідин, метилдопа, рилменідин) можливе погіршення перебігу серцевої недостатності за рахунок зниження симпатичного тонусу (зниження ЧСС та серцевого викиду, симптоми вазодилатації). У разі різкої відміни даних препаратів, особливо до відміни небівололу, можливий розвиток «рикошетної» артеріальної гіпертензії (синдрому «скасування»).
Комбінації, які слід застосовувати з обережністю
При одночасному застосуванні з антиаритмічними засобами ІІІ класу (аміодарон) може посилюватись вплив на час проведення через атріовентрикулярний вузол.
При одночасному застосуванні небівололу з інсуліном та гіпоглікемічними засобами для прийому внутрішньо можуть маскуватися симптоми гіпоглікемії (прискорене серцебиття, тахікардія).
Одночасне застосування небівололу та лікарських засобів для загальної анестезії може спричинити пригнічення рефлекторної тахікардії та збільшити ризик розвитку артеріальної гіпотензії.
Одночасний прийом небівололу з баклофеном, аміфостином, з гіпотензивними препаратами може спричинити значне падіння артеріального тиску, тому потрібна корекція доз гіпотензивних препаратів.
Комбінації, які слід брати до уваги
При одночасному застосуванні небівололу із серцевими глікозидами можливе уповільнення атріовентрикулярної провідності. Небіволол не впливає на фармакокінетичні параметри дигоксину.
Одночасне застосування небівололу та БМКК дигідропіридинового ряду (амлодипін, фелодипін, лацидипін, ніфедипін, нікардипін, німодипін, нітрендипін) може підвищувати ризик розвитку артеріальної гіпотензії. Не можна виключати зростання ризику подальшого зниження скорочувальної здатності міокарда у пацієнтів із серцевою недостатністю.
При одночасному застосуванні небівололу з гіпотензивними засобами нітрогліцерином може розвинутись виражена артеріальна гіпотензія (особлива обережність необхідна при поєднанні з празозином).
Одночасне застосування трициклічних антидепресантів, барбітуратів та похідних фенотіазину, анксіолітиків, снодійних засобів може посилювати антигіпертензивну дію небівололу.
Клінічно значущої взаємодії небівололу та нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) не встановлено. Ацетилсаліцилова кислота як антиагрегантний засіб може застосовуватися одночасно з небівололом.
При одночасному застосуванні симпатоміметичні засоби можуть пригнічувати активність бета-адреноблокаторів.
Теоретично спільне застосування мефлохіну з небівололом може призвести до подовження інтервалу QT.
Фармакокінетичні взаємодії
При застосуванні небівололу в поєднанні з препаратами, що інгібують зворотне захоплення серотоніну, або іншими препаратами, що метаболізуються за участю ізоферменту CYP2D6 (наприклад, пароксетин, флуоксетин, тіоридазин, хінідин), небололола виникнення брадикардії та інших побічних ефектів.
При одночасному застосуванні з циметидином можливе підвищення концентрації небівололу в плазмі (дані про вплив на фармакологічні ефекти препарату відсутні).
Одночасне застосування ранитидину не впливало на фармакокінетичні параметри небівололу.
Рифампіцин посилює метаболізм небівололу.
При одночасному застосуванні небівололу з нікардипіном концентрації активних речовин у плазмі незначно збільшуються без зміни клінічного ефекту.
Одночасний прийом етанолу, фуросеміду або гідрохлортіазиду не впливає на фармакокінетику небівололу.
Не встановлено клінічно значущої взаємодії небівололу та варфарину.
ПередозуванняСимптоми
Виражене зниження артеріального тиску, виражена брадикардія, гостра серцева недостатність, атріовентрикулярна блокада, кардіогенний шок, зупинка серця, бронхоспазм, непритомність, судоми, кома, нудота, блювання, гіпоглікемія, ціаноз.
Промивання
шлунка, прийом активованого вугілля. У разі вираженого зниження артеріального тиску необхідно надати пацієнтові горизонтальне положення з піднятими ногами, при необхідності внутрішньовенне введення рідини та вазопресорів. Може знадобитися штучна вентиляція легень.
При вираженій брадикардії слід внутрішньовенно вводити 0,5-2 мг атропіну, за відсутності позитивного ефекту можлива постановка штучного водія ритму.
При атріовентрикулярній блокаді (ІІ-ІІІ ст.) рекомендується внутрішньовенне введення бета-адреноміметиків. Ефект бета-адреноблокаторів може бути нейтралізований повільним внутрішньовенним введенням ізопреналіну, починаючи з дози 5 мкг/хв, або добутаміну, починаючи з дози 2,5 мкг/хв, до досягнення бажаного ефекту. У тяжких випадках ізопреналін можна комбінувати з допаміном. Якщо ці дози не дають бажаного ефекту, слід розглянути питання внутрішньовенного введення 50-100 мкг/кг глюкагону. При необхідності ін'єкцію слід повторити через 1 годину з наступним внутрішньовенним введенням 70 мкг/кг/год глюкагону. За їхньої неефективності слід розглянути питання про постановку штучного водія ритму.
При серцевій недостатності лікування починають із введення серцевих глікозидів та діуретиків, за відсутності ефекту доцільним є введення допаміну, добутаміну або вазодилататорів.
При бронхоспазму застосовують внутрішньовенно бета2-адреноміметики.
При шлуночковій екстрасистолії – лідокаїн (не можна вводити антиаритмічні засоби IA класу).
При судомах – внутрішньовенне введення діазепаму.
При гіпоглікемії може бути показано внутрішньовенне введення декстрози (глюкози).
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Бета1-адреноблокатор селективний
Код АТХ: С07АВ12
Фармакодинаміка:
Кардіоселективний бета1-адреноблокатор з вазодилатуючими властивостями. Небіволол має антигіпертензивну, антиангінальну та антиаритмічну дію. Уріджує частоту серцевих скорочень (ЧСС) і знижує підвищений артеріальний тиск (АТ) у спокої, при фізичному навантаженні, зменшує кінцевий діастолічний тиск лівого шлуночка, покращуючи діастолічну функцію серця, знижує загальний периферичний судинний опір, збільшує фракцію викиду.
Конкурентно та вибірково блокує синаптичні та постсинаптичні бета1-адренорецептори, роблячи їх недоступними для катехоламінів, модулює вивільнення ендотеліального вазодилатуючого фактора оксиду азоту.
Небіволол являє собою рацемат, що складається з двох енантіомерів: D-небівололу (SRRR-небівололу) і L-небівололу (RSSS-небівололу), що поєднує дві фармакологічні дії: -D-небіволол є конкурентним і високоселективним блокатором бета1-адренорецепторів
( адренорецепторів у 293 рази вище, ніж до бета2-адренорецепторів);
-L-небіволол має судинорозширювальну дію за рахунок модуляції вивільнення вазодилатуючого фактора з ендотелію судин.
Антигіпертензивна дія обумовлена також зменшенням активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) (прямо не корелює зі зміною активності реніну у плазмі крові).
У терапевтичних дозах небіволол не блокує альфа-адренорецепторів.
Стійка антигіпертензивна дія розвивається через 1-2 тижні регулярного прийому препарату внутрішньо, а в ряді випадків – через 4 тижні, стабільна дія відзначається через 1-2 місяці. Цей ефект зберігається при тривалій терапії.
Застосування небівололу покращує показники системної та внутрішньосерцевої гемодинаміки.
Знижуючи потребу міокарда в кисні (урідження ЧСС, зниження переднавантаження та постнавантаження), небіволол зменшує число та тяжкість нападів стенокардії та підвищує переносимість фізичного навантаження.
Антиаритмічна дія обумовлена придушенням патологічного автоматизму серця (у т. ч. у патологічному осередку) та уповільненням атріовентрикулярної провідності.
Фармакокінетика:
Всмоктування
Після прийому внутрішньо обидва енантіомери небівололу швидко абсорбуються із шлунково-кишкового тракту. Одночасний прийом їжі не впливає на абсорбцію, тому небіволол можна приймати незалежно від часу прийому їжі.
Біодоступність становить у середньому 12% у пацієнтів із «швидким» метаболізмом (ефект «первинного проходження») і є майже повною у пацієнтів із «повільним» метаболізмом.
Розподіл
У плазмі обидва енантіомери небівололу переважно пов'язані з альбуміном. Зв'язок із білками плазми крові (переважно з альбуміном) для D-небівололу становить 98,1%, для L-небівололу - 97,9 %.
Концентрація небівололу в плазмі становить 1-30 мкг/л і пропорційна дозі.
Рівноважна концентрація небівололу в плазмі крові у більшості пацієнтів (з «швидким» метаболізмом) досягається протягом 24 годин, а для гідроксиметаболітів – через кілька діб.
Метаболізм
Небіволол метаболізується з утворенням активних метаболітів шляхом аліциклічного та ароматичного гідроксилювання та часткового N-дезалкілювання ізоферментами сімейства CYP2D6, що має генетичний поліморфізм. Гідрокси- і амінопохідні, що утворюються, кон'югують з глюкуроновою кислотою і виводяться у вигляді О- і N-глюкуронідів.
Швидкість метаболізму небівололу шляхом ароматичного гідроксилювання генетично визначена окислювальним поліморфізмом і залежить від ізоферменту CYP2D6.
Після прийому однакової дози небівололу та досягнення Css, пікова концентрація незміненого небівололу в 23 рази вища у "повільних" метаболізаторів порівняно з "швидкими" метаболізаторами.
Швидкість метаболізму не впливає на ефективність небівололу.
Враховуючи відмінності у швидкості метаболізму, доза препарату повинна завжди підбиратися індивідуально – пацієнтам із «повільним» метаболізмом потрібна менша доза.
Виведення
Виводиться небіволол у вигляді О- та N-глюкуронідів. Через тиждень після прийому 38% (кількість незміненої діючої речовини становить менше 0,5%) дози виводиться нирками та 48% – через кишечник. Виведення незміненого небівололу через нирки становить менше 0,5% дози препарату, прийнятого внутрішньо.
У пацієнтів з «швидким» метаболізмом значення періоду напіввиведення (Т1/2) для гідроксиметаболітів – 24 год, енантіомерів небівололу з плазми крові становлять у середньому 10 год. У пацієнтів з «повільним» метаболізмом ці значення в 2-5 разів збільшуються гідроксиметаболітів-48 год, для енантіомерів небівололу - 30-50 год.
Вік пацієнта не впливає на фармакокінетику небівололу.
Вагітність та годування груддюПротипоказаний у період грудного вигодовування.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаЧастота побічних ефектів, наведених нижче, визначалася відповідно наступному (класифікація Всесвітньої організації охорони здоров'я): дуже часто (більше 10 %), часто (більше 1 % та менше 10 %), нечасто (більше 0,1 % та менше 1 %), рідко (більше 0,01% і менше 0,1%), дуже рідко (менше 0,01%), частота невідома (за даними оцінити частоту розвитку неможливо).
Порушення з боку імунної системи: дуже рідко – ангіоневротичний набряк, гіперчутливість.
Порушення психіки: нечасто - депресія, «кошмарні» сновидіння, психоз; дуже рідко – галюцинації, сплутаність свідомості.
Порушення з боку нервової системи: дуже часто – запаморочення1; часто – головний біль, запаморочення, слабкість, парестезія; дуже рідко - непритомність.
Порушення органу зору: нечасто - порушення зору; рідко – сухість очей.
Порушення серцево-судинної системи: дуже часто – брадикардія1; часто – посилення перебігу ХСН1, атріовентрикулярна блокада І ступеня1, ортостатична гіпотензія1; нечасто – периферичні набряки, брадикардія, серцева недостатність, уповільнення атріовентрикулярної провідності/атріовентрикулярна блокада, виражене зниження артеріального тиску, прогресування супутньої «переміжної» кульгавості; дуже рідко – синдром Рейно.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – задишка; нечасто – бронхоспазм (у т. ч. за відсутності обструктивних захворювань легень в анамнезі).
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто – нудота, запор, діарея; нечасто – диспепсія, метеоризм, блювання.
Порушення з боку статевих органів та молочної залози: нечасто – еректильна дисфункція.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – шкірний висип еритематозного характеру, свербіж шкіри; дуже рідко – посилення течії псоріазу, кропив'янка; частота невідома – алопеція.
Загальні розлади та порушення у місці введення: часто – підвищена стомлюваність; дуже рідко – похолодання/ціаноз кінцівок1; нечасто – фотодерматоз, гіпергідроз;
1 – у пацієнтів із ХСН.
особливі вказівкиНеприпустимим є різке припинення прийому бета-адреноблокаторів (при різкому припиненні лікування можливий розвиток синдрому «скасування»), лікування по можливості слід припиняти поступово, скорочуючи дозу протягом 10 днів (1-2 тижні у пацієнтів з ішемічною хворобою серця).
Контроль за пацієнтами, які приймають бета-адреноблокатори, включає спостереження за частотою серцевих скорочень та артеріальним тиском (на початку прийому – щодня, потім 1 раз на 3-4 міс.).
У пацієнтів похилого віку необхідний контроль функції нирок (1 раз на 4-5 місяців).
При стабільній стенокардії підібрана доза повинна забезпечувати ЧСС у спокої в межах 55-60 уд/хв, при навантаженні не більше 110 уд/хв.
Бета-адреноблокатори можуть викликати брадикардію: дозу слід зменшити, якщо ЧСС менше 50-55 уд/хв. (Див. розділ «Протипоказання»).
Бета-адреноблокатори необхідно застосовувати з обережністю у наступних груп пацієнтів:
-з порушеннями периферичного кровообігу;
-З атріовентрикулярною блокадою І ступеня, тому що бета-адреноблокатори негативно впливають на час проведення імпульсу;
-Зі стенокардією Принцметала внаслідок безперешкодної опосередкованої альфа-рецепторами вазоконстрикції коронарної артерії: бета-адренергічні антагоністи можуть збільшувати число та тривалість нападів стенокардії.
Бета-адреноблокатори слід з обережністю застосовувати у пацієнтів із хронічною обструктивною хворобою легень, оскільки можливе посилення бронхоспазму.
Бета-адреноблокатори не слід застосовувати у пацієнтів з нелікованою хронічною серцевою недостатністю, доки стан не стабілізувався.
Лікування хронічної серцевої недостатності небівололом проводять на фоні стабільних показників серцево-судинної системи, не раніше ніж через 6 тижнів після закінчення періоду декомпенсації. Небіволол можна застосовувати для терапії хронічної серцевої недостатності одночасно з тіазидними діуретиками, дигоксином, інгібіторами АПФ або антагоністами рецепторів ангіотензину ІІ.
У пацієнтів, що палять, ефективність бета-адреноблокаторів нижча, ніж у некурців.
Небіволол не впливає на концентрацію глюкози у пацієнтів з цукровим діабетом, проте під дію небівололу можуть виявитися замаскованими ознаки гіпоглікемії (тахікардія, відчуття серцебиття), спричинені застосуванням гіпоглікемічних засобів. У пацієнтів з цукровим діабетом контроль концентрації глюкози слід проводити 1 раз на 4-5 міс.
Бета-адреноблокатори слід обережно застосовувати у пацієнтів з підвищеною функцією щитовидної залози у зв'язку з тим, що під впливом можуть маскуватися клінічні ознаки гіпертиреозу, такі як тахікардія. Різка відміна препарату може спричинити загострення симптомів захворювання та розвиток тиреотоксичного кризу.
Застосування небівололу у пацієнтів з феохромоцитомою можливе лише при сумісному прийомі альфа-адреноблокаторів.
Бета-адреноблокатори можуть підвищити чутливість до алергенів та тяжкість анафілактичних реакцій. Небіволол може бути причиною тяжкої реакції на ряд алергенів при призначенні його пацієнтам, які мають в анамнезі важку анафілактичну реакцію на ці алергени. Такі пацієнти можуть не реагувати на звичайні дози епінефрину (адреналіну), які застосовують для лікування анафілактичного шоку.
При вирішенні питання призначення препарату пацієнтам з псоріазом слід ретельно співвіднести передбачувану користь від застосування препарату і можливий ризик загострення перебігу псоріазу.
Пацієнти, які користуються контактними лінзами, повинні враховувати, що на фоні лікування бета-адреноблокаторами можливе зменшення продукції слізної рідини.
Якщо під час терапії Небівололом пацієнту потрібно провести хірургічне втручання, необхідно проінформувати хірурга-анестезіолога про характер терапії, що проводиться. Продовження бета-адреноблокади зменшує ризик виникнення аритмії під час введення наркозу та інтубації. Якщо підготовка до операції передбачає переривання бета-адреноблокади, слід припинити прийом бета-адренергічних антагоністів щонайменше за 24 години до хірургічного втручання.
Слід обережно застосовувати анестетики, які викликають пригнічення міокарда. Вагусні реакції у пацієнта можна запобігти внутрішньовенному введенню атропіну.
Вплив на керування транспортними засобами та механізмами
Дослідження впливу небівололу на здатність керувати транспортними засобами та механізмами не проводилися. Фармакологічні дослідження показали, що небіволол не впливає на швидкість психомоторних реакцій. Через можливість появи побічних ефектів, таких як запаморочення та підвищена стомлюваність, в період лікування препаратом необхідно бути обережним при керуванні автотранспортом та зайняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняПри температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину, одночасно, незалежно від часу прийому їжі, не розжовуючи і запиваючи достатньою кількістю рідини.
Таблетку 5 мг або 10 мг можна розділити на дві або чотири рівні частини за хрестоподібним ризиком.
Артеріальна гіпертензія та ішемічна хвороба серця
Середня добова доза становить 2,5-5 мг (1-2 таблетки по 2,5 мг; 1/2-1 таблетка по 5 мг) 1 раз на добу. Оптимальний антигіпертензивний ефект досягається через 1-2 тижні лікування, в окремих випадках – через 4 тижні.
За потреби дозу можна збільшити до максимальної добової дози 10 мг.
Можливе застосування препарату Небіволол у монотерапії або у поєднанні з іншими гіпотензивними засобами.
Пацієнти похилого віку: для пацієнтів віком понад 65 років початкова доза становить 2,5 мг на добу (1 таблетка по 2,5 мг або 1/2 таблетки по 5 мг). За потреби добову дозу можна збільшити до 5 мг. Однак, зважаючи на обмежений досвід застосування препарату у пацієнтів похилого віку, необхідно бути обережними та проводити ретельне обстеження пацієнтів віком від 65 років. У пацієнтів похилого віку необхідність корекції дози відсутня, тому необхідно індивідуально підбирати дозу, поступово підвищуючи її до максимально переносимої дози.
Пацієнти з нирковою недостатністю (КК понад 20 мл/хв): початкова доза становить 2,5 мг на добу (1 таблетка 2,5 мг або 1/2 таблетки 5 мг). За потреби добову дозу можна збільшити до 5 мг. Збільшення дози у таких пацієнтів слід проводити з особливою обережністю.
Хронічна серцева недостатність (ХСН) Лікування стабільної ХСН необхідно починати з поступового підвищення дози до досягнення оптимальної індивідуальної підтримуючої дози. У пацієнтів повинно бути нападів гострої серцевої недостатності протягом останніх 6 тижнів. Рекомендовано здійснювати лікування під ретельним наглядом лікаря.
Пацієнтам, які приймають діуретики, серцеві глікозиди, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), антагоністи рецепторів до ангіотензину II, дозування препаратів має бути стабілізовано за 2 тижні до початку терапії препаратом Небіволол.
Починати лікування ХСН блокаторами бета-адренорецепторів необхідно при клінічно стабільному стані пацієнта протягом останніх 2 тижнів.
Підбір дози на початку терапії необхідно здійснювати за наступною схемою, витримуючи інтервали від 1 до 2 тижнів: доза становить 1,25 мг на добу (1/2 таблетки по 2,5 мг або 1/4 таблетки по 5 мг) може бути збільшена спочатку до 2,5 мг на добу (1 таблетка по 2,5 мг або 1/2 таблетки по 5 мг), далі – до 5-10 мг на добу.
Кожне збільшення дози повинно здійснюватись не менше ніж через 1-2 тижні, залежно від індивідуальної переносимості препарату.
На початку лікування та при кожному підвищенні дози пацієнт повинен не менше 2-х годин перебувати під наглядом лікаря, щоб переконатися, що клінічний стан залишається стабільним (особливо: АТ, ЧСС, порушення провідності, а також симптоми посилення перебігу хронічної серцевої недостатності).
Максимальна добова доза небівололу становить 10 мг один раз на добу.
Під час титрації рекомендується регулярний контроль артеріального тиску, ЧСС та симптомів хронічної серцевої недостатності.
Під час титрування у разі погіршення перебігу ХСН або непереносимості препарату рекомендується знизити дозу препарату Небіволол або, у разі потреби негайно припинити його прийом (у разі вираженої артеріальної гіпотензії, при погіршенні перебігу ХСН з гострим набряком легенів, у разі розвитку кардіогенного шоку) атріовентрикулярної блокади).
Лікування стабільної ХСН зазвичай є тривалим. Лікування препаратом Небіволол не рекомендується припиняти різко (якщо це не є необхідним), оскільки це може призвести до тимчасового загострення перебігу ХСН. Якщо необхідно припинити прийом препарату, скасування проводять поступово, знижуючи дозу протягом тижня, удвічі.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Небиволол таб 5 мг 28 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: небівололу гідрохлорид – 5,45 мг, що відповідає небівололу основи – 5,00 мг.
Допоміжні речовини:
Лактоза – 148,00 мг, целюлоза мікрокристалічна – 20,00 мг, повідон – К25 – 5,00 мг, кроскармелоза натрію – 8,00 мг, кремнію діоксид колоїдний – 1,65 мг, магнію стеарат – 1, мг.
Опис:
Круглі плоскоциліндричні таблетки білого або майже білого кольору з фаскою та хрестоподібною ризикою.
Форма випуску:
Пігулки 5 мг.
По 7, 10, 14, 15, 25 або 30 таблеток в контурну коміркову упаковку з полівінілхлоридної плівки і фольги алюмінієвої друкованої лакованої.
По 7, 10, 14, 20, 21, 28, 30, 40, 50, 56 або 100 таблеток у банки з поліетилентерефталату або поліпропіленові для лікарських засобів, закупорені кришками з поліетилену високого тиску з контролем першого розкриття або кришками -Повернути» або кришками з поліетилену низького тиску з контролем першого розтину.
Одну банку або 1, 2, 3, 4, 5, 8, 9, або 10 контурних коміркових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну упаковку (пачку).
Протипоказання-підвищена чутливість до небівололу або інших компонентів препарату та інших бета-адреноблокаторів;
-гостра серцева недостатність;
-Хронічна серцева недостатність у стадії декомпенсації (що потребує внутрішньовенного введення препаратів, що мають інотропну дію);
-Виражена артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск менше 90 мм рт.ст.);
-синдром слабкості синусового вузла, включаючи синоатріальну блокаду;
-Атріовентрикулярна блокада II та III ступеня (без штучного водія ритму);
-Брадикардія (ЧСС менше 60 уд/хв);
-Кардіогенний шок;
-Феохромоцитома (без одночасного застосування альфа-адреноблокаторів);
-Метаболічний ацидоз;
-бронхоспазм та бронхіальна астма в анамнезі;
-Тяжкі порушення периферичного кровообігу (переміжна кульгавість, синдром Рейно);
-Міастенія;
-Депресія;
-Тяжкі порушення функції печінки;
-Тяжкі порушення функції нирок (кліренс креатиніну менше 20 мл/хв);
-одночасне застосування з флоктафеніном, сультопридом (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими препаратами»);
-протипоказане внутрішньовенне введення верапамілу на фоні застосування небівололу (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»);
-Непереносимість лактози, дефіцит лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція;
-Період грудного вигодовування;
-Вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).
З обережністю:
- порушення функції нирок (кліренс креатиніну (КК) більше 20 мл/хв);
-Цукровий діабет;
-Гіперфункція щитовидної залози;
-Обтяжений алергологічний анамнез;
-Псоріаз;
-хронічна обструктивна хвороба легень;
-Атріовентрикулярна блокада І ступеня;
Стенокардія Принцметалу;
-застосування у пацієнтів похилого віку (старше 65 років);
-проведення десенсибілізуючої терапії;
-порушення периферичного кровообігу;
-порушення функції печінки;
-Порушення периферичного кровообігу легкого чи помірного ступеня тяжкості.
Дозування5 мг
Показання до застосування-Артеріальна гіпертензія;
-Ішемічна хвороба серця (ІХС): профілактика нападів стенокардії напруги;
-Хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиФармакодинамічна взаємодія
Протипоказано одночасне застосування з флоктафеніном: небіволол здатний перешкоджати компенсаторним реакціям серцево-судинної системи, асоційованим з артеріальною гіпотензією або шоком, які можуть бути спричинені флоктафеніном.
Протипоказано одночасне застосування небівололу та сультоприду, оскільки при їх одночасному застосуванні відзначається підвищений ризик виникнення шлуночкової аритмії, особливо поліморфної шлуночкової тахікардії типу «пірует».
Комбінації, що не рекомендуються
При одночасному застосуванні з антиаритмічними засобами І класу (хінідин, гідрохінідин, флекаїнід, цибензолін, дизопірамід, лідокаїн, мексилетин, пропафенон) можливе посилення негативної інотропної дії та подовження часу проведення збудження через атріовентрикулярний вузол.
При одночасному застосуванні бета-адреноблокаторів з блокаторами «повільних» кальцієвих каналів (БМКК) (верапаміл та дилтіазем) посилюється негативна дія на скоротливість міокарда та атріовентрикулярну провідність. Протипоказане внутрішньовенне введення верапамілу на фоні прийому небівололу.
При одночасному застосуванні з гіпотензивними засобами центральної дії (клонідин, гуанфацин, моксонідин, метилдопа, рилменідин) можливе погіршення перебігу серцевої недостатності за рахунок зниження симпатичного тонусу (зниження ЧСС та серцевого викиду, симптоми вазодилатації). У разі різкої відміни даних препаратів, особливо до відміни небівололу, можливий розвиток «рикошетної» артеріальної гіпертензії (синдрому «скасування»).
Комбінації, які слід застосовувати з обережністю
При одночасному застосуванні з антиаритмічними засобами ІІІ класу (аміодарон) може посилюватись вплив на час проведення через атріовентрикулярний вузол.
При одночасному застосуванні небівололу з інсуліном та гіпоглікемічними засобами для прийому внутрішньо можуть маскуватися симптоми гіпоглікемії (прискорене серцебиття, тахікардія).
Одночасне застосування небівололу та лікарських засобів для загальної анестезії може спричинити пригнічення рефлекторної тахікардії та збільшити ризик розвитку артеріальної гіпотензії.
Одночасний прийом небівололу з баклофеном, аміфостином, з гіпотензивними препаратами може спричинити значне падіння артеріального тиску, тому потрібна корекція доз гіпотензивних препаратів.
Комбінації, які слід брати до уваги
При одночасному застосуванні небівололу із серцевими глікозидами можливе уповільнення атріовентрикулярної провідності. Небіволол не впливає на фармакокінетичні параметри дигоксину.
Одночасне застосування небівололу та БМКК дигідропіридинового ряду (амлодипін, фелодипін, лацидипін, ніфедипін, нікардипін, німодипін, нітрендипін) може підвищувати ризик розвитку артеріальної гіпотензії. Не можна виключати зростання ризику подальшого зниження скорочувальної здатності міокарда у пацієнтів із серцевою недостатністю.
При одночасному застосуванні небівололу з гіпотензивними засобами нітрогліцерином може розвинутись виражена артеріальна гіпотензія (особлива обережність необхідна при поєднанні з празозином).
Одночасне застосування трициклічних антидепресантів, барбітуратів та похідних фенотіазину, анксіолітиків, снодійних засобів може посилювати антигіпертензивну дію небівололу.
Клінічно значущої взаємодії небівололу та нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) не встановлено. Ацетилсаліцилова кислота як антиагрегантний засіб може застосовуватися одночасно з небівололом.
При одночасному застосуванні симпатоміметичні засоби можуть пригнічувати активність бета-адреноблокаторів.
Теоретично спільне застосування мефлохіну з небівололом може призвести до подовження інтервалу QT.
Фармакокінетичні взаємодії
При застосуванні небівололу в поєднанні з препаратами, що інгібують зворотне захоплення серотоніну, або іншими препаратами, що метаболізуються за участю ізоферменту CYP2D6 (наприклад, пароксетин, флуоксетин, тіоридазин, хінідин), небололола виникнення брадикардії та інших побічних ефектів.
При одночасному застосуванні з циметидином можливе підвищення концентрації небівололу в плазмі (дані про вплив на фармакологічні ефекти препарату відсутні).
Одночасне застосування ранитидину не впливало на фармакокінетичні параметри небівололу.
Рифампіцин посилює метаболізм небівололу.
При одночасному застосуванні небівололу з нікардипіном концентрації активних речовин у плазмі незначно збільшуються без зміни клінічного ефекту.
Одночасний прийом етанолу, фуросеміду або гідрохлортіазиду не впливає на фармакокінетику небівололу.
Не встановлено клінічно значущої взаємодії небівололу та варфарину.
ПередозуванняСимптоми
Виражене зниження артеріального тиску, виражена брадикардія, гостра серцева недостатність, атріовентрикулярна блокада, кардіогенний шок, зупинка серця, бронхоспазм, непритомність, судоми, кома, нудота, блювання, гіпоглікемія, ціаноз.
Промивання
шлунка, прийом активованого вугілля. У разі вираженого зниження артеріального тиску необхідно надати пацієнтові горизонтальне положення з піднятими ногами, при необхідності внутрішньовенне введення рідини та вазопресорів. Може знадобитися штучна вентиляція легень.
При вираженій брадикардії слід внутрішньовенно вводити 0,5-2 мг атропіну, за відсутності позитивного ефекту можлива постановка штучного водія ритму.
При атріовентрикулярній блокаді (ІІ-ІІІ ст.) рекомендується внутрішньовенне введення бета-адреноміметиків. Ефект бета-адреноблокаторів може бути нейтралізований повільним внутрішньовенним введенням ізопреналіну, починаючи з дози 5 мкг/хв, або добутаміну, починаючи з дози 2,5 мкг/хв, до досягнення бажаного ефекту. У тяжких випадках ізопреналін можна комбінувати з допаміном. Якщо ці дози не дають бажаного ефекту, слід розглянути питання внутрішньовенного введення 50-100 мкг/кг глюкагону. При необхідності ін'єкцію слід повторити через 1 годину з наступним внутрішньовенним введенням 70 мкг/кг/год глюкагону. За їхньої неефективності слід розглянути питання про постановку штучного водія ритму.
При серцевій недостатності лікування починають із введення серцевих глікозидів та діуретиків, за відсутності ефекту доцільним є введення допаміну, добутаміну або вазодилататорів.
При бронхоспазму застосовують внутрішньовенно бета2-адреноміметики.
При шлуночковій екстрасистолії – лідокаїн (не можна вводити антиаритмічні засоби IA класу).
При судомах – внутрішньовенне введення діазепаму.
При гіпоглікемії може бути показано внутрішньовенне введення декстрози (глюкози).
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Бета1-адреноблокатор селективний
Код АТХ: С07АВ12
Фармакодинаміка:
Кардіоселективний бета1-адреноблокатор з вазодилатуючими властивостями. Небіволол має антигіпертензивну, антиангінальну та антиаритмічну дію. Уріджує частоту серцевих скорочень (ЧСС) і знижує підвищений артеріальний тиск (АТ) у спокої, при фізичному навантаженні, зменшує кінцевий діастолічний тиск лівого шлуночка, покращуючи діастолічну функцію серця, знижує загальний периферичний судинний опір, збільшує фракцію викиду.
Конкурентно та вибірково блокує синаптичні та постсинаптичні бета1-адренорецептори, роблячи їх недоступними для катехоламінів, модулює вивільнення ендотеліального вазодилатуючого фактора оксиду азоту.
Небіволол являє собою рацемат, що складається з двох енантіомерів: D-небівололу (SRRR-небівололу) і L-небівололу (RSSS-небівололу), що поєднує дві фармакологічні дії: -D-небіволол є конкурентним і високоселективним блокатором бета1-адренорецепторів
( адренорецепторів у 293 рази вище, ніж до бета2-адренорецепторів);
-L-небіволол має судинорозширювальну дію за рахунок модуляції вивільнення вазодилатуючого фактора з ендотелію судин.
Антигіпертензивна дія обумовлена також зменшенням активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) (прямо не корелює зі зміною активності реніну у плазмі крові).
У терапевтичних дозах небіволол не блокує альфа-адренорецепторів.
Стійка антигіпертензивна дія розвивається через 1-2 тижні регулярного прийому препарату внутрішньо, а в ряді випадків – через 4 тижні, стабільна дія відзначається через 1-2 місяці. Цей ефект зберігається при тривалій терапії.
Застосування небівололу покращує показники системної та внутрішньосерцевої гемодинаміки.
Знижуючи потребу міокарда в кисні (урідження ЧСС, зниження переднавантаження та постнавантаження), небіволол зменшує число та тяжкість нападів стенокардії та підвищує переносимість фізичного навантаження.
Антиаритмічна дія обумовлена придушенням патологічного автоматизму серця (у т. ч. у патологічному осередку) та уповільненням атріовентрикулярної провідності.
Фармакокінетика:
Всмоктування
Після прийому внутрішньо обидва енантіомери небівололу швидко абсорбуються із шлунково-кишкового тракту. Одночасний прийом їжі не впливає на абсорбцію, тому небіволол можна приймати незалежно від часу прийому їжі.
Біодоступність становить у середньому 12% у пацієнтів із «швидким» метаболізмом (ефект «первинного проходження») і є майже повною у пацієнтів із «повільним» метаболізмом.
Розподіл
У плазмі обидва енантіомери небівололу переважно пов'язані з альбуміном. Зв'язок із білками плазми крові (переважно з альбуміном) для D-небівололу становить 98,1%, для L-небівололу - 97,9 %.
Концентрація небівололу в плазмі становить 1-30 мкг/л і пропорційна дозі.
Рівноважна концентрація небівололу в плазмі крові у більшості пацієнтів (з «швидким» метаболізмом) досягається протягом 24 годин, а для гідроксиметаболітів – через кілька діб.
Метаболізм
Небіволол метаболізується з утворенням активних метаболітів шляхом аліциклічного та ароматичного гідроксилювання та часткового N-дезалкілювання ізоферментами сімейства CYP2D6, що має генетичний поліморфізм. Гідрокси- і амінопохідні, що утворюються, кон'югують з глюкуроновою кислотою і виводяться у вигляді О- і N-глюкуронідів.
Швидкість метаболізму небівололу шляхом ароматичного гідроксилювання генетично визначена окислювальним поліморфізмом і залежить від ізоферменту CYP2D6.
Після прийому однакової дози небівололу та досягнення Css, пікова концентрація незміненого небівололу в 23 рази вища у "повільних" метаболізаторів порівняно з "швидкими" метаболізаторами.
Швидкість метаболізму не впливає на ефективність небівололу.
Враховуючи відмінності у швидкості метаболізму, доза препарату повинна завжди підбиратися індивідуально – пацієнтам із «повільним» метаболізмом потрібна менша доза.
Виведення
Виводиться небіволол у вигляді О- та N-глюкуронідів. Через тиждень після прийому 38% (кількість незміненої діючої речовини становить менше 0,5%) дози виводиться нирками та 48% – через кишечник. Виведення незміненого небівололу через нирки становить менше 0,5% дози препарату, прийнятого внутрішньо.
У пацієнтів з «швидким» метаболізмом значення періоду напіввиведення (Т1/2) для гідроксиметаболітів – 24 год, енантіомерів небівололу з плазми крові становлять у середньому 10 год. У пацієнтів з «повільним» метаболізмом ці значення в 2-5 разів збільшуються гідроксиметаболітів-48 год, для енантіомерів небівололу - 30-50 год.
Вік пацієнта не впливає на фармакокінетику небівололу.
Вагітність та годування груддюПротипоказаний у період грудного вигодовування.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаЧастота побічних ефектів, наведених нижче, визначалася відповідно наступному (класифікація Всесвітньої організації охорони здоров'я): дуже часто (більше 10 %), часто (більше 1 % та менше 10 %), нечасто (більше 0,1 % та менше 1 %), рідко (більше 0,01% і менше 0,1%), дуже рідко (менше 0,01%), частота невідома (за даними оцінити частоту розвитку неможливо).
Порушення з боку імунної системи: дуже рідко – ангіоневротичний набряк, гіперчутливість.
Порушення психіки: нечасто - депресія, «кошмарні» сновидіння, психоз; дуже рідко – галюцинації, сплутаність свідомості.
Порушення з боку нервової системи: дуже часто – запаморочення1; часто – головний біль, запаморочення, слабкість, парестезія; дуже рідко - непритомність.
Порушення органу зору: нечасто - порушення зору; рідко – сухість очей.
Порушення серцево-судинної системи: дуже часто – брадикардія1; часто – посилення перебігу ХСН1, атріовентрикулярна блокада І ступеня1, ортостатична гіпотензія1; нечасто – периферичні набряки, брадикардія, серцева недостатність, уповільнення атріовентрикулярної провідності/атріовентрикулярна блокада, виражене зниження артеріального тиску, прогресування супутньої «переміжної» кульгавості; дуже рідко – синдром Рейно.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – задишка; нечасто – бронхоспазм (у т. ч. за відсутності обструктивних захворювань легень в анамнезі).
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто – нудота, запор, діарея; нечасто – диспепсія, метеоризм, блювання.
Порушення з боку статевих органів та молочної залози: нечасто – еректильна дисфункція.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – шкірний висип еритематозного характеру, свербіж шкіри; дуже рідко – посилення течії псоріазу, кропив'янка; частота невідома – алопеція.
Загальні розлади та порушення у місці введення: часто – підвищена стомлюваність; дуже рідко – похолодання/ціаноз кінцівок1; нечасто – фотодерматоз, гіпергідроз;
1 – у пацієнтів із ХСН.
особливі вказівкиНеприпустимим є різке припинення прийому бета-адреноблокаторів (при різкому припиненні лікування можливий розвиток синдрому «скасування»), лікування по можливості слід припиняти поступово, скорочуючи дозу протягом 10 днів (1-2 тижні у пацієнтів з ішемічною хворобою серця).
Контроль за пацієнтами, які приймають бета-адреноблокатори, включає спостереження за частотою серцевих скорочень та артеріальним тиском (на початку прийому – щодня, потім 1 раз на 3-4 міс.).
У пацієнтів похилого віку необхідний контроль функції нирок (1 раз на 4-5 місяців).
При стабільній стенокардії підібрана доза повинна забезпечувати ЧСС у спокої в межах 55-60 уд/хв, при навантаженні не більше 110 уд/хв.
Бета-адреноблокатори можуть викликати брадикардію: дозу слід зменшити, якщо ЧСС менше 50-55 уд/хв. (Див. розділ «Протипоказання»).
Бета-адреноблокатори необхідно застосовувати з обережністю у наступних груп пацієнтів:
-з порушеннями периферичного кровообігу;
-З атріовентрикулярною блокадою І ступеня, тому що бета-адреноблокатори негативно впливають на час проведення імпульсу;
-Зі стенокардією Принцметала внаслідок безперешкодної опосередкованої альфа-рецепторами вазоконстрикції коронарної артерії: бета-адренергічні антагоністи можуть збільшувати число та тривалість нападів стенокардії.
Бета-адреноблокатори слід з обережністю застосовувати у пацієнтів із хронічною обструктивною хворобою легень, оскільки можливе посилення бронхоспазму.
Бета-адреноблокатори не слід застосовувати у пацієнтів з нелікованою хронічною серцевою недостатністю, доки стан не стабілізувався.
Лікування хронічної серцевої недостатності небівололом проводять на фоні стабільних показників серцево-судинної системи, не раніше ніж через 6 тижнів після закінчення періоду декомпенсації. Небіволол можна застосовувати для терапії хронічної серцевої недостатності одночасно з тіазидними діуретиками, дигоксином, інгібіторами АПФ або антагоністами рецепторів ангіотензину ІІ.
У пацієнтів, що палять, ефективність бета-адреноблокаторів нижча, ніж у некурців.
Небіволол не впливає на концентрацію глюкози у пацієнтів з цукровим діабетом, проте під дію небівололу можуть виявитися замаскованими ознаки гіпоглікемії (тахікардія, відчуття серцебиття), спричинені застосуванням гіпоглікемічних засобів. У пацієнтів з цукровим діабетом контроль концентрації глюкози слід проводити 1 раз на 4-5 міс.
Бета-адреноблокатори слід обережно застосовувати у пацієнтів з підвищеною функцією щитовидної залози у зв'язку з тим, що під впливом можуть маскуватися клінічні ознаки гіпертиреозу, такі як тахікардія. Різка відміна препарату може спричинити загострення симптомів захворювання та розвиток тиреотоксичного кризу.
Застосування небівололу у пацієнтів з феохромоцитомою можливе лише при сумісному прийомі альфа-адреноблокаторів.
Бета-адреноблокатори можуть підвищити чутливість до алергенів та тяжкість анафілактичних реакцій. Небіволол може бути причиною тяжкої реакції на ряд алергенів при призначенні його пацієнтам, які мають в анамнезі важку анафілактичну реакцію на ці алергени. Такі пацієнти можуть не реагувати на звичайні дози епінефрину (адреналіну), які застосовують для лікування анафілактичного шоку.
При вирішенні питання призначення препарату пацієнтам з псоріазом слід ретельно співвіднести передбачувану користь від застосування препарату і можливий ризик загострення перебігу псоріазу.
Пацієнти, які користуються контактними лінзами, повинні враховувати, що на фоні лікування бета-адреноблокаторами можливе зменшення продукції слізної рідини.
Якщо під час терапії Небівололом пацієнту потрібно провести хірургічне втручання, необхідно проінформувати хірурга-анестезіолога про характер терапії, що проводиться. Продовження бета-адреноблокади зменшує ризик виникнення аритмії під час введення наркозу та інтубації. Якщо підготовка до операції передбачає переривання бета-адреноблокади, слід припинити прийом бета-адренергічних антагоністів щонайменше за 24 години до хірургічного втручання.
Слід обережно застосовувати анестетики, які викликають пригнічення міокарда. Вагусні реакції у пацієнта можна запобігти внутрішньовенному введенню атропіну.
Вплив на керування транспортними засобами та механізмами
Дослідження впливу небівололу на здатність керувати транспортними засобами та механізмами не проводилися. Фармакологічні дослідження показали, що небіволол не впливає на швидкість психомоторних реакцій. Через можливість появи побічних ефектів, таких як запаморочення та підвищена стомлюваність, в період лікування препаратом необхідно бути обережним при керуванні автотранспортом та зайняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняПри температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину, одночасно, незалежно від часу прийому їжі, не розжовуючи і запиваючи достатньою кількістю рідини.
Таблетку 5 мг або 10 мг можна розділити на дві або чотири рівні частини за хрестоподібним ризиком.
Артеріальна гіпертензія та ішемічна хвороба серця
Середня добова доза становить 2,5-5 мг (1-2 таблетки по 2,5 мг; 1/2-1 таблетка по 5 мг) 1 раз на добу. Оптимальний антигіпертензивний ефект досягається через 1-2 тижні лікування, в окремих випадках – через 4 тижні.
За потреби дозу можна збільшити до максимальної добової дози 10 мг.
Можливе застосування препарату Небіволол у монотерапії або у поєднанні з іншими гіпотензивними засобами.
Пацієнти похилого віку: для пацієнтів віком понад 65 років початкова доза становить 2,5 мг на добу (1 таблетка по 2,5 мг або 1/2 таблетки по 5 мг). За потреби добову дозу можна збільшити до 5 мг. Однак, зважаючи на обмежений досвід застосування препарату у пацієнтів похилого віку, необхідно бути обережними та проводити ретельне обстеження пацієнтів віком від 65 років. У пацієнтів похилого віку необхідність корекції дози відсутня, тому необхідно індивідуально підбирати дозу, поступово підвищуючи її до максимально переносимої дози.
Пацієнти з нирковою недостатністю (КК понад 20 мл/хв): початкова доза становить 2,5 мг на добу (1 таблетка 2,5 мг або 1/2 таблетки 5 мг). За потреби добову дозу можна збільшити до 5 мг. Збільшення дози у таких пацієнтів слід проводити з особливою обережністю.
Хронічна серцева недостатність (ХСН) Лікування стабільної ХСН необхідно починати з поступового підвищення дози до досягнення оптимальної індивідуальної підтримуючої дози. У пацієнтів повинно бути нападів гострої серцевої недостатності протягом останніх 6 тижнів. Рекомендовано здійснювати лікування під ретельним наглядом лікаря.
Пацієнтам, які приймають діуретики, серцеві глікозиди, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), антагоністи рецепторів до ангіотензину II, дозування препаратів має бути стабілізовано за 2 тижні до початку терапії препаратом Небіволол.
Починати лікування ХСН блокаторами бета-адренорецепторів необхідно при клінічно стабільному стані пацієнта протягом останніх 2 тижнів.
Підбір дози на початку терапії необхідно здійснювати за наступною схемою, витримуючи інтервали від 1 до 2 тижнів: доза становить 1,25 мг на добу (1/2 таблетки по 2,5 мг або 1/4 таблетки по 5 мг) може бути збільшена спочатку до 2,5 мг на добу (1 таблетка по 2,5 мг або 1/2 таблетки по 5 мг), далі – до 5-10 мг на добу.
Кожне збільшення дози повинно здійснюватись не менше ніж через 1-2 тижні, залежно від індивідуальної переносимості препарату.
На початку лікування та при кожному підвищенні дози пацієнт повинен не менше 2-х годин перебувати під наглядом лікаря, щоб переконатися, що клінічний стан залишається стабільним (особливо: АТ, ЧСС, порушення провідності, а також симптоми посилення перебігу хронічної серцевої недостатності).
Максимальна добова доза небівололу становить 10 мг один раз на добу.
Під час титрації рекомендується регулярний контроль артеріального тиску, ЧСС та симптомів хронічної серцевої недостатності.
Під час титрування у разі погіршення перебігу ХСН або непереносимості препарату рекомендується знизити дозу препарату Небіволол або, у разі потреби негайно припинити його прийом (у разі вираженої артеріальної гіпотензії, при погіршенні перебігу ХСН з гострим набряком легенів, у разі розвитку кардіогенного шоку) атріовентрикулярної блокади).
Лікування стабільної ХСН зазвичай є тривалим. Лікування препаратом Небіволол не рекомендується припиняти різко (якщо це не є необхідним), оскільки це може призвести до тимчасового загострення перебігу ХСН. Якщо необхідно припинити прийом препарату, скасування проводять поступово, знижуючи дозу протягом тижня, удвічі.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Небиволол таб 5 мг 28 шт производится компанией ОЗОН. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Небиволол таб 5 мг 28 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Небиволол таб 5 мг 28 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Бинелол таб 5мг 28 шт Бинелол таб 5мг 28 шт, Бинелол таб 5мг 56 шт Бинелол таб 5мг 56 шт, Небиватор таб 5 мг 28 шт Небиватор таб 5 мг 28 шт, Небиволол канон таб 5мг 28 шт Небиволол канон таб 5мг 28 шт, Небиволол-сз таб 5мг 28 шт Небиволол-сз таб 5мг 28 шт, Небиволол-сз таб 5мг 56 шт Небиволол-сз таб 5мг 56 шт, Небиволол таб 5мг 14 шт Небиволол таб 5мг 14 шт, Небиволол таб 5мг 14 шт вертекс Небиволол таб 5мг 14 шт вертекс, Небиволол таб 5мг 14 шт изварино фарма Небиволол таб 5мг 14 шт изварино фарма, Небиволол таб 5мг 28 шт Небиволол таб 5мг 28 шт, Небиволол таб 5мг 28 шт вертекс Небиволол таб 5мг 28 шт вертекс, Небиволол таб 5мг 28 шт изварино фарма Небиволол таб 5мг 28 шт изварино фарма, Небиволол таб 5мг 30 шт Небиволол таб 5мг 30 шт, Небиволол-Тева таб 5мг 28 шт Небиволол-Тева таб 5мг 28 шт, Небилет таб 5мг 14 шт Небилет таб 5мг 14 шт, Небилет таб 5мг 28 шт Небилет таб 5мг 28 шт, Небилонг таб 10мг 30 шт Небилонг таб 10мг 30 шт, Небилонг таб 2.5мг 30 шт Небилонг таб 2.5мг 30 шт, Небилонг таб 5мг 30 шт Небилонг таб 5мг 30 шт, Небилонг таб 5мг 50 шт Небилонг таб 5мг 50 шт, Од-неб таб 5мг 28 шт Од-неб таб 5мг 28 шт.
Пока нет комментариев